Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.4(3)-121
А. А. Nikitin, О. М. Blekot, V. Romaniuk, A. P. Bevziuk
Мета роботи: висвітлення та обговорення існуючої методики оцінювання ймовірного ризику втрати здоров’я особового складу в умовах зараження небезпечними хімічними речовинами. Матеріали та методи. В статті використані методи теорії управління та теорії ризиків. Результати. Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що питанню підвищення ефективності функціонування військових підрозділів в умовах зараження небезпечними хімічними речовинами присвячений ряд наукових робіт в яких проведено ряд важливих досліджень. Але розглянуті підходи не враховують ризик втрати здоров’я особового складу військ (сил) та зниження їх боєздатності в умовах зараження небезпечними хімічними речовинами. У статті розглянуто методику оцінки ймовірного ризику втрати здоров’я особового складу в умовах зараження небезпечними хімічними речовинами, яка враховує ймовірність зараження особового складу небезпечними хімічними речовинами та уразливість до втрати його життя і здоров’я. Висновки. Використання зазначеної методики дозволить автоматизувати процес оперативного планування під час фази оцінки обстановки та формування вихідних даних для планування, що дозволить здійснити оптимальний розподіл сил і засобів з урахуванням ймовірного ризику втрати здоров’я особового складу внаслідок зараження небезпечними хімічними речовинами. Також це дозволить зменшити ймовірність зараження військових об’єктів небезпечними хімічними речовинами що в свою чергу мінімізує уразливість особового складу оперативного угруповання військ та зменшить втрати здоров’я внаслідок зараження небезпечними хімічними речовинами в операційному районі.
{"title":"Методика оцінювання ймовірного ризику втрати здоров’я особового складу в умовах зараження небезпечними хімічними речовинами","authors":"А. А. Nikitin, О. М. Blekot, V. Romaniuk, A. P. Bevziuk","doi":"10.46847/ujmm.2022.4(3)-121","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.4(3)-121","url":null,"abstract":"Мета роботи: висвітлення та обговорення існуючої методики оцінювання ймовірного ризику втрати здоров’я особового складу в умовах зараження небезпечними хімічними речовинами. \u0000Матеріали та методи. В статті використані методи теорії управління та теорії ризиків. \u0000Результати. Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що питанню підвищення ефективності функціонування військових підрозділів в умовах зараження небезпечними хімічними речовинами присвячений ряд наукових робіт в яких проведено ряд важливих досліджень. Але розглянуті підходи не враховують ризик втрати здоров’я особового складу військ (сил) та зниження їх боєздатності в умовах зараження небезпечними хімічними речовинами. У статті розглянуто методику оцінки ймовірного ризику втрати здоров’я особового складу в умовах зараження небезпечними хімічними речовинами, яка враховує ймовірність зараження особового складу небезпечними хімічними речовинами та уразливість до втрати його життя і здоров’я. \u0000Висновки. Використання зазначеної методики дозволить автоматизувати процес оперативного планування під час фази оцінки обстановки та формування вихідних даних для планування, що дозволить здійснити оптимальний розподіл сил і засобів з урахуванням ймовірного ризику втрати здоров’я особового складу внаслідок зараження небезпечними хімічними речовинами. Також це дозволить зменшити ймовірність зараження військових об’єктів небезпечними хімічними речовинами що в свою чергу мінімізує уразливість особового складу оперативного угруповання військ та зменшить втрати здоров’я внаслідок зараження небезпечними хімічними речовинами в операційному районі.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48977035","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.4(3)-134
A. Y. Butko, V. V. Osodlo
Вступ. В Україні проблема планування сім’ї є однією із важливих складових політики держави, яка тісно пов’язана зі здоров’ям жінок дітородного віку. Мета дослідження – ретроспективний аналіз репродуктивного здоров’я жінок для поліпшення демографічної ситуації в Україні та аналіз комплексу організаційних та практичних заходів, спрямованих на лікування гінекологічних захворювань. Матеріали та методи. Як об’єкт дослідження було обрано архівні наукові публікації Фармацевтичного журналу з 1959 по 2022 роки. Використовували історико-документальний, системно-оглядовий методи дослідження. Результати. Одержані результати ретроспективного аналізу свідчать, що основні групи вагінальних інфекцій викликають такі захворювання, як: бактеріальний вагіноз, кандидозний вульвовагініт і трихомонадний кольпіт. Фармацевтичні компанії пропонують широкий асортимент лікарських засобів для лікування захворювань жіночих статевих органів у формі кремів, супозиторіїв, аерозолів, мазей, тампонів. Автори 17 наукових публікацій представили свої наукові розробки щодо лікувальної ефективності лікарських форм, створення нових лікарських препаратів, вивчення їх властивостей, біофармацевтичних досліджень, впливу різних видів основ на виготовлення м’яких лікарських форм. Чисельна група авторів займалась пошуком та створенням нових ефективних та безпечних лікарських засобів рослинного походження. У ході досліджень виявлено межі цінових ніш лікарських засобів, запропоновані переліки препаратів для бюджетного фінансування при розробці локальних формулярів, узагальнені дані про побічні реакції на лікарські засоби, оптимізовані схеми прийому препаратів. Висновки. В результаті ретроспективного аналізу наукових публікацій Фармацевтичного журналу за 1959-2022 роки узагальнено та систематизовано інформацію наукових статей за даною проблематикою. Так, актуальним залишається проблема лікування запальних захворювань жіночих статевих органів як в гострому, так і в хронічному періодах, та сприяє покращенню репродуктивного здоров’я жінок. Створення ефективних методів лікування та використання лікарських препаратів для лікування гінекологічних захворювань сприяє розв’язанню проблем репродуктивного здоров’я жінки та планування сім’ї. Доведена ефективність лікарських рослинних засобів для лікування гінекологічних захворювань з різною етіологією. Потребують вирішення проблеми розробки сучасних противірусних лікарських засобів як системного, так і місцевого застосування, та впровадження в практику альтернативних методів лікування гінекологічних захворювань.
{"title":"Ретроспективний аналіз наукових публікацій фармацевтичного журналу за 1959 – 2022 рр щодо проблеми репродуктивного здоров’я жінок (повідомлення 2: лікування запальних захворювань жіночих статевих органів)","authors":"A. Y. Butko, V. V. Osodlo","doi":"10.46847/ujmm.2022.4(3)-134","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.4(3)-134","url":null,"abstract":"Вступ. В Україні проблема планування сім’ї є однією із важливих складових політики держави, яка тісно пов’язана зі здоров’ям жінок дітородного віку. \u0000Мета дослідження – ретроспективний аналіз репродуктивного здоров’я жінок для поліпшення демографічної ситуації в Україні та аналіз комплексу організаційних та практичних заходів, спрямованих на лікування гінекологічних захворювань. \u0000Матеріали та методи. Як об’єкт дослідження було обрано архівні наукові публікації Фармацевтичного журналу з 1959 по 2022 роки. Використовували історико-документальний, системно-оглядовий методи дослідження. \u0000Результати. Одержані результати ретроспективного аналізу свідчать, що основні групи вагінальних інфекцій викликають такі захворювання, як: бактеріальний вагіноз, кандидозний вульвовагініт і трихомонадний кольпіт. Фармацевтичні компанії пропонують широкий асортимент лікарських засобів для лікування захворювань жіночих статевих органів у формі кремів, супозиторіїв, аерозолів, мазей, тампонів. Автори 17 наукових публікацій представили свої наукові розробки щодо лікувальної ефективності лікарських форм, створення нових лікарських препаратів, вивчення їх властивостей, біофармацевтичних досліджень, впливу різних видів основ на виготовлення м’яких лікарських форм. Чисельна група авторів займалась пошуком та створенням нових ефективних та безпечних лікарських засобів рослинного походження. У ході досліджень виявлено межі цінових ніш лікарських засобів, запропоновані переліки препаратів для бюджетного фінансування при розробці локальних формулярів, узагальнені дані про побічні реакції на лікарські засоби, оптимізовані схеми прийому препаратів. \u0000Висновки. В результаті ретроспективного аналізу наукових публікацій Фармацевтичного журналу за 1959-2022 роки узагальнено та систематизовано інформацію наукових статей за даною проблематикою. Так, актуальним залишається проблема лікування запальних захворювань жіночих статевих органів як в гострому, так і в хронічному періодах, та сприяє покращенню репродуктивного здоров’я жінок. Створення ефективних методів лікування та використання лікарських препаратів для лікування гінекологічних захворювань сприяє розв’язанню проблем репродуктивного здоров’я жінки та планування сім’ї. Доведена ефективність лікарських рослинних засобів для лікування гінекологічних захворювань з різною етіологією. Потребують вирішення проблеми розробки сучасних противірусних лікарських засобів як системного, так і місцевого застосування, та впровадження в практику альтернативних методів лікування гінекологічних захворювань.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45583287","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.4(3)-128
T. Y. Kolisnyk, О. Ruban, V. Mohylyuk
Вступ. Параметри розчинності за Хансеном (δd, δp, δh) дозволяють спрогнозувати ймовірність розчинності фармацевтичних інгредієнтів один в одному, а відтак науково-обґрунтовано звузити коло об’єктів та загальний обсяг експериментальних досліджень. Одним із способів визначення δd, δp, δh є розрахунковий метод групових внесків: усі три параметри розраховують, виходячи із внесків у відповідні міжмолекулярні взаємодії структурних груп, що складають молекулу речовини. Чим ближчими для двох речовин є параметри розчинності, тим з більш високою ймовірністю вони є розчинними одна в одній. Мета дослідження – порівняння прогнозованої розчинності лікарських речовин згідно з розрахованими параметрами розчинності за Хансеном з раніше опублікованими експериментальними даними для ілюстрації можливостей використання методу як прескрінінгу при розробці складу лікарських форм. Матеріали та методи. Параметри розчинності за Хансеном визначено методом групових внесків за Ван Кревеленом і Хофтизером з використанням молярних об’ємів відповідних структурних груп за Федорсом для таких лікарських та допоміжних речовин: німесулід, мелоксикам, гліцерол, етиленгліколь, пропіленгліколь, поліетиленоксид (ПЕО) 400. Результати дослідження. Відповідно до розрахунків, найкращим розчинником як для німесуліду, так і мелоксикаму є ПЕО 400. Користуючись критерієм Δδ ≤ 5 МПа0,5, німесулід є ймовірно розчинним лише у ПЕО 400, у той час як мелоксикам ймовірно не розчиняється в жодному з розчинників. Для кожного з зазначених АФІ ранжування за Δδ співпадає із експериментальним рядом розчинності у цих самих розчинниках. На підставі розрахованих даних відмічено, що з обраних допоміжних речовин саме ПЕО 400 за своїм молекулярним внеском у енергію водневих зв’язків найбільш наближений до обох АФІ. Висновки. Параметри розчинності за Хансеном, визначені розрахунковим методом групових внесків за Ван Кревеленом і Хофтизером, дозволяють науково-обґрунтовано відібрати перспективні допоміжні речовини на етапі планування досліджень з розробки складу різних лікарських форм.
{"title":"Використання параметрів розчинності за Хансеном як методу прескрінінгу при розробці складу лікарських форм","authors":"T. Y. Kolisnyk, О. Ruban, V. Mohylyuk","doi":"10.46847/ujmm.2022.4(3)-128","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.4(3)-128","url":null,"abstract":"Вступ. Параметри розчинності за Хансеном (δd, δp, δh) дозволяють спрогнозувати ймовірність розчинності фармацевтичних інгредієнтів один в одному, а відтак науково-обґрунтовано звузити коло об’єктів та загальний обсяг експериментальних досліджень. Одним із способів визначення δd, δp, δh є розрахунковий метод групових внесків: усі три параметри розраховують, виходячи із внесків у відповідні міжмолекулярні взаємодії структурних груп, що складають молекулу речовини. Чим ближчими для двох речовин є параметри розчинності, тим з більш високою ймовірністю вони є розчинними одна в одній. \u0000Мета дослідження – порівняння прогнозованої розчинності лікарських речовин згідно з розрахованими параметрами розчинності за Хансеном з раніше опублікованими експериментальними даними для ілюстрації можливостей використання методу як прескрінінгу при розробці складу лікарських форм. \u0000Матеріали та методи. Параметри розчинності за Хансеном визначено методом групових внесків за Ван Кревеленом і Хофтизером з використанням молярних об’ємів відповідних структурних груп за Федорсом для таких лікарських та допоміжних речовин: німесулід, мелоксикам, гліцерол, етиленгліколь, пропіленгліколь, поліетиленоксид (ПЕО) 400. \u0000Результати дослідження. Відповідно до розрахунків, найкращим розчинником як для німесуліду, так і мелоксикаму є ПЕО 400. Користуючись критерієм Δδ ≤ 5 МПа0,5, німесулід є ймовірно розчинним лише у ПЕО 400, у той час як мелоксикам ймовірно не розчиняється в жодному з розчинників. Для кожного з зазначених АФІ ранжування за Δδ співпадає із експериментальним рядом розчинності у цих самих розчинниках. На підставі розрахованих даних відмічено, що з обраних допоміжних речовин саме ПЕО 400 за своїм молекулярним внеском у енергію водневих зв’язків найбільш наближений до обох АФІ. \u0000Висновки. Параметри розчинності за Хансеном, визначені розрахунковим методом групових внесків за Ван Кревеленом і Хофтизером, дозволяють науково-обґрунтовано відібрати перспективні допоміжні речовини на етапі планування досліджень з розробки складу різних лікарських форм.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46614296","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.4(3)-093
G. P. Khytryi, Yu. D. Ukhach
Мета роботи. Порівняти показники вітальних функцій та ступінь шоку у поранених із проникаючою черепно-мозковою травмою та мінно-вибуховими торако-абдомінальними пораненнями. Матеріали та методи. У дослідженні ретроспективно за 3 роки (2016-2019 рр.) проаналізовано медичні карти 122 постраждалих, яким проводилася аеромедична евакуація гелікоптерами з польових госпіталів. Постраждалих було поділено на три групи. Ступінь шоку було визначено за допомогою методу арифметичного розрахунку шокового індексу (ШІ) Альговера та за даними лабораторних досліджень. Результати. В результаті проведеного дослідження було встановлено, що постраждалі із проникаючими черепно-мозковими пораненнями (ЧМТ) та із поєднаними проникаючими пораненнями голови та торако-абдомінальними травмами (ЧМТ+МВТ) мали достовірно нижчі показники за ШКГ – 8 (6-10) та 8 (6-9) бали у порівнянні із групою поранених із мінно-вибуховими торако-абдомінальними пораненнями (МВТ) – 15 (12,5-15) балів (р <0,001). Показники ЧСС у поранених із групи ЧМТ+МВТ та МВТ (89 (86-100) уд/хв та 94 (87-110) уд/хв.) достовірно відрізнялися від групи постраждалих із ЧМТ - 82 (75-88) уд/хв (р <0,001). У групі ЧМТ+МВТ АТсист. становив 110 (100-120) мм рт. ст. і статистично не відрізнявся від показників в групах ЧМТ та МВТ. САТ в групі ЧМТ становив 87,5 (78,5-97) мм рт. ст., у групі ЧМТ+МВТ становив 83 (77-90) мм рт. ст. та 81.5 (71-93) мм рт. ст. в групі МВТ. Показник гемоглобіну у групі ЧМТ становив 122 (110-138,5) г/л, у групі ЧМТ+МВТ - 99 (87-115) г/л, а в групі МВТ –4,5 (86,5-117) г/л. Кількість еритроцитів в групі ЧМТ становила 4,12 (3,59-4,5)*1012/л, у групі ЧМТ+МВТ – 3,32 (2,88-3,7) *1012/л, та 3,2 (2,8-3,7)*1012/л у групі МВТ. При оцінці показника шокового індексу (ШІ) Альговера отримано наступні результати: у групі ЧМТ ШІ становив 0,7 (0,60-0,80), у групі ЧМТ+МВТ – 0,8 (0,73-0,91) та у групі МВТ – 0,9 (0,72-1,12). Час підготовки до евакуації у групі ЧМТ становив до 12 год, у групі ЧМТ+МВТ – 12-24 год., а в групі МВТ – 24-48 год. Висновки. У групах постраждалих із поєднаними проникаючими пораненнями голови та торако-абдомінальними травмами спостерігався дефіциту ОЦК І-ІІ ступеня (від 10-15% до 20%-25% ОЦК), що в свою чергу впливає на показники гемодинаміки та необхідність проведення додаткової інфузійно-трансфузійної терапії на етапі стабілізації, та подовжує тривалість підготовки до евакуації до центрів надання спеціалізованої нейрохірургічної допомоги.
{"title":"Оцінка крововтрати у поранених військовослужбовців із проникаючою черепно-мозковою травмою під час підготовки до аеромедичної евакуації","authors":"G. P. Khytryi, Yu. D. Ukhach","doi":"10.46847/ujmm.2022.4(3)-093","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.4(3)-093","url":null,"abstract":"Мета роботи. Порівняти показники вітальних функцій та ступінь шоку у поранених із проникаючою черепно-мозковою травмою та мінно-вибуховими торако-абдомінальними пораненнями. \u0000Матеріали та методи. У дослідженні ретроспективно за 3 роки (2016-2019 рр.) проаналізовано медичні карти 122 постраждалих, яким проводилася аеромедична евакуація гелікоптерами з польових госпіталів. Постраждалих було поділено на три групи. Ступінь шоку було визначено за допомогою методу арифметичного розрахунку шокового індексу (ШІ) Альговера та за даними лабораторних досліджень. \u0000Результати. В результаті проведеного дослідження було встановлено, що постраждалі із проникаючими черепно-мозковими пораненнями (ЧМТ) та із поєднаними проникаючими пораненнями голови та торако-абдомінальними травмами (ЧМТ+МВТ) мали достовірно нижчі показники за ШКГ – 8 (6-10) та 8 (6-9) бали у порівнянні із групою поранених із мінно-вибуховими торако-абдомінальними пораненнями (МВТ) – 15 (12,5-15) балів (р <0,001). Показники ЧСС у поранених із групи ЧМТ+МВТ та МВТ (89 (86-100) уд/хв та 94 (87-110) уд/хв.) достовірно відрізнялися від групи постраждалих із ЧМТ - 82 (75-88) уд/хв (р <0,001). У групі ЧМТ+МВТ АТсист. становив 110 (100-120) мм рт. ст. і статистично не відрізнявся від показників в групах ЧМТ та МВТ. САТ в групі ЧМТ становив 87,5 (78,5-97) мм рт. ст., у групі ЧМТ+МВТ становив 83 (77-90) мм рт. ст. та 81.5 (71-93) мм рт. ст. в групі МВТ. Показник гемоглобіну у групі ЧМТ становив 122 (110-138,5) г/л, у групі ЧМТ+МВТ - 99 (87-115) г/л, а в групі МВТ –4,5 (86,5-117) г/л. Кількість еритроцитів в групі ЧМТ становила 4,12 (3,59-4,5)*1012/л, у групі ЧМТ+МВТ – 3,32 (2,88-3,7) *1012/л, та 3,2 (2,8-3,7)*1012/л у групі МВТ. При оцінці показника шокового індексу (ШІ) Альговера отримано наступні результати: у групі ЧМТ ШІ становив 0,7 (0,60-0,80), у групі ЧМТ+МВТ – 0,8 (0,73-0,91) та у групі МВТ – 0,9 (0,72-1,12). Час підготовки до евакуації у групі ЧМТ становив до 12 год, у групі ЧМТ+МВТ – 12-24 год., а в групі МВТ – 24-48 год. \u0000Висновки. У групах постраждалих із поєднаними проникаючими пораненнями голови та торако-абдомінальними травмами спостерігався дефіциту ОЦК І-ІІ ступеня (від 10-15% до 20%-25% ОЦК), що в свою чергу впливає на показники гемодинаміки та необхідність проведення додаткової інфузійно-трансфузійної терапії на етапі стабілізації, та подовжує тривалість підготовки до евакуації до центрів надання спеціалізованої нейрохірургічної допомоги.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41568137","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.4(3)-041
V. M. Ivchuk, V. I. Stryzhenko, O. V. Rychka, О. О. Liashenko, O. V. Galan
Мета дослідження полягає у визначенні низки факторів впливу, які будуть враховані для обґрунтування перспективної моделі ОШС медичної служби (медичних підрозділів) військових частин. Матеріали та методи. Робота виконана на базі науково-дослідного інституту проблем військової медицини Української військово-медичної академії (далі – УВМА), кафедри організації медичного забезпечення збройних сил (далі – кафедри ОМЗ) та кафедри військової фармації (далі – кафедри ВФ) УВМА. Розроблено спеціальну анкету опитування щодо визначення вагомості факторів впливу на побудову перспективної моделі ОШС медичної служби (медичних підрозділів) військових частин і проведено опитування 41-го кваліфікованого фахівця медичної служби ЗС України.n Для вимірювання застосовувався метод бальних оцінок. Оцінка проводилася за 10-бальною шкалою (від 0 до 10), де 10 балів характеризувало найбільш виражений вплив, 0 – найменш виражений вплив, решта балів – відповідно проміжні градації оцінки впливу факторів. Допускалася оцінка різних факторів за однаковою бальною оцінкою. Застосування методу експертних оцінок передбачало: отримання згоди експертів на участь у дослідженнях, інструктаж експертів з поясненням мети дослідження, правилам заповнення анкет, проведення експертного дослідження та уточнення правильності розуміння отриманих відповідей, математичну обробку результатів опитування, формулювання висновків. Узгодженість відповідей експертів оцінювалася за непараметричним тестом Фрідмана і Кендала за допомогою програмного забезпечення Statistica 6.0. Використано методи детального контент-аналізу, описової статистики та експертних оцінок. Результати дали змогу з’ясувати найбільш вагомі фактори впливу для обґрунтування перспективної моделі ОШС медичної служби (медичних підрозділів) військових частин видів (родів) ЗС України на мирний час та в особливий період. Було встановлено, що найбільш впливовими факторами на побудову ОШС медичної служби (медичних підрозділів) за умов мирного часу є: величина і структура санітарних втрат особового складу військ (сил) (k = 11,37%), часові рамки надання визначених видів медичної допомоги (k =11,0 %), відповідність ОШС медичної служби тактичного рівня обрису ЗС України (k=9,75%). За умов особливого періоду найбільш впливовими факторами відповідно є: величина і структура санітарних втрат (k=11,01%), визначені освітньо-кваліфікаційні рівні медичних працівників (k=10,48 %) та часові рамки надання визначених видів медичної допомоги (k=10,12%). Висновки. Визначені найбільш вагомі фактори впливу, які будуть використані для обґрунтування перспективної моделі ОШС медичної служби (медичних підрозділів) військових частин видів (родів) ЗС України на мирний час та в особливий період. Функціонально-організаційний підхід впровадження модульного принципу побудови ОШС медичної служби передбачає подальшу її трансформацію у відповідності до потреб ЗС України та відповідає політиці, що існує в державах – членах НАТО.
{"title":"Дослідження факторів впливу на створення організаційно-штатної структури медичної служби військових частин видів (родів) Збройних Сил України","authors":"V. M. Ivchuk, V. I. Stryzhenko, O. V. Rychka, О. О. Liashenko, O. V. Galan","doi":"10.46847/ujmm.2022.4(3)-041","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.4(3)-041","url":null,"abstract":"Мета дослідження полягає у визначенні низки факторів впливу, які будуть враховані для обґрунтування перспективної моделі ОШС медичної служби (медичних підрозділів) військових частин. \u0000Матеріали та методи. Робота виконана на базі науково-дослідного інституту проблем військової медицини Української військово-медичної академії (далі – УВМА), кафедри організації медичного забезпечення збройних сил (далі – кафедри ОМЗ) та кафедри військової фармації (далі – кафедри ВФ) УВМА. Розроблено спеціальну анкету опитування щодо визначення вагомості факторів впливу на побудову перспективної моделі ОШС медичної служби (медичних підрозділів) військових частин і проведено опитування 41-го кваліфікованого фахівця медичної служби ЗС України.n Для вимірювання застосовувався метод бальних оцінок. Оцінка проводилася за 10-бальною шкалою (від 0 до 10), де 10 балів характеризувало найбільш виражений вплив, 0 – найменш виражений вплив, решта балів – відповідно проміжні градації оцінки впливу факторів. Допускалася оцінка різних факторів за однаковою бальною оцінкою. Застосування методу експертних оцінок передбачало: отримання згоди експертів на участь у дослідженнях, інструктаж експертів з поясненням мети дослідження, правилам заповнення анкет, проведення експертного дослідження та уточнення правильності розуміння отриманих відповідей, математичну обробку результатів опитування, формулювання висновків. Узгодженість відповідей експертів оцінювалася за непараметричним тестом Фрідмана і Кендала за допомогою програмного забезпечення Statistica 6.0. Використано методи детального контент-аналізу, описової статистики та експертних оцінок. \u0000Результати дали змогу з’ясувати найбільш вагомі фактори впливу для обґрунтування перспективної моделі ОШС медичної служби (медичних підрозділів) військових частин видів (родів) ЗС України на мирний час та в особливий період. Було встановлено, що найбільш впливовими факторами на побудову ОШС медичної служби (медичних підрозділів) за умов мирного часу є: величина і структура санітарних втрат особового складу військ (сил) (k = 11,37%), часові рамки надання визначених видів медичної допомоги (k =11,0 %), відповідність ОШС медичної служби тактичного рівня обрису ЗС України (k=9,75%). За умов особливого періоду найбільш впливовими факторами відповідно є: величина і структура санітарних втрат (k=11,01%), визначені освітньо-кваліфікаційні рівні медичних працівників (k=10,48 %) та часові рамки надання визначених видів медичної допомоги (k=10,12%). \u0000Висновки. Визначені найбільш вагомі фактори впливу, які будуть використані для обґрунтування перспективної моделі ОШС медичної служби (медичних підрозділів) військових частин видів (родів) ЗС України на мирний час та в особливий період. Функціонально-організаційний підхід впровадження модульного принципу побудови ОШС медичної служби передбачає подальшу її трансформацію у відповідності до потреб ЗС України та відповідає політиці, що існує в державах – членах НАТО.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48572136","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.4(3)-086
G. Moroz, I. V. Ogorodniychuk, S. A. Bychkova, V. S. Romanenko
Мета. Провести комплексний аналіз поширеності коморбідної патології у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), які були направлені на військово-лікарську комісію (ВЛК) для визначення придатності до військової служби за медичними показами. Матеріали та методи. Проведено аналіз медичної документації 84 військовослужбовців, які були направлені на ВЛК з діагнозом ІХС в 2018-2021 рр. для визначення придатності до військової служби за медичними показами. Всі хворі були чоловічої статі, вік від 34-х до 55-ти років. Для дослідження вікових особливостей перебігу ІХС та поширеності коморбідної патології військовослужбовці були розділені на дві групи: І група – до 45 років (35 військовослужбовців) – молодий вік; ІІ група – 46-55 років (49 осіб) – середній вік. Статистична обробка проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2007 та стандартного статистичного пакета STATISTICA 6,0. Результати. Встановлено, що військовослужбовці, хворі на ІХС, які були оглянуті ВЛК в 2018-2021 рр, мали ускладнений перебіг захворювання, зокрема, і в віковій групі до 45 років (у 100 % діагностовано серцеву недостатність, 17,1±6,4 % перенесли інфаркт міокарда, у 14,3±5,9 % проведено черезшкірне коронарне втручання та у 8,6±4,7 % аортокоронарне шунтування). Визначено значне поширення коморбідної патології у військовослужбовців, хворих на ІХС (кількість супутніх захворювань була від 3 до 9; в середньому – 7,3). Найбільш поширені коморбідні захворювання: артеріальна гіпертензія (100%), цереброваскулярні захворювання у 74,3±7,4 % хворих 1 групи та у 87,8±4,7 % ІІ групи (р > 0,05), остеохондроз хребта (65,71±7,1 % та 65,3±6,6 %, відповідно, р > 0,05) та хронічний гастродуоденіт (42,8±8,4 % та 40,8±7,0 %, р > 0,05). Потребує на увагу значне поширення ожиріння (31,4±7,8 % в І групі та у 40,8±7,0 % в ІІ групі) та цукрового діабету (22,9±7,0 % та 30,6±6,5 %, відповідно). Не визначено статично достовірних відмінностей щодо поширення коморбідної патології у військовослужбовців, хворих на ІХС, у віковій групі до 45 років (молодий вік) та 46-55 років (середній вік). Висновки. Результати проведеного дослідження засвідчили, що військовослужбовці, хворі на ІХС, які були оглянуті ВЛК в 2018-2021 рр., мали ускладнений перебіг, значне поширення коморбідної патології (в середньому – 7,3 захворювань), що має негативних вплив на прогноз та обґрунтовує необхідність удосконалення первинної та вторинної профілактики з використанням підходів пацієнт-орієнтованої медичної допомоги.
{"title":"Ішемічна хвороба серця та коморбідні захворювання у військовослужбовців (за матеріалами військово-лікарської комісії)","authors":"G. Moroz, I. V. Ogorodniychuk, S. A. Bychkova, V. S. Romanenko","doi":"10.46847/ujmm.2022.4(3)-086","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.4(3)-086","url":null,"abstract":"Мета. Провести комплексний аналіз поширеності коморбідної патології у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), які були направлені на військово-лікарську комісію (ВЛК) для визначення придатності до військової служби за медичними показами. \u0000Матеріали та методи. Проведено аналіз медичної документації 84 військовослужбовців, які були направлені на ВЛК з діагнозом ІХС в 2018-2021 рр. для визначення придатності до військової служби за медичними показами. Всі хворі були чоловічої статі, вік від 34-х до 55-ти років. Для дослідження вікових особливостей перебігу ІХС та поширеності коморбідної патології військовослужбовці були розділені на дві групи: І група – до 45 років (35 військовослужбовців) – молодий вік; ІІ група – 46-55 років (49 осіб) – середній вік. Статистична обробка проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2007 та стандартного статистичного пакета STATISTICA 6,0. \u0000Результати. Встановлено, що військовослужбовці, хворі на ІХС, які були оглянуті ВЛК в 2018-2021 рр, мали ускладнений перебіг захворювання, зокрема, і в віковій групі до 45 років (у 100 % діагностовано серцеву недостатність, 17,1±6,4 % перенесли інфаркт міокарда, у 14,3±5,9 % проведено черезшкірне коронарне втручання та у 8,6±4,7 % аортокоронарне шунтування). Визначено значне поширення коморбідної патології у військовослужбовців, хворих на ІХС (кількість супутніх захворювань була від 3 до 9; в середньому – 7,3). Найбільш поширені коморбідні захворювання: артеріальна гіпертензія (100%), цереброваскулярні захворювання у 74,3±7,4 % хворих 1 групи та у 87,8±4,7 % ІІ групи (р > 0,05), остеохондроз хребта (65,71±7,1 % та 65,3±6,6 %, відповідно, р > 0,05) та хронічний гастродуоденіт (42,8±8,4 % та 40,8±7,0 %, р > 0,05). Потребує на увагу значне поширення ожиріння (31,4±7,8 % в І групі та у 40,8±7,0 % в ІІ групі) та цукрового діабету (22,9±7,0 % та 30,6±6,5 %, відповідно). Не визначено статично достовірних відмінностей щодо поширення коморбідної патології у військовослужбовців, хворих на ІХС, у віковій групі до 45 років (молодий вік) та 46-55 років (середній вік). \u0000Висновки. Результати проведеного дослідження засвідчили, що військовослужбовці, хворі на ІХС, які були оглянуті ВЛК в 2018-2021 рр., мали ускладнений перебіг, значне поширення коморбідної патології (в середньому – 7,3 захворювань), що має негативних вплив на прогноз та обґрунтовує необхідність удосконалення первинної та вторинної профілактики з використанням підходів пацієнт-орієнтованої медичної допомоги.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44211928","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.4(3)-005
Т. М. Ostaschenko, V. L. Savytskyi, A. Shvets
Мета. Дослідження становлення та формування концептуальних підходів до удосконалення стратегії розвитку військово-медичної науки в Україні. Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження були результати наукової діяльності академії за останні 10 років, публікації провідних країн світу щодо розвитку військово-медичної науки. Методи дослідження передбачали застосування історичний методу, бібліосемантичного аналізу, контент-аналізу та описово-аналітичного моделювання. Результати. Сформульовано принципи стратегії розвитку військово-медичної науки. Показано, що метою розвитку військово-медичної науки є підвищення ефективності системи медичного забезпечення ЗС України задля збереження та зміцнення здоров’я військовослужбовців та найскорішого відновлення їх боє- та працездатності на основі досягнень сучасної медичної науки за напрямами, які засвідчують для об’єднаних сил: кращу підготовку, кращий медичний захист, краще надання медичної допомоги протягом всього циклу їх медичного забезпечення. Продемонстровано, що виникає вкрай важлива потреба в гнучкості та оперативності на всіх рівнях медичної допомоги (забезпечення), що вимагає розвитку стратегії медичних досліджень і розробок, направлених насамперед на нові потреби військовослужбовця, а також узгодженості з національними вимогами МОЗ та МОН України. Висновки. Відображено проблеми державної підтримки вітчизняної науки і, зокрема, проблеми у розвитку військово-медичного напряму, ігнорування яких може мати фатальне значення для майбутнього нашої держави. Наголошено про те, що наукові дослідження є основою для комплексного вирішення нових клінічних, медико-психологічних і технологічних викликів до медичних служб збройних сил провідних країн світу. Сформульовано клієнтський вимір військово-медичної освітньо-наукової системи та запропоновано її модель. Показано, що ця система потребує синхронізації зусиль між військово-медичними та цивільними науково-дослідницькими спільнотами для зменшення зайвого дублювання, а також залучення доречних для цього інституцій для розробки нових медичних можливостей сил оборони, що в подальшому пришвидшить інтеграцію результатів досліджень і технологій до виробництва та військового використання. Окреслено розвиток таких найбільш актуальних наукових напрямів в галузі військової медицини, як: удосконалення надання медичної допомоги в бойових умовах; хімічний та біологічний медичний захист; клінічна та реабілітаційна медицина; радіологічний медичний захист; інфекційні хвороби у військовому середовищі; біомедична інформатика та медичні інформаційні системи і технології; людський чинник у військовому операційному середовищі; науковий супровід розроблення військової техніки медичного призначення для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань, кожен з яких потребуватиме удосконалення різних аспектів їх організації та управління. Викладено основні принципи, напрями, шляхи реалізації та очікувані результати запропонованої стратегії розвитку військово-медичної науки
{"title":"Становлення та розвиток військово-медичної науки: виклики сьогодення","authors":"Т. М. Ostaschenko, V. L. Savytskyi, A. Shvets","doi":"10.46847/ujmm.2022.4(3)-005","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.4(3)-005","url":null,"abstract":"Мета. Дослідження становлення та формування концептуальних підходів до удосконалення стратегії розвитку військово-медичної науки в Україні. \u0000Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження були результати наукової діяльності академії за останні 10 років, публікації провідних країн світу щодо розвитку військово-медичної науки. Методи дослідження передбачали застосування історичний методу, бібліосемантичного аналізу, контент-аналізу та описово-аналітичного моделювання. \u0000Результати. Сформульовано принципи стратегії розвитку військово-медичної науки. Показано, що метою розвитку військово-медичної науки є підвищення ефективності системи медичного забезпечення ЗС України задля збереження та зміцнення здоров’я військовослужбовців та найскорішого відновлення їх боє- та працездатності на основі досягнень сучасної медичної науки за напрямами, які засвідчують для об’єднаних сил: кращу підготовку, кращий медичний захист, краще надання медичної допомоги протягом всього циклу їх медичного забезпечення. Продемонстровано, що виникає вкрай важлива потреба в гнучкості та оперативності на всіх рівнях медичної допомоги (забезпечення), що вимагає розвитку стратегії медичних досліджень і розробок, направлених насамперед на нові потреби військовослужбовця, а також узгодженості з національними вимогами МОЗ та МОН України. \u0000Висновки. Відображено проблеми державної підтримки вітчизняної науки і, зокрема, проблеми у розвитку військово-медичного напряму, ігнорування яких може мати фатальне значення для майбутнього нашої держави. Наголошено про те, що наукові дослідження є основою для комплексного вирішення нових клінічних, медико-психологічних і технологічних викликів до медичних служб збройних сил провідних країн світу. Сформульовано клієнтський вимір військово-медичної освітньо-наукової системи та запропоновано її модель. Показано, що ця система потребує синхронізації зусиль між військово-медичними та цивільними науково-дослідницькими спільнотами для зменшення зайвого дублювання, а також залучення доречних для цього інституцій для розробки нових медичних можливостей сил оборони, що в подальшому пришвидшить інтеграцію результатів досліджень і технологій до виробництва та військового використання. Окреслено розвиток таких найбільш актуальних наукових напрямів в галузі військової медицини, як: удосконалення надання медичної допомоги в бойових умовах; хімічний та біологічний медичний захист; клінічна та реабілітаційна медицина; радіологічний медичний захист; інфекційні хвороби у військовому середовищі; біомедична інформатика та медичні інформаційні системи і технології; людський чинник у військовому операційному середовищі; науковий супровід розроблення військової техніки медичного призначення для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань, кожен з яких потребуватиме удосконалення різних аспектів їх організації та управління. Викладено основні принципи, напрями, шляхи реалізації та очікувані результати запропонованої стратегії розвитку військово-медичної науки","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41453649","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.3(3)-099
М. М. Zhayvoronok, O. Koval
Вступ. У структурі захворювань ободової кишки переважають онкологічні захворювання, що становлять до 45% всіх хвороб кишківника. Зростання захворюваності на колоректальний рак з кожним роком відзначається практично у всіх країнах, у тому числі і в Україні. Вчасно виявлені передпухлинні захворювання кишківника, такі як дивертикули, коліти, апендажити та запальні захворювання кишківника, можуть допомогти в профілактиці колоректального раку. Мета. Аналіз можливостей трансабдомінальної ультразвукової діагностики непухлинних захворювань кишківника. Метріали та методи. Проведено огляд літератури та власних спостережень ультразвукового дослідження непухлинних захворювань товстої кишки. Результати. Проаналізовано можливості трансабдомінальної ультразвукової діагностики патологічних змін кишківника, таких як дивертикулярна хвороба, коліти, апендажити, запальні захворювання кишківника, сегментарний інфаркт великого чіпця та аппендицит. Висновки. Комплекс методик ТАУЗД кишківника є високоінформативним та неінвазивним методом діагностики в руках лікаря ультразвукової діагностики. Враховуючи швидке поширення ультразвукової апаратури, підвищення роздільної здатності датчиків, дана методика може суттєво доповнити існуючі методи діагностики захворювань кишківника. Застосування оглядової ТАУЗД дозволить виявити патологічні зміни кишківника на доклінічній та малосимптомній стадії, виключаючи при цьому вплив іонізуючого випромінювання.
{"title":"Трансабдомінальна ультразвукова діагностика непухлинних захвоювань кишківника у дорослих","authors":"М. М. Zhayvoronok, O. Koval","doi":"10.46847/ujmm.2022.3(3)-099","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.3(3)-099","url":null,"abstract":"Вступ. У структурі захворювань ободової кишки переважають онкологічні захворювання, що становлять до 45% всіх хвороб кишківника. Зростання захворюваності на колоректальний рак з кожним роком відзначається практично у всіх країнах, у тому числі і в Україні. Вчасно виявлені передпухлинні захворювання кишківника, такі як дивертикули, коліти, апендажити та запальні захворювання кишківника, можуть допомогти в профілактиці колоректального раку. \u0000Мета. Аналіз можливостей трансабдомінальної ультразвукової діагностики непухлинних захворювань кишківника. \u0000Метріали та методи. Проведено огляд літератури та власних спостережень ультразвукового дослідження непухлинних захворювань товстої кишки. \u0000Результати. Проаналізовано можливості трансабдомінальної ультразвукової діагностики патологічних змін кишківника, таких як дивертикулярна хвороба, коліти, апендажити, запальні захворювання кишківника, сегментарний інфаркт великого чіпця та аппендицит. \u0000Висновки. Комплекс методик ТАУЗД кишківника є високоінформативним та неінвазивним методом діагностики в руках лікаря ультразвукової діагностики. Враховуючи швидке поширення ультразвукової апаратури, підвищення роздільної здатності датчиків, дана методика може суттєво доповнити існуючі методи діагностики захворювань кишківника. Застосування оглядової ТАУЗД дозволить виявити патологічні зміни кишківника на доклінічній та малосимптомній стадії, виключаючи при цьому вплив іонізуючого випромінювання.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46417951","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.3(3)-023
G. V. Osyodlo, M. P. Boychak, S. A. Bychkova, O. O. Fedorova, V. V. Osodlo
Вступ. В умовах російсько-української війни для медичної служби Збройних Сил України надзвичайно актуальним є проведення клінічних та фармакоекономічних досліджень щодо розповсюджених захворювань у військовослужбовців, які разом з високими стандартами якості надання медичної допомоги повинні забезпечити раціональне використання фінансових ресурсів для досягнення максимальної терапевтичної ефективності. Метою роботи є вивчення літературних джерел інформації та критичний аналіз власних досліджень щодо особливостей клінічного перебігу захворювань езофагогастродуоденальної зони у військовослужбовців під час проведення АТО/ООС та в умовах воєнного стану для окреслення найбільш фармако-ефективних та ризик-орієнтованих схем лікування згаданої патології. Матеріали та методи дослідження. З використанням методів системного, бібліосемантичного та ретроспективного аналізу вивчено наукові публікації щодо виявлення поширеності, структури та особливостей клінічного перебігу захворювань езофагогастродуоденальної зони у військовослужбовців під час проведення АТО/ООС та в умовах воєнного стану. Для цього здійснено пошук доступних джерел інформації з 2009 по 2022 роки, які стосувались мети роботи та термінологічних фраз: кислотозалежні захворювання, колоїдний вісмут, фармакоекономічний аналіз, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, хронічний гастрит, пептична виразка шлунку і дванадцятипалої кишки, антигелікобактерна терапія, кислотосупресивна та гастроцитопротективна терапії. На основі thoughtful‐аналізу сучасних джерел інформації було узагальнено різні підходи до перспективи проведення досліджень щодо застосування нових вітчизняних цитопротективних препаратів в схемах лікування захворювань езофагогастродуоденальної зони та застосування калькулятора гастроінтестинальних ризиків. Результати. У статті проведений огляд літератури та даних власних досліджень щодо поширеності, структури та особливостей клінічного перебігу захворювань езофагогастродуоденальної зони у військовослужбовців під час проведення АТО/ООС та в умовах воєнного стану із включенням у схеми лікування препаратів вітчизняного виробника з високою клінічною та фармакоекономічною ефективністю. Визначено актуальність проведення фармакоекономічного аналізу схем антигелікобактерної, кислотосупресивної та цитопротективної терапії при кислотозалежних захворюваннях у військовослужбовців, що сприятиме оптимізації бюджетних витрат. Анонсовано впровадження двох версій «Калькулятора гастроінтестинальних ризиків НПЗП-асоційованих ушкоджень гастродуоденальної зони та їх профілактики» для попередження та лікування медикаментозно-індукованих гастродуоденопатій. Проаналізовано перспективи проведення досліджень щодо застосування нових вітчизняних цитопротективних препаратів в схемах лікування захворювань езофагогастродуоденальної зони. Висновки. Кислотозалежні захворювання езофагогастродуоденальної зони лідирують серед хвороб органів травлення у військовослужбовців зі зростанням частки ерозивно-виразкових ура
{"title":"Стан і перспективи кислотосупресивної та гастроцитопротективної терапії захворювань езофагогастродуоденальної зони у військовослужбовців","authors":"G. V. Osyodlo, M. P. Boychak, S. A. Bychkova, O. O. Fedorova, V. V. Osodlo","doi":"10.46847/ujmm.2022.3(3)-023","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.3(3)-023","url":null,"abstract":"Вступ. В умовах російсько-української війни для медичної служби Збройних Сил України надзвичайно актуальним є проведення клінічних та фармакоекономічних досліджень щодо розповсюджених захворювань у військовослужбовців, які разом з високими стандартами якості надання медичної допомоги повинні забезпечити раціональне використання фінансових ресурсів для досягнення максимальної терапевтичної ефективності. \u0000Метою роботи є вивчення літературних джерел інформації та критичний аналіз власних досліджень щодо особливостей клінічного перебігу захворювань езофагогастродуоденальної зони у військовослужбовців під час проведення АТО/ООС та в умовах воєнного стану для окреслення найбільш фармако-ефективних та ризик-орієнтованих схем лікування згаданої патології. \u0000Матеріали та методи дослідження. З використанням методів системного, бібліосемантичного та ретроспективного аналізу вивчено наукові публікації щодо виявлення поширеності, структури та особливостей клінічного перебігу захворювань езофагогастродуоденальної зони у військовослужбовців під час проведення АТО/ООС та в умовах воєнного стану. Для цього здійснено пошук доступних джерел інформації з 2009 по 2022 роки, які стосувались мети роботи та термінологічних фраз: кислотозалежні захворювання, колоїдний вісмут, фармакоекономічний аналіз, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, хронічний гастрит, пептична виразка шлунку і дванадцятипалої кишки, антигелікобактерна терапія, кислотосупресивна та гастроцитопротективна терапії. На основі thoughtful‐аналізу сучасних джерел інформації було узагальнено різні підходи до перспективи проведення досліджень щодо застосування нових вітчизняних цитопротективних препаратів в схемах лікування захворювань езофагогастродуоденальної зони та застосування калькулятора гастроінтестинальних ризиків. \u0000Результати. У статті проведений огляд літератури та даних власних досліджень щодо поширеності, структури та особливостей клінічного перебігу захворювань езофагогастродуоденальної зони у військовослужбовців під час проведення АТО/ООС та в умовах воєнного стану із включенням у схеми лікування препаратів вітчизняного виробника з високою клінічною та фармакоекономічною ефективністю. Визначено актуальність проведення фармакоекономічного аналізу схем антигелікобактерної, кислотосупресивної та цитопротективної терапії при кислотозалежних захворюваннях у військовослужбовців, що сприятиме оптимізації бюджетних витрат. Анонсовано впровадження двох версій «Калькулятора гастроінтестинальних ризиків НПЗП-асоційованих ушкоджень гастродуоденальної зони та їх профілактики» для попередження та лікування медикаментозно-індукованих гастродуоденопатій. Проаналізовано перспективи проведення досліджень щодо застосування нових вітчизняних цитопротективних препаратів в схемах лікування захворювань езофагогастродуоденальної зони. \u0000Висновки. Кислотозалежні захворювання езофагогастродуоденальної зони лідирують серед хвороб органів травлення у військовослужбовців зі зростанням частки ерозивно-виразкових ура","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46324488","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.3(3)-048
V. O. Voloshin, G. I. Titov, O. S. Trushenko
Вступ. В умовах збройної агресії РФ, тривалості бойових дій, можна прогнозувати суттєве збільшення кількості військовослужбовців, які будуть направлятися для освічення до медико-соціальних експертних комісій з метою проведення медико-соціальної експертизи. Дослідженням встановлена відсутність інформації щодо організаційної взаємодії військово-медичних закладів і медико-соціальних експертних комісій та особливостей проведення медико-соціальної експертизи військовослужбовців незалежно від відомчого підпорядкування в умовах воєнного стану в Україні. Семантичний аналіз наукових джерел щодо медико-соціальної експертизи військовослужбовців дозволяє стверджувати, що окремі науково-практичні дослідження висвітлюють цю проблему лише частково і, в основному, в умовах повсякденної готовності військових формувань у мирний час. Виходячи з цього, з урахуванням загроз та викликів сьогодення, встановлено, що вирішення цієї проблеми неможливо без удосконалення взаємодії військово-медичних закладів та медико-соціальних експертних комісій й організації проведення медико-соціальної експертизи військовослужбовців з позиції уніфікації організаційних підходів в межах єдиного медичного простору України. Мета дослідження полягає у розробці уніфікованого алгоритму організаційної взаємодії ВМЗ і МСЕК та визначення особливостей проведення МСЕ ВС України незалежно від відомчого підпорядкування з виділенням напрямків їх скерування на МСЕК в умовах воєнного стану. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилось із використанням класичних соціально-гігієнічних методів: монографічного, семантичного, аналітичного, документального обліку та системного аналізу. Матеріалами дослідження слугували нормативно-правові документи з питань медико-соціальної експертизи та встановлення інвалідності в Україні. Результати. У статті наведені результати семантичного аналізу нормативно-правових документів з питань медико-соціальної експертизи та встановлення інвалідності в Україні, розглянуті особливості проведення медико-соціальної експертизи військовослужбовців на період дії воєнного стану на території України, розроблений та обґрунтований уніфікований алгоритм організаційної взаємодії між військово-медичними закладами та медико-соціальними експертними комісіями МОЗ України. Висновки. Проведений семантичний аналіз нормативних та правових документів з питань медико-соціальної експертизи, визначення інвалідності в Україні дозволяє стверджувати, що вона адекватна та постійно удосконалюється. Під час дослідження було розроблено уніфікований алгоритм організаційної взаємодії військово-медичних закладів різного відомчого підпорядкування та медико-соціальних експертних комісії Міністерства охорони здоров’я України в умовах воєнного стану з виділенням напрямків скерування військовослужбовців на медико-соціальну експертизу й визначенням особливостей її проведення. Впровадження та його використання дозволить оптимізувати медико-експертну допомогу військовослужбовцям й більш ефективно пла
{"title":"Медико-соціальна експертиза військовослужбовців: організація та особливості проведення в умовах военного стану","authors":"V. O. Voloshin, G. I. Titov, O. S. Trushenko","doi":"10.46847/ujmm.2022.3(3)-048","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.3(3)-048","url":null,"abstract":"Вступ. В умовах збройної агресії РФ, тривалості бойових дій, можна прогнозувати суттєве збільшення кількості військовослужбовців, які будуть направлятися для освічення до медико-соціальних експертних комісій з метою проведення медико-соціальної експертизи. \u0000Дослідженням встановлена відсутність інформації щодо організаційної взаємодії військово-медичних закладів і медико-соціальних експертних комісій та особливостей проведення медико-соціальної експертизи військовослужбовців незалежно від відомчого підпорядкування в умовах воєнного стану в Україні. Семантичний аналіз наукових джерел щодо медико-соціальної експертизи військовослужбовців дозволяє стверджувати, що окремі науково-практичні дослідження висвітлюють цю проблему лише частково і, в основному, в умовах повсякденної готовності військових формувань у мирний час. \u0000Виходячи з цього, з урахуванням загроз та викликів сьогодення, встановлено, що вирішення цієї проблеми неможливо без удосконалення взаємодії військово-медичних закладів та медико-соціальних експертних комісій й організації проведення медико-соціальної експертизи військовослужбовців з позиції уніфікації організаційних підходів в межах єдиного медичного простору України. \u0000Мета дослідження полягає у розробці уніфікованого алгоритму організаційної взаємодії ВМЗ і МСЕК та визначення особливостей проведення МСЕ ВС України незалежно від відомчого підпорядкування з виділенням напрямків їх скерування на МСЕК в умовах воєнного стану. \u0000Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилось із використанням класичних соціально-гігієнічних методів: монографічного, семантичного, аналітичного, документального обліку та системного аналізу. Матеріалами дослідження слугували нормативно-правові документи з питань медико-соціальної експертизи та встановлення інвалідності в Україні. \u0000Результати. У статті наведені результати семантичного аналізу нормативно-правових документів з питань медико-соціальної експертизи та встановлення інвалідності в Україні, розглянуті особливості проведення медико-соціальної експертизи військовослужбовців на період дії воєнного стану на території України, розроблений та обґрунтований уніфікований алгоритм організаційної взаємодії між військово-медичними закладами та медико-соціальними експертними комісіями МОЗ України. \u0000Висновки. Проведений семантичний аналіз нормативних та правових документів з питань медико-соціальної експертизи, визначення інвалідності в Україні дозволяє стверджувати, що вона адекватна та постійно удосконалюється. Під час дослідження було розроблено уніфікований алгоритм організаційної взаємодії військово-медичних закладів різного відомчого підпорядкування та медико-соціальних експертних комісії Міністерства охорони здоров’я України в умовах воєнного стану з виділенням напрямків скерування військовослужбовців на медико-соціальну експертизу й визначенням особливостей її проведення. Впровадження та його використання дозволить оптимізувати медико-експертну допомогу військовослужбовцям й більш ефективно пла","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44201821","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：