Vadym Markitantov, Tatiana Biletskaya, T. Ignatieva
Проаналізовано причини появи та поширення різних форм девіації серед учнів військових ліцеїв та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою. Відзначено, що індикаторами девіантної поведінки є наступні: відхилення від норм, спосіб зміни соціальних норм, демонстрація ціннісного ставлення тощо. Підкреслено, що для виявлення меж між нормальною та девіантною поведінкою, необхідно враховувати не лише соціальні і біологічні критерії та норми, але й вікові рамки. Виявлено, що певні особистісні якості підлітків, можуть сприяти формуванню їх схильності до девіантної поведінки, а деякі життєві ситуації стати тригерами у її виникненні та поширенні.
{"title":"ПОШИРЕННЯ ДЕВІАЦІЇ СЕРЕД УЧНІВ ВІЙСЬКОВИХ ЛІЦЕЇВ ТА ЛІЦЕЇВ З ПОСИЛЕНОЮ ВІЙСЬКОВО-ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ","authors":"Vadym Markitantov, Tatiana Biletskaya, T. Ignatieva","doi":"10.15421/342108","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342108","url":null,"abstract":"Проаналізовано причини появи та поширення різних форм девіації серед учнів військових ліцеїв та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою. Відзначено, що індикаторами девіантної поведінки є наступні: відхилення від норм, спосіб зміни соціальних норм, демонстрація ціннісного ставлення тощо. Підкреслено, що для виявлення меж між нормальною та девіантною поведінкою, необхідно враховувати не лише соціальні і біологічні критерії та норми, але й вікові рамки. Виявлено, що певні особистісні якості підлітків, можуть сприяти формуванню їх схильності до девіантної поведінки, а деякі життєві ситуації стати тригерами у її виникненні та поширенні.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45637760","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Feminism today is an alternative philosophical concept of socio-cultural development. The article highlights the marital problem and gender equality in the pages of feminist magazines of the early XX century in the Russian Empire. In modern society, there has been much discussion on the issues of gender equality, prohibition or legalization of abortion, legalization of prostitution, the relevance of legal marriage, child-rearing, etc., that is, socio-cultural aspects. All these issues were raised by the feminist press in the early XX century. The purpose of this article is to analyze the arguments of female correspondents of feminist magazines of the Russian Empire in accordance with the double standards, marriage and methods of achieving true gender equality. As a result of the study, we have identified that during the period moral and ethical issues were recognized as an important part of the “women’s issue”, which were considered by feminist women’s magazines through the prism of two officially recognized sexual institutions in the Russian Empire: marriage and prostitution. Women’s magazines sharply criticized the “double standards”, which set unequal demands on the morality of men and women. According to them, “double standards” was the principal cause underlying the existence of prostitution and humiliated position of a woman in the family, so feminists demanded the recognition of “single sexual morality” either in the direction of “sexual abstinence” or through “sexual freedom” for men and women.
{"title":"THE VIEW OF FEMINIST MAGAZINES OF THE RUSSIAN EMPIRE ON THE MARITAL PROBLEMS AND MORAL GENDER EQUALITY","authors":"L. Filipenko","doi":"10.15421/342109","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342109","url":null,"abstract":"Feminism today is an alternative philosophical concept of socio-cultural development. The article highlights the marital problem and gender equality in the pages of feminist magazines of the early XX century in the Russian Empire. In modern society, there has been much discussion on the issues of gender equality, prohibition or legalization of abortion, legalization of prostitution, the relevance of legal marriage, child-rearing, etc., that is, socio-cultural aspects. All these issues were raised by the feminist press in the early XX century. The purpose of this article is to analyze the arguments of female correspondents of feminist magazines of the Russian Empire in accordance with the double standards, marriage and methods of achieving true gender equality. As a result of the study, we have identified that during the period moral and ethical issues were recognized as an important part of the “women’s issue”, which were considered by feminist women’s magazines through the prism of two officially recognized sexual institutions in the Russian Empire: marriage and prostitution. Women’s magazines sharply criticized the “double standards”, which set unequal demands on the morality of men and women. According to them, “double standards” was the principal cause underlying the existence of prostitution and humiliated position of a woman in the family, so feminists demanded the recognition of “single sexual morality” either in the direction of “sexual abstinence” or through “sexual freedom” for men and women.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46633663","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У найширшому сенсі мету статті можна позначити як розкриття певних аспектів теоретико-методологічного характеру у дослідженні процесу ідентифікації. Предметна конкретизація увиразнює дослідницький проєкт ідентичності: патріотизм. Структурно-смисловий каркас побудовано на висвітлені специфіки філософського підходу у дослідженні цього феномену. Методологічною основою є інтерпретаційні засновки герменевтичного підходу із структурним аналізом створених контекстів. Пропонується підхід, що характеризується перемежовуванням філософсько-дисциплінарних напрямів і сфер як певних платформ для розгляду досліджуваного феномену: онтологія, гносеологія, етика, політика. Це дало змогу визначити особливості філософського осмислення патріотизму у різних ракурсах та як цілісний феномен: диференціація як створення контекстів задля цілісного осмислення. Основні питання дослідження: «що таке патріотизм?», «як досліджувати патріотизм?», «у який спосіб реалізується патріотизм?». Висновуючи про важливість використання пропонованої дослідницької формули для патріотизму, автор звертає увагу на продуктивності застосування такого підходу в аналітиці процесів національної ідентифікації та проблем політичної ідентичності сьогодні. Тезою-висновком є міркування про актуальність та важливість розуміння здатності усвідомленого вияву своїх переконань, бажань і намірів закорінених у почутті патріотизму як окремих характеристик ідентичності. Методологічні положення статті напрацьовано та апробована в рамках колоквіуму «Культура пам’яті та патріотизм» стипендіатів Палати депутатів федеральної землі Берліну у 2020-2021 рр.
{"title":"МЕТОДОЛОГІЧНО-ЦІННІСНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ. Особливості філософського визначення патріотизму","authors":"Vitalii Mudrakov","doi":"10.15421/342104","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342104","url":null,"abstract":"У найширшому сенсі мету статті можна позначити як розкриття певних аспектів теоретико-методологічного характеру у дослідженні процесу ідентифікації. Предметна конкретизація увиразнює дослідницький проєкт ідентичності: патріотизм. Структурно-смисловий каркас побудовано на висвітлені специфіки філософського підходу у дослідженні цього феномену. Методологічною основою є інтерпретаційні засновки герменевтичного підходу із структурним аналізом створених контекстів. Пропонується підхід, що характеризується перемежовуванням філософсько-дисциплінарних напрямів і сфер як певних платформ для розгляду досліджуваного феномену: онтологія, гносеологія, етика, політика. Це дало змогу визначити особливості філософського осмислення патріотизму у різних ракурсах та як цілісний феномен: диференціація як створення контекстів задля цілісного осмислення. Основні питання дослідження: «що таке патріотизм?», «як досліджувати патріотизм?», «у який спосіб реалізується патріотизм?». Висновуючи про важливість використання пропонованої дослідницької формули для патріотизму, автор звертає увагу на продуктивності застосування такого підходу в аналітиці процесів національної ідентифікації та проблем політичної ідентичності сьогодні. Тезою-висновком є міркування про актуальність та важливість розуміння здатності усвідомленого вияву своїх переконань, бажань і намірів закорінених у почутті патріотизму як окремих характеристик ідентичності. Методологічні положення статті напрацьовано та апробована в рамках колоквіуму «Культура пам’яті та патріотизм» стипендіатів Палати депутатів федеральної землі Берліну у 2020-2021 рр.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44795119","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглянуто феномен «інтерпретації» в контексті герменевтичного аналізу. Проаналізовано погляди дослідників герменевтики: Й. Хладного, Ф. Маєра, Й. Ернесті, Ф.Шлейєрмахера, Й.Дройзена, В.Дільтея, П.Рікера, А.Вайтгеда, М. Гайдеґґера, Г.‑Ґ.Ґадамера, В.Швирьова, С.Квіта та ін. на природу й сутність інтерпретації, її методи, структуру й значення в життєдіяльності людини.
{"title":"ФЕНОМЕН ІНТЕРПРЕТАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ГЕРМЕНЕВТИЧНОГО АНАЛІЗУ","authors":"Roman Oleksandrovych Khalimon","doi":"10.15421/342107","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342107","url":null,"abstract":"У статті розглянуто феномен «інтерпретації» в контексті герменевтичного аналізу. Проаналізовано погляди дослідників герменевтики: Й. Хладного, Ф. Маєра, Й. Ернесті, Ф.Шлейєрмахера, Й.Дройзена, В.Дільтея, П.Рікера, А.Вайтгеда, М. Гайдеґґера, Г.‑Ґ.Ґадамера, В.Швирьова, С.Квіта та ін. на природу й сутність інтерпретації, її методи, структуру й значення в життєдіяльності людини.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42425797","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Аналіз установок пізньої думки Гайдеґґера показує, що найважливішою темою пізнього Гайдеґґера є не тільки буття, але й сама сутність мислення. Відповідно до тієї схеми, за якою німецький мислитель намагається розкрити сутність буття і розкриває глобальні проблеми європейської філософії у її витоків, він досліджує і сутність мислення, намагаючись через призму різноманітності підходів до мислення в Прадавній Греції виявити джерела справжнього мислення. Пізній Гайдеґґер ставить складне завдання зрозуміти: чи можуть бути більш ранні (чим логіка або логос) механізми запуску мислення. Звідси він виводить хронотоп європейської думки. При уважному прочитанні Гайдеґґера стає зрозумілим, що мислення починається там, де ми втягуємося на глибинні рівні думки (з любов’ю), і лише там мислення одержує подяку, або дарунок. Усе, що на поверхні думки, Гайдеґґер мисленням не вважає. Тому найважливіший висновок, який можна зробити на підставі вивчання пізнього Гайдеґґера, що мислення – це глибина, яка на логосном шляху не висвітиться, а може бути знайдена тільки як зусилля через любов. Мислення – це дарунок, що розкривається в глибинах думки, використовувати який ще необхідно навчитися.
{"title":"МИСЛЕННЯ ЯК ЛОГОС, УЯВЛЕННЯ АБО ДАРУНОК: У ВИТОКІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО МИСЛЕННЯ ЗГІДНО ВЧЕННЯ М. ГАЙДЕҐҐЕРА","authors":"Viktor Okorokov","doi":"10.15421/342106","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342106","url":null,"abstract":"Аналіз установок пізньої думки Гайдеґґера показує, що найважливішою темою пізнього Гайдеґґера є не тільки буття, але й сама сутність мислення. Відповідно до тієї схеми, за якою німецький мислитель намагається розкрити сутність буття і розкриває глобальні проблеми європейської філософії у її витоків, він досліджує і сутність мислення, намагаючись через призму різноманітності підходів до мислення в Прадавній Греції виявити джерела справжнього мислення. Пізній Гайдеґґер ставить складне завдання зрозуміти: чи можуть бути більш ранні (чим логіка або логос) механізми запуску мислення. Звідси він виводить хронотоп європейської думки. При уважному прочитанні Гайдеґґера стає зрозумілим, що мислення починається там, де ми втягуємося на глибинні рівні думки (з любов’ю), і лише там мислення одержує подяку, або дарунок. Усе, що на поверхні думки, Гайдеґґер мисленням не вважає. Тому найважливіший висновок, який можна зробити на підставі вивчання пізнього Гайдеґґера, що мислення – це глибина, яка на логосном шляху не висвітиться, а може бути знайдена тільки як зусилля через любов. Мислення – це дарунок, що розкривається в глибинах думки, використовувати який ще необхідно навчитися.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43410695","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Автор статті досліджує філософську спадщину відомого індусько-англійсько-американського мандрованого проповідника, духовного вчителя, Джидду Крішнамурті. У ній розглядається його підхід до мислення та розуму, а також їхнє відношення до фундаментальної реальності, яку він називає ґрунтом. Цей підхід порівнюється з європейським новочасним проєктом раціональності, створеного раціоналістами та психологами-емпіриками. Відтак, у підсумку автор висновує, що Джидду Крішнамурті створив власну концепцію розумності, заснованої на осяянні, а сама осяйна розумність має гносеологічний, епістемологічний та онтологічний статус. Гносеологічний статус осяйної розумності полягає у безпосередньому сприйнятті фундаментальної реальності; епістемологічний статус – у наданні людині доступу до гнозису про таку реальність; онтологічний статус полягає у тому, що лише осяйна розумність може досягнути того, що лежить в основі дуальної та суперечливої видимості, а саме: єдиного, цілісного, нечасового та непросторового ґрунту.
{"title":"ДЖИДДУ КРІШНАМУРТІ: “МИСЛЕННЯ БЕЗ ДУМАННЯ”, ОСЯЯННЯ ТА ҐРУНТ","authors":"I. Karivets","doi":"10.15421/342102","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342102","url":null,"abstract":"Автор статті досліджує філософську спадщину відомого індусько-англійсько-американського мандрованого проповідника, духовного вчителя, Джидду Крішнамурті. У ній розглядається його підхід до мислення та розуму, а також їхнє відношення до фундаментальної реальності, яку він називає ґрунтом. Цей підхід порівнюється з європейським новочасним проєктом раціональності, створеного раціоналістами та психологами-емпіриками. Відтак, у підсумку автор висновує, що Джидду Крішнамурті створив власну концепцію розумності, заснованої на осяянні, а сама осяйна розумність має гносеологічний, епістемологічний та онтологічний статус. Гносеологічний статус осяйної розумності полягає у безпосередньому сприйнятті фундаментальної реальності; епістемологічний статус – у наданні людині доступу до гнозису про таку реальність; онтологічний статус полягає у тому, що лише осяйна розумність може досягнути того, що лежить в основі дуальної та суперечливої видимості, а саме: єдиного, цілісного, нечасового та непросторового ґрунту.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45698661","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
The article presents the analysis of the epistemological basis for the concept of dignity in the philosophical discourse of an outstanding English enlightener John Locke. His views on natural rights and freedoms as well as on human dignity, formed within the framework of the Enlightenment formative shifts, haven’t lost their heuristic potential, and moreover, reveal their relevance in the context of the tendencies prevailing in the contemporary dynamic world. In the process of investigation the following methods were applied: dialectical, hermeneutical, phenomenological, and comparative. The research has revealed that John Locke’s concept of dignity, as well as the conception of educating a worthy citizen, directly correlate with his epistemology. Despite the fact that the phraseological unit “tabula rasa” wasn’t mentioned in Locke’s works directly, though having been repeatedly attributed to him, the intention emphasized in this Roman phrase is present in his views. This phrase lied in the basis of his fundamental view that moral ideas couldn’t be inborn. Rejecting the metaphysical basis for human morality, John Locke argued that social differentiation as well as a person’s virtuous or wicked behavior were not rooted in human nature, but on the contrary, were formed by the social environment, especially by the upbringing. This idea presupposed having equal cultural, educational, political, and legal conditions for a person’s social start. Only human striving for happiness could be considered innate. This desire, in its correlation with social progress, was seen as transforming the idea of human dignity. Having been established, Western capitalism gives rise to new competitive possibilities of self-realization, not available for most people before. Consequently, dignity has been increasingly identified with rationality and the level of education and upbringing, as well as with personal and professional success.
{"title":"EPISTEMOLOGICAL PREMISES FOR THE CONCEPT OF DIGNITY IN JOHN LOCKE’S PHILOSOPHICAL DISCOURSE","authors":"M. Doichyk, O. Doichyk","doi":"10.15421/342101","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342101","url":null,"abstract":"The article presents the analysis of the epistemological basis for the concept of dignity in the philosophical discourse of an outstanding English enlightener John Locke. His views on natural rights and freedoms as well as on human dignity, formed within the framework of the Enlightenment formative shifts, haven’t lost their heuristic potential, and moreover, reveal their relevance in the context of the tendencies prevailing in the contemporary dynamic world. In the process of investigation the following methods were applied: dialectical, hermeneutical, phenomenological, and comparative. The research has revealed that John Locke’s concept of dignity, as well as the conception of educating a worthy citizen, directly correlate with his epistemology. Despite the fact that the phraseological unit “tabula rasa” wasn’t mentioned in Locke’s works directly, though having been repeatedly attributed to him, the intention emphasized in this Roman phrase is present in his views. This phrase lied in the basis of his fundamental view that moral ideas couldn’t be inborn. Rejecting the metaphysical basis for human morality, John Locke argued that social differentiation as well as a person’s virtuous or wicked behavior were not rooted in human nature, but on the contrary, were formed by the social environment, especially by the upbringing. This idea presupposed having equal cultural, educational, political, and legal conditions for a person’s social start. Only human striving for happiness could be considered innate. This desire, in its correlation with social progress, was seen as transforming the idea of human dignity. Having been established, Western capitalism gives rise to new competitive possibilities of self-realization, not available for most people before. Consequently, dignity has been increasingly identified with rationality and the level of education and upbringing, as well as with personal and professional success.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42772149","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Метою дослідження є з’ясування загальних та новітніх теоретичних і практичних трендів із приводу наслідків, ризиків та перспектив застосування й розвитку гнучкої інтеграції в ЄС, які, в тому числі, можуть бути доволі цікавими для України у контексті її євроінтеграційного поступу у майбутньому.У статті проаналізовано позитиви, негативи і перспективи розвитку та застосування гнучкої інтеграції і просунутої співпраці в ЄС в цілому й в окремих його країнах зокрема, в тому числі у контексті з’ясування місця та ролі гнучкої інтеграції у розвитку ЄС. Оцінено загальні наслідки й ефекти гнучкої інтеграції в ЄС за період до і після 2009-2010 рр. – тобто до, під час та після моменту підписання рамкових договорів ЄС. Виявлено загальні і специфічні ризики та перспективах застосування й розвитку гнучкої інтеграції в ЄС у період після 2009-2010 рр. – тобто після підписання вищеозначених рамкових договорів. У ході дослідження виявлено, що теоретики і практики європейської інтеграції зазначають, що вона (інтеграція) й надалі продовжує набувати все гнучкішої форми; а відтак це підтверджує багатовимірність, багатогранність і багатоаспектність європейської інтеграції та структури ЄС, що, від зворотного, теж зумовлюють потребу гнучкої інтеграції й надалі. Встановлено, що диференціація всередині ЄС ніколи не буде тимчасовою, а натомість потрібно очікувати тривалої диференціації між усіма чинними та всіма гіпотетичними новими країнами-членами ЄС. Зазначено, що дискусія стосовно диференціації інтеграції стала дуже політизованою, але не з приводу факту чи потреби диференціації і гнучкості, а з приводу сутності і вибору серед різних форм диференціації.Виявлено, що в майбутньому гнучка інтеграція в ЄС має потенціал стати двонаправленим процесом, зокрема спрямованим на посилення або послаблення рівня інтегрованості в тих чи інших сферах політики. Гнучка європейська інтеграція довкола ЄС, в ЄС чи з ЄС не повинна сприйматись і розглядатись як «побічний продукт» еволюції європейської інтеграції, а натомість повинна розумітись як основна теоретична і практична модель майбутнього динамічного розвитку ЄС.
{"title":"ВПРОВАДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ГНУЧКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ: НАСЛІДКИ, РИЗИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ","authors":"Vitalii Yanovych Savka","doi":"10.15421/342113","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342113","url":null,"abstract":"Метою дослідження є з’ясування загальних та новітніх теоретичних і практичних трендів із приводу наслідків, ризиків та перспектив застосування й розвитку гнучкої інтеграції в ЄС, які, в тому числі, можуть бути доволі цікавими для України у контексті її євроінтеграційного поступу у майбутньому.У статті проаналізовано позитиви, негативи і перспективи розвитку та застосування гнучкої інтеграції і просунутої співпраці в ЄС в цілому й в окремих його країнах зокрема, в тому числі у контексті з’ясування місця та ролі гнучкої інтеграції у розвитку ЄС. Оцінено загальні наслідки й ефекти гнучкої інтеграції в ЄС за період до і після 2009-2010 рр. – тобто до, під час та після моменту підписання рамкових договорів ЄС. Виявлено загальні і специфічні ризики та перспективах застосування й розвитку гнучкої інтеграції в ЄС у період після 2009-2010 рр. – тобто після підписання вищеозначених рамкових договорів. У ході дослідження виявлено, що теоретики і практики європейської інтеграції зазначають, що вона (інтеграція) й надалі продовжує набувати все гнучкішої форми; а відтак це підтверджує багатовимірність, багатогранність і багатоаспектність європейської інтеграції та структури ЄС, що, від зворотного, теж зумовлюють потребу гнучкої інтеграції й надалі. Встановлено, що диференціація всередині ЄС ніколи не буде тимчасовою, а натомість потрібно очікувати тривалої диференціації між усіма чинними та всіма гіпотетичними новими країнами-членами ЄС. Зазначено, що дискусія стосовно диференціації інтеграції стала дуже політизованою, але не з приводу факту чи потреби диференціації і гнучкості, а з приводу сутності і вибору серед різних форм диференціації.Виявлено, що в майбутньому гнучка інтеграція в ЄС має потенціал стати двонаправленим процесом, зокрема спрямованим на посилення або послаблення рівня інтегрованості в тих чи інших сферах політики. Гнучка європейська інтеграція довкола ЄС, в ЄС чи з ЄС не повинна сприйматись і розглядатись як «побічний продукт» еволюції європейської інтеграції, а натомість повинна розумітись як основна теоретична і практична модель майбутнього динамічного розвитку ЄС.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45087094","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті виокремлені основні етапи становлення концептосфери політики як складової концептуальної картини світу українців в різні історичні періоди. Методологічною базою для розгляду основного теоретичного матеріалу слугував підхід, згідно з яким концептуальна картина світу (ККС) складається з концептосфер як способу організації концептів, а мовна картина світу містить у собі різні ККС. Основними запропонованими етапами розвитку концептосфери політики ідентифіковані періоди перебування українців під пануванням Австро-Угорської та Російської імперії і цей період відзначається як особливо цікавим для компаративних студій; нетривалий період української державності на початку ХХ ст. і формування радянсько-імперського дискурсу, в якому на особливу увагу заслуговує поновлення колоніального панування російського дискурсу над українським; українська діаспорська мовна картина світу, яка лишається все ще недостатньо дослідженою і яка може бути порівнена з формуванням українськими дисидентами дискурсу, альтернативного до панівного радянського; встановлено, що (пост)радянська спадщина все ще впливає на сучасну українську ККС, а відтак і на концептосферу політики в Україні, на якій також відображається тиск російської пропаганди і сучасна російська неоімперська ідеологія, що намагається зберегти тяглість з радянським минулим і при цьому є засадничо антиукраїнською. У статті встановлено, що перспективними для подальших досліджень виглядають розвідки, в яких на основі міждисциплінарного політико-лінгвістичного підходу можна буде виокремити конкретні констеляції політичних концептів, з яких складається концептосфера сучасної української політичної науки.
{"title":"ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОНЦЕПТОСФЕРИ ПОЛІТИКИ ЯК ДЖЕРЕЛО ЗНАНЬ ПРО КОНЦЕПТОСФЕРУ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ","authors":"M. Yakovlyev","doi":"10.15421/342115","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342115","url":null,"abstract":"У статті виокремлені основні етапи становлення концептосфери політики як складової концептуальної картини світу українців в різні історичні періоди. Методологічною базою для розгляду основного теоретичного матеріалу слугував підхід, згідно з яким концептуальна картина світу (ККС) складається з концептосфер як способу організації концептів, а мовна картина світу містить у собі різні ККС. Основними запропонованими етапами розвитку концептосфери політики ідентифіковані періоди перебування українців під пануванням Австро-Угорської та Російської імперії і цей період відзначається як особливо цікавим для компаративних студій; нетривалий період української державності на початку ХХ ст. і формування радянсько-імперського дискурсу, в якому на особливу увагу заслуговує поновлення колоніального панування російського дискурсу над українським; українська діаспорська мовна картина світу, яка лишається все ще недостатньо дослідженою і яка може бути порівнена з формуванням українськими дисидентами дискурсу, альтернативного до панівного радянського; встановлено, що (пост)радянська спадщина все ще впливає на сучасну українську ККС, а відтак і на концептосферу політики в Україні, на якій також відображається тиск російської пропаганди і сучасна російська неоімперська ідеологія, що намагається зберегти тяглість з радянським минулим і при цьому є засадничо антиукраїнською. У статті встановлено, що перспективними для подальших досліджень виглядають розвідки, в яких на основі міждисциплінарного політико-лінгвістичного підходу можна буде виокремити конкретні констеляції політичних концептів, з яких складається концептосфера сучасної української політичної науки.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42313007","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Досліджуються історичні витоки виборчої інженерії та робиться ретроспективний аналіз становлення даного феномену. Проаналізовано причини та чинники виникнення та розповсюдження виборчої інженерії як зміни виборчих правил з метою досягнення певних цілей та результатів. Зроблено висновок, що виникнення виборчої інженерії пов’язане з утвердженням інституту виборів як невід’ємної складової демократії в ХІХ-ХХ ст. Розповсюдження виборчої інженерії в світі пов’язано з збільшенням кількості держав з республіканською формою правління та демократичним режимом, тому остаточне входження виборчої інженерії в світову практику можна віднести до кінця ХХ ст
{"title":"ВИБОРЧА ІНЖЕНЕРІЯ У ДИСКУРСІ ПОЛІТИЧНИХ НАУК: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АСПЕКТ","authors":"Yuriy Nikolenko","doi":"10.15421/342112","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342112","url":null,"abstract":"Досліджуються історичні витоки виборчої інженерії та робиться ретроспективний аналіз становлення даного феномену. Проаналізовано причини та чинники виникнення та розповсюдження виборчої інженерії як зміни виборчих правил з метою досягнення певних цілей та результатів. Зроблено висновок, що виникнення виборчої інженерії пов’язане з утвердженням інституту виборів як невід’ємної складової демократії в ХІХ-ХХ ст. Розповсюдження виборчої інженерії в світі пов’язано з збільшенням кількості держав з республіканською формою правління та демократичним режимом, тому остаточне входження виборчої інженерії в світову практику можна віднести до кінця ХХ ст","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41750847","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：