Анотація. Метою дослідження є аналіз образу шлюбного партнера осіб старшого юнацького віку та соціально-психологічних чинників формування цього образу. Серед чинників автори статті виокремили особливості батьківської сім’ї, зокрема психологічний клімат, рівень контролю й конфліктності, гендерні стереотипи та соціальні очікування стосовно функціонально-рольових моделей подружньої сім’ї та подружнього партнера, характерологічні особливості. Методи дослідження: теоретичні – аналіз і синтез наукової літератури, систематизація та узагальнення досліджень; емпіричні – психодіагностичне тестування, анкетування, якісний аналіз; математичні методи інтерпретації – процентне співвідношення, шкалування, кореляційний аналіз. Результати емпіричного дослідження показали, що для сучасної молоді створення власної сім’ї не є актуальним питанням. Більшість вважає за доцільне або одночасно будувати кар’єру і вступати у шлюб, або ж реалізувати себе у професійній сфері. Щодо віку вступу у шлюб, то цей чинник не відіграє вагомої ролі, усе залежатиме від рівня готовності до сімейного життя, адже є розуміння відповідальності за прийняте рішення. Мотивація вступу у шлюб є доволі різноманітною. Більшість опитаних респондентів вбачають у майбутньому партнерові та у сім’ї опору. Хоча зустрічається і неконструктивна мотивація, зокрема страх самотності та намагання відповідати очікуванням найближчого оточення. Уявлення про виконання батьківських ролей та ролі «годувальника» сім’ї у більшості респондентів збігаються, а саме, обоє партнерів повинні брати активну участь у вихованні дітей та у матеріальному забезпеченні сім’ї. Вагомим чинником формування образу шлюбного партнера є вплив засобів масової комунікації, зокрема, пропаганда певних образів та стандартів краси. Однак, більшість опитуваних досліджуваної вибірки не погодилися із твердженням, що було б добре, якщо б їхній партнер був схожий на модель з обкладинки журналу. Не менш важливим чинником для більшості респондентів нашої вибірки (мешканці Івано-Франківської області) є віросповідання та вплив релігійних настанов, при цьому для дівчат вони виявилися хоч і не значно, але більш важливими. На сьогодні, враховуючи обставини із пандемією, виник ще один чинник, який вплинув на формування образу подружнього партнера, – це карантинні заходи. Молоді люди вказали на необхідність володіння шлюбним партнером soft skills та використання цих важливих навичок не лише у професійній сфері, а й у сімейному житті. До психологічних чинників формування образу шлюбного партнері відносяться риси характеру. Кореляційний аналіз даних показав, що опитувані віддають перевагу партнерам із схожими, однак менш вираженими рисами характеру, за виключенням підозрілості. Всі респонденти підозрілого типу вважають, що ідеальний подружній партнер повинен мати низький рівень підозрілості. З’ясували, що вагомим соціально-психологічним чинником формування образу шлюбного партнера є батьківська сім’я, зокрема психологічний клімат, який ві
{"title":"Соціально-психологічні чинники формування образу шлюбного партнера у юнацькому віці","authors":"Halyna Fedoryshyn, R. Severyn","doi":"10.15330/ps.11.1.92-100","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/ps.11.1.92-100","url":null,"abstract":"Анотація. Метою дослідження є аналіз образу шлюбного партнера осіб старшого юнацького віку та соціально-психологічних чинників формування цього образу. Серед чинників автори статті виокремили особливості батьківської сім’ї, зокрема психологічний клімат, рівень контролю й конфліктності, гендерні стереотипи та соціальні очікування стосовно функціонально-рольових моделей подружньої сім’ї та подружнього партнера, характерологічні особливості. Методи дослідження: теоретичні – аналіз і синтез наукової літератури, систематизація та узагальнення досліджень; емпіричні – психодіагностичне тестування, анкетування, якісний аналіз; математичні методи інтерпретації – процентне співвідношення, шкалування, кореляційний аналіз. Результати емпіричного дослідження показали, що для сучасної молоді створення власної сім’ї не є актуальним питанням. Більшість вважає за доцільне або одночасно будувати кар’єру і вступати у шлюб, або ж реалізувати себе у професійній сфері. Щодо віку вступу у шлюб, то цей чинник не відіграє вагомої ролі, усе залежатиме від рівня готовності до сімейного життя, адже є розуміння відповідальності за прийняте рішення. Мотивація вступу у шлюб є доволі різноманітною. Більшість опитаних респондентів вбачають у майбутньому партнерові та у сім’ї опору. Хоча зустрічається і неконструктивна мотивація, зокрема страх самотності та намагання відповідати очікуванням найближчого оточення. Уявлення про виконання батьківських ролей та ролі «годувальника» сім’ї у більшості респондентів збігаються, а саме, обоє партнерів повинні брати активну участь у вихованні дітей та у матеріальному забезпеченні сім’ї. Вагомим чинником формування образу шлюбного партнера є вплив засобів масової комунікації, зокрема, пропаганда певних образів та стандартів краси. Однак, більшість опитуваних досліджуваної вибірки не погодилися із твердженням, що було б добре, якщо б їхній партнер був схожий на модель з обкладинки журналу. Не менш важливим чинником для більшості респондентів нашої вибірки (мешканці Івано-Франківської області) є віросповідання та вплив релігійних настанов, при цьому для дівчат вони виявилися хоч і не значно, але більш важливими. На сьогодні, враховуючи обставини із пандемією, виник ще один чинник, який вплинув на формування образу подружнього партнера, – це карантинні заходи. Молоді люди вказали на необхідність володіння шлюбним партнером soft skills та використання цих важливих навичок не лише у професійній сфері, а й у сімейному житті. До психологічних чинників формування образу шлюбного партнері відносяться риси характеру. Кореляційний аналіз даних показав, що опитувані віддають перевагу партнерам із схожими, однак менш вираженими рисами характеру, за виключенням підозрілості. Всі респонденти підозрілого типу вважають, що ідеальний подружній партнер повинен мати низький рівень підозрілості. З’ясували, що вагомим соціально-психологічним чинником формування образу шлюбного партнера є батьківська сім’я, зокрема психологічний клімат, який ві","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"95 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85110469","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Анотація. Мета дослідження полягає у тому, щоб виявити соціально-психологічну специфіку соціальної мобільності особистості в період криз. Методи. У дослідженні застосовано методи спостереження, бесіда, анкетування, стандартизовані та проєктивні методики психодіагностики, за допомогою яких було розкрито соціально-психологічні аспекти життєвого сценарію досліджуваних та просторові проекції їх соціальної мобільності; визначено взаємозвʼязок соціальної мобільності досліджуваних з показниками компетентності у часі в період криз; виявлено параметри соціальної зрілості респондентів та їх вплив на соціальну мобільність; зʼясовано вплив адаптаційних ресурсів досліджуваних на їх соціальну мобільність в період криз; проведено диференціацію рівнів вираженості соціальної мобільності респондентів в період криз. Результати. Виокремлено ресурсні складові соціальної мобільності особистості в період криз за рівнями її вираженості. Зʼясовано, що соціальна мобільність взаємоповʼязана з процесом субʼєктного становлення особистості і має різні рівні вираженості, які корелюють з ключовими соціально-психологічними характеристиками, які відображені у показниках мотиваційного профілю, смисложиттєвих орієнтаціях, активності, самодетермінації, саморегуляції, саморозвитку, самовдосконалення, стратегіях атрибуції та копінг-стратегіях, рівні субʼєктивного контролю і соціальній адаптивності. Показано, що найбільшою соціальною адаптивністю володіють досліджувані з середнім (конструктивним) рівнем соціальної мобільності, для якої притаманні гармонійний мотиваційний профіль, переважання середнього рівня диференційованості і однорідності професійних уподобань, спрямованість у майбутнє з високим осмисленням життя, активністю конструктивних копінг-стратегій у вигляді самоконтролю, прийняття відповідальності, пошуку соціальної підтримки. Для респондентів з низькою соціальною мобільністю характерне переважання мотивації гомогенного типу, слабка диференційованість професійних уподобань та їх середня однорідність. Орієнтація на сьогодення і процес життя взаємоповʼязані з активним використанням копінгу уникнення з вираженою інтернальністю у ситуаціях неуспіху. Їх адаптаційний профіль характеризується підвищеною конформністю при знижених показниках лабільності і креативності. Соціально високомобільні досліджувані характеризуються загальною екстернальністю у поєднанні з екстернальністю в області досягнень і в області невдач. Розкрито особливості соціальної мобільності досліджуваних в єдності її статусних, професійних і територіальних (міграційних) проявів. Зіставлення вираженості соціальної мобільності у респондентів з різними типами адаптаційних ресурсів дозволило виявити у них змістовні відмінності за цим параметром психологічної організації.
{"title":"Соціально-психологічна специфіка соціальної мобільності особистості в період криз","authors":"Yuriі Zavatskyi","doi":"10.15330/ps.11.1.46-53","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/ps.11.1.46-53","url":null,"abstract":"Анотація. Мета дослідження полягає у тому, щоб виявити соціально-психологічну специфіку соціальної мобільності особистості в період криз. Методи. У дослідженні застосовано методи спостереження, бесіда, анкетування, стандартизовані та проєктивні методики психодіагностики, за допомогою яких було розкрито соціально-психологічні аспекти життєвого сценарію досліджуваних та просторові проекції їх соціальної мобільності; визначено взаємозвʼязок соціальної мобільності досліджуваних з показниками компетентності у часі в період криз; виявлено параметри соціальної зрілості респондентів та їх вплив на соціальну мобільність; зʼясовано вплив адаптаційних ресурсів досліджуваних на їх соціальну мобільність в період криз; проведено диференціацію рівнів вираженості соціальної мобільності респондентів в період криз. Результати. Виокремлено ресурсні складові соціальної мобільності особистості в період криз за рівнями її вираженості. Зʼясовано, що соціальна мобільність взаємоповʼязана з процесом субʼєктного становлення особистості і має різні рівні вираженості, які корелюють з ключовими соціально-психологічними характеристиками, які відображені у показниках мотиваційного профілю, смисложиттєвих орієнтаціях, активності, самодетермінації, саморегуляції, саморозвитку, самовдосконалення, стратегіях атрибуції та копінг-стратегіях, рівні субʼєктивного контролю і соціальній адаптивності. Показано, що найбільшою соціальною адаптивністю володіють досліджувані з середнім (конструктивним) рівнем соціальної мобільності, для якої притаманні гармонійний мотиваційний профіль, переважання середнього рівня диференційованості і однорідності професійних уподобань, спрямованість у майбутнє з високим осмисленням життя, активністю конструктивних копінг-стратегій у вигляді самоконтролю, прийняття відповідальності, пошуку соціальної підтримки. Для респондентів з низькою соціальною мобільністю характерне переважання мотивації гомогенного типу, слабка диференційованість професійних уподобань та їх середня однорідність. Орієнтація на сьогодення і процес життя взаємоповʼязані з активним використанням копінгу уникнення з вираженою інтернальністю у ситуаціях неуспіху. Їх адаптаційний профіль характеризується підвищеною конформністю при знижених показниках лабільності і креативності. Соціально високомобільні досліджувані характеризуються загальною екстернальністю у поєднанні з екстернальністю в області досягнень і в області невдач. Розкрито особливості соціальної мобільності досліджуваних в єдності її статусних, професійних і територіальних (міграційних) проявів. Зіставлення вираженості соціальної мобільності у респондентів з різними типами адаптаційних ресурсів дозволило виявити у них змістовні відмінності за цим параметром психологічної організації.","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"48 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84659507","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
This correlational study of 433 adults (260 college students and 173 Mechanical-Turk workers) examined how the selfreported functions and experienced phenomenology of habitual inner speech (action guidance, problem solving/search, memory/attention regulation, emotion regulation, evaluate/motivate, other voices, inner dialogue, condensed speech) relate to self-awareness (self-reflection and controlled sense-of-self in the moment), potentially influence high-level aspects of self-regulation (self-preoccupation, self-compassion, wisdom, and the moral foundations of individualizing and binding), and psychological wellbeing. Hierarchical regression analysis revealed partial and mutual mediation between inner speech variables and self-awareness variables. Self-awareness was more consistently associated with self-regulation. The only inner speech variables associated with self-regulation in a beneficial way were memory/attention regulation (for wisdom about the self and the individualizing moral foundation) and evaluate/motivate (for the binding moral foundation). These findings suggest that, with the exception just described, inner speech (with the present dependent variables, and in adults) is easiest understood as an epiphenomenon.
{"title":"When you are talking to yourself, is anybody listening? The relationship between inner speech, self-awareness, wellbeing, and multiple aspects of self-regulation","authors":"P. Verhaeghen, Grazia Mirabito","doi":"10.21827/ijpp.7.37354","DOIUrl":"https://doi.org/10.21827/ijpp.7.37354","url":null,"abstract":"This correlational study of 433 adults (260 college students and 173 Mechanical-Turk workers) examined how the selfreported functions and experienced phenomenology of habitual inner speech (action guidance, problem solving/search, memory/attention regulation, emotion regulation, evaluate/motivate, other voices, inner dialogue, condensed speech) relate to self-awareness (self-reflection and controlled sense-of-self in the moment), potentially influence high-level aspects of self-regulation (self-preoccupation, self-compassion, wisdom, and the moral foundations of individualizing and binding), and psychological wellbeing. Hierarchical regression analysis revealed partial and mutual mediation between inner speech variables and self-awareness variables. Self-awareness was more consistently associated with self-regulation. The only inner speech variables associated with self-regulation in a beneficial way were memory/attention regulation (for wisdom about the self and the individualizing moral foundation) and evaluate/motivate (for the binding moral foundation). These findings suggest that, with the exception just described, inner speech (with the present dependent variables, and in adults) is easiest understood as an epiphenomenon.","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"68399458","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
In this study, we describe the taxonomy of personality descriptive trait terms in the Albanian language according to the psycho-lexical procedure, in two parts. In the first part the selection of trait terms from a standard Albanian dictionary took place, largely according to standard procedures. This resulted in a useful set of 607 personality relevant terms. In the second part this list of trait terms was administered to 497 participants to obtain self-ratings. During the rating process, participants could indicate their familiarity with the terms, leading to another reduction to a final set of 434 trait terms with self-ratings. Principal Components Analysis followed by Varimax rotation was applied both using raw data and using ipsatized data. Structures with one up to seven factors were discussed and represented in a hierarchy of factor solutions. As an aid to the interpretation of the factors, use was made of markers of the Big Five, selected from the full list of 434 terms. The most comprehensive and clearest structure was found with seven factors, which included the Big Five and both Negative Valence and Positive Valence.
{"title":"The structure of Albanian personality descriptive trait-adjectives: A psycho-lexically based taxonomy","authors":"Rudina Ademi Shala, Boele de Raad, A. Arënliu","doi":"10.21827/ijpp.6.37224","DOIUrl":"https://doi.org/10.21827/ijpp.6.37224","url":null,"abstract":"In this study, we describe the taxonomy of personality descriptive trait terms in the Albanian language according to the psycho-lexical procedure, in two parts. In the first part the selection of trait terms from a standard Albanian dictionary took place, largely according to standard procedures. This resulted in a useful set of 607 personality relevant terms. In the second part this list of trait terms was administered to 497 participants to obtain self-ratings. During the rating process, participants could indicate their familiarity with the terms, leading to another reduction to a final set of 434 trait terms with self-ratings. Principal Components Analysis followed by Varimax rotation was applied both using raw data and using ipsatized data. Structures with one up to seven factors were discussed and represented in a hierarchy of factor solutions. As an aid to the interpretation of the factors, use was made of markers of the Big Five, selected from the full list of 434 terms. The most comprehensive and clearest structure was found with seven factors, which included the Big Five and both Negative Valence and Positive Valence.","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48595774","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
On the Internet, many commentary styles take place on various forums, and abuse is not uncommon. We investigated the personality traits related to individuals’ behaviors on Internet forum posting. The Dark Short Tetrad (SD4) were used to predict (N = 212) three types of commentary styles: Trolling (malicious posting), Lurking (reading/not posting) and Posting (reading/posting). The results showed that Trolling co-varied with Sadism (r = .38) and Machiavellianism (r = .28). The results also showed that people high on dark traits are Trolling the Internet. Exploratory mediator analyses further revealed that various aspects of anonymity trivially moderate personality traits and behavior (indirect effects β ≈ .10). The overall take-home message is that personality traits, especially dark traits, play a role in how individuals express themselves online. This provides well-needed insight in abusive behaviors in forums on the internet.
{"title":"Not only Trolls are Trolling the Internet: A study on dark personality traits, online environment, and commentary styles","authors":"Anna Karlsson, P. Kajonius","doi":"10.21827/ijpp.6.37214","DOIUrl":"https://doi.org/10.21827/ijpp.6.37214","url":null,"abstract":"On the Internet, many commentary styles take place on various forums, and abuse is not uncommon. We investigated the personality traits related to individuals’ behaviors on Internet forum posting. The Dark Short Tetrad (SD4) were used to predict (N = 212) three types of commentary styles: Trolling (malicious posting), Lurking (reading/not posting) and Posting (reading/posting). The results showed that Trolling co-varied with Sadism (r = .38) and Machiavellianism (r = .28). The results also showed that people high on dark traits are Trolling the Internet. Exploratory mediator analyses further revealed that various aspects of anonymity trivially moderate personality traits and behavior (indirect effects β ≈ .10). The overall take-home message is that personality traits, especially dark traits, play a role in how individuals express themselves online. This provides well-needed insight in abusive behaviors in forums on the internet.","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47373281","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті представлені результати емпіричного дослідження особливостей стресових реакцій, які проявляються в навчальній діяльності сучасних студентів, що навчаються в закладах вищої та професійної освіти. Обґрунтовано актуальність вивчення проблеми навчального стресу сучасних українських студентів. Описано процедуру дослідження з використанням методики вивчення навчального стресу Ю. В. Щербатих та вибірку, яка нараховувала 600 студентів освітніх закладів міста Чернівці, серед яких студенти закладів вищої освіти склали 316 осіб, професійних училищ – 284. Серед досліджуваних було 283 чоловіків та 317 жінок. Вік досліджуваних студентів – від 15 до 45 років. На основі аналізу результатів емпіричного дослідження вивчено психологічні особливості проявів стресових станів сучасних українських студентів, що навчаються в закладах вищої та професійної освіти, визначено їхні спільні та відмінні особливості. З’ясовано, що за останнє десятиліття в загальній картині стресу зросла значущість проблем, пов’язаних з навчальною діяльністю та повсякденним функціонуванням студентів. Найбільш вираженими проявами навчальних стресів сучасних українських студентів є поведінкові, найменш вираженими – фізіологічні. Рівень екзаменаційного стресу студентів закладів вищої та професійної освіти є істотно вищим, ніж десятиліття тому (дослідження Ю. В. Щербатих, 2006). Рівень стресового навантаження студентів закладів вищої освіти є значно вищим, ніж в учнів професійних училищ. Дослідження дозволило виявити низку проблем, які потребують цілеспрямованої системної роботи, оскільки в усіх групах досліджуваних виявлено факт вживання частиною студентів алкоголю, наркотиків та паління сигарет. Саме ці особи, передусім, потребують психологічної допомоги фахівців щодо ефективних прийомів зняття стресового навантаження
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ СТРЕСОВИХ СТАНІВ СУЧАСНИХ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ","authors":"Галина Дубчак","doi":"10.15330/PS.10.1.74-80","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/PS.10.1.74-80","url":null,"abstract":"У статті представлені результати емпіричного дослідження особливостей стресових реакцій, які проявляються в навчальній діяльності сучасних студентів, що навчаються в закладах вищої та професійної освіти. Обґрунтовано актуальність вивчення проблеми навчального стресу сучасних українських студентів. Описано процедуру дослідження з використанням методики вивчення навчального стресу Ю. В. Щербатих та вибірку, яка нараховувала 600 студентів освітніх закладів міста Чернівці, серед яких студенти закладів вищої освіти склали 316 осіб, професійних училищ – 284. Серед досліджуваних було 283 чоловіків та 317 жінок. Вік досліджуваних студентів – від 15 до 45 років. На основі аналізу результатів емпіричного дослідження вивчено психологічні особливості проявів стресових станів сучасних українських студентів, що навчаються в закладах вищої та професійної освіти, визначено їхні спільні та відмінні особливості. З’ясовано, що за останнє десятиліття в загальній картині стресу зросла значущість проблем, пов’язаних з навчальною діяльністю та повсякденним функціонуванням студентів. Найбільш вираженими проявами навчальних стресів сучасних українських студентів є поведінкові, найменш вираженими – фізіологічні. Рівень екзаменаційного стресу студентів закладів вищої та професійної освіти є істотно вищим, ніж десятиліття тому (дослідження Ю. В. Щербатих, 2006). Рівень стресового навантаження студентів закладів вищої освіти є значно вищим, ніж в учнів професійних училищ. Дослідження дозволило виявити низку проблем, які потребують цілеспрямованої системної роботи, оскільки в усіх групах досліджуваних виявлено факт вживання частиною студентів алкоголю, наркотиків та паління сигарет. Саме ці особи, передусім, потребують психологічної допомоги фахівців щодо ефективних прийомів зняття стресового навантаження","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"69 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86431775","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
The Big Two personality factors were identified independently in questionnaire (Stability and Plasticity) and in psycho-lexical studies (Social Self-Regulation and Dynamism), but despite the close correspondence between them, the existing results are inconclusive as to the degree of their similarity. The presented study involved 692 participants (55.3% females; Mage=31.5, SDage=13.1) who completed a set of instruments measuring the most general personality dimensions to clarify the relationship between the questionnaire and the psycho-lexical Big Twos within the Circumplex of Personality Metatraits (CPM). It was shown that both Big Twos can be deemed slightly different manifestations of the personality metatraits identified within the CPM. Thus, the obtained results suggest a possibility for renewed integration of the questionnaire and the psycho-lexical traditions of research on personality structure.
{"title":"Are the questionnaire and the psycho-lexical Big Twos the same? Towards an integration of personality structure within the Circumplex of Personality Metatraits","authors":"Włodzimierz Strus, Jan Cieciuch","doi":"10.21827/IJPP.5.35594","DOIUrl":"https://doi.org/10.21827/IJPP.5.35594","url":null,"abstract":"The Big Two personality factors were identified independently in questionnaire (Stability and Plasticity) and in psycho-lexical studies (Social Self-Regulation and Dynamism), but despite the close correspondence between them, the existing results are inconclusive as to the degree of their similarity. The presented study involved 692 participants (55.3% females; Mage=31.5, SDage=13.1) who completed a set of instruments measuring the most general personality dimensions to clarify the relationship between the questionnaire and the psycho-lexical Big Twos within the Circumplex of Personality Metatraits (CPM). It was shown that both Big Twos can be deemed slightly different manifestations of the personality metatraits identified within the CPM. Thus, the obtained results suggest a possibility for renewed integration of the questionnaire and the psycho-lexical traditions of research on personality structure.","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47114520","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглядається метод дослідження порціювання темпорального досвіду людини, зокрема феномену суб’єктивного теперішнього. Зосередження на феномені суб’єктивного теперішнього зумовлене тим, що це є єдиним безпосередньо даним досвідом, тоді як усі інші часові модуси є свого роду проекціями, якими наповнюється власне суб’єктивне теперішнє. Описано сучасні альтернативні підходи до суті феномену суб’єктивного теперішнього, окреслені фізикалістська та феноменологічна парадигми. Відповідно до цього для дослідження було обрано їх поєднання, зокрема за допомогою розробленого О. В. Полуніним методу безперервного відмірювання суб’єктивного теперішнього. На основі цього було реалізовано пілотажне дослідження зі збором як числової емпірики, так і феноменологічних даних, а також зворотного зв’язку задля перевірки грамотності використання методики та означення потенційних місць для корективів та покращення. Завдяки проведеному пілотажному дослідженню зібрано дані щодо тривалості суб’єктивного теперішнього та динаміки його зміни та зіставлено їх із результатами інших досліджень з використанням методики безперервного відмірювання. Іншим важливим джерелом даних було проведене опісля застосування методики інтерв’ю, на основі якого було окреслено феноменологічні характеристики межування суб’єктивних теперішніх як відображення порціювання досвіду особистості, зокрема щодо окреслення критерію межування суб’єктивних теперішніх, індивідуального феноменологічного досвіду при цьому та міри усвідомленості цього процесу. Здійснене пілотажне дослідження відкриває шлях до подальшого використання методики як у чистій, так і модифікованій формі відповідно до специфіки наступних досліджень суб’єктивного теперішнього.
{"title":"АПРОБАЦІЯ МЕТОДИКИ БЕЗПЕРЕРВНОГО ВІДМІРЮВАННЯ СУБ’ЄКТИВНОГО ТЕПЕРІШНЬОГО (ЗА О. В. ПОЛУНІНИМ): ПІЛОТАЖНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ","authors":"Олександр Савчин","doi":"10.15330/PS.9.1.71-75","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/PS.9.1.71-75","url":null,"abstract":"У статті розглядається метод дослідження порціювання темпорального досвіду людини, зокрема феномену суб’єктивного теперішнього. Зосередження на феномені суб’єктивного теперішнього зумовлене тим, що це є єдиним безпосередньо даним досвідом, тоді як усі інші часові модуси є свого роду проекціями, якими наповнюється власне суб’єктивне теперішнє. Описано сучасні альтернативні підходи до суті феномену суб’єктивного теперішнього, окреслені фізикалістська та феноменологічна парадигми. Відповідно до цього для дослідження було обрано їх поєднання, зокрема за допомогою розробленого О. В. Полуніним методу безперервного відмірювання суб’єктивного теперішнього. На основі цього було реалізовано пілотажне дослідження зі збором як числової емпірики, так і феноменологічних даних, а також зворотного зв’язку задля перевірки грамотності використання методики та означення потенційних місць для корективів та покращення. Завдяки проведеному пілотажному дослідженню зібрано дані щодо тривалості суб’єктивного теперішнього та динаміки його зміни та зіставлено їх із результатами інших досліджень з використанням методики безперервного відмірювання. Іншим важливим джерелом даних було проведене опісля застосування методики інтерв’ю, на основі якого було окреслено феноменологічні характеристики межування суб’єктивних теперішніх як відображення порціювання досвіду особистості, зокрема щодо окреслення критерію межування суб’єктивних теперішніх, індивідуального феноменологічного досвіду при цьому та міри усвідомленості цього процесу. Здійснене пілотажне дослідження відкриває шлях до подальшого використання методики як у чистій, так і модифікованій формі відповідно до специфіки наступних досліджень суб’єктивного теперішнього. \u0000 ","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77026288","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню цілеспрямованого педагогічного супроводу в оптимізації метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів. Визначено пріоритетні завдання педагога, що спрямовані на сприяння оптимізації метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності і можливі через визначення, oрiєнтування та кooрдинування пiзнавальнoї дiяльнoстi студентiв. Так, викладач пoвинен звертати увагу на рiвень рoзвитку oсoбистiсних, кoгнiтивних та метакoгнiтивних характеристик студентiв; зважати на викoристoвуванi для перевiрки пoтoчнoгo та пiдсумкoвoгo кoнтрoлю знань студентiв характеристики iнфoрмацiї та завдань (з метoю запoбiгання виникненню iлюзiї знання); враховувати особливості прояву ілюзії знання в метакогнітивних судженнях; враховувати ефекти складності/легкості запам’ятовування, впливу емоційного забарвлення та цікавості інформації, впливу попередніх навчальних успіхів; враховувати специфіку психологічних механізмів, що лежать в основі різних видів метакогнтивного моніторингу; сприяти метакогнітивному моніторингу студентів через зворотний зв’язок, самозвіт щодо розвитку відчуття істинності власного знання тощо. Крім того, завданнями педагoга виступають надання мoжливoстi студентам самoстiйнo ствoрювати iндивiдуальну прoграму навчання з урахуванням oсoбливoстей свoєї пiдгoтoвки та здiбнoстей; навчання студентiв рiзних кoгнiтивних стратегiй навчальнoї дiяльнoстi з oвoлoдiння прoфесiйними знаннями, з яких вoни мoжуть вiдiбрати найбiльш ефективнi для себе; пoстiйне залучення студентiв дo рефлексивнoї дiяльнoстi. Також здійснено аналіз важливості врахування психологічних характеристик студентів у ході здійснення ними метакогнітивного моніторингу. Зокрема, підкреслено важливість стимулювання навчальної мотивації студентів, формування у них адекватної самооцінки, розвитку високих показників рефлексивності, метакогнітивних обізнаності, знань та активності, здатності до самостійного оцінювання своєї діяльності та її результатів. Окреслені перспективи подальших розвідок з цієї проблеми The article is dedicated to the theoretical description of the goal-oriented pedagogical assistance in optimization of metacognitive monitoring of the learning activity of university students. In particular, we highlighted priority tasks of university teachers that are oriented to provide assistance with optimization of metacognitive monitoring of the learning activity and are possible through definition, orientation, and coordination of the cognitive activity of university students. Thus, the pedagogical tasks are to provide students with the opportunity to create a self-study program taking into account their own learning backgrounds and interests; training students for different cognitive strategies of the learning activity in the sphere of professional knowledge, from which they are able to choose the most effective ones for themselves; constant involvement of students in reflexive activities. Thus, the teacher is obliged to pay
{"title":"Педагогічний супровід метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів","authors":"Марія Августюк","doi":"10.15330/PS.9.1.82-88","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/PS.9.1.82-88","url":null,"abstract":"Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню цілеспрямованого педагогічного супроводу в оптимізації метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів. Визначено пріоритетні завдання педагога, що спрямовані на сприяння оптимізації метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності і можливі через визначення, oрiєнтування та кooрдинування пiзнавальнoї дiяльнoстi студентiв. Так, викладач пoвинен звертати увагу на рiвень рoзвитку oсoбистiсних, кoгнiтивних та метакoгнiтивних характеристик студентiв; зважати на викoристoвуванi для перевiрки пoтoчнoгo та пiдсумкoвoгo кoнтрoлю знань студентiв характеристики iнфoрмацiї та завдань (з метoю запoбiгання виникненню iлюзiї знання); враховувати особливості прояву ілюзії знання в метакогнітивних судженнях; враховувати ефекти складності/легкості запам’ятовування, впливу емоційного забарвлення та цікавості інформації, впливу попередніх навчальних успіхів; враховувати специфіку психологічних механізмів, що лежать в основі різних видів метакогнтивного моніторингу; сприяти метакогнітивному моніторингу студентів через зворотний зв’язок, самозвіт щодо розвитку відчуття істинності власного знання тощо. Крім того, завданнями педагoга виступають надання мoжливoстi студентам самoстiйнo ствoрювати iндивiдуальну прoграму навчання з урахуванням oсoбливoстей свoєї пiдгoтoвки та здiбнoстей; навчання студентiв рiзних кoгнiтивних стратегiй навчальнoї дiяльнoстi з oвoлoдiння прoфесiйними знаннями, з яких вoни мoжуть вiдiбрати найбiльш ефективнi для себе; пoстiйне залучення студентiв дo рефлексивнoї дiяльнoстi. Також здійснено аналіз важливості врахування психологічних характеристик студентів у ході здійснення ними метакогнітивного моніторингу. Зокрема, підкреслено важливість стимулювання навчальної мотивації студентів, формування у них адекватної самооцінки, розвитку високих показників рефлексивності, метакогнітивних обізнаності, знань та активності, здатності до самостійного оцінювання своєї діяльності та її результатів. Окреслені перспективи подальших розвідок з цієї проблеми \u0000The article is dedicated to the theoretical description of the goal-oriented pedagogical assistance in optimization of metacognitive monitoring of the learning activity of university students. In particular, we highlighted priority tasks of university teachers that are oriented to provide assistance with optimization of metacognitive monitoring of the learning activity and are possible through definition, orientation, and coordination of the cognitive activity of university students. Thus, the pedagogical tasks are to provide students with the opportunity to create a self-study program taking into account their own learning backgrounds and interests; training students for different cognitive strategies of the learning activity in the sphere of professional knowledge, from which they are able to choose the most effective ones for themselves; constant involvement of students in reflexive activities. Thus, the teacher is obliged to pay","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"41 2 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77361061","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті аргументується засаднича теза екзистенційно-феноменологічної концепції Сартра про первинну нерозчленовану єдність людини та її свідомості і світу, до якої вона, як суб’єкт, залучена завдяки притаманній їй інтенціональності – спрямованості на зовнішні предмети. Нерефлексивна свідомість функціонує на спонтанному чуттєвому рівні пізнання і не скеровується свідомим себе «Я». Цим самим нерефлексивна (емоційна) свідомість людини репрезентує екзистенційний модус буття у світі як творчого переживання і нетривіального бачення об’єктів пізнання в щоразу нових зв’язках і відношеннях. При цьому емоція постає специфічним способом пізнання суб’єктом «об’єктивної» дійсності, що відрізняє її від деяких інших психічних процесів своєю непозиційністю, тобто стихійною безпосередністю й органічним зв’язком із оточенням. Застосування феноменологічного методу в психології особистості, що базується на представленому уявленні, дасть змогу реалізувати цілісний аксіологічний підхід до вивчення психічних явищ, який враховує актуальний життєвий контекст буття людини, її потреби, мотиви, інтереси, переконання і цінності. Так трактований феномен нерефлексивної (емоційної) свідомості Сартра протистоїть як редукціонізму позитивістської (біхевіоральної) психології, так і психоаналізу Фройда, але водночас може бути стимулом для розгортання досліджень у царині сучасної когнітивної психології, зокрема психології емоційного інтелекту The article argues the fundamental thesis of Sartre’s existential and phenomenological concept of initial undivided unity of a person with its consciousness and the world which it belongs to as the subject due to its characteristic intentionality – focus on external objects. Non-reflexive consciousness functions on the spontaneous sensual level of cognition and is not directed by the conscious of the self "I". Thus, the non-reflexive (emotional) human consciousness represents the existential modus of being in the world as a creative experience and non-trivial vision of objects of cognition in every time new connections and relations. Herewith, emotion acts as a specific way of experiencing "objective" reality by the subject which differs it from some other mental processes by its non-positionality, that is, by accidental spontaneity and organic bond with the environment. The application of the phenomenological method in the personality psychology based on the presented ideas makes it possible to realize the integral axiological approach to the study of mental phenomena considering human actual vital context of being, its needs, motives, interests, beliefs and values. The interpreted in such a way Sartre’s phenomenon of non-reflexive (emotional) consciousness opposes to both reductionism of positivist (behavioral) psychology and Freud’s psychoanalysis but at the same time it could be an incentive for the deployment of study in the field of modern cognitive psychology, psychology of emotional intelligence in part
{"title":"ФЕНОМЕН НЕРЕФЛЕКСИВНОЇ (ЕМОЦІЙНОЇ) СВІДОМОСТІ САРТРА","authors":"Рафал Абрамцьов","doi":"10.15330/PS.9.1.16-21","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/PS.9.1.16-21","url":null,"abstract":"У статті аргументується засаднича теза екзистенційно-феноменологічної концепції Сартра про первинну нерозчленовану єдність людини та її свідомості і світу, до якої вона, як суб’єкт, залучена завдяки притаманній їй інтенціональності – спрямованості на зовнішні предмети. Нерефлексивна свідомість функціонує на спонтанному чуттєвому рівні пізнання і не скеровується свідомим себе «Я». Цим самим нерефлексивна (емоційна) свідомість людини репрезентує екзистенційний модус буття у світі як творчого переживання і нетривіального бачення об’єктів пізнання в щоразу нових зв’язках і відношеннях. При цьому емоція постає специфічним способом пізнання суб’єктом «об’єктивної» дійсності, що відрізняє її від деяких інших психічних процесів своєю непозиційністю, тобто стихійною безпосередністю й органічним зв’язком із оточенням. \u0000Застосування феноменологічного методу в психології особистості, що базується на представленому уявленні, дасть змогу реалізувати цілісний аксіологічний підхід до вивчення психічних явищ, який враховує актуальний життєвий контекст буття людини, її потреби, мотиви, інтереси, переконання і цінності. \u0000 Так трактований феномен нерефлексивної (емоційної) свідомості Сартра протистоїть як редукціонізму позитивістської (біхевіоральної) психології, так і психоаналізу Фройда, але водночас може бути стимулом для розгортання досліджень у царині сучасної когнітивної психології, зокрема психології емоційного інтелекту \u0000The article argues the fundamental thesis of Sartre’s existential and phenomenological concept of initial undivided unity of a person with its consciousness and the world which it belongs to as the subject due to its characteristic intentionality – focus on external objects. Non-reflexive consciousness functions on the spontaneous sensual level of cognition and is not directed by the conscious of the self \"I\". Thus, the non-reflexive (emotional) human consciousness represents the existential modus of being in the world as a creative experience and non-trivial vision of objects of cognition in every time new connections and relations. Herewith, emotion acts as a specific way of experiencing \"objective\" reality by the subject which differs it from some other mental processes by its non-positionality, that is, by accidental spontaneity and organic bond with the environment. \u0000The application of the phenomenological method in the personality psychology based on the presented ideas makes it possible to realize the integral axiological approach to the study of mental phenomena considering human actual vital context of being, its needs, motives, interests, beliefs and values. \u0000The interpreted in such a way Sartre’s phenomenon of non-reflexive (emotional) consciousness opposes to both reductionism of positivist (behavioral) psychology and Freud’s psychoanalysis but at the same time it could be an incentive for the deployment of study in the field of modern cognitive psychology, psychology of emotional intelligence in part","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"16 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"88588988","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：