Pub Date : 2018-12-03DOI: 10.33220/1026-3365.133.2018.71
V. Hudyma, Т. V. Parpan, P. P. Plikhtiak
У гірських лісах лісостани з домінуванням бука лісового займають 43 % площі, ялини європейської – 42 %, ялиці білої – 8 %, інших видів – 7 %. Експлуатаційні ліси займають 45,5 % площі, захисні – 27,7 %, природоохоронні – 17,5 %, рекреаційно-оздоровчі – 9,3 %. У кожній категорії є ліси, можливі для головного користування і виключені з користування. Ліси, можливі для експлуатації, займають близько 487 тис. га, виключені з розрахунку головного користування – 479,8 тис. га. Результатом лісосічних рубок є фрагментація лісового покриву, переважання одновікових деревостанів, зміни розподілу за класами віку. У лісах, можливих для експлуатації, частка деяких вікових груп у лісостанах усіх панівних видів у рази відрізняється від оптимальної. У виключених із головного користування лісах на практиці застосовують такі самі критерії оптимальності вікової структури, що й для експлуатаційних лісів. Водночас у них доцільнішим є застосування ідеї «різновікового лісу», за якої основним показником стану має бути стійкість і стабільність лісових екосистем. Розглядати вікову структуру похідних ялинників з погляду оптимальності недоречно, оскільки їх треба замінити на корінні деревостани. Наявність їхніх молодняків свідчить про певні недоліки в лісовідновленні.
{"title":"ФУНКЦІОНАЛЬНО-ЦІЛЬОВА ТА ВІКОВА СТРУКТУРА ГІРСЬКИХ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ","authors":"V. Hudyma, Т. V. Parpan, P. P. Plikhtiak","doi":"10.33220/1026-3365.133.2018.71","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.71","url":null,"abstract":"У гірських лісах лісостани з домінуванням бука лісового займають 43 % площі, ялини європейської – 42 %, ялиці білої – 8 %, інших видів – 7 %. Експлуатаційні ліси займають 45,5 % площі, захисні – 27,7 %, природоохоронні – 17,5 %, рекреаційно-оздоровчі – 9,3 %. У кожній категорії є ліси, можливі для головного користування і виключені з користування. Ліси, можливі для експлуатації, займають близько 487 тис. га, виключені з розрахунку головного користування – 479,8 тис. га. Результатом лісосічних рубок є фрагментація лісового покриву, переважання одновікових деревостанів, зміни розподілу за класами віку. У лісах, можливих для експлуатації, частка деяких вікових груп у лісостанах усіх панівних видів у рази відрізняється від оптимальної. У виключених із головного користування лісах на практиці застосовують такі самі критерії оптимальності вікової структури, що й для експлуатаційних лісів. Водночас у них доцільнішим є застосування ідеї «різновікового лісу», за якої основним показником стану має бути стійкість і стабільність лісових екосистем. Розглядати вікову структуру похідних ялинників з погляду оптимальності недоречно, оскільки їх треба замінити на корінні деревостани. Наявність їхніх молодняків свідчить про певні недоліки в лісовідновленні.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"424 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114831111","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-12-03DOI: 10.33220/1026-3365.133.2018.119
O. Andreieva
The aim of the research was to evaluate the changes of climate factors in Central Polissya, which can contribute to Scots pine vulnerability to bark beetle attacks and increase of their population density. In 2005–2018 an average annual and growing season air temperature increased, especially in the southern part of the region. On temperature conditions until 2009, multivoltine bark beetles were possible to develop only one full generation. Thermal conditions in Scots pine stands in the vicinity of 5 meteorological stations in 2010, three meteorological stations in 2012, two meteorological stations in 2015, one meteorological station in 2016, and five meteorological stations in 2018 were favorable for the development two bark beetle generations. Average growing season precipitation for 2005–2018 was inferior to the long-term data for all analyzed meteorological stations, except Olevsk. Average G. T. Selyaninov hydrothermal index value fell to the Forest-steppe “standard” in 2005 and 2009 and to the Steppe “standard” in 2015. Such a decrease is unfavorable for forest trees, which are adapted to the high humidity of air and soil.
研究的目的是评估气候因素的变化对苏格兰松易受树皮甲虫攻击和增加其种群密度的影响。2005年至2018年，该地区尤其是南部地区的年平均气温和生长季节气温均有所上升。在2009年之前的温度条件下，多伏特树皮甲虫只能发育出整整一代。2010年5个气象站、2012年3个气象站、2015年2个气象站、2016年1个气象站和2018年5个气象站附近的红松林分热条件有利于两代树皮甲虫的发育。除奥列夫斯克外，所有分析的气象站的2005-2018年平均生长期降水都低于长期数据。G. T. Selyaninov热液指数平均值在2005年和2009年降至森林-草原“标准”，2015年降至草原“标准”。这种减少对森林树木来说是不利的，因为森林树木适应了高湿度的空气和土壤。
{"title":"CLIMATIC FACTORS INFLUENCING THE VULNERABILITY OF SCOTS PINE TO BARK BEETLES ATTACKS IN THE CENTRAL POLISSYA","authors":"O. Andreieva","doi":"10.33220/1026-3365.133.2018.119","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.119","url":null,"abstract":"The aim of the research was to evaluate the changes of climate factors in Central Polissya, which can contribute to Scots pine vulnerability to bark beetle attacks and increase of their population density. In 2005–2018 an average annual and growing season air temperature increased, especially in the southern part of the region. On temperature conditions until 2009, multivoltine bark beetles were possible to develop only one full generation. Thermal conditions in Scots pine stands in the vicinity of 5 meteorological stations in 2010, three meteorological stations in 2012, two meteorological stations in 2015, one meteorological station in 2016, and five meteorological stations in 2018 were favorable for the development two bark beetle generations. Average growing season precipitation for 2005–2018 was inferior to the long-term data for all analyzed meteorological stations, except Olevsk. Average G. T. Selyaninov hydrothermal index value fell to the Forest-steppe “standard” in 2005 and 2009 and to the Steppe “standard” in 2015. Such a decrease is unfavorable for forest trees, which are adapted to the high humidity of air and soil.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124907379","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-12-03DOI: 10.33220/1026-3365.133.2018.102
О. О. Оrlov, О. V. Zhukovskiy, О. V. Zborovska, V. V. Shevchuk, О. V. Levkivskiy
Дослідження проведено в липні 2018 р. на стаціонарі, закладеному в умовах вологого дубово-соснового сугруду. Вивчено акумуляцію 137Cs 45 видами судинних рослин трав’яно-чагарничкового ярусу. Виявлено, що в межах масиву даних діапазон середніх значень КП (тут і далі – коефіцієнт переходу) з ґрунту до надземної фітомаси становив від 0,18 ± 0,024 м2·кг-1·10-3 (у чорниць) до 5,90 ± 0,873 м2·кг-1·10-3 (у щитника чоловічого). У межах дослідженого масиву види за середніми значеннями КП розподілилися на 9 однорідних дисперсійних груп, різнорідних у таксономічному відношенні. Показано, що представники найбільших родин на стаціонарі розподілилися за різними однорідними групами, що визначається глибиною розташування їхніх кореневих систем. Зроблено висновок, що у вологих сосново-дубових сугрудах види трав’яно-чагарничкового ярусу акумулюють 137Cs з невисокою інтенсивністю й належать до груп організмів із дуже слабким і слабким накопиченням радіонукліду. Виявлено, що середні значення КП 137Сs з ґрунту до надземної фітомаси більшості досліджених видів протягом 2014–2018 рр. продовжували зменшуватися, також змінився порядок видів у ранжованому ряду за середніми значеннями КП.
{"title":"РЕЗУЛЬТАТИ ТРЕТЬОГО ЕТАПУ МОНІТОРИНГУ АКУМУЛЯЦІЇ 137CS ВИДАМИ ТРАВ’ЯНО-ЧАГАРНИЧКОВОГО ЯРУСУ ДУБОВО-СОСНОВИХ ЛІСІВ У ВОЛОГИХ СУГРУДАХ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛІССЯ","authors":"О. О. Оrlov, О. V. Zhukovskiy, О. V. Zborovska, V. V. Shevchuk, О. V. Levkivskiy","doi":"10.33220/1026-3365.133.2018.102","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.102","url":null,"abstract":"Дослідження проведено в липні 2018 р. на стаціонарі, закладеному в умовах вологого дубово-соснового сугруду. Вивчено акумуляцію 137Cs 45 видами судинних рослин трав’яно-чагарничкового ярусу. Виявлено, що в межах масиву даних діапазон середніх значень КП (тут і далі – коефіцієнт переходу) з ґрунту до надземної фітомаси становив від 0,18 ± 0,024 м2·кг-1·10-3 (у чорниць) до 5,90 ± 0,873 м2·кг-1·10-3 (у щитника чоловічого). У межах дослідженого масиву види за середніми значеннями КП розподілилися на 9 однорідних дисперсійних груп, різнорідних у таксономічному відношенні. Показано, що представники найбільших родин на стаціонарі розподілилися за різними однорідними групами, що визначається глибиною розташування їхніх кореневих систем. Зроблено висновок, що у вологих сосново-дубових сугрудах види трав’яно-чагарничкового ярусу акумулюють 137Cs з невисокою інтенсивністю й належать до груп організмів із дуже слабким і слабким накопиченням радіонукліду. Виявлено, що середні значення КП 137Сs з ґрунту до надземної фітомаси більшості досліджених видів протягом 2014–2018 рр. продовжували зменшуватися, також змінився порядок видів у ранжованому ряду за середніми значеннями КП.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115768195","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-12-03DOI: 10.33220/1026-3365.133.2018.30
N. Vysotska, V. Yurchenko
Визначено сучасний стан різних видів роду Populus L. у захисних насадженнях Луганської області різного цільового призначення шляхом комплексного аналізу повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроект» та натурних обстежень. Область дослідження є зоною ризикованого землеробства, а її південно-східна частина внаслідок надмірного техногенного навантаження належить до зони кризової екологічної ситуації. Тополеві деревостани зосереджені переважно в лісах протиерозійних (51,5 %) і в лісах 1 та 2 поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання (48 %). Найчастіше трапляються Populus nigra L. (44 %) та P. deltoides Marsh. (30 %). P. alba L. представлена на площі 428,6 га (16 %), P. nigra var. pyramidalis Spach, P. laurifolia Ledeb. і P. balsamifera L. –на незначних площах – 33,3 га (1 %), 10,5 га (0,4 %), 4,8 га (0,2 %) відповідно. Представники роду Populus є найбільш поширеними в умовах свіжого сугруду (24,4 %) та вологої діброви (22,4 %). Незначна площа тополевих деревостанів наявна в невідповідних умовах – сухих і свіжих борах (0,1 і 11,9 % відповідно), сухих, свіжих і вологих суборах (1,2; 6,5 і 2,5 % відповідно). Макрокомплекс місцезростання тополі чорної представлений широким різноманіттям типологічного спектру. Середній вік тополевих деревостанів Луганської області становить 50 років. Деревостани віком понад 50 років характеризувалися більшим відпадом, що зумовлює необхідність проведення в них відповідних лісогосподарських заходів.
{"title":"ВИДИ РОДУ POPULUS L. У ЗАХИСНИХ ЛІСАХ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ","authors":"N. Vysotska, V. Yurchenko","doi":"10.33220/1026-3365.133.2018.30","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.30","url":null,"abstract":"Визначено сучасний стан різних видів роду Populus L. у захисних насадженнях Луганської області різного цільового призначення шляхом комплексного аналізу повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроект» та натурних обстежень. Область дослідження є зоною ризикованого землеробства, а її південно-східна частина внаслідок надмірного техногенного навантаження належить до зони кризової екологічної ситуації. Тополеві деревостани зосереджені переважно в лісах протиерозійних (51,5 %) і в лісах 1 та 2 поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання (48 %). Найчастіше трапляються Populus nigra L. (44 %) та P. deltoides Marsh. (30 %). P. alba L. представлена на площі 428,6 га (16 %), P. nigra var. pyramidalis Spach, P. laurifolia Ledeb. і P. balsamifera L. –на незначних площах – 33,3 га (1 %), 10,5 га (0,4 %), 4,8 га (0,2 %) відповідно. Представники роду Populus є найбільш поширеними в умовах свіжого сугруду (24,4 %) та вологої діброви (22,4 %). Незначна площа тополевих деревостанів наявна в невідповідних умовах – сухих і свіжих борах (0,1 і 11,9 % відповідно), сухих, свіжих і вологих суборах (1,2; 6,5 і 2,5 % відповідно). Макрокомплекс місцезростання тополі чорної представлений широким різноманіттям типологічного спектру. Середній вік тополевих деревостанів Луганської області становить 50 років. Деревостани віком понад 50 років характеризувалися більшим відпадом, що зумовлює необхідність проведення в них відповідних лісогосподарських заходів.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132504867","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-12-03DOI: 10.33220/1026-3365.133.2018.85
P. Lakyda, V. M. Lovynska
Представлено результати моделювання фітомаси компонентів крони дерев сосни звичайної, що формує штучні лісові насадження на території Північного Степу України. Наведено результати кореляційного аналізу та основні статистичні характеристики розподілу компонентів фітомаси крони модельних дерев. Виявлено тісний прямий кореляційний зв’язок між масами деревної зелені, гілок і хвої та значенням діаметра стовбура дерев. Розроблено математичні моделі, що описують фітомасу досліджуваних компонентів залежно від таксаційних ознак дерев сосни звичайної. Отримані регресійні моделі залежності компонентів крони від біометричних параметрів демонструють вищі коефіцієнти детермінації для рівнянь розрахунку фітомаси деревної зелені та хвої, тоді як для фітомаси гілок вони є менш значущими. Наведено результати розроблення нормативно-довідкового забезпечення для оцінювання компонентів фітомаси крони дерев сосни звичайної в абсолютно сухому стані. Значення фітомаси деревної зелені, гілок і хвої збільшується зі збільшенням значення діаметра, тоді як зі збільшенням висоти стовбура для всіх досліджуваних компонентів крони виявлено їхнє зменшення.
{"title":"ФІТОМАСА КОМПОНЕНТІВ КРОНИ ДЕРЕВ PINUS SYLVESTRIS L. ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ","authors":"P. Lakyda, V. M. Lovynska","doi":"10.33220/1026-3365.133.2018.85","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.85","url":null,"abstract":"Представлено результати моделювання фітомаси компонентів крони дерев сосни звичайної, що формує штучні лісові насадження на території Північного Степу України. Наведено результати кореляційного аналізу та основні статистичні характеристики розподілу компонентів фітомаси крони модельних дерев. Виявлено тісний прямий кореляційний зв’язок між масами деревної зелені, гілок і хвої та значенням діаметра стовбура дерев. Розроблено математичні моделі, що описують фітомасу досліджуваних компонентів залежно від таксаційних ознак дерев сосни звичайної. Отримані регресійні моделі залежності компонентів крони від біометричних параметрів демонструють вищі коефіцієнти детермінації для рівнянь розрахунку фітомаси деревної зелені та хвої, тоді як для фітомаси гілок вони є менш значущими. Наведено результати розроблення нормативно-довідкового забезпечення для оцінювання компонентів фітомаси крони дерев сосни звичайної в абсолютно сухому стані. Значення фітомаси деревної зелені, гілок і хвої збільшується зі збільшенням значення діаметра, тоді як зі збільшенням висоти стовбура для всіх досліджуваних компонентів крони виявлено їхнє зменшення.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131600454","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-12-03DOI: 10.33220/1026-3365.133.2018.54
P. B. Tarnopilsky
На стаціонарному досліді з лісової рекультивації досліджували особливості росту лісових культур дуба червоного (Quercus rubra L.) від І до ІІІ класів віку з участю вільхи сірої (Alnus incana (L.) Moench.) як меліоративної породи. У чистих культурах дуба червоного та мішаних (дуб червоний із вільхою сірою) вивчено динаміку таксаційних показників та взаємовплив деревних порід протягом усього періоду їхнього росту. Встановлено, що протягом 28 років збільшується інтенсивність росту як у чистих культурах дуба, так і в мішаних. З 12 до 28 років у чистому насадженні дуба його бонітет зріс з V до І класу, а в мішаних – з ІІІ до Іа. Визначено коефіцієнти рівнянь ходу росту за таксаційними показниками насадження для кожного варіанта досліду та кожної породи зокрема. Встановлено вік вилучення вільхи сірої із насадження у зв’язку із її всиханням та втратою меліоративної функції. Уведення вільхи сірої в лісові культури дуба червоного дає можливість суттєво покращити їхній ріст, зменшити тривалість фаз розвитку насадження, а саме скоротити період до зімкнення культур, а також сприяє швидшому формуванню лісового середовища.
{"title":"ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ ДУБА ЧЕРВОНОГО (QUERCUS RUBRA L.) З ВІЛЬХОЮ СІРОЮ (ALNUS INCANA (L.) MOENCH) НА РЕКУЛЬТИВОВАНИХ ЗЕМЛЯХ У ЛІСОСТЕПУ","authors":"P. B. Tarnopilsky","doi":"10.33220/1026-3365.133.2018.54","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.54","url":null,"abstract":"На стаціонарному досліді з лісової рекультивації досліджували особливості росту лісових культур дуба червоного (Quercus rubra L.) від І до ІІІ класів віку з участю вільхи сірої (Alnus incana (L.) Moench.) як меліоративної породи. У чистих культурах дуба червоного та мішаних (дуб червоний із вільхою сірою) вивчено динаміку таксаційних показників та взаємовплив деревних порід протягом усього періоду їхнього росту. Встановлено, що протягом 28 років збільшується інтенсивність росту як у чистих культурах дуба, так і в мішаних. З 12 до 28 років у чистому насадженні дуба його бонітет зріс з V до І класу, а в мішаних – з ІІІ до Іа. Визначено коефіцієнти рівнянь ходу росту за таксаційними показниками насадження для кожного варіанта досліду та кожної породи зокрема. Встановлено вік вилучення вільхи сірої із насадження у зв’язку із її всиханням та втратою меліоративної функції. Уведення вільхи сірої в лісові культури дуба червоного дає можливість суттєво покращити їхній ріст, зменшити тривалість фаз розвитку насадження, а саме скоротити період до зімкнення культур, а також сприяє швидшому формуванню лісового середовища.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"113981450","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-12-03DOI: 10.33220/1026-3365.133.2018.128
V. Meshkova, V. Borysova, Yuriy Skrylnik, O. Zinchenko
Average health condition index of European ash (Fraxinus excelsior L.) in inspected stands of the State Enterprise “Trostyanetske Forest Economy” is 2 points. European ash mortality was the highest in Krasnyanske forestry (0.8 % and 3.5 % of recently died trees and the trees died over a year ago respectively). The highest proportion of healthy European ash trees were inspected in Makivske and Krasnyanske forestries (85.3 % and 50.1 % respectively). The trees of European ash of the 1st category of health condition can be reliably distinguished from the trees of other categories of health condition. A total score of “0” for all parameters of health condition (defoliation, dieback, and epicormic shoots occurrence) reliably points the healthy tree. The trees can be assigned to the 1st category of health condition with defoliation, caused by insects, up to 50 %, with up to 10 % dry branches and single epicormic shoots. Multiple epicormic shoots are characteristic for the trees of the 3rd category of health condition. Ambiguous results in distinguishing of European ash trees of the 2nd and the 3rd, the 3rd and the 4th categories of health condition confirm the need for improvement of its assessment and annual monitoring the forest health at key plots.
{"title":"EUROPEAN ASH HEALTH CONDITION IN THE FOREST-STEPPE PART OF SUMY REGION","authors":"V. Meshkova, V. Borysova, Yuriy Skrylnik, O. Zinchenko","doi":"10.33220/1026-3365.133.2018.128","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.128","url":null,"abstract":"Average health condition index of European ash (Fraxinus excelsior L.) in inspected stands of the State Enterprise “Trostyanetske Forest Economy” is 2 points. European ash mortality was the highest in Krasnyanske forestry (0.8 % and 3.5 % of recently died trees and the trees died over a year ago respectively). The highest proportion of healthy European ash trees were inspected in Makivske and Krasnyanske forestries (85.3 % and 50.1 % respectively). The trees of European ash of the 1st category of health condition can be reliably distinguished from the trees of other categories of health condition. A total score of “0” for all parameters of health condition (defoliation, dieback, and epicormic shoots occurrence) reliably points the healthy tree. The trees can be assigned to the 1st category of health condition with defoliation, caused by insects, up to 50 %, with up to 10 % dry branches and single epicormic shoots. Multiple epicormic shoots are characteristic for the trees of the 3rd category of health condition. Ambiguous results in distinguishing of European ash trees of the 2nd and the 3rd, the 3rd and the 4th categories of health condition confirm the need for improvement of its assessment and annual monitoring the forest health at key plots.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"83 6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124464129","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-12-03DOI: 10.33220/1026-3365.133.2018.136
I. Porohnyach
У соснових деревостанах Східного Полісся останнім часом відбувається групове та куртинне всихання дерев за верхівковим типом. Верхівковий короїд, заселяючи дерева, спричиняє стрімку втрату їхньої життєздатності. Короїди заселяють стовбур у районі тонкої кори верхівкової частини, переважно зосереджуючись на відносній висоті стовбура 0,5–0,8. Продукція короїда в районі поселення сягає 100 екз.∙дм-2 поверхні. У зимовий період верхівковий короїд найчастіше перебуває на стадії личинки або імаго в районі перехідної кори на відносній висоті дерева 0,2–0,5. Вилучення санітарними рубками заселених цим шкідником дерев сосни в осередках усихання в осінньо-зимово-весняний період є ефективним методом зниження чисельності верхівкового короїда перед початком його весняного масового льоту та заселенням дерев.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ ВЕРХІВКОВОГО КОРОЇДА В СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАНАХ СХІДНОГО ПОЛІССЯ","authors":"I. Porohnyach","doi":"10.33220/1026-3365.133.2018.136","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.136","url":null,"abstract":"У соснових деревостанах Східного Полісся останнім часом відбувається групове та куртинне всихання дерев за верхівковим типом. Верхівковий короїд, заселяючи дерева, спричиняє стрімку втрату їхньої життєздатності. Короїди заселяють стовбур у районі тонкої кори верхівкової частини, переважно зосереджуючись на відносній висоті стовбура 0,5–0,8. Продукція короїда в районі поселення сягає 100 екз.∙дм-2 поверхні. У зимовий період верхівковий короїд найчастіше перебуває на стадії личинки або імаго в районі перехідної кори на відносній висоті дерева 0,2–0,5. Вилучення санітарними рубками заселених цим шкідником дерев сосни в осередках усихання в осінньо-зимово-весняний період є ефективним методом зниження чисельності верхівкового короїда перед початком його весняного масового льоту та заселенням дерев.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"92 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121031128","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-12-03DOI: 10.33220/1026-3365.133.2018.93
Y. Melnyk
Дендрохронологічними методами оцінено наслідки весняної низової пожежі 2009 р. у 70-річному чистому сосновому насадженні в лісах зеленої зони міста Харків (на прикладі лісів ДП «Жовтневе ЛГ»). Виявлено, що після пошкодження пожежею деревостану, поряд із погіршенням стану дерев, в подальші роки відбувалася депресія радіального приросту сосни, яку посилювали несприятливі погодні умови. На основі відхилення основних метеорологічних показників від середнього багаторічного значення температури та опадів розраховано аномальність погодних умов за вегетаційний період різних років. У пошкодженому низовою пожежею сосновому деревостані порівняли динаміку радіального приросту для груп дерев однакового ступеня товщини з різною висотою нагару на стовбурах між собою та з контролем. Особливості формування шарів ранньої та пізньої деревини в пошкодженому сосняку оцінено у зв’язку з основними погодними чинниками в різні місяці.
{"title":"ДИНАМІКА РАДІАЛЬНОГО ПРИРОСТУ ПОШКОДЖЕНИХ НИЗОВОЮ ПОЖЕЖЕЮ СЕРЕДНЬОВІКОВИХ СОСНЯКІВ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ МІСТА ХАРКІВ","authors":"Y. Melnyk","doi":"10.33220/1026-3365.133.2018.93","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.93","url":null,"abstract":"Дендрохронологічними методами оцінено наслідки весняної низової пожежі 2009 р. у 70-річному чистому сосновому насадженні в лісах зеленої зони міста Харків (на прикладі лісів ДП «Жовтневе ЛГ»). Виявлено, що після пошкодження пожежею деревостану, поряд із погіршенням стану дерев, в подальші роки відбувалася депресія радіального приросту сосни, яку посилювали несприятливі погодні умови. На основі відхилення основних метеорологічних показників від середнього багаторічного значення температури та опадів розраховано аномальність погодних умов за вегетаційний період різних років. У пошкодженому низовою пожежею сосновому деревостані порівняли динаміку радіального приросту для груп дерев однакового ступеня товщини з різною висотою нагару на стовбурах між собою та з контролем. Особливості формування шарів ранньої та пізньої деревини в пошкодженому сосняку оцінено у зв’язку з основними погодними чинниками в різні місяці.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"61 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121491265","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-12-03DOI: 10.33220/1026-3365.133.2018.10
О. V. Kolchanova, S. Los
Наведено методику вивчення сортів фундука за морфологічними характеристиками листків, яка базується на визначенні розмірів листкової пластинки та черешка листка, загальної форми листкової пластинки, форми верхівки, основи, вираженості зубців. Виявлено відмінність і подібність окремих сортів фундука селекції УкрНДІЛГА за морфологічними ознаками листя. Показники довжини черешків листків сортів є більш мінливими, ніж розміри листків. Наявні сорти як із видовженими, округлими, так і з широко-округлими листками. Проведене попарне порівняння 12 сортів за 8 ознаками виявило, що ступінь подібності та відмінності сортів є різною. Найбільшою подібністю за морфологічними ознаками всіх компонентів листкових пластин характеризуються сорти ‘Клиновидний’ і ‘Пірожок’, які відрізняються лише за формою верхівки листка та незначно – за формою основи листка. Сорти ‘Лозівський шаровидний’ і ‘Олімпійський’, ‘Олімпійський’ і ‘Серебристий’ та ‘Серебристий’ і ‘Велетень’, навпаки, відрізняються за всіма досліджуваними ознаками. Загалом переважають відмінні ознаки, що вказує на можливість використання наведеної методики для характеристики та ідентифікації сортів.
{"title":"МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ФОРМОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ ЛІЩИН НА ПРИКЛАДІ СОРТІВ ФУНДУКА УКРАЇНСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ","authors":"О. V. Kolchanova, S. Los","doi":"10.33220/1026-3365.133.2018.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.10","url":null,"abstract":"Наведено методику вивчення сортів фундука за морфологічними характеристиками листків, яка базується на визначенні розмірів листкової пластинки та черешка листка, загальної форми листкової пластинки, форми верхівки, основи, вираженості зубців. Виявлено відмінність і подібність окремих сортів фундука селекції УкрНДІЛГА за морфологічними ознаками листя. Показники довжини черешків листків сортів є більш мінливими, ніж розміри листків. Наявні сорти як із видовженими, округлими, так і з широко-округлими листками. Проведене попарне порівняння 12 сортів за 8 ознаками виявило, що ступінь подібності та відмінності сортів є різною. Найбільшою подібністю за морфологічними ознаками всіх компонентів листкових пластин характеризуються сорти ‘Клиновидний’ і ‘Пірожок’, які відрізняються лише за формою верхівки листка та незначно – за формою основи листка. Сорти ‘Лозівський шаровидний’ і ‘Олімпійський’, ‘Олімпійський’ і ‘Серебристий’ та ‘Серебристий’ і ‘Велетень’, навпаки, відрізняються за всіма досліджуваними ознаками. Загалом переважають відмінні ознаки, що вказує на можливість використання наведеної методики для характеристики та ідентифікації сортів.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134364377","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：