Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-73-84
S. Polishchuk
Автор статті на основі проведеного ним дослідження вказує на важливість професіоналізму керівника закладу загальної середньої освіти в його управлінській діяльності. В статті на високому науково-педагогічному рівні розкриті зміст та значення професіоналізму. Звертається увага на актуальність лідерських задатків керівника, які безпосередньо впливають на зростання його професійної майстерності, його інтелект і рівень компетентності. Ключовим питанням статті є висвітлення проблем розвитку та становлення професіоналізму керівника (менеджера). Важливим моментом є обґрунтування автором порядку визначення кваліфікаційного рівня керівника. У статті велика увага приділена особистісним якостям керівника, які в тій чи іншій мірі впливають на формування його професіоналізму. Крім цього автор підкреслює важливість встановлення системи показників для визначення ефективності управлінської діяльності керівника (менеджера) закладу, вказує на необхідність оцінювання виконуваної ним роботи. Важливим моментом статті є те, що її автор вказує на доцільність створення цілісної картини вдосконалення системи управління сучасними закладами освіти й підвищення ролі керівника закладу загальної середньої освіти як фахівця. При цьому звертається увага на необхідність формування нової системи управління, на баченні її пріоритетних напрямів. У статті вказується на важливість наявності у сфері освіти менеджера-новатора, який володіє високим рівнем знань, умінь і навичок, має відповідний рівень якісної й ефективної підготовленості, управлінського мислення, творчий і моральний потенціал. Автор підкреслює, що сучасним закладам загальної середньої освіти необхідний керівник нової генерації, який би був здатний у процесі безперервної освіти його особистісно-професійного розвитку забезпечити високий рівень конкурентоздатності ввіреного йому закладу. Виходячи із змісту статті, автор робить чіткі, науково обґрунтовані висновки та пропонує конкретні рекомендації, які сприятимуть підвищенню ефективності діяльності керівника закладу загальної середньої освіти в умовах реформування вітчизняної освітньої системи.
{"title":"Professionalism of the head of the institution of general secondary education as the basis of his highl y efficient management activity","authors":"S. Polishchuk","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-73-84","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-73-84","url":null,"abstract":"Автор статті на основі проведеного ним дослідження вказує на важливість професіоналізму керівника закладу загальної середньої освіти в його управлінській діяльності. В статті на високому науково-педагогічному рівні розкриті зміст та значення професіоналізму. Звертається увага на актуальність лідерських задатків керівника, які безпосередньо впливають на зростання його професійної майстерності, його інтелект і рівень компетентності. Ключовим питанням статті є висвітлення проблем розвитку та становлення професіоналізму керівника (менеджера). Важливим моментом є обґрунтування автором порядку визначення кваліфікаційного рівня керівника. У статті велика увага приділена особистісним якостям керівника, які в тій чи іншій мірі впливають на формування його професіоналізму. Крім цього автор підкреслює важливість встановлення системи показників для визначення ефективності управлінської діяльності керівника (менеджера) закладу, вказує на необхідність оцінювання виконуваної ним роботи. Важливим моментом статті є те, що її автор вказує на доцільність створення цілісної картини вдосконалення системи управління сучасними закладами освіти й підвищення ролі керівника закладу загальної середньої освіти як фахівця. При цьому звертається увага на необхідність формування нової системи управління, на баченні її пріоритетних напрямів. У статті вказується на важливість наявності у сфері освіти менеджера-новатора, який володіє високим рівнем знань, умінь і навичок, має відповідний рівень якісної й ефективної підготовленості, управлінського мислення, творчий і моральний потенціал. Автор підкреслює, що сучасним закладам загальної середньої освіти необхідний керівник нової генерації, який би був здатний у процесі безперервної освіти його особистісно-професійного розвитку забезпечити високий рівень конкурентоздатності ввіреного йому закладу. Виходячи із змісту статті, автор робить чіткі, науково обґрунтовані висновки та пропонує конкретні рекомендації, які сприятимуть підвищенню ефективності діяльності керівника закладу загальної середньої освіти в умовах реформування вітчизняної освітньої системи.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127798654","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-271-285
Zhanna Nykiforchuk
Формування професійно орієнтованої компетентності в читанні майбутніх богословів та її складові вимагають систематичного вивчення. Такі знання є структурою, котра поєднує різні сфери і однією з них є релігійна Основним способом забезпечення майбутніх богословів текстами є відбір професійно орієнтованих текстів, котрі будуть навчальними. У статті окреслено критерії відбору навчального матеріалу для формування англомовної професійно орієнтованої компетентності в читанні майбутніх богословів. З’ясовано поняття «критерій» та «критерії відбору». Наведено визначення критеріїв відбору текстів для спеціальності «Богослов’я». Проаналізовано критерії відбору навчального матеріалу. Представлено схематично узагальнену таблицю досліджень щодо критеріїв відбору навчального матеріалу для іншомовного читання. Виділено якісні (автентичність, інформативність, критерій урахування мотиваційного потенціалу, змістова цінність/цікавість текстів для читання, різноманітність, доступність та посильність, тематичність, відповідність інтересам студентів, міжпредметна координація) та кількісний (обсяг тексту) критерії. Вказано, що для формування англомовної професійно орієнтованої компетентності в читанні майбутніх богословів необхідні такі тексти, які безпосередньо стосуються професійної діяльності майбутніх богословів, а саме: молитви, псалми, уривки зі Старого та Нового Завітів, відомості про служителів церкви, богослужіння православної церкви, найбільші свята християн, відомості про релігію (про християнство як найпоширенішу релігію світу, інші світові релігії). Описано процес відбору тексту для читання. Доведено, що читання професійно орієнтованих текстів розвиває мислення майбутніх богословів, а інформація, котру вони отримують в процесі читання розвиває їхній світогляд та збагачує знання про релігію. Наведено перспективу подальшого дослідження.
{"title":"Criteria for selection of educational material for forming english professionally oriented reading competence of future theologians","authors":"Zhanna Nykiforchuk","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-271-285","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-271-285","url":null,"abstract":"Формування професійно орієнтованої компетентності в читанні майбутніх богословів та її складові вимагають систематичного вивчення. Такі знання є структурою, котра поєднує різні сфери і однією з них є релігійна Основним способом забезпечення майбутніх богословів текстами є відбір професійно орієнтованих текстів, котрі будуть навчальними. У статті окреслено критерії відбору навчального матеріалу для формування англомовної професійно орієнтованої компетентності в читанні майбутніх богословів. З’ясовано поняття «критерій» та «критерії відбору». Наведено визначення критеріїв відбору текстів для спеціальності «Богослов’я». Проаналізовано критерії відбору навчального матеріалу. Представлено схематично узагальнену таблицю досліджень щодо критеріїв відбору навчального матеріалу для іншомовного читання. Виділено якісні (автентичність, інформативність, критерій урахування мотиваційного потенціалу, змістова цінність/цікавість текстів для читання, різноманітність, доступність та посильність, тематичність, відповідність інтересам студентів, міжпредметна координація) та кількісний (обсяг тексту) критерії. Вказано, що для формування англомовної професійно орієнтованої компетентності в читанні майбутніх богословів необхідні такі тексти, які безпосередньо стосуються професійної діяльності майбутніх богословів, а саме: молитви, псалми, уривки зі Старого та Нового Завітів, відомості про служителів церкви, богослужіння православної церкви, найбільші свята християн, відомості про релігію (про християнство як найпоширенішу релігію світу, інші світові релігії). Описано процес відбору тексту для читання. Доведено, що читання професійно орієнтованих текстів розвиває мислення майбутніх богословів, а інформація, котру вони отримують в процесі читання розвиває їхній світогляд та збагачує знання про релігію. Наведено перспективу подальшого дослідження.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"337 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122759695","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-198-207
I. Dorozh, A. Kovalchuk
У статті розглянуто особливості професійно-педагогічного становлення вчителя початкової ланки освіти на сучасному етапі розвитку освіти. Проаналізовано сучасні вимоги до професійної підготовки вчителів початкової ланки освіти, етапи становлення вчителя початкових класів, формування професійних компетентностей; уточнено зміст понять «професіоналізм», «педагогічна майстерність», «професійний розвиток», «професійна орієнтація і адаптація». Проблема визначення становлення та розвитку професійної педагогічної підготовки вчителів початкової школи актуальна, оскільки у процесі підготовки педагогічних кадрів нової генерації акцентується на розкритті особливостей етапів становлення та розвитку професійно-педагогічної освіти в Україні. Проаналізовано підходи вчених до визначення розвитку та становлення професійно-педагогічної підготовки вчителів початкової школи в Україні. Уточнено: адаптація вчителів до професійної діяльності являє собою складний динамічний тривалий процес систематичного занурення педагога в професію, що передбачає формування професійних знань, умінь, професійно важливих якостей, необхідних для подальшого розвитку; педагогічна майстерність − це вищий рівень педагогічної діяльності і прояв творчої активності особистості педагога, тобто, комплекс якостей особистості, який забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності; професійний розвиток педагога полягає не тільки у зростанні і вдосконаленні професійних якостей особистості, але і руйнуванні і професійних деструкціях, які характеризуються змінами психологічної структури особистості в процесі педагогічної діяльності. З’ясовано, що на етапі становлення вчителя початкових класів професійна активність поступово стабілізується, рівень її прояву індивідуалізується залежно від психологічних особливостей.
{"title":"Specifities of professional and pedagogical development of primary school teachers at the present stage of educational development","authors":"I. Dorozh, A. Kovalchuk","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-198-207","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-198-207","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості професійно-педагогічного становлення вчителя початкової ланки освіти на сучасному етапі розвитку освіти. Проаналізовано сучасні вимоги до професійної підготовки вчителів початкової ланки освіти, етапи становлення вчителя початкових класів, формування професійних компетентностей; уточнено зміст понять «професіоналізм», «педагогічна майстерність», «професійний розвиток», «професійна орієнтація і адаптація». Проблема визначення становлення та розвитку професійної педагогічної підготовки вчителів початкової школи актуальна, оскільки у процесі підготовки педагогічних кадрів нової генерації акцентується на розкритті особливостей етапів становлення та розвитку професійно-педагогічної освіти в Україні. Проаналізовано підходи вчених до визначення розвитку та становлення професійно-педагогічної підготовки вчителів початкової школи в Україні. Уточнено: адаптація вчителів до професійної діяльності являє собою складний динамічний тривалий процес систематичного занурення педагога в професію, що передбачає формування професійних знань, умінь, професійно важливих якостей, необхідних для подальшого розвитку; педагогічна майстерність − це вищий рівень педагогічної діяльності і прояв творчої активності особистості педагога, тобто, комплекс якостей особистості, який забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності; професійний розвиток педагога полягає не тільки у зростанні і вдосконаленні професійних якостей особистості, але і руйнуванні і професійних деструкціях, які характеризуються змінами психологічної структури особистості в процесі педагогічної діяльності. З’ясовано, що на етапі становлення вчителя початкових класів професійна активність поступово стабілізується, рівень її прояву індивідуалізується залежно від психологічних особливостей.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"99 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127105621","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-241-251
O. Kolmykova, Liudmila Turlak
Стаття присвячена питанням комунікативної компетентності та мовленнєвої культури майбутніх спеціалістів морської галузі. Надається аналіз специфіки роботи в системі морського транспорту, що належить до найбільш динамічних та перспективних галузей міжнародного господарства. Розкривається суть структури морської галузі. Окреслюються функції фахівців, професіональна діяльність яких пов’язана з морською промисловістю, морською транспортною системою та експлуатацією морських портів. Підкреслюється необхідність формування у здобувачів вищої освіти, які навчаються в морських академіях, комунікативної компетентності, під якою розуміється сукупність знань про норми і правила ведення професійної комунікації. Зазначається, що комунікативна компетентність є життєвонеобхідним чинником успішної реалізації професійної діяльності. Звертається увага на те, що знання державної та іноземної мов, володіння культурою мовлення значною мірою визначають рівень галузевого професіоналізму, від якого залежить не лише успішне виконання виробничих завдань, але й людське життя. Виокремлюються правила спілкування на морі, які роблять комунікацію ефективною (використання простих та коротких речень, чітка артикуляція, коректне вживання граматичних правил, тощо). Окреслюються проблеми у формуванні культури професійного мовлення (недостатній рівень правильного розуміння інформації, її складання і передавання в процесі професійного спілкування; невміння чітко описати ситуацію; недостатнє знання граматики, лексики, фразеології; уповільнене й утруднене сприйняття іноземного мовлення на слух; недостатність практики спілкування англійською мовою).
{"title":"Communicative competence as a necessary requirement for the implementation of professional activity of maritime industry specialists","authors":"O. Kolmykova, Liudmila Turlak","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-241-251","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-241-251","url":null,"abstract":"Стаття присвячена питанням комунікативної компетентності та мовленнєвої культури майбутніх спеціалістів морської галузі. Надається аналіз специфіки роботи в системі морського транспорту, що належить до найбільш динамічних та перспективних галузей міжнародного господарства. Розкривається суть структури морської галузі. Окреслюються функції фахівців, професіональна діяльність яких пов’язана з морською промисловістю, морською транспортною системою та експлуатацією морських портів. Підкреслюється необхідність формування у здобувачів вищої освіти, які навчаються в морських академіях, комунікативної компетентності, під якою розуміється сукупність знань про норми і правила ведення професійної комунікації. Зазначається, що комунікативна компетентність є життєвонеобхідним чинником успішної реалізації професійної діяльності. Звертається увага на те, що знання державної та іноземної мов, володіння культурою мовлення значною мірою визначають рівень галузевого професіоналізму, від якого залежить не лише успішне виконання виробничих завдань, але й людське життя. Виокремлюються правила спілкування на морі, які роблять комунікацію ефективною (використання простих та коротких речень, чітка артикуляція, коректне вживання граматичних правил, тощо). Окреслюються проблеми у формуванні культури професійного мовлення (недостатній рівень правильного розуміння інформації, її складання і передавання в процесі професійного спілкування; невміння чітко описати ситуацію; недостатнє знання граматики, лексики, фразеології; уповільнене й утруднене сприйняття іноземного мовлення на слух; недостатність практики спілкування англійською мовою).","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"112 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126983828","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-32-42
Olena Dutko, I. Lebid
У статті окреслено основні проблеми та особливості проведення лекційного заняття в умовах запровадження технологій дистанційного навчання в закладах вищої освіти, які передбачають інші засоби, методи, інші способи взаємодії викладача і студента, студентів між собою, вимагають особливої підготовки всіх учасників освітнього процесу, оперування методикою їх впровадження. З метою підвищення ефективності лекції в онлайн середовищі авторами спроектовано кілька варіантів її проведення. Перший варіант передбачає синхронну діяльність всіх учасників освітнього процесу в режимі реального часу. Автори пропонують лекцію розділити на чотири частини, кожна з яких вирізняється способом взаємодії, видом діяльності, рівнем активності кожного учасника лекції. В основі даного варіанту – самостійна робота студента з логічно сконструйованим друкованим матеріалом лекції, обговорення його з лектором. В основі іншого варіанта проведення лекційного заняття – асинхронна онлайндіяльність та використання професійно підготовленого відеоконтенту, який представлено як комбінацію мультимедійної презентації, яка передбачає зображення на основному екрані ілюстративного матеріалу лекції у вигляді слайдів, лектора або інших відеоматеріалів, а також засоби навігації, що дозволяють управляти (зупиняти чи поновлювати, перемотувати вперед чи назад) переглядом. Автори наголошують на цінності використання такої відеолекції в освітньому процесі, перегляд якої не обмежується часом, місцем, тривалістю, дозволяє вільно переміщатись по навчальному матеріалу, відповідно до індивідуальних можливостей, темпу навчання, використовувати на етапах вивчення, закріплення чи повторення матеріалу. На основі узагальнення досвіду вітчизняних та зарубіжних науковців подано рекомендації щодо створення відеоконтенту, уточнено вимоги до зовнішнього вигляду лектора у кадрі, забезпечення візуального контакту, розміщення, техніки мовлення. Закцентувано увагу на необхідності додавання до навчального відео елементів, які сприяють залученню студентів до навчання, мотивують до перегляду. Пропонується запропоновані варіанти проведення лекції в онлайн середовищі поєднувати, замінивши роботу з друкованим текстом лекції відеоконтентом, що інтенсифікує процес навчання, робить його цікавим.
{"title":"Issues and features in lecturing in distance education","authors":"Olena Dutko, I. Lebid","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-32-42","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-32-42","url":null,"abstract":"У статті окреслено основні проблеми та особливості проведення лекційного заняття в умовах запровадження технологій дистанційного навчання в закладах вищої освіти, які передбачають інші засоби, методи, інші способи взаємодії викладача і студента, студентів між собою, вимагають особливої підготовки всіх учасників освітнього процесу, оперування методикою їх впровадження. З метою підвищення ефективності лекції в онлайн середовищі авторами спроектовано кілька варіантів її проведення. Перший варіант передбачає синхронну діяльність всіх учасників освітнього процесу в режимі реального часу. Автори пропонують лекцію розділити на чотири частини, кожна з яких вирізняється способом взаємодії, видом діяльності, рівнем активності кожного учасника лекції. В основі даного варіанту – самостійна робота студента з логічно сконструйованим друкованим матеріалом лекції, обговорення його з лектором. В основі іншого варіанта проведення лекційного заняття – асинхронна онлайндіяльність та використання професійно підготовленого відеоконтенту, який представлено як комбінацію мультимедійної презентації, яка передбачає зображення на основному екрані ілюстративного матеріалу лекції у вигляді слайдів, лектора або інших відеоматеріалів, а також засоби навігації, що дозволяють управляти (зупиняти чи поновлювати, перемотувати вперед чи назад) переглядом. Автори наголошують на цінності використання такої відеолекції в освітньому процесі, перегляд якої не обмежується часом, місцем, тривалістю, дозволяє вільно переміщатись по навчальному матеріалу, відповідно до індивідуальних можливостей, темпу навчання, використовувати на етапах вивчення, закріплення чи повторення матеріалу. На основі узагальнення досвіду вітчизняних та зарубіжних науковців подано рекомендації щодо створення відеоконтенту, уточнено вимоги до зовнішнього вигляду лектора у кадрі, забезпечення візуального контакту, розміщення, техніки мовлення. Закцентувано увагу на необхідності додавання до навчального відео елементів, які сприяють залученню студентів до навчання, мотивують до перегляду. Пропонується запропоновані варіанти проведення лекції в онлайн середовищі поєднувати, замінивши роботу з друкованим текстом лекції відеоконтентом, що інтенсифікує процес навчання, робить його цікавим.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133856086","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-184-197
Maryna Velushchak
У статті досліджені компоненти та структура професійної мобільності майбутніх фахівців економічного профілю. На основі вивчення літературних джерел окреслено основні види професійної мобільності, а саме – горизонтальна і вертикальна, висхідна і низхідна. З’ясовані педагогічні умови формування професійної мобільності. Підкреслено, що формування професійної мобільності майбутніх економістів пов’язане з інтеграцією знань та використанням міжпредметних зв’язків. З’ясовано, що використання міжпредметних зв’язків у процесі навчання є однією із педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх економістів. Проаналізовано систему вищої економічної освіти США. Акцентовано увагу на бізнес – освіті в США, зазначено її особливість та відмінність від економічної освіти. Проаналізовано історію створення перших бізнес – шкіл в США. Розглянуто вступні вимоги щодо здобуття таких ступенів як бакалавр / магістр / доктор філософії в галузі міжнародного бізнесу. Проаналізовано освітні програми підготовки майбутніх фахівців з економічного профілю. Висвітлені моделі реалізації змісту професійної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю в США: послідовна, паралельна, та комбінована. Основними принципами структурування змісту магістерських програм є професіоналізація та практична спрямованість, що реалізується шляхом використання міждисциплінарного підходу та принципу інтеграції. Охарактеризовані особливості організації підготовки майбутніх фахівців з економічного профілю. Висвітлені форми і рівні навчання майбутніх фахівців економічного профілю за докторськими програмами у США. З’ясовано, що в умовах університетської освіти США підготовка фахівців економічного профілю забезпечується на основі загальноосвітнього і професійного компонентів, що передбачають наявність обов’язкових та елективних складових.
{"title":"Pedagogical conditions for the formation of professional mobility of future economic professionals in the United States","authors":"Maryna Velushchak","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-184-197","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-184-197","url":null,"abstract":"У статті досліджені компоненти та структура професійної мобільності майбутніх фахівців економічного профілю. На основі вивчення літературних джерел окреслено основні види професійної мобільності, а саме – горизонтальна і вертикальна, висхідна і низхідна. З’ясовані педагогічні умови формування професійної мобільності. Підкреслено, що формування професійної мобільності майбутніх економістів пов’язане з інтеграцією знань та використанням міжпредметних зв’язків. З’ясовано, що використання міжпредметних зв’язків у процесі навчання є однією із педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх економістів. Проаналізовано систему вищої економічної освіти США. Акцентовано увагу на бізнес – освіті в США, зазначено її особливість та відмінність від економічної освіти. Проаналізовано історію створення перших бізнес – шкіл в США. Розглянуто вступні вимоги щодо здобуття таких ступенів як бакалавр / магістр / доктор філософії в галузі міжнародного бізнесу. Проаналізовано освітні програми підготовки майбутніх фахівців з економічного профілю. Висвітлені моделі реалізації змісту професійної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю в США: послідовна, паралельна, та комбінована. Основними принципами структурування змісту магістерських програм є професіоналізація та практична спрямованість, що реалізується шляхом використання міждисциплінарного підходу та принципу інтеграції. Охарактеризовані особливості організації підготовки майбутніх фахівців з економічного профілю. Висвітлені форми і рівні навчання майбутніх фахівців економічного профілю за докторськими програмами у США. З’ясовано, що в умовах університетської освіти США підготовка фахівців економічного профілю забезпечується на основі загальноосвітнього і професійного компонентів, що передбачають наявність обов’язкових та елективних складових.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114328530","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-169-184
O. Beskorsa
У статті розглянуто питання використання електронних освітніх платформ для організації дистанційного навчання у процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, актуальність якого підтверджена виданням офіційних документів про організацію ефективної освітньої діяльності в дистанційній формі під час карантину, спричиненого розповсюдженням вірусу Covid-19. Метою статті є уточнення поняття «електронна освітня платформа», аналіз наявних тенденцій щодо використання електронних освітніх платформ для організації дистанційного навчання, визначення критеріїв вибору електронних освітніх платформ для організації дистанційного навчання майбутніх учителів початкової школи. На основі аналізу вітчизняних та іноземних літературних джерел визначено сутність поняття «електронна освітня платформ», якою вважається середовище для організації освітньої взаємодії у режимі «людина-людина» та «людина-інформаційна система» через застосування онлайн сервісів та ресурсів для підтримки та вдосконалення процесу надання освіти та управління нею. Установлено, що головними ознаками сучасних електронних освітніх платформ є інтерактивність, інтегративність та адаптивність. Висвітлено типи електронних платформ, що використовуються в сучасному освітньому просторі, а саме: LMS (система управління навчанням), CMS (система управління контентом), LCMS (система управління навчальним контентом), NGDLE (цифрове освітнє середовище наступного покоління). Визначено критерії вибору електронних освітніх платформ для організації дистанційного навчання в процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи: відповідність особливостям навчальної дисципліни, включаючи мету і завдання, зміст, методи навчання та оцінювання; можливість здійснювати управління навчальним курсом; наявність сервісів та опцій, що безпосередньо стосуються процесу навчання та викладання. Автором також розглянута можливість використання масових відкритих онлайн курсів (MOOC), що в поєднанні з дистанційним навчанням на LMS платформі є новим підходом до організації освітнього процесу, підвищує його якість та ефективність.
{"title":"Electroniceducationalplatformfororganisingdistatnceeducationduringpre-serviceprimaryschoolteachers’ professional training","authors":"O. Beskorsa","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-169-184","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-169-184","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання використання електронних освітніх платформ для організації дистанційного навчання у процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, актуальність якого підтверджена виданням офіційних документів про організацію ефективної освітньої діяльності в дистанційній формі під час карантину, спричиненого розповсюдженням вірусу Covid-19. Метою статті є уточнення поняття «електронна освітня платформа», аналіз наявних тенденцій щодо використання електронних освітніх платформ для організації дистанційного навчання, визначення критеріїв вибору електронних освітніх платформ для організації дистанційного навчання майбутніх учителів початкової школи. На основі аналізу вітчизняних та іноземних літературних джерел визначено сутність поняття «електронна освітня платформ», якою вважається середовище для організації освітньої взаємодії у режимі «людина-людина» та «людина-інформаційна система» через застосування онлайн сервісів та ресурсів для підтримки та вдосконалення процесу надання освіти та управління нею. Установлено, що головними ознаками сучасних електронних освітніх платформ є інтерактивність, інтегративність та адаптивність. Висвітлено типи електронних платформ, що використовуються в сучасному освітньому просторі, а саме: LMS (система управління навчанням), CMS (система управління контентом), LCMS (система управління навчальним контентом), NGDLE (цифрове освітнє середовище наступного покоління). Визначено критерії вибору електронних освітніх платформ для організації дистанційного навчання в процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи: відповідність особливостям навчальної дисципліни, включаючи мету і завдання, зміст, методи навчання та оцінювання; можливість здійснювати управління навчальним курсом; наявність сервісів та опцій, що безпосередньо стосуються процесу навчання та викладання. Автором також розглянута можливість використання масових відкритих онлайн курсів (MOOC), що в поєднанні з дистанційним навчанням на LMS платформі є новим підходом до організації освітнього процесу, підвищує його якість та ефективність.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127428026","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-63-72
Iryna Kuchynska
У статті висвітлено ключові цінності вищої освіти в умовах сучасного реформування. Підкреслено, що при формуванні ціннісних орієнтацій викладач повинен розуміти: пред’явлення цінностей студенту – реалізується як у спеціально передбачених умовах взаємодії, так і в повсякденному спілкуванні; усвідомлення цінностей – розпочинається зразу ж під час їх пред’явлення і здійснюється поступово, включаючи в себе осягнення змісту ціннісних орієнтацій, дій, а на їх
{"title":"Values of modern higher education: priorities and prospects","authors":"Iryna Kuchynska","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-63-72","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-63-72","url":null,"abstract":"У статті висвітлено ключові цінності вищої освіти в умовах сучасного реформування. Підкреслено, що при формуванні ціннісних орієнтацій викладач повинен розуміти: пред’явлення цінностей студенту – реалізується як у спеціально передбачених умовах взаємодії, так і в повсякденному спілкуванні; усвідомлення цінностей – розпочинається зразу ж під час їх пред’явлення і здійснюється поступово, включаючи в себе осягнення змісту ціннісних орієнтацій, дій, а на їх","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116325832","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-126-140
T. Borysova
У статті досліджується актуальна у сучасному освітньому середовищі проблема активізації пізнавальної діяльності молодших школярів. Розглядається низка наукових понять: «пізнавальна активність молодших школярів», «активізація пізнавальної діяльності молодших школярів», що забезпечує цілісність розуміння ключових аспектів визначеної проблеми і створює теоретичне підґрунтя для її ефективного практичного вирішення. На основі розкриття специфіки мистецтва та мистецької діяльності акцентується твердження щодо широких можливостей інтегрованих уроків «Мистецтво» для активізації пізнавальної діяльності учнів. Аналізується наукова літератури різних галузей наукового знання (філософії, культурології, психології, педагогіки) з питань потенціалу ігрової діяльності для гармонійного розвитку особистості дитини, зокрема для інтенсифікації процесів пізнання нею дійсності та мистецтва. Теоретично обґрунтовується доцільність використання на уроках мистецтва ігор як дієвих засобів активізації пізнавальної діяльності учнів початкових класів. Розкриваються сутнісні аспекти ігрової діяльності молодших школярів, яка розглядається як мотиваційна і змістовно-процесуальна основа для активізації пізнавальної діяльності дітей на уроках мистецтва. Окреслюються основні чинники, що обумовлюють ефективність її застосування у освітньому процесі початкової школи, зокрема на уроках мистецтва. Визначаються і характеризуються найбільш доцільні для активізації пізнавальної діяльності учнів групи ігор, які можуть застосовуватись у процесі опанування мистецькими знаннями, вміннями й навичками. Наводяться орієнтовні зразки ігор (предметних, художньо-творчих, художньо-конструкторських), здатних оптимізувати пізнавальну активність молодших школярів у царині різних видів мистецтва (театрального, образотворчого, музичного), окреслюються їх змістовно-процесуальні особливості. Висвітлюються елементи методичного інструментарію активізації пізнавальної діяльності учнів початкових класів на інтегрованих уроках мистецтва засобами гри.
{"title":"Enhancement of junior pupils’ cognitive activity at art lessons by means of games","authors":"T. Borysova","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-126-140","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-126-140","url":null,"abstract":"У статті досліджується актуальна у сучасному освітньому середовищі проблема активізації пізнавальної діяльності молодших школярів. Розглядається низка наукових понять: «пізнавальна активність молодших школярів», «активізація пізнавальної діяльності молодших школярів», що забезпечує цілісність розуміння ключових аспектів визначеної проблеми і створює теоретичне підґрунтя для її ефективного практичного вирішення. На основі розкриття специфіки мистецтва та мистецької діяльності акцентується твердження щодо широких можливостей інтегрованих уроків «Мистецтво» для активізації пізнавальної діяльності учнів. Аналізується наукова літератури різних галузей наукового знання (філософії, культурології, психології, педагогіки) з питань потенціалу ігрової діяльності для гармонійного розвитку особистості дитини, зокрема для інтенсифікації процесів пізнання нею дійсності та мистецтва. Теоретично обґрунтовується доцільність використання на уроках мистецтва ігор як дієвих засобів активізації пізнавальної діяльності учнів початкових класів. Розкриваються сутнісні аспекти ігрової діяльності молодших школярів, яка розглядається як мотиваційна і змістовно-процесуальна основа для активізації пізнавальної діяльності дітей на уроках мистецтва. Окреслюються основні чинники, що обумовлюють ефективність її застосування у освітньому процесі початкової школи, зокрема на уроках мистецтва. Визначаються і характеризуються найбільш доцільні для активізації пізнавальної діяльності учнів групи ігор, які можуть застосовуватись у процесі опанування мистецькими знаннями, вміннями й навичками. Наводяться орієнтовні зразки ігор (предметних, художньо-творчих, художньо-конструкторських), здатних оптимізувати пізнавальну активність молодших школярів у царині різних видів мистецтва (театрального, образотворчого, музичного), окреслюються їх змістовно-процесуальні особливості. Висвітлюються елементи методичного інструментарію активізації пізнавальної діяльності учнів початкових класів на інтегрованих уроках мистецтва засобами гри.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"136 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116104906","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-251-261
Natalia Кramarenko, Sergiy Ryabets
У статті розглядаються питання визначення міжпредметних зв’язків фізики та дисциплін професійної підготовки як одного зі способів формування компетентності в галузі природознавства, техніки і технологій у студентів спеціальності 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології). Указується, що підготовка студентів закладів вищої освіти була і залишається актуальною проблемою освітнього процесу. При цьому, особлива увага сьогодні звертається на розвиток здатності фахівців досить добре опановувати компетентностями, які визначені в навчальних планах установ загальної середньої освіти й, одночасно, передбачені освітньо-професійними програмами ЗВО для всіх педагогічних спеціальностей, зокрема 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології). Авторами, на прикладі фізики, як фундаментальної дисципліни, і низки дисциплін загальнотехнічної та спеціальної підготовки вчителів трудового навчання, визначаються міждисциплінарні зв’язки, як дидактичний засіб, що передбачає комплексний підхід до формування і засвоєння змісту освіти. Такий підхід сприяє по-новому поглянути (уточнити, поглибити, перенести) на безліч понять і явищ фізики з точки зору їх перенесення зі сфери загальнонаукових знань у сферу професійнопедагогічних, технічних. Як наслідок здійснюється процес інтеграції з різних сфер знань та встановлюються зв’язки, як між базовими й похідними від них поняттями, так і між цими самими похідними, оскільки вони виявляються пов’язаними загальним корінням. Крім того, потрібно також врахувати, що технічні й технологічні знання за своєю суттю мають інтегративний характер. А значить отримуємо міждисциплінарну інтеграцію зв’язків, визначення та вивчення яких дозволять, як стверджують автори, ефективніше формувати компетентності в галузі природознавства, техніки і технологій.
{"title":"On one of the approaches for determining inter-disciplinary relations as a means of forming competence in natural sciences and technologies in students","authors":"Natalia Кramarenko, Sergiy Ryabets","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-251-261","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-251-261","url":null,"abstract":"У статті розглядаються питання визначення міжпредметних зв’язків фізики та дисциплін професійної підготовки як одного зі способів формування компетентності в галузі природознавства, техніки і технологій у студентів спеціальності 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології). Указується, що підготовка студентів закладів вищої освіти була і залишається актуальною проблемою освітнього процесу. При цьому, особлива увага сьогодні звертається на розвиток здатності фахівців досить добре опановувати компетентностями, які визначені в навчальних планах установ загальної середньої освіти й, одночасно, передбачені освітньо-професійними програмами ЗВО для всіх педагогічних спеціальностей, зокрема 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології). Авторами, на прикладі фізики, як фундаментальної дисципліни, і низки дисциплін загальнотехнічної та спеціальної підготовки вчителів трудового навчання, визначаються міждисциплінарні зв’язки, як дидактичний засіб, що передбачає комплексний підхід до формування і засвоєння змісту освіти. Такий підхід сприяє по-новому поглянути (уточнити, поглибити, перенести) на безліч понять і явищ фізики з точки зору їх перенесення зі сфери загальнонаукових знань у сферу професійнопедагогічних, технічних. Як наслідок здійснюється процес інтеграції з різних сфер знань та встановлюються зв’язки, як між базовими й похідними від них поняттями, так і між цими самими похідними, оскільки вони виявляються пов’язаними загальним корінням. Крім того, потрібно також врахувати, що технічні й технологічні знання за своєю суттю мають інтегративний характер. А значить отримуємо міждисциплінарну інтеграцію зв’язків, визначення та вивчення яких дозволять, як стверджують автори, ефективніше формувати компетентності в галузі природознавства, техніки і технологій.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126456321","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：