Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-367-383
Victoriia Fedorchuk, Olena Aliksiichuk
Стаття присвячена висвітленню проблеми використання проектних технологій у процесі підготовки майбутнього педагога в закладі вищої освіти. Обґрунтовано використання проектних технологій в освітньому процесі загалом, а також в умовах Нової української школи зокрема. Визначено критерiальнi вимоги до сучасного розуміння проектних технологій, а саме: наявність oсвiтньoї чи соціально значущої проблеми; дослідницький характер пошуку шляхів розв’язання; структурування діяльності вiдпoвiднo до класичних етапів проектування; самодіяльний характер творчої активності здобувачів освіти; практичне або теоретичне значення результату діяльності; педагогічна цінність Конкретизовано місце проектної діяльності у освітньому процесі, зокрема: на підсумковому практичному занятті; після вивчення певного розділу або всього курсу; як один з методів закріплення матеріалу вивчених тем програми; як метод активізації творчої діяльності; як метод самоосвіти тощо. Описано поетапність реалізації проектної діяльності. Запропоновано приклади застосування проектної діяльності як моделі творчого мислення і прийняття рішень на заняттях курсів «Педагогіка», «Історія педагогіки», «Основи наукових досліджень», «Педагогічні технології в початковій школі», «Методика викладання інтегрованого курсу мистецтво», «Методика музичного виховання». Описано такі інструменти освітнього процесу як лебпук та карта знань (Mind Map), які використовуються для візуального, логічного впорядкування інформації. Також розглянуто лепбук та інтелектуальну карту як можливі ефективні результати застосування проектних технологій при підготовці майбутніх педагогів у закладі вищої освіти. Запропоновано можливості застосування лепбука та інтелектуальної карти під час вивчення окремих дисциплін у закладі вищої освіти.
{"title":"Project technologies in the training of future primary school teachers","authors":"Victoriia Fedorchuk, Olena Aliksiichuk","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-367-383","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-367-383","url":null,"abstract":"Стаття присвячена висвітленню проблеми використання проектних технологій у процесі підготовки майбутнього педагога в закладі вищої освіти. Обґрунтовано використання проектних технологій в освітньому процесі загалом, а також в умовах Нової української школи зокрема. Визначено критерiальнi вимоги до сучасного розуміння проектних технологій, а саме: наявність oсвiтньoї чи соціально значущої проблеми; дослідницький характер пошуку шляхів розв’язання; структурування діяльності вiдпoвiднo до класичних етапів проектування; самодіяльний характер творчої активності здобувачів освіти; практичне або теоретичне значення результату діяльності; педагогічна цінність Конкретизовано місце проектної діяльності у освітньому процесі, зокрема: на підсумковому практичному занятті; після вивчення певного розділу або всього курсу; як один з методів закріплення матеріалу вивчених тем програми; як метод активізації творчої діяльності; як метод самоосвіти тощо. Описано поетапність реалізації проектної діяльності. Запропоновано приклади застосування проектної діяльності як моделі творчого мислення і прийняття рішень на заняттях курсів «Педагогіка», «Історія педагогіки», «Основи наукових досліджень», «Педагогічні технології в початковій школі», «Методика викладання інтегрованого курсу мистецтво», «Методика музичного виховання». Описано такі інструменти освітнього процесу як лебпук та карта знань (Mind Map), які використовуються для візуального, логічного впорядкування інформації. Також розглянуто лепбук та інтелектуальну карту як можливі ефективні результати застосування проектних технологій при підготовці майбутніх педагогів у закладі вищої освіти. Запропоновано можливості застосування лепбука та інтелектуальної карти під час вивчення окремих дисциплін у закладі вищої освіти.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127832003","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-227-240
N. Kanosa
Статтю присвячено проблемі підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до організації забезпечення творчого розвитку дітей дошкільного віку. Проаналізовано сучасні вимоги до професійної підготовки педагогів; уточнено зміст понять «підготовка», «професійно-педагогічна підготовка», «хронологія». Уточнено, що професійне становлення майбутнього вихователя в процесі його підготовки у вищій школі передбачає не тільки оволодіння визначеної сукупністю знань, умінь, навичок, а й його особистісне самовдосконалення, активізацію професійної позиції, виховання таких якостей, як комунікабельність, творчість, тактовність, критичність та ін. Проаналізовано нормативно-правову базу щодо забезпечення реалізації дошкільної освіти в Україні. Встановлено, що реалізація Державного стандарту дошкільної освіти в Україні забезпечить єдність і наступність процесу реформування дошкільної та початкової освіти, забезпечить реалізацію основних цінностей, які покладені в основу освітнього процесу, дозволить на державному рівні впровадити принцип педагогіки партнерства, який так важливий в умовах соціально-економічних змін, що відбуваються в країні, а особливо під час пандемії COVID-19. Розкрито основні методологічні аспекти підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до організації забезпечення творчого розвитку дітей. Визначено принципи побудови змісту дошкільної дидактики з урахуванням вимог сучасності. Встановлено, що дієвою методикою при підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до забезпечення творчого розвитку дітей є методика корекційних шпалер В. Кулешова, яка являє собою різновид методів за допомогою впливу кольором на організм та розвиток різних здібностей дітей, зокрема творчих. Педагогічна освіта: теорія і практика. В
{"title":"The training of future teachers of preschool education institutions for ensuring children’s creative development","authors":"N. Kanosa","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-227-240","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-227-240","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до організації забезпечення творчого розвитку дітей дошкільного віку. Проаналізовано сучасні вимоги до професійної підготовки педагогів; уточнено зміст понять «підготовка», «професійно-педагогічна підготовка», «хронологія». Уточнено, що професійне становлення майбутнього вихователя в процесі його підготовки у вищій школі передбачає не тільки оволодіння визначеної сукупністю знань, умінь, навичок, а й його особистісне самовдосконалення, активізацію професійної позиції, виховання таких якостей, як комунікабельність, творчість, тактовність, критичність та ін. Проаналізовано нормативно-правову базу щодо забезпечення реалізації дошкільної освіти в Україні. Встановлено, що реалізація Державного стандарту дошкільної освіти в Україні забезпечить єдність і наступність процесу реформування дошкільної та початкової освіти, забезпечить реалізацію основних цінностей, які покладені в основу освітнього процесу, дозволить на державному рівні впровадити принцип педагогіки партнерства, який так важливий в умовах соціально-економічних змін, що відбуваються в країні, а особливо під час пандемії COVID-19. Розкрито основні методологічні аспекти підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до організації забезпечення творчого розвитку дітей. Визначено принципи побудови змісту дошкільної дидактики з урахуванням вимог сучасності. Встановлено, що дієвою методикою при підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до забезпечення творчого розвитку дітей є методика корекційних шпалер В. Кулешова, яка являє собою різновид методів за допомогою впливу кольором на організм та розвиток різних здібностей дітей, зокрема творчих. Педагогічна освіта: теорія і практика. В","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"302 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128042672","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-218-227
S. Illyash, I. Sadova
У статті увиразнено окремі аспекти проблеми формування готовності майбутнього вчителя до інноваційної професійної діяльності, зокрема з’ясовано її сутність за допомогою таких понять: «професійна готовність педагога» та «інноваційна діяльність». Конкретизовано визначення терміну «готовність до інноваційної діяльності», під яким у контексті нашої статті розуміємо стан, що актуалізує всі потенційні можливості особистості задля знаходження нею оптимального розв’язання проблемної ситуації, творчої організації фахової діяльності на основі роботи з інноваційними технологіями та вміння прогнозувати траєкторію особистісного і професійного саморозвитку. Обґрунтовано зміст готовності майбутніх педагогів до інноваційної фахової діяльності; встановлено інтегральний характер досліджуваного феномену, що передбачає усвідомлення цінності інноваційної діяльності, знання її методології, визначення оптимальних способів її реалізації; виокремлено внутрішні й зовнішні умови її формування. Акцентовано на необхідності організації такого освітнього процесу в закладах вищої освіти, який би забезпечив механізми формування зовнішньої готовності, що, зі свого боку, сприяли б активізації внутрішніх. З’ясовано, що готовність до інноваційної діяльності є результатом тривалого процесу навчання, складним цілеспрямованим проявом особистості, що включає переконання, погляди, мотиви, знання, вміння та навички, а формування означеної готовності є важливою умовою професійної підготовки майбутнього вчителя.
{"title":"Formation of the readiness of a future teacher for innovative professional activity","authors":"S. Illyash, I. Sadova","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-218-227","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-218-227","url":null,"abstract":"У статті увиразнено окремі аспекти проблеми формування готовності майбутнього вчителя до інноваційної професійної діяльності, зокрема з’ясовано її сутність за допомогою таких понять: «професійна готовність педагога» та «інноваційна діяльність». Конкретизовано визначення терміну «готовність до інноваційної діяльності», під яким у контексті нашої статті розуміємо стан, що актуалізує всі потенційні можливості особистості задля знаходження нею оптимального розв’язання проблемної ситуації, творчої організації фахової діяльності на основі роботи з інноваційними технологіями та вміння прогнозувати траєкторію особистісного і професійного саморозвитку. Обґрунтовано зміст готовності майбутніх педагогів до інноваційної фахової діяльності; встановлено інтегральний характер досліджуваного феномену, що передбачає усвідомлення цінності інноваційної діяльності, знання її методології, визначення оптимальних способів її реалізації; виокремлено внутрішні й зовнішні умови її формування. Акцентовано на необхідності організації такого освітнього процесу в закладах вищої освіти, який би забезпечив механізми формування зовнішньої готовності, що, зі свого боку, сприяли б активізації внутрішніх. З’ясовано, що готовність до інноваційної діяльності є результатом тривалого процесу навчання, складним цілеспрямованим проявом особистості, що включає переконання, погляди, мотиви, знання, вміння та навички, а формування означеної готовності є важливою умовою професійної підготовки майбутнього вчителя.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"538 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124263855","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-323-332
А. Polishchuk
Одним із важливих завдань професійної освіти в аграрній сфері є підготовка висококваліфікованих фахівців аграрно-інженерної галузі шляхом формування іншомовних комунікативних навичок, які необхідні для подальшої співпраці з колегами на міжнародному рівні. Основною метою статті є обґрунтування наукових підходів формування іншомовного професійного спілкування майбутніх аграрних інженерів. Впровадження нових технологій в аграрну сферу вимагає володіння фахівцями іноземною мовою, тому її вивчення є надзвичайно важливим. У статті детально описано найбільш популярні у вітчизняній та зарубіжній методиці наукові підходи (комунікативний, професійно-орієнтований, рефлексивний, мовленнєво-діяльнісний, прямий, компетентнісний, комунікативно-когнітивний, змішане навчання), що застосовуються під час навчання професійного іншомовного спілкування. З’ясовано сутність та специфіку іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців аграрноінженерних спеціальностей
{"title":"Scientific approaches for the formation of a foreign language of professional communication of future agricultural engineers","authors":"А. Polishchuk","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-323-332","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-323-332","url":null,"abstract":"Одним із важливих завдань професійної освіти в аграрній сфері є підготовка висококваліфікованих фахівців аграрно-інженерної галузі шляхом формування іншомовних комунікативних навичок, які необхідні для подальшої співпраці з колегами на міжнародному рівні. Основною метою статті є обґрунтування наукових підходів формування іншомовного професійного спілкування майбутніх аграрних інженерів. Впровадження нових технологій в аграрну сферу вимагає володіння фахівцями іноземною мовою, тому її вивчення є надзвичайно важливим. У статті детально описано найбільш популярні у вітчизняній та зарубіжній методиці наукові підходи (комунікативний, професійно-орієнтований, рефлексивний, мовленнєво-діяльнісний, прямий, компетентнісний, комунікативно-когнітивний, змішане навчання), що застосовуються під час навчання професійного іншомовного спілкування. З’ясовано сутність та специфіку іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців аграрноінженерних спеціальностей","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"385 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131896348","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-115-125
Nataliia Bohdanets-Biloskalenko, O. Fidkevych
У статті наголошується на актуальності використання формувального оцінювання в контексті реформування шкільної освіти, відповідно до концепції «Нова українська школа», Державного стандарту початкової освіти, методичних рекомендаціях МОН України, у яких воно позиціонується як основний вид оцінювання. Розкрито сутність формувального оцінювання як процесу безперервного моніторингу індивідуального навчального поступу та розвитку учнів. Визначено роль і функції зворотного зв’язку як одного із етапів формувального оцінювання. Представлено напрями дослідження формувального оцінювання в роботах зарубіжних і українських науковців. Обґрунтовано, що ефективність зворотного зв’язку є обов’язковою умовою успішної реалізації формувального оцінювання: використання зворотного зв’язку надає процесу оцінювання об’єктивності та системності, за його результатами вчитель аналізує процес навчальної діяльності з метою його корекції, добору нових методик, прийомів, підтримки учнів. Схарактеризовано основні принципи зворотного зв’язку та умови його ефективної реалізації. Подано приклади доцільних прийомів рефлексії, за допомогою яких визначається емоційний стан учнів, ефективність їхньої навчальної діяльності, поступ учнів у процесі оволодіння змістом навчання; визначено спільне і відмінне у застосуванні цих прийомів в учнів 1-2 та 3-4 класів початкової школи. Зроблено висновки щодо доцільності вже з 1 класу формувати в учнів здатність інтерпретувати свої навчальні досягнення відповідно до визначених критеріїв з урахуванням їхніх можливостей до рефлексії, зумовлених віковими і психологічними особливостями. Розглянуто подальшу перспективу використання формувального оцінювання в освітній практиці закладів загальної середньої освіти України, зокрема подальше експериментальне дослідження та впровадження найбільш ефективних методів і прийомів на кожному із його етапів.
{"title":"Forms of feedback in the process of formative assessment of primary school pupils","authors":"Nataliia Bohdanets-Biloskalenko, O. Fidkevych","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-115-125","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-115-125","url":null,"abstract":"У статті наголошується на актуальності використання формувального оцінювання в контексті реформування шкільної освіти, відповідно до концепції «Нова українська школа», Державного стандарту початкової освіти, методичних рекомендаціях МОН України, у яких воно позиціонується як основний вид оцінювання. Розкрито сутність формувального оцінювання як процесу безперервного моніторингу індивідуального навчального поступу та розвитку учнів. Визначено роль і функції зворотного зв’язку як одного із етапів формувального оцінювання. Представлено напрями дослідження формувального оцінювання в роботах зарубіжних і українських науковців. Обґрунтовано, що ефективність зворотного зв’язку є обов’язковою умовою успішної реалізації формувального оцінювання: використання зворотного зв’язку надає процесу оцінювання об’єктивності та системності, за його результатами вчитель аналізує процес навчальної діяльності з метою його корекції, добору нових методик, прийомів, підтримки учнів. Схарактеризовано основні принципи зворотного зв’язку та умови його ефективної реалізації. Подано приклади доцільних прийомів рефлексії, за допомогою яких визначається емоційний стан учнів, ефективність їхньої навчальної діяльності, поступ учнів у процесі оволодіння змістом навчання; визначено спільне і відмінне у застосуванні цих прийомів в учнів 1-2 та 3-4 класів початкової школи. Зроблено висновки щодо доцільності вже з 1 класу формувати в учнів здатність інтерпретувати свої навчальні досягнення відповідно до визначених критеріїв з урахуванням їхніх можливостей до рефлексії, зумовлених віковими і психологічними особливостями. Розглянуто подальшу перспективу використання формувального оцінювання в освітній практиці закладів загальної середньої освіти України, зокрема подальше експериментальне дослідження та впровадження найбільш ефективних методів і прийомів на кожному із його етапів.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128650266","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-141-153
Olesia Martina, N. Tretiak, Marianna Hordiichuk
У статті розглянуто основні аспекти розвитку правильності мовлення, педагогічні та лінгвістичні умови формування мовленнєвої культури та оволодіння мовленнєвими засобами учнів початкових класів; окреслено шляхи і способи покращення їхньої комунікативної діяльності та удосконалення практичної підготовленості вчителя до роботи з дітьми, важливі напрями реалізації завдань мовленнєвої освіти молодших школярів, сутність методичного підходу до мовної освіти учнів та їхнього мовленнєвого розвитку. Проаналізовано останні дослідження і публікації щодо організації комунікативно-мовленнєвої діяльності учнів початкових класів, визначено мету та завдання статті, методи дослідження. У статті окреслено низку питань, присвячених висвітленню в сучасній лінгводидактичній літературі стану дослідження проблеми розвитку культури спілкування молодших школярів, що дає підстави створювати відповідну систему формування культури мовлення, удосконалювати способи і засоби навчання. Організація комунікативномовленнєвої діяльності учнів залежить від цілеспрямованого пошуку шляхів удосконалення організації рідномовної освіти, свідомого проектування змісту навчання на основі оптимального поєднання традиційних та інноваційних педагогічних технологій, дидактичних методів, прийомів, форм і засобів навчання. Основна увага зосереджена на роботі, спрямованої на формування культури українського мовлення, починаючи з початкової ланки загальноосвітньої школи, оскільки набуті в молодшому шкільному віці лінгвістичні знання та мовленнєві вміння стають підґрунтям комунікативної досконалості та нормативності мовлення. Для засвоєння мовних знань, для оптимізації розвитку культури спілкування молодших школярів, їхніх комунікативних можливостей у рамках методу спостережень над мовним матеріалом зроблено висновки та описано можливі перспективи подальших досліджень у зазначеному напрямі.
{"title":"Functional and stylistic approach to the study of grammar as a guarantee of the development of speech skills of Primary school students","authors":"Olesia Martina, N. Tretiak, Marianna Hordiichuk","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-141-153","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-141-153","url":null,"abstract":"У статті розглянуто основні аспекти розвитку правильності мовлення, педагогічні та лінгвістичні умови формування мовленнєвої культури та оволодіння мовленнєвими засобами учнів початкових класів; окреслено шляхи і способи покращення їхньої комунікативної діяльності та удосконалення практичної підготовленості вчителя до роботи з дітьми, важливі напрями реалізації завдань мовленнєвої освіти молодших школярів, сутність методичного підходу до мовної освіти учнів та їхнього мовленнєвого розвитку. Проаналізовано останні дослідження і публікації щодо організації комунікативно-мовленнєвої діяльності учнів початкових класів, визначено мету та завдання статті, методи дослідження. У статті окреслено низку питань, присвячених висвітленню в сучасній лінгводидактичній літературі стану дослідження проблеми розвитку культури спілкування молодших школярів, що дає підстави створювати відповідну систему формування культури мовлення, удосконалювати способи і засоби навчання. Організація комунікативномовленнєвої діяльності учнів залежить від цілеспрямованого пошуку шляхів удосконалення організації рідномовної освіти, свідомого проектування змісту навчання на основі оптимального поєднання традиційних та інноваційних педагогічних технологій, дидактичних методів, прийомів, форм і засобів навчання. Основна увага зосереджена на роботі, спрямованої на формування культури українського мовлення, починаючи з початкової ланки загальноосвітньої школи, оскільки набуті в молодшому шкільному віці лінгвістичні знання та мовленнєві вміння стають підґрунтям комунікативної досконалості та нормативності мовлення. Для засвоєння мовних знань, для оптимізації розвитку культури спілкування молодших школярів, їхніх комунікативних можливостей у рамках методу спостережень над мовним матеріалом зроблено висновки та описано можливі перспективи подальших досліджень у зазначеному напрямі.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122130122","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-299-310
N. Pavlova
Розкрито сутність поняття «навчально-методична задача» у контексті професійної підготовки майбутніх учителів, обгрунтовано доцільність застосування задач у процесі здобуття студентами кваліфікації за освітньо-професійною програмою за спеціальністю 014 «Середня освіта (Інформатика)». Здатність вчителя ефективно розв’язувати методичні задачі, які знаходять своє відображення на етапах осмислення, проектування й реалізації методичної діяльності ототожнено з методичною компетентністю, оскільки процеси усунення протиріччя передбачають застосування методичних знань та способів діяльності, оволодіння професійно значущими особистісними якостями. Доведено доцільність розмежування методичної і навчальнометодичної задачі. Навчально-методичну задачу описано як задачу, у якій змодельовано зміст методичної діяльності вчителя у конкретній педагогічній ситуації, пошук виходу із якої передбачає імітацію освітнього процесу під час вивчення шкільного курсу інформатики в умовах, максимально наближених до реальних. Компетентне розв’язування задачі вимагає фундаментальних знань з інформатики та обізнаності з методики навчання інформатики, виконання методичних дій, що поєднують знання з різних галузей. Навчально-методична задача є багатоаспекним явищем, її зміст відповідає цілям методичної діяльності та характеристикам освітньо-професійної програми за якою студент здобуває кваліфікацію «вчитель інформатики». Значна увага приділена аналізу класифікації методичних і навчально-методичних задач, запропоновано використовувати такі критерії: структурні компоненти методичної діяльності; функції методичної діяльності; рівень складності виконаної діяльності. У висновках наголошено на тому, що навчально-методична задача є важливим засобом і методом підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності, систематичне розв’язування різних видів таких задач сприяє набуттю педагогічного досвіду, формуванню методичної компетентності вчителя інформатики.
{"title":"Educational and methodical tasks in the professional training of future teachers of informatics","authors":"N. Pavlova","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-299-310","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-299-310","url":null,"abstract":"Розкрито сутність поняття «навчально-методична задача» у контексті професійної підготовки майбутніх учителів, обгрунтовано доцільність застосування задач у процесі здобуття студентами кваліфікації за освітньо-професійною програмою за спеціальністю 014 «Середня освіта (Інформатика)». Здатність вчителя ефективно розв’язувати методичні задачі, які знаходять своє відображення на етапах осмислення, проектування й реалізації методичної діяльності ототожнено з методичною компетентністю, оскільки процеси усунення протиріччя передбачають застосування методичних знань та способів діяльності, оволодіння професійно значущими особистісними якостями. Доведено доцільність розмежування методичної і навчальнометодичної задачі. Навчально-методичну задачу описано як задачу, у якій змодельовано зміст методичної діяльності вчителя у конкретній педагогічній ситуації, пошук виходу із якої передбачає імітацію освітнього процесу під час вивчення шкільного курсу інформатики в умовах, максимально наближених до реальних. Компетентне розв’язування задачі вимагає фундаментальних знань з інформатики та обізнаності з методики навчання інформатики, виконання методичних дій, що поєднують знання з різних галузей. Навчально-методична задача є багатоаспекним явищем, її зміст відповідає цілям методичної діяльності та характеристикам освітньо-професійної програми за якою студент здобуває кваліфікацію «вчитель інформатики». Значна увага приділена аналізу класифікації методичних і навчально-методичних задач, запропоновано використовувати такі критерії: структурні компоненти методичної діяльності; функції методичної діяльності; рівень складності виконаної діяльності. У висновках наголошено на тому, що навчально-методична задача є важливим засобом і методом підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності, систематичне розв’язування різних видів таких задач сприяє набуттю педагогічного досвіду, формуванню методичної компетентності вчителя інформатики.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"83 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123814482","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-43-53
H. Kovalchuk, Volodymyr Prysakar
У статті проаналізовано проблему економічної спрямованості трудової підготовки школярів у 70 – 80-х роках XX століття в Україні, спроектовану на сучасні умови переходу до ринкових відносин, що особливо гостро ставить на порядок дня питання поліпшення роботи з економічної освіти школярів, передбачає оволодіння ними основами економічних знань, розуміння основ економічної політики держави, економічних аспектів господарювання та формування у них таких особистісних якостей, як відповідальність, бережливість, ощадливість, уміння раціонально розподіляти час тощо. Аналіз досліджень і публікацій щодо трудової підготовки школярів, здійснюваної на основі політехнічної освіти у 70 – 80-х роках минулого століття в Україні, переконує, що у той час відбувався процес пошуку нових шляхів удосконалення економічної проблеми. Процес супроводжувався прийняттям низки урядових постанов та затвердженням відповідних положень Міністерстваосвіти України про базове підприємство, учнівську виробничу бригаду, навчальні майстерні, організації МНВК, табори праці і відпочинку, поліпшення організації суспільно корисної праці та ін., які були спрямовані на удосконалення трудової підготовки учнів. У статті зазначається, що система трудової підготовки школярів у 70-80-х роках в Україні була ефективною формою залучення їх до праці із чітко вираженою економічною спрямованістю. Виділяючи як наслідок проведеної у цьому напрямку роботи значні недоліки та прорахунки, зумовлені ідеологічними чинниками, автори цілком правомірно, з упевненістю стверджують, що наявні науково-методичні матеріали того часу, практичний досвід, вивільнені від ідеологізації, можуть бути використані і розвинуті в сучасних умовах для формування самодостатньої, конкурентно-спроможної особистості, тому і потребують наукового вивчення у закладах освіти України.
{"title":"Economic orientation of work training of schoolchildren in the 70-80 s of the 20th century in Ukraine","authors":"H. Kovalchuk, Volodymyr Prysakar","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-43-53","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-43-53","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано проблему економічної спрямованості трудової підготовки школярів у 70 – 80-х роках XX століття в Україні, спроектовану на сучасні умови переходу до ринкових відносин, що особливо гостро ставить на порядок дня питання поліпшення роботи з економічної освіти школярів, передбачає оволодіння ними основами економічних знань, розуміння основ економічної політики держави, економічних аспектів господарювання та формування у них таких особистісних якостей, як відповідальність, бережливість, ощадливість, уміння раціонально розподіляти час тощо. Аналіз досліджень і публікацій щодо трудової підготовки школярів, здійснюваної на основі політехнічної освіти у 70 – 80-х роках минулого століття в Україні, переконує, що у той час відбувався процес пошуку нових шляхів удосконалення економічної проблеми. Процес супроводжувався прийняттям низки урядових постанов та затвердженням відповідних положень Міністерстваосвіти України про базове підприємство, учнівську виробничу бригаду, навчальні майстерні, організації МНВК, табори праці і відпочинку, поліпшення організації суспільно корисної праці та ін., які були спрямовані на удосконалення трудової підготовки учнів. У статті зазначається, що система трудової підготовки школярів у 70-80-х роках в Україні була ефективною формою залучення їх до праці із чітко вираженою економічною спрямованістю. Виділяючи як наслідок проведеної у цьому напрямку роботи значні недоліки та прорахунки, зумовлені ідеологічними чинниками, автори цілком правомірно, з упевненістю стверджують, що наявні науково-методичні матеріали того часу, практичний досвід, вивільнені від ідеологізації, можуть бути використані і розвинуті в сучасних умовах для формування самодостатньої, конкурентно-спроможної особистості, тому і потребують наукового вивчення у закладах освіти України.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"33 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132676784","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-286-298
O. Ostafiychuk
У статті розглянуто сучасні інноваційні засоби у викладанні англійської мови у закладах вищої освіти. У статті зазначено особливості використання інноваційних засобів у практичному застосуванні викладача англійської мови, зазначено про важливість впровадження інноваційних засобів і вдосконалення системи їх застосування у закладах вищої освіти України. Онлайн навчання набуває актуальності, а система викладання потребує перегляду, адже використання інноваційних методів і технологій дає більший спектр можливостей урізноманітнити діяльність студентів у процесі вивчення мови. Доступність інформації до різних джерел, ресурсів та інструкцій в Інтернеті розширює коло можливих засобів для ефективного навчання. Використання англійської мови як інструменту надає певні переваги фахівцям у їхньому конкурентному середовищі. Метою статті є узагальнити інформацію про інноваційні методи і технології в освітньому середовищі, з’ясувати їхні особливості і потенційні переваги. Процес вивчення мови побудований таким чином, що студент стає головним у процесі навчання. Викладач спрямовує енергію, завдання, враховує особливості цілей, навичок і задач, які має опанувати студент у кінці. Вивчення англійської мови і досягнення високого рівня у володінні мовою є істотним чинником для подальшого розвитку студента як особистості, вдосконалення навичок, набуття кваліфікації фахівця високого рівня. Навчання студентів із застосуванням інноваційних технологій дає можливість опанувати навички самостійного і критичного мислення, самостійно використовувати доступ до інформації англійською мовою, орієнтуватися в просторі міжкультурної взаємодії. Використання Інтернету збагачує можливості викладача і надає доступ до додатків та онлайн ресурсів для урізноманітнення освітнього процесу і доповнення заняття матеріалами з автентичних джерел. Сучасні періодичні видання мають онлайн версії та безкоштовні матеріали як для викладачів, так і для студентів. Інноваційні засоби допомагають долати психологічні бар’єри, досягти успішної взаємодії. Використовуючи онлайн джерела, студент має навчитись самостійно користуватися тим, що може почути і побачити в англомовному просторі, аналізуючи повідомлення і критично сприймаючи його.
{"title":"Nnovative methods and techniques in teaching english","authors":"O. Ostafiychuk","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-286-298","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-286-298","url":null,"abstract":"У статті розглянуто сучасні інноваційні засоби у викладанні англійської мови у закладах вищої освіти. У статті зазначено особливості використання інноваційних засобів у практичному застосуванні викладача англійської мови, зазначено про важливість впровадження інноваційних засобів і вдосконалення системи їх застосування у закладах вищої освіти України. Онлайн навчання набуває актуальності, а система викладання потребує перегляду, адже використання інноваційних методів і технологій дає більший спектр можливостей урізноманітнити діяльність студентів у процесі вивчення мови. Доступність інформації до різних джерел, ресурсів та інструкцій в Інтернеті розширює коло можливих засобів для ефективного навчання. Використання англійської мови як інструменту надає певні переваги фахівцям у їхньому конкурентному середовищі. Метою статті є узагальнити інформацію про інноваційні методи і технології в освітньому середовищі, з’ясувати їхні особливості і потенційні переваги. Процес вивчення мови побудований таким чином, що студент стає головним у процесі навчання. Викладач спрямовує енергію, завдання, враховує особливості цілей, навичок і задач, які має опанувати студент у кінці. Вивчення англійської мови і досягнення високого рівня у володінні мовою є істотним чинником для подальшого розвитку студента як особистості, вдосконалення навичок, набуття кваліфікації фахівця високого рівня. Навчання студентів із застосуванням інноваційних технологій дає можливість опанувати навички самостійного і критичного мислення, самостійно використовувати доступ до інформації англійською мовою, орієнтуватися в просторі міжкультурної взаємодії. Використання Інтернету збагачує можливості викладача і надає доступ до додатків та онлайн ресурсів для урізноманітнення освітнього процесу і доповнення заняття матеріалами з автентичних джерел. Сучасні періодичні видання мають онлайн версії та безкоштовні матеріали як для викладачів, так і для студентів. Інноваційні засоби допомагають долати психологічні бар’єри, досягти успішної взаємодії. Використовуючи онлайн джерела, студент має навчитись самостійно користуватися тим, що може почути і побачити в англомовному просторі, аналізуючи повідомлення і критично сприймаючи його.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130794282","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-384-398
Valentina Frytsiuk, Vasyl Fritsyuk
У статті доведено, що особливої актуальності набуває формування в майбутнього вчителя музичного мистецтва креативності, яка є важливою складовою його професійної готовності та однією з умов самореалізації; креативність пов’язана з діяльністю педагога будь-якого профілю, але для учителя музичного мистецтва ця якість є особливо необхідною. Наголошено на тому, що креативність не є вродженою якістю особистості, вона розвивається в процесі навчання і виховання в безпосередній активній діяльності завдяки цілеспрямованому педагогічному впливові. У дослідженні визначено й обґрунтовано умови формування креативності майбутніх учителів музичного мистецтва: розвиток установки майбутніх учителів музичного мистецтва на формування власної креативності; залучення студентів до активної самостійної творчо-пошукової діяльності в освітньому середовищі університету; забезпечення для студентів під час вивчення фахових дисциплін нерегламентованого середовища з демократичними стосунками та можливостей наслідування творчих особистостей. Провідною умовою формування креативності майбутніх учителів музичного мистецтва визначено розвиток установки майбутніх учителів музичного мистецтва на формування власної креативності. Доведено, що організація підтримуючого середовища та забезпечення креативних зразків створюють атмосферу психологічної підтримки інтелектуально-творчого розвитку студентів; чіткість уявлень студентів про сутність креативності та активізація самостійної творчопошукової діяльності сприяють інтенсифікації формування творчого мислення, що дозволяє діяти у різних видах виконавської діяльності (інтерпретації транспонуванні музичних творів, імпровізуванні тощо) більш свідомо – на креативному рівні; середовище, в якому підтримуються креативні виявлення студента, допомагає ефективному особистісному і професійному самовизначенню.
{"title":"Conditions of creativity formation in future teachers of music art","authors":"Valentina Frytsiuk, Vasyl Fritsyuk","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-384-398","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-384-398","url":null,"abstract":"У статті доведено, що особливої актуальності набуває формування в майбутнього вчителя музичного мистецтва креативності, яка є важливою складовою його професійної готовності та однією з умов самореалізації; креативність пов’язана з діяльністю педагога будь-якого профілю, але для учителя музичного мистецтва ця якість є особливо необхідною. Наголошено на тому, що креативність не є вродженою якістю особистості, вона розвивається в процесі навчання і виховання в безпосередній активній діяльності завдяки цілеспрямованому педагогічному впливові. У дослідженні визначено й обґрунтовано умови формування креативності майбутніх учителів музичного мистецтва: розвиток установки майбутніх учителів музичного мистецтва на формування власної креативності; залучення студентів до активної самостійної творчо-пошукової діяльності в освітньому середовищі університету; забезпечення для студентів під час вивчення фахових дисциплін нерегламентованого середовища з демократичними стосунками та можливостей наслідування творчих особистостей. Провідною умовою формування креативності майбутніх учителів музичного мистецтва визначено розвиток установки майбутніх учителів музичного мистецтва на формування власної креативності. Доведено, що організація підтримуючого середовища та забезпечення креативних зразків створюють атмосферу психологічної підтримки інтелектуально-творчого розвитку студентів; чіткість уявлень студентів про сутність креативності та активізація самостійної творчопошукової діяльності сприяють інтенсифікації формування творчого мислення, що дозволяє діяти у різних видах виконавської діяльності (інтерпретації транспонуванні музичних творів, імпровізуванні тощо) більш свідомо – на креативному рівні; середовище, в якому підтримуються креативні виявлення студента, допомагає ефективному особистісному і професійному самовизначенню.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126579659","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：