Pub Date : 2023-07-07DOI: 10.24919/2413-2039.16/48.26
Любов Прокопів, Світлана Довбенко, Ліля Бандура
У статті висвітлено історіографію професійної підготовки майбутніх учителів молодших класів у роботах українських дослідників. Автори досліджують аналіз історіографії окресленої проблематики у залежності від умовно визначених ними етапів. (2000-2016 рр., 2016-2022 рр.). Даний поділ вони вважають необхідним, оскільки він представляє певні аспекти у соціальному та економічному житті країни. У статті використані два підходи до вивчення проблематки: хронологічний, тематичний. Стверджується, що заклади вищої освіти повинні забезпечити формування професійно компетентного педагога як творчої особистості, який володіє системою знань, комплексом вмінь та навичок, соціально активного, такого, який вміє швидко адаптовуватись до змін сьогодення. Доведено, що у підготовці майбутніх фахівців провідну роль відіграють інноваційні технології навчання, так, як вони спрямовані на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Окрему увагу виділено комп’ютерно-інформаційним технологіям, оскільки сучасні науковці найбільшу вагу приділяють саме їм. Вчені, які досліджували інноваційні технології у підготовці вчителів початкової школи, зосереджувались на різних проблемах, пов'язаних з цією темою. У результаті напрацювань у публікації визначені найбільш поширені в інноваційні педагогічні технології для підготовки вчителя початкових класів: структурно-логічні, інтеграційні технології, електронні курси, професійно- ділові ігрові технології (ділові та рольові ігри, імітаційні вправи, індивідуальний тренінг, комп’ютерні програми тощо); тренінгові засоби, інформаційно-комп’ютерні та діалогово-комунікаційні технології. Автори наголошують, що початок ХХІ ст. в історіографічному аналізі позначився появою наукових доробок, у яких з точки зору сучасної парадигми оцінюється процес підготовки вчителів початкових класів у контексті інноваційних технологій.
{"title":"ІСТОРІОГРАФІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ (ХХІ СТ.)","authors":"Любов Прокопів, Світлана Довбенко, Ліля Бандура","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.26","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.26","url":null,"abstract":"У статті висвітлено історіографію професійної підготовки майбутніх учителів молодших класів у роботах українських дослідників. Автори досліджують аналіз історіографії окресленої проблематики у залежності від умовно визначених ними етапів. (2000-2016 рр., 2016-2022 рр.). Даний поділ вони вважають необхідним, оскільки він представляє певні аспекти у соціальному та економічному житті країни. У статті використані два підходи до вивчення проблематки: хронологічний, тематичний. Стверджується, що заклади вищої освіти повинні забезпечити формування професійно компетентного педагога як творчої особистості, який володіє системою знань, комплексом вмінь та навичок, соціально активного, такого, який вміє швидко адаптовуватись до змін сьогодення. Доведено, що у підготовці майбутніх фахівців провідну роль відіграють інноваційні технології навчання, так, як вони спрямовані на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Окрему увагу виділено комп’ютерно-інформаційним технологіям, оскільки сучасні науковці найбільшу вагу приділяють саме їм. Вчені, які досліджували інноваційні технології у підготовці вчителів початкової школи, зосереджувались на різних проблемах, пов'язаних з цією темою. У результаті напрацювань у публікації визначені найбільш поширені в інноваційні педагогічні технології для підготовки вчителя початкових класів: структурно-логічні, інтеграційні технології, електронні курси, професійно- ділові ігрові технології (ділові та рольові ігри, імітаційні вправи, індивідуальний тренінг, комп’ютерні програми тощо); тренінгові засоби, інформаційно-комп’ютерні та діалогово-комунікаційні технології. Автори наголошують, що початок ХХІ ст. в історіографічному аналізі позначився появою наукових доробок, у яких з точки зору сучасної парадигми оцінюється процес підготовки вчителів початкових класів у контексті інноваційних технологій.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"45 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131816558","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-07DOI: 10.24919/2413-2039.16/48.27
Маріанна Скоромна, Ганна Шарапова
У статті проведено цілісний аналіз праць багатьох великих вчених, педагогів та психологів з теми важливості й особливостей професійно-педагогічного спілкування; визначено та розмежено поняття «спілкування» та «педагогічне спілкування»; обгрунтовано зміст головних тверджень щодо проблеми. Розкрито функції, стилі, види, стуктуру та інструменти головного питання; виявилено основний шлях побудови культури професійно-педагогічного спілкування як основи професійної діяльності. Більш детально розгорнуто питання про вербальні та невербальні засоби контактування. Наведено основні компоненти техніки педагогічної комунікації та перелік потрібних вмінь для вчителя для сприятливої взаємодії, якими кожен педагог повинен прагнути оволодіти. Наголошено на важливості ролі педагога як партнера по спілкуванню, коли вступає у контакт з учнями; це надає більшої свободи вчителю та потребує підвищенної активності. Головне, щоб вихователь збудував та залишив позитивне враження про себе в очах учнів. Також проведено емпіричне дослідження у вигляді опитування та анкетування на базі Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, в якому брали участь студенти III-IV курсів спеціальності «Початкова освіта». Результатами його зафіксовано специфіку та схильність до стилю професійно-педагогічного спілкування майбутніх учителів початкової школи, виявлено оцінку самоконтролю в спілкуванні та рівень розвитку здатності контролювати та керувати поведінкою під час взаємодії з майбутнім учнем. Зазначено, що необхідно підвищити рівень комунікативного контролю студентів даного напряму підготовки, а також збільшити частку вибору стилю «дружньої взаємодії» у спілкуванні. Окрім цього, важливо, щоб робота з підготовки майбутнього вчителя початкової школи до спілкування проводилася протягом усього періоду навчання у ВНЗ.
{"title":"ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ ЯК ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ","authors":"Маріанна Скоромна, Ганна Шарапова","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.27","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.27","url":null,"abstract":"У статті проведено цілісний аналіз праць багатьох великих вчених, педагогів та психологів з теми важливості й особливостей професійно-педагогічного спілкування; визначено та розмежено поняття «спілкування» та «педагогічне спілкування»; обгрунтовано зміст головних тверджень щодо проблеми. Розкрито функції, стилі, види, стуктуру та інструменти головного питання; виявилено основний шлях побудови культури професійно-педагогічного спілкування як основи професійної діяльності. Більш детально розгорнуто питання про вербальні та невербальні засоби контактування. Наведено основні компоненти техніки педагогічної комунікації та перелік потрібних вмінь для вчителя для сприятливої взаємодії, якими кожен педагог повинен прагнути оволодіти. Наголошено на важливості ролі педагога як партнера по спілкуванню, коли вступає у контакт з учнями; це надає більшої свободи вчителю та потребує підвищенної активності. Головне, щоб вихователь збудував та залишив позитивне враження про себе в очах учнів. Також проведено емпіричне дослідження у вигляді опитування та анкетування на базі Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, в якому брали участь студенти III-IV курсів спеціальності «Початкова освіта». Результатами його зафіксовано специфіку та схильність до стилю професійно-педагогічного спілкування майбутніх учителів початкової школи, виявлено оцінку самоконтролю в спілкуванні та рівень розвитку здатності контролювати та керувати поведінкою під час взаємодії з майбутнім учнем. Зазначено, що необхідно підвищити рівень комунікативного контролю студентів даного напряму підготовки, а також збільшити частку вибору стилю «дружньої взаємодії» у спілкуванні. Окрім цього, важливо, щоб робота з підготовки майбутнього вчителя початкової школи до спілкування проводилася протягом усього періоду навчання у ВНЗ.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"8 4","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114110872","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-07DOI: 10.24919/2413-2039.16/48.19
Катерина Корсікова, Наталья Николаевна Потапова
Стаття присвячена проблемі розвитку критичного мислення здобувачів вищої освіти під час дистанційного та змішаного навчання за допомогою різних електронних інструментів. У процесі аналізу науково-педагогічної літератури визначено, що критичне мислення є об’єктом уваги вітчизняних та зарубіжних дослідників та педагогів. Увага акцентується на важливості концепції формування критичного мислення особистості, її визнанні в усьому світі й упровадженню на всіх освітніх рівнях. Наголошено на якостях та вміннях особистості, яка вміє критично мислити, а саме: готовності до планування, гнучкості, цілеспрямованість, готовності виправляти свої помилки, усвідомленні, позитивній установці на критичне мислення тощо. Проаналізовано алгоритм розвитку критичного мислення: аналіз проблемних міркувань, розуміння міркувань, оцінка міркування та критика аргументованих міркувань. Розкрито можливості використання електронних інструментів для розвитку критичного мислення майбутніх учителів під час викладання професійно орієнтованих дисциплін. Одним з найбільш відомих методів розвитку критичного мислення є «асоціативний кущ». Його суть полягає у пошуку асоціацій до певного поняття або проблеми за принципом мозкового штурму. Наголошено на використанні онлайн-платформи для створення інфографіки Canva з метою побудови різноманітних гірлянд асоціацій. Організувати цікаву навчальну роботу в синхронному режимі допоможе віртуальна дошка Miro. З її допомогою можна структурувати інформацію, провести мозковий штурм, розробляти й доповнювати інтелект-карти. Створення хмар слів у Word It Out вчить здобувачів освіти класифікувати, виокремлювати певні поняття, робити висновки. Наведено приклади використання сервісу Google Docs у виконанні вправи «крісло автора» зі здобувачами вищої освіти. Обґрунтовано великі можливості електронних інструментів для розвитку критичного мислення у майбутніх учителів.
文章主要探讨了在远程和混合式学习中利用各种电子工具培养高校学生批判性思维的问题。在分析科学和教学文献的过程中，确定了批判性思维是国内外研究人员和教师关注的对象。人们关注的重点是形成个性批判性思维这一概念的重要性、它在世界范围内的认可度以及在各级教育中的实施情况。强调了具有批判性思维能力的人所应具备的素质和技能，即：计划的准备性、灵活性、决心、改正错误的意愿、意识、对批判性思维的积极态度等。分析了批判性思维发展的算法：分析问题推理、理解推理、评价推理和批判推理。揭示了在专业导向学科教学中使用电子工具培养未来教师批判性思维的可能性。培养批判性思维最著名的方法之一是 "联想灌木丛"。其本质在于根据头脑风暴的原则寻找与某个概念或问题相关的联想。强调使用在线信息图表创建平台 Canva 来构建各种联想花环。Miro 虚拟白板有助于在同步模式下组织有趣的学习活动。它可用于信息结构、头脑风暴、开发和补充思维导图。在 Word It Out 中创建词云可以教会学生如何分类、区分某些概念并得出结论。此外，还提供了在 "作者之椅 "练习中与高校学生一起使用谷歌文档的例子。电子工具在培养未来教师批判性思维方面的巨大潜力得到了证实。
{"title":"ЕЛЕКТРОННІ ІНСТРУМЕНТИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Катерина Корсікова, Наталья Николаевна Потапова","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.19","url":null,"abstract":"Стаття присвячена проблемі розвитку критичного мислення здобувачів вищої освіти під час дистанційного та змішаного навчання за допомогою різних електронних інструментів. У процесі аналізу науково-педагогічної літератури визначено, що критичне мислення є об’єктом уваги вітчизняних та зарубіжних дослідників та педагогів. Увага акцентується на важливості концепції формування критичного мислення особистості, її визнанні в усьому світі й упровадженню на всіх освітніх рівнях. Наголошено на якостях та вміннях особистості, яка вміє критично мислити, а саме: готовності до планування, гнучкості, цілеспрямованість, готовності виправляти свої помилки, усвідомленні, позитивній установці на критичне мислення тощо. Проаналізовано алгоритм розвитку критичного мислення: аналіз проблемних міркувань, розуміння міркувань, оцінка міркування та критика аргументованих міркувань. Розкрито можливості використання електронних інструментів для розвитку критичного мислення майбутніх учителів під час викладання професійно орієнтованих дисциплін. Одним з найбільш відомих методів розвитку критичного мислення є «асоціативний кущ». Його суть полягає у пошуку асоціацій до певного поняття або проблеми за принципом мозкового штурму. Наголошено на використанні онлайн-платформи для створення інфографіки Canva з метою побудови різноманітних гірлянд асоціацій. Організувати цікаву навчальну роботу в синхронному режимі допоможе віртуальна дошка Miro. З її допомогою можна структурувати інформацію, провести мозковий штурм, розробляти й доповнювати інтелект-карти. Створення хмар слів у Word It Out вчить здобувачів освіти класифікувати, виокремлювати певні поняття, робити висновки. Наведено приклади використання сервісу Google Docs у виконанні вправи «крісло автора» зі здобувачами вищої освіти. Обґрунтовано великі можливості електронних інструментів для розвитку критичного мислення у майбутніх учителів.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126691878","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-07DOI: 10.24919/2413-2039.16/48.29
Тетяна Тюльпа
У статті представлена ґенеза становлення поняття «соціальна компетентність». Розкрито соціально-історичні передумови виникнення й розвитку сутності і структури зазначеної дефініції. Визначено позиції зарубіжних та українських вчених, які досліджували різні аспекти соціальної компетентності як на особистісному рівні, так і колективному; запропоновано перспективи подальшого розвитку змісту соціальної компетентності у контексті світової тенденції до інтеграції та глобалізації сучасного суспільства. Здійснено аналіз особливостей формування наукових позицій провідних країн світу до проблеми впровадження компетентнісної парадигми у сучасну освітню сферу, які включають у собі політичний і соціально-економічний, полікультурний, соціально-комунікативний, індивідуально-особистісний, інформаційно-інструментальний складники, тобто компетентності, оволодіння якими забезпечують успішність життєдіяльності особистості в соціумі – ключові соціальні компетентності. Проаналізовано інтегративну основу ключових компетентностей для навчання протягом життя, яка базується як на традиційному, орієнтованому на виробництво знань, так й інноваційному компетентнісному підході. Запропоновано перспективний напрям подальшого розвитку проблеми формування соціальної компетентності, який зв’язаний із набуттям нею більш широкого глобалізаційного змісту, оновленням погляду на зміст рівнів соціальної компетентності особистості у глобальному соціумі: необхідні для ефективної загальної комунікації; для професійної взаємодії на рівні соціуму; для вирішення глобальних соціально значущих завдань. Показано, що ґенеза поняття «соціальної компетентності» у контексті сучасної освітньої парадигми розвивається від сприймання її як важливої умови професіоналізму, як комплексної характеристики фахівця до усвідомлення її глобального контексту через оптимізацію зусиль кожного, формування соціально значущих змін у суспільстві, консолідацію внесків у спільну справу при досягненні значущої для кожного індивіда мети.
{"title":"ҐЕНЕЗА СТАНОВЛЕННЯ ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ»: ВІД ПРОФЕСІЙНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДО ГЛОБАЛІЗАЦІЙНОГО КОНТЕКСТУ","authors":"Тетяна Тюльпа","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.29","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.29","url":null,"abstract":"У статті представлена ґенеза становлення поняття «соціальна компетентність». Розкрито соціально-історичні передумови виникнення й розвитку сутності і структури зазначеної дефініції. Визначено позиції зарубіжних та українських вчених, які досліджували різні аспекти соціальної компетентності як на особистісному рівні, так і колективному; запропоновано перспективи подальшого розвитку змісту соціальної компетентності у контексті світової тенденції до інтеграції та глобалізації сучасного суспільства. Здійснено аналіз особливостей формування наукових позицій провідних країн світу до проблеми впровадження компетентнісної парадигми у сучасну освітню сферу, які включають у собі політичний і соціально-економічний, полікультурний, соціально-комунікативний, індивідуально-особистісний, інформаційно-інструментальний складники, тобто компетентності, оволодіння якими забезпечують успішність життєдіяльності особистості в соціумі – ключові соціальні компетентності. Проаналізовано інтегративну основу ключових компетентностей для навчання протягом життя, яка базується як на традиційному, орієнтованому на виробництво знань, так й інноваційному компетентнісному підході. Запропоновано перспективний напрям подальшого розвитку проблеми формування соціальної компетентності, який зв’язаний із набуттям нею більш широкого глобалізаційного змісту, оновленням погляду на зміст рівнів соціальної компетентності особистості у глобальному соціумі: необхідні для ефективної загальної комунікації; для професійної взаємодії на рівні соціуму; для вирішення глобальних соціально значущих завдань. Показано, що ґенеза поняття «соціальної компетентності» у контексті сучасної освітньої парадигми розвивається від сприймання її як важливої умови професіоналізму, як комплексної характеристики фахівця до усвідомлення її глобального контексту через оптимізацію зусиль кожного, формування соціально значущих змін у суспільстві, консолідацію внесків у спільну справу при досягненні значущої для кожного індивіда мети.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129035231","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-07DOI: 10.24919/2413-2039.16/48.31
Анна Федорович
Стаття присвячена проблемі розвитку наук про дитину в Україні у першій третині ХХ ст. та аналізу факторів (соціальних, наукових, ідеологічних, політичних), що спричинили увагу вчених до цього процесу. Наголошено, що урізноманітнення напрямів дослідження дитини було зумовлено спершу (до середини 20-х рр.) демократичними перетвореннями в освіті, українізацією, можливістю організовувати виховні інституції. Для цього необхідними були пояснення особливостей розвитку дитини на різних вікових етапах, що спричинило взаємообмін ідей та думок, використання зарубіжного досвіду та інтеграцію знань. Піднесенню освіти сприяли благодійні товариства, громадські організації, посилення жіночого руху. Доведено, що на можливості вивчення сутності дитини вплинув стрімкий розвиток науки та промисловості. Змінилися постулати філософії, соціології, педагогіки, характеристики дитини аналізувалися через призму фізіології та рефлексології. Проблемами соціальної зумовленості людської поведінки та вивчення періоду дитинства займалася педологія, надаючи практичні рекомендації щодо організації освіти. Науки про дитину набули суб’єктного характеру, вчені пропагували повагу до особистості, закликаючи до розуміння її внутрішнього світу. Підкреслено, що радянська влада поступово ідеологізувала вивчення дитини, увага науковців була перенесена на дослідження дитячого колективу та соціального середовища. А у 30-ті рр. ХХ ст. методи вільного виховання різко почали критикуватися, освіта та наука зазнали уніфікації, здобутки педології викривалися та заперечувалися. На жаль важкі обставини життя українського населення, утиски, наслідки війни відображалися на стані населення. Хвороби, безпритульність, занедбаність негативно позначалися на фізичному, психічному здоров’ї, емоційному благополуччі дітей. Такі проблеми не могли вирішуватися швидко та призупинили різноманіття наук про дитину.
{"title":"ЧИННИКИ РОЗВИТКУ НАУК ПРО ДИТИНУ В УКРАЇНІ (ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТ.)","authors":"Анна Федорович","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.31","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.31","url":null,"abstract":"Стаття присвячена проблемі розвитку наук про дитину в Україні у першій третині ХХ ст. та аналізу факторів (соціальних, наукових, ідеологічних, політичних), що спричинили увагу вчених до цього процесу. Наголошено, що урізноманітнення напрямів дослідження дитини було зумовлено спершу (до середини 20-х рр.) демократичними перетвореннями в освіті, українізацією, можливістю організовувати виховні інституції. Для цього необхідними були пояснення особливостей розвитку дитини на різних вікових етапах, що спричинило взаємообмін ідей та думок, використання зарубіжного досвіду та інтеграцію знань. Піднесенню освіти сприяли благодійні товариства, громадські організації, посилення жіночого руху. Доведено, що на можливості вивчення сутності дитини вплинув стрімкий розвиток науки та промисловості. Змінилися постулати філософії, соціології, педагогіки, характеристики дитини аналізувалися через призму фізіології та рефлексології. Проблемами соціальної зумовленості людської поведінки та вивчення періоду дитинства займалася педологія, надаючи практичні рекомендації щодо організації освіти. Науки про дитину набули суб’єктного характеру, вчені пропагували повагу до особистості, закликаючи до розуміння її внутрішнього світу. Підкреслено, що радянська влада поступово ідеологізувала вивчення дитини, увага науковців була перенесена на дослідження дитячого колективу та соціального середовища. А у 30-ті рр. ХХ ст. методи вільного виховання різко почали критикуватися, освіта та наука зазнали уніфікації, здобутки педології викривалися та заперечувалися. На жаль важкі обставини життя українського населення, утиски, наслідки війни відображалися на стані населення. Хвороби, безпритульність, занедбаність негативно позначалися на фізичному, психічному здоров’ї, емоційному благополуччі дітей. Такі проблеми не могли вирішуватися швидко та призупинили різноманіття наук про дитину.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126085188","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-07DOI: 10.24919/2413-2039.16/48.21
Olha Luchenko, O. Doronina
The article studies the out-of-school part of the teacher induction program in Japan. Based on the analysis of the Japanese researchers’ views on the topic, the article characterizes some issues of initial professional adaptation, professional and social maladjustment, the notion of “reality shock”, and the ways to prevent and manage beginning teachers’ maladjustment. A literature review on the problem of the out-of-school component of teacher induction showed that the information is somewhat limited because some studies de-emphasize this part as less important than the in-school one. To gain a better understanding of the goals, content, forms, evaluation methods, and duration of the mandatory out-of-school component of teacher induction programs in Japan, several interviews were conducted at the Prefectural Education Centers during the two-month Japan Foundation grant program at the Kansai Japanese Language Center. The analysis of the guidebooks provided to teachers at Saitama and Osaka education centers gives insight into such issues as the teachers’ self-assessment and self-analysis that is conducted by filling out “My portfolio” pages. Besides continuing teacher development, the paper also examines various general activities of education centers, such as educational counseling, which is considered particularly important. The results show that mandatory postgraduate teacher training in Japan follows a standardized structure recommended by the Ministry of Education. However, the implementation of the internship program is the responsibility of each Prefectural Board of Education. As a result, the number of sessions, methods, and content of the program can vary substantially based on each local administrative body’s priorities and needs, making it rather decentralized.
{"title":"OUT-OF-SCHOOL TRAINING AND ITS ROLE IN SUPPORTING BEGINNING TEACHERS DURING THE INDUCTION PROGRAM IN JAPAN","authors":"Olha Luchenko, O. Doronina","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.21","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.21","url":null,"abstract":"The article studies the out-of-school part of the teacher induction program in Japan. Based on the analysis of the Japanese researchers’ views on the topic, the article characterizes some issues of initial professional adaptation, professional and social maladjustment, the notion of “reality shock”, and the ways to prevent and manage beginning teachers’ maladjustment. A literature review on the problem of the out-of-school component of teacher induction showed that the information is somewhat limited because some studies de-emphasize this part as less important than the in-school one. To gain a better understanding of the goals, content, forms, evaluation methods, and duration of the mandatory out-of-school component of teacher induction programs in Japan, several interviews were conducted at the Prefectural Education Centers during the two-month Japan Foundation grant program at the Kansai Japanese Language Center. The analysis of the guidebooks provided to teachers at Saitama and Osaka education centers gives insight into such issues as the teachers’ self-assessment and self-analysis that is conducted by filling out “My portfolio” pages. Besides continuing teacher development, the paper also examines various general activities of education centers, such as educational counseling, which is considered particularly important. The results show that mandatory postgraduate teacher training in Japan follows a standardized structure recommended by the Ministry of Education. However, the implementation of the internship program is the responsibility of each Prefectural Board of Education. As a result, the number of sessions, methods, and content of the program can vary substantially based on each local administrative body’s priorities and needs, making it rather decentralized.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125647048","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-07DOI: 10.24919/2413-2039.16/48.28
Лариса Сливка
У статті актуалізовано проблему формування у студентів природничо-наукових знань. Висвітлено проблеми формування природничо-наукових знань студентів у працях низки українських науковців. Відзначено посібники з методики навчання природознавства в початковій школі. Більш детально представлено напрацювання щодо формування природознавчої та екологічної компетентностей майбутнього вчителя. Актуалізовано низку посібників, підготовлених українськими авторами, зокрема, А. Богуш, Т. Васютіною, Н. Лисенко, Н. Карапузовою, І. Карапузовою, В. Помогайбо, Є. Починок, Г. Сав’юк та ін. Відзначено, що в усіх наукових і навчально-методичних працях актуалізується проблема потреби ґрунтовної підготовки майбутніх вчителів, формування у них цілісної природничо-наукової картини світу. Також підкреслено, що ефективність формування в учнів закладів загальної середньої освіти природничо-наукових знань значною мірою залежить від готовності вчителів оволодіти цими знаннями. Зроблено висновок, що формування у майбутніх вчителів природничо-наукових знань є цілісним безперервним процесом, який відбувається впродовж професійної підготовки цих фахівців; цей процес є ефективним, коли дотримано низки педагогічних умов. Наголошено, що серед завдань професійної підготовки майбутнього вчителя важливе місце посідає оволодіння прийомами самостійного пошуку інформації, опанування нових технологій, вирішення невідомих раніше професійних завдань. Навчальна практика відіграє важливу роль у процесі формування науково-природничих знань здобувачів вищої освіти. Серед завдань професійної підготовки майбутнього вчителя важливе місце посідає оволодіння прийомами самостійного пошуку інформації, опанування нових технологій, вирішення невідомих раніше професійних завдань. Анонсовано авторські надбання у досліджуваній сфері діяльності ‒ зокрема, навчальний посібник для студентів спеціальності «Початкова освіта» «Навчальна практика з природознавства» (2021).
{"title":"ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ПРИРОДНИЧИХ ЗНАНЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА","authors":"Лариса Сливка","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.28","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.28","url":null,"abstract":"У статті актуалізовано проблему формування у студентів природничо-наукових знань. Висвітлено проблеми формування природничо-наукових знань студентів у працях низки українських науковців. Відзначено посібники з методики навчання природознавства в початковій школі. Більш детально представлено напрацювання щодо формування природознавчої та екологічної компетентностей майбутнього вчителя. Актуалізовано низку посібників, підготовлених українськими авторами, зокрема, А. Богуш, Т. Васютіною, Н. Лисенко, Н. Карапузовою, І. Карапузовою, В. Помогайбо, Є. Починок, Г. Сав’юк та ін. Відзначено, що в усіх наукових і навчально-методичних працях актуалізується проблема потреби ґрунтовної підготовки майбутніх вчителів, формування у них цілісної природничо-наукової картини світу. Також підкреслено, що ефективність формування в учнів закладів загальної середньої освіти природничо-наукових знань значною мірою залежить від готовності вчителів оволодіти цими знаннями. Зроблено висновок, що формування у майбутніх вчителів природничо-наукових знань є цілісним безперервним процесом, який відбувається впродовж професійної підготовки цих фахівців; цей процес є ефективним, коли дотримано низки педагогічних умов. Наголошено, що серед завдань професійної підготовки майбутнього вчителя важливе місце посідає оволодіння прийомами самостійного пошуку інформації, опанування нових технологій, вирішення невідомих раніше професійних завдань. Навчальна практика відіграє важливу роль у процесі формування науково-природничих знань здобувачів вищої освіти. Серед завдань професійної підготовки майбутнього вчителя важливе місце посідає оволодіння прийомами самостійного пошуку інформації, опанування нових технологій, вирішення невідомих раніше професійних завдань. Анонсовано авторські надбання у досліджуваній сфері діяльності ‒ зокрема, навчальний посібник для студентів спеціальності «Початкова освіта» «Навчальна практика з природознавства» (2021).","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128357978","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-07DOI: 10.24919/2413-2039.16/48.16
Оксана Іваницька
Наголошено, що підтримка світовою спільнотою України в боротьбі проти російської агресії здійснюється сьогодні не лише на рівні військової допомоги, а й у всіх сферах соціального життя. Розуміння особливостей науково-освітніх проєктів у межах співпраці Україна НАТО сприятиме залученню до такої діяльності широкого кола зацікавлених осіб, що сприятиме усесторонній реалізації права на освіту, вдосконаленню співробітництва і використання наукових здобутків для забезпечення миру у світовому просторі. Мета статті – проаналізувати особливості та тенденції розвитку науково-освітніх проєктів НАТО в Україні. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків і рекомендацій. Під час дослідження використовувалися наступні методи наукового пізнання: термінологічний, системно-структурний, діалектичний, порівняльний, логіко-нормативний, логіко-семантичний. Наукова новизна статті полягає у тому, що здійснено комплексний аналіз науково-освітньої співпраці та проєктної діяльності НАТО в Україні, що триває з 1991 року і сьогодні актуалізувалася з огляду на виклики війни росії проти України. Активна підтримка і надання допомоги у навчанні військових, реалізація науково-дослідних програм по забезпеченню екологічної безпеки та вироблення стратегічних підходів у сфері науки та охорони довкілля через надання фінансової підтримки, реалізацію освітніх практик сприяє усебічній співпраці України зі світовим співтовариством в рамках програми НАТО "Наука заради миру та безпеки". Така діяльність допоможе Україні інтегруватися у світове наукове співтовариство на умовах паритету у всіх напрямах науково-дослідної діяльності.
{"title":"НАУКОВО-ОСВІТНІ ПРОЄКТИ НАТО В УКРАЇНІ","authors":"Оксана Іваницька","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.16","url":null,"abstract":"Наголошено, що підтримка світовою спільнотою України в боротьбі проти російської агресії здійснюється сьогодні не лише на рівні військової допомоги, а й у всіх сферах соціального життя. Розуміння особливостей науково-освітніх проєктів у межах співпраці Україна НАТО сприятиме залученню до такої діяльності широкого кола зацікавлених осіб, що сприятиме усесторонній реалізації права на освіту, вдосконаленню співробітництва і використання наукових здобутків для забезпечення миру у світовому просторі. Мета статті – проаналізувати особливості та тенденції розвитку науково-освітніх проєктів НАТО в Україні. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків і рекомендацій. Під час дослідження використовувалися наступні методи наукового пізнання: термінологічний, системно-структурний, діалектичний, порівняльний, логіко-нормативний, логіко-семантичний. Наукова новизна статті полягає у тому, що здійснено комплексний аналіз науково-освітньої співпраці та проєктної діяльності НАТО в Україні, що триває з 1991 року і сьогодні актуалізувалася з огляду на виклики війни росії проти України. Активна підтримка і надання допомоги у навчанні військових, реалізація науково-дослідних програм по забезпеченню екологічної безпеки та вироблення стратегічних підходів у сфері науки та охорони довкілля через надання фінансової підтримки, реалізацію освітніх практик сприяє усебічній співпраці України зі світовим співтовариством в рамках програми НАТО \"Наука заради миру та безпеки\". Така діяльність допоможе Україні інтегруватися у світове наукове співтовариство на умовах паритету у всіх напрямах науково-дослідної діяльності.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"5 4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127747113","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-07DOI: 10.24919/2413-2039.16/48.17
Юлія Кекало, Тетяна Макарова
Стаття присвячена дослідженню особливостей застосування STEAM- технологій у системі загальної середньої освіти в процесі вивчення філологічних дисциплін та представленні варіантів проведення уроків української мови та літератури на прикладі дослідно-експериментальної роботи Криворізького Покровського ліцею Криворізької міської Ради Дніпропетровської області за темою «Розроблення та впровадження навчально-методичного забезпечення STEAM-освіти в умовах реформування освітньої галузі». Окреслено проблемне поле та актуальність обраної теми, узгоджено мету та проаналізовано дослідження з питань реформування системи загальної середньої освіти відповідно до завдань STEAM-освіти та створення єдиного простору, який включав би в себе мережу зацікавлених закладів освіти різних типів, STEAM-центрів, STEAM- амбасад, STEAM-педагогів, котрі спрямовані на розробку навчально-методичного забезпечення та наукового супроводу впровадження освітніх інновацій. У статті здійснено огляд актуальних наукових праць, у яких висвітлюється сутність STEAM-технологій у контексті педагогічних досліджень та виявлено, що найменше нині є вивченою гуманітарна освіта з точки зору окресленої проблеми й саме тому сьогодні постає особлива потреба застосовувати STEAM-технології під час вивчення філологічних дисциплін. Інновації базуватимуться на підготовці вчителя до викладання на принципах трансдисциплінарності, індивідуальності, громадянської спрямованості та продуктивної мотивації до моделі потреб. Описано форми, методи, технології та засоби STEAM-освіти як у процесі проведення занять, так і розробки в рамках Всеукраїнського фестивалю «STEM-весна-2023» у Дніпропетровській області, STEAM-тижня й концептуально-діагностичного етапу роботи закладу за окресленою проблемою, який дозволив нам апробувати навчально-методичне забезпечення STEAM-освіти. Сформульовано висновки до статті та перспективи подальшого розвитку теми щодо застосування в системі загальної середньої освіти STEAM-технологій у процесі вивчення філологічних дисциплін у передових наукових дослідженнях та публікаціях.
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ В СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ STEAM- ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН: ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНИЙ ПІДХІД","authors":"Юлія Кекало, Тетяна Макарова","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.17","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню особливостей застосування STEAM- технологій у системі загальної середньої освіти в процесі вивчення філологічних дисциплін та представленні варіантів проведення уроків української мови та літератури на прикладі дослідно-експериментальної роботи Криворізького Покровського ліцею Криворізької міської Ради Дніпропетровської області за темою «Розроблення та впровадження навчально-методичного забезпечення STEAM-освіти в умовах реформування освітньої галузі». Окреслено проблемне поле та актуальність обраної теми, узгоджено мету та проаналізовано дослідження з питань реформування системи загальної середньої освіти відповідно до завдань STEAM-освіти та створення єдиного простору, який включав би в себе мережу зацікавлених закладів освіти різних типів, STEAM-центрів, STEAM- амбасад, STEAM-педагогів, котрі спрямовані на розробку навчально-методичного забезпечення та наукового супроводу впровадження освітніх інновацій. У статті здійснено огляд актуальних наукових праць, у яких висвітлюється сутність STEAM-технологій у контексті педагогічних досліджень та виявлено, що найменше нині є вивченою гуманітарна освіта з точки зору окресленої проблеми й саме тому сьогодні постає особлива потреба застосовувати STEAM-технології під час вивчення філологічних дисциплін. Інновації базуватимуться на підготовці вчителя до викладання на принципах трансдисциплінарності, індивідуальності, громадянської спрямованості та продуктивної мотивації до моделі потреб. Описано форми, методи, технології та засоби STEAM-освіти як у процесі проведення занять, так і розробки в рамках Всеукраїнського фестивалю «STEM-весна-2023» у Дніпропетровській області, STEAM-тижня й концептуально-діагностичного етапу роботи закладу за окресленою проблемою, який дозволив нам апробувати навчально-методичне забезпечення STEAM-освіти. Сформульовано висновки до статті та перспективи подальшого розвитку теми щодо застосування в системі загальної середньої освіти STEAM-технологій у процесі вивчення філологічних дисциплін у передових наукових дослідженнях та публікаціях.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"200 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125730632","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-07DOI: 10.24919/2413-2039.16/48.20
Тетяна Олександрівна Лещенко, Марина Миколаївна Жовнір, Олена Шевченко
У статті проаналізовано засоби репрезентації цінностей, зокрема національних, у мультимодальному дидактичному тексті як лінгвовізуальому явищі. Задекларовано, що світ цінностей – це світ моралі, духовності, культури, усього того, що вважається мірилом духовного багатства особистості, спільноти, нації, світового порядку. Зауважено, що невіддільною від духовних постає парадигма матеріальних цінностей як сукупності речей і благ, які забезпечують життєдіяльність людини. Авторки дослідження висновують, що аксіологія освітньої галузі – це специфічна ланка, у межах якої вирізнено, систематизовано й упорядковано спектр цінностей освітнього процесу, а також механізм і доцільність упровадження в освітню практику ключових аксіологічних аспектів вищої освіти спільно з формуванням окресленого в чинних освітніх стандартах переліку компетентностей. У праці акцентовано на понятті «навчальний мультимодальний текст», дефінований специфічним поліфункціональним вербально-семіотичним утвором, якому притаманна особлива функційна спрямованість. Провідна мета навчального мультимодального тексту – дидактична. У статті аргументовано думку про те, що раціональне структурування й транслювання навчального матеріалу за допомогою мультимодальних текстів сприяють лаконічному представленню великих обсягів інформації та її продуктивному сприйманню завдяки швидкій активізації різних пізнавальних механізмів, які доповнюють і урізноманітнюють вербальний канал подачі інформації. Крім того, за допомогою цього відбувається засвоєння емоційно-ціннісного компонента. Доведено, що той, хто сприймає мультимодальний текст, концептуалізує, категоризує й інтерпретує його, екстраполюючи на систему аксіологічних установок суспільства і власний ціннісний кодекс. Демонстрація ціннісної парадигми в навчальних мультимодальних текстах відбувається на лексичному рівні з урахуванням усіх можливих словоформ і похідних слів, а також за допомогою системи іконічних засобів – візуалізаційно-графічних елементів. У праці на конкретних прикладах проаналізовано засоби репрезентації національних цінностей у навчальному мультимодальному тексті.
{"title":"ЦІННІСНИЙ КОМПОНЕНТ НАВЧАЛЬНОГО МУЛЬТИМОДАЛЬНОГО ТЕКСТУ: НАЦІОНАЛЬНІ ЦІННОСТІ","authors":"Тетяна Олександрівна Лещенко, Марина Миколаївна Жовнір, Олена Шевченко","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.20","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.20","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано засоби репрезентації цінностей, зокрема національних, у мультимодальному дидактичному тексті як лінгвовізуальому явищі. Задекларовано, що світ цінностей – це світ моралі, духовності, культури, усього того, що вважається мірилом духовного багатства особистості, спільноти, нації, світового порядку. Зауважено, що невіддільною від духовних постає парадигма матеріальних цінностей як сукупності речей і благ, які забезпечують життєдіяльність людини. Авторки дослідження висновують, що аксіологія освітньої галузі – це специфічна ланка, у межах якої вирізнено, систематизовано й упорядковано спектр цінностей освітнього процесу, а також механізм і доцільність упровадження в освітню практику ключових аксіологічних аспектів вищої освіти спільно з формуванням окресленого в чинних освітніх стандартах переліку компетентностей. У праці акцентовано на понятті «навчальний мультимодальний текст», дефінований специфічним поліфункціональним вербально-семіотичним утвором, якому притаманна особлива функційна спрямованість. Провідна мета навчального мультимодального тексту – дидактична. У статті аргументовано думку про те, що раціональне структурування й транслювання навчального матеріалу за допомогою мультимодальних текстів сприяють лаконічному представленню великих обсягів інформації та її продуктивному сприйманню завдяки швидкій активізації різних пізнавальних механізмів, які доповнюють і урізноманітнюють вербальний канал подачі інформації. Крім того, за допомогою цього відбувається засвоєння емоційно-ціннісного компонента. Доведено, що той, хто сприймає мультимодальний текст, концептуалізує, категоризує й інтерпретує його, екстраполюючи на систему аксіологічних установок суспільства і власний ціннісний кодекс. Демонстрація ціннісної парадигми в навчальних мультимодальних текстах відбувається на лексичному рівні з урахуванням усіх можливих словоформ і похідних слів, а також за допомогою системи іконічних засобів – візуалізаційно-графічних елементів. У праці на конкретних прикладах проаналізовано засоби репрезентації національних цінностей у навчальному мультимодальному тексті.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129292864","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：