Метою статті є визначення причин реформування системи надання перинатальної допомоги в Україні задля пошуку нових шляхів системних змін з метою зробити її стійкішою до випробувань та ефективнішою в умовах криз. Актуальність статті визначається дослідженням причин та магістральних напрямів системних змін, які можуть бути визначені як керунки для реформування сучасної системи перинатальної допомоги в Україні на найближчі роки з урахуванням світових тенденцій реформування систем охорони здоров’я, рекомендацій експертів та специфіки українських сучасних реалій.
Результати. Здійснено аналіз наукових досліджень провідних експертів, міжнародних організацій та визначено причини системних реформи в охороні здоров'я, системі надання перинатальної допомоги зокрема. До таких причин віднесено: доступ до медичної допомоги та запобігання дискримінації за будь-якими ознаками; зростання витрат на утримання та розвиток системи охорони здоров’я та необхідність стримання таких витрат у поєднанні із гарантіями права на здоров’я кожної людини; підтримання якості надання медичних послуг не нижче від вже наявної, а в ідеалі – поступове їх підвищення; перехід до допомоги, орієнтованої на пацієнта; проблеми з фрагментованістю медичної допомоги, відсутністю координації між різними надавачами послуг та регулюючими документами, відсутність крос-доступу різних інформаційних системам у галузі охорони здоров’я; швидкий технічний, технологічний та інформаційний розвиток; перехід від парадигми вдосконалення медичних послуг до парадигми управління здоров’ям населення тощо. В статті оцінено вплив та розкрито особливості прояву вказаних причин на розвиток та зміни в системі надання перинатальної допомоги в Україні. Також наголошено на специфіці впливу війни на зміни в цьому секторі охорони здоров’я.
Висновки. Проаналізовані в статті причини реформ не є вичерпними. Запроваджені реформи можуть відрізнятися за своїми причинами в різних країнах та, навіть регіонах залежно від унікальних обставин та специфічних рис розвитку, як-то війна в Україні, масштабна міграція та загибель людей репродуктивного віку, руйнування та втрата інфраструктури, обладнання та технологій тощо.
{"title":"Причини реформування системи надання перинатальної допомоги в Україні","authors":"Марія Малачинська","doi":"10.15421/152324","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/152324","url":null,"abstract":"Метою статті є визначення причин реформування системи надання перинатальної допомоги в Україні задля пошуку нових шляхів системних змін з метою зробити її стійкішою до випробувань та ефективнішою в умовах криз. Актуальність статті визначається дослідженням причин та магістральних напрямів системних змін, які можуть бути визначені як керунки для реформування сучасної системи перинатальної допомоги в Україні на найближчі роки з урахуванням світових тенденцій реформування систем охорони здоров’я, рекомендацій експертів та специфіки українських сучасних реалій. 
 Результати. Здійснено аналіз наукових досліджень провідних експертів, міжнародних організацій та визначено причини системних реформи в охороні здоров'я, системі надання перинатальної допомоги зокрема. До таких причин віднесено: доступ до медичної допомоги та запобігання дискримінації за будь-якими ознаками; зростання витрат на утримання та розвиток системи охорони здоров’я та необхідність стримання таких витрат у поєднанні із гарантіями права на здоров’я кожної людини; підтримання якості надання медичних послуг не нижче від вже наявної, а в ідеалі – поступове їх підвищення; перехід до допомоги, орієнтованої на пацієнта; проблеми з фрагментованістю медичної допомоги, відсутністю координації між різними надавачами послуг та регулюючими документами, відсутність крос-доступу різних інформаційних системам у галузі охорони здоров’я; швидкий технічний, технологічний та інформаційний розвиток; перехід від парадигми вдосконалення медичних послуг до парадигми управління здоров’ям населення тощо. В статті оцінено вплив та розкрито особливості прояву вказаних причин на розвиток та зміни в системі надання перинатальної допомоги в Україні. Також наголошено на специфіці впливу війни на зміни в цьому секторі охорони здоров’я.
 Висновки. Проаналізовані в статті причини реформ не є вичерпними. Запроваджені реформи можуть відрізнятися за своїми причинами в різних країнах та, навіть регіонах залежно від унікальних обставин та специфічних рис розвитку, як-то війна в Україні, масштабна міграція та загибель людей репродуктивного віку, руйнування та втрата інфраструктури, обладнання та технологій тощо.","PeriodicalId":31147,"journal":{"name":"Aspekti Publicnogo Upravlinna","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135841130","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета – дослідження нормативно-правової основи політики європейської пам’яті через призму євроінтеграції колишніх країн соцтабору Центральної та Східної Європи.
Актуальність. Надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі актуалізувало питання прискорення євроінтеграційних процесів у всіх сферах життя українського суспільства. Однією з важливих складових інтеграції є формування європейської колективної пам’яті. А тому, актуальним є вивчення питань формування основних засад політики європейської пам’яті, її нормативно-правового забезпечення, діяльності міжнародних організацій. Враховуючи комуністичне минуле країн Центральної та Східної Європи, в тому числі й України, для інтеграційних процесів у сфері політики європейської пам’яті характерним є подолання тоталітарного минулого та засудження злочинів комуністичних режимів.
Результати. Розглянуто основні нормативно-правові акти органів Європейського Союзу (Європейського Парламенту, Ради ЄС, Європейської Комісії) та Парламентської Асамблеї Ради Європи, що регламентують політику європейської пам’яті та охарактеризовано питання вироблення загальноєвропейських підходів до сприйняття комуністичного тоталітарного минулого. Розкрито діяльність Платформи європейської пам’яті та сумління як провідної в даній сфері міжнародної організації в Європі та встановлено участь представників України в її діяльності. Висвітлено український фактор у політиці європейської пам’яті та оцінено її вплив на реалізацію політики національної пам’яті в Україні.
Висновки. Євроінтеграція постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи визначила пріоритети в політиці пам’яті – інтегрування до європейської колективної пам’яті комуністичного тоталітарного минулого, вироблення загальноєвропейських підходів до його розуміння, забезпечення визнання злочинів комуністичних режимів, що панували в Європі у ХХ столітті та вшанування й увічнення пам’яті жертв цих злочинів.
{"title":"Політика європейської пам’яті через призму євроінтеграції постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи: нормативно-правова основа","authors":"Світлана Власенко","doi":"10.15421/152320","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/152320","url":null,"abstract":"Мета – дослідження нормативно-правової основи політики європейської пам’яті через призму євроінтеграції колишніх країн соцтабору Центральної та Східної Європи.
 Актуальність. Надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі актуалізувало питання прискорення євроінтеграційних процесів у всіх сферах життя українського суспільства. Однією з важливих складових інтеграції є формування європейської колективної пам’яті. А тому, актуальним є вивчення питань формування основних засад політики європейської пам’яті, її нормативно-правового забезпечення, діяльності міжнародних організацій. Враховуючи комуністичне минуле країн Центральної та Східної Європи, в тому числі й України, для інтеграційних процесів у сфері політики європейської пам’яті характерним є подолання тоталітарного минулого та засудження злочинів комуністичних режимів.
 Результати. Розглянуто основні нормативно-правові акти органів Європейського Союзу (Європейського Парламенту, Ради ЄС, Європейської Комісії) та Парламентської Асамблеї Ради Європи, що регламентують політику європейської пам’яті та охарактеризовано питання вироблення загальноєвропейських підходів до сприйняття комуністичного тоталітарного минулого. Розкрито діяльність Платформи європейської пам’яті та сумління як провідної в даній сфері міжнародної організації в Європі та встановлено участь представників України в її діяльності. Висвітлено український фактор у політиці європейської пам’яті та оцінено її вплив на реалізацію політики національної пам’яті в Україні.
 Висновки. Євроінтеграція постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи визначила пріоритети в політиці пам’яті – інтегрування до європейської колективної пам’яті комуністичного тоталітарного минулого, вироблення загальноєвропейських підходів до його розуміння, забезпечення визнання злочинів комуністичних режимів, що панували в Європі у ХХ столітті та вшанування й увічнення пам’яті жертв цих злочинів.","PeriodicalId":31147,"journal":{"name":"Aspekti Publicnogo Upravlinna","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135841315","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Нова цифрова реальність змінює не лише громадянське суспільство та його інституції, а й публічну владу. Цифровізація формує нові моделі взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства. Як показує міжнародна практика саме національні, регіональні та місцеві органи публічної влади відіграють провідну роль у розвитку цифрових механізмів взаємодії у суспільстві, сприяють розвитку громадянського суспільства, впроваджують цифровий менеджмент, здійснюють аналіз цифрових викликів та розробку відповідних відповідей на них. Втім в умовах мережевого суспільства, основаного на цифрових платформах, значно зростають можливості інституцій громадянського суспільства забезпечувати певні форми прямої демократії, які передбачать врахування органами влади потреб та точок зору більшості населення підвладних територій.
Метою дослідження є визначення особливостей механізмів мережевого управління взаємодією органів публічної влади та інституцій громадянського суспільства в умовах цифрової трансформації публічного управління.
Визначені основні напрямки аналізу мережевого управління, його зв’язку цифровою трансформацією публічного управління, механізмів становлення цифрової демократії, як результату розвитку мережевої спільноти у цифровому середовищі.
Робиться висновок, що концепцію цифрового мережевого управління слід розглядати не стільки як технократичний проект, скільки як проект, спрямований на подальший розвиток принципів верховенства права, в якому цифрова влада спрямована на якнайповніше впровадження ліберальних принципів; Не можна зводити цифрову державу лише до процесів цифровізації публічних та муніципальних послуг, це лише одна з форм взаємодії органів публічної влади та громадян, громадянського суспільства в рамках управління мережею.
{"title":"Механізми мережевого управління взаємодією публічної влади та громадянського суспільства","authors":"Сергій Квітка, Віталій Корсун","doi":"10.15421/152322","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/152322","url":null,"abstract":"Нова цифрова реальність змінює не лише громадянське суспільство та його інституції, а й публічну владу. Цифровізація формує нові моделі взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства. Як показує міжнародна практика саме національні, регіональні та місцеві органи публічної влади відіграють провідну роль у розвитку цифрових механізмів взаємодії у суспільстві, сприяють розвитку громадянського суспільства, впроваджують цифровий менеджмент, здійснюють аналіз цифрових викликів та розробку відповідних відповідей на них. Втім в умовах мережевого суспільства, основаного на цифрових платформах, значно зростають можливості інституцій громадянського суспільства забезпечувати певні форми прямої демократії, які передбачать врахування органами влади потреб та точок зору більшості населення підвладних територій. 
 Метою дослідження є визначення особливостей механізмів мережевого управління взаємодією органів публічної влади та інституцій громадянського суспільства в умовах цифрової трансформації публічного управління.
 Визначені основні напрямки аналізу мережевого управління, його зв’язку цифровою трансформацією публічного управління, механізмів становлення цифрової демократії, як результату розвитку мережевої спільноти у цифровому середовищі.
 Робиться висновок, що концепцію цифрового мережевого управління слід розглядати не стільки як технократичний проект, скільки як проект, спрямований на подальший розвиток принципів верховенства права, в якому цифрова влада спрямована на якнайповніше впровадження ліберальних принципів; Не можна зводити цифрову державу лише до процесів цифровізації публічних та муніципальних послуг, це лише одна з форм взаємодії органів публічної влади та громадян, громадянського суспільства в рамках управління мережею.","PeriodicalId":31147,"journal":{"name":"Aspekti Publicnogo Upravlinna","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135841134","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття присвячена проблемі співробітництва територіальних громад в умовах реформування місцевого самоврядування та децентралізації влади в Україні. Метою статті є дослідження сучасного стану та проблем співробітництва територіальних громад в умовах децентралізації влади в Україні та визначення шляхів подальшого розвитку співробітництва територіальних громад в умовах воєнного стану та післявоєнний період. Розкрито сутність поняття «співробітництво територіальних громад», принципи, форми, механізми такого співробітництва, його стимулювання, фінансування та контролю. Встановлено, що питання співробітництва територіальних громад в умовах децентралізації влади потребує додаткового дослідження з урахуванням сучасних трендів, є актуальним питанням на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування. Показано, що співробітництво територіальних громад є одним із механізмів вирішення проблеми нестачі ресурсів в органах місцевого самоврядування, обмеженої спроможності багатьох сільських, селищних, міських рад та базується на принципі об’єднання матеріальних, фінансових та кадрових ресурсів громад для забезпечення виконання функцій та повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня у різних сферах життєдіяльності. Проаналізовано нормативно-правові засади та охарактеризовано сучасний стан розвитку співробітництва територіальних громад в Україні. Обгрунтовано, що співробітництво територіальних громад є необхідним механізмом підвищення ефективності та спроможності органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських рад) вирішувати питання місцевого значення, підвищувати якість і доступність надання публічних послуг громадянам. Визначено шляхи подальшого розвитку співробітництва територіальних громад в умовах воєнного стану та післявоєнний період у процесі здійснення децентралізації влади в Україні.
{"title":"Співробітництво територіальних громад в умовах децентралізації влади в Україні","authors":"Наталія Гончарук","doi":"10.15421/152315","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/152315","url":null,"abstract":"Стаття присвячена проблемі співробітництва територіальних громад в умовах реформування місцевого самоврядування та децентралізації влади в Україні. Метою статті є дослідження сучасного стану та проблем співробітництва територіальних громад в умовах децентралізації влади в Україні та визначення шляхів подальшого розвитку співробітництва територіальних громад в умовах воєнного стану та післявоєнний період. Розкрито сутність поняття «співробітництво територіальних громад», принципи, форми, механізми такого співробітництва, його стимулювання, фінансування та контролю. Встановлено, що питання співробітництва територіальних громад в умовах децентралізації влади потребує додаткового дослідження з урахуванням сучасних трендів, є актуальним питанням на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування. Показано, що співробітництво територіальних громад є одним із механізмів вирішення проблеми нестачі ресурсів в органах місцевого самоврядування, обмеженої спроможності багатьох сільських, селищних, міських рад та базується на принципі об’єднання матеріальних, фінансових та кадрових ресурсів громад для забезпечення виконання функцій та повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня у різних сферах життєдіяльності. Проаналізовано нормативно-правові засади та охарактеризовано сучасний стан розвитку співробітництва територіальних громад в Україні. Обгрунтовано, що співробітництво територіальних громад є необхідним механізмом підвищення ефективності та спроможності органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських рад) вирішувати питання місцевого значення, підвищувати якість і доступність надання публічних послуг громадянам. Визначено шляхи подальшого розвитку співробітництва територіальних громад в умовах воєнного стану та післявоєнний період у процесі здійснення децентралізації влади в Україні.","PeriodicalId":31147,"journal":{"name":"Aspekti Publicnogo Upravlinna","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135841133","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета статті полягає у визначенні понятійно-термінологічного апарату дослідження механізмів мережевого управління в діяльності органів публічної влади.
Актуальність дослідження. Хоч рівень довіри громадян до діяльності органів місцевого самоврядування щороку зростає і становить 59%, однак існує недовіра до органів державної влади – чиновникам (64%), політичним партіям (63%), судам (59%), Верховній Раді України (51%). Стверджується, що нині, в умовах введення воєнного стану в Україні та системної кризи, в діяльності органів публічної влади актуальності набувають питання ефективної комунікації з громадськістю, а також формування та реалізації механізмів мережевого управління.
Результати. Нормативно-правове забезпечення функціонування інституту взаємодії органів публічної влади з громадськістю перебуває у стані постійних трансформаційних змін відповідно до вимог сьогодення. У зв’язку з цим визначено основні нормативно-правові акти, які опосередковано врегульовують питання мережевого управління в діяльності органів публічної влади. Доведено, що потребують уточнення сутність окремих понять і термінів щодо впровадження механізмів мережевого управління в діяльність органів публічної влади. На сьогодні мережеве суспільство розглядається науковцями як процеси формування та реалізації механізмів мережевого управління в діяльності органів публічної влади з метою покращення взаємодії з громадськістю.
Висновки. Уточнено понятійно-термінологічний апарат дослідження механізмів мережевого управління в діяльності органів публічної влади. Поняття «механізм мережевого управління» визначено як комплексний механізм, який об’єднує правове, адміністративне, організаційне, кадрове, фінансове та технічне забезпечення діяльності органів публічної влади щодо мережевої взаємодії з громадянами. При цьому термін «мережева взаємодія в діяльності органів публічної влади» означає таку організаційно-правову форму адміністративно-управлінської діяльності при якій розширюється мобільна взаємодія органів публічної влади з громадськістю, а також підвищується ефективність контролю за прийняттям і реалізацією управлінських рішень. Стверджується, що є необхідність у створенні горизонтальної інфраструктури мережевого управління, зокрема, серед іншого, експертно-консультативно-дорадчих груп при органах публічної влади.
{"title":"Механізми мережевого управління в діяльності органів публічної влади: сутність понять","authors":"Наталія Васюк, Лариса Гаєвська","doi":"10.15421/152314","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/152314","url":null,"abstract":"Мета статті полягає у визначенні понятійно-термінологічного апарату дослідження механізмів мережевого управління в діяльності органів публічної влади.
 Актуальність дослідження. Хоч рівень довіри громадян до діяльності органів місцевого самоврядування щороку зростає і становить 59%, однак існує недовіра до органів державної влади – чиновникам (64%), політичним партіям (63%), судам (59%), Верховній Раді України (51%). Стверджується, що нині, в умовах введення воєнного стану в Україні та системної кризи, в діяльності органів публічної влади актуальності набувають питання ефективної комунікації з громадськістю, а також формування та реалізації механізмів мережевого управління.
 Результати. Нормативно-правове забезпечення функціонування інституту взаємодії органів публічної влади з громадськістю перебуває у стані постійних трансформаційних змін відповідно до вимог сьогодення. У зв’язку з цим визначено основні нормативно-правові акти, які опосередковано врегульовують питання мережевого управління в діяльності органів публічної влади. Доведено, що потребують уточнення сутність окремих понять і термінів щодо впровадження механізмів мережевого управління в діяльність органів публічної влади. На сьогодні мережеве суспільство розглядається науковцями як процеси формування та реалізації механізмів мережевого управління в діяльності органів публічної влади з метою покращення взаємодії з громадськістю.
 Висновки. Уточнено понятійно-термінологічний апарат дослідження механізмів мережевого управління в діяльності органів публічної влади. Поняття «механізм мережевого управління» визначено як комплексний механізм, який об’єднує правове, адміністративне, організаційне, кадрове, фінансове та технічне забезпечення діяльності органів публічної влади щодо мережевої взаємодії з громадянами. При цьому термін «мережева взаємодія в діяльності органів публічної влади» означає таку організаційно-правову форму адміністративно-управлінської діяльності при якій розширюється мобільна взаємодія органів публічної влади з громадськістю, а також підвищується ефективність контролю за прийняттям і реалізацією управлінських рішень. Стверджується, що є необхідність у створенні горизонтальної інфраструктури мережевого управління, зокрема, серед іншого, експертно-консультативно-дорадчих груп при органах публічної влади.","PeriodicalId":31147,"journal":{"name":"Aspekti Publicnogo Upravlinna","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135841313","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В статті здійснено аналіз впливу сучасної інституційної бази на розвиток правової свідомості вітчизняних публічних службовців, який не відповідає новим викликам суспільної трансформації, глобалізаційним тенденціям. Одним з причин є повномасштабна російська агресія в Україну, тимчасова окупація територій, вимушене внутрішнє та зовнішнє переміщення населення, яке проживало в зоні бойових дій, що негативно вплинуло як на соціально-економічний стан публічних службовців, так і на нормативно-правове забезпечення зростання їх професіоналізму. Це породило наявність системних суперечностей, інертність інтеграції в сучасні інституціональні об’єднання та недооцінку рівня впливу неформальних інститутів на основні тенденції розвитку державної служби, кадрову плинність у цій сфері діяльності.
Автором статті визначено основні аспекти трансформації інституціонального механізму з державного управління в публічне управління та його вплив на професійне зростання публічних службовців, зокрема у сфері розвитку правової свідомості та правової культури.
Проведено SWOT-аналіз інституціонального механізму та визначено основні компоненти впливу внутрішнього та зовнішнього середовища на розвиток правової свідомості. Для покращення наявної ситуації запропоновані основні напрями вдосконалення інституціонального механізму на розвиток правової свідомості публічних службовців, серед яких можна виділити посилення ролі формальних інститутів у сфері публічного управління та адміністрування, забезпечення участі публічних службовців у демократичному врядуванні, стимулювання розвитку та створення ціннісно-мотиваційної компоненти для збереження і дотримання норм і правил участі неформальних інститутів у сфері публічного управління.
Таким чином в статті досліджено, як впливає ефективне функціонування інституціонального механізму на розвиток правової свідомості публічних службовців, що є важливим чинником забезпечення професіоналізму персоналу на державній службі. Саме дієвий взаємозв’язок між традиційними інститутами і сучасними інститутами громадянського суспільства є каталізатором формування ефективного інституціонального механізму забезпечення розвитку правової свідомості публічних службовців в умовах реформування державної служби та контексті євроінтеграційних процесів задля реалізації демократичного врядування в Україні.
{"title":"Вплив інституціонального механізму на забезпечення розвитку правової свідомості публічних службовців","authors":"Дмитро Сніжко","doi":"10.15421/152325","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/152325","url":null,"abstract":"В статті здійснено аналіз впливу сучасної інституційної бази на розвиток правової свідомості вітчизняних публічних службовців, який не відповідає новим викликам суспільної трансформації, глобалізаційним тенденціям. Одним з причин є повномасштабна російська агресія в Україну, тимчасова окупація територій, вимушене внутрішнє та зовнішнє переміщення населення, яке проживало в зоні бойових дій, що негативно вплинуло як на соціально-економічний стан публічних службовців, так і на нормативно-правове забезпечення зростання їх професіоналізму. Це породило наявність системних суперечностей, інертність інтеграції в сучасні інституціональні об’єднання та недооцінку рівня впливу неформальних інститутів на основні тенденції розвитку державної служби, кадрову плинність у цій сфері діяльності.
 Автором статті визначено основні аспекти трансформації інституціонального механізму з державного управління в публічне управління та його вплив на професійне зростання публічних службовців, зокрема у сфері розвитку правової свідомості та правової культури.
 Проведено SWOT-аналіз інституціонального механізму та визначено основні компоненти впливу внутрішнього та зовнішнього середовища на розвиток правової свідомості. Для покращення наявної ситуації запропоновані основні напрями вдосконалення інституціонального механізму на розвиток правової свідомості публічних службовців, серед яких можна виділити посилення ролі формальних інститутів у сфері публічного управління та адміністрування, забезпечення участі публічних службовців у демократичному врядуванні, стимулювання розвитку та створення ціннісно-мотиваційної компоненти для збереження і дотримання норм і правил участі неформальних інститутів у сфері публічного управління.
 Таким чином в статті досліджено, як впливає ефективне функціонування інституціонального механізму на розвиток правової свідомості публічних службовців, що є важливим чинником забезпечення професіоналізму персоналу на державній службі. Саме дієвий взаємозв’язок між традиційними інститутами і сучасними інститутами громадянського суспільства є каталізатором формування ефективного інституціонального механізму забезпечення розвитку правової свідомості публічних службовців в умовах реформування державної служби та контексті євроінтеграційних процесів задля реалізації демократичного врядування в Україні.","PeriodicalId":31147,"journal":{"name":"Aspekti Publicnogo Upravlinna","volume":"164 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135841132","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
The article deals with the most important questions of the philosophy of history, the meaning of human life, questions about the purpose of history and issues related to Christian eschatology and public administration. The problems of the relationship between Christianity and culture, the role of man in history are covered in detail.Christian theology is organically combined with state administration, philosophy, history, forming as a result a unified Christian doctrine, in which the theological aspect is the most important facet of the philosophy of history of modern science. The author is convinced that history is a deep creative process, a way to comprehend spiritual meanings, and it’s not a spontaneous chain of random events. Today it is necessary to reconstruct the Christian eschatological prognostic, taking into account the achievements and developments of public administration, religious philosophy, political science, sociology and philosophy of history.The article is directly related to understanding the main aspects of Christian history in the context of state formation. And this growing scientific interest towards understanding the processes of Christian history is quite explicable. It is important to keep in mind that in an era of global challenges for mankind, more than ever, science increases the need to understand the entire complex and contradictory chain of historical events, to understand its eternal, absolute meaning, so as not to err in choosing the spiritual vectors for the further development of modern society.Eschatology returns to modern man not only faith in God, but also faith in the transformation of history itself, in the opportunity to build the life of the church community, family, working community, the state and the whole society in accordance with the values of their religion. A strategic initiative must come from the Church, which would indicate the prospect of restoring universal unity based on biblical revelation.The author insists that modern humanity in order to survive seems to require a serious transformation of the mass consciousness in the spirit of religious tradition. It can be said that history requires not only economic growth, financial well-being, but also the triumph of spirit, moral categories and religious values. Christian philosophy of history is not a teaching about impersonal mechanisms of world evolution (progress), not a set of political programs or ideological patterns that play a normative role in society, but a sermon on God, on eternal and absolute values of being, transforming the entire world history.
{"title":"Social-philosophical analysis of christian eschatology in the dialogue of public administration and theology","authors":"D. Martyshyn","doi":"10.15421/15197","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/15197","url":null,"abstract":"The article deals with the most important questions of the philosophy of history, the meaning of human life, questions about the purpose of history and issues related to Christian eschatology and public administration. The problems of the relationship between Christianity and culture, the role of man in history are covered in detail.Christian theology is organically combined with state administration, philosophy, history, forming as a result a unified Christian doctrine, in which the theological aspect is the most important facet of the philosophy of history of modern science. The author is convinced that history is a deep creative process, a way to comprehend spiritual meanings, and it’s not a spontaneous chain of random events. Today it is necessary to reconstruct the Christian eschatological prognostic, taking into account the achievements and developments of public administration, religious philosophy, political science, sociology and philosophy of history.The article is directly related to understanding the main aspects of Christian history in the context of state formation. And this growing scientific interest towards understanding the processes of Christian history is quite explicable. It is important to keep in mind that in an era of global challenges for mankind, more than ever, science increases the need to understand the entire complex and contradictory chain of historical events, to understand its eternal, absolute meaning, so as not to err in choosing the spiritual vectors for the further development of modern society.Eschatology returns to modern man not only faith in God, but also faith in the transformation of history itself, in the opportunity to build the life of the church community, family, working community, the state and the whole society in accordance with the values of their religion. A strategic initiative must come from the Church, which would indicate the prospect of restoring universal unity based on biblical revelation.The author insists that modern humanity in order to survive seems to require a serious transformation of the mass consciousness in the spirit of religious tradition. It can be said that history requires not only economic growth, financial well-being, but also the triumph of spirit, moral categories and religious values. Christian philosophy of history is not a teaching about impersonal mechanisms of world evolution (progress), not a set of political programs or ideological patterns that play a normative role in society, but a sermon on God, on eternal and absolute values of being, transforming the entire world history.","PeriodicalId":31147,"journal":{"name":"Aspekti Publicnogo Upravlinna","volume":"85 1","pages":"61-69"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67582591","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті подано стислу характеристику підходу Community-led local development (місцевий розвиток під керівництвом громади, CLLD) та основні цілі його застосування в Європейському Союзі. Здійснено періодизацію становлення ініціатив на підтримку місцевого розвитку в ЄС. Подано еволюцію принципів підходу до місцевого розвитку, що керується громадою, і визначено основні принципи методу LEADER і його імплементації під час реалізації CLLD-підходу, які можна застосувати в Україні. З урахуванням положень Європейського економічного і соціального комітету (EESC) щодо подальшого поширення CLLD-підходу визначено п’ять тенденцій, які необхідно враховувати під час формування регіональної системи підтримки проектів місцевого розвитку в Україні. Надано характеристику сучасному етапу реалізації CLLD-підходу, зокрема, діяльності Європейської мережі розвитку сільських районів (The European network for rural development, ENRD), що приділяє велику увагу поширенню найбільш ефективних практик CLLD і встановленню партнерських відносин між громадами та територіями, де підхід реалізується. Встановлено зв’язок між підходами Community-led local development та Community-driven development (місцевий розвиток за ініціативи громади, CDD), що підтримується Світовим банком.
{"title":"Community-led local development approach principles implementation when forming a regional local development projects support system in Ukraine","authors":"Y. Udod","doi":"10.15421/15201663","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/15201663","url":null,"abstract":"У статті подано стислу характеристику підходу Community-led local development (місцевий розвиток під керівництвом громади, CLLD) та основні цілі його застосування в Європейському Союзі. Здійснено періодизацію становлення ініціатив на підтримку місцевого розвитку в ЄС. Подано еволюцію принципів підходу до місцевого розвитку, що керується громадою, і визначено основні принципи методу LEADER і його імплементації під час реалізації CLLD-підходу, які можна застосувати в Україні. З урахуванням положень Європейського економічного і соціального комітету (EESC) щодо подальшого поширення CLLD-підходу визначено п’ять тенденцій, які необхідно враховувати під час формування регіональної системи підтримки проектів місцевого розвитку в Україні. Надано характеристику сучасному етапу реалізації CLLD-підходу, зокрема, діяльності Європейської мережі розвитку сільських районів (The European network for rural development, ENRD), що приділяє велику увагу поширенню найбільш ефективних практик CLLD і встановленню партнерських відносин між громадами та територіями, де підхід реалізується. Встановлено зв’язок між підходами Community-led local development та Community-driven development (місцевий розвиток за ініціативи громади, CDD), що підтримується Світовим банком.","PeriodicalId":31147,"journal":{"name":"Aspekti Publicnogo Upravlinna","volume":"4 1","pages":"63-69"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2017-03-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49351129","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Vectors of the priority tax reforms have been analysed in the article. Such vectors were established by the strategy of the Sustainable Development «Ukraine – 2020». Priority comply articles of the Section D of the Memorandum with the IMF on economic and financial policy. It has been shown that in the medium term the implementation of measures of tax legislation improvement should provide the simplified business activity; simplify the administration of taxes and fees procedures; create simple and transparent tax rules; create a favorable investment climate; reduce the outflow of Ukrainian capital; improve the partnership between business and the authorities; improve the effectiveness of crimes combating in financial sphere; improve Ukraine’s position in the Doing Business ranking.It has been proven by the author that the specific of the modern tax environment changes. Derivative responses of tax corporate structures are determined by the type of economic reforms, which are conducted in the country. Depending on the subject of tax reform, it may be special, targeted and general economic reforms.It has been shown that the current Ukrainian tax system has the following negative aspects: fiscal direction, which is the main topic of changes in tax laws; the complexity and inconsistency of taxation regulations; administration expenses of certain taxes are higher comparing to budget revenues, which are derived from their gaining; mechanism of customs and tariff regulation makes it impossible to respond quickly to changes in the world market and in the structure of the economy of Ukraine.The result of that is an existence of systemic problems in the tax area that remain unresolved for a long time. The main of them are: tax indebtedness of taxpayers to budget and state trust funds; large-scale tax evasion; budget indebtedness in added tax refunding; uneven tax burden, due to which the highest taxes are paid by the law-abiding taxpayer, who don’t get any tax incentives.According to the author, there is a strong need to review approaches to complex tax issues, to develop tax legislation that will correspond with the long-term development strategies and will stimulate the respective processes of economic growth.
{"title":"Problems of the tax reform implementation in Ukraine","authors":"A. V. Lepekha","doi":"10.15421/15201658","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/15201658","url":null,"abstract":"Vectors of the priority tax reforms have been analysed in the article. Such vectors were established by the strategy of the Sustainable Development «Ukraine – 2020». Priority comply articles of the Section D of the Memorandum with the IMF on economic and financial policy. It has been shown that in the medium term the implementation of measures of tax legislation improvement should provide the simplified business activity; simplify the administration of taxes and fees procedures; create simple and transparent tax rules; create a favorable investment climate; reduce the outflow of Ukrainian capital; improve the partnership between business and the authorities; improve the effectiveness of crimes combating in financial sphere; improve Ukraine’s position in the Doing Business ranking.It has been proven by the author that the specific of the modern tax environment changes. Derivative responses of tax corporate structures are determined by the type of economic reforms, which are conducted in the country. Depending on the subject of tax reform, it may be special, targeted and general economic reforms.It has been shown that the current Ukrainian tax system has the following negative aspects: fiscal direction, which is the main topic of changes in tax laws; the complexity and inconsistency of taxation regulations; administration expenses of certain taxes are higher comparing to budget revenues, which are derived from their gaining; mechanism of customs and tariff regulation makes it impossible to respond quickly to changes in the world market and in the structure of the economy of Ukraine.The result of that is an existence of systemic problems in the tax area that remain unresolved for a long time. The main of them are: tax indebtedness of taxpayers to budget and state trust funds; large-scale tax evasion; budget indebtedness in added tax refunding; uneven tax burden, due to which the highest taxes are paid by the law-abiding taxpayer, who don’t get any tax incentives.According to the author, there is a strong need to review approaches to complex tax issues, to develop tax legislation that will correspond with the long-term development strategies and will stimulate the respective processes of economic growth.","PeriodicalId":31147,"journal":{"name":"Aspekti Publicnogo Upravlinna","volume":"11 1","pages":"26-31"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2017-03-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67582281","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
In the article was researched the European standards of the civil service integrity. It was established that corruption is the one of the dangerous threats to human rights, democracy, rule of law, fairness and social justice. Among the risks of corruption of civil service indicated non integrity of civil servants; conflicts of interest; lack of control by management; discretionary power. It was determined that integrity is the basic principle of the civil service and ethical behavior of the civil servants to ensure public, professional, politically impartial, effective, citizen-oriented civil service, which operates in the interests of the state and society. The core of the integrity principle lie in the action of the civil servant to protect public interest and refusal from prevalence of private interests during exercise powers. It was proved that the basis of the integrity development in the Ukrainian civil service is the European standards of integrity and fight against corruption determined in international agreements and treaties ratified by Ukraine. It was found that for ensuring of integrity civil service in Ukraine are applied European standards in mechanisms of lustration, avoiding of conflicts of interests, ethical behavior, ethical conducting, and declaration of assets, revenues, expenses and financial obligations of civil servants. It was researched that general principles of the fight against corruption defined in the Civil Law Convention on Corruption, Criminal Law Convention on Corruption and the United Nations Convention against Corruption. It was indicated that important role in the civil service integrity play European standards in lustration sphere. It was concluded that the European standards of integrity intended to protect society from corruption, ensure democracy, human rights, rule of law, fairness and social justice. It was offered for further implementation of the European standards of integrity to develop a new Code of integrity for civil servants and take measures, which contain Anti-Corruption Strategy: adopt a law on the protection of persons who honestly reported regarding corruption offenses (denunciators), in particular a law concerning conducting the inspection of public servants on integrity.
{"title":"European standards of the civil service integrity","authors":"L. V. Prudyus","doi":"10.15421/151642","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/151642","url":null,"abstract":"In the article was researched the European standards of the civil service integrity. It was established that corruption is the one of the dangerous threats to human rights, democracy, rule of law, fairness and social justice. Among the risks of corruption of civil service indicated non integrity of civil servants; conflicts of interest; lack of control by management; discretionary power. It was determined that integrity is the basic principle of the civil service and ethical behavior of the civil servants to ensure public, professional, politically impartial, effective, citizen-oriented civil service, which operates in the interests of the state and society. The core of the integrity principle lie in the action of the civil servant to protect public interest and refusal from prevalence of private interests during exercise powers. It was proved that the basis of the integrity development in the Ukrainian civil service is the European standards of integrity and fight against corruption determined in international agreements and treaties ratified by Ukraine. It was found that for ensuring of integrity civil service in Ukraine are applied European standards in mechanisms of lustration, avoiding of conflicts of interests, ethical behavior, ethical conducting, and declaration of assets, revenues, expenses and financial obligations of civil servants. It was researched that general principles of the fight against corruption defined in the Civil Law Convention on Corruption, Criminal Law Convention on Corruption and the United Nations Convention against Corruption. It was indicated that important role in the civil service integrity play European standards in lustration sphere. It was concluded that the European standards of integrity intended to protect society from corruption, ensure democracy, human rights, rule of law, fairness and social justice. It was offered for further implementation of the European standards of integrity to develop a new Code of integrity for civil servants and take measures, which contain Anti-Corruption Strategy: adopt a law on the protection of persons who honestly reported regarding corruption offenses (denunciators), in particular a law concerning conducting the inspection of public servants on integrity.","PeriodicalId":31147,"journal":{"name":"Aspekti Publicnogo Upravlinna","volume":"4 1","pages":"65-74"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2016-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67582073","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：