ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР最新文献

{"title":"Особливостi формування комунiкативноiї компетентностi майбутнього вчителя нефiлогічних спецiальностей у процесi фахової пiдготовки","authors":"Микола Барахтян","doi":"10.31392/onp-npu-1.2021.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp-npu-1.2021.01","url":null,"abstract":"Анотацiя. У статтi розглянуто проблему модернiзацiї нацiональної освiти, зокрема її провiдних напрямiв через призму пiдготовки майбутнiх педагогiв, зокрема нефiлологiчних спецiальностей та їх готовностi до здiйснення професiйної дiяльностi на високому рiвнi. Проана- лiзовано погляди науковцiв щодо визначення ефективних форм роботи зi студентами у процесi їх пiдготовки до майбутньої педагогiчної дiяльностi, значимостi й необхiдностi формування в них комунiкативної компетентностi як важливого чинника педагогiчної майстерностi. На основi трунтовного аналiзу психолого-педагогiчної i спецiальної лiтератури, а також практичного досвiду, визначено основнi концептуальнi пiдходи щодо пiдвищення рiвня мовленнєвої культури й формування комунiкативної компетентностi майбутнiх учителiв пiд час навчання в закладi вищої освiти. Пiдкреслено важливiсть постiйного оновлення змiстової пiдготовки майбутнiх вчителiв у вищiй школi: розробцi навчальних планiв пiдготовки фахiвцiв вiдповiдного рiвня компетентностi; створення типових i робочих програм вiдповiдно до сучасних вимог; розробки пакету навчально-методичного забезпечення реалiзацiї навчальних курсiв; методiв, прийомiв i засобiв практичної дiяльностi, якi б сприяли розширенню ерудицiї студентiв, по- глибленню фахових знань, спроможностi самостiйно добувати iнформацiю з рiзних джерел задля забезпечення розвитку спецiалiзованих умiнь. Розкрито змiст i основнi завдання окремих гуманiтарних навчальних дисциплiн (за вибором) та їх вплив на формування комунiкативної компетентностi майбутнього вчителя нефiлологiчних спецiальностей з дотриманням певних вимог: модернiзацiї методичного забезпечення навчання, врахування вiдповiдних психолого-педагогiчних умов, реалiзацiї мiждисциплiнарних зв'язкiв, посилення уваги до самостiйної творчої роботи студентiв. Представлено досвiд автора щодо поєднання змiсту i технологiй навчання, якi реалiзуються через систему творчих практичних завдань рiзного типу i рiвня складностi з розвитку творчого мислення, ерудицiї i формування духовностi майбутнього вчителя, що є важливим i необхiдним у професiйнiй педагогiчнiй дiяльностi в умовах сьогодення.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"80 8","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114010492","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Сучасні технології формування конструктивних умінь майбутніх учителів-художників на пленері","authors":"Ольга Сова","doi":"10.31392/onp-npu-1.2021.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp-npu-1.2021.11","url":null,"abstract":"Анотація. Підґрунтям для наукового дослідження стала необхідність пошуку нового методичного інструментарію для професійного навчання студентів-художників у педагогічних закладах вищої освіти України. Це пов’язане із модернізацією змісту вітчизняної освіти та затребуваністю сучасного ринку праці, що чекає всесторонньо обізнаного та практично підготовленого фахівця. Запорукою ґрунтовної підготовки викладача-художника є сформованість у нього комплексних професійних художньо-педагогічних умінь, необхідних для розв’язання різноманітних ситуацій у майбутній діяльності. У публікації презентується аналіз підходів до трактування сутності та структури професійних умінь художників-педагогів. Представлено власне формулювання дефініції художньо-педагогічних умінь майбутніх учителів образотворчого мистецтва як інтегрального професійно-особистісного новоутворення, що необхідне для повноцінного здійснення навчально-виховного процесу та виділено структурні компоненти (гностичний, проектувальний, конструктивний, комунікативний та організаційний), які їх розкривають. Провідною метою статті є визначення змісту конструктивного компоненту художньо-педагогічних умінь майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Обрано такі теоретичні та емпіричні методи: науковий і структурно-системний аналіз; синтез і систематизація.У межах дослідження конструктивний компонент визнано невід’ємною складовою професійних умінь художника-педагога. Зміст його ми вбачаємо у свідомому доборі вчителем результативних методів, форм, прийомів і засобів навчання учнів компонувати зображення в обраному форматі, визначати пропорції предметів, працювати співвідношеннями, застосувати засоби виразності.У даній публікації висвітлена авторська методика формування конструктивних умінь майбутніх учителів образотворчого мистецтва під час занять на пленері. Базисом методики стали методи композиційного пошуку (генерування та реалізація композиційної ідеї засобами художньо-пластичної мови), педагогічного рисунку як особистого ілюстрування викладачем навчального матеріалу, роботи з пам’яті (відтворення мотиву без опертя на натуру), за уявленням (відтворення мотиву з опертям на образи уявлення зі зміненням точки зору, освітлення тощо) і уявою (відтворення мотиву без натури з опертям на образи уяви). Основною навчальною формою їх реалізації є майстер-клас як процес демонстрування та поширення інноваційного образотворчого досвіду.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123790576","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Методичні основи проектної діяльності у закладі позашкільної мистецької освіти","authors":"Оксана Смірнова","doi":"10.31392/onp-npu-1.2021.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp-npu-1.2021.10","url":null,"abstract":"Анотація. У статті представлено методичні основи, зміст та сутність проектної діяльності у закладах позашкільної мистецької освіти, їх класифікація за різними напрямами. А саме, за: характером домінуючої діяльності, предметно-змістовими ознаками, тривалістю в часі. Представлені класифікаторні характеристики художньо-педагогічних проектів, котрі впроваджені нами в практику діяльності культурно-мистецького центру «Артек».Ми доводимо, що, саме, проектна діяльність у закладах позашкільної мистецької освіти повинна розглядатися, як важливий фактор становлення нової української освіти, за для усестороннього розкриття здібностей учнів та розв’язання різноманітних освітніх проблем, створення цілісної системи пошуку та виховання творчо обдарованої особистості. А повна відсутність майданчиків для реалізації їх творчого потенціалу представляє ряд завдань сучасного соціуму. І, саме, позашкільна діяльність сьогодні повинна розглядатися, як важливий фактор найповнішого розкриття здібностей школярів та розв’язання різноманітних освітніх проблем, створення цілісної системи пошуку та виховання творчо обдарованої особистості, де коронне місце повинна зайняти саме проектна робота.Розкриваємо психолого-педагогічні особливості проектної діяльності. Наукова робота, доводиться, що у основі проектної технології лежить розвиток пізнавальної та дослідницької діяльності учнів, уміння конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвивати творчі здібності. Традиційний зв’язок «учитель-учень» змінюється на «учень-учитель». Успіх упровадження проектної технології залежить від усвідомлення педагогом-організатором її значення, знання й дотримання ними алгоритму проектної діяльності.Наводяться критерії оцінювання художньо-педагогічного проекту. Сучасні вимоги до навчання образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва актуалізують не лише завдання засвоєння теоретичних знань, але й екологічного, соціального, інтелектуального та етичного розвитку особистості. Наше припущення базується на ефективності застосування методу проектів для створення всіх передумов успішної діяльності закладу позашкільної мистецької освіти.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"86 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132258502","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Детермінанти правомірної поведінки особистості підлітка у науковій літературі","authors":"Мар’яна Михайлівна Марусинець, Агнета Кіраль, Інна Лапченко","doi":"10.31392/onp-npu-1.2021.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp-npu-1.2021.04","url":null,"abstract":"Анотація. У статті сформульоване уявлення про сутність особистості підлітка та психологічні детермінанти правомірної поведінки, яка ґрунтується на дотриманні правових та моральних норм, і є такою, що забезпечується на основі розуміння мотивів правозначущих поведінкових актів, солідаризації особистості з правом. Першопричина протиправної поведінки – життєві умови, що породжують дефект правосвідомості, за яких підліток набуває ознак девіантності, девінклентності. Така поведінка не відповідає правовим нормам, суспільній моралі та має чітко окреслені асоціальні ознаки різного ступеня вираження. Здатність підлітка протистояти криміналізації (правомірна поведінка) схарактеризовано як психологічну характеристику його особистості, що проявляється у готовності діяти відповідно до правових і моральних норм у ситуаціях криміногенних спокус. Психологічну основу правомірної поведінки становлять два види установок – нормативно-правова та правомірна поведінка. За нормативно-правової установки фіксується прийнятерішення дотримуватися певної групи, виду чи сукупності правових норм, попри відмінні особливості кожної конкретної правової норми. Ця установка акумулює в собі знання права, ставлення до нього та готовність чинити відповідно до загальних принципів чи видів правових норм.Вибірковість нормативно-правової установки зумовлена різним ставленням до тієї читієї правової норми. Така установка формується завдяки індивідуальній інтелектуально-психологічній активності, а також унаслідок переймання нормативно-правових установок інших осіб або соціальних груп. Рецепція такої установки здійснюється двома способами: раціональним (через осмислене засвоєння) та за допомогою соціально-психологічних механізмів (конформність, наслідування, навіювання). Визначено зовнішні й внутрішні психологічні детермінанти правомірної поведінки підлітків. До зовнішніх залічують – досвід довірливих, теплих стосунків у сімʼї та досвід спостереження стійких позитивних правових традицій у суспільстві; внутрішніх – знання, уміння, що забезпечують досвід правослухняної поведінки, осмисленість власного життя та поведінки, високо розвинуті позитивні особистісні якості, позитивне ставлення до норм права, налаштованість на дотримання норм права.Окреслено особливості здатностей підлітків протистояти явищам криміналізації: зниження рівня її прояву в ситуаціях, в яких слід враховувати приховані негативні обставини; коли підлітки намагаються адаптуватися до нового соціального середовища чи завоювати визнання у групі; коли спонукання до делінквентних дій завуальовано соціально прийнятною метою.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"220 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124363334","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Засоби здійснення моніторингу якості освіти вчителем початкової школи","authors":"О. Митник","doi":"10.31392/onp-npu-1.2021.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp-npu-1.2021.05","url":null,"abstract":"Анотація. Аналіз наукової літератури свідчить, що бракує досліджень щодо підготовки вчителя початкової школи у системі післядипломної освіти до оволодіння техніками здійснення конструктивної взаємодії з учнями, створення та оцінювання різноманітних контрольних робіт з математики, української мови, які є засобами моніторингу якості освіти. Метою статті є розкриття засобів здійснення моніторингу якості освіти, а саме: техніки здійснення конструктивної взаємодії з учнями, створення та оцінювання диференційованих за рівнем складності різноманітних завдань, зокрема, контрольних робіт з математики, української мови. Використано такі методи: теоретичний аналіз наукової літератури з метою з’ясування стану досліджуваної проблеми; моделювання, з метою опису техніки побудови конструктивної взаємодії з учнями, створення диференційованих за рівнем складності завдань розвивального характеру. Описано процес підготовки вчителя початкової школи у системі післядипломної освіти до оволодіння техніками здійснення конструктивної взаємодії з учнями, створення диференційованих за рівнем складності різноманітних завдань, зокрема, контрольних робітз математики, української мови. Подано приклади рольових тренінгів для вчителів початкової школи, спрямовані на розвиток професійних умінь щодо організації проблемно-пошукових діалогів у змодельованому освітньому середовищі. У тренінгових завданнях пропонується три ролі: вчителя, учнів та експертів. Пропонуються техніки поступового ускладнення текстової арифметичної задачі, складання і оцінювання диференційованих за рівнем складності контрольних робіт з математики, граматичні завдання до диктанту як засобу контролю знань і умінь учнів з української мови. У межах діючого експериментального дослідження всеукраїнського рівня доведено, що домінування у часі конструктивної взаємодії з учнями в освітньому процесі впливає на усвідомлення учнями своїх навчальних досягнень, вміння об’єктивно здійснювати самооцінювання та на прагнення до постійного саморозвитку та самовдосконалення.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"65 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124473330","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Підготовка майбутніх учителів до формування в учнів початкової школи основ громадянської компетентності засобом медіа","authors":"Тетяна Васютіна","doi":"10.31392/onp-npu-1.2021.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp-npu-1.2021.02","url":null,"abstract":"Анотація. У статті розглянуто проблему модернізації національної освіти, зокрема її провідних напрямів через призму підготовки майбутніх педагогів, зокрема нефілологічних спеціальностей та їх готовності до здійснення професійної діяльності на високому рівні. Проаналізовано погляди науковців щодо визначення ефективних форм роботи зі студентами у процесі їх підготовки до майбутньої педагогічної діяльності, значимості й необхідності формування в них комунікативної компетентності як важливого чинника педагогічної майстерності. На основі ґрунтовного аналізу психолого-педагогічної і спеціальної літератури, а також практичного досвіду, визначено основні концептуальні підходи щодо підвищення рівня мовленнєвої культури й формування комунікативної компетентності майбутніх учителів під час навчан-ня в закладі вищої освіти. Підкреслено важливість постійного оновлення змістової підготовки майбутніх вчителів у вищій школі: розробці навчальних планів підготовки фахівців відповідного рівня компетентності; створення типових і робочих програм відповідно до сучасних вимог; розробки пакету навчально-методичного забезпечення реалізації навчальних курсів; методів,прийомів і засобів практичної діяльності, які б сприяли розширенню ерудиції студентів, поглибленню фахових знань, спроможності самостійно добувати інформацію з різних джерел задля забезпечення розвитку спеціалізованих умінь. Розкрито зміст і основні завдання окремих гуманітарних навчальних дисциплін (за вибором) та їх вплив на формування комунікативноїкомпетентності майбутнього вчителя нефілологічних спеціальностей з дотриманням певних вимог: модернізації методичного забезпечення навчання, врахування відповідних психолого-педагогічних умов, реалізації міждисциплінарних зв’язків, посилення уваги до самостійної творчої роботи студентів. Представлено досвід автора щодо поєднання змісту і технологійнавчання, які реалізуються через систему творчих практичних завдань різного типу і рівня складності з розвитку творчого мислення, ерудиції і формування духовності майбутнього вчителя, що є важливим і необхідним у професійній педагогічній діяльності в умовах сьогодення.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"64 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132543181","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Використання платформи MOODLE у підготовці студентів спеціальності «014 середня освіта (здоров’я людини)»","authors":"Інеса Володимирівна Шеремет, Катерина Сергіївна Василенко","doi":"10.31392/onp-npu-1.2021.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp-npu-1.2021.14","url":null,"abstract":"Анотація. У статті висвітлено сучасний стан використання дистанційних навчальних курсів платформи Moodle в процесі професійної підготовки студентів спеціальності 014 Середня освіта (Здоров’я людини) на прикладі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Розглядаються окремі аспекти переходу до дистанційного навчання здобувачів вищої освіти традиційної форми у зв’язку з оголошенням карантину у другому семестрі 2019-2020 навчального року. Представлено опис практичного досвіду автора, аналіз можливостей та викликів, сильних і слабких сторін організації екстреного віддаленого навчання за допомогою дистанційних технологій, в тому числі й платформи Moodle як засобу підготовки майбутніх фахівців спеціальності 014 Середня освіта (Здоров’я людини). Обґрунтовано рекомендації щодо удосконалення, впровадження та оформлення дистанційних навчальних курсів платформи Moodle в освітній процес фахової підготовки студентів спеціальності 014 Середня освіта (Здоров’я людини) у закладах вищої освіти (на прикладі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова) з наведенням конкретних прикладів. Крім того, розглянуто основні переваги та недоліки дистанційної освіти в сучасних умовах, в тому числі й з використанням навчальних дистанційних курсів платформи Moodle як найбільш ефективної платформи для організації дистанційного навчання. Серед основних переваг автор виділяє вільний доступ до навчання, широтаохоплення, зручність, мобільність, індивідуальний підхід. Основними недоліками є проблеми мо-тивації, ідентифікації та розвитку комунікативних навичок студентів.Вважаємо, що матеріали дослідження стануть у нагоді викладачам закладів вищої освіти, які займаються розробкою дистанційних навчальних курсів та тестів для платформи Moodle, а також студентів, які використовують цю систему в ході навчального процесу. Хоча дослідження проводилося на базі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, його результати можуть бути корисними для організації навчальної діяльності в освітніх закладах будь-якого рівня акредитації.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"126 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117299835","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Складові життєвого успіху студентської молоді","authors":"Ілона Рашковська","doi":"10.31392/onp-npu-1.2021.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp-npu-1.2021.07","url":null,"abstract":"Анотація. В даному дослідженні здійснено аналіз сучасних тенденцій і змін у свідомості студентської молоді, пов’язані з орієнтацією на європейські стандарти життя, кар’єрні досягнення, матеріальне забезпечення тощо; здійснено спроби знайти відповіді на питання конструювання подальшого життєвого шляху успішного студента за допомогою вивчення класичних та сучасних філософських, психолого-педагогічних теорій становлення успішної особистості молоді, з урахуванням творчих аспектів, які розглядаються як базові; положень, що демонструють успішність як новоутворення, формування якого відбувається з дитинства, а триває все життя.Представлено комплексне розуміння поняття успіху особистості як цілісної структури,різноманітної за змістом та формами, з опорою на авторський досвід практичної роботиз людьми різних професій. Наголошено на неможливості глибокого розуміння успіху без вивчення поглядів і дій кожної окремої сім’ї, оскільки саме вона бере участь у скеровуванні прагнень і бажань зростаючої особистості, починаючи з раннього дитинства. З опорою на сучаснідослідження, як вітчизняних так і західних психологів, акцентовано увагу на суттєвій ролістилю виховання в сім’ї, який безпосередньо впливає на самооцінку, відповідальність та навчальні досягнення, що є складовими успішного самовизначення особистості у майбутньому.Окремі роздуми і педагогічні дії автора зосереджено на необхідності створення сприятливихпсихологічних умов для становлення успішної особистості під час навчання майбутнього педагога і психолога у закладі вищої освіти, запровадження спеціальних занять, тренінгів, бесід з питань розуміння самого поняття «успішна особистість», власного шляху досягнення успіху в будь-яких сферах життєдіяльності особистості. Презентовано результати дослідження уявлень сучасних студентів про успішну особистість та шляхи досягнення ними успіху, усвідомлення відповідальності за свій життєвий вибір та професійне визначення.Викладено перспективи подальших теоретичних досліджень та практичних розробок в контексті визначеної для дослідження проблеми, що сприятимуть становленню успішної особистості сучасної студентської молоді.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126732495","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Критичне мислення: сутність, структура та зміст поняття","authors":"Ганна Цвєткова, Ірина Сергіївна Кузьменко","doi":"10.31392/onp-npu-1.2021.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp-npu-1.2021.12","url":null,"abstract":"Анотація. В наш час ідея формування та розвитку критичного мислення привертає все більшої уваги з боку зарубіжних та вітчизняних вчених. З’ясовано, що це пов’язано, насамперед,з відсутністю самостійності, соціальної спрямованості, вмотивованості та результативності мислення підростаючого покоління. Спостерігається тенденція збільшення потоку інформації, яку слід щоденно опрацьовувати кожній людині, але постає питання не лише сприйняття і запам’ятовування цієї інформації, а й критичного осмислення, виділення важливих характеристик, досягнення істинності знань. Розвиток критичного мислення стає головним завданням освіти, розпочинаючи з дошкільних років, це важлива складова інтелектуального розвитку підростаючої особистості. У статті розглядається феномен критичного мислення, представлений аналіз положень зарубіжних і вітчизняних дослідників. Висвітлено тлумачення поняття «критичне мислення» з огляду на різні віхи розвитку психолого-педагогічних наук, а саме погляди дослідників минулого та сучасних науковців. Розкрито актуальність проблеми формування та розвитку даного поняття, починаючи з дошкільного віку. Показано відмінність логічного і творчого мислення від критичного. Виділено мету, сутність, зміст і структуру критичного мислення та визначено роль педагога у процесі формування критичного мислення у дітей дошкільного віку. Наголошено на необхідності систематичної, спланованої роботи з розвитку критичного мислення дітей дошкільного віку, що відбувається під керівництвом педагога, який володіє високим рівнем психолого-педагогічної свідомості, здатний до критичного аналізу педагогічної дійсності та проявляти такі здібності як гнучкість, наполегливість, готовність до планування, володіти вміннями рефлексії. Сформульовано принципи критичного мислення, до яких можна віднести самостійність, цілеспрямованість, усвідомленість, обґрунтованість, контрольованість, а також важливими є самоаналіз та само організованість. Розглянуті показники критичного мислення, які було розподілено на групи: афективні, мікрокогнітивні та макрокогнітивні. Відповідно до опрацьованої інформації виділені компоненти та функції критичного мислення. Схарактеризовано ознаки, притаманні критично мислячій людині. Наголошено на важливості вміння критично мислити як однієї з найзначущих характеристик розвитку особистості. Уточнено поняття дефініції «критичне мислення» відповідно до характеристик процесу мислення.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117011131","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Демократичні зміни в системі вищої освіти","authors":"І. М. Силадій","doi":"10.31392/onp-npu-1.2021.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp-npu-1.2021.09","url":null,"abstract":"Анотація: в умовах демократизації суспільного розвитку демократичні зміни в системі освіти виявляються неминучими. Водночас ці зміни визначають динаміку розвитку суспільства з огляду на конструктивний або деструктивний вектор навчання і виховання. Авторитарна радянська система освіти не передбачала автономії навчальних закладів та академічних свобод для учасників освітнього процесу. А ось зацікавлене в розвинутій і самодостатній особистості сучасне українське суспільство має докласти багато зусиль, щоб його освіта і культура були дійсною засадою формування демократичних цінностей особистості. Саме на реалізацію цього завдання і має бути спрямована сучасна модернізація вітчизняної освіти. Як одна з її основних тенденцій демократизація освіти прискорює гуманізацію освітнього простору в контексті основних національних і загальнолюдських цінностей. Тому варто звернути особливу увагу на ресурси, чинники та напрями цього процесу.Важливість формування та впровадження демократичної освітньої політики як основи виховання демократичної людини полягає насамперед в тому, що тільки за умови укорінення демократичних практик і процедур в освітній сфері держави вможливиться їх ефективний гуманістично-аксіологічний трансфер в інші сфери національно-суспільної життєдіяльності.Втілення в життя окреслених принципів дозволить освіті, з одного боку, демократизуватисяразом із суспільством, а з другого – сприяти подальшій його демократизації. Ці процеси мають підвищити роль освіти у вихованні у молоді демократичних цінностей і громадянськості.У зв’язку із зростанням масштабів вищої освіти, властиві науці й освіті ідеї академічної свободи і рівноправності, транслюються на все суспільство та універсалізують його політичний устрій в різних країнах. Формування нових соціокультурних цінностей, які є засадничими для світового співтовариства, зокрема таких як цивілізований вільний ринок і гуманізація суспільних відносин, не тільки змінює структуру вищої освіти. Не меншою мірою, олюднюючи процес підготовки сучасних фахівців, такі цінності змінюють і парадигму сьогоднішньої освіти. Орієнтована на суспільство освіта усе більше переорієнтовується на особистість.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132851603","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}