Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.15
О. Митник
Вектор розвитку української економіки через повномасштабну російську агресію є доволі нестабільним. У таких умовах дуже важко спрогнозувати, яким чином буде розвиватися ринок праці. Через це старшокласники перебувають у дуже вразливому стані, оскільки перед якими наразі стоїть завдання обрати майбутню професію. Одним з найбільш важливих компонентів готовності до неї є сформований професійний план. Суперечності між обраною професією та інтересами школярів підтвердили, що вибір професії часто обумовлений випадковими та другорядними чинниками, що свідчить про його недостатню усвідомленість та остаточність.Визначено, що основними завданнями формування у старшокласників професійних планів є забезпечення їх систематизованими уявленнями про себе та розвиток вміння співвідносити ці знання із вимогами будь-якої професії. З цією метою було організовано факультативний курс, особлива роль під час якого належала професійним пробам учнів старших класів у сфері «людина – природа», які полягали у вивченні будови теплиць і парників, а потім спорудженні їх на пришкільній ділянці та з допомогою батьків під час літніх канікул.З метою формування у молодших школярів усвідомленого уявлення про світ і професії, соціально цінні якості, які необхідні для будь-якої професійної сфери, власний образ «Я», їм було запропоновано такі види діяльності з екологічним змістом: знайомство з професіями (садівник, еколог, фермер тощо), трудові проби (вирощування рослин та догляд за ними, виконання рослинних орнаментів, подорож на зелену планету за лікарськими рослинами та ін.). Констатується, що більшість учнів початкових класів вважають важливими для будь-якої професії знання своєї справи, працьовитість, бажання здобувати нові знання і навички. Для учнів середніх класів корисною для актуалізації професійного самовизначення є організація спеціальних класних години, на яких поєднувались теоретичні та практичні заняття, аналізувались вимоги професій, умови праці та якості, які необхідні для спеціаліста кожної з них, що допомає їм співвіднести зі своїми власними інтересами й схильностями.
{"title":"Специфіка професійної спрямованості школярів у сфері екології та її вплив на формування професійних планів","authors":"О. Митник","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.15","url":null,"abstract":"Вектор розвитку української економіки через повномасштабну російську агресію є доволі нестабільним. У таких умовах дуже важко спрогнозувати, яким чином буде розвиватися ринок праці. Через це старшокласники перебувають у дуже вразливому стані, оскільки перед якими наразі стоїть завдання обрати майбутню професію. Одним з найбільш важливих компонентів готовності до неї є сформований професійний план. Суперечності між обраною професією та інтересами школярів підтвердили, що вибір професії часто обумовлений випадковими та другорядними чинниками, що свідчить про його недостатню усвідомленість та остаточність.Визначено, що основними завданнями формування у старшокласників професійних планів є забезпечення їх систематизованими уявленнями про себе та розвиток вміння співвідносити ці знання із вимогами будь-якої професії. З цією метою було організовано факультативний курс, особлива роль під час якого належала професійним пробам учнів старших класів у сфері «людина – природа», які полягали у вивченні будови теплиць і парників, а потім спорудженні їх на пришкільній ділянці та з допомогою батьків під час літніх канікул.З метою формування у молодших школярів усвідомленого уявлення про світ і професії, соціально цінні якості, які необхідні для будь-якої професійної сфери, власний образ «Я», їм було запропоновано такі види діяльності з екологічним змістом: знайомство з професіями (садівник, еколог, фермер тощо), трудові проби (вирощування рослин та догляд за ними, виконання рослинних орнаментів, подорож на зелену планету за лікарськими рослинами та ін.). Констатується, що більшість учнів початкових класів вважають важливими для будь-якої професії знання своєї справи, працьовитість, бажання здобувати нові знання і навички. Для учнів середніх класів корисною для актуалізації професійного самовизначення є організація спеціальних класних години, на яких поєднувались теоретичні та практичні заняття, аналізувались вимоги професій, умови праці та якості, які необхідні для спеціаліста кожної з них, що допомає їм співвіднести зі своїми власними інтересами й схильностями.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"52 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138976509","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.11
Світлана Кушнірук, Тарас Олефіренко
Дослідження присвячене проблемі формування наукового світогляду студентів через призму різних наукових напрямів. Висвітлення історико-педагогічного контексту означеної проблеми виокремлює актуальність її вивчення. Використання системно-структурного аналізу дозволяє систематизувати предметні аспекти на основі принципів єдності та цілісності.Мета статті – аналіз зовнішніх чинників формування наукового світогляду студентів у контексті педагогічного та історіософського аспектів становлення вітчизняної освіти.Здійснено перегляд заявленої проблеми з погляду комплексної системи зовнішніх та внутрішніх взаємодій, що кристалізувалися на рівні зовнішньо-детермінантного впливу, який став передумовою феноменологічного формування: історичних взаємодій, соціокультурних (космополітичних) взаємодій, галузево-нормативних взаємодій, загально-інституційні аспекти взаємодій та педагогічний аспект взаємодій. Академічна спільнота віддзеркалює свої світоглядні позиції у відношенні до соціально-політичного ладу. З історико-педагогічної перспективи, принцип побудови системи освіти на основі принципу наступності сприяв формуванню цілісної мережі освітніх закладів, де навчання мало перетворити вихованця в студента. За такої побудови освітньої системи університет вважався вершиною навчально-наукової ієрархії, тому феноменологічне формування на особистісному рівні здійснювалося в атмосфері академічних умов. Досліджено період першої та другої половин ХІХ століття створення та діяльності університетів Наддніпрянської України, а також вплив промислового перевороту на освіту та розвиток продуктивних сил. Навчання в університетах викликало активну співпрацю, що призвела до структурних змін на факультетах та розвитку студентоцентрованих наукових проєктів.Тривала історія розвитку вітчизняної освіти стала вихідною точкою для формування усвідомленої інтелігенції, яка сприяла просвітницькому рухові в різних регіонах. Завдяки результативній співпраці науково-педагогічного колективу зі студентством складалася єдина структура академічного прогресу, що вражала просвітницьким духом широкі маси суспільства. Наукові товариства відігравали ключову роль у формуванні світогляду студентів, а співпраця між академічними центрами зміцнила наукові зв’язки, розширивши їх вплив за межі рідних територій.
{"title":"Зовнішні чинники як передумова феноменологічного формування наукового світогляду студентів в університетах Наддніпрянщини","authors":"Світлана Кушнірук, Тарас Олефіренко","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.11","url":null,"abstract":"Дослідження присвячене проблемі формування наукового світогляду студентів через призму різних наукових напрямів. Висвітлення історико-педагогічного контексту означеної проблеми виокремлює актуальність її вивчення. Використання системно-структурного аналізу дозволяє систематизувати предметні аспекти на основі принципів єдності та цілісності.Мета статті – аналіз зовнішніх чинників формування наукового світогляду студентів у контексті педагогічного та історіософського аспектів становлення вітчизняної освіти.Здійснено перегляд заявленої проблеми з погляду комплексної системи зовнішніх та внутрішніх взаємодій, що кристалізувалися на рівні зовнішньо-детермінантного впливу, який став передумовою феноменологічного формування: історичних взаємодій, соціокультурних (космополітичних) взаємодій, галузево-нормативних взаємодій, загально-інституційні аспекти взаємодій та педагогічний аспект взаємодій. Академічна спільнота віддзеркалює свої світоглядні позиції у відношенні до соціально-політичного ладу. З історико-педагогічної перспективи, принцип побудови системи освіти на основі принципу наступності сприяв формуванню цілісної мережі освітніх закладів, де навчання мало перетворити вихованця в студента. За такої побудови освітньої системи університет вважався вершиною навчально-наукової ієрархії, тому феноменологічне формування на особистісному рівні здійснювалося в атмосфері академічних умов. Досліджено період першої та другої половин ХІХ століття створення та діяльності університетів Наддніпрянської України, а також вплив промислового перевороту на освіту та розвиток продуктивних сил. Навчання в університетах викликало активну співпрацю, що призвела до структурних змін на факультетах та розвитку студентоцентрованих наукових проєктів.Тривала історія розвитку вітчизняної освіти стала вихідною точкою для формування усвідомленої інтелігенції, яка сприяла просвітницькому рухові в різних регіонах. Завдяки результативній співпраці науково-педагогічного колективу зі студентством складалася єдина структура академічного прогресу, що вражала просвітницьким духом широкі маси суспільства. Наукові товариства відігравали ключову роль у формуванні світогляду студентів, а співпраця між академічними центрами зміцнила наукові зв’язки, розширивши їх вплив за межі рідних територій.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"80 4‐5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139003959","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.23
Раїса Шулигіна, С. С. Стоянова Коваль
В статті розкриваються погляди вчених на особливості соціалізації дітей дошкільного віку в середовищі однолітків в умовах воєнної агресії. На підставі вітчизняних і міжнародних документів про права людини та дитини, наведені офіційні дані про кількість постраждалих дітей в результаті активних бойових дій на території України. Здійснено аналіз педагогічні та психосоціальних викликів сьогодення, які пов’язані з непередбачуваними наслідками для здоров’я і життя дітей дошкільного віку: посттравматичними стресовими розладами, гострими реакціями на стрес, дезадаптацією, втратою комунікативних навичок з однолітками, фобіями тощо. Виокремлено декілька типів поведінки дітей дошкільного віку, які пережили ситуації психотравмуючого характеру: інтерналізована поведінка дітей безпосередньо спрямовується в «всередину» особистості дитини; екстерналізована поведінка дітей, яка спрямовується на інших людей а, також схарактеризовано психотравматичні події, які діти дошкільного віку зазнали під час воєнної агресії.Наголошено на важливості зосередження зусиль усіх інститутів виховання зайняти активну позицію у педагогізації оточуючого дитину соціуму, здійснення педагогічної корекції небезпечних чинників щодо впливів на успішну соціалізацію дитини в умовах воєнної агресії. Подано результати опитування батьків дітей дошкільного віку та членів їх родин щодо розуміння необхідності надання доступу до важливої інформації, яка стосується соціалізації дітей дошкільного віку в середовищі однолітків та висвітлено низку рекомендацій для об’єднання зусиль усіх учасників освітнього процесу навколо успішного розв’язання нагальних питань, зокрема різнотематичні форми самоосвіти педагогів-вихователів і батьків: форуми, науково-практичні конференції, «круглі столи», флеш-лекції, флеш-семінари, семінари, вебінари, онлайн-курси тощо. В межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки представлено поради щодо взаємодії з різними віковими групами дітей під час воєнної агресії.
{"title":"Особливості соціалізації дітей дошкільного віку в середовищі однолітків в умовах воєнної агресії: аналіз педагогічних та психосоціальних чинників впливу","authors":"Раїса Шулигіна, С. С. Стоянова Коваль","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.23","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.23","url":null,"abstract":"В статті розкриваються погляди вчених на особливості соціалізації дітей дошкільного віку в середовищі однолітків в умовах воєнної агресії. На підставі вітчизняних і міжнародних документів про права людини та дитини, наведені офіційні дані про кількість постраждалих дітей в результаті активних бойових дій на території України. Здійснено аналіз педагогічні та психосоціальних викликів сьогодення, які пов’язані з непередбачуваними наслідками для здоров’я і життя дітей дошкільного віку: посттравматичними стресовими розладами, гострими реакціями на стрес, дезадаптацією, втратою комунікативних навичок з однолітками, фобіями тощо. Виокремлено декілька типів поведінки дітей дошкільного віку, які пережили ситуації психотравмуючого характеру: інтерналізована поведінка дітей безпосередньо спрямовується в «всередину» особистості дитини; екстерналізована поведінка дітей, яка спрямовується на інших людей а, також схарактеризовано психотравматичні події, які діти дошкільного віку зазнали під час воєнної агресії.Наголошено на важливості зосередження зусиль усіх інститутів виховання зайняти активну позицію у педагогізації оточуючого дитину соціуму, здійснення педагогічної корекції небезпечних чинників щодо впливів на успішну соціалізацію дитини в умовах воєнної агресії. Подано результати опитування батьків дітей дошкільного віку та членів їх родин щодо розуміння необхідності надання доступу до важливої інформації, яка стосується соціалізації дітей дошкільного віку в середовищі однолітків та висвітлено низку рекомендацій для об’єднання зусиль усіх учасників освітнього процесу навколо успішного розв’язання нагальних питань, зокрема різнотематичні форми самоосвіти педагогів-вихователів і батьків: форуми, науково-практичні конференції, «круглі столи», флеш-лекції, флеш-семінари, семінари, вебінари, онлайн-курси тощо. В межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки представлено поради щодо взаємодії з різними віковими групами дітей під час воєнної агресії.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"19 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139005314","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.18
Катерина Олександрывна Ткаченко
Проблема пралогічного мислення постала в процесі сорокарічних глибинно-корекційних досліджень психіки учасників групових занять АСПП. Звертає увагу факт результативності глибинно-корекційного процесу і не лише в малих групах, а і у великих. Встановлено зв’язок вказаного фактажу з універсалізацією психіки, яка має архаїчне походження, що єднає учасників глибинного пізнання за збереженості індивідуальної неповторності результатів.З’ясовано, що пралогічне мислення інтегрується з архаїзмами, що, за умов візуалізації презентантів учасників процесу, сприяє об’єктивності пізнання психіки в її цілісності («свідоме / несвідоме»).Метою дослідження є виявлення неконтрольованих психікою відступів від реальності, які сигналізують про особистісні проблеми суб’єкта. Виявлено, що об’єктивування процесу малюнкової самопрезентації в групах АСПП сприяють спостереженню і дослідженню (в діалогічній взаємодії психолога з респондентом), що має опосередкований характер пов’язаний із опредметненістю психіки. Провідним методом дослідження є «Активне соціально-психологічне пізнання» (АСПП), що спирається на спонтанність і невимушеність поведінки суб’єкта за умов опредметнення власної психіки у тематичних малюнках. Підтверджено, що за таких умов, важливу роль відіграє діалог психолога із респондентом, який сприяє психоаналітичному розкриттю смислових параметрів презентантів психіки. Здійснено образно-символічну презентацію, яка дала змогу дослідити роль закону «партиципації» (співпричетності) в об’єктивуванні у площину спостереження, змісту психічного. Результатом дослідження є розширення самоусвідомлення учасниками АСПП, яке каталізує нівелювання деструкцій психіки, породжуваних внутрішньою стабілізованою суперечністю (особистісною проблемою), яка піддається глибинному пізнанню на опредметненому та доступному спостереженню малюнковому матеріалі, що й зумовлює власну психокорекцію.Результативність проходження особою груп АСПП ґрунтується на пробудженні інстинкту самозбереженості, завдяки посиленню раціональності логічного мислення. Підтверджено, що діагностико-корекційне пізнання психіки майбутнім психологом є вкрай важливим для становлення його професіоналізму в практиці надання допомоги іншій людині.
{"title":"Пралогічне мислення у процесі глибинного пізнання психіки суб’єкта","authors":"Катерина Олександрывна Ткаченко","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.18","url":null,"abstract":"Проблема пралогічного мислення постала в процесі сорокарічних глибинно-корекційних досліджень психіки учасників групових занять АСПП. Звертає увагу факт результативності глибинно-корекційного процесу і не лише в малих групах, а і у великих. Встановлено зв’язок вказаного фактажу з універсалізацією психіки, яка має архаїчне походження, що єднає учасників глибинного пізнання за збереженості індивідуальної неповторності результатів.З’ясовано, що пралогічне мислення інтегрується з архаїзмами, що, за умов візуалізації презентантів учасників процесу, сприяє об’єктивності пізнання психіки в її цілісності («свідоме / несвідоме»).Метою дослідження є виявлення неконтрольованих психікою відступів від реальності, які сигналізують про особистісні проблеми суб’єкта. Виявлено, що об’єктивування процесу малюнкової самопрезентації в групах АСПП сприяють спостереженню і дослідженню (в діалогічній взаємодії психолога з респондентом), що має опосередкований характер пов’язаний із опредметненістю психіки. Провідним методом дослідження є «Активне соціально-психологічне пізнання» (АСПП), що спирається на спонтанність і невимушеність поведінки суб’єкта за умов опредметнення власної психіки у тематичних малюнках. Підтверджено, що за таких умов, важливу роль відіграє діалог психолога із респондентом, який сприяє психоаналітичному розкриттю смислових параметрів презентантів психіки. Здійснено образно-символічну презентацію, яка дала змогу дослідити роль закону «партиципації» (співпричетності) в об’єктивуванні у площину спостереження, змісту психічного. Результатом дослідження є розширення самоусвідомлення учасниками АСПП, яке каталізує нівелювання деструкцій психіки, породжуваних внутрішньою стабілізованою суперечністю (особистісною проблемою), яка піддається глибинному пізнанню на опредметненому та доступному спостереженню малюнковому матеріалі, що й зумовлює власну психокорекцію.Результативність проходження особою груп АСПП ґрунтується на пробудженні інстинкту самозбереженості, завдяки посиленню раціональності логічного мислення. Підтверджено, що діагностико-корекційне пізнання психіки майбутнім психологом є вкрай важливим для становлення його професіоналізму в практиці надання допомоги іншій людині. \u0000 \u0000 \u0000","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"32 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139003317","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-08DOI: 10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.07
Олена Матвієнко, Ольга Лук’янченко
У статті висвітлено досвід впровадження спецкурсу «Навчання через гру», який реалізується в процесі професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи бакалаврів спеціальності 013 «Початкова освіта». Доведено, що одним із завдань курсу є підготовка до організації ігрового освітнього простору в НУШ засобами конструктора LEGO; усвідомлення сутності ігрового та діяльнісного підходів у навчанні молодших школярів; формування ціннісного ставлення до освітнього потенціалу гри, її розвивальних, навчальних та виховних можливостей; формування практичних умінь щодо керівництва ігровою діяльністю дітей молодшого шкільного віку на основі діяльнісного підходу (засобами конструкторів LEGO); формування вмінь організації педагогічної взаємодії тощо.Здійснено аналіз наукової літератури щодо уточнення трактування сутності поняття «освітній простір» та виокремлення різних точок зору його тлумачення як з інституційного (певна частка соціуму, де створено умови для розвитку особистості) і субстанціонального аспектів (відносно особистості; як педагогічна реальність, що концентрує в собі сутнісні ознаки простору, демонструє різноманітність можливих проявів освітньої діяльності людиниі є результатом організації взаємодії особистості з об’єктами середовища).Звернено увагу на важливість усвідомлення майбутніми вчителями філософії The LEGOFoundation, яка базується на діяльнісному підході в новому для вітчизняної педагогіки ракурсі і передбачає активну ігрову діяльність кожної дитини, залученість її у процес до вільної, керованої або гри за інструкцією, вмотивованість, активну позицію і відповідальність дитини за свій вибір («агентність»); важливість створення «стану потоку» у дитини як умови захоплення своєю діяльністю.Наголошено на важливості змісту, форм та методів роботи, які базуються на ідеях зарубіжних науковців щодо діяльнісного підходу в осучасненому ракурсі. Підкреслено важливість реалізації принципу «навчання через гру» з наданням грі радісного, значущого, активного, мотивуючого, соціального характеру; наголошено на впливовості гри щодо п’яти основних сфер розвитку дитини, а саме: фізичного, соціального, емоційного, когнітивного і креативного.Визначено доречність та результативність роботи у мікро-групах, командах й індивідуально в умовах дистанційного навчання щодо оволодіння освітнім потенціалом конструкторів LEGO.Узагальнено досвід взаємодії кафедри педагогіки і методики початкового навчання із фондом The LEGO Foundation при посередництві МОН України, описано змістовий компонент спецкурсу «Навчання через гру», вивчення якого сприяє формуванню готовності у майбутніх вчителів організовувати ігровий освітній простір у НУШ. Наведено приклади творчих завдань, проєктів, які викликали у студентів жвавий інтерес і були результативними, тощо.
{"title":"Підготовка майбутніх вчителів до організації ігрового освітнього простору в НУШ засобами конструктору LEGO","authors":"Олена Матвієнко, Ольга Лук’янченко","doi":"10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.07","url":null,"abstract":"У статті висвітлено досвід впровадження спецкурсу «Навчання через гру», який реалізується в процесі професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи бакалаврів спеціальності 013 «Початкова освіта». Доведено, що одним із завдань курсу є підготовка до організації ігрового освітнього простору в НУШ засобами конструктора LEGO; усвідомлення сутності ігрового та діяльнісного підходів у навчанні молодших школярів; формування ціннісного ставлення до освітнього потенціалу гри, її розвивальних, навчальних та виховних можливостей; формування практичних умінь щодо керівництва ігровою діяльністю дітей молодшого шкільного віку на основі діяльнісного підходу (засобами конструкторів LEGO); формування вмінь організації педагогічної взаємодії тощо.Здійснено аналіз наукової літератури щодо уточнення трактування сутності поняття «освітній простір» та виокремлення різних точок зору його тлумачення як з інституційного (певна частка соціуму, де створено умови для розвитку особистості) і субстанціонального аспектів (відносно особистості; як педагогічна реальність, що концентрує в собі сутнісні ознаки простору, демонструє різноманітність можливих проявів освітньої діяльності людиниі є результатом організації взаємодії особистості з об’єктами середовища).Звернено увагу на важливість усвідомлення майбутніми вчителями філософії The LEGOFoundation, яка базується на діяльнісному підході в новому для вітчизняної педагогіки ракурсі і передбачає активну ігрову діяльність кожної дитини, залученість її у процес до вільної, керованої або гри за інструкцією, вмотивованість, активну позицію і відповідальність дитини за свій вибір («агентність»); важливість створення «стану потоку» у дитини як умови захоплення своєю діяльністю.Наголошено на важливості змісту, форм та методів роботи, які базуються на ідеях зарубіжних науковців щодо діяльнісного підходу в осучасненому ракурсі. Підкреслено важливість реалізації принципу «навчання через гру» з наданням грі радісного, значущого, активного, мотивуючого, соціального характеру; наголошено на впливовості гри щодо п’яти основних сфер розвитку дитини, а саме: фізичного, соціального, емоційного, когнітивного і креативного.Визначено доречність та результативність роботи у мікро-групах, командах й індивідуально в умовах дистанційного навчання щодо оволодіння освітнім потенціалом конструкторів LEGO.Узагальнено досвід взаємодії кафедри педагогіки і методики початкового навчання із фондом The LEGO Foundation при посередництві МОН України, описано змістовий компонент спецкурсу «Навчання через гру», вивчення якого сприяє формуванню готовності у майбутніх вчителів організовувати ігровий освітній простір у НУШ. Наведено приклади творчих завдань, проєктів, які викликали у студентів жвавий інтерес і були результативними, тощо.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"299 2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132355188","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-08DOI: 10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.11
Юлія Едуардівна Приходько, Ольга Лелюх-Степанчук
Стаття присвячена результатам дослідження проблеми емоційного інтелекту молодшого школяра, зокрема розвитку одного із його структурних компонентів – когнітивного. Обґрунтована актуальність дослідження емоційного інтелекту як одного із провідних утворень особистості. Підкреслено значення даного феномену у розвитку особистості нарізних вікових етапах, розкрито сутність поняття «емоційний інтелект», його трактування вченими, які ввели його в психологічну лексику. На їхню думку, емоційний інтелект є інтегративним утворенням, яке є здатністю людини усвідомлювати та контролювати власніемоції і почуття, а також інших людей в процесі міжособистісної взаємодії. Як стверджуютьдослідники даної проблеми, така здатність сприяє емоційному й інтелектуальному зростанню особистості. Висвітлено протилежні погляди вчених на можливість розвитку емоційного інтелекту загалом та на етапі молодшого шкільного віку зокрема. Описана методика експериментального дослідження когнітивного компоненту молодшого школяра та показники його розвитку: розпізнання емоцій, ідентифікація емоцій, розуміння причини, що викликала певну емоцію. Викладено результати експериментального дослідження розвитку когнітивного компонента емоційного інтелекту у дітей молодшого шкільного віку. Когнітивна складова емоційного інтелекту розглядається як здатність людини визначати свої емоції за фізичним станом, переживаннями і думками, уміння визначати емоції інших людей через їх міміку, рухи, поведінку. Аналіз отриманих результатів дослідження дозволив виділити три рівні розвиту когнітивного компоненту емоційного інтелекту молодших школярів: високий, середній, низький, яким дана психологічна характеристика. Встановлено, що дітям цього віку ще складно розуміти свої та чужі емоції, а показники розвитку когнітивного компонента здебільшого мають низький рівень розвитку в учнів першого та другого класів. Певна позитивна динаміка мала місце в учнів третього класу, у яких було встановлено переважання середнього рівня розвитку когнітивного компонента емоційного інтелекту. Названа перспектива подальшого дослідження проблеми розвитку емоційного інтелекту молодшого школяра.
{"title":"Когнітивний компонент у структурі емоційного інтелекту молодшого школяра","authors":"Юлія Едуардівна Приходько, Ольга Лелюх-Степанчук","doi":"10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.11","url":null,"abstract":"Стаття присвячена результатам дослідження проблеми емоційного інтелекту молодшого школяра, зокрема розвитку одного із його структурних компонентів – когнітивного. Обґрунтована актуальність дослідження емоційного інтелекту як одного із провідних утворень особистості. Підкреслено значення даного феномену у розвитку особистості нарізних вікових етапах, розкрито сутність поняття «емоційний інтелект», його трактування вченими, які ввели його в психологічну лексику. На їхню думку, емоційний інтелект є інтегративним утворенням, яке є здатністю людини усвідомлювати та контролювати власніемоції і почуття, а також інших людей в процесі міжособистісної взаємодії. Як стверджуютьдослідники даної проблеми, така здатність сприяє емоційному й інтелектуальному зростанню особистості. Висвітлено протилежні погляди вчених на можливість розвитку емоційного інтелекту загалом та на етапі молодшого шкільного віку зокрема. Описана методика експериментального дослідження когнітивного компоненту молодшого школяра та показники його розвитку: розпізнання емоцій, ідентифікація емоцій, розуміння причини, що викликала певну емоцію. Викладено результати експериментального дослідження розвитку когнітивного компонента емоційного інтелекту у дітей молодшого шкільного віку. Когнітивна складова емоційного інтелекту розглядається як здатність людини визначати свої емоції за фізичним станом, переживаннями і думками, уміння визначати емоції інших людей через їх міміку, рухи, поведінку. Аналіз отриманих результатів дослідження дозволив виділити три рівні розвиту когнітивного компоненту емоційного інтелекту молодших школярів: високий, середній, низький, яким дана психологічна характеристика. Встановлено, що дітям цього віку ще складно розуміти свої та чужі емоції, а показники розвитку когнітивного компонента здебільшого мають низький рівень розвитку в учнів першого та другого класів. Певна позитивна динаміка мала місце в учнів третього класу, у яких було встановлено переважання середнього рівня розвитку когнітивного компонента емоційного інтелекту. Названа перспектива подальшого дослідження проблеми розвитку емоційного інтелекту молодшого школяра.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116571978","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-08DOI: 10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.09
Н. В. Ортікова
З’ясовано, що готовність до професійного самовизначення є багатоструктурним особистісним утворенням старшокласників, що дозволяє здійснювати стратегію формування професійного вибору на основі усвідомлення і погодження своїх інтересів, здібностей, можливостей, індивідуальних особливостей з вимогами професії і що виражається в ціннісно-мотиваційній, когнітивній, діяльнісно-практичній, рефлексивній готовності старшокласників. Готовність оцінюється за рівнями і показниками.Визначено, що серед основних параметрів, за якими можна оцінити рівень готовність старшокласника до професійного самовизначення, є: наявність бажання й прагнень щодопрофесійного самовизначення та здійснення вибору професії, що вміщує ціннісні орієнтації,індивідуально виражені цілі, мотиви і стає визначальним у прояві активності, здійснення відповідних кроків для отримання майбутньої професії; прояв самостійності, ініціативності,відповідальності за прийняті рішення, прояв позитивних емоцій в ситуації вибору; інформованість, обізнаність про світ професій, готовність та прагнення отримувати, шукати і переробляти інформацію, оволодіння відповідними знаннями, вміннями і навичками для освоєння тієї чи іншої обраної професії; сформованість уміння планувати своє професійне життя, прогнозувати майбутню професійну діяльність; самооцінювання, знання своїх нахилів, здібностей, індивідуальних якостей, володіння способами самодіагностики і саморозвитку.З’ясовано, що при виборі професії старшокласники надають перевагу мотиву матеріального благополуччя та мотиву престижності професії. Виявлено, що більшість старшокласників має середній рівень сформованості професійного самоусвідомлення, а також, що професіяне займає значну частину їхнього життя, її цінність не усвідомлюється. Визначено, що у більшості старшокласників в першу чергу відсутня обізнаність про власні професійні можливості, превалює низький рівень знань про майбутню професію, а також відсутній життєвий план та професійний намір. Виявлено середній рівень у прийнятті рішень і прояву самостійності у питаннях професійної готовності, планування власного майбутнього професійного життя.
{"title":"Особливості готовності старшокласників до професійного самовизначення","authors":"Н. В. Ортікова","doi":"10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.09","url":null,"abstract":"З’ясовано, що готовність до професійного самовизначення є багатоструктурним особистісним утворенням старшокласників, що дозволяє здійснювати стратегію формування професійного вибору на основі усвідомлення і погодження своїх інтересів, здібностей, можливостей, індивідуальних особливостей з вимогами професії і що виражається в ціннісно-мотиваційній, когнітивній, діяльнісно-практичній, рефлексивній готовності старшокласників. Готовність оцінюється за рівнями і показниками.Визначено, що серед основних параметрів, за якими можна оцінити рівень готовність старшокласника до професійного самовизначення, є: наявність бажання й прагнень щодопрофесійного самовизначення та здійснення вибору професії, що вміщує ціннісні орієнтації,індивідуально виражені цілі, мотиви і стає визначальним у прояві активності, здійснення відповідних кроків для отримання майбутньої професії; прояв самостійності, ініціативності,відповідальності за прийняті рішення, прояв позитивних емоцій в ситуації вибору; інформованість, обізнаність про світ професій, готовність та прагнення отримувати, шукати і переробляти інформацію, оволодіння відповідними знаннями, вміннями і навичками для освоєння тієї чи іншої обраної професії; сформованість уміння планувати своє професійне життя, прогнозувати майбутню професійну діяльність; самооцінювання, знання своїх нахилів, здібностей, індивідуальних якостей, володіння способами самодіагностики і саморозвитку.З’ясовано, що при виборі професії старшокласники надають перевагу мотиву матеріального благополуччя та мотиву престижності професії. Виявлено, що більшість старшокласників має середній рівень сформованості професійного самоусвідомлення, а також, що професіяне займає значну частину їхнього життя, її цінність не усвідомлюється. Визначено, що у більшості старшокласників в першу чергу відсутня обізнаність про власні професійні можливості, превалює низький рівень знань про майбутню професію, а також відсутній життєвий план та професійний намір. Виявлено середній рівень у прийнятті рішень і прояву самостійності у питаннях професійної готовності, планування власного майбутнього професійного життя.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133670314","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-08DOI: 10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.12
Інеса Сергата
У статті розкривається значення та сутність понять «архетип» та «символізація» в контексті глибинного аналізу психомалюнків. Зосереджується увага на ролі архетипної символізації у створенні образів в психомалюнках. Для роботи практичного психолога з психомалюнками і здійснення їхнього глибинного аналізу, важливим є розуміння психіки у її цілісності – «свідоме / несвідоме» та врахування індивідуальної неповторності психіки кожного респондента.В статті описано механізми символізації (натяк, згущення, зміщення) та їхні взаємозв’язки з архетипними символами. Окреслено спільність архетипної символіки в психомалюнках та сновидіннях. Розкрито сутність глибинного пізнання психіки. Охарактеризовано глибинно-корекційний прийом аналізу психомалюнків, який базується на психодинамічній теорії та практиці глибинного пізнання психіки в її цілісності (свідоме / несвідоме). Означено особливості діагностико-корекційного процесу за методом АСПП, який передбачає використання візуалізованих засобів глибинного пізнання (психомалюнки, репродукції художніх полотен тощо). В глибинній психокорекції за методом АСПП використання комплексу тематичних психомалюнків та репродукційї художніх полотен має на меті проілюструвати здатність психіки до перекодування із ідеальної реальності в матеріалізовану, візуалізовану в малюнках, зображеннях. Окремий малюнок не може каталізувати динаміку пізнання психіки у її цілісності (свідоме / несвідоме), тому важливим моментом є використання саме комплексу тематичних психомалюнків із доповненням репродукцій художніх полотен. При глибинному психоаналізі малюнків вагомим аспектом є врахування: архетипної символіки адже вона наближена до мови несвідомого) і сприяє репрезентації витісненого змісту та діалогу, що актуалізує мову свідомого.
{"title":"Роль архетипної символіки в психомалюнках","authors":"Інеса Сергата","doi":"10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.12","url":null,"abstract":"У статті розкривається значення та сутність понять «архетип» та «символізація» в контексті глибинного аналізу психомалюнків. Зосереджується увага на ролі архетипної символізації у створенні образів в психомалюнках. Для роботи практичного психолога з психомалюнками і здійснення їхнього глибинного аналізу, важливим є розуміння психіки у її цілісності – «свідоме / несвідоме» та врахування індивідуальної неповторності психіки кожного респондента.В статті описано механізми символізації (натяк, згущення, зміщення) та їхні взаємозв’язки з архетипними символами. Окреслено спільність архетипної символіки в психомалюнках та сновидіннях. Розкрито сутність глибинного пізнання психіки. Охарактеризовано глибинно-корекційний прийом аналізу психомалюнків, який базується на психодинамічній теорії та практиці глибинного пізнання психіки в її цілісності (свідоме / несвідоме). Означено особливості діагностико-корекційного процесу за методом АСПП, який передбачає використання візуалізованих засобів глибинного пізнання (психомалюнки, репродукції художніх полотен тощо). В глибинній психокорекції за методом АСПП використання комплексу тематичних психомалюнків та репродукційї художніх полотен має на меті проілюструвати здатність психіки до перекодування із ідеальної реальності в матеріалізовану, візуалізовану в малюнках, зображеннях. Окремий малюнок не може каталізувати динаміку пізнання психіки у її цілісності (свідоме / несвідоме), тому важливим моментом є використання саме комплексу тематичних психомалюнків із доповненням репродукцій художніх полотен. При глибинному психоаналізі малюнків вагомим аспектом є врахування: архетипної символіки адже вона наближена до мови несвідомого) і сприяє репрезентації витісненого змісту та діалогу, що актуалізує мову свідомого.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"128 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128263040","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-08DOI: 10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.13
Валентина Чайченко
У пропонованій статті розглядається проблема методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, основаній на сучасних вимогах Галузевих стандартів та концепції Нової української школи. Проаналізовано та визначено сучасні тенденції методико-математичної підготовки майбутніх вчителів нової української школи на засадах інтеграції.В удосконаленні підготовки майбутніх вчителів початкової школи в нових умовах важлива роль належить теоретичному обґрунтуванню і практичному втіленню ідей інтеграції, пошукам на цій основі нового змісту навчання студентів у закладах вищої освіти, а також змісту педагогічної діяльності викладачів.У статті проаналізовано дослідження вчених щодо інтеграції математичної та методичної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Досліджено питання інтеграційного вивчення дисциплін «Математика» та «Методика навчання математичної освітньої галузі» на педагогічному факультеті підготовки вчителів початкових класів Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Представлена авторська навчальна програма освітнього компоненту «Математика з методикою викладання у початковій школі», метою якої є забезпечення теоретичної підготовки студентів, необхідної для їх загального математичного розвитку та формування готовності майбутнього вчителя початкової школи до професійного розв’язання навчально-виховних завдань під час навчання молодших школярів математики відповідно до потреб початкової освіти.Проблема взаємозв’язку обов’язкових освітніх компонентів «Математика» та «Методика навчання математичної освітньої галузі» вирішується шляхом посилення професійної спрямованості змісту курсу математики, підсилення математичного змісту питаннями практичного застосування теорії в методиці початкової математичної освіти, розробки відповідних навчальних посібників для студентів спеціальності «Початкова освіта».
{"title":"Сучасні тенденції методико-математичної підготовки майбутніх вчителів нової української школи","authors":"Валентина Чайченко","doi":"10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.13","url":null,"abstract":"У пропонованій статті розглядається проблема методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, основаній на сучасних вимогах Галузевих стандартів та концепції Нової української школи. Проаналізовано та визначено сучасні тенденції методико-математичної підготовки майбутніх вчителів нової української школи на засадах інтеграції.В удосконаленні підготовки майбутніх вчителів початкової школи в нових умовах важлива роль належить теоретичному обґрунтуванню і практичному втіленню ідей інтеграції, пошукам на цій основі нового змісту навчання студентів у закладах вищої освіти, а також змісту педагогічної діяльності викладачів.У статті проаналізовано дослідження вчених щодо інтеграції математичної та методичної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Досліджено питання інтеграційного вивчення дисциплін «Математика» та «Методика навчання математичної освітньої галузі» на педагогічному факультеті підготовки вчителів початкових класів Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Представлена авторська навчальна програма освітнього компоненту «Математика з методикою викладання у початковій школі», метою якої є забезпечення теоретичної підготовки студентів, необхідної для їх загального математичного розвитку та формування готовності майбутнього вчителя початкової школи до професійного розв’язання навчально-виховних завдань під час навчання молодших школярів математики відповідно до потреб початкової освіти.Проблема взаємозв’язку обов’язкових освітніх компонентів «Математика» та «Методика навчання математичної освітньої галузі» вирішується шляхом посилення професійної спрямованості змісту курсу математики, підсилення математичного змісту питаннями практичного застосування теорії в методиці початкової математичної освіти, розробки відповідних навчальних посібників для студентів спеціальності «Початкова освіта».","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131181204","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-08DOI: 10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.10
Людмила Попова
У статті досліджується сутність понять «медіаграмотність» та «медіаосвіта»; обґрунтовано педагогічні умови процесу формування медіаграмотності майбутніх педагогів у сучасних закладах вищої освіти України; проаналізовано генезис становлення феномена медіаграмотності у світовій науці, її роль у формування професійних якостей майбутніх педагогів як актуальної складової трансверсальної компетентності сучасного фахівця; наведено можливі варіанти запровадження та реалізації основних принципів медіаосвітита медіаграмотності в професійній підготовці майбутніх учителів у сучасних закладах вищої педагогічної освіти.Процеси глобалізації та соціально-економічні зміни, які відбуваються в сучасній Україні, визначили нові напрями формування професійної компетентності майбутніх педагогів.Конкурентоздатність майбутніх фахівців залежить від якості оволодіння ними знаннями, культури спілкування, уміння мислити й діяти відповідно вимог сучасного ринку праці. Заклади вищої освіти покликані створити умови для підготовки фахівців інноваційного типу, які володіють трансверсальними компетентностями та здатні забезпечити особистістну трансверсальність – нову історичну форму універсальності в межах глобального світового суспільства. Сучасна система підготовки студентів у закладах вищої освіти є однією з нагальних проблем вітчизняної освіти повинна відповідати оновленим вимогам та забезпечувати належний рівень готовності майбутніх фахівців до ефективної професійної діяльності.Доведено, що в сучасній педагогічній освіті медіаграмотність стала однією із ключових компетенцій. Роль педагога, відповідно до нової парадигми, набула змін від традиційної ролі споживача інформації до аналітика, спроможного критично переосмислювати феномен медіаосвіти, здатного усвідомлено аналізувати отриману інформацію та методично грамотно використовувати її у своїй професійній діяльності.
{"title":"Формування медіаграмотності як актуальна складова трансверсальної компетентності майбутнього педагога","authors":"Людмила Попова","doi":"10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.3(2).2022.10","url":null,"abstract":"У статті досліджується сутність понять «медіаграмотність» та «медіаосвіта»; обґрунтовано педагогічні умови процесу формування медіаграмотності майбутніх педагогів у сучасних закладах вищої освіти України; проаналізовано генезис становлення феномена медіаграмотності у світовій науці, її роль у формування професійних якостей майбутніх педагогів як актуальної складової трансверсальної компетентності сучасного фахівця; наведено можливі варіанти запровадження та реалізації основних принципів медіаосвітита медіаграмотності в професійній підготовці майбутніх учителів у сучасних закладах вищої педагогічної освіти.Процеси глобалізації та соціально-економічні зміни, які відбуваються в сучасній Україні, визначили нові напрями формування професійної компетентності майбутніх педагогів.Конкурентоздатність майбутніх фахівців залежить від якості оволодіння ними знаннями, культури спілкування, уміння мислити й діяти відповідно вимог сучасного ринку праці. Заклади вищої освіти покликані створити умови для підготовки фахівців інноваційного типу, які володіють трансверсальними компетентностями та здатні забезпечити особистістну трансверсальність – нову історичну форму універсальності в межах глобального світового суспільства. Сучасна система підготовки студентів у закладах вищої освіти є однією з нагальних проблем вітчизняної освіти повинна відповідати оновленим вимогам та забезпечувати належний рівень готовності майбутніх фахівців до ефективної професійної діяльності.Доведено, що в сучасній педагогічній освіті медіаграмотність стала однією із ключових компетенцій. Роль педагога, відповідно до нової парадигми, набула змін від традиційної ролі споживача інформації до аналітика, спроможного критично переосмислювати феномен медіаосвіти, здатного усвідомлено аналізувати отриману інформацію та методично грамотно використовувати її у своїй професійній діяльності.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124478418","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：