Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.10
Віра Корх
У данiй статтi охарактеризовано психоемоцiйнi стани дiтей, постраждалих вiд вiйни (тривоги, страху, стресу, травматичного стресу, психологiчної травми та пост-травматичного стресового розладу), та психотравмiвнi подi", що призвели до виникнення цих станiв, визначено основнi риси травмуючої ситуацiї; проаналiзовано особливостi психотерапевтичної допомоги дiтям вiйни: описано психотерапевтичнi життєзмiнювальнi технологi" та технiки роботи з психоемоцiйними станами дiтей вiйни у психотерапевтичному процесi. Охарактеризовано особливостi органiзацiї технологiї емоцiйно пiдтримуючої комунiкацiї з дiтьми вiйни. В рамках даної технологiї розкрито поняття навичок ефективного слухання (рефлексивного, нерефлексивного та емпатiйного). Визначено основнi прийоми ефективного слухання: мовчазне слухання, уточнення, переказ, перефразування, подальший розвиток думок, узагальнення та резюмування. Також в рамках згаданої технологiї використовують мовленнєвi висловлювання згоди, пiдбадьорювання, схвалення, позитивної випереджальної оцiнки; емоцiйний, просторовий, мовленнєвий та iнтеракцiйний контакт; оптико-кiнестичнi засоби комунiкацiї: мiмiку обличчя (усмiшку, вираження та контроль емоцiй), погляд («очi в очi» та «обличчя в обличчя»), позу (вiдкритостi, довiри, готовностi до спiлкування), жести i дотики (погладжування, рукостискання, поплескування, обiйми, поцiлунки).У статтi охарактеризовано технологiї застосування рiзних напрямiв арт-терапiї у психотерапевтичнiй роботi з дiтьми: iгрової терапiї, казкотерапiї, лялькотерапiї, терапiї малюванням. Окреслено структуру казкотерапевтичного заняття (ритуал «входу» в казку, повторення, розширення уявлень дiтей про свiт, набуття та iнтеграцiя набутого досвiду в життєдiяльнiсть, резюмування та ритуал «виходу» з казки), наведено рекомендованi дитячi казки для психотерапевтичної роботи з дiтьми. Також наведено приклади креативного використання пiсенної казкотерапiї в аудiоформатi через застосування iнновацiйних цифрових технологiй. Наведено антистресовi стабiлiзуючi арт-терапевтичнi, дихальнi, медитативнi технiки роботи з дiтьми вiйни.У статтi пiдкреслено важливiсть iндивiдуального пiдходу до дiтей у психотерапевтичному процесi, створення психологiчно сприятливої атмосфери довiри та прийняття з метою пiдвищення ефективностi психотерапiї та вiдновлення психоемоцiйного стану дiтей, постраждалих вiд воєнних подiй, для забезпечення оптимального функцiонування у суспiльствi, адаптацiї, соцiалiзацiї та вiдчуття психологiчного благополуччя.
{"title":"Особливостi психотерапевтичної роботи з психоемоцiйними станами дiтей вiйни","authors":"Віра Корх","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.10","url":null,"abstract":"У данiй статтi охарактеризовано психоемоцiйнi стани дiтей, постраждалих вiд вiйни (тривоги, страху, стресу, травматичного стресу, психологiчної травми та пост-травматичного стресового розладу), та психотравмiвнi подi\", що призвели до виникнення цих станiв, визначено основнi риси травмуючої ситуацiї; проаналiзовано особливостi психотерапевтичної допомоги дiтям вiйни: описано психотерапевтичнi життєзмiнювальнi технологi\" та технiки роботи з психоемоцiйними станами дiтей вiйни у психотерапевтичному процесi. Охарактеризовано особливостi органiзацiї технологiї емоцiйно пiдтримуючої комунiкацiї з дiтьми вiйни. В рамках даної технологiї розкрито поняття навичок ефективного слухання (рефлексивного, нерефлексивного та емпатiйного). Визначено основнi прийоми ефективного слухання: мовчазне слухання, уточнення, переказ, перефразування, подальший розвиток думок, узагальнення та резюмування. Також в рамках згаданої технологiї використовують мовленнєвi висловлювання згоди, пiдбадьорювання, схвалення, позитивної випереджальної оцiнки; емоцiйний, просторовий, мовленнєвий та iнтеракцiйний контакт; оптико-кiнестичнi засоби комунiкацiї: мiмiку обличчя (усмiшку, вираження та контроль емоцiй), погляд («очi в очi» та «обличчя в обличчя»), позу (вiдкритостi, довiри, готовностi до спiлкування), жести i дотики (погладжування, рукостискання, поплескування, обiйми, поцiлунки).У статтi охарактеризовано технологiї застосування рiзних напрямiв арт-терапiї у психотерапевтичнiй роботi з дiтьми: iгрової терапiї, казкотерапiї, лялькотерапiї, терапiї малюванням. Окреслено структуру казкотерапевтичного заняття (ритуал «входу» в казку, повторення, розширення уявлень дiтей про свiт, набуття та iнтеграцiя набутого досвiду в життєдiяльнiсть, резюмування та ритуал «виходу» з казки), наведено рекомендованi дитячi казки для психотерапевтичної роботи з дiтьми. Також наведено приклади креативного використання пiсенної казкотерапiї в аудiоформатi через застосування iнновацiйних цифрових технологiй. Наведено антистресовi стабiлiзуючi арт-терапевтичнi, дихальнi, медитативнi технiки роботи з дiтьми вiйни.У статтi пiдкреслено важливiсть iндивiдуального пiдходу до дiтей у психотерапевтичному процесi, створення психологiчно сприятливої атмосфери довiри та прийняття з метою пiдвищення ефективностi психотерапiї та вiдновлення психоемоцiйного стану дiтей, постраждалих вiд воєнних подiй, для забезпечення оптимального функцiонування у суспiльствi, адаптацiї, соцiалiзацiї та вiдчуття психологiчного благополуччя.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"62 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139004307","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.13
О.М. Матвієнко, Наталія Ведмеденко
У статті зосереджено увагу на питанні професійної етики вченого, яке має велике значення, оскільки своїми дослідженнями вчений змінює та трансформує суспільство, що дає конкретні орієнтири для подальшого науково-технічного розвитку. Цивілізоване суспільство, яке складається з активних і свідомих громадян, прислухається до слів, порад і пропозицій науковців. У статті розглядаються інтегровані процеси в науці та відмінність наукового світогляду від загальноприйнятого у ХІХ ст. У статті обговорюється історія розвитку науки, а також історія конфлікту та зміни конкуруючих дослідницьких програм, які відбуваються в результаті їхньої евристичної сили в інтерпретації емпіричних даних, у передбаченні майбутнього розвитку науки та в обороні поля. Аналіз наукової літератури дозволив зробити висновок, що волевільне та свідомо налаштоване високоосвічене українство, зусиллями якого імплементовувався кращий європейський досвід, повсякчас дбало про формування наступної всебічно розвиненої генерації, яка б стала їм достойною заміною. Поліваріантність розвитку проукраїнської вищої освіти торкалася кращих освітньо-наукових традицій носіїв європейської культури та досвіду. Виходячи з цього, варто зазначити, що питання про світогляд не може бути вирішене, якщо поставити його в абстрактно-загальному вигляді, тобто поза історією його розвитку. Стаття демонструє, що навіть якщо провести найширше уточнення слова «світогляд», воно не дасть великого розуміння суперечливості цього терміну. Значно легше буде зрозуміти, що таке науковий світогляд. Тому в статті виявляється специфіка наукового світогляду, викладаючи його як різний історичний тип на основі принципу історизму. З чого можна зробити висновок, що історичні типи світогляду є результатом різної форми духовно-практичного ставлення людини до себе і зовнішнього світу в поєднанні зі створенням культурно-історичних умов суспільного життя в певний момент. Вони гарантують історичну стабільність і забезпечують змістовну та цілеспрямовану історію для спільнот, а вчений несе відповідальність за наслідки своїх дій, які можуть вплинути на розвиток людства чи природного світу. Дослідник повинен протистояти бажанню отримати результати, що відхиляються від принципів істинності, достовірності, міжособистісної довіри, гуманізму.
{"title":"Формування наукового світогляду в ХІХ столітті та інтегративні процеси в науці","authors":"О.М. Матвієнко, Наталія Ведмеденко","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.13","url":null,"abstract":"У статті зосереджено увагу на питанні професійної етики вченого, яке має велике значення, оскільки своїми дослідженнями вчений змінює та трансформує суспільство, що дає конкретні орієнтири для подальшого науково-технічного розвитку. Цивілізоване суспільство, яке складається з активних і свідомих громадян, прислухається до слів, порад і пропозицій науковців. У статті розглядаються інтегровані процеси в науці та відмінність наукового світогляду від загальноприйнятого у ХІХ ст. У статті обговорюється історія розвитку науки, а також історія конфлікту та зміни конкуруючих дослідницьких програм, які відбуваються в результаті їхньої евристичної сили в інтерпретації емпіричних даних, у передбаченні майбутнього розвитку науки та в обороні поля. Аналіз наукової літератури дозволив зробити висновок, що волевільне та свідомо налаштоване високоосвічене українство, зусиллями якого імплементовувався кращий європейський досвід, повсякчас дбало про формування наступної всебічно розвиненої генерації, яка б стала їм достойною заміною. Поліваріантність розвитку проукраїнської вищої освіти торкалася кращих освітньо-наукових традицій носіїв європейської культури та досвіду. Виходячи з цього, варто зазначити, що питання про світогляд не може бути вирішене, якщо поставити його в абстрактно-загальному вигляді, тобто поза історією його розвитку. Стаття демонструє, що навіть якщо провести найширше уточнення слова «світогляд», воно не дасть великого розуміння суперечливості цього терміну. Значно легше буде зрозуміти, що таке науковий світогляд. Тому в статті виявляється специфіка наукового світогляду, викладаючи його як різний історичний тип на основі принципу історизму. З чого можна зробити висновок, що історичні типи світогляду є результатом різної форми духовно-практичного ставлення людини до себе і зовнішнього світу в поєднанні зі створенням культурно-історичних умов суспільного життя в певний момент. Вони гарантують історичну стабільність і забезпечують змістовну та цілеспрямовану історію для спільнот, а вчений несе відповідальність за наслідки своїх дій, які можуть вплинути на розвиток людства чи природного світу. Дослідник повинен протистояти бажанню отримати результати, що відхиляються від принципів істинності, достовірності, міжособистісної довіри, гуманізму.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"68 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139004104","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.09
Надія Коновалова
У статтi представлений аналiз iснуючих наукових поглядiв на концепт «iншомовної комунiкативної компетентностi» взагалi та окремi його елементи зокрема. Доведено вiдсутнiсть єдиного пiдходу до змiсту поняття iншомовної комунiкативної компетентностi, строкатiсть змiсту та складових елементiв термiнологiчних понять «компетентнiсть» та «комунiкативна компетентнiсть». З'ясовано, що по вiдношенню до комунiкативної застосовують як поняття компетентнiсть, так i компетенцiя, якi можуть вживатися як у якостi синонiмiчних понять, так i мати вiдмiнне значення. Визначено основнi критерiї розмежування термiнiв компетентнiсть та компетенцiя: критерiй об'єктивностi, поведiнковий та дiяльнiсний критерiї. Зроблено висновок, що у контекстi iншомовної комунiкативної компетентностi доцiльно використовувати комплексний пiдхiд пiд час розмежування понять компетентнiсть та компетенцiя. Проаналiзовано концепти комунiкативної компетентностi у вiтчизнянiй та закордоннiй науковiй лiтературi, встановлено основний напрямок їх еволюцiї: з'ясування структурного складу та обсягу поняття комунiкативна компетентнiсть. Виявлено вiдсутнiсть єдиної класифiкацiї складових елементiв iншомовної комунiкативної компетентностi, вiдмiннiсть поглядiв на поняття мовно та мовленнєвої компетентностi. Запропоновано використання поняття «мовної компетенцiї» у якостi мовних знань, а «мовленнєвої компетентностi» як актуалiзацiї мовних знань, їх практичного використання.Надано авторськi визначення понять «об'єктивна iншомовна компетенцiя», «iншомовна комунiкативна компетенцiя», «iншомовна комунiкативна компетентнiсть». Запропоновано багаторiвневу структуру концепту iншомовної комунiкативної компетентностi, елементами якої є мовленнєвий компонент (мовна компетенцiя та мовленнєва компетентнiсть), соцiокультурний компонент (соцiокультурна компетенцiя та компетентнiсть), особистiсний та цiннiсний компоненти. Зроблено висновок, що метою формування iншомовної комунiкативної компетентностi є сформованiсть усiх її елементiв.
{"title":"Iншомовна комунiкативна компетентнiсть: сутнiсть та структура","authors":"Надія Коновалова","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.09","url":null,"abstract":"У статтi представлений аналiз iснуючих наукових поглядiв на концепт «iншомовної комунiкативної компетентностi» взагалi та окремi його елементи зокрема. Доведено вiдсутнiсть єдиного пiдходу до змiсту поняття iншомовної комунiкативної компетентностi, строкатiсть змiсту та складових елементiв термiнологiчних понять «компетентнiсть» та «комунiкативна компетентнiсть». З'ясовано, що по вiдношенню до комунiкативної застосовують як поняття компетентнiсть, так i компетенцiя, якi можуть вживатися як у якостi синонiмiчних понять, так i мати вiдмiнне значення. Визначено основнi критерiї розмежування термiнiв компетентнiсть та компетенцiя: критерiй об'єктивностi, поведiнковий та дiяльнiсний критерiї. Зроблено висновок, що у контекстi iншомовної комунiкативної компетентностi доцiльно використовувати комплексний пiдхiд пiд час розмежування понять компетентнiсть та компетенцiя. Проаналiзовано концепти комунiкативної компетентностi у вiтчизнянiй та закордоннiй науковiй лiтературi, встановлено основний напрямок їх еволюцiї: з'ясування структурного складу та обсягу поняття комунiкативна компетентнiсть. Виявлено вiдсутнiсть єдиної класифiкацiї складових елементiв iншомовної комунiкативної компетентностi, вiдмiннiсть поглядiв на поняття мовно та мовленнєвої компетентностi. Запропоновано використання поняття «мовної компетенцiї» у якостi мовних знань, а «мовленнєвої компетентностi» як актуалiзацiї мовних знань, їх практичного використання.Надано авторськi визначення понять «об'єктивна iншомовна компетенцiя», «iншомовна комунiкативна компетенцiя», «iншомовна комунiкативна компетентнiсть». Запропоновано багаторiвневу структуру концепту iншомовної комунiкативної компетентностi, елементами якої є мовленнєвий компонент (мовна компетенцiя та мовленнєва компетентнiсть), соцiокультурний компонент (соцiокультурна компетенцiя та компетентнiсть), особистiсний та цiннiсний компоненти. Зроблено висновок, що метою формування iншомовної комунiкативної компетентностi є сформованiсть усiх її елементiв.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"6 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139005570","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Удосконалення системи вищої освiти в Українi потребує здiйснення порiвняльних дослiджень розвитку освiтнiх систем рiзних країн. Попри те, що Туреччина впроваджує власну систему вищої освiти, яка вiдрiзняється вiд Європейської, країна активно працює над її гармонiзацiєю з Європейськими стандартами. Ефективне правове регулювання є ключовою умовою та дiєвим iнструментом для успiшного розвитку й модернiзацiї системи вищої освiти. Сучаснi тенденцiї трансформацiї освiтнiх систем, глобальнi змiни у суспiльствi та iнтенсивний розвиток ринку працi створюють новi передумови для спiвпрацi закладiв вищої освiти рiзних країн. Намагання України та Турецької Республiки доєднатися до Європейського освiтнього простору зумовлює необхiднiсть поєднання зусиль для досягнення спiльної мети, змiцнення iмiджу та привабливостi наших країн у свiтi.Метою статтi є огляд державного нормативно-правового забезпечення вищої освiти Турецької Республiки та останнiх змiн у законодавчих документах задля подальшого порiвняння з органiзацiєю вищої освiти в Українi та виявлення позитивного досвiду для запозичення. Застосовано теоретичнi (контент-аналiз офiцiйних документiв) i конкретно-науковi (хронологiчний та причинно-наслiдковий аналiз) методи дослiдження, що уможливило вивчення нормативно-законодавчого забезпечення системи вищої освiти Турецької Республiки та аналiз сучасного стану, тенденцiй модернiзацiї та перспектив розвитку галузi з метою впровадження передового досвiду в органiзацiю системи вищої освiти України. З'ясовано мету та принципи вищо освiти Турецької Республiки, розглянуто Турецьку Рамку квалiфiкацiй, дослiджено процедури та принципи проведення вступних iспитiв i досвiд створення вiртуального путiвника для абiтурiєнтiв, взято до уваги думки та рекомендацiї турецьких вчених щодо органiзацiї роботи органiв вищої освiти.
{"title":"Державне нормативно-правове забезпечення вищої освiти Турецької Республiки","authors":"Лілія Володимирівна Барановська, Тетяна Тарнавська","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.04","url":null,"abstract":"Удосконалення системи вищої освiти в Українi потребує здiйснення порiвняльних дослiджень розвитку освiтнiх систем рiзних країн. Попри те, що Туреччина впроваджує власну систему вищої освiти, яка вiдрiзняється вiд Європейської, країна активно працює над її гармонiзацiєю з Європейськими стандартами. Ефективне правове регулювання є ключовою умовою та дiєвим iнструментом для успiшного розвитку й модернiзацiї системи вищої освiти. Сучаснi тенденцiї трансформацiї освiтнiх систем, глобальнi змiни у суспiльствi та iнтенсивний розвиток ринку працi створюють новi передумови для спiвпрацi закладiв вищої освiти рiзних країн. Намагання України та Турецької Республiки доєднатися до Європейського освiтнього простору зумовлює необхiднiсть поєднання зусиль для досягнення спiльної мети, змiцнення iмiджу та привабливостi наших країн у свiтi.Метою статтi є огляд державного нормативно-правового забезпечення вищої освiти Турецької Республiки та останнiх змiн у законодавчих документах задля подальшого порiвняння з органiзацiєю вищої освiти в Українi та виявлення позитивного досвiду для запозичення. Застосовано теоретичнi (контент-аналiз офiцiйних документiв) i конкретно-науковi (хронологiчний та причинно-наслiдковий аналiз) методи дослiдження, що уможливило вивчення нормативно-законодавчого забезпечення системи вищої освiти Турецької Республiки та аналiз сучасного стану, тенденцiй модернiзацiї та перспектив розвитку галузi з метою впровадження передового досвiду в органiзацiю системи вищої освiти України. З'ясовано мету та принципи вищо освiти Турецької Республiки, розглянуто Турецьку Рамку квалiфiкацiй, дослiджено процедури та принципи проведення вступних iспитiв i досвiд створення вiртуального путiвника для абiтурiєнтiв, взято до уваги думки та рекомендацiї турецьких вчених щодо органiзацiї роботи органiв вищої освiти.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"5 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139005853","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.12
Світлана Лук’янчук, Марина Комогорова
Актуальність дослідження обумовлюється тим, що, відповідно до концепції НУШ, вивчення іноземної мови вважається одним з пріоритетних напрямків освітньої політики в Україні. Володіти іноземною мовою означає бути готовим до її використання в різноманітних ситуаціях реального іншомовного спілкування. Тому формування основ іншомовної діалогічної компетентності є ключовою метою навчання іноземних мов молодших школярів. Відповідно до вікових особливостей учнів початкової школи гра, особливо рольова гра, є ефективним методом формування іншомовної діалогічної компетентності.Метою дослідження було розглянути методику використання рольової гри для формування іншомовної діалогічної компетентності молодших школярів. Авторами поставлено наступні завдання: розглянути методику формування іншомовної діалогічної компетентності молодших школярів; розкрити особливості використання рольових ігор у навчанні іноземної мови молодших школярів; представити ілюстративний приклад рольової гри, ефективної для роботи з учнями початкової школи.У роботі використано теоретичні методи дослідження, а саме, метод критичного аналізу наукової літератури з досліджуваної проблеми для визначення основних методологічних категорій дослідження, а також метод вивчення та узагальнення позитивного досвіду використання рольових ігор з метою формування іншомовної діалогічної компетентності учнів початкової школи.Охарактеризовано сутність іншомовної діалогічної компетентності, розглянуто особливості навчання іншомовного діалогічного мовлення молодших школярів. Встановлено, що діти молодшого шкільного віку практично не мають внутрішньої потреби вивчати іноземну мову. Тому важливо створювати на уроках умови, за яких в учнів буде виникати мотив і природне бажання щось сказати, передати свої почуття.З’ясовано, що рольова гра представляє собою добре організовану і контрольовану ситуацію, наближену до реальної, в якій учні виконують різноманітні уявні ролі для вирішення реальної проблеми в безпечному середовищі класу, використовують при цьому іноземну мову. Наведено приклад рольової гри на тему «Родинне дерево».Підсумовано, що використання рольової гри є ефективним методом формування іншомовної діалогічної компетентності молодших школярів за умови її ретельної підготовки та дотримання рекомендацій щодо її впровадження на всіх етапах: до, під час та після проведення.Дослідження підготовки майбутніх учителів початкової школи до навчання іноземної мови з використанням рольових ігор може бути перспективним напрямком майбутніх досліджень.
{"title":"Рольова гра як ефективний метод формування іншомовної діалогічної компетентності учнів початкової школи","authors":"Світлана Лук’янчук, Марина Комогорова","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.12","url":null,"abstract":"Актуальність дослідження обумовлюється тим, що, відповідно до концепції НУШ, вивчення іноземної мови вважається одним з пріоритетних напрямків освітньої політики в Україні. Володіти іноземною мовою означає бути готовим до її використання в різноманітних ситуаціях реального іншомовного спілкування. Тому формування основ іншомовної діалогічної компетентності є ключовою метою навчання іноземних мов молодших школярів. Відповідно до вікових особливостей учнів початкової школи гра, особливо рольова гра, є ефективним методом формування іншомовної діалогічної компетентності.Метою дослідження було розглянути методику використання рольової гри для формування іншомовної діалогічної компетентності молодших школярів. Авторами поставлено наступні завдання: розглянути методику формування іншомовної діалогічної компетентності молодших школярів; розкрити особливості використання рольових ігор у навчанні іноземної мови молодших школярів; представити ілюстративний приклад рольової гри, ефективної для роботи з учнями початкової школи.У роботі використано теоретичні методи дослідження, а саме, метод критичного аналізу наукової літератури з досліджуваної проблеми для визначення основних методологічних категорій дослідження, а також метод вивчення та узагальнення позитивного досвіду використання рольових ігор з метою формування іншомовної діалогічної компетентності учнів початкової школи.Охарактеризовано сутність іншомовної діалогічної компетентності, розглянуто особливості навчання іншомовного діалогічного мовлення молодших школярів. Встановлено, що діти молодшого шкільного віку практично не мають внутрішньої потреби вивчати іноземну мову. Тому важливо створювати на уроках умови, за яких в учнів буде виникати мотив і природне бажання щось сказати, передати свої почуття.З’ясовано, що рольова гра представляє собою добре організовану і контрольовану ситуацію, наближену до реальної, в якій учні виконують різноманітні уявні ролі для вирішення реальної проблеми в безпечному середовищі класу, використовують при цьому іноземну мову. Наведено приклад рольової гри на тему «Родинне дерево».Підсумовано, що використання рольової гри є ефективним методом формування іншомовної діалогічної компетентності молодших школярів за умови її ретельної підготовки та дотримання рекомендацій щодо її впровадження на всіх етапах: до, під час та після проведення.Дослідження підготовки майбутніх учителів початкової школи до навчання іноземної мови з використанням рольових ігор може бути перспективним напрямком майбутніх досліджень.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"41 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139006169","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.06
Максим Борисьонок
У статтi окреслено особливостi фаховоi пiдготовки майбутнiх учителiв початкових класiв до застосування цифрових освiтнiх технологiй у професiйнiй дiяльностi, здiйснено теоретичне обrрунтування доцiльностi iх використання у роботi з молодшими школярами вiдповiдно до iдей Концепцii «Нова украiнська школа».Особливу дослiдницьку увагу придiлено огляду нормативно-правових документiв, а саме: Закону Украiни «Про освiту», Закону Украiни «Про вищу освiту», Концепцii розвитку цифрових компетентностей, Стратегii розвитку вищоi освiти в Украiнi на 2022-2032 рр. та напрацювань дослiдникiв в контекстi означеноi проблеми.Внаслiдок аналiзу фахових джерел встановлено взаємозв'язок цифрової компетентностi майбутнього вчителя та його готовностi до використання цифрових освiтнiх технологiй у професiйнiй дiяльностi, яку потрактовуємо як динамiчну iнтегративну властивiсть особистостi вчителя, яка вирiзняється наявнiстю знань, умiнь i навичок у галузi iнформацiйно-комунiкативних технологiй, критичного мислення, стiйкої мотивацii до професiйноi дiяльностi, що в сукупностi дає змогу квалiфiковано розв'язувати складнi професiйнi завдання в галузi цифрової освiти молодших школярiв.Запропоновано класифiкацiю цифрових освiтнiх технологiй для використання у професiйнiй дiяльностi майбутнiми вчителями початкової школи: технологiї обробки iнформацii (AI SYNTHESIA); технологiї баз даних (проєкт «Розумники» (Smart kids)); мультимедiа-технологiї (веб-проєкт «Читанка»); мережевi (телекомунiкацiйнi) технологiї (Clarastudio.tv. Безпечний iнтернет для дiтей); геоiнформацiйнi технологiї (Google maps); технологiї комп'ютерного моделювання (iнтерактивна дошка PADLET); технологiї комп'ютерного експерименту (конструктор дiаграм Canva); технологiї комп'ютерного контролю (Quizizz).Висвiтлено функцiональнi можливостi запропонованих цифрових освiтнiх технологiй та особливостi роботи з ними, якi втiленi у посiбнику «Цифровi освiтнi технологii у роботi вчителя початкової школи», що є елементом навчально-методичного забезпечення однойменного спецкурсу у змiстi фахової пiдготовки студентiв.
{"title":"Змiст фахової пiдготовки майбутнiх учителiв початкової школи до використання цифрових освiтнiх технологiй","authors":"Максим Борисьонок","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.06","url":null,"abstract":"У статтi окреслено особливостi фаховоi пiдготовки майбутнiх учителiв початкових класiв до застосування цифрових освiтнiх технологiй у професiйнiй дiяльностi, здiйснено теоретичне обrрунтування доцiльностi iх використання у роботi з молодшими школярами вiдповiдно до iдей Концепцii «Нова украiнська школа».Особливу дослiдницьку увагу придiлено огляду нормативно-правових документiв, а саме: Закону Украiни «Про освiту», Закону Украiни «Про вищу освiту», Концепцii розвитку цифрових компетентностей, Стратегii розвитку вищоi освiти в Украiнi на 2022-2032 рр. та напрацювань дослiдникiв в контекстi означеноi проблеми.Внаслiдок аналiзу фахових джерел встановлено взаємозв'язок цифрової компетентностi майбутнього вчителя та його готовностi до використання цифрових освiтнiх технологiй у професiйнiй дiяльностi, яку потрактовуємо як динамiчну iнтегративну властивiсть особистостi вчителя, яка вирiзняється наявнiстю знань, умiнь i навичок у галузi iнформацiйно-комунiкативних технологiй, критичного мислення, стiйкої мотивацii до професiйноi дiяльностi, що в сукупностi дає змогу квалiфiковано розв'язувати складнi професiйнi завдання в галузi цифрової освiти молодших школярiв.Запропоновано класифiкацiю цифрових освiтнiх технологiй для використання у професiйнiй дiяльностi майбутнiми вчителями початкової школи: технологiї обробки iнформацii (AI SYNTHESIA); технологiї баз даних (проєкт «Розумники» (Smart kids)); мультимедiа-технологiї (веб-проєкт «Читанка»); мережевi (телекомунiкацiйнi) технологiї (Clarastudio.tv. Безпечний iнтернет для дiтей); геоiнформацiйнi технологiї (Google maps); технологiї комп'ютерного моделювання (iнтерактивна дошка PADLET); технологiї комп'ютерного експерименту (конструктор дiаграм Canva); технологiї комп'ютерного контролю (Quizizz).Висвiтлено функцiональнi можливостi запропонованих цифрових освiтнiх технологiй та особливостi роботи з ними, якi втiленi у посiбнику «Цифровi освiтнi технологii у роботi вчителя початкової школи», що є елементом навчально-методичного забезпечення однойменного спецкурсу у змiстi фахової пiдготовки студентiв.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"47 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139006058","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.14
О.М. Матвієнко, Ірина Матвієнко
Актуальність статті зумовлена пошуком шляхів ефективного розвитку соціальної активності здобувачів вищої освіти у ЗВО під час війни та у поствоєнний період. Встановлено, що соціальна активність студента – це риса його способу життєдіяльності у процесі фахової підготовки, що відображає міру спрямованості його здібностей, знань, навичок, прагнень, концентрації вольових, творчих зусиль на реалізацію нагальних потреб повоєнного суспільства, інтересів, ідеалів.Звернено дослідницьку увагу на вплив освітнього середовища педагогічного закладу вищої освіти на розвиток соціальної активності студентів. Зокрема, це середовище характеризується нами як таке, де здобувачі вищої освіти можуть навчатися та розвиватися, набуваючи різноманітний культурний і соціальний досвід через участь у спеціально організованих заходах, спрямованих на задоволення їхніх соціокультурних потреб, що передбачають соціальну та культурну взаємодію, яка відбувається під час їхньої фахової підготовки.Запропоновано ідеї щодо моделювання соціально-культурного освітнього середовища на Педагогічному факультеті УДУ імені Михайла Драгоманова у таких напрямах: громадські організації та студентські клуби (канали підтримки студентів «PF_UDU», «Чат ПФ» та «Чат першокурсників», Іnstagram сторінка, TikTok); волонтерська діяльність (майстер-класи з виготовлення окопних свічок для воїнів ЗСУ, всеукраїнська благодійна акція «Дитинство: крок у майбутнє»); спортивні та культурні заходи (патріотичні флешмоби (#НІВІЙНІВУКРАЇНІ_ПФ, «Я українець», «ВеликденьРазом_НПУ_UA»), підготовка команди на кубок з боулінгу та інші); проєкти та ініціативи спільнот (щотижневе опитування (з метою з’ясування проблемних питань, допомоги тим, хто її потребує, отримання пропозицій щодо удосконалення життя на факультеті), проєкти: «GO_PF», «Подаруй тепло дітям», «День відкритих дверей»); академічні та культурні конференції (виставки: «Моя історія війни... Війна очима студентської молоді», «Розмаїття писанок: від традицій до сучасності»).
{"title":"Освітнє середовище закладів вищої освіти як чинник розвитку соціальної активності студентів","authors":"О.М. Матвієнко, Ірина Матвієнко","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.14","url":null,"abstract":"Актуальність статті зумовлена пошуком шляхів ефективного розвитку соціальної активності здобувачів вищої освіти у ЗВО під час війни та у поствоєнний період. Встановлено, що соціальна активність студента – це риса його способу життєдіяльності у процесі фахової підготовки, що відображає міру спрямованості його здібностей, знань, навичок, прагнень, концентрації вольових, творчих зусиль на реалізацію нагальних потреб повоєнного суспільства, інтересів, ідеалів.Звернено дослідницьку увагу на вплив освітнього середовища педагогічного закладу вищої освіти на розвиток соціальної активності студентів. Зокрема, це середовище характеризується нами як таке, де здобувачі вищої освіти можуть навчатися та розвиватися, набуваючи різноманітний культурний і соціальний досвід через участь у спеціально організованих заходах, спрямованих на задоволення їхніх соціокультурних потреб, що передбачають соціальну та культурну взаємодію, яка відбувається під час їхньої фахової підготовки.Запропоновано ідеї щодо моделювання соціально-культурного освітнього середовища на Педагогічному факультеті УДУ імені Михайла Драгоманова у таких напрямах: громадські організації та студентські клуби (канали підтримки студентів «PF_UDU», «Чат ПФ» та «Чат першокурсників», Іnstagram сторінка, TikTok); волонтерська діяльність (майстер-класи з виготовлення окопних свічок для воїнів ЗСУ, всеукраїнська благодійна акція «Дитинство: крок у майбутнє»); спортивні та культурні заходи (патріотичні флешмоби (#НІВІЙНІВУКРАЇНІ_ПФ, «Я українець», «ВеликденьРазом_НПУ_UA»), підготовка команди на кубок з боулінгу та інші); проєкти та ініціативи спільнот (щотижневе опитування (з метою з’ясування проблемних питань, допомоги тим, хто її потребує, отримання пропозицій щодо удосконалення життя на факультеті), проєкти: «GO_PF», «Подаруй тепло дітям», «День відкритих дверей»); академічні та культурні конференції (виставки: «Моя історія війни... Війна очима студентської молоді», «Розмаїття писанок: від традицій до сучасності»).","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"110 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138976881","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.15
О. Митник
Вектор розвитку української економіки через повномасштабну російську агресію є доволі нестабільним. У таких умовах дуже важко спрогнозувати, яким чином буде розвиватися ринок праці. Через це старшокласники перебувають у дуже вразливому стані, оскільки перед якими наразі стоїть завдання обрати майбутню професію. Одним з найбільш важливих компонентів готовності до неї є сформований професійний план. Суперечності між обраною професією та інтересами школярів підтвердили, що вибір професії часто обумовлений випадковими та другорядними чинниками, що свідчить про його недостатню усвідомленість та остаточність.Визначено, що основними завданнями формування у старшокласників професійних планів є забезпечення їх систематизованими уявленнями про себе та розвиток вміння співвідносити ці знання із вимогами будь-якої професії. З цією метою було організовано факультативний курс, особлива роль під час якого належала професійним пробам учнів старших класів у сфері «людина – природа», які полягали у вивченні будови теплиць і парників, а потім спорудженні їх на пришкільній ділянці та з допомогою батьків під час літніх канікул.З метою формування у молодших школярів усвідомленого уявлення про світ і професії, соціально цінні якості, які необхідні для будь-якої професійної сфери, власний образ «Я», їм було запропоновано такі види діяльності з екологічним змістом: знайомство з професіями (садівник, еколог, фермер тощо), трудові проби (вирощування рослин та догляд за ними, виконання рослинних орнаментів, подорож на зелену планету за лікарськими рослинами та ін.). Констатується, що більшість учнів початкових класів вважають важливими для будь-якої професії знання своєї справи, працьовитість, бажання здобувати нові знання і навички. Для учнів середніх класів корисною для актуалізації професійного самовизначення є організація спеціальних класних години, на яких поєднувались теоретичні та практичні заняття, аналізувались вимоги професій, умови праці та якості, які необхідні для спеціаліста кожної з них, що допомає їм співвіднести зі своїми власними інтересами й схильностями.
{"title":"Специфіка професійної спрямованості школярів у сфері екології та її вплив на формування професійних планів","authors":"О. Митник","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.15","url":null,"abstract":"Вектор розвитку української економіки через повномасштабну російську агресію є доволі нестабільним. У таких умовах дуже важко спрогнозувати, яким чином буде розвиватися ринок праці. Через це старшокласники перебувають у дуже вразливому стані, оскільки перед якими наразі стоїть завдання обрати майбутню професію. Одним з найбільш важливих компонентів готовності до неї є сформований професійний план. Суперечності між обраною професією та інтересами школярів підтвердили, що вибір професії часто обумовлений випадковими та другорядними чинниками, що свідчить про його недостатню усвідомленість та остаточність.Визначено, що основними завданнями формування у старшокласників професійних планів є забезпечення їх систематизованими уявленнями про себе та розвиток вміння співвідносити ці знання із вимогами будь-якої професії. З цією метою було організовано факультативний курс, особлива роль під час якого належала професійним пробам учнів старших класів у сфері «людина – природа», які полягали у вивченні будови теплиць і парників, а потім спорудженні їх на пришкільній ділянці та з допомогою батьків під час літніх канікул.З метою формування у молодших школярів усвідомленого уявлення про світ і професії, соціально цінні якості, які необхідні для будь-якої професійної сфери, власний образ «Я», їм було запропоновано такі види діяльності з екологічним змістом: знайомство з професіями (садівник, еколог, фермер тощо), трудові проби (вирощування рослин та догляд за ними, виконання рослинних орнаментів, подорож на зелену планету за лікарськими рослинами та ін.). Констатується, що більшість учнів початкових класів вважають важливими для будь-якої професії знання своєї справи, працьовитість, бажання здобувати нові знання і навички. Для учнів середніх класів корисною для актуалізації професійного самовизначення є організація спеціальних класних години, на яких поєднувались теоретичні та практичні заняття, аналізувались вимоги професій, умови праці та якості, які необхідні для спеціаліста кожної з них, що допомає їм співвіднести зі своїми власними інтересами й схильностями.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"52 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138976509","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.05
Ірина Бондар
У статтi здiйснено rрунтовний теоретичний аналiз наукових пiдходiв до розробки компонентiв, критерiїв та показникiв сформованостi ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку. Наголошено на важливостi здiйснення педагогiчного впливу на процес налагодження стосункiв мiж дiтьми старшого дошкiльного вiку, пiдтримки сприятливого мiкроклiмату в дитячому спiвтовариствi, розробцi системи критерiв та показникiв для дiагностики ефективностi здiйсненої роботи. Охарактеризовано дефiнiцiї понять «компоненти», «критерiї», «показники», «критерiї сформованостi ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку» та «показники ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку». Проаналiзовано науково-методичнi працi щодо компонентiв формування ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку. Розглянуто освiтнi програми навчання та виховання дiтей дошкiльного вiку у яких, на думку автора, найчiткiше прослiдковується проблема визначення компонентiв, критерiїв та показникiв сформованостi ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку.Визначено, обrрунтовано та описано компоненти (пiзнавальний, регулятивний та вчинковий), розкрито критерiї (змiстовно-знаннєвий, емоцiйно-комунiкативний та дiяльнiсно-поведiнковий), уточнено показники (наявнiсть уявлення про ровесницькi стосунки; орiєнтування в основних питаннях про дружбу, товаришування, бажання взаємодiяти з однолiтками, розвинуте емоцiйно-позитивне ставлення до ровесникiв з дотриманням норм i правил зворотної комунiкацiї; наявнiсть вмiнь регуляцiї власного емоцiйного стану, розвинуте емоцiйно-позитивне ставлення до ровесникiв з дотриманням норм i правил зворотної комунiкацiї, вмiння вирiшувати конфлiктнi ситуацiї конструктивними методами); визначено рiвнi сформованостi ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку.
{"title":"Система критерiїв, показникiв та рiвнiв оцiнювання сформованостi ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку","authors":"Ірина Бондар","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.05","url":null,"abstract":"У статтi здiйснено rрунтовний теоретичний аналiз наукових пiдходiв до розробки компонентiв, критерiїв та показникiв сформованостi ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку. Наголошено на важливостi здiйснення педагогiчного впливу на процес налагодження стосункiв мiж дiтьми старшого дошкiльного вiку, пiдтримки сприятливого мiкроклiмату в дитячому спiвтовариствi, розробцi системи критерiв та показникiв для дiагностики ефективностi здiйсненої роботи. Охарактеризовано дефiнiцiї понять «компоненти», «критерiї», «показники», «критерiї сформованостi ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку» та «показники ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку». Проаналiзовано науково-методичнi працi щодо компонентiв формування ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку. Розглянуто освiтнi програми навчання та виховання дiтей дошкiльного вiку у яких, на думку автора, найчiткiше прослiдковується проблема визначення компонентiв, критерiїв та показникiв сформованостi ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку.Визначено, обrрунтовано та описано компоненти (пiзнавальний, регулятивний та вчинковий), розкрито критерiї (змiстовно-знаннєвий, емоцiйно-комунiкативний та дiяльнiсно-поведiнковий), уточнено показники (наявнiсть уявлення про ровесницькi стосунки; орiєнтування в основних питаннях про дружбу, товаришування, бажання взаємодiяти з однолiтками, розвинуте емоцiйно-позитивне ставлення до ровесникiв з дотриманням норм i правил зворотної комунiкацiї; наявнiсть вмiнь регуляцiї власного емоцiйного стану, розвинуте емоцiйно-позитивне ставлення до ровесникiв з дотриманням норм i правил зворотної комунiкацiї, вмiння вирiшувати конфлiктнi ситуацiї конструктивними методами); визначено рiвнi сформованостi ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"75 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139004013","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.16
Оксана Ступак, Анна Лейба
У статті розглянуто питання діагностування рівня комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Актуальність дослідження зумовлена тим, що перед дітьми дошкільного віку стоять завдання навчитися правильно спілкуватися в різних соціально-побутових ситуаціях, проявляти власну ініціативність, орієнтуватися в різних ситуаціях, наслідувати культуру мовленнєвої комунікації та проявляти стриманість у спілкуванні. Оволодіння наведеними вміннями передбачає формування комунікативної компетентності. Дослідження визначило три ключові критерії: емоційно-ціннісний, комунікативний та соціально-когнітивний, що визначають процес формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Емоційно-ціннісний критерій був визначений наступними показниками: емоційна спрямованість на дітей, які знаходяться в групі; вміння здійснювати контроль за власним настроєм та емоціями дітям та вміння формувати безконфліктні взаємини. Соціально-когнітивний критерій охарактеризований такими показниками як: розуміння дитиною самої специфіки спілкування; вміння оцінити та зрозуміти емоційний стан інших дітей старшого дошкільного віку. Комунікативний критерій був представлений показниками: вміння вести діалог як з ровесниками, так і дорослими; вміння ефективного взаємодіяти під час гри; вміння одержувати потрібну інформацію при веденні діалогу та показника, який вказує на вміння вислухати свого співрозмовника та відстояти власну думку. Відповідно до критеріїв комунікативної компетентності дітей дошкільного віку були обрані діагностичні методи, що дали можливість визначити рівень її сформованості. Після діагностики рівня сформованості комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку за визначним діагностичним інструментарієм були зроблені певні якісні та кількісні результати. Загальний висновок стосовно дослідження полягає в тому, що більшість дітей старшого дошкільного віку мають середній рівень комунікативної компетентності. Зокрема респонденти у своїй більшості продемонстрували недостатні вміння встановлювати взаємодію з однолітками та дорослими, уважно слухати, спокійно розмовляти, а також справлятися зі своїми емоціями. Зроблено висновок про важливість формування комунікативних навичок для підготовки дітей до успішного спілкування та встановлення взаємовідносин у майбутньому. Ця робота може виступити основою для подальших досліджень та розробки методики формування комунікативної компетентності серед дітей старшого дошкільного віку.
{"title":"Діагностика рівня комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку","authors":"Оксана Ступак, Анна Лейба","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.16","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання діагностування рівня комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Актуальність дослідження зумовлена тим, що перед дітьми дошкільного віку стоять завдання навчитися правильно спілкуватися в різних соціально-побутових ситуаціях, проявляти власну ініціативність, орієнтуватися в різних ситуаціях, наслідувати культуру мовленнєвої комунікації та проявляти стриманість у спілкуванні. Оволодіння наведеними вміннями передбачає формування комунікативної компетентності. Дослідження визначило три ключові критерії: емоційно-ціннісний, комунікативний та соціально-когнітивний, що визначають процес формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Емоційно-ціннісний критерій був визначений наступними показниками: емоційна спрямованість на дітей, які знаходяться в групі; вміння здійснювати контроль за власним настроєм та емоціями дітям та вміння формувати безконфліктні взаємини. Соціально-когнітивний критерій охарактеризований такими показниками як: розуміння дитиною самої специфіки спілкування; вміння оцінити та зрозуміти емоційний стан інших дітей старшого дошкільного віку. Комунікативний критерій був представлений показниками: вміння вести діалог як з ровесниками, так і дорослими; вміння ефективного взаємодіяти під час гри; вміння одержувати потрібну інформацію при веденні діалогу та показника, який вказує на вміння вислухати свого співрозмовника та відстояти власну думку. Відповідно до критеріїв комунікативної компетентності дітей дошкільного віку були обрані діагностичні методи, що дали можливість визначити рівень її сформованості. Після діагностики рівня сформованості комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку за визначним діагностичним інструментарієм були зроблені певні якісні та кількісні результати. Загальний висновок стосовно дослідження полягає в тому, що більшість дітей старшого дошкільного віку мають середній рівень комунікативної компетентності. Зокрема респонденти у своїй більшості продемонстрували недостатні вміння встановлювати взаємодію з однолітками та дорослими, уважно слухати, спокійно розмовляти, а також справлятися зі своїми емоціями. Зроблено висновок про важливість формування комунікативних навичок для підготовки дітей до успішного спілкування та встановлення взаємовідносин у майбутньому. Ця робота може виступити основою для подальших досліджень та розробки методики формування комунікативної компетентності серед дітей старшого дошкільного віку.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"132 45","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139004316","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}