Pub Date : 2023-07-25DOI: 10.26642/ema-2023-2(104)-199-211
Вікторія Хвіст
Стаття присвячена дослідженню питань амортизаційної політики суб’єктів господарювання та її впливу на інвестиційну безпеку держави. Метою статті є дослідження процесу відтворення необоротних активів та формування механізму амортизаційної політики підприємств в контексті посилення інвестиційної безпеки держави. За результатами проведеного економетричного аналізу зроблено висновок, що амортизація як джерело відтворення основних засобів практично не виконує свою функцію, тобто суми нарахованої амортизаії, які повертаються у складі виручки на підприємство і в подальшому формують балансовий прибуток, практично не сприяють відновленню основних засобів, а використовуються на поповнення оборотних активів. Цей факт вимагає усвідомлення урядом пріоритетності амортизації як важливого джерела фінансування й стимулювання процесів оновлення матеріально-технічної бази виробництва, що має знайти чітке відображення у цілях та завданнях Стратегії відновлення України та її економіки. Обґрунтовано доцільність відходу від політики лібералізації економічних відносин у сфері відтворення та необхідність повернення державного контролю за цільовим використанням амортизаційних коштів, що сприятиме відновленню зруйнованого економічного потенціалу України під час військової агресії російської федерації. Необхідність відновлення інвестиційного потенціалу держави не лише за рахунок зовнішніх інвестицій, але і повноцінного залучення внутрішніх джерел вимагає формування нових прогресивних підходів для узгодження інтересів держави та підприємств, особливо в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Запропоновано механізм формування та реалізації амортизаційної політики в сучасних умовах. Впровадження запропонованого механізму амортизаційної політики надасть можливість: гармонізувати інтереси держави та підприємства з акумуляції інвестиційних ресурсів; сформувати надійний фінансовий резерв відновлення основних засобів та забезпечення показника валового нагромадження на макрорівні, що сприятиме зміцненню інвестиційно-інноваційної безпеки держави; мотивувати підприємства для спрямування амортизаційних коштів на оновлення необоротних активів, що вплине на економію інших видів власних фінансових ресурсів (в т. ч. прибутку).
{"title":"Формування механізму амортизаційної політики підприємств у контексті посилення інвестиційної безпеки держави","authors":"Вікторія Хвіст","doi":"10.26642/ema-2023-2(104)-199-211","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2023-2(104)-199-211","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню питань амортизаційної політики суб’єктів господарювання та її впливу на інвестиційну безпеку держави. Метою статті є дослідження процесу відтворення необоротних активів та формування механізму амортизаційної політики підприємств в контексті посилення інвестиційної безпеки держави. За результатами проведеного економетричного аналізу зроблено висновок, що амортизація як джерело відтворення основних засобів практично не виконує свою функцію, тобто суми нарахованої амортизаії, які повертаються у складі виручки на підприємство і в подальшому формують балансовий прибуток, практично не сприяють відновленню основних засобів, а використовуються на поповнення оборотних активів. Цей факт вимагає усвідомлення урядом пріоритетності амортизації як важливого джерела фінансування й стимулювання процесів оновлення матеріально-технічної бази виробництва, що має знайти чітке відображення у цілях та завданнях Стратегії відновлення України та її економіки. Обґрунтовано доцільність відходу від політики лібералізації економічних відносин у сфері відтворення та необхідність повернення державного контролю за цільовим використанням амортизаційних коштів, що сприятиме відновленню зруйнованого економічного потенціалу України під час військової агресії російської федерації. Необхідність відновлення інвестиційного потенціалу держави не лише за рахунок зовнішніх інвестицій, але і повноцінного залучення внутрішніх джерел вимагає формування нових прогресивних підходів для узгодження інтересів держави та підприємств, особливо в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Запропоновано механізм формування та реалізації амортизаційної політики в сучасних умовах. Впровадження запропонованого механізму амортизаційної політики надасть можливість: гармонізувати інтереси держави та підприємства з акумуляції інвестиційних ресурсів; сформувати надійний фінансовий резерв відновлення основних засобів та забезпечення показника валового нагромадження на макрорівні, що сприятиме зміцненню інвестиційно-інноваційної безпеки держави; мотивувати підприємства для спрямування амортизаційних коштів на оновлення необоротних активів, що вплине на економію інших видів власних фінансових ресурсів (в т. ч. прибутку).","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69052609","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-25DOI: 10.26642/ema-2023-2(104)-144-149
Володимир Францович Загурський
Формування та реалізація інноваційного потенціалу людини є важливими факторами економічного розвитку суспільства. Однак, існують економічні та моральні межі, які обмежують цей процес. Економічні межі визначаються рівнем розвитку суспільства. Це означає, що доступні ресурси, фінансування та інфраструктура можуть бути обмеженими в менш розвинених економіках. Наприклад, країни з низьким рівнем доходів можуть мати обмежені можливості для фінансування досліджень та розвитку нових технологій. Таким чином, рівень економічного розвитку суспільства визначає масштаб та швидкість формування інноваційного потенціалу. Моральні межі пов’язані з базисними суспільними інститутами. Ці інститути включають законодавство, правову систему, культурні норми та цінності. Вони визначають рамки поведінки суб’єктів господарювання та рівень етичності інноваційних процесів. Наприклад, дотримання інтелектуальної власності, етичні стандарти досліджень на людях або застосування нових технологій відповідно до соціальних цінностей – все це є моральними межами, які впливають на формування та реалізацію інноваційного потенціалу. Державні інструменти підтримки інноваційної діяльності включають такі заходи, як надання державних гарантій і застосування політики державного протекціонізму, що спрямовані на розвиток, виробництво та використання високотехнологічної продукції. Державні інструменти підтримки інноваційної діяльності включають такі заходи, як надання державних гарантій і застосування політики державного протекціонізму, що спрямовані на розвиток, виробництво та використання високотехнологічної продукції. Зокрема, уряд може створювати спеціальні фонди для стимулювання інвестицій, залучати державний капітал у реалізацію інноваційної інфраструктури та проектів у партнерстві з приватним сектором. Інновації є важливим чинником циклічного розвитку економіки, оскільки вони створюють нові технології і пристрої. Тому у сфері інноваційної економіки держава відіграє важливу роль у здійсненні антициклічного регулювання.
{"title":"Державно-інституційне забезпечення інноваційної моделі економіки","authors":"Володимир Францович Загурський","doi":"10.26642/ema-2023-2(104)-144-149","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2023-2(104)-144-149","url":null,"abstract":"Формування та реалізація інноваційного потенціалу людини є важливими факторами економічного розвитку суспільства. Однак, існують економічні та моральні межі, які обмежують цей процес. Економічні межі визначаються рівнем розвитку суспільства. Це означає, що доступні ресурси, фінансування та інфраструктура можуть бути обмеженими в менш розвинених економіках. Наприклад, країни з низьким рівнем доходів можуть мати обмежені можливості для фінансування досліджень та розвитку нових технологій. Таким чином, рівень економічного розвитку суспільства визначає масштаб та швидкість формування інноваційного потенціалу. Моральні межі пов’язані з базисними суспільними інститутами. Ці інститути включають законодавство, правову систему, культурні норми та цінності. Вони визначають рамки поведінки суб’єктів господарювання та рівень етичності інноваційних процесів. Наприклад, дотримання інтелектуальної власності, етичні стандарти досліджень на людях або застосування нових технологій відповідно до соціальних цінностей – все це є моральними межами, які впливають на формування та реалізацію інноваційного потенціалу. Державні інструменти підтримки інноваційної діяльності включають такі заходи, як надання державних гарантій і застосування політики державного протекціонізму, що спрямовані на розвиток, виробництво та використання високотехнологічної продукції. Державні інструменти підтримки інноваційної діяльності включають такі заходи, як надання державних гарантій і застосування політики державного протекціонізму, що спрямовані на розвиток, виробництво та використання високотехнологічної продукції. Зокрема, уряд може створювати спеціальні фонди для стимулювання інвестицій, залучати державний капітал у реалізацію інноваційної інфраструктури та проектів у партнерстві з приватним сектором. Інновації є важливим чинником циклічного розвитку економіки, оскільки вони створюють нові технології і пристрої. Тому у сфері інноваційної економіки держава відіграє важливу роль у здійсненні антициклічного регулювання.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69052920","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-25DOI: 10.26642/ema-2023-2(104)-150-155
Оксана Миколаївна Лукашук
Громадське здоров’я є одним з найважливіших економічних ресурсів суспільства. Зміна стану здоров’я людини впливає на якість її життя, продуктивність праці, освітній процес, рівень смертності та економічні процеси в цілому. Повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну спричинило безповоротні та вкрай негативні наслідки для здоров’я населення. Збройна агресія призвела до вчинення насилля, травм, поранень, що можуть бути серйозними та призвести до летальних випадків. Території, на яких проходять активні бойові дії, є занадто небезпечними для здоров’я та життя, так як постійних стрес, тривога порушують психологічний стан громадян. Під час військових конфліктів виникає низка проблем, а саме демографічна криза, порушується доступ до медицини на окупованих та звільнених територіях, зростає фінансова неплатоспроможність населення. Проблематика моніторингу громадського здоров’я як об’єкта публічного управління в системі охорони здоров’я є важливим та актуальним питанням за умов впливу ризиків, які відбуваються під час війни. Оцінка стану захворюваності населення сприяє ефективному прийняттю відповідних управлінських рішень у медичній сфері для профілактики хвороб, зміцнення та захисту здоров’я.
{"title":"Моніторинг стану громадського здоров’я як об’єкта публічного управління в умовах повномасштабної війни в Україні","authors":"Оксана Миколаївна Лукашук","doi":"10.26642/ema-2023-2(104)-150-155","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2023-2(104)-150-155","url":null,"abstract":"Громадське здоров’я є одним з найважливіших економічних ресурсів суспільства. Зміна стану здоров’я людини впливає на якість її життя, продуктивність праці, освітній процес, рівень смертності та економічні процеси в цілому. Повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну спричинило безповоротні та вкрай негативні наслідки для здоров’я населення. Збройна агресія призвела до вчинення насилля, травм, поранень, що можуть бути серйозними та призвести до летальних випадків. Території, на яких проходять активні бойові дії, є занадто небезпечними для здоров’я та життя, так як постійних стрес, тривога порушують психологічний стан громадян. Під час військових конфліктів виникає низка проблем, а саме демографічна криза, порушується доступ до медицини на окупованих та звільнених територіях, зростає фінансова неплатоспроможність населення. Проблематика моніторингу громадського здоров’я як об’єкта публічного управління в системі охорони здоров’я є важливим та актуальним питанням за умов впливу ризиків, які відбуваються під час війни. Оцінка стану захворюваності населення сприяє ефективному прийняттю відповідних управлінських рішень у медичній сфері для профілактики хвороб, зміцнення та захисту здоров’я.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69052947","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-25DOI: 10.26642/ema-2023-2(104)-191-198
Ігор Вадимович Тарасов, Лілія Михайлівна Філіпішина
Пенсійне забезпечення в нашій країні зазнало безліч реформаційних процесів безпосередньо і як частина фінансової та соціальної системи держави. Відносна стабільність системи пенсійного забезпечення успішно проходить перевірку навіть під час військового стану. Пенсійна система України історично складна, трирівнева, регулюється багатьма законами та інструкціями, розподіляє громадян на певні категорії. Один з трьох рівнів – добровільна накопичувальна система, яка представлена недержавними пенсійними фондами (НПФ) з різною структурою. В статті досліджено модель накопичення з історичними даними на типовому прикладі, побудовано регресійні моделі і за допомогою економетричного аналізу зроблено екстраполяцію даних на найближче десятиріччя. За результатами дослідження встановлено, що регулярне відкладання 10 % із середньої заробітної платні здатне зберегти рівень життя громадянина на пенсії порівняно із періодом трудової діяльності, особливо при використанні механізму податкового кредиту.
{"title":"Математичне моделювання процесів накопичення та виплат у недержавному пенсійному фонді","authors":"Ігор Вадимович Тарасов, Лілія Михайлівна Філіпішина","doi":"10.26642/ema-2023-2(104)-191-198","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2023-2(104)-191-198","url":null,"abstract":"Пенсійне забезпечення в нашій країні зазнало безліч реформаційних процесів безпосередньо і як частина фінансової та соціальної системи держави. Відносна стабільність системи пенсійного забезпечення успішно проходить перевірку навіть під час військового стану. Пенсійна система України історично складна, трирівнева, регулюється багатьма законами та інструкціями, розподіляє громадян на певні категорії. Один з трьох рівнів – добровільна накопичувальна система, яка представлена недержавними пенсійними фондами (НПФ) з різною структурою. В статті досліджено модель накопичення з історичними даними на типовому прикладі, побудовано регресійні моделі і за допомогою економетричного аналізу зроблено екстраполяцію даних на найближче десятиріччя. За результатами дослідження встановлено, що регулярне відкладання 10 % із середньої заробітної платні здатне зберегти рівень життя громадянина на пенсії порівняно із періодом трудової діяльності, особливо при використанні механізму податкового кредиту.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48389644","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-25DOI: 10.26642/ema-2023-2(104)-37-44
Володимир Георгійович Виговський, Олена Анатоліївна Виговська, Ірина Михайлівна Царук, Ганна Юріївна Ткачук, Світлана Борисівна Саннікова
Статтю присвячено дослідженню та особливостям маркетингових бізнес-комунікацій на логістичних підприємствах. Визначено, що для реалізації маркетингових цілей доцільно використовувати такі бізнес-комунікації: збільшення уваги до продукту або послуги; переконання клієнта купувати товар або послугу; збільшення лояльності клієнтів; розширення аудиторії. Запропоновано класифікацію та актуалізацію маркетологів у середовищі бізнес-комунікацій з урахуванням особливостей функціонування логістичних підприємств за такими ознаками: 1) за напрямом роботи (офлайн, онлайн); 2) за комунікаційною платформою; 3) за цільовим призначенням; 4) за способом комунікації з цільовою аудиторією; 5) за способом впливу на цільову аудиторію. Розглянуто аспекти маркетингових бізнес-комунікацій, а саме: реклама, пряма маркетингова комунікація, зв’язки з громадськістю, спонсорство та підтримка. Проаналізовано актуальність впровадження посади маркетолога для логістичного підприємства з урахуванням функціональних обов’язків відповідно до обраних бізнес-комунікацій. Визначено, що за відсутності в штатному розписі логістичного підприємства посад Social media маркетолога, SEO-маркетолога, E-mail-маркетолога та інших видів маркетологів відповідно до класифікаційних ознак їх функції виконує Digital-маркетолог. Здійснено розрахунок потенційних витрат для створення маркетингового відділу на логістичному підприємстві та визначено, що витрати на маркетингову кампанію залежать від розміру підприємства, ринку та конкуренції, де функціонує суб’єкт господарювання. Розглянуто залежність створення маркетингового відділу на підприємстві від таких факторів, як розмір підприємства, вид діяльності, наявність кваліфікованого персоналу, бюджет, потреби компанії в маркетингових рішеннях. Запропоновано впровадження маркетингових бізнес-комунікацій на логістичних підприємствах за рахунок співпраці з маркетинговими агентствами. Обґрунтовано ефективність використання таких видів бізнес-комунікацій для малих підприємств: еmail-маркетинг; використання платформ соціальних медіа для комунікації з клієнтами; вебсайт; контент-маркетинг; організація заходів.
{"title":"Ефективність маркетингових бізнес-комунікацій на логістичних підприємствах","authors":"Володимир Георгійович Виговський, Олена Анатоліївна Виговська, Ірина Михайлівна Царук, Ганна Юріївна Ткачук, Світлана Борисівна Саннікова","doi":"10.26642/ema-2023-2(104)-37-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2023-2(104)-37-44","url":null,"abstract":"Статтю присвячено дослідженню та особливостям маркетингових бізнес-комунікацій на логістичних підприємствах. Визначено, що для реалізації маркетингових цілей доцільно використовувати такі бізнес-комунікації: збільшення уваги до продукту або послуги; переконання клієнта купувати товар або послугу; збільшення лояльності клієнтів; розширення аудиторії. Запропоновано класифікацію та актуалізацію маркетологів у середовищі бізнес-комунікацій з урахуванням особливостей функціонування логістичних підприємств за такими ознаками: 1) за напрямом роботи (офлайн, онлайн); 2) за комунікаційною платформою; 3) за цільовим призначенням; 4) за способом комунікації з цільовою аудиторією; 5) за способом впливу на цільову аудиторію. Розглянуто аспекти маркетингових бізнес-комунікацій, а саме: реклама, пряма маркетингова комунікація, зв’язки з громадськістю, спонсорство та підтримка. Проаналізовано актуальність впровадження посади маркетолога для логістичного підприємства з урахуванням функціональних обов’язків відповідно до обраних бізнес-комунікацій. Визначено, що за відсутності в штатному розписі логістичного підприємства посад Social media маркетолога, SEO-маркетолога, E-mail-маркетолога та інших видів маркетологів відповідно до класифікаційних ознак їх функції виконує Digital-маркетолог. Здійснено розрахунок потенційних витрат для створення маркетингового відділу на логістичному підприємстві та визначено, що витрати на маркетингову кампанію залежать від розміру підприємства, ринку та конкуренції, де функціонує суб’єкт господарювання. Розглянуто залежність створення маркетингового відділу на підприємстві від таких факторів, як розмір підприємства, вид діяльності, наявність кваліфікованого персоналу, бюджет, потреби компанії в маркетингових рішеннях. Запропоновано впровадження маркетингових бізнес-комунікацій на логістичних підприємствах за рахунок співпраці з маркетинговими агентствами. Обґрунтовано ефективність використання таких видів бізнес-комунікацій для малих підприємств: еmail-маркетинг; використання платформ соціальних медіа для комунікації з клієнтами; вебсайт; контент-маркетинг; організація заходів.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49462999","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-25DOI: 10.26642/ema-2023-2(104)-119-128
С. М. Гололобов, Катерина Олександрівна Мірзоян
У статті здійснено теоретико-практичне висвітлення та удосконалення основних засад сутності, моделей та етапів формування і реалізації державної політики у сфері культури в сучасній Україні. Запропоновано концептуальну основу, що відображає сутність культурної політики у вигляді трирівневої моделі, яка розглядає культуру на мега-, макро- та мікрорівнях, у взаємозв’язку з природою (мегарівень), політикою та економікою (макрорівень) і людиною (мікрорівень). Розглянуто та охарактеризовано дві конфігурації моделей державної політики у сфері культури: 1) ліберальна, частково державна, державна бюрократично-просвітницька, державна престижно-просвітницька, національно-емансипаційна; 2) популістична, патерналістична, культуралістична, соціодинамічну. Доведено, що базовим критерієм вибору тієї або іншої моделі виступає значення та функції культури у суспільстві на конкретному етапі його розвитку. Обґрунтовано та запропоновано сучасній українській державі перейти до моделі відкритого доступу державної політики у сфері культури на основі партнерської взаємодії. Доведено, що для забезпечення переходу до моделі відкритого доступу необхідно реалізувати такі дві основні інституційні цілі як: 1) впровадити учасницьку модель урядування у сфері культури, що функціонуватиме на засадах відкритого доступу та сприятиме сталості сектора культури; 2) закріпити суспільно орієнтовану модель діяльності інституцій культури бюджетного та позабюджетного секторів. Розкрито поняття «суспільно орієнтовані інституції». Охарактеризовано такі 8 основних етапів формування та реалізації державної політики у сфері культури, як: 1) визначення проблеми; 2) формування «порядку денного»; 3) розробка варіантів вирішення проблеми; 4) вибір політики; 5) планування політики; 6) реалізація політики; 7) оцінювання політики; 8) перегляд політики. З’ясовано, що у сучасній Україні зазначеним вище етапам надається непропорційна увага: найбільше акцентується суспільна увага на етапі планування та етапі реалізації державної політики у сфері культури.
{"title":"Сутність, моделі та етапи формування і реалізації державної політики у сфері культури в сучасній Україні","authors":"С. М. Гололобов, Катерина Олександрівна Мірзоян","doi":"10.26642/ema-2023-2(104)-119-128","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2023-2(104)-119-128","url":null,"abstract":"У статті здійснено теоретико-практичне висвітлення та удосконалення основних засад сутності, моделей та етапів формування і реалізації державної політики у сфері культури в сучасній Україні. Запропоновано концептуальну основу, що відображає сутність культурної політики у вигляді трирівневої моделі, яка розглядає культуру на мега-, макро- та мікрорівнях, у взаємозв’язку з природою (мегарівень), політикою та економікою (макрорівень) і людиною (мікрорівень). Розглянуто та охарактеризовано дві конфігурації моделей державної політики у сфері культури: 1) ліберальна, частково державна, державна бюрократично-просвітницька, державна престижно-просвітницька, національно-емансипаційна; 2) популістична, патерналістична, культуралістична, соціодинамічну. Доведено, що базовим критерієм вибору тієї або іншої моделі виступає значення та функції культури у суспільстві на конкретному етапі його розвитку. Обґрунтовано та запропоновано сучасній українській державі перейти до моделі відкритого доступу державної політики у сфері культури на основі партнерської взаємодії. Доведено, що для забезпечення переходу до моделі відкритого доступу необхідно реалізувати такі дві основні інституційні цілі як: 1) впровадити учасницьку модель урядування у сфері культури, що функціонуватиме на засадах відкритого доступу та сприятиме сталості сектора культури; 2) закріпити суспільно орієнтовану модель діяльності інституцій культури бюджетного та позабюджетного секторів. Розкрито поняття «суспільно орієнтовані інституції». Охарактеризовано такі 8 основних етапів формування та реалізації державної політики у сфері культури, як: 1) визначення проблеми; 2) формування «порядку денного»; 3) розробка варіантів вирішення проблеми; 4) вибір політики; 5) планування політики; 6) реалізація політики; 7) оцінювання політики; 8) перегляд політики. З’ясовано, що у сучасній Україні зазначеним вище етапам надається непропорційна увага: найбільше акцентується суспільна увага на етапі планування та етапі реалізації державної політики у сфері культури.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69052376","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-25DOI: 10.26642/ema-2023-2(104)-71-78
Оксана Валеріївна Литвинчук, Олександр Йосипович Юрківський
Досліджено міграційні процеси в Україні останнього десятиліття, а також питання сучасної міграційної кризи, що виникла в результаті російсько-української війни. Розкрито перспективу динаміки міграції як складного та багатоаспектного феномена. Охарактеризовано особливості та тенденції міграційних процесів, що відбувалися до початку російсько-української війни і після жорстокого вторгнення рф. Проаналізовано основні групи мотивів, що є основою міграційних процесів: політичні, військові, економічні, соціальні та екологічні. Визначено кількісну складову іммігрантів в Україні та зроблено порівняльний аналіз за останнє десятиліття. Виявлено еміграційні потоки з метою працевлаштування, отримання освіти, що простежувалися в Україні до війни. Проаналізовано статистичну складову нелегальних мігрантів. Охарактеризовано сучасні міграційні виклики, спричинені війною в Україні. Узагальнено наслідки та загрози міграційної кризи, а також зазначено переваги. Розглянуто проблеми інтеграції українських біженців в європейську спільноту. Наголошено на позитивному потенціалі міграції для розвитку приймаючих держав. А також проаналізовано особливості успішної політики рееміграції українських біженців.
{"title":"Міграційні процеси в Україні: загрози в умовах російсько-української війни","authors":"Оксана Валеріївна Литвинчук, Олександр Йосипович Юрківський","doi":"10.26642/ema-2023-2(104)-71-78","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2023-2(104)-71-78","url":null,"abstract":"Досліджено міграційні процеси в Україні останнього десятиліття, а також питання сучасної міграційної кризи, що виникла в результаті російсько-української війни. Розкрито перспективу динаміки міграції як складного та багатоаспектного феномена. Охарактеризовано особливості та тенденції міграційних процесів, що відбувалися до початку російсько-української війни і після жорстокого вторгнення рф. Проаналізовано основні групи мотивів, що є основою міграційних процесів: політичні, військові, економічні, соціальні та екологічні. Визначено кількісну складову іммігрантів в Україні та зроблено порівняльний аналіз за останнє десятиліття. Виявлено еміграційні потоки з метою працевлаштування, отримання освіти, що простежувалися в Україні до війни. Проаналізовано статистичну складову нелегальних мігрантів. Охарактеризовано сучасні міграційні виклики, спричинені війною в Україні. Узагальнено наслідки та загрози міграційної кризи, а також зазначено переваги. Розглянуто проблеми інтеграції українських біженців в європейську спільноту. Наголошено на позитивному потенціалі міграції для розвитку приймаючих держав. А також проаналізовано особливості успішної політики рееміграції українських біженців.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69052746","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-03DOI: 10.26642/ema-2023-1(103)-135-142
Сергій Іванович Бульчак
У статті досліджено роль монетарної політики у економіці держави як одного із основних інструментів підтримки її фінансового потенціалу як в умовах воєнного конфлікту, так і в умовах післяконфліктного відновлення. Методологічною основою є загальні та спеціальні методи наукового дослідження, у тому числі методи теоретичного узагальнення, синтезу та аналізу, моделювання, порівняння та інші. Як основна інформаційна база були використані дані ресурсу Wolrd bank Open Data, дані Національного банку України та Державної служби статистики України. Вирішення проблеми функціонування економіки держави під час воєнних дій та у період післявоєнного відновлення є актуальним науковим та практичним завданням. Одним із основних важелів забезпечення сталості розвитку та балансу економіки, її виведення зі стану «турбулентності» є монетарна політика у поєднанні із гнучкими фіскальними інструментами. Навіть із урахуванням усіх допущених історичних помилок та проведених війн людство досі не навчилося повністю попереджати, запобігати та врегульовувати воєнні конфлікти, та й сам характер таких зіткнень став іншим, більш залежним від фінансового потенціалу держави, її інформаційного та інших впливів як всередині держави, так і за її межами. Саме тому здатність держави мобілізувати фінансові ресурси, підтримувати власну грошову одиницю, кредитувати економіку є одними із ключових факторів досягнення зі свого боку позитивного результату у конфлікті та у подальшому постконфліктному відновленні.
{"title":"Роль монетарної політики держави у період постконфліктного відновлення економіки","authors":"Сергій Іванович Бульчак","doi":"10.26642/ema-2023-1(103)-135-142","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2023-1(103)-135-142","url":null,"abstract":"У статті досліджено роль монетарної політики у економіці держави як одного із основних інструментів підтримки її фінансового потенціалу як в умовах воєнного конфлікту, так і в умовах післяконфліктного відновлення. Методологічною основою є загальні та спеціальні методи наукового дослідження, у тому числі методи теоретичного узагальнення, синтезу та аналізу, моделювання, порівняння та інші. Як основна інформаційна база були використані дані ресурсу Wolrd bank Open Data, дані Національного банку України та Державної служби статистики України. Вирішення проблеми функціонування економіки держави під час воєнних дій та у період післявоєнного відновлення є актуальним науковим та практичним завданням. Одним із основних важелів забезпечення сталості розвитку та балансу економіки, її виведення зі стану «турбулентності» є монетарна політика у поєднанні із гнучкими фіскальними інструментами. Навіть із урахуванням усіх допущених історичних помилок та проведених війн людство досі не навчилося повністю попереджати, запобігати та врегульовувати воєнні конфлікти, та й сам характер таких зіткнень став іншим, більш залежним від фінансового потенціалу держави, її інформаційного та інших впливів як всередині держави, так і за її межами. Саме тому здатність держави мобілізувати фінансові ресурси, підтримувати власну грошову одиницю, кредитувати економіку є одними із ключових факторів досягнення зі свого боку позитивного результату у конфлікті та у подальшому постконфліктному відновленні.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69051966","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-03DOI: 10.26642/ema-2023-1(103)-56-63
Анна Станіславівна Полянська
Академічна мобільність є одним із найкращих і найефективніших інструментів підвищення якості освіти та конкурентоспроможності серед ЗВО. Впродовж останніх 18 років, після приєднання до Болонського процесу в 2005 році і визнання мобільності як однієї з цілей на шляху до створення європейського простору вищої освіти, Україна виконує завдання з реформування національної системи освіти завдяки активній позиції в реалізації програм міжнародної академічної мобільності. У статті розкрито сутність та види академічної мобільності українських студентів, також розглянуто зміст та основні положення нормативно-правових документів, які регламентують здійснення академічної мобільності як однієї зі складових частин інтернаціоналізації вищої освіти. Завдяки Програмі Європейського Союзу Еразмус+, проєкту «Міжнародна кредитна мобільність» перед українськими здобувачами вищої освіти відкриті широкі можливості для здійснення ними академічних обмінів, що є важливим кроком у процесі імплементації Закону України «Про вищу освіту» та створення дієвого інструментарію для інтернаціоналізації українських ЗВО. Здійснено короткий огляд загальних принципів реалізації проєкту «Міжнародна академічна мобільність» на базі Державного університету «Житомирська політехніка», проаналізовано сучасний стан міжнародної академічної мобільності в Україні в умовах війни.
{"title":"Особливості управління проєктом «Міжнародна академічна мобільність» Програми Еразмус+ в умовах війни","authors":"Анна Станіславівна Полянська","doi":"10.26642/ema-2023-1(103)-56-63","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2023-1(103)-56-63","url":null,"abstract":"Академічна мобільність є одним із найкращих і найефективніших інструментів підвищення якості освіти та конкурентоспроможності серед ЗВО. Впродовж останніх 18 років, після приєднання до Болонського процесу в 2005 році і визнання мобільності як однієї з цілей на шляху до створення європейського простору вищої освіти, Україна виконує завдання з реформування національної системи освіти завдяки активній позиції в реалізації програм міжнародної академічної мобільності. У статті розкрито сутність та види академічної мобільності українських студентів, також розглянуто зміст та основні положення нормативно-правових документів, які регламентують здійснення академічної мобільності як однієї зі складових частин інтернаціоналізації вищої освіти. Завдяки Програмі Європейського Союзу Еразмус+, проєкту «Міжнародна кредитна мобільність» перед українськими здобувачами вищої освіти відкриті широкі можливості для здійснення ними академічних обмінів, що є важливим кроком у процесі імплементації Закону України «Про вищу освіту» та створення дієвого інструментарію для інтернаціоналізації українських ЗВО. Здійснено короткий огляд загальних принципів реалізації проєкту «Міжнародна академічна мобільність» на базі Державного університету «Житомирська політехніка», проаналізовано сучасний стан міжнародної академічної мобільності в Україні в умовах війни.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69052105","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-03DOI: 10.26642/ema-2023-1(103)-36-42
Наталія Володимирівна Зачосова, Василь Миколайович Кімлик, Аліна Віталіївна Замогильна
Метою дослідження стало обґрунтування та розробка теоретико-методичних положень кадрової політики підприємств, що буде адаптованою під реалії воєнного часу та придатною до використання в умовах поширення тенденції Індустрії 5.0. Визначено актуальні питання формування та реалізації інструментів кадрової політики суб’єктів господарювання у сучасних економічних умовах. Обґрунтовано, що Індустрія 5.0 диктує параметри людиноцентризму у бізнесі, тобто, основою кадрової політики має стати мотиваційний механізм, інструментарій розвитку потенціалу працівника, набуття ним нових професійних характеристик під впливом постійного і безперервного процесу навчання, схильність до якого стимулюється менеджментом компанії. Проаналізовано значення кадрової політики для збереження інтелектуального потенціалу підприємства та формування його кадрового капіталу. Досліджено сутність та основні цілі кадрової політики в умовах війни та в очікуванні Індустрії 5.0. Встановлено, що ефективність управління персоналом можна підвищити за рахунок удосконалення механізму формування кадрової політики підприємства та спрямування її на збереження і примноження інтелектуального потенціалу суб’єкта господарювання. Окреслено елементи механізму реалізації кадрової політики на вітчизняному підприємстві. Конкретизовано фактори впливу на кадрову політику вітчизняних підприємств в умовах війни і у мирний час.
{"title":"Кадрова політика збереження інтелектуального капіталу: в очікуванні Індустрії 5.0","authors":"Наталія Володимирівна Зачосова, Василь Миколайович Кімлик, Аліна Віталіївна Замогильна","doi":"10.26642/ema-2023-1(103)-36-42","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2023-1(103)-36-42","url":null,"abstract":"Метою дослідження стало обґрунтування та розробка теоретико-методичних положень кадрової політики підприємств, що буде адаптованою під реалії воєнного часу та придатною до використання в умовах поширення тенденції Індустрії 5.0. Визначено актуальні питання формування та реалізації інструментів кадрової політики суб’єктів господарювання у сучасних економічних умовах. Обґрунтовано, що Індустрія 5.0 диктує параметри людиноцентризму у бізнесі, тобто, основою кадрової політики має стати мотиваційний механізм, інструментарій розвитку потенціалу працівника, набуття ним нових професійних характеристик під впливом постійного і безперервного процесу навчання, схильність до якого стимулюється менеджментом компанії. Проаналізовано значення кадрової політики для збереження інтелектуального потенціалу підприємства та формування його кадрового капіталу. Досліджено сутність та основні цілі кадрової політики в умовах війни та в очікуванні Індустрії 5.0. Встановлено, що ефективність управління персоналом можна підвищити за рахунок удосконалення механізму формування кадрової політики підприємства та спрямування її на збереження і примноження інтелектуального потенціалу суб’єкта господарювання. Окреслено елементи механізму реалізації кадрової політики на вітчизняному підприємстві. Конкретизовано фактори впливу на кадрову політику вітчизняних підприємств в умовах війни і у мирний час.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49260248","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：