Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.26642/ema-2022-4(102)-84-88
Сергій Захарович Мошенський
Для України, одного з найбільших експортерів зерна та іншої агропродукції, аграрна економіка є важливим джерелом надходжень у бюджет. Однак аграрна модель економічного розвитку, як і будь-яка інша сировинна економіка, створює порівняно легкі і прості прибутки, які витрачаються зазвичай на споживання. Так вона гальмує інвестиції у формування високотехнологічних галузей промисловості. А це створює загрози економічній безпеці, оскільки суттєво обмежує довгострокові економічні перспективи держави у сучасному глобалізованому світі. Модель аграрної економіки почала формуватися в Україні (яка тоді входила до складу польсько-литовської держави, Речі Посполитої) ще в XVI столітті. В цей час у Західну Європу надходила велика кількість золота і срібла із колонізованої Латинської Америки. Це призвело до збільшення обсягу грошей в обігу, а внаслідок цього – до зростання цін на більшість товарів, зокрема на агропродукцію. Великі землевласники вдало скористалися таким моментом і стали важливими постачальниками зерна, вирощеного у своїх маєтках. Зерно везли річками до Вісли і далі у Гданськ, важливий порт на Балтійському морі, де його переправляли переважно у Нідерланди (у той час – центр західноєвропейської економіки). Власники зерна отримували великі прибутки, які витрачали переважно на споживання і на розбудову своїх маєтків. Вдосконалювати агровиробництво у них не було потреби – зерно вирощували кріпосні селяни. Масове виробництво зерна в агрогосподарствах поміщиків утримувало селян від міграції у міста, хоча в інших країнах вони саме у містах зазвичай шукали роботи, стаючи ремісниками і сприяючи виникненню перших промислових підприємств. Так розвиток виробництва в українських містах гальмувався, як сповільнилося і розширення самих міст. І хоча в аграрній українській економіці вже наприкінці XVI століття помітні перші ознаки капіталістичних відносин (виробництво продукції на продаж, інтеграція в європейські ринки зерна та іншої агропродукції, використання найманої праці тощо), такий аграрний капіталізм створив пастку аграрної економіки, з якої протягом наступних століть так і не вдавалося вийти.
{"title":"Пастка аграрної економіки. Ретроспективний аналіз загроз економічній безпеці України","authors":"Сергій Захарович Мошенський","doi":"10.26642/ema-2022-4(102)-84-88","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2022-4(102)-84-88","url":null,"abstract":"Для України, одного з найбільших експортерів зерна та іншої агропродукції, аграрна економіка є важливим джерелом надходжень у бюджет. Однак аграрна модель економічного розвитку, як і будь-яка інша сировинна економіка, створює порівняно легкі і прості прибутки, які витрачаються зазвичай на споживання. Так вона гальмує інвестиції у формування високотехнологічних галузей промисловості. А це створює загрози економічній безпеці, оскільки суттєво обмежує довгострокові економічні перспективи держави у сучасному глобалізованому світі. Модель аграрної економіки почала формуватися в Україні (яка тоді входила до складу польсько-литовської держави, Речі Посполитої) ще в XVI столітті. В цей час у Західну Європу надходила велика кількість золота і срібла із колонізованої Латинської Америки. Це призвело до збільшення обсягу грошей в обігу, а внаслідок цього – до зростання цін на більшість товарів, зокрема на агропродукцію. Великі землевласники вдало скористалися таким моментом і стали важливими постачальниками зерна, вирощеного у своїх маєтках. Зерно везли річками до Вісли і далі у Гданськ, важливий порт на Балтійському морі, де його переправляли переважно у Нідерланди (у той час – центр західноєвропейської економіки). Власники зерна отримували великі прибутки, які витрачали переважно на споживання і на розбудову своїх маєтків. Вдосконалювати агровиробництво у них не було потреби – зерно вирощували кріпосні селяни. Масове виробництво зерна в агрогосподарствах поміщиків утримувало селян від міграції у міста, хоча в інших країнах вони саме у містах зазвичай шукали роботи, стаючи ремісниками і сприяючи виникненню перших промислових підприємств. Так розвиток виробництва в українських містах гальмувався, як сповільнилося і розширення самих міст. І хоча в аграрній українській економіці вже наприкінці XVI століття помітні перші ознаки капіталістичних відносин (виробництво продукції на продаж, інтеграція в європейські ринки зерна та іншої агропродукції, використання найманої праці тощо), такий аграрний капіталізм створив пастку аграрної економіки, з якої протягом наступних століть так і не вдавалося вийти.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47595841","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Розглянуто особливості міграційних процесів в Україні протягом війни. Метою статті є аналіз міграційних процесів в Україні та їх оцінка в контексті російської агресії. Було використано загальнонаукові методи аналізу й синтезу, систематизації та порівняння даних. Авторами проаналізовано кількість зареєстрованих українських біженців в окремих країнах Європи з початку війни. Визначено позитивні та негативні чинники міграційних процесів в Україні в умовах війни. Проаналізовано демографічний розподіл українських біженців у Польщі. У статті простежується значна роль діаспори щодо адаптації й дороги українським біженцям в країнах світу протягом війни. Визначено важливість активізації державних зусиль та прийняття спеціальних програм щодо повернення українських мігрантів в країну. Підкреслено, що основними драйверами повернення українців в країну будуть перемога України, закінчення війни, економічне зростання на основі залучення іноземних інвестицій, модернізації та діджиталізації економіки, підвищення рівня добробуту населення.
{"title":"Міграційні процеси в Україні в умовах війни: соціальний аспект","authors":"Анастасія Олексіївна Cімахова, Ілля Олегович Церковний","doi":"10.26642/ema-2022-4(102)-61-64","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2022-4(102)-61-64","url":null,"abstract":"Розглянуто особливості міграційних процесів в Україні протягом війни. Метою статті є аналіз міграційних процесів в Україні та їх оцінка в контексті російської агресії. Було використано загальнонаукові методи аналізу й синтезу, систематизації та порівняння даних. Авторами проаналізовано кількість зареєстрованих українських біженців в окремих країнах Європи з початку війни. Визначено позитивні та негативні чинники міграційних процесів в Україні в умовах війни. Проаналізовано демографічний розподіл українських біженців у Польщі. У статті простежується значна роль діаспори щодо адаптації й дороги українським біженцям в країнах світу протягом війни. Визначено важливість активізації державних зусиль та прийняття спеціальних програм щодо повернення українських мігрантів в країну. Підкреслено, що основними драйверами повернення українців в країну будуть перемога України, закінчення війни, економічне зростання на основі залучення іноземних інвестицій, модернізації та діджиталізації економіки, підвищення рівня добробуту населення.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69051759","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.26642/ema-2022-4(102)-72-76
Любов Ярославівна Шевченко, Валерія Русланівна Мулява
Виробничі запаси є предметом праці, які забезпечують разом із засобами праці виробничий процес підприємства, де вони використовуються. Ця тема є актуальною, оскільки в умовах ринкової економіки виробничі запаси є важливим елементом діяльності будь-якого підприємства, тому важливого значення набуває доцільне їх використання у виробництві. У статті обґрунтовуються теоретико-методичні аспекти обліку виробничих запасів на підприємствах, досліджується їх економічна сутність та основні нормативні документи, що регламентують порядок їх відображення у бухгалтерському обліку. Визначаються методичні засади визнання та оцінки вибуття виробничих запасів у бухгалтерському обліку. Окреслюється важливість ефективного використання матеріалів у виробництві та запропоновано дії, що сприяють поліпшенню та підвищенню ефективності обліку виробничих запасів. Визначено проблеми, що виникають при існуючому порядку ведення обліку виробничих запасів на підприємстві, що пов’язані із забезпеченням ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Ці проблеми: недоцільне використання методів списання запасів; недостатня автоматизація первинного обліку виробничих запасів, проблема визначення оцінки запасів на дату балансу. Було запропоновано дії для вирішення цих та інших проблем для покращення якості обліку на підприємстві: створення загальнодержавної бази стосовно середніх цін на ринках на розповсюджені види активів; визначено умови ведення доцільної методики списання запасів для визначення достовірної оцінки виробничих запасів; проведення внутрішньої перевірки на підприємстві із залученням кваліфікованих фахівців; використання автоматизації розрахунків із планування, обліку та аналізу використання матеріальних ресурсів. Також було запропоновано удосконалення щодо обліку запасів, які підвищать їх ефективність та результативність їх використання на підприємстві.
{"title":"Сутність виробничих запасів, проблеми обліку та напрями його вдосконалення на підприємстві","authors":"Любов Ярославівна Шевченко, Валерія Русланівна Мулява","doi":"10.26642/ema-2022-4(102)-72-76","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2022-4(102)-72-76","url":null,"abstract":"Виробничі запаси є предметом праці, які забезпечують разом із засобами праці виробничий процес підприємства, де вони використовуються. Ця тема є актуальною, оскільки в умовах ринкової економіки виробничі запаси є важливим елементом діяльності будь-якого підприємства, тому важливого значення набуває доцільне їх використання у виробництві. У статті обґрунтовуються теоретико-методичні аспекти обліку виробничих запасів на підприємствах, досліджується їх економічна сутність та основні нормативні документи, що регламентують порядок їх відображення у бухгалтерському обліку. Визначаються методичні засади визнання та оцінки вибуття виробничих запасів у бухгалтерському обліку. Окреслюється важливість ефективного використання матеріалів у виробництві та запропоновано дії, що сприяють поліпшенню та підвищенню ефективності обліку виробничих запасів. \u0000Визначено проблеми, що виникають при існуючому порядку ведення обліку виробничих запасів на підприємстві, що пов’язані із забезпеченням ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Ці проблеми: недоцільне використання методів списання запасів; недостатня автоматизація первинного обліку виробничих запасів, проблема визначення оцінки запасів на дату балансу. Було запропоновано дії для вирішення цих та інших проблем для покращення якості обліку на підприємстві: створення загальнодержавної бази стосовно середніх цін на ринках на розповсюджені види активів; визначено умови ведення доцільної методики списання запасів для визначення достовірної оцінки виробничих запасів; проведення внутрішньої перевірки на підприємстві із залученням кваліфікованих фахівців; використання автоматизації розрахунків із планування, обліку та аналізу використання матеріальних ресурсів. Також було запропоновано удосконалення щодо обліку запасів, які підвищать їх ефективність та результативність їх використання на підприємстві.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69051821","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.26642/ema-2022-4(102)-35-40
Володимир Георгійович Виговський, Олена Анатоліївна Виговська, Тетяна Олександрівна Завалій, Ольга Петрівна Пащенко, Ганна Юріївна Ткачук
У статті розглянуто впровадження інструментів інтернет-маркетингу логістичними підприємствами для прийняття управлінських рішень. Досліджено використання інструментів інтернет-маркетингу, зокрема таргетованої реклами в Facebook логістичними підприємствами. Визначено сутність понять «таргетована реклама», «конверсія» та «Pixel Facebook». Розроблено алгоритм налаштування таргетованої реклами у Facebook для логістичних підприємств та здійснено прогноз показників ефективності рекламних кампаній у 2022 році. Запропоновано використання коду Pixel Facebook для вебсайту компанії з метою здійснення аналізу ефективності рекламних кампаній та використання отриманих даних з подальшим проведенням етапів ремаркетингу. Розглянуто етапи створення рекламних кампаній для логістичних підприємств за допомогою кабінету Ads Manager від Facebook. Обґрунтовано використання рекламних кампаній з цілями «охоплення», «трафік» та «конверсія» для трансляції платних рекламних оголошень в Facebook. Таким чином використання виду рекламної кампанії з ціллю «охоплення» сприятиме зростанню рівня впізнаваності бренда та максимального охоплення цільової аудиторії, а створення рекламних кампаній з ціллю «трафік» дозволить збільшити потік потенційних клієнтів. Визначено, що додатковий трафік на сайт з таргетованої реклами дозволить сформувати групу цільової аудиторії за допомогою Pixel Facebook. Доведено прямий вплив розміру рекламного бюджету на прогнозовані показники таргетованої реклами. Проаналізовано частку кількості підприємств, що мають вебсайт. Визначено, що у 2018 році вона становила 35,6 %, в 2019 році – 35,2 % та в 2021 році – 35,3 %. Це свідчить про низький рівень цифровізації суб’єктів господарювання та обмежені можливості в пошуку нових каналів збуту продукції (послуги). Запропоновано реалізацію управлінських рішень через впровадження інструментів інтернет-маркетингу для логістичних підприємств. Розглянуто необхідність розробки вебсайту для збільшення потоку клієнтів та/або розширення каналів збуту продукції (надання послуг).
{"title":"Застосування інструментів інтернет-маркетингу для прийняття управлінських рішень логістичними підприємствами","authors":"Володимир Георгійович Виговський, Олена Анатоліївна Виговська, Тетяна Олександрівна Завалій, Ольга Петрівна Пащенко, Ганна Юріївна Ткачук","doi":"10.26642/ema-2022-4(102)-35-40","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2022-4(102)-35-40","url":null,"abstract":"У статті розглянуто впровадження інструментів інтернет-маркетингу логістичними підприємствами для прийняття управлінських рішень. Досліджено використання інструментів інтернет-маркетингу, зокрема таргетованої реклами в Facebook логістичними підприємствами. Визначено сутність понять «таргетована реклама», «конверсія» та «Pixel Facebook». Розроблено алгоритм налаштування таргетованої реклами у Facebook для логістичних підприємств та здійснено прогноз показників ефективності рекламних кампаній у 2022 році. Запропоновано використання коду Pixel Facebook для вебсайту компанії з метою здійснення аналізу ефективності рекламних кампаній та використання отриманих даних з подальшим проведенням етапів ремаркетингу.\u0000Розглянуто етапи створення рекламних кампаній для логістичних підприємств за допомогою кабінету Ads Manager від Facebook. Обґрунтовано використання рекламних кампаній з цілями «охоплення», «трафік» та «конверсія» для трансляції платних рекламних оголошень в Facebook. Таким чином використання виду рекламної кампанії з ціллю «охоплення» сприятиме зростанню рівня впізнаваності бренда та максимального охоплення цільової аудиторії, а створення рекламних кампаній з ціллю «трафік» дозволить збільшити потік потенційних клієнтів. Визначено, що додатковий трафік на сайт з таргетованої реклами дозволить сформувати групу цільової аудиторії за допомогою Pixel Facebook. Доведено прямий вплив розміру рекламного бюджету на прогнозовані показники таргетованої реклами.\u0000Проаналізовано частку кількості підприємств, що мають вебсайт. Визначено, що у 2018 році вона становила 35,6 %, в 2019 році – 35,2 % та в 2021 році – 35,3 %. Це свідчить про низький рівень цифровізації суб’єктів господарювання та обмежені можливості в пошуку нових каналів збуту продукції (послуги).\u0000Запропоновано реалізацію управлінських рішень через впровадження інструментів інтернет-маркетингу для логістичних підприємств. Розглянуто необхідність розробки вебсайту для збільшення потоку клієнтів та/або розширення каналів збуту продукції (надання послуг).","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69051661","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.26642/ema-2022-4(102)-65-71
Вікторія Костянтинівна Макарович
Розглянуто особливості трансформації економіки в умовах переходу до постіндустріального суспільства. Визначено напрями впливу економіки знань на діяльність підприємств та системи бухгалтерського обліку. Ідентифіковано існування нових інформаційних потреб та запитів щодо інноваційної діяльності підприємств. Розкрито концептуальну проблему обліку інноваційного капіталу підприємства. Виявлено обмеженість бухгалтерського обліку в розкритті інформації про інноваційну діяльність підприємства та її вплив на функціонування інших управлінських систем. Обґрунтовано необхідність удосконалення інформаційної підтримки прийняття інвестиційних та позикових рішень щодо інноваційного капіталу підприємств. Виявлено та проаналізовано причини використання консервативного підходу розробниками облікових стандартів до бухгалтерського обліку інноваційної діяльності підприємств. Встановлено необхідність розвитку теоретико-методологічних засад обліку інноваційної діяльності підприємств з метою удосконалення системи її інформаційного забезпечення для внутрішніх та зовнішніх стейкхолдерів.
{"title":"Концептуальна проблема обліку інноваційного капіталу підприємства: причини виникнення","authors":"Вікторія Костянтинівна Макарович","doi":"10.26642/ema-2022-4(102)-65-71","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2022-4(102)-65-71","url":null,"abstract":"Розглянуто особливості трансформації економіки в умовах переходу до постіндустріального суспільства. Визначено напрями впливу економіки знань на діяльність підприємств та системи бухгалтерського обліку. Ідентифіковано існування нових інформаційних потреб та запитів щодо інноваційної діяльності підприємств. Розкрито концептуальну проблему обліку інноваційного капіталу підприємства. Виявлено обмеженість бухгалтерського обліку в розкритті інформації про інноваційну діяльність підприємства та її вплив на функціонування інших управлінських систем. Обґрунтовано необхідність удосконалення інформаційної підтримки прийняття інвестиційних та позикових рішень щодо інноваційного капіталу підприємств. Виявлено та проаналізовано причини використання консервативного підходу розробниками облікових стандартів до бухгалтерського обліку інноваційної діяльності підприємств. Встановлено необхідність розвитку теоретико-методологічних засад обліку інноваційної діяльності підприємств з метою удосконалення системи її інформаційного забезпечення для внутрішніх та зовнішніх стейкхолдерів.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69051774","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.26642/ema-2022-4(102)-77-83
Ангеліна Анатоліївна Сотник
Проведене наукове дослідження присвячене діагностиці бізнес-потенціалу вітчизняних підприємств, оскільки сучасні умови ведення бізнесу характеризуються як складні, невизначені, обтяжені наслідками російсько-української війни та дестабілізацією всіх сфер діяльності. У статті уточнено сутність поняття «бізнес-потенціал» як здатність суб’єкта господарювання до економічного розвитку. Встановлено, що потенціал бізнесу прямо впливає на фінансовий стан підприємства, рівень його конкурентоспроможності, забезпечує досягнення цілей підприємницької діяльності. Обґрунтовано, що діагностика бізнес-потенціалу є одним із основних етапів управління потенціалом підприємства. Проведення бізнес-діагностики у формі комплексного дослідження передбачає використання достовірної та актуальної інформації з метою формування придатних висновків та прогнозів для обґрунтування управлінських рішень щодо перспектив розвитку, пріоритетних дій підприємства, шляхів подолання кризових ситуацій та проблем у структурі потенціалу бізнесу. Здійснено групування діагностичних методів відповідно до цілей діагностики (діагностика стратегічної перспективи розвитку; діагностика конкурентоспроможності; діагностика складових бізнес-потенціалу; діагностика можливості настання фінансової кризи), що сприяє підвищенню ефективності її реалізації. Доведено, що досягнення мети та вирішення завдань діагностики бізнес-потенціалу можливе за рахунок: формування достовірного інформаційного забезпечення; вдалого обрання діагностичних методів; аналітичного обґрунтування висновку щодо стану та можливостей бізнес-потенціалу; розробки та реалізації заходів щодо покращення існуючої ситуації; проведення контролю за реалізацією заходів.
{"title":"Діагностика бізнес-потенціалу підприємства","authors":"Ангеліна Анатоліївна Сотник","doi":"10.26642/ema-2022-4(102)-77-83","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2022-4(102)-77-83","url":null,"abstract":"Проведене наукове дослідження присвячене діагностиці бізнес-потенціалу вітчизняних підприємств, оскільки сучасні умови ведення бізнесу характеризуються як складні, невизначені, обтяжені наслідками російсько-української війни та дестабілізацією всіх сфер діяльності. У статті уточнено сутність поняття «бізнес-потенціал» як здатність суб’єкта господарювання до економічного розвитку. Встановлено, що потенціал бізнесу прямо впливає на фінансовий стан підприємства, рівень його конкурентоспроможності, забезпечує досягнення цілей підприємницької діяльності. Обґрунтовано, що діагностика бізнес-потенціалу є одним із основних етапів управління потенціалом підприємства. Проведення бізнес-діагностики у формі комплексного дослідження передбачає використання достовірної та актуальної інформації з метою формування придатних висновків та прогнозів для обґрунтування управлінських рішень щодо перспектив розвитку, пріоритетних дій підприємства, шляхів подолання кризових ситуацій та проблем у структурі потенціалу бізнесу. Здійснено групування діагностичних методів відповідно до цілей діагностики (діагностика стратегічної перспективи розвитку; діагностика конкурентоспроможності; діагностика складових бізнес-потенціалу; діагностика можливості настання фінансової кризи), що сприяє підвищенню ефективності її реалізації. Доведено, що досягнення мети та вирішення завдань діагностики бізнес-потенціалу можливе за рахунок: формування достовірного інформаційного забезпечення; вдалого обрання діагностичних методів; аналітичного обґрунтування висновку щодо стану та можливостей бізнес-потенціалу; розробки та реалізації заходів щодо покращення існуючої ситуації; проведення контролю за реалізацією заходів.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69051831","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті з метою удосконалення напрямів застосування механізмів формування та реалізації державної зовнішньоторговельної політики в умовах воєнного стану розкрито сутність кожного з них та визначено окремі об’єктно-предметні групи (експорт та імпорт сировинної продукції, експорт та імпорт товарів з високою доданою вартістю, експорт та імпорт послуг, зовнішньоторговельні угоди та створення зон вільної торгівлі). За кожною з груп представлено сукупність методів, що запропоновано застосовувати в межах реалізації механізмів державного управління зовнішньоторговельною діяльністю. Доцільним та обґрунтованим є використання в розрізі: 1) економічного механізму: експортних дотацій та субсидій, кредитування на вигідних для експортерів умовах, податкових канікул, створення бізнес-інкубаторів, страхування експорту, встановлення фітосанітарних норм, процедур ліцензування окремих видів експорту, зниження митних тарифів на імпорт тощо; 2) правового механізму: внесення змін до законодавства, що регулює питання фітосанітарних норм, процедур ліцензування та страхування, створення та розвитку бізнес-інкубаторів, дотримання прав інтелектуальної власності, усунення адміністративних бар’єрів експорту послуг, укладання торговельних угод з країнами різних регіонів, що розвиваються, та мають конкурентні та порівняльні переваги порівняно з Україною; 3) організаційного механізму: структуризація відносин державних органів влади та місцевого самоврядування в сфері розподілу обов’язків та повноважень; посилення участі та ролі всіх рівнів суб’єктів державної зовнішньоторговельної політики; 4) інформаційного механізму: здійснення інформаційної підтримки національних експортно орієнтованих підприємств та імпортерів.
{"title":"Державне управління зовнішньоторговельною діяльністю країни в умовах воєнного стану","authors":"Оксана Вікторівна Олійник, Валентина Віталіївна Ксендзук","doi":"10.26642/ema-2022-4(102)-50-60","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2022-4(102)-50-60","url":null,"abstract":"У статті з метою удосконалення напрямів застосування механізмів формування та реалізації державної зовнішньоторговельної політики в умовах воєнного стану розкрито сутність кожного з них та визначено окремі об’єктно-предметні групи (експорт та імпорт сировинної продукції, експорт та імпорт товарів з високою доданою вартістю, експорт та імпорт послуг, зовнішньоторговельні угоди та створення зон вільної торгівлі). За кожною з груп представлено сукупність методів, що запропоновано застосовувати в межах реалізації механізмів державного управління зовнішньоторговельною діяльністю. Доцільним та обґрунтованим є використання в розрізі: 1) економічного механізму: експортних дотацій та субсидій, кредитування на вигідних для експортерів умовах, податкових канікул, створення бізнес-інкубаторів, страхування експорту, встановлення фітосанітарних норм, процедур ліцензування окремих видів експорту, зниження митних тарифів на імпорт тощо; 2) правового механізму: внесення змін до законодавства, що регулює питання фітосанітарних норм, процедур ліцензування та страхування, створення та розвитку бізнес-інкубаторів, дотримання прав інтелектуальної власності, усунення адміністративних бар’єрів експорту послуг, укладання торговельних угод з країнами різних регіонів, що розвиваються, та мають конкурентні та порівняльні переваги порівняно з Україною; 3) організаційного механізму: структуризація відносин державних органів влади та місцевого самоврядування в сфері розподілу обов’язків та повноважень; посилення участі та ролі всіх рівнів суб’єктів державної зовнішньоторговельної політики; 4) інформаційного механізму: здійснення інформаційної підтримки національних експортно орієнтованих підприємств та імпортерів.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69051716","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.26642/ema-2022-4(102)-28-34
В’ячеслав Олександрович Ткачук, Анна Валеріївна Шестакова
У статті розглядаються технічні переваги мобільних додатків перед традиційними способами управління бізнес-процесами та переваги їх використання в ресторанному бізнесі з огляду на пролонговані карантинні обмеження та війну з рф. Аргументується необхідність активного впровадження мобільних додатків у діяльність ресторанів, що пов’язано насамперед зі збільшенням чисельності користувачів мобільних пристроїв. Останнє суттєво розширює можливості роботи з великими потоками даних, а отже, дозволяє ресторанному бізнесу масштабувати прибутки. Серед переваг використання мобільних додатків для ресторанного бізнесу авторами виокремлюється можливість замовляти їжу чи бронювати столики онлайн, реалізувати програму лояльності (пропонувати бонуси або ваучери), презентувати гостям актуальне меню, швидко отримувати зворотний зв’язок від гостей тощо. Технічно це можна реалізувати через сервіси для бронювання столиків, замовлення та доставки їжі, кіоски самообслуговування, цифрового відстеження запасів, цифрового меню, мобільних рішень для кур’єрів. Всі ці сервіси для зручності мають бути об’єднані у повноцінні мобільні додатки. Тому обґрунтовується думка, що якісний мобільний додаток виконуватиме важливі для будь-якого ресторанного бізнесу функції, зокрема, привертатиме увагу нових клієнтів, підтримуватиме зацікавленість діючої клієнтури, сприятиме збільшенню прибутковості закладів громадського харчування, дозволятиме ефективно та легко управляти закладом або мережею ресторанів. Робиться спроба пов’язати необхідність оптимізації онлайн-замовлень клієнтів зі збільшенням кількості ресторанів та онлайн-платформ для замовлення і доставки їжі. На підтвердження цього зазначається, що мобільний додаток ресторану має утримувати клієнтів, а не змушувати їх постійно обирати між різними додатками-аналогами. Всю необхідну інформацію для цього може надати A/B тестування, що передбачає порівняння двох версій чого-небудь з метою визначення тієї з них, яка працює краще. Він може позбавити технічний персонал ресторану від здогадок про те, що конкретно потрібно оптимізувати в додатку ресторану. Аргументується, що, спираючись на реальні користувацькі дані, технічний персонал ресторану може напряму побачити вплив змін на мобільний додаток і рухатися далі відразу з виграшним варіантом. Таким чином, безперервне удосконалення додатка спроможне забезпечити глибше розуміння переваг клієнтів і дозволить вносити оновлення, узгоджуючи зміни з тим, на що клієнти добре реагували в минулому.
{"title":"Використання мобільних додатків для цифровізації бізнес-процесів у ресторанному бізнесі та їх оптимізація на основі методу A/B тестування","authors":"В’ячеслав Олександрович Ткачук, Анна Валеріївна Шестакова","doi":"10.26642/ema-2022-4(102)-28-34","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2022-4(102)-28-34","url":null,"abstract":"У статті розглядаються технічні переваги мобільних додатків перед традиційними способами управління бізнес-процесами та переваги їх використання в ресторанному бізнесі з огляду на пролонговані карантинні обмеження та війну з рф. Аргументується необхідність активного впровадження мобільних додатків у діяльність ресторанів, що пов’язано насамперед зі збільшенням чисельності користувачів мобільних пристроїв. Останнє суттєво розширює можливості роботи з великими потоками даних, а отже, дозволяє ресторанному бізнесу масштабувати прибутки. Серед переваг використання мобільних додатків для ресторанного бізнесу авторами виокремлюється можливість замовляти їжу чи бронювати столики онлайн, реалізувати програму лояльності (пропонувати бонуси або ваучери), презентувати гостям актуальне меню, швидко отримувати зворотний зв’язок від гостей тощо. Технічно це можна реалізувати через сервіси для бронювання столиків, замовлення та доставки їжі, кіоски самообслуговування, цифрового відстеження запасів, цифрового меню, мобільних рішень для кур’єрів. Всі ці сервіси для зручності мають бути об’єднані у повноцінні мобільні додатки. Тому обґрунтовується думка, що якісний мобільний додаток виконуватиме важливі для будь-якого ресторанного бізнесу функції, зокрема, привертатиме увагу нових клієнтів, підтримуватиме зацікавленість діючої клієнтури, сприятиме збільшенню прибутковості закладів громадського харчування, дозволятиме ефективно та легко управляти закладом або мережею ресторанів. Робиться спроба пов’язати необхідність оптимізації онлайн-замовлень клієнтів зі збільшенням кількості ресторанів та онлайн-платформ для замовлення і доставки їжі. На підтвердження цього зазначається, що мобільний додаток ресторану має утримувати клієнтів, а не змушувати їх постійно обирати між різними додатками-аналогами. Всю необхідну інформацію для цього може надати A/B тестування, що передбачає порівняння двох версій чого-небудь з метою визначення тієї з них, яка працює краще. Він може позбавити технічний персонал ресторану від здогадок про те, що конкретно потрібно оптимізувати в додатку ресторану. Аргументується, що, спираючись на реальні користувацькі дані, технічний персонал ресторану може напряму побачити вплив змін на мобільний додаток і рухатися далі відразу з виграшним варіантом. Таким чином, безперервне удосконалення додатка спроможне забезпечити глибше розуміння переваг клієнтів і дозволить вносити оновлення, узгоджуючи зміни з тим, на що клієнти добре реагували в минулому.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69051598","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.26642/ema-2022-4(102)-18-27
Ірина Володимирівна Жалінська
Всеохоплюючий вплив цифрових технологій на економічні процеси, поява кардинально нових інструментів у маркетинговій діяльності підприємств, зміна попередніх концепцій маркетингу, зростання інформаційних потоків актуалізують звернення до теоретико-методологічних засад маркетингу в аспекті його розвитку. У статті проведено систематизацію та узагальнення основних напрямів досліджень вітчизняних учених щодо теоретико-методологічних засад маркетингу. Визначено, що поява маркетингу є закономірним результатом процесу розвитку товарного виробництва як способу розв’язання суперечності між виробництвом та споживанням і засвідчує новий напрям економічної думки. До основних економічних теорій, що вплинули на генезис маркетингу, належать такі: меркантилізм, класична політична економія, маржиналізм, неокласицизм, інституційна теорія, неоінституціоналізм. Основні елементи маркетингу було сформовано в межах мікроекономіки, зокрема: попит, пропозиція, ціна, конкуренція, поведінка споживача. Визначено особливість досліджень у маркетингу, яка обумовлена пріоритетністю швидкої реакції на поточну ринкову ситуацію у маркетинговій діяльності підприємства на противагу детальному розгляду причин її виникнення. Це спричиняє значну різноманітність підходів та понять у маркетингу, змістовне наповнення яких може змінюватися та переосмислюватися з часом. Розповсюдженим підходом у вивченні маркетингу є його дослідження крізь призму розвитку концепцій маркетингу як сукупності основних ідей, положень щодо формування, розвитку, взаємодії системних властивостей маркетингу. Серед сучасних концепцій виокремлюють концепції маркетингу сталого розвитку, маркетингового менеджменту, концепцію інтегрованого маркетингу, цифрового маркетингу. Окреслено інші основні напрями досліджень вітчизняних науковців щодо розвитку теоретико-методологічних засад маркетингу, а саме: управлінський підхід, міжнародний (глобальний) маркетинг, науково-філософський напрям, підхід філософії бізнесу та діяльнісний (інструментальний) напрям.
{"title":"Основні напрями досліджень теоретико-методологічних засад маркетингу","authors":"Ірина Володимирівна Жалінська","doi":"10.26642/ema-2022-4(102)-18-27","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2022-4(102)-18-27","url":null,"abstract":"Всеохоплюючий вплив цифрових технологій на економічні процеси, поява кардинально нових інструментів у маркетинговій діяльності підприємств, зміна попередніх концепцій маркетингу, зростання інформаційних потоків актуалізують звернення до теоретико-методологічних засад маркетингу в аспекті його розвитку. У статті проведено систематизацію та узагальнення основних напрямів досліджень вітчизняних учених щодо теоретико-методологічних засад маркетингу. Визначено, що поява маркетингу є закономірним результатом процесу розвитку товарного виробництва як способу розв’язання суперечності між виробництвом та споживанням і засвідчує новий напрям економічної думки. До основних економічних теорій, що вплинули на генезис маркетингу, належать такі: меркантилізм, класична політична економія, маржиналізм, неокласицизм, інституційна теорія, неоінституціоналізм. Основні елементи маркетингу було сформовано в межах мікроекономіки, зокрема: попит, пропозиція, ціна, конкуренція, поведінка споживача. Визначено особливість досліджень у маркетингу, яка обумовлена пріоритетністю швидкої реакції на поточну ринкову ситуацію у маркетинговій діяльності підприємства на противагу детальному розгляду причин її виникнення. Це спричиняє значну різноманітність підходів та понять у маркетингу, змістовне наповнення яких може змінюватися та переосмислюватися з часом. Розповсюдженим підходом у вивченні маркетингу є його дослідження крізь призму розвитку концепцій маркетингу як сукупності основних ідей, положень щодо формування, розвитку, взаємодії системних властивостей маркетингу. Серед сучасних концепцій виокремлюють концепції маркетингу сталого розвитку, маркетингового менеджменту, концепцію інтегрованого маркетингу, цифрового маркетингу. Окреслено інші основні напрями досліджень вітчизняних науковців щодо розвитку теоретико-методологічних засад маркетингу, а саме: управлінський підхід, міжнародний (глобальний) маркетинг, науково-філософський напрям, підхід філософії бізнесу та діяльнісний (інструментальний) напрям.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69051585","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-28DOI: 10.26642/ema-2022-3(101)-15-23
Анна Валеріївна Шестакова, В’ячеслав Олександрович Ткачук, Тетяна Юріївна Мельник, Віталій Вікторович Травін
У статті обґрунтовуються катастрофічні наслідки від військового вторгнення рф в Україну, що зумовило виникнення промислової кризи у світі. Аргументується необхідність якнайшвидшого відновлення аграрного сектору економіки, зокрема втрачених або зруйнованих ланцюгів постачання сільськогосподарської продукції в період воєнних дій, насамперед шляхом впровадження цифрових можливостей у бізнес-процеси агропідприємств. Робота аграріїв на землі фактично під прольотами ракет і винищувачів над головами із тривалими затримками, пов’язаними з попередньою перевіркою ґрунтів саперами, не могла не позначитися на експорті продукції підприємств агросфери. Хоча ситуація з експортом продовольчих культур до початку війни з рф виглядала досить оптимістично: в попередньому році було зібрано рекордний врожай пшениці, істотно зросли обсяги збору кукурудзи, очікувалися позитивні прогнози врожаю продовольчих культур у наступні періоди. У той же час авторами констатується, що запровадження карантинних заходів у зв’язку зі світовою пандемією не зумовило значний негативний вплив на стан аграрного сектору економіки України. Це пояснюється специфікою роботи аграрних підприємств, яка провадиться переважно на сільськогосподарських угіддях, що дозволило агробізнесу зменшити додаткові витрати для дотримання нових обов’язкових санітарних вимог. Разом із тим світова пандемія посприяла пришвидшенню процесів цифровізації в аграрному секторі за рахунок введення та щоденного використання сільськогосподарськими підприємствами внутрішнього електронного документообігу, проведення нарад і зустрічей за допомогою онлайн-платформ для відеоконференцій, корпоративних порталів та ін. До того ж агрохолдинги змогли швидко адаптуватися до нових умов праці завдяки активному впровадженню в бізнес-процеси ще до поширення світової пандемії електронних маркувань на аграрних виробництвах, камер, моніторів, датчиків, GPS-трекерів, безпілотних літальних апаратів. За результатами проведеного дослідження обґрунтовується думка, що за потужної підтримки розвитку цифрових можливостей агробізнесу надалі можна буде поліпшувати процес посівної на сільськогосподарських угіддях, що не зазнали руйнувань під час воєнних дій, та в тих регіонах, де не була паралізована логістика постачання насіння. У підсумку виникають підстави говорити саме про розвиток цифрового фермерства як способу ведення сільського господарства з використанням технологій, необхідних для інтеграції фінансових і польових записів для подальшого комплексного управління діяльністю ферми. Однак суттєво він буде залежати від готовності фермерів до комплексної цифровізації господарської діяльності.
{"title":"Цифрові можливості аграрної економіки України у воєнний період","authors":"Анна Валеріївна Шестакова, В’ячеслав Олександрович Ткачук, Тетяна Юріївна Мельник, Віталій Вікторович Травін","doi":"10.26642/ema-2022-3(101)-15-23","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ema-2022-3(101)-15-23","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовуються катастрофічні наслідки від військового вторгнення рф в Україну, що зумовило виникнення промислової кризи у світі. Аргументується необхідність якнайшвидшого відновлення аграрного сектору економіки, зокрема втрачених або зруйнованих ланцюгів постачання сільськогосподарської продукції в період воєнних дій, насамперед шляхом впровадження цифрових можливостей у бізнес-процеси агропідприємств. Робота аграріїв на землі фактично під прольотами ракет і винищувачів над головами із тривалими затримками, пов’язаними з попередньою перевіркою ґрунтів саперами, не могла не позначитися на експорті продукції підприємств агросфери. Хоча ситуація з експортом продовольчих культур до початку війни з рф виглядала досить оптимістично: в попередньому році було зібрано рекордний врожай пшениці, істотно зросли обсяги збору кукурудзи, очікувалися позитивні прогнози врожаю продовольчих культур у наступні періоди. У той же час авторами констатується, що запровадження карантинних заходів у зв’язку зі світовою пандемією не зумовило значний негативний вплив на стан аграрного сектору економіки України. Це пояснюється специфікою роботи аграрних підприємств, яка провадиться переважно на сільськогосподарських угіддях, що дозволило агробізнесу зменшити додаткові витрати для дотримання нових обов’язкових санітарних вимог. Разом із тим світова пандемія посприяла пришвидшенню процесів цифровізації в аграрному секторі за рахунок введення та щоденного використання сільськогосподарськими підприємствами внутрішнього електронного документообігу, проведення нарад і зустрічей за допомогою онлайн-платформ для відеоконференцій, корпоративних порталів та ін. До того ж агрохолдинги змогли швидко адаптуватися до нових умов праці завдяки активному впровадженню в бізнес-процеси ще до поширення світової пандемії електронних маркувань на аграрних виробництвах, камер, моніторів, датчиків, GPS-трекерів, безпілотних літальних апаратів. За результатами проведеного дослідження обґрунтовується думка, що за потужної підтримки розвитку цифрових можливостей агробізнесу надалі можна буде поліпшувати процес посівної на сільськогосподарських угіддях, що не зазнали руйнувань під час воєнних дій, та в тих регіонах, де не була паралізована логістика постачання насіння. У підсумку виникають підстави говорити саме про розвиток цифрового фермерства як способу ведення сільського господарства з використанням технологій, необхідних для інтеграції фінансових і польових записів для подальшого комплексного управління діяльністю ферми. Однак суттєво він буде залежати від готовності фермерів до комплексної цифровізації господарської діяльності.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69051313","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：