Стаття присвячена з’ясуванню особливостей застосування супутникового зв’язку в умовах збройної агресії та його ефективності. Розкрито значення космічних знімків. З’ясовано, що дистанційне зондування Землі – це отримання інформації про поверхню Землі з космосу чи повітря із застосуванням властивостей електромагнітних хвиль, що випромінюються, відбиваються, поглинаються чи розсіюються об’єктами зондування, і різнобічне використання цієї інформації в різних галузях. Розглянуто типи дистанційного зондування Землі. З’ясовано роль глобальних навігаційних супутникових систем. Встановлено, що вивчення характерних особливостей сучасних засобів радіоелектронної протидії і зразків обладнання глобальних навігаційних супутникових систем у найрозвиненіших світових державах продемонструвало, що ступінь характеристик військових глобальних навігаційних супутникових систем приймачів має гарантувати коректний розрахунок навігаційних параметрів у разі співвідношення перешкода/сигнал на вході антенного приладу приблизно 80-100 дБ. Розглянуто систему глобального позиціювання. Визначено методи підвищення перешкод до захищеності апаратури глобальних навігаційних супутникових систем.На ведено види, переваги та недоліки систем автономних систем навігації. Розглянуто систему супутників Starlink. Встановлено, що застосування Starlink на тлі гібридної війни й ускладненого та проблематичного доступу до інтернет-з’єднання – виправдане, тому що якість послуги, стійкість інтернет-з’єднання в Україні й швидкість інтернету є відмінною. Так, розгляд стану питань щодо застосування інструментів радіоелектронної протидії й методики захисту навігаційного обладнання від перешкод дає змогу говорити про можливість і доречність формування захищеного від перешкод противника модуля систем супутникової навігації з метою навігаційного забезпечення підрозділів Збройних Сил України із застосуванням пропозицій, які надані в статті.
{"title":"ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ СУПУТНИКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ В УМОВАХ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ","authors":"Роман Городиський, Руслан Данилів","doi":"10.32453/3.v87i1-2.1080","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v87i1-2.1080","url":null,"abstract":"Стаття присвячена з’ясуванню особливостей застосування супутникового зв’язку в умовах збройної агресії та його ефективності. Розкрито значення космічних знімків. З’ясовано, що дистанційне зондування Землі – це отримання інформації про поверхню Землі з космосу чи повітря із застосуванням властивостей електромагнітних хвиль, що випромінюються, відбиваються, поглинаються чи розсіюються об’єктами зондування, і різнобічне використання цієї інформації в різних галузях. Розглянуто типи дистанційного зондування Землі. З’ясовано роль глобальних навігаційних супутникових систем. Встановлено, що вивчення характерних особливостей сучасних засобів радіоелектронної протидії і зразків обладнання глобальних навігаційних супутникових систем у найрозвиненіших світових державах продемонструвало, що ступінь характеристик військових глобальних навігаційних супутникових систем приймачів має гарантувати коректний розрахунок навігаційних параметрів у разі співвідношення перешкода/сигнал на вході антенного приладу приблизно 80-100 дБ. Розглянуто систему глобального позиціювання. Визначено методи підвищення перешкод до захищеності апаратури глобальних навігаційних супутникових систем.На ведено види, переваги та недоліки систем автономних систем навігації. Розглянуто систему супутників Starlink. Встановлено, що застосування Starlink на тлі гібридної війни й ускладненого та проблематичного доступу до інтернет-з’єднання – виправдане, тому що якість послуги, стійкість інтернет-з’єднання в Україні й швидкість інтернету є відмінною. Так, розгляд стану питань щодо застосування інструментів радіоелектронної протидії й методики захисту навігаційного обладнання від перешкод дає змогу говорити про можливість і доречність формування захищеного від перешкод противника модуля систем супутникової навігації з метою навігаційного забезпечення підрозділів Збройних Сил України із застосуванням пропозицій, які надані в статті.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673035","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В умовах ускладнення обстановки, коли знищена дорожня інфраструктура, виникає завдання щодо прогнозування можливості подолання повздовжніх перешкод в ході руху зразком автобронетанкової техніки (надалі – АБТТ) за різними маршрутами. Водночас важливо здійснити маневр в обмежений час з максимальною швидкістю. На сьогодні відсутня методика, яка враховує динаміку зміни повздовжнього радіуса прохідності, зміну кліренсу зразка автобронетанкової техніки в ході руху. Чинні методики прогнозування прохідності враховують лише статичний кліренс АБТТ. Урахування коливань мас зразка АБТТ буде особливо актуальним у русі на бездоріжжі при ймовірності вогневого ураження, що вимагає руху на максимальних можливих швидкостях, на окремих ділянках маршруту; при проході через пошкоджені греблі, мости, переправи тощо. Усе це обумовлює потребу прогнозування можливості безпечного проходження ділянки маршруту. Крім того, обмеження у часі її проходження при прийнятті рішення потребує приділити увагу точності прогнозування прохідності та простоті отримання даних. Установлено, що динамічна зміна профільної прохідності прямолінійного руху машини має суттєвий вплив на прогнозовану швидкість руху машини маршруті. Прогнозування періодичної зміни прискорення переміщення підресореної маси зразка АБТТ у ході подолання перешкоди усіма мостами дозволяє визначати максимальні допустимі кути профілю перешкоди за умовою достатності зчеплення коліс з дорожнім покриттям та рекомендовану максимальну безпечну швидкість руху машини за умови наявності достатніх достовірних даних щодо характеру профілю дорожнього покриття, його стану та типу, погодних умов та встановлювати аварійно небезпечні ділянки маршруту та обирати оптимальний маршрут руху.
{"title":"УДОСКОНАЛЕНА МОДЕЛЬ ПРОГНОЗУВАННЯ ДИНАМІЧНОЇ ПРОФІЛЬНОЇ ПРОХІДНОСТІ ЗРАЗКА АВТОБРОНЕТАНКОВОЇ ТЕХНІКИ В УМОВАХ УСКЛАДНЕННЯ ОБСТАНОВКИ","authors":"Микола Лисий, Максим П’ЯТКОВ","doi":"10.32453/3.v87i1-2.1090","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v87i1-2.1090","url":null,"abstract":"В умовах ускладнення обстановки, коли знищена дорожня інфраструктура, виникає завдання щодо прогнозування можливості подолання повздовжніх перешкод в ході руху зразком автобронетанкової техніки (надалі – АБТТ) за різними маршрутами. Водночас важливо здійснити маневр в обмежений час з максимальною швидкістю. На сьогодні відсутня методика, яка враховує динаміку зміни повздовжнього радіуса прохідності, зміну кліренсу зразка автобронетанкової техніки в ході руху. Чинні методики прогнозування прохідності враховують лише статичний кліренс АБТТ. Урахування коливань мас зразка АБТТ буде особливо актуальним у русі на бездоріжжі при ймовірності вогневого ураження, що вимагає руху на максимальних можливих швидкостях, на окремих ділянках маршруту; при проході через пошкоджені греблі, мости, переправи тощо. Усе це обумовлює потребу прогнозування можливості безпечного проходження ділянки маршруту. Крім того, обмеження у часі її проходження при прийнятті рішення потребує приділити увагу точності прогнозування прохідності та простоті отримання даних. Установлено, що динамічна зміна профільної прохідності прямолінійного руху машини має суттєвий вплив на прогнозовану швидкість руху машини маршруті. Прогнозування періодичної зміни прискорення переміщення підресореної маси зразка АБТТ у ході подолання перешкоди усіма мостами дозволяє визначати максимальні допустимі кути профілю перешкоди за умовою достатності зчеплення коліс з дорожнім покриттям та рекомендовану максимальну безпечну швидкість руху машини за умови наявності достатніх достовірних даних щодо характеру профілю дорожнього покриття, його стану та типу, погодних умов та встановлювати аварійно небезпечні ділянки маршруту та обирати оптимальний маршрут руху.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673150","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті проаналізовано можливості застосування чинної методики Збройних Сил України щодо прогнозування відмов техніки військової частини. Проводився аналіз на адекватність застосування відомої методики для парків техніки Державної прикордонної служби України. Результати аналізу дозволили зробити висновок щодо можливості значного відхилення прогнозованого значення від реальних умов у випадку застосування досліджуваної методики. Передусім такий висновок був зроблений у зв’язку із застосуванням закономірностей, характерних для радянського парку техніки. Зокрема для розрахунків застосовуються такі характеристики, як технічне обслуговування № 1 та № 2, цикл технічного обслуговування, а також марки техніки, виготовлені більше 30–40 років тому. Застосування представленої відомої методики для парків техніки Державної прикордонної служби України, до складу якої входять такі марки, як Land Rover, Renault Duster, Volkswagen Amarok, Volkswagen T5, Ford Ranger, Fiat Ducato, Hyundai HD72, Iveco Traker, може давати значну похибку у зв’язку із невідповідністю статистичних характеристик за безвідмовністю та іншими складовими надійності. Для сучасних марок техніки роботи з техобслуговування не розподілені за роботами технічного обслуговування №1 та №2, а також не згруповані у цикли технічного обслуговування. Усе це створює передумови для пошуку нових шляхів прогнозування відмов (поточних ремонтів) техніки органів охорони державного кордону. У статі запропонований варіант застосування відомих регресійних моделей для прогнозу кількості відмов техніки. У рекомендаціях наданий алгоритм проведення розрахунків з можливою перевіркою якості отриманих регресійних моделей. Зазначено умови, за яких спрощується процес створення регресійних моделей, а також надані рекомендації щодо збору статистичної інформації.
{"title":"АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСОВУВАННЯ ДЛЯ УМОВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ МЕТОДИКИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ЩОДО ПРОГНОЗУВАННЯ ВІДМОВ ПАРКУ ТЕХНІКИ","authors":"Сергій Головня, В.В. Купельський","doi":"10.32453/3.v87i1-2.1089","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v87i1-2.1089","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано можливості застосування чинної методики Збройних Сил України щодо прогнозування відмов техніки військової частини. Проводився аналіз на адекватність застосування відомої методики для парків техніки Державної прикордонної служби України. Результати аналізу дозволили зробити висновок щодо можливості значного відхилення прогнозованого значення від реальних умов у випадку застосування досліджуваної методики. Передусім такий висновок був зроблений у зв’язку із застосуванням закономірностей, характерних для радянського парку техніки. Зокрема для розрахунків застосовуються такі характеристики, як технічне обслуговування № 1 та № 2, цикл технічного обслуговування, а також марки техніки, виготовлені більше 30–40 років тому. Застосування представленої відомої методики для парків техніки Державної прикордонної служби України, до складу якої входять такі марки, як Land Rover, Renault Duster, Volkswagen Amarok, Volkswagen T5, Ford Ranger, Fiat Ducato, Hyundai HD72, Iveco Traker, може давати значну похибку у зв’язку із невідповідністю статистичних характеристик за безвідмовністю та іншими складовими надійності. Для сучасних марок техніки роботи з техобслуговування не розподілені за роботами технічного обслуговування №1 та №2, а також не згруповані у цикли технічного обслуговування. Усе це створює передумови для пошуку нових шляхів прогнозування відмов (поточних ремонтів) техніки органів охорони державного кордону. У статі запропонований варіант застосування відомих регресійних моделей для прогнозу кількості відмов техніки. У рекомендаціях наданий алгоритм проведення розрахунків з можливою перевіркою якості отриманих регресійних моделей. Зазначено умови, за яких спрощується процес створення регресійних моделей, а також надані рекомендації щодо збору статистичної інформації.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"275 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673139","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглянуто необхідність змін формувань понять та визначень системи технічного обслуговування і ремонту автомобільної та бронетанкової техніки Державної прикордонної служби України. У запропонованих змінах ураховано постійне оновлення парку техніки. З метою підтримання постійної готовності техніки органів та підрозділів охорони кордону до застосування за призначенням пропонується зменшити облікову кількість видів технічного обслуговування шляхом форматування системи технічного обслуговування і ремонту відповідно до вимог заводів-виробників сучасних зразків транспортних засобів. У ході роботи був проведений аналіз керівних документів, які визначають функціонування системи технічного обслуговування і ремонту техніки в Державній прикордонній службі України, та технічної документації заводів-виробників зразків техніки, які використовуються органами та підрозділами охорони кордону. Крім того, проведено порівняння ключових моментів, що стосуються підтримання транспортних засобів у постійній готовності до використання, та відображаються у вивчених документах. З метою формування єдиного підходу до системи технічного обслуговування і ремонту автомобільної та бронетанкової техніки Державної прикордонної служби України, забезпечення переходу на новітні зразки техніки пропонується відмовитись від розподілу видів технічного обслуговування на технічне обслуговування № 1 та технічне обслуговування № 2. Також запропоновано ввести поняття регламентоване технічне обслуговування для машин повсякденного використання, чого наразі не передбачено діючими наказами, при цьому вимагається технічною літературою заводів-виробників. Запропоновані зміни необхідно використовувати під час формування планових та звітних документів з питань автомобільного та бронетанкового забезпечення, здійснення обслуговування машин Державної прикордонної служби України, контролю за якістю виконання операцій з підтримання готовності техніки до використання за призначенням.
{"title":"АНАЛІЗ ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТУ ТЕХНІКИ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ","authors":"Сергій Шафорост","doi":"10.32453/3.v87i1-2.1094","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v87i1-2.1094","url":null,"abstract":"У статті розглянуто необхідність змін формувань понять та визначень системи технічного обслуговування і ремонту автомобільної та бронетанкової техніки Державної прикордонної служби України. У запропонованих змінах ураховано постійне оновлення парку техніки. З метою підтримання постійної готовності техніки органів та підрозділів охорони кордону до застосування за призначенням пропонується зменшити облікову кількість видів технічного обслуговування шляхом форматування системи технічного обслуговування і ремонту відповідно до вимог заводів-виробників сучасних зразків транспортних засобів. У ході роботи був проведений аналіз керівних документів, які визначають функціонування системи технічного обслуговування і ремонту техніки в Державній прикордонній службі України, та технічної документації заводів-виробників зразків техніки, які використовуються органами та підрозділами охорони кордону. Крім того, проведено порівняння ключових моментів, що стосуються підтримання транспортних засобів у постійній готовності до використання, та відображаються у вивчених документах. З метою формування єдиного підходу до системи технічного обслуговування і ремонту автомобільної та бронетанкової техніки Державної прикордонної служби України, забезпечення переходу на новітні зразки техніки пропонується відмовитись від розподілу видів технічного обслуговування на технічне обслуговування № 1 та технічне обслуговування № 2. Також запропоновано ввести поняття регламентоване технічне обслуговування для машин повсякденного використання, чого наразі не передбачено діючими наказами, при цьому вимагається технічною літературою заводів-виробників. Запропоновані зміни необхідно використовувати під час формування планових та звітних документів з питань автомобільного та бронетанкового забезпечення, здійснення обслуговування машин Державної прикордонної служби України, контролю за якістю виконання операцій з підтримання готовності техніки до використання за призначенням.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673280","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У науковій статті узагальнено склад об’єктів інформаційної безпеки та суб’єктів її забезпечення в органах Державної прикордонної служби України. До об’єктів інформаційної безпеки органів Державної прикордонної служби України віднесено інформаційні системи (глобальна автоматизована інформаційна система “Гарт”, її окремі компоненти тощо), свідомість осіб – особового складу Державної прикордонної служби України, їх близьких осіб, морально-психологічний клімат військового колективу. До суб’єктів забезпечення інформаційної безпеки в органах Державної прикордонної служби України належать посадові (службові) особи, які відповідно до законодавства України мають повноваження щодо управління інформаційною безпекою та/або безпосереднього виконання відповідних завдань (функцій). На основі результатів аналізу досвіду забезпечення інформаційної безпеки впродовж 2014–2022 років систематизовано низку чинників, які негативно впливають на стан інформаційної безпеки органів Державної прикордонної служби України через канали інтернет-комунікацій. Надано класифікацію ознак, за якими можна встановити факт порушення інформаційної безпеки через виток інформації на каналах інтернет-комунікацій у результаті встановлення або використання небезпечного програмного продукту. У результаті аналізу негативних наслідків використання каналів Інтернет-комунікацій, узагальнено фактори ризику інформаційної безпеки органів Державної прикордонної служби України та рекомендації щодо протидії їх негативному впливу. На основі проведеного наукового дослідження розроблено та у графічному вигляді представлено методичний підхід щодо забезпечення інформаційної безпеки органів Державної прикордонної служби України на каналах інтернет-комунікацій. Надано опис процесу забезпечення інформаційної безпеки органів Державної прикордонної служби України на каналах інтернет-комунікацій. Визначено, що напрямком подальшого дослідження може бути обґрунтування рекомендацій для особового складу Державної прикордонної служби України та близьких осіб щодо забезпечення діяльності в умовах ведення противником активних інформаційних дій та проведення інформаційних операцій.
{"title":"МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ НА КАНАЛАХ ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЙ","authors":"О. Б. Фаріон, Дмитро Купрієнко, В. Г. Малюга","doi":"10.32453/3.v87i1-2.1088","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v87i1-2.1088","url":null,"abstract":"У науковій статті узагальнено склад об’єктів інформаційної безпеки та суб’єктів її забезпечення в органах Державної прикордонної служби України. До об’єктів інформаційної безпеки органів Державної прикордонної служби України віднесено інформаційні системи (глобальна автоматизована інформаційна система “Гарт”, її окремі компоненти тощо), свідомість осіб – особового складу Державної прикордонної служби України, їх близьких осіб, морально-психологічний клімат військового колективу. До суб’єктів забезпечення інформаційної безпеки в органах Державної прикордонної служби України належать посадові (службові) особи, які відповідно до законодавства України мають повноваження щодо управління інформаційною безпекою та/або безпосереднього виконання відповідних завдань (функцій). На основі результатів аналізу досвіду забезпечення інформаційної безпеки впродовж 2014–2022 років систематизовано низку чинників, які негативно впливають на стан інформаційної безпеки органів Державної прикордонної служби України через канали інтернет-комунікацій. Надано класифікацію ознак, за якими можна встановити факт порушення інформаційної безпеки через виток інформації на каналах інтернет-комунікацій у результаті встановлення або використання небезпечного програмного продукту. У результаті аналізу негативних наслідків використання каналів Інтернет-комунікацій, узагальнено фактори ризику інформаційної безпеки органів Державної прикордонної служби України та рекомендації щодо протидії їх негативному впливу. На основі проведеного наукового дослідження розроблено та у графічному вигляді представлено методичний підхід щодо забезпечення інформаційної безпеки органів Державної прикордонної служби України на каналах інтернет-комунікацій. Надано опис процесу забезпечення інформаційної безпеки органів Державної прикордонної служби України на каналах інтернет-комунікацій. Визначено, що напрямком подальшого дослідження може бути обґрунтування рекомендацій для особового складу Державної прикордонної служби України та близьких осіб щодо забезпечення діяльності в умовах ведення противником активних інформаційних дій та проведення інформаційних операцій.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48260880","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Аналіз сучасних подій, які відбуваються на кордонах Європейського Союзу, свідчить про недосконалість процесів аналізу ризику та неготовність повною мірою прикордонних підрозділів передбачити розвиток обстановки на державному кордоні. Нелегальна міграція створює загрозу національним інтересам будь-якої країни, розвиток подій цього процесу передбачити важко, а нелегальні мігранти використовують нові способи потрапляння до країн призначення. В основу наявної методики роботи органів управління правоохоронних відомств покладено методологію аналізу ризиків, яка запроваджена у країнах Європейського Cоюзу. Проте у ній є проблемні питання, які утруднюють процедури та інтерпретацію результатів аналізу ризику і можуть призвести до зниження якості оцінки обстановки. В удосконаленій методиці оцінювання уразливості застосовуються такі наукові методи дослідження, як: сценарний метод та SWOT-аналіз – для побудови та оцінювання сценаріїв діяльності організованої злочинності; матричний метод – для оцінювання відповідності способів протидії до сценаріїв (ситуацій, способів) дій організованої злочинності; аналітичний метод – для проведення оперативно-тактичних розрахунків спроможностей прикордонних підрозділів щодо виявлення та затримання осіб, причетних до організованої злочинності; метод експертного оцінювання – для оцінювання важливості факторів та параметрів загроз, впливу та уразливості щодо загрози діяльності організованої злочинності. Основним результатом дослідження є удосконалена модель оцінювання уразливості системи охорони державного кордону на ділянці відповідальності прикордонного підрозділу щодо протидії загрозі діяльності організованої злочинності, яка на відміну від наявної додатково враховує сценарії діяльності організованої злочинності та відповідність способів протидії цим сценаріям. Модель передбачає оцінювання уразливості на основі оцінювання кожного фактору, що її визначає.
{"title":"НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ АПАРАТ ОЦІНЮВАННЯ УРАЗЛИВОСТІ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ","authors":"Олександр Луцький, Олександр Більовський","doi":"10.32453/3.v87i1-2.1085","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v87i1-2.1085","url":null,"abstract":"Аналіз сучасних подій, які відбуваються на кордонах Європейського Союзу, свідчить про недосконалість процесів аналізу ризику та неготовність повною мірою прикордонних підрозділів передбачити розвиток обстановки на державному кордоні. Нелегальна міграція створює загрозу національним інтересам будь-якої країни, розвиток подій цього процесу передбачити важко, а нелегальні мігранти використовують нові способи потрапляння до країн призначення. В основу наявної методики роботи органів управління правоохоронних відомств покладено методологію аналізу ризиків, яка запроваджена у країнах Європейського Cоюзу. Проте у ній є проблемні питання, які утруднюють процедури та інтерпретацію результатів аналізу ризику і можуть призвести до зниження якості оцінки обстановки. В удосконаленій методиці оцінювання уразливості застосовуються такі наукові методи дослідження, як: сценарний метод та SWOT-аналіз – для побудови та оцінювання сценаріїв діяльності організованої злочинності; матричний метод – для оцінювання відповідності способів протидії до сценаріїв (ситуацій, способів) дій організованої злочинності; аналітичний метод – для проведення оперативно-тактичних розрахунків спроможностей прикордонних підрозділів щодо виявлення та затримання осіб, причетних до організованої злочинності; метод експертного оцінювання – для оцінювання важливості факторів та параметрів загроз, впливу та уразливості щодо загрози діяльності організованої злочинності. Основним результатом дослідження є удосконалена модель оцінювання уразливості системи охорони державного кордону на ділянці відповідальності прикордонного підрозділу щодо протидії загрозі діяльності організованої злочинності, яка на відміну від наявної додатково враховує сценарії діяльності організованої злочинності та відповідність способів протидії цим сценаріям. Модель передбачає оцінювання уразливості на основі оцінювання кожного фактору, що її визначає.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673128","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглядається діяльність органів та підрозділів охорони державного кордону під час виконання завдань із забезпечення процедур реадмісії, примусового повернення та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства в пунктах пропуску через державний кордон України у країни проживання або треті країни. Відповідно до результатів аналізу статистичних даних залишаються загрозливими процеси нелегальної міграції через територію України з метою транзиту або використання її території іноземцями як кінцевого пункту постійного проживання. Загроза нелегальної міжнародної міграції змусила держави певною мірою обмежувати право вільного пересування, оскільки неконтрольовані потоки нелегальних мігрантів несуть країнам соціальні, політичні, економічні втрати, а недосконалість міграційного законодавства використовується для незаконного переправлення осіб через державний кордон. Зазначені обставини обумовили закріплення міжнародно-правових механізмів протидії цьому негативному явищу, одним з яких вважається інститут реадмісії осіб, примусового повернення та примусового видворення.Нормативно-правові документи трактують такі дефініції як “реадмісія”, “примусове повернення”, “примусове видворення” аналогічними за змістом, але діяльність правоохоронних структур, які відповідають за забезпечення цих процедур, різниться. Проблеми органів та підрозділів охорони державного кордону щодо забезпечення реадмісії, примусового повернення та видворення поглиблюються відсутністю чітких алгоритмів роботи органів управління щодо цих видів діяльності. Методичні засади моделювання процесу реадмісії, примусового повернення та примусового видворення іноземців до країн проживання або до третіх країн базуються на загальнонаукових принципах. Розробка моделі роботи органів та підрозділів органів охорони державного кордону включає етапи, основними з яких є визначення об’єкту та цілей моделювання, базових елементів, що досліджуються, нормативних документів та показників, а також ресурсів та результатів роботи. Визначивши ці елементи, можна розробити алгоритмічне забезпечення діяльності органів охорони державного кордону при проведенні процедур з реадмісії, примусового повернення та видворення іноземців та осіб без громадянства в пунктах пропуску через державний кордон. З практичної точки зору, модель та алгоритми процесів реадмісії, примусового повернення та видворення представлена у вигляді послідовності дій органів управління прикордонного загону та підрозділів. При цьому, основними етапами в органах та підрозділах охорони державного кордону є: організаційний, підготовчий та етап виконання процедури. Виконання процедур органами управління, відповідно до розроблених у статті алгоритмів, забезпечить законність дій посадових осіб Держприкордонслужби та уніфікує процес реадмісії, примусового повернення та видворення іноземців та осіб без громадянства у країни проживання та треті країни для органів та підрозділів охорони кордону Держприкордонслужби України.
{"title":"МОДЕЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕДУР З РЕАДМІСІЇ, ПРИМУСОВОГО ПОВЕРНЕННЯ ТА ВИДВОРЕННЯ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА В ПУНКТАХ ПРОПУСКУ","authors":"Юрій Кузь, Олександр Сойко, Сергій Бєлай","doi":"10.32453/3.v87i1-2.1082","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v87i1-2.1082","url":null,"abstract":"У статті розглядається діяльність органів та підрозділів охорони державного кордону під час виконання завдань із забезпечення процедур реадмісії, примусового повернення та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства в пунктах пропуску через державний кордон України у країни проживання або треті країни. Відповідно до результатів аналізу статистичних даних залишаються загрозливими процеси нелегальної міграції через територію України з метою транзиту або використання її території іноземцями як кінцевого пункту постійного проживання. Загроза нелегальної міжнародної міграції змусила держави певною мірою обмежувати право вільного пересування, оскільки неконтрольовані потоки нелегальних мігрантів несуть країнам соціальні, політичні, економічні втрати, а недосконалість міграційного законодавства використовується для незаконного переправлення осіб через державний кордон. Зазначені обставини обумовили закріплення міжнародно-правових механізмів протидії цьому негативному явищу, одним з яких вважається інститут реадмісії осіб, примусового повернення та примусового видворення.Нормативно-правові документи трактують такі дефініції як “реадмісія”, “примусове повернення”, “примусове видворення” аналогічними за змістом, але діяльність правоохоронних структур, які відповідають за забезпечення цих процедур, різниться. Проблеми органів та підрозділів охорони державного кордону щодо забезпечення реадмісії, примусового повернення та видворення поглиблюються відсутністю чітких алгоритмів роботи органів управління щодо цих видів діяльності. Методичні засади моделювання процесу реадмісії, примусового повернення та примусового видворення іноземців до країн проживання або до третіх країн базуються на загальнонаукових принципах. Розробка моделі роботи органів та підрозділів органів охорони державного кордону включає етапи, основними з яких є визначення об’єкту та цілей моделювання, базових елементів, що досліджуються, нормативних документів та показників, а також ресурсів та результатів роботи. Визначивши ці елементи, можна розробити алгоритмічне забезпечення діяльності органів охорони державного кордону при проведенні процедур з реадмісії, примусового повернення та видворення іноземців та осіб без громадянства в пунктах пропуску через державний кордон. З практичної точки зору, модель та алгоритми процесів реадмісії, примусового повернення та видворення представлена у вигляді послідовності дій органів управління прикордонного загону та підрозділів. При цьому, основними етапами в органах та підрозділах охорони державного кордону є: організаційний, підготовчий та етап виконання процедури. Виконання процедур органами управління, відповідно до розроблених у статті алгоритмів, забезпечить законність дій посадових осіб Держприкордонслужби та уніфікує процес реадмісії, примусового повернення та видворення іноземців та осіб без громадянства у країни проживання та треті країни для органів та підрозділів охорони кордону Держприкордонслужби України.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"11 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673048","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Дослідження проблем національної безпеки України у прикордонній сфері як складової цілісної системи національної безпеки держави вимагає чіткого визначення та вибору шляхів підвищення можливостей для своєчасного запобігання загрозам на міжнародному рівні (у прикордонному аспекті). Світова практика наявних систем запобігання загрозам найбільш уразливих сфер безпеки держави свідчить про доцільність узагальнення основних елементів цих систем, визначення факторів, що знижують загрози саме воєнної безпеки, які реалізуються через прикордонну сферу. Це пов’язано із тим, що невоєнні загрози можуть спричинити катастрофічні збитки не тільки на національному, але й регіональному і міжнародному рівнях. Вивчення проблем національної безпеки спирається на використання системного підходу, який необхідний для з’ясуваннясуті , місця, ролі теорії безпеки в системі наукових знань, визначення змісту і співвідношення вихідних понять і аналізу факторів небезпеки. У науковій статті висвітлено аналіз існуючих систем протидії й запобігання загрозам національної безпеки деяких країн світу з узагальненням основних елементів цих систем найбільш вразливих секторів безпеки з відповідним розмежуванням їх спрямованості за сферами життєдіяльності, визначено основні напрями функціонування держави, які активно використовуються для реалізації переважної більшості загроз, фактори, що знижують загрози саме воєнної безпеки, які реалізуються через прикордонну сферу. Дослідження проведено з використанням теоретичного та емпіричного методів з метою досягнення розуміння єдиного системного підходу до протидії загрозам, що забезпечується шляхом вивчення та аналізу міжнародного досвіду, зокрема нормативно-правового, організаційного і методичного забезпечення, необхідного для формування системи моніторингу безпеки, а також визначення комплексного підходу до протидії загрозам, зокрема здійснення пошуку нових підходів і рішень у сфері забезпечення прикордонної безпеки. Використані методи дослідження сприяли застосуванню евристичного методу подальших досліджень для вирішення прогностичних і конструктивних завдань.
{"title":"РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ НАЯВНИХ СИСТЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗАГРОЗАМ У ПРИКОРДОННІЙ СФЕРІ","authors":"Борис Олексієнко, Сергій Бочаров","doi":"10.32453/3.v86i4.897","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v86i4.897","url":null,"abstract":"Дослідження проблем національної безпеки України у прикордонній сфері як складової цілісної системи національної безпеки держави вимагає чіткого визначення та вибору шляхів підвищення можливостей для своєчасного запобігання загрозам на міжнародному рівні (у прикордонному аспекті). Світова практика наявних систем запобігання загрозам найбільш уразливих сфер безпеки держави свідчить про доцільність узагальнення основних елементів цих систем, визначення факторів, що знижують загрози саме воєнної безпеки, які реалізуються через прикордонну сферу. Це пов’язано із тим, що невоєнні загрози можуть спричинити катастрофічні збитки не тільки на національному, але й регіональному і міжнародному рівнях. Вивчення проблем національної безпеки спирається на використання системного підходу, який необхідний для з’ясуваннясуті , місця, ролі теорії безпеки в системі наукових знань, визначення змісту і співвідношення вихідних понять і аналізу факторів небезпеки. У науковій статті висвітлено аналіз існуючих систем протидії й запобігання загрозам національної безпеки деяких країн світу з узагальненням основних елементів цих систем найбільш вразливих секторів безпеки з відповідним розмежуванням їх спрямованості за сферами життєдіяльності, визначено основні напрями функціонування держави, які активно використовуються для реалізації переважної більшості загроз, фактори, що знижують загрози саме воєнної безпеки, які реалізуються через прикордонну сферу. Дослідження проведено з використанням теоретичного та емпіричного методів з метою досягнення розуміння єдиного системного підходу до протидії загрозам, що забезпечується шляхом вивчення та аналізу міжнародного досвіду, зокрема нормативно-правового, організаційного і методичного забезпечення, необхідного для формування системи моніторингу безпеки, а також визначення комплексного підходу до протидії загрозам, зокрема здійснення пошуку нових підходів і рішень у сфері забезпечення прикордонної безпеки. Використані методи дослідження сприяли застосуванню евристичного методу подальших досліджень для вирішення прогностичних і конструктивних завдань.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69672940","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У науковій статті наведено порівняльні діаграми та інші результати аналізу даних за 2016-2020 роки щодо правопорушень, які мають пряме або опосередковане відношення до терористичної діяльності. За допомогою методу стратегічного кримінального аналізу проаналізовано терористичну загрозу прикордонній безпеці України за її реальними та потенційними чинниками. Здійснено розподіл чинників терористичної загрози на зовнішні та внутрішні. Синтезовано низку видів кримінальних правопорушень, що сприяють виникненню та поширенню терористичної діяльності на державному кордоні України. На підставі аналізу звітів Генеральної прокуратури України за 2016-2020 роки щодо кримінальних правопорушень та результатів їх досудових розслідувань встановлено, що серед виявлених на державному кордоні кримінальних правопорушень, пов’язаних із терористичною діяльністю, існує різний ступень впливу на виникнення та поширення терористичної загрози прикордонній безпеці. Представлено прийняті в Україні кольорові коди (сірий, синій, жовтий, червоний), відповідно до значень коефіцієнтів рівня впливу терористичної загрози. Наведено результати аналізу терористичної загрози за її рівнями, щодо обласних адміністративних одиниць територіального устрою України. За допомогою методу експертного оцінювання проаналізовано рівень терористичної загрози за видами кримінальних правопорушень, виявленими у пунктах пропуску для міжнародного сполучення на різних ділянках відповідальності регіональних управлінь Державної прикордонної служби України. Отримано висновок, що стратегічний кримінальний аналіз терористичної загрози прикордонній безпеці дозволяє визначити ступінь впливу її чинників на стан інтегрованого управління кордонами в пунктах пропуску через державний кордон України для міжнародного сполучення. Зазначено, що у подальшому науковому дослідженні доцільно проаналізувати завдання суб’єктів інтегрованого управління кордонами та виявити проблемні питання щодо забезпечення прикордонної безпеки України.
{"title":"СТРАТЕГІЧНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТЕРОРИСТИЧНОЇ ЗАГРОЗИ ПРИКОРДОННІЙ БЕЗПЕЦІ ТА ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ВПЛИВУ ЇЇ ЧИННИКІВ НА СТАН ІНТЕГРОВАНОГО УПРАВЛІННЯ КОРДОНАМИ В ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ДЛЯ МІЖНАРОДНОГО СПОЛУЧЕННЯ","authors":"Дмитро Поліщук","doi":"10.32453/3.v86i4.894","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v86i4.894","url":null,"abstract":"У науковій статті наведено порівняльні діаграми та інші результати аналізу даних за 2016-2020 роки щодо правопорушень, які мають пряме або опосередковане відношення до терористичної діяльності. За допомогою методу стратегічного кримінального аналізу проаналізовано терористичну загрозу прикордонній безпеці України за її реальними та потенційними чинниками. Здійснено розподіл чинників терористичної загрози на зовнішні та внутрішні. Синтезовано низку видів кримінальних правопорушень, що сприяють виникненню та поширенню терористичної діяльності на державному кордоні України. На підставі аналізу звітів Генеральної прокуратури України за 2016-2020 роки щодо кримінальних правопорушень та результатів їх досудових розслідувань встановлено, що серед виявлених на державному кордоні кримінальних правопорушень, пов’язаних із терористичною діяльністю, існує різний ступень впливу на виникнення та поширення терористичної загрози прикордонній безпеці. Представлено прийняті в Україні кольорові коди (сірий, синій, жовтий, червоний), відповідно до значень коефіцієнтів рівня впливу терористичної загрози. Наведено результати аналізу терористичної загрози за її рівнями, щодо обласних адміністративних одиниць територіального устрою України. За допомогою методу експертного оцінювання проаналізовано рівень терористичної загрози за видами кримінальних правопорушень, виявленими у пунктах пропуску для міжнародного сполучення на різних ділянках відповідальності регіональних управлінь Державної прикордонної служби України. Отримано висновок, що стратегічний кримінальний аналіз терористичної загрози прикордонній безпеці дозволяє визначити ступінь впливу її чинників на стан інтегрованого управління кордонами в пунктах пропуску через державний кордон України для міжнародного сполучення. Зазначено, що у подальшому науковому дослідженні доцільно проаналізувати завдання суб’єктів інтегрованого управління кордонами та виявити проблемні питання щодо забезпечення прикордонної безпеки України.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673326","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Виконання сучасних вимог до якості та технічного рівня військової техніки і отримання на основі цього найбільшої її ефективності можливо при максимальному використанні конструктивних, виробничих та експлуатаційних способів забезпечення якості виробів. Основним показником ефективності машин інженерного озброєння є ступінь виконання завдання, який залежить як від рівня їх безвідмовності, закладеного в конструкцію під час виробництва, так і від часу, проведеного у працездатному стані. Тому слід вважати, що чим більше часу машина проведе у працездатному стані і менше – у станах, обумовленими простоями через профілактично-відновлювальні роботи, тим вища якість (ефективність) її функціонування. Під час аналізу систем експлуатації виробів військового призначення виникає задача визначення оптимальних значень термінів проведення планових профілактичних заходів для підтримання заданого рівня працездатності. У статті отримано розрахункове співвідношення для визначення періодичності технічних обслуговувань за критерієм ефективності функціонування машин інженерного озброєння. Для формального опису ефективності функціонування машини введено поняття локальної та інтегральної ефективностей функціонування. Локальна ефективність являє собою ступінь виконання завдання машиною за короткий проміжок часу і залежить від безвідмовності машини та витрат часу на профілактично-відновлювальні роботи. Відповідно, інтегральна ефективність характеризує ступінь виконання завдання за час (період) експлуатації машини. Таке розрахункове співвідношення показує зміну інтегральної ефективності під час використання стратегії технічного обслуговування із проведенням тільки відновлювальних робіт (після відмови) та із проведенням, крім цього, планово-попереджувальних робіт. Визначення оптимальної періодичності технічного обслуговування машини проводиться за умови максимізації інтегральної ефективності. Оригінальність цієї методики полягає у можливості корегування існуючих періодичностей технічного обслуговування та визначенні нових при заданій їх кількос
{"title":"РОЗРАХУНОК ТЕРМІНІВ ПРОВЕДЕННЯ ТЕХНІЧНИХ ОБСЛУГОВУВАНЬ МАШИН ІНЖЕНЕРНОГО ОЗБРОЄННЯ ЗА КРИТЕРІЄМ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ","authors":"Олександр Волох, Вадим Нероба","doi":"10.32453/3.v86i4.892","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v86i4.892","url":null,"abstract":"Виконання сучасних вимог до якості та технічного рівня військової техніки і отримання на основі цього найбільшої її ефективності можливо при максимальному використанні конструктивних, виробничих та експлуатаційних способів забезпечення якості виробів. Основним показником ефективності машин інженерного озброєння є ступінь виконання завдання, який залежить як від рівня їх безвідмовності, закладеного в конструкцію під час виробництва, так і від часу, проведеного у працездатному стані. Тому слід вважати, що чим більше часу машина проведе у працездатному стані і менше – у станах, обумовленими простоями через профілактично-відновлювальні роботи, тим вища якість (ефективність) її функціонування. Під час аналізу систем експлуатації виробів військового призначення виникає задача визначення оптимальних значень термінів проведення планових профілактичних заходів для підтримання заданого рівня працездатності. У статті отримано розрахункове співвідношення для визначення періодичності технічних обслуговувань за критерієм ефективності функціонування машин інженерного озброєння. Для формального опису ефективності функціонування машини введено поняття локальної та інтегральної ефективностей функціонування. Локальна ефективність являє собою ступінь виконання завдання машиною за короткий проміжок часу і залежить від безвідмовності машини та витрат часу на профілактично-відновлювальні роботи. Відповідно, інтегральна ефективність характеризує ступінь виконання завдання за час (період) експлуатації машини. Таке розрахункове співвідношення показує зміну інтегральної ефективності під час використання стратегії технічного обслуговування із проведенням тільки відновлювальних робіт (після відмови) та із проведенням, крім цього, планово-попереджувальних робіт. Визначення оптимальної періодичності технічного обслуговування машини проводиться за умови максимізації інтегральної ефективності. Оригінальність цієї методики полягає у можливості корегування існуючих періодичностей технічного обслуговування та визначенні нових при заданій їх кількос","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48242611","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：