Pub Date : 2024-02-29DOI: 10.31110/2616-650x-vol12i2-006
Yelyzaveta Kryukova, O. Chugai, Natalia Yamshynska, L. Svyrydova
It is indeed true that, teachers are the most important elements of education who constantly need professional development (PD) activities, targeted to improve their pedagogical and teaching practice. Considering this, many educational systems worldwide have paid special attention to designing courses by which the quality of teaching and learning increases considerably. This paper presents a comprehensive examination of English as a Second Language (ESL) teachers' perceptions regarding professional development (PD). With the dual objectives of understanding teachers' recognition of PD necessity and gauging their willingness to engage in PD activities, the study identifies key motivations, effective PD practices, and prevalent challenges. The research employs a survey-based approach, targeting teachers with varying teaching experience, genders, and levels of professional satisfaction. The data gathered from the survey was processed and analyzed through descriptive statistics and Likert scale was employed for outcome assessments on some survey questions. . The results obtained, when compared with the results of other scholars, involved in the relevant investigation, coincided considerably, although some inconsistencies were observed. The findings reveal that a vast majority of ESL teachers appreciate the value of PD and demonstrate a strong willingness to participate in activities aimed at enhancing their teaching effectiveness and English competency. However, the study also highlights significant barriers such as time constraints due to heavy workload and the need for better access to high-quality PD resources. Most teachers associate their PD involvement directly with positive student outcomes, reflecting a clear link between teacher development and student academic achievements. The research uncovers a pronounced interest in the use of interactive tools in education among ESL practitioners, collaborative learning with AI, lesson planning, and feedback provision. Lastly, the paper delves into the factors impacting motivation for PD and underscores the importance of knowledge sharing and an adequate reward system to foster a thriving PD environment for ESL teachers.
{"title":"VIEWS ON PROFESSIONAL DEVELOPMENT ISSUES FROM THE PERSPECTIVE OF ESL TEACHERS","authors":"Yelyzaveta Kryukova, O. Chugai, Natalia Yamshynska, L. Svyrydova","doi":"10.31110/2616-650x-vol12i2-006","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i2-006","url":null,"abstract":"It is indeed true that, teachers are the most important elements of education who constantly need professional development (PD) activities, targeted to improve their pedagogical and teaching practice. Considering this, many educational systems worldwide have paid special attention to designing courses by which the quality of teaching and learning increases considerably. This paper presents a comprehensive examination of English as a Second Language (ESL) teachers' perceptions regarding professional development (PD). With the dual objectives of understanding teachers' recognition of PD necessity and gauging their willingness to engage in PD activities, the study identifies key motivations, effective PD practices, and prevalent challenges. The research employs a survey-based approach, targeting teachers with varying teaching experience, genders, and levels of professional satisfaction. The data gathered from the survey was processed and analyzed through descriptive statistics and Likert scale was employed for outcome assessments on some survey questions. . The results obtained, when compared with the results of other scholars, involved in the relevant investigation, coincided considerably, although some inconsistencies were observed. The findings reveal that a vast majority of ESL teachers appreciate the value of PD and demonstrate a strong willingness to participate in activities aimed at enhancing their teaching effectiveness and English competency. However, the study also highlights significant barriers such as time constraints due to heavy workload and the need for better access to high-quality PD resources. Most teachers associate their PD involvement directly with positive student outcomes, reflecting a clear link between teacher development and student academic achievements. The research uncovers a pronounced interest in the use of interactive tools in education among ESL practitioners, collaborative learning with AI, lesson planning, and feedback provision. Lastly, the paper delves into the factors impacting motivation for PD and underscores the importance of knowledge sharing and an adequate reward system to foster a thriving PD environment for ESL teachers. ","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"1 19","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140410336","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-02-29DOI: 10.31110/2616-650x-vol12i2-001
Олена Акімова
У статті узагальнено розгляд теоретичних аспектів підготовки майбутніх учителів початкових класів у вітчизняному та закордонному досвіді фахової підготовки. Майбутній учитель початкових класів у фаховій практиці одночасно реалізовує ролі тьютора, фасилітатора, дослідника, володіє іноземними мовами й інформаційно-комунікаційними технологіями. Зазначені аспекти сприяють постійному підвищенню вимог до педагогічної освіти, що містять відображення у вітчизняних та закордонних концепціях підготовки майбутніх учителів початкових класів. В Україні насьогодні немає єдиного нормативно-правового документа, котрий регламентував би зміст професійної підготовки безпосередньо вчителя початкових класів, проте різноманітні аспекти представлені в нормативно-правовій базі нашої держави. Загальна підготовка майбутніх учителів початкових класів регламентується Конституцією України, загальними положеннями Законів «Про освіту», «Про вищу освіту» в Стандартах вищої освіти України за спеціальністю 013 Початкова освіта(третього освітньо-наукового та першого бакалаврського рівнів вищої освіти; професійному стандарті вчителя за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)». Незважаючи на єдність позиції країн Європи щодо змісту формування ціннісних орієнтацій майбутніх педагогічних працівників, зазначено, що вони по-різному пристосовують провідні положення європейського законодавства до національних систем, у площині чого проаналізовано практики підготовки майбутніх учителів початкових класів у досвіді деяких країн Європи та Великої Британії. Підсумовано, що на сучасному етапі країни Європи, Великої Британії створюють умови для формування конкурентоспроможної економіки, урахування аспектів чого впливає на підготовку майбутніх учителів початкових класів. Система педагогічної освіти передбачає збільшення інвестицій в сферу педагогіки, упровадження освітніх технологій та інновацій, створює умови для капіталізації кращого досвіду національних систем.
{"title":"ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ: ВІТЧИЗНЯНІ ТА СВІТОВІ ПРАКТИКИ","authors":"Олена Акімова","doi":"10.31110/2616-650x-vol12i2-001","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i2-001","url":null,"abstract":"У статті узагальнено розгляд теоретичних аспектів підготовки майбутніх учителів початкових класів у вітчизняному та закордонному досвіді фахової підготовки. Майбутній учитель початкових класів у фаховій практиці одночасно реалізовує ролі тьютора, фасилітатора, дослідника, володіє іноземними мовами й інформаційно-комунікаційними технологіями. Зазначені аспекти сприяють постійному підвищенню вимог до педагогічної освіти, що містять відображення у вітчизняних та закордонних концепціях підготовки майбутніх учителів початкових класів. В Україні насьогодні немає єдиного нормативно-правового документа, котрий регламентував би зміст професійної підготовки безпосередньо вчителя початкових класів, проте різноманітні аспекти представлені в нормативно-правовій базі нашої держави. Загальна підготовка майбутніх учителів початкових класів регламентується Конституцією України, загальними положеннями Законів «Про освіту», «Про вищу освіту» в Стандартах вищої освіти України за спеціальністю 013 Початкова освіта(третього освітньо-наукового та першого бакалаврського рівнів вищої освіти; професійному стандарті вчителя за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)». Незважаючи на єдність позиції країн Європи щодо змісту формування ціннісних орієнтацій майбутніх педагогічних працівників, зазначено, що вони по-різному пристосовують провідні положення європейського законодавства до національних систем, у площині чого проаналізовано практики підготовки майбутніх учителів початкових класів у досвіді деяких країн Європи та Великої Британії. Підсумовано, що на сучасному етапі країни Європи, Великої Британії створюють умови для формування конкурентоспроможної економіки, урахування аспектів чого впливає на підготовку майбутніх учителів початкових класів. Система педагогічної освіти передбачає збільшення інвестицій в сферу педагогіки, упровадження освітніх технологій та інновацій, створює умови для капіталізації кращого досвіду національних систем.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"9 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140412707","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-02-29DOI: 10.31110/2616-650x-vol12i2-007
Олена Мартиненко, Ярослав Чкана
Національна система вищої освіти наголошує на важливості підготовки висококваліфікованих спеціалістів, здатних до прийняття конструктивних рішень на основі критичного аналізу та раціонального використання інформації. Це зумовлює необхідність формування критичного мислення та активацію механізмів самоосвіти, коли самостійно здобуті знання стають ключовим елементом оперативної професійної підготовки студентів. Важливою складовою цього процесу є домашні завдання, при виконанні яких студенти можуть стикатися з різними викликами. Мета статті полягає в обґрунтуванні використання домашніх завдань з математичного аналізу для розвитку критичного мислення студентів. Дане дослідження включає опитування 86 студентів двох університетів та аналіз їхніх відповідей. Студенти позитивно оцінили важливість домашніх завдань та відзначили, що домашні завдання сприяють закріпленню навчального матеріалу, допомагають краще зрозуміти математичні концепції, розвивають аналітичні і практичні навички, самостійність, критичне та творче мислення. У статті також висвітлені підходи до виконання домашніх завдань з математичного аналізу, направлені на формування та розвиток критичного мислення студентів, показано використання різних ресурсів і технологій під час їх виконання. Автори вказують на важливість вибору доцільного підходу з урахуванням філософії конкретного навчального закладу та рівня підготовки студентів. Досліджено ефективність технології "Робочий зошит з математичного аналізу", що поєднує різні підходи до домашніх завдань та сприяє розвитку критичного мислення студентів. Розглянуто структуру "Робочого зошита", яка враховує різні рівні складності, самостійності та творчості завдань. Висновки статті підкреслюють важливість домашніх завдань як інструмента для формування критичного мислення та самостійної роботи студентів у процесі вивчення математичного аналізу.
{"title":"ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ З МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ","authors":"Олена Мартиненко, Ярослав Чкана","doi":"10.31110/2616-650x-vol12i2-007","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i2-007","url":null,"abstract":"Національна система вищої освіти наголошує на важливості підготовки висококваліфікованих спеціалістів, здатних до прийняття конструктивних рішень на основі критичного аналізу та раціонального використання інформації. Це зумовлює необхідність формування критичного мислення та активацію механізмів самоосвіти, коли самостійно здобуті знання стають ключовим елементом оперативної професійної підготовки студентів. Важливою складовою цього процесу є домашні завдання, при виконанні яких студенти можуть стикатися з різними викликами. Мета статті полягає в обґрунтуванні використання домашніх завдань з математичного аналізу для розвитку критичного мислення студентів.\u0000Дане дослідження включає опитування 86 студентів двох університетів та аналіз їхніх відповідей. Студенти позитивно оцінили важливість домашніх завдань та відзначили, що домашні завдання сприяють закріпленню навчального матеріалу, допомагають краще зрозуміти математичні концепції, розвивають аналітичні і практичні навички, самостійність, критичне та творче мислення. У статті також висвітлені підходи до виконання домашніх завдань з математичного аналізу, направлені на формування та розвиток критичного мислення студентів, показано використання різних ресурсів і технологій під час їх виконання. Автори вказують на важливість вибору доцільного підходу з урахуванням філософії конкретного навчального закладу та рівня підготовки студентів. Досліджено ефективність технології \"Робочий зошит з математичного аналізу\", що поєднує різні підходи до домашніх завдань та сприяє розвитку критичного мислення студентів. Розглянуто структуру \"Робочого зошита\", яка враховує різні рівні складності, самостійності та творчості завдань. Висновки статті підкреслюють важливість домашніх завдань як інструмента для формування критичного мислення та самостійної роботи студентів у процесі вивчення математичного аналізу.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"17 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140413512","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-31DOI: 10.31110/2616-650x-vol12i1-007
Ольга Граб
В статті визначено та обґрунтовано мотиваційну складову готовності майбутніх вихователів до формування первинних уявлень про природне довкілля в дітей дошкільного віку. Подано огляд низки досліджень, які обумовлюють виокремлення мотиваційної складової готовності майбутніх вихователів до формування первинних уявлень про природне довкілля в дітей дошкільного віку. Наголошено на важливому значенні корекції змісту й системи підготовки фахівців щодо формування первинних уявлень про природне довкілля в дітей дошкільного віку, що передбачає необхідність формування системи таких мотивів, інтересів, установок, рис особистості, знань, досвіду практичної діяльності, які, активізуючись, забезпечать можливість ефективно виконувати свої професійні функції. Виокремлено показники мотиваційної складової готовності майбутніх вихователів до формування в дошкільників первинних уявлень про природне довкілля, а саме: здатність турбуватись (захищати) природне довкілля; умотивованість майбутніх вихователів до отримання академічних знань з формування в дошкільників уявлень про природне довкілля; наявність сформованих інтересів екологічного спрямування. Автором дібрано та адаптовано діагностичні шкали: шкала мотивації до захисту природного довкілля, шкала академічної мотивації, шкала інтересу до природи. Представлено результати констатувального етапу дослідження мотиваційної складової готовності майбутніх вихователів до формування в дошкільників первинних уявлень про природне довкілля. За результатами проведеного дослідження визначено стан сформованості в майбутніх вихователів мотиваційної складової готовності до формування первинних уявлень про природне довкілля в дітей дошкільного віку та здатності майбутніх вихователів турбуватись про природне довкілля.
{"title":"МОТИВАЦІЙНА СКЛАДОВА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ ПЕРВИННИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ПРИРОДНЕ ДОВКІЛЛЯ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КОНСТАТУВАЛЬНОГО ЕТАПУ ДОСЛІДЖЕННЯ)","authors":"Ольга Граб","doi":"10.31110/2616-650x-vol12i1-007","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-007","url":null,"abstract":"В статті визначено та обґрунтовано мотиваційну складову готовності майбутніх вихователів до формування первинних уявлень про природне довкілля в дітей дошкільного віку. Подано огляд низки досліджень, які обумовлюють виокремлення мотиваційної складової готовності майбутніх вихователів до формування первинних уявлень про природне довкілля в дітей дошкільного віку. Наголошено на важливому значенні корекції змісту й системи підготовки фахівців щодо формування первинних уявлень про природне довкілля в дітей дошкільного віку, що передбачає необхідність формування системи таких мотивів, інтересів, установок, рис особистості, знань, досвіду практичної діяльності, які, активізуючись, забезпечать можливість ефективно виконувати свої професійні функції.\u0000Виокремлено показники мотиваційної складової готовності майбутніх вихователів до формування в дошкільників первинних уявлень про природне довкілля, а саме: здатність турбуватись (захищати) природне довкілля; умотивованість майбутніх вихователів до отримання академічних знань з формування в дошкільників уявлень про природне довкілля; наявність сформованих інтересів екологічного спрямування. Автором дібрано та адаптовано діагностичні шкали: шкала мотивації до захисту природного довкілля, шкала академічної мотивації, шкала інтересу до природи. Представлено результати констатувального етапу дослідження мотиваційної складової готовності майбутніх вихователів до формування в дошкільників первинних уявлень про природне довкілля. За результатами проведеного дослідження визначено стан сформованості в майбутніх вихователів мотиваційної складової готовності до формування первинних уявлень про природне довкілля в дітей дошкільного віку та здатності майбутніх вихователів турбуватись про природне довкілля.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"115 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140475769","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-31DOI: 10.31110/2616-650x-vol12i1-004
Наталія Басюк
У статті розглядається історичне становлення та розвиток поняття «емоційний інтелект» у філософських поглядах мислителів Античного періоду. Ідея емоційного інтелекту, що сягає корінням первісного суспільства з його синкретичним характером мислення, знайшла продовження й розвиток у натурфілософії. На відміну від міфічно-релігійного світосприйняття первісних людей, яке об’єднувало в собі раціональне, чуттєве й емоційне ставлення до навколишнього світу, перші натурфілософи намагались пояснити походження Космосу, світу, життя, людини й усього сущого, керуючись теоретичними і логічними обґрунтуваннями висунутих положень. У своїх філософських пошуках вони неодноразово задаються питанням: чуттєвості чи розуму належить вирішальне значення у пізнанні світу? Поступово чуттєвість, емоції починають розглядатися з точки зору їх ефективності та корисності для розуму. Це стало причиною роздвоєння, а з часом – протиставлення чуттєвого і раціонального, емоціям і розуму. Емоції позиціонуються як протилежність розуму. У поглядах стародавніх греків вони часто розглядаються в негативному сенсі, як перешкода на шляху до раціональних дій. Встановлено, що антична філософія заклала початок формування тенденції до поступового звеличування розуму (Божественного й індивідуального). Що стосується пізнавальних процесів, більшість античних мислителів погоджуються з важливістю чуттєвого пізнання в осягненні зовнішнього світу. Думками про співвідношення чуттєвого і розумного, раціонального як передумови ідеї емоційного інтелекту сповнена вся філософська спадщина Античної Греції та Риму. Вони знайшли відображення у вченні про пізнання, про душу, у філософській етиці у роздумах про значення розуму й емоцій на шляху до щастя, свободи й душевного спокою, у спробах розкрити природу розуму й емоцій з точки зору фізіології та медицини.
{"title":"ФІЛОСОФСЬКИЙ КОНТЕКСТ ІДЕЇ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПОГЛЯДАХ АНТИЧНИХ МИСЛИТЕЛІВ","authors":"Наталія Басюк","doi":"10.31110/2616-650x-vol12i1-004","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-004","url":null,"abstract":"У статті розглядається історичне становлення та розвиток поняття «емоційний інтелект» у філософських поглядах мислителів Античного періоду. Ідея емоційного інтелекту, що сягає корінням первісного суспільства з його синкретичним характером мислення, знайшла продовження й розвиток у натурфілософії. На відміну від міфічно-релігійного світосприйняття первісних людей, яке об’єднувало в собі раціональне, чуттєве й емоційне ставлення до навколишнього світу, перші натурфілософи намагались пояснити походження Космосу, світу, життя, людини й усього сущого, керуючись теоретичними і логічними обґрунтуваннями висунутих положень. У своїх філософських пошуках вони неодноразово задаються питанням: чуттєвості чи розуму належить вирішальне значення у пізнанні світу? Поступово чуттєвість, емоції починають розглядатися з точки зору їх ефективності та корисності для розуму. Це стало причиною роздвоєння, а з часом – протиставлення чуттєвого і раціонального, емоціям і розуму. Емоції позиціонуються як протилежність розуму. У поглядах стародавніх греків вони часто розглядаються в негативному сенсі, як перешкода на шляху до раціональних дій. Встановлено, що антична філософія заклала початок формування тенденції до поступового звеличування розуму (Божественного й індивідуального). Що стосується пізнавальних процесів, більшість античних мислителів погоджуються з важливістю чуттєвого пізнання в осягненні зовнішнього світу. Думками про співвідношення чуттєвого і розумного, раціонального як передумови ідеї емоційного інтелекту сповнена вся філософська спадщина Античної Греції та Риму. Вони знайшли відображення у вченні про пізнання, про душу, у філософській етиці у роздумах про значення розуму й емоцій на шляху до щастя, свободи й душевного спокою, у спробах розкрити природу розуму й емоцій з точки зору фізіології та медицини.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"859 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140479435","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-31DOI: 10.31110/2616-650x-vol12i1-010
Оксана Синекоп
Хмара слів є однією з форм візуалізації певного тематичного контенту, універсальним інструментом, навчальним засобом чи методом у навчанні майбутніх ІТ фахівців англійської мови професійного спрямування, зокрема: аудіювання, говоріння, читання і письма. Метою статті є висвітлення переваг і недоліків хмарин слів в англомовному освітньому середовищі, специфіки впровадження навчального засобу «хмарини слів» задля формування професійно орієнтованої англомовної компетентності в аудіюванні, говорінні, читанні і письмі. Серед переваг хмарини слів є такі: хмарина виступає скаффолдингом у навчанні; сприяє запам’ятовуванню інформації; спрощує складну інформацію; активізує мисленнєві операції; сприяє формуванню професійно орієнтованих англомовних мовних і мовленнєвих компетентностей; слугує універсальним інструментом для застосування на різних етапах заняття та реалізації у різних форматах навчання: індивідуально, в парах, в групах; сприяє розвитку творчості та критичного мислення. Недоліки включають: надмірне спрощення інформації, суб’єктивність під час створення хмарини слів. Засіб «хмарини слів» у професійно орієнтованому іншомовному навчанні схарактеризовано відповідно до таких параметрів: місце використання (у класі, вдома); етап заняття (початок заняття, основна частина заняття, заключна частина заняття); суб’єкти, які створюють «хмарини слів» (викладач; студент, студенти; викладач та студенти); формат участі учасників освітнього процесу (індивідуально, в групах, в парах, комбіновано); дидактичне призначення (для формування професійно орієнованих мовних компетентностей: лексична та граматична; для формування професійно орієнованих мовленнєвих компетентностей: аудіювання, говоріння, читання і письмо); активізація операцій мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікація, систематизація). Наведено приклади завдань.
{"title":"ХМАРИНИ СЛІВ У НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ ІТ ФАХІВЦІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ: АУДІЮВАННЯ, ГОВОРІННЯ, ЧИТАННЯ, ПИСЬМО","authors":"Оксана Синекоп","doi":"10.31110/2616-650x-vol12i1-010","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-010","url":null,"abstract":"Хмара слів є однією з форм візуалізації певного тематичного контенту, універсальним інструментом, навчальним засобом чи методом у навчанні майбутніх ІТ фахівців англійської мови професійного спрямування, зокрема: аудіювання, говоріння, читання і письма. Метою статті є висвітлення переваг і недоліків хмарин слів в англомовному освітньому середовищі, специфіки впровадження навчального засобу «хмарини слів» задля формування професійно орієнтованої англомовної компетентності в аудіюванні, говорінні, читанні і письмі. Серед переваг хмарини слів є такі: хмарина виступає скаффолдингом у навчанні; сприяє запам’ятовуванню інформації; спрощує складну інформацію; активізує мисленнєві операції; сприяє формуванню професійно орієнтованих англомовних мовних і мовленнєвих компетентностей; слугує універсальним інструментом для застосування на різних етапах заняття та реалізації у різних форматах навчання: індивідуально, в парах, в групах; сприяє розвитку творчості та критичного мислення. Недоліки включають: надмірне спрощення інформації, суб’єктивність під час створення хмарини слів. Засіб «хмарини слів» у професійно орієнтованому іншомовному навчанні схарактеризовано відповідно до таких параметрів: місце використання (у класі, вдома); етап заняття (початок заняття, основна частина заняття, заключна частина заняття); суб’єкти, які створюють «хмарини слів» (викладач; студент, студенти; викладач та студенти); формат участі учасників освітнього процесу (індивідуально, в групах, в парах, комбіновано); дидактичне призначення (для формування професійно орієнованих мовних компетентностей: лексична та граматична; для формування професійно орієнованих мовленнєвих компетентностей: аудіювання, говоріння, читання і письмо); активізація операцій мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікація, систематизація). Наведено приклади завдань.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"331 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140471079","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-31DOI: 10.31110/2616-650x-vol12i1-002
Олена Бабкова, Кіра Стадниченко
У матеріалах статті представлено результати дослідження проблеми кооперативного навчання та його актуалітети. За результатами аналізування вітчизняних та зарубіжних наукових праць визначено сутність поняття “кооперативне онлайн-навчання” як командна онлайн-діяльність здобувачів освіти, за якої кожен виконує певну функціональну роль і участь кожного є рівнозначною. Виокремлено методичні аспекти його організації: базові засади побудови навчального онлайн-простору засобами цифрових інструментів; техніки укладання правил командної взаємодії на ознайомлювально-мотиваційному етапі діяльності; принципи вибору оптимального з варіантів підходів до формування команд; опис застосування різних структур кооперативної роботи; можливі способи оцінювання результатів / процесу / індивідуального внеску кожного учасника команди. Деталізовано реалізації зазначених компонентів з наведенням прикладів цифрових ресурсів для певних напрямів. Значну увагу приділено способам формування та визначенню кількісного складу команд й оцінюванню командної роботи в альтернативних варіантах: процесу та результату, роботи усієї групи та індивідуального внеску кожного. Представлено адаптовані та апробовані структури кооперативного онлайн-навчання: “думки на столі”, “хрестики-нулики”, “шпаргалка”, “шестикутники Рассела”, які є ефективними для певних етапів уроку. Надано опис та проілюстровано їхню реалізацію на прикладах дидактичних матеріалів з предметів природничої та інформатичної освітніх галузей засобами цифрових інструментів. Визначено подальші перспективи у розробленні та формуванні комплекту універсальних структур кооперативного онлайн-навчання: оцінювання потенціалу для впровадження в умовах віддаленої взаємодії інших пропонованих дидактами структур тімбілдінгу, моделі Фрейера, предметні лабіринти, модельні портрети, “коло в колі” тощо.
{"title":"МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ КООПЕРАТИВНОГО ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ","authors":"Олена Бабкова, Кіра Стадниченко","doi":"10.31110/2616-650x-vol12i1-002","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-002","url":null,"abstract":"У матеріалах статті представлено результати дослідження проблеми кооперативного навчання та його актуалітети. За результатами аналізування вітчизняних та зарубіжних наукових праць визначено сутність поняття “кооперативне онлайн-навчання” як командна онлайн-діяльність здобувачів освіти, за якої кожен виконує певну функціональну роль і участь кожного є рівнозначною. \u0000Виокремлено методичні аспекти його організації: базові засади побудови навчального онлайн-простору засобами цифрових інструментів; техніки укладання правил командної взаємодії на ознайомлювально-мотиваційному етапі діяльності; принципи вибору оптимального з варіантів підходів до формування команд; опис застосування різних структур кооперативної роботи; можливі способи оцінювання результатів / процесу / індивідуального внеску кожного учасника команди. Деталізовано реалізації зазначених компонентів з наведенням прикладів цифрових ресурсів для певних напрямів.\u0000Значну увагу приділено способам формування та визначенню кількісного складу команд й оцінюванню командної роботи в альтернативних варіантах: процесу та результату, роботи усієї групи та індивідуального внеску кожного.\u0000Представлено адаптовані та апробовані структури кооперативного онлайн-навчання: “думки на столі”, “хрестики-нулики”, “шпаргалка”, “шестикутники Рассела”, які є ефективними для певних етапів уроку. Надано опис та проілюстровано їхню реалізацію на прикладах дидактичних матеріалів з предметів природничої та інформатичної освітніх галузей засобами цифрових інструментів. \u0000Визначено подальші перспективи у розробленні та формуванні комплекту універсальних структур кооперативного онлайн-навчання: оцінювання потенціалу для впровадження в умовах віддаленої взаємодії інших пропонованих дидактами структур тімбілдінгу, моделі Фрейера, предметні лабіринти, модельні портрети, “коло в колі” тощо.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"113 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140478564","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглянуто особливості впровадження сучасних систем електронного навчання, зокрема E-university. Визначено поняття і сутність електронного навчання (метод навчання, заснований на цифрових технологіях), переваги (активна навчальна поведінка, незалежність від часу і територіального розміщення суб'єкта навчання, інтерактивність, відкритість, доступність, диференційованість); умови його реалізації. Висвітлені проблеми реалізації електронного навчання. Серед них: важкість підтримки всіх режимів викладання та навчання, важкість задоволення всіх потреб в індивідуальному навчанні; складність інтегрування функціональних модулів інших систем або прикладних програм; недостатня підготовленість до використання системи електронного навчання; потенційні технічні проблеми. Наголошується на важливості хмарних обчислень: хмарні обчислення підвищують безпеку систем E-university, зумовлюють доступність, зручність і простоту налаштування. Розглянуті три типи послуг, що надаються постачальниками хмарних послуг: інфраструктура, платформа, програмне забезпечення. Висвітлено досвід впровадження проєкту E-university в Сумському національному аграрному університеті. Перераховані задачі, що виконуються на етапі розробки. Описано реалізацію проекту E-SNAU у середовищі мобільного додатку. Мобільний додаток має сторінки: сторінка з персональними даними, сторінка з розкладом; список завдань; календар з подіями на обрану дату; прогрес навчання в діаграмах; сторінка фінанси дає можливість переглянути всі фінансові операції студента; сторінка Help, де можна знайти відповіді на найчастіші запитання, надіслати своє запитання або побажання; сторінка читацького квитка; сторінка пропуск до гуртожитку (інформація про студента, QR-код для сканування пропуску). Окреслені переваги запропонованої структури проекту E-SNAU, виділені напрямки удосконалення. Серед них: визначення тих технологій, які можуть бути найкраще інтегровані в традиційну навчальну програму; вибір необхідних технологій та траєкторій навчання; оцінка часу і ресурсів, необхідних для запровадження та підтримки визначених способів навчання; надання професійної технічної підтримки як співробітникам, так і студентам; використання віртуальних середовищ, які можуть підтримувати викладання в одній лабораторії в межах навчального закладу та об'єднувати студентів з декількох ЗВО.
{"title":"СТРУКТУРА ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ СИСТЕМ E-UNIVERSITY","authors":"Світлана Агаджанова, Карен Агаджанов-Гонзалес, Вячеслав Харченко","doi":"10.31110/2616-650x-vol12i1-001","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-001","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості впровадження сучасних систем електронного навчання, зокрема E-university. Визначено поняття і сутність електронного навчання (метод навчання, заснований на цифрових технологіях), переваги (активна навчальна поведінка, незалежність від часу і територіального розміщення суб'єкта навчання, інтерактивність, відкритість, доступність, диференційованість); умови його реалізації. Висвітлені проблеми реалізації електронного навчання. Серед них: важкість підтримки всіх режимів викладання та навчання, важкість задоволення всіх потреб в індивідуальному навчанні; складність інтегрування функціональних модулів інших систем або прикладних програм; недостатня підготовленість до використання системи електронного навчання; потенційні технічні проблеми.\u0000Наголошується на важливості хмарних обчислень: хмарні обчислення підвищують безпеку систем E-university, зумовлюють доступність, зручність і простоту налаштування. Розглянуті три типи послуг, що надаються постачальниками хмарних послуг: інфраструктура, платформа, програмне забезпечення.\u0000Висвітлено досвід впровадження проєкту E-university в Сумському національному аграрному університеті. Перераховані задачі, що виконуються на етапі розробки. Описано реалізацію проекту E-SNAU у середовищі мобільного додатку. Мобільний додаток має сторінки: сторінка з персональними даними, сторінка з розкладом; список завдань; календар з подіями на обрану дату; прогрес навчання в діаграмах; сторінка фінанси дає можливість переглянути всі фінансові операції студента; сторінка Help, де можна знайти відповіді на найчастіші запитання, надіслати своє запитання або побажання; сторінка читацького квитка; сторінка пропуск до гуртожитку (інформація про студента, QR-код для сканування пропуску). Окреслені переваги запропонованої структури проекту E-SNAU, виділені напрямки удосконалення. Серед них: визначення тих технологій, які можуть бути найкраще інтегровані в традиційну навчальну програму; вибір необхідних технологій та траєкторій навчання; оцінка часу і ресурсів, необхідних для запровадження та підтримки визначених способів навчання; надання професійної технічної підтримки як співробітникам, так і студентам; використання віртуальних середовищ, які можуть підтримувати викладання в одній лабораторії в межах навчального закладу та об'єднувати студентів з декількох ЗВО.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"120 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140473836","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-31DOI: 10.31110/2616-650x-vol12i1-005
Юлія Андріївна Бондарчук
Стаття розглядає ключові стратегії та методи викладання іноземних мов у закладах вищої освіти. Вивчення іноземної мови у закладах вищої освіти займає центральне місце в системі сучасної освіти, розкриваючи перед студентами нові можливості в глобальному світі. В даній статті докладно аналізуються ключові стратегії та методи викладання іноземних мов, базуючись на результативному аналізі наукових досліджень та даних, що охоплюють цю тематику. Зазначено, що ефективне викладання іноземних мов вимагає комплексного підходу та врахування різноманіття індивідуальних потреб студентів. Стаття розкриває важливість практичного використання мови в майбутній кар’єрі та міжнародних взаємодіях для студентів. Цей підхід допомагає студентам бачити конкретні переваги вивчення іноземних мов та стимулює їхній інтерес. Розглядаючи різноманітність індивідуальних потреб студентів у вивченні мови, в статті звертається увага на академічні цілі, культурне занурення, подорожі та інші аспекти. Досліджується, які стратегії надають можливість задовольняти ці різні потреби та створювати індивідуальні освітні плани. Наприклад, студенти, які мають намір працювати в іншомовному середовищі, можуть віддавати перевагу спеціалізованим курсам та практичним тренінгам, спрямованим на розвиток бізнес-мовлення та міжкультурної комунікації. Частина статті присвячена підвищенню мотивації студентів. Автор розглядає різні підходи до стимулювання інтересу студентів до вивчення мови через практичні проєкти, міжнародні стажування, мовні клуби та інші методи. Важливим елементом цього підходу є створення учбових сценаріїв, які адаптовані до індивідуальних інтересів студентів, тим самим забезпечуючи їхню активну участь у навчальному процесі. Інтеграція практичного використання мови в реальних умовах, підвищення мотивації через практичні проєкти та залучення студентів до міжнародної спільноти можуть слугувати ключовими елементами успішного навчання іноземних мов в університетському середовищі.
{"title":"СТРАТЕГІЇ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Юлія Андріївна Бондарчук","doi":"10.31110/2616-650x-vol12i1-005","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-005","url":null,"abstract":"Стаття розглядає ключові стратегії та методи викладання іноземних мов у закладах вищої освіти. Вивчення іноземної мови у закладах вищої освіти займає центральне місце в системі сучасної освіти, розкриваючи перед студентами нові можливості в глобальному світі. В даній статті докладно аналізуються ключові стратегії та методи викладання іноземних мов, базуючись на результативному аналізі наукових досліджень та даних, що охоплюють цю тематику. Зазначено, що ефективне викладання іноземних мов вимагає комплексного підходу та врахування різноманіття індивідуальних потреб студентів. Стаття розкриває важливість практичного використання мови в майбутній кар’єрі та міжнародних взаємодіях для студентів. Цей підхід допомагає студентам бачити конкретні переваги вивчення іноземних мов та стимулює їхній інтерес. Розглядаючи різноманітність індивідуальних потреб студентів у вивченні мови, в статті звертається увага на академічні цілі, культурне занурення, подорожі та інші аспекти. Досліджується, які стратегії надають можливість задовольняти ці різні потреби та створювати індивідуальні освітні плани. Наприклад, студенти, які мають намір працювати в іншомовному середовищі, можуть віддавати перевагу спеціалізованим курсам та практичним тренінгам, спрямованим на розвиток бізнес-мовлення та міжкультурної комунікації. Частина статті присвячена підвищенню мотивації студентів. Автор розглядає різні підходи до стимулювання інтересу студентів до вивчення мови через практичні проєкти, міжнародні стажування, мовні клуби та інші методи. Важливим елементом цього підходу є створення учбових сценаріїв, які адаптовані до індивідуальних інтересів студентів, тим самим забезпечуючи їхню активну участь у навчальному процесі. Інтеграція практичного використання мови в реальних умовах, підвищення мотивації через практичні проєкти та залучення студентів до міжнародної спільноти можуть слугувати ключовими елементами успішного навчання іноземних мов в університетському середовищі.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"11 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140478532","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-31DOI: 10.31110/2616-650x-vol12i1-006
Людмила Гапон-Байда, Тетяна Деркач
Описано результати опитувань щодо визначення стилів навчання, які переважають у студентів творчих (графічний дизайн, дизайн) та дотичних (професійна освіта «дизайн» та «технологія виробів легкої промисловості») спеціальностей двох вищих навчальних закладів: Київського національного університету технологій та дизайну, Інституту комп’ютерно-інформаційних технологій та дизайну. У дослідженні для визначення стилів навчання, яким надають перевагу респонденти, було використано метод індексів стилів навчання Р. Фелдера – Б. Соломан. З’ясовано, що студенти трьох спеціальностей мають різні переваги у стилях. Максимальні рівні становили для активного стилю – 75% для студентів професійної освіти, сенситивного – 71% для графічного дизайну, візуального – 100% для дизайну та послідовного – 75% для студентів професійної освіти. Відповідно до ступеню розвитку рефлективного мислення, що передбачає навчання за методом проєктів, респондентів поділено на три групи: активні, рефлективні та збалансовані. Дослідження показало, що переважаючі стилі навчання респондентів трьох груп корелюють між собою для активних студентів у вимірах акт-реф та віз-врб, для рефлективних – у вимірах реф-акт та віз-врб, для збалансованих – у вимірах віз-врб та гло-пос. Результати опитувань показали наявність значущої різниці між підгрупами у вимірах віз-врб та акт-реф. Було проведено аналіз підгруп, сформованих на основі навчальних переваг у вимірі акт-реф та збалансованих у цьому ж вимірі. Визначено статистичну різницю між підгрупами студентів, яка є значущою. Значущу різницю у вимірі акт-реф демонструють три підгрупи: збалансовані та рефлективні, збалансовані та активні, активні та рефлективні з показником p < 0,001. У вимірі врб-віз значуща різниця спостерігається у двох підгруп: збалансовані та рефлективні – p = 0,032, активні та рефлективні – p < 0,001. На основі виявлення переважаючих стилів навчання студентів творчих спеціальностей сформовано ефективні способи організації навчальної діяльності за методом проєктів для активних та рефлективних респондентів.
{"title":"ПЕРЕВАЖАЮЧІ СТИЛІ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ТВОРЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ТА МЕТОД ПРОЄКТІВ У ЇХ ПІДГОТОВЦІ","authors":"Людмила Гапон-Байда, Тетяна Деркач","doi":"10.31110/2616-650x-vol12i1-006","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-006","url":null,"abstract":"Описано результати опитувань щодо визначення стилів навчання, які переважають у студентів творчих (графічний дизайн, дизайн) та дотичних (професійна освіта «дизайн» та «технологія виробів легкої промисловості») спеціальностей двох вищих навчальних закладів: Київського національного університету технологій та дизайну, Інституту комп’ютерно-інформаційних технологій та дизайну. У дослідженні для визначення стилів навчання, яким надають перевагу респонденти, було використано метод індексів стилів навчання Р. Фелдера – Б. Соломан. З’ясовано, що студенти трьох спеціальностей мають різні переваги у стилях. Максимальні рівні становили для активного стилю – 75% для студентів професійної освіти, сенситивного – 71% для графічного дизайну, візуального – 100% для дизайну та послідовного – 75% для студентів професійної освіти. Відповідно до ступеню розвитку рефлективного мислення, що передбачає навчання за методом проєктів, респондентів поділено на три групи: активні, рефлективні та збалансовані. Дослідження показало, що переважаючі стилі навчання респондентів трьох груп корелюють між собою для активних студентів у вимірах акт-реф та віз-врб, для рефлективних – у вимірах реф-акт та віз-врб, для збалансованих – у вимірах віз-врб та гло-пос. Результати опитувань показали наявність значущої різниці між підгрупами у вимірах віз-врб та акт-реф. Було проведено аналіз підгруп, сформованих на основі навчальних переваг у вимірі акт-реф та збалансованих у цьому ж вимірі. Визначено статистичну різницю між підгрупами студентів, яка є значущою. Значущу різницю у вимірі акт-реф демонструють три підгрупи: збалансовані та рефлективні, збалансовані та активні, активні та рефлективні з показником p < 0,001. У вимірі врб-віз значуща різниця спостерігається у двох підгруп: збалансовані та рефлективні – p = 0,032, активні та рефлективні – p < 0,001. На основі виявлення переважаючих стилів навчання студентів творчих спеціальностей сформовано ефективні способи організації навчальної діяльності за методом проєктів для активних та рефлективних респондентів.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"529 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140479877","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：