Pub Date : 2024-01-31DOI: 10.31110/2616-650x-vol12i1-011
Oleksandra Shevchuk
The article draws attention to the support and assistance of NATO experts in the development of educational programs for professional military education courses. Distance learning courses within the framework of the NATO Defense Education Enhancement Program (DEEP-Ukraine) are considered. It is determined that the advantages of DEEP are the usage of simulators, virtual reality and other modeling tools, which allows to bring training as close as possible to real combat conditions. It is established that distance learning for military personnel and border security experts in NATO countries helps to maintain a high level of training and readiness of military forces, while providing flexible training for military personnel. The concept of "STANAG 2591" in the online educational environment is revealed, which is generally interpreted as a NATO standard that defines the requirements for the development and distribution of electronic training courses and materials for military training. Taken into consideration, that STANAG 2591 meets certain quality and interoperability standards, it enables the exchange of learning resources between different countries and organizations, promoting joint learning and knowledge sharing within NATO. It has been found that the STANAG 2591 platform is consistent with the Joint Advanced Distributed Learning (JADL) platform, which is a system for education and training of military personnel and border security experts, which aims to provide effective and flexible training that takes into account the specific needs of the industry. All the necessary step-by-step actions for using JADL are provided: registration on the NATO Joint Advanced Distributed Learning platform, access to online ADL courses. A brief description of the possible courses is provided and presented in the following order: course number (courses are arranged by ADL, PCS or ETOC numbers), category/organization - courses are arranged by the category to which they belong (i.e., NATO owner), followed by the course title, discipline - courses are arranged by the discipline to which they belong.
{"title":"THE FEATURES OF THE NATO JOINT ADVANCED DISTRIBUTED LEARNING (JADL) DISTANCE LEARNING PLATFORM FOR ADVANCED TRAINING OF MILITARY PERSONNEL AND BORDER GUARD SPECIALISTS","authors":"Oleksandra Shevchuk","doi":"10.31110/2616-650x-vol12i1-011","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-011","url":null,"abstract":"The article draws attention to the support and assistance of NATO experts in the development of educational programs for professional military education courses. Distance learning courses within the framework of the NATO Defense Education Enhancement Program (DEEP-Ukraine) are considered. It is determined that the advantages of DEEP are the usage of simulators, virtual reality and other modeling tools, which allows to bring training as close as possible to real combat conditions. It is established that distance learning for military personnel and border security experts in NATO countries helps to maintain a high level of training and readiness of military forces, while providing flexible training for military personnel. The concept of \"STANAG 2591\" in the online educational environment is revealed, which is generally interpreted as a NATO standard that defines the requirements for the development and distribution of electronic training courses and materials for military training. Taken into consideration, that STANAG 2591 meets certain quality and interoperability standards, it enables the exchange of learning resources between different countries and organizations, promoting joint learning and knowledge sharing within NATO. It has been found that the STANAG 2591 platform is consistent with the Joint Advanced Distributed Learning (JADL) platform, which is a system for education and training of military personnel and border security experts, which aims to provide effective and flexible training that takes into account the specific needs of the industry. All the necessary step-by-step actions for using JADL are provided: registration on the NATO Joint Advanced Distributed Learning platform, access to online ADL courses. A brief description of the possible courses is provided and presented in the following order: course number (courses are arranged by ADL, PCS or ETOC numbers), category/organization - courses are arranged by the category to which they belong (i.e., NATO owner), followed by the course title, discipline - courses are arranged by the discipline to which they belong.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"299 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140476185","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-31DOI: 10.31110/2616-650x-vol12i1-003
Юлія Баруліна
У статті підкреслюється важливість формування та розвиток логічного мислення учнів у початковій школі, як фундаменту до подальшого розвитку дитини; необхідність розв’язування задач з логічним навантаженням для формування гнучкості мислення, всебічного аналізу, врахування взаємозв’язків між вказаними та невідомими величинами. Задля введення поняття «графи» окреслюється низка таких дефініцій, як: «множина», «відношення» «бінарне відношення», а саме: «множина» як сукупність елементів, що мають спільні ознаки; «відношення» як взаємозв’язок між предметами, явищами, а «бінарне відношення» як зв’язок, що відбувається безпосередньо між двома елементами (об’єктами). Представлені види задач з логічним навантаження, що розв’язуються у початковій школі, наводяться приклади задач, що розв’язуються із застосуванням теорії графів: представлені задачі на різні види графів (орієнтовані, неорієнтовані та «дерево-граф»). Наголошується, що застосування способу графів до розв’язування задач з логічним навантаженням посилить наочне сприйняття учнями інформації та прискорить процес розв’язування задач за таких умов: урахування індивідуальних та вікових особливостей учнів молодшого шкільного віку; поетапного та системного застосування способу графів при розв’язуванні задач з логічним навантаженням на уроках математики з 1 класу; необхідності стимулювання вчителем потреби учнів у розв’язуванні задач з логічним навантаженням. Задля реалізації завдань нової змістової лінії навчальної програми з математики «Робота з даними» у статті наголошується на необхідності урізноманітнення представлення навчальної інформації. У рамках дослідження представлені результати опитування, що проводилося з метою з’ясування готовності вчителів початкових класів до використання теорії графів у шкільній практиці та формування вмінь в учнів початкової школи розв’язувати логічні задачі за допомогою графів.
{"title":"ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕОРІЇ ГРАФІВ ДО РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З ЛОГІЧНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ","authors":"Юлія Баруліна","doi":"10.31110/2616-650x-vol12i1-003","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-003","url":null,"abstract":"У статті підкреслюється важливість формування та розвиток логічного мислення учнів у початковій школі, як фундаменту до подальшого розвитку дитини; необхідність розв’язування задач з логічним навантаженням для формування гнучкості мислення, всебічного аналізу, врахування взаємозв’язків між вказаними та невідомими величинами. Задля введення поняття «графи» окреслюється низка таких дефініцій, як: «множина», «відношення» «бінарне відношення», а саме: «множина» як сукупність елементів, що мають спільні ознаки; «відношення» як взаємозв’язок між предметами, явищами, а «бінарне відношення» як зв’язок, що відбувається безпосередньо між двома елементами (об’єктами). \u0000Представлені види задач з логічним навантаження, що розв’язуються у початковій школі, наводяться приклади задач, що розв’язуються із застосуванням теорії графів: представлені задачі на різні види графів (орієнтовані, неорієнтовані та «дерево-граф»). Наголошується, що застосування способу графів до розв’язування задач з логічним навантаженням посилить наочне сприйняття учнями інформації та прискорить процес розв’язування задач за таких умов: урахування індивідуальних та вікових особливостей учнів молодшого шкільного віку; поетапного та системного застосування способу графів при розв’язуванні задач з логічним навантаженням на уроках математики з 1 класу; необхідності стимулювання вчителем потреби учнів у розв’язуванні задач з логічним навантаженням. Задля реалізації завдань нової змістової лінії навчальної програми з математики «Робота з даними» у статті наголошується на необхідності урізноманітнення представлення навчальної інформації. \u0000У рамках дослідження представлені результати опитування, що проводилося з метою з’ясування готовності вчителів початкових класів до використання теорії графів у шкільній практиці та формування вмінь в учнів початкової школи розв’язувати логічні задачі за допомогою графів.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"448 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140474715","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-31DOI: 10.31110/2616-650x-vol12i1-008
Дмитро Лєвіт, Тетяна Євтухова
У статті розглянуто перспективи розвитку навичок soft-skills у контексті сталого розвитку освітнього процесу при підготовці здобувачів освіти закладів вищої освіти. Наголошено на важливому значенні формування таких навичок у майбутніх фахівців під час здобуття освіти як засобу формування людського капіталу, який має необхідні навички і уявлення, які дозволяють сучасним і майбутнім поколінням створення стійкого суспільства. Вказано на сталість як основну парадигму сучасної вищої освіти. Висвітлено як можливості варто використовувати у контексті освітнього процесу з позицій моделювання змісту освітніх компонентів. Виокремлено м'які навички, що опосередковано передбачені у концепції сталого розвитку освіти, що обґрунтовує створення цілісної концептуальної освітньої системи, де формування та становлення основних навичок soft-skills передбачає комплексний підхід, що ґрунтується на поєднанні кількох підходів та ключових заходів. Акцентовано, що серед них – формальні процеси навчання, що охоплюють як навчальні, так і позанавчальні елементи; програми підтримки, які включають академічні та неакадемічні аспекти, а також місця проживання та оточення університету. Досліджено три форми заходів щодо впровадження навичок soft-skills у освітній процес з акцентування на сталість його розвитку, а саме створення моделі як окремої складової, моделі, де набуття навичок є вбудованим у програму та поєднання обох підходів. Проаналізовано фактори що впливають на введення м'яких навичок у життя майбутніх поколінь через моделі їх набуття у освітньому процесі шляхом формування ціннісного підходу до самого факту розвитку високоякісного людського капіталу, конкурентоспроможного, розвиненого та готового до активного впровадження європейських глобалізаційних принципів сталості.
{"title":"РОЗВИТОК SOFT SKILLS У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ОСВІТИ","authors":"Дмитро Лєвіт, Тетяна Євтухова","doi":"10.31110/2616-650x-vol12i1-008","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-008","url":null,"abstract":"У статті розглянуто перспективи розвитку навичок soft-skills у контексті сталого розвитку освітнього процесу при підготовці здобувачів освіти закладів вищої освіти. Наголошено на важливому значенні формування таких навичок у майбутніх фахівців під час здобуття освіти як засобу формування людського капіталу, який має необхідні навички і уявлення, які дозволяють сучасним і майбутнім поколінням створення стійкого суспільства. Вказано на сталість як основну парадигму сучасної вищої освіти. Висвітлено як можливості варто використовувати у контексті освітнього процесу з позицій моделювання змісту освітніх компонентів. Виокремлено м'які навички, що опосередковано передбачені у концепції сталого розвитку освіти, що обґрунтовує створення цілісної концептуальної освітньої системи, де формування та становлення основних навичок soft-skills передбачає комплексний підхід, що ґрунтується на поєднанні кількох підходів та ключових заходів. Акцентовано, що серед них – формальні процеси навчання, що охоплюють як навчальні, так і позанавчальні елементи; програми підтримки, які включають академічні та неакадемічні аспекти, а також місця проживання та оточення університету. Досліджено три форми заходів щодо впровадження навичок soft-skills у освітній процес з акцентування на сталість його розвитку, а саме створення моделі як окремої складової, моделі, де набуття навичок є вбудованим у програму та поєднання обох підходів. Проаналізовано фактори що впливають на введення м'яких навичок у життя майбутніх поколінь через моделі їх набуття у освітньому процесі шляхом формування ціннісного підходу до самого факту розвитку високоякісного людського капіталу, конкурентоспроможного, розвиненого та готового до активного впровадження європейських глобалізаційних принципів сталості.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"458 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140479802","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-31DOI: 10.31110/2616-650x-vol12i1-009
V. Riznyk
The article presents a theoretical generalization and practical substantiation of the model for the development of critical thinking of future specialists in economics in the context of digitalization. The development of critical thinking of future specialists in economics in the context of digitalization is interpreted as a process of improving their characteristics of thinking, which is based on the perception of analytical activity as basic for professional economic activity and is implemented through the influence on the motivation to carry out analytical activities, development of knowledge in mathematics and professional disciplines, development of skills to perform analytical activities and the ability to reflect on them. The author creates the theoretical model of development critical thinking for future specialists in economics. It is shown that the model is based on the use of a set of general didactic principles (systematic, connection of theory with practice, individualization, activity, systematic development of basic types of thinking, visibility) and specific principles (systematic, student-centered, use of competence tasks, dynamism, modeling of professional activity). Based on the quantitative statistical (Pearson χ2 homogeneity test) and qualitative analysis of the results, it was found that the implementation of the model for the development of critical thinking of future specialists in economics led to significant statistically significant changes in the levels of its formation among students of the experimental group.
{"title":"DEVELOPMENT OF CRITICAL THINKING OF FUTURE SPECIALISTS IN ECONOMICS IN THE CONTEXT OF DIGITALIZATION","authors":"V. Riznyk","doi":"10.31110/2616-650x-vol12i1-009","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-009","url":null,"abstract":"The article presents a theoretical generalization and practical substantiation of the model for the development of critical thinking of future specialists in economics in the context of digitalization. The development of critical thinking of future specialists in economics in the context of digitalization is interpreted as a process of improving their characteristics of thinking, which is based on the perception of analytical activity as basic for professional economic activity and is implemented through the influence on the motivation to carry out analytical activities, development of knowledge in mathematics and professional disciplines, development of skills to perform analytical activities and the ability to reflect on them. The author creates the theoretical model of development critical thinking for future specialists in economics. It is shown that the model is based on the use of a set of general didactic principles (systematic, connection of theory with practice, individualization, activity, systematic development of basic types of thinking, visibility) and specific principles (systematic, student-centered, use of competence tasks, dynamism, modeling of professional activity). Based on the quantitative statistical (Pearson χ2 homogeneity test) and qualitative analysis of the results, it was found that the implementation of the model for the development of critical thinking of future specialists in economics led to significant statistically significant changes in the levels of its formation among students of the experimental group.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"5 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140477152","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-25DOI: 10.31110/2616-650x-vol11i10-002
Ганна Шліхта
У статті проаналізовано дослідження проблематики формування аксіологічної й деонтологічної компетентностей у фахівців галузі інформаційних технологій з огляду на зарубіжний досвід. Проаналізовано наукові позиції щодо якості реалізації та впровадження академічних програм підготовки фахівців з ІТ-галузі. Виокремлено провідну трійку лідерів підготовки означених фахівців на основі рейтингування QS World University Rankings та THE World University Rankings у категорії «Комп’ютерні науки та інформаційні технології». Своєю чергою, стаття досліджує процес формування ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців в галузі інформаційних технологій (ІТ) з опорою на зарубіжний досвід. Базовою тезою нашого дослідження є визначення ключових аспектів, які впливають на успішну інтеграцію випускників в ІТ-індустрію через розвинуті ціннісні та деонтологічні засади. Доведено, що для досягнення цієї мети необхідно виокремити конкретні методи та підходи до формування зазначених компетентносте, спираючись на провідний зарубіжний досвід. Виокремлено роль ціннісних уявлень і деонтологічних принципів у професійному розвитку майбутніх фахівців в ІТ-галузі, вказуючи на їхню важливість у побудові етичної та відповідальної поведінки в робочому середовищі, враховуючи досвід зарубіжних університетів, їх планування професійної підготовки означених фахівців. Здійснено аналіз зарубіжного досвіду в цьому контексті для виділення оптимальних практик та стратегій. Визначено перспективу подальшого дослідження, яка полягає в розробці та вдосконаленні інноваційних освітніх програм та методик, спрямованих на формування ціннісно-деонтологічних компетентностей у майбутніх фахівців ІТ-галузі.
文章根据国外经验分析了信息技术专家公理和义务能力形成问题的研究。文章分析了关于培养信息技术专家的学术计划的实施和执行质量的科学立场。根据 QS 世界大学排名和 THE 世界大学排名，在 "计算机科学与信息技术 "类别中，确定了培养这些专业人才的前三名领先者。文章还根据国外经验探讨了未来信息技术（IT）专家的价值和义务能力的形成过程。我们研究的基本论点是，通过发展价值观和道义原则，找出影响毕业生成功融入信息技术行业的关键方面。事实证明，为了实现这一目标，有必要根据国外的先进经验，确定形成这些能力的具体方法和途径。考虑到国外大学的经验及其对这些专业人员的专业培训规划，强调了价值认知和道义原则在未来信息技术专业人员职业发展中的作用，指出了它们在工作环境中培养道德和负责任行为的重要性。对国外在这方面的经验进行了分析，以确定最佳做法和战略。确定了进一步研究的前景，包括制定和改进创新教育计划和方法，旨在培养未来信息技术专业人员的价值和道义能力。
{"title":"ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНО-ДЕОНТОЛОГІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІТ-ГАЛУЗІ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД","authors":"Ганна Шліхта","doi":"10.31110/2616-650x-vol11i10-002","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i10-002","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано дослідження проблематики формування аксіологічної й деонтологічної компетентностей у фахівців галузі інформаційних технологій з огляду на зарубіжний досвід. Проаналізовано наукові позиції щодо якості реалізації та впровадження академічних програм підготовки фахівців з ІТ-галузі. Виокремлено провідну трійку лідерів підготовки означених фахівців на основі рейтингування QS World University Rankings та THE World University Rankings у категорії «Комп’ютерні науки та інформаційні технології». Своєю чергою, стаття досліджує процес формування ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців в галузі інформаційних технологій (ІТ) з опорою на зарубіжний досвід. Базовою тезою нашого дослідження є визначення ключових аспектів, які впливають на успішну інтеграцію випускників в ІТ-індустрію через розвинуті ціннісні та деонтологічні засади. Доведено, що для досягнення цієї мети необхідно виокремити конкретні методи та підходи до формування зазначених компетентносте, спираючись на провідний зарубіжний досвід. Виокремлено роль ціннісних уявлень і деонтологічних принципів у професійному розвитку майбутніх фахівців в ІТ-галузі, вказуючи на їхню важливість у побудові етичної та відповідальної поведінки в робочому середовищі, враховуючи досвід зарубіжних університетів, їх планування професійної підготовки означених фахівців. Здійснено аналіз зарубіжного досвіду в цьому контексті для виділення оптимальних практик та стратегій. Визначено перспективу подальшого дослідження, яка полягає в розробці та вдосконаленні інноваційних освітніх програм та методик, спрямованих на формування ціннісно-деонтологічних компетентностей у майбутніх фахівців ІТ-галузі.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"15 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139158477","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-25DOI: 10.31110/2616-650x-vol11i10-001
Руслана Барджадзе
Пропонована стаття присвячена проблемі організації самоосвітньої діяльності майбутніх фармацевтів. Авторка подає результати проведеного експерименту щодо визначення рівнів її організації, використовуючи опитування. Респондентами стали студенти трьох українських закладів вищої освіти медичного спрямування та їхні викладачі. Метою статті є вивчення і порівняння отриманих даних для об’єктивного оцінювання наявних рівнів організації самоосвітньої діяльності студентів в закладах освіти та визначення шляхів покращення поточного стану. Авторка визначила наявні рівні організації самоосвітньої діяльності такі як: початковий, середній, достатній, високий. Розподіл за рівнями здійснювався на підставі опитування, для чого був розроблений авторський опитувальник, який має низку тверджень щодо організації самоосвітньої діяльності за такими критеріями: мотиваційним, когнітивним, діяльнісним і суб’єктно-рефлексивним. Респонденти присвоювали визначену кількість балів кожному твердженню, після чого було проведено підрахунок. Він уможливив детальний розгляд актуального стану організації самоосвітньої діяльності респондентів. Отримані дані засвідчують, що, студенти найкраще вмотивовані до самоосвітньої діяльності, переважно знають про методи її організації, обізнані в способах самоорганізації, самоконтролю,. Проте, їх застосовування здобувачами освіти викликають труднощі. Щодо самоконтролю, самоорганізації, аналізування власного досвіду самоосвітньої діяльності, коригування та планування своїх дій , то як студенти, так і викладачі відмічають нижчий рівень їх розвитку. Тому за діяльнісним і суб’єктно-рефлексивним критеріями показники є нижчими. Це дає підстави викладачам застосовувати відповідні педагогічні умови, які уможливлюють більш ефективну організацію самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців.
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ","authors":"Руслана Барджадзе","doi":"10.31110/2616-650x-vol11i10-001","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i10-001","url":null,"abstract":"Пропонована стаття присвячена проблемі організації самоосвітньої діяльності майбутніх фармацевтів. Авторка подає результати проведеного експерименту щодо визначення рівнів її організації, використовуючи опитування. Респондентами стали студенти трьох українських закладів вищої освіти медичного спрямування та їхні викладачі. Метою статті є вивчення і порівняння отриманих даних для об’єктивного оцінювання наявних рівнів організації самоосвітньої діяльності студентів в закладах освіти та визначення шляхів покращення поточного стану. Авторка визначила наявні рівні організації самоосвітньої діяльності такі як: початковий, середній, достатній, високий. Розподіл за рівнями здійснювався на підставі опитування, для чого був розроблений авторський опитувальник, який має низку тверджень щодо організації самоосвітньої діяльності за такими критеріями: мотиваційним, когнітивним, діяльнісним і суб’єктно-рефлексивним. Респонденти присвоювали визначену кількість балів кожному твердженню, після чого було проведено підрахунок. Він уможливив детальний розгляд актуального стану організації самоосвітньої діяльності респондентів. Отримані дані засвідчують, що, студенти найкраще вмотивовані до самоосвітньої діяльності, переважно знають про методи її організації, обізнані в способах самоорганізації, самоконтролю,. Проте, їх застосовування здобувачами освіти викликають труднощі. Щодо самоконтролю, самоорганізації, аналізування власного досвіду самоосвітньої діяльності, коригування та планування своїх дій , то як студенти, так і викладачі відмічають нижчий рівень їх розвитку. Тому за діяльнісним і суб’єктно-рефлексивним критеріями показники є нижчими. Це дає підстави викладачам застосовувати відповідні педагогічні умови, які уможливлюють більш ефективну організацію самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"9 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139157735","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-30DOI: 10.31110/2616-650x-vol11i9-008
Олена Тонне
У даній статті розглядаються умови створення безпечного інклюзивного освітнього середовища. Інклюзивна освіта є однією з ефективних форм реалізації особливих освітніх потреб дітей із обмеженими можливостями здоров’я, але за дотримання базової умови – створення спеціального освітнього середовища, яке забезпечує реалізацію можливостей кожної дитини, включеної у спільне навчання. Успішна реалізація на практиці вимог сучасної нормативно-правової бази та ідей інклюзивної освіти можлива тільки при створенні такого освітнього середовища, яке буде сприяти розвитку всіх суб’єктів освітніх відносин, у тому числі і здобувачів освіти з різними освітніми можливостями. Узагальнення міждисциплінарних підходів дозволило нам визначити інклюзивне освітнє середовище як вид освітнього середовища, що є психолого-педагогічною реальністю, містить спеціально організовані умови для формування особистості та відображає її можливості у забезпеченні безпеки, комфортності та доступності взаємодії всіх суб’єктів освітніх відносин при включенні до неї дитини, яка має обмежені можливості здоров’я, що зумовлюють виникнення особливих освітніх потреб. Аналіз поглядів вітчизняних та зарубіжних дослідників дозволив нам зробити висновок про те, що акцент робиться на задоволення потреб, але, в першу чергу, не академічних, а психологічних: психологічної безпеки, референтної власності, спілкування та інших. Отже, вважаємо за можливе розглядати психологічну безпеку здобувача освіти в інклюзивному освітньому середовищі як стан, який зумовлений характером освітнього середовища та специфікою її відображення учнем з особливими освітніми потребами, що має прояв у переживанні ним своєї захищеності, задоволеності собою як особистістю та суб'єктом діяльності, а також відносинами у спільнотах «педагог – учень», «учень – учень». Проведене дослідження умов створення безпечного інклюзивного середовища свідчить про те, що поняття психологічної безпеки особистості не може розглядатись окремо від психологічної безпеки середовища через тісну взаємодію цих двох структур. Розвиток особистості може відбуватися лише за умов психологічної безпеки освітнього середовища. І, саме, мотивований педагог, психологічно та професійно компетентний, є одним із гарантів психологічної безпеки будь-якого освітнього середовища.
{"title":"ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ОСОБИСТОСТІ – ЯК УМОВА СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА","authors":"Олена Тонне","doi":"10.31110/2616-650x-vol11i9-008","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i9-008","url":null,"abstract":"У даній статті розглядаються умови створення безпечного інклюзивного освітнього середовища. Інклюзивна освіта є однією з ефективних форм реалізації особливих освітніх потреб дітей із обмеженими можливостями здоров’я, але за дотримання базової умови – створення спеціального освітнього середовища, яке забезпечує реалізацію можливостей кожної дитини, включеної у спільне навчання. Успішна реалізація на практиці вимог сучасної нормативно-правової бази та ідей інклюзивної освіти можлива тільки при створенні такого освітнього середовища, яке буде сприяти розвитку всіх суб’єктів освітніх відносин, у тому числі і здобувачів освіти з різними освітніми можливостями. Узагальнення міждисциплінарних підходів дозволило нам визначити інклюзивне освітнє середовище як вид освітнього середовища, що є психолого-педагогічною реальністю, містить спеціально організовані умови для формування особистості та відображає її можливості у забезпеченні безпеки, комфортності та доступності взаємодії всіх суб’єктів освітніх відносин при включенні до неї дитини, яка має обмежені можливості здоров’я, що зумовлюють виникнення особливих освітніх потреб. Аналіз поглядів вітчизняних та зарубіжних дослідників дозволив нам зробити висновок про те, що акцент робиться на задоволення потреб, але, в першу чергу, не академічних, а психологічних: психологічної безпеки, референтної власності, спілкування та інших. Отже, вважаємо за можливе розглядати психологічну безпеку здобувача освіти в інклюзивному освітньому середовищі як стан, який зумовлений характером освітнього середовища та специфікою її відображення учнем з особливими освітніми потребами, що має прояв у переживанні ним своєї захищеності, задоволеності собою як особистістю та суб'єктом діяльності, а також відносинами у спільнотах «педагог – учень», «учень – учень». Проведене дослідження умов створення безпечного інклюзивного середовища свідчить про те, що поняття психологічної безпеки особистості не може розглядатись окремо від психологічної безпеки середовища через тісну взаємодію цих двох структур. Розвиток особистості може відбуватися лише за умов психологічної безпеки освітнього середовища. І, саме, мотивований педагог, психологічно та професійно компетентний, є одним із гарантів психологічної безпеки будь-якого освітнього середовища.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"14 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139205413","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-30DOI: 10.31110/2616-650x-vol11i9-010
K. Shykhnenko, O. Nozhovnik
The evolving landscape of research management and administration at the universities has seen remarkable transformations in recent years, expanding the role of research administrators to include strategic planning, project management, funding acquisition, and regulatory compliance. This transformation has been significantly influenced by innovative technologies, streamlining various aspects of their responsibilities, from data management to project planning and funding identification. Moreover, the integration of technology has enhanced their ability to contribute to strategic decision-making and adapt to evolving research environments. Innovative training methodologies have reshaped research administrators’ education, with e-learning platforms, simulation, gamification, virtual reality, augmented reality, artificial intelligence, and data analytics offering diverse and dynamic learning experiences that cater to the varied needs of research administrators or managers. A comparative analysis of research administration and management training in Ukraine and the United States reveals the global diversity in training approaches. However, challenges related to digital literacy and resource constraints are evident, underscoring the need for cross-border collaborations to address these issues and promote best practices in research administration and management. As a result of these findings, research administrators are now better equipped to excel in their multifaceted roles, thanks to technology and innovative training methods. The global landscape of research administration training presents opportunities and challenges that require ongoing attention and adaptation. Further research in this field is warranted, focusing on evaluating the effectiveness of various training methodologies, assessing the long-term impact of technology integration, exploring successful cross-border collaboration models, addressing digital literacy challenges, and investigating the adaptation to continuous technological advancements and change management strategies in this field. These future research directions aim to enhance the understanding of how research administrators can thrive in the ever-evolving research landscape.
{"title":"INNOVATIONS IN PROFESSIONAL TRAINING OF RESEARCH ADMINISTRATORS IN THE USA AND UKRAINE: A TECHNOLOGICAL APPROACH","authors":"K. Shykhnenko, O. Nozhovnik","doi":"10.31110/2616-650x-vol11i9-010","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i9-010","url":null,"abstract":"The evolving landscape of research management and administration at the universities has seen remarkable transformations in recent years, expanding the role of research administrators to include strategic planning, project management, funding acquisition, and regulatory compliance. This transformation has been significantly influenced by innovative technologies, streamlining various aspects of their responsibilities, from data management to project planning and funding identification. Moreover, the integration of technology has enhanced their ability to contribute to strategic decision-making and adapt to evolving research environments. Innovative training methodologies have reshaped research administrators’ education, with e-learning platforms, simulation, gamification, virtual reality, augmented reality, artificial intelligence, and data analytics offering diverse and dynamic learning experiences that cater to the varied needs of research administrators or managers. A comparative analysis of research administration and management training in Ukraine and the United States reveals the global diversity in training approaches. However, challenges related to digital literacy and resource constraints are evident, underscoring the need for cross-border collaborations to address these issues and promote best practices in research administration and management. As a result of these findings, research administrators are now better equipped to excel in their multifaceted roles, thanks to technology and innovative training methods. The global landscape of research administration training presents opportunities and challenges that require ongoing attention and adaptation. Further research in this field is warranted, focusing on evaluating the effectiveness of various training methodologies, assessing the long-term impact of technology integration, exploring successful cross-border collaboration models, addressing digital literacy challenges, and investigating the adaptation to continuous technological advancements and change management strategies in this field. These future research directions aim to enhance the understanding of how research administrators can thrive in the ever-evolving research landscape.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139200935","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-30DOI: 10.31110/2616-650x-vol11i9-011
Ольга Яковлєва, Юлія Банна
Теорія графів – розділ математики, який знаходиться на стику алгебри, геометрії, комбінаторики, ряду інших математичних дисциплін і використовує їх методи для розв’язання як математичних задач, так і задач програмування, теорії інформації, фізики тощо. В останні роки на шкільних математичних конкурсах, олімпіадах, турнірах зустрічаються задачі, які можуть бути розв’язані засобами теорії графів, крім того, такі задачі зустрічаються і на олімпіадах з інформатики. В шкільному курсі математики графи та їх властивості не вивчаються, однак, їх можна вивчати та використовувати для розв’язання задач на факультативах з математики, на заняттях математичних гуртків, на уроках логіки. У статті розглядається використання деяких методів та алгоритмів теорії графів для розв’язання математичних та логічних задач в школі, які, на думку авторів, можуть бути запропоновані учням 5-6 класів. Розглянуто та представлено рішення задач на побудову маршруту, задач із використанням зважених графів, описано процедури алгоритму Крускалу, алгоритму Прима, задач, при рішенні яких використано жадібний алгоритм, задачі аналізу отриманих рішень за допомогою алгоритму Прима, задачі з використанням властивостей ланцюгів та циклів, задачі із застосуванням леми про рукостискання. Для вчителів наведено необхідні теоретичні відомості з теорії графів, які використано при розв’язуванні задач. В статті зроблено короткий історичний огляд з розвитку теорії графів. Пропоновані задачі мають нескладні рішення та можуть бути використовувати на уроках логіки, факультативних заняттях з математики для учнів 5-6 класів. Задачі, при розв’язанні яких використовуються графи, доцільно розглядати на уроках інформатики, щоб познайомити учнів з одним з потужних математичних апаратів рішення задач. Такі уроки можуть стати інтегрованими з точки зору междисциплінарного підходу, а вчитель на уроці буде реалізовувати міжпредметну інтеграцію, що є актуальним в сучасних умовах.
图论是数学的一个分支，它是代数学、几何学、组合学和其他一些数学学科的交叉点，并用它们的方法来解决数学问题和程序设计、信息论、物理学等问题。近年来，学校数学竞赛、比赛和擂台赛都包括了可以用图论解决的问题，计算机科学竞赛中也有这类问题。学校数学课程中没有讲授图及其性质，但在数学选修课、数学俱乐部和逻辑课中可以学习并利用图解决问题。文章讨论了如何利用图论的一些方法和算法来解决学校中的数学和逻辑问题，作者认为这些方法和算法可以提供给 5-6 年级的学生。作者考虑并提出了路线构造问题、使用加权图的问题的解决方案，描述了 Kruskal 算法、Prim 算法、使用贪婪算法的问题、分析使用 Prim 算法获得的解决方案的问题、使用链和循环属性的问题以及使用握手稃的问题的程序。文章还为教师提供了必要的图论理论信息，这些信息将用于解决这些问题。文章简要概述了图论的发展历史。提出的问题具有简单的解决方案，可用于 5-6 年级学生的逻辑课和数学选修课。在计算机科学课程中应考虑涉及图的问题，向学生介绍解决问题的最强大数学工具之一。这些课程可以从跨学科的角度进行整合，教师将在课堂上实施跨学科整合，这在现代条件下具有现实意义。
{"title":"ПРИКЛАДИ ВИКОРИСТАННЯ ГРАФІВ ПРИ РОЗВ’ЯЗАННІ МАТЕМАТИЧНИХ І ЛОГІЧНИХ ЗАДАЧ У 5-6 КЛАСАХ","authors":"Ольга Яковлєва, Юлія Банна","doi":"10.31110/2616-650x-vol11i9-011","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i9-011","url":null,"abstract":"Теорія графів – розділ математики, який знаходиться на стику алгебри, геометрії, комбінаторики, ряду інших математичних дисциплін і використовує їх методи для розв’язання як математичних задач, так і задач програмування, теорії інформації, фізики тощо. В останні роки на шкільних математичних конкурсах, олімпіадах, турнірах зустрічаються задачі, які можуть бути розв’язані засобами теорії графів, крім того, такі задачі зустрічаються і на олімпіадах з інформатики. В шкільному курсі математики графи та їх властивості не вивчаються, однак, їх можна вивчати та використовувати для розв’язання задач на факультативах з математики, на заняттях математичних гуртків, на уроках логіки. У статті розглядається використання деяких методів та алгоритмів теорії графів для розв’язання математичних та логічних задач в школі, які, на думку авторів, можуть бути запропоновані учням 5-6 класів. Розглянуто та представлено рішення задач на побудову маршруту, задач із використанням зважених графів, описано процедури алгоритму Крускалу, алгоритму Прима, задач, при рішенні яких використано жадібний алгоритм, задачі аналізу отриманих рішень за допомогою алгоритму Прима, задачі з використанням властивостей ланцюгів та циклів, задачі із застосуванням леми про рукостискання. Для вчителів наведено необхідні теоретичні відомості з теорії графів, які використано при розв’язуванні задач. В статті зроблено короткий історичний огляд з розвитку теорії графів. Пропоновані задачі мають нескладні рішення та можуть бути використовувати на уроках логіки, факультативних заняттях з математики для учнів 5-6 класів. Задачі, при розв’язанні яких використовуються графи, доцільно розглядати на уроках інформатики, щоб познайомити учнів з одним з потужних математичних апаратів рішення задач. Такі уроки можуть стати інтегрованими з точки зору междисциплінарного підходу, а вчитель на уроці буде реалізовувати міжпредметну інтеграцію, що є актуальним в сучасних умовах.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"214 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139203626","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-30DOI: 10.31110/2616-650x-vol11i9-009
Оксана Червінська, Т.В. Андрійчук, Руслана Власенко, Дмитро Вискушенко
В даному дослідженні розкрито поняття екскурсії та її значення у вивченні географії. З’ясовано, що екскурсії є найбільш яскравою та ефективною формою унаочнення навчального матеріалу. З їх допомогою у учнів формується образне уявлення, зростає мотивація до вивчення географії, відбувається більш глибоке оволодіння знаннями, розвиваються навики роботи з приладами, самостійної навчально-дослідницької діяльності, виховується емоційне сприйняття навколишньої дійсності, естетична й екологічна культура. Крім цього, географічні екскурсії обумовлюють реалізацію міжпредметних зв'язків в процесі викладання предмету. Вони є важливою та необхідною складовою освітнього процесу, зокрема при вивченні географії. Розглянуто історію розвитку екскурсійної справи в українських школах. Виявлено, що на сьогодні вчителі України мають широкі можливості стосовно реалізації екскурсійної роботи. Існує достатня кількість методичних рекомендацій та розробок, які здатні забезпечити ефективність цієї діяльності. Екскурсії проводяться під час уроків, дуже широко застосовуються в пришкільних дитячих оздоровчих таборах. Повсюдно діють гуртки краєзнавчо-туристичного напряму. Учням пропонується долучитися до широкого переліку проєктів та акцій історичного, краєзнавчого, природничого спрямування. Охарактеризовано форми проведення екскурсій. Виявлено основні вимоги щодо організації та безпеки екскурсій. Проаналізовано роль екскурсій у програмово-методичному забезпеченні шкільної географії. Розроблено анкету-опитувальник для з’ясування доцільності використання екскурсій. На основі результатів анкетування визначено особливості та необхідність проведення географічних екскурсій, їх вплив на результативність засвоєння освітньої програми в цілому. В роботі систематизовано та узагальнено значний обсяг науково-методичної інформації, пов'язаної з різними аспектами застосування екскурсій в процесі навчання географії в ЗЗСО. На базі отриманих даних показано конкретні приклади організації шкільних географічних екскурсій. Матеріал, вміщений в дослідженні, буде корисним для методистів, вчителів географії, студентів, які вивчають методику викладання географії. В роботі містяться розробки конкретних шкільних географічних екскурсій, актуальних для Житомирської області, а також надано методичні рекомендації вчителям щодо ефективного використання цієї форми роботи в процесі вивчення шкільних курсів географії.
{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЙ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФІЇ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ","authors":"Оксана Червінська, Т.В. Андрійчук, Руслана Власенко, Дмитро Вискушенко","doi":"10.31110/2616-650x-vol11i9-009","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i9-009","url":null,"abstract":"В даному дослідженні розкрито поняття екскурсії та її значення у вивченні географії. З’ясовано, що екскурсії є найбільш яскравою та ефективною формою унаочнення навчального матеріалу. З їх допомогою у учнів формується образне уявлення, зростає мотивація до вивчення географії, відбувається більш глибоке оволодіння знаннями, розвиваються навики роботи з приладами, самостійної навчально-дослідницької діяльності, виховується емоційне сприйняття навколишньої дійсності, естетична й екологічна культура. Крім цього, географічні екскурсії обумовлюють реалізацію міжпредметних зв'язків в процесі викладання предмету. Вони є важливою та необхідною складовою освітнього процесу, зокрема при вивченні географії. Розглянуто історію розвитку екскурсійної справи в українських школах. Виявлено, що на сьогодні вчителі України мають широкі можливості стосовно реалізації екскурсійної роботи. Існує достатня кількість методичних рекомендацій та розробок, які здатні забезпечити ефективність цієї діяльності. Екскурсії проводяться під час уроків, дуже широко застосовуються в пришкільних дитячих оздоровчих таборах. Повсюдно діють гуртки краєзнавчо-туристичного напряму. Учням пропонується долучитися до широкого переліку проєктів та акцій історичного, краєзнавчого, природничого спрямування. Охарактеризовано форми проведення екскурсій. Виявлено основні вимоги щодо організації та безпеки екскурсій. Проаналізовано роль екскурсій у програмово-методичному забезпеченні шкільної географії. Розроблено анкету-опитувальник для з’ясування доцільності використання екскурсій. На основі результатів анкетування визначено особливості та необхідність проведення географічних екскурсій, їх вплив на результативність засвоєння освітньої програми в цілому. В роботі систематизовано та узагальнено значний обсяг науково-методичної інформації, пов'язаної з різними аспектами застосування екскурсій в процесі навчання географії в ЗЗСО. На базі отриманих даних показано конкретні приклади організації шкільних географічних екскурсій. Матеріал, вміщений в дослідженні, буде корисним для методистів, вчителів географії, студентів, які вивчають методику викладання географії. В роботі містяться розробки конкретних шкільних географічних екскурсій, актуальних для Житомирської області, а також надано методичні рекомендації вчителям щодо ефективного використання цієї форми роботи в процесі вивчення шкільних курсів географії.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"294 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139200652","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：