Стаття присвячена вивченню психофізичного стану студентів, а саме «інтероцептивному усвідомленню», що є актуальним у підготовці фахівців фізичного виховання і спорту. Виклики сьогодення в нашому житті вимагають чіткого розуміння та контролю свого психофізичного стану, а також впливають на «якість життя» та «академічну стійкість» студентів. Важливим аспектом цих досліджень є визначення поточного рівня інтероцептивного усвідомлення студента. Основним методом оцінювання є самозвіт. Відомі науковці в цій галузі використовують як основний інструмент "Multidimensional Assessment of Interoceptive Awareness Questionnaire," а саме його нову версію «MAIA-2». MAIA-2 містить 37 запитань і 8 сфер: «навичка помічати», «навичка не відволікатися», «навичка не турбуватися», «навичка регулювати увагу», «навичка усвідомлювати емоції», «навичка саморегулювання», «навичка прислухатися до тіла», «навичка довіряти». У свою чергу «навичка помічати» містить 4 (1, 2, 3, 4) питання; «навичка не відволікатися» містить 6 (5, 6, 7, 8, 9, 10) питань; «навичка не турбуватися» містить 5 (11, 12, 13, 14, 15) питань; «навичка регулювати увагу» містить 7 (16, 17, 18, 19, 20, 21, 22) питань; «навичка усвідомлювати емоції» містить 5 (23, 24, 25, 26, 27) питань; «навичка саморегулювання» містить 4 (28, 29, 30, 31) питання; «навичка прислухатися до тіла» містить 3 (32, 33, 34) запитання, а «навичка довіряти» містить 3 (35, 36, 37) запитання. Крім того, усі 6 питань «навички не відволікатися» і 3 (11, 12, 15) із 5 питань «навички не турбуватися» мають зворотний бал. Тобто формула розрахунку така: «бал = 5 – х», де «х» — «сирий» бал, взятий із відповіді на окреме запитання. Мета дослідження – оцінити «Noticing» (домен інтероцептивного усвідомлення) студентів першого курсу факультету здоров'я, фізичного виховання та спорту.
{"title":"СОМАТИЧНІ ЗАНЯТТЯ ЯК ЗАСІБ ПОКРАЩЕННЯ ПСИХОФІЗИЧНОГО СТАНУ СТУДЕНТІВ","authors":"Інна Головач","doi":"10.31891/pcs.2023.2.26","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.2.26","url":null,"abstract":"Стаття присвячена вивченню психофізичного стану студентів, а саме «інтероцептивному усвідомленню», що є актуальним у підготовці фахівців фізичного виховання і спорту. \u0000Виклики сьогодення в нашому житті вимагають чіткого розуміння та контролю свого психофізичного стану, а також впливають на «якість життя» та «академічну стійкість» студентів. Важливим аспектом цих досліджень є визначення поточного рівня інтероцептивного усвідомлення студента. Основним методом оцінювання є самозвіт. Відомі науковці в цій галузі використовують як основний інструмент \"Multidimensional Assessment of Interoceptive Awareness Questionnaire,\" а саме його нову версію «MAIA-2». \u0000MAIA-2 містить 37 запитань і 8 сфер: «навичка помічати», «навичка не відволікатися», «навичка не турбуватися», «навичка регулювати увагу», «навичка усвідомлювати емоції», «навичка саморегулювання», «навичка прислухатися до тіла», «навичка довіряти». У свою чергу «навичка помічати» містить 4 (1, 2, 3, 4) питання; «навичка не відволікатися» містить 6 (5, 6, 7, 8, 9, 10) питань; «навичка не турбуватися» містить 5 (11, 12, 13, 14, 15) питань; «навичка регулювати увагу» містить 7 (16, 17, 18, 19, 20, 21, 22) питань; «навичка усвідомлювати емоції» містить 5 (23, 24, 25, 26, 27) питань; «навичка саморегулювання» містить 4 (28, 29, 30, 31) питання; «навичка прислухатися до тіла» містить 3 (32, 33, 34) запитання, а «навичка довіряти» містить 3 (35, 36, 37) запитання. Крім того, усі 6 питань «навички не відволікатися» і 3 (11, 12, 15) із 5 питань «навички не турбуватися» мають зворотний бал. Тобто формула розрахунку така: «бал = 5 – х», де «х» — «сирий» бал, взятий із відповіді на окреме запитання. \u0000Мета дослідження – оцінити «Noticing» (домен інтероцептивного усвідомлення) студентів першого курсу факультету здоров'я, фізичного виховання та спорту.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"60 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121829219","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглянуто педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів початкових класів, які визначено як комплекс взаємопов’язаних і цілеспрямовано створених обставин професійної підготовки майбутніх педагогів. Розроблено компоненти структурно-функціональної моделі формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Реалізація педагогічних умов забезпечує ефективне впровадження спроєктованої структурно-функціональної моделі досліджуваного процесу та досягнення очікуваного результату – позитивної динаміки рівнів сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
{"title":"ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ТА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ","authors":"Микола Балух","doi":"10.31891/pcs.2023.2.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.2.19","url":null,"abstract":"У статті розглянуто педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів початкових класів, які визначено як комплекс взаємопов’язаних і цілеспрямовано створених обставин професійної підготовки майбутніх педагогів. Розроблено компоненти структурно-функціональної моделі формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Реалізація педагогічних умов забезпечує ефективне впровадження спроєктованої структурно-функціональної моделі досліджуваного процесу та досягнення очікуваного результату – позитивної динаміки рівнів сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів початкових класів.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132732921","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В статті представлені результати визначення рівня прояву діяльнісних генетично-детермінованих складових успішності кваліфікованих баскетболістів. Кваліфіковані баскетболісти (n=13) виконали ряд тестів для визначення домінантності півкуль головного мозку, особливостей видів мотивації та видів агресії. Показано, що кваліфіковані баскетболісти мають тенденцію до переважання правопівкульного домінування; відмічається тенденція до переважання мотивації досягнення успіху; показники різних видів агресії знаходяться в межах від низького до середнього рівня.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ РІВНЯ ПРОЯВУ ГЕНЕТИЧНО-ДЕТЕРМІНОВАНИХ СКЛАДОВИХ УСПІШНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ БАСКЕТБОЛІСТІВ","authors":"Лі Сюй, Діана Міщук","doi":"10.31891/pcs.2023.2.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.2.13","url":null,"abstract":"В статті представлені результати визначення рівня прояву діяльнісних генетично-детермінованих складових успішності кваліфікованих баскетболістів. Кваліфіковані баскетболісти (n=13) виконали ряд тестів для визначення домінантності півкуль головного мозку, особливостей видів мотивації та видів агресії. Показано, що кваліфіковані баскетболісти мають тенденцію до переважання правопівкульного домінування; відмічається тенденція до переважання мотивації досягнення успіху; показники різних видів агресії знаходяться в межах від низького до середнього рівня.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"63 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122595080","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття розкриває способи організації традиційного, національного виду спорту – кюдо у світі та Японії. Актуальність дослідження полягає у встановленні структури, організаційних особливостей, впливу різноманітностей форм кюдо на функціонування керівних органів кюдо.Мета роботи – обґрунтування моделі структурної організації кюдо в Японії та світі, виявлення спільних та відмінних рис з відповідною організацією олімпійської стрільби з лука.Результати та висновки. Побудовано схеми організаційних структур олімпійської стрільби з лука та кюдо в Японії. Спільними структурними елементами обох моделей є приналежність до: Міжнародних федерацій відповідного виду спорту, Японської спортивної асоціації (JSPO), Японського олімпійського комітету, Японського спортивного агентства (JSA); співпраця з Японським центом сприяння спорту; до їхнього складу входять міські, районі та префектурні організації, різні клуби та Всеяпонська атлетична асоціація старших шкіл.Відмінність у організаційних схемах олімпійської стрільби з лука та кюдо полягає у такому: налагодженості співпраці Японської федерації паралімпійської стрільби з лука з Всеяпонською федерацією стрільби з лука; Всеяпонська студентська федерація стрільби з лука входить до складу Всеяпонської федерації стрільби з лука . У організаційній структурі кюдо в Японії відсутні зв’язки з паралімпійським спортом, а студентські організації працюють незалежно. Традиційні школи рю також входять до складу ANKF. Також основна відмінність полягає у приналежності Всеяпонської Федерації кюдо до Ради бойових мистецтв.Встановлено, що у світі існує 50 національних федерацій кюдо, які засновані в країнах на всіх континентах світу, що в свою чергу зумовило створення континентальних об’єднань. Серед всіх національних організацій лише 28 країн-учасниць входять до міжнародної федерації кюдо.
{"title":"ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНИХ ТА МІЖНАРОДНИХ КЕРІВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У КЮДО","authors":"Михайло Островський, Богдан Виноградський","doi":"10.31891/pcs.2023.2.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.2.2","url":null,"abstract":"Стаття розкриває способи організації традиційного, національного виду спорту – кюдо у світі та Японії. Актуальність дослідження полягає у встановленні структури, організаційних особливостей, впливу різноманітностей форм кюдо на функціонування керівних органів кюдо.Мета роботи – обґрунтування моделі структурної організації кюдо в Японії та світі, виявлення спільних та відмінних рис з відповідною організацією олімпійської стрільби з лука.Результати та висновки. Побудовано схеми організаційних структур олімпійської стрільби з лука та кюдо в Японії. Спільними структурними елементами обох моделей є приналежність до: Міжнародних федерацій відповідного виду спорту, Японської спортивної асоціації (JSPO), Японського олімпійського комітету, Японського спортивного агентства (JSA); співпраця з Японським центом сприяння спорту; до їхнього складу входять міські, районі та префектурні організації, різні клуби та Всеяпонська атлетична асоціація старших шкіл.Відмінність у організаційних схемах олімпійської стрільби з лука та кюдо полягає у такому: налагодженості співпраці Японської федерації паралімпійської стрільби з лука з Всеяпонською федерацією стрільби з лука; Всеяпонська студентська федерація стрільби з лука входить до складу Всеяпонської федерації стрільби з лука . У організаційній структурі кюдо в Японії відсутні зв’язки з паралімпійським спортом, а студентські організації працюють незалежно. Традиційні школи рю також входять до складу ANKF. Також основна відмінність полягає у приналежності Всеяпонської Федерації кюдо до Ради бойових мистецтв.Встановлено, що у світі існує 50 національних федерацій кюдо, які засновані в країнах на всіх континентах світу, що в свою чергу зумовило створення континентальних об’єднань. Серед всіх національних організацій лише 28 країн-учасниць входять до міжнародної федерації кюдо.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"45 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121705656","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В статті досліджено динаміку техніко-тактичної майстерності та координаційних здібностей дзюдоїстів 16-17 років середніх вагових категорій під впливом запропонованих комплексів завдань та вправ. Запропоновані комплекси для вдосконалення техніко-тактичної майстерності складались із завдань на виконання технічних дій у стійці, включаючи боротьбу із різними суперниками та комплексу технічних дій у положенні партер, який складався із ситуаційних вправ та боротьби із суперниками різних вагових категорій. Рекомендовано засоби для вдосконалення координаційних здібностей: вправи із застосуванням нестандартних вихідних, проміжних або кінцевих положень; зменшення простору, у якому рухаються борці; виконання добре освоєних рухів у нестандартних умовах; вправи з утриманням рівноваги на фітболах з різних вихідних положень. Отримані результати показують, що за час проведення педагогічного експерименту спортсмени контрольної групи, що тренувались за програмою навчальною ДЮCШ, змінили тактику змагальної сутички та стали менше робити спроб для реалізації технічних дій, але якість балів при цьому зменшилась. Спортсмени експериментальної групи, які тренувались за запропонованими комплексами, також стали менше робити спроб для реалізації технічних дій, але якість балів при цьому навпаки збільшилась, також, збільшився об’єм та ефективність технічних дій. Порівнюючи результати тестування координаційних здібностей дзюдоїстів контрольної та експериментальної груп спостерігається статистично достовірні зміни у всіх тестах (p<0,05). Покращення результатів у цих тестах пояснюється спрямованістю запропонованих засобів на розвиток статичної та динамічної рівноваги, координованості рухів та здатності до орієнтування у просторі. Таким чином, запропоновані засоби і комплекси вправ позитивно вплинули на динаміку техніко-тактичної майстерності та координаційних здібностей дзюдоїстів 16-17 років середніх вагових категорій, що доказує їх ефективність застосування в навчально-тренувальному процесі.
{"title":"ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ТА КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДЗЮДОЇСТІВ 16-17 РОКІВ","authors":"Наталя Бойченеко, Карен Оганов","doi":"10.31891/pcs.2023.2.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.2.1","url":null,"abstract":"В статті досліджено динаміку техніко-тактичної майстерності та координаційних здібностей дзюдоїстів 16-17 років середніх вагових категорій під впливом запропонованих комплексів завдань та вправ. Запропоновані комплекси для вдосконалення техніко-тактичної майстерності складались із завдань на виконання технічних дій у стійці, включаючи боротьбу із різними суперниками та комплексу технічних дій у положенні партер, який складався із ситуаційних вправ та боротьби із суперниками різних вагових категорій. Рекомендовано засоби для вдосконалення координаційних здібностей: вправи із застосуванням нестандартних вихідних, проміжних або кінцевих положень; зменшення простору, у якому рухаються борці; виконання добре освоєних рухів у нестандартних умовах; вправи з утриманням рівноваги на фітболах з різних вихідних положень. Отримані результати показують, що за час проведення педагогічного експерименту спортсмени контрольної групи, що тренувались за програмою навчальною ДЮCШ, змінили тактику змагальної сутички та стали менше робити спроб для реалізації технічних дій, але якість балів при цьому зменшилась. Спортсмени експериментальної групи, які тренувались за запропонованими комплексами, також стали менше робити спроб для реалізації технічних дій, але якість балів при цьому навпаки збільшилась, також, збільшився об’єм та ефективність технічних дій. Порівнюючи результати тестування координаційних здібностей дзюдоїстів контрольної та експериментальної груп спостерігається статистично достовірні зміни у всіх тестах (p<0,05). Покращення результатів у цих тестах пояснюється спрямованістю запропонованих засобів на розвиток статичної та динамічної рівноваги, координованості рухів та здатності до орієнтування у просторі. Таким чином, запропоновані засоби і комплекси вправ позитивно вплинули на динаміку техніко-тактичної майстерності та координаційних здібностей дзюдоїстів 16-17 років середніх вагових категорій, що доказує їх ефективність застосування в навчально-тренувальному процесі.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127746699","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Богдан Крищук, Ганна Бигар, Надія Брижак, О. А. Поліщук
У статті розглянуто питання про вплив і взаємозв'язок між педагогічною культурою викладача і формуванням здоров’язбережувальної компетентності майбутніх фахівців. Розглянуто питання про важливість цієї проблеми, яка полягає у такому: від якості підготовки фахівців залежить успішна робота підприємств, освітнього закладу, значення має також стан фізичного здоров’я фахівців. Під педагогічною культурою розуміють складову загальнолюдської культури, що поєднує історико-культурний педагогічний досвід та регулює сферу педагогічної взаємодії. Педагогічна культура є сферою практичної діяльності, яка включає накопичений досвід діяльності педагога, яка спрямована на удосконалення освітніх процесів, що також передбачають розвиток взаємин та наслідування культурних цінностей Доведено, що зв’язок між викладачем і студентом найкраще здійснюється в певному середовищі, яке створює викладач, зокрема в здоров’язбережувальному середовищі. Здоров’язбережувальне середовище визначено як складову освітнього середовища., яке набуває свого розвитку шляхом реалізації здоров’язбережувальних освітніх технологій. У такому середовищі формується здоров’язбережувальна компетентність фахівця. Під здоров’язбережувальною компетентністю розуміють інтегральну якість особистості, яка проявляється у її загальній здатності до здоров’язбережувальної діяльності і ґрунтується на інтеграції знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій особистості до збереження фізичного, соціального, психічного та духовного здоров’я. Визначено, що забезпечити формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх фахівців може викладач, оскільки до складу структури його педагогічної культури входять такі компоненти: педагогічні знання; педагогічні почуття та мотиви; педагогічні переконання; організаторсько-педагогічні здібності; культура спілкування; педагогічний такт; фізична культура; культура здоров’я. Процес проводиться в здоров’язбережувальному середовищі.
{"title":"ВПЛИВ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ВИКЛАДАЧА НА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ","authors":"Богдан Крищук, Ганна Бигар, Надія Брижак, О. А. Поліщук","doi":"10.31891/pcs.2023.2.25","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.2.25","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання про вплив і взаємозв'язок між педагогічною культурою викладача і формуванням здоров’язбережувальної компетентності майбутніх фахівців. Розглянуто питання про важливість цієї проблеми, яка полягає у такому: від якості підготовки фахівців залежить успішна робота підприємств, освітнього закладу, значення має також стан фізичного здоров’я фахівців. Під педагогічною культурою розуміють складову загальнолюдської культури, що поєднує історико-культурний педагогічний досвід та регулює сферу педагогічної взаємодії. Педагогічна культура є сферою практичної діяльності, яка включає накопичений досвід діяльності педагога, яка спрямована на удосконалення освітніх процесів, що також передбачають розвиток взаємин та наслідування культурних цінностей\u0000Доведено, що зв’язок між викладачем і студентом найкраще здійснюється в певному середовищі, яке створює викладач, зокрема в здоров’язбережувальному середовищі. Здоров’язбережувальне середовище визначено як складову освітнього середовища., яке набуває свого розвитку шляхом реалізації здоров’язбережувальних освітніх технологій. У такому середовищі формується здоров’язбережувальна компетентність фахівця.\u0000Під здоров’язбережувальною компетентністю розуміють інтегральну якість особистості, яка проявляється у її загальній здатності до здоров’язбережувальної діяльності і ґрунтується на інтеграції знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій особистості до збереження фізичного, соціального, психічного та духовного здоров’я.\u0000Визначено, що забезпечити формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх фахівців може викладач, оскільки до складу структури його педагогічної культури входять такі компоненти: педагогічні знання; педагогічні почуття та мотиви; педагогічні переконання; організаторсько-педагогічні здібності; культура спілкування; педагогічний такт; фізична культура; культура здоров’я. Процес проводиться в здоров’язбережувальному середовищі.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115507374","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Оксана Єфремова, Ольга Гуменюк, Світлана Цюра, В. С. Гуменюк
Узагальнено, що здобуття неформальної освіти студентами стоматологами має низку особливостей, серед яких інформаційна насиченість основної освіти, технологічна складність сучасних стоматологічних послуг, висока вартість освітніх програм для стоматологів. Аналіз поінформованості студентів щодо неформальної освіти проведений за результатами анкетування у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, Івано-Франківському національному медичному університеті, Львівському медичному університеті, Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського. Виявлено, що 62% опитаних студентів не здобувають неформальну освіту. Щодо їх поінформованості про ресурси неформальної освіти ми отримали збіг в усіх трьох групах стейкхолдерів – студентів, викладачів, роботодавців. Як пріоритетні обрано ресурси: Prometheus, Coursera, Udemy, edX.org, Khan Academy, navychka. З тих студентів, які користуються електронними ресурсами неформальної освіти лише 13,6% виділяють понад чотири години на тиждень. Спрямованість студентів розглянута за пріоритетною до освітньої діяльності мотивацією, зорієнтованість на: самовдосконалення себе; професійне самовдосконалення; спілкування і взаємодію, розширення свого соціального простору. Виявлено перевагу чотирьох пріоритетів: 50% визначили, що метою здобуття освіти є вдосконалення знань та вмінь за напрямом навчання, 36% – особистісний розвиток, 30% – здобуття вмінь та навичок поза напрямом навчання; 27% – розширення сфери спілкування. Важливим показником для характеристики спрямованості стало визначення бажаної тематики програм неформальної освіти: 40,5% учасників опитування обрали бізнес та підприємництво. Щодо критеріїв важливих у виборі, то 66% обрали гнучкий графік навчання, 54% – співвідношення ціни навчання і його потенційної корисності; 36% – особисто привабливі програми.
{"title":"НЕФОРМАЛЬНА ОСВІТА: ОСОБИСТІСНА Й ПРОФЕСІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ ТА СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ-СТОМАТОЛОГІВ","authors":"Оксана Єфремова, Ольга Гуменюк, Світлана Цюра, В. С. Гуменюк","doi":"10.31891/pcs.2023.2.21","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.2.21","url":null,"abstract":"Узагальнено, що здобуття неформальної освіти студентами стоматологами має низку особливостей, серед яких інформаційна насиченість основної освіти, технологічна складність сучасних стоматологічних послуг, висока вартість освітніх програм для стоматологів.\u0000Аналіз поінформованості студентів щодо неформальної освіти проведений за результатами анкетування у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, Івано-Франківському національному медичному університеті, Львівському медичному університеті, Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського. Виявлено, що 62% опитаних студентів не здобувають неформальну освіту. Щодо їх поінформованості про ресурси неформальної освіти ми отримали збіг в усіх трьох групах стейкхолдерів – студентів, викладачів, роботодавців. Як пріоритетні обрано ресурси: Prometheus, Coursera, Udemy, edX.org, Khan Academy, navychka. З тих студентів, які користуються електронними ресурсами неформальної освіти лише 13,6% виділяють понад чотири години на тиждень.\u0000Спрямованість студентів розглянута за пріоритетною до освітньої діяльності мотивацією, зорієнтованість на: самовдосконалення себе; професійне самовдосконалення; спілкування і взаємодію, розширення свого соціального простору. Виявлено перевагу чотирьох пріоритетів: 50% визначили, що метою здобуття освіти є вдосконалення знань та вмінь за напрямом навчання, 36% – особистісний розвиток, 30% – здобуття вмінь та навичок поза напрямом навчання; 27% – розширення сфери спілкування. Важливим показником для характеристики спрямованості стало визначення бажаної тематики програм неформальної освіти: 40,5% учасників опитування обрали бізнес та підприємництво. Щодо критеріїв важливих у виборі, то 66% обрали гнучкий графік навчання, 54% – співвідношення ціни навчання і його потенційної корисності; 36% – особисто привабливі програми.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"55 6","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120839663","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В поданій статті проаналізовані шляхи підвищення професійної підготовки та запропонована модель формування професійної компетентності сучасного вчителя фізичної культури. Нами визначено, що сучасна освіта потребує активних, творчих фахівців, які матимуть фундаментальну освіту, будуть володіти сформованими особистісними якостями та професійною культурою. Ми визначили специфічні якості, якими повинен володіти майбутній фахівець фізичної культури та виділили основні показники професійної підготовки сучасних вчителів. Нами доведено, що комплексне формування всіх показників професійного зростання педагога надають необхідний методичний інструментарій для реалізації навчально-виховних завдань освітньої діяльності, формування всебічно розвиненої особистості здобувача вищої освіти, розвиток його вмотивованості до навчання, підвищення рівня професійності та розуміння сучасних викликів суспільства до вчителя фізичної культури. Ми з'ясували, що рівень педагогічної компетентності майбутніх учителів фізичної культури – це поєднання якості знань, умінь, навичок та рівня самоорганізації особистості, що в результаті майбутньої роботи допоможе спеціалісту швидше знайти спільну мову з учнями, поступово сформувати свій авторитет, вирішувати завдання з фізичного виховання, бути в постійній взаємодії з учнями й об’єктивно оцінювати їхні результати та показники фізичного розвитку.
{"title":"ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ","authors":"О. Согоконь, Олександр Донець","doi":"10.31891/pcs.2023.1.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.1.2","url":null,"abstract":"В поданій статті проаналізовані шляхи підвищення професійної підготовки та запропонована модель формування професійної компетентності сучасного вчителя фізичної культури. \u0000Нами визначено, що сучасна освіта потребує активних, творчих фахівців, які матимуть фундаментальну освіту, будуть володіти сформованими особистісними якостями та професійною культурою. Ми визначили специфічні якості, якими повинен володіти майбутній фахівець фізичної культури та виділили основні показники професійної підготовки сучасних вчителів. Нами доведено, що комплексне формування всіх показників професійного зростання педагога надають необхідний методичний інструментарій для реалізації навчально-виховних завдань освітньої діяльності, формування всебічно розвиненої особистості здобувача вищої освіти, розвиток його вмотивованості до навчання, підвищення рівня професійності та розуміння сучасних викликів суспільства до вчителя фізичної культури. \u0000Ми з'ясували, що рівень педагогічної компетентності майбутніх учителів фізичної культури – це поєднання якості знань, умінь, навичок та рівня самоорганізації особистості, що в результаті майбутньої роботи допоможе спеціалісту швидше знайти спільну мову з учнями, поступово сформувати свій авторитет, вирішувати завдання з фізичного виховання, бути в постійній взаємодії з учнями й об’єктивно оцінювати їхні результати та показники фізичного розвитку.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"73 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124628926","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Проаналізовано науково-методичну літературу та розглянуто теоретичні та практичні аспекти даної проблеми. Визначено форми реалізації організаційно-педагогічної умови: асистентська педагогічна практика (використання ментальних карт); науково-дослідна робота (організовано діяльність студентського науково-дослідного гуртка); "Круглий стіл" у формі дебатів. Експериментально проводено тестування "Діагностика потреби у самовдосконаленні" з метою з'ясування особливостей поведінки в різних ситуаціях та змін ступеня вираженості потреби у самовдосконаленні. Здійснено порівняння показників потреби у самовдосконаленні контрольної і експериментальної груп, а також показано динаміку змін ступеня вираженості потреби у самовдосконаленні.
{"title":"ПРОФЕСІЙНЕ САМОВДОСКОНАЛЕННЯ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Сергій Мішин, Олексій Стасенко","doi":"10.31891/pcs.2023.1.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.1.7","url":null,"abstract":"Проаналізовано науково-методичну літературу та розглянуто теоретичні та практичні аспекти даної проблеми. Визначено форми реалізації організаційно-педагогічної умови: асистентська педагогічна практика (використання ментальних карт); науково-дослідна робота (організовано діяльність студентського науково-дослідного гуртка); \"Круглий стіл\" у формі дебатів. Експериментально проводено тестування \"Діагностика потреби у самовдосконаленні\" з метою з'ясування особливостей поведінки в різних ситуаціях та змін ступеня вираженості потреби у самовдосконаленні. Здійснено порівняння показників потреби у самовдосконаленні контрольної і експериментальної груп, а також показано динаміку змін ступеня вираженості потреби у самовдосконаленні.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"191 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124226609","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті конкретизовано сутність патріотизму як духовно-моральної якості, соціального почуття, соціокультурної цінності. З’ясовано, що патріотизм є найважливішим критерієм української національної та громадянської ідентичності; його сформованість визначає готовність особистості до виконання обов'язку із захисту незалежності держави та її територіальної цілісності. На основі нормативно-правових документів з питань організації національно-патріотичного виховання уточнена й конкретизована його мета, завдання і зміст з урахуванням напрямів: громадянсько-патріотичного, духовно-морального, військово-патріотичного, екологічного; обґрунтовано педагогічний інструментарій для ефективної його реалізації в закладах освіти, що дає можливість глибоко та комплексно уявити цільові, змістовні та технологічні характеристики національно-патріотичного виховання як цілісного педагогічного явища і соціокультурного процесу.
{"title":"ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ","authors":"Інна Ящук, Наталія Казакова","doi":"10.31891/pcs.2023.1.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.1.3","url":null,"abstract":"У статті конкретизовано сутність патріотизму як духовно-моральної якості, соціального почуття, соціокультурної цінності. З’ясовано, що патріотизм є найважливішим критерієм української національної та громадянської ідентичності; його сформованість визначає готовність особистості до виконання обов'язку із захисту незалежності держави та її територіальної цілісності. \u0000На основі нормативно-правових документів з питань організації національно-патріотичного виховання уточнена й конкретизована його мета, завдання і зміст з урахуванням напрямів: громадянсько-патріотичного, духовно-морального, військово-патріотичного, екологічного; обґрунтовано педагогічний інструментарій для ефективної його реалізації в закладах освіти, що дає можливість глибоко та комплексно уявити цільові, змістовні та технологічні характеристики національно-патріотичного виховання як цілісного педагогічного явища і соціокультурного процесу.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"55 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115896739","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：