В статті представлено аналіз можливості оптимізації процесу інформатичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури на основі врахування особливостей структури особистості, соціального замовлення інформаційного суспільства, гуманітарного потенціалу науки, специфіки відповідної галузі знань в системі наук. Окреслено психолого-педагогічні особливості процесу вивчення дисциплін циклу інформатичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Охарактеризовано концепцію особистісно орієнтованого навчання інформатичних дисциплін, яка ґрунтується на парадигмі особистісно орієнтованої освіти і включає особистісний, діяльнісний і компетентнісний підходи.
{"title":"ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ІНФОРМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ","authors":"Володимир Назаревич","doi":"10.31891/pcs.2023.1.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.1.5","url":null,"abstract":"В статті представлено аналіз можливості оптимізації процесу інформатичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури на основі врахування особливостей структури особистості, соціального замовлення інформаційного суспільства, гуманітарного потенціалу науки, специфіки відповідної галузі знань в системі наук. Окреслено психолого-педагогічні особливості процесу вивчення дисциплін циклу інформатичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Охарактеризовано концепцію особистісно орієнтованого навчання інформатичних дисциплін, яка ґрунтується на парадигмі особистісно орієнтованої освіти і включає особистісний, діяльнісний і компетентнісний підходи.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116506894","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті виявлено взаємозв’язок стану здоров’я учнівської молоді і необхідності організації спеціальності предметно-методичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в закладах вищої педагогічної освіти України в сучасних умовах. Установлено, що нині середня школа виявилася не досить готовою до усвідомлення значення фізичного виховання для формування здоров’я нації, виховання гармонійно розвиненої особистості й удосконалювання регулятивних систем організму учнів. Реформи, що тривають, змінили соціальний статус фізичного виховання, але не забезпечили впровадження здоров’язберігаючих технологій в освітній процес, не гарантували створення здоров’язберігаючого освітнього простору. Підкреслено, що специфіка професії вчителя фізичної культури в сучасних умовах потребує від нього на лише професійних знань і вмінь, а й готовності до творчого та критичного мислення, ефективної діяльності, оскільки він виконує важливу соціальну функцію – сприяє фізичному, духовному, розумовому розвитку та вихованню особистості. Основні напрями розбудови сучасної загальноосвітньої школи вимагають пошуку й апробації ефективних інноваційних предметно-методичних шляхів здійснення вчителем фізичної культури навчально-виховної діяльності серед учнів. Ведучими цілями освіти в даний час стають не тільки виконання практичних нормативів, не обсяг засвоєних рухових умінь та навичок, а різнобічний розвиток особистості, підготовка дитини до дорослого життя, її психологічна та соціальна адаптація. Резюмовано, що за даними даними Центру медичної статистики та інших відомств, приблизно 90% дітей мають відхилення у фізичному та психічному здоров’ї; 30-35% дітей вступають до школи вже з хронічними захворюваннями; за роки навчання в школі в 5 разів зростає кількість порушень зору та постави, у 4 рази збільшується кількість порушень психічного здоров’я, у 3 рази збільшується кількість дітей із захворюваннями органів травлення. На основі аналізу наукової літератури, констатовано, що вимоги до фізичного розвитку школярів постійно зростають, тому провідною метою факультетів фізичної культури педагогічних ЗВО стає підготовка висококваліфікованих фахівців, здатних здійснювати нестандартний, оригінальний підхід до професійної діяльності. Ключові слова: фізична культура, здоров’я учнівської молоді, професійна підготовка, майбутні учителі фізичної культури, студенти, заклади вищої освіти, заклади загальної середньої освіти. The article reveals the relationship between the state of health of students and the need to organize the specialty of the subject-methodical training of future teachers of physical education in the institutions of higher pedagogical education of Ukraine in modern conditions. It has been established that currently the secondary school is not sufficiently ready to realize the importance of physical education for the formation of the health of the nation, the education of a harmoniously developed personality and the improvement of the regulatory systems of the student
{"title":"ПОГІРШЕННЯ СТАНУ ЗДОРОВ’Я УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА ОНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ У НАПРЯМІ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ","authors":"Юрій Мосейчук, Яна Єремія","doi":"10.31891/pcs.2023.1.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.1.4","url":null,"abstract":"У статті виявлено взаємозв’язок стану здоров’я учнівської молоді і необхідності організації спеціальності предметно-методичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в закладах вищої педагогічної освіти України в сучасних умовах. Установлено, що нині середня школа виявилася не досить готовою до усвідомлення значення фізичного виховання для формування здоров’я нації, виховання гармонійно розвиненої особистості й удосконалювання регулятивних систем організму учнів. Реформи, що тривають, змінили соціальний статус фізичного виховання, але не забезпечили впровадження здоров’язберігаючих технологій в освітній процес, не гарантували створення здоров’язберігаючого освітнього простору. Підкреслено, що специфіка професії вчителя фізичної культури в сучасних умовах потребує від нього на лише професійних знань і вмінь, а й готовності до творчого та критичного мислення, ефективної діяльності, оскільки він виконує важливу соціальну функцію – сприяє фізичному, духовному, розумовому розвитку та вихованню особистості. Основні напрями розбудови сучасної загальноосвітньої школи вимагають пошуку й апробації ефективних інноваційних предметно-методичних шляхів здійснення вчителем фізичної культури навчально-виховної діяльності серед учнів. Ведучими цілями освіти в даний час стають не тільки виконання практичних нормативів, не обсяг засвоєних рухових умінь та навичок, а різнобічний розвиток особистості, підготовка дитини до дорослого життя, її психологічна та соціальна адаптація. Резюмовано, що за даними даними Центру медичної статистики та інших відомств, приблизно 90% дітей мають відхилення у фізичному та психічному здоров’ї; 30-35% дітей вступають до школи вже з хронічними захворюваннями; за роки навчання в школі в 5 разів зростає кількість порушень зору та постави, у 4 рази збільшується кількість порушень психічного здоров’я, у 3 рази збільшується кількість дітей із захворюваннями органів травлення. На основі аналізу наукової літератури, констатовано, що вимоги до фізичного розвитку школярів постійно зростають, тому провідною метою факультетів фізичної культури педагогічних ЗВО стає підготовка висококваліфікованих фахівців, здатних здійснювати нестандартний, оригінальний підхід до професійної діяльності. \u0000Ключові слова: фізична культура, здоров’я учнівської молоді, професійна підготовка, майбутні учителі фізичної культури, студенти, заклади вищої освіти, заклади загальної середньої освіти. \u0000 \u0000The article reveals the relationship between the state of health of students and the need to organize the specialty of the subject-methodical training of future teachers of physical education in the institutions of higher pedagogical education of Ukraine in modern conditions. It has been established that currently the secondary school is not sufficiently ready to realize the importance of physical education for the formation of the health of the nation, the education of a harmoniously developed personality and the improvement of the regulatory systems of the student","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127587522","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Микола Латишев, Юрій Тропін, Богдан Ференчук, Олена Юшина
Популярність спорту можна описати як ступінь визнання та зацікавленості людей до певного виду спорту або спортивних подій в цілому. Популярність спорту може мати значний вплив на культурні та економічні аспекти суспільства. Популярність спорту в країні може залежати від багатьох факторів. У дослідженні використовувалися наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури та джерел Інтернет, аналіз даних з відкритих інформаційних систем, методи математичної статистики. Для визначення популярності спорту в Україні та світі застосовувалася база даних web-застосунку Google Trends. Аналіз популярності спорту за останні п’ять років демонструє певні особливості пов’язані зі значними подіями. Візуально можна спостерігати певний взаємозв’язок між світовими та українськими тенденціями популярності спорту. Результати кореляційного аналізу вказують на високий рівень взаємозв’язку рівня популярності в світі та Україні. З аналізу даних, можна стверджувати, що відносна популярність спорту в Україні (53,7 ум.од.) нижче, ніж у світі (75,4 ум.од.) на 40,4 %. Нижчий рівень популярності спорту в Україні може бути пов'язано зі значною кількістю населення України, яке не має можливості повноцінно займатися спортом через відсутність часу, фінансових можливостей або доступу до спортивної інфраструктури.
{"title":"ПОПУЛЯРНІСТЬ СПОРТУ В УКРАЇНІ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ","authors":"Микола Латишев, Юрій Тропін, Богдан Ференчук, Олена Юшина","doi":"10.31891/pcs.2023.1.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.1.15","url":null,"abstract":"Популярність спорту можна описати як ступінь визнання та зацікавленості людей до певного виду спорту або спортивних подій в цілому. Популярність спорту може мати значний вплив на культурні та економічні аспекти суспільства. Популярність спорту в країні може залежати від багатьох факторів. У дослідженні використовувалися наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури та джерел Інтернет, аналіз даних з відкритих інформаційних систем, методи математичної статистики. Для визначення популярності спорту в Україні та світі застосовувалася база даних web-застосунку Google Trends. \u0000Аналіз популярності спорту за останні п’ять років демонструє певні особливості пов’язані зі значними подіями. Візуально можна спостерігати певний взаємозв’язок між світовими та українськими тенденціями популярності спорту. Результати кореляційного аналізу вказують на високий рівень взаємозв’язку рівня популярності в світі та Україні. З аналізу даних, можна стверджувати, що відносна популярність спорту в Україні (53,7 ум.од.) нижче, ніж у світі (75,4 ум.од.) на 40,4 %. Нижчий рівень популярності спорту в Україні може бути пов'язано зі значною кількістю населення України, яке не має можливості повноцінно займатися спортом через відсутність часу, фінансових можливостей або доступу до спортивної інфраструктури.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134046400","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Тарас Палагнюк, Олександр Ківерник, Валентина Головачук
У статті основну увагу зосереджено на проблемі впливу ціннісного ставлення студентської молоді до власного здоров’я та виховання внутрішньої мотивації, а особливо у формуванні високого рівня культури здоров’я. Наголошено на створенні позитивного освітнього середовища, що впливає на формування ціннісного ставлення студентів факультетів фізичного виховання до культури здоров’я Протягом останнього десятиріччя в Україні склалася тривожна ситуація: різко погіршилися здоров’я та фізична підготовленість студентської молоді. Це насамперед пов’язано з кризою в національній системі фізичного виховання населення, яка не відповідає сучасним вимогам і міжнародним стандартам фізичної підготовленості людини. Основними причинами кризи є знецінення соціального престижу здоров’я, фізичної культури та спорту, відставання від сучасних вимог усіх ланок підготовки й перепідготовки фізкультурних кадрів. Стратегічною метою фізичного виховання студентської молоді повинно бути формування в неї фізичного, морального та психічного здоров’я, усвідомленої потреби у фізичному вдосконаленні, розвитку інтересу й звички до самостійних занять фізичною культурою та спортом, набуття знань і вмінь здорового способу життя. Одна з головних особливостей людини – активне ставлення до навколишнього світу, причому форми виявлення цієї активності дуже різноманітні. Це широкий спектр дій, учинків особистості. Спільною основою, що об’єднує всі види активного ставлення індивідуума до реальної діяльності, є те, що дії людини виникають не спонтанно. Це складний соціальний, психофізіологічний процес, який має конкретну основу. Формуючою та спрямовуючою основою будь-якої активності виступає мотив, що спонукає до дії, вчинку. Зміни рухової активності студентів можуть відбуватися під впливом різних факторів, які підвищують або знижують ефективність навчального процесу, ставлення молоді до фізичної культури. Один з основних таких факторів – нестача вільного часу. З’ясовано, що для зміни усвідомленого ціннісного ставлення студентів до культури здоров’я потрібна цілеспрямована мотивація та відповідне освітнє середовище.
{"title":"ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ВЛАСНОГО 3ДОРОВ’Я 3АСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ","authors":"Тарас Палагнюк, Олександр Ківерник, Валентина Головачук","doi":"10.31891/pcs.2023.1.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.1.9","url":null,"abstract":"У статті основну увагу зосереджено на проблемі впливу ціннісного ставлення студентської молоді до власного здоров’я та виховання внутрішньої мотивації, а особливо у формуванні високого рівня культури здоров’я. Наголошено на створенні позитивного освітнього середовища, що впливає на формування ціннісного ставлення студентів факультетів фізичного виховання до культури здоров’я Протягом останнього десятиріччя в Україні склалася тривожна ситуація: різко погіршилися здоров’я та фізична підготовленість студентської молоді. Це насамперед пов’язано з кризою в національній системі фізичного виховання населення, яка не відповідає сучасним вимогам і міжнародним стандартам фізичної підготовленості людини. Основними причинами кризи є знецінення соціального престижу здоров’я, фізичної культури та спорту, відставання від сучасних вимог усіх ланок підготовки й перепідготовки фізкультурних кадрів.\u0000Стратегічною метою фізичного виховання студентської молоді повинно бути формування в неї фізичного, морального та психічного здоров’я, усвідомленої потреби у фізичному вдосконаленні, розвитку інтересу й звички до самостійних занять фізичною культурою та спортом, набуття знань і вмінь здорового способу життя.\u0000Одна з головних особливостей людини – активне ставлення до навколишнього світу, причому форми виявлення цієї активності дуже різноманітні. Це широкий спектр дій, учинків особистості. Спільною основою, що об’єднує всі види активного ставлення індивідуума до реальної діяльності, є те, що дії людини виникають не спонтанно. Це складний соціальний, психофізіологічний процес, який має конкретну основу. Формуючою та спрямовуючою основою будь-якої активності виступає мотив, що спонукає до дії, вчинку. Зміни рухової активності студентів можуть відбуватися під впливом різних факторів, які підвищують або знижують ефективність навчального процесу, ставлення молоді до фізичної культури. Один з основних таких факторів – нестача вільного часу.\u0000З’ясовано, що для зміни усвідомленого ціннісного ставлення студентів до культури здоров’я потрібна цілеспрямована мотивація та відповідне освітнє середовище.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132891376","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті проведено аналіз наукових праць, нормативно-правової бази і змісту навчальної та навчально-методичної документації щодо формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності. Систематизовано етапи попередніх досліджень процесу формування професійної готовності майбутніх фахівців. Узагальнено сучасні підходи та виявлено особливості формування професійної готовності майбутніх офіцерів розвідників у ході виконання ними вправ бойових армійських систем, нормативів з бойової підготовки, а також під час спеціальних тренувань на поверхні землі, під землею, на водних акваторіях, під водою та у повітрі. Обґрунтовано, що формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів розвідників це багатогранний динамічний процес спрямований на ефективне виконання професійних функцій: спроможність автономно виконувати спеціальні завдання у зоні бойових дій та глибоко у тилу ворога, уміння здобути цінну розвідувальну інформацію з низки дрібниць, мобільно і непомітно переміщуватись, виявляти і по можливості знищувати командні пункти та центри прийняття рішень противника, обходитися тривалий час без води, класичної їжі у складних кліматичних умовах, як удень так і вночі, у будь яку пору року. Розроблено структуру готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів розвідників у вигляді взаємопов’язаних динамічних блоків (психологічний, науково-теоретичний, результативно-діяльнісний блок), які включають у себе спеціальні професійно орієнтовані компоненти. Запропоновано: впровадити у процес формування професійної готовності офіцерів розвідників нові стандарти, форми, способи і засоби отримання розвідувальної інформації, що ґрунтуються на досвіді армій країн-членів НАТО та досвіді набутому розвідувальними підрозділами Збройних Сил України у ході звільнення захоплених російсько-терористичними військами територій суверенної України; інтенсифікувати застосування основних форм дистанційного навчання і стандартів індивідуальної та колективної підготовки підрозділів Збройних Сил України та НАТО.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА СТРУКТУРА ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ РОЗВІДНИКІВ","authors":"Святослав Дяков, Василь Геник, Юрій Кирильчук","doi":"10.31891/pcs.2023.1.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.1.19","url":null,"abstract":"У статті проведено аналіз наукових праць, нормативно-правової бази і змісту навчальної та навчально-методичної документації щодо формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності. Систематизовано етапи попередніх досліджень процесу формування професійної готовності майбутніх фахівців. Узагальнено сучасні підходи та виявлено особливості формування професійної готовності майбутніх офіцерів розвідників у ході виконання ними вправ бойових армійських систем, нормативів з бойової підготовки, а також під час спеціальних тренувань на поверхні землі, під землею, на водних акваторіях, під водою та у повітрі. Обґрунтовано, що формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів розвідників це багатогранний динамічний процес спрямований на ефективне виконання професійних функцій: спроможність автономно виконувати спеціальні завдання у зоні бойових дій та глибоко у тилу ворога, уміння здобути цінну розвідувальну інформацію з низки дрібниць, мобільно і непомітно переміщуватись, виявляти і по можливості знищувати командні пункти та центри прийняття рішень противника, обходитися тривалий час без води, класичної їжі у складних кліматичних умовах, як удень так і вночі, у будь яку пору року. Розроблено структуру готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів розвідників у вигляді взаємопов’язаних динамічних блоків (психологічний, науково-теоретичний, результативно-діяльнісний блок), які включають у себе спеціальні професійно орієнтовані компоненти. Запропоновано: впровадити у процес формування професійної готовності офіцерів розвідників нові стандарти, форми, способи і засоби отримання розвідувальної інформації, що ґрунтуються на досвіді армій країн-членів НАТО та досвіді набутому розвідувальними підрозділами Збройних Сил України у ході звільнення захоплених російсько-терористичними військами територій суверенної України; інтенсифікувати застосування основних форм дистанційного навчання і стандартів індивідуальної та колективної підготовки підрозділів Збройних Сил України та НАТО.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"158 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124439367","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Z. Chernyakova, M. Liannoi, Vladimir Bakatov, Аlexandr Kholodniy
In the article the modern challenges faced by the higher education system in Ukraine due to the pandemic and Russian military aggression are analyzed. The advantages and disadvantages of implementing distance education in the conditions of modern emergency and crisis situations in the country are presented. Particular attention is devoted to the description of the advantages and disadvantages of the professional training of higher education students of the specialties 014 Secondary Education (Physical Culture) and 017 Physical Culture and Sports in the conditions of distance learning. Attention is focused on the fact that despite all the benefits of the distance learning system, future physical culture teachers and trainers do not have the opportunity to qualitatively master the rational technique of movements from various sports. Despite access to video materials with a demonstration of the reference technique for performing the exercise as a whole and its individual elements, students have limited opportunities for its high-quality consolidation and practice. When students independently study the technique of movements, the teacher does not always can correct technical errors and provide meaningful methodical recommendations, which as a result can lead to the formation of stereotypically incorrect movements of the students of the specified specialties when performing certain exercises. In this context teachers of practice-oriented disciplines are recommended to actively use modern digital technologies and other forms of digital technologies in their work, which allow correcting errors in the execution of exercise techniques and monitoring the physical activity of each student in real time. Despite a few shortcomings of the distance learning system, it remains the only alternative and safe form of obtaining higher education in Ukraine and an effective tool for realizing the constitutional right of the citizens to obtain education and professional qualifications.
{"title":"PECULIARITIES OF THE PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE PHYSICAL CULTURE TEACHERS AND TRAINERS IN THE CONDITIONS OF DISTANCE EDUCATION","authors":"Z. Chernyakova, M. Liannoi, Vladimir Bakatov, Аlexandr Kholodniy","doi":"10.31891/pcs.2023.1.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.1.12","url":null,"abstract":"In the article the modern challenges faced by the higher education system in Ukraine due to the pandemic and Russian military aggression are analyzed. The advantages and disadvantages of implementing distance education in the conditions of modern emergency and crisis situations in the country are presented. Particular attention is devoted to the description of the advantages and disadvantages of the professional training of higher education students of the specialties 014 Secondary Education (Physical Culture) and 017 Physical Culture and Sports in the conditions of distance learning. Attention is focused on the fact that despite all the benefits of the distance learning system, future physical culture teachers and trainers do not have the opportunity to qualitatively master the rational technique of movements from various sports. Despite access to video materials with a demonstration of the reference technique for performing the exercise as a whole and its individual elements, students have limited opportunities for its high-quality consolidation and practice. When students independently study the technique of movements, the teacher does not always can correct technical errors and provide meaningful methodical recommendations, which as a result can lead to the formation of stereotypically incorrect movements of the students of the specified specialties when performing certain exercises. In this context teachers of practice-oriented disciplines are recommended to actively use modern digital technologies and other forms of digital technologies in their work, which allow correcting errors in the execution of exercise techniques and monitoring the physical activity of each student in real time. Despite a few shortcomings of the distance learning system, it remains the only alternative and safe form of obtaining higher education in Ukraine and an effective tool for realizing the constitutional right of the citizens to obtain education and professional qualifications.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115151646","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Сергій Лазоренко, Ірина Скрипка, Юлія Бабачук, Тетяна Йопа, Сергій Чередніченко
У статті представлені результати дослідження показників рухової активності учнів Сумського регіону після впровадження комплексу заходів з оптимізації фізкультурно-оздоровчої діяльності у навчально-виховний процес закладів дошкільної освіти. На теренах сьогодення досить гострою проблемою постає питання низьких показників фізичного здоров’я учнів дошкільних навчальних закладів. Сучасна педагогіки та педіатрія б’є на сполох щодо зміни вектору у напрямку омолодження, цілої низки хвороб, пов’язаних з навчанням у дитячих садочках, через зниження кількості фізичної активності учнів, які протягом навчального періоду займаються підготовкою до умов навчання у закладах загальної середньої освіти. У цьому переліку ми знаходимо наступні діагнози: вади опорно-рухового апарату, проблеми органів зору, серцево-судинної та дихальної систем, дерматологічні хвороби, інфекційні хвороби тощо. Зниження кількості рухової активності дітей протягом перебування у дитячому садочку призводить до негативної динаміки показників фізичної підготовленості, що суперечить генетиці і фізіології розвитку майбутніх школярів. Зрозумілим є і той факт, що через відсутність на заняттях через хворобу, не залежно від її етимології, під час навчально-виховного процесу учні недоотримають повного об’єму необхідних знань для подальшого навчання у закладах загальної середньої освіти. Що автоматично призводить до проблем з навчанням у подальшому. Ще однією проблемою, яка негативно впливає на рухову активність дітей, є байдуже ставлення вихователів до занять фізичною культурою з наданням преференцій інтелектуальному вихованню. Для вирішення окреслених проблем авторський колектив розробив комплекс заходів щодо оптимізації процесу фізкультурно-оздоровчої діяльності учнів під час перебування у дитячому садку. Комплекс представлений ігровими практиками з використанням спортивних і рухливих ігор, у які можна грати під час навчального процесу і будучи вдома на свіжому повітрі.
{"title":"ДИНАМІКА РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ","authors":"Сергій Лазоренко, Ірина Скрипка, Юлія Бабачук, Тетяна Йопа, Сергій Чередніченко","doi":"10.31891/pcs.2023.1.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.1.11","url":null,"abstract":"У статті представлені результати дослідження показників рухової активності учнів Сумського регіону після впровадження комплексу заходів з оптимізації фізкультурно-оздоровчої діяльності у навчально-виховний процес закладів дошкільної освіти. На теренах сьогодення досить гострою проблемою постає питання низьких показників фізичного здоров’я учнів дошкільних навчальних закладів. Сучасна педагогіки та педіатрія б’є на сполох щодо зміни вектору у напрямку омолодження, цілої низки хвороб, пов’язаних з навчанням у дитячих садочках, через зниження кількості фізичної активності учнів, які протягом навчального періоду займаються підготовкою до умов навчання у закладах загальної середньої освіти. У цьому переліку ми знаходимо наступні діагнози: вади опорно-рухового апарату, проблеми органів зору, серцево-судинної та дихальної систем, дерматологічні хвороби, інфекційні хвороби тощо. Зниження кількості рухової активності дітей протягом перебування у дитячому садочку призводить до негативної динаміки показників фізичної підготовленості, що суперечить генетиці і фізіології розвитку майбутніх школярів. Зрозумілим є і той факт, що через відсутність на заняттях через хворобу, не залежно від її етимології, під час навчально-виховного процесу учні недоотримають повного об’єму необхідних знань для подальшого навчання у закладах загальної середньої освіти. Що автоматично призводить до проблем з навчанням у подальшому. Ще однією проблемою, яка негативно впливає на рухову активність дітей, є байдуже ставлення вихователів до занять фізичною культурою з наданням преференцій інтелектуальному вихованню. Для вирішення окреслених проблем авторський колектив розробив комплекс заходів щодо оптимізації процесу фізкультурно-оздоровчої діяльності учнів під час перебування у дитячому садку. Комплекс представлений ігровими практиками з використанням спортивних і рухливих ігор, у які можна грати під час навчального процесу і будучи вдома на свіжому повітрі.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130940737","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Сутність здоров’язбереження полягає у збереженні здоров’я учнів за допомогою педагогічних засобів, форм, методів та прийомів. Завдання вчителя полягає у набутті учнем знань, вмінь і навичок збереження власного здоров’я та формуванні їх здоров’язбережувальних компетентностей, які є одними з ключових для української системи освіти.Концепція Нової української школи вибудована на пріоритетах виховання компетентної особистості дитини, яка володіє знаннями, уміє їх застосовувати у повсякденному житті, адаптуватись до реалій сьогодення, долати життєві труднощі, піклуватись про своє здоров’я та підтримувати його на належному рівні, вміє протидіяти негативним зовнішнім впливам. Навчити дітей берегти та зміцнювати своє здоров’я і є найважливішим завданням Нової української школи.Основною вимогою проведення освітнього процесу у початковій школі є дотримання принципів здоров’язбереження, використання здоров’язбережувальних освітніх технологій. Завдання здоров’язбережувальної педагогіки – забезпечити учневі знання про здоровий спосіб життя, сформувати культуру здоров’я для майбутнього самостійного життя, вміння піклуватися про своє здоров’я та дбайливо ставитися до здоров’я інших людей.Головним професійним завданням вчителя початкових класів на сьогодні є забезпечення комфортних і безпечних умов освітнього процесу, що побудований на врахуванні вікових та індивідуальних особливостей учнів молодшого шкільного віку, застосуванні здоров’язбережульних технологій навчання, впровадженні педагогіко-ергономічних вимог у практику початкової школи.
{"title":"СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ","authors":"Людмила Романишина, Богдан Крищук, Надія Брижак","doi":"10.31891/pcs.2023.1.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.1.16","url":null,"abstract":"Сутність здоров’язбереження полягає у збереженні здоров’я учнів за допомогою педагогічних засобів, форм, методів та прийомів. Завдання вчителя полягає у набутті учнем знань, вмінь і навичок збереження власного здоров’я та формуванні їх здоров’язбережувальних компетентностей, які є одними з ключових для української системи освіти.Концепція Нової української школи вибудована на пріоритетах виховання компетентної особистості дитини, яка володіє знаннями, уміє їх застосовувати у повсякденному житті, адаптуватись до реалій сьогодення, долати життєві труднощі, піклуватись про своє здоров’я та підтримувати його на належному рівні, вміє протидіяти негативним зовнішнім впливам. Навчити дітей берегти та зміцнювати своє здоров’я і є найважливішим завданням Нової української школи.Основною вимогою проведення освітнього процесу у початковій школі є дотримання принципів здоров’язбереження, використання здоров’язбережувальних освітніх технологій. Завдання здоров’язбережувальної педагогіки – забезпечити учневі знання про здоровий спосіб життя, сформувати культуру здоров’я для майбутнього самостійного життя, вміння піклуватися про своє здоров’я та дбайливо ставитися до здоров’я інших людей.Головним професійним завданням вчителя початкових класів на сьогодні є забезпечення комфортних і безпечних умов освітнього процесу, що побудований на врахуванні вікових та індивідуальних особливостей учнів молодшого шкільного віку, застосуванні здоров’язбережульних технологій навчання, впровадженні педагогіко-ергономічних вимог у практику початкової школи.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127559349","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Валентина Тюріна, Людмила Романишина, Наталія Маланюк
У статті обґрунтовано актуальність проблеми формування і розвитку управлінської компетентності майбутніх офіцерів поліції, яка входить до складу сектору безпеки й оборони України. Дано визначення понять «управління», «управлінська компетентність». Управління - це вид людської діяльності, що полягає у свідомому та цілеспрямованому впливі на людей, об’єкти і на процеси з метою надання їм бажаних параметрів функціонування та розвитку. Управлінська компетентність – це інтеграційна якість особистості, яка наділена функціями управління, поєднує істотний інструментарій ефективного здійснення управлінської діяльності, представлений мотиваційно-ціннісними, світоглядними, комунікативними складниками (знаннями, вміннями, навичками та здібностями тощо), вираженими в термінах спостережуваної поведінки. Показано, що управлінська компетентність має власну складну структуру. Визначено специфічні функції, які виконує особа, яка здійснює управлінську діяльність. Тому процес формування управлінської компетентності безпосередньо пов’язаний з оволодінням управлінськими вміннями й навичками, які забезпечують компетентне виконання управлінських функцій. Представлено результати експериментального дослідження формування управлінської компетентності у майбутніх офіцерів поліції у процесі їх професійної підготовки. Виявлено статистично вірогідну наявність позитивної динаміки за більшістю показників в експериментальних групах після вивчення спецкурсу, написання курсових і творчих робіт, участі у тренінгу.
{"title":"ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ПОЛІЦІЇ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ","authors":"Валентина Тюріна, Людмила Романишина, Наталія Маланюк","doi":"10.31891/pcs.2022.3-4.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2022.3-4.7","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано актуальність проблеми формування і розвитку управлінської компетентності майбутніх офіцерів поліції, яка входить до складу сектору безпеки й оборони України. Дано визначення понять «управління», «управлінська компетентність». Управління - це вид людської діяльності, що полягає у свідомому та цілеспрямованому впливі на людей, об’єкти і на процеси з метою надання їм бажаних параметрів функціонування та розвитку. Управлінська компетентність – це інтеграційна якість особистості, яка наділена функціями управління, поєднує істотний інструментарій ефективного здійснення управлінської діяльності, представлений мотиваційно-ціннісними, світоглядними, комунікативними складниками (знаннями, вміннями, навичками та здібностями тощо), вираженими в термінах спостережуваної поведінки. Показано, що управлінська компетентність має власну складну структуру. Визначено специфічні функції, які виконує особа, яка здійснює управлінську діяльність. Тому процес формування управлінської компетентності безпосередньо пов’язаний з оволодінням управлінськими вміннями й навичками, які забезпечують компетентне виконання управлінських функцій. Представлено результати експериментального дослідження формування управлінської компетентності у майбутніх офіцерів поліції у процесі їх професійної підготовки. Виявлено статистично вірогідну наявність позитивної динаміки за більшістю показників в експериментальних групах після вивчення спецкурсу, написання курсових і творчих робіт, участі у тренінгу.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"54 5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128939567","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В статті представлено результати аналізу сучасних проблем та перспектив розвитку фізичної культури та спорту дорослого населення в Україні та країнах Європи У статті наведені результати досліджень, що демонструють зменшення рівня фізичної активності серед дорослого населення та його негативний вплив на здоров'я. Також розглянуті проблемні аспекти забезпечення доступу до спортивної інфраструктури та пропаганди фізичної активності для дорослих у різних країнах Європи, включаючи Україну. В статті висвітлено ключові питання такого аналізу, а саме: здоров'я дорослого населення, соціальні переваги, проблеми доступності, розвиток спортивної інфраструктури, розширення спектру спортивних занять, перспективи розвитку фізичної культури та спорту. За даними Європейського центру з профілактики та контролю захворювань (ECDC) за 2019 рік, Україна має високу частку померлих від серцево-судинних захворювань (46,6% від усіх померлих) та раку (18,4% від усіх померлих). Автори статті наголошують на необхідності розвитку національної та міжнародної політики з питань спорту та фізичної культури для дорослих, підвищенні ефективності програм та заходів, що спрямовані на популяризацію фізичної активності та збереження здоров'я населення. Є багато ініціатив в Європейському Союзі, які підтримують фізичну активність та спорт дорослого населення. Наприклад, ініціатива "European Week of Sport" сприяє підвищенню свідомості про значення фізичної активності та спорту в щоденному житті, а також стимулює людей до більш активного способу життя. У Європейському Союзі існує приблизно 300 тисяч спортивних клубів. У Європі існує багато спеціалізованих центрів для проведення тренувань та підготовки спортсменів: Національний центр спортивної підготовки в Клермон-Феррані, INSEP Франція Національний центр спортивної підготовки в Біспінгені, Німеччина. Національний центр спортивної підготовки "Стейплфорд" (The National Sports Centre at Bisham Abbey) в Кембриджі, Великобританія. В цілому, стаття містить важливу інформацію для тих, хто займається проблемами здоров'я та фізичної активності серед дорослого населення.
{"title":"АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ПРОБЛЕМ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ ДЛЯ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ ЄВРОПИ","authors":"Євген Карабанов, Віталій Осіпов","doi":"10.31891/pcs.2023.1.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pcs.2023.1.14","url":null,"abstract":"В статті представлено результати аналізу сучасних проблем та перспектив розвитку фізичної культури та спорту дорослого населення в Україні та країнах Європи\u0000У статті наведені результати досліджень, що демонструють зменшення рівня фізичної активності серед дорослого населення та його негативний вплив на здоров'я. Також розглянуті проблемні аспекти забезпечення доступу до спортивної інфраструктури та пропаганди фізичної активності для дорослих у різних країнах Європи, включаючи Україну. В статті висвітлено ключові питання такого аналізу, а саме: здоров'я дорослого населення, соціальні переваги, проблеми доступності, розвиток спортивної інфраструктури, розширення спектру спортивних занять, перспективи розвитку фізичної культури та спорту. За даними Європейського центру з профілактики та контролю захворювань (ECDC) за 2019 рік, Україна має високу частку померлих від серцево-судинних захворювань (46,6% від усіх померлих) та раку (18,4% від усіх померлих). Автори статті наголошують на необхідності розвитку національної та міжнародної політики з питань спорту та фізичної культури для дорослих, підвищенні ефективності програм та заходів, що спрямовані на популяризацію фізичної активності та збереження здоров'я населення. Є багато ініціатив в Європейському Союзі, які підтримують фізичну активність та спорт дорослого населення. Наприклад, ініціатива \"European Week of Sport\" сприяє підвищенню свідомості про значення фізичної активності та спорту в щоденному житті, а також стимулює людей до більш активного способу життя. У Європейському Союзі існує приблизно 300 тисяч спортивних клубів. У Європі існує багато спеціалізованих центрів для проведення тренувань та підготовки спортсменів: Національний центр спортивної підготовки в Клермон-Феррані, INSEP Франція Національний центр спортивної підготовки в Біспінгені, Німеччина. Національний центр спортивної підготовки \"Стейплфорд\" (The National Sports Centre at Bisham Abbey) в Кембриджі, Великобританія. В цілому, стаття містить важливу інформацію для тих, хто займається проблемами здоров'я та фізичної активності серед дорослого населення.","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"49 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115164943","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}