Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.33189/ectu.v112i4.153
Галина Воробель
За оцінками Всесвітньої федерації глухих, до червня 2022 року понад 5000 людей з порушеннями слуху виїхали з країни, значна кількість дітей тимчасово змінили місце проживання та переїхали з родинами до відносно безпечних регіонів України. Багато вчителів від початку війни поєднують педагогічну роботу з волонтерською діяльністю тощо. Отже, варто враховувати особливості організації навчання дітей з порушеннями слуху в умовах воєнного стану. Метою статті є ознайомлення з особливостями навчання дітей та молоді з порушеннями слуху в Німеччині; ознайомлення з організацією діяльності німецьких різнорівневих закладів освіти; висвітлення нагальних проблем навчання осіб з порушеннями слуху в умовах воєнного стану в Україні, можливостей використання кращого педагогічного досвіду німецьких педагогів у роботі вітчизняних закладів освіти, де навчаються особи з порушеннями слуху. Методи дослідження: аналіз психологічної, педагогічної літератури з проблеми дослідження; аналіз нормативно-правових документів; метод вивчення та узагальнення практичного досвіду роботи закладів освіти для дітей з порушеннями слуху в Німеччині (в межах робочої поїздки до Мюнхена, Німеччина, липень 2023 року); презентація досвіду роботи Хмельницької спеціальної загальноосвітньої школи №33 в умовах війни. Окреслено важливі питання навчання дітей з порушеннями слуху в Україні, виклики, що постали через війну, що потрібно враховувати при організації навчання в умовах воєнного стану та які позитивні моменти з міжнародного досвіду доцільно застосовувати у національній системі освіти.
{"title":"ДОСВІД НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ В НІМЕЧЧИНІ ТА УКРАЇНІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"Галина Воробель","doi":"10.33189/ectu.v112i4.153","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v112i4.153","url":null,"abstract":"За оцінками Всесвітньої федерації глухих, до червня 2022 року понад 5000 людей з порушеннями слуху виїхали з країни, значна кількість дітей тимчасово змінили місце проживання та переїхали з родинами до відносно безпечних регіонів України. Багато вчителів від початку війни поєднують педагогічну роботу з волонтерською діяльністю тощо. Отже, варто враховувати особливості організації навчання дітей з порушеннями слуху в умовах воєнного стану. Метою статті є ознайомлення з особливостями навчання дітей та молоді з порушеннями слуху в Німеччині; ознайомлення з організацією діяльності німецьких різнорівневих закладів освіти; висвітлення нагальних проблем навчання осіб з порушеннями слуху в умовах воєнного стану в Україні, можливостей використання кращого педагогічного досвіду німецьких педагогів у роботі вітчизняних закладів освіти, де навчаються особи з порушеннями слуху. Методи дослідження: аналіз психологічної, педагогічної літератури з проблеми дослідження; аналіз нормативно-правових документів; метод вивчення та узагальнення практичного досвіду роботи закладів освіти для дітей з порушеннями слуху в Німеччині (в межах робочої поїздки до Мюнхена, Німеччина, липень 2023 року); презентація досвіду роботи Хмельницької спеціальної загальноосвітньої школи №33 в умовах війни. Окреслено важливі питання навчання дітей з порушеннями слуху в Україні, виклики, що постали через війну, що потрібно враховувати при організації навчання в умовах воєнного стану та які позитивні моменти з міжнародного досвіду доцільно застосовувати у національній системі освіти.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"75 5‐6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139146124","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.33189/ectu.v112i4.160
Інна Біневич
Стаття присвячена проблемі формування математичної компетентності учнів з порушеннями інтелектуального розвитку. Зазначено, що формування математичної компетентності є одним із найбільш актуальних завдань сучасної школи, а також є необхідною складовою для реалізації учнів як успішних суб’єктів навчальної діяльності, що особливо важливо в навчанні школярів з порушенням інтелектуального розвитку та ґрунтується на навчально-методичній базі, яка включає в себе сучасні методи навчання. Обґрунтовано важливість створення навчально-методичних матеріалів. Наголошено на необхідності створення навчально-методичної бази для формування математичної компетентності учнів з порушеннями інтелектуального розвитку та окреслено аспекти, які пояснюють важливість цієї ініціативи. Зазначено, що актуальність проблематики та її недостатня розробленість зумовлюють проведення дослідження, в якому необхідно: здійснити теоретичний аналіз проблеми формування математичної компетентності в умовах НУШ; з’ясувати стан сформованості математичної компетентності у школярів з нормотиповим та порушеним інтелектуальним розвитком; визначити організаційно-педагогічні умови формування математичної компетентності у школярів з порушенням інтелектуального розвитку; розробити та експериментально перевірити ефективність програми формування математичної компетентності у школярів з порушенням інтелектуального розвитку. В дослідженні використовувались теоретичні методи дослідження: аналіз філософської, методологічної, педагогічної та психологічної літератури. Перспективи подальших досліджень полягають в: розробленні структурно-функціональної моделі формування математичної компетентності у школярів з порушеннями інтелектуального розвитку; розробленні програми формування математичної компетентності у школярів з порушеннями інтелектуального розвитку; визначенні організаційно-методичних умов формування математичної компетентності у школярів з порушеннями інтелектуального розвитку; з’ясуванні особливостей математичної компетентності у школярів з порушеннями інтелектуального розвитку.
{"title":"ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ","authors":"Інна Біневич","doi":"10.33189/ectu.v112i4.160","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v112i4.160","url":null,"abstract":"Стаття присвячена проблемі формування математичної компетентності учнів з порушеннями інтелектуального розвитку. Зазначено, що формування математичної компетентності є одним із найбільш актуальних завдань сучасної школи, а також є необхідною складовою для реалізації учнів як успішних суб’єктів навчальної діяльності, що особливо важливо в навчанні школярів з порушенням інтелектуального розвитку та ґрунтується на навчально-методичній базі, яка включає в себе сучасні методи навчання. Обґрунтовано важливість створення навчально-методичних матеріалів. Наголошено на необхідності створення навчально-методичної бази для формування математичної компетентності учнів з порушеннями інтелектуального розвитку та окреслено аспекти, які пояснюють важливість цієї ініціативи. Зазначено, що актуальність проблематики та її недостатня розробленість зумовлюють проведення дослідження, в якому необхідно: здійснити теоретичний аналіз проблеми формування математичної компетентності в умовах НУШ; з’ясувати стан сформованості математичної компетентності у школярів з нормотиповим та порушеним інтелектуальним розвитком; визначити організаційно-педагогічні умови формування математичної компетентності у школярів з порушенням інтелектуального розвитку; розробити та експериментально перевірити ефективність програми формування математичної компетентності у школярів з порушенням інтелектуального розвитку. В дослідженні використовувались теоретичні методи дослідження: аналіз філософської, методологічної, педагогічної та психологічної літератури. Перспективи подальших досліджень полягають в: розробленні структурно-функціональної моделі формування математичної компетентності у школярів з порушеннями інтелектуального розвитку; розробленні програми формування математичної компетентності у школярів з порушеннями інтелектуального розвитку; визначенні організаційно-методичних умов формування математичної компетентності у школярів з порушеннями інтелектуального розвитку; з’ясуванні особливостей математичної компетентності у школярів з порушеннями інтелектуального розвитку.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":" 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139142864","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.33189/ectu.v112i4.159
Ольга Олександрівна Аркадьєва
Стаття розглядає механізми формування фонетико-фонематичних процесів у дітей з дитячим церебральним паралічем (ДЦП), порівнюючи їхні особливості з розвитком у типових онтогенетичних умовах. Метою дослідження є аналіз відмінностей у формуванні фонетико-фонематичних процесів у дітей з ДЦП та їх вплив на мовленнєвий розвиток, вивчення даних слухових функцій та операцій, зокрема фонематичного слуху, сприймання, уявлення, аналізу та синтезу учнів початкової школи (2-4 класи) з ДЦП. Враховуючи етапи онтогенезу, на яких розвиваються слухові функції та операції, стаття зосереджується на механізмах формування фізіологічного слуху через призму ДЦП. Досліджено дані, які вказують на значні порушення слуху в дітей з церебральною паталогією на різних рівнях акустичного аналізатора, а саме своєрідністю розвитку акустичного аналізатора: спостерігається зниження слухової функції (переважно на високочастотних тонах), що може призводити до порушення звуковимови ряду звуків, вибірковості якості розпізнавання окремих фонем, виникають труднощі при розрізненні слів, схожих за звучанням, страждають фонематичні уявлення, аналіз і синтез. Навіть за умови повного збереження фізіологічного слуху спостерігається підвищена чутливість до звукових сигналів немовленнєвого походження, але диференціація сприймання звуків є недостатньою. Висновки дослідження вказують на необхідність індивідуальних підходів та розробки спеціалізованих програм для розвитку мовленнєвих навичок у дітей з ДЦП. Особлива увага повинна бути приділена розвитку фонетико-фонематичних процесів, враховуючи їхні особливості та вплив на мовленнєвий розвиток дітей із церебральною патологією.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФОНЕТИКО-ФОНЕМАТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ДЦП","authors":"Ольга Олександрівна Аркадьєва","doi":"10.33189/ectu.v112i4.159","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v112i4.159","url":null,"abstract":"Стаття розглядає механізми формування фонетико-фонематичних процесів у дітей з дитячим церебральним паралічем (ДЦП), порівнюючи їхні особливості з розвитком у типових онтогенетичних умовах. Метою дослідження є аналіз відмінностей у формуванні фонетико-фонематичних процесів у дітей з ДЦП та їх вплив на мовленнєвий розвиток, вивчення даних слухових функцій та операцій, зокрема фонематичного слуху, сприймання, уявлення, аналізу та синтезу учнів початкової школи (2-4 класи) з ДЦП. Враховуючи етапи онтогенезу, на яких розвиваються слухові функції та операції, стаття зосереджується на механізмах формування фізіологічного слуху через призму ДЦП. Досліджено дані, які вказують на значні порушення слуху в дітей з церебральною паталогією на різних рівнях акустичного аналізатора, а саме своєрідністю розвитку акустичного аналізатора: спостерігається зниження слухової функції (переважно на високочастотних тонах), що може призводити до порушення звуковимови ряду звуків, вибірковості якості розпізнавання окремих фонем, виникають труднощі при розрізненні слів, схожих за звучанням, страждають фонематичні уявлення, аналіз і синтез. Навіть за умови повного збереження фізіологічного слуху спостерігається підвищена чутливість до звукових сигналів немовленнєвого походження, але диференціація сприймання звуків є недостатньою. Висновки дослідження вказують на необхідність індивідуальних підходів та розробки спеціалізованих програм для розвитку мовленнєвих навичок у дітей з ДЦП. Особлива увага повинна бути приділена розвитку фонетико-фонематичних процесів, враховуючи їхні особливості та вплив на мовленнєвий розвиток дітей із церебральною патологією.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":" 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139144567","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.33189/ectu.v112i4.155
Олена Валентинівна Чеботарьова, Тетяна Павлюк, Людмила Молошнюк, Валерій Молошнюк
У статті розкривається актуальність проблеми гармонізації психоемоційного стану дітей з синдромом Дауна та їхніх батьків. Представлено аналіз спеціальної літератури, сучасних вітчизняних та зарубіжних досліджень щодо психолого-педагогічної підтримки дітей з особливими освітніми потребами та їх родин. Розкрито теоретичні засади психологічної підтримки: тлумачення психологічної підтримки як цілісної системи допомоги дитині з інвалідністю, її батькам, що полягає в попередженні та подоланні життєвих негараздів, труднощів соціалізації, гармонізації стосунків з оточуючими. Охарактеризовано проблеми організації і реалізації психолого-педагогічної підтримки дітей із синдромом Дауна, яка розглядається у контексті вирішення питань соціального розвитку, становлення позитивної Я-концепції такої дитини та її психологічної реабілітації і соціальної адаптації у взаємодії з членами родини. Репрезентовано практичний досвід гармонізації психоемоційного стану дітей з синдромом Дауна та їх батьків у проєкті: «Інклюзивний Restart: психосоціальне відновлення для батьків і дітей ВПО та осіб з інвалідністю». Висвітлено питання організації спільного інклюзивного простору з метою надання психосоціальної підтримки матерям з дітьми з інвалідністю, терапевтичного вилучення їх з рутинного перебігу життя, наповненого травмувальними факторами (небезпека, емоційна напруга, самотність). Акцентується увага на важливості злагодженої роботи команди проєкту, що передбачає залучення педагогів, батьків, створення позитивного мікроклімату в таборі. Представлено перспективи подальшого дослідження з окресленої проблематики.
{"title":"ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА ДІТЕЙ З СИНДРОМОМ ДАУНА ТА ЇХНІХ БАТЬКІВ","authors":"Олена Валентинівна Чеботарьова, Тетяна Павлюк, Людмила Молошнюк, Валерій Молошнюк","doi":"10.33189/ectu.v112i4.155","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v112i4.155","url":null,"abstract":"У статті розкривається актуальність проблеми гармонізації психоемоційного стану дітей з синдромом Дауна та їхніх батьків. Представлено аналіз спеціальної літератури, сучасних вітчизняних та зарубіжних досліджень щодо психолого-педагогічної підтримки дітей з особливими освітніми потребами та їх родин. Розкрито теоретичні засади психологічної підтримки: тлумачення психологічної підтримки як цілісної системи допомоги дитині з інвалідністю, її батькам, що полягає в попередженні та подоланні життєвих негараздів, труднощів соціалізації, гармонізації стосунків з оточуючими. Охарактеризовано проблеми організації і реалізації психолого-педагогічної підтримки дітей із синдромом Дауна, яка розглядається у контексті вирішення питань соціального розвитку, становлення позитивної Я-концепції такої дитини та її психологічної реабілітації і соціальної адаптації у взаємодії з членами родини. Репрезентовано практичний досвід гармонізації психоемоційного стану дітей з синдромом Дауна та їх батьків у проєкті: «Інклюзивний Restart: психосоціальне відновлення для батьків і дітей ВПО та осіб з інвалідністю». Висвітлено питання організації спільного інклюзивного простору з метою надання психосоціальної підтримки матерям з дітьми з інвалідністю, терапевтичного вилучення їх з рутинного перебігу життя, наповненого травмувальними факторами (небезпека, емоційна напруга, самотність). Акцентується увага на важливості злагодженої роботи команди проєкту, що передбачає залучення педагогів, батьків, створення позитивного мікроклімату в таборі. Представлено перспективи подальшого дослідження з окресленої проблематики.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"15 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139145502","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.33189/ectu.v112i4.158
С.В. Кульбіда, Л.М. Малинович, Геннадій Міськов
Тематичне пілотне дослідження розриває методологію жестової двомовності, де когорта глухих дітей дошкільного віку є унікальною мовною групою: а) з (не)використанням жестової і словесної мов, як першої (рідної), соціально значущої мови; б) тих, кого ідентифікують як членів спільноти глухих або чуючих; в) тих, хто, можливо, ніколи не буде повністю розвивати першу мову, не отримає достатньо лінгвального соціального введення на ранній стадії – сензитивного віку (0-5 років). Мета – обґрунтувати позиції жестової двомовності у дошкільній підготовці глухих дітей з урахуванням важливості комунікації, взаємодій, потреб у родині. Методи. Збір інформації забезпечувався: інтерв’ю з батьками, наставниками-фахівцями, які працюють в умовах мовного середовища ЗДО на основі розуміння свого власного досвіду від роботи (Hale&Napier, 2013), що допомогло створити картину поточної практики, включаючи стратегії, статистично-математичний метод, аналіз, узагальнення й висновування. Збір інформації тривав впродовж двох років з грудня 2021 по червень 2023 року. Учасники: матері глухих дітей. Статистика. В Україні такі глухі діти стабільно займають шосте місце серед інших груп дітей з особливими освітніми потребами, що становить 0,78% від загальної кількості дітей дошкільного віку (2021), 0,75% дітей у (2023), які здобувають дошкільну освіту у групах спеціального, інклюзивного навчання. Характеристика ЗДО. Дошкільну освіту забезпечують разом із традиційними дошкільними групами спеціального навчання при спеціальних закладах освіти, навчально-реабілітаційних центрах, і групи інклюзивного навчання, де отримують освітні послуги 68,4% дітей з порушеннями слуху. Зміст навчання не розглядає українську жестову мову ні в якості соціальної першої мови, ні в якості другої мови. Такі ЗДО в умовах збідненого мовного середовища разом з чуючими батьками, сповідуючи медичну модель глухоти, наражають дітей на неефективну комунікацію, обмеження зв’язку, дефіцит інформації, позбавляючи своїх дітей фундаментального права спілкування та набуття основи для успішного навчання. Обґрунтовано позиції жестової двомовності, де без забезпечення важливості комунікації освітня система не здатна ефективно задовольняти мовні, комунікативні потреби, висвітлено стратегії комунікативних взаємодій у доступному мовному середовиші. Висновки. Це пілотне тематичне дослідження ґрунтується на соціокультурній моделі глухоти, починає створювати картину поточних тенденцій розвитку спілкування дітей глухих і зі зниженим слухом раннього віку у групах спеціального та інклюзивного навчання, особливостей змісту, специфіки діяльності наставників-фахівців з дітьми дошкільного віку на основі опанування й використання української жестової мови, прикладів дорослих глухих, застосування комунікативних стратегій задля створення надійної основи у розвитку комунікації й успішного навчання.
{"title":"СТВОРЕННЯ ДОСТУПНОГО МОВНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ДОШКІЛЬНИКІВ: НЕОБХІДНІСТЬ І ВИКЛИКИ","authors":"С.В. Кульбіда, Л.М. Малинович, Геннадій Міськов","doi":"10.33189/ectu.v112i4.158","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v112i4.158","url":null,"abstract":"Тематичне пілотне дослідження розриває методологію жестової двомовності, де когорта глухих дітей дошкільного віку є унікальною мовною групою: а) з (не)використанням жестової і словесної мов, як першої (рідної), соціально значущої мови; б) тих, кого ідентифікують як членів спільноти глухих або чуючих; в) тих, хто, можливо, ніколи не буде повністю розвивати першу мову, не отримає достатньо лінгвального соціального введення на ранній стадії – сензитивного віку (0-5 років). Мета – обґрунтувати позиції жестової двомовності у дошкільній підготовці глухих дітей з урахуванням важливості комунікації, взаємодій, потреб у родині. Методи. Збір інформації забезпечувався: інтерв’ю з батьками, наставниками-фахівцями, які працюють в умовах мовного середовища ЗДО на основі розуміння свого власного досвіду від роботи (Hale&Napier, 2013), що допомогло створити картину поточної практики, включаючи стратегії, статистично-математичний метод, аналіз, узагальнення й висновування. Збір інформації тривав впродовж двох років з грудня 2021 по червень 2023 року. Учасники: матері глухих дітей. Статистика. В Україні такі глухі діти стабільно займають шосте місце серед інших груп дітей з особливими освітніми потребами, що становить 0,78% від загальної кількості дітей дошкільного віку (2021), 0,75% дітей у (2023), які здобувають дошкільну освіту у групах спеціального, інклюзивного навчання. Характеристика ЗДО. Дошкільну освіту забезпечують разом із традиційними дошкільними групами спеціального навчання при спеціальних закладах освіти, навчально-реабілітаційних центрах, і групи інклюзивного навчання, де отримують освітні послуги 68,4% дітей з порушеннями слуху. Зміст навчання не розглядає українську жестову мову ні в якості соціальної першої мови, ні в якості другої мови. Такі ЗДО в умовах збідненого мовного середовища разом з чуючими батьками, сповідуючи медичну модель глухоти, наражають дітей на неефективну комунікацію, обмеження зв’язку, дефіцит інформації, позбавляючи своїх дітей фундаментального права спілкування та набуття основи для успішного навчання. Обґрунтовано позиції жестової двомовності, де без забезпечення важливості комунікації освітня система не здатна ефективно задовольняти мовні, комунікативні потреби, висвітлено стратегії комунікативних взаємодій у доступному мовному середовиші. Висновки. Це пілотне тематичне дослідження ґрунтується на соціокультурній моделі глухоти, починає створювати картину поточних тенденцій розвитку спілкування дітей глухих і зі зниженим слухом раннього віку у групах спеціального та інклюзивного навчання, особливостей змісту, специфіки діяльності наставників-фахівців з дітьми дошкільного віку на основі опанування й використання української жестової мови, прикладів дорослих глухих, застосування комунікативних стратегій задля створення надійної основи у розвитку комунікації й успішного навчання.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"151 S619","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139145581","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.33189/ectu.v112i4.157
Зоряна Мартинюк
У статті автор розкриває навчальну роль індивідуальної траєкторії розвитку, для аргументації необхідності створення гнучкого інклюзивного навчального середовища для дітей із особливими мовленнєвими потребами, а саме – із ринолалією. Репрезентовано сучасні та вітчизняні дослідження про складне анатомічне порушення, таке, як ринолалія. Продемонстровано напрями корекційної роботи, які оптимізовано сприятимуть навчальному процесу. В основі корекційної роботи лежить особистісно орієнтоване навчання, в якому може реалізуватися кожна дитина, незалежно від її можливостей. Вчитель-логопед має бачити і розуміти потреби дитини і зробити корекційний процес більш гнучким, щоб вона могла опанувати матеріал, який їй пропонується з призми свого порушення. Оскільки складність зазначеного порушення визначається не лише зовнішньою аномалією, а й значними мовленнєвими труднощами, які впливають на комунікативну, психологічну і соціальну сферу. Корекційна робота з дитиною із ринолалією залежить від форми ринолалії. Робота повинна мати комплексний характер і має бути спрямованою на корекцію фонетичних, лексико-граматичних сторін мовлення на тлі корекційного психологічного впливу. Робота при подоланні ринолалії ґрунтується на принципах корекційної роботи, а саме: урахування механізмів розладу мовлення й особливостей анатомо-фізіологічного стану артикуляційного апарату; спирання на збережені аналізатори і їхні функції; використання фізіологічного дихання; використання фізіологічної взаємозалежності і взаємодії м’язових груп мовленнєвого апарату в роботі з розвитку артикуляційного праксису; урахування рівня готовності артикуляційної бази звуків; урахування вікових і компенсаторних можливостей дитини з ринолалією; забезпечення систематичності і паралельності логопедичної і психокорекційної роботи. В статті зазначено напрями корекційної роботи із комплексним супроводом. Автор відзначає, що необхідно якомога раніше здійснювати хірургічне втручання, якщо в цьому є нагальна необхідність. А також здійснювати корекційну роботу над звуковою стороною мовлення, яка базується на ретельному логопедичному обстеженні. Ефективність проведення логопедичної роботи знаходиться в тісному зв’язку з анатомічним та функціональним станом артикуляційного мовленнєвого апарату. Продемонстровано різного роду вправи для успішного відновлення усного мовлення, визначено роль батьків у корекційному процесі. Оскільки проведення консультативної роботи з батьками дасть можливість фахівцям краще пізнати і зрозуміти дитину. А батьки, в свою чергу, отримають інформацію про потенційні можливості дитини, про її успіхи чи невдачі, про те, чому варто приділяти більше уваги в домашньому середовищі. Така командна робота, підтримка і взаєморозуміння допоможе отримати чудові результати у навчанні та розвитку дитини в майбутньому.
{"title":"КОРЕКЦІЙНА СКЛАДОВА У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ДИТИНИ ІЗ ВІДКРИТОЮ РИНОЛАЛІЄЮ","authors":"Зоряна Мартинюк","doi":"10.33189/ectu.v112i4.157","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v112i4.157","url":null,"abstract":"У статті автор розкриває навчальну роль індивідуальної траєкторії розвитку, для аргументації необхідності створення гнучкого інклюзивного навчального середовища для дітей із особливими мовленнєвими потребами, а саме – із ринолалією. Репрезентовано сучасні та вітчизняні дослідження про складне анатомічне порушення, таке, як ринолалія. Продемонстровано напрями корекційної роботи, які оптимізовано сприятимуть навчальному процесу. В основі корекційної роботи лежить особистісно орієнтоване навчання, в якому може реалізуватися кожна дитина, незалежно від її можливостей. Вчитель-логопед має бачити і розуміти потреби дитини і зробити корекційний процес більш гнучким, щоб вона могла опанувати матеріал, який їй пропонується з призми свого порушення. Оскільки складність зазначеного порушення визначається не лише зовнішньою аномалією, а й значними мовленнєвими труднощами, які впливають на комунікативну, психологічну і соціальну сферу. Корекційна робота з дитиною із ринолалією залежить від форми ринолалії. Робота повинна мати комплексний характер і має бути спрямованою на корекцію фонетичних, лексико-граматичних сторін мовлення на тлі корекційного психологічного впливу. Робота при подоланні ринолалії ґрунтується на принципах корекційної роботи, а саме: урахування механізмів розладу мовлення й особливостей анатомо-фізіологічного стану артикуляційного апарату; спирання на збережені аналізатори і їхні функції; використання фізіологічного дихання; використання фізіологічної взаємозалежності і взаємодії м’язових груп мовленнєвого апарату в роботі з розвитку артикуляційного праксису; урахування рівня готовності артикуляційної бази звуків; урахування вікових і компенсаторних можливостей дитини з ринолалією; забезпечення систематичності і паралельності логопедичної і психокорекційної роботи. В статті зазначено напрями корекційної роботи із комплексним супроводом. Автор відзначає, що необхідно якомога раніше здійснювати хірургічне втручання, якщо в цьому є нагальна необхідність. А також здійснювати корекційну роботу над звуковою стороною мовлення, яка базується на ретельному логопедичному обстеженні. Ефективність проведення логопедичної роботи знаходиться в тісному зв’язку з анатомічним та функціональним станом артикуляційного мовленнєвого апарату. Продемонстровано різного роду вправи для успішного відновлення усного мовлення, визначено роль батьків у корекційному процесі. Оскільки проведення консультативної роботи з батьками дасть можливість фахівцям краще пізнати і зрозуміти дитину. А батьки, в свою чергу, отримають інформацію про потенційні можливості дитини, про її успіхи чи невдачі, про те, чому варто приділяти більше уваги в домашньому середовищі. Така командна робота, підтримка і взаєморозуміння допоможе отримати чудові результати у навчанні та розвитку дитини в майбутньому.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":" 54","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139144749","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.33189/ectu.v112i4.156
Марина Виговська
У статті розглянуто питання наявності педагогічної занедбаності у дітей з особливими освітніми потребами як однієї із складових соціоадаптивних труднощів на різних етапах освітнього процесу. Метою статті є висвітлення сучасних підходів до визначення, класифікації та вибору найбільш дієвих способів надання допомоги педагогам і сім’ям, які виховують та навчають дитину з особливими освітніми потребами, тип освітніх труднощів якої визначено як соціоадаптаційні (особистісні, середовищні труднощі). Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження та нормативно-правових документів; уточнення сутності поняття «педагогічна занедбаність»; узагальнення практичного досвіду роботи інклюзивно-ресурсних центрів; аналіз психолого-педагогічних характеристик учнів, які подають батьки із заявою на проходження комплексної оцінки розвитку дитини в ІРЦ. Педагогічна занедбаність розглядається як стійке відхилення від норми в поведінці, моральній свідомості, навчальній діяльності, що виявляється в нерозвиненості, неосвіченості і невихованості дитини, відставанні в її розвитку від власних можливостей, обумовлених негативним впливом середовища і помилками у вихованні, частою зміною шкіл і викладачів, негативним впливом вулиці, бездоглядністю. Отже, ця проблема викликана педагогічними причинами, відтак й усувається за допомогою корекції педагогічними засобами. Зазначене вище визначає необхідність розроблення сучасних експрес-методик щодо виявлення усіх видів педагогічної занедбаності у дітей різних вікових категорій. Результатом співпраці науковців та практиків має стати розробка необхідного методу діагностики, зручного для використання у роботі фахівців ІРЦ, практичних та спеціальних психологів, соціальних педагогів закладів освіти.
{"title":"ДЕЯКІ ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІОАДАПТИВНИХ ТРУДНОЩІВ У ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ","authors":"Марина Виговська","doi":"10.33189/ectu.v112i4.156","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v112i4.156","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання наявності педагогічної занедбаності у дітей з особливими освітніми потребами як однієї із складових соціоадаптивних труднощів на різних етапах освітнього процесу. Метою статті є висвітлення сучасних підходів до визначення, класифікації та вибору найбільш дієвих способів надання допомоги педагогам і сім’ям, які виховують та навчають дитину з особливими освітніми потребами, тип освітніх труднощів якої визначено як соціоадаптаційні (особистісні, середовищні труднощі). Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження та нормативно-правових документів; уточнення сутності поняття «педагогічна занедбаність»; узагальнення практичного досвіду роботи інклюзивно-ресурсних центрів; аналіз психолого-педагогічних характеристик учнів, які подають батьки із заявою на проходження комплексної оцінки розвитку дитини в ІРЦ. Педагогічна занедбаність розглядається як стійке відхилення від норми в поведінці, моральній свідомості, навчальній діяльності, що виявляється в нерозвиненості, неосвіченості і невихованості дитини, відставанні в її розвитку від власних можливостей, обумовлених негативним впливом середовища і помилками у вихованні, частою зміною шкіл і викладачів, негативним впливом вулиці, бездоглядністю. Отже, ця проблема викликана педагогічними причинами, відтак й усувається за допомогою корекції педагогічними засобами. Зазначене вище визначає необхідність розроблення сучасних експрес-методик щодо виявлення усіх видів педагогічної занедбаності у дітей різних вікових категорій. Результатом співпраці науковців та практиків має стати розробка необхідного методу діагностики, зручного для використання у роботі фахівців ІРЦ, практичних та спеціальних психологів, соціальних педагогів закладів освіти.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"39 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139146115","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-26DOI: 10.33189/ectu.v109i1.133
Олена Л. Матвєєва, А. В. Лапін
У статті визначено причини та окреслено шляхи удосконалення взаємодії батьків і педагогів у навчально-виховному процесі, що є одним з чинників появи нової філософії взаємодії сім’ї та ЗЗСО з інклюзивною формою навчання, в основу якої покладено ідею про те, що за успішність навчання та виховання дітей несуть відповідальність батьки. Визначено особливості та напрями освітньо-просвітницької роботи з батьками на основі аналізу внутрішньошкільної атмосфери. Розкрито основні принципи відносин у системі «педагог-батьки», зазначено, що їх варто проектувати на основі взаємодії узгодженості поглядів і поведінки, зокрема, ґрунтуючись на принципах партнерства. Науковці наголошують на тому, що стан внутрішньошкільної атмосфери можна визначити за допомогою системи заходів внутрішньошкільного контролю. Основною метою освітньо-просвітницької роботи визначено те, що батьки мають бути поінформовані щодо справ у закладі, щодо успішності їхньої дитини, а також щодо перспектив перебування дитини у ЗЗСО з інклюзивною формою навчання. Разом із традиційними застосовуються і нетрадиційні, інноваційні форми роботи з батьками. Їх різноманіття залежить від креативності педагогічного колективу і бажання втілювати ці форми у життя. На основі дослідження зазначено, що у світлі сьогодення новим трендом у роботі педагогів із батьками став буктрейлер. Детально описано принципи застосування зазначеної методики. Однією з традиційних для ЗЗСО з інклюзивною формою навчання стала також така комплексна форма співпраці з сім’єю, як батьківські комітети або батьківські ради, які мають давню історію і дієві сьогодні. Науковці наполягають на доцільності залучення батьків у дидактичний процес. Це може відбуватися в активній формі, наприклад, коли самі батьки залучаються до проведення навчальних занять самостійно або разом з вихователем чи вчителем.
{"title":"ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ РОБОТИ З БАТЬКАМИ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНОЇ АТМОСФЕРИ ЗЗСО З ІНКЛЮЗИВНОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ","authors":"Олена Л. Матвєєва, А. В. Лапін","doi":"10.33189/ectu.v109i1.133","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v109i1.133","url":null,"abstract":"У статті визначено причини та окреслено шляхи удосконалення взаємодії батьків і педагогів у навчально-виховному процесі, що є одним з чинників появи нової філософії взаємодії сім’ї та ЗЗСО з інклюзивною формою навчання, в основу якої покладено ідею про те, що за успішність навчання та виховання дітей несуть відповідальність батьки. Визначено особливості та напрями освітньо-просвітницької роботи з батьками на основі аналізу внутрішньошкільної атмосфери. \u0000Розкрито основні принципи відносин у системі «педагог-батьки», зазначено, що їх варто проектувати на основі взаємодії узгодженості поглядів і поведінки, зокрема, ґрунтуючись на принципах партнерства. Науковці наголошують на тому, що стан внутрішньошкільної атмосфери можна визначити за допомогою системи заходів внутрішньошкільного контролю. \u0000Основною метою освітньо-просвітницької роботи визначено те, що батьки мають бути поінформовані щодо справ у закладі, щодо успішності їхньої дитини, а також щодо перспектив перебування дитини у ЗЗСО з інклюзивною формою навчання. Разом із традиційними застосовуються і нетрадиційні, інноваційні форми роботи з батьками. Їх різноманіття залежить від креативності педагогічного колективу і бажання втілювати ці форми у життя. На основі дослідження зазначено, що у світлі сьогодення новим трендом у роботі педагогів із батьками став буктрейлер. Детально описано принципи застосування зазначеної методики. Однією з традиційних для ЗЗСО з інклюзивною формою навчання стала також така комплексна форма співпраці з сім’єю, як батьківські комітети або батьківські ради, які мають давню історію і дієві сьогодні. \u0000Науковці наполягають на доцільності залучення батьків у дидактичний процес. Це може відбуватися в активній формі, наприклад, коли самі батьки залучаються до проведення навчальних занять самостійно або разом з вихователем чи вчителем.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114688000","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-26DOI: 10.33189/ectu.v109i1.127
С.В. Кульбіда, Ольга Біланова, Лаура Іващенко
Жестова двомовна освіта має важливе значення як для мовного розвитку учнів з порушеннями слуху, задоволення їхніх базових комунікативних потреб, опанування ключових компетентностей з предмету «УЖМ». Дослідження сфокусовано на розробленні і впровадженні модельних програм з УЖМ у 2022-2023 навчальному році, що є закономірним явищем з урахуванням сучасних законодавчих освітянських змін – впровадження Державного стандарту. Мовознавча галузь української жестової мови утримує можливість свого узаконеного місця в освітньому процесі загальноосвітніх спеціальних шкіл в адаптаційний період з формуванням жестомовних комунікативних компетентностей мовної особистості глухого і зі зниженим слухом учнів.
{"title":"«УКРАЇНСЬКА ЖЕСТОВА МОВА» - УПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ У 5-6 КЛАСАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ","authors":"С.В. Кульбіда, Ольга Біланова, Лаура Іващенко","doi":"10.33189/ectu.v109i1.127","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v109i1.127","url":null,"abstract":"Жестова двомовна освіта має важливе значення як для мовного розвитку учнів з порушеннями слуху, задоволення їхніх базових комунікативних потреб, опанування ключових компетентностей з предмету «УЖМ». Дослідження сфокусовано на розробленні і впровадженні модельних програм з УЖМ у 2022-2023 навчальному році, що є закономірним явищем з урахуванням сучасних законодавчих освітянських змін – впровадження Державного стандарту. Мовознавча галузь української жестової мови утримує можливість свого узаконеного місця в освітньому процесі загальноосвітніх спеціальних шкіл в адаптаційний період з формуванням жестомовних комунікативних компетентностей мовної особистості глухого і зі зниженим слухом учнів.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114780336","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-26DOI: 10.33189/ectu.v109i1.130
Галина Воробель
В умовах війни, боротьби українського народу за свободу та незалежність необхідними є додаткові заходи щодо збереження ментального (психологічного) здоров’я учнів, стабілізації їхнього психологічно-емоційного стану, врахування потреб кожної дитини, чіткого дотримання сучасних законодавчих та науково-педагогічних вимог до організації освітнього процесу. Педагоги мають працювати над розв’язанням соціально-економічних питань та створенням комфортних умов для навчання і розвитку учнів, щоб компенсувати наслідки війни. Актуальність проблеми зумовлює мету статті: окреслити існуючі проблеми та визначити рекомендації щодо забезпечення якісної освіти, необхідної підтримки для учнів з порушеннями слуху в складних умовах війни. Основними методами дослідження визначено: теоретичний аналіз літературних джерел та нормативно-правових документів; узагальнення досвіду роботи Хмельницької спеціальної загальноосвітньої школи №33 в умовах пандемії та російсько-української війни (2022-2023). На виконання окреслених завдань дослідження визначено рекомендації для педагогів, які навчають дітей з порушеннями слуху, із врахуванням соціокультурних та освітніх змін (усунення бар’єрів у навчанні та комунікації, білінгвальне навчання у поєднанні із інформаційно-комунікаційними технологіями, психологічна підтримка в умовах війни, вирішення проблем тимчасово переміщених сімей на території України та за кордоном). Акцентовано, що методологія білінгвізму передбачає вільне володіння сурдопедагогами українською жестовою мовою, що висуває відповідні вимоги до організації підготовки та підвищення кваліфікації педагогів, які навчають дітей з порушеннями слуху. Наведено практичні поради та приклади щодо вирішення означених питань.
{"title":"ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В КРАЇНІ","authors":"Галина Воробель","doi":"10.33189/ectu.v109i1.130","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v109i1.130","url":null,"abstract":"В умовах війни, боротьби українського народу за свободу та незалежність необхідними є додаткові заходи щодо збереження ментального (психологічного) здоров’я учнів, стабілізації їхнього психологічно-емоційного стану, врахування потреб кожної дитини, чіткого дотримання сучасних законодавчих та науково-педагогічних вимог до організації освітнього процесу. Педагоги мають працювати над розв’язанням соціально-економічних питань та створенням комфортних умов для навчання і розвитку учнів, щоб компенсувати наслідки війни. Актуальність проблеми зумовлює мету статті: окреслити існуючі проблеми та визначити рекомендації щодо забезпечення якісної освіти, необхідної підтримки для учнів з порушеннями слуху в складних умовах війни. Основними методами дослідження визначено: теоретичний аналіз літературних джерел та нормативно-правових документів; узагальнення досвіду роботи Хмельницької спеціальної загальноосвітньої школи №33 в умовах пандемії та російсько-української війни (2022-2023). На виконання окреслених завдань дослідження визначено рекомендації для педагогів, які навчають дітей з порушеннями слуху, із врахуванням соціокультурних та освітніх змін (усунення бар’єрів у навчанні та комунікації, білінгвальне навчання у поєднанні із інформаційно-комунікаційними технологіями, психологічна підтримка в умовах війни, вирішення проблем тимчасово переміщених сімей на території України та за кордоном). Акцентовано, що методологія білінгвізму передбачає вільне володіння сурдопедагогами українською жестовою мовою, що висуває відповідні вимоги до організації підготовки та підвищення кваліфікації педагогів, які навчають дітей з порушеннями слуху. Наведено практичні поради та приклади щодо вирішення означених питань.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123680125","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：