Pub Date : 2023-08-26DOI: 10.33189/ectu.v109i1.126
А.О. Криворотько
Актуальність теми полягає у постановці питання про важливість впровадження гендерного виховання, адже саме за допомогою нього учні зможуть більш глибше зрозуміти всю структуру людських відносин, і відповідно гармонійніше побудувати свою особистість, а дорослі розібратися та позбутися застарілих стереотипів та покращити взаємозв’язок з оточуючими. Метою даної статті є розгляд та обґрунтування моделі формування гендерної вихованості в процесі життєдіяльності людини. Методи дослідження полягали у змістовному аналізі напрацювань науковців у сфері вивчення гендеру, а саме як вони описували основні поняття та їх взаємозв’язок. У результаті ми змоделювали та описали етапи формування гендерної вихованості (І – пояснення різниці між статтю та гендером; ІІ – статева та гендерна соціалізація; ІІІ – статева гомогенізація; ІV – накопичення знань щодо гендерної культури та стереотипів; V – накопичення знань щодо гендерних ролей; VІ – становлення гендерної ідентичності людини; VІІ – формування гендерної свідомості людини), а також чинники, які впливають на весь цей розвиток (соціальні, культурні, педагогічні, психологічні). У висновку, ми дійшли до думки, що гендер є динамічною та контекстуальною конструкцією, і його формування залежить від взаємодії різних факторів, таких як культура, соціальний контекст, виховання та індивідуальний досвід. А також, що на якість знань з розуміння всіх особливостей гендеру можна вплинути позитивно, наприклад, проводячи виховні заходи, щодо відповідної тематики (позбавлення стереотипів, знайомства з різними культурами, програвання різних гендерних ролей, допомога у становленні ідентичності і т.п.). Відповідно без цих заходів, людина при самостійному вивченні цих питань може затримуватись на певних етапах та довго розбиратись, і навіть знайти не вірні відповіді, які їй не допоможуть покращити життя. Отже, впровадження гендерного виховання сприятиме позитивним змінам у ставленні до гендеру, допоможе побудувати особистість на основі власних цінностей та переконань, а також сприятиме покращенню взаємин між людьми в усіх сферах життя.
{"title":"МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНОЇ ВИХОВАНОСТІ В ПРОЦЕСІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ","authors":"А.О. Криворотько","doi":"10.33189/ectu.v109i1.126","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v109i1.126","url":null,"abstract":"Актуальність теми полягає у постановці питання про важливість впровадження гендерного виховання, адже саме за допомогою нього учні зможуть більш глибше зрозуміти всю структуру людських відносин, і відповідно гармонійніше побудувати свою особистість, а дорослі розібратися та позбутися застарілих стереотипів та покращити взаємозв’язок з оточуючими. Метою даної статті є розгляд та обґрунтування моделі формування гендерної вихованості в процесі життєдіяльності людини. Методи дослідження полягали у змістовному аналізі напрацювань науковців у сфері вивчення гендеру, а саме як вони описували основні поняття та їх взаємозв’язок. У результаті ми змоделювали та описали етапи формування гендерної вихованості (І – пояснення різниці між статтю та гендером; ІІ – статева та гендерна соціалізація; ІІІ – статева гомогенізація; ІV – накопичення знань щодо гендерної культури та стереотипів; V – накопичення знань щодо гендерних ролей; VІ – становлення гендерної ідентичності людини; VІІ – формування гендерної свідомості людини), а також чинники, які впливають на весь цей розвиток (соціальні, культурні, педагогічні, психологічні). У висновку, ми дійшли до думки, що гендер є динамічною та контекстуальною конструкцією, і його формування залежить від взаємодії різних факторів, таких як культура, соціальний контекст, виховання та індивідуальний досвід. А також, що на якість знань з розуміння всіх особливостей гендеру можна вплинути позитивно, наприклад, проводячи виховні заходи, щодо відповідної тематики (позбавлення стереотипів, знайомства з різними культурами, програвання різних гендерних ролей, допомога у становленні ідентичності і т.п.). Відповідно без цих заходів, людина при самостійному вивченні цих питань може затримуватись на певних етапах та довго розбиратись, і навіть знайти не вірні відповіді, які їй не допоможуть покращити життя. Отже, впровадження гендерного виховання сприятиме позитивним змінам у ставленні до гендеру, допоможе побудувати особистість на основі власних цінностей та переконань, а також сприятиме покращенню взаємин між людьми в усіх сферах життя.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"60 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122433754","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-26DOI: 10.33189/ectu.v109i1.129
І.А. Шишко
У статті реалізується системний підхід до побудови предметно-орієнтованої математичної компетентності. Вводиться поняття визначення компетентності – компетентнісне випробування, розглядається його специфіка для визначення готовності до математичної діяльності. Дано аналіз феноменів та причин редукції математичної компетентності в освітньому процесі. Визначний інтерес представляє представлений у статті аналіз процесуальних та ситуативних характеристик становлення математичної компетентності. У світовій освітній практиці поняття «компетентність» виступає в якості центрального, «ключового» поняття, оскільки компетентність, по-перше, об’єднує в собі інтелектуальну та навичкову складову освіти; по-друге, в цьому понятті закладена ідеологія інтерпретації змісту освіти, який формується від вимог до результату; по-третє, ключова компетентність включає в себе інтегративну природу, вона вбирає в себе ряд однорідних або синонімічних знань та здібностей, які відносяться до широких сфер культури та діяльності. Компетентнісний підхід, який активно розвивається, важко долає всю складність, багатовимірність та неоднозначність трактування як його базових понять, так і заснованого на ньому підході до процесу та результату освіти. Основним завданням сучасної системи освіти є формування гармонійно розвиненої особистості, фахівця конкурентного на сучасному ринку праці, що вміє системно мислити, аналізувати, порівнювати, практично вирішувати поставлені перед ним життєві та професійні проблеми. А це означає, що випускник закладу освіти повинен уміти приймати самостійно рішення, працювати в команді, бути ініціативним, здатним до новацій, готовим до перевантажень, стресових ситуацій, вміти виходити з них. На формування цих якостей націлений компетентнісний підхід до формування змісту та організації освітнього процесу. Передбачається, що в основу оновленого змісту загальної освіти буде покладено формування і розвиток ключових компетентностей учнів. З практичної точки зору компетентнісний підхід є засобом посилення прикладного, практичного характеру всієї шкільної освіти (в тому числі і предметного навчання). Знання основних математичних законів та правил, кількісних методів дослідження, алгебраїчних обчислювальних прийомів є однією із найважливіших вимог до професійної діяльності сучасного фахівця. Математична компетенція учня сприяє адекватному застосуванню математики для вирішення проблем повсякденного життя.
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ ПОНЯТТЯ «МАТЕМАТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ» В РОБОТІ З ДІТЬМИ, ЯКІ МАЮТЬ ОСОБЛИВІ ОСВІТНІ ПОТРЕБИ","authors":"І.А. Шишко","doi":"10.33189/ectu.v109i1.129","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v109i1.129","url":null,"abstract":"У статті реалізується системний підхід до побудови предметно-орієнтованої математичної компетентності. Вводиться поняття визначення компетентності – компетентнісне випробування, розглядається його специфіка для визначення готовності до математичної діяльності. Дано аналіз феноменів та причин редукції математичної компетентності в освітньому процесі. Визначний інтерес представляє представлений у статті аналіз процесуальних та ситуативних характеристик становлення математичної компетентності. \u0000У світовій освітній практиці поняття «компетентність» виступає в якості центрального, «ключового» поняття, оскільки компетентність, по-перше, об’єднує в собі інтелектуальну та навичкову складову освіти; по-друге, в цьому понятті закладена ідеологія інтерпретації змісту освіти, який формується від вимог до результату; по-третє, ключова компетентність включає в себе інтегративну природу, вона вбирає в себе ряд однорідних або синонімічних знань та здібностей, які відносяться до широких сфер культури та діяльності. Компетентнісний підхід, який активно розвивається, важко долає всю складність, багатовимірність та неоднозначність трактування як його базових понять, так і заснованого на ньому підході до процесу та результату освіти. \u0000Основним завданням сучасної системи освіти є формування гармонійно розвиненої особистості, фахівця конкурентного на сучасному ринку праці, що вміє системно мислити, аналізувати, порівнювати, практично вирішувати поставлені перед ним життєві та професійні проблеми. А це означає, що випускник закладу освіти повинен уміти приймати самостійно рішення, працювати в команді, бути ініціативним, здатним до новацій, готовим до перевантажень, стресових ситуацій, вміти виходити з них. На формування цих якостей націлений компетентнісний підхід до формування змісту та організації освітнього процесу. Передбачається, що в основу оновленого змісту загальної освіти буде покладено формування і розвиток ключових компетентностей учнів. З практичної точки зору компетентнісний підхід є засобом посилення прикладного, практичного характеру всієї шкільної освіти (в тому числі і предметного навчання). Знання основних математичних законів та правил, кількісних методів дослідження, алгебраїчних обчислювальних прийомів є однією із найважливіших вимог до професійної діяльності сучасного фахівця. Математична компетенція учня сприяє адекватному застосуванню математики для вирішення проблем повсякденного життя.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133279798","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-26DOI: 10.33189/ectu.v109i1.131
Олена Валентинівна Чеботарьова, Ірина Абакумова
У статті розкривається актуальність організації дистанційного навчання учнів старшого шкільного віку з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану в країні. Розглянуто способи організації дистанційного навчання школярів з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах воєнного стану в країні. Висвітлено основні аспекти, які слід враховувати у процесі трудового навчання у дистанційному форматі. Розглянуто особливості дистанційного формату трудового навчання учнів з особливими освітніми потребами. Висвітлено методичні поради та рекомендації щодо дистанційного навчання школярів з порушеннями інтелектуального розвитку. Представлено практичні рекомендації з організації проектно-технологічного навчання учнів старшої ланки школи в сучасних умовах кризових викликів: уроки кулінарії, міні проекти з розділу «Технологія побутової діяльності та самообслуговування», тематичні вироби до календарних свят тощо. Охарактеризовано проблеми організації, навчально-методичного забезпечення навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, необхідність створення ефективної системи психолого-педагогічного супроводу дітей та їхніх родин в умовах кризових викликів; наявність певних психофізичних обмежень у дітей з порушенням інтелектуального розвитку. Акцентується увага на важливості злагодженої роботи усіх фахівців закладу, що передбачає залучення педагогів, батьків, створення умов для постійного удосконалення освітнього процесу. В результаті дослідження обґрунтовано необхідність дотримання у процесі трудового навчання організаційно-педагогічних умов та представлених нормативно-правових та навчально-методичних рекомендацій, технологій та прийомів ефективної взаємодії усіх учасників процесу. Представлено перспективи подальшого дослідження з окресленої проблематики.
{"title":"ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ У ДИСТАНЦІЙНОМУ ФОРМАТІ: ПОРАДИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ","authors":"Олена Валентинівна Чеботарьова, Ірина Абакумова","doi":"10.33189/ectu.v109i1.131","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v109i1.131","url":null,"abstract":"У статті розкривається актуальність організації дистанційного навчання учнів старшого шкільного віку з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану в країні. Розглянуто способи організації дистанційного навчання школярів з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах воєнного стану в країні. \u0000Висвітлено основні аспекти, які слід враховувати у процесі трудового навчання у дистанційному форматі. \u0000Розглянуто особливості дистанційного формату трудового навчання учнів з особливими освітніми потребами. Висвітлено методичні поради та рекомендації щодо дистанційного навчання школярів з порушеннями інтелектуального розвитку. Представлено практичні рекомендації з організації проектно-технологічного навчання учнів старшої ланки школи в сучасних умовах кризових викликів: уроки кулінарії, міні проекти з розділу «Технологія побутової діяльності та самообслуговування», тематичні вироби до календарних свят тощо. \u0000Охарактеризовано проблеми організації, навчально-методичного забезпечення навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, необхідність створення ефективної системи психолого-педагогічного супроводу дітей та їхніх родин в умовах кризових викликів; наявність певних психофізичних обмежень у дітей з порушенням інтелектуального розвитку. \u0000Акцентується увага на важливості злагодженої роботи усіх фахівців закладу, що передбачає залучення педагогів, батьків, створення умов для постійного удосконалення освітнього процесу. \u0000В результаті дослідження обґрунтовано необхідність дотримання у процесі трудового навчання організаційно-педагогічних умов та представлених нормативно-правових та навчально-методичних рекомендацій, технологій та прийомів ефективної взаємодії усіх учасників процесу. \u0000Представлено перспективи подальшого дослідження з окресленої проблематики.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133717948","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-26DOI: 10.33189/ectu.v109i1.132
Крістіна Тороп, Н.А. Ярмола
Зміни, які сьогодні відбуваються в освіті спонукають вчителів використовувати такі методи навчання, які б максимально задовольняли індивідуальні потреби учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, враховували їх інтереси та відповідали рівню їх здібностей. У статті зазначено важливість інноваційної діяльності закладу освіти, яка передбачає пошук та впровадження ефективних методів навчання та виховання школярів з порушеннями інтелектуального розвитку. Окреслено труднощі з якими стикаються учні з інтелектуальними порушеннями у навчанні. Навчання учнів з порушеннями інтелектуального розвитку (ПІР) є непростим завданням. Стратегії, які вчителі використовують для навчання учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, мають бути універсальними та гнучкими, задовольняти освітні потреби школярів та відповідати меті Державного стандарту базової середньої освіти, а саме розвивати природні здібності, інтереси, обдарування учнів, формувати компетентності, необхідні для їх соціалізації та ін. Метою статті є розглянути можливості використання KWL таблиці в навчанні учнів з порушеннями інтелектуального розвитку. Для досягнення поставленої мети та розкриття тематики були використанні методи систематизації та узагальнення досліджуваного матеріалу. У статті зазначено важливість інноваційної діяльності закладу освіти, яка передбачає пошук та впровадження ефективних методів навчання та виховання школярів з порушеннями інтелектуального розвитку. Окреслено труднощі з якими стикаються учні з інтелектуальними порушеннями при навчанні. Розглядається KWL стратегія, яка покликана допомагати учням розвивати навички контролю розуміння тексту та сприяє усвідомленню того, як вони можуть використовувати свої знання, щоб визначити, чому вони хочуть навчитися. Розтлумачено абревіатуру KWL. Запропоновано варіант адаптації KWL таблиці для використання в освітньому процесі школярів з порушеним інтелектом. Охарактеризовано переваги використання KWL таблиці. Розкрито можливості використання KWL таблиці в навчанні учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, описано алгоритм роботи з нею та наведено приклади її використання. Перспективи подальших досліджень передбачають визначення ефективності використання KWL таблиць для формування предметних та ключових компетентностей учнів з порушеннями інтелектуального розвитку.
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ KWL ТАБЛИЦІ В НАВЧАННІ УЧНІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ","authors":"Крістіна Тороп, Н.А. Ярмола","doi":"10.33189/ectu.v109i1.132","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v109i1.132","url":null,"abstract":"Зміни, які сьогодні відбуваються в освіті спонукають вчителів використовувати такі методи навчання, які б максимально задовольняли індивідуальні потреби учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, враховували їх інтереси та відповідали рівню їх здібностей. У статті зазначено важливість інноваційної діяльності закладу освіти, яка передбачає пошук та впровадження ефективних методів навчання та виховання школярів з порушеннями інтелектуального розвитку. Окреслено труднощі з якими стикаються учні з інтелектуальними порушеннями у навчанні. \u0000Навчання учнів з порушеннями інтелектуального розвитку (ПІР) є непростим завданням. Стратегії, які вчителі використовують для навчання учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, мають бути універсальними та гнучкими, задовольняти освітні потреби школярів та відповідати меті Державного стандарту базової середньої освіти, а саме розвивати природні здібності, інтереси, обдарування учнів, формувати компетентності, необхідні для їх соціалізації та ін. \u0000Метою статті є розглянути можливості використання KWL таблиці в навчанні учнів з порушеннями інтелектуального розвитку. Для досягнення поставленої мети та розкриття тематики були використанні методи систематизації та узагальнення досліджуваного матеріалу. \u0000У статті зазначено важливість інноваційної діяльності закладу освіти, яка передбачає пошук та впровадження ефективних методів навчання та виховання школярів з порушеннями інтелектуального розвитку. Окреслено труднощі з якими стикаються учні з інтелектуальними порушеннями при навчанні. Розглядається KWL стратегія, яка покликана допомагати учням розвивати навички контролю розуміння тексту та сприяє усвідомленню того, як вони можуть використовувати свої знання, щоб визначити, чому вони хочуть навчитися. Розтлумачено абревіатуру KWL. Запропоновано варіант адаптації KWL таблиці для використання в освітньому процесі школярів з порушеним інтелектом. Охарактеризовано переваги використання KWL таблиці. Розкрито можливості використання KWL таблиці в навчанні учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, описано алгоритм роботи з нею та наведено приклади її використання. \u0000Перспективи подальших досліджень передбачають визначення ефективності використання KWL таблиць для формування предметних та ключових компетентностей учнів з порушеннями інтелектуального розвитку.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"1999 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128258710","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-26DOI: 10.33189/ectu.v109i1.128
В. П. Литовченко
Сьогодні здатність ефективно взаємодіяти з пацієнтами розглядається як важлива компетентність у сучасній медицині; комунікативні навички лікаря позитивно впливають на результативність втручання, формують довіру, допомагають уникнути помилок. Водночас, на часі соціальний запит на психологічну підтримку, зокрема пацієнтів, що мають особливі потреби щодо додаткових пристосувань. Актуальність проблеми зумовлює мету статті: на основі теоретичного аналізу презентувати історичні аспекти психологічної складової медичної допомоги, зокрема проблеми налагодження взаємодії лікаря та пацієнта, окреслити рекомендації для фахівців медичної сфери у роботі з пацієнтами з порушеннями слуху. Основними методами дослідження визначено: теоретичний аналіз літературних джерел; узагальнення практичного досвіду автора; аналіз даних щодо проблеми дослідження презентованих за допомогою чат-боту ChatGPT (Generative Pre-trained Transformer). На виконання окреслених завдань дослідження: представлено періодизацію історії психології, розглянуто дотичні до теми підходи та концепції; доведено важливість врахування психологічного стану пацієнта, встановлення ефективної взаємодії лікаря та пацієнта, формування професійної комунікації майбутніх медиків; в межах постнекласичного типу наукової раціональності проаналізовано дані щодо проблеми формування комунікативної компетентності фахівців медичної сфери за допомогою сучасної технології – чат-боту ChatGPT (2022), що акумулює результати наукових досліджень. За результатами узагальнення визначено рекомендації для фахівців медичної сфери з покращення комунікації з особами з порушеннями слуху (використання жестової мови, урахування психологічних особливостей та індивідуальних потреб, специфіки слухового сприймання при використанні слухових апаратів, кохлеарних імплантів тощо).
{"title":"ПСИХОЛОГІЧНА СКЛАДОВА РОБОТИ ФАХІВЦІВ МЕДИЧНОЇ СФЕРИ З ПАЦІЄНТАМИ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ: ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ","authors":"В. П. Литовченко","doi":"10.33189/ectu.v109i1.128","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v109i1.128","url":null,"abstract":"Сьогодні здатність ефективно взаємодіяти з пацієнтами розглядається як важлива компетентність у сучасній медицині; комунікативні навички лікаря позитивно впливають на результативність втручання, формують довіру, допомагають уникнути помилок. Водночас, на часі соціальний запит на психологічну підтримку, зокрема пацієнтів, що мають особливі потреби щодо додаткових пристосувань. Актуальність проблеми зумовлює мету статті: на основі теоретичного аналізу презентувати історичні аспекти психологічної складової медичної допомоги, зокрема проблеми налагодження взаємодії лікаря та пацієнта, окреслити рекомендації для фахівців медичної сфери у роботі з пацієнтами з порушеннями слуху. Основними методами дослідження визначено: теоретичний аналіз літературних джерел; узагальнення практичного досвіду автора; аналіз даних щодо проблеми дослідження презентованих за допомогою чат-боту ChatGPT (Generative Pre-trained Transformer). На виконання окреслених завдань дослідження: представлено періодизацію історії психології, розглянуто дотичні до теми підходи та концепції; доведено важливість врахування психологічного стану пацієнта, встановлення ефективної взаємодії лікаря та пацієнта, формування професійної комунікації майбутніх медиків; в межах постнекласичного типу наукової раціональності проаналізовано дані щодо проблеми формування комунікативної компетентності фахівців медичної сфери за допомогою сучасної технології – чат-боту ChatGPT (2022), що акумулює результати наукових досліджень. За результатами узагальнення визначено рекомендації для фахівців медичної сфери з покращення комунікації з особами з порушеннями слуху (використання жестової мови, урахування психологічних особливостей та індивідуальних потреб, специфіки слухового сприймання при використанні слухових апаратів, кохлеарних імплантів тощо).","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128296480","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-23DOI: 10.33189/ectu.v108i4.124
Володимир Дука
У статтi здiйснено теоретичний аналiз та осмислення iснуючих моделей освiтнього середовища,проаналiзовано науковi пiдходи щодо проблеми органiзацiї освiтнього середовища та його струк-турних компонентiв. Сфокусовано увагу на тому, що освiтнє середовище розглядається сучасниминауковцями з точки зору його функцiональностi, а саме як: система впливiв умов формуванняособистостi; простiр, де соцiалiзується й розвивається особистiсть; як змодельоване середовищедля реалiзацiї можливостей дитини.Зазначено, що освiтнє середовище в закладi спецiальної освiти – це багаторiвнева система умов,обставин, чинникiв, можливостей, яка забезпечує оптимальнi параметри освiтньої дiяльностi пев-ного освiтнього суб’єкту в усiх аспектах – цiльовому, змiстовому, процесуальному, результативно-му, ресурсному. Автором сфокусовано увагу на тому, що якiсний психолого-педагогiчний супровiдпроцесу зростання дитини визначається якiстю створених освiтнiх умов, головною серед яких єосвiтнє середовище, яке забезпечує оптимальний розвиток особистостi. Подано узагальнене ви-значення освiтнього середовища.Видiлено основнi характеристики та параметри освiтнього середовища як педагогiчноїкатегорiї. Зазначено, що освiтнє середовище виступає як змiстово-насичене, трансформуюче,полiфункцiональне, варiативне, доступне, безпечне утворення, що цiлеспрямовано забезпечуєповноцiнну освiту та розвиток дитини.Сфокусовано увагу на тому, що в умовах реалiзацiї Концепцiї «Нова Українська школа» вико-ристовується загалом аналогiчний пiдхiд до визначення структурних компонентiв освiтнього се-редовища, що вiдповiдають структурним компонентам освiтнього середовища. Видiлено основнiструктурнi компоненти освiтнього середовища в сучасних умовах розвитку освiти. Узагальненота дано характеристику структурним компонентам освiтнього середовища спецiального закладуосвiти для дiтей з тяжкими порушеннями розвитку в умовах НУШ .Зазначено, що спiльним убiльшостi теоретичних пiдходiв до визначення педагогiчної категорiї «освiтнє середовище» є ви-знання значущостi цього феномена для якiсної органiзацiї супроводу учнiв, їхнього особистiсногорозвитку.
{"title":"ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ОСВIТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ДIТЕЙ ЗI СКЛАДНИМИ ПОРУШЕННЯМИ РОЗВИТКУ В УМОВАХ НУШ","authors":"Володимир Дука","doi":"10.33189/ectu.v108i4.124","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v108i4.124","url":null,"abstract":"У статтi здiйснено теоретичний аналiз та осмислення iснуючих моделей освiтнього середовища,проаналiзовано науковi пiдходи щодо проблеми органiзацiї освiтнього середовища та його струк-турних компонентiв. Сфокусовано увагу на тому, що освiтнє середовище розглядається сучасниминауковцями з точки зору його функцiональностi, а саме як: система впливiв умов формуванняособистостi; простiр, де соцiалiзується й розвивається особистiсть; як змодельоване середовищедля реалiзацiї можливостей дитини.Зазначено, що освiтнє середовище в закладi спецiальної освiти – це багаторiвнева система умов,обставин, чинникiв, можливостей, яка забезпечує оптимальнi параметри освiтньої дiяльностi пев-ного освiтнього суб’єкту в усiх аспектах – цiльовому, змiстовому, процесуальному, результативно-му, ресурсному. Автором сфокусовано увагу на тому, що якiсний психолого-педагогiчний супровiдпроцесу зростання дитини визначається якiстю створених освiтнiх умов, головною серед яких єосвiтнє середовище, яке забезпечує оптимальний розвиток особистостi. Подано узагальнене ви-значення освiтнього середовища.Видiлено основнi характеристики та параметри освiтнього середовища як педагогiчноїкатегорiї. Зазначено, що освiтнє середовище виступає як змiстово-насичене, трансформуюче,полiфункцiональне, варiативне, доступне, безпечне утворення, що цiлеспрямовано забезпечуєповноцiнну освiту та розвиток дитини.Сфокусовано увагу на тому, що в умовах реалiзацiї Концепцiї «Нова Українська школа» вико-ристовується загалом аналогiчний пiдхiд до визначення структурних компонентiв освiтнього се-редовища, що вiдповiдають структурним компонентам освiтнього середовища. Видiлено основнiструктурнi компоненти освiтнього середовища в сучасних умовах розвитку освiти. Узагальненота дано характеристику структурним компонентам освiтнього середовища спецiального закладуосвiти для дiтей з тяжкими порушеннями розвитку в умовах НУШ .Зазначено, що спiльним убiльшостi теоретичних пiдходiв до визначення педагогiчної категорiї «освiтнє середовище» є ви-знання значущостi цього феномена для якiсної органiзацiї супроводу учнiв, їхнього особистiсногорозвитку.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"605 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131227767","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-23DOI: 10.33189/ectu.v108i4.119
Свiтлана Кульбiда
Упродовж останніх п’ятнадцяти років міжнародні дослідження щодо позицій жестової двомовностів освіті глухих зростають. Українські дослідники відділу навчання жестової мови Інституту спеці-альної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук,Канадсько-Український Альянс залучені в спільний дослідницький процес. Аналітичну розвідкуприсвячено сучасному стану впровадження жестової двомовності в спеціальній освіті глухих осіб.Відбувається рух від застосування одномовного (усно-словесного підходу до визнання і застосу-вання позицій жестової двомовності в освіті глухих.Мета – визначення підходів навчання в діяльності спеціальних, ікклюзивних закладів для глухих учнів,представлення позицій жестової двомовності керівників, учителів жестової мови спеціальних закла-дів України для збільшення діалогу на означену тему. Методи – використано пошукову методологіюдослідження (Робсон, 2002), як спосіб знайти «що відбувається», «шукати нове розуміння». Осно-вні джерела даних включали: шістдесят анкет для тридцяти директорів, тридцяти вчителів жестовоїмови, тридцяти спеціальних закладів для глухих і зі зниженим слухом дітей, поглиблені інтерв’ю зучасниками анкетування. Дискурсивний аналіз застосовано до емпіричного матеріалу, щоб зрозу-міти нову практику жестового двомовного підходу вчителів жестової мови за останні десятиліття.У результатах проаналізовані шляхи підвищення ефективності білінгвального підходу в спеціаль-них закладах: вивчення предмета «Українська жестова мова» (УЖМ), професійне зростання вчи-теля жестової мови в рівнях кваліфікаційних категорій, організація курсів підвищення кваліфікації,підвищення якості викладання предмета, удосконалення програмного забезпечення, забезпеченнянавчально-методичною літературою, пропозиції щодо покращення якості вивчення та викладанняпредмета «УЖМ», наявність кабінету УЖМ, наявність педагогів з числа осіб з порушеннями слуху.Висновки вміщують позиції жестової двомовності, які формують передумови в зміні поглядів, ворганізації і діяльності спеціальних закладів для осіб з порушеннями слуху в Україні в контекстіоновленого розуміння ролі, місця і значення української жестової мови поряд зі словесною – укра-їнською мовою. Поступова перебудова організаційних основ професійної діяльності вчителя жес-тової мови, детермінованих новим формуванням розуміння білінгвальності, розроблення методикпредмета, рівнів професійної компетентності, відкриття кабінету УЖМ тощо. І хоч це перші кроки,вони стають відкритішими і поширеними для більшості сурдопедагогічної спільноти як чуючих, такі глухих педагогічних фахівців.
{"title":"ЖЕСТОВИЙ ДВОМОВНИЙ ПIДХIД У ПРАКТИЦI СПЕЦIАЛЬНИХ ЗАКЛАДIВ УКРАЇНИ","authors":"Свiтлана Кульбiда","doi":"10.33189/ectu.v108i4.119","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v108i4.119","url":null,"abstract":"Упродовж останніх п’ятнадцяти років міжнародні дослідження щодо позицій жестової двомовностів освіті глухих зростають. Українські дослідники відділу навчання жестової мови Інституту спеці-альної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук,Канадсько-Український Альянс залучені в спільний дослідницький процес. Аналітичну розвідкуприсвячено сучасному стану впровадження жестової двомовності в спеціальній освіті глухих осіб.Відбувається рух від застосування одномовного (усно-словесного підходу до визнання і застосу-вання позицій жестової двомовності в освіті глухих.Мета – визначення підходів навчання в діяльності спеціальних, ікклюзивних закладів для глухих учнів,представлення позицій жестової двомовності керівників, учителів жестової мови спеціальних закла-дів України для збільшення діалогу на означену тему. Методи – використано пошукову методологіюдослідження (Робсон, 2002), як спосіб знайти «що відбувається», «шукати нове розуміння». Осно-вні джерела даних включали: шістдесят анкет для тридцяти директорів, тридцяти вчителів жестовоїмови, тридцяти спеціальних закладів для глухих і зі зниженим слухом дітей, поглиблені інтерв’ю зучасниками анкетування. Дискурсивний аналіз застосовано до емпіричного матеріалу, щоб зрозу-міти нову практику жестового двомовного підходу вчителів жестової мови за останні десятиліття.У результатах проаналізовані шляхи підвищення ефективності білінгвального підходу в спеціаль-них закладах: вивчення предмета «Українська жестова мова» (УЖМ), професійне зростання вчи-теля жестової мови в рівнях кваліфікаційних категорій, організація курсів підвищення кваліфікації,підвищення якості викладання предмета, удосконалення програмного забезпечення, забезпеченнянавчально-методичною літературою, пропозиції щодо покращення якості вивчення та викладанняпредмета «УЖМ», наявність кабінету УЖМ, наявність педагогів з числа осіб з порушеннями слуху.Висновки вміщують позиції жестової двомовності, які формують передумови в зміні поглядів, ворганізації і діяльності спеціальних закладів для осіб з порушеннями слуху в Україні в контекстіоновленого розуміння ролі, місця і значення української жестової мови поряд зі словесною – укра-їнською мовою. Поступова перебудова організаційних основ професійної діяльності вчителя жес-тової мови, детермінованих новим формуванням розуміння білінгвальності, розроблення методикпредмета, рівнів професійної компетентності, відкриття кабінету УЖМ тощо. І хоч це перші кроки,вони стають відкритішими і поширеними для більшості сурдопедагогічної спільноти як чуючих, такі глухих педагогічних фахівців.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132394638","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-23DOI: 10.33189/ectu.v108i4.122
Людмила Іванівна Трофименко
У статтi представлено розширенi данi про труднощi, якi виникають у дiтей з алалiєю пiд час навчан-ня. Автор акцентує увагу на наявному базовому мовленнєвому порушеннi, яке вносить специфiку упроцес прийому i вiдтворення навчальної iнформацiї.Вiдповiдно до змiн, якi вiдбуваються в системi освiти в Українi за найкращими свiтовими стандарта-ми, одним iз напрямiв забезпечення повного доступу до якiсної освiти є включення осiб з особли-вими освiтнiми потребами у процес набуття знань на рiвнi з усiма учасниками. У нових норматив-но-правових документах, методичних посiбниках охарактеризовано особливостi функцiонуваннямовлення у дiтей з рiзними проявами мовленнєвого порушення, що створюють освiтнi труднощiрiзного ступеня прояву.Вiдомо, що до первинних мовленнєвих порушень вiдносяться стiйкi порушення мовленнєвогорозвитку дiтей зi збереженим iнтелектом, нормальним слухом та передумовами сенсо-моторногорозвитку. Частiше первинне мовленнєве порушення трактується як алалiя – системний недорозви-ток мовлення, при якому порушуються усi його компоненти: фонетико-фонематичний, лексико-граматичний, зв’язне мовлення. Характерними ознаками алалiї є труднощi формування складовоїструктури слiв, взаємозалежнiсть фонемних i лексичних порушень, труднощi у розвитку фразовогомовлення.Недостатнє засвоєння мовних знань (особливо семантичних одиниць на рiзних рiвнях органiзацiїмови) та мовних навичок (особливо граматичних) обмежує можливостi спонтанного розвиткумовленнєвої системи, зокрема самостiйне засвоєння значень нових слiв, з потоком яких дитиназустрiчається в навчальнiй лiтературi по всiх шкiльних предметах. Це призводить до недостатньо-го розумiння усного i особливо писемного мовлення, що зрештою ускладнює процес оволодiнняшкiльними знаннями.Автор обґрунтовує прояви труднощiв у фонетико-фонематичнiй, лексико-граматичнiй ланкахмовленнєвої дiяльностi на основi визначених особливостей функцiонування мовлення рiзногоступеня прояву з урахуванням несприятливих чинникiв формування мовленнєвого порушення,якi впливають на недорозвиток вiдповiдних мовних систем. Визначено основоположнi пiдходи додослiдження освiтнiх труднощiв (як мовленнєвих, так i iнтелектуальних), якi базуються на теоретич-них положеннях про мовленнєву дiяльнiсть, нейролiнгвiстичний аналiз та психолiнгвiстичну струк-туру мовленнєвої дiяльностi, аналiзi педагогiчної практики з метою виявлення освiтнiх бар’єрiв таумов їх подолання.
{"title":"ОСВIТНI ТРУДНОЩI В УЧНIВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСIВ З АЛАЛIЄЮ","authors":"Людмила Іванівна Трофименко","doi":"10.33189/ectu.v108i4.122","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v108i4.122","url":null,"abstract":"У статтi представлено розширенi данi про труднощi, якi виникають у дiтей з алалiєю пiд час навчан-ня. Автор акцентує увагу на наявному базовому мовленнєвому порушеннi, яке вносить специфiку упроцес прийому i вiдтворення навчальної iнформацiї.Вiдповiдно до змiн, якi вiдбуваються в системi освiти в Українi за найкращими свiтовими стандарта-ми, одним iз напрямiв забезпечення повного доступу до якiсної освiти є включення осiб з особли-вими освiтнiми потребами у процес набуття знань на рiвнi з усiма учасниками. У нових норматив-но-правових документах, методичних посiбниках охарактеризовано особливостi функцiонуваннямовлення у дiтей з рiзними проявами мовленнєвого порушення, що створюють освiтнi труднощiрiзного ступеня прояву.Вiдомо, що до первинних мовленнєвих порушень вiдносяться стiйкi порушення мовленнєвогорозвитку дiтей зi збереженим iнтелектом, нормальним слухом та передумовами сенсо-моторногорозвитку. Частiше первинне мовленнєве порушення трактується як алалiя – системний недорозви-ток мовлення, при якому порушуються усi його компоненти: фонетико-фонематичний, лексико-граматичний, зв’язне мовлення. Характерними ознаками алалiї є труднощi формування складовоїструктури слiв, взаємозалежнiсть фонемних i лексичних порушень, труднощi у розвитку фразовогомовлення.Недостатнє засвоєння мовних знань (особливо семантичних одиниць на рiзних рiвнях органiзацiїмови) та мовних навичок (особливо граматичних) обмежує можливостi спонтанного розвиткумовленнєвої системи, зокрема самостiйне засвоєння значень нових слiв, з потоком яких дитиназустрiчається в навчальнiй лiтературi по всiх шкiльних предметах. Це призводить до недостатньо-го розумiння усного i особливо писемного мовлення, що зрештою ускладнює процес оволодiнняшкiльними знаннями.Автор обґрунтовує прояви труднощiв у фонетико-фонематичнiй, лексико-граматичнiй ланкахмовленнєвої дiяльностi на основi визначених особливостей функцiонування мовлення рiзногоступеня прояву з урахуванням несприятливих чинникiв формування мовленнєвого порушення,якi впливають на недорозвиток вiдповiдних мовних систем. Визначено основоположнi пiдходи додослiдження освiтнiх труднощiв (як мовленнєвих, так i iнтелектуальних), якi базуються на теоретич-них положеннях про мовленнєву дiяльнiсть, нейролiнгвiстичний аналiз та психолiнгвiстичну струк-туру мовленнєвої дiяльностi, аналiзi педагогiчної практики з метою виявлення освiтнiх бар’єрiв таумов їх подолання.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"152 7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126293337","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-23DOI: 10.33189/ectu.v108i4.120
Світлана Литовченко
На сучасному етапі в Україні відбуваються прогресивні зміни в освіті, зокрема розроблено новіпідходи до визначення категорій (типології) освітніх труднощів у дітей з особливими освітніми по-требами та критеріїв щодо рівнів підтримки у закладі освіти. На часі відмова від опори на категоріїпорушень, натомість насамперед врахування індивідуальних особливостей розвитку, потреб кож-ної дитини та її потенціалу, а також «факторів навколишнього середовища», які впливають на весьхід розвитку дитини. Актуальність проблеми зумовлює мету дослідження – представити сучасніуявлення про особливі потреби, схарактеризувати фактори/чинники навколишнього середовищав освіті, їх вплив на розвиток та навчання дітей з порушеннями слуху, визначити важливі зміни ворганізації освітнього процесу для дітей з порушеннями слуху в умовах війни. Використано ме-тоди теоретичного аналізу сучасних досліджень, представлених в наукових виданнях, включенихдо наукометричних баз даних Index Copernicus, Ulrich’s Periodicals, Google Scholar, Web of Science,Scopus та ін.; проведено опитування директорів та педагогів спеціальних закладів, в яких навчають-ся діти з порушеннями слуху (Google forms). Уточнено сутність поняття «фактори навколишньогосередовища» як фактори, що створюють фізичне і соціальне оточення людини, можуть стосува-тися ставлення та цінностей, нормативних документів, системи послуг, застосування технологій,навчальних методів та матеріалів тощо. Визначено дві групи факторів навколишнього середовищав освіті дітей з порушеннями слуху, а саме: фактори, що впливають на весь хід розвитку дити-ни (вчасне діагностування порушення, раннє втручання, оптимальне слухопротезування, супровідміждисциплінарної команди фахівців тощо); фактори, що впливають у даний момент (як саме об-лаштовано середовище, в якому буде чи вже навчається дитина, якою мірою враховано її потреби).За результатами опитування педагогічних працівників виявлено зміни в організації освітнього про-цесу, що є важливими в умовах воєнного стану.
{"title":"ФАКТОРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В РАМКАХ СОЦІАЛЬНОЇ МОДЕЛІ РОЗУМІННЯ ОСОБЛИВИХ ПОТРЕБ","authors":"Світлана Литовченко","doi":"10.33189/ectu.v108i4.120","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v108i4.120","url":null,"abstract":"На сучасному етапі в Україні відбуваються прогресивні зміни в освіті, зокрема розроблено новіпідходи до визначення категорій (типології) освітніх труднощів у дітей з особливими освітніми по-требами та критеріїв щодо рівнів підтримки у закладі освіти. На часі відмова від опори на категоріїпорушень, натомість насамперед врахування індивідуальних особливостей розвитку, потреб кож-ної дитини та її потенціалу, а також «факторів навколишнього середовища», які впливають на весьхід розвитку дитини. Актуальність проблеми зумовлює мету дослідження – представити сучасніуявлення про особливі потреби, схарактеризувати фактори/чинники навколишнього середовищав освіті, їх вплив на розвиток та навчання дітей з порушеннями слуху, визначити важливі зміни ворганізації освітнього процесу для дітей з порушеннями слуху в умовах війни. Використано ме-тоди теоретичного аналізу сучасних досліджень, представлених в наукових виданнях, включенихдо наукометричних баз даних Index Copernicus, Ulrich’s Periodicals, Google Scholar, Web of Science,Scopus та ін.; проведено опитування директорів та педагогів спеціальних закладів, в яких навчають-ся діти з порушеннями слуху (Google forms). Уточнено сутність поняття «фактори навколишньогосередовища» як фактори, що створюють фізичне і соціальне оточення людини, можуть стосува-тися ставлення та цінностей, нормативних документів, системи послуг, застосування технологій,навчальних методів та матеріалів тощо. Визначено дві групи факторів навколишнього середовищав освіті дітей з порушеннями слуху, а саме: фактори, що впливають на весь хід розвитку дити-ни (вчасне діагностування порушення, раннє втручання, оптимальне слухопротезування, супровідміждисциплінарної команди фахівців тощо); фактори, що впливають у даний момент (як саме об-лаштовано середовище, в якому буде чи вже навчається дитина, якою мірою враховано її потреби).За результатами опитування педагогічних працівників виявлено зміни в організації освітнього про-цесу, що є важливими в умовах воєнного стану.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"265 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123108063","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-23DOI: 10.33189/ectu.v108i4.118
Л.І. Прохоренко, В’ячеслав Васильович Засенко
У перiод розбудови незалежної України у фокусi постiйної уваги знаходиться питанняосвiти осiб з особливими потребами. Протягом багатьох десятилiть у численних науково-педагогiчних дискусiях перебуває проблема пошуку ефективних стратегiй практичноїреалiзацiї теоретичних та практичних засад рiвного доступу до якiсної освiти дiтей зособливими потребами.Мета статтi – у стислий спосiб охарактеризувати ключовi аспекти розвитку освiти осiб зособливими потребами в Українi за перiод незалежностi. Методи дослiдження – вивченнята узагальнення науково-педагогiчних джерел, освiтньої нормативно-правової бази.Висвiтлено питання щодо передумов виникнення спецiальної освiти, розглянуто розвитокспецiальної освiти за часiв незалежностi України, проаналiзовано досвiд органiзацiїспецiальної освiти в Українi. Розкрито загальнi тенденцiї та проблеми в системi спецiальноїосвiти дiтей та молодi, особливостi освiтньої дiяльностi з дiтьми та молоддю з особливимипотребами в Українi.Поряд з цим, окреслено коло проблемних питань та шляхiв їх вирiшення щодо психолого-педагогiчного та корекцiйно-розвивального супроводiв дiтей з особливими потребами, щопотребують нагального вирiшення.
{"title":"РОЗВИТОК СПЕЦIАЛЬНОЇ ОСВIТИ В УКРАЇНI: 1991-2021 рр.","authors":"Л.І. Прохоренко, В’ячеслав Васильович Засенко","doi":"10.33189/ectu.v108i4.118","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v108i4.118","url":null,"abstract":"У перiод розбудови незалежної України у фокусi постiйної уваги знаходиться питанняосвiти осiб з особливими потребами. Протягом багатьох десятилiть у численних науково-педагогiчних дискусiях перебуває проблема пошуку ефективних стратегiй практичноїреалiзацiї теоретичних та практичних засад рiвного доступу до якiсної освiти дiтей зособливими потребами.Мета статтi – у стислий спосiб охарактеризувати ключовi аспекти розвитку освiти осiб зособливими потребами в Українi за перiод незалежностi. Методи дослiдження – вивченнята узагальнення науково-педагогiчних джерел, освiтньої нормативно-правової бази.Висвiтлено питання щодо передумов виникнення спецiальної освiти, розглянуто розвитокспецiальної освiти за часiв незалежностi України, проаналiзовано досвiд органiзацiїспецiальної освiти в Українi. Розкрито загальнi тенденцiї та проблеми в системi спецiальноїосвiти дiтей та молодi, особливостi освiтньої дiяльностi з дiтьми та молоддю з особливимипотребами в Українi.Поряд з цим, окреслено коло проблемних питань та шляхiв їх вирiшення щодо психолого-педагогiчного та корекцiйно-розвивального супроводiв дiтей з особливими потребами, щопотребують нагального вирiшення.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"85 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132794018","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：