Стаття присвячена проблемі вивчення порушень у фізичному, функціональному та психоемоційно-му стані дітей старшого шкільного віку зі складними порушеннями розвитку. Мета роботи полягаєв обґрунтуванні особливостей фізичного, функціонального та психоемоційного стану дітей стар-шого шкільного віку зі складними порушеннями розвитку порівняно зі здоровими однолітками.Для досягнення поставленої мети були використані методи теоретичного рівня дослідження (ана-ліз, синтез, індукція, дедукція), емпіричного рівня дослідження (оцінка фізичного розвитку, функ-ціонального та психоемоційного стану, рівня фізичного здоров’я), методи математичної статисти-ки. В дослідженні приймали участь 19 дівчат та 20 хлопців старшого шкільного віку зі складнимипорушеннями розвитку (порушення слуху та інтелекту) та 63 нормотипових однолітків (33 дівчинита 30 хлопців). Аналіз показників фізичного розвитку у дівчат та хлопців старшого шкільного віку зіскладними порушеннями засвідчив наявність достовірних відмінностей між ними та їх нормотипо-вими однолітками, які не мали складних порушень розвитку. За показником довжини тіла не вда-лося зафіксувати статистично достовірних відмінностей між хлопцями та дівчатами зі складнимипорушеннями розвитку (р˃0,05) порівняно з їх однолітками, які їх не мали, однак останні значнопереважали за масою тіла та окружністю грудної клітки у всіх вікових періодах (р<0,05). Дівчатата хлопці старшого шкільного віку також мали статистично значущі низькі показники швидкісно-силових здібностей, спритності, гнучкості, сили, швидкості, рівноваги та витривалості порівнянозі своїми однолітками. Дівчата 16 років зі складними порушеннями розвитку показали достовірнонижчі показники активності на 1,40 бали (р<0,01), настрою – на 3,55 бали (р<0,001) та самопо-чуття – на 2,12 бали (р<0,05) порівняно з однолітками, які не мали складних порушень розвитку;17 років – на 2,13 бали (р<0,001), 2,84 бали (р<0,001) та 2,60 бали (р<0,001) відповідно. Встанов-лено, що дівчата і юнаки зі складними порушеннями розвитку мають достовірно гірші показникиокружності грудної клітки, маси тіла, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем,фізичної підготовленості, загального рівня фізичного здоров’я та психоемоційного стану.
{"title":"Фізичний, функціональний та психоемоційний стан дітей старшого шкільного віку зі складними порушеннями розвитку","authors":"Наталія Лещій","doi":"10.33189/ectu.v1i105.94","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v1i105.94","url":null,"abstract":"Стаття присвячена проблемі вивчення порушень у фізичному, функціональному та психоемоційно-му стані дітей старшого шкільного віку зі складними порушеннями розвитку. Мета роботи полягаєв обґрунтуванні особливостей фізичного, функціонального та психоемоційного стану дітей стар-шого шкільного віку зі складними порушеннями розвитку порівняно зі здоровими однолітками.Для досягнення поставленої мети були використані методи теоретичного рівня дослідження (ана-ліз, синтез, індукція, дедукція), емпіричного рівня дослідження (оцінка фізичного розвитку, функ-ціонального та психоемоційного стану, рівня фізичного здоров’я), методи математичної статисти-ки. В дослідженні приймали участь 19 дівчат та 20 хлопців старшого шкільного віку зі складнимипорушеннями розвитку (порушення слуху та інтелекту) та 63 нормотипових однолітків (33 дівчинита 30 хлопців). Аналіз показників фізичного розвитку у дівчат та хлопців старшого шкільного віку зіскладними порушеннями засвідчив наявність достовірних відмінностей між ними та їх нормотипо-вими однолітками, які не мали складних порушень розвитку. За показником довжини тіла не вда-лося зафіксувати статистично достовірних відмінностей між хлопцями та дівчатами зі складнимипорушеннями розвитку (р˃0,05) порівняно з їх однолітками, які їх не мали, однак останні значнопереважали за масою тіла та окружністю грудної клітки у всіх вікових періодах (р<0,05). Дівчатата хлопці старшого шкільного віку також мали статистично значущі низькі показники швидкісно-силових здібностей, спритності, гнучкості, сили, швидкості, рівноваги та витривалості порівнянозі своїми однолітками. Дівчата 16 років зі складними порушеннями розвитку показали достовірнонижчі показники активності на 1,40 бали (р<0,01), настрою – на 3,55 бали (р<0,001) та самопо-чуття – на 2,12 бали (р<0,05) порівняно з однолітками, які не мали складних порушень розвитку;17 років – на 2,13 бали (р<0,001), 2,84 бали (р<0,001) та 2,60 бали (р<0,001) відповідно. Встанов-лено, що дівчата і юнаки зі складними порушеннями розвитку мають достовірно гірші показникиокружності грудної клітки, маси тіла, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем,фізичної підготовленості, загального рівня фізичного здоров’я та психоемоційного стану.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129104144","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Статтю присвячено теоретичному аналізу особливостей сприймання малих літературних формучнями з порушеннями слуху та прийомам підвищення рівня розуміння значень слів дітьми з ком-бінованими порушеннями психофізичного розвитку.Метою статті є ознайомлення і способи використання онлайн-ресурсів, мобільних додатків з ви-вчення української мови для поповнення словникового запасу, розвитку мовлення, і як результат –покращення розуміння прочитаного учнями з порушеннями слуху й інтелекту. На основі аналізупсихолінгвістичної, філологічної, сурдопедагогічної методичної літератури ми дійшли висновкупро те, що учні з порушенням слуху та інтелекту без спеціально організованого навчання маютьмалий словниковий запас, не розуміють переносне значення слів, потребують нових методів і при-йомів навчання щодо підвищення рівня сприймання прочитаного. Аналіз літератури доводить, щонині в сурдопедагогічній практиці в навчанні дітей із комплексними порушеннями розвитку малоуваги приділяється використанню мобільних додатків та онлайн-ресурсів з корекційною метою,натомість діти, без контролю дорослих, грають в ігри, що збуджують психіку дитини і не маютьінтелектуального навантаження.Зазначено, що сучасні телефонні додатки для вивчення мов в ігровій формі сприяють корекції і роз-витку дітей з порушеннями психофізичного розвитку, виводять процес навчання на новий рівень,візуалізують інформацію та полегшують її засвоєння учнями з порушеннями слуху й інтелекту.У статті наведено прийоми роботи з мобільними додатками та онлайн-ресурсами, що допомагаютьпоповнити словниковий запас учнів зі складними порушеннями розвитку і покращують розуміннятекстів нечуючими учнями з порушеннями інтелекту. Особливо корисними мультимедійні техно-логії є в умовах дистанційного навчання. У статті надано практичні рекомендації з використаннядодатків із досвіду роботи вчителя-сурдопедагога з молодшими школярами та учнями середніхкласів.
{"title":"Використання онлайн-ресурсів та мобільних додатків для корекційної роботи щодо збагачення словникового запасу та підвищення розуміння значень слів учнями з комбінованими порушеннями слуху та інтелекту (на допомогу практикам)","authors":"Оксана Михайленко","doi":"10.33189/ectu.v1i105.96","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v1i105.96","url":null,"abstract":"Статтю присвячено теоретичному аналізу особливостей сприймання малих літературних формучнями з порушеннями слуху та прийомам підвищення рівня розуміння значень слів дітьми з ком-бінованими порушеннями психофізичного розвитку.Метою статті є ознайомлення і способи використання онлайн-ресурсів, мобільних додатків з ви-вчення української мови для поповнення словникового запасу, розвитку мовлення, і як результат –покращення розуміння прочитаного учнями з порушеннями слуху й інтелекту. На основі аналізупсихолінгвістичної, філологічної, сурдопедагогічної методичної літератури ми дійшли висновкупро те, що учні з порушенням слуху та інтелекту без спеціально організованого навчання маютьмалий словниковий запас, не розуміють переносне значення слів, потребують нових методів і при-йомів навчання щодо підвищення рівня сприймання прочитаного. Аналіз літератури доводить, щонині в сурдопедагогічній практиці в навчанні дітей із комплексними порушеннями розвитку малоуваги приділяється використанню мобільних додатків та онлайн-ресурсів з корекційною метою,натомість діти, без контролю дорослих, грають в ігри, що збуджують психіку дитини і не маютьінтелектуального навантаження.Зазначено, що сучасні телефонні додатки для вивчення мов в ігровій формі сприяють корекції і роз-витку дітей з порушеннями психофізичного розвитку, виводять процес навчання на новий рівень,візуалізують інформацію та полегшують її засвоєння учнями з порушеннями слуху й інтелекту.У статті наведено прийоми роботи з мобільними додатками та онлайн-ресурсами, що допомагаютьпоповнити словниковий запас учнів зі складними порушеннями розвитку і покращують розуміннятекстів нечуючими учнями з порушеннями інтелекту. Особливо корисними мультимедійні техно-логії є в умовах дистанційного навчання. У статті надано практичні рекомендації з використаннядодатків із досвіду роботи вчителя-сурдопедагога з молодшими школярами та учнями середніхкласів.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126102950","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті представлено систему формування фонологічної складової мовленнєвої діяльності, в основу якої покладено дослідження Є. Соботович, розроблені з позицій психолінгвістичного підходу. Психолінгвістичний підхід спрямований на попередження і корекцію порушень шляхом формування незасвоєних мовних структур через розвиток психологічних механізмів, що формують і забезпечують ці структури. Відповідно, корекційна робота зорієнтована на формування тих психологічних механізмів, що забезпечують спонтанний та саморегульований розвиток мовлення за умов типового розвитку і розкривають можливості для перетворення мовлення дитини на повноцінну систему. Формування фонологічної компетенції має на меті розвиток різних складових мовленнєвої системи: спрямованості уваги на фонологічну структуру слова, перцептивного рівня слухового сприймання, слухової пам’яті, слухового контролю (самоконтролю), фонематичних уявлень, різних форм звукового аналізу. На цій основі відбувається підготовка до оволодіння фонетичного і пов’язаного з ним фонемно-морфологiчного принципів правопису та попередження дисграфії. Одним із наявних порушень мовлення у дітей є порушення звуковимови, яке стає перешкодою для оволодіння фонологічною складовою мовної системи, особливо у процесі підготовки дитини до вивчення мови як предмета у школі. Специфіка навчання школярів початкових класів із тяжкими порушеннями мовлення полягає в тому, що на момент вступу до школи рівень їхніх практичних мовленнєвих навичок не досягає достатнього рівня. Наразі цей факт має велике значення для навчання таких дітей в інклюзивних класах. Наявне базове мовленнєве порушення впливає на стан розвитку фонологічної складової мовлення. У свою чергу, в процесі засвоєння морфологічних мовних систем великого значення набуває питання опанування дитиною звукової структури слова, оскільки фонеми є «будівельним матеріалом» морфем, слів, словосполучень, речень, тексту. Ці знання забезпечуються складною системою розумових операцій з фонологічними одиницями мови, що поступово формуються. У процесі корекційної роботи формування фонологічної складової у дітей з мовленнєвими порушеннями відбувається поетапно, що і репрезентовано в статті. У результаті такого впливу у дітей формуються успішні передумови розвитку фонологічної компетенції.
{"title":"Формування фонологічної компетенції у дітей із тяжкими порушеннями мовлення","authors":"Людмила Іванівна Трофименко","doi":"10.33189/ectu.v104i4.86","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v104i4.86","url":null,"abstract":"У статті представлено систему формування фонологічної складової мовленнєвої діяльності, в основу якої покладено дослідження Є. Соботович, розроблені з позицій психолінгвістичного підходу. Психолінгвістичний підхід спрямований на попередження і корекцію порушень шляхом формування незасвоєних мовних структур через розвиток психологічних механізмів, що формують і забезпечують ці структури. Відповідно, корекційна робота зорієнтована на формування тих психологічних механізмів, що забезпечують спонтанний та саморегульований розвиток мовлення за умов типового розвитку і розкривають можливості для перетворення мовлення дитини на повноцінну систему. \u0000Формування фонологічної компетенції має на меті розвиток різних складових мовленнєвої системи: спрямованості уваги на фонологічну структуру слова, перцептивного рівня слухового сприймання, слухової пам’яті, слухового контролю (самоконтролю), фонематичних уявлень, різних форм звукового аналізу. На цій основі відбувається підготовка до оволодіння фонетичного і пов’язаного з ним фонемно-морфологiчного принципів правопису та попередження дисграфії. \u0000Одним із наявних порушень мовлення у дітей є порушення звуковимови, яке стає перешкодою для оволодіння фонологічною складовою мовної системи, особливо у процесі підготовки дитини до вивчення мови як предмета у школі. Специфіка навчання школярів початкових класів із тяжкими порушеннями мовлення полягає в тому, що на момент вступу до школи рівень їхніх практичних мовленнєвих навичок не досягає достатнього рівня. Наразі цей факт має велике значення для навчання таких дітей в інклюзивних класах. Наявне базове мовленнєве порушення впливає на стан розвитку фонологічної складової мовлення. У свою чергу, в процесі засвоєння морфологічних мовних систем великого значення набуває питання опанування дитиною звукової структури слова, оскільки фонеми є «будівельним матеріалом» морфем, слів, словосполучень, речень, тексту. Ці знання забезпечуються складною системою розумових операцій з фонологічними одиницями мови, що поступово формуються. \u0000У процесі корекційної роботи формування фонологічної складової у дітей з мовленнєвими порушеннями відбувається поетапно, що і репрезентовано в статті. У результаті такого впливу у дітей формуються успішні передумови розвитку фонологічної компетенції.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116341646","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті висвітлено основні результати проведеного нами емпіричного дослідження. Обгрунтовано необхідність посилення уваги до формування та розвитку комунікативності учнів у процесі навчання української мови. У ході дослідження використовувалися такі методи, як теоретичний аналіз літературних джерел, спостереження за педагогічним процесом, анкетування, бесіда, інтерв’ю, педагогічний констатуючий експеримент. Метою дослідження було з’ясування стану сформованості комунікативних навичок у молодших школярів з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня. Ми вивчали здатність дітей користуватись навичками вербальної або невербальної комунікації як засобами спілкування з оточуючими людьми. На основі теоретичного аналізу наукової літератури, вивчення досвіду роботи спеціальних закладів освіти, а також власного практичного досвіду роботи з дітьми даної категорії, було визначено організаційно-педагогічні умови оптимізації процесу формування комунікативних навичок у школярів. Для вирішення поставлених завдань у ході емпіричного дослідження ми використали комплекс методик, які дають змогу визначити тип спілкування дитини та дорослого, а також характер вибірковості ставлення дітей до «соціальних» (із зображенням людини) та «несоціальних» (із зображенням різних предметів) зорових впливів, а також комунікативні схильності школярів. Змістом констатувального експерименту стало, зокрема, визначення переважаючої форми спілкування дитини з дорослим. Для діагностики ситуативно-ділової форми спілкування застосовувалася гра, яка проводилась педагогом. Для діагностики позаситуативно-особистісної форми спілкування експериментатор застосовував бесіди на теми, знайомі дітям. Під час визначення переважаючої форми спілкування дитини з дорослим увага зверталась на усі прояви вербальної та невербальної комунікації, а також на час, витрачений на взаємодію. Методика оцінки комунікативних схильностей особистості дитини дозволила також передбачити можливості щодо розвитку комунікативних навичок школярів. Основним підходом до опрацювання результатів дослідження, став порівняльний підхід. Завдяки йому ми мали змогу здійснювати аналіз досягнень учнів. За результатами проведеного констатувального дослідження було визначено рівні сформованості комунікативних навичок школярів. Констатовано низький та дуже низький рівні комунікативних схильностей учнів. Окреслено перспективи подальших досліджень з метою оптимізації процесу формування комунікативності молодших школярів.
{"title":"Вивчення стану сформованості комунікативних навичок у дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня","authors":"А. М. Висоцька, Світлана Чайка","doi":"10.33189/ectu.v104i4.89","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v104i4.89","url":null,"abstract":"У статті висвітлено основні результати проведеного нами емпіричного дослідження. Обгрунтовано необхідність посилення уваги до формування та розвитку комунікативності учнів у процесі навчання української мови. У ході дослідження використовувалися такі методи, як теоретичний аналіз літературних джерел, спостереження за педагогічним процесом, анкетування, бесіда, інтерв’ю, педагогічний констатуючий експеримент. Метою дослідження було з’ясування стану сформованості комунікативних навичок у молодших школярів з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня. Ми вивчали здатність дітей користуватись навичками вербальної або невербальної комунікації як засобами спілкування з оточуючими людьми. \u0000На основі теоретичного аналізу наукової літератури, вивчення досвіду роботи спеціальних закладів освіти, а також власного практичного досвіду роботи з дітьми даної категорії, було визначено організаційно-педагогічні умови оптимізації процесу формування комунікативних навичок у школярів. \u0000Для вирішення поставлених завдань у ході емпіричного дослідження ми використали комплекс методик, які дають змогу визначити тип спілкування дитини та дорослого, а також характер вибірковості ставлення дітей до «соціальних» (із зображенням людини) та «несоціальних» (із зображенням різних предметів) зорових впливів, а також комунікативні схильності школярів. Змістом констатувального експерименту стало, зокрема, визначення переважаючої форми спілкування дитини з дорослим. Для діагностики ситуативно-ділової форми спілкування застосовувалася гра, яка проводилась педагогом. Для діагностики позаситуативно-особистісної форми спілкування експериментатор застосовував бесіди на теми, знайомі дітям. Під час визначення переважаючої форми спілкування дитини з дорослим увага зверталась на усі прояви вербальної та невербальної комунікації, а також на час, витрачений на взаємодію. Методика оцінки комунікативних схильностей особистості дитини дозволила також передбачити можливості щодо розвитку комунікативних навичок школярів. Основним підходом до опрацювання результатів дослідження, став порівняльний підхід. Завдяки йому ми мали змогу здійснювати аналіз досягнень учнів. \u0000За результатами проведеного констатувального дослідження було визначено рівні сформованості комунікативних навичок школярів. Констатовано низький та дуже низький рівні комунікативних схильностей учнів. Окреслено перспективи подальших досліджень з метою оптимізації процесу формування комунікативності молодших школярів.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132120317","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглядаються питання збереження психічного здоров’я дітей з порушеннями зору, процесу формування здоров’язбережувальних умінь та навичок, формування пізнавального інтересу до навколишнього світу, розвитку пізнавальних процесів, розвитку соціальної активності, формування предметних уявлень, уявлень дитини про своє фізичне «Я». Метою даної статті є висвітлення напрямків роботи з формування засад психічного здоров’я у дітей з порушеннями зору в процесі використання засобів інформатизації, ефективного використання освітнього простору, оволодіння прийомами збереження психічного здоров’я. Стан психічного здоров’я, повноцінна життєдіяльність дитини з порушенням зору значною мірою залежать від збалансованості емоцій. Позитивні емоції забезпечують оптимальність перебігу психічних процесів (сприймання, пам’яті, уяви, мислення), поліпшують ефективність інтелектуальної діяльності та підвищують рівень активності особистості. Позитивний емоційний стан сприяє формуванню вольових процесів, від яких залежить успішна діяльність особистості, у тому числі й навчальна діяльність. У процесі роботи нами використовувались практично орієнтовані завдання, спрямовані на вироблення навичок спілкування з оточуючими людьми, формування знань та вмінь, пов’язаних із власною поведінкою, та збереження психічного здоров’я у різних життєвих ситуаціях. Результатом роботи є вчасне створення сприятливих умов для психічного розвитку дитини з порушенням зору. Збереження психічного здоров’я учнів із порушенням зору є дотримання науково обґрунтованих психогігієнічних норм організації навчання школярів з урахуванням індивідуальних норм навантаження, здатність витримувати навчальне навантаження, не тільки зберігаючи стан повного душевного, тілесного та соціального добробуту, а й збільшуючи при цьому якість власного психічного здоров’я.
{"title":"Психічне здоров’я дітей з порушеннями зору в контексті інформатизації освітнього простору","authors":"Тетяна Костенко, О.М. Легкий","doi":"10.33189/ectu.v104i4.87","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v104i4.87","url":null,"abstract":"У статті розглядаються питання збереження психічного здоров’я дітей з порушеннями зору, процесу формування здоров’язбережувальних умінь та навичок, формування пізнавального інтересу до навколишнього світу, розвитку пізнавальних процесів, розвитку соціальної активності, формування предметних уявлень, уявлень дитини про своє фізичне «Я». Метою даної статті є висвітлення напрямків роботи з формування засад психічного здоров’я у дітей з порушеннями зору в процесі використання засобів інформатизації, ефективного використання освітнього простору, оволодіння прийомами збереження психічного здоров’я. \u0000Стан психічного здоров’я, повноцінна життєдіяльність дитини з порушенням зору значною мірою залежать від збалансованості емоцій. Позитивні емоції забезпечують оптимальність перебігу психічних процесів (сприймання, пам’яті, уяви, мислення), поліпшують ефективність інтелектуальної діяльності та підвищують рівень активності особистості. Позитивний емоційний стан сприяє формуванню вольових процесів, від яких залежить успішна діяльність особистості, у тому числі й навчальна діяльність. \u0000У процесі роботи нами використовувались практично орієнтовані завдання, спрямовані на вироблення навичок спілкування з оточуючими людьми, формування знань та вмінь, пов’язаних із власною поведінкою, та збереження психічного здоров’я у різних життєвих ситуаціях. Результатом роботи є вчасне створення сприятливих умов для психічного розвитку дитини з порушенням зору. Збереження психічного здоров’я учнів із порушенням зору є дотримання науково обґрунтованих психогігієнічних норм організації навчання школярів з урахуванням індивідуальних норм навантаження, здатність витримувати навчальне навантаження, не тільки зберігаючи стан повного душевного, тілесного та соціального добробуту, а й збільшуючи при цьому якість власного психічного здоров’я.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"89 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123074355","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті узагальнюються нормативні вимоги до організації інклюзивної освіти в Україні. Зокрема, створено модель організації менеджменту інклюзивної освіти, яка висвітлює роботу фахівців на кожному рівні управління (державний, регіональний, місцевий, фахівців інших галузей). Описуються функції на кожному рівні, а також управління інформаційними, технічними, людськими, фінансовими, матеріальними ресурсами.
{"title":"Структура управління інклюзивною освітою","authors":"Н.М. Компанець","doi":"10.33189/ectu.v104i4.92","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v104i4.92","url":null,"abstract":"У статті узагальнюються нормативні вимоги до організації інклюзивної освіти в Україні. Зокрема, створено модель організації менеджменту інклюзивної освіти, яка висвітлює роботу фахівців на кожному рівні управління (державний, регіональний, місцевий, фахівців інших галузей). Описуються функції на кожному рівні, а також управління інформаційними, технічними, людськими, фінансовими, матеріальними ресурсами.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129279562","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглянуто провідні тенденції сучасного етапу розвитку національної системи освіти та проаналізовано місце в цьому процесі дітей з розладами аутистичного спектра (РАС). Розглянуто та проаналізовано наявні науково доказові методики роботи з дітьми з РАС, визначено зміст та особливості використання даних методик щодо корекції та розвитку соціальної комунікації і соціальної взаємодії у дітей дошкільного та шкільного віку з розладами аутистичного спектра. Для розвитку соціально-комунікативних навичок виокремлено 8 ефективних методик. «Втручання та інструкції за участю однолітків» використовується для формування вмінь реагувати на інших соціально бажаним чином, взаємодіяти з іншими безпосередньо в групах, правильно розуміти інших. «Навчання управлінню своєю поведінкою» спрямована на розвиток самосвідомості, вчасного розуміння соціальних сигналів, внутрішньої мотивації. «Соціальні історії» розробляються індивідуально для конкретної дитини і можуть включати речі, які дитина цінує, або якими вона цікавиться. «Тренінг соціальних навичок» використовується як інструмент формування та розвитку вміння розуміти помилкові переконання інших людей. «Структурована група для ігор» має на меті створення середовища, що сприятиме взаємодії однолітків та допомагає учневі впоратися з цілями заняття. «Інструкції і втручання за допомогою технологій» застосовується цілеспрямовано для підтримки або поліпшення повсякденного життя, роботи, продуктивності, здібностей. «Відеомоделювання» використовується як метод формування навичок, що передбачає використання відеозаписів і демонстраційного обладнання, що створює візуальну модель цільової поведінки або навички. «Візуальна підтримка» часто використовується як стратегія підвищення прогнозування і як альтернатива вербальним та письмовим інструкціям. Для формування і розвитку соціально-комунікативних навичок у дітей дошкільного та шкільного віку з розладами аутистичного спектра було виокремлено найефективніші методики, що доводять необхідність застосування комплексного підходу, який сприяє підвищенню показників рівня розвитку різноманітних здібностей.
{"title":"Корекція та розвиток соціальної комунікації та соціальної взаємодії у дітей дошкільного та шкільного віку з розладами аутистичного спектра","authors":"І. В. Недозим","doi":"10.33189/ectu.v104i4.91","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v104i4.91","url":null,"abstract":"У статті розглянуто провідні тенденції сучасного етапу розвитку національної системи освіти та проаналізовано місце в цьому процесі дітей з розладами аутистичного спектра (РАС). Розглянуто та проаналізовано наявні науково доказові методики роботи з дітьми з РАС, визначено зміст та особливості використання даних методик щодо корекції та розвитку соціальної комунікації і соціальної взаємодії у дітей дошкільного та шкільного віку з розладами аутистичного спектра. Для розвитку соціально-комунікативних навичок виокремлено 8 ефективних методик. «Втручання та інструкції за участю однолітків» використовується для формування вмінь реагувати на інших соціально бажаним чином, взаємодіяти з іншими безпосередньо в групах, правильно розуміти інших. «Навчання управлінню своєю поведінкою» спрямована на розвиток самосвідомості, вчасного розуміння соціальних сигналів, внутрішньої мотивації. «Соціальні історії» розробляються індивідуально для конкретної дитини і можуть включати речі, які дитина цінує, або якими вона цікавиться. «Тренінг соціальних навичок» використовується як інструмент формування та розвитку вміння розуміти помилкові переконання інших людей. «Структурована група для ігор» має на меті створення середовища, що сприятиме взаємодії однолітків та допомагає учневі впоратися з цілями заняття. «Інструкції і втручання за допомогою технологій» застосовується цілеспрямовано для підтримки або поліпшення повсякденного життя, роботи, продуктивності, здібностей. «Відеомоделювання» використовується як метод формування навичок, що передбачає використання відеозаписів і демонстраційного обладнання, що створює візуальну модель цільової поведінки або навички. «Візуальна підтримка» часто використовується як стратегія підвищення прогнозування і як альтернатива вербальним та письмовим інструкціям. \u0000Для формування і розвитку соціально-комунікативних навичок у дітей дошкільного та шкільного віку з розладами аутистичного спектра було виокремлено найефективніші методики, що доводять необхідність застосування комплексного підходу, який сприяє підвищенню показників рівня розвитку різноманітних здібностей.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132896607","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В статті розкрито особливості формування елементарних математичних уявлень у дітей з порушеннями інтелектуального розвитку шляхом впровадження корекційної складової в освітній процес. Також зазначено актуальність питання організаційно-методичного забезпечення навчання математики та реалізації інноваційних педагогічних технологій з формування елементарних математичних уявлень у дітей зазначеної категорії на основі врахування особливих освітніх потреб та труднощів. Подано рекомендації стосовно впровадження в практику дієвих способів та форм організації дошкільної математичної освіти дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Засвоєння математичних знань є складною інтелектуальною діяльністю людини, що поєднує в собі всі пізнавальні процеси, які забезпечують сприймання, обробку, збереження та відтворення матеріалу. Представлений матеріал базується на компетентнісному та особистісно-орієнтованому підходах до дитини, враховуючи провідні види діяльності на основі удосконалення пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, психомоторної, особистісної сфер розвитку дитини. Аналіз теоретичних джерел дозволив визначити внутрішні (психологічні) і зовнішні (довкілля) фактори; показники ефективності корекційно-виховного процесу; ранній початок систематизованих занять з метою корекції відхилень та математичного розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями; спрямованість індивідуальної корекції та відповідність прийомів корекційного навчання психофізичним можливостям дитини, що впливають на формування елементарних математичних уявлень. Процес формування елементарних математичних уявлень у дітей з інтелектуальною недостатністю будується з урахуванням закономірностей розвитку математичних знань у дітей із типовим розвитком, а отже, формування математичної діяльності у дошкільників забезпечується достатнім рівнем розвитку таких психічних процесів, як сприймання, пам’ять, увага, мислення й мовлення, які суттєво порушені в осіб з інтелектуальною недостатністю. Визначено, що організацію освітньо-виховного середовища для засвоєння елементарних математичних уявлень дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку необхідно здійснювати шляхом створення педагогічних і психологічних умов освітнього довкілля, що стимулюватиме та підсилюватиме ефект корекційної роботи в цілому та сприятиме засвоєнню математичних уявлень зокрема.
{"title":"Корекційна спрямованість занять з формування елементарних математичних уявлень у дітей з порушеннями інтелектуального розвитку","authors":"І. В. Гладченко","doi":"10.33189/ectu.v104i4.90","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v104i4.90","url":null,"abstract":"В статті розкрито особливості формування елементарних математичних уявлень у дітей з порушеннями інтелектуального розвитку шляхом впровадження корекційної складової в освітній процес. Також зазначено актуальність питання організаційно-методичного забезпечення навчання математики та реалізації інноваційних педагогічних технологій з формування елементарних математичних уявлень у дітей зазначеної категорії на основі врахування особливих освітніх потреб та труднощів. Подано рекомендації стосовно впровадження в практику дієвих способів та форм організації дошкільної математичної освіти дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. \u0000Засвоєння математичних знань є складною інтелектуальною діяльністю людини, що поєднує в собі всі пізнавальні процеси, які забезпечують сприймання, обробку, збереження та відтворення матеріалу. Представлений матеріал базується на компетентнісному та особистісно-орієнтованому підходах до дитини, враховуючи провідні види діяльності на основі удосконалення пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, психомоторної, особистісної сфер розвитку дитини. \u0000Аналіз теоретичних джерел дозволив визначити внутрішні (психологічні) і зовнішні (довкілля) фактори; показники ефективності корекційно-виховного процесу; ранній початок систематизованих занять з метою корекції відхилень та математичного розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями; спрямованість індивідуальної корекції та відповідність прийомів корекційного навчання психофізичним можливостям дитини, що впливають на формування елементарних математичних уявлень. Процес формування елементарних математичних уявлень у дітей з інтелектуальною недостатністю будується з урахуванням закономірностей розвитку математичних знань у дітей із типовим розвитком, а отже, формування математичної діяльності у дошкільників забезпечується достатнім рівнем розвитку таких психічних процесів, як сприймання, пам’ять, увага, мислення й мовлення, які суттєво порушені в осіб з інтелектуальною недостатністю. \u0000Визначено, що організацію освітньо-виховного середовища для засвоєння елементарних математичних уявлень дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку необхідно здійснювати шляхом створення педагогічних і психологічних умов освітнього довкілля, що стимулюватиме та підсилюватиме ефект корекційної роботи в цілому та сприятиме засвоєнню математичних уявлень зокрема.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"47 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128886026","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття підготовлена з метою аналітичного огляду історії виникнення поняття «інформаційна компетент-ність», його першоджерел та попередніх варіацій, з тим, щоб краще зрозуміти еволюційні процеси восвіті, зокрема в спеціальній. У дослідженні використовувалися теоретичні методи: аналіз літературнихджерел, синтез отриманих даних з різних інформаційних джерел, індукція інформації з різних галузейнаукової діяльності (історія, палеонтологія та педагогіка), порівняння та класифікація. У статті викла-дено короткий історичний екскурс еволюції поняття інформації в освіті від первісних часів до сьогодні.Проаналізовано різні погляди в освіті на інформаційну компетентність. За результатами теоретичногодослідження виявлено пряму кореляцію змісту освіти та «інформаційної компетентності» від культур-ного, економічного, релігійного, інтелектуального, соціального стану розвитку суспільства. Підкресленопрямий зв’язок між змістом освіти та уявленням про «інформаційну компетентність». Виявлено низкуособливостей у структурі «інформаційної компетентності» в загальній і спеціальній освіті.Отже, «інформаційна компетентність» як компонент сучасної концепції компетентнісного підходуу вітчизняній освіті є залежним від світових тенденцій, політики країни, стану розвитку суспільствата його підготовленості до революційних змін у всіх ланках науки та техніки, а також є частиноюпевним чином змодельованої відповіді на запит держави у формуванні «ідеального громадянина».Відіграючи роль одного з формуючих чинників нової генерації громадян, «інформаційна компе-тентність» має випереджувати запити держави, що відображає необхідність у прогностичності приїї формуванні та розвитку у всіх ланках освіти. Це, своєю чергою, зумовлює розширення та певнерозмиття чітких меж визначення зазначеного поняття, адже передбачає ідею подальшого поступо-вого вдосконалення складових, що входять до «інформаційної компетентності» впродовж усьогожиття. Таким чином, виникає необхідність паралельного формування позитивного особистісногоставлення до процесу освіти загалом, тобто це вже не просто вміння працювати з інформацією врізних її видах (знаннями, уміннями (алгоритмами діяльності), практичними навичками (лайфха-ками, які допомагають підвищити ефективність, швидкість роботи); усною, письмовою, закодова-ною; вербальною та невербальною) та вміння використовувати для цього різні технічні засоби, а йбути зацікавленим в опануванні нових джерел, нових підходів до роботи з інформацією впродовжжиття як під час, так і після закінчення професійної діяльності.
{"title":"«Інформаційна компетентність»: від первісних часів до сучасності","authors":"Ганна Вовченко","doi":"10.33189/ectu.v103i3.76","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v103i3.76","url":null,"abstract":"Стаття підготовлена з метою аналітичного огляду історії виникнення поняття «інформаційна компетент-ність», його першоджерел та попередніх варіацій, з тим, щоб краще зрозуміти еволюційні процеси восвіті, зокрема в спеціальній. У дослідженні використовувалися теоретичні методи: аналіз літературнихджерел, синтез отриманих даних з різних інформаційних джерел, індукція інформації з різних галузейнаукової діяльності (історія, палеонтологія та педагогіка), порівняння та класифікація. У статті викла-дено короткий історичний екскурс еволюції поняття інформації в освіті від первісних часів до сьогодні.Проаналізовано різні погляди в освіті на інформаційну компетентність. За результатами теоретичногодослідження виявлено пряму кореляцію змісту освіти та «інформаційної компетентності» від культур-ного, економічного, релігійного, інтелектуального, соціального стану розвитку суспільства. Підкресленопрямий зв’язок між змістом освіти та уявленням про «інформаційну компетентність». Виявлено низкуособливостей у структурі «інформаційної компетентності» в загальній і спеціальній освіті.Отже, «інформаційна компетентність» як компонент сучасної концепції компетентнісного підходуу вітчизняній освіті є залежним від світових тенденцій, політики країни, стану розвитку суспільствата його підготовленості до революційних змін у всіх ланках науки та техніки, а також є частиноюпевним чином змодельованої відповіді на запит держави у формуванні «ідеального громадянина».Відіграючи роль одного з формуючих чинників нової генерації громадян, «інформаційна компе-тентність» має випереджувати запити держави, що відображає необхідність у прогностичності приїї формуванні та розвитку у всіх ланках освіти. Це, своєю чергою, зумовлює розширення та певнерозмиття чітких меж визначення зазначеного поняття, адже передбачає ідею подальшого поступо-вого вдосконалення складових, що входять до «інформаційної компетентності» впродовж усьогожиття. Таким чином, виникає необхідність паралельного формування позитивного особистісногоставлення до процесу освіти загалом, тобто це вже не просто вміння працювати з інформацією врізних її видах (знаннями, уміннями (алгоритмами діяльності), практичними навичками (лайфха-ками, які допомагають підвищити ефективність, швидкість роботи); усною, письмовою, закодова-ною; вербальною та невербальною) та вміння використовувати для цього різні технічні засоби, а йбути зацікавленим в опануванні нових джерел, нових підходів до роботи з інформацією впродовжжиття як під час, так і після закінчення професійної діяльності.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"18 4","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132531596","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Центр післядипломної освіти Запорізького національного університету на допомогу професійному розвитку освітян
扎波罗热国立大学研究生教育中心支持教师的专业发展
{"title":"Центр післядипломної освіти Запорізького національного університету на допомогу професійному розвитку освітян","authors":"Є.А. Клопота","doi":"10.33189/ectu.v103i3.84","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v103i3.84","url":null,"abstract":"Центр післядипломної освіти Запорізького національного університету на допомогу професійному розвитку освітян","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130354602","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：