Pub Date : 2022-07-18DOI: 10.33189/ectu.v106i2.109
Юлія Рібцун
Третьої суботи травня в Україні відзначають професійне свято працівни-ків науки. Саме тому щорічним традиційним заходом Інституту є проведеннянауковцями спільно з психолого-педагогічними працівниками закладів дошкіль-ної, шкільної, вищої освіти, навчально-реабілітаційних, інклюзивно-ресурснихцентрів Всеукраїнського марафону в рамках Днів науки. Цьогоріч марафонтривав упродовж 16 – 24 травня. На ньому всі сім відділів змогли презентуватисвої вагомі наукові здобутки, які користуються значним попитом серед науково-педагогічних працівників і ефективно впроваджуються в практику.
{"title":"Вітчизняна освіта і наука як основа розвитку потенціалу суспільства","authors":"Юлія Рібцун","doi":"10.33189/ectu.v106i2.109","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v106i2.109","url":null,"abstract":"Третьої суботи травня в Україні відзначають професійне свято працівни-ків науки. Саме тому щорічним традиційним заходом Інституту є проведеннянауковцями спільно з психолого-педагогічними працівниками закладів дошкіль-ної, шкільної, вищої освіти, навчально-реабілітаційних, інклюзивно-ресурснихцентрів Всеукраїнського марафону в рамках Днів науки. Цьогоріч марафонтривав упродовж 16 – 24 травня. На ньому всі сім відділів змогли презентуватисвої вагомі наукові здобутки, які користуються значним попитом серед науково-педагогічних працівників і ефективно впроваджуються в практику.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133001975","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-18DOI: 10.33189/ectu.v106i2.107
Зоряна Мартинюк
Сьогодення потребує кардинальних змін щодо навчання і розвитку освітнього процесу в інклюзив-ному просторі. Для забезпечення рівного доступу до якісної освіти за стандартами Міністерствомосвіти і науки України та Інститутом спеціальної педагогіки і психології імені Миколи ЯрмаченкаНаціональної академії педагогічних наук України було розроблено методичні рекомендації для ін-клюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) щодо визначення рівнів підтримки, категорії освітніх труднощівв осіб з особливими освітніми потребами в освітньому процесі. Методичні рекомендації містятьхарактеристику освітніх труднощів і рівні підтримки відповідно до індивідуальних потреб та мож-ливостей учнів з особливими освітніми потребами. У них модифіковано диференційований підхіддо забезпечення підтримки дітей з особливими освітніми потребами, затверджено нову формуіндивідуальної програми розвитку і визначення рівнів підтримки в освітньому процесі дітей під часінклюзивного навчання.У статті автор розкриває 5 рівнів підтримки для дітей із ринолалією. Якщо в учнів виникають не-значні поодинокі труднощі, які можна подолати зусиллями закладу освіти, їм може надаватисяпідтримка першого рівня. Якщо зусиль закладу освіти буде недостатньо, батькам рекомендованозвернутися до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи зметою визначення її особливих освітніх потреб. Уже тоді визначатиметься, який рівень підтримкипід час освітнього процесу може надаватися такому учню. Зокрема, другий рівень надається учням,які мають труднощі ІІ ступеня прояву (труднощі легкого ступеня прояву). Третій – надається учням,які мають труднощі ІІІ ступеня прояву (труднощі помірного ступеня прояву). Відповідно четвер-тий – особам, які мають труднощі тяжкого ступеня прояву. Учням із найтяжчим ступенем проявунадається п’ятий рівень підтримки. Дітям надаватиметься підтримка другого-п’ятого рівня фахівця-ми ІРЦ та зазначається у висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.Зазначені рівні дадуть можливість спеціалістам визначити рівень підтримки, що слугуватиме під-ґрунтям для корекційної роботи.
{"title":"Рівні підтримки дітей з ринолалією в освітньому процесі","authors":"Зоряна Мартинюк","doi":"10.33189/ectu.v106i2.107","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v106i2.107","url":null,"abstract":"Сьогодення потребує кардинальних змін щодо навчання і розвитку освітнього процесу в інклюзив-ному просторі. Для забезпечення рівного доступу до якісної освіти за стандартами Міністерствомосвіти і науки України та Інститутом спеціальної педагогіки і психології імені Миколи ЯрмаченкаНаціональної академії педагогічних наук України було розроблено методичні рекомендації для ін-клюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) щодо визначення рівнів підтримки, категорії освітніх труднощівв осіб з особливими освітніми потребами в освітньому процесі. Методичні рекомендації містятьхарактеристику освітніх труднощів і рівні підтримки відповідно до індивідуальних потреб та мож-ливостей учнів з особливими освітніми потребами. У них модифіковано диференційований підхіддо забезпечення підтримки дітей з особливими освітніми потребами, затверджено нову формуіндивідуальної програми розвитку і визначення рівнів підтримки в освітньому процесі дітей під часінклюзивного навчання.У статті автор розкриває 5 рівнів підтримки для дітей із ринолалією. Якщо в учнів виникають не-значні поодинокі труднощі, які можна подолати зусиллями закладу освіти, їм може надаватисяпідтримка першого рівня. Якщо зусиль закладу освіти буде недостатньо, батькам рекомендованозвернутися до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи зметою визначення її особливих освітніх потреб. Уже тоді визначатиметься, який рівень підтримкипід час освітнього процесу може надаватися такому учню. Зокрема, другий рівень надається учням,які мають труднощі ІІ ступеня прояву (труднощі легкого ступеня прояву). Третій – надається учням,які мають труднощі ІІІ ступеня прояву (труднощі помірного ступеня прояву). Відповідно четвер-тий – особам, які мають труднощі тяжкого ступеня прояву. Учням із найтяжчим ступенем проявунадається п’ятий рівень підтримки. Дітям надаватиметься підтримка другого-п’ятого рівня фахівця-ми ІРЦ та зазначається у висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.Зазначені рівні дадуть можливість спеціалістам визначити рівень підтримки, що слугуватиме під-ґрунтям для корекційної роботи.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134400241","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-18DOI: 10.33189/ectu.v106i2.108
Галина Воробель
З-поміж актуальних проблем освіти дітей з порушеннями слуху – наукове обґрунтування та розробленняметодичних основ реалізації концепції Нової української школи, визначення особливостейадаптації для учнів спеціальних шкіл і навчально-реабілітаційних центрів, упровадження іннова-ційних технологій забезпечення максимально можливого особистісного розвитку учнів з порушен-нями слуху відповідно до їхніх індивідуальних потреб і здібностей, та інтеграції в соціум на основісамоактуалізації. За результатами аналізу сучасних методів навчання (компетентнісне, проблемненавчання; особистісно зорієнтований, діяльнісний підходи) визначено особливості реалізації змістуосвіти для учнів з порушеннями слуху: упевненість учителя в розумінні дитиною способу виконаннязавдання, урахування індивідуальних здібностей, психологічних характеристик учнів, увага до роз-витку критичного мислення, уміння працювати в команді, застосовувати знання в нових умовах,підтримка мотивації до навчання, використання практико орієнтованих прийомів, створення по-зитивного емоційного середовища (безпосереднього контакту вчителя та учня). Акцентовано наважливості використання української жестової мови в освітньому процесі для дітей з порушення-ми слуху. Йдеться про повноцінну комунікацію, уміння вчителя донести зміст навчання на уроці(перевірити, випробувати, проаналізувати успіхи та невдачі у власному викладанні, застосувати,щоб зробити свій урок цікавим, інноваційним і головне результативним). В основі представленихматеріалів багаторічний досвід управління успішним спеціальним закладом, який посідає високімісця в рейтингу шкіл м. Хмельницького за результатами складання ЗНО та активно співпрацює зІнститутом спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, розробляє тавпроваджує інноваційні освітні та корекційно-розвивальні технології.
{"title":"Ефективна реалізація положень концепції нової української школи для учнів з порушеннями слуху","authors":"Галина Воробель","doi":"10.33189/ectu.v106i2.108","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v106i2.108","url":null,"abstract":"З-поміж актуальних проблем освіти дітей з порушеннями слуху – наукове обґрунтування та розробленняметодичних основ реалізації концепції Нової української школи, визначення особливостейадаптації для учнів спеціальних шкіл і навчально-реабілітаційних центрів, упровадження іннова-ційних технологій забезпечення максимально можливого особистісного розвитку учнів з порушен-нями слуху відповідно до їхніх індивідуальних потреб і здібностей, та інтеграції в соціум на основісамоактуалізації. За результатами аналізу сучасних методів навчання (компетентнісне, проблемненавчання; особистісно зорієнтований, діяльнісний підходи) визначено особливості реалізації змістуосвіти для учнів з порушеннями слуху: упевненість учителя в розумінні дитиною способу виконаннязавдання, урахування індивідуальних здібностей, психологічних характеристик учнів, увага до роз-витку критичного мислення, уміння працювати в команді, застосовувати знання в нових умовах,підтримка мотивації до навчання, використання практико орієнтованих прийомів, створення по-зитивного емоційного середовища (безпосереднього контакту вчителя та учня). Акцентовано наважливості використання української жестової мови в освітньому процесі для дітей з порушення-ми слуху. Йдеться про повноцінну комунікацію, уміння вчителя донести зміст навчання на уроці(перевірити, випробувати, проаналізувати успіхи та невдачі у власному викладанні, застосувати,щоб зробити свій урок цікавим, інноваційним і головне результативним). В основі представленихматеріалів багаторічний досвід управління успішним спеціальним закладом, який посідає високімісця в рейтингу шкіл м. Хмельницького за результатами складання ЗНО та активно співпрацює зІнститутом спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, розробляє тавпроваджує інноваційні освітні та корекційно-розвивальні технології.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128323587","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-18DOI: 10.33189/ectu.v106i2.103
Юлія Шевченко
У статті представлені методичні рекомендації щодо формування соціальних компетенцій дітей мо-лодшого шкільного віку з синдромом Дауна. Визначено цілі, напрями, етапи, принципи роботи.Розкрито організаційні та змістовні аспекти роботи з формування соціальної компетентності наспеціальних заняттях, описано структуру спеціальних занять. У статті наголошено на тому, що ко-рекційно-психологічна діяльність має носити комплексний характер і здійснюватися не тільки наспеціальних заняттях, але і під час організації повсякденного життя дитини в навчальному закладіі в родині, при формуванні соціальної компетентності. Важливими критеріями такої діяльності є:проєктування ситуацій успіху, надання дитині права вибору, права на помилку, права на щоденнурадість. Автором зазначено, що поведінка є зовнішнім проявом соціальної компетентності дити-ни. Вона відображає ступінь усвідомленості соціальних знань і допомагає зробити висновок проте, наскільки ці знання впливають на діяльність дитини. Поведінка має відповідати соціальнимнормам, не завдавати незручностей оточуючим, містити в собі ефективні способи спілкування зіншими людьми і сприяти задоволенню власних потреб. Автор робить акцент на тому, що режимнавчального закладу має бути наповнений змістовною діяльністю і спілкуванням. Це сприяє роз-витку духовногосвіту дитини. Вирішуючи це завдання, фахівець створює сприятливе підґрунтя длярозвитку позитивних рис характеру і соціальних якостей особистості. Використовуючи моральноспрямовані методи виховання, фахівець формує етично зрозумілу культуру поведінки в громад-ських місцях, культуру взаємин, мови, зовнішнього вигляду. Ігрові прийоми, використані фахів-цем, викликають у дітей позитивні емоції, забезпечують більш високу сприйнятливість дитиноюморальних правил і норм поведінки.Автором запропоновано загальний план заходів щодо формування соціальної компетентності вдітей молодшого шкільного віку з синдромом Дауна. Зроблено висновок, що організація безпо-середньої діяльності дітей є одним із способів вирішення завдань, позначених у державному освіт-ньому стандарті шкільної освіти як формування загальної культури особистості, у т. ч. і формуван-ня соціальної компетентності дітей молодшого шкільного віку.
{"title":"Методичні рекомендації щодо формування соціальної компетентності у дітей молодшого шкільного віку із синдромом Дауна","authors":"Юлія Шевченко","doi":"10.33189/ectu.v106i2.103","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v106i2.103","url":null,"abstract":"У статті представлені методичні рекомендації щодо формування соціальних компетенцій дітей мо-лодшого шкільного віку з синдромом Дауна. Визначено цілі, напрями, етапи, принципи роботи.Розкрито організаційні та змістовні аспекти роботи з формування соціальної компетентності наспеціальних заняттях, описано структуру спеціальних занять. У статті наголошено на тому, що ко-рекційно-психологічна діяльність має носити комплексний характер і здійснюватися не тільки наспеціальних заняттях, але і під час організації повсякденного життя дитини в навчальному закладіі в родині, при формуванні соціальної компетентності. Важливими критеріями такої діяльності є:проєктування ситуацій успіху, надання дитині права вибору, права на помилку, права на щоденнурадість. Автором зазначено, що поведінка є зовнішнім проявом соціальної компетентності дити-ни. Вона відображає ступінь усвідомленості соціальних знань і допомагає зробити висновок проте, наскільки ці знання впливають на діяльність дитини. Поведінка має відповідати соціальнимнормам, не завдавати незручностей оточуючим, містити в собі ефективні способи спілкування зіншими людьми і сприяти задоволенню власних потреб. Автор робить акцент на тому, що режимнавчального закладу має бути наповнений змістовною діяльністю і спілкуванням. Це сприяє роз-витку духовногосвіту дитини. Вирішуючи це завдання, фахівець створює сприятливе підґрунтя длярозвитку позитивних рис характеру і соціальних якостей особистості. Використовуючи моральноспрямовані методи виховання, фахівець формує етично зрозумілу культуру поведінки в громад-ських місцях, культуру взаємин, мови, зовнішнього вигляду. Ігрові прийоми, використані фахів-цем, викликають у дітей позитивні емоції, забезпечують більш високу сприйнятливість дитиноюморальних правил і норм поведінки.Автором запропоновано загальний план заходів щодо формування соціальної компетентності вдітей молодшого шкільного віку з синдромом Дауна. Зроблено висновок, що організація безпо-середньої діяльності дітей є одним із способів вирішення завдань, позначених у державному освіт-ньому стандарті шкільної освіти як формування загальної культури особистості, у т. ч. і формуван-ня соціальної компетентності дітей молодшого шкільного віку.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130387549","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-18DOI: 10.33189/ectu.v106i2.105
Ксенія Бужинецька
У статті окреслені особливості навчання, виховання і розвитку дітей, які обтяженігіперактивним розладом із дефіцитом уваги.За даними численних учених гіперактивність зумовлена фізіологічно і трактується якпорушення функціонування ланцюгового зв’язку між лобовою ділянкою кори головногомозку та базальними гангліями, які беруть участь у здійсненні вищої нервової діяльності,зокрема процесів мислення, вираження емоцій і протікання навчального процесу.Наголошено, що проблема виникнення таких проявів у дітей залишається актуальною внауковому колі сучасних досліджень, зокрема питання навчання дошкільників і молодшихшколярів з гіперактивним розладом із дефіцитом уваги посідає особливе місце, оскількиспецифіка проявів порушення накладає негативний вплив на їхню поведінку, зумовлюєпевні труднощі під час засвоєння навчального матеріалу, впливає на рівень сформованостінеобхідних знань, умінь, навичок тощо.
{"title":"До проблеми вивчення гіперактивного розладу із дефіцитом уваги у дітей молодшого шкільного віку","authors":"Ксенія Бужинецька","doi":"10.33189/ectu.v106i2.105","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v106i2.105","url":null,"abstract":"У статті окреслені особливості навчання, виховання і розвитку дітей, які обтяженігіперактивним розладом із дефіцитом уваги.За даними численних учених гіперактивність зумовлена фізіологічно і трактується якпорушення функціонування ланцюгового зв’язку між лобовою ділянкою кори головногомозку та базальними гангліями, які беруть участь у здійсненні вищої нервової діяльності,зокрема процесів мислення, вираження емоцій і протікання навчального процесу.Наголошено, що проблема виникнення таких проявів у дітей залишається актуальною внауковому колі сучасних досліджень, зокрема питання навчання дошкільників і молодшихшколярів з гіперактивним розладом із дефіцитом уваги посідає особливе місце, оскількиспецифіка проявів порушення накладає негативний вплив на їхню поведінку, зумовлюєпевні труднощі під час засвоєння навчального матеріалу, впливає на рівень сформованостінеобхідних знань, умінь, навичок тощо.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131905388","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-18DOI: 10.33189/ectu.v106i2.101
Марина Омельченко, О. В. Мамічева, В. О. Сильченко, Вікторія Кордонець
У статті розглядається актуальне питання оптимізації мовленнєвого розвитку дітей з порушеннямиінтелекту, зростання вимог до якого обумовлено впровадженням у систему освіти нових програмі технологій навчання. Мета статті – репрезентувати та проаналізувати результати наукового до-слідження формування комунікативної компетенції у дошкільників з порушеннями інтелектуаль-ного розвитку засобами сюжетно-рольової гри. Для реалізації зазначеної мети було використанотеоретичні та емпіричні методи, які дозволили не лише обґрунтувати взаємозв’язок між грою тарозвитком мовлення дітей, але й розробити доцільні засоби сюжетно-рольової гри – матеріальні,цифрові, дидактичні та літературно-інформаційні, системно впровадити їх у корекційно-педагогіч-ний процес спеціального закладу дошкільної освіти, проаналізувати результативність досліджен-ня. Розроблена система включала в себе такі напрями корекційно-педагогічної роботи як: збага-чення і активізація словника; формування й закріплення граматично та морфологічно правильногомовлення; розвиток виразного зв’язного діалогічного мовлення; виховання мотиваційної потребиу спілкуванні; виховання культури мовлення у спілкуванні. Представлені у статті результати впро-вадження системи формування комунікативної компетенції дітей з порушеннями інтелектуальногорозвитку засвідчують позитивні тенденції у розвитку мовлення досліджуваних, зокрема: збільшен-ня активного словникового запасу; зростання зосередженості й усвідомлення зверненого мовлен-ня; зростання граматичної та морфологічної правильності мовлення; дотримання норм і правиллітературної мови, застосування засобів виразності – відповідної інтонації, гучності, емоційногозабарвлення мовлення. Представлені у статті результати дозволили дійти висновків, що перспек-тиви подальших досліджень мають бути пов’язані з наступними напрямами науково-практичнихпошуків: вивченням засобів оптимізації комунікативного стану дітей з порушеннями інтелекту;розробленням навчально-методичного забезпечення діяльності закладів дошкільної освіти; впро-вадженням у дошкільні освітні програми та програми розвитку системи формування комуніка-тивної компетенції засобами сюжетно-рольової гри; подальшим вивченням критеріїв оцінюваннякомунікативних компетенцій дітей.
{"title":"Формування комунікативної компетенції у дошкільників з порушеннями інтелектуального розвитку засобами сюжетно-рольової гри","authors":"Марина Омельченко, О. В. Мамічева, В. О. Сильченко, Вікторія Кордонець","doi":"10.33189/ectu.v106i2.101","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v106i2.101","url":null,"abstract":"У статті розглядається актуальне питання оптимізації мовленнєвого розвитку дітей з порушеннямиінтелекту, зростання вимог до якого обумовлено впровадженням у систему освіти нових програмі технологій навчання. Мета статті – репрезентувати та проаналізувати результати наукового до-слідження формування комунікативної компетенції у дошкільників з порушеннями інтелектуаль-ного розвитку засобами сюжетно-рольової гри. Для реалізації зазначеної мети було використанотеоретичні та емпіричні методи, які дозволили не лише обґрунтувати взаємозв’язок між грою тарозвитком мовлення дітей, але й розробити доцільні засоби сюжетно-рольової гри – матеріальні,цифрові, дидактичні та літературно-інформаційні, системно впровадити їх у корекційно-педагогіч-ний процес спеціального закладу дошкільної освіти, проаналізувати результативність досліджен-ня. Розроблена система включала в себе такі напрями корекційно-педагогічної роботи як: збага-чення і активізація словника; формування й закріплення граматично та морфологічно правильногомовлення; розвиток виразного зв’язного діалогічного мовлення; виховання мотиваційної потребиу спілкуванні; виховання культури мовлення у спілкуванні. Представлені у статті результати впро-вадження системи формування комунікативної компетенції дітей з порушеннями інтелектуальногорозвитку засвідчують позитивні тенденції у розвитку мовлення досліджуваних, зокрема: збільшен-ня активного словникового запасу; зростання зосередженості й усвідомлення зверненого мовлен-ня; зростання граматичної та морфологічної правильності мовлення; дотримання норм і правиллітературної мови, застосування засобів виразності – відповідної інтонації, гучності, емоційногозабарвлення мовлення. Представлені у статті результати дозволили дійти висновків, що перспек-тиви подальших досліджень мають бути пов’язані з наступними напрямами науково-практичнихпошуків: вивченням засобів оптимізації комунікативного стану дітей з порушеннями інтелекту;розробленням навчально-методичного забезпечення діяльності закладів дошкільної освіти; впро-вадженням у дошкільні освітні програми та програми розвитку системи формування комуніка-тивної компетенції засобами сюжетно-рольової гри; подальшим вивченням критеріїв оцінюваннякомунікативних компетенцій дітей.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"60 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131947049","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Відповідно до Концепції Нової української школи основними компонентами її формули є:розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків, здібностей і можливостей,формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб зростаючої особистості,виховання потреб до самостійного пізнання світу, вироблення вмінь творчого застосуванняздобутих знань у практичній діяльності. Тому розвиток пізнавальної активності особистостідитини є важливою умовою, необхідною для досягнення позитивних результатів навчанняі виховання.Мета статті – надати результати дослідження теоретичних основ розвитку пізнавальноїактивності учнів початкових класів засобами інтерактивного навчання, визначити провідніположення щодо застосування інтерактивних методів в освіті молодших школярів зпорушеннями слуху. Установлено, що поєднання традиційних інструментів з інтерактивнимиметодами (цифровими технологіями) допомагає значно підвищити в учнів мотиваціюдо навчання; забезпечує можливість здійснити диференційований підхід до всіх учнів;сприяє кращій інтеграції дитини в навчальний процес в умовах інклюзивного навчання;є ефективним саме при дистанційному форматі; забезпечує наскрізне формуванняінформаційної компетентності впродовж усього періоду навчання; дає змогу зробитиосвітній процес досконалішим і особистісно орієнтованішим.
{"title":"Організація інтерактивного навчання учнів з порушеннями слуху у початковій школі","authors":"Наталія Сергеєва","doi":"10.33189/ectu.v1i105.98","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v1i105.98","url":null,"abstract":"Відповідно до Концепції Нової української школи основними компонентами її формули є:розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків, здібностей і можливостей,формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб зростаючої особистості,виховання потреб до самостійного пізнання світу, вироблення вмінь творчого застосуванняздобутих знань у практичній діяльності. Тому розвиток пізнавальної активності особистостідитини є важливою умовою, необхідною для досягнення позитивних результатів навчанняі виховання.Мета статті – надати результати дослідження теоретичних основ розвитку пізнавальноїактивності учнів початкових класів засобами інтерактивного навчання, визначити провідніположення щодо застосування інтерактивних методів в освіті молодших школярів зпорушеннями слуху. Установлено, що поєднання традиційних інструментів з інтерактивнимиметодами (цифровими технологіями) допомагає значно підвищити в учнів мотиваціюдо навчання; забезпечує можливість здійснити диференційований підхід до всіх учнів;сприяє кращій інтеграції дитини в навчальний процес в умовах інклюзивного навчання;є ефективним саме при дистанційному форматі; забезпечує наскрізне формуванняінформаційної компетентності впродовж усього періоду навчання; дає змогу зробитиосвітній процес досконалішим і особистісно орієнтованішим.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128646905","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
VIІ Міжнародний конгрес зі спеціальної педагогіки та психології «Діти з особливими потребами: від рівних прав – до рівних можливостей»
第八届国际特殊教育学和心理学大会："有特殊需要的儿童：从平等权利到平等机会"。
{"title":"VIІ Міжнародний конгрес зі спеціальної педагогіки та психології «Діти з особливими потребами: від рівних прав – до рівних можливостей»","authors":"Л.І. Прохоренко, Наталія Іванівна Ярмола","doi":"10.33189/ectu.v1i105.99","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v1i105.99","url":null,"abstract":"VIІ Міжнародний конгрес зі спеціальної педагогіки та психології «Діти з особливими потребами: від рівних прав – до рівних можливостей»","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133527906","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-03-26DOI: 10.33189/ectu.v1i105.100
М. О. Супрун, Володимир Шевченко, І. В. Гладченко
Миттєвості життя вчителя у споминах учнів-друзів (до 80-річчя від дня народження І. П. Колесника)
{"title":"Миттєвості життя вчителя у споминах учнів-друзів (до 80-річчя від дня народження І. П. Колесника)","authors":"М. О. Супрун, Володимир Шевченко, І. В. Гладченко","doi":"10.33189/ectu.v1i105.100","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v1i105.100","url":null,"abstract":"Миттєвості життя вчителя у споминах учнів-друзів (до 80-річчя від дня народження І. П. Колесника)","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114174814","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-03-26DOI: 10.33189/ectu.v107i3.116
Юлія Рібцун
Інноваційне наукове бачення в галузі спеціальної освіти полягає у впровадженні нових підходів з метою гуманізації сфери соціономічних професій, удосконалення навчання дітей з особливими освітніми потребами (ООП) в умовах інклюзії, у тому числі розробленні оновленого курикулуму, спрямованого на задоволення наявних потреб конкретної дитини, з відповідною організацією освітнього середовища (створення індивідуальної програми розвитку; адаптація, модифікація шкільних програм; збільшення часу на опанування навчального матеріалу; залучення до підтримки міждисциплінарної команди фахівців; застосування допоміжних засобів навчання тощо). Досить чисельною категорією дітей з ООП є молодші школярі з особливими мовленнєвими потребами, які, хоч і здобувають цензову освіту, навчаючись за типовими загальноосвітніми програмами, мають специфічні порушення як усного, так і писемного, як імпресивного, так і експресивного, як зовнішнього, так і внутрішнього мовлення, а також своєрідне протікання інших вищих психічних функцій – гнозису, праксису, мнестичних і мисленнєвих процесів, емоційно-вольової сфери, що, своєю чергою, потребує характерологічного наповнення освітніх програм, з урахуванням наявних труднощів і рівнів підтримки. Саме тому нами, відповідно до системно-синергетичного принципу, розроблені універсальні освітні структуровані та водночас дисипативні нелінійні програми (адаптаційно-ігровий цикл – 1-2 класи, основний цикл – 3-4 класи Нової української школи), якими передбачено урахування пропедевтичних, навчально-виховних і корекційно-розвивальних завдань, що враховують сучасні тенденції спеціальної освіти на всіх рівнях, дозволяють простежити горизонталь міждисциплінарних діалогів, забезпечують наступність між дошкільною та шкільною ланкою, складають базис адаптаційного циклу (5-6 класи) та базового предметного навчання (7-9 класи). Нами були використані методи теоретичного рівня дослідження (аналіз, синтез, систематизація, генералізація, індуктивний і дедуктивний), а також емпіричні логопсиходіагностичні методи.
{"title":"До питання створення універсальних освітніх програм для дітей з особливими мовленнєвими потребами","authors":"Юлія Рібцун","doi":"10.33189/ectu.v107i3.116","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v107i3.116","url":null,"abstract":"Інноваційне наукове бачення в галузі спеціальної освіти полягає у впровадженні нових підходів з метою гуманізації сфери соціономічних професій, удосконалення навчання дітей з особливими освітніми потребами (ООП) в умовах інклюзії, у тому числі розробленні оновленого курикулуму, спрямованого на задоволення наявних потреб конкретної дитини, з відповідною організацією освітнього середовища (створення індивідуальної програми розвитку; адаптація, модифікація шкільних програм; збільшення часу на опанування навчального матеріалу; залучення до підтримки міждисциплінарної команди фахівців; застосування допоміжних засобів навчання тощо). \u0000Досить чисельною категорією дітей з ООП є молодші школярі з особливими мовленнєвими потребами, які, хоч і здобувають цензову освіту, навчаючись за типовими загальноосвітніми програмами, мають специфічні порушення як усного, так і писемного, як імпресивного, так і експресивного, як зовнішнього, так і внутрішнього мовлення, а також своєрідне протікання інших вищих психічних функцій – гнозису, праксису, мнестичних і мисленнєвих процесів, емоційно-вольової сфери, що, своєю чергою, потребує характерологічного наповнення освітніх програм, з урахуванням наявних труднощів і рівнів підтримки. \u0000Саме тому нами, відповідно до системно-синергетичного принципу, розроблені універсальні освітні структуровані та водночас дисипативні нелінійні програми (адаптаційно-ігровий цикл – 1-2 класи, основний цикл – 3-4 класи Нової української школи), якими передбачено урахування пропедевтичних, навчально-виховних і корекційно-розвивальних завдань, що враховують сучасні тенденції спеціальної освіти на всіх рівнях, дозволяють простежити горизонталь міждисциплінарних діалогів, забезпечують наступність між дошкільною та шкільною ланкою, складають базис адаптаційного циклу (5-6 класи) та базового предметного навчання (7-9 класи). \u0000Нами були використані методи теоретичного рівня дослідження (аналіз, синтез, систематизація, генералізація, індуктивний і дедуктивний), а також емпіричні логопсиходіагностичні методи.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"140 26","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134054940","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：