Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-69-74
E. Can, Gulmira Kuruoglu
Communication includes both linguistic and nonlinguistic forms and oral communication is the linguistic communication that exchanges information vocally and aurally. This process can be affected by various reasons and neurodegenerative diseases are one of them. In dementia, which is defined as a neurodegenerative disease, oral expression skills can be impaired in different ways. Linguistic problems can be observed in these patients’ speech. In this context, the oral expression skills of people with dementia of the Alzheimer type were analysed in this study. By using description tests both control group and Alzheimer group were compared within the use of verbal and nominal sentences. It was found out that these patients tend to use verbal sentences more in their oral speech. However, when compared to the control group the use of nominal sentences were higher
{"title":"ORAL EXPRESSION SKILLS OF PEOPLE WITH DEMENTIA","authors":"E. Can, Gulmira Kuruoglu","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-69-74","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-69-74","url":null,"abstract":"Communication includes both linguistic and nonlinguistic forms and oral communication is the linguistic communication that exchanges information vocally and aurally. This process can be affected by various reasons and neurodegenerative diseases are one of them. In dementia, which is defined as a neurodegenerative disease, oral expression skills can be impaired in different ways. Linguistic problems can be observed in these patients’ speech. In this context, the oral expression skills of people with dementia of the Alzheimer type were analysed in this study. By using description tests both control group and Alzheimer group were compared within the use of verbal and nominal sentences. It was found out that these patients tend to use verbal sentences more in their oral speech. However, when compared to the control group the use of nominal sentences were higher","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"215 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122820748","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-189-193
Olga Lozova
Метафоричність мови є однією з характеристик її якості. Метафора, якщо вона правильно зрозуміла реципієнтом, дозволяє оцінити специфіку названого об'єкта та дає достатньо ознак для віднесення об'єкта до певного класу. Ступінь метафоричної номінативності може бути інтерпретована як особлива величина – ступінь метафоризації дискурсу, і як рефлексивний стрибок, що провокується метафоризованим текстом. Рефлексія - це інструмент узгодження змісту минулого досвіду комуніканта та мовної ситуації. Завдяки рефлексії аналізована ситуація набуває певних рис ситуацій, раніше засвоєних слухачем, і змінює ставлення адресата до вже наявного досвіду. Когнітивний потенціал метафори залежить від того, наскільки далекою є категорія нового образу від категорії, на яку спрямований акт відображення. Метафорична номінація – це інструмент вербальної різноманітності, який ефективний для запобігання пересиченню.
{"title":"ОКРЕМІ АСПЕКТИ КОМУНІКАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ МЕТАФОРИЧНОЇ НОМІНАЦІЇ","authors":"Olga Lozova","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-189-193","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-189-193","url":null,"abstract":"Метафоричність мови є однією з характеристик її якості. Метафора, якщо вона правильно зрозуміла реципієнтом, дозволяє оцінити специфіку названого об'єкта та дає достатньо ознак для віднесення об'єкта до певного класу. Ступінь метафоричної номінативності може бути інтерпретована як особлива величина – ступінь метафоризації дискурсу, і як рефлексивний стрибок, що провокується метафоризованим текстом. Рефлексія - це інструмент узгодження змісту минулого досвіду комуніканта та мовної ситуації. Завдяки рефлексії аналізована ситуація набуває певних рис ситуацій, раніше засвоєних слухачем, і змінює ставлення адресата до вже наявного досвіду. Когнітивний потенціал метафори залежить від того, наскільки далекою є категорія нового образу від категорії, на яку спрямований акт відображення. Метафорична номінація – це інструмент вербальної різноманітності, який ефективний для запобігання пересиченню.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"57 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121743963","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-260-263
Tetiana Semashko
Наукові спостереження за назвами кольорів, які автор розглядає як один із універсальних кодів світу, свідчать про розвиток системи колірної символіки в бік кількісного зростання, отже, спостерігається тенденція до використання барвників, здатних відображати колірні нюанси. . На прикладі колірних назв світло-блакитних відтінків – блакитний, блакитний, небесний – автор пропонованого дослідження ставить за мету простежити взаємозв’язок між семантичною структурою останніх, властивостями природних колірних сигналів та їх образами у свідомості українців. та способи мовного кодування позамовної інформації за їх змістом як складових мовної картини світу представників української культури.
{"title":"КОЛЬОРОНАЗВИ ЯК ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ КОДИ ТВОРЕННЯ СВІТУ ЕТНОСУ","authors":"Tetiana Semashko","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-260-263","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-260-263","url":null,"abstract":"Наукові спостереження за назвами кольорів, які автор розглядає як один із універсальних кодів світу, свідчать про розвиток системи колірної символіки в бік кількісного зростання, отже, спостерігається тенденція до використання барвників, здатних відображати колірні нюанси. . На прикладі колірних назв світло-блакитних відтінків – блакитний, блакитний, небесний – автор пропонованого дослідження ставить за мету простежити взаємозв’язок між семантичною структурою останніх, властивостями природних колірних сигналів та їх образами у свідомості українців. та способи мовного кодування позамовної інформації за їх змістом як складових мовної картини світу представників української культури.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131108002","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-80-85
Stefaniya Dobroskok
У статті наведено авторське розуміння мовної толерантності. Відповідно до нашого наукового розуміння, мовна толерантність - це терпимість та поблажливість суб'єктів мови до чужої мови. Це установка на ліберально шанобливі мовні відносини, терпиме ставлення та прийняття з розумінням мовної поведінки носіїв різних етнічних мов, їх національних мовних традицій та цінностей, відмінних від власних. Мовна толерантність допомагає запобігти міжетнічним конфліктам на тлі мовної нетерпимості та сформувати збалансовану мовну політику.
{"title":"МОВНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПСИХОЛІНГВІСТИКИ КОМУНІКАТИВНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ","authors":"Stefaniya Dobroskok","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-80-85","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-80-85","url":null,"abstract":"У статті наведено авторське розуміння мовної толерантності. Відповідно до нашого наукового розуміння, мовна толерантність - це терпимість та поблажливість суб'єктів мови до чужої мови. Це установка на ліберально шанобливі мовні відносини, терпиме ставлення та прийняття з розумінням мовної поведінки носіїв різних етнічних мов, їх національних мовних традицій та цінностей, відмінних від власних. Мовна толерантність допомагає запобігти міжетнічним конфліктам на тлі мовної нетерпимості та сформувати збалансовану мовну політику.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"2015 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129283982","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-97-101
Svitlana Ihnatieva
У статті розкривається ідея самопрезентативності як психологічної категорії, спрямованої створення позитивного належного враження; простежено її функціонування на матеріалі щоденника. Доведено, що саморепрезентативність є ефективним заходом подання особистої інформації, що сприяє формуванню "Я". У контексті щоденникового оповідання категорія саморепрезентативності пов'язана з комунікативним феноменом, що є конкретними мовними діями суб'єкта щоденника по репрезентації особистих відносин у певний період життя. Звернено увагу на розуміння процесів самопрезентативності, у тому числі на комунікативну компетенцію, комунікативну поведінку, комунікативно-прагматичний канон, що виявляється у спілкуванні.
{"title":"МОДЕЛЬ САМОПРЕЗЕНТАТИВНОСТІ ДІАРИСТА В ЩОДЕННИКОВОМУ НАРАТИВІ","authors":"Svitlana Ihnatieva","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-97-101","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-97-101","url":null,"abstract":"У статті розкривається ідея самопрезентативності як психологічної категорії, спрямованої створення позитивного належного враження; простежено її функціонування на матеріалі щоденника. Доведено, що саморепрезентативність є ефективним заходом подання особистої інформації, що сприяє формуванню \"Я\". У контексті щоденникового оповідання категорія саморепрезентативності пов'язана з комунікативним феноменом, що є конкретними мовними діями суб'єкта щоденника по репрезентації особистих відносин у певний період життя. Звернено увагу на розуміння процесів самопрезентативності, у тому числі на комунікативну компетенцію, комунікативну поведінку, комунікативно-прагматичний канон, що виявляється у спілкуванні.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123020722","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-269-273
Dmytro Syzonov
У статті розкривається проблема нового статусу медіакомунікації в сучасну інформаційну епоху, так звану цифрову епоху (Sujon, Dyer, 2020). Медіакомунікація є дзеркалом динамічних змін у глобалізованому світі. Змінюються стилістичні форми, видозмінюються жанри, трансформуються мовні засоби. Основними чинниками таких змін є, зокрема, психологічні: людина ХХІ століття під впливом інформатизації та еволюції ЗМІ змінює свою мову. У дослідженні також розглядається проблема Manipulation 2.0 – відкриття нового типу маніпуляції в мультимедіа.
{"title":"МЕДІЙНА КОМУНІКАЦІЯ В УМОВАХ DIGYTAL AGE","authors":"Dmytro Syzonov","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-269-273","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-269-273","url":null,"abstract":"У статті розкривається проблема нового статусу медіакомунікації в сучасну інформаційну епоху, так звану цифрову епоху (Sujon, Dyer, 2020). Медіакомунікація є дзеркалом динамічних змін у глобалізованому світі. Змінюються стилістичні форми, видозмінюються жанри, трансформуються мовні засоби. Основними чинниками таких змін є, зокрема, психологічні: людина ХХІ століття під впливом інформатизації та еволюції ЗМІ змінює свою мову. У дослідженні також розглядається проблема Manipulation 2.0 – відкриття нового типу маніпуляції в мультимедіа.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"135 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129212765","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-321-325
V. Shynkaruk
У статті аналізуються причини актуалізації запозичень у сучасній українській з економічної тематики, зумовлені низкою екстралінгвістичних чинників. Подано погляди українських лінгвістів на іноземні лексичні одиниці, зокрема у дискурсі ЗМІ. Досягнення поставленої мети зумовило використання таких методів: описового, порівняльного, контекстуально-семантичного та функціонального аналізу. Мета роботи – розглянути причини актуалізації іншомовної лексики у сучасній українській мові. Ми дійшли висновку, що останнім часом значна частина термінів іноземного походження актуалізується у ЗМІ, що зумовлено змінами у соціально-економічній сфері, наявністю інтернету, соціальних мереж, тісною міжмовною взаємодією. Було виявлено, що номінації у зв'язку з їх частим використанням у пресі поступово втрачають ознаки вузької спеціалізації та стають зрозумілими нефахівцям.
{"title":"ПЕРЕДУМОВИ АКТУАЛІЗАЦІЇ ЗАПОЗИЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ","authors":"V. Shynkaruk","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-321-325","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-321-325","url":null,"abstract":"У статті аналізуються причини актуалізації запозичень у сучасній українській з економічної тематики, зумовлені низкою екстралінгвістичних чинників. Подано погляди українських лінгвістів на іноземні лексичні одиниці, зокрема у дискурсі ЗМІ. Досягнення поставленої мети зумовило використання таких методів: описового, порівняльного, контекстуально-семантичного та функціонального аналізу. Мета роботи – розглянути причини актуалізації іншомовної лексики у сучасній українській мові. Ми дійшли висновку, що останнім часом значна частина термінів іноземного походження актуалізується у ЗМІ, що зумовлено змінами у соціально-економічній сфері, наявністю інтернету, соціальних мереж, тісною міжмовною взаємодією. Було виявлено, що номінації у зв'язку з їх частим використанням у пресі поступово втрачають ознаки вузької спеціалізації та стають зрозумілими нефахівцям. \u0000 ","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126260145","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-294-298
Marie-France Clerc
The article presents the results of the teaching of French language in the senior classes of high school. The author investigates the methods of successful French learning, analyses the ways of correcting mistakes, gives some examples of explaining the rules. The author concludes that the climate of benevolence is an important condition of successful language learning.
{"title":"My Experience in Teaching French","authors":"Marie-France Clerc","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-294-298","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-294-298","url":null,"abstract":"The article presents the results of the teaching of French language in the senior classes of high school. The author investigates the methods of successful French learning, analyses the ways of correcting mistakes, gives some examples of explaining the rules. The author concludes that the climate of benevolence is an important condition of successful language learning.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133365931","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-317-320
V. Shymko
This publication discusses the use of psycholinguistic tools in organizational research. The example of a comprehensive study of managerial culture in a business organization has been considered, the pilot part of which was a problem-targeted survey of respondents among top managers. The respective textual results were reduced to lemmas and their frequency analysis was carried out. The predominant n-grams in the texts were also identified. These categories were used to study and assess the discursive field of managerial culture in the organization. The results of cross-analysis of discourses became the basis for the development of a hypothesis regarding the leadership deficit among the managers of the organization, the causes and consequences of this deficit. The formulated assumptions were confirmed by the results of the main part of the study, which included differential psychological testing and individual interviews with respondents.
{"title":"On the Issue of Applied Psycholinguistics in Organizational Research","authors":"V. Shymko","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-317-320","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-317-320","url":null,"abstract":"This publication discusses the use of psycholinguistic tools in organizational research. The example of a comprehensive study of managerial culture in a business organization has been considered, the pilot part of which was a problem-targeted survey of respondents among top managers. The respective textual results were reduced to lemmas and their frequency analysis was carried out. The predominant n-grams in the texts were also identified. These categories were used to study and assess the discursive field of managerial culture in the organization. The results of cross-analysis of discourses became the basis for the development of a hypothesis regarding the leadership deficit among the managers of the organization, the causes and consequences of this deficit. The formulated assumptions were confirmed by the results of the main part of the study, which included differential psychological testing and individual interviews with respondents.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130700429","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-264-268
O. Semenova, Nina Khrystych
У статті представлені результати дослідження інтерференції в процесі вивчення англійської мови. Інтерференція розглядається як психологічне явище змішування кодів на рівні мовленнєвої діяльності окремих двомовних або багатомовних індивідів, яке може виникати як на підсвідомому, так і на свідомому рівнях. Автор досліджує полісемію як передумову інтерференції. Автор робить висновок, що в процесі мовлення мовна одиниця функціонує, з одного боку, як одиниця лексики, а з іншого – як компонент загальної структури пам’яті на основі асоціативних компонентів.
{"title":"ПОЛІСЕМІЯ ЯК ПСИХОЛІНГВІСТИЧНА ПЕРЕДУМОВА ВИНИКНЕННЯ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ","authors":"O. Semenova, Nina Khrystych","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-264-268","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-264-268","url":null,"abstract":"У статті представлені результати дослідження інтерференції в процесі вивчення англійської мови. Інтерференція розглядається як психологічне явище змішування кодів на рівні мовленнєвої діяльності окремих двомовних або багатомовних індивідів, яке може виникати як на підсвідомому, так і на свідомому рівнях. Автор досліджує полісемію як передумову інтерференції. Автор робить висновок, що в процесі мовлення мовна одиниця функціонує, з одного боку, як одиниця лексики, а з іншого – як компонент загальної структури пам’яті на основі асоціативних компонентів.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121268467","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：