Pub Date : 2022-12-24DOI: 10.31470/2706-7904-2022-17-89-94
N. Savelyuk, Oksana Kikinezhdi
У тезах узагальнено результати теоретичного аналізу предметних сфер політичної психолінгвістики та гендерної психолінгвістики як актуальних галузей прикладної науки. Обґрунтовано значущість відповідних міждисциплінарних досліджень, зокрема, в рамках реалізації Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року в Україні. В емпіричному дослідженні використано класичний варіант семантичного диференціалу з 25 дихотомічними шкалами та вербальним стимулом "успішна жінка в українській політиці". Серед іншого, виявлено та інтерпретовано мовленнєву проекцію "материнських" (фемінних) рис на узагальнений образ ефективної жінки-політика у підвибірці студенток та "батьківських" (маскулінних) якостей у підвибірці студентів-чоловіків. Загалом, за результатами психосемантичного дослідження встановлено прояв суперечностей між традиційними патріархальними конструктами суспільства та новітніми практиками репрезентації нового типу гендерних відносин - егалітарного.
{"title":"ПСИХОСЕМАНТИЧНІ ВИМІРИ ОБРАЗУ УСПІШНОЇ В УКРАІНСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ ЖІНКИ","authors":"N. Savelyuk, Oksana Kikinezhdi","doi":"10.31470/2706-7904-2022-17-89-94","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-89-94","url":null,"abstract":"У тезах узагальнено результати теоретичного аналізу предметних сфер політичної психолінгвістики та гендерної психолінгвістики як актуальних галузей прикладної науки. Обґрунтовано значущість відповідних міждисциплінарних досліджень, зокрема, в рамках реалізації Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року в Україні. В емпіричному дослідженні використано класичний варіант семантичного диференціалу з 25 дихотомічними шкалами та вербальним стимулом \"успішна жінка в українській політиці\". Серед іншого, виявлено та інтерпретовано мовленнєву проекцію \"материнських\" (фемінних) рис на узагальнений образ ефективної жінки-політика у підвибірці студенток та \"батьківських\" (маскулінних) якостей у підвибірці студентів-чоловіків. Загалом, за результатами психосемантичного дослідження встановлено прояв суперечностей між традиційними патріархальними конструктами суспільства та новітніми практиками репрезентації нового типу гендерних відносин - егалітарного.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128744047","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-24DOI: 10.31470/2706-7904-2022-17-53-57
Liudmyla Krupelnytska, Olha Morozova-Larina
Подано результати дослідження перинатальних психічних станів українських жінок під час війни. До вибірки увійшли 12 жінок. У текстах глибинних інтерв'ю виділено 9 тем, які містять аспекти негативного і позитивного перинатального досвіду. Частина 1 включає негативні емоції, пов'язані з війною, незадоволеність медичною підтримкою під час війни, страждання, пов'язані з розлукою з чоловіком і рідними. Частина 2 включає радість від повернення та/або перебування вдома, задоволеність медичною підтримкою під час війни, подолання стресу під час війни, сімейні стосунки і підтримку під час війни, позитивне ставлення до дитини (або ненародженої дитини), патріотичні почуття. Виявлено співвідношення змістовного, процесуального та ад’єктивного аспектів у текстах глибинних інтерв’ю.
{"title":"ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ МАРКЕРИ ПЕРИНАТАЛЬНИХ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОК ПІД ЧАС ВІЙНИ","authors":"Liudmyla Krupelnytska, Olha Morozova-Larina","doi":"10.31470/2706-7904-2022-17-53-57","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-53-57","url":null,"abstract":"Подано результати дослідження перинатальних психічних станів українських жінок під час війни. До вибірки увійшли 12 жінок. У текстах глибинних інтерв'ю виділено 9 тем, які містять аспекти негативного і позитивного перинатального досвіду. Частина 1 включає негативні емоції, пов'язані з війною, незадоволеність медичною підтримкою під час війни, страждання, пов'язані з розлукою з чоловіком і рідними. Частина 2 включає радість від повернення та/або перебування вдома, задоволеність медичною підтримкою під час війни, подолання стресу під час війни, сімейні стосунки і підтримку під час війни, позитивне ставлення до дитини (або ненародженої дитини), патріотичні почуття. Виявлено співвідношення змістовного, процесуального та ад’єктивного аспектів у текстах глибинних інтерв’ю.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"101 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117254047","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-23DOI: 10.31470/2706-7904-2022-17-69-73
Svitlana Lytvyn-Kindratiuk
У статті розглядається реалізований психолого-історичний підхід до вивчення інвективних практик, який ґрунтується на положеннях соціального конструкціонізму та соціального екзистенціалізму в соціальній психології. Інвектива інтерпретується як складова конфліктного дискурсу в межах повсякденного та екстремального модусів існування. Застосування методу психолого-історичної реконструкції дозволило окреслити маркери конструювання інвектив в умовах мирного життя та екстремальних умовах. Показано, що використання обсценної лексики у спілкуванні молоді відповідає деформаціям взаємодії поколінь, її деритуалізації. Реалізація мовцями інвективних стратегій в умовах війни позначена відмінностями у конструюванні конфліктного дискурсу агресором і воїном-захисником, тенденціями до його реритуалізації.
{"title":"ІНВЕКТИВНІ СТРАТЕГІЇ В КОНТЕКСТІ КОНФЛІКТНОГО ДИСКУРСУ ВІЙНИ","authors":"Svitlana Lytvyn-Kindratiuk","doi":"10.31470/2706-7904-2022-17-69-73","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-69-73","url":null,"abstract":"У статті розглядається реалізований психолого-історичний підхід до вивчення інвективних практик, який ґрунтується на положеннях соціального конструкціонізму та соціального екзистенціалізму в соціальній психології. Інвектива інтерпретується як складова конфліктного дискурсу в межах повсякденного та екстремального модусів існування. Застосування методу психолого-історичної реконструкції дозволило окреслити маркери конструювання інвектив в умовах мирного життя та екстремальних умовах. Показано, що використання обсценної лексики у спілкуванні молоді відповідає деформаціям взаємодії поколінь, її деритуалізації. Реалізація мовцями інвективних стратегій в умовах війни позначена відмінностями у конструюванні конфліктного дискурсу агресором і воїном-захисником, тенденціями до його реритуалізації.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"102 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121341464","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-23DOI: 10.31470/2706-7904-2022-17-58-62
G. Kuzembayeva, Natalya V. Dmitryuk
The culture sets a certain way of vision and recognition of the world, creation of certain forms of activity for a person through language, system of norms, ideals, symbols and values. The purpose of the study is to explore the Kazakh language and culture bearers’ cultural values through the psycholinguistic approach. Methodology of research is a free word association experiment, revealing the national and cultural specifics of the images of consciousness of speakers of a specific language community and culture. Conclusions. The study results revealed the core values of Kazakh culture, such as traditions, hospitality and language. The near periphery of the associative field “cultural values” included national upbringing, humanism, culture, and respect for elder people.
{"title":"Psycholinguistic Study of Values of Kazakh Language and Culture Bearers","authors":"G. Kuzembayeva, Natalya V. Dmitryuk","doi":"10.31470/2706-7904-2022-17-58-62","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-58-62","url":null,"abstract":"The culture sets a certain way of vision and recognition of the world, creation of certain forms of activity for a person through language, system of norms, ideals, symbols and values. \u0000The purpose of the study is to explore the Kazakh language and culture bearers’ cultural values through the psycholinguistic approach. \u0000Methodology of research is a free word association experiment, revealing the national and cultural specifics of the images of consciousness of speakers of a specific language community and culture. \u0000Conclusions. The study results revealed the core values of Kazakh culture, such as traditions, hospitality and language. The near periphery of the associative field “cultural values” included national upbringing, humanism, culture, and respect for elder people.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"68 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132165513","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-19DOI: 10.31470/2706-7904-2022-17-81-88
Nilüfer Narlı, O. Goroshko, Oğuzcan Karakaya, Angel Lopez Molina
The article depicts the perception of the concept of «coronavirus» in the linguistic consciousness of native speakers of Ukrainian, Spanish, and Turkish concerning the impact of Covid-pandemic on education. Using the methods of free association test, 30 associative fields to the stimuli specifying the concept of coronavirus: «Coronavirus, Covid-19, pandemic, social distance, lockdown quarantine, mask, tests, self-isolation, vaccine» are obtained. The data provide the clear picture with what social senses of the coronavirus concept associates in the linguistic consciousness of Ukrainian, Spanish, and Turkish students. The negative stimuli linked with danger, uncertainty, disaster and illness are prevailed in three samples. There are practically no reactions form educational subject area.
{"title":"Covid Epidemic Impact on Education Through Spanish-Turkish-Ukrainian Associative Perception","authors":"Nilüfer Narlı, O. Goroshko, Oğuzcan Karakaya, Angel Lopez Molina","doi":"10.31470/2706-7904-2022-17-81-88","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-81-88","url":null,"abstract":"The article depicts the perception of the concept of «coronavirus» in the linguistic consciousness of native speakers of Ukrainian, Spanish, and Turkish concerning the impact of Covid-pandemic on education. Using the methods of free association test, 30 associative fields to the stimuli specifying the concept of coronavirus: «Coronavirus, Covid-19, pandemic, social distance, lockdown quarantine, mask, tests, self-isolation, vaccine» are obtained. The data provide the clear picture with what social senses of the coronavirus concept associates in the linguistic consciousness of Ukrainian, Spanish, and Turkish students. The negative stimuli linked with danger, uncertainty, disaster and illness are prevailed in three samples. There are practically no reactions form educational subject area.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121894925","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-16DOI: 10.31470/2706-7904-2022-17-112-116
Nina Khrystych
У тезах представлено результати дослідження конфліктів у сучасній науці. Конфлікт розглядається як мовне явище, що впливає на психологічний стан людини. Досліджено вживання лексичних одиниць з негативною конотацією (незгода, боротьба, осуд, відраза, гнів, звинувачення, здивування, докір, заперечення) як передумову виникнення конфліктних ситуацій. Автор доходить висновку, що вибір лексичних засобів є процесом і результатом мовленнєвого акту людини, спрямованого на розуміння думок та емоцій, з урахуванням того, що будь-яке висловлювання є вираженням певної позиції мовця щодо інших комунікантів. Автор застерігає, що знаючи мовну природу конфлікту, можна запобігти виникненню конфліктних ситуацій.
{"title":"ВЕРБАЛЬНІ ОЗНАКИ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ «ТИ БОЇШСЯ ТЕМРЯВИ?» СІДНІ ШЕЛДОНА)","authors":"Nina Khrystych","doi":"10.31470/2706-7904-2022-17-112-116","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-112-116","url":null,"abstract":"У тезах представлено результати дослідження конфліктів у сучасній науці. Конфлікт розглядається як мовне явище, що впливає на психологічний стан людини. Досліджено вживання лексичних одиниць з негативною конотацією (незгода, боротьба, осуд, відраза, гнів, звинувачення, здивування, докір, заперечення) як передумову виникнення конфліктних ситуацій. Автор доходить висновку, що вибір лексичних засобів є процесом і результатом мовленнєвого акту людини, спрямованого на розуміння думок та емоцій, з урахуванням того, що будь-яке висловлювання є вираженням певної позиції мовця щодо інших комунікантів. Автор застерігає, що знаючи мовну природу конфлікту, можна запобігти виникненню конфліктних ситуацій.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127466478","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Language impairment is one of the hallmarks of schizophrenia. The aim of this study is to compare pragmatic skills between the patients with schizophrenia and healthy control groups within the framework of topic maintenance in verbal discourse. Fifty patients with schizophrenia and fifty healthy control subjects matched for age, sex and education level with the patients were included in the study. The subjects’ speech was evaluated by using a semi structured test. As a result, a relationship between the speech of schizophrenia patients and the healthy control groups was found out in terms of topic maintenance. It was statistically proven that the ratio of the healthy control groups’ topic maintenance success was higher than the ratio of the patients’ with 95% confidence (p<0.05) and the patients were found to be more unsuccessful to maintain a topic in verbal discourse. These dysfunctions are thought to be because of the thought disorders which result in disorganized speech.
{"title":"Topıc Maıntenance in Schızophrenıa","authors":"Ayşegül Vural Özcan, Gülmira Kuruoğlu, Alptekin Köksal","doi":"10.31470/2706-7904-2022-17-35-40","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-35-40","url":null,"abstract":"Language impairment is one of the hallmarks of schizophrenia. The aim of this study is to compare pragmatic skills between the patients with schizophrenia and healthy control groups within the framework of topic maintenance in verbal discourse. Fifty patients with schizophrenia and fifty healthy control subjects matched for age, sex and education level with the patients were included in the study. The subjects’ speech was evaluated by using a semi structured test. As a result, a relationship between the speech of schizophrenia patients and the healthy control groups was found out in terms of topic maintenance. It was statistically proven that the ratio of the healthy control groups’ topic maintenance success was higher than the ratio of the patients’ with 95% confidence (p<0.05) and the patients were found to be more unsuccessful to maintain a topic in verbal discourse. These dysfunctions are thought to be because of the thought disorders which result in disorganized speech.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126909690","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-15DOI: 10.31470/2706-7904-2022-17-95-105
Valentyna Tarasun
Встановлений в результаті дослідження провідний тип синтетичної діяльності дає можливість на початковому етапі корекційно-профілактичної роботи з дітьми з аутизмом визначити найбільш оптимальну стратегію диференційованого використання різних методів навчання письма: глобального, напівглобального, фонетичного. Результати експерименту свідчать, що для переважної більшості дітей з аутизмом характерна стратегія послідовної переробки інформації. Обов'язковою умовою їх підготовки до оволодіння письмом має бути не тільки забезпечення відповідних умов для подальшого розвитку послідовних дій та операцій. Така корекційно-розвивальна робота повинна здійснюватися в комплексі з обов'язковим одночасним формуванням стратегії цілісної переробки інформації, оскільки оволодіння письмом для всіх дітей з аутизмом спочатку буде мати ефект симультанності. Засобом розвитку симультанних структур є опосередкований спосіб стимуляції центральних відділів зорового, кінестетичного, тактильного і вестибулярного аналізаторів за допомогою нейропсихологічних методів і прийомів.
{"title":"ПЕРШОПРИЧИНИ ТРУДНОЩІВ ЗАСВОЄННЯ ПИСЬМА ДІТЬМИ З АУТИЗМОМ: ДІАГНОСТИКА, ПРОГНОЗУВАННЯ, НАПРЯМИ КОРЕКЦІЇ","authors":"Valentyna Tarasun","doi":"10.31470/2706-7904-2022-17-95-105","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-95-105","url":null,"abstract":"Встановлений в результаті дослідження провідний тип синтетичної діяльності дає можливість на початковому етапі корекційно-профілактичної роботи з дітьми з аутизмом визначити найбільш оптимальну стратегію диференційованого використання різних методів навчання письма: глобального, напівглобального, фонетичного. Результати експерименту свідчать, що для переважної більшості дітей з аутизмом характерна стратегія послідовної переробки інформації. Обов'язковою умовою їх підготовки до оволодіння письмом має бути не тільки забезпечення відповідних умов для подальшого розвитку послідовних дій та операцій. Така корекційно-розвивальна робота повинна здійснюватися в комплексі з обов'язковим одночасним формуванням стратегії цілісної переробки інформації, оскільки оволодіння письмом для всіх дітей з аутизмом спочатку буде мати ефект симультанності. Засобом розвитку симультанних структур є опосередкований спосіб стимуляції центральних відділів зорового, кінестетичного, тактильного і вестибулярного аналізаторів за допомогою нейропсихологічних методів і прийомів.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"1983 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130370291","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-15DOI: 10.31470/2706-7904-2022-17-48-52
Natalia Kostruba
Стаття розкриває проблему психологічного подолання пандемії як кризової ситуації. Метою дослідження є психолінгвістичний аналіз наративів щодо використання стратегій подолання у пандемію. Емпіричний аналіз стратегій подолання у пандемію як кризову ситуацію дає змогу стверджувати, що опитані найчастіше використовують такі стратегії: спілкування («з близькими», «у соцмережах»), рухова активність («спорт» , «прогулянки», «біг»), відволікання («кіно», «музика», «приготування їжі»). Варто зазначити, що опитані часто описують свій досвід амбівалентно або нейтрально. Однак часто згадують про «страх» і «тривогу».
{"title":"СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ У ПАНДЕМІЮ ЯК КРИЗОВУ СИТУАЦІЮ: ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ НАРАТИВІВ","authors":"Natalia Kostruba","doi":"10.31470/2706-7904-2022-17-48-52","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-48-52","url":null,"abstract":"Стаття розкриває проблему психологічного подолання пандемії як кризової ситуації. Метою дослідження є психолінгвістичний аналіз наративів щодо використання стратегій подолання у пандемію. Емпіричний аналіз стратегій подолання у пандемію як кризову ситуацію дає змогу стверджувати, що опитані найчастіше використовують такі стратегії: спілкування («з близькими», «у соцмережах»), рухова активність («спорт» , «прогулянки», «біг»), відволікання («кіно», «музика», «приготування їжі»). Варто зазначити, що опитані часто описують свій досвід амбівалентно або нейтрально. Однак часто згадують про «страх» і «тривогу».","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126840636","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-14DOI: 10.31470/2706-7904-2022-17-15-25
Leila Najeh Bel’Kiry
Foreign language learning anxiety (FLLA) is one of the most vastly studied variables in the field of foreign language learning (Horwitz, 2001). It is widely conceived as an obvious factor, in foreign language learning, which explained why some learners are more successful at learning and acquiring a foreign language than others though the settings and circumstances of learning are alike. The aim of this paper is to address the issue of foreign language learning anxiety that Tunisian students of English suffered from when they learn ‘behind the screen’ during the Covid-19 pandemic, by surveying 50 students enrolled in the Tunisian public universities and institutes. The foreign language classroom anxiety scale (FLCAS), developed by Horwitz, Horwitz, and Cope (1986), the most widely used scale for assessing general foreign language anxiety, is used in this research to inspect the anxiety level the learners face. Results of the survey reveal a significant relationship between foreign language anxiety and the academic level, whereas no significant relationship between gender and foreign language learning anxiety is marked. Investigating online learning in relation with foreign language learning anxiety can provide guidance and recommendations for teachers, course designers, pedagogues how to deal with learners behind the screen.
外语学习焦虑(FLLA)是外语学习领域研究最多的变量之一(Horwitz, 2001)。它被广泛认为是外语学习中一个明显的因素，这就解释了为什么有些学习者在学习和习得外语方面比其他人更成功，尽管学习的环境和环境相似。本文的目的是通过调查50名在突尼斯公立大学和研究所就读的学生，解决突尼斯英语学生在Covid-19大流行期间“在屏幕后面”学习时所遭受的外语学习焦虑问题。本研究采用Horwitz, Horwitz, and Cope(1986)开发的外语课堂焦虑量表(foreign language classroom anxiety scale, FLCAS)来考察学习者面临的焦虑水平，该量表是目前使用最广泛的通用外语焦虑评估量表。调查结果显示，外语学习焦虑与学业水平之间存在显著的关系，而性别与外语学习焦虑之间没有显著的关系。调查在线学习与外语学习焦虑的关系，可以为教师、课程设计者、教学工作者如何应对屏幕后的学习者提供指导和建议。
{"title":"Foreign Language Learning Anxiety in Virtual Classroom During the Covid-19 Pandemic: Tunisian Students of English as a Case Study","authors":"Leila Najeh Bel’Kiry","doi":"10.31470/2706-7904-2022-17-15-25","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-15-25","url":null,"abstract":"Foreign language learning anxiety (FLLA) is one of the most vastly studied variables in the field of foreign language learning (Horwitz, 2001). It is widely conceived as an obvious factor, in foreign language learning, which explained why some learners are more successful at learning and acquiring a foreign language than others though the settings and circumstances of learning are alike. \u0000The aim of this paper is to address the issue of foreign language learning anxiety that Tunisian students of English suffered from when they learn ‘behind the screen’ during the Covid-19 pandemic, by surveying 50 students enrolled in the Tunisian public universities and institutes. \u0000The foreign language classroom anxiety scale (FLCAS), developed by Horwitz, Horwitz, and Cope (1986), the most widely used scale for assessing general foreign language anxiety, is used in this research to inspect the anxiety level the learners face. \u0000Results of the survey reveal a significant relationship between foreign language anxiety and the academic level, whereas no significant relationship between gender and foreign language learning anxiety is marked. \u0000Investigating online learning in relation with foreign language learning anxiety can provide guidance and recommendations for teachers, course designers, pedagogues how to deal with learners behind the screen.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"112 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122914792","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：