Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-160-164
Yuliia Krolivets
У статті описано існуючі правила (ідеї) та розроблено нові принципи розвитку оповідної мови у дітей. Виділяються такі психолінгво-дидактичні та лінгвопсихо-дидактичні принципи як: когнітивний принцип; розвиток внутрішніх мотивів побудови оповіді; принцип функціональності; опора на алгоритми акту соціально орієнтованого мовного спілкування; принцип розвитку уявлень дітей про логіко-структурну схему оповіді; принцип динамічності оповіді; забезпечення зв'язності оповідного висловлювання; одночасний розвиток лексичних та граматичних операцій побудови оповіді; сприйняття та інтерпретація зображеного на картинках; забезпечення просодичного виразності мови. Всі ці принципи ґрунтуються на закономірностях оволодіння дошкільнятами мовою та мовою.
{"title":"ПСИХОЛІНГВОПЕДАГОГІЧНІ ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ РОЗПОВІДНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ","authors":"Yuliia Krolivets","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-160-164","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-160-164","url":null,"abstract":"У статті описано існуючі правила (ідеї) та розроблено нові принципи розвитку оповідної мови у дітей. Виділяються такі психолінгво-дидактичні та лінгвопсихо-дидактичні принципи як: когнітивний принцип; розвиток внутрішніх мотивів побудови оповіді; принцип функціональності; опора на алгоритми акту соціально орієнтованого мовного спілкування; принцип розвитку уявлень дітей про логіко-структурну схему оповіді; принцип динамічності оповіді; забезпечення зв'язності оповідного висловлювання; одночасний розвиток лексичних та граматичних операцій побудови оповіді; сприйняття та інтерпретація зображеного на картинках; забезпечення просодичного виразності мови. Всі ці принципи ґрунтуються на закономірностях оволодіння дошкільнятами мовою та мовою.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114889071","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-15DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-179-183
Anastasiia Lepetiukha
Ця стаття присвячена дослідженню процесів формування та екстеріоризації/інтеріоризації простих і складних лінгводискурсивних знаків у просторі внутрішнього та зовнішнього операційного часу, де психомеханізми (когнітивні поліоперації) забезпечують перехоплення думкою його власний кінетизм позначений відповідними мовними формами, актуалізованими як лудичні та нелудичні граматизовані та типові чи нетипові аграматалізовані структури. У процесі спостереження лінгводискурсивних знаків адресат ініціює зворотну реконструкцію віртуальних (лінгвістичних) трансформацій та/або первинної структури, використовуючи дешифруючу, ідентифікаційну та експериментальну моделі дослідження для правильної інтерпретації інформації та визначення ступінь ко(п)текстуальної відповідності екстеріорізованих конструкцій.
{"title":"МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЇ / ІНТЕРІОРИЗАЦІЇ МОВНО-МОВЛЕННЄВИХ ЗНАКІВ","authors":"Anastasiia Lepetiukha","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-179-183","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-179-183","url":null,"abstract":"Ця стаття присвячена дослідженню процесів формування та екстеріоризації/інтеріоризації простих і складних лінгводискурсивних знаків у просторі внутрішнього та зовнішнього операційного часу, де психомеханізми (когнітивні поліоперації) забезпечують перехоплення думкою його власний кінетизм позначений відповідними мовними формами, актуалізованими як лудичні та нелудичні граматизовані та типові чи нетипові аграматалізовані структури. У процесі спостереження лінгводискурсивних знаків адресат ініціює зворотну реконструкцію віртуальних (лінгвістичних) трансформацій та/або первинної структури, використовуючи дешифруючу, ідентифікаційну та експериментальну моделі дослідження для правильної інтерпретації інформації та визначення ступінь ко(п)текстуальної відповідності екстеріорізованих конструкцій.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"121 4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124437334","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-12DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-283-288
Kasım Tatlılıoğlu, Nadiia Senchylo-Tatlılıoğlu
Language acquisition is the process during which humans acquire the capacity to see, create and utilize words to get it and communicate. It includes the picking up of differing capacities involving language structure, phonetics, and a broad lexicon. Language development is thought to proceed by ordinary processes of learning in which children acquire the forms, meanings, and uses of words and utterances from the linguistic input. Language ability is an indispensable place among human intellectual abilities and language is considered to be the most important component of the human mind language development starts from the first cry until a child is able to speak a word. It includes the picking up of differing capacities involving language structure, phonetics, and a broad lexicon. Talking is like an action and it is shaped by motives of many kinds. As an interdisciplinary field, psycholinguistics in the world revealed at the intersection of psychology and linguistics in the 1950s. It is seen that studies on language development have increased in recent years. This study is describe how language developed at the early childhood.
{"title":"LANGUAGE DEVELOPMENT AT EARLY CHILDHOOD: AN OVERVIEW IN THE CONTEXT OF PSYCHOLINGUISTICS","authors":"Kasım Tatlılıoğlu, Nadiia Senchylo-Tatlılıoğlu","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-283-288","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-283-288","url":null,"abstract":"Language acquisition is the process during which humans acquire the capacity to see, create and utilize words to get it and communicate. It includes the picking up of differing capacities involving language structure, phonetics, and a broad lexicon. Language development is thought to proceed by ordinary processes of learning in which children acquire the forms, meanings, and uses of words and utterances from the linguistic input. Language ability is an indispensable place among human intellectual abilities and language is considered to be the most important component of the human mind language development starts from the first cry until a child is able to speak a word. It includes the picking up of differing capacities involving language structure, phonetics, and a broad lexicon. Talking is like an action and it is shaped by motives of many kinds. As an interdisciplinary field, psycholinguistics in the world revealed at the intersection of psychology and linguistics in the 1950s. It is seen that studies on language development have increased in recent years. This study is describe how language developed at the early childhood.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133842024","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-11DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-279-282
K. Taranenko, Vladyslava Lobanova
У статті розглядається поняття віртуальної особи, її структура. Проаналізовано способи номінації користувачів соціальних мереж Instagram та Telegram. Вивчено прагматичні особливості онімів віртуальної особистості.
{"title":"НОМІНАЦІЯ ВІРТУАЛЬНОЇ ОСОБИСТОСТІ КОРИСТУВАЧІВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ","authors":"K. Taranenko, Vladyslava Lobanova","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-279-282","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-279-282","url":null,"abstract":"У статті розглядається поняття віртуальної особи, її структура. Проаналізовано способи номінації користувачів соціальних мереж Instagram та Telegram. Вивчено прагматичні особливості онімів віртуальної особистості.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124961411","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-11DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-155-159
Yuliya Krylova-Grek
В нашому дослідженні ми представили психолінгвістичний підхід до аналізу медіатексту, зокрема розглянули параметри мовленнєвої поведінки які дозволяють дослідити інтенції автора. У дослідженні ми використали метод аналізу наукових джерел, узагальнення проаналізованої літератури, методи контент-аналізу та психолінгвістичного аналізу тексту. Психолінгвістичний аналіз медіатексту дозволяє виявити інтенції та завдання автора. Він ґрунтується на аналізі лінгвістичних та нелінгвістичних засобів, які використовує медіафахівець в публікації. Завдяки психолінгвістичному аналізу текстів ми виявили параметри на основі яких можна досліджувати мовленнєву особистість медіафахівця та виявляти його інтенції. Основні прийоми організації тексту включають: аналіз назви статті; аналіз відібраних експертів та співрозмовників для інтерв’ю; аналіз питань які ставить журналіст; аналіз коментарів медіафахівця під час інтерв’ю або огляду подій; чи має місце одностороннє висвітлення подій; аналіз нелінгвістичних засобів для підсилення змісту тесту.
{"title":"РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ МОВЛЕННЄВОЇ ОСОБИСТОСТІ МЕДІАФАХІВЦЯ В ТЕКСТАХ ЗМІ","authors":"Yuliya Krylova-Grek","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-155-159","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-155-159","url":null,"abstract":"В нашому дослідженні ми представили психолінгвістичний підхід до аналізу медіатексту, зокрема розглянули параметри мовленнєвої поведінки які дозволяють дослідити інтенції автора. У дослідженні ми використали метод аналізу наукових джерел, узагальнення проаналізованої літератури, методи контент-аналізу та психолінгвістичного аналізу тексту. Психолінгвістичний аналіз медіатексту дозволяє виявити інтенції та завдання автора. Він ґрунтується на аналізі лінгвістичних та нелінгвістичних засобів, які використовує медіафахівець в публікації. Завдяки психолінгвістичному аналізу текстів ми виявили параметри на основі яких можна досліджувати мовленнєву особистість медіафахівця та виявляти його інтенції. Основні прийоми організації тексту включають: аналіз назви статті; аналіз відібраних експертів та співрозмовників для інтерв’ю; аналіз питань які ставить журналіст; аналіз коментарів медіафахівця під час інтерв’ю або огляду подій; чи має місце одностороннє висвітлення подій; аналіз нелінгвістичних засобів для підсилення змісту тесту.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"13 11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115775629","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-11DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-244-248
Анна Pykhtina
В статье рассматривается психологическая структура значения слова "дипломатия" в языковом сознании носителей языка. Анализируются различия между значением, присутствующим в сознании носителя языка, и лексикографической интерпретацией. Рассматривается применение метода свободного ассоциативного эксперимента в процессе выявления содержания субъективного значения слова. В статье анализируется взаимосвязь и взаимовлияние психологической структуры значения слова с мировоззрением и мировосприятием современной молодежи. Также представлена попытка осмысления языковой картины мира современной молодежи.
{"title":"ПРИМЕНЕНИЕ МЕТОДА СВОБОДНОГО АССОЦИАТИВНОГО ЭКСПЕРИМЕНТА В ИССЛЕДОВАНИИ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЫ ЗНАЧЕНИЯ СЛОВА","authors":"Анна Pykhtina","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-244-248","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-244-248","url":null,"abstract":"В статье рассматривается психологическая структура значения слова \"дипломатия\" в языковом сознании носителей языка. Анализируются различия между значением, присутствующим в сознании носителя языка, и лексикографической интерпретацией. Рассматривается применение метода свободного ассоциативного эксперимента в процессе выявления содержания субъективного значения слова. В статье анализируется взаимосвязь и взаимовлияние психологической структуры значения слова с мировоззрением и мировосприятием современной молодежи. Также представлена попытка осмысления языковой картины мира современной молодежи.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116250431","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-11DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-36-39
Nataliіa V. Borysova
The abstract reveals the problem of working on home reading texts as a means of forming English communicative competence of students. It is noted that the original text is a separate, individual work of speech. It is emphasized that home reading is mandatory for all language learners, which helps to obtain the necessary information. It must be constant and systematic. There are three main approaches to the study of such a text, which are combined into three models: cultural model, language model, personal growth model. It is emphasized that the 2nd language model of studying a literary text is more suitable for studying the work. It is noted that working with a literary text involves its full understanding through clear tasks. Methodologists distinguish three stages of work: pre-textual, textual and post-textual. It is proved that working on texts from home reading is a means of forming students' communicative competence.
{"title":"РОБОТА НАД ТЕКСТАМИ ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ЧИТАННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ","authors":"Nataliіa V. Borysova","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-36-39","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-36-39","url":null,"abstract":"The abstract reveals the problem of working on home reading texts as a means of forming English communicative competence of students. It is noted that the original text is a separate, individual work of speech. It is emphasized that home reading is mandatory for all language learners, which helps to obtain the necessary information. It must be constant and systematic. There are three main approaches to the study of such a text, which are combined into three models: cultural model, language model, personal growth model. It is emphasized that the 2nd language model of studying a literary text is more suitable for studying the work. It is noted that working with a literary text involves its full understanding through clear tasks. Methodologists distinguish three stages of work: pre-textual, textual and post-textual. It is proved that working on texts from home reading is a means of forming students' communicative competence. \u0000 ","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"81 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122289342","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-11DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-303-307
Tetyana Khraban
The abstract reveals effects of female stereotypes functioning. Studying the gender stereotype’s psychological and social functions, we have noted the following positive effects of female stereotypes functioning in the Armed Forces of Ukraine: 1) destruction of gender typology, overcoming polarization between femininity and masculinity as polar opposite genders; 2) changing the vector of gender priorities from the predominance of belonging to certain gender to the predominance of belonging to the corporate military culture; that makes it crucial to perceive and evaluate a woman, first of all, as a representative of military professional activity; 3) creation of psychological prerequisites for the prevalence of a positive emotional state in the military collective and formation of communication principles characterized by empathy.
{"title":"POSITIVE EFFECTS OF FEMALE STEREOTYPES FUNCTIONING (ILLUSTRATED BY THE CASE OF THE UKRAINIAN MILITARY NON-INSTITUTIONAL DISCOURSE)","authors":"Tetyana Khraban","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-303-307","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-303-307","url":null,"abstract":"The abstract reveals effects of female stereotypes functioning. Studying the gender stereotype’s psychological and social functions, we have noted the following positive effects of female stereotypes functioning in the Armed Forces of Ukraine: 1) destruction of gender typology, overcoming polarization between femininity and masculinity as polar opposite genders; 2) changing the vector of gender priorities from the predominance of belonging to certain gender to the predominance of belonging to the corporate military culture; that makes it crucial to perceive and evaluate a woman, first of all, as a representative of military professional activity; 3) creation of psychological prerequisites for the prevalence of a positive emotional state in the military collective and formation of communication principles characterized by empathy.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124908487","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-11DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-170-174
G. Kuzembayeva
The study describes the content and structure of the concept of teachers’ leadership from the pre-service and in-service teachers’ perspective. The method of obtaining data is a free-associative experiment with the registration of answers given to the verbal stimulus “teachers’ leadership”. The results are presented in the form of an associative field where we distinguish the nucleus, near, far, and outer periphery, compiled based on frequency analysis of the respondents’ reactions. By cognitive analysis of the associative field “teachers’ leadership” in the verbal consciousness of the pre-service and in-service teachers, semantic zones in its structure are distinguished.
{"title":"PERCEPTION OF TEACHER’S LEADERSHIP BY PRE-SERVICE AND IN-SERVICE TEACHERS IN KAZAKHSTAN","authors":"G. Kuzembayeva","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-170-174","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-170-174","url":null,"abstract":"The study describes the content and structure of the concept of teachers’ leadership from the pre-service and in-service teachers’ perspective. The method of obtaining data is a free-associative experiment with the registration of answers given to the verbal stimulus “teachers’ leadership”. The results are presented in the form of an associative field where we distinguish the nucleus, near, far, and outer periphery, compiled based on frequency analysis of the respondents’ reactions. By cognitive analysis of the associative field “teachers’ leadership” in the verbal consciousness of the pre-service and in-service teachers, semantic zones in its structure are distinguished.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"92 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132686992","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-11DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-299-302
Oleksandr Kholod
Метою дослідження було обрано пошук маркерів тривожності прикарпатської студентської молоді 17–18(19) років у письмових текстах про вакцинацію від COVID-19. Дослідницькими методами стали спостереження, опитування, тестування, експеримент; теоретичними методами були гіпотетико-дедуктивний метод, аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування й класифікація. Дослідницька процедура (методика) передбачала тестування на встановлення типу темпераменту і ступеня тривожності, а також фіксацію частотності вживання досліджуваними в експериментальній і контрольній групах вживання лексем/морфем негативної семантики, пов’язаних із семантикою поняття «тривога». Висновок: виражена тривога й помірна тривога характеризувалася у досліджуваних-меланхоліків і флегматиків, що експлікувалося у високочастотному вживанні в письмових текстах лексем / морфем із негативною семантикою «не (не-)» і «страх (ш-)», «проти» і «ні(ні-)».
{"title":"МАРКУВАННЯ ТРИВОЖНОСТІ МОЛОДІ 17–18(19) РОКІВ У ПИСЬМОВИХ ТЕКСТАХ ПРО ВАКЦИНАЦІЮ ВІД COVID-19","authors":"Oleksandr Kholod","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-299-302","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-299-302","url":null,"abstract":"Метою дослідження було обрано пошук маркерів тривожності прикарпатської студентської молоді 17–18(19) років у письмових текстах про вакцинацію від COVID-19. Дослідницькими методами стали спостереження, опитування, тестування, експеримент; теоретичними методами були гіпотетико-дедуктивний метод, аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування й класифікація. Дослідницька процедура (методика) передбачала тестування на встановлення типу темпераменту і ступеня тривожності, а також фіксацію частотності вживання досліджуваними в експериментальній і контрольній групах вживання лексем/морфем негативної семантики, пов’язаних із семантикою поняття «тривога». Висновок: виражена тривога й помірна тривога характеризувалася у досліджуваних-меланхоліків і флегматиків, що експлікувалося у високочастотному вживанні в письмових текстах лексем / морфем із негативною семантикою «не (не-)» і «страх (ш-)», «проти» і «ні(ні-)».","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116300478","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：