Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-200-204
I. Lutsenko
У статті проаналізовано вітчизняні та зарубіжні психолінгвістичні дослідження щодо проявів рефлексії мови та мовлення у дошкільників у ситуаціях природного мовленнєвого спілкування. Виділено найбільш характерні прояви мовної рефлексії, а саме: корекція мовлення співрозмовників (дітей і дорослих), мовні оцінки власного мовлення та мовлення інших, випадки етимології дітей, питання метамови, значення слів. Такі прояви мовленнєвої рефлексії, як: судження про елементи мовлення, внесення коректив у своє мовлення в процесі висловлювання, спрощення лексико-граматичних засобів у спілкуванні з дітьми молодшого віку.Зроблено висновок, що рефлексія відбувається у дітей як необхідний компонент природного процесу засвоєння мови та розвитку мовлення. Прояви рефлексії у дошкільників у ситуаціях природного спілкування сприяють контролю та регуляції їхнього мовлення, але за своєю природою вони спонтанні та ситуативні.
{"title":"РОЗВИТОК РЕФЛЕКСИВНИХ МОВЛЕННЄВИХ ПРОЦЕСІВ У ДОШКІЛЬНИКІВ","authors":"I. Lutsenko","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-200-204","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-200-204","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано вітчизняні та зарубіжні психолінгвістичні дослідження щодо проявів рефлексії мови та мовлення у дошкільників у ситуаціях природного мовленнєвого спілкування. Виділено найбільш характерні прояви мовної рефлексії, а саме: корекція мовлення співрозмовників (дітей і дорослих), мовні оцінки власного мовлення та мовлення інших, випадки етимології дітей, питання метамови, значення слів. Такі прояви мовленнєвої рефлексії, як: судження про елементи мовлення, внесення коректив у своє мовлення в процесі висловлювання, спрощення лексико-граматичних засобів у спілкуванні з дітьми молодшого віку.Зроблено висновок, що рефлексія відбувається у дітей як необхідний компонент природного процесу засвоєння мови та розвитку мовлення. Прояви рефлексії у дошкільників у ситуаціях природного спілкування сприяють контролю та регуляції їхнього мовлення, але за своєю природою вони спонтанні та ситуативні.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"163 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129299682","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-23-31
Leila Najeh Bel’Kiry
The assessment of language proficiency from a psycholinguistics perspective has been a subject of considerable interest. Many literatures are devoted for the explanation of certain psychological phenomena related to first language acquisition and foreign language learning like language disorders/impairments, critical/sensitive period and language anxiety. This paper sheds the light on foreign language anxiety, which is in my conviction the hardest problem that concerns the foreign language learner as well as the teacher. The origin of this conviction is that foreign language anxiety hampers learner performance on one hand, and on the other hand effects, negatively, the classroom language assessment which in turn sharpens learner’s anxiety more and more. There is a significant negative correlation between foreign language anxiety and classroom language assessment. Three issues are to be tackled in this paper: (i) The implication of ‘anxiety’ as a psychological issue in foreign language learning, (ii) classroom language assessment in Tunisian schools and (iii) the relation between foreign language anxiety and classroom language assessment.
{"title":"The Plight in Foreign Language Learning in Tunisian Context: Classroom Language Assessment v.s Foreign Language Learning Anxiety","authors":"Leila Najeh Bel’Kiry","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-23-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-23-31","url":null,"abstract":"The assessment of language proficiency from a psycholinguistics perspective has been a subject of considerable interest. Many literatures are devoted for the explanation of certain psychological phenomena related to first language acquisition and foreign language learning like language disorders/impairments, critical/sensitive period and language anxiety. \u0000This paper sheds the light on foreign language anxiety, which is in my conviction the hardest problem that concerns the foreign language learner as well as the teacher. The origin of this conviction is that foreign language anxiety hampers learner performance on one hand, and on the other hand effects, negatively, the classroom language assessment which in turn sharpens learner’s anxiety more and more. There is a significant negative correlation between foreign language anxiety and classroom language assessment. \u0000Three issues are to be tackled in this paper: (i) The implication of ‘anxiety’ as a psychological issue in foreign language learning, (ii) classroom language assessment in Tunisian schools and (iii) the relation between foreign language anxiety and classroom language assessment.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125630001","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-308-312
L. Chernovaty, N. Kovalchuk
The comparison of English wh-questions acquisition by monolinguals, bilinguals and EFL learners showed inter-groups similarities, which included wh-questions formulaic use, overgeneralization, non-inverted structures, archiforms, double marking of auxiliaries and past tense. The authors suggest a special role of there is/are structures in the wh-questions acquisition by EFL learners. The research results allow assuming the impact of universal factors upon the process of wh-questions acquisition irrespective of the learners’ age, onset of the bilingualism, if they acquire English as the first or the second language, or whether it is acquired in the formal or informal environment.
{"title":"COMPARING ACCOUNTS OF ENGLISH WH-QUESTIONS ACQUISITION BY MONOLINGUALS AND BILINGUALS UNDER VARIOUS CONDITIONS","authors":"L. Chernovaty, N. Kovalchuk","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-308-312","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-308-312","url":null,"abstract":"The comparison of English wh-questions acquisition by monolinguals, bilinguals and EFL learners showed inter-groups similarities, which included wh-questions formulaic use, overgeneralization, non-inverted structures, archiforms, double marking of auxiliaries and past tense. The authors suggest a special role of there is/are structures in the wh-questions acquisition by EFL learners. The research results allow assuming the impact of universal factors upon the process of wh-questions acquisition irrespective of the learners’ age, onset of the bilingualism, if they acquire English as the first or the second language, or whether it is acquired in the formal or informal environment.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"46 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132382731","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-44-48
O. Vlasenko
Підготовка фахівців у галузі "менеджменту" вимагає від них оволодіння професійними компетенціями. Аналіз сутності професійної компетентності дозволив нам виділити три основні підходи до розуміння. Мова – ключовий елемент професійної компетентності. Рівень мовної компетентності визначає рівень якості виконання менеджером своїх обов'язків.
{"title":"МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕНЕДЖЕРА","authors":"O. Vlasenko","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-44-48","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-44-48","url":null,"abstract":"Підготовка фахівців у галузі \"менеджменту\" вимагає від них оволодіння професійними компетенціями. Аналіз сутності професійної компетентності дозволив нам виділити три основні підходи до розуміння. Мова – ключовий елемент професійної компетентності. Рівень мовної компетентності визначає рівень якості виконання менеджером своїх обов'язків.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133870650","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-107-112
Heorhiy Kalmykov
Applied psycholinguistics has a wide range of its applications in various fields of modern science and human practice. Psychotherapy is not an exception. The purpose of this article is to provide a modern scientific understanding of the role of psycholinguistics in the development of non-clinical psychotherapy, to present promising ways of psychotherapeutic science development and medical practice as a speech (discursive) influence exerted by verbal means.
{"title":"ПСИХОЛІНГВІСТИКА В НЕКЛІНІЧНІЙ ПСИХОТЕРАПІЇ: АСПЕКТИ ВЕРБАЛЬНОГО ВПЛИВУ","authors":"Heorhiy Kalmykov","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-107-112","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-107-112","url":null,"abstract":"Applied psycholinguistics has a wide range of its applications in various fields of modern science and human practice. Psychotherapy is not an exception. The purpose of this article is to provide a modern scientific understanding of the role of psycholinguistics in the development of non-clinical psychotherapy, to present promising ways of psychotherapeutic science development and medical practice as a speech (discursive) influence exerted by verbal means.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"102 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132618539","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-184-188
Liubov Letiucha
Сторітелінг – це термін, який використовують маркетологи, журналісти, психологи та вчителі, і розуміють його як комунікаційну технологію, де розповідь робить інформацію цікавою та запам’ятовуваною для одержувача. У статті аналізуються особливості явища оповідання в філологічному лекційному дискурсі. У ньому систематизовано його найбільш типові характеристики. Ми використовували такі методи дискурсивного аналізу, а також методи спостереження, систематизації та класифікації. У дослідженні виявлено та описано мовні засоби розповіді, якими користуються викладачі філології. Особливістю цього явища є емоційно-оцінна та фактологічна інформація, поєднана за допомогою дієслова дії, а також діалогічно виражений дискурс через елементи прямої мови, інклюзивний займенник «ми», риторичні запитання та окличні конструкції. Проаналізувавши матеріал, ми дійшли висновку, що феномен сторітелінгу доцільно використовувати як в освітньому середовищі загалом, так і в філологічному лекційному дискурсі зокрема.
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ СТОРІТЕЛІНГУ ЯК ТЕХНОЛОГІЇ ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЙ ЗІ СТУДЕНТАМИ-ФІЛОЛОГАМИ","authors":"Liubov Letiucha","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-184-188","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-184-188","url":null,"abstract":"Сторітелінг – це термін, який використовують маркетологи, журналісти, психологи та вчителі, і розуміють його як комунікаційну технологію, де розповідь робить інформацію цікавою та запам’ятовуваною для одержувача. У статті аналізуються особливості явища оповідання в філологічному лекційному дискурсі. У ньому систематизовано його найбільш типові характеристики. Ми використовували такі методи дискурсивного аналізу, а також методи спостереження, систематизації та класифікації. У дослідженні виявлено та описано мовні засоби розповіді, якими користуються викладачі філології. Особливістю цього явища є емоційно-оцінна та фактологічна інформація, поєднана за допомогою дієслова дії, а також діалогічно виражений дискурс через елементи прямої мови, інклюзивний займенник «ми», риторичні запитання та окличні конструкції. Проаналізувавши матеріал, ми дійшли висновку, що феномен сторітелінгу доцільно використовувати як в освітньому середовищі загалом, так і в філологічному лекційному дискурсі зокрема.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124340399","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-240-243
Valentyna Pleskach, Yuliya Rogushina
Дана стаття присвячена одному з основних напрямків розвитку інформаційних технологій (ІТ) через її семантизацію, тобто обробку інформації на рівні значень із застосуванням знань відповідної предметної області (ПАР). Семантичні ІТ докорінно змінюють практику навчання, забезпечуючи її персоналізацію.
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ СЕМАНТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕЛЕКТРОННОМУ НАВЧАННІ","authors":"Valentyna Pleskach, Yuliya Rogushina","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-240-243","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-240-243","url":null,"abstract":"Дана стаття присвячена одному з основних напрямків розвитку інформаційних технологій (ІТ) через її семантизацію, тобто обробку інформації на рівні значень із застосуванням знань відповідної предметної області (ПАР). Семантичні ІТ докорінно змінюють практику навчання, забезпечуючи її персоналізацію.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130653745","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-64-68
S. Demianenko
Стаття присвячена дослідженню словникового запасу дітей старшого дошкільного віку, у якій викладено лінгвістичний аналіз синонімічних слів у мовленні дітей старшого дошкільного віку. У статті викладено особливості вживання синонімів у зв'язку зі здатністю дітей знаходити насправді важливі факти та ознаки на основі подібності та відмінності та смислу сказаного. Синоніми у дитячому мовленні розрізняються семантичними нюансами, емоційно-експресивним забарвленням, сферою стилістичного використання чи можливістю поєднання з іншими словами. У практично-ігрових ситуаціях повсякденного мовлення дітей близькими за значенням можуть бути слова, не зафіксовані в словниках синонімів. Суб'єктивно близькими є одиниці, об'єднані тематичними та родо-видовими відношеннями, тому в кожному випадку вживання можна підібрати найбільш відповідне слово. Синонімія мовних одиниць є результатом роботи всього механізму індивідуального пізнання дитиною мови та мовлення.
{"title":"СИНОНІМИ В ЛЕКСИКОНІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ","authors":"S. Demianenko","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-64-68","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-64-68","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню словникового запасу дітей старшого дошкільного віку, у якій викладено лінгвістичний аналіз синонімічних слів у мовленні дітей старшого дошкільного віку. У статті викладено особливості вживання синонімів у зв'язку зі здатністю дітей знаходити насправді важливі факти та ознаки на основі подібності та відмінності та смислу сказаного. Синоніми у дитячому мовленні розрізняються семантичними нюансами, емоційно-експресивним забарвленням, сферою стилістичного використання чи можливістю поєднання з іншими словами. У практично-ігрових ситуаціях повсякденного мовлення дітей близькими за значенням можуть бути слова, не зафіксовані в словниках синонімів. Суб'єктивно близькими є одиниці, об'єднані тематичними та родо-видовими відношеннями, тому в кожному випадку вживання можна підібрати найбільш відповідне слово. Синонімія мовних одиниць є результатом роботи всього механізму індивідуального пізнання дитиною мови та мовлення.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"51 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130472345","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-313-316
Olena Shaposhnikova
У статті здійснено аналіз аудіювання як виду мовленнєвої діяльності й труднощі в практиці аудіювання у процесі навчання англійскої, німецької та французської мов у Національному технічному університеті "ХПІ" у Харкові.
{"title":"ПРАКТИКА І ПЕРЕШКОДИ АУДІЮВАННЯ ПРИ НАВЧАННІ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ В НТУ «ХПІ» У ХАРКОВІ","authors":"Olena Shaposhnikova","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-313-316","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-313-316","url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз аудіювання як виду мовленнєвої діяльності й труднощі в практиці аудіювання у процесі навчання англійскої, німецької та французської мов у Національному технічному університеті \"ХПІ\" у Харкові.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128666727","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-135-141
O. Komar
Синестезія кольору графеми є одним із найбільш широко вивчених видів цього незвичайного досвіду. Неврологічне дослідження може пояснити не тільки фізіологічні основи синтетичного сприйняття, але й пролити світло на окремі автофеноменологічні аспекти квалій. Синестезія - це феноменальний стан, при якому стимуляція одного чуттєвого сприйняття викликає несподівані непатологічні переживання у другому, нестимульованому сприйнятті. Існують дві дуже багатообіцяючі гіпотези синестезії кольору графеми, але обидві зустрічають вагомі контраргументи. Дебати про природу синестезії кольору графеми показують, що її можна пов’язати з асоціативними, метафоричними несвідомими когнітивними процесами. «Гіпотеза палімпсесту» виправдовує, що мова може використовувати ті самі шляхи або мережі, які були спеціалізовані для сприйняття кольору. Ці припущення можуть покращити розуміння філософських гіпотез «приватної мови».
{"title":"ГРАФЕМНО-КОЛІРНА СИНЕСТЕЗІЯ: НЕЙРОЛОГІЧНИЙ ПАЛІМПСЕСТ ЧИ КОГНІТИВНА МЕТАФОРИЗАЦІЯ?","authors":"O. Komar","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-135-141","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-135-141","url":null,"abstract":"Синестезія кольору графеми є одним із найбільш широко вивчених видів цього незвичайного досвіду. Неврологічне дослідження може пояснити не тільки фізіологічні основи синтетичного сприйняття, але й пролити світло на окремі автофеноменологічні аспекти квалій. Синестезія - це феноменальний стан, при якому стимуляція одного чуттєвого сприйняття викликає несподівані непатологічні переживання у другому, нестимульованому сприйнятті. Існують дві дуже багатообіцяючі гіпотези синестезії кольору графеми, але обидві зустрічають вагомі контраргументи. Дебати про природу синестезії кольору графеми показують, що її можна пов’язати з асоціативними, метафоричними несвідомими когнітивними процесами. «Гіпотеза палімпсесту» виправдовує, що мова може використовувати ті самі шляхи або мережі, які були спеціалізовані для сприйняття кольору. Ці припущення можуть покращити розуміння філософських гіпотез «приватної мови».","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129030634","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：