Pub Date : 2022-12-13DOI: 10.31470/2706-7904-2022-17-31-34
Nataliіa V. Borysova
У статті розкриваються дієві способи та засоби формування лексичної компетенції в майбутніх вчителів англійської мови. Наголошено на трьох основних техніках вивчення нових слів, зокрема, ознайомчий/підготовчий, автоматизація, застосування. Зазначено, що ефективними засобами для формування лексичної компетенції є різні інтернет ресурси, а також web-сайт Youtube, де розміщена значна кількість освітніх каналів, mind maps. Автоматизувати лексичні навички можна завдяки освітнім інтернет порталам. Закріплення лексичного матеріалу відбувається завдяки перегляду відео, самостійного створення mind maps та виконанні завдань для перевірки переглянутих відео. Відмічена дієвості перегляду podcasts. Наголошено, що найкращий спосіб у формуванні англомовної лексичної компетенції – це використання сучасних технічних засобів.
{"title":"СПОСОБИ ТА ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ","authors":"Nataliіa V. Borysova","doi":"10.31470/2706-7904-2022-17-31-34","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-31-34","url":null,"abstract":"У статті розкриваються дієві способи та засоби формування лексичної компетенції в майбутніх вчителів англійської мови. Наголошено на трьох основних техніках вивчення нових слів, зокрема, ознайомчий/підготовчий, автоматизація, застосування. Зазначено, що ефективними засобами для формування лексичної компетенції є різні інтернет ресурси, а також web-сайт Youtube, де розміщена значна кількість освітніх каналів, mind maps. Автоматизувати лексичні навички можна завдяки освітнім інтернет порталам. Закріплення лексичного матеріалу відбувається завдяки перегляду відео, самостійного створення mind maps та виконанні завдань для перевірки переглянутих відео. Відмічена дієвості перегляду podcasts. Наголошено, що найкращий спосіб у формуванні англомовної лексичної компетенції – це використання сучасних технічних засобів.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125087078","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-12DOI: 10.31470/2706-7904-2022-17-106-111
Oleksandr Kholod
Методологія дослідження складалася з кількох процедур: 1) опитування проводилося у два етапи: 1 етап – із 6 по 14 червня 2022 року та з 9 по 17 липня 2022 року за допомогою електронної програми «Google forms» (Медіатизація населення, 2022, 3 вересня); 2) на першому етапі в опитуванні взяли участь 28 осіб віком від 18 до 55 років, які проживали на момент опитування в таких областях та містах: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, Київська область, за межами України; 3) на другому етапі було опитано 51 респондента віком від 18 до 69 років, які проживали в 28 населених пунктах шести країн світу (Україна, Канада, Польща, Італія, Чехія, Туреччина); 4) 89 респондентам (у двох етапах опитування) було запропоновано ознайомитися з визначенням терміну «медіатизація», відповісти на 2 запитання та виконати 2 завдання; питання 1 – «Якими були Ваші життєві цінності ДО 24 лютого 2022 року? Опишіть», питання 2 – «Які ваші життєві цінності зараз ПІСЛЯ впливу медіатизації? Описати». Висновки. Визначено специфіку вербального маркування реінтерпретації екзистенційних цінностей українців за рахунок медійної медіатизації зафіксованої в червні та липні 2022 року згаданої агресії.
{"title":"ВЕРБАЛЬНІ МАРКЕРИ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ЕКЗИСТЕНЦІЙНИХ ЦІННОСТЕЙ УКРАЇНЦІВ ЗАВДЯКИ МЕДІЙНІЙ МЕДІАТИЗАЦІЇ","authors":"Oleksandr Kholod","doi":"10.31470/2706-7904-2022-17-106-111","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-106-111","url":null,"abstract":"Методологія дослідження складалася з кількох процедур: 1) опитування проводилося у два етапи: 1 етап – із 6 по 14 червня 2022 року та з 9 по 17 липня 2022 року за допомогою електронної програми «Google forms» (Медіатизація населення, 2022, 3 вересня); 2) на першому етапі в опитуванні взяли участь 28 осіб віком від 18 до 55 років, які проживали на момент опитування в таких областях та містах: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, Київська область, за межами України; 3) на другому етапі було опитано 51 респондента віком від 18 до 69 років, які проживали в 28 населених пунктах шести країн світу (Україна, Канада, Польща, Італія, Чехія, Туреччина); 4) 89 респондентам (у двох етапах опитування) було запропоновано ознайомитися з визначенням терміну «медіатизація», відповісти на 2 запитання та виконати 2 завдання; питання 1 – «Якими були Ваші життєві цінності ДО 24 лютого 2022 року? Опишіть», питання 2 – «Які ваші життєві цінності зараз ПІСЛЯ впливу медіатизації? Описати». Висновки. Визначено специфіку вербального маркування реінтерпретації екзистенційних цінностей українців за рахунок медійної медіатизації зафіксованої в червні та липні 2022 року згаданої агресії.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121956540","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-10DOI: 10.31470/2706-7904-2022-17-63-68
Liubov Letiucha
Дослідження присвячено концепту "хейтерство" як одному з видів віртуальної вербальної агресії, в основі якого лежить неконструктивна поведінка учасників віртуального простору спілкування. Мета статті полягала у визначенні стереотипного уявлення про концепт "хейтерство" як окремий вид віртуальної агресії в мовній свідомості студентів Переяславського університету імені Григорія Сковороди. Основними методами збору фактичного матеріалу стали ланцюговий асоціативний експеримент, а також семантичний гештальт-метод Ю.М. Караулова, що дозволило створити модель цілісного образу досліджуваного концепту. Проаналізовані результати дозволили зробити висновок, що хейтерство є проявом необґрунтованої ненависті до злих, заздрісних, невпевнених у собі людей; серед студентської молоді сформувалося однозначно негативне ставлення до цього поняття та викликає асоціацію з конкретною національною ідентичністю.
{"title":"ПОНЯТТЯ «ХЕЙТИНГ» ЯК ВИД ВІРТУАЛЬНОЇ АГРЕСІЇ: СТЕРЕОТИПНЕ УЯВЛЕННЯ МОВНОЇ СВІДОМОСТІ СТУДЕНТСТВА","authors":"Liubov Letiucha","doi":"10.31470/2706-7904-2022-17-63-68","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-63-68","url":null,"abstract":"Дослідження присвячено концепту \"хейтерство\" як одному з видів віртуальної вербальної агресії, в основі якого лежить неконструктивна поведінка учасників віртуального простору спілкування. Мета статті полягала у визначенні стереотипного уявлення про концепт \"хейтерство\" як окремий вид віртуальної агресії в мовній свідомості студентів Переяславського університету імені Григорія Сковороди. Основними методами збору фактичного матеріалу стали ланцюговий асоціативний експеримент, а також семантичний гештальт-метод Ю.М. Караулова, що дозволило створити модель цілісного образу досліджуваного концепту. Проаналізовані результати дозволили зробити висновок, що хейтерство є проявом необґрунтованої ненависті до злих, заздрісних, невпевнених у собі людей; серед студентської молоді сформувалося однозначно негативне ставлення до цього поняття та викликає асоціацію з конкретною національною ідентичністю.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132311838","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-10DOI: 10.31470/2706-7904-2022-17-74-80
Filiz Mergen, Gulmira Kuruoglu
The process of language learning has long attracted scholarly interest. Foreign language teaching has extensively focused on teaching methods and learner profiles. Also, there has been growing interest in psychological and neurological bases of this process. Differences regarding the processing of different language components was a key early focus of research. Later, the focus shifted to the emotional load of the different languages spoken by bilinguals/multilinguals languages. It has been shown that a late-learned language differs from the native language in its progress and ultimate level. A notable difference can be seen between grammatical and lexical processing. Considering psycholinguistic parameters, this paper aims to reveal how late learners deal with grammatical and lexical processing in their second / late-learned language.
{"title":"Differences Between Grammatical and Lexical Processing in the Late Learned Language","authors":"Filiz Mergen, Gulmira Kuruoglu","doi":"10.31470/2706-7904-2022-17-74-80","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-74-80","url":null,"abstract":"The process of language learning has long attracted scholarly interest. Foreign language teaching has extensively focused on teaching methods and learner profiles. Also, there has been growing interest in psychological and neurological bases of this process. Differences regarding the processing of different language components was a key early focus of research. Later, the focus shifted to the emotional load of the different languages spoken by bilinguals/multilinguals languages. It has been shown that a late-learned language differs from the native language in its progress and ultimate level. A notable difference can be seen between grammatical and lexical processing. Considering psycholinguistic parameters, this paper aims to reveal how late learners deal with grammatical and lexical processing in their second / late-learned language. ","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"65 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122927771","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-09DOI: 10.31470/2706-7904-2022-17-26-30
M. Berezhna
The paper presents the correlation between the circle as a symbol in contemporary screen narratives and the psycholinguistic wholeness of the characters, who represent a group hero archetype. The research focuses on six films of the Marvel Cinematic Universe franchise, depicting the group heroes of the Avengers and Guardians of the Galaxy. When in the plot heroes form a circle, facing outwards, they are fighting an external enemy; if they face each other, they need to resolve inner conflicts and insecurities. When the circle stays intact, the heroes stand united and successfully complete their mission. If the circle is disrupted, the heroes lose their fight to the enemy, being unable to cope with their own traumatic past.
{"title":"The Circle and Psycholinguistic Wholeness of the Group Hero Archetype (The Case of Marvel Cinematic Universe)","authors":"M. Berezhna","doi":"10.31470/2706-7904-2022-17-26-30","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-26-30","url":null,"abstract":"The paper presents the correlation between the circle as a symbol in contemporary screen narratives and the psycholinguistic wholeness of the characters, who represent a group hero archetype. The research focuses on six films of the Marvel Cinematic Universe franchise, depicting the group heroes of the Avengers and Guardians of the Galaxy. When in the plot heroes form a circle, facing outwards, they are fighting an external enemy; if they face each other, they need to resolve inner conflicts and insecurities. When the circle stays intact, the heroes stand united and successfully complete their mission. If the circle is disrupted, the heroes lose their fight to the enemy, being unable to cope with their own traumatic past.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126883982","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-09DOI: 10.31470/2706-7904-2022-17-41-47
E. Can, Gulmira Kuruoglu
Alzheimer's disease (AD) consists of disorders of the memory and language changes which is mostly in syntactical functions and pragmatic-semantic functions. Via conversational analysis, it is easy to evaluate AD patients’ pragmatic skills. In this respect, the aim of this study is to analyse the pragmatic knowledge of AD patients by using a picture description test. In the evaluation, only the maxim of relation in Grice’s cooperative principle was considered. Speech samples were solicited from patients with AD (n=20) and age‐matched healthy people (n=20). Two extra raters made blind ratings on the evalution of the maxim of relation. Results demonstrate that the amount of speech of AD patients was less compared to the control group. The violation of relation maxim was rather higher in AD group and hereby it was certain that pragmatic language impairment was the reason of it.
{"title":"Pragmatic Knowledge in Alzheimer's Disease","authors":"E. Can, Gulmira Kuruoglu","doi":"10.31470/2706-7904-2022-17-41-47","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-41-47","url":null,"abstract":"Alzheimer's disease (AD) consists of disorders of the memory and language changes which is mostly in syntactical functions and pragmatic-semantic functions. Via conversational analysis, it is easy to evaluate AD patients’ pragmatic skills. In this respect, the aim of this study is to analyse the pragmatic knowledge of AD patients by using a picture description test. In the evaluation, only the maxim of relation in Grice’s cooperative principle was considered. Speech samples were solicited from patients with AD (n=20) and age‐matched healthy people (n=20). Two extra raters made blind ratings on the evalution of the maxim of relation. Results demonstrate that the amount of speech of AD patients was less compared to the control group. The violation of relation maxim was rather higher in AD group and hereby it was certain that pragmatic language impairment was the reason of it. \u0000 ","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131425990","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-09DOI: 10.31470/2706-7904-2022-17-8-14
Ayşe Altıparmak
Automaticity is one of the most significant psycholinguistic mechanisms in second language acquisition. Therefore, it was widely studied in language learning/teaching literature. However, far too little attention has been paid to automaticity in language assessment research. This study aimed to analyze the role of automaticity in the assessment of the pronunciation, structure, and fluency skills in an oral Aviation English exam and to shorten the application time of these kinds of exams by testing only the abovementioned 3 language skills with large groups of students. In sum, it was found that using a single task (rerepeating/paraphrasing what you hear) promoting automaticity, is almost as effective as the combination of various complex and time-consuming tasks in assessing pronunciation, structure, and fluency skills.
{"title":"Analysis of Automaticity in Aviation English Oral Exams with a Psycholinguistic Approach","authors":"Ayşe Altıparmak","doi":"10.31470/2706-7904-2022-17-8-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-8-14","url":null,"abstract":"Automaticity is one of the most significant psycholinguistic mechanisms in second language acquisition. Therefore, it was widely studied in language learning/teaching literature. However, far too little attention has been paid to automaticity in language assessment research. This study aimed to analyze the role of automaticity in the assessment of the pronunciation, structure, and fluency skills in an oral Aviation English exam and to shorten the application time of these kinds of exams by testing only the abovementioned 3 language skills with large groups of students. In sum, it was found that using a single task (rerepeating/paraphrasing what you hear) promoting automaticity, is almost as effective as the combination of various complex and time-consuming tasks in assessing pronunciation, structure, and fluency skills.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"66 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124252031","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-29DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-326-331
N. Shevchenko, Maryna Suriakova
У рефераті наведено результати емпіричного дослідження інтерпретаційної діяльності дітей молодшого шкільного віку. Автори припускають, що пізнавальна діяльність людини пов'язана не лише з проблемою розуміння, але й необхідністю інтерпретувати зрозуміле, а також виробляти власне ставлення до нього. Було показано, що дитина молодшого шкільного віку демонструє здатність усвідомлено розуміти будь-яке явище та інтерпретувати те, що він розуміє. Автори довели можливість вивчення особливостей інтерпретаційної діяльності у молодшому шкільному віці за допомогою інтерпретаційних завдань. У ході дослідження було встановлено, що успішність окремих інтерпретаційних процесів визначає якість інтерпретаційної діяльності в цілому. Результати дослідження інтерпретаційної діяльності дітей молодшого шкільного віку показали, що найбільші труднощі пов'язані із встановленням підтексту, смислового протиріччя, смислового зв'язку контекстів, поясненням причин та обґрунтуванням думки.
{"title":"ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ","authors":"N. Shevchenko, Maryna Suriakova","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-326-331","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-326-331","url":null,"abstract":"У рефераті наведено результати емпіричного дослідження інтерпретаційної діяльності дітей молодшого шкільного віку. Автори припускають, що пізнавальна діяльність людини пов'язана не лише з проблемою розуміння, але й необхідністю інтерпретувати зрозуміле, а також виробляти власне ставлення до нього. Було показано, що дитина молодшого шкільного віку демонструє здатність усвідомлено розуміти будь-яке явище та інтерпретувати те, що він розуміє. Автори довели можливість вивчення особливостей інтерпретаційної діяльності у молодшому шкільному віці за допомогою інтерпретаційних завдань. У ході дослідження було встановлено, що успішність окремих інтерпретаційних процесів визначає якість інтерпретаційної діяльності в цілому. Результати дослідження інтерпретаційної діяльності дітей молодшого шкільного віку показали, що найбільші труднощі пов'язані із встановленням підтексту, смислового протиріччя, смислового зв'язку контекстів, поясненням причин та обґрунтуванням думки.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121775944","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-23DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-86-91
Hanna Ivaniuk, І. Melnyk
У статті описано результати психолінгвістичного аналізу поняття «педагогічне партнерство» у мовній свідомості студентів педагогічних спеціальностей за логічними, граматичними та тематичними критеріями. Встановлено, що студенти педагогічних спеціальностей переважно описують це поняття через такі асоціації, як «співпраця» та «повага». У мовній свідомості студентів І-ІІ курсів педагогічних спеціальностей поняття «педагогічне партнерство» має переважно характеристики, пов’язані зі спільною діяльністю та спілкуванням учасників навчально-виховного процесу, а також їх міжособистісними стосунками та емоційними установками. В отриманому масиві асоціативних реакцій переважають периферійні реакції, що свідчить про відсутність єдиного розуміння поняття «педагогічне партнерство» та наявність суб’єктивних уявлень про нього, заснованих не на чіткому знанні сутності цього поняття, а на попередній досвід.
{"title":"ПОНЯТТЯ «ПЕДАГОГІЧНЕ ПАРТНЕРСТВО» У МОВНІЙ СВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ: ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ","authors":"Hanna Ivaniuk, І. Melnyk","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-86-91","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-86-91","url":null,"abstract":"У статті описано результати психолінгвістичного аналізу поняття «педагогічне партнерство» у мовній свідомості студентів педагогічних спеціальностей за логічними, граматичними та тематичними критеріями. Встановлено, що студенти педагогічних спеціальностей переважно описують це поняття через такі асоціації, як «співпраця» та «повага». У мовній свідомості студентів І-ІІ курсів педагогічних спеціальностей поняття «педагогічне партнерство» має переважно характеристики, пов’язані зі спільною діяльністю та спілкуванням учасників навчально-виховного процесу, а також їх міжособистісними стосунками та емоційними установками. В отриманому масиві асоціативних реакцій переважають периферійні реакції, що свідчить про відсутність єдиного розуміння поняття «педагогічне партнерство» та наявність суб’єктивних уявлень про нього, заснованих не на чіткому знанні сутності цього поняття, а на попередній досвід.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132671904","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.31470/2706-7904-2021-16-269-273
Dmytro Syzonov
У статті розкривається проблема нового статусу медіакомунікації в сучасну інформаційну епоху, так звану цифрову епоху (Sujon, Dyer, 2020). Медіакомунікація є дзеркалом динамічних змін у глобалізованому світі. Змінюються стилістичні форми, видозмінюються жанри, трансформуються мовні засоби. Основними чинниками таких змін є, зокрема, психологічні: людина ХХІ століття під впливом інформатизації та еволюції ЗМІ змінює свою мову. У дослідженні також розглядається проблема Manipulation 2.0 – відкриття нового типу маніпуляції в мультимедіа.
{"title":"МЕДІЙНА КОМУНІКАЦІЯ В УМОВАХ DIGITAL AGE","authors":"Dmytro Syzonov","doi":"10.31470/2706-7904-2021-16-269-273","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2706-7904-2021-16-269-273","url":null,"abstract":"У статті розкривається проблема нового статусу медіакомунікації в сучасну інформаційну епоху, так звану цифрову епоху (Sujon, Dyer, 2020). Медіакомунікація є дзеркалом динамічних змін у глобалізованому світі. Змінюються стилістичні форми, видозмінюються жанри, трансформуються мовні засоби. Основними чинниками таких змін є, зокрема, психологічні: людина ХХІ століття під впливом інформатизації та еволюції ЗМІ змінює свою мову. У дослідженні також розглядається проблема Manipulation 2.0 – відкриття нового типу маніпуляції в мультимедіа.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"78 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126117918","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：