Pub Date : 2023-12-28DOI: 10.33407/itlt.v98i6.4043
Jayashree Saha, Papori Baruah
The unpredictable lockdown period due to COVID-19 has kept everything on hold, and along with other sectors, the educational sector is the most affected. This study attempted to map out the fragility of higher educational institutions in adopting new learning methods and the effectiveness achieved. This is descriptive research based on an empirical investigation of the current issues related to sudden changes in the knowledge delivery process in regular classes of colleges and universities in developing countries like India. Five constructs, namely quality delivery, effectiveness, organisational support, self-efficacy, and readiness were evaluated to measure learners’ perceived satisfaction. Appropriate statistical tools were applied to analyse the data, along with hypothesis testing. A few institutions have effectively adjusted the learning process, but its prolificacy is doubtful in the majority of cases. Many (about 62 percent) reported that through assignments and study materials, it is difficult to clear the concepts, especially in the case of practical subjects. There is an opinion that e-learning appears not to be as fruitful as regular conventional classes. It has become a little difficult to transform the centuries-old classroom teaching model due to a paucity of infrastructural readiness, prior experience in e-learning, drawbacks in learning methods, etc., which needs to be addressed by administration. The main barriers, as per our study, are the paucity of interactivity between the parties and drawbacks in the method adopted for teaching. This research did not include premier institutions like IITs, AIIMS, and other highly rated institutes in India, as our goal was to articulate the real situation below the creamy layer. The COVID-19 pandemic has opened new avenues to eliminate drawbacks and reconsider the pedagogical methods, teacher training, examination system, etc. for the insertion of e-learning in the education system.
{"title":"EFFICACY AND ADAPTATION OF E-LEARNING IN INDIAN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS DURING COVID-19","authors":"Jayashree Saha, Papori Baruah","doi":"10.33407/itlt.v98i6.4043","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v98i6.4043","url":null,"abstract":"The unpredictable lockdown period due to COVID-19 has kept everything on hold, and along with other sectors, the educational sector is the most affected. This study attempted to map out the fragility of higher educational institutions in adopting new learning methods and the effectiveness achieved. This is descriptive research based on an empirical investigation of the current issues related to sudden changes in the knowledge delivery process in regular classes of colleges and universities in developing countries like India. Five constructs, namely quality delivery, effectiveness, organisational support, self-efficacy, and readiness were evaluated to measure learners’ perceived satisfaction. Appropriate statistical tools were applied to analyse the data, along with hypothesis testing. A few institutions have effectively adjusted the learning process, but its prolificacy is doubtful in the majority of cases. Many (about 62 percent) reported that through assignments and study materials, it is difficult to clear the concepts, especially in the case of practical subjects. There is an opinion that e-learning appears not to be as fruitful as regular conventional classes. It has become a little difficult to transform the centuries-old classroom teaching model due to a paucity of infrastructural readiness, prior experience in e-learning, drawbacks in learning methods, etc., which needs to be addressed by administration. The main barriers, as per our study, are the paucity of interactivity between the parties and drawbacks in the method adopted for teaching. This research did not include premier institutions like IITs, AIIMS, and other highly rated institutes in India, as our goal was to articulate the real situation below the creamy layer. The COVID-19 pandemic has opened new avenues to eliminate drawbacks and reconsider the pedagogical methods, teacher training, examination system, etc. for the insertion of e-learning in the education system.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"322 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139152525","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-28DOI: 10.33407/itlt.v98i6.5242
Lina Čeponienė, P. Galambos, Tamás Haidegger, D. Mikulowski, B. Misota, O. Moravcik, Enikő Nagy, M. Shyshkina, Pavel Smolka, Stefan Svetsky
A teacher currently needs to acquire a huge amount of educational information and knowledge as part of his/her practice for the purposes of teaching, self-study, publishing, research, language support and related activities. In the academic environment, so-called learning management systems (LMSs), especially Moodle in the European Union, have proven suitable for the processing of educational content under e-Learning. LMSs usually function as online platform, at the same time as a supplement to academic information systems (AIS) on the local servers of universities. These are used by a larger number of participants, so these do not always meet the pedagogical needs of the teacher in all the activities he/she does. For example, these do not allow multilingual support, multiple searches and mass processing of e-Learning content. There are a large number of articles in the scientific literature describing the design of add-on modules for LMS. The authors offer their own approach to solving the problem of processing educational information to support a virtual team's work. As part of collaborative research in the field of technology-enhanced education and e-Learning design, the international team in the V4 EDUPORT project is implementing a personalized hybrid system on the IT infrastructure consisting of a specially designed desktop application WPad or web application (PIKS) and a common shared remote computer (virtual computer on a cloud server with Windows 2022). In this paper, the researchers share their experiences gained with their universities' academic LMSs (Moodle and AIS) and compare their personalization capabilities level to the teacher level and their use in the cloud. Part of current and future research is the development of the PIKS internet application, which operates as a multi-functional communication channel for e-Learning purposes (including use for the visually impaired). .
{"title":"THE COLLABORATIVE DESIGNING OF A PERSONALIZED HYBRID LMS USING A VIRTUAL MACHINE IN A CLOUD ENVIRONMENT","authors":"Lina Čeponienė, P. Galambos, Tamás Haidegger, D. Mikulowski, B. Misota, O. Moravcik, Enikő Nagy, M. Shyshkina, Pavel Smolka, Stefan Svetsky","doi":"10.33407/itlt.v98i6.5242","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v98i6.5242","url":null,"abstract":"A teacher currently needs to acquire a huge amount of educational information and knowledge as part of his/her practice for the purposes of teaching, self-study, publishing, research, language support and related activities. In the academic environment, so-called learning management systems (LMSs), especially Moodle in the European Union, have proven suitable for the processing of educational content under e-Learning. LMSs usually function as online platform, at the same time as a supplement to academic information systems (AIS) on the local servers of universities. These are used by a larger number of participants, so these do not always meet the pedagogical needs of the teacher in all the activities he/she does. For example, these do not allow multilingual support, multiple searches and mass processing of e-Learning content. There are a large number of articles in the scientific literature describing the design of add-on modules for LMS. The authors offer their own approach to solving the problem of processing educational information to support a virtual team's work. As part of collaborative research in the field of technology-enhanced education and e-Learning design, the international team in the V4 EDUPORT project is implementing a personalized hybrid system on the IT infrastructure consisting of a specially designed desktop application WPad or web application (PIKS) and a common shared remote computer (virtual computer on a cloud server with Windows 2022). In this paper, the researchers share their experiences gained with their universities' academic LMSs (Moodle and AIS) and compare their personalization capabilities level to the teacher level and their use in the cloud. Part of current and future research is the development of the PIKS internet application, which operates as a multi-functional communication channel for e-Learning purposes (including use for the visually impaired). .","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"50 46","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139150962","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-28DOI: 10.33407/itlt.v98i6.5389
Daryna Vasylieva, T. Hodovaniuk
The COVID-19 pandemic worldwide has led to a shift from face-to-face to distance learning. The sudden change in the learning format and the unpreparedness of the education system led to learning losses of students. The most researched and documented learning losses are the ones in mathematics, reading, and science. In Ukraine, face-to-face learning has not fully resumed yet, as a full-scale war broke out after 2 years into the pandemic. Consequently, the problem of overcoming learning losses in mathematics is particularly acute, as the country's economy depends on it in the future. According to the research reviewed in this article, the use of information and communication technologies in the educational process helps to overcome learning losses. These technologies can be used to organize synchronous or asynchronous learning. The article examines the effectiveness of students' independent use of GIOS platform materials to overcome learning losses in mathematics. The results of the entrance and exit tests of students, along with a survey of students and their parents after 1.5 months of independent learning on the platform are described. It is concluded that the independent learning format without a teacher or tutor is not suitable for everyone. Nevertheless, one of the components of overcoming learning losses can be students' independent study of multimedia materials. It has been found that the older students are, the more effective this kind of learning is. Based on a survey of students, the characteristics of the GIOS platform that motivated students to learn and helped them to understand the material were identified. Among the characteristics are: the integrity of the course, elements of gamification, the availability of theoretical material in several forms (videos, schemes, examples of solved tasks), the ability to view it several times and return at any time, the availability of training tasks, tasks of different levels and formats (including non-standard ones), the ability to review the covered materials to analyze errors, the ability to improve results by solving similar tasks. It is noted that in order to help their students overcome learning losses, teachers should either develop mathematics materials independently or use ready-made materials.
{"title":"GIOS ONLINE PLATFORM AS A TOOL FOR OVERCOMING LEARNING LOSSES IN MATHEMATICS","authors":"Daryna Vasylieva, T. Hodovaniuk","doi":"10.33407/itlt.v98i6.5389","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v98i6.5389","url":null,"abstract":"The COVID-19 pandemic worldwide has led to a shift from face-to-face to distance learning. The sudden change in the learning format and the unpreparedness of the education system led to learning losses of students. The most researched and documented learning losses are the ones in mathematics, reading, and science. In Ukraine, face-to-face learning has not fully resumed yet, as a full-scale war broke out after 2 years into the pandemic. Consequently, the problem of overcoming learning losses in mathematics is particularly acute, as the country's economy depends on it in the future. According to the research reviewed in this article, the use of information and communication technologies in the educational process helps to overcome learning losses. These technologies can be used to organize synchronous or asynchronous learning. The article examines the effectiveness of students' independent use of GIOS platform materials to overcome learning losses in mathematics. The results of the entrance and exit tests of students, along with a survey of students and their parents after 1.5 months of independent learning on the platform are described. It is concluded that the independent learning format without a teacher or tutor is not suitable for everyone. Nevertheless, one of the components of overcoming learning losses can be students' independent study of multimedia materials. It has been found that the older students are, the more effective this kind of learning is. Based on a survey of students, the characteristics of the GIOS platform that motivated students to learn and helped them to understand the material were identified. Among the characteristics are: the integrity of the course, elements of gamification, the availability of theoretical material in several forms (videos, schemes, examples of solved tasks), the ability to view it several times and return at any time, the availability of training tasks, tasks of different levels and formats (including non-standard ones), the ability to review the covered materials to analyze errors, the ability to improve results by solving similar tasks. It is noted that in order to help their students overcome learning losses, teachers should either develop mathematics materials independently or use ready-made materials.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"350 3-4","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139152266","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-28DOI: 10.33407/itlt.v98i6.5478
О. В. Овчарук
Стаття присвячена аналізу процесів, що стосуються цифровізації освітнього середовища закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) шляхом проведеного опитування вчителів та педагогічних працівників у 2023 році. Опитування, організоване Інститутом цифровізації освіти НАПН України, виявило проблеми та виклики, з якими стикаються вчителі сьогодні, у період воєнного стану в Україні. Подано бачення педагогів щодо інструментів, засобів та шляхів використання ІКТ в організації дистанційного навчання. Моніторинг готовності вчителів до використання ІКТ у дистанційноому навчанні, що здійснюється четвертий рік поспіль, дав змогу виявити: найбільш популярні цифрові інструменти (1), засоби та ресурси (2), проблеми та потреби вчителів (3), визначити рівень цифрової компетентності через самооцінювання (4), з’ясувати особливості організації освітнього процесу в період війни в Україні (5). Новизна дослідження полягає у врахуванні при анкетуванні стратегічних пріоритетів, зокрема Плану дій цифрової освіти на 2021-2027 (Digital Education Action Plan 2021-2027) рр., ініціатив ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, розроблених світовою та європейською спільнотою, та оновленого інструменту самооцінювання цифрової компетентності вчителя, створеного у відповідності до Рамки цифрової компетентності для громадян DigComp 2.2 та 2.2 (The Digital Competence Framework for Citizens). Під час проведення дослідження враховано обмеження та ризики, що склалися в умовах війни в Україні. Наведено узагальнені дані опитування вчителів у 2023 р. та здійснено аналіз отриманих результатів у порівнянні з попередніми 2022 та 2021 роками. Окреслено висновки та пропозиції щодо проведення моніторингу стану готовності вчителів до використання цифрових засобів, що можуть бути корисними для підготовки та підвищення кваліфікації вчителів та керівників освітніх закладів, іншим ключовим гравцям у сфері відновлення загальної середньої освіти в Україні в період воєнного стану.
{"title":"МОНІТОРИНГ ГОТОВНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ЗАСОБІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ","authors":"О. В. Овчарук","doi":"10.33407/itlt.v98i6.5478","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v98i6.5478","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу процесів, що стосуються цифровізації освітнього середовища закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) шляхом проведеного опитування вчителів та педагогічних працівників у 2023 році. Опитування, організоване Інститутом цифровізації освіти НАПН України, виявило проблеми та виклики, з якими стикаються вчителі сьогодні, у період воєнного стану в Україні. Подано бачення педагогів щодо інструментів, засобів та шляхів використання ІКТ в організації дистанційного навчання. Моніторинг готовності вчителів до використання ІКТ у дистанційноому навчанні, що здійснюється четвертий рік поспіль, дав змогу виявити: найбільш популярні цифрові інструменти (1), засоби та ресурси (2), проблеми та потреби вчителів (3), визначити рівень цифрової компетентності через самооцінювання (4), з’ясувати особливості організації освітнього процесу в період війни в Україні (5). Новизна дослідження полягає у врахуванні при анкетуванні стратегічних пріоритетів, зокрема Плану дій цифрової освіти на 2021-2027 (Digital Education Action Plan 2021-2027) рр., ініціатив ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, розроблених світовою та європейською спільнотою, та оновленого інструменту самооцінювання цифрової компетентності вчителя, створеного у відповідності до Рамки цифрової компетентності для громадян DigComp 2.2 та 2.2 (The Digital Competence Framework for Citizens). Під час проведення дослідження враховано обмеження та ризики, що склалися в умовах війни в Україні. Наведено узагальнені дані опитування вчителів у 2023 р. та здійснено аналіз отриманих результатів у порівнянні з попередніми 2022 та 2021 роками. Окреслено висновки та пропозиції щодо проведення моніторингу стану готовності вчителів до використання цифрових засобів, що можуть бути корисними для підготовки та підвищення кваліфікації вчителів та керівників освітніх закладів, іншим ключовим гравцям у сфері відновлення загальної середньої освіти в Україні в період воєнного стану.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"296 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139152544","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-30DOI: 10.33407/itlt.v97i5.5434
Майя Володимирівна Мар’єнко
Стаття містить аналіз сучасного стану педагогічних досліджень щодо впровадження та використання хмаро орієнтованих систем в освіті. Згідно з результатами вивчення психолого-педагогічних досліджень визначено ступінь розробленості проблеми у вітчизняному та зарубіжному освітньому просторі. Завдяки засобам хмаро орієнтованих систем відкритої науки може бути організовано та практично реалізовано навчання та підвищення кваліфікації вчителів. В умовах реформування освіти, методичного, організаційного, науково-методичного забезпечення, використання та впровадження комп’ютерних технологій проведене дослідження спрямоване на розробку хмаро орієнтованих систем інформатизації закладів освіти. Поєднання хмарних технологій та відкритої науки надає нові перспективи їх використання в підвищенні кваліфікації вчителів. Компетентність з відкритої науки, у межах даного дослідження, трактується в широкому розумінні (це здатність особи на основі знань, умінь, навичок та особистісного ставлення успішно здійснювати науково-дослідну діяльність відповідно до принципів відкритої науки) та як складник професійних компетентностей учителя природничо-математичних предметів для подальшої роботи в науковому ліцеї. Основні складники компетентності з відкритої науки було визначено в межах даного дослідження та виокремлено в чотири складники. Було спроєктовано та впроваджено хмаро орієнтовану методичну систему. Педагогічний експеримент був спеціально спланований і проведений для того, щоб перевірити ефективність хмаро орієнтованої методичної системи. Цільова група педагогічного експерименту – учителі природничо-математичних предметів. Кількість учасників експерименту становить 536 вчителів-слухачів курсів підвищення кваліфікації (експериментальні групи: 395 осіб, контрольні групи: 141 особа). Педагогічний експеримент було проведено в чотири етапи: підготовчий, констатувальний, формувальний та контрольний. Ефективність розробленої методичної системи було доведено завдяки підвищенню окремих складників компетентності з відкритої науки. Одержані результати, згідно аналізу даних формувального експерименту, статистично підтверджено з використанням критерію Фішера.
{"title":"ЕФЕКТИВНІСТЬ ХМАРО ОРІЄНТОВАНОЇ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ПРЕДМЕТІВ ДЛЯ РОБОТИ В НАУКОВОМУ ЛІЦЕЇ","authors":"Майя Володимирівна Мар’єнко","doi":"10.33407/itlt.v97i5.5434","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5434","url":null,"abstract":"Стаття містить аналіз сучасного стану педагогічних досліджень щодо впровадження та використання хмаро орієнтованих систем в освіті. Згідно з результатами вивчення психолого-педагогічних досліджень визначено ступінь розробленості проблеми у вітчизняному та зарубіжному освітньому просторі. Завдяки засобам хмаро орієнтованих систем відкритої науки може бути організовано та практично реалізовано навчання та підвищення кваліфікації вчителів. В умовах реформування освіти, методичного, організаційного, науково-методичного забезпечення, використання та впровадження комп’ютерних технологій проведене дослідження спрямоване на розробку хмаро орієнтованих систем інформатизації закладів освіти. Поєднання хмарних технологій та відкритої науки надає нові перспективи їх використання в підвищенні кваліфікації вчителів. Компетентність з відкритої науки, у межах даного дослідження, трактується в широкому розумінні (це здатність особи на основі знань, умінь, навичок та особистісного ставлення успішно здійснювати науково-дослідну діяльність відповідно до принципів відкритої науки) та як складник професійних компетентностей учителя природничо-математичних предметів для подальшої роботи в науковому ліцеї. Основні складники компетентності з відкритої науки було визначено в межах даного дослідження та виокремлено в чотири складники. Було спроєктовано та впроваджено хмаро орієнтовану методичну систему. Педагогічний експеримент був спеціально спланований і проведений для того, щоб перевірити ефективність хмаро орієнтованої методичної системи. Цільова група педагогічного експерименту – учителі природничо-математичних предметів. Кількість учасників експерименту становить 536 вчителів-слухачів курсів підвищення кваліфікації (експериментальні групи: 395 осіб, контрольні групи: 141 особа). Педагогічний експеримент було проведено в чотири етапи: підготовчий, констатувальний, формувальний та контрольний. Ефективність розробленої методичної системи було доведено завдяки підвищенню окремих складників компетентності з відкритої науки. Одержані результати, згідно аналізу даних формувального експерименту, статистично підтверджено з використанням критерію Фішера.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"457 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136069470","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-30DOI: 10.33407/itlt.v97i5.5395
Oleksandr V. Spivakovsky, Serhii A. Omelchuk, Vitaliy V. Kobets, Nataliia V. Valko, Daria S. Malchykova
Generative artificial intelligence is rapidly transforming the educational process and the scientific work of students, lecturers, researchers and administrators of higher education institutions. There are limited and contradictory recommendations for the use of artificial intelligence in the educational process and in the educational programmes of higher education institutions. To define the scope of AI application, there is a need to develop institutional policies for higher education institutions, which will allow the academic community to determine the appropriate scope of AI application in the educational process and prevent the use of AI in areas where ethical norms are violated. The purpose of the article is to summarise and systematise the experience of forming institutional policies for the application of artificial intelligence in education, training and research in higher education institutions using the experience of Kherson State University. The article presents the developed institutional policies for students, lecturers and researchers with recommended and not recommended initiatives for the use of AI in the educational process and research at Kherson State University. The purpose of these institutional policies was to create an inclusive environment of modern digital tools for involving of lecturers of non-professional specialties and define the framework for the use of artificial intelligence in education, teaching, and research of all subjects (participants) of educational activity. The recommendations are aimed at empowering all participants to select educational components creatively and at improving the efficiency of the educational process and research activities through the use of AI tools. Issues requiring further research regarding generative platforms lie in three thematic areas: knowledge base; transparency and ethics; digital transformation of organizations and societies. It is also relevant to create an educational environment that encourages the interaction and dissemination of positive practice of digital transformation of all participants of the educational process.
生成式人工智能正在迅速改变高等教育机构的学生、讲师、研究人员和管理人员的教育过程和科学工作。关于在教育过程和高等教育机构的教育计划中使用人工智能的建议有限且相互矛盾。为了界定人工智能的应用范围，有必要为高等教育机构制定制度政策，这将使学术界能够确定人工智能在教育过程中的适当应用范围，并防止在违反道德规范的领域使用人工智能。本文的目的是利用科尔森州立大学的经验，对高等教育机构在教育、培训和研究中应用人工智能制定制度政策的经验进行总结和系统化。本文介绍了为学生、讲师和研究人员制定的制度政策，以及在科尔森州立大学(Kherson State University)的教育过程和研究中使用人工智能的推荐和不推荐举措。这些制度政策的目的是为非专业专业讲师的参与创造一个现代数字工具的包容性环境，并定义在教育活动的所有科目(参与者)的教育、教学和研究中使用人工智能的框架。这些建议旨在使所有参与者能够创造性地选择教育内容，并通过使用人工智能工具提高教育过程和研究活动的效率。关于生成平台需要进一步研究的问题在于三个主题领域:知识库;透明度和道德;组织和社会的数字化转型。创造一个教育环境，鼓励教育过程中所有参与者的互动和传播数字化转型的积极实践也是相关的。
{"title":"INSTITUTIONAL POLICIES ON ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN UNIVERSITY LEARNING, TEACHING AND RESEARCH","authors":"Oleksandr V. Spivakovsky, Serhii A. Omelchuk, Vitaliy V. Kobets, Nataliia V. Valko, Daria S. Malchykova","doi":"10.33407/itlt.v97i5.5395","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5395","url":null,"abstract":"Generative artificial intelligence is rapidly transforming the educational process and the scientific work of students, lecturers, researchers and administrators of higher education institutions. There are limited and contradictory recommendations for the use of artificial intelligence in the educational process and in the educational programmes of higher education institutions. To define the scope of AI application, there is a need to develop institutional policies for higher education institutions, which will allow the academic community to determine the appropriate scope of AI application in the educational process and prevent the use of AI in areas where ethical norms are violated. The purpose of the article is to summarise and systematise the experience of forming institutional policies for the application of artificial intelligence in education, training and research in higher education institutions using the experience of Kherson State University. The article presents the developed institutional policies for students, lecturers and researchers with recommended and not recommended initiatives for the use of AI in the educational process and research at Kherson State University. The purpose of these institutional policies was to create an inclusive environment of modern digital tools for involving of lecturers of non-professional specialties and define the framework for the use of artificial intelligence in education, teaching, and research of all subjects (participants) of educational activity. The recommendations are aimed at empowering all participants to select educational components creatively and at improving the efficiency of the educational process and research activities through the use of AI tools. Issues requiring further research regarding generative platforms lie in three thematic areas: knowledge base; transparency and ethics; digital transformation of organizations and societies. It is also relevant to create an educational environment that encourages the interaction and dissemination of positive practice of digital transformation of all participants of the educational process.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"47 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136068879","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-30DOI: 10.33407/itlt.v97i5.5368
Norbert Annuš, Ondrej Takáč
The use of digital tools in the education process has become a matter of course. This is particularly true in computer science lessons. Our study assesses the performance of students in higher education within each subject area of computer graphics. Computer graphics and its education are very versatile. A better understanding of the algorithms that perform the graphical adjustments is much easier if the student is not only theoretically familiar with the field and its procedures but also has the opportunity to try them out. Our aim was to develop a teaching tool that would allow students attending a graphics class to learn about and test the possibilities of interpolation and approximation curves. In our study, we focused on three specific types of curves: the Hermite, Bézier and Coons curves. For universal use, students are able to simulate the curves concerned in nth-degree cases. In the development, we focused on modelling the mathematical formulas describing the curves trying to design an easy-to-use teaching tool. In this case, the teaching tool is a computer software designed for this purpose. In our research, we conducted qualitative surveys on small groups of students. Our study was conducted on control groups. We also conducted interviews with students using the software to assess the strengths and weaknesses of our software. Based on this feedback, we optimized our software and set the direction for future improvements. The practical application suggests that the educational software has a positive impact on students' learning outcomes. This paper describes the mathematical models describing the processed curves. It then presents the application's options and graphical results. Finally, we would like to present the results of the student testing and their feedback on the educational software.
{"title":"TEACHING OF INTERPOLATION AND APPROXIMATION CURVES THROUGH COMPUTER SIMULATION","authors":"Norbert Annuš, Ondrej Takáč","doi":"10.33407/itlt.v97i5.5368","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5368","url":null,"abstract":"The use of digital tools in the education process has become a matter of course. This is particularly true in computer science lessons. Our study assesses the performance of students in higher education within each subject area of computer graphics. Computer graphics and its education are very versatile. A better understanding of the algorithms that perform the graphical adjustments is much easier if the student is not only theoretically familiar with the field and its procedures but also has the opportunity to try them out. Our aim was to develop a teaching tool that would allow students attending a graphics class to learn about and test the possibilities of interpolation and approximation curves. In our study, we focused on three specific types of curves: the Hermite, Bézier and Coons curves. For universal use, students are able to simulate the curves concerned in nth-degree cases. In the development, we focused on modelling the mathematical formulas describing the curves trying to design an easy-to-use teaching tool. In this case, the teaching tool is a computer software designed for this purpose. In our research, we conducted qualitative surveys on small groups of students. Our study was conducted on control groups. We also conducted interviews with students using the software to assess the strengths and weaknesses of our software. Based on this feedback, we optimized our software and set the direction for future improvements. The practical application suggests that the educational software has a positive impact on students' learning outcomes. This paper describes the mathematical models describing the processed curves. It then presents the application's options and graphical results. Finally, we would like to present the results of the student testing and their feedback on the educational software.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"110 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136068964","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-30DOI: 10.33407/itlt.v97i5.5424
Yurii V. Shchavinsky, Tetiana M. Muzhanova, Yuriy M. Yakymenko, Mykhailo M. Zaporozhchenko
The article identifies the problem of the need for continuous development and improvement of practical skills for cybersecurity professionals due to the constant growth and evolution of threats to information and cyber security for organizations, businesses, society, and the state. The relevance of implementing innovative technologies to improve the methods of developing technical and managerial competencies of cybersecurity specialists in higher education institutions is justified in accordance with the strategic direction of education reform in Ukraine. The relevance of developing the ability and skills for cybersecurity professionals to respond promptly to threats is associated with the use of artificial intelligence by cybercriminals. The analysis conducted in this work allowed us to conclude the need for improvement of the situational teaching method as one of the main ways to develop the competencies of students majoring in Cybersecurity and Information Security in higher education institutions. One of the ways to improve the method is to use artificial intelligence tools in creating various types of tasks for classes. To create educational situations and options for resolving conflicting situations in cybersecurity management and cyber incidents with the aim of developing skills in future cybersecurity managers to make timely, correct, and effective decisions, it proposed to use the artificial intelligence tool - the ChatGPT language model. Thanks to its excellent capabilities, which include summarizing and analyzing articles, encoding, debugging, and generating thematic blocks of situations, it represents significant progress in the field of artificial intelligence. The application of ChatGPT allowed the creation of the necessary number of situational tasks with options for correct solutions in a short time, covering all areas of activity for cybersecurity specialists. However, during the research, there was a need for critical evaluation and verification of the information provided by the model for compliance with the context and rules, laws, and ethical norms that apply in each specific situation. This issue addressed by refining and specifying the request to the ChatGPT language model to generate situations.
{"title":"APPLICATION OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE FOR IMPROVING SITUATIONAL TRAINING OF CYBERSECURITY SPECIALISTS","authors":"Yurii V. Shchavinsky, Tetiana M. Muzhanova, Yuriy M. Yakymenko, Mykhailo M. Zaporozhchenko","doi":"10.33407/itlt.v97i5.5424","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5424","url":null,"abstract":"The article identifies the problem of the need for continuous development and improvement of practical skills for cybersecurity professionals due to the constant growth and evolution of threats to information and cyber security for organizations, businesses, society, and the state. The relevance of implementing innovative technologies to improve the methods of developing technical and managerial competencies of cybersecurity specialists in higher education institutions is justified in accordance with the strategic direction of education reform in Ukraine. The relevance of developing the ability and skills for cybersecurity professionals to respond promptly to threats is associated with the use of artificial intelligence by cybercriminals. The analysis conducted in this work allowed us to conclude the need for improvement of the situational teaching method as one of the main ways to develop the competencies of students majoring in Cybersecurity and Information Security in higher education institutions. One of the ways to improve the method is to use artificial intelligence tools in creating various types of tasks for classes. To create educational situations and options for resolving conflicting situations in cybersecurity management and cyber incidents with the aim of developing skills in future cybersecurity managers to make timely, correct, and effective decisions, it proposed to use the artificial intelligence tool - the ChatGPT language model. Thanks to its excellent capabilities, which include summarizing and analyzing articles, encoding, debugging, and generating thematic blocks of situations, it represents significant progress in the field of artificial intelligence. The application of ChatGPT allowed the creation of the necessary number of situational tasks with options for correct solutions in a short time, covering all areas of activity for cybersecurity specialists. However, during the research, there was a need for critical evaluation and verification of the information provided by the model for compliance with the context and rules, laws, and ethical norms that apply in each specific situation. This issue addressed by refining and specifying the request to the ChatGPT language model to generate situations.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"80 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136070699","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-30DOI: 10.33407/itlt.v97i5.5374
Сергій Олександрович Подласов, Олексій Васильович Матвійчук
Створений на основі штучного інтелекту ChatGPT поставив перед освітою низку питань – від способів найбільш доцільного застосування до способів боротьби з його загрозами. Відповіді на ці питання вимагають встановлення актуального рівня «навченості» ChatGPT у конкретних галузях знань, зокрема фізики, яку вивчають студенти за програмою підготовки бакалаврів у технічному університеті, і встановлення можливостей ChatGPT допомагати викладачам та студентам. Штучний інтелект, використовуючи ChatGPT, уважає себе здатним допомагати викладачам у поясненні концепцій, підготовці та наданні відповідей на запитання, створенні навчального контенту та підтримці досліджень. Студентам ChatGPT готовий також пояснювати концепції, розв’язувати задачі, надавати додаткові навчальні матеріали та консультувати при підготовці до іспитів. По кожному з аспектів допомоги викладачам і студентам (крім підтримки досліджень) ми ставили запитання ChatGPT і аналізували одержані відповіді. Як виявилося, незважаючи на величезний обсяг інформації, доступний штучному інтелекту, у відповідях на наші запити він не виявив достатньої обізнаності в курсі фізики і достатньо часто давав неточні, а інколи принципово неправильні відповіді навіть на прості запитання. У статті наведені найбільш яскраві приклади таких відповідей. Усе це дозволяє говорити, що на сьогодні ChatGPT ще не володіє достатнім обсягом знань, необхідних для дієвої допомоги викладачам фізики та студентам інженерних спеціальностей, котрі вивчають фізику в технічному університеті. Крім того, у роботі висловлено припущення, що точність відповіді ChatGPT визначається не тільки змістом запитання, але й мовою, якою воно сформульовано. З аналізу відповідей зроблено висновок, що на сьогодні найбільш доцільно застосовувати GPT для розвитку критичного мислення студентів. Найбільшою загрозою ChatGPT для вивчення фізики можна вважати його недостатню навченість, а не висловлені в літературі побоювання допомоги шахрайським діям студентів.
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ CHATGPT У НАВЧАННІ ФІЗИКИ БАКАЛАВРІВ ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ","authors":"Сергій Олександрович Подласов, Олексій Васильович Матвійчук","doi":"10.33407/itlt.v97i5.5374","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5374","url":null,"abstract":"Створений на основі штучного інтелекту ChatGPT поставив перед освітою низку питань – від способів найбільш доцільного застосування до способів боротьби з його загрозами. Відповіді на ці питання вимагають встановлення актуального рівня «навченості» ChatGPT у конкретних галузях знань, зокрема фізики, яку вивчають студенти за програмою підготовки бакалаврів у технічному університеті, і встановлення можливостей ChatGPT допомагати викладачам та студентам. Штучний інтелект, використовуючи ChatGPT, уважає себе здатним допомагати викладачам у поясненні концепцій, підготовці та наданні відповідей на запитання, створенні навчального контенту та підтримці досліджень. Студентам ChatGPT готовий також пояснювати концепції, розв’язувати задачі, надавати додаткові навчальні матеріали та консультувати при підготовці до іспитів. По кожному з аспектів допомоги викладачам і студентам (крім підтримки досліджень) ми ставили запитання ChatGPT і аналізували одержані відповіді. Як виявилося, незважаючи на величезний обсяг інформації, доступний штучному інтелекту, у відповідях на наші запити він не виявив достатньої обізнаності в курсі фізики і достатньо часто давав неточні, а інколи принципово неправильні відповіді навіть на прості запитання. У статті наведені найбільш яскраві приклади таких відповідей. Усе це дозволяє говорити, що на сьогодні ChatGPT ще не володіє достатнім обсягом знань, необхідних для дієвої допомоги викладачам фізики та студентам інженерних спеціальностей, котрі вивчають фізику в технічному університеті. Крім того, у роботі висловлено припущення, що точність відповіді ChatGPT визначається не тільки змістом запитання, але й мовою, якою воно сформульовано. З аналізу відповідей зроблено висновок, що на сьогодні найбільш доцільно застосовувати GPT для розвитку критичного мислення студентів. Найбільшою загрозою ChatGPT для вивчення фізики можна вважати його недостатню навченість, а не висловлені в літературі побоювання допомоги шахрайським діям студентів.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"433 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136069111","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-30DOI: 10.33407/itlt.v97i5.5277
Юрій Олександрович Сіциліцин, Вячеслав Володимирович Осадчий
Ця стаття присвячена аналізу можливостей використання Generative Pre-trained Transformer (GPT) моделі, а саме ChatGPT, у дистанційному навчанні програмуванню студентів спеціальності "Комп'ютерні науки". Після огляду та аналізу сучасних наукових досліджень, автори статті досліджують актуальність та потребу використання штучного інтелекту та чат-ботів на прикладі ChatGPT у вищій освіті, зокрема для забезпечення ефективності навчання та збереження інтересу студентів до предмету. У контексті глобальних змін у системі освіти, спричинених епідеміологічною ситуацією COVID-19 та військовою агресією стаття аналізує можливі проблеми дистанційного навчання та його вплив на студентів. Автори докладно проаналізували результати попередніх наукових робіт та висвітлили як позитивні, так і негативні аспекти використання ChatGPT у вищій освіті. Особлива увага приділяється аналізу можливих ризиків та викликів, пов'язаних з використанням ChatGPT у навчальному процесі, зокрема етичні аспекти та конфіденційність. Стаття надає пропозиції для подальших досліджень, які містять глибший аналіз наслідків застосування штучного інтелекту у сфері освіти, розробку стратегій вирішення проблем конфіденційності та вивчення оптимальних підходів до підготовки навчальних закладів до інтеграції технологій штучного інтелекту в навчальний процес. Також відзначаються підходи та методи, які можуть бути використані для покращення навчання програмуванню на основі ChatGPT та інших технологій штучного інтелекту. Основним результатом статті є виявлення перспективного використання ChatGPT у навчанні програмуванню для студентів комп'ютерних наук та виділення шляхів подальшого вдосконалення дистанційної освіти в цьому контексті.
{"title":"МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ CHATGPT У ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ ПРОГРАМУВАННЯ ПОЧАТКІВЦІВ","authors":"Юрій Олександрович Сіциліцин, Вячеслав Володимирович Осадчий","doi":"10.33407/itlt.v97i5.5277","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5277","url":null,"abstract":"Ця стаття присвячена аналізу можливостей використання Generative Pre-trained Transformer (GPT) моделі, а саме ChatGPT, у дистанційному навчанні програмуванню студентів спеціальності \"Комп'ютерні науки\". Після огляду та аналізу сучасних наукових досліджень, автори статті досліджують актуальність та потребу використання штучного інтелекту та чат-ботів на прикладі ChatGPT у вищій освіті, зокрема для забезпечення ефективності навчання та збереження інтересу студентів до предмету. У контексті глобальних змін у системі освіти, спричинених епідеміологічною ситуацією COVID-19 та військовою агресією стаття аналізує можливі проблеми дистанційного навчання та його вплив на студентів. Автори докладно проаналізували результати попередніх наукових робіт та висвітлили як позитивні, так і негативні аспекти використання ChatGPT у вищій освіті. Особлива увага приділяється аналізу можливих ризиків та викликів, пов'язаних з використанням ChatGPT у навчальному процесі, зокрема етичні аспекти та конфіденційність. Стаття надає пропозиції для подальших досліджень, які містять глибший аналіз наслідків застосування штучного інтелекту у сфері освіти, розробку стратегій вирішення проблем конфіденційності та вивчення оптимальних підходів до підготовки навчальних закладів до інтеграції технологій штучного інтелекту в навчальний процес. Також відзначаються підходи та методи, які можуть бути використані для покращення навчання програмуванню на основі ChatGPT та інших технологій штучного інтелекту. Основним результатом статті є виявлення перспективного використання ChatGPT у навчанні програмуванню для студентів комп'ютерних наук та виділення шляхів подальшого вдосконалення дистанційної освіти в цьому контексті.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"434 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136069278","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：