Pub Date : 2023-09-30DOI: 10.33407/itlt.v96i4.5295
Олександр Васильович Канівець, Ірина Михайлівна Канівець, Володимир Васильович Дудник, Ольга Урешівна Дрожчана
Стаття присвячена розробці мобільного додатка, призначеного для пошуку необхідної аудиторії в певній будівлі, перевірці можливостей евакуації з його допомогою в надзвичайних ситуаціях, зокрема з корпусу інженерно-технологічного факультету Полтавського державного аграрного університету, а також навчанню студентів орієнтації в невідомій будівлі за допомогою додатка у межах вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності». Проведений аналіз подібних програм для орієнтації у незнайомій будівлі показав, що, зазвичай, такі мобільні додатки використовуються з метою навчання поводження в надзвичайних ситуаціях. Тим самим визначено необхідність розробки власної програми і для пошуку аудиторії, і для орієнтації в надзвичайних ситуаціях. Велику увагу присвячено розробці інтерфейсу та дизайну додатка в програмі Adobe XD. Розроблено макет сторінки з пошуку аудиторії, що складається із схеми корпусу факультету та поля для введення цифрового значення аудиторії, яку потрібно знайти. Розроблено макет сторінки для пошуку шляхів евакуації, що має додатково відмітку розміщення користувача на схемі будівлі, відмітки потенційного положення небезпеки та шляхи евакуації. У ролі ігрового рушія для розробки програми обрано Unity із шаблоном 2D Mobile Core. Під час проєктування головного меню наведено скріпти переходів між сценами додатка. Розроблено схему алгоритму роботи програми з пошуку аудиторії та написано відповідний скріпт пошуку необхідної аудиторії мовою С#. Сцена пошуку має поле для вводу номера аудиторії, кнопку початку пошуку та схему поверху будівлі. Знайдене приміщення підсвічується зеленим кольором, чим підказує користувачеві напрям маршруту. Сцена евакуації допомагає визначити шляхи виходу з будівлі в надзвичайних ситуаціях. Для інтуїтивного користування додатком під час роботи даної сцени відображаються текстові підказки, які допомагають вказати власне місце перебування та джерело небезпеки. Сканування плану евакуації засобами доповненої реальності програми допомагають автоматично визначити місцезнаходження користувача. Під час викладання дисципліни «Безпека життєдіяльності» було розроблено лабораторну роботу, при виконанні якої студенти вивчали умовні позначення і знаки на плані евакуації, набували навичок читання невідомої схеми будівлі, а також розвивали вміння орієнтації, зокрема й з використанням додатка. Можливості розробленої нами програми було перевірено на вибірці, яка складалася зі 107 здобувачів різних спеціальностей університету. Підсумкове опитування здобувачів про користування додатком показало позитивну його оцінку.
{"title":"МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК З ЕЛЕМЕНТАМИ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ДЛЯ ПОШУКУ АУДИТОРІЇ ТА ЕВАКУАЦІЇ З БУДІВЛІ","authors":"Олександр Васильович Канівець, Ірина Михайлівна Канівець, Володимир Васильович Дудник, Ольга Урешівна Дрожчана","doi":"10.33407/itlt.v96i4.5295","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v96i4.5295","url":null,"abstract":"Стаття присвячена розробці мобільного додатка, призначеного для пошуку необхідної аудиторії в певній будівлі, перевірці можливостей евакуації з його допомогою в надзвичайних ситуаціях, зокрема з корпусу інженерно-технологічного факультету Полтавського державного аграрного університету, а також навчанню студентів орієнтації в невідомій будівлі за допомогою додатка у межах вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності». Проведений аналіз подібних програм для орієнтації у незнайомій будівлі показав, що, зазвичай, такі мобільні додатки використовуються з метою навчання поводження в надзвичайних ситуаціях. Тим самим визначено необхідність розробки власної програми і для пошуку аудиторії, і для орієнтації в надзвичайних ситуаціях. Велику увагу присвячено розробці інтерфейсу та дизайну додатка в програмі Adobe XD. Розроблено макет сторінки з пошуку аудиторії, що складається із схеми корпусу факультету та поля для введення цифрового значення аудиторії, яку потрібно знайти. Розроблено макет сторінки для пошуку шляхів евакуації, що має додатково відмітку розміщення користувача на схемі будівлі, відмітки потенційного положення небезпеки та шляхи евакуації. У ролі ігрового рушія для розробки програми обрано Unity із шаблоном 2D Mobile Core. Під час проєктування головного меню наведено скріпти переходів між сценами додатка. Розроблено схему алгоритму роботи програми з пошуку аудиторії та написано відповідний скріпт пошуку необхідної аудиторії мовою С#. Сцена пошуку має поле для вводу номера аудиторії, кнопку початку пошуку та схему поверху будівлі. Знайдене приміщення підсвічується зеленим кольором, чим підказує користувачеві напрям маршруту. Сцена евакуації допомагає визначити шляхи виходу з будівлі в надзвичайних ситуаціях. Для інтуїтивного користування додатком під час роботи даної сцени відображаються текстові підказки, які допомагають вказати власне місце перебування та джерело небезпеки. Сканування плану евакуації засобами доповненої реальності програми допомагають автоматично визначити місцезнаходження користувача. Під час викладання дисципліни «Безпека життєдіяльності» було розроблено лабораторну роботу, при виконанні якої студенти вивчали умовні позначення і знаки на плані евакуації, набували навичок читання невідомої схеми будівлі, а також розвивали вміння орієнтації, зокрема й з використанням додатка. Можливості розробленої нами програми було перевірено на вибірці, яка складалася зі 107 здобувачів різних спеціальностей університету. Підсумкове опитування здобувачів про користування додатком показало позитивну його оцінку.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136336312","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-30DOI: 10.33407/itlt.v96i4.5246
Juma Habibu Shindo, Mohamedi Mohamedi Mjahidi, Mohamed Dewa Waziri
Poor ICT performance in teacher training colleges makes it more difficult for the majority of teachers to successfully use ICT resources in their teaching and learning. When teachers can efficiently utilize ICT resources, it empowers them to update their knowledge through online learning, consequently enhancing the overall quality of teaching and learning. This positive outcome can be observed through improved ICT performance. The aim of this article is to identify the appropriate Data Mining algorithms for predicting student teachers’ performance in ICT. The systematic literature review that was guided by the PRISMA statement 2020 served as the study methodology. It makes for clear reporting and offers a detailed checklist and flow diagram that direct the review procedure. On November 6, 2022, about 196 scholarly articles were downloaded from three digital libraries: Science Direct (38), ACM Digital Library (72), IEEE Xplore (51), and 35 from the Google Scholar search engine. After screening and eligibility checking, 28 scholarly articles were selected and analysed through content analysis in terms of the most commonly used algorithms, the year of publication, the study purposes, and the accuracy performance metrics. Considering the specific study findings represented quantitatively, Decision Trees and Naive Bayes were found to be the most commonly used Data Mining algorithms, with a count of 20.6% each. The most recently identified articles were published between 2014 and 2022. In terms of study purposes, a large number of studies focused on predicting student performance. Furthermore, about 6 out of 8 algorithms used in previous studies were found to score 80% or above in the average percentage of the highest and lowest accuracy metrics. Therefore, considering the general findings, the study identified five Data Mining algorithms as appropriate and most commonly used for prediction of student teachers’ performance in ICT. They are Naive Bayes, K-Nearest Neighbour, Support Vector Machine, Random Forest, and Decision Tree. The findings of this study would assist the government, college tutors, and student teachers in making better decisions to improve ICT performance for pre-service and in-service teachers.
{"title":"DATA MINING ALGORITHMS FOR PREDICTION OF STUDENT TEACHERS’ PERFORMANCE IN ICT: A SYSTEMATIC LITERATURE REVIEW","authors":"Juma Habibu Shindo, Mohamedi Mohamedi Mjahidi, Mohamed Dewa Waziri","doi":"10.33407/itlt.v96i4.5246","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v96i4.5246","url":null,"abstract":"Poor ICT performance in teacher training colleges makes it more difficult for the majority of teachers to successfully use ICT resources in their teaching and learning. When teachers can efficiently utilize ICT resources, it empowers them to update their knowledge through online learning, consequently enhancing the overall quality of teaching and learning. This positive outcome can be observed through improved ICT performance. The aim of this article is to identify the appropriate Data Mining algorithms for predicting student teachers’ performance in ICT. The systematic literature review that was guided by the PRISMA statement 2020 served as the study methodology. It makes for clear reporting and offers a detailed checklist and flow diagram that direct the review procedure. On November 6, 2022, about 196 scholarly articles were downloaded from three digital libraries: Science Direct (38), ACM Digital Library (72), IEEE Xplore (51), and 35 from the Google Scholar search engine. After screening and eligibility checking, 28 scholarly articles were selected and analysed through content analysis in terms of the most commonly used algorithms, the year of publication, the study purposes, and the accuracy performance metrics. Considering the specific study findings represented quantitatively, Decision Trees and Naive Bayes were found to be the most commonly used Data Mining algorithms, with a count of 20.6% each. The most recently identified articles were published between 2014 and 2022. In terms of study purposes, a large number of studies focused on predicting student performance. Furthermore, about 6 out of 8 algorithms used in previous studies were found to score 80% or above in the average percentage of the highest and lowest accuracy metrics. Therefore, considering the general findings, the study identified five Data Mining algorithms as appropriate and most commonly used for prediction of student teachers’ performance in ICT. They are Naive Bayes, K-Nearest Neighbour, Support Vector Machine, Random Forest, and Decision Tree. The findings of this study would assist the government, college tutors, and student teachers in making better decisions to improve ICT performance for pre-service and in-service teachers.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"216 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136341428","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-30DOI: 10.33407/itlt.v96i4.5238
Oksana Polyakova
Enhancing technical education by connecting sustainable development goals within the English for Specific Purposes framework requires motivating the professional advancement of students. Therefore, choosing an engaging active learning tool becomes one of the most crucial components of this process. Our understanding of ePortfolio as an all-inclusive and sustainable toolkit to provide non-native English speakers with new sources of professional growth and self-esteem has evolved into the current study's didactic and research scenario. The monitoring of 18 experimental group members while compiling individual electronic portfolios in English helped us explore their progress in terms of both linguistic and professional proficiencies. For this, qualitative and quantitative tools gathered learners` perceptions that were later analysed by statistic and sentiment analysis software. As a result, a visible improvement in B2 mediation, B2 reading and B2 writing communicative competences was detected; a collective awareness of a quality professional background presentation is another outcome of the study. A few technological means in the ESP and research context supported those achievements. The blended focus of this exploration might interest L2 practitioners and educators who are hesitant about involving measurements and analysis tools in their practice. By embracing the two-fold paradigm described above, we now understand that research happens while we are teaching. The study's results show how a method for teaching and researching English backed by technology may be applied in real-world settings. We expect this experience will motivate future efforts to combine the SDGs and ESP in higher education. Quality language instruction may serve as the cornerstone of future professional success while addressing the pressing demand for long-term adaptation to meet engineering specifications.
{"title":"E-PORTFOLIO IN STUDENTS' LEARNING FOR SUSTAINABLE DEVELOPMENT","authors":"Oksana Polyakova","doi":"10.33407/itlt.v96i4.5238","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v96i4.5238","url":null,"abstract":"Enhancing technical education by connecting sustainable development goals within the English for Specific Purposes framework requires motivating the professional advancement of students. Therefore, choosing an engaging active learning tool becomes one of the most crucial components of this process. Our understanding of ePortfolio as an all-inclusive and sustainable toolkit to provide non-native English speakers with new sources of professional growth and self-esteem has evolved into the current study's didactic and research scenario. The monitoring of 18 experimental group members while compiling individual electronic portfolios in English helped us explore their progress in terms of both linguistic and professional proficiencies. For this, qualitative and quantitative tools gathered learners` perceptions that were later analysed by statistic and sentiment analysis software. As a result, a visible improvement in B2 mediation, B2 reading and B2 writing communicative competences was detected; a collective awareness of a quality professional background presentation is another outcome of the study. A few technological means in the ESP and research context supported those achievements. The blended focus of this exploration might interest L2 practitioners and educators who are hesitant about involving measurements and analysis tools in their practice. By embracing the two-fold paradigm described above, we now understand that research happens while we are teaching. The study's results show how a method for teaching and researching English backed by technology may be applied in real-world settings. We expect this experience will motivate future efforts to combine the SDGs and ESP in higher education. Quality language instruction may serve as the cornerstone of future professional success while addressing the pressing demand for long-term adaptation to meet engineering specifications.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136341719","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-30DOI: 10.33407/itlt.v96i4.5171
Ігор Станіславович Войтович, Наталія Степанівна Павлова, Наталія Петрівна Франчук
У статті розглянуто проблему узагальненого подання майбутнім учителем професійних й особистих здобутків у формі електронного портфоліо з використанням цифрових технологій. Проаналізовано використання портфоліо як форми фіксування і подання результатів професійної підготовки здобувачів вищої освіти. Обґрунтовано необхідність залучення студента, який завершує навчання за освітньо-професійною програмою Середня освіта (Інформатика), до створення електронних портфоліо з метою підвищення його конкурентоздатності на сучасному ринку праці. Здійснено аналіз структури, змісту, функцій портфоліо вчителів в розрізі представлення результатів їх професійної діяльності і на цій основі зроблено прогнози щодо змісту е-портфоліо студента, що інформує про професійну готовність до майбутньої педагогічної діяльності. Майбутнім учителям запропоновано готувати електронне портфоліо, починаючи з першого року навчання в закладі вищої освіти. Сформульовано авторське розуміння змісту і призначення електронного портфоліо, розроблено його узагальнену структуру. Здійснено порівняльний аналіз програмних засобів для створення електронного портфоліо здобувачів освіти. Наведено результати опитування студентів, під час якого було приділено увагу таким аспектам: як студенти розуміють сутність портфоліо, чи мають намір подавати свої здобутки у такій формі. Загалом, за результатами опитування та аналізу наукових праць, підтверджено доцільність залучення студентів до роботи з портфоліо в спеціальних хмарних середовищах. Окрім цього, визначено перспективи дослідження проблеми використання електронних форм відображення здобутих результатів навчання під час професійної підготовки з метою формування конкурентоспроможного працівника освіти.
{"title":"ЕЛЕКТРОННЕ ПОРТФОЛІО ВИПУСКНИКА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ФОРМА ВІДОБРАЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ","authors":"Ігор Станіславович Войтович, Наталія Степанівна Павлова, Наталія Петрівна Франчук","doi":"10.33407/itlt.v96i4.5171","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v96i4.5171","url":null,"abstract":"У статті розглянуто проблему узагальненого подання майбутнім учителем професійних й особистих здобутків у формі електронного портфоліо з використанням цифрових технологій. Проаналізовано використання портфоліо як форми фіксування і подання результатів професійної підготовки здобувачів вищої освіти. Обґрунтовано необхідність залучення студента, який завершує навчання за освітньо-професійною програмою Середня освіта (Інформатика), до створення електронних портфоліо з метою підвищення його конкурентоздатності на сучасному ринку праці. Здійснено аналіз структури, змісту, функцій портфоліо вчителів в розрізі представлення результатів їх професійної діяльності і на цій основі зроблено прогнози щодо змісту е-портфоліо студента, що інформує про професійну готовність до майбутньої педагогічної діяльності. Майбутнім учителям запропоновано готувати електронне портфоліо, починаючи з першого року навчання в закладі вищої освіти. Сформульовано авторське розуміння змісту і призначення електронного портфоліо, розроблено його узагальнену структуру. Здійснено порівняльний аналіз програмних засобів для створення електронного портфоліо здобувачів освіти. Наведено результати опитування студентів, під час якого було приділено увагу таким аспектам: як студенти розуміють сутність портфоліо, чи мають намір подавати свої здобутки у такій формі. Загалом, за результатами опитування та аналізу наукових праць, підтверджено доцільність залучення студентів до роботи з портфоліо в спеціальних хмарних середовищах. Окрім цього, визначено перспективи дослідження проблеми використання електронних форм відображення здобутих результатів навчання під час професійної підготовки з метою формування конкурентоспроможного працівника освіти.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"67 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136336463","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-30DOI: 10.33407/itlt.v96i4.5149
Angie R. Jalandoon, Liezel G. Mohillo, Dave E. Marcial
Open educational resources (OER) are widely known worldwide, but the Philippines lacks information and implementation compared to other countries. Changes in educational strategies are unavoidable and have an impact on the acceptance of users with new technology. A USB-based Learning Resource, the PLR, was developed and tested to cater to users' flexible means of education. This paper is aimed to describe the level of acceptance of the Portable Learning Resource (PLR) as perceived by the respondents. Specifically, this paper provides a descriptive analysis of Portable Learning Resource acceptance among the respondents in terms of performance expectancy, effort expectancy, attitudes toward using Portable Learning Resource, facilitating conditions, self-efficacy, anxiety, and behavioral intention to use Portable Learning Resource. The study's respondents are the 32 randomly selected respondents, a combination of teachers, students, and librarians from different schools and libraries in the Philippines. An adapted and modified instrument was used and conducted online through Google forms. Results show that PLR is a valuable tool for teachers, students, and librarians in terms of their instruction and self-learning. There is evidence that students will embrace PLR as an OER tool for teaching and self-learning. Similarly, teachers and librarians believe that PLR assists them with their instructions and classroom management, and resource dissemination for remote users. Positive acceptance of PLR implies that PLR can manage and facilitate reusing, revision or derivation, remixing and localization, and redistribution of resources, enabling users to remotely transmit learning contents. However, the stakeholders' and administrators’ initiative on the actual implementation and guidance through seminars, orientations, and instructions, as well as support and collaboration on the integration and operation, are necessary for proper and effective utilization of the system. The study concludes that the promotion of the adoption of Portable Learning Resource is necessary. This study recommends enhancing, maximizing, and promoting the PLR as an OER through collaboration with other institutions, administrators, teachers, librarians, and students to gain additional perspectives.
{"title":"ACCEPTANCE OF A USB-BASED PORTABLE LEARNING RESOURCE ON LOCAL KNOWLEDGE (EXPERIENCE IN THE PHILIPPINES)","authors":"Angie R. Jalandoon, Liezel G. Mohillo, Dave E. Marcial","doi":"10.33407/itlt.v96i4.5149","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v96i4.5149","url":null,"abstract":"Open educational resources (OER) are widely known worldwide, but the Philippines lacks information and implementation compared to other countries. Changes in educational strategies are unavoidable and have an impact on the acceptance of users with new technology. A USB-based Learning Resource, the PLR, was developed and tested to cater to users' flexible means of education. This paper is aimed to describe the level of acceptance of the Portable Learning Resource (PLR) as perceived by the respondents. Specifically, this paper provides a descriptive analysis of Portable Learning Resource acceptance among the respondents in terms of performance expectancy, effort expectancy, attitudes toward using Portable Learning Resource, facilitating conditions, self-efficacy, anxiety, and behavioral intention to use Portable Learning Resource. The study's respondents are the 32 randomly selected respondents, a combination of teachers, students, and librarians from different schools and libraries in the Philippines. An adapted and modified instrument was used and conducted online through Google forms. Results show that PLR is a valuable tool for teachers, students, and librarians in terms of their instruction and self-learning. There is evidence that students will embrace PLR as an OER tool for teaching and self-learning. Similarly, teachers and librarians believe that PLR assists them with their instructions and classroom management, and resource dissemination for remote users. Positive acceptance of PLR implies that PLR can manage and facilitate reusing, revision or derivation, remixing and localization, and redistribution of resources, enabling users to remotely transmit learning contents. However, the stakeholders' and administrators’ initiative on the actual implementation and guidance through seminars, orientations, and instructions, as well as support and collaboration on the integration and operation, are necessary for proper and effective utilization of the system. The study concludes that the promotion of the adoption of Portable Learning Resource is necessary. This study recommends enhancing, maximizing, and promoting the PLR as an OER through collaboration with other institutions, administrators, teachers, librarians, and students to gain additional perspectives.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136342165","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-30DOI: 10.33407/itlt.v96i4.5285
Галина Вікторівна Марчук, Віталій Леонідович Левківський, Дмитро Костянтинович Марчук, Денис Валеріанович Любченко
Мотивація – одна з найбільш гострих проблем сучасності, яка лягає на “плечі” педагогів. Тим паче що мотивувати студентів потрібно не лише до освітнього процесу, а й до різних інших активностей. Метою дослідження є розробка системи винагород і мотивації студентів за допомогою віртуальної валюти та впровадження її в освітній процес державного університету «Житомирська політехніка». Розроблена система сприяє додатковій зовнішній мотивації до навчання, наукової та творчої діяльності. У статті розглянуто основні етапи створення мобільного додатка. Додаток розроблений за допомогою Ionic Framework, що побудований на Angular архітектурі. Для написання клієнтської частини використано Ionic Framework 5. Середовищем розробки додатка є JetBrains WebStorm на JavaScript, CSS та HTML. Серверна частина додатка знаходиться під управлінням Firebase. Додаток використовує базу даних Firebase Google Cloud Firestore з підключеним фреймворком для проєкту Angular Fire. У статті описано процес проєктування системи за допомогою UML-діаграм. Наведено сценарії роботи програмного продукту, загальну структуру, опис бази даних системи, яка складається з шістнадцяти таблиць. Основну роль і акцент у розробці функціональних можливостей було приділено безпеці даних користувачів, а також реалізації доступу до інформації в реальному часі. Це дозволяє надавати доступ тільки до актуальної інформації без попереднього оновлення клієнтської частини додатка. Описано особливості встановлення системи та користування нею на операційній системі Android, розглянуто дизайн інтерфейсу додатка, продемонстровано його роботу. Основна ідея системи – це мотивація, яка полягає у виборі завдання з бажаної категорії, його виконання, отримання віртуальних коштів. У системі є можливість обміну отриманих віртуальних коштів у віртуальному магазині.
激励是我们这个时代最紧迫的问题之一，它落在了教师的肩上。此外，学生不仅在学习过程中需要激励，在其他各种活动中也需要激励。本研究的目的是开发一个使用虚拟货币奖励和激励学生的系统，并在国立日托米尔理工大学的教育过程中实施。所开发的系统将为学习、研究和创造性活动提供额外的外部动力。文章介绍了创建移动应用程序的主要阶段。该应用程序使用基于 Angular 架构的 Ionic Framework 开发。Ionic Framework 5 用于编写客户端。应用程序的开发环境是使用 JavaScript、CSS 和 HTML 的 JetBrains WebStorm。应用程序的服务器端由 Firebase 管理。该应用程序使用 Firebase Google Cloud Firestore 数据库和 Angular Fire 项目的连接框架。文章使用 UML 图描述了系统设计过程。文章介绍了软件产品的应用场景、总体结构以及由 16 个表组成的系统数据库的描述。功能开发的主要作用和重点是用户数据的安全性，以及实现实时访问信息。这样就可以在不首先更新应用程序客户端的情况下，只提供对最新信息的访问。文章介绍了在安卓操作系统上安装和使用该系统的特殊性，讨论了应用程序界面的设计，并演示了其操作。该系统的主要理念是激励，包括从所需类别中选择任务、完成任务并获得虚拟资金。系统能够在虚拟商店中兑换收到的虚拟资金。
{"title":"СИСТЕМА ВИНАГОРОД І МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ВІРТУАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ","authors":"Галина Вікторівна Марчук, Віталій Леонідович Левківський, Дмитро Костянтинович Марчук, Денис Валеріанович Любченко","doi":"10.33407/itlt.v96i4.5285","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v96i4.5285","url":null,"abstract":"Мотивація – одна з найбільш гострих проблем сучасності, яка лягає на “плечі” педагогів. Тим паче що мотивувати студентів потрібно не лише до освітнього процесу, а й до різних інших активностей. Метою дослідження є розробка системи винагород і мотивації студентів за допомогою віртуальної валюти та впровадження її в освітній процес державного університету «Житомирська політехніка». Розроблена система сприяє додатковій зовнішній мотивації до навчання, наукової та творчої діяльності. У статті розглянуто основні етапи створення мобільного додатка. Додаток розроблений за допомогою Ionic Framework, що побудований на Angular архітектурі. Для написання клієнтської частини використано Ionic Framework 5. Середовищем розробки додатка є JetBrains WebStorm на JavaScript, CSS та HTML. Серверна частина додатка знаходиться під управлінням Firebase. Додаток використовує базу даних Firebase Google Cloud Firestore з підключеним фреймворком для проєкту Angular Fire. У статті описано процес проєктування системи за допомогою UML-діаграм. Наведено сценарії роботи програмного продукту, загальну структуру, опис бази даних системи, яка складається з шістнадцяти таблиць. Основну роль і акцент у розробці функціональних можливостей було приділено безпеці даних користувачів, а також реалізації доступу до інформації в реальному часі. Це дозволяє надавати доступ тільки до актуальної інформації без попереднього оновлення клієнтської частини додатка. Описано особливості встановлення системи та користування нею на операційній системі Android, розглянуто дизайн інтерфейсу додатка, продемонстровано його роботу. Основна ідея системи – це мотивація, яка полягає у виборі завдання з бажаної категорії, його виконання, отримання віртуальних коштів. У системі є можливість обміну отриманих віртуальних коштів у віртуальному магазині.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"55 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136336947","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-30DOI: 10.33407/itlt.v96i4.5275
Nataliia I. Lazarenko, Roman S. Gurevych, Alla P. Kobysia, Volodymyr M. Kobysia, Nadiia R. Opushko
The article theoretically substantiates the model of training and formation of future teachers' of vocational education readiness to work in the information and educational environment based on the development of their digital competencies. Upon analyzing the types of activities of a future teacher with a master's degree that are specified in the professional standard and the field of application of their digital competencies, the research paper reveals their interconnection and presents the possibilities of developing these graduate competencies within the proposed educational and professional master's program. The program is elaborated upon studying the applied profile of the future teacher's digital competencies. The research methodology is based on the analysis of the digital competencies of the teacher and the logic of elaboration of the subject preparation of future masters for successful and effective professional activity in the context of information and digital activities. The content of the teacher’s basic digital competencies is analyzed in the study; a model of training and formation of a graduate's professional readiness to work in the information and digital environment based on the development of relevant competencies is proposed; the content of the educational and professional program "Computer Technologies in Management and Education" for the master's degree in the field of knowledge 01 Education/Pedagogy, specialty 015.39 Vocational Education (Digital Technologies) on the basis of the development of digital competencies of a future specialist within his/her professional training is suggested. The research demonstrates that it is necessary to include subjects aimed at developing digital competencies at a certain level in the content of their professional training in order to increase the effectiveness of teachers' activities in the modern conditions of informatization and digitalization of society and the formation of a virtual social and educational system.
{"title":"MODELLING OF THE PREPARATION OF MASTERS OF PROFESSIONAL EDUCATION FOR ACTIVITIES IN THE INFORMATION AND DIGITAL ENVIRONMENT","authors":"Nataliia I. Lazarenko, Roman S. Gurevych, Alla P. Kobysia, Volodymyr M. Kobysia, Nadiia R. Opushko","doi":"10.33407/itlt.v96i4.5275","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v96i4.5275","url":null,"abstract":"The article theoretically substantiates the model of training and formation of future teachers' of vocational education readiness to work in the information and educational environment based on the development of their digital competencies. Upon analyzing the types of activities of a future teacher with a master's degree that are specified in the professional standard and the field of application of their digital competencies, the research paper reveals their interconnection and presents the possibilities of developing these graduate competencies within the proposed educational and professional master's program. The program is elaborated upon studying the applied profile of the future teacher's digital competencies. The research methodology is based on the analysis of the digital competencies of the teacher and the logic of elaboration of the subject preparation of future masters for successful and effective professional activity in the context of information and digital activities. The content of the teacher’s basic digital competencies is analyzed in the study; a model of training and formation of a graduate's professional readiness to work in the information and digital environment based on the development of relevant competencies is proposed; the content of the educational and professional program \"Computer Technologies in Management and Education\" for the master's degree in the field of knowledge 01 Education/Pedagogy, specialty 015.39 Vocational Education (Digital Technologies) on the basis of the development of digital competencies of a future specialist within his/her professional training is suggested. The research demonstrates that it is necessary to include subjects aimed at developing digital competencies at a certain level in the content of their professional training in order to increase the effectiveness of teachers' activities in the modern conditions of informatization and digitalization of society and the formation of a virtual social and educational system.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"68 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136337081","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-30DOI: 10.33407/itlt.v96i4.5380
Олександра Сергіївна Булгакова, В’ячеслав Валерійович Зосімов
Гейміфіковане активне навчання покращує залученість студентів до навчання, їх академічну успішність і допомагає їм налагодити більше соціальних зв’язків, ніж стандартні налаштування курсу. Нашою метою було оцінити ефективність гейміфікації в межах одного курсу. Гейміфіковане середовище було розроблено з використанням 3D-технологій, щоб покращити розуміння та інтерес студентів до навчального матеріалу. Ми перевірили ставлення студентів до гейміфікації, включно з їх уявленням про її корисність. Дослідження проводилось з використанням експериментальної групи (група із впровадженням гейміфікації – вибір двох форм гейміфікації, як-от 2D та 3D-технології, що відіграють важливу роль у досягненні кращих результатів) та контрольної групи (група без гейміфікованої діяльності). Результати показали, що використання гейміфікованих навчальних курсів може підвищити академічну успішність студентів і набути компетентності, а також забезпечити більш різноманітні методи навчання та мотивацію. Проведений якісний аналіз сприйняття учнями ігрового навчання. Отримані відгуки під час експерименту підкреслюють позитивний вплив гейміфікації на мотивацію студентів та загальне задоволення курсом. Впровадження технології 3D-моделювання забезпечує більш захоплюючий та інтерактивний підхід до навчання, що веде до кращого розуміння предмету та, зрештою, покращує якість освіти. Результати проведеного експериментального дослідження засвідчили підвищення рівня сформованості навичок з інформатики під час навчання. Цей ігровий програмний засіб із використанням 3D-моделювання в кризових ситуаціях (наприклад, пандемія COVID-19 і воєнний стан) є зручним і простим для проведення освітніх заходів, дозволяє легко інтегрувати процес навчання в дистанційний формат. Це також сприяє швидкій адаптації студентів до використання IT-технологій у навчанні.
与标准课程设置相比，游戏化的主动学习能提高学生的参与度和学习成绩，并帮助他们建立更多的社会联系。我们的目标是评估游戏化在一门课程中的有效性。我们利用 3D 技术开发了游戏化环境，以提高学生对课程材料的理解和兴趣。我们测试了学生对游戏化的态度，包括他们对游戏化有用性的看法。研究采用了一个实验组（采用游戏化的小组--选择两种游戏化形式，如二维和三维技术，这对取得更好的效果起着重要作用）和一个对照组（没有游戏化活动的小组）。结果表明，使用游戏化课程可以提高学生的学习成绩和能力，并提供更多样化的学习方法和学习动力。对学生对游戏化学习的看法进行了定性分析。实验过程中收到的反馈凸显了游戏化对学生学习动机和课程总体满意度的积极影响。三维建模技术的引入提供了一种更具参与性和互动性的学习方法，从而使学生更好地理解学科内容，并最终提高教育质量。试点研究的结果表明，学生在课程学习中的计算机科学技能水平有所提高。这种基于游戏的软件工具在危机情况下（如 COVID-19 大流行病和戒严）使用三维建模，在教育活动中方便易用，可以轻松地将学习过程整合为远程形式。它还有助于学生快速适应在教育中使用信息技术。
{"title":"ГЕЙМІФІКОВАНЕ АКТИВНЕ НАВЧАННЯ ТА 3D-ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ АКАДЕМІЧНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ","authors":"Олександра Сергіївна Булгакова, В’ячеслав Валерійович Зосімов","doi":"10.33407/itlt.v96i4.5380","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v96i4.5380","url":null,"abstract":"Гейміфіковане активне навчання покращує залученість студентів до навчання, їх академічну успішність і допомагає їм налагодити більше соціальних зв’язків, ніж стандартні налаштування курсу. Нашою метою було оцінити ефективність гейміфікації в межах одного курсу. Гейміфіковане середовище було розроблено з використанням 3D-технологій, щоб покращити розуміння та інтерес студентів до навчального матеріалу. Ми перевірили ставлення студентів до гейміфікації, включно з їх уявленням про її корисність. Дослідження проводилось з використанням експериментальної групи (група із впровадженням гейміфікації – вибір двох форм гейміфікації, як-от 2D та 3D-технології, що відіграють важливу роль у досягненні кращих результатів) та контрольної групи (група без гейміфікованої діяльності). Результати показали, що використання гейміфікованих навчальних курсів може підвищити академічну успішність студентів і набути компетентності, а також забезпечити більш різноманітні методи навчання та мотивацію. Проведений якісний аналіз сприйняття учнями ігрового навчання. Отримані відгуки під час експерименту підкреслюють позитивний вплив гейміфікації на мотивацію студентів та загальне задоволення курсом. Впровадження технології 3D-моделювання забезпечує більш захоплюючий та інтерактивний підхід до навчання, що веде до кращого розуміння предмету та, зрештою, покращує якість освіти. Результати проведеного експериментального дослідження засвідчили підвищення рівня сформованості навичок з інформатики під час навчання. Цей ігровий програмний засіб із використанням 3D-моделювання в кризових ситуаціях (наприклад, пандемія COVID-19 і воєнний стан) є зручним і простим для проведення освітніх заходів, дозволяє легко інтегрувати процес навчання в дистанційний формат. Це також сприяє швидкій адаптації студентів до використання IT-технологій у навчанні.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"217 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136342336","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-30DOI: 10.33407/itlt.v96i4.5299
Olena H. Kuzminska, Mariia S. Mazorchuk, Olena M. Vasilyuk
The issue of maintaining academic integrity and preventing plagiarism is in the focus of attention of higher education institutions. The consideration of these issues have been actualized under the conditions of Covid-19, because with the transition to a distance form of education, the temptation of dishonest use of data from the Internet by students has increased. Higher education institutions are developing various strategies to prevent plagiarism in student works. This study presents an example of the formation of academic integrity during graduate studies at the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. The need has been updated and the methodology for applying an educational approach (a distinction is made between educational and educational approaches) to the use of text-matching software (the Unicheck plagiarism detection tool built into the LMS Moodle has been used) for preventing plagiarism in student papers has been developed. During the approbation of the developed methodology in the process of studying the discipline of the students' choice "Scientific communication in graduate research", a positive correlation has been found between the pedagogical intervention and students' understanding of ethical academic practice. As a result of the survey of 146 graduate students (80 students from the intervention group and 64 students from the control group), the effectiveness of the application of the author's method has been proven: a significant difference has been determined between the point marks regarding students' confidence in preventing plagiarism and their practical confirmation among students who worked according to the author's method (the intervention group, indicators are significantly higher) and those who were trained using the educational approach (informing according to the policies and procedures determined by the university). It is suggested that the use of a combination of enlightening and educational approaches based on which pedagogical support for the independent use of text-matching software in the process of studying individual disciplines or modules is based on a change in the attitude of students to the use of a software tool for detecting plagiarism from an evaluation tool in favor of receiving feedback, which can help higher education institutions improve academic integrity.
{"title":"STUDENTS' PERCEPTION OF PLAGIARISM: CASE STUDY OF ACADEMIC INTEGRITY FORMATION","authors":"Olena H. Kuzminska, Mariia S. Mazorchuk, Olena M. Vasilyuk","doi":"10.33407/itlt.v96i4.5299","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v96i4.5299","url":null,"abstract":"The issue of maintaining academic integrity and preventing plagiarism is in the focus of attention of higher education institutions. The consideration of these issues have been actualized under the conditions of Covid-19, because with the transition to a distance form of education, the temptation of dishonest use of data from the Internet by students has increased. Higher education institutions are developing various strategies to prevent plagiarism in student works. This study presents an example of the formation of academic integrity during graduate studies at the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. The need has been updated and the methodology for applying an educational approach (a distinction is made between educational and educational approaches) to the use of text-matching software (the Unicheck plagiarism detection tool built into the LMS Moodle has been used) for preventing plagiarism in student papers has been developed. During the approbation of the developed methodology in the process of studying the discipline of the students' choice \"Scientific communication in graduate research\", a positive correlation has been found between the pedagogical intervention and students' understanding of ethical academic practice. As a result of the survey of 146 graduate students (80 students from the intervention group and 64 students from the control group), the effectiveness of the application of the author's method has been proven: a significant difference has been determined between the point marks regarding students' confidence in preventing plagiarism and their practical confirmation among students who worked according to the author's method (the intervention group, indicators are significantly higher) and those who were trained using the educational approach (informing according to the policies and procedures determined by the university). It is suggested that the use of a combination of enlightening and educational approaches based on which pedagogical support for the independent use of text-matching software in the process of studying individual disciplines or modules is based on a change in the attitude of students to the use of a software tool for detecting plagiarism from an evaluation tool in favor of receiving feedback, which can help higher education institutions improve academic integrity.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136342331","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-30DOI: 10.33407/itlt.v96i4.5161
Vladimir S. Morkun, Serhiy O. Semerikov, Svitlana M. Hryshchenko
Modern world cannot live without digital technologies. Digital technologies have reached an unprecedented flourishing. The constant growth of information has led to the emergence of many opportunities for digital transactions in various professions, one of which is the mining engineer. The process of reforming this profession requires more efficient use of digital technologies in the environment, ensuring information management through the introduction of innovations, creation of databases, programs, the implementation of which will improve the quality of management of innovation processes. One of the promising directions of solving this problem is the use of geoinformation technologies. Ukraine's interest in increasing the number of engineers is manifested, in particular, in measures to encourage applicants to enter higher education institutions for engineering specialties by providing additional benefits. In the professional activities of mining engineers, information technologies make it possible not only to consider the location of production units of a mining company, mineral warehouses and rock dumps of a mining company at any required level of detail, but also to help meet the basic environmental requirements in the field of mining. The program of experimental research to test the effectiveness of methods of using Geoinformation technologies in the formation of environmental competence was implemented in three stages: analytical and stating, design and search and forming and generalizing. The discrepancies identified at the analytical and stating stage of the pedagogical experiment required the development of a new competence system with separate components of environmental competence. Multifunctional geographic information systems were used in the laboratory classes of the control groups, and multifunctional GIS, mining and environmental GIS and the software component of the methodological complex "EcoKryvbas" were used in the experimental ones. Upon completion of the experimental training, it was found that 49.33% of the students in the control groups reached an average level of environmental competence, 20% reached a sufficient level, while in the experimental groups 37.33% of the students reached a sufficient level and 36% reached an average level. In the continuation of scientific research of this problem, it is advisable to develop a methodological system of teaching Geoinformation technologies for students of specialty 122 "Computer Science".
{"title":"GEOINFORMATION TECHNOLOGIES IN THE TRAINING OF FUTURE MINING ENGINEERS","authors":"Vladimir S. Morkun, Serhiy O. Semerikov, Svitlana M. Hryshchenko","doi":"10.33407/itlt.v96i4.5161","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v96i4.5161","url":null,"abstract":"Modern world cannot live without digital technologies. Digital technologies have reached an unprecedented flourishing. The constant growth of information has led to the emergence of many opportunities for digital transactions in various professions, one of which is the mining engineer. The process of reforming this profession requires more efficient use of digital technologies in the environment, ensuring information management through the introduction of innovations, creation of databases, programs, the implementation of which will improve the quality of management of innovation processes. One of the promising directions of solving this problem is the use of geoinformation technologies. Ukraine's interest in increasing the number of engineers is manifested, in particular, in measures to encourage applicants to enter higher education institutions for engineering specialties by providing additional benefits. In the professional activities of mining engineers, information technologies make it possible not only to consider the location of production units of a mining company, mineral warehouses and rock dumps of a mining company at any required level of detail, but also to help meet the basic environmental requirements in the field of mining. The program of experimental research to test the effectiveness of methods of using Geoinformation technologies in the formation of environmental competence was implemented in three stages: analytical and stating, design and search and forming and generalizing. The discrepancies identified at the analytical and stating stage of the pedagogical experiment required the development of a new competence system with separate components of environmental competence. Multifunctional geographic information systems were used in the laboratory classes of the control groups, and multifunctional GIS, mining and environmental GIS and the software component of the methodological complex \"EcoKryvbas\" were used in the experimental ones. Upon completion of the experimental training, it was found that 49.33% of the students in the control groups reached an average level of environmental competence, 20% reached a sufficient level, while in the experimental groups 37.33% of the students reached a sufficient level and 36% reached an average level. In the continuation of scientific research of this problem, it is advisable to develop a methodological system of teaching Geoinformation technologies for students of specialty 122 \"Computer Science\".","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"95 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136337243","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：