Pub Date : 2023-04-30DOI: 10.33407/itlt.v94i2.5154
Ю.М. Богачков, П.С. Ухань
Предметом розгляду є організація простору, який спрощує процес навчання відповідно до сучасних тенденцій та запитів на методи короткотермінового навчання або здобуття освіти. У вузькому сенсі досліджується потенціал навчання в імерсивному синтетичному освітньому просторі, який складається з VR-компоненту та реального (фізичного) простору. Показано, як користувач організовує навчання в просторі, де присутні віртуальні та реальні елементи. Запропоновано багаторольову модель аналізу траєкторій користувачів. У цій моделі передбачається, що людина може одночасно рухатись по декількох освітніх траєкторіях. Аналізувати ці траєкторії можемо окремо за приналежність до певної ролі. Спираючись на проведений аналіз, запропоновано модель імерсивного синтетичного освітнього простору (Immersive synthetic educational space – ISES). Модель передбачає створення віртуальних (VR–Virtual Reality) квазівідображень для реальних (RR – Real Reality) освітніх підпросторів і лабораторій. Показано покроковий алгоритм створення синтетичних VR-підпросторів для окремих лабораторій. Розглянуто інформаційну структуру підтримки імерсивного синтетичного освітнього простору, яка містить перелік віртуальних лабораторій, таблиці артефактів, правил, способів діяльності, інтересів, знань, тощо. Інформаційна інфраструктура при постійному застосуванні багатьма учасниками забезпечує перехресні посилання, що суттєво сприяють навчанню. Показаний узагальнений шлях здійснення навчання користувачем. Наведено два приклади шляху користувача. У кейсах показано розподілення навчальної діяльності у віртуальному та реальному підпросторах. Подальші дослідження планується зосередити на вивченні практик застосування імерсивного синтетичного освітнього простору для самоспрямованого навчання. Зараз розробляється прототип віртуальної компоненти та фізичного простору для апробації механізмів взаємодії.
{"title":"ІМЕРСИВНИЙ СИНТЕТИЧНИЙ ПРОСТІР НАВЧАННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЕЛЕМЕНТІВ VR","authors":"Ю.М. Богачков, П.С. Ухань","doi":"10.33407/itlt.v94i2.5154","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v94i2.5154","url":null,"abstract":"Предметом розгляду є організація простору, який спрощує процес навчання відповідно до сучасних тенденцій та запитів на методи короткотермінового навчання або здобуття освіти. У вузькому сенсі досліджується потенціал навчання в імерсивному синтетичному освітньому просторі, який складається з VR-компоненту та реального (фізичного) простору.\u0000Показано, як користувач організовує навчання в просторі, де присутні віртуальні та реальні елементи. Запропоновано багаторольову модель аналізу траєкторій користувачів. У цій моделі передбачається, що людина може одночасно рухатись по декількох освітніх траєкторіях. Аналізувати ці траєкторії можемо окремо за приналежність до певної ролі.\u0000Спираючись на проведений аналіз, запропоновано модель імерсивного синтетичного освітнього простору (Immersive synthetic educational space – ISES). Модель передбачає створення віртуальних (VR–Virtual Reality) квазівідображень для реальних (RR – Real Reality) освітніх підпросторів і лабораторій. Показано покроковий алгоритм створення синтетичних VR-підпросторів для окремих лабораторій. Розглянуто інформаційну структуру підтримки імерсивного синтетичного освітнього простору, яка містить перелік віртуальних лабораторій, таблиці артефактів, правил, способів діяльності, інтересів, знань, тощо. Інформаційна інфраструктура при постійному застосуванні багатьма учасниками забезпечує перехресні посилання, що суттєво сприяють навчанню.\u0000Показаний узагальнений шлях здійснення навчання користувачем. Наведено два приклади шляху користувача. У кейсах показано розподілення навчальної діяльності у віртуальному та реальному підпросторах.\u0000Подальші дослідження планується зосередити на вивченні практик застосування імерсивного синтетичного освітнього простору для самоспрямованого навчання. Зараз розробляється прототип віртуальної компоненти та фізичного простору для апробації механізмів взаємодії.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"15 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"81874036","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті образотворчу підготовку фахівців різних мистецьких спеціалізацій у закладах педагогічної, професійно-художньої, дизайнерської й архітектурної освіти позиціоновано як уніфіковану систему, що функціонує на синергетичних засадах інтеграції арт-педагогічних традицій та інновацій і розвивається в єдності з еволюцією різних видів і жанрів класичного і сучасного мистецтва. З огляду на це окреслено об’єктивні чинники, що зумовлюють розроблення методології її організації на інформаційно-технологічних засадах як за сприятливих, так і соціально небезпечних обставин. Зважаючи на реалії сьогодення охарактеризовано темпоральну дискретність художньо-педагогічних умов образотворчої підготовки здобувачів вищої мистецької освіти, що виникла через епідемію COVID-19 і воєнний стан в Україні та спричинила підрив часової впорядкованості навчального процесу й змусила педагогів його організовувати в змішаному режимі з наданням переваги онлайн-технологіям. З огляду на це актуалізовано необхідність побудови інформаційного профілю здобувачів вищої мистецької освіти, що ґрунтується на використанні їх цифрових слідів. На підставі з’ясування сутності поняття «цифровий слід», його мистецько-освітнього контексту та основних платформ розміщення розроблено алгоритм збору, структурування й аналізу цифрових слідів образотворчої підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей. На основі статистичного опрацювання зібраних даних оцінки електронного портфоліо, якості й успішності навчання з рисунку і живопису здобувачів вищої мистецької освіти за освітньо-професійною програмою бакалаврату, а також результатів проведення проблемної онлайн-дискусії, до якої залучено викладачів і студентів, верифіковано педагогічне значення моніторингу цифрових слідів на кожному з етапів образотворчої підготовки фахівців у темпорально-дискретних художньо-педагогічних умовах.
{"title":"МОНІТОРИНГ ЦИФРОВИХ СЛІДІВ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ","authors":"Микола Олександрович Пічкур, Лілія Іванівна Полудень, Ірина Іванівна Демченко, Г.І. Сотська","doi":"10.33407/itlt.v94i2.5205","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v94i2.5205","url":null,"abstract":"У статті образотворчу підготовку фахівців різних мистецьких спеціалізацій у закладах педагогічної, професійно-художньої, дизайнерської й архітектурної освіти позиціоновано як уніфіковану систему, що функціонує на синергетичних засадах інтеграції арт-педагогічних традицій та інновацій і розвивається в єдності з еволюцією різних видів і жанрів класичного і сучасного мистецтва. З огляду на це окреслено об’єктивні чинники, що зумовлюють розроблення методології її організації на інформаційно-технологічних засадах як за сприятливих, так і соціально небезпечних обставин. Зважаючи на реалії сьогодення охарактеризовано темпоральну дискретність художньо-педагогічних умов образотворчої підготовки здобувачів вищої мистецької освіти, що виникла через епідемію COVID-19 і воєнний стан в Україні та спричинила підрив часової впорядкованості навчального процесу й змусила педагогів його організовувати в змішаному режимі з наданням переваги онлайн-технологіям. З огляду на це актуалізовано необхідність побудови інформаційного профілю здобувачів вищої мистецької освіти, що ґрунтується на використанні їх цифрових слідів. На підставі з’ясування сутності поняття «цифровий слід», його мистецько-освітнього контексту та основних платформ розміщення розроблено алгоритм збору, структурування й аналізу цифрових слідів образотворчої підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей. На основі статистичного опрацювання зібраних даних оцінки електронного портфоліо, якості й успішності навчання з рисунку і живопису здобувачів вищої мистецької освіти за освітньо-професійною програмою бакалаврату, а також результатів проведення проблемної онлайн-дискусії, до якої залучено викладачів і студентів, верифіковано педагогічне значення моніторингу цифрових слідів на кожному з етапів образотворчої підготовки фахівців у темпорально-дискретних художньо-педагогічних умовах.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"44 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84293500","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-30DOI: 10.33407/itlt.v94i2.5111
O. Lunhol, O. Haborets, Hanna M. Kolieva, A. O. Voloboiev
The article shows the possibility of using hardware ProComp Infiniti System with BioGraph Infiniti Software in the educational process of higher education institutions in Ukraine in different directions of training, including specific training conditions. The Infiniti system monitors and records a wide range of physiological and mechanical signals, analyzes and provides real-time biofeedback through various auditory and visual aids. The authors analyzed scientific and professional literature on the development and introduction of specialized software products in the educational process of higher education institutions in Ukraine and across the globe. The paper defines the advantages and prospects of carrying out a cycle laboratory work and research with BioGraph Infiniti tools and the principles of work with ProComp Infinity hardware. The didactic conditions of use of BioGraph Infiniti Software in the educational process of higher medical education institutions and universities of internal affairs of Ukraine are defined for formation of informational and subject competence of Ukraine’s students. Attention is focused on ensuring the flexibility of the educational process by means of variability, changes in the content and methods of education, forms of organization of educational classes with a direct practical component, a combination of different education methods for students of various types of higher education institutions. The possibilities of development of a series of laboratory works with their further placement in the virtual educational environment "Laboratory works system with specialized software Biograph Infiniti" are considered. Each laboratory work is created according to the principles of scientificity, integrity and professional orientation of education and includes 3 levels: general (basic), psychological and medical-biological.
{"title":"DIDACTIC TERMS OF USE OF BIOGRAPH INFINITI SPECIALIZED SOFTWARE IN UKRAINE’S HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS","authors":"O. Lunhol, O. Haborets, Hanna M. Kolieva, A. O. Voloboiev","doi":"10.33407/itlt.v94i2.5111","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v94i2.5111","url":null,"abstract":"The article shows the possibility of using hardware ProComp Infiniti System with BioGraph Infiniti Software in the educational process of higher education institutions in Ukraine in different directions of training, including specific training conditions. The Infiniti system monitors and records a wide range of physiological and mechanical signals, analyzes and provides real-time biofeedback through various auditory and visual aids. The authors analyzed scientific and professional literature on the development and introduction of specialized software products in the educational process of higher education institutions in Ukraine and across the globe. The paper defines the advantages and prospects of carrying out a cycle laboratory work and research with BioGraph Infiniti tools and the principles of work with ProComp Infinity hardware. The didactic conditions of use of BioGraph Infiniti Software in the educational process of higher medical education institutions and universities of internal affairs of Ukraine are defined for formation of informational and subject competence of Ukraine’s students. Attention is focused on ensuring the flexibility of the educational process by means of variability, changes in the content and methods of education, forms of organization of educational classes with a direct practical component, a combination of different education methods for students of various types of higher education institutions. The possibilities of development of a series of laboratory works with their further placement in the virtual educational environment \"Laboratory works system with specialized software Biograph Infiniti\" are considered. Each laboratory work is created according to the principles of scientificity, integrity and professional orientation of education and includes 3 levels: general (basic), psychological and medical-biological.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"24 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84075180","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-30DOI: 10.33407/itlt.v94i2.5129
Валерій Анатолійович Яланецький
У статті наводиться опис розроблення дистанційного курсу пілотного вибіркового освітнього компонента “Технологія блокчейн”, опис його структури та основних аспектів комп’ютерного практикуму. Курс розроблений з метою ліквідації дефіциту компетентностей у сфері блокчейн-технологій у Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”. Курс містить комплект презентацій та лекцій, методичні вказівки до лабораторних робіт з прикладами виконання мовами Python та Java і завдання до лабораторних робіт. Протягом створення пілотного курсу було вперше розроблено силабус дисципліни, наповнений її контент та запропоновано методику викладання дисципліни. Основний акцент дисципліни спрямований на практикум з програмування блокчейну сучасними інструментальними засобами та фреймворками. Програмне розроблення базових компонентів блокчейну максимально наближена до реального блокчейну Біткойн. Це генерує в студентів нові фахові уміння та навички задля майбутнього професійного розв’язання задач розгортання та обслуговування блокчейн екосистем у бізнесі, у виробництві та освіті. У статті наводяться фрагменти програмних рішень щодо розроблення компонентів блокчейну. Навчально-методичний матеріал розміщено з використанням хмаро орієнтованих технологій у кабінеті викладача Google Classroom, що інтегровано з платформою дистанційного навчання “Сікорський”. Така гнучка організація ресурсів надає змогу залежно від робочих програм факультетів обирати відповідні теми курсу та доповнювати теми необхідною нормативною документацією і варіантами завдань. У якості експерименту навчальну дисципліну було впроваджено, як вибіркову в навчальний процес на факультеті інформатики та обчислювальної техніки. Отриманий результат застосування пілотного курсу в навчальному процесі свідчить про високий інтерес до сфери блокчейн серед студентства, що, своєю чергою, сприяє підвищенню якості майбутніх фахівців інженерного спрямування в галузі ІТ.
{"title":"ДИСТАНЦІЙНИЙ КУРС «ТЕХНОЛОГІЯ БЛОКЧЕЙН» ДЛЯ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ","authors":"Валерій Анатолійович Яланецький","doi":"10.33407/itlt.v94i2.5129","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v94i2.5129","url":null,"abstract":"У статті наводиться опис розроблення дистанційного курсу пілотного вибіркового освітнього компонента “Технологія блокчейн”, опис його структури та основних аспектів комп’ютерного практикуму. Курс розроблений з метою ліквідації дефіциту компетентностей у сфері блокчейн-технологій у Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”. Курс містить комплект презентацій та лекцій, методичні вказівки до лабораторних робіт з прикладами виконання мовами Python та Java і завдання до лабораторних робіт. Протягом створення пілотного курсу було вперше розроблено силабус дисципліни, наповнений її контент та запропоновано методику викладання дисципліни. Основний акцент дисципліни спрямований на практикум з програмування блокчейну сучасними інструментальними засобами та фреймворками. Програмне розроблення базових компонентів блокчейну максимально наближена до реального блокчейну Біткойн. Це генерує в студентів нові фахові уміння та навички задля майбутнього професійного розв’язання задач розгортання та обслуговування блокчейн екосистем у бізнесі, у виробництві та освіті. У статті наводяться фрагменти програмних рішень щодо розроблення компонентів блокчейну. Навчально-методичний матеріал розміщено з використанням хмаро орієнтованих технологій у кабінеті викладача Google Classroom, що інтегровано з платформою дистанційного навчання “Сікорський”. Така гнучка організація ресурсів надає змогу залежно від робочих програм факультетів обирати відповідні теми курсу та доповнювати теми необхідною нормативною документацією і варіантами завдань. У якості експерименту навчальну дисципліну було впроваджено, як вибіркову в навчальний процес на факультеті інформатики та обчислювальної техніки. Отриманий результат застосування пілотного курсу в навчальному процесі свідчить про високий інтерес до сфери блокчейн серед студентства, що, своєю чергою, сприяє підвищенню якості майбутніх фахівців інженерного спрямування в галузі ІТ.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"1818 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86524957","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-30DOI: 10.33407/itlt.v94i2.5162
Юлія Олександрівна Руденко, Марина Григорівна Друшляк, Володимир Григорович Шамоня, М.М. Острога, Олена Володимирівна Семеніхіна
Стаття присвячена проблемі розвитку здатності молоді протистояти інформаційним впливам на рівні закладу освіти. За результатами аналізу теоретичних джерел з’ясовано, що в умовах множинності наявних і потенційно можливих інформаційних загроз у суспільстві посилюється потреба зниження негативного впливу інформаційних ресурсів на молодь. В умовах воєнної агресії рф та ведення нею гібридної війни виникає ризик під дією інформаційного впливу стати мішенню для маніпуляцій, не розпізнати інформаційні атаки і стати інструментом в руках ворога, поширюючи сумнівний контент та фейки. Для виявлення здатності молоді протистояти інформаційним впливам проведено опитування і представлено його аналіз, який підтвердив очікування авторів щодо довірливості молоді до інформаційного контенту та фрагментарності її уявлень про можливий негативний вплив інформаційних технологій, комп’ютерних застосунків, соціальних мереж і сервісів на їх світосприйняття. За результатами вивчення думки викладачів щодо здатності молоді протистояти інформаційним впливам та контент-аналізу наукових джерел конкретизовано поняття «здатність протистояти інформаційним впливам» на рівні вмінь (уміння відповідально ставитись до споживання інформаційного контенту; уміння протидіяти деструктивним впливам на основі емоційного забарвлення (психологічним маніпуляціям, пропаганді, дезінформації тощо); уміння верифікувати медіапродукти для їх критичного оцінювання; уміння захистити власний інформаційний простір). Обґрунтовано потребу розроблення методичних інструментів для їх формування (форми, методи і засоби розвитку кожного вміння). Представлено результати педагогічного експерименту на підтвердження ефективності розроблених методичних інструментів та їх статистичний аналіз з використанням непараметричного критерію знаків. Розроблені методичні інструменти можуть бути адаптовані до освітніх програм різних спеціальностей та інтегровані в навчальні дисципліни з опанування цифрових технологій і засобів. Доцільним бачиться розроблення і впровадження курсів з інформаційної гігієни на базі описаних методичних інструментів.
{"title":"РОЗВИТОК ЗДАТНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ПРОТИСТОЯТИ ІНФОРМАЦІЙНИМ ВПЛИВАМ","authors":"Юлія Олександрівна Руденко, Марина Григорівна Друшляк, Володимир Григорович Шамоня, М.М. Острога, Олена Володимирівна Семеніхіна","doi":"10.33407/itlt.v94i2.5162","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v94i2.5162","url":null,"abstract":"Стаття присвячена проблемі розвитку здатності молоді протистояти інформаційним впливам на рівні закладу освіти. За результатами аналізу теоретичних джерел з’ясовано, що в умовах множинності наявних і потенційно можливих інформаційних загроз у суспільстві посилюється потреба зниження негативного впливу інформаційних ресурсів на молодь. В умовах воєнної агресії рф та ведення нею гібридної війни виникає ризик під дією інформаційного впливу стати мішенню для маніпуляцій, не розпізнати інформаційні атаки і стати інструментом в руках ворога, поширюючи сумнівний контент та фейки. Для виявлення здатності молоді протистояти інформаційним впливам проведено опитування і представлено його аналіз, який підтвердив очікування авторів щодо довірливості молоді до інформаційного контенту та фрагментарності її уявлень про можливий негативний вплив інформаційних технологій, комп’ютерних застосунків, соціальних мереж і сервісів на їх світосприйняття. За результатами вивчення думки викладачів щодо здатності молоді протистояти інформаційним впливам та контент-аналізу наукових джерел конкретизовано поняття «здатність протистояти інформаційним впливам» на рівні вмінь (уміння відповідально ставитись до споживання інформаційного контенту; уміння протидіяти деструктивним впливам на основі емоційного забарвлення (психологічним маніпуляціям, пропаганді, дезінформації тощо); уміння верифікувати медіапродукти для їх критичного оцінювання; уміння захистити власний інформаційний простір). Обґрунтовано потребу розроблення методичних інструментів для їх формування (форми, методи і засоби розвитку кожного вміння). Представлено результати педагогічного експерименту на підтвердження ефективності розроблених методичних інструментів та їх статистичний аналіз з використанням непараметричного критерію знаків. Розроблені методичні інструменти можуть бути адаптовані до освітніх програм різних спеціальностей та інтегровані в навчальні дисципліни з опанування цифрових технологій і засобів. Доцільним бачиться розроблення і впровадження курсів з інформаційної гігієни на базі описаних методичних інструментів.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"107 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77419214","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-30DOI: 10.33407/itlt.v94i2.5172
D. Antoniuk, O. Spirin, T. Vakaliuk
The article substantiates the use of digital business simulators as the type of digital educational resources for decision-making knowledge, skills, and attitudinal and behavioral readiness development in economic and managerial training for a Master’s in Information Technologies. The use of digital business simulations as the tool for immersive practices implementation in the educational process provides the possibility to conduct imitated experiences to serve an educational and research-related purpose. Contract Design and Principal-Agent dilemma simulation usage allows the modeling of situations realistically imitating reality and helps to form a basic attitude and understanding of contractual design and information asymmetry concepts in the economy and managerial science. The concepts are crucial for future professionals working in IT, interacting in teams, and developing in people- and task-management areas. The use of multi-user simulated environments for educational interaction of the groups of students provides a close to a realistic experience of acting in life- and work-specific situations. These experiences serve to ignite interest, improve motivation to learn, and establish the ground for a further deeper discussion on the topics and formation of the attitudinal and behavioral components of the economic and managerial competence as part of the soft skills of the Master’s in IT students. The educational activity described and analyzed in the article proved to be useful for both educational and research-related purposes. The mistake, made by the organizer of the activity provided additional learning possibilities for the group and valuable input for the research. The students showed involvement, dedication, and active participation in the active learning imitated experience. The group showed learning progress toward conventional optimality in the simulated concepts. Used digital education resources provided acceptable ease of use and satisfying functionality of the analysis tools. The behavioral specifics, based on the gender differences were unpredicted, but valuable results of the educational experience. Further efforts will be put to the improvement of the technical integration of such simulators into the digital educational environment of higher education institutions and the development of methodological support for the use of such simulators in the educational process.
{"title":"USING DIGITAL BUSINESS SIMULATORS IN ECONOMIC AND MANAGERIAL DEVELOPMENT OF MASTER’S IN INFORMATION TECHNOLOGIES","authors":"D. Antoniuk, O. Spirin, T. Vakaliuk","doi":"10.33407/itlt.v94i2.5172","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v94i2.5172","url":null,"abstract":"The article substantiates the use of digital business simulators as the type of digital educational resources for decision-making knowledge, skills, and attitudinal and behavioral readiness development in economic and managerial training for a Master’s in Information Technologies. The use of digital business simulations as the tool for immersive practices implementation in the educational process provides the possibility to conduct imitated experiences to serve an educational and research-related purpose. Contract Design and Principal-Agent dilemma simulation usage allows the modeling of situations realistically imitating reality and helps to form a basic attitude and understanding of contractual design and information asymmetry concepts in the economy and managerial science. The concepts are crucial for future professionals working in IT, interacting in teams, and developing in people- and task-management areas. The use of multi-user simulated environments for educational interaction of the groups of students provides a close to a realistic experience of acting in life- and work-specific situations. These experiences serve to ignite interest, improve motivation to learn, and establish the ground for a further deeper discussion on the topics and formation of the attitudinal and behavioral components of the economic and managerial competence as part of the soft skills of the Master’s in IT students. The educational activity described and analyzed in the article proved to be useful for both educational and research-related purposes. The mistake, made by the organizer of the activity provided additional learning possibilities for the group and valuable input for the research. The students showed involvement, dedication, and active participation in the active learning imitated experience. The group showed learning progress toward conventional optimality in the simulated concepts. Used digital education resources provided acceptable ease of use and satisfying functionality of the analysis tools. The behavioral specifics, based on the gender differences were unpredicted, but valuable results of the educational experience. Further efforts will be put to the improvement of the technical integration of such simulators into the digital educational environment of higher education institutions and the development of methodological support for the use of such simulators in the educational process.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"11 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74311648","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-30DOI: 10.33407/itlt.v94i2.5211
O. Glazunova, A. Hurzhii, V. Korolchuk, T. Voloshyna
The transformation of classical education into distance education has become increasingly relevant, especially given the challenging conditions posed by the COVID-19 pandemic and military operations in our country. In these circumstances, distance learning requires practical educational materials that are easily accessible to students. This paper proposes criteria and indicators for selecting digital tools that can facilitate group work with educational content in distance learning. We analyzed the tools available on the Microsoft 365, Google Workspace, and Cisco Webex platforms and evaluated their suitability for managing students’ group work in distance learning in institutions of higher education at various stages of the learning process including setting tasks, designing the learning environment, facilitating group interaction and communication, managing educational content and files, promoting teamwork and productivity, and presenting results. To obtain expert assessment of the defined criteria and indicators, we engaged seventeen researchers and educators who have practical experience using digital tools in distance learning. Our study identified three important criteria for selecting digital tools for group work with educational content, namely: design, functional-technological, education-communication ones. We determined the weight of the indicators for these criteria and assessed digital tools for group work with educational content in distance learning. Digital tools such as Microsoft 365 and Google Workspace was found to be more suitable for providing group work of students in a distance learning, while Cisco Webex was found to be the most suitable tool for organizing real-time group work. Other digital tools for group work of students in distance learning can be evaluated according to defined criteria and indicators.
{"title":"SELECTION OF DIGITAL TOOLS FOR ORGANIZING STUDENTS' GROUP WORK IN DISTANCE EDUCATION","authors":"O. Glazunova, A. Hurzhii, V. Korolchuk, T. Voloshyna","doi":"10.33407/itlt.v94i2.5211","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v94i2.5211","url":null,"abstract":"The transformation of classical education into distance education has become increasingly relevant, especially given the challenging conditions posed by the COVID-19 pandemic and military operations in our country. In these circumstances, distance learning requires practical educational materials that are easily accessible to students. This paper proposes criteria and indicators for selecting digital tools that can facilitate group work with educational content in distance learning. We analyzed the tools available on the Microsoft 365, Google Workspace, and Cisco Webex platforms and evaluated their suitability for managing students’ group work in distance learning in institutions of higher education at various stages of the learning process including setting tasks, designing the learning environment, facilitating group interaction and communication, managing educational content and files, promoting teamwork and productivity, and presenting results. To obtain expert assessment of the defined criteria and indicators, we engaged seventeen researchers and educators who have practical experience using digital tools in distance learning. Our study identified three important criteria for selecting digital tools for group work with educational content, namely: design, functional-technological, education-communication ones. We determined the weight of the indicators for these criteria and assessed digital tools for group work with educational content in distance learning. Digital tools such as Microsoft 365 and Google Workspace was found to be more suitable for providing group work of students in a distance learning, while Cisco Webex was found to be the most suitable tool for organizing real-time group work. Other digital tools for group work of students in distance learning can be evaluated according to defined criteria and indicators.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"51 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90258400","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-28DOI: 10.33407/itlt.v93i1.5148
Aurielle Lisa Z. Maypa, Dave E. Marcial, Jade O. Montemayor
Most educational institutions made sure that instruction was uninterrupted at the start of the COVID-19 pandemic. As a flexible learning method, most schools chose online distance learning (ODL). Consequently, the Internet is among the many tools that ensures continuity in teaching and learning. Many schools have adopted ODL using their learning management system (LMS). However, schools are challenged in attaining the expected engagement among students. Students must cope with the new learning environment wherein they are physically separated from teachers and peers. This research aims to assess the engagement of senior high school in the ODL environment. Specifically, it describes the respondent’s engagement profile, preferred learning resources and activities, and challenges faced in ODL. Student logs from the university LMS during the second semester of 2020 – 2021 were utilized for engagement profiling. On the other hand, an online survey was conducted among 424 students to gather their preferred learning resources, activities, and challenges experienced in ODL. Results show that assignments and files are the most common resources used during the ODL. It shows that attendance and quizzes are what students often visit. Quiz and Wiki are where students spend their time. The result indicates that Slideshows and PDF or MS word materials are the most preferred learning materials. The Lesson is the most preferred learning activity, and students perceived that this activity is the most useful in the ODL. Lack of motivation or confidence earned the highest mean of 3.49, described as “every time.” Heavy workload, procrastination, lack of interaction, and technical issues are rated “every time,” showing that respondents are heavily challenged. In terms of coping, the result indicates that daily login and breaking down responsibilities were the most common mechanism. Communicating with the teachers yielded the lowest coping mean. The study concludes that engaging students in online distance learning are very challenging, especially when learners are not ready. Preferences in terms of learning resources and activities are multi-faceted. There is a need to improve the variation of asynchronous activities like interactive multimedia, such as gamification.
{"title":"STUDENT ENGAGEMENT, CHALLENGES AND COPING MECHANISMS IN HIGH SCHOOL ONLINE DISTANCE LEARNING DURING COVID-19 PANDEMIC","authors":"Aurielle Lisa Z. Maypa, Dave E. Marcial, Jade O. Montemayor","doi":"10.33407/itlt.v93i1.5148","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.5148","url":null,"abstract":"Most educational institutions made sure that instruction was uninterrupted at the start of the COVID-19 pandemic. As a flexible learning method, most schools chose online distance learning (ODL). Consequently, the Internet is among the many tools that ensures continuity in teaching and learning. Many schools have adopted ODL using their learning management system (LMS). However, schools are challenged in attaining the expected engagement among students. Students must cope with the new learning environment wherein they are physically separated from teachers and peers. This research aims to assess the engagement of senior high school in the ODL environment. Specifically, it describes the respondent’s engagement profile, preferred learning resources and activities, and challenges faced in ODL. Student logs from the university LMS during the second semester of 2020 – 2021 were utilized for engagement profiling. On the other hand, an online survey was conducted among 424 students to gather their preferred learning resources, activities, and challenges experienced in ODL. Results show that assignments and files are the most common resources used during the ODL. It shows that attendance and quizzes are what students often visit. Quiz and Wiki are where students spend their time. The result indicates that Slideshows and PDF or MS word materials are the most preferred learning materials. The Lesson is the most preferred learning activity, and students perceived that this activity is the most useful in the ODL. Lack of motivation or confidence earned the highest mean of 3.49, described as “every time.” Heavy workload, procrastination, lack of interaction, and technical issues are rated “every time,” showing that respondents are heavily challenged. In terms of coping, the result indicates that daily login and breaking down responsibilities were the most common mechanism. Communicating with the teachers yielded the lowest coping mean. The study concludes that engaging students in online distance learning are very challenging, especially when learners are not ready. Preferences in terms of learning resources and activities are multi-faceted. There is a need to improve the variation of asynchronous activities like interactive multimedia, such as gamification.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"55 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77789444","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-28DOI: 10.33407/itlt.v93i1.5102
Norafidah Mohd Noor, Aslina Saad, Abu Bakar Ibrahim, Norashady Mohd Noor
Programming is an important course for any IT or engineering-related course. However, previous research shows that students face difficulties in learning programming due to its abstract concepts. This study aims to evaluate the acceptance of a developed Integrated Development Environment (IDE), namely C-SOLVIS which is a web-based application that specifically intends to facilitate the teaching and learning of the C programming fundamentals in Malaysian tertiary education. The C-SOLVIS integrates problem-solving into a program development environment for the C language. The goal is to guide the users in problem-solving and help them write C programs based on problem-solving algorithms. The Rapid Application Development (RAD) Model was employed in the C-SOLVIS development process. Based on this model, the requirement planning phase was carried out through the triangulation technique by applying qualitative approaches comprising a literature review supported by semi-structured interviews, document reviews, and content validation by expert programming lecturers. Subsequently, the design of the application was accomplished through the iterative prototyping process which was then followed by the application construction. Then, the C-SOLVIS is deployed to be used by several programming lecturers to evaluate its usability by adopting a quantitative method using the System Usability Scale (SUS) questionnaire. The study has discovered several suitable techniques and designs for the problem-solving and program development environment. For the problem-solving environment, the Computational Thinking (CT) concepts were applied which were supported by the Input-Process-Output (IPO) Model through Scientific Instructions and Inquiries. Meanwhile, the program development environment was designed and developed based on frame-based programming using a set of developed Code Patterns. The C-SOLVIS evaluation using the SUS instrument has yielded a SUS mean score of 86.07. This score is interpreted by SUS as an A grade that indicates C-SOLVIS as a highly usable application and thus is accepted for C programming learning. Hence, the development process of the C-SOLVIS can be used as a guideline for educational software development, especially in the field of programming education.
{"title":"THE ACCEPTANCE OF AN EDUCATIONAL INTEGRATED DEVELOPMENT ENVIRONMENT TO LEARN PROGRAMMING FUNDAMENTALS","authors":"Norafidah Mohd Noor, Aslina Saad, Abu Bakar Ibrahim, Norashady Mohd Noor","doi":"10.33407/itlt.v93i1.5102","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.5102","url":null,"abstract":"Programming is an important course for any IT or engineering-related course. However, previous research shows that students face difficulties in learning programming due to its abstract concepts. This study aims to evaluate the acceptance of a developed Integrated Development Environment (IDE), namely C-SOLVIS which is a web-based application that specifically intends to facilitate the teaching and learning of the C programming fundamentals in Malaysian tertiary education. The C-SOLVIS integrates problem-solving into a program development environment for the C language. The goal is to guide the users in problem-solving and help them write C programs based on problem-solving algorithms. The Rapid Application Development (RAD) Model was employed in the C-SOLVIS development process. Based on this model, the requirement planning phase was carried out through the triangulation technique by applying qualitative approaches comprising a literature review supported by semi-structured interviews, document reviews, and content validation by expert programming lecturers. Subsequently, the design of the application was accomplished through the iterative prototyping process which was then followed by the application construction. Then, the C-SOLVIS is deployed to be used by several programming lecturers to evaluate its usability by adopting a quantitative method using the System Usability Scale (SUS) questionnaire. The study has discovered several suitable techniques and designs for the problem-solving and program development environment. For the problem-solving environment, the Computational Thinking (CT) concepts were applied which were supported by the Input-Process-Output (IPO) Model through Scientific Instructions and Inquiries. Meanwhile, the program development environment was designed and developed based on frame-based programming using a set of developed Code Patterns. The C-SOLVIS evaluation using the SUS instrument has yielded a SUS mean score of 86.07. This score is interpreted by SUS as an A grade that indicates C-SOLVIS as a highly usable application and thus is accepted for C programming learning. Hence, the development process of the C-SOLVIS can be used as a guideline for educational software development, especially in the field of programming education.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"213 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78498973","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Перехід на дистанційну та змішану форми навчання в більшості закладів вищої освіти в період пандемії COVID-19, а потім дії воєнного стану в Україні спонукав викладачів до створення власних електронних освітніх ресурсів та електронних навчальних курсів, за допомогою яких передається зміст навчальної дисципліни. У статті висвітлені підходи до оцінювання якості електронних навчальних курсів. Виокремлено основні структурні компоненти електронного навчального курсу для закладів вищої освіти: техніко-технологічний, нормативно-організаційний, методичний, змістовий, результативно-оцінювальний, які можна вважати факторами або чинниками, що впливають на його якість. Визначено, що техніко-технологічний фактор характеризується можливістю та зручністю встановлення електронного навчального курсу на ПК і мобільні пристрої, сумісністю електронного навчального курсу з різними OC, наявністю та якістю інструкції щодо встановлення/запуску електронного навчального курсу, наявністю опису технічних характеристик електронного навчального курсу і контактів його розробника(ів); критеріями нормативно-організаційного фактора є нормативні акти, що стосуються навчального курсу, рецензії на електронного навчального курсу, анкети для здобувачів вищої освіти та викладача щодо визначення якості електронного навчального курсу; ознаки методичного блоку – інструкції для користувачів електронного навчального курсу, методичні матеріали для здобувачів вищої освіти щодо виконання основних видів завдань, методичні рекомендації для викладача електронного навчального курсу, зворотний зв'язок; змістовий фактор характеризується текстами лекцій, презентаціями до кожної теми, мультимедійними матеріалами, термінологічним словником, завданнями (практичними, інтерактивними, для самостійної роботи, творчими, дослідницькими), проєктними роботами, довідниковими матеріалами, списком основних і додаткових джерел, додатковими навчальними матеріалами, глосарієм. Запропоновано базову факторно-критеріальну модель оцінювання якості електронного навчального курсу для закладів вищої освіти, що дозволяє здійснити об’єктивне кількісне оцінювання якості електронного навчального курсу та виявити можливі недоліки з метою їх вчасного усунення, яку можна використати під час розроблення та оцінювання електронних навчальних курсів для закладів вищої освіти з різних навчальних дисциплін.
{"title":"ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ЕЛЕКТРОННИХ НАВЧАЛЬНИХ КУРСІВ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Оксана Миколаївна Мельник, Світлана Григорівна Литвинова, Світлана Володимирівна Заєць","doi":"10.33407/itlt.v93i1.5032","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.5032","url":null,"abstract":"Перехід на дистанційну та змішану форми навчання в більшості закладів вищої освіти в період пандемії COVID-19, а потім дії воєнного стану в Україні спонукав викладачів до створення власних електронних освітніх ресурсів та електронних навчальних курсів, за допомогою яких передається зміст навчальної дисципліни. У статті висвітлені підходи до оцінювання якості електронних навчальних курсів. Виокремлено основні структурні компоненти електронного навчального курсу для закладів вищої освіти: техніко-технологічний, нормативно-організаційний, методичний, змістовий, результативно-оцінювальний, які можна вважати факторами або чинниками, що впливають на його якість. Визначено, що техніко-технологічний фактор характеризується можливістю та зручністю встановлення електронного навчального курсу на ПК і мобільні пристрої, сумісністю електронного навчального курсу з різними OC, наявністю та якістю інструкції щодо встановлення/запуску електронного навчального курсу, наявністю опису технічних характеристик електронного навчального курсу і контактів його розробника(ів); критеріями нормативно-організаційного фактора є нормативні акти, що стосуються навчального курсу, рецензії на електронного навчального курсу, анкети для здобувачів вищої освіти та викладача щодо визначення якості електронного навчального курсу; ознаки методичного блоку – інструкції для користувачів електронного навчального курсу, методичні матеріали для здобувачів вищої освіти щодо виконання основних видів завдань, методичні рекомендації для викладача електронного навчального курсу, зворотний зв'язок; змістовий фактор характеризується текстами лекцій, презентаціями до кожної теми, мультимедійними матеріалами, термінологічним словником, завданнями (практичними, інтерактивними, для самостійної роботи, творчими, дослідницькими), проєктними роботами, довідниковими матеріалами, списком основних і додаткових джерел, додатковими навчальними матеріалами, глосарієм.\u0000Запропоновано базову факторно-критеріальну модель оцінювання якості електронного навчального курсу для закладів вищої освіти, що дозволяє здійснити об’єктивне кількісне оцінювання якості електронного навчального курсу та виявити можливі недоліки з метою їх вчасного усунення, яку можна використати під час розроблення та оцінювання електронних навчальних курсів для закладів вищої освіти з різних навчальних дисциплін.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"50 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90992533","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：