Pub Date : 2023-06-30DOI: 10.33407/itlt.v95i3.5155
Ірина Володимирівна Сальник, Д.В. Соменко, Едуард Петрович Сірик
Стаття присвячена темі впровадження STEM-технологій, інтегрованих з ІКТ, у систему освіти. Важливість тематики пов’язана із запитами суспільства на людей, що володіють науковими знаннями та навичками в галузі технологій та інженерії. Розв’язати завдання підготовки учнів до життя в сучасному інформаційно-технологічному суспільстві та забезпечити їх навичками людини ХХІ століття здатен учитель, який сам володіє такими навичками. Сучасний учитель фізики працює в навчальному середовищі, яке є комп’ютерно орієнтованим. Засоби ІКТ можуть посилити учнівські навички, які розвиваються в STEM-освіті: розв’язання проблем та практичних завдань, логічне та критичне мислення, технологічну грамотність. Тема використання ІКТ у навчанні студентів STEM є зараз актуальною. У статті проаналізовано дослідження, що розглядають умови запровадження ІКТ в STEM-освіту в різних країнах, що свідчить про високу результативність такої інтеграції. Проведений аналіз дозволив визначити сучасні підходи та запропонувати методичні прийоми використання комп’ютерно орієнтованого обладнання на основі Arduino під час підготовки вчителів фізики до роботи в STEM орієнтованому навчальному середовищі. Як основний підхід до навчання студентів було обрано проєктні технології, що реалізовані при вивченні дисципліни «Сучасні освітні технології у навчанні фізики». Зокрема запропоновано використання платформи Arduino з метою залучення студентів до виконання різного виду проєктів: від простих шкільних фізичних дослідів до оригінальних групових проєктів. Навчання за пропонованою методикою та якісний аналіз його результатів показали підвищення рівня зацікавленості студентів в оволодінні новими технологіями, бажання використати свої навички в практичній діяльності, а також формування навичок критичного мислення: уміння бачити проблему, обробляти та узагальнювати інформацію, проводити обговорення в групі, робити висновки. Водночас було з’ясовано, що впровадження STEM вимагає узгодження навчальних програм різних дисциплін, забезпечення матеріальними ресурсами, розробки нових освітніх програм підготовки вчителів.
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ ПЛАТФОРМИ ARDUINO У ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ ДО STEM ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ","authors":"Ірина Володимирівна Сальник, Д.В. Соменко, Едуард Петрович Сірик","doi":"10.33407/itlt.v95i3.5155","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v95i3.5155","url":null,"abstract":"Стаття присвячена темі впровадження STEM-технологій, інтегрованих з ІКТ, у систему освіти. Важливість тематики пов’язана із запитами суспільства на людей, що володіють науковими знаннями та навичками в галузі технологій та інженерії. Розв’язати завдання підготовки учнів до життя в сучасному інформаційно-технологічному суспільстві та забезпечити їх навичками людини ХХІ століття здатен учитель, який сам володіє такими навичками. Сучасний учитель фізики працює в навчальному середовищі, яке є комп’ютерно орієнтованим. Засоби ІКТ можуть посилити учнівські навички, які розвиваються в STEM-освіті: розв’язання проблем та практичних завдань, логічне та критичне мислення, технологічну грамотність. Тема використання ІКТ у навчанні студентів STEM є зараз актуальною. У статті проаналізовано дослідження, що розглядають умови запровадження ІКТ в STEM-освіту в різних країнах, що свідчить про високу результативність такої інтеграції. Проведений аналіз дозволив визначити сучасні підходи та запропонувати методичні прийоми використання комп’ютерно орієнтованого обладнання на основі Arduino під час підготовки вчителів фізики до роботи в STEM орієнтованому навчальному середовищі. Як основний підхід до навчання студентів було обрано проєктні технології, що реалізовані при вивченні дисципліни «Сучасні освітні технології у навчанні фізики». Зокрема запропоновано використання платформи Arduino з метою залучення студентів до виконання різного виду проєктів: від простих шкільних фізичних дослідів до оригінальних групових проєктів. Навчання за пропонованою методикою та якісний аналіз його результатів показали підвищення рівня зацікавленості студентів в оволодінні новими технологіями, бажання використати свої навички в практичній діяльності, а також формування навичок критичного мислення: уміння бачити проблему, обробляти та узагальнювати інформацію, проводити обговорення в групі, робити висновки. Водночас було з’ясовано, що впровадження STEM вимагає узгодження навчальних програм різних дисциплін, забезпечення матеріальними ресурсами, розробки нових освітніх програм підготовки вчителів.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"21 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87939902","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-30DOI: 10.33407/itlt.v95i3.5195
Олена Іванівна Бондаренко
У статті проаналізовано стан проблеми кваліфікаційної невідповідності кадрів та рівень розвитку цифрових навичок працівників в країнах ЄС. Рівень розвитку цифрових навичок залежить від цифрової трансформації економіки, що створює не тільки соціально-економічні умови, але й дає поштовх для оволодіння цифровими навичками, які необхідні як для кар’єрного зростання, так і для виконання базових дій відповідно до нових цифрових вимог. Тому зниженню кваліфікаційної невідповідності працівників сприятиме оволодіння ними цифровими навичками. У дослідженні за допомогою кореляційного аналізу визначено вплив якісних показників, що характеризують цифрові умови в країні, на кількість ІТ-спеціалістів, які своєю чергою покращують ці ж самі цифрові умови і підвищують продуктивність праці. Цей взаємозв’язок визначає затребуваність таких працівників на ринку праці і на майбутнє. Показники цифрових умов позитивно корелюють з індексами розвитку навичок, активації навичок та відповідності навичок. Результати проведених досліджень демонструють, що індекси розвитку навичок та активації навичок на ринку праці залежать від кількості співробітників, які навчалися використовувати в роботі нове програмне забезпечення або комп'ютеризоване обладнання. При збільшенні співробітників з підвищенням кваліфікації збільшується не тільки їх рівень розвитку, але й їх можливості в пошуку роботи. Показник кваліфікаційної невідповідності зменшується при зростанні показників навчання та іншої освіти з розвитку навичок і досягнення високих цифрових навичок. Подолання низького рівня заробітної плати та високого рівня безробіття сприятиме зменшенню кваліфікаційної невідповідності. Узагальнюючи висновки аналізу статистичних даних та кореляційного аналізу, була розроблена когнітивна модель з цільовим фактором «Кваліфікаційна невідповідність». Аналіз показав, що всі фактори системи є дестабілізуючими, тобто готовими до змін. Найкращим сценарієм по зменшенню кваліфікаційної невідповідності є підвищення кваліфікації через оволодіння цифровими навичками.
{"title":"КВАЛІФІКАЦІЙНА НЕВІДПОВІДНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ КРАЇН ЄС У КОНТЕКСТІ ОВОЛОДІННЯ ЦИФРОВИМИ НАВИЧКАМИ","authors":"Олена Іванівна Бондаренко","doi":"10.33407/itlt.v95i3.5195","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v95i3.5195","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано стан проблеми кваліфікаційної невідповідності кадрів та рівень розвитку цифрових навичок працівників в країнах ЄС. Рівень розвитку цифрових навичок залежить від цифрової трансформації економіки, що створює не тільки соціально-економічні умови, але й дає поштовх для оволодіння цифровими навичками, які необхідні як для кар’єрного зростання, так і для виконання базових дій відповідно до нових цифрових вимог. Тому зниженню кваліфікаційної невідповідності працівників сприятиме оволодіння ними цифровими навичками. У дослідженні за допомогою кореляційного аналізу визначено вплив якісних показників, що характеризують цифрові умови в країні, на кількість ІТ-спеціалістів, які своєю чергою покращують ці ж самі цифрові умови і підвищують продуктивність праці. Цей взаємозв’язок визначає затребуваність таких працівників на ринку праці і на майбутнє. Показники цифрових умов позитивно корелюють з індексами розвитку навичок, активації навичок та відповідності навичок. Результати проведених досліджень демонструють, що індекси розвитку навичок та активації навичок на ринку праці залежать від кількості співробітників, які навчалися використовувати в роботі нове програмне забезпечення або комп'ютеризоване обладнання. При збільшенні співробітників з підвищенням кваліфікації збільшується не тільки їх рівень розвитку, але й їх можливості в пошуку роботи. Показник кваліфікаційної невідповідності зменшується при зростанні показників навчання та іншої освіти з розвитку навичок і досягнення високих цифрових навичок. Подолання низького рівня заробітної плати та високого рівня безробіття сприятиме зменшенню кваліфікаційної невідповідності. Узагальнюючи висновки аналізу статистичних даних та кореляційного аналізу, була розроблена когнітивна модель з цільовим фактором «Кваліфікаційна невідповідність». Аналіз показав, що всі фактори системи є дестабілізуючими, тобто готовими до змін. Найкращим сценарієм по зменшенню кваліфікаційної невідповідності є підвищення кваліфікації через оволодіння цифровими навичками.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"8 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"88921984","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-30DOI: 10.33407/itlt.v95i3.4791
M. Abdullah, Syarifuddin Dollah, Haryanto Atmowardoyo
This publication addresses the prototyping phase of a web-published academic English coursebook, which is exclusively designed and developed to assist the 6th semester primary school teacher education study program students at Universitas Negeri Makassar in learning academic English. Large-scale social restriction due to Covid-19 pandemic, which restricts any form of regular face-to-face meeting, and the fact that an English coursebook has not been developed yet at the locus of this study led the authors to set this as both an important and urgent goal to be reached through design-based research, which comprised (1) preliminary study; (2) prototyping; (3) assessment; and (4) systematic reflection. In prototyping the artefact, standard web programming languages including PHP, HTML, and CSS were synergized. The samples of this study were 5 classes consisting of 125 6th semester students majoring in primary school teacher education study program at Universitas Negeri Makassar, Indonesia. Through iterative cycle of prototyping, the findings of this study provide an ideal design of a web-published academic English coursebook exclusively addressed to solve a contextual educational issue detected in the locus of this research, as mandated by literature on design-based research. Besides, this publication discusses ideas of web design and development that work for academic English learning purposes. In addition, this publication also deals with the effectiveness issue of the web-published academic English coursebook in assisting non-English major students in learning academic English through online distance learning delivery mode. This publication theoretically contributes to the domain of teaching English as a foreign language (TEFL) and instructional learning design.
{"title":"PROTOTYPING A WEB-PUBLISHED ACADEMIC ENGLISH COURSEBOOK FOR INDONESIAN PRIMARY SCHOOL TEACHER EDUCATION STUDY PROGRAM STUDENTS","authors":"M. Abdullah, Syarifuddin Dollah, Haryanto Atmowardoyo","doi":"10.33407/itlt.v95i3.4791","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v95i3.4791","url":null,"abstract":"This publication addresses the prototyping phase of a web-published academic English coursebook, which is exclusively designed and developed to assist the 6th semester primary school teacher education study program students at Universitas Negeri Makassar in learning academic English. Large-scale social restriction due to Covid-19 pandemic, which restricts any form of regular face-to-face meeting, and the fact that an English coursebook has not been developed yet at the locus of this study led the authors to set this as both an important and urgent goal to be reached through design-based research, which comprised (1) preliminary study; (2) prototyping; (3) assessment; and (4) systematic reflection. In prototyping the artefact, standard web programming languages including PHP, HTML, and CSS were synergized. The samples of this study were 5 classes consisting of 125 6th semester students majoring in primary school teacher education study program at Universitas Negeri Makassar, Indonesia. Through iterative cycle of prototyping, the findings of this study provide an ideal design of a web-published academic English coursebook exclusively addressed to solve a contextual educational issue detected in the locus of this research, as mandated by literature on design-based research. Besides, this publication discusses ideas of web design and development that work for academic English learning purposes. In addition, this publication also deals with the effectiveness issue of the web-published academic English coursebook in assisting non-English major students in learning academic English through online distance learning delivery mode. This publication theoretically contributes to the domain of teaching English as a foreign language (TEFL) and instructional learning design.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"72525034","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-30DOI: 10.33407/itlt.v95i3.5331
Валерій Юхимович Биков, Лілія Анатоліївна Лупаренко
У статті представлено багатоаспектний аналіз програмно-функціональних аспектів створення й підтримки вітчизняних онлайн-ресурсів енциклопедичного призначення. Під час дослідження здійснено кількісний аналіз контенту електронного бібліографічного видання «Корпус енциклопедичних видань України» за форматом подання, роками укладання та тематикою. Виокремлено 37 видань, що є онлайн-версіями друкованих енциклопедій або суто веборієнтованими. Здійснено їх аналіз за такими характеристиками: функціональні можливості використання, що надає ресурс користувачам, та відомості про програмні технології, використані під час створення. Зокрема вебсайти цих енциклопедій проскановано за допомогою профайлерів WhatCMS.org, BuiltWith® і розширення браузера API Wappalyzer, які надають відомості про застосовані мови програмування, бібліотеки, фреймворки, віджети, системи керування вмістом, вікі-рушії та ін. Досвід вітчизняних дослідників, видавців, розробників передбачав такі підходи до подання в мережі Інтернет онлайн-версій паперових видань: а) розміщення на комерційних порталах; б) на вебсайтах інституцій-укладачів; в) розроблення окремого вебсайту; г) створення портальної версії з розширеним функціоналом та супровідним мультимедійним контентом, зокрема з використанням платформи MediaWiki. Розгортання веборієнтованих енциклопедичних проєктів здійснювалось у такий спосіб: а) використання вільно поширюваних систем керування вмістом Drupal, Blogger, WordPress та вітчизняної CMS СМЕРЕКА; б) розроблення енциклопедичного сайту «з нуля» за допомогою фреймворків; в) застосування програмних рушіїв для вебсайтів, що працюють за технологією «вікі». Надано рекомендації щодо розширеного функціоналу сайту, інструментарію навігації, обговорення та поширення, набору інформаційних сторінок, відомостей про статті, медіаресурсного супроводу, що доцільно врахувати при розробленні електронної енциклопедії в галузі освіти.
{"title":"ПРОГРАМНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ Й ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКИХ ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ","authors":"Валерій Юхимович Биков, Лілія Анатоліївна Лупаренко","doi":"10.33407/itlt.v95i3.5331","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v95i3.5331","url":null,"abstract":"У статті представлено багатоаспектний аналіз програмно-функціональних аспектів створення й підтримки вітчизняних онлайн-ресурсів енциклопедичного призначення. Під час дослідження здійснено кількісний аналіз контенту електронного бібліографічного видання «Корпус енциклопедичних видань України» за форматом подання, роками укладання та тематикою. Виокремлено 37 видань, що є онлайн-версіями друкованих енциклопедій або суто веборієнтованими. Здійснено їх аналіз за такими характеристиками: функціональні можливості використання, що надає ресурс користувачам, та відомості про програмні технології, використані під час створення. Зокрема вебсайти цих енциклопедій проскановано за допомогою профайлерів WhatCMS.org, BuiltWith® і розширення браузера API Wappalyzer, які надають відомості про застосовані мови програмування, бібліотеки, фреймворки, віджети, системи керування вмістом, вікі-рушії та ін. Досвід вітчизняних дослідників, видавців, розробників передбачав такі підходи до подання в мережі Інтернет онлайн-версій паперових видань: а) розміщення на комерційних порталах; б) на вебсайтах інституцій-укладачів; в) розроблення окремого вебсайту; г) створення портальної версії з розширеним функціоналом та супровідним мультимедійним контентом, зокрема з використанням платформи MediaWiki. Розгортання веборієнтованих енциклопедичних проєктів здійснювалось у такий спосіб: а) використання вільно поширюваних систем керування вмістом Drupal, Blogger, WordPress та вітчизняної CMS СМЕРЕКА; б) розроблення енциклопедичного сайту «з нуля» за допомогою фреймворків; в) застосування програмних рушіїв для вебсайтів, що працюють за технологією «вікі». Надано рекомендації щодо розширеного функціоналу сайту, інструментарію навігації, обговорення та поширення, набору інформаційних сторінок, відомостей про статті, медіаресурсного супроводу, що доцільно врахувати при розробленні електронної енциклопедії в галузі освіти.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"111 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79202310","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-30DOI: 10.33407/itlt.v95i3.5191
S. Dovgyi, S. Babiichuk, O. Tomchenko
This paper discusses the background and presents the results of the first in Ukraine advanced training course for educators in Remote Sensing, “Fundamentals of Remote Sensing: History and Practice”, organized by the Geographic Information Systems and Remote Sensing Laboratory of the National Center, “Junior Academy of Sciences of Ukraine”. The Junior Academy of Sciences of Ukraine is a system of extracurricular education committed to the development and implementation of science education techniques. Currently, the Academy has more than 250,000 students working in 64 scientific areas. In 2018, the Junior Academy of Sciences of Ukraine received the status of Category 2 Science Education Center under the auspices of UNESCO and joined the network of Copernicus Academies. The Junior Academy of Sciences of Ukraine has been promoting the application of satellite imagery in education for over ten years. One of the outputs of this activity is the advanced training course for educators. This paper describes the online training course that was held in spring 2021 and 2022. The course was open to all interested teachers. A total of 41 educators from 13 regions of Ukraine have completed the training course in the span of two years. The paper describes the stages of special course organization, topics, and tools used in the lectures and case studies, including an overview of the data sources, such as EO-Browser, ArcGIS Online, Google my Maps, NASA Worldview and Google Earth, etc. The paper presents a detailed description of one of the hands-on case studies of water bodies in EO-Browser. It was established that the conducted special course promoted the educators’ interest in bringing Earth observation to classrooms. Increased number of GIS and Remote Sensing after-school clubs in the territorial branches of the Junior Academy of Sciences (from 1 in Kyiv as of 2019 to 9 in the regions as of 2022, namely in Poltava, Sumy, Volyn, Kyiv, Kirovohrad, Zakarpattia, Lviv, Kharkiv and Chernivtsi) is indicative of the course’s effectiveness.
本文讨论了乌克兰第一届遥感教育工作者高级培训课程的背景和结果,“遥感基础:历史与实践”,由“乌克兰初级科学院”国家中心地理信息系统与遥感实验室组织。乌克兰初级科学院是一个致力于发展和实施科学教育技术的课外教育系统。目前,该学院有超过25万名学生在64个科学领域工作。2018年,乌克兰青年科学院获得联合国教科文组织第二类科学教育中心地位,并加入哥白尼学院网络。乌克兰初级科学院十多年来一直在推动卫星图像在教育中的应用。这项活动的成果之一是为教育工作者举办的高级培训课程。本文介绍了在2021年和2022年春季举办的在线培训课程。这门课程对所有感兴趣的教师开放。在两年的时间里,来自乌克兰13个地区的41名教育工作者完成了培训课程。本文介绍了专题课程组织的各个阶段、主题以及讲座和案例研究中使用的工具,包括对数据源的概述,如EO-Browser、ArcGIS Online、Google my Maps、NASA Worldview和Google Earth等。本文提出了一个详细的描述在EO-Browser水体的实际案例研究之一。经证实,举办的特别课程提高了教育工作者将地球观测带入课堂的兴趣。青年科学院各地区分院的地理信息系统和遥感课后俱乐部数量有所增加(基辅从2019年的1个增加到2022年的9个,即波尔塔瓦、苏梅、沃林、基辅、基罗沃赫拉德、扎卡尔帕蒂亚、利沃夫、哈尔科夫和切尔诺夫茨),这表明课程的有效性。
{"title":"EXPERIENCE OF USING PLANET EARTH OBSERVATION DATA IN RETRAINING COURSES FOR EDUCATORS IN THE JUNIOR ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE","authors":"S. Dovgyi, S. Babiichuk, O. Tomchenko","doi":"10.33407/itlt.v95i3.5191","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v95i3.5191","url":null,"abstract":"This paper discusses the background and presents the results of the first in Ukraine advanced training course for educators in Remote Sensing, “Fundamentals of Remote Sensing: History and Practice”, organized by the Geographic Information Systems and Remote Sensing Laboratory of the National Center, “Junior Academy of Sciences of Ukraine”. The Junior Academy of Sciences of Ukraine is a system of extracurricular education committed to the development and implementation of science education techniques. Currently, the Academy has more than 250,000 students working in 64 scientific areas. In 2018, the Junior Academy of Sciences of Ukraine received the status of Category 2 Science Education Center under the auspices of UNESCO and joined the network of Copernicus Academies. The Junior Academy of Sciences of Ukraine has been promoting the application of satellite imagery in education for over ten years. One of the outputs of this activity is the advanced training course for educators. This paper describes the online training course that was held in spring 2021 and 2022. The course was open to all interested teachers. A total of 41 educators from 13 regions of Ukraine have completed the training course in the span of two years. The paper describes the stages of special course organization, topics, and tools used in the lectures and case studies, including an overview of the data sources, such as EO-Browser, ArcGIS Online, Google my Maps, NASA Worldview and Google Earth, etc. The paper presents a detailed description of one of the hands-on case studies of water bodies in EO-Browser. It was established that the conducted special course promoted the educators’ interest in bringing Earth observation to classrooms. Increased number of GIS and Remote Sensing after-school clubs in the territorial branches of the Junior Academy of Sciences (from 1 in Kyiv as of 2019 to 9 in the regions as of 2022, namely in Poltava, Sumy, Volyn, Kyiv, Kirovohrad, Zakarpattia, Lviv, Kharkiv and Chernivtsi) is indicative of the course’s effectiveness.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"36 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"88099411","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-30DOI: 10.33407/itlt.v94i2.5185
Олександр Володимирович Носенко, Юлія Григорівна Носенко, Роман Миколайович Шевчук
Світова пандемія призвела до того, що в усьому світі понад 1,8 мільярда дітей і молоді опинилась за межами аудиторного освітнього процесу. Це спонукало держави до розширення процесів цифровізації, пошуку ефективних рішень для підтримки віддаленої освітньої взаємодії. Аналіз міжнародного досвіду засвідчив інтерес світової освітньої спільноти до використання мобільних сервісів, месенджерів, зокрема месенджеру Telegram, у якості засобів підтримки освітнього процесу. У статті представлено досвід використання месенджера Telegram як засобу підтримки освітнього процесу в закладі вищої освіти (ЗВО) в умовах вимушених карантинних обмежень, спричинених світовою пандемію. Проаналізовано сучасні месенджери, зокрема Telegram, Viber, Facebook Messenger, WhatsApp, за визначеними критеріями (комерційність, функціональність, архітектура, безпека) та показниками. Окреслено переваги використання месенджера Telegram для підтримки освітнього процесу, зокрема: кросплатформність, підтримка синхронної та асинхронної взаємодії, можливість обміну повідомленнями різного формату, можливість забезпечити виконання багатьох педагогічних задач. Охарактеризовано суть, переваги та можливості використання інструмента чат-боту від месенджера Telegram. Надано психолого-педагогічні рекомендації щодо підвищення педагогічного ефекту від використання чат-боту від Telegram. Проаналізовано результати навчальної взаємодії з використанням месенджера Telegram (на підставі опитування 112 студентів, оцінки результатів навчання в експериментальній (112 студентів) та контрольній (110 студентів) групах). Дослідження показало, що месенджер Telegram дозволяє здійснювати підтримку освітнього процесу в умовах неочікуваних та вимушених карантинних обмежень без втрати якісних показників, досягаючи педагогічних цілей.
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ МЕСЕНДЖЕРА TELEGRAM ЯК ЗАСОБУ ПІДТРИМКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ","authors":"Олександр Володимирович Носенко, Юлія Григорівна Носенко, Роман Миколайович Шевчук","doi":"10.33407/itlt.v94i2.5185","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v94i2.5185","url":null,"abstract":"Світова пандемія призвела до того, що в усьому світі понад 1,8 мільярда дітей і молоді опинилась за межами аудиторного освітнього процесу. Це спонукало держави до розширення процесів цифровізації, пошуку ефективних рішень для підтримки віддаленої освітньої взаємодії. Аналіз міжнародного досвіду засвідчив інтерес світової освітньої спільноти до використання мобільних сервісів, месенджерів, зокрема месенджеру Telegram, у якості засобів підтримки освітнього процесу.\u0000У статті представлено досвід використання месенджера Telegram як засобу підтримки освітнього процесу в закладі вищої освіти (ЗВО) в умовах вимушених карантинних обмежень, спричинених світовою пандемію. Проаналізовано сучасні месенджери, зокрема Telegram, Viber, Facebook Messenger, WhatsApp, за визначеними критеріями (комерційність, функціональність, архітектура, безпека) та показниками. Окреслено переваги використання месенджера Telegram для підтримки освітнього процесу, зокрема: кросплатформність, підтримка синхронної та асинхронної взаємодії, можливість обміну повідомленнями різного формату, можливість забезпечити виконання багатьох педагогічних задач. Охарактеризовано суть, переваги та можливості використання інструмента чат-боту від месенджера Telegram. Надано психолого-педагогічні рекомендації щодо підвищення педагогічного ефекту від використання чат-боту від Telegram.\u0000Проаналізовано результати навчальної взаємодії з використанням месенджера Telegram (на підставі опитування 112 студентів, оцінки результатів навчання в експериментальній (112 студентів) та контрольній (110 студентів) групах). Дослідження показало, що месенджер Telegram дозволяє здійснювати підтримку освітнього процесу в умовах неочікуваних та вимушених карантинних обмежень без втрати якісних показників, досягаючи педагогічних цілей.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"3 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80135105","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
За результатами теоретичного аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури виявлено сучасні тенденції розвитку психодіагностичної роботи, виклики та можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у психодіагностичних дослідженнях та практиці. Зауважено, що психологічна діагностика нині не лише спрямована на визначення наявності або дослідження рівня вираженості психологічного конструкту шляхом реєстрації реакцій досліджуваного на набір стандартизованих елементів, а й містить ряд інших процедур, які аналізують поведінкові дані особистості, зібрані за допомогою ІКТ, та можуть використовуватись для оцінки індивідуальних відмінностей або прогнозування майбутньої поведінки. Висвітлено способи реалізації комп’ютерної психодіагностики (конвертація тестів папір-олівець в електронний формат; комп’ютерне адаптивне тестування). Представлено приклади використання комп’ютерної психологічної діагностики та Інтернет-діагностики (Webдіагностики) у вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній науці та практиці. Описано відмінності між різними формами адміністрування психодіагностичного процесу (Інтернет-діагностики та традиційних опитувальників (папір – олівець)). Висвітлено переваги та недоліки Інтернет-тестування у порівнянні з класичною психологічною діагностикою. Зауважено, що недоліки та застереження, які характерні для традиційного психодіагностичного дослідження, також є справедливими для електронного. Утім упровадження обґрунтованих дослідженнями заходів безпеки робить Webдослідження таким же безпечним, як і традиційне, надаючи користувачам значно більше можливостей. Наголошено на етичних та психометричних ризиках використання Інтернет-діагностики (проблеми в налагодженні «професійних» стосунків; відсутність зрозумілих способів формування та інтерпретації результатів діагностики; використання методик, результатів діагностики некваліфікованими особами; можливість використання діагностичних методик, які були розроблені з порушенням наукових процедур; повна або часткова відсутність інформації про методики; обмежена здатність враховувати контекстну інформацію; використання застарілих нормативів, застарілих формулювань у стимульному матеріалі; обмежена здатність зворотного зв’язку; труднощі в забезпеченні конфіденційності результатів тестування). Узагальнено вимоги до використання інформаційно-комунікаційних технологій у психодіагностичній роботі.
{"title":"ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПСИХОДІАГНОСТИЧНІЙ РОБОТІ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ","authors":"Альона Василівна Малиношевська, Марина Юріївна Мельник","doi":"10.33407/itlt.v94i2.5130","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v94i2.5130","url":null,"abstract":"За результатами теоретичного аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури виявлено сучасні тенденції розвитку психодіагностичної роботи, виклики та можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у психодіагностичних дослідженнях та практиці.\u0000Зауважено, що психологічна діагностика нині не лише спрямована на визначення наявності або дослідження рівня вираженості психологічного конструкту шляхом реєстрації реакцій досліджуваного на набір стандартизованих елементів, а й містить ряд інших процедур, які аналізують поведінкові дані особистості, зібрані за допомогою ІКТ, та можуть використовуватись для оцінки індивідуальних відмінностей або прогнозування майбутньої поведінки.\u0000Висвітлено способи реалізації комп’ютерної психодіагностики (конвертація тестів папір-олівець в електронний формат; комп’ютерне адаптивне тестування). Представлено приклади використання комп’ютерної психологічної діагностики та Інтернет-діагностики (Webдіагностики) у вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній науці та практиці. Описано відмінності між різними формами адміністрування психодіагностичного процесу (Інтернет-діагностики та традиційних опитувальників (папір – олівець)). Висвітлено переваги та недоліки Інтернет-тестування у порівнянні з класичною психологічною діагностикою. Зауважено, що недоліки та застереження, які характерні для традиційного психодіагностичного дослідження, також є справедливими для електронного. Утім упровадження обґрунтованих дослідженнями заходів безпеки робить Webдослідження таким же безпечним, як і традиційне, надаючи користувачам значно більше можливостей. Наголошено на етичних та психометричних ризиках використання Інтернет-діагностики (проблеми в налагодженні «професійних» стосунків; відсутність зрозумілих способів формування та інтерпретації результатів діагностики; використання методик, результатів діагностики некваліфікованими особами; можливість використання діагностичних методик, які були розроблені з порушенням наукових процедур; повна або часткова відсутність інформації про методики; обмежена здатність враховувати контекстну інформацію; використання застарілих нормативів, застарілих формулювань у стимульному матеріалі; обмежена здатність зворотного зв’язку; труднощі в забезпеченні конфіденційності результатів тестування). Узагальнено вимоги до використання інформаційно-комунікаційних технологій у психодіагностичній роботі.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"67 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85341268","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-30DOI: 10.33407/itlt.v94i2.5100
Ю.О. Жук, А.В. Гривко
У статті розглянуто питання потенціалу смартфону як сучасного освітнього інструменту і засобу навчання. Метою висвітленого суб’єктно орієнтованого дослідження було вивчення особистісних та гендерних особливостей уявлень учнів про можливості формування та розвитку наскрізних умінь за допомогою смартфону як найпоширенішого засобу самостійного/дистанційного навчання. Для досягнення мети дослідження застосовано метод опитування з використанням авторської анкети, яка містила 23 пункти (дескриптори наскрізних умінь), що оцінювались за ступенем згоди із запропонованим твердженням за порядковою шкалою Лікерта. Результати опитування (N=156) проаналізовано за гендерною ознакою із застосуванням методів дескриптивного та факторного аналізу. Новизна дослідження полягає в застосуванні інструментального та диференційованого підходів до вивчення питань формування наскрізних умінь як спільних для всіх предметів результатів навчання, визначенні кластерів значущих для учнів чоловічої і жіночої статей складників наскрізних умінь у площині можливостей, які виникають завдяки використанню смартфонів. За результатами аналізу індивідуальних і узагальнених за відповідними ознаками матриць рангів визначено вміння, розвитку яких, на думку респондентів, сприяє використання смартфонів, та вміння, розвиток яких учні піддають сумніву. За результатами факторного аналізу побудовано чотирифакторні моделі значущих для респондентів наскрізних умінь. Порівняння характеристик об’єктів оцінювання у відповідних факторних просторах дало змогу визначити гендерні відмінності в особистісних уявленнях учнів про вплив смартфонів на результати навчальної діяльності. За виявленими перевагами і недоліками використання смартфонів для оволодіння учнями наскрізними вміннями запропоновано практикоорієнтовані висновки, які можуть бути використані при розробленні методичних рекомендацій щодо ефективних методів, інструментів і засобів формування й оцінювання наскрізних умінь.
{"title":"ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТІСНИХ УЯВЛЕНЬ УЧНІВ 8 – 9 КЛАСІВ ПРО МОЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СМАРТФОНІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ НАСКРІЗНИХ УМІНЬ","authors":"Ю.О. Жук, А.В. Гривко","doi":"10.33407/itlt.v94i2.5100","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v94i2.5100","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання потенціалу смартфону як сучасного освітнього інструменту і засобу навчання. Метою висвітленого суб’єктно орієнтованого дослідження було вивчення особистісних та гендерних особливостей уявлень учнів про можливості формування та розвитку наскрізних умінь за допомогою смартфону як найпоширенішого засобу самостійного/дистанційного навчання.\u0000Для досягнення мети дослідження застосовано метод опитування з використанням авторської анкети, яка містила 23 пункти (дескриптори наскрізних умінь), що оцінювались за ступенем згоди із запропонованим твердженням за порядковою шкалою Лікерта. Результати опитування (N=156) проаналізовано за гендерною ознакою із застосуванням методів дескриптивного та факторного аналізу. Новизна дослідження полягає в застосуванні інструментального та диференційованого підходів до вивчення питань формування наскрізних умінь як спільних для всіх предметів результатів навчання, визначенні кластерів значущих для учнів чоловічої і жіночої статей складників наскрізних умінь у площині можливостей, які виникають завдяки використанню смартфонів. За результатами аналізу індивідуальних і узагальнених за відповідними ознаками матриць рангів визначено вміння, розвитку яких, на думку респондентів, сприяє використання смартфонів, та вміння, розвиток яких учні піддають сумніву. За результатами факторного аналізу побудовано чотирифакторні моделі значущих для респондентів наскрізних умінь. Порівняння характеристик об’єктів оцінювання у відповідних факторних просторах дало змогу визначити гендерні відмінності в особистісних уявленнях учнів про вплив смартфонів на результати навчальної діяльності. За виявленими перевагами і недоліками використання смартфонів для оволодіння учнями наскрізними вміннями запропоновано практикоорієнтовані висновки, які можуть бути використані при розробленні методичних рекомендацій щодо ефективних методів, інструментів і засобів формування й оцінювання наскрізних умінь.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"15 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"83629020","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-30DOI: 10.33407/itlt.v94i2.5157
Ivan G. Lenchuk, Oleksandr O. Mosiiuk
3D graphics are one of the crucial development trends of modern digital technologies. Engineering and manufacturing, architecture, design, cinematography, education, and the game industry are an incomplete list of industries where it is actively used. Specialists in 3D graphics are in high demand in the labor market. Their proper training presupposes high-quality knowledge of geometrical sciences, in particular – constructive geometry. Note that constructive geometry is an integral part of modern school mathematics education. That is why, even in the conditions of the school, the teacher should skillfully apply the demonstration capabilities of three-dimensional graphics. It will also encourage students of a comprehensive school to apply knowledge of constructive geometry in practice in the area of 3D modeling. This approach will make it possible to demonstrate the importance and interconnectedness of knowledge in geometry and computer science. Therefore, the article reveals the importance of interdisciplinary connections between the specified disciplines in the context of research, demonstration, and application aspects. In particular, the nuances of using the GeoGebra dynamic geometry complex for conducting computational experiments and creating spatial models based on tasks from a school spatial geometry course are described. After all, modern capabilities of software tools make it possible to demonstrate in real time all the transformations that took place during drawing modeling on the picture plane. The importance of the applied value of constructive geometry for 3D modeling reveals based on examples of solid and polygonal modeling of virtual spatial objects. In particular, the steps of creating a solid model of a pyramid, which is formed by cutting it off with a plane from a regular quadrangular pyramid, are illustrated by the basis of calculations and constructions, which are performed using techniques of constructive geometry. All stages are described and done using the TinkerCAD online modeling service tools. An example of using the Blender program for creating polygonal 3D models is also provided. In particular, the significant aspects of the part modeling process are presented in the example of a task from a drawing textbook. The importance of planimetric constructions in the process of performing high-precision polygonal modeling is also emphasized. The article contains many figures that illustrate the essential stages of modeling. The materials presented can be used to prepare lessons in either mathematics or computer science and can be used to conduct integrated classes that draw on both subjects. Possible prospects for further research on this topic are also presented.
{"title":"CONSTRUCTIVE GEOMETRY IN IMPLEMENTATIONS OF MODERN 3D GRAPHICS","authors":"Ivan G. Lenchuk, Oleksandr O. Mosiiuk","doi":"10.33407/itlt.v94i2.5157","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v94i2.5157","url":null,"abstract":"3D graphics are one of the crucial development trends of modern digital technologies. Engineering and manufacturing, architecture, design, cinematography, education, and the game industry are an incomplete list of industries where it is actively used. Specialists in 3D graphics are in high demand in the labor market. Their proper training presupposes high-quality knowledge of geometrical sciences, in particular – constructive geometry. Note that constructive geometry is an integral part of modern school mathematics education. That is why, even in the conditions of the school, the teacher should skillfully apply the demonstration capabilities of three-dimensional graphics. It will also encourage students of a comprehensive school to apply knowledge of constructive geometry in practice in the area of 3D modeling. This approach will make it possible to demonstrate the importance and interconnectedness of knowledge in geometry and computer science. Therefore, the article reveals the importance of interdisciplinary connections between the specified disciplines in the context of research, demonstration, and application aspects. In particular, the nuances of using the GeoGebra dynamic geometry complex for conducting computational experiments and creating spatial models based on tasks from a school spatial geometry course are described. After all, modern capabilities of software tools make it possible to demonstrate in real time all the transformations that took place during drawing modeling on the picture plane. The importance of the applied value of constructive geometry for 3D modeling reveals based on examples of solid and polygonal modeling of virtual spatial objects. In particular, the steps of creating a solid model of a pyramid, which is formed by cutting it off with a plane from a regular quadrangular pyramid, are illustrated by the basis of calculations and constructions, which are performed using techniques of constructive geometry. All stages are described and done using the TinkerCAD online modeling service tools. An example of using the Blender program for creating polygonal 3D models is also provided. In particular, the significant aspects of the part modeling process are presented in the example of a task from a drawing textbook. The importance of planimetric constructions in the process of performing high-precision polygonal modeling is also emphasized. The article contains many figures that illustrate the essential stages of modeling. The materials presented can be used to prepare lessons in either mathematics or computer science and can be used to conduct integrated classes that draw on both subjects. Possible prospects for further research on this topic are also presented.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"52 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"82019220","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-30DOI: 10.33407/itlt.v94i2.5031
Валентина Степанівна Пісняк
Здійснено аналіз актуальних тенденцій цифровізації інклюзивної освіти. З’ясовано, що нині інклюзивна освіта в Україні реалізується на всіх рівнях освіти (дошкільна, загальна, середня професійна та вища освіта) та створює безбар’єрне середовище в навчанні та професійній підготовці людей з обмеженими можливостями здоров’я (далі – ОМЗ). Виявлено потенціал сучасних засобів цифрових технологій, інтерактивних та дистанційних технологій у навчанні учнів з ОМЗ. Для підтвердження ефективності реалізації методичних основ підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування трудових компетентностей школярів в умовах освітньої інклюзії шляхом використання засобів цифрових технологій в ЗЗСО організовано експеримент, що складався з декількох етапів – підготовчий (пошуково-організаційний) етап (аналіз наукової літератури), констатувальний експеримент (встановлення актуального стану підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування трудових компетентностей школярів в умовах освітньої інклюзії шляхом використання засобів цифрових технологій в ЗЗСО), формувальний експеримент (реалізація авторських педагогічних умов в освітній процес ЗВО України), завершальний (підсумково-коригувальний) етап (конкретизація динаміки змін у формуванні компонентів готовності майбутніх учителів початкової школи до формування трудових компетентностей школярів в умовах освітньої інклюзії шляхом використання засобів цифрових технологій в ЗЗСО в умовах традиційного та експериментального навчання). Студенти контрольних груп навчалися за традиційною системою підготовки майбутніх учителів початкової школи. В експериментальних групах були застосовані методичні основи професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування трудових компетентностей школярів в умовах освітньої інклюзії шляхом використання засобів цифрових технологій в ЗЗСО на основі імплементації компетентнісного, контекстного, системного підходів і використання інноваційних методик під час занять з низки фахових дисциплін. Результативність експериментального дослідження підтверджується достовірними показниками, які перевірені за допомогою методів математичної статистики.
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ФОРМУВАННЯ ТРУДОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ЗДОРОВ’Я","authors":"Валентина Степанівна Пісняк","doi":"10.33407/itlt.v94i2.5031","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v94i2.5031","url":null,"abstract":"Здійснено аналіз актуальних тенденцій цифровізації інклюзивної освіти. З’ясовано, що нині інклюзивна освіта в Україні реалізується на всіх рівнях освіти (дошкільна, загальна, середня професійна та вища освіта) та створює безбар’єрне середовище в навчанні та професійній підготовці людей з обмеженими можливостями здоров’я (далі – ОМЗ). Виявлено потенціал сучасних засобів цифрових технологій, інтерактивних та дистанційних технологій у навчанні учнів з ОМЗ. Для підтвердження ефективності реалізації методичних основ підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування трудових компетентностей школярів в умовах освітньої інклюзії шляхом використання засобів цифрових технологій в ЗЗСО організовано експеримент, що складався з декількох етапів – підготовчий (пошуково-організаційний) етап (аналіз наукової літератури), констатувальний експеримент (встановлення актуального стану підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування трудових компетентностей школярів в умовах освітньої інклюзії шляхом використання засобів цифрових технологій в ЗЗСО), формувальний експеримент (реалізація авторських педагогічних умов в освітній процес ЗВО України), завершальний (підсумково-коригувальний) етап (конкретизація динаміки змін у формуванні компонентів готовності майбутніх учителів початкової школи до формування трудових компетентностей школярів в умовах освітньої інклюзії шляхом використання засобів цифрових технологій в ЗЗСО в умовах традиційного та експериментального навчання). Студенти контрольних груп навчалися за традиційною системою підготовки майбутніх учителів початкової школи. В експериментальних групах були застосовані методичні основи професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування трудових компетентностей школярів в умовах освітньої інклюзії шляхом використання засобів цифрових технологій в ЗЗСО на основі імплементації компетентнісного, контекстного, системного підходів і використання інноваційних методик під час занять з низки фахових дисциплін. Результативність експериментального дослідження підтверджується достовірними показниками, які перевірені за допомогою методів математичної статистики.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"75417426","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}