Pub Date : 2023-10-30DOI: 10.33407/itlt.v97i5.5335
Олександр Георгійович Романовський, Світлана Миколаївна Резнік
У статті визначено позитивне сприйняття майбутніми фахівцями освітніх, педагогічних наук впровадження моделі змішаного навчання у процес формування у них викладацького лідерства. На основі теоретичного аналізу було визначено чинники задоволеності студентів змішаним навчанням та умови й структуру його ефективного застосування, що використовувались нами при впровадженні моделі змішаного навчання «перевернутий клас» у процес формування викладацького лідерства у майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ»). У роботі використано анкетне опитування та кореляційний аналіз, загальна кількість респондентів – 52 особи. Анкетне опитування показало, що більше ніж дві третини респондентів висловили задоволеність моделлю «перевернутий клас» (якістю та змістом матеріалів, розподілом видів роботи, міжособистісною взаємодією та інтерактивністю, індивідуальною роботою з електронними ресурсами, загальною організацією змішаного навчання). Переважна більшість студентів також позитивно оцінила результати свого професійного розвитку (теоретичні знання, нові практичні вміння, намір використати отримані результати в майбутній професійній діяльності та можливості для підвищення якості викладацької діяльності в майбутньому). Було встановлено позитивний кореляційний зв’язок між змінними задоволеності та змінними самооцінки респондентами результатів свого навчання. Позитивна кореляція між задоволеністю студентів та їх академічною успішністю дозволяє рекомендувати впровадження моделі змішаного навчання «перевернутий клас», на основі запропонованої структури, у процес підготовки майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук та проведення періодичного оцінювання ставлення студентів до моделі. Удосконалення освітнього процесу потребує постійного моніторингу особливостей сприйняття студентами методик навчання, визначення чинників їх задоволеності та забезпечення позитивного ставлення студентів до навчання.
{"title":"СПРИЙНЯТТЯ СТУДЕНТАМИ МОДЕЛІ «ПЕРЕВЕРНУТИЙ КЛАС» У НАВЧАННІ ВИКЛАДАЦЬКОГО ЛІДЕРСТВА","authors":"Олександр Георгійович Романовський, Світлана Миколаївна Резнік","doi":"10.33407/itlt.v97i5.5335","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5335","url":null,"abstract":"У статті визначено позитивне сприйняття майбутніми фахівцями освітніх, педагогічних наук впровадження моделі змішаного навчання у процес формування у них викладацького лідерства. На основі теоретичного аналізу було визначено чинники задоволеності студентів змішаним навчанням та умови й структуру його ефективного застосування, що використовувались нами при впровадженні моделі змішаного навчання «перевернутий клас» у процес формування викладацького лідерства у майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ»). У роботі використано анкетне опитування та кореляційний аналіз, загальна кількість респондентів – 52 особи. Анкетне опитування показало, що більше ніж дві третини респондентів висловили задоволеність моделлю «перевернутий клас» (якістю та змістом матеріалів, розподілом видів роботи, міжособистісною взаємодією та інтерактивністю, індивідуальною роботою з електронними ресурсами, загальною організацією змішаного навчання). Переважна більшість студентів також позитивно оцінила результати свого професійного розвитку (теоретичні знання, нові практичні вміння, намір використати отримані результати в майбутній професійній діяльності та можливості для підвищення якості викладацької діяльності в майбутньому). Було встановлено позитивний кореляційний зв’язок між змінними задоволеності та змінними самооцінки респондентами результатів свого навчання. Позитивна кореляція між задоволеністю студентів та їх академічною успішністю дозволяє рекомендувати впровадження моделі змішаного навчання «перевернутий клас», на основі запропонованої структури, у процес підготовки майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук та проведення періодичного оцінювання ставлення студентів до моделі. Удосконалення освітнього процесу потребує постійного моніторингу особливостей сприйняття студентами методик навчання, визначення чинників їх задоволеності та забезпечення позитивного ставлення студентів до навчання.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"57 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136069502","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-30DOI: 10.33407/itlt.v97i5.5322
Олексій Олексійович Наливайко
У дослідженні представлено можливості використання нейромереж для покращення процесу навчання у вищій школі України. У роботі проаналізовано наукові дослідження та практичні напрацювання щодо використання нейромереж у галузі освіти, розглянуто переваги та недоліки використання цієї технології для покращення ефективності навчального процесу в системі вищої освіти. Було визначено найбільш вживані та популярні на час проведення дослідження нейромережі: ChatGPT, Tome, Midjourney, Compose AI, Runway, Adobe Podcast. Крім того, проаналізовано можливості для освіти деяких вищезазначених нейромерж. У дослідженні звернуто увагу на потенційні можливості нейромереж у системі вищої освіти: на здатність нейромереж до автоматичної обробки та аналізу великої кількості даних, що дозволяє покращити якість навчання; забезпечення індивідуального підходу до кожного студента; використання нейромереж як прогнозування траєкторії навчання здобувача на основі його успішності та вподобань при навчанні, зворотного зв’язку між усіма учасниками освітнього процесу тощо. У дослідженні також було зазначено необхідність вирішення ряду технічних та етичних питань, пов'язаних з використанням нейромереж у системі вищої освіти, зокрема захист приватності учасників освітнього процесу; встановлення правил використання їх даних та їх похідних у навчанні й науковій роботі; дотримання правил академічної доброчесності та поваги до інтелектуальної власності інших. Були надані рекомендації для впровадження нейромереж у систему вищої освіти України. Висновки дослідження показують, що використання нейромереж у системі вищої освіти України має великий потенціал для покращення процесу навчання, проте їх впровадження має бути спрямоване на покращення якості навчання та сприяння розвитку студентів, а не на заміну викладачів новітніми технологіями.
{"title":"ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ НЕЙРОМЕРЕЖ У ВИЩІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ","authors":"Олексій Олексійович Наливайко","doi":"10.33407/itlt.v97i5.5322","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5322","url":null,"abstract":"У дослідженні представлено можливості використання нейромереж для покращення процесу навчання у вищій школі України. У роботі проаналізовано наукові дослідження та практичні напрацювання щодо використання нейромереж у галузі освіти, розглянуто переваги та недоліки використання цієї технології для покращення ефективності навчального процесу в системі вищої освіти. Було визначено найбільш вживані та популярні на час проведення дослідження нейромережі: ChatGPT, Tome, Midjourney, Compose AI, Runway, Adobe Podcast. Крім того, проаналізовано можливості для освіти деяких вищезазначених нейромерж. У дослідженні звернуто увагу на потенційні можливості нейромереж у системі вищої освіти: на здатність нейромереж до автоматичної обробки та аналізу великої кількості даних, що дозволяє покращити якість навчання; забезпечення індивідуального підходу до кожного студента; використання нейромереж як прогнозування траєкторії навчання здобувача на основі його успішності та вподобань при навчанні, зворотного зв’язку між усіма учасниками освітнього процесу тощо. У дослідженні також було зазначено необхідність вирішення ряду технічних та етичних питань, пов'язаних з використанням нейромереж у системі вищої освіти, зокрема захист приватності учасників освітнього процесу; встановлення правил використання їх даних та їх похідних у навчанні й науковій роботі; дотримання правил академічної доброчесності та поваги до інтелектуальної власності інших. Були надані рекомендації для впровадження нейромереж у систему вищої освіти України. Висновки дослідження показують, що використання нейромереж у системі вищої освіти України має великий потенціал для покращення процесу навчання, проте їх впровадження має бути спрямоване на покращення якості навчання та сприяння розвитку студентів, а не на заміну викладачів новітніми технологіями.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"437 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136069275","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-30DOI: 10.33407/itlt.v97i5.5388
Світлана Григорівна Головко, Юрій Олексійович Жук, Світлана Олександрівна Науменко
У статті представлено результати експериментального дослідження особливостей організації оцінювання результатів дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти України в умовах воєнного стану. Дослідження було реалізовано шляхом широкого опитування педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти за технологією Гугл Форми (Google Forms). Увагу акцентовано на з’ясуванні періодичності, методів і форм поточного і підсумкового оцінювання результатів навчання учнів в умовах дистанційної освіти; виявленні засобів й інструментів оцінювання результатів дистанційного навчання, яким надають перевагу вчителі; з’ясуванні особливостей та основних труднощів в організації оцінювання результатів навчання учнів в умовах воєнного стану; виявленні змін у процедурах оцінювання та підходах щодо вибору засобів його реалізації. Узагальнено практичний досвід українських педагогів щодо використання технологій і інструментарію оцінювання під час дистанційного навчання. Проаналізовано основні труднощі, що ускладнюють реалізацію процедур оцінювання в умовах воєнного часу. Актуалізовано проблему зниження успішності учнів, самостійності виконання учнями навчальних завдань як умови забезпечення об’єктивності оцінювання результатів навчання. Акцентовано увагу на тенденції зростання ваги оцінювання результатів навчання в синхронному режимі; необхідності вдосконалення його засобів й інструментів з метою підвищення об’єктивності, запобіганні академічній недоброчесності, мотивації до самоосвіти та саморозвитку; доцільності розроблення спеціального дидактичного забезпечення, орієнтованого на системне застосування здобувачами вмінь і навичок аналізу, синтезу, створення нового знання. Визначено напрями вдосконалення механізмів організації оцінювання результатів дистанційного навчання здобувачів загальної середньої освіти, обґрунтовано доцільність розвитку цифрової грамотності вчителів та учнів, необхідність створення дидактичного забезпечення онлайн-навчання, інтегрованого в єдиний навчально-методичний комплекс.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"Світлана Григорівна Головко, Юрій Олексійович Жук, Світлана Олександрівна Науменко","doi":"10.33407/itlt.v97i5.5388","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5388","url":null,"abstract":"У статті представлено результати експериментального дослідження особливостей організації оцінювання результатів дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти України в умовах воєнного стану. Дослідження було реалізовано шляхом широкого опитування педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти за технологією Гугл Форми (Google Forms). Увагу акцентовано на з’ясуванні періодичності, методів і форм поточного і підсумкового оцінювання результатів навчання учнів в умовах дистанційної освіти; виявленні засобів й інструментів оцінювання результатів дистанційного навчання, яким надають перевагу вчителі; з’ясуванні особливостей та основних труднощів в організації оцінювання результатів навчання учнів в умовах воєнного стану; виявленні змін у процедурах оцінювання та підходах щодо вибору засобів його реалізації. Узагальнено практичний досвід українських педагогів щодо використання технологій і інструментарію оцінювання під час дистанційного навчання. Проаналізовано основні труднощі, що ускладнюють реалізацію процедур оцінювання в умовах воєнного часу. Актуалізовано проблему зниження успішності учнів, самостійності виконання учнями навчальних завдань як умови забезпечення об’єктивності оцінювання результатів навчання. Акцентовано увагу на тенденції зростання ваги оцінювання результатів навчання в синхронному режимі; необхідності вдосконалення його засобів й інструментів з метою підвищення об’єктивності, запобіганні академічній недоброчесності, мотивації до самоосвіти та саморозвитку; доцільності розроблення спеціального дидактичного забезпечення, орієнтованого на системне застосування здобувачами вмінь і навичок аналізу, синтезу, створення нового знання. Визначено напрями вдосконалення механізмів організації оцінювання результатів дистанційного навчання здобувачів загальної середньої освіти, обґрунтовано доцільність розвитку цифрової грамотності вчителів та учнів, необхідність створення дидактичного забезпечення онлайн-навчання, інтегрованого в єдиний навчально-методичний комплекс.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"456 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136069472","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-30DOI: 10.33407/itlt.v97i5.5456
Олександр Миколайович Кривонос, Наталія Петрівна Бірук, Анастасія Олегівна Торгонська, Оксана Іванівна Яценко
У статті обґрунтовано необхідність формування цифрової компетентності старшокласників та проаналізовано проблеми її формування в сучасному інформаційному просторі. Розглянуто нормативні документи державного рівня щодо забезпечення діяльності структур, які визначають рамку цифрової компетентності та блоки, що її наповнюють. Доведено, що сьогодення інформатизації освіти України потребує формування такої важливої складової професійної компетентності, як цифрова компетентність здобувачів освіти. Окреслено дефініції «цифрова компетентність», «цифрова грамотність» та їх взаємозв’язок у розрізі проведеного дослідження, акцентовано увагу на формуванні окреслених категорій в освітній сфері, зокрема в учнів старшої школи. Колектив авторів представив загальний аналіз засобів застосовуваних для визначення рівня сформованості цифрової компетентності та, зокрема, модифіковані засоби «цифрограм» і «колесо цифрової компетентності», ресурс Digital Competency, на основі яких побудовано власний тест для визначення рівня сформованості досліджуваної компетентності в учнів 10-11 класів трьох ліцеїв Житомирщини. Для врахування супутніх факторів, що сприяють більш ефективному формуванню цифрової компетентності, було проаналізовано такі показники: статевий розподіл учасників опитування, їх успішність, рівень контролю використання гаджетів із боку батьків, екранний час користування пристроями, рівень самооцінки сформованості окресленої компетентності та рівень обізнаності старшокласників щодо складників цифрової компетентності. Водночас, наведено приклади тем для розгляду під час вивчення дисциплін інформатичної галузі та інформаційних ресурсів, які сприятимуть більш високому рівню розвитку цифрової компетентності учнів старших класів. Розроблено поради педагогам щодо сприяння розвитку цифрової компетентності учнів під час планування освітнього процесу, зокрема активне використання прийомів навчання та інтеграція освітніх компонент. Проведене дослідження підтверджує потенціал цифрової компетентності як необхідної здатності орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства.
{"title":"ДІАГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТІ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ","authors":"Олександр Миколайович Кривонос, Наталія Петрівна Бірук, Анастасія Олегівна Торгонська, Оксана Іванівна Яценко","doi":"10.33407/itlt.v97i5.5456","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5456","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано необхідність формування цифрової компетентності старшокласників та проаналізовано проблеми її формування в сучасному інформаційному просторі. Розглянуто нормативні документи державного рівня щодо забезпечення діяльності структур, які визначають рамку цифрової компетентності та блоки, що її наповнюють. Доведено, що сьогодення інформатизації освіти України потребує формування такої важливої складової професійної компетентності, як цифрова компетентність здобувачів освіти. Окреслено дефініції «цифрова компетентність», «цифрова грамотність» та їх взаємозв’язок у розрізі проведеного дослідження, акцентовано увагу на формуванні окреслених категорій в освітній сфері, зокрема в учнів старшої школи. Колектив авторів представив загальний аналіз засобів застосовуваних для визначення рівня сформованості цифрової компетентності та, зокрема, модифіковані засоби «цифрограм» і «колесо цифрової компетентності», ресурс Digital Competency, на основі яких побудовано власний тест для визначення рівня сформованості досліджуваної компетентності в учнів 10-11 класів трьох ліцеїв Житомирщини. Для врахування супутніх факторів, що сприяють більш ефективному формуванню цифрової компетентності, було проаналізовано такі показники: статевий розподіл учасників опитування, їх успішність, рівень контролю використання гаджетів із боку батьків, екранний час користування пристроями, рівень самооцінки сформованості окресленої компетентності та рівень обізнаності старшокласників щодо складників цифрової компетентності. Водночас, наведено приклади тем для розгляду під час вивчення дисциплін інформатичної галузі та інформаційних ресурсів, які сприятимуть більш високому рівню розвитку цифрової компетентності учнів старших класів. Розроблено поради педагогам щодо сприяння розвитку цифрової компетентності учнів під час планування освітнього процесу, зокрема активне використання прийомів навчання та інтеграція освітніх компонент. Проведене дослідження підтверджує потенціал цифрової компетентності як необхідної здатності орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"111 3","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136069113","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-30DOI: 10.33407/itlt.v97i5.5403
Viktor Hladush, Slávka Bendíková, Barbora Kovačova, Marcela Čarnická
The article tells about the peculiarities of using electronic didactic tools in teaching special school students in Slovakia. The staff of the Department of Special Pedagogy, Catholic University in Ruzomberk (Slovakia), together with teachers of special schools prepared a didactic manual with IT support considering the modern requirements for the level of knowledge and skills of students with intellectual disabilities. The purpose of the manual was to increase the level of success in learning geography. The content of the didactic guide is based on the typical curriculum for 9th grade students of a special school approved by the Ministry of Education and Science of Slovakia. As an example, the article briefly highlights the essence of the preparatory stage and the specific sequence of the teacher's work when studying one section «Slovakia». In the course of preparing the didactic guide, the peculiarities of psychophysical development of children in special schools, the problems of perception and understanding of new educational information were taken into account. To showcase the effectiveness of our innovative approach, we conducted an experimental test using the developed electronic textbook with IT support in one of the special schools in Slovakia. During this study, we analyzed and compared the level of geography knowledge among students over a span of 6 academic years (2016 – 2018 – traditional education, 2019 – 2021 – education using e-Learning). Based on the statistical data, a noteworthy improvement in academic performance was observed. To validate these results, considering the limited research sample due to the unique nature of special schools' educational process, we employed nonparametric tests such as the Kruskal-Wallis and Dunn's tests for multiple comparisons. These tests were utilized to ensure the reliability and significance of the findings. The results of the mathematical processing of the materials convincingly confirmed a significant increase in the level of academic achievement over the six years of the educational process in a special school. Thus, the electronic didactic guide for studying geography by 9th grade students of special schools proved to be quite effective. The idea of preparing and using such a didactic guide can be used in practice by teachers of other social studies subjects in special schools.
{"title":"USING A DIDACTIC TOOL WITH IT-SUPPORT FOR TEACHING GEOGRAPHY IN A SPECIAL SCHOOL IN SLOVAKIA","authors":"Viktor Hladush, Slávka Bendíková, Barbora Kovačova, Marcela Čarnická","doi":"10.33407/itlt.v97i5.5403","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5403","url":null,"abstract":"The article tells about the peculiarities of using electronic didactic tools in teaching special school students in Slovakia. The staff of the Department of Special Pedagogy, Catholic University in Ruzomberk (Slovakia), together with teachers of special schools prepared a didactic manual with IT support considering the modern requirements for the level of knowledge and skills of students with intellectual disabilities. The purpose of the manual was to increase the level of success in learning geography. The content of the didactic guide is based on the typical curriculum for 9th grade students of a special school approved by the Ministry of Education and Science of Slovakia. As an example, the article briefly highlights the essence of the preparatory stage and the specific sequence of the teacher's work when studying one section «Slovakia». In the course of preparing the didactic guide, the peculiarities of psychophysical development of children in special schools, the problems of perception and understanding of new educational information were taken into account. To showcase the effectiveness of our innovative approach, we conducted an experimental test using the developed electronic textbook with IT support in one of the special schools in Slovakia. During this study, we analyzed and compared the level of geography knowledge among students over a span of 6 academic years (2016 – 2018 – traditional education, 2019 – 2021 – education using e-Learning). Based on the statistical data, a noteworthy improvement in academic performance was observed. To validate these results, considering the limited research sample due to the unique nature of special schools' educational process, we employed nonparametric tests such as the Kruskal-Wallis and Dunn's tests for multiple comparisons. These tests were utilized to ensure the reliability and significance of the findings. The results of the mathematical processing of the materials convincingly confirmed a significant increase in the level of academic achievement over the six years of the educational process in a special school. Thus, the electronic didactic guide for studying geography by 9th grade students of special schools proved to be quite effective. The idea of preparing and using such a didactic guide can be used in practice by teachers of other social studies subjects in special schools.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136069276","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-30DOI: 10.33407/itlt.v97i5.5338
Ivan M. Tsidylo, Esteve Sendra Chele
Applications of artificial intelligence are used in almost all spheres of human activity. Their use in the educational process at all levels of education is no exception. The article discusses the possibility of using a new generation of artificial intelligence Midjourney tools in the process of training future designers. A review of 2022 releases for creating complex, abstract or photorealistic images Stable Diffusion, DALL-E 2 and Midjourney. The analysis showed that Midjourney is most suitable for using artificial intelligence tools as a methodological innovation in training. The presence of an extended instruction on the formation of a prompt for the generation of an image stimulates non-standard new ways of thinking and allows you to expand the imagination of future design specialists. Midjourney developers recommend structuring the prompt by Subject, Medium, Environment, Lighting, Color, Mood, Composition. You can also use images from the Internet or add your own images. Any subscriber gets access to the gallery of Midjourney members. A survey of art students was conducted regarding the formation of a description of the proposed images. The result of image generation according to the students’ description using the Midjourney tool is given. The analysis of the answers confirms our assumptions about the need to form fundamental knowledge of the principle of operation of the image generation application; insufficient knowledge in visual arts as such; low ability to integrate knowledge of, one might say, opposite fields - art and exact sciences (mathematics, artificial intelligence, etc.); the lack of skills in formulating a description of images through the expression of the main categories of visual art through the linguistic means of language, whether in English or in the mother tongue. Such a situation prompts the selection of methods and means for developing the ability to carry out a qualitative verbal description of images and the surrounding reality in order to popularize the possibility of using artificial intelligence technologies in the process of training future designers.
{"title":"ARTIFICIAL INTELLIGENCE AS A METHODOLOGICAL INNOVATION IN THE TRAINING OF FUTURE DESIGNERS: MIDJOURNEY TOOLS","authors":"Ivan M. Tsidylo, Esteve Sendra Chele","doi":"10.33407/itlt.v97i5.5338","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5338","url":null,"abstract":"Applications of artificial intelligence are used in almost all spheres of human activity. Their use in the educational process at all levels of education is no exception. The article discusses the possibility of using a new generation of artificial intelligence Midjourney tools in the process of training future designers. A review of 2022 releases for creating complex, abstract or photorealistic images Stable Diffusion, DALL-E 2 and Midjourney. The analysis showed that Midjourney is most suitable for using artificial intelligence tools as a methodological innovation in training. The presence of an extended instruction on the formation of a prompt for the generation of an image stimulates non-standard new ways of thinking and allows you to expand the imagination of future design specialists. Midjourney developers recommend structuring the prompt by Subject, Medium, Environment, Lighting, Color, Mood, Composition. You can also use images from the Internet or add your own images. Any subscriber gets access to the gallery of Midjourney members. A survey of art students was conducted regarding the formation of a description of the proposed images. The result of image generation according to the students’ description using the Midjourney tool is given. The analysis of the answers confirms our assumptions about the need to form fundamental knowledge of the principle of operation of the image generation application; insufficient knowledge in visual arts as such; low ability to integrate knowledge of, one might say, opposite fields - art and exact sciences (mathematics, artificial intelligence, etc.); the lack of skills in formulating a description of images through the expression of the main categories of visual art through the linguistic means of language, whether in English or in the mother tongue. Such a situation prompts the selection of methods and means for developing the ability to carry out a qualitative verbal description of images and the surrounding reality in order to popularize the possibility of using artificial intelligence technologies in the process of training future designers.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"64 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136069465","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-30DOI: 10.33407/itlt.v97i5.5240
Larysa D. Berezivska, Oleksandr P. Mikhno, Olha P. Pinchuk
The article deals with the relevant issue of using social media in the context of open science to disseminate the results of scientific research and implement the mission of institutions of social memory – libraries and museums – to preserve, study and popularize the national pedagogical heritage. It has been revealedthat in foreign and Ukrainian historiography there are no special studies on the spread of biographical knowledge in social networks. The online project is considered both as a multifunctional information resource and as a digital tool for educational activities, which, with the help of web technologies, demonstrates specially created open-access content to a wide range of users. For the first time, the paper analyzes the spread of biographical pedagogical knowledge through the development of online projects and their implementation by means of social networks. Biographical online projects of V. O. Sukhomlynskyi State Scientific and Educational Library of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine and the Pedagogical Museum of Ukraine are characterized by the following parameters: systematized information in the form of a table (implementation model, name, web resource where the project was implemented, implementation period, hashtag), grouping by type (collective, individual, calendar, thematic), a brief description of the content of each project, a graphic layout of the project. The examples of biographical online projects have been given. The article reveals thetrend of an increase in the number of biographical online projects in the Ukrainian segment of the Facebook social network during 2020–2022, caused by the decolonization of the Ukrainian humanities. 4 proven models for implementing biographical online projects have been proposed for a widespread use: "Online project on Facebook", "Online project on Facebook and Instagram", Online project on Facebook using a web portal/website", Online project on Facebook as a source ofvirtual exhibition on the website". It has been proven that the use of social networks for the dissemination of pedagogical biography in the form of online projects in the educational and scientific space is not only an effective way of providing access to the results of scientific research to a wide audience, but it also contributes to the restoration and preservation of the national memory.
{"title":"ONLINE PROJECTS AS A FORM OF SPREADING PEDAGOGICAL BIOGRAPHICAL KNOWLEDGE IN THE CONTEXT OF OPEN SCIENCE","authors":"Larysa D. Berezivska, Oleksandr P. Mikhno, Olha P. Pinchuk","doi":"10.33407/itlt.v97i5.5240","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5240","url":null,"abstract":"The article deals with the relevant issue of using social media in the context of open science to disseminate the results of scientific research and implement the mission of institutions of social memory – libraries and museums – to preserve, study and popularize the national pedagogical heritage. It has been revealedthat in foreign and Ukrainian historiography there are no special studies on the spread of biographical knowledge in social networks. The online project is considered both as a multifunctional information resource and as a digital tool for educational activities, which, with the help of web technologies, demonstrates specially created open-access content to a wide range of users. For the first time, the paper analyzes the spread of biographical pedagogical knowledge through the development of online projects and their implementation by means of social networks. Biographical online projects of V. O. Sukhomlynskyi State Scientific and Educational Library of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine and the Pedagogical Museum of Ukraine are characterized by the following parameters: systematized information in the form of a table (implementation model, name, web resource where the project was implemented, implementation period, hashtag), grouping by type (collective, individual, calendar, thematic), a brief description of the content of each project, a graphic layout of the project. The examples of biographical online projects have been given. The article reveals thetrend of an increase in the number of biographical online projects in the Ukrainian segment of the Facebook social network during 2020–2022, caused by the decolonization of the Ukrainian humanities. 4 proven models for implementing biographical online projects have been proposed for a widespread use: \"Online project on Facebook\", \"Online project on Facebook and Instagram\", Online project on Facebook using a web portal/website\", Online project on Facebook as a source ofvirtual exhibition on the website\". It has been proven that the use of social networks for the dissemination of pedagogical biography in the form of online projects in the educational and scientific space is not only an effective way of providing access to the results of scientific research to a wide audience, but it also contributes to the restoration and preservation of the national memory.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"459 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136069466","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-30DOI: 10.33407/itlt.v97i5.5437
Abdullah Alenezi
This study delves into the insights and experiences of teachers regarding the influence of AI-driven gamification on student motivation, engagement, and learning outcomes. Through qualitative research methods, teacher perspectives are explored to unravel the multifaceted aspects of AI-enhanced gamification within educational settings. The study identifies several significant themes, including positive perceptions of AI-driven gamification, challenges in implementation, elevated motivation and engagement, enhanced learning experiences, improved learning outcomes, and the complexities of assessing long-term effects. The findings underscore the transformative potential of AI-driven gamification, as educators highlight its ability to create democratic, effective, and transformative learning environments. Nevertheless, the study also uncovers challenges related to professional development, technical glitches, and curriculum alignment in the implementation of this innovative approach. Moreover, the study reveals a resounding consensus among teachers regarding the positive impact of AI-driven gamification on student motivation, participation, and learning experiences. Teachers emphasize how AI-driven gamification can turn ordinary learning into enjoyable and meaningful journeys, offering students autonomy and real-time feedback. Furthermore, teachers believe that AI-driven gamification contributes to improved learning outcomes, fostering a deeper understanding of subject matter, knowledge retention, and enhanced problem-solving skills. Despite these short-term gains, teachers acknowledge the need for longitudinal studies to comprehensively assess the long-term effects of AI-driven gamification on learning outcomes.
{"title":"TEACHER PERSPECTIVES ON AI-DRIVEN GAMIFICATION: IMPACT ON STUDENT MOTIVATION, ENGAGEMENT, AND LEARNING OUTCOMES","authors":"Abdullah Alenezi","doi":"10.33407/itlt.v97i5.5437","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5437","url":null,"abstract":"This study delves into the insights and experiences of teachers regarding the influence of AI-driven gamification on student motivation, engagement, and learning outcomes. Through qualitative research methods, teacher perspectives are explored to unravel the multifaceted aspects of AI-enhanced gamification within educational settings. The study identifies several significant themes, including positive perceptions of AI-driven gamification, challenges in implementation, elevated motivation and engagement, enhanced learning experiences, improved learning outcomes, and the complexities of assessing long-term effects. The findings underscore the transformative potential of AI-driven gamification, as educators highlight its ability to create democratic, effective, and transformative learning environments. Nevertheless, the study also uncovers challenges related to professional development, technical glitches, and curriculum alignment in the implementation of this innovative approach. Moreover, the study reveals a resounding consensus among teachers regarding the positive impact of AI-driven gamification on student motivation, participation, and learning experiences. Teachers emphasize how AI-driven gamification can turn ordinary learning into enjoyable and meaningful journeys, offering students autonomy and real-time feedback. Furthermore, teachers believe that AI-driven gamification contributes to improved learning outcomes, fostering a deeper understanding of subject matter, knowledge retention, and enhanced problem-solving skills. Despite these short-term gains, teachers acknowledge the need for longitudinal studies to comprehensively assess the long-term effects of AI-driven gamification on learning outcomes.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"74 1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136068881","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-30DOI: 10.33407/itlt.v96i4.5362
Тетяна Анатоліївна Вакалюк, Олег Михайлович Спірін, Тетяна Миколаївна Нікітчук, Каріна Сергіївна Збунь
У статті розглядаються питання можливості формування здоров’язбережувального освітнього середовища закладу освіти, що забезпечить можливість проведення якісного освітнього процесу безпосередньо в приміщеннях установи з одночасним дослідженням фізіологічного стану учасників освітнього процесу та визначенням якості стану повітря в приміщеннях, де вони знаходяться. Запропонована концептуальна модель здоров’язбережувального інформаційно-цифрового середовища закладу вищої освіти в період карантинних обмежень складається з п’яти взаємопов’язаних складників (цільового, технологічного, інформаційно-цифрового, педагогічного та результуючого). Дана модель є специфічною, оскільки складається з різних за своєю «природою» складників, зокрема фізіологічних показників здоров’я людини та показників стану повітря в аудиторії закладу вищої освіти, у якій знаходиться об’єкт. Цільовий складник визначає мету, яка полягає в проєктуванні здоров’язбережувального інформаційно-цифрового середовища закладу вищої освіти в період карантинних обмежень. Технологічний складник складається з двох реєструючих пристроїв, що знаходяться в аудиторії закладу вищої освіти: один з них «відповідає» за збір та передачу даних про стан здоров’я студентів, а інший – за збір та передачу даних про стан повітря в аудиторії. У поєднанні педагог, маючи доступ до переданих даних, зможе вчасно реагувати на зміни в повітрі та на нетипові прояви показників у студентів. Інформаційно-цифровий складник має два блоки: базу даних та інформаційну сторінку, яка відображає зібрані та передані дані. Інформаційна сторінка призначена для візуального відображення відповідних даних, що були зчитані реєструючими пристроями та передані до бази даних. Педагогічний складник передбачає педагогічно виважене та доцільне використання та тлумачення результатів, що були занесені до бази даних і відображаються (занесення даних під час початку занять, обробка даних: визначення де, коли і в якої особи був вихід за межі норми певних показників, визначення можливих патологічних станів, визначення студентів та / або аудиторій, які можуть нести потенційні загрози, визначення плану дій щодо подальшого забезпечення безпечного на інформаційній сторінці освітнього процесу, створення методики використання інформаційно-цифрового здоров’язбережувального середовища закладу вищої освіту період карантинних обмежень для науково-педагогічного та допоміжного персоналу). Водночас науково-педагогічний працівник виконує супровідну роль для контролю ситуації загалом. Результуючий складник визначає результат, на який спрямоване проєктування даного середовиша.
{"title":"КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПЕРІОД КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ","authors":"Тетяна Анатоліївна Вакалюк, Олег Михайлович Спірін, Тетяна Миколаївна Нікітчук, Каріна Сергіївна Збунь","doi":"10.33407/itlt.v96i4.5362","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v96i4.5362","url":null,"abstract":"У статті розглядаються питання можливості формування здоров’язбережувального освітнього середовища закладу освіти, що забезпечить можливість проведення якісного освітнього процесу безпосередньо в приміщеннях установи з одночасним дослідженням фізіологічного стану учасників освітнього процесу та визначенням якості стану повітря в приміщеннях, де вони знаходяться. Запропонована концептуальна модель здоров’язбережувального інформаційно-цифрового середовища закладу вищої освіти в період карантинних обмежень складається з п’яти взаємопов’язаних складників (цільового, технологічного, інформаційно-цифрового, педагогічного та результуючого). Дана модель є специфічною, оскільки складається з різних за своєю «природою» складників, зокрема фізіологічних показників здоров’я людини та показників стану повітря в аудиторії закладу вищої освіти, у якій знаходиться об’єкт. Цільовий складник визначає мету, яка полягає в проєктуванні здоров’язбережувального інформаційно-цифрового середовища закладу вищої освіти в період карантинних обмежень. Технологічний складник складається з двох реєструючих пристроїв, що знаходяться в аудиторії закладу вищої освіти: один з них «відповідає» за збір та передачу даних про стан здоров’я студентів, а інший – за збір та передачу даних про стан повітря в аудиторії. У поєднанні педагог, маючи доступ до переданих даних, зможе вчасно реагувати на зміни в повітрі та на нетипові прояви показників у студентів. Інформаційно-цифровий складник має два блоки: базу даних та інформаційну сторінку, яка відображає зібрані та передані дані. Інформаційна сторінка призначена для візуального відображення відповідних даних, що були зчитані реєструючими пристроями та передані до бази даних. Педагогічний складник передбачає педагогічно виважене та доцільне використання та тлумачення результатів, що були занесені до бази даних і відображаються (занесення даних під час початку занять, обробка даних: визначення де, коли і в якої особи був вихід за межі норми певних показників, визначення можливих патологічних станів, визначення студентів та / або аудиторій, які можуть нести потенційні загрози, визначення плану дій щодо подальшого забезпечення безпечного на інформаційній сторінці освітнього процесу, створення методики використання інформаційно-цифрового здоров’язбережувального середовища закладу вищої освіту період карантинних обмежень для науково-педагогічного та допоміжного персоналу). Водночас науково-педагогічний працівник виконує супровідну роль для контролю ситуації загалом. Результуючий складник визначає результат, на який спрямоване проєктування даного середовиша.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"216 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136337104","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-30DOI: 10.33407/itlt.v96i4.5193
Olga G. Kvasova, Nataliia K. Liamzina, Roksoliana I. Radchuk, Yulia I. Trykashna
The article presents methods of teaching and assessment of philology students’ independent listening in online instruction which has gained increased significance in the pandemic and post-pandemic times. Independent listening is understood as listening to aural/video texts outside the classroom aligned with the curriculum. Basic principles applied in teaching independent listening include giving learners enough freedom for self-regulation, i.e., choosing a text and time for listening, self-evaluating results, and developing strategies for further learning with a teacher’s support for scaffolding learning. The current research is based on the findings of the preliminary study which provided information about the 2nd year students’ interests in topics and types of listening texts, the length of aural and video texts and frequency of independent listening sessions per week as well as the learning platforms they are familiar with. Built on these data, methods of teaching and assessment of independent listening were developed, with their effectiveness examined in this study. The intervention, conducted by the researchers, integrated traditional stages of teaching listening with a listening log used as a tool for guiding students’ reflection and self-evaluation. Logs/journals/portfolios belong to alternative assessments, which are still innovative and under-researched in language pedagogy, although reflecting the much-welcomed shift from assessment of learning towards assessment for learning. The data obtained through listening logs were corroborated with the results of pre-and post-tests and the employment of another qualitative research tool – reflective Can-do statements. The findings prove that a listening log is efficiently integrated into the processes of teaching as well as self- and teacher assessment.
{"title":"TEACHING AND ASSESSING INDEPENDENT LISTENING IN AN ONLINE COURSE FOR TRANSLATION MAJORS","authors":"Olga G. Kvasova, Nataliia K. Liamzina, Roksoliana I. Radchuk, Yulia I. Trykashna","doi":"10.33407/itlt.v96i4.5193","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v96i4.5193","url":null,"abstract":"The article presents methods of teaching and assessment of philology students’ independent listening in online instruction which has gained increased significance in the pandemic and post-pandemic times. Independent listening is understood as listening to aural/video texts outside the classroom aligned with the curriculum. Basic principles applied in teaching independent listening include giving learners enough freedom for self-regulation, i.e., choosing a text and time for listening, self-evaluating results, and developing strategies for further learning with a teacher’s support for scaffolding learning. The current research is based on the findings of the preliminary study which provided information about the 2nd year students’ interests in topics and types of listening texts, the length of aural and video texts and frequency of independent listening sessions per week as well as the learning platforms they are familiar with. Built on these data, methods of teaching and assessment of independent listening were developed, with their effectiveness examined in this study. The intervention, conducted by the researchers, integrated traditional stages of teaching listening with a listening log used as a tool for guiding students’ reflection and self-evaluation. Logs/journals/portfolios belong to alternative assessments, which are still innovative and under-researched in language pedagogy, although reflecting the much-welcomed shift from assessment of learning towards assessment for learning. The data obtained through listening logs were corroborated with the results of pre-and post-tests and the employment of another qualitative research tool – reflective Can-do statements. The findings prove that a listening log is efficiently integrated into the processes of teaching as well as self- and teacher assessment.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136337390","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：