Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.33407/itlt.v92i6.5078
Олег Михайлович Спірін, Василь Петрович Олексюк, С.П. Касьян, Світлана Володимирівна Антощук
У статті описано цільовий, змістовий та технологічний складники методики розгортання та адміністрування хмарної платформи Google Workspace for Education у закладах вищої освіти. Визначено, що технологія розгортання хмарних сервісів Google Workspace for Education передбачає виконання низки необхідних заходів та дій. Описано процедуру реєстрації облікового запису закладу освіту для роботи з платформою Google Workspace for Education та отримання академічної підписки. Наведено рекомендації щодо уникнення труднощів з використання домену, створеного для Google Workspace for Education та раніше створених доменів закладу вищої освіти для інших хмарних сервісів, наприклад, Microsoft 365. Розроблена технологія адміністрування описує виконання завдань зі створення та налаштування облікових записів користувачів; облікових записів груп; синхронізації облікових записів з наявною бази даних; конфігурування хмарних сервісів Gmail, Календар, Meet; моніторингу та отримання статистичних даних щодо використання сервісів Google Workspace for Education. Описані технології розгортання та адміністрування були покладені в основу програми підвищення кваліфікації ІТ-фахівців, адміністраторів інформаційних мереж закладів освіти, а також науково-педагогічних працівників, які задіяні в організації дистанційного навчання. Визначено зміст й очікувані результати підвищення кваліфікації ІТ фахівців, адміністраторів інформаційних мереж закладів освіти та науково-педагогічних працівників, які задіяні в організації дистанційного навчання; визначено склад психолого-педагогічної, цифрової та управлінсько-адміністративної компетентностей, розвиток, яких є необхідним для досягнення таких результатів. Описано хід і результати експертного оцінювання трудомісткості виконання завдань з розгортання й адміністрування платформи Google Workspace for Education, а також основних складників розробленої методики за упроваджувальним, організаційним і гностичним критеріями.
{"title":"РОЗГОРТАННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ХМАРНОЇ ПЛАТФОРМИ GOOGLE WORKSPACE FOR EDUCATION У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Олег Михайлович Спірін, Василь Петрович Олексюк, С.П. Касьян, Світлана Володимирівна Антощук","doi":"10.33407/itlt.v92i6.5078","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v92i6.5078","url":null,"abstract":"У статті описано цільовий, змістовий та технологічний складники методики розгортання та адміністрування хмарної платформи Google Workspace for Education у закладах вищої освіти. Визначено, що технологія розгортання хмарних сервісів Google Workspace for Education передбачає виконання низки необхідних заходів та дій. Описано процедуру реєстрації облікового запису закладу освіту для роботи з платформою Google Workspace for Education та отримання академічної підписки. Наведено рекомендації щодо уникнення труднощів з використання домену, створеного для Google Workspace for Education та раніше створених доменів закладу вищої освіти для інших хмарних сервісів, наприклад, Microsoft 365. Розроблена технологія адміністрування описує виконання завдань зі створення та налаштування облікових записів користувачів; облікових записів груп; синхронізації облікових записів з наявною бази даних; конфігурування хмарних сервісів Gmail, Календар, Meet; моніторингу та отримання статистичних даних щодо використання сервісів Google Workspace for Education. Описані технології розгортання та адміністрування були покладені в основу програми підвищення кваліфікації ІТ-фахівців, адміністраторів інформаційних мереж закладів освіти, а також науково-педагогічних працівників, які задіяні в організації дистанційного навчання. Визначено зміст й очікувані результати підвищення кваліфікації ІТ фахівців, адміністраторів інформаційних мереж закладів освіти та науково-педагогічних працівників, які задіяні в організації дистанційного навчання; визначено склад психолого-педагогічної, цифрової та управлінсько-адміністративної компетентностей, розвиток, яких є необхідним для досягнення таких результатів. Описано хід і результати експертного оцінювання трудомісткості виконання завдань з розгортання й адміністрування платформи Google Workspace for Education, а також основних складників розробленої методики за упроваджувальним, організаційним і гностичним критеріями.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"2 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87569247","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглянуто шляхи та підходи до формування цифрової компетентності вчителя Нової української школи. Вказано на важливість впровадження в навчальний процес сучасних освітніх технологій для оновлення української школи, акцентовано увагу на ролі в цьому процесі підготовленого педагога, що володіє певним набором професійних компетентностей і здатен генерувати їх для тих, хто навчається. Зосереджено увагу на підходах до формування цифрової компетентності вчителя, яка вимагає від педагога особистісного розвитку та безперервного персонального самовдосконалення. Вказано, що наскрізне застосування цифрових технологій в освітньому процесі має стати інструментом підвищення якості освітнього процесу. Аналіз наукових джерел дав змогу стверджувати, що професійне зростання педагогів в умовах цифрової освіти можливе завдяки підвищенню кваліфікації педагогічних працівників. Проаналізовано Професійний стандарт за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти», у якому зазначено перелік трудових функцій і професійних компетентностей, зокрема виокремлено цифрову компетентність. Обґрунтовано розвиток системи підвищення кваліфікації відповідно до Професійного стандарту вчителя для реалізації права вчителів на професійне вдосконалення шляхом вибору місця і часу підвищення кваліфікації. Досліджено Типову програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності, яка затверджена Міністерством освіти і науки України. Авторами статті розроблені освітні програми, які забезпечують розвиток цифрової компетентності вчителя. Педагогу рекомендовано перед тим, як обрати певну освітню програму, сформувати індивідуальну освітню траєкторію, окресливши для себе ціль та виокремивши певні потреби, мотивацію для професійного росту. Слухачі курсів – це вчителі різних освітніх галузей, які самостійно обирають конкретну освітню програму та мають можливість комбінувати послідовність освоєння тієї чи іншої програми. У статті наведені та проаналізовані результати самооцінювання рівня сформованості цифрової компетентності педагогів різних освітніх галузей згідно запропонованих освітніх програм до початку занять та після завершення онлайн курсів, а також зроблено візуалізацію даних.
{"title":"ФОРМУВАННЯ ІНДИВУДУАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ТРАЄКТОРІЇ ВЧИТЕЛЯ З РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ","authors":"У.П. Когут, Оксана Володимирівна Сікора, Тетяна Ярославна Вдовичин","doi":"10.33407/itlt.v91i5.5006","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v91i5.5006","url":null,"abstract":"У статті розглянуто шляхи та підходи до формування цифрової компетентності вчителя Нової української школи. Вказано на важливість впровадження в навчальний процес сучасних освітніх технологій для оновлення української школи, акцентовано увагу на ролі в цьому процесі підготовленого педагога, що володіє певним набором професійних компетентностей і здатен генерувати їх для тих, хто навчається. Зосереджено увагу на підходах до формування цифрової компетентності вчителя, яка вимагає від педагога особистісного розвитку та безперервного персонального самовдосконалення. Вказано, що наскрізне застосування цифрових технологій в освітньому процесі має стати інструментом підвищення якості освітнього процесу. Аналіз наукових джерел дав змогу стверджувати, що професійне зростання педагогів в умовах цифрової освіти можливе завдяки підвищенню кваліфікації педагогічних працівників. Проаналізовано Професійний стандарт за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти», у якому зазначено перелік трудових функцій і професійних компетентностей, зокрема виокремлено цифрову компетентність. Обґрунтовано розвиток системи підвищення кваліфікації відповідно до Професійного стандарту вчителя для реалізації права вчителів на професійне вдосконалення шляхом вибору місця і часу підвищення кваліфікації. Досліджено Типову програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності, яка затверджена Міністерством освіти і науки України. Авторами статті розроблені освітні програми, які забезпечують розвиток цифрової компетентності вчителя. Педагогу рекомендовано перед тим, як обрати певну освітню програму, сформувати індивідуальну освітню траєкторію, окресливши для себе ціль та виокремивши певні потреби, мотивацію для професійного росту. Слухачі курсів – це вчителі різних освітніх галузей, які самостійно обирають конкретну освітню програму та мають можливість комбінувати послідовність освоєння тієї чи іншої програми. У статті наведені та проаналізовані результати самооцінювання рівня сформованості цифрової компетентності педагогів різних освітніх галузей згідно запропонованих освітніх програм до початку занять та після завершення онлайн курсів, а також зроблено візуалізацію даних.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"29 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84874233","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-31DOI: 10.33407/itlt.v91i5.5048
M. Aydin, Turgut Yıldırım
With the Online Emergency Remote Teaching (OERT) practices emerged during the outbreak of the pandemic, teachers’ digital competence (TDC) has gained growing attention in educational ICT research realm. In view of this context, the present review study aimed at illuminating the current state of TDCs literature by identifying the volume, growth trajectory, geographical distribution of TDC research. It also aimed at mapping highly influential TDC scholars, documents, and journals. Retrieved from the educational research category in the Clarivate Analytics Web of Science (WoS) core collection database, the metadata of 406 articles were analyzed by employing bibliometric performance and science mapping techniques in VOSwiever 1.6. The timeframe for the study was the last two decades (from 2002 to 2021). Findings illustrated that there has been a growing increase in the number of studies focusing on TDCs. This increase is more evident in the Covid-19 pandemic period, particularly in the last two years. More specifically, more than half of all studies were published in the years 2020 and 2021. Findings also illustrated that there is a dominance of Spanish scholars and organizations in TDC research since 2 out of every 3 studies were carried out by researchers affiliated to Spanish Universities. Additionally, co-citation analysis purported the intellectual structure of TDC knowledge base by identifying the most influential authors and documents. Finally, co-occurrence analysis revealed the concept analysis topical foci of TDC research. These topics are concentrated on “teachers’ digital competence”, “higher education studies”, teacher training programs”, and “ICT in education”. As a result, based on the findings of the study some recommendations were proposed that will contribute into the ICT research community by reflecting the intellectual structure of existing TDC research, thus highlighting the future research direction.
随着疫情期间在线应急远程教学(OERT)实践的兴起，教师数字能力(TDC)越来越受到教育信息通信技术研究领域的关注。鉴于此，本综述研究旨在通过确定TDC研究的数量、增长轨迹和地理分布来阐明TDC文献的现状。它还旨在绘制具有高度影响力的贸易发展中国家学者、文献和期刊的地图。从Clarivate Analytics Web of Science (WoS)核心馆藏数据库的教育研究类中检索406篇文章的元数据，采用文献计量学性能和voswiver 1.6的科学制图技术进行分析。该研究的时间框架是过去20年(2002年至2021年)。调查结果表明，以发展中国家为重点的研究越来越多。这种增长在Covid-19大流行期间更为明显，特别是在过去两年。更具体地说，超过一半的研究是在2020年和2021年发表的。研究结果还表明，西班牙学者和组织在TDC研究中占主导地位，因为每3项研究中就有2项是由西班牙大学附属的研究人员进行的。此外，共被引分析通过识别最具影响力的作者和文献，对TDC知识库的知识结构进行了分析。最后，共现分析揭示了TDC研究的概念分析热点。这些主题集中在“教师的数字能力”、“高等教育研究”、“教师培训计划”和“教育中的信息通信技术”。因此，根据研究结果提出了一些建议，这些建议将通过反映现有TDC研究的知识结构，从而突出未来的研究方向，为ICT研究界做出贡献。
{"title":"TEACHERS’ DIGITAL COMPETENCE: BIBLIOMETRIC ANALYSIS OF THE PUBLICATIONS OF THE WEB OF SCIENCE SCIENTOMETRIC DATABASE","authors":"M. Aydin, Turgut Yıldırım","doi":"10.33407/itlt.v91i5.5048","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v91i5.5048","url":null,"abstract":"With the Online Emergency Remote Teaching (OERT) practices emerged during the outbreak of the pandemic, teachers’ digital competence (TDC) has gained growing attention in educational ICT research realm. In view of this context, the present review study aimed at illuminating the current state of TDCs literature by identifying the volume, growth trajectory, geographical distribution of TDC research. It also aimed at mapping highly influential TDC scholars, documents, and journals. Retrieved from the educational research category in the Clarivate Analytics Web of Science (WoS) core collection database, the metadata of 406 articles were analyzed by employing bibliometric performance and science mapping techniques in VOSwiever 1.6. The timeframe for the study was the last two decades (from 2002 to 2021). Findings illustrated that there has been a growing increase in the number of studies focusing on TDCs. This increase is more evident in the Covid-19 pandemic period, particularly in the last two years. More specifically, more than half of all studies were published in the years 2020 and 2021. Findings also illustrated that there is a dominance of Spanish scholars and organizations in TDC research since 2 out of every 3 studies were carried out by researchers affiliated to Spanish Universities. Additionally, co-citation analysis purported the intellectual structure of TDC knowledge base by identifying the most influential authors and documents. Finally, co-occurrence analysis revealed the concept analysis topical foci of TDC research. These topics are concentrated on “teachers’ digital competence”, “higher education studies”, teacher training programs”, and “ICT in education”. As a result, based on the findings of the study some recommendations were proposed that will contribute into the ICT research community by reflecting the intellectual structure of existing TDC research, thus highlighting the future research direction.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"47 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79898207","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті представлені проміжні результати виконання проєкту «Науково-методичне забезпечення створення електронного журналу відкритого доступу для оприлюднення результатів наукової діяльності учнів Малої академії наук України» на виконання програми спільної діяльності Міністерства освіти і науки України та Національної Академії Педагогічних Наук України на 2021 – 2023 роки. Обґрунтовано доцільність підготовки юних дослідників до публікаційної діяльності у фахових виданнях. Наведено узагальнений стислий аналіз останніх наукових досліджень, присвячених спеціалізованій освіті, публікаційній діяльності наукових працівників, теоретичним та практичним аспектам використання відкритих електронних журнальних систем. Деталізовані етапи реалізації проєкту «Науково-методичне забезпечення створення електронного журналу відкритого доступу для оприлюднення результатів наукової діяльності учнів Малої академії наук України». Описана обрана публікаційна модель електронного відкритого журналу та визначена її унікальність порівняно з традиційними науковими електронними виданнями, яка базована на використанні принципу гейміфікації, що передбачає залучення учнівської молоді до процедури подвійного сліпого рецензування. Визначена проблема підготовки юних дослідників до діяльності рецензентів і подано вирішення даної проблеми – підготовка їх на створеній платформі дистанційного навчання NEO LMS. Подано узагальнену структуру створених електронних навчальних курсів (ЕНК) та зміст їх модулів для підготовки майбутніх дослідників до публікаційної діяльності: для майбутніх авторів наукових публікацій, для майбутніх рецензентів наукових публікацій та для майбутніх редакторів електронного відкритого журналу. Деталізована структура та зміст ЕНК для майбутніх авторів наукових публікацій. Надані методичні рекомендації щодо створення ЕНК на платформі NEO LMS та описані наступні сценарії застосування гейміфікації: автоматизація нагородження бейджами, сертифікатами, командні та індивідуальні ігри. Конкретизований сценарій застосування гейміфікації на прикладі командної проєктної діяльності. Виокремлені переваги застосування інструментів гейміфікації на платформі NEO LMS, які можуть якісно підготувати юних дослідників до публікаційної діяльності, розвитку їх наукового стилю мовлення, формування навичок аргументації та інтерпретації. Визначені дискусійні питання дослідження та подані можливі перспективи подальших наукових розвідок.
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ NEO LMS ДЛЯ ГЕЙМІФІКАЦІЇ ПУБЛІКАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЮНИХ ДОСЛІДНИКІВ","authors":"Артур Борисович Кочарян, Оксана Анатоліївна Ковальова","doi":"10.33407/itlt.v91i5.4978","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v91i5.4978","url":null,"abstract":"У статті представлені проміжні результати виконання проєкту «Науково-методичне забезпечення створення електронного журналу відкритого доступу для оприлюднення результатів наукової діяльності учнів Малої академії наук України» на виконання програми спільної діяльності Міністерства освіти і науки України та Національної Академії Педагогічних Наук України на 2021 – 2023 роки. Обґрунтовано доцільність підготовки юних дослідників до публікаційної діяльності у фахових виданнях. Наведено узагальнений стислий аналіз останніх наукових досліджень, присвячених спеціалізованій освіті, публікаційній діяльності наукових працівників, теоретичним та практичним аспектам використання відкритих електронних журнальних систем. Деталізовані етапи реалізації проєкту «Науково-методичне забезпечення створення електронного журналу відкритого доступу для оприлюднення результатів наукової діяльності учнів Малої академії наук України». Описана обрана публікаційна модель електронного відкритого журналу та визначена її унікальність порівняно з традиційними науковими електронними виданнями, яка базована на використанні принципу гейміфікації, що передбачає залучення учнівської молоді до процедури подвійного сліпого рецензування. Визначена проблема підготовки юних дослідників до діяльності рецензентів і подано вирішення даної проблеми – підготовка їх на створеній платформі дистанційного навчання NEO LMS. Подано узагальнену структуру створених електронних навчальних курсів (ЕНК) та зміст їх модулів для підготовки майбутніх дослідників до публікаційної діяльності: для майбутніх авторів наукових публікацій, для майбутніх рецензентів наукових публікацій та для майбутніх редакторів електронного відкритого журналу. Деталізована структура та зміст ЕНК для майбутніх авторів наукових публікацій. Надані методичні рекомендації щодо створення ЕНК на платформі NEO LMS та описані наступні сценарії застосування гейміфікації: автоматизація нагородження бейджами, сертифікатами, командні та індивідуальні ігри. Конкретизований сценарій застосування гейміфікації на прикладі командної проєктної діяльності. Виокремлені переваги застосування інструментів гейміфікації на платформі NEO LMS, які можуть якісно підготувати юних дослідників до публікаційної діяльності, розвитку їх наукового стилю мовлення, формування навичок аргументації та інтерпретації. Визначені дискусійні питання дослідження та подані можливі перспективи подальших наукових розвідок.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"3 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"88307619","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-31DOI: 10.33407/itlt.v91i5.3996
Юлія Станіславівна Ілясова, Людмила Станіславівна Шевченко
У статті обґрунтовано актуальність застосування інтернет-технологій у медичних закладах освіти в умовах карантину під час пандемії COVID-19. Здійснено аналіз наукових джерел у контексті застосування інтернет-технологій в освіті. Метою статті є визначення результативності організації освітнього процесу за допомогою освітніх інтернет-технологій, зокрема освітнього блогу, ментальних карт та онлайн-вправ сервісу LearningApps, під час підготовки майбутніх лікарів і фахових молодших медичних бакалаврів під час вивчення фахових дисциплін. Висвітлено основні питання організації онлайн навчання студентів-медиків, також перевірено ефективність запропонованого підходу. Описано результати опитування майбутніх лікарів і молодших медичних фахових бакалаврів стосовно їх оцінювання сучасного викладання фахових дисциплін у медичних закладах освіти. Дослідження проводилось у Вінницькому національному медичному університеті та медичних коледжах Вінницького регіону в 2017-2020 роках. Освітній процес у дистанційному режимі охоплював онлайн заняття з використанням освітнього блогу Blogger, ментальних карт Mindomo та інтерактивних вправ сервісу LearningApps. На початковому етапі дослідження було визначено недостатній рівень професійних знань і практичних навичок студентів-медиків. Виявлено недоліки професійної підготовки майбутніх медиків під час вивчення фахових дисциплін, зокрема традиційність підготовки та обмежене використання ІКТ у медичних закладах освіти. Емпіричну базу на формувальному етапі педагогічного експерименту склали 247 студентів та 70 викладачів фахових дисциплін Вінницького національного медичного університету та медичних коледжів Вінницької області. На формувальному етапі педагогічного експерименту студенти контрольної групи навчалися за традиційною методикою, а їхні викладачі фахових дисциплін використовували традиційні технології навчання. Студенти експериментальної групи навчалися за інноваційними методиками, а їхні викладачі використовували сучасні інтернет-технології. У результаті майбутні медики експериментальної групи показали кращі результати, ніж студенти контрольної групи. Зроблено висновок, що використання Інтернет-технологій в освітньому процесі значно покращує якість та ефективність навчання, наближає студентів до реальних умов клінічного середовища, дає змогу якісно вдосконалювати свої практичні навички. Ефективність використання блогів, ментальних карт та онлайн-вправ LearningApps під час викладання фахових дисциплін була перевірена шляхом проведення комплексного клінічного оцінювання. Статистична перевірка також підтвердила ефективність впровадження інтернет-технологій. Перспективи подальших досліджень зумовлені необхідністю використання педагогічного досвіду онлайн-технологій в організації ізольованого дистанційного навчання в медичній освіті під час вивчення природничих, соціально-економічних та гуманітарних дисциплін у сучасних умовах воєнного стану в Україні.
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ","authors":"Юлія Станіславівна Ілясова, Людмила Станіславівна Шевченко","doi":"10.33407/itlt.v91i5.3996","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v91i5.3996","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано актуальність застосування інтернет-технологій у медичних закладах освіти в умовах карантину під час пандемії COVID-19. Здійснено аналіз наукових джерел у контексті застосування інтернет-технологій в освіті. Метою статті є визначення результативності організації освітнього процесу за допомогою освітніх інтернет-технологій, зокрема освітнього блогу, ментальних карт та онлайн-вправ сервісу LearningApps, під час підготовки майбутніх лікарів і фахових молодших медичних бакалаврів під час вивчення фахових дисциплін. Висвітлено основні питання організації онлайн навчання студентів-медиків, також перевірено ефективність запропонованого підходу. Описано результати опитування майбутніх лікарів і молодших медичних фахових бакалаврів стосовно їх оцінювання сучасного викладання фахових дисциплін у медичних закладах освіти. Дослідження проводилось у Вінницькому національному медичному університеті та медичних коледжах Вінницького регіону в 2017-2020 роках. Освітній процес у дистанційному режимі охоплював онлайн заняття з використанням освітнього блогу Blogger, ментальних карт Mindomo та інтерактивних вправ сервісу LearningApps. На початковому етапі дослідження було визначено недостатній рівень професійних знань і практичних навичок студентів-медиків. Виявлено недоліки професійної підготовки майбутніх медиків під час вивчення фахових дисциплін, зокрема традиційність підготовки та обмежене використання ІКТ у медичних закладах освіти. Емпіричну базу на формувальному етапі педагогічного експерименту склали 247 студентів та 70 викладачів фахових дисциплін Вінницького національного медичного університету та медичних коледжів Вінницької області. На формувальному етапі педагогічного експерименту студенти контрольної групи навчалися за традиційною методикою, а їхні викладачі фахових дисциплін використовували традиційні технології навчання. Студенти експериментальної групи навчалися за інноваційними методиками, а їхні викладачі використовували сучасні інтернет-технології. У результаті майбутні медики експериментальної групи показали кращі результати, ніж студенти контрольної групи. Зроблено висновок, що використання Інтернет-технологій в освітньому процесі значно покращує якість та ефективність навчання, наближає студентів до реальних умов клінічного середовища, дає змогу якісно вдосконалювати свої практичні навички. Ефективність використання блогів, ментальних карт та онлайн-вправ LearningApps під час викладання фахових дисциплін була перевірена шляхом проведення комплексного клінічного оцінювання. Статистична перевірка також підтвердила ефективність впровадження інтернет-технологій. Перспективи подальших досліджень зумовлені необхідністю використання педагогічного досвіду онлайн-технологій в організації ізольованого дистанційного навчання в медичній освіті під час вивчення природничих, соціально-економічних та гуманітарних дисциплін у сучасних умовах воєнного стану в Україні.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"123 3 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80218441","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-31DOI: 10.33407/itlt.v91i5.4944
O. Kuzminska, M. Mazorchuk, O. Barna, Sergiy I. Sydorenko
The paper offers an overview of publications on the use of bibliometric analysis in various scientific studies. It was found out that the use of the scientific mapping tool to carry out such analysis at the stage of identifying early career scientists’ research directions has not been previously explored. A sample statistical survey of 68 supervisors of Master’s research from the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine and Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University revealed that research supervisors with little experience, as well as supervisors in the field of social sciences and the humanities, lag behind in the use of channels and tools of modern digital scholarly communications. It is suggested that the use of built-in tools of bibliometric systems for systematic analysis aimed at determining the directions of Master’s research will contribute to the quality of Master’s theses, and hence to the development of university science in the context of its integration into the global research space. The authors propose a case of applying scientific mapping for the queries for search of scientific publications in Scopus and Web of Science (WOS) scientometric databases, based on the research areas of the Department of Informatics and Methods of Its Teaching of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. The paper describes approaches to the use of VOSviewer to produce terminological maps based on concepts occurring in the titles, keywords and abstracts of the relevant sets of scientific publications. Since the Department offers Master’s programs for students majoring both in Education/Pedagogy (014 Secondary Education (Informatics)) and Information Technology (122 Computer Science), on the basis of the analysis of links in thesauri from the Web of Science and Scopus data sets the authors identified research directions and provided examples of research themes for Master’s theses majoring in Educational Technology and Information Technology, respectively. The results of the conducted survey and in-depth interviews with Master’s students’ research supervisors showed the expediency of expanding the pedagogical experiment aimed at the development of the methods of systematic literature review at various stages of working on a Master’s thesis, involving the use of a wide range of bibliographic analysis tools. The results presented in the paper can be useful both for early career researchers and their research supervisors.
本文概述了文献计量学分析在各种科学研究中的应用。研究发现，在确定早期职业科学家的研究方向阶段，利用科学测绘工具进行这种分析，这是以前没有探索过的。对乌克兰国立生命与环境科学大学和捷尔诺波尔Volodymyr Hnatiuk国立师范大学的68名硕士研究导师进行的抽样统计调查显示，经验不足的研究导师以及社会科学和人文科学领域的导师在现代数字学术交流渠道和工具的使用方面落后。建议使用文献计量系统的内置工具进行系统分析，旨在确定硕士研究的方向，这将有助于提高硕士论文的质量，从而促进大学科学在融入全球研究空间的背景下的发展。本文以Ternopil Volodymyr Hnatiuk国立师范大学信息学与教学方法系的研究领域为基础，提出了将科学映射应用于Scopus和Web of Science (WOS)科学计量数据库中科学出版物检索查询的案例。本文描述了使用VOSviewer根据相关科学出版物的标题、关键词和摘要中出现的概念制作术语图的方法。由于本系开设教育/教育学(014 Secondary Education (Informatics))和信息技术(122 Computer Science)两个专业的硕士课程，作者在分析Web of Science和Scopus数据集的词库链接的基础上，分别确定了教育技术和信息技术专业硕士论文的研究方向和研究主题示例。对硕士生研究导师进行的调查和深度访谈的结果表明，扩大教学实验的目的是在硕士论文工作的各个阶段发展系统文献综述的方法，包括使用广泛的书目分析工具。本文的研究结果对早期的科研人员和他们的研究主管都是有用的。
{"title":"BIBLIOMETRIC ANALYSIS IN DETERMINING THE RESEARCH DIRECTIONS OF EARLY CAREER RESEARCHERS","authors":"O. Kuzminska, M. Mazorchuk, O. Barna, Sergiy I. Sydorenko","doi":"10.33407/itlt.v91i5.4944","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v91i5.4944","url":null,"abstract":"The paper offers an overview of publications on the use of bibliometric analysis in various scientific studies. It was found out that the use of the scientific mapping tool to carry out such analysis at the stage of identifying early career scientists’ research directions has not been previously explored. A sample statistical survey of 68 supervisors of Master’s research from the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine and Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University revealed that research supervisors with little experience, as well as supervisors in the field of social sciences and the humanities, lag behind in the use of channels and tools of modern digital scholarly communications. It is suggested that the use of built-in tools of bibliometric systems for systematic analysis aimed at determining the directions of Master’s research will contribute to the quality of Master’s theses, and hence to the development of university science in the context of its integration into the global research space. The authors propose a case of applying scientific mapping for the queries for search of scientific publications in Scopus and Web of Science (WOS) scientometric databases, based on the research areas of the Department of Informatics and Methods of Its Teaching of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. The paper describes approaches to the use of VOSviewer to produce terminological maps based on concepts occurring in the titles, keywords and abstracts of the relevant sets of scientific publications. Since the Department offers Master’s programs for students majoring both in Education/Pedagogy (014 Secondary Education (Informatics)) and Information Technology (122 Computer Science), on the basis of the analysis of links in thesauri from the Web of Science and Scopus data sets the authors identified research directions and provided examples of research themes for Master’s theses majoring in Educational Technology and Information Technology, respectively. The results of the conducted survey and in-depth interviews with Master’s students’ research supervisors showed the expediency of expanding the pedagogical experiment aimed at the development of the methods of systematic literature review at various stages of working on a Master’s thesis, involving the use of a wide range of bibliographic analysis tools. The results presented in the paper can be useful both for early career researchers and their research supervisors.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"14 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"82409062","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-31DOI: 10.33407/itlt.v91i5.5050
Dave E. Marcial, Joy M. Dy, Jade O. Montemayor
Whole-person education is what many educational institutions aim for, especially in these times of rapid technological innovations. Silliman University, one of the oldest universities in the Philippines, offers whole-person education to achieve total human development. This study is an innovative technology integration in the classroom of the course “whole-person education”. Specifically, this paper describes the development of a mobile game application that integrates augmented reality. Applying the gamification theory, a learning trail about the 5Cs of Silliman Education - Classroom, Church, Culture, Court, and the Community, was integrated. The learning trail consists of three learning paths, and each path consists of ten checkpoints. Three qualifying questions were embedded to determine the player’s learning path. Each checkpoint is augmented using QR codes. Players need to complete the game in the shortest possible time. The educational game mobile application was developed using Appery.io, a rapid development, integration, and deployment platform. The mobile application runs on the Android operating system as part of the first release. A survey was conducted among 244 players of the game application. A 4-point scale questionnaire is integrated into the game app, asking the players about their level of agreement with the statements representing their game evaluation. The result shows that the game application was evaluated positively by the respondents, with a mean of 3.69. Expressly, the players agreed ( = 3.69) that they learned a lot about the AR trail. The students also agreed ( = 3.35) to the statement, “I would like my teachers to integrate apps like this in my classes.” The result implies that augmented reality and gamification as teaching strategies in the classroom are perceived positively and accepted by the students. The educational game promotes the understanding of whole-person education especially in a developing country where digital divide is a pressing issue.
{"title":"GAMIFYING “WHOLE-PERSON EDUCATION”: THE DEVELOPMENT OF A MOBILE APPLICATION WITH AUGMENTED REALITY","authors":"Dave E. Marcial, Joy M. Dy, Jade O. Montemayor","doi":"10.33407/itlt.v91i5.5050","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v91i5.5050","url":null,"abstract":"Whole-person education is what many educational institutions aim for, especially in these times of rapid technological innovations. Silliman University, one of the oldest universities in the Philippines, offers whole-person education to achieve total human development. This study is an innovative technology integration in the classroom of the course “whole-person education”. Specifically, this paper describes the development of a mobile game application that integrates augmented reality. Applying the gamification theory, a learning trail about the 5Cs of Silliman Education - Classroom, Church, Culture, Court, and the Community, was integrated. The learning trail consists of three learning paths, and each path consists of ten checkpoints. Three qualifying questions were embedded to determine the player’s learning path. Each checkpoint is augmented using QR codes. Players need to complete the game in the shortest possible time. The educational game mobile application was developed using Appery.io, a rapid development, integration, and deployment platform. The mobile application runs on the Android operating system as part of the first release. A survey was conducted among 244 players of the game application. A 4-point scale questionnaire is integrated into the game app, asking the players about their level of agreement with the statements representing their game evaluation. The result shows that the game application was evaluated positively by the respondents, with a mean of 3.69. Expressly, the players agreed ( = 3.69) that they learned a lot about the AR trail. The students also agreed ( = 3.35) to the statement, “I would like my teachers to integrate apps like this in my classes.” The result implies that augmented reality and gamification as teaching strategies in the classroom are perceived positively and accepted by the students. The educational game promotes the understanding of whole-person education especially in a developing country where digital divide is a pressing issue.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"49 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74527236","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-31DOI: 10.33407/itlt.v91i5.5045
K. Osadcha, V. Osadchyi, V. Kruglyk, O. Spirin, I. Krasheninnik, R. Horbatiuk
The paper examines the problem of blended learning modeling to ensure high-quality vocational training of specialists-to-be of various profiles at higher education institutions of Ukraine. The purpose of the research is to develop a model of blended learning for higher education institutions and to analyze the results of its implementation in the educational process. It was concluded that there are quite a few approaches to the development and practical implementation of blended learning models. In the paper blended learning is considered as a reasonable combination of the traditional educational process in classrooms with distance learning, students' self-study and the use of digital technologies, which takes place according to a certain scheme. The concepts of "blended learning" and "hybrid learning" as well as several existing models of blended learning are analyzed. The generalized model of blended learning at higher education institutions along with its visual representation has been developed. The implementation of this model allows practitioners to combine different types of educational activities in the process of face-to-face and remote classes in exactly the combination that is necessary to achieve the expected results under the conditions of a specific higher education institution. The results of a survey conducted at Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University are given. During the survey attention has been paid to the following aspects: how students understand the essence of blended learning as well as the difference between the use of distance learning elements in the face-to-face learning process and the full application of distance and blended learning technologies during quarantine; students' attitude to traditional, blended and distance learning; how students perceive the educational process organized on the basis of the proposed generalized model of blended learning. In addition, it has been found out which digital technologies are used at universities for the organization of blended learning. In general, according to the results of the survey, the expediency of using the developed model has been confirmed and promising directions of scientific research in the field of blended learning have been determined.
{"title":"MODEL OF BLENDED LEARNING IN HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS: DEVELOPMENT, IMPLEMENTATION AND EVALUATION","authors":"K. Osadcha, V. Osadchyi, V. Kruglyk, O. Spirin, I. Krasheninnik, R. Horbatiuk","doi":"10.33407/itlt.v91i5.5045","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v91i5.5045","url":null,"abstract":"The paper examines the problem of blended learning modeling to ensure high-quality vocational training of specialists-to-be of various profiles at higher education institutions of Ukraine. The purpose of the research is to develop a model of blended learning for higher education institutions and to analyze the results of its implementation in the educational process. It was concluded that there are quite a few approaches to the development and practical implementation of blended learning models. In the paper blended learning is considered as a reasonable combination of the traditional educational process in classrooms with distance learning, students' self-study and the use of digital technologies, which takes place according to a certain scheme. The concepts of \"blended learning\" and \"hybrid learning\" as well as several existing models of blended learning are analyzed. The generalized model of blended learning at higher education institutions along with its visual representation has been developed. The implementation of this model allows practitioners to combine different types of educational activities in the process of face-to-face and remote classes in exactly the combination that is necessary to achieve the expected results under the conditions of a specific higher education institution. The results of a survey conducted at Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University are given. During the survey attention has been paid to the following aspects: how students understand the essence of blended learning as well as the difference between the use of distance learning elements in the face-to-face learning process and the full application of distance and blended learning technologies during quarantine; students' attitude to traditional, blended and distance learning; how students perceive the educational process organized on the basis of the proposed generalized model of blended learning. In addition, it has been found out which digital technologies are used at universities for the organization of blended learning. In general, according to the results of the survey, the expediency of using the developed model has been confirmed and promising directions of scientific research in the field of blended learning have been determined.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"355 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"75498967","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-31DOI: 10.33407/itlt.v91i5.4989
M. Byrka, I. Cherevko, Nataliia Yakubovska, I. Shorobura, Natalya Kurish
The global pandemic COVID-19, which began in 2020, has brought about new challenges to Ukraine’s higher and postgraduate education institutions. Despite the previous experience of providing online education courses, one of the main challenges to these institutions now remains to perform effective online teaching, which requires a proper theoretical and instructional basis. The study aims to outline efficient online teaching principles and best practices of how online teaching can provide effective interaction in the virtual online classroom with the aid of online learning management systems, online educational technologies, and digital learning tools. The article suggests a framework of twelve principles of effective online teaching determined for higher and postgraduate education that is deployed at five levels grouped according to specific online teaching issues (Level 0. Lecturer readiness, Level 1. Course planning, Level 2. Students’ facilitation, Level 3. Course content dissemination, and Level 4. Course feedback). Each identified principle at every level is covered with examples of specific teaching methods and best practices of how it is used to enhance the effectiveness of online teaching in higher and postgraduate education. To perform most effectively in an online education context, every lecturer should use each level from the developed framework and each principle from the level. However, even a partial application of certain principles will increase the efficiency of the online teaching process. The suggested five-level framework of twelve principles will be helpful for lecturers, professors, and other academic staff of universities and institutes of higher and postgraduate education when providing online and distance education.
{"title":"HOW TO EMPOWER ONLINE TEACHING: 12 PRINCIPLES FOR HIGHER AND POSTGRADUATE EDUCATION","authors":"M. Byrka, I. Cherevko, Nataliia Yakubovska, I. Shorobura, Natalya Kurish","doi":"10.33407/itlt.v91i5.4989","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v91i5.4989","url":null,"abstract":"The global pandemic COVID-19, which began in 2020, has brought about new challenges to Ukraine’s higher and postgraduate education institutions. Despite the previous experience of providing online education courses, one of the main challenges to these institutions now remains to perform effective online teaching, which requires a proper theoretical and instructional basis. The study aims to outline efficient online teaching principles and best practices of how online teaching can provide effective interaction in the virtual online classroom with the aid of online learning management systems, online educational technologies, and digital learning tools. The article suggests a framework of twelve principles of effective online teaching determined for higher and postgraduate education that is deployed at five levels grouped according to specific online teaching issues (Level 0. Lecturer readiness, Level 1. Course planning, Level 2. Students’ facilitation, Level 3. Course content dissemination, and Level 4. Course feedback). Each identified principle at every level is covered with examples of specific teaching methods and best practices of how it is used to enhance the effectiveness of online teaching in higher and postgraduate education. To perform most effectively in an online education context, every lecturer should use each level from the developed framework and each principle from the level. However, even a partial application of certain principles will increase the efficiency of the online teaching process. The suggested five-level framework of twelve principles will be helpful for lecturers, professors, and other academic staff of universities and institutes of higher and postgraduate education when providing online and distance education.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"02 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86182953","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-31DOI: 10.33407/itlt.v91i5.4853
I.R. Krupnyk, Svetlana. I. Babatina, H. Krupnyk
The use of distance learning in the modern educational space of Zoom, Google Meet and other applications, as the main training format, has revealed a fairly large number of urgent challenges in terms of its effective use. The article outlines the difficulties of teaching online, which are noted by domestic and foreign researchers. It is noted that it is the subjective perception of distance learning by subjects of the educational process, in particular by applicants for higher education, that significantly affects the efficiency of knowledge assimilation. The attitude to distance learning of students of various professional fields has been investigated. The factors of positive and negative attitudes towards online learning are characterized. A statistically significant difference was revealed, and a comparative analysis and interpretation of differences between the indicators of satisfaction-dissatisfaction with distance education was carried out. It has been proven that the differences significantly depend on the professional orientation of the respondents. Taking into account the specifics of educational components will significantly affect the attitude of students to distance learning. In order to clarify the subjective attitude to online learning, to reduce the influence of the social environment, suggestion and attitudes, the respondents were offered, in addition to the authors’ questionnaire, the “Diary of emotions” questionnaire, which is used as a projective technique for studying the emotional state. It was revealed that the majority of applicants are dominated by a positive emotional state, but at the same time, the largest number of negative emotions from the list of negative emotions concerns precisely distance learning. Positive emotions are caused, as a rule, by situations of interpersonal communication with peers and this is an important factor that negatively affects the perception of learning, limiting direct, constant contacts with society. Among the prospects for further research, the importance of further studying the relationship of personal factors, in particular motivation and attitudes towards distance education, was noted.
{"title":"FEATURES OF PERCEPTION OF APPLICANTS TO HIGHER EDUCATION DISTANCE LEARNING","authors":"I.R. Krupnyk, Svetlana. I. Babatina, H. Krupnyk","doi":"10.33407/itlt.v91i5.4853","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v91i5.4853","url":null,"abstract":"The use of distance learning in the modern educational space of Zoom, Google Meet and other applications, as the main training format, has revealed a fairly large number of urgent challenges in terms of its effective use. The article outlines the difficulties of teaching online, which are noted by domestic and foreign researchers. It is noted that it is the subjective perception of distance learning by subjects of the educational process, in particular by applicants for higher education, that significantly affects the efficiency of knowledge assimilation. The attitude to distance learning of students of various professional fields has been investigated. The factors of positive and negative attitudes towards online learning are characterized. A statistically significant difference was revealed, and a comparative analysis and interpretation of differences between the indicators of satisfaction-dissatisfaction with distance education was carried out. It has been proven that the differences significantly depend on the professional orientation of the respondents. Taking into account the specifics of educational components will significantly affect the attitude of students to distance learning.\u0000In order to clarify the subjective attitude to online learning, to reduce the influence of the social environment, suggestion and attitudes, the respondents were offered, in addition to the authors’ questionnaire, the “Diary of emotions” questionnaire, which is used as a projective technique for studying the emotional state. It was revealed that the majority of applicants are dominated by a positive emotional state, but at the same time, the largest number of negative emotions from the list of negative emotions concerns precisely distance learning. Positive emotions are caused, as a rule, by situations of interpersonal communication with peers and this is an important factor that negatively affects the perception of learning, limiting direct, constant contacts with society. Among the prospects for further research, the importance of further studying the relationship of personal factors, in particular motivation and attitudes towards distance education, was noted.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"122 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90271401","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：