Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.3(3)-150
A. Y. Butko, D. Voronenko
Вступ. Планування сім’ї включає в себе попередження небажаної вагітності, вільний вибір кількості дітей та часу їх народження залежно від віку і здоров’я батьків. З метою подолання кризових тенденцій, що перешкоджають відтворенню населення, урядом країни прийнята Національна програма планування сім’ї, яка спрямована на зміцнення здоров’я жінок дітородного віку та запобігання небажаній вагітності. Мета дослідження – ретроспективний аналіз репродуктивного здоров’я жінок з метою поліпшення демографічної ситуації в Україні та аналіз комплексу організаційних та практичних заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я жінок шляхом використання контрацептивних препаратів. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження є архівні наукові публікації Фармацевтичного журналу за 1959 - 2022 роки. Дослідження здійснювали з використанням методів контент-аналізу, історико-документального, узагальнення та систематизації даних. Результати. Проведений нами ретроспективний аналіз публікацій Фармацевтичного журналу з 1959 року щодо репродуктивного здоров’я жінок та планування сім’ї засвідчує важливість протизаплідних засобів, які пропонують відомі фармацевтичні компанії для попередження небажаної вагітності та зменшення кількості абортів, а також попередження деяких захворювань жіночих статевих органів. Важливе місце відіграє поінформованість жінок репродуктивного віку щодо сучасних методів контрацепції та просвітницька робота лікарів акушерів-гінекологів та фармацевтів. Експертна оцінка практичного арсеналу гормональних контрацептивів визначає показники попиту на дану групу засобів. На сучасному етапі системи планування сім’ї в Україні важливою є роль фармацевта у використанні гормональних контрацептивів та раціональному виборі методів контрацепції. Висновки. Проведено ретроспективний аналіз наукових публікацій Фармацевтичного журналу за 1959 - 2022 роки, узагальнено та систематизовано дані літератури, що знайшли своє відображення у 10 наукових статтях. Виявлено, що репродуктивне здоров’я є важливим показником сприятливих демографічних перспектив нації. Дані ретроспективного аналізу дають можливість оцінити стан здоров’я жінки на етапі попередження небажаної вагітності шляхом використання контрацептивних засобів. Показано, що альтернативою аборту можна вважати контрацепцію, яка дасть можливість не переривати, а попереджувати небажану вагітність. З прагматичного погляду охорони здоров’я використання оральних контрацептивів є доцільним у сучасній системі планування сім’ї в Україні, яке сприяє зниженню материнської і дитячої смертності, профілактиці захворювань, що передаються статевим шляхом та збереженню здоров'я населення.
{"title":"Ретроспективний аналіз наукових публікацій фармацевтичного журналу за 1959 – 2022 рр. щодо проблеми репродуктивного здоров’я жінок (повідомлення 1: контрацепції та контрацептивні препарати)","authors":"A. Y. Butko, D. Voronenko","doi":"10.46847/ujmm.2022.3(3)-150","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.3(3)-150","url":null,"abstract":"Вступ. Планування сім’ї включає в себе попередження небажаної вагітності, вільний вибір кількості дітей та часу їх народження залежно від віку і здоров’я батьків. З метою подолання кризових тенденцій, що перешкоджають відтворенню населення, урядом країни прийнята Національна програма планування сім’ї, яка спрямована на зміцнення здоров’я жінок дітородного віку та запобігання небажаній вагітності. \u0000Мета дослідження – ретроспективний аналіз репродуктивного здоров’я жінок з метою поліпшення демографічної ситуації в Україні та аналіз комплексу організаційних та практичних заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я жінок шляхом використання контрацептивних препаратів. \u0000Матеріали та методи. Матеріалами дослідження є архівні наукові публікації Фармацевтичного журналу за 1959 - 2022 роки. Дослідження здійснювали з використанням методів контент-аналізу, історико-документального, узагальнення та систематизації даних. \u0000Результати. Проведений нами ретроспективний аналіз публікацій Фармацевтичного журналу з 1959 року щодо репродуктивного здоров’я жінок та планування сім’ї засвідчує важливість протизаплідних засобів, які пропонують відомі фармацевтичні компанії для попередження небажаної вагітності та зменшення кількості абортів, а також попередження деяких захворювань жіночих статевих органів. Важливе місце відіграє поінформованість жінок репродуктивного віку щодо сучасних методів контрацепції та просвітницька робота лікарів акушерів-гінекологів та фармацевтів. Експертна оцінка практичного арсеналу гормональних контрацептивів визначає показники попиту на дану групу засобів. На сучасному етапі системи планування сім’ї в Україні важливою є роль фармацевта у використанні гормональних контрацептивів та раціональному виборі методів контрацепції. \u0000Висновки. Проведено ретроспективний аналіз наукових публікацій Фармацевтичного журналу за 1959 - 2022 роки, узагальнено та систематизовано дані літератури, що знайшли своє відображення у 10 наукових статтях. Виявлено, що репродуктивне здоров’я є важливим показником сприятливих демографічних перспектив нації. Дані ретроспективного аналізу дають можливість оцінити стан здоров’я жінки на етапі попередження небажаної вагітності шляхом використання контрацептивних засобів. Показано, що альтернативою аборту можна вважати контрацепцію, яка дасть можливість не переривати, а попереджувати небажану вагітність. З прагматичного погляду охорони здоров’я використання оральних контрацептивів є доцільним у сучасній системі планування сім’ї в Україні, яке сприяє зниженню материнської і дитячої смертності, профілактиці захворювань, що передаються статевим шляхом та збереженню здоров'я населення.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43469014","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.3(3)-132
А. К. Sokolyuk, І. М. Tkachuk, О. М. Tkalenko
Мета. Провести комплексний аналіз показників захворюваності військовослужбовців Збройних сил України з приводу хвороб системи кровообігу з 2016 по 2020 рр. Матеріали та методи. Для досягнення мети вивчено показники захворюваності на хвороби системи кровообігу та їх динаміку у різного контингенту військовослужбовців з 2016 по 2020 рр.(за матеріалами звітної документації Міністерства оборони України – форма 2 МЕД – за 2016–2020 рр.). У дослідженні застосовано методи бібліографічний, статистичний, системного підходу та аналізу. Статистична обробка проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2007 та стандартного статистичного пакета STATISTICA 6,0. Результати. Захворюваність з приводу хвороб системи кровообігу у військовослужбовців Збройних Сил України зросла з 48,95 ‰ в 2016 році до 64,28 ‰ в 2019 р., зі зниженням показника до 57,85 ‰ в 2020 році, з середнім темпом приросту +5,19 % (найвищі показники у військовослужбовців строкової служби +16,8 % та військовослужбовців за контрактом +8,68 %). Загалом, в структурі захворюваності на хвороби системи кровообігу військовослужбовців першу рейтингову п'ятірку ввійшли: артеріальна гіпертензія (з середньозваженим показником 47,1±10,6 %: військовослужбовців офіцерського складу 58,8±13,2 % з середнім темпом приросту +1,34 %; контрактної служби 49,2±11,2 з середнім темпом приросту +4,55 %), «інші хвороби системи кровообігу» (19,0±4,3 %), геморой (9,8±2,19 %), варикозне розширення вен нижніх кінцівок (7,1±1,59 %) та ішемічна хвороба серця (5,3±1,19 %). У військовослужбовців строкової служби спостерігається зростання середнього темпу приросту артеріальної гіпертензії (+26,5 %), ішемічної хвороби серця (+202,97 %, з них стенокардія + 29,97 %), церебро-васкулярних захворювань (+54,5 %, з них гостре порушення мозкового кровообігу +45,4 %). Виявлено збільшення темпів приросту інфаркту міокарда: у військовослужбовців контрактної служби +64,9 % та офіцерського складу +27,5 %. У всіх контингентів військовослужбовців спостерігається зростання середніх темпів приросту ревматизму (зокрема, у військовослужбовців контрактної служби +741,3 %), хоча його питома вага в структурі захворюваності на хвороби системи кровообігу невелика (0,4±0,08). Висновки. Зростаючі показники первинної захворюваності на хвороби системи кровообігу у військовослужбовців всіх категорій, особливо строкової та контрактної служби, вимагає удосконалення медико-організаційних заходів профілактичної спрямованості в роботу лікувально-профілактичних закладів Міністерства оборони України.
{"title":"Комплексний аналіз показників захворюваності на хвороби системи кровообігу військовослужбовців Збройних Сил України","authors":"А. К. Sokolyuk, І. М. Tkachuk, О. М. Tkalenko","doi":"10.46847/ujmm.2022.3(3)-132","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.3(3)-132","url":null,"abstract":"Мета. Провести комплексний аналіз показників захворюваності військовослужбовців Збройних сил України з приводу хвороб системи кровообігу з 2016 по 2020 рр. \u0000Матеріали та методи. Для досягнення мети вивчено показники захворюваності на хвороби системи кровообігу та їх динаміку у різного контингенту військовослужбовців з 2016 по 2020 рр.(за матеріалами звітної документації Міністерства оборони України – форма 2 МЕД – за 2016–2020 рр.). У дослідженні застосовано методи бібліографічний, статистичний, системного підходу та аналізу. Статистична обробка проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2007 та стандартного статистичного пакета STATISTICA 6,0. \u0000Результати. Захворюваність з приводу хвороб системи кровообігу у військовослужбовців Збройних Сил України зросла з 48,95 ‰ в 2016 році до 64,28 ‰ в 2019 р., зі зниженням показника до 57,85 ‰ в 2020 році, з середнім темпом приросту +5,19 % (найвищі показники у військовослужбовців строкової служби +16,8 % та військовослужбовців за контрактом +8,68 %). Загалом, в структурі захворюваності на хвороби системи кровообігу військовослужбовців першу рейтингову п'ятірку ввійшли: артеріальна гіпертензія (з середньозваженим показником 47,1±10,6 %: військовослужбовців офіцерського складу 58,8±13,2 % з середнім темпом приросту +1,34 %; контрактної служби 49,2±11,2 з середнім темпом приросту +4,55 %), «інші хвороби системи кровообігу» (19,0±4,3 %), геморой (9,8±2,19 %), варикозне розширення вен нижніх кінцівок (7,1±1,59 %) та ішемічна хвороба серця (5,3±1,19 %). У військовослужбовців строкової служби спостерігається зростання середнього темпу приросту артеріальної гіпертензії (+26,5 %), ішемічної хвороби серця (+202,97 %, з них стенокардія + 29,97 %), церебро-васкулярних захворювань (+54,5 %, з них гостре порушення мозкового кровообігу +45,4 %). Виявлено збільшення темпів приросту інфаркту міокарда: у військовослужбовців контрактної служби +64,9 % та офіцерського складу +27,5 %. У всіх контингентів військовослужбовців спостерігається зростання середніх темпів приросту ревматизму (зокрема, у військовослужбовців контрактної служби +741,3 %), хоча його питома вага в структурі захворюваності на хвороби системи кровообігу невелика (0,4±0,08). \u0000Висновки. Зростаючі показники первинної захворюваності на хвороби системи кровообігу у військовослужбовців всіх категорій, особливо строкової та контрактної служби, вимагає удосконалення медико-організаційних заходів профілактичної спрямованості в роботу лікувально-профілактичних закладів Міністерства оборони України.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46376806","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.3(3)-056
V. V. Yakymets, I. V. Ogorodniychuk, A. M. Halushka
Мета роботи полягає у вивченні особливостей організаційної структури та функціонування санітарно-епідеміологічної служби Міністерства внутрішніх справ України та доцільності її реформування. Матеріали та методи. Нормативно-правові акти, що регламентують діяльність Служби превентивної медицини МВС України, публікації у відкритих джерелах інформації. Методи: бібліографічний, аналітичний, системного підходу та системного аналізу. Результати. У зв’язку з ліквідацією Державної санітарно-епідеміологічної служби України гостро постало питання щодо оновлення та законодавче закріплення системи епідеміологічного нагляду України. У ситуації, що склалася, проблема збереження та зміцнення здоров’я військовослужбовців стає пріоритетною. В результаті проведеного аналізу були визначені основні етапи реформування санітарно-епідеміологічної служби МВС України, вивчені сучасні особливості організації та здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду серед особового складу Міністерства внутрішніх справ України, були визначені структура, завдання та функції Центру превентивної медицини Міністерства внутрішніх справ. Висновки. Проведений аналіз чинних законодавчих актів, що регулюють сферу планування, організації та здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду, підтвердив доцільність реформування служби превентивної медицини та довів необхідність проведення комплексу заходів щодо нагляду за станом здоров`я військовослужбовців, станом середовища життєдіяльності та служби, його небезпечних та шкідливих факторів, що впливають або можуть впливати на здоров`я особового складу Міністерства внутрішніх справ України.
{"title":"Особливості організаційно-функціональної структури санітарно-епідеміологічної служби Міністерства внутрішніх справ України","authors":"V. V. Yakymets, I. V. Ogorodniychuk, A. M. Halushka","doi":"10.46847/ujmm.2022.3(3)-056","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.3(3)-056","url":null,"abstract":"Мета роботи полягає у вивченні особливостей організаційної структури та функціонування санітарно-епідеміологічної служби Міністерства внутрішніх справ України та доцільності її реформування. \u0000Матеріали та методи. Нормативно-правові акти, що регламентують діяльність Служби превентивної медицини МВС України, публікації у відкритих джерелах інформації. Методи: бібліографічний, аналітичний, системного підходу та системного аналізу. \u0000Результати. У зв’язку з ліквідацією Державної санітарно-епідеміологічної служби України гостро постало питання щодо оновлення та законодавче закріплення системи епідеміологічного нагляду України. У ситуації, що склалася, проблема збереження та зміцнення здоров’я військовослужбовців стає пріоритетною. В результаті проведеного аналізу були визначені основні етапи реформування санітарно-епідеміологічної служби МВС України, вивчені сучасні особливості організації та здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду серед особового складу Міністерства внутрішніх справ України, були визначені структура, завдання та функції Центру превентивної медицини Міністерства внутрішніх справ. \u0000Висновки. Проведений аналіз чинних законодавчих актів, що регулюють сферу планування, організації та здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду, підтвердив доцільність реформування служби превентивної медицини та довів необхідність проведення комплексу заходів щодо нагляду за станом здоров`я військовослужбовців, станом середовища життєдіяльності та служби, його небезпечних та шкідливих факторів, що впливають або можуть впливати на здоров`я особового складу Міністерства внутрішніх справ України.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45202058","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-02DOI: 10.46847/ujmm.2022.2(3)-113
G. V. Osyodlo, O. P. Shmatenko, G. Moroz, T. M. Ostaschenko, M. M. Seliuk, V. V. Osyodlo
Вступ. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) відноситься до найпоширеніших захворювань серед військовослужбовців. У структурі ГЕРХ у військовослужбовців у мирний період переважає неерозивна форма захворювання (87,4%) зі зростанням частки ерозивної форми під час проведення операції об՚єднаних сил (ООС) на Сході України та воєнного стану (92,4 %). Інгібітори протонної помпи (ІПП) виступають лідерами серед препаратів, які застосовують у лікуванні ГЕРХ. Їх ефективність доведена в контрольованих дослідженнях, проте вони відрізняються між собою за фармакокінетичними, фармакодинамічними властивостями та за клінічним ефектом, що залежить від хімічної структури. На сьогодні найбільш потужними кислотоінгібувальними засобами серед ІПП, які випускаються вітчизняним виробником, виступають рабепразол і езомепразол. Мета дослідження: оцінка клінічної та фармакоекономічної ефективності кислотосупресивної терапії ерозивної форми ГЕРХ препаратами вітчизняного виробника та впливу на бюджет Збройних Сил України застосування фармакоекономічно-доцільних схем лікування ГЕРХ. Матеріал та методи. Для досягнення поставленої мети застосовували бібліографічний метод – для дослідження стану забезпечення військовослужбовців сучасними засобами для лікування ерозивної форми ГЕРХ, місця і ролі фармакоекономічного аналізу (ФЕА) у системі медичної служби ЗСУ; математико-статистичний – для дослідження динаміки захворюваності військовослужбовців; методи „витратної вартості”, „вартісної ефективності” та „корисності витрат” – для вибору найбільш оптимальних схем лікування ГЕРХ за клінічними та фармакоекономічними показниками; описового моделювання – для визначення загальних витрат на забезпечення лікування ГЕРХ в умовах військово-медичної служби. Клінічні дослідження включали обстеження 40 хворих на ерозивну форму ГЕРХ, діагноз у яких підтверджено клінічним та ендоскопічним обстеженнями. Для експертної оцінки фармакоекономічної ефективності проводилось вивчення показників якості життя (ЯЖ) за опитувальником «SF-36 Health Status Survey». Результати. Запропоновано алгоритм оцінки медикаментозного забезпечення військовослужбовців (МЗВ) при ерозивній формі ГЕРХ з урахуванням показників ФЕА. ПоказAdd Contributorано клінічні та фармакоекономічні переваги переходу на ізомерні форми ІПП вітчизняного виробника при лікуванні ерозивної форми ГЕРХ. Встановлено, що фармакоекономічно обґрунтоване управління медичними і фінансовими ресурсами при організації лікування військовослужбовців, хворих на ерозивну форму ГЕРХ езомепразолом сприятиме підвищенню ефективності та якості лікування, уникненню невиправданих бюджетних витрат та потенційним економічним вигодам для медичної служби ЗСУ у найближчі 5 років у розмірі до 309 тис. грн. Висновки. Система управління МЗВ повинна враховувати фармакоекономічні параметри сучасних лікувальних систем. Формування переліку препаратів для лікування ГЕРХ, оптимальних з точки зору фармакоекономічного аналізу, сприятиме підвищенню ефективності та якості лікув
{"title":"Організаційні та фармакоекономічні аспекти медикаментозного супроводу військовослужбовців з ерозивною формою ГЕРХ у період воєнного стану","authors":"G. V. Osyodlo, O. P. Shmatenko, G. Moroz, T. M. Ostaschenko, M. M. Seliuk, V. V. Osyodlo","doi":"10.46847/ujmm.2022.2(3)-113","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.2(3)-113","url":null,"abstract":"Вступ. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) відноситься до найпоширеніших захворювань серед військовослужбовців. У структурі ГЕРХ у військовослужбовців у мирний період переважає неерозивна форма захворювання (87,4%) зі зростанням частки ерозивної форми під час проведення операції об՚єднаних сил (ООС) на Сході України та воєнного стану (92,4 %). Інгібітори протонної помпи (ІПП) виступають лідерами серед препаратів, які застосовують у лікуванні ГЕРХ. Їх ефективність доведена в контрольованих дослідженнях, проте вони відрізняються між собою за фармакокінетичними, фармакодинамічними властивостями та за клінічним ефектом, що залежить від хімічної структури. На сьогодні найбільш потужними кислотоінгібувальними засобами серед ІПП, які випускаються вітчизняним виробником, виступають рабепразол і езомепразол. \u0000Мета дослідження: оцінка клінічної та фармакоекономічної ефективності кислотосупресивної терапії ерозивної форми ГЕРХ препаратами вітчизняного виробника та впливу на бюджет Збройних Сил України застосування фармакоекономічно-доцільних схем лікування ГЕРХ. \u0000Матеріал та методи. Для досягнення поставленої мети застосовували бібліографічний метод – для дослідження стану забезпечення військовослужбовців сучасними засобами для лікування ерозивної форми ГЕРХ, місця і ролі фармакоекономічного аналізу (ФЕА) у системі медичної служби ЗСУ; математико-статистичний – для дослідження динаміки захворюваності військовослужбовців; методи „витратної вартості”, „вартісної ефективності” та „корисності витрат” – для вибору найбільш оптимальних схем лікування ГЕРХ за клінічними та фармакоекономічними показниками; описового моделювання – для визначення загальних витрат на забезпечення лікування ГЕРХ в умовах військово-медичної служби. Клінічні дослідження включали обстеження 40 хворих на ерозивну форму ГЕРХ, діагноз у яких підтверджено клінічним та ендоскопічним обстеженнями. Для експертної оцінки фармакоекономічної ефективності проводилось вивчення показників якості життя (ЯЖ) за опитувальником «SF-36 Health Status Survey». \u0000Результати. Запропоновано алгоритм оцінки медикаментозного забезпечення військовослужбовців (МЗВ) при ерозивній формі ГЕРХ з урахуванням показників ФЕА. ПоказAdd Contributorано клінічні та фармакоекономічні переваги переходу на ізомерні форми ІПП вітчизняного виробника при лікуванні ерозивної форми ГЕРХ. Встановлено, що фармакоекономічно обґрунтоване управління медичними і фінансовими ресурсами при організації лікування військовослужбовців, хворих на ерозивну форму ГЕРХ езомепразолом сприятиме підвищенню ефективності та якості лікування, уникненню невиправданих бюджетних витрат та потенційним економічним вигодам для медичної служби ЗСУ у найближчі 5 років у розмірі до 309 тис. грн. \u0000Висновки. Система управління МЗВ повинна враховувати фармакоекономічні параметри сучасних лікувальних систем. Формування переліку препаратів для лікування ГЕРХ, оптимальних з точки зору фармакоекономічного аналізу, сприятиме підвищенню ефективності та якості лікув","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45687164","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.2(3)-019
S. Kalashchenko, A. M. Hrynzovskyi
Вступ. В умовах підготовки фахівців які будуть приймати участь в бойових діях, перед нами гостро постає питання формування стресостійкості для них, їх соціально-психологічної адаптації на етапі навчання в закладі вищої освіти. На прикладі курсантів Національної академії Національної гвардії України (НАНГУ) нами було проведено психологічне та психофізіологічне обстеження респондентів. Одним із результатів досліджень було визначенням копінгів, які найчастіше використовують респонденти для подолання стресової напруги, яка була змодельована за допомогою імерсійних технологій. Мета. Визначення відмінностей в копінг-стратегіях у курсантів Національної академії Національної гвардії України з низькою та високою стресостійкістю. Матеріали та методи. З вересня по жовтень 2021 року було обстежено 88 курсантів НАНГУ. Обстеження проводилося з використанням автоматизованого психодіагностичного комплексу «Психологічна безпека особистості». Був проведений кластерний аналіз для врахування фізіологічної складової у формуванні типів адаптації, а також був врахований психофізіологічний показник «Стійкість до стресових умов», на основі чого було виділено три групи. Статистичний аналіз отриманої інформації проводився з використанням ліцензійного статистичного пакету IBM SPSS Statistics Base v.22. Результати. При проведеному аналізі було виявлено, що групи курсантів 1 та 2 мають ієрархічність серед копінгів, в той час як в групі 3 вона була відсутньою (переважно всі копінг-стратегії коливались в межах 6-8 балів). Це свідчить, що курсанти в групі 3 частково надавали інформацію, яка не відповідала дійсності. У групах курсантів 2 та 3 спостерігати пріоритет дій над процесами когнітивної адаптації та використанням копінгів для активного подолання наслідків негативної ситуації. Так, в загальній групі респондентів копінг-стратегія «Активне подолання» була найбільш вираженою (12,11±3,01). Висновки. Курсанти НАНГУ з високою на відмінну від курсантів з низькою стійкістю до стресових займають більш активну позицію у подоланні проблемних ситуацій та активно використовують копінги «Активне подолання», «Позитивне переформулювання і особистісне зростання», «Планування» для зменшення стресової напруги під час навчання.
输入在培训即将参加战斗的专家的背景下，我们有一个尖锐的问题，即如何为他们形成压力，他们在高等教育学习阶段的社会心理适应。例如，乌克兰国民警卫队国家学院对选民进行了心理和心理跟踪。研究结果之一是确定了组件最常用的副本，以克服使用经验技术修改的应力。目标乌克兰低压力和高压力国民警卫队学院课程中复制策略差异的确定。材料和方法。2021年9月至10月，共观察了88个NANGA课程。观察是使用自动化的心理复合体“人的心理安全”进行的。进行了课堂分析，以计算适应类型公式中的生理成分，还考虑了心理指标“压力稳定性”在此基础上选择了三组。使用IBM SPSS Statistics Base v.22许可证统计包对收到的信息进行统计分析。后果分析发现，光标组1和2在副本之间具有层次结构，而在第3组中没有层次结构（大多数副本的得分在6到8分之间）。这表明第三组的课程提供了与事实不符的部分信息。在课程第2组和第3组中，观察行动优先于认知适应过程，并使用副本积极应对不良事件。是的，在整个复制人组中，“积极战斗”策略最为明显（12.11±3.01）。后果与低压力课程相比，NANGA课程更积极地解决问题，并积极使用“主动解决”副本，“积极的转变和个人成长”，“计划”以减轻学习期间的压力。
{"title":"Особливості копінг-стратегій курсантів Національної академії Національної гвардії України з різними типами соціально-психологічної адаптації","authors":"S. Kalashchenko, A. M. Hrynzovskyi","doi":"10.46847/ujmm.2022.2(3)-019","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.2(3)-019","url":null,"abstract":" \u0000Вступ. В умовах підготовки фахівців які будуть приймати участь в бойових діях, перед нами гостро постає питання формування стресостійкості для них, їх соціально-психологічної адаптації на етапі навчання в закладі вищої освіти. На прикладі курсантів Національної академії Національної гвардії України (НАНГУ) нами було проведено психологічне та психофізіологічне обстеження респондентів. Одним із результатів досліджень було визначенням копінгів, які найчастіше використовують респонденти для подолання стресової напруги, яка була змодельована за допомогою імерсійних технологій. \u0000Мета. Визначення відмінностей в копінг-стратегіях у курсантів Національної академії Національної гвардії України з низькою та високою стресостійкістю. \u0000Матеріали та методи. З вересня по жовтень 2021 року було обстежено 88 курсантів НАНГУ. Обстеження проводилося з використанням автоматизованого психодіагностичного комплексу «Психологічна безпека особистості». Був проведений кластерний аналіз для врахування фізіологічної складової у формуванні типів адаптації, а також був врахований психофізіологічний показник «Стійкість до стресових умов», на основі чого було виділено три групи. Статистичний аналіз отриманої інформації проводився з використанням ліцензійного статистичного пакету IBM SPSS Statistics Base v.22. \u0000Результати. При проведеному аналізі було виявлено, що групи курсантів 1 та 2 мають ієрархічність серед копінгів, в той час як в групі 3 вона була відсутньою (переважно всі копінг-стратегії коливались в межах 6-8 балів). Це свідчить, що курсанти в групі 3 частково надавали інформацію, яка не відповідала дійсності. У групах курсантів 2 та 3 спостерігати пріоритет дій над процесами когнітивної адаптації та використанням копінгів для активного подолання наслідків негативної ситуації. Так, в загальній групі респондентів копінг-стратегія «Активне подолання» була найбільш вираженою (12,11±3,01). \u0000Висновки. Курсанти НАНГУ з високою на відмінну від курсантів з низькою стійкістю до стресових займають більш активну позицію у подоланні проблемних ситуацій та активно використовують копінги «Активне подолання», «Позитивне переформулювання і особистісне зростання», «Планування» для зменшення стресової напруги під час навчання.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46484104","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.2(3)-055
O. V. Kozishkurt, M. I. Holubiatnykov, S. Doan, O. Ivanko, K. O. Talalayev, A. Savchuk, V. R. Haydey
Мета: встановити причини високого рівня захворюваності на інфекційні хвороби з фекально-оральним механізмом на півдні України. Методи дослідження: епідеміологічного аналізу, описово-аналітичний, вірусологічні, бактеріологічні, серологічні та статистичні. Результати досліджень. При порівняльному вивченні проявів епідемічного процесу групи інфекційних хвороб з фекально-оральним механізмом передачі установлено еволюційні зміни та високий рівень його інтенсивності, як в Україні, так і в регіоні Північно-західного Причорномор’я, до якого відносять Миколаївську, Одеську та Херсонську області. Загалом на території України відбулось зменшення питомої ваги гострих кишкових інфекцій зі встановленим збудником у 1,2 рази, дизентерії –у 3 рази, збільшення – гострих кишкових інфекцій з невстановленим збудником та ротавірусної інфекції у 1,2 та у 1,8 разів відповідно. Відзначено вірогідно вищий (t=13,61; p <0,001) рівень захворюваності на ГКІ серед населення регіону (506,63±29,64) о/оооо у порівнянні із показниками у країні (268,03±11,39) о/оооо. Встановлено виражену тенденцію до спаду захворюваності на шигельоз, як у державі (з 4,31 о/оооо у 2010 р. до 1,97 о/оооо у 2018 р.), так і в регіоні (з 9,02 о/оооо у 2010 р. до 2,39 о/оооо у 2018 р.). У регіоні відзначено тенденцію до зросту захворюваності на сальмонельоз (з 17,60 о/оооо у 2010 р. до 20,28 о/оооо у 2018 р.), та стабільно низький рівень захворюваності на ієрсиніоз, як серед населення України (0,22±0,20) о/оооо, так і – регіону (0,31±0,04) о/оооо. Відбувався постійний зріст захворюваності на РВІ, як на території країни (з 14,71 о/оооо у 2010 р. до 31,30 о/оооо у 2018 р.), так і регіону (з 20,92 о/оооо у 2010 р. до 36,36 о/оооо у 2018 р.) з двома періодичними підйомами (у 2014 та 2017 рр.). В цей час в Одеській області відбулась зміна домінуючого генотипу ротавірусу (у 2013 р. (G4P[8] – (58,80±4,87) %, у 2014 р. циркулювали три генетичних варіанти: G2P[4] (32,0±4,59) %, G4P[8] (31,0±4,56) % і G1P[8] (30,1±4,52) %, у 2017 р. домінував G1P[8] (66,7±4,91) %. На вказаній території постійно відбувається зміна домінуючих геноваріантів ротавірусів: G1P[8], G3P[8] та G4P[8], що супроводжується циклічним (2-3 роки) підйомом захворюваності на РВІ серед дітей до 5 років (r=0,68; р<0,01), що пояснюється природним формуванням «сприйнятливого прошарку». Висновки. У період 2010-2018 рр. відзначено зростання інтенсивності ЕП ГКІ як в Україні, так і у регіоні Північно-західного Причорномор’я, де питома вага захворюваності склала майже 1/5 частину від загальнодержавної і була достовірно вищою (p<0,001). На прикладі Одеській області показано етіологічну структуру ГКІ зі встановленим збудником, у дітей виявлено «витіснення» патогенних бактерійних збудників умовно-патогенними та ротавірусами. Комплексний підхід у діагностиці, а також застосування сучасних ПЛР-методів дослідження підвищує ефективність етіологічної діагностики збудників ГКІ. На прикладі регіону показано, що при застосуванні і бактеріологічного метод
{"title":"Стан проблеми інфекційних хвороб з фекально-оральним механізмом передачі на півдні України","authors":"O. V. Kozishkurt, M. I. Holubiatnykov, S. Doan, O. Ivanko, K. O. Talalayev, A. Savchuk, V. R. Haydey","doi":"10.46847/ujmm.2022.2(3)-055","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.2(3)-055","url":null,"abstract":"Мета: встановити причини високого рівня захворюваності на інфекційні хвороби з фекально-оральним механізмом на півдні України. \u0000Методи дослідження: епідеміологічного аналізу, описово-аналітичний, вірусологічні, бактеріологічні, серологічні та статистичні. \u0000Результати досліджень. При порівняльному вивченні проявів епідемічного процесу групи інфекційних хвороб з фекально-оральним механізмом передачі установлено еволюційні зміни та високий рівень його інтенсивності, як в Україні, так і в регіоні Північно-західного Причорномор’я, до якого відносять Миколаївську, Одеську та Херсонську області. Загалом на території України відбулось зменшення питомої ваги гострих кишкових інфекцій зі встановленим збудником у 1,2 рази, дизентерії –у 3 рази, збільшення – гострих кишкових інфекцій з невстановленим збудником та ротавірусної інфекції у 1,2 та у 1,8 разів відповідно. Відзначено вірогідно вищий (t=13,61; p <0,001) рівень захворюваності на ГКІ серед населення регіону (506,63±29,64) о/оооо у порівнянні із показниками у країні (268,03±11,39) о/оооо. Встановлено виражену тенденцію до спаду захворюваності на шигельоз, як у державі (з 4,31 о/оооо у 2010 р. до 1,97 о/оооо у 2018 р.), так і в регіоні (з 9,02 о/оооо у 2010 р. до 2,39 о/оооо у 2018 р.). У регіоні відзначено тенденцію до зросту захворюваності на сальмонельоз (з 17,60 о/оооо у 2010 р. до 20,28 о/оооо у 2018 р.), та стабільно низький рівень захворюваності на ієрсиніоз, як серед населення України (0,22±0,20) о/оооо, так і – регіону (0,31±0,04) о/оооо. Відбувався постійний зріст захворюваності на РВІ, як на території країни (з 14,71 о/оооо у 2010 р. до 31,30 о/оооо у 2018 р.), так і регіону (з 20,92 о/оооо у 2010 р. до 36,36 о/оооо у 2018 р.) з двома періодичними підйомами (у 2014 та 2017 рр.). В цей час в Одеській області відбулась зміна домінуючого генотипу ротавірусу (у 2013 р. (G4P[8] – (58,80±4,87) %, у 2014 р. циркулювали три генетичних варіанти: G2P[4] (32,0±4,59) %, G4P[8] (31,0±4,56) % і G1P[8] (30,1±4,52) %, у 2017 р. домінував G1P[8] (66,7±4,91) %. На вказаній території постійно відбувається зміна домінуючих геноваріантів ротавірусів: G1P[8], G3P[8] та G4P[8], що супроводжується циклічним (2-3 роки) підйомом захворюваності на РВІ серед дітей до 5 років (r=0,68; р<0,01), що пояснюється природним формуванням «сприйнятливого прошарку». \u0000Висновки. У період 2010-2018 рр. відзначено зростання інтенсивності ЕП ГКІ як в Україні, так і у регіоні Північно-західного Причорномор’я, де питома вага захворюваності склала майже 1/5 частину від загальнодержавної і була достовірно вищою (p<0,001). На прикладі Одеській області показано етіологічну структуру ГКІ зі встановленим збудником, у дітей виявлено «витіснення» патогенних бактерійних збудників умовно-патогенними та ротавірусами. Комплексний підхід у діагностиці, а також застосування сучасних ПЛР-методів дослідження підвищує ефективність етіологічної діагностики збудників ГКІ. На прикладі регіону показано, що при застосуванні і бактеріологічного метод","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47999976","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.2(3)-137
G. Zaychenko, D. Kozak
Мета. Сформувати перспективи розвитку системи фармаконагляду в педіатрії через вивчення та аналіз структури розподілу побічних реакцій на лікарські засоби серед дітей та підлітків. Матеріали і методи. Були використані загальнонаукові теоретичні методи (системний аналіз, узагальнення та системний підхід); бібліографічний метод (опрацювання наукової супутньої літератури з теми). Результати. За кордоном активно вивчаються показники частоти госпіталізацій серед пацієнтів дитячого та підліткового віку, що обумовлені ускладненнями фармакотерапії. В Чехії, серед інших країн, частота стаціонарного лікування дітей та підлітків, обумовлена розвитком побічних реакцій лікарських засобів (ПР ЛЗ), становить 2,2 %, у Великій Британії – 4 %, в Ірані – 4,1 %. Цей показник коливається від 0,4 % до 10,3 % у світі. До препаратів, що найчастіше призводять до розвитку ПР ЛЗ у дітей та підлітків, більшість авторів відносять вакцини та протимікробні ЛЗ, зокрема, антибіотики пеніцилінового ряду. Серед побічних реакцій ЛЗ найчастішою причиною звернення громадян по медичну допомогу були ускладнення, що розвиваються після прийому β-лактамних антибіотиків. Друге місце у структурі ЛЗ, прийом яких супроводжується розвитком ПР, займають переважно препарати на лікування захворювань нервової системи, зокрема антиконвульсанти. Висновок. Виявлено, що дані про безпеку ЛЗ для дітей часто обмежені, та носять контраверсійний характер стосовно вікових особливостей, тому постмаркетинговий нагляд стає фундаментальним, оскільки він часто є єдиним надійним методом оцінки безпеки ліків, перш за все, коли побічні реакції є рідкісними та необхідні великі вибірки пацієнтів для їх виявлення. В структурі розподілу побічних реакцій серед пацієнтів дитячого та підліткового віку переважають ураження шкіри або загальні розлади організму в середньому біля 30%, а 15-19 відсотків складають розлади з боку ШКТ або, порушення функції центральної та периферичної нервової системи. Показано, що майже третина госпіталізованих дітей і до 90 % немовлят отримують ліки нерегламентовано, а це, в свою чергу потребує належного розвитку системи фармаконагляду в педіатрії, яка повинна мати можливість покладатися на адекватну інфраструктуру, засновану на електронних мережах, формування регіонального співробітництва та партнерства.
{"title":"Перспективи розвитку системи фармаконагляду в педіатрії на основі вивчення особливостей побічних реакцій на лікарські засоби серед дітей та підлітків","authors":"G. Zaychenko, D. Kozak","doi":"10.46847/ujmm.2022.2(3)-137","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.2(3)-137","url":null,"abstract":"Мета. Сформувати перспективи розвитку системи фармаконагляду в педіатрії через вивчення та аналіз структури розподілу побічних реакцій на лікарські засоби серед дітей та підлітків. \u0000Матеріали і методи. Були використані загальнонаукові теоретичні методи (системний аналіз, узагальнення та системний підхід); бібліографічний метод (опрацювання наукової супутньої літератури з теми). \u0000Результати. За кордоном активно вивчаються показники частоти госпіталізацій серед пацієнтів дитячого та підліткового віку, що обумовлені ускладненнями фармакотерапії. В Чехії, серед інших країн, частота стаціонарного лікування дітей та підлітків, обумовлена розвитком побічних реакцій лікарських засобів (ПР ЛЗ), становить 2,2 %, у Великій Британії – 4 %, в Ірані – 4,1 %. Цей показник коливається від 0,4 % до 10,3 % у світі. До препаратів, що найчастіше призводять до розвитку ПР ЛЗ у дітей та підлітків, більшість авторів відносять вакцини та протимікробні ЛЗ, зокрема, антибіотики пеніцилінового ряду. Серед побічних реакцій ЛЗ найчастішою причиною звернення громадян по медичну допомогу були ускладнення, що розвиваються після прийому β-лактамних антибіотиків. Друге місце у структурі ЛЗ, прийом яких супроводжується розвитком ПР, займають переважно препарати на лікування захворювань нервової системи, зокрема антиконвульсанти. \u0000Висновок. Виявлено, що дані про безпеку ЛЗ для дітей часто обмежені, та носять контраверсійний характер стосовно вікових особливостей, тому постмаркетинговий нагляд стає фундаментальним, оскільки він часто є єдиним надійним методом оцінки безпеки ліків, перш за все, коли побічні реакції є рідкісними та необхідні великі вибірки пацієнтів для їх виявлення. В структурі розподілу побічних реакцій серед пацієнтів дитячого та підліткового віку переважають ураження шкіри або загальні розлади організму в середньому біля 30%, а 15-19 відсотків складають розлади з боку ШКТ або, порушення функції центральної та периферичної нервової системи. Показано, що майже третина госпіталізованих дітей і до 90 % немовлят отримують ліки нерегламентовано, а це, в свою чергу потребує належного розвитку системи фармаконагляду в педіатрії, яка повинна мати можливість покладатися на адекватну інфраструктуру, засновану на електронних мережах, формування регіонального співробітництва та партнерства.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44901397","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.2(3)-102
V. Kalnysh, A. Shvets, O. Maltsev
Вступ. Аналіз ведення воєнних кампаній останніх років показує, як надзвичайно ефективно може використовуватися безпілотна авіація, оператором якої є людина. Тому вивчення умов праці операторів безпілотних авіаційних комплексів (БпАК), поглиблений аналіз впливу умов професійного середовища на їх організм має велике значення для розроблення комплексу заходів спрямованих на підтримку їх тривалого професійного здоров’я та високої обороноздатності країни. Мета. Виділити інформативні показники кліматичних та мікрокліматичних умов праці зовнішніх пілотів БпАК І класу «Легкі» і встановити рівень відчуття їх впливу на організм операторів. Матеріали та методи. Досліджено 41 військовослужбовців - чоловіків 20-35 років, які мали досвід управління БпАК І класу «Легкі» та залучались до виконання широкого спектру професійних завдань. За спеціально розробленою анкетою, що віддзеркалювала питання щодо відчуття впливу кліматичних та мікрокліматичних факторів під час їх професійної діяльності, було проведено оцінювання їх впливу за 100 бальною шкалою на функціональний стан (було враховано основні чинники клімату та мікроклімату, що можуть позначитись на надійності виконання функціональних обов’язків операторів БпАК). Статистичний аналіз даних було проведено з залученням методів параметричної (t-критерій Стьюдента) статистики, кластерного та факторного аналізу з допомогою пакету програм STATISTICA 13.3. Результати. Показано, що різні компоненти умов праці неоднаково діють на функціональний стан зовнішніх пілотів (операторів) БпАК. Зміна цього стану формує відчуття дії компонентів умов праці. Навіть поверховий змістовний аналіз кількісних оцінок відчуттів групи операторів безпілотних літальних апаратів (БпЛА) свідчить про суттєву неоднорідність отриманих оцінок. Одна частина цієї групи має порівняно низькі оцінки відчуттів, а інша – досить великі. Для підтвердження сформульованої гіпотези до всього масиву даних було застосовано кластерний аналіз (метод k-середніх). За переважною більшістю оцінок відчуттів їх кількісні значення мають велику достовірну різницю між середніми величинами виділених груп “гіперчутливих” та “гіпочутливих”. З допомогою факторного аналізу виявлено наявність специфічних прихованих факторів, які сприяють формуванню відповідного функціонально стану за різними механізмами в кожній з досліджених груп. Висновки. Виділені групи “гіперчутливих” та “гіпочутливих” військовослужбовців щодо впливу умов професійного середовища, що корінним чином відрізняються між собою не тільки рівнем чутливості до впливу його компонентів, а й суттєво різними механізмами, які сприяють формуванню їх функціонального стану та поведінки при реалізації керування польотом БпЛА. Виділено два прихованих фактори, що сприяють формуванню якості управляння літальним апаратом та функціонального стану «гіперчутливих» операторів БпАК, перший з них (F↑1 - фактор «погодних умов») описує 26,1% дисперсії аналізованих даних, другий прихований фактор (F↑2 - фактор «стабілізуючий») поя
{"title":"Особливості відчуття впливу кліматичних та мікрокліматичних умов професійного середовища зовнішніх пілотів безпілотних авіаційних комплексів","authors":"V. Kalnysh, A. Shvets, O. Maltsev","doi":"10.46847/ujmm.2022.2(3)-102","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.2(3)-102","url":null,"abstract":"Вступ. Аналіз ведення воєнних кампаній останніх років показує, як надзвичайно ефективно може використовуватися безпілотна авіація, оператором якої є людина. Тому вивчення умов праці операторів безпілотних авіаційних комплексів (БпАК), поглиблений аналіз впливу умов професійного середовища на їх організм має велике значення для розроблення комплексу заходів спрямованих на підтримку їх тривалого професійного здоров’я та високої обороноздатності країни. \u0000Мета. Виділити інформативні показники кліматичних та мікрокліматичних умов праці зовнішніх пілотів БпАК І класу «Легкі» і встановити рівень відчуття їх впливу на організм операторів. \u0000Матеріали та методи. Досліджено 41 військовослужбовців - чоловіків 20-35 років, які мали досвід управління БпАК І класу «Легкі» та залучались до виконання широкого спектру професійних завдань. За спеціально розробленою анкетою, що віддзеркалювала питання щодо відчуття впливу кліматичних та мікрокліматичних факторів під час їх професійної діяльності, було проведено оцінювання їх впливу за 100 бальною шкалою на функціональний стан (було враховано основні чинники клімату та мікроклімату, що можуть позначитись на надійності виконання функціональних обов’язків операторів БпАК). Статистичний аналіз даних було проведено з залученням методів параметричної (t-критерій Стьюдента) статистики, кластерного та факторного аналізу з допомогою пакету програм STATISTICA 13.3. \u0000Результати. Показано, що різні компоненти умов праці неоднаково діють на функціональний стан зовнішніх пілотів (операторів) БпАК. Зміна цього стану формує відчуття дії компонентів умов праці. Навіть поверховий змістовний аналіз кількісних оцінок відчуттів групи операторів безпілотних літальних апаратів (БпЛА) свідчить про суттєву неоднорідність отриманих оцінок. Одна частина цієї групи має порівняно низькі оцінки відчуттів, а інша – досить великі. Для підтвердження сформульованої гіпотези до всього масиву даних було застосовано кластерний аналіз (метод k-середніх). За переважною більшістю оцінок відчуттів їх кількісні значення мають велику достовірну різницю між середніми величинами виділених груп “гіперчутливих” та “гіпочутливих”. З допомогою факторного аналізу виявлено наявність специфічних прихованих факторів, які сприяють формуванню відповідного функціонально стану за різними механізмами в кожній з досліджених груп. \u0000Висновки. Виділені групи “гіперчутливих” та “гіпочутливих” військовослужбовців щодо впливу умов професійного середовища, що корінним чином відрізняються між собою не тільки рівнем чутливості до впливу його компонентів, а й суттєво різними механізмами, які сприяють формуванню їх функціонального стану та поведінки при реалізації керування польотом БпЛА. Виділено два прихованих фактори, що сприяють формуванню якості управляння літальним апаратом та функціонального стану «гіперчутливих» операторів БпАК, перший з них (F↑1 - фактор «погодних умов») описує 26,1% дисперсії аналізованих даних, другий прихований фактор (F↑2 - фактор «стабілізуючий») поя","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42436919","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.2(3)-120
M. P. Boichak, B. V. Yurchenko, V. M. Moshkivskyi, O. O. Fedorova
Вступ. Провідною причиною смерті у всьому світі є травма, включаючи вогнепальну, від якої щорічно помирає близько 5,8 млн людей. Зокрема, за підрахунками Управління Верховного комісара ООН з прав людини, з початку повномасштабної війни росії проти України за 3 місяці конфлікту вже загинуло 8189 цивільних, з них 3838 були вбиті, а 4351 поранені. Гостра неконтрольована масивна крововтрата – основне ускладнення і причина смерті у пацієнтів з травмами. Згідно з даними, 50% пацієнтів не отримують своєчасну медичну допомогу і помирають ще до госпіталізації, а 30 % гинуть у найближчі дві години після транспортування у відділення інтенсивної терапії. Зважаючи на вищезазначене, виникла необхідність впровадити протокол, який давав би можливість запобігти значній летальності у таких пацієнтів. Damage control resuscitation (DCR) (інтенсивна терапія контролю пошкоджень) – це сучасна реанімаційна стратегія лікування масивної крововтрати у травмованих пацієнтів. Основні принципи DCR включають: допустиму гіпотензію, рестриктивну інфузійну терапію, ранню гемотрансфузію, гемостатичну реанімацію і емпіричне застосування транексамової кислоти (Tranexamic acid, ТХА), профілактику/корекцію ацидозу та гіпотермії, Damage Control Surgery (DCS) та інші. Мета дослідження. Проаналізувати сучасні дані щодо застосування стратегії DCR для оптимізації реанімаційних заходів у пацієнтів із травмами та зменшення летальності від неконтрольованих кровотеч. Матеріали та методи. Для отримання релевантної інформації щодо сучасного ведення пацієнтів із травмами відповідно до стратегії DCR використовувалися дані оглядових статей, клінічних досліджень, оригінальних статей, клінічних рекомендацій у таких світових інформаційних ресурсах: PubMed, Scopus, Web of Science, Elsevier, ResearchGate, Cochrane Library, Science Direct, Free Medical Journals. Застосовувалися такі методи дослідження, як: історичний, бібліосемантичний, порівняльного аналізу та системного підходу. Результати. У такої групи пацієнтів рекомендовано тримати показник систолічного артеріального тиску (САТ) від 80 до 100 мм рт. ст. Рестриктивна інфузійна терапія передбачає відстрочення або обмеження обсягу інфузій колоїдів та кристалоїдів для забезпечення надійного гемостазу та запобігання коагулопатії розведення. Наступною ключовою і важливою частиною протоколу DCR є раннє застосування препаратів крові, не враховуючи показники гемоглобіну. При відсутності контролю за кровотечою додатково проводять трансфузію плазми, тромбоцитів та еритроцитів у співвідношенні 1:1:1 або свіжої цільної крові, що визнано оптимальним методом для відновлення втрат при кровотечі навіть на догоспітальному етапі. Емпіричне застосування ТХА зменшує летальність у пацієнтів із крововтратою у порівнянні з плацебо. Концепція DCR визнає, що одночасне застосування стратегії DCR разом із DCS дає можливість отримати найкращі результати у лікуванні пацієнтів із кровотечами внаслідок травм. Висновки. Проаналізовано сучасні дані щодо застосування інтенсивн
输入全球死亡的主要原因是创伤，包括一名消防员每年造成约580万人死亡。特别是，据联合国人权事务高级专员行政当局称，自俄罗斯对乌克兰发动全面战争以来，已有8189名平民在三个月的冲突中丧生，其中3838人死亡，4351人受伤。宿主失控的大量失血是创伤患者的主要并发症和死亡原因。根据数据，50%的患者没有得到及时的医疗护理，在住院前死亡，30%的患者在被送往重症监护室后的两小时内死亡。鉴于上述情况，有必要实施一项方案，以防止此类患者出现严重死亡。损伤控制复苏（DCR）是一种治疗受伤患者大量失血的现代复苏策略。DCR的主要原理包括：低血压、限制性输液治疗、早期输血、止血再通和透明酸（氨甲环酸，TA），[UNK]预防/纠正酸中毒和体温过低、损伤控制手术（DCS）等。研究目的。分析目前使用DCR策略优化创伤患者再动画的数据，并降低未控制出血的死亡率。材料和方法。根据DCR策略，关于受伤患者当前行为的相关信息，使用了参考文献、临床研究、原始文章，以下全球信息来源的临床建议：PubMed、Scopus、Web of Science、Elsevier、ResearchGate、Cochrane Library、Science Direct、免费医学期刊。研究方法主要有：历史方法、文献语义方法、比较分析方法和系统方法。后果在这组患者中，建议将收缩压指数保持在80至100毫升。圣。限制性输注治疗包括减少或限制choloids和晶体的输注量，以提供可靠的止血作用并防止溶液凝结。DCR方案的下一个关键和重要部分是在不考虑血红蛋白的情况下尽早使用血液制品。在没有血液控制的情况下，将血浆、血小板和红细胞输注添加到1:1:1的比例或新鲜全血，-这被认为是即使在医院阶段也能恢复出血损失的最佳方法。与安慰剂相比，THA的经验应用降低了失血患者的死亡率。DCR概念承认，DCR策略与DCS的联合使用可以在治疗创伤出血患者方面取得最佳效果。后果目前对包括严重枪伤在内的严重损伤重症监护的使用数据进行了分析，为了优化创伤患者的再活动，并降低不受控制的出血造成的死亡率。研究表明，使用DCR的策略不仅仅是一种方法或治疗，而是一种将重症监护和手术辅助相结合的多成分策略。这是一种专注于低血压、限制性输液治疗、早期住院、止血再活化和THA经验应用的策略，预防/纠正酸中毒和体温过低。强调DCR与RDCR（在医院层面）联合应用的及时和正确性提高了生存率，缩短了重症监护的病程，此类患者的远程并发症发生率和致死率。
{"title":"Розвиток принципів лікування пацієнтів з вогнепальними пораненнями відповідно сучасної стратегії Damage Control Resuscitation","authors":"M. P. Boichak, B. V. Yurchenko, V. M. Moshkivskyi, O. O. Fedorova","doi":"10.46847/ujmm.2022.2(3)-120","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.2(3)-120","url":null,"abstract":"Вступ. Провідною причиною смерті у всьому світі є травма, включаючи вогнепальну, від якої щорічно помирає близько 5,8 млн людей. Зокрема, за підрахунками Управління Верховного комісара ООН з прав людини, з початку повномасштабної війни росії проти України за 3 місяці конфлікту вже загинуло 8189 цивільних, з них 3838 були вбиті, а 4351 поранені. Гостра неконтрольована масивна крововтрата – основне ускладнення і причина смерті у пацієнтів з травмами. Згідно з даними, 50% пацієнтів не отримують своєчасну медичну допомогу і помирають ще до госпіталізації, а 30 % гинуть у найближчі дві години після транспортування у відділення інтенсивної терапії. Зважаючи на вищезазначене, виникла необхідність впровадити протокол, який давав би можливість запобігти значній летальності у таких пацієнтів. Damage control resuscitation (DCR) (інтенсивна терапія контролю пошкоджень) – це сучасна реанімаційна стратегія лікування масивної крововтрати у травмованих пацієнтів. Основні принципи DCR включають: допустиму гіпотензію, рестриктивну інфузійну терапію, ранню гемотрансфузію, гемостатичну реанімацію і емпіричне застосування транексамової кислоти (Tranexamic acid, ТХА), профілактику/корекцію ацидозу та гіпотермії, Damage Control Surgery (DCS) та інші. \u0000Мета дослідження. Проаналізувати сучасні дані щодо застосування стратегії DCR для оптимізації реанімаційних заходів у пацієнтів із травмами та зменшення летальності від неконтрольованих кровотеч. \u0000Матеріали та методи. Для отримання релевантної інформації щодо сучасного ведення пацієнтів із травмами відповідно до стратегії DCR використовувалися дані оглядових статей, клінічних досліджень, оригінальних статей, клінічних рекомендацій у таких світових інформаційних ресурсах: PubMed, Scopus, Web of Science, Elsevier, ResearchGate, Cochrane Library, Science Direct, Free Medical Journals. Застосовувалися такі методи дослідження, як: історичний, бібліосемантичний, порівняльного аналізу та системного підходу. \u0000Результати. У такої групи пацієнтів рекомендовано тримати показник систолічного артеріального тиску (САТ) від 80 до 100 мм рт. ст. Рестриктивна інфузійна терапія передбачає відстрочення або обмеження обсягу інфузій колоїдів та кристалоїдів для забезпечення надійного гемостазу та запобігання коагулопатії розведення. Наступною ключовою і важливою частиною протоколу DCR є раннє застосування препаратів крові, не враховуючи показники гемоглобіну. При відсутності контролю за кровотечою додатково проводять трансфузію плазми, тромбоцитів та еритроцитів у співвідношенні 1:1:1 або свіжої цільної крові, що визнано оптимальним методом для відновлення втрат при кровотечі навіть на догоспітальному етапі. Емпіричне застосування ТХА зменшує летальність у пацієнтів із крововтратою у порівнянні з плацебо. Концепція DCR визнає, що одночасне застосування стратегії DCR разом із DCS дає можливість отримати найкращі результати у лікуванні пацієнтів із кровотечами внаслідок травм. \u0000Висновки. Проаналізовано сучасні дані щодо застосування інтенсивн","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43304718","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.46847/ujmm.2022.2(3)-025
Yu. M. Deputat, O. V. Rychka, O. V. Horishna, A. Zhaldak
Вступ. Стан здоров’я військовослужбовців є одним з вагомих чинників боєздатності військ. Важливими для оцінки стану здоров’я організованих колективів, в тому числі і військових, вважаються показники захворюваності. Аналіз захворюваності особового складу Сил спеціальних операцій Збройних Сил України та розробка на його основі дієвих профілактичних заходів (в тому числі забезпечення їх раціонального харчування) для зміцнення здоров’я та попередження розвитку патологічних станів є досить актуальним, оскільки дозволяє більш ефективно планувати та організовувати медичну допомогу військовослужбовцям. Мета. Визначити особливості стану здоров’я військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, які необхідно враховувати при корегуванні норм їх харчування. Матеріали та методи. Використані дані медичних звітів військових частин за формою 2/мед за 2020-2021 рр., що були отримані від Командування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, а також загальні медичні звіти за формою 2/мед Сил спеціальних операцій та Збройних Сил України за 2020-2021 рр., надані Командуванням Медичних сил Збройних Сил України. Результати. Встановлено, що узагальнені показники захворюваності серед офіцерського складу ССО у 2020-2021 роках на: хвороби органів дихання (719,53‰ та 660,36‰), гостру респіраторну хворобу COVID-19 (135,3‰ та 135,69‰), хвороби кістково-м’язової системи (168,46‰ та 179,28‰) перевищували відповідні узагальнені показники за ЗС України. Узагальнені показники захворюваності серед військовослужбовців військової служби за контрактом ССО у 2020-2021 роках на: хвороби органів дихання (798,14‰ та 790,07‰) та хвороби кістково-м’язової системи (247,39‰ та 241,28‰) перевищували відповідні узагальнені показники за ЗС України. Зафіксовані підвищені рівні травматизму, в першу чергу серед офіцерів, є ще однією особливістю проходження військової служби у ССО. При цьому результати аналізу середньодобового раціону харчування військовослужбовців військової служби за контрактом ССО ЗС України засвідчили про недостатній вміст в ньому вітамінів С (на 29%) та РР (на 9%) , а також зменшену кількість Са (кальцію) (на 27%) та J (йоду) (на 80%), що може мати негативні наслідки для здоров’я військовослужбовців. Висновки. Особливостями структури загальної захворюваності військовослужбовців досліджених військових частин ССО можна зазначити захворюваність з приводу хвороб органів дихання та хвороб кістково-м’язової системи, яка у 2020-2021 рр. перевищували узагальнені дані за Збройні Сили України. Також однією з характерних рис проходження військової служби у Силах спеціальних операцій є підвищені (в порівнянні з узагальненими даними за Збройні Сили України) рівні травматизму. При цьому в структурі травматизму серед військовослужбовців виявилася більша частка травм, пов’язаних з навчально-бойовою підготовкою. Отримані результати досліджень можуть стати підставою для корекції раціону харчування особового складу ССО ЗС України з метою оптимізації вмісту вітамінів
{"title":"Оцінка стану здоров’я військовослужбовців як один з етапів нормування їх харчування","authors":"Yu. M. Deputat, O. V. Rychka, O. V. Horishna, A. Zhaldak","doi":"10.46847/ujmm.2022.2(3)-025","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.2(3)-025","url":null,"abstract":"Вступ. Стан здоров’я військовослужбовців є одним з вагомих чинників боєздатності військ. Важливими для оцінки стану здоров’я організованих колективів, в тому числі і військових, вважаються показники захворюваності. Аналіз захворюваності особового складу Сил спеціальних операцій Збройних Сил України та розробка на його основі дієвих профілактичних заходів (в тому числі забезпечення їх раціонального харчування) для зміцнення здоров’я та попередження розвитку патологічних станів є досить актуальним, оскільки дозволяє більш ефективно планувати та організовувати медичну допомогу військовослужбовцям. \u0000Мета. Визначити особливості стану здоров’я військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, які необхідно враховувати при корегуванні норм їх харчування. \u0000Матеріали та методи. Використані дані медичних звітів військових частин за формою 2/мед за 2020-2021 рр., що були отримані від Командування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, а також загальні медичні звіти за формою 2/мед Сил спеціальних операцій та Збройних Сил України за 2020-2021 рр., надані Командуванням Медичних сил Збройних Сил України. \u0000Результати. Встановлено, що узагальнені показники захворюваності серед офіцерського складу ССО у 2020-2021 роках на: хвороби органів дихання (719,53‰ та 660,36‰), гостру респіраторну хворобу COVID-19 (135,3‰ та 135,69‰), хвороби кістково-м’язової системи (168,46‰ та 179,28‰) перевищували відповідні узагальнені показники за ЗС України. Узагальнені показники захворюваності серед військовослужбовців військової служби за контрактом ССО у 2020-2021 роках на: хвороби органів дихання (798,14‰ та 790,07‰) та хвороби кістково-м’язової системи (247,39‰ та 241,28‰) перевищували відповідні узагальнені показники за ЗС України. Зафіксовані підвищені рівні травматизму, в першу чергу серед офіцерів, є ще однією особливістю проходження військової служби у ССО. При цьому результати аналізу середньодобового раціону харчування військовослужбовців військової служби за контрактом ССО ЗС України засвідчили про недостатній вміст в ньому вітамінів С (на 29%) та РР (на 9%) , а також зменшену кількість Са (кальцію) (на 27%) та J (йоду) (на 80%), що може мати негативні наслідки для здоров’я військовослужбовців. \u0000Висновки. Особливостями структури загальної захворюваності військовослужбовців досліджених військових частин ССО можна зазначити захворюваність з приводу хвороб органів дихання та хвороб кістково-м’язової системи, яка у 2020-2021 рр. перевищували узагальнені дані за Збройні Сили України. Також однією з характерних рис проходження військової служби у Силах спеціальних операцій є підвищені (в порівнянні з узагальненими даними за Збройні Сили України) рівні травматизму. При цьому в структурі травматизму серед військовослужбовців виявилася більша частка травм, пов’язаних з навчально-бойовою підготовкою. Отримані результати досліджень можуть стати підставою для корекції раціону харчування особового складу ССО ЗС України з метою оптимізації вмісту вітамінів ","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47595653","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：