Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.29038/2524-2679-2022-02-144-151
Ірина Кіянка
Посилення ролі популістських слоганів свідчить про поступову втрату привабливості ліберальних та постліберальних рішень у сфері політики, економіки й культури, а особливо в ланці ідеології. Світовий досвід свідчить, що популістський рух активізувався в періоди, коли країни переживали переломні етапи своєї історії. За різких соціально-економічних зрушень, особливо тоді, коли ламалися старі засади, а нові ще не викреслювалися чітко і ясно, на політичну арену виходять популістські діячі, які пропонують швидкі й прості рішення. Тим паче, що досвід популістів заснований на буденному, безпосередньому сприйнятті навколишнього світу і його проблем, спрощених уявленнях про причинно-наслідкові зв’язки й стосунки громадського життя, популізм пропонує відповідно полегшені, часто бунтарські шляхи виходу зі складних ситуацій. І це видається привабливим розв’язанням начебто соціально-економічних проблем, проте, вникаючи в глибинний вимір розуміння популізму, розуміємо, що це лише засіб отримання влади й намагання її втримати якнайдовше. Тому популізм у розрізі виборів в Угорщині у 2022 р. ілюструє практичні аспекти популізму та крах цінностей постлібералізму.
{"title":"ПОПУЛІСТСЬКІ СЛОГАНИ У ВИБОРЧІЙ КАМПАНІЇ 2022 РОКУ: КЕЙС УГОРЩИНИ","authors":"Ірина Кіянка","doi":"10.29038/2524-2679-2022-02-144-151","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-02-144-151","url":null,"abstract":"Посилення ролі популістських слоганів свідчить про поступову втрату привабливості ліберальних та постліберальних рішень у сфері політики, економіки й культури, а особливо в ланці ідеології. Світовий досвід свідчить, що популістський рух активізувався в періоди, коли країни переживали переломні етапи своєї історії. За різких соціально-економічних зрушень, особливо тоді, коли ламалися старі засади, а нові ще не викреслювалися чітко і ясно, на політичну арену виходять популістські діячі, які пропонують швидкі й прості рішення. Тим паче, що досвід популістів заснований на буденному, безпосередньому сприйнятті навколишнього світу і його проблем, спрощених уявленнях про причинно-наслідкові зв’язки й стосунки громадського життя, популізм пропонує відповідно полегшені, часто бунтарські шляхи виходу зі складних ситуацій. І це видається привабливим розв’язанням начебто соціально-економічних проблем, проте, вникаючи в глибинний вимір розуміння популізму, розуміємо, що це лише засіб отримання влади й намагання її втримати якнайдовше. Тому популізм у розрізі виборів в Угорщині у 2022 р. ілюструє практичні аспекти популізму та крах цінностей постлібералізму.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47128150","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.29038/2524-2679-2022-01-76-85
Наталія Коцан, Роман Коцан, Роман Мазурець
У статті розглянуто питання розробки культурно-пізнавальних туристич- них маршрутів. На основі даних, отриманих із наукової та методичної літератури, визначено особливості проведення культурно-пізнавальних турів для окремих категорій туристів, розкрито методику їх організації. Указано на необхідність та перспективи реалізації нових культур- но-пізнавальних туристичних маршрутів. Представлено розроблений авторами проєкт культурно-пізнавального туристичного маршруту «Французька феєрія», який проходить по лінії Львів–Париж–Руан– Кан–Мон-Сен-Мішель–Орлеан–Париж–Львів. Перед розробкою цього туристичного маршруту здійснено аналіз діяльності фірм-конкурентів щодо постачання на туристичний ринок культурно-пізнавальних турів до Франції. У процесі проєктування нового туристичного продукту культурно-пізнавальної спрямованості обрано тему, що стосується історичного минулого Франції, і мету, яка включає ознайомлення турис- тів з історією країни, основними пам’ятками архітектури та сучасними об’єктами, а також відвідування найбільш значущих міст, що зіграли значну роль у становленні й розвитку Франції. Створено концепцію нового турпродукту, наповнено його конкретними споживчими властивостями, які відповідають попиту цільового ринку. Відповідно до мети подорожі, обрано пункти маршруту, що дають можливість забезпечити різнома- нітність програми перебування. Оцінено клас гостинності та транспортну доступність обраних пунктів маршруту. Виявлено оптимальний маршрут подорожі й розроблено його схему. Після розробки маршруту складено план подорожі, який відображає головне пізнавальне завдання туру. Сформульовано параметри інфраструктурних об’єктів і цільових груп нового туристичного маршруту. Докладно схарактеризовано екскурсійні об’єкти, місця з багатою культурно-історичною спадщиною, що включені до цього маршруту. Розраховано приблизну вартість туру. Під час розрахунків ураховано характер попиту, розвиненість ринку туристич- них послуг у країні, пакет послуг туру, вартість транспортних перевезень і готельного обслуговування. Обґрунтовано доцільність розроблення нового культурно-пізнавального туристичного маршруту по Франції. Проаналізовано значення новоствореного маршруту для збільшення туристичного попиту на тури по Франції. Під час розробки культурно- пізнавального туристичного маршруту по Франції вдосконалено навички роботи з технології туристичної діяльності.
{"title":"ПРОЄКТ ТУРИСТИЧНОГО МАРШРУТУ ФРАНЦІЄЮ «ФРАНЦУЗЬКА ФЕЄРІЯ»","authors":"Наталія Коцан, Роман Коцан, Роман Мазурець","doi":"10.29038/2524-2679-2022-01-76-85","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-01-76-85","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання розробки культурно-пізнавальних туристич- них маршрутів. На основі даних, отриманих із наукової та методичної літератури, визначено особливості проведення культурно-пізнавальних турів для окремих категорій туристів, розкрито методику їх організації. Указано на необхідність та перспективи реалізації нових культур- но-пізнавальних туристичних маршрутів. Представлено розроблений авторами проєкт культурно-пізнавального туристичного маршруту «Французька феєрія», який проходить по лінії Львів–Париж–Руан– Кан–Мон-Сен-Мішель–Орлеан–Париж–Львів. Перед розробкою цього туристичного маршруту здійснено аналіз діяльності фірм-конкурентів щодо постачання на туристичний ринок культурно-пізнавальних турів до Франції. У процесі проєктування нового туристичного продукту культурно-пізнавальної спрямованості обрано тему, що стосується історичного минулого Франції, і мету, яка включає ознайомлення турис- тів з історією країни, основними пам’ятками архітектури та сучасними об’єктами, а також відвідування найбільш значущих міст, що зіграли значну роль у становленні й розвитку Франції. Створено концепцію нового турпродукту, наповнено його конкретними споживчими властивостями, які відповідають попиту цільового ринку. Відповідно до мети подорожі, обрано пункти маршруту, що дають можливість забезпечити різнома- нітність програми перебування. Оцінено клас гостинності та транспортну доступність обраних пунктів маршруту. Виявлено оптимальний маршрут подорожі й розроблено його схему. Після розробки маршруту складено план подорожі, який відображає головне пізнавальне завдання туру. Сформульовано параметри інфраструктурних об’єктів і цільових груп нового туристичного маршруту. Докладно схарактеризовано екскурсійні об’єкти, місця з багатою культурно-історичною спадщиною, що включені до цього маршруту. Розраховано приблизну вартість туру. Під час розрахунків ураховано характер попиту, розвиненість ринку туристич- них послуг у країні, пакет послуг туру, вартість транспортних перевезень і готельного обслуговування. Обґрунтовано доцільність розроблення нового культурно-пізнавального туристичного маршруту по Франції. Проаналізовано значення новоствореного маршруту для збільшення туристичного попиту на тури по Франції. Під час розробки культурно- пізнавального туристичного маршруту по Франції вдосконалено навички роботи з технології туристичної діяльності.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49416199","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.29038/2524-2679-2022-01-5-29
Сергій Михайлович Кулик, Тетяна Єлова
США й країни Заходу характеризують Північну Корею як «комуністичну, ізольовану, закриту, репресивну, таємну тоталітарну» державу. Між США та КНДР відсутні дипломатичні відносини, а Державний департамент США рекомендував громадянам країни не здійснювати поїздок до КНДР із міркувань власної безпеки або взагалі забороняв їх. Тому поїздка у 2013 р. до Пхеньяну на особисте запрошення Кім Чен Іна, відомого в минулому баскетболіста Д. Родмана, одноклубника легендарного М. Джордана по «Chicago Bulls», викликали велику зацікавленість і суспіль- ний резонанс у США. Світова громадськість сподівалася, що любов Кіма до баскетболу, його захоплення «Bulls», з одного боку, і зусилля «зірки» НБА – із другого, зможуть допомогти у вирішенні проблемних питань у двосторонніх відносинах – звільнення американських громадян, дотримання прав людини, припинення Пн. Кореєю ракетно-ядерних випробувань – і налагодять ще один неофіційний канал зв’язку між цими країнами. Його перші поїздки до Пн. Кореї в американській пресі називали «баскетбольною дипломатією». Спортсмен, за його словами, намагався закликати президента США Б. Обаму «підняти трубку й зателефонувати» Кіму, підкресливши, що обидва лідери обох країн люблять баскетбол, пропонував свої послуги президенту США Д. Трампу як посередника в переговорах із Пн. Кореєю. Однак, як з’ясувалося згодом, поведінка Д. Родмана протягом п’яти візитів до північнокорейського лідера, непередбачуваний характер спортсмена, його «дружба на все життя з Кімом» не мають нічого спільного з «великою політикою». Доводиться, що заяви Д. Родмана про «Верховного вождя» та КНДР лише певним чином політизують його приватно-спортивні контакти, дають йому змогу залиша- тися відомою медійною персоною й підтверджують власні слова Денніса: «я не політик, я просто баскетбольний посол».
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ СПОРТИВНО-ПОЛІТИЧНИХ КОНТАК- ТІВ ЕКСБАСКЕТБОЛІСТА «CHICAGO BULLS» ДЕННІСА РОДМАНА З «ВЕРХОВНИМ ВОЖДЕМ» КНДР КІМ ЧЕН ІНОМ","authors":"Сергій Михайлович Кулик, Тетяна Єлова","doi":"10.29038/2524-2679-2022-01-5-29","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-01-5-29","url":null,"abstract":"США й країни Заходу характеризують Північну Корею як «комуністичну, ізольовану, закриту, репресивну, таємну тоталітарну» державу. Між США та КНДР відсутні дипломатичні відносини, а Державний департамент США рекомендував громадянам країни не здійснювати поїздок до КНДР із міркувань власної безпеки або взагалі забороняв їх. Тому поїздка у 2013 р. до Пхеньяну на особисте запрошення Кім Чен Іна, відомого в минулому баскетболіста Д. Родмана, одноклубника легендарного М. Джордана по «Chicago Bulls», викликали велику зацікавленість і суспіль- ний резонанс у США. Світова громадськість сподівалася, що любов Кіма до баскетболу, його захоплення «Bulls», з одного боку, і зусилля «зірки» НБА – із другого, зможуть допомогти у вирішенні проблемних питань у двосторонніх відносинах – звільнення американських громадян, дотримання прав людини, припинення Пн. Кореєю ракетно-ядерних випробувань – і налагодять ще один неофіційний канал зв’язку між цими країнами. Його перші поїздки до Пн. Кореї в американській пресі називали «баскетбольною дипломатією». Спортсмен, за його словами, намагався закликати президента США Б. Обаму «підняти трубку й зателефонувати» Кіму, підкресливши, що обидва лідери обох країн люблять баскетбол, пропонував свої послуги президенту США Д. Трампу як посередника в переговорах із Пн. Кореєю. Однак, як з’ясувалося згодом, поведінка Д. Родмана протягом п’яти візитів до північнокорейського лідера, непередбачуваний характер спортсмена, його «дружба на все життя з Кімом» не мають нічого спільного з «великою політикою». Доводиться, що заяви Д. Родмана про «Верховного вождя» та КНДР лише певним чином політизують його приватно-спортивні контакти, дають йому змогу залиша- тися відомою медійною персоною й підтверджують власні слова Денніса: «я не політик, я просто баскетбольний посол».","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47793421","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.29038/2524-2679-2022-02-152-172
Наталія Хома, Ігор Вдовичин
Вивчено досвід Естонії щодо запобігання та протидії корупції як найрезультативніший кейс на теренах Центральної й Схід- ної Європи, а також пострадянського простору. Мета статті – конструювання системи факторів, які вплинули/впливають на анти- корупційні процеси в Естонії. З’ясовано фактори, що сприяли/ сприяють антикорупційному прогресу, та фактори, які сповільнюють досягнення Естонією нульової корупції. Визначено особливості антикорупційних реформ в Естонії на інституційному рівні. Досліджено, як цінності на рівнях істеблішменту та населення впли- нули/впливають на результативність реалізації антикорупційних стратегій, появу нових корупційних викликів. Відзначено досягнен- ня Естонії в подоланні адміністративної корупції, а також ризики в частині політичної корупції, топкорупції. Методологічною основою дослідження виступає неоінституціоналізм та аксіологічний аналіз, синтез яких уможливив конструювання системи чинників двох типів: тих, які сприяли/сприяють антикорупційному прогресу Естонії; тих, що сповільнюють рух Естонії в напрямі нульової корупції. До конструктивних факторів віднесено історично сформовану ідентифікацію Естонії та естонців із Заходом; швидке усунення від влади представників колишньої радянської еліти; велику політичну волю естонської еліти до проведення реформ; належне використання вікна можливостей; підготовку до вступу та членство в ЄС; диджиталізацію держави й суспільства та ін. До деструктивних факторів віднесено акцент на інституційних реформах за одночасної незначної уваги до формування антикорупційних цінностей громадян; зовнішні впливи (чинник Росії); міцні зв’язки політичних партій і бізнесу; прогалини в законодавстві (сфери лобіювання, державних закупівель й ін.); недосконалості кримінально-процесуального права; недостатній захист державою викривачів корупції; низьку суспільну підтримку діяльності викривачів корупції; невідповідність ведення бізнесу етичним стандартам конкурентного середовища та ін.
{"title":"АНТИКОРУПЦІЙНА СТРАТЕГІЯ ЕСТОНІЇ: ДОСЯГНУТИЙ ПРОГРЕС I НАЯВНІ ПРОБЛЕМИ","authors":"Наталія Хома, Ігор Вдовичин","doi":"10.29038/2524-2679-2022-02-152-172","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-02-152-172","url":null,"abstract":"Вивчено досвід Естонії щодо запобігання та протидії корупції як найрезультативніший кейс на теренах Центральної й Схід- ної Європи, а також пострадянського простору. Мета статті – конструювання системи факторів, які вплинули/впливають на анти- корупційні процеси в Естонії. З’ясовано фактори, що сприяли/ сприяють антикорупційному прогресу, та фактори, які сповільнюють досягнення Естонією нульової корупції. Визначено особливості антикорупційних реформ в Естонії на інституційному рівні. Досліджено, як цінності на рівнях істеблішменту та населення впли- нули/впливають на результативність реалізації антикорупційних стратегій, появу нових корупційних викликів. Відзначено досягнен- ня Естонії в подоланні адміністративної корупції, а також ризики в частині політичної корупції, топкорупції. Методологічною основою дослідження виступає неоінституціоналізм та аксіологічний аналіз, синтез яких уможливив конструювання системи чинників двох типів: тих, які сприяли/сприяють антикорупційному прогресу Естонії; тих, що сповільнюють рух Естонії в напрямі нульової корупції. До конструктивних факторів віднесено історично сформовану ідентифікацію Естонії та естонців із Заходом; швидке усунення від влади представників колишньої радянської еліти; велику політичну волю естонської еліти до проведення реформ; належне використання вікна можливостей; підготовку до вступу та членство в ЄС; диджиталізацію держави й суспільства та ін. До деструктивних факторів віднесено акцент на інституційних реформах за одночасної незначної уваги до формування антикорупційних цінностей громадян; зовнішні впливи (чинник Росії); міцні зв’язки політичних партій і бізнесу; прогалини в законодавстві (сфери лобіювання, державних закупівель й ін.); недосконалості кримінально-процесуального права; недостатній захист державою викривачів корупції; низьку суспільну підтримку діяльності викривачів корупції; невідповідність ведення бізнесу етичним стандартам конкурентного середовища та ін.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48075203","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.29038/2524-2679-2022-02-187-189
Оксана Жук
Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади на засадах децентралізації вважається найбільш успішною реформою, проведеною за останній період в Україні. Від її результатів залежить не лише розвиток територіальних громад, а й загалом ефективність місцевих інститутів публічної влади. Зазначене реформування, що спрямоване на суттєве розширення ролі муніципальної влади, повинне супроводжуватися відповідним теоретичним обґрунтуванням, новими науковими підходами, які були б адекватними суспільно-політичним й економічним викликам сьогодення. На виконання цього важливого завдання спрямована мо- нографія професора Малиновського В. Я. «Реформа децентралізації у Волинській області», присвячена 30-й річниці Незалежності України. У ній автор висвітлює та аналізує реформу децентралізації влади у Волинській області за семирічний період (2014–2020 рр.), протягом якого відбулася кардинальна зміна моделі територіальної організації влади на базовому та субрегіональному рівнях, що дає можливість повною мірою простежити процес реформування зі всіма його успіхами, труднощами й перешкодами. Маючи значний досвід наукового опрацювання зазначеної темати- ки та будучи безпосереднім учасником реформи децентралізації в ролі експерта, автору вдалося написати одну з перших в Україні ґрунтовних праць з актуальної для державотворення теми, що робить її особливо цінною для розвитку вітчизняної науки в контексті сучасних суспільно-політичних трендів. Надзвичайно цінне те, що під час написання монографії В. Я. Малиновський творчо опрацював і використав сучасні теоретико-методологічні досягнення політичної, економічної, управлінської, географічної, історичної та інших наук. Такий міждисциплінарний підхід суттєво збагатив поданий теоретич- ний матеріал і позитивно позначився на якості рецензованої праці. Монографія вирізняється професійним та творчим підходом до його структурної побудови: складається з передмови, семи розділів, кожен із яких відповідає рокові децентралізації, післямови й списку використаних джерел. Така структурна побудова повною мірою дає можливість отримати уявлення про передумови, мету, цілі та досягнуті результати семирічного реформування, а також, про те, що треба робити для остаточного завершення зазначеної реформи. Зокрема, у післямові зазначено, що, «пройшовши кілька основних етапів, реформа ще не отримала остаточного завершення. Незважаючи на досягнуті успіхи, реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади ще потребує значних зусиль і незмінності політичного курсу. Через проблеми конституційного реформування не вдалося паралель- но трансформувати систему публічної влади на субрегіональному та регіональному рівнях». У книзі гармонійно поєднано практичний матеріал з теоретични- ми розробками автора, широкою джерельною базою, що включає не лише численні літературні джерела, а й документи органів влади, картографічні матеріали, публікації преси, фотогр
{"title":"РЕФОРМА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ НА ВОЛИНІ","authors":"Оксана Жук","doi":"10.29038/2524-2679-2022-02-187-189","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-02-187-189","url":null,"abstract":"Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади на засадах децентралізації вважається найбільш успішною реформою, проведеною за останній період в Україні. Від її результатів залежить не лише розвиток територіальних громад, а й загалом ефективність місцевих інститутів публічної влади. Зазначене реформування, що спрямоване на суттєве розширення ролі муніципальної влади, повинне супроводжуватися відповідним теоретичним обґрунтуванням, новими науковими підходами, які були б адекватними суспільно-політичним й економічним викликам сьогодення. На виконання цього важливого завдання спрямована мо- нографія професора Малиновського В. Я. «Реформа децентралізації у Волинській області», присвячена 30-й річниці Незалежності України. У ній автор висвітлює та аналізує реформу децентралізації влади у Волинській області за семирічний період (2014–2020 рр.), протягом якого відбулася кардинальна зміна моделі територіальної організації влади на базовому та субрегіональному рівнях, що дає можливість повною мірою простежити процес реформування зі всіма його успіхами, труднощами й перешкодами. Маючи значний досвід наукового опрацювання зазначеної темати- ки та будучи безпосереднім учасником реформи децентралізації в ролі експерта, автору вдалося написати одну з перших в Україні ґрунтовних праць з актуальної для державотворення теми, що робить її особливо цінною для розвитку вітчизняної науки в контексті сучасних суспільно-політичних трендів. Надзвичайно цінне те, що під час написання монографії В. Я. Малиновський творчо опрацював і використав сучасні теоретико-методологічні досягнення політичної, економічної, управлінської, географічної, історичної та інших наук. Такий міждисциплінарний підхід суттєво збагатив поданий теоретич- ний матеріал і позитивно позначився на якості рецензованої праці. Монографія вирізняється професійним та творчим підходом до його структурної побудови: складається з передмови, семи розділів, кожен із яких відповідає рокові децентралізації, післямови й списку використаних джерел. Така структурна побудова повною мірою дає можливість отримати уявлення про передумови, мету, цілі та досягнуті результати семирічного реформування, а також, про те, що треба робити для остаточного завершення зазначеної реформи. Зокрема, у післямові зазначено, що, «пройшовши кілька основних етапів, реформа ще не отримала остаточного завершення. Незважаючи на досягнуті успіхи, реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади ще потребує значних зусиль і незмінності політичного курсу. Через проблеми конституційного реформування не вдалося паралель- но трансформувати систему публічної влади на субрегіональному та регіональному рівнях». У книзі гармонійно поєднано практичний матеріал з теоретични- ми розробками автора, широкою джерельною базою, що включає не лише численні літературні джерела, а й документи органів влади, картографічні матеріали, публікації преси, фотогр","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47377124","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.29038/2524-2679-2022-01-109-123
Наталія Коцан, Роман Коцан
У статті розглянуто питання створення у Волинському національ- ному університеті імені Лесі Українки (ВНУ імені Лесі Українки) лабораторій, центрів, інститутів. Розкрито історію започаткування діяльності Інституту Польщі ВНУ імені Лесі Українки. Виокремлено пріоритетні завдання його діяльності, серед яких – заснування бібліотечних фондів, участь у міжнародних проєктах і дослідженнях, проведення конференцій, міжнародних симпозіумів, організація та проведення навчальних і виробничих практик, курсів підвищен- ня кваліфікації, налагодження контактів і розширення співпраці поміж закладами вищої освіти Польщі й України, сприяння поши- ренню польської культури в Україні та української – у Республіці Польща (проведення фестивалів, конкурсів, виставок, перегляд фільмів, організація концертів, презентація нових видань) тощо. Виокремлено такі напрями діяльності Інституту Польщі ВНУ імені Лесі Українки: інформаційно-промоційний; освітній; науково- дослідний; перекладацький; волонтерський. У статті детально проаналізовано результати, отримані в ході реалізації проєктів й ініціатив кожного напряму. Наголошено, що ефективність діяльності Інституту Польщі залежить від рівня організації роботи, а напрями функціонування та отримані в них результати сприяють покращен- ню українсько-польської співпраці на міжвузівському, міжрегіональ- ному, міжнаціональному рівнях в усіх сферах суспільного життя. У статті зазначено, що діяльність Інституту Польщі за останні роки значно пожвавилися завдяки відкриттю нових польсько-українських ініціатив, котрі надходять як із польського, так і з українського боку. Зазначено, що для підвищення ефективності роботи Інституту Пол- ьщі його координатори щорічно складають перспективний план роботи, один із варіантів якого представлено в статті. Акцентовано на тому, що результати діяльності Інституту Польщі ВНУ імені Лесі Українки відзначені на національному та міжнародному рівнях. Наголошено, що Інститут Польщі ВНУ імені Лесі Українки діє в тісній співпраці та за фінансової підтримки Генерального Консульства Республіки Польща у м. Луцьку, а також у тісному контакті з Товариствами польської культури імені Тадеуша Костюш- ка і Єви Фелінської, організацією «Спільнота польська» й Федерацією польських організацій в Україні.
{"title":"НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ІНСТИТУТУ ПОЛЬЩІ ВОЛИНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ","authors":"Наталія Коцан, Роман Коцан","doi":"10.29038/2524-2679-2022-01-109-123","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-01-109-123","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання створення у Волинському національ- ному університеті імені Лесі Українки (ВНУ імені Лесі Українки) лабораторій, центрів, інститутів. Розкрито історію започаткування діяльності Інституту Польщі ВНУ імені Лесі Українки. Виокремлено пріоритетні завдання його діяльності, серед яких – заснування бібліотечних фондів, участь у міжнародних проєктах і дослідженнях, проведення конференцій, міжнародних симпозіумів, організація та проведення навчальних і виробничих практик, курсів підвищен- ня кваліфікації, налагодження контактів і розширення співпраці поміж закладами вищої освіти Польщі й України, сприяння поши- ренню польської культури в Україні та української – у Республіці Польща (проведення фестивалів, конкурсів, виставок, перегляд фільмів, організація концертів, презентація нових видань) тощо. Виокремлено такі напрями діяльності Інституту Польщі ВНУ імені Лесі Українки: інформаційно-промоційний; освітній; науково- дослідний; перекладацький; волонтерський. У статті детально проаналізовано результати, отримані в ході реалізації проєктів й ініціатив кожного напряму. Наголошено, що ефективність діяльності Інституту Польщі залежить від рівня організації роботи, а напрями функціонування та отримані в них результати сприяють покращен- ню українсько-польської співпраці на міжвузівському, міжрегіональ- ному, міжнаціональному рівнях в усіх сферах суспільного життя. У статті зазначено, що діяльність Інституту Польщі за останні роки значно пожвавилися завдяки відкриттю нових польсько-українських ініціатив, котрі надходять як із польського, так і з українського боку. Зазначено, що для підвищення ефективності роботи Інституту Пол- ьщі його координатори щорічно складають перспективний план роботи, один із варіантів якого представлено в статті. Акцентовано на тому, що результати діяльності Інституту Польщі ВНУ імені Лесі Українки відзначені на національному та міжнародному рівнях. Наголошено, що Інститут Польщі ВНУ імені Лесі Українки діє в тісній співпраці та за фінансової підтримки Генерального Консульства Республіки Польща у м. Луцьку, а також у тісному контакті з Товариствами польської культури імені Тадеуша Костюш- ка і Єви Фелінської, організацією «Спільнота польська» й Федерацією польських організацій в Україні.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69638425","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.29038/2524-2679-2022-01-152-160
Антоніна Шуляк, Наталія Володимирівна Павліха, Ярослав Ярош
У ході дослідження розкрито суть поняття релігії, її функцій та вплив на держави світу. Охарактеризовано процеси політизації й радикалізації ісламу, а особливо в мусульманських країнах. Проаналізовано суть та етапи розвитку релігійних організацій, радикальних течій, таких як салафітські організації. Наголошено на основних причинах виникнен- ня й посиленої політизації ісламу в сучасних умовах. Висвітлено базові фактори наростаючого розриву між сунізмом і шиїзмом у класичному ісламі. З огляду на те, що сунітів у світі значно більше, вони частіше за все не визнають шиїтську школу, називаючи її прихильників єретиками, а в деяких країнах – мусульманами другого сорту. Першопричиною цього розколу була не релігія (основні догми в них загальні), а власне боротьба за вплив і владу. Визначено, що відома міжнародна релігійно- політична асоціація «Брати мусульмани» прийшла до влади в Єгипті й Тунісі одразу після «Арабської весни», усунувши від політичної влади салафітів. Іранським дослідником Мехті Сана запропоновано цікаву інтерпретацію причин виникнення політизації ісламу власне на початку XXI ст.
{"title":"ПОЛІТИЗАЦІЯ ІСЛАМУ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ЗАГРОЗА СВІТУ","authors":"Антоніна Шуляк, Наталія Володимирівна Павліха, Ярослав Ярош","doi":"10.29038/2524-2679-2022-01-152-160","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-01-152-160","url":null,"abstract":"У ході дослідження розкрито суть поняття релігії, її функцій та вплив на держави світу. Охарактеризовано процеси політизації й радикалізації ісламу, а особливо в мусульманських країнах. Проаналізовано суть та етапи розвитку релігійних організацій, радикальних течій, таких як салафітські організації. Наголошено на основних причинах виникнен- ня й посиленої політизації ісламу в сучасних умовах. Висвітлено базові фактори наростаючого розриву між сунізмом і шиїзмом у класичному ісламі. З огляду на те, що сунітів у світі значно більше, вони частіше за все не визнають шиїтську школу, називаючи її прихильників єретиками, а в деяких країнах – мусульманами другого сорту. Першопричиною цього розколу була не релігія (основні догми в них загальні), а власне боротьба за вплив і владу. Визначено, що відома міжнародна релігійно- політична асоціація «Брати мусульмани» прийшла до влади в Єгипті й Тунісі одразу після «Арабської весни», усунувши від політичної влади салафітів. Іранським дослідником Мехті Сана запропоновано цікаву інтерпретацію причин виникнення політизації ісламу власне на початку XXI ст.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"22 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69639204","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.29038/2524-2679-2022-02-16-28
Галина Панишко
У статті проаналізовано етапи становлення й розвитку Інтерполу, нагальні завдання, без ефективного виконання яких міжнародна безпека не може бути стабільною й довгостроковою. Обґрунтовано ідею зародження та створення Інтерполу на відвернення загрози злочинності, що має загальний і всеосяжний характер та є одним з основних дестабілізаторів суспільного розвитку будь-якої держави. Динамічність цивілізаційного розвитку сучасного світу породжує нові загрози: гібридну злочинність; небезпеку для держав в умовах пандемії; загрози, пов’язані з інформаційним середовищем; загрози, що пов’язані з кіберопераціями; із поширенням транснаціональної злочинності; фінансування міжнародного тероризму; загрози, пов’язані з корупцією тощо. Національне центральне бюро Інтер- полу в Україні є специфічним підрозділом, який належить до структу- ри державних правоохоронних органів на правах організатора та координатора міжнародної співпраці у сфері протидії злочинності й надання безпосередньої правової допомоги.
{"title":"ЗМІСТОВА ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖНАРОДНОЇ МІЖУРЯДОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ – ІНТЕРПОЛ","authors":"Галина Панишко","doi":"10.29038/2524-2679-2022-02-16-28","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-02-16-28","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано етапи становлення й розвитку Інтерполу, нагальні завдання, без ефективного виконання яких міжнародна безпека не може бути стабільною й довгостроковою. Обґрунтовано ідею зародження та створення Інтерполу на відвернення загрози злочинності, що має загальний і всеосяжний характер та є одним з основних дестабілізаторів суспільного розвитку будь-якої держави. Динамічність цивілізаційного розвитку сучасного світу породжує нові загрози: гібридну злочинність; небезпеку для держав в умовах пандемії; загрози, пов’язані з інформаційним середовищем; загрози, що пов’язані з кіберопераціями; із поширенням транснаціональної злочинності; фінансування міжнародного тероризму; загрози, пов’язані з корупцією тощо. Національне центральне бюро Інтер- полу в Україні є специфічним підрозділом, який належить до структу- ри державних правоохоронних органів на правах організатора та координатора міжнародної співпраці у сфері протидії злочинності й надання безпосередньої правової допомоги.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69640002","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-10-27DOI: 10.29038/2524-2679-2021-02-135-147
Nataliia Romaniuk, Iryna Kaliush
У статті розглядаються відносини між Сполученими Штатами Америки та Республікою Куба від початку їх зародження до сьогодення. Основну увагу спрямовано на аналіз подій, які істотно впливали на формування американської політики щодо Куби і визначили характер її змін. Зазначається, що американо-кубинські відносини перебувають у формі тривалого і асиметричного міждержавного конфлікту. США у відносинах з Кубою використовують інструмент американського примусового впливу – санкції. Вашингтон застосовує їх проти Куби через порушення останньою основних прав і свобод людини, придушення демократії і навіть звинувачує у причетності до торгівлі наркотиками та спонсорстві тероризму. Американське керівництво ще в XIX ст. вважало, що сусідній острів (колишня іспанська колонія) повинен був відколотися від метрополії і увійти в склад Сполучених Штатів. Допомігши Кубі звільнитися від іспанського впливу, США отримали можливість втручатися у внутрішні справи Куби військовим шляхом, щоб захищати інтереси США. Формування нормативно-правової бази американо-кубинських відносин на початку ХХ ст. свідчить про зацікавленість у співпраці між двома країнами, і бажанні США контролювати ситуацію на Кубі. Відносини між США та Кубою страждають від недовіри та антагонізму з 1959 р., коли на кубі відбулася революція в ході якої Фідель Кастро скинув режим, який підтримували США, та створив соціалістичну державу, яка встановила тісні зв’язки з Радянським Союзом. Протягом 2-ї половини ХХ ст., послідовні адміністрації США проводили політику, спрямовану на економічну та дипломатичну ізоляцію острівної країни. США санкціонували Кубу довше, ніж будь-яку іншу країну. Президент Барак Обама зробив надзвичайні кроки для нормалізації відносин США з Кубою, зустрівшись з лідером Раулем Кастро та відновивши повноцінні дипломатичні зв'язки. Однак президент Дональд Дж. Трамп здебільшого змінив курс, вдаривши по Кубі новими санкціями. Адміністрація Джо Байдена може знову розморозити відносини, але не зрозуміло, наскільки швидко і як якісно.
{"title":"РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ АМЕРИКАНО-КУБИНСЬКИХ ВІДНОСИН","authors":"Nataliia Romaniuk, Iryna Kaliush","doi":"10.29038/2524-2679-2021-02-135-147","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-02-135-147","url":null,"abstract":"У статті розглядаються відносини між Сполученими Штатами Америки та Республікою Куба від початку їх зародження до сьогодення. Основну увагу спрямовано на аналіз подій, які істотно впливали на формування американської політики щодо Куби і визначили характер її змін. \u0000Зазначається, що американо-кубинські відносини перебувають у формі тривалого і асиметричного міждержавного конфлікту. США у відносинах з Кубою використовують інструмент американського примусового впливу – санкції. Вашингтон застосовує їх проти Куби через порушення останньою основних прав і свобод людини, придушення демократії і навіть звинувачує у причетності до торгівлі наркотиками та спонсорстві тероризму. \u0000Американське керівництво ще в XIX ст. вважало, що сусідній острів (колишня іспанська колонія) повинен був відколотися від метрополії і увійти в склад Сполучених Штатів. Допомігши Кубі звільнитися від іспанського впливу, США отримали можливість втручатися у внутрішні справи Куби військовим шляхом, щоб захищати інтереси США. Формування нормативно-правової бази американо-кубинських відносин на початку ХХ ст. свідчить про зацікавленість у співпраці між двома країнами, і бажанні США контролювати ситуацію на Кубі. \u0000Відносини між США та Кубою страждають від недовіри та антагонізму з 1959 р., коли на кубі відбулася революція в ході якої Фідель Кастро скинув режим, який підтримували США, та створив соціалістичну державу, яка встановила тісні зв’язки з Радянським Союзом. Протягом 2-ї половини ХХ ст., послідовні адміністрації США проводили політику, спрямовану на економічну та дипломатичну ізоляцію острівної країни. США санкціонували Кубу довше, ніж будь-яку іншу країну. \u0000 Президент Барак Обама зробив надзвичайні кроки для нормалізації відносин США з Кубою, зустрівшись з лідером Раулем Кастро та відновивши повноцінні дипломатичні зв'язки. Однак президент Дональд Дж. Трамп здебільшого змінив курс, вдаривши по Кубі новими санкціями. Адміністрація Джо Байдена може знову розморозити відносини, але не зрозуміло, наскільки швидко і як якісно.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69636542","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-10-27DOI: 10.29038/2524-2679-2021-03-271-281
N. Matviichuk
В умовах глобалізації пандемія COVID-19 стала глобальною загрозою. Подолання її наслідків вимагає консолідації зусиль світового співтовариства. Попри те, що Сполучені Штати Америки мають потужну систему охорони здоров’я, пандемія призвела до значної смертності. Водночас її впливи прослідковуються й в інших сферах. Значні негативні наслідки пандемія COVID-19 завдала економіці США. Стаття присвячена розгляду проблеми впливу пандемії COVID-19 на економічну безпеку Сполучених Штатів Америки. Відзначається, що в умовах глобалізації негативні впливи на економіку країн посилилися. Додатковим негативним чинником стабільності економіки США стала пандемія COVID-19. У дослідженні аналізується низка негативних чинників, що виникли в економіці Сполучених Штатів Америки із початком пандемії COVID-19. Пандемія стала викликом економічній безпеці США, призвівши до зниження ВВП, скорочення промислового виробництва, зменшення надходжень до федерального бюджету, різкого збільшення безробіття, кризових та застійних процесів у сфері транспорту, туризму та ін. Досліджено ряд заходів, що були спрямовані на боротьбу із наслідками пандемії в сфері економічної безпеки США. Вивчено дії адміністрації Д. Трампа та Дж. Байдена, що спрямовані на подолання негативних впливів пандемії на економіку Сполучених Штатів Америки. Дослідження й аналіз викликів, які ставить перед економічною безпекою пандемія COVID-19 є важливим завданням, оскільки прогнозовані наступні хвилі, що спричинені новими штамами вірусу Sars-Cov2. Відтак вплив негативних факторів на економіку держав буде продовжений, не виключено й виникнення нових негативних тенденцій у світовій економіці в цілому, й у США, зокрема, як одній із найбільш потужних економік. Уряди змушені постійно розробляти механізми швидкого реагування на зміни та коливання в економічній сфері.
{"title":"ПАНДЕМІЯ COVID-19 ЯК ВИКЛИК ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ США В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ","authors":"N. Matviichuk","doi":"10.29038/2524-2679-2021-03-271-281","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-03-271-281","url":null,"abstract":"В умовах глобалізації пандемія COVID-19 стала глобальною загрозою. Подолання її наслідків вимагає консолідації зусиль світового співтовариства. Попри те, що Сполучені Штати Америки мають потужну систему охорони здоров’я, пандемія призвела до значної смертності. Водночас її впливи прослідковуються й в інших сферах. Значні негативні наслідки пандемія COVID-19 завдала економіці США. \u0000Стаття присвячена розгляду проблеми впливу пандемії COVID-19 на економічну безпеку Сполучених Штатів Америки. Відзначається, що в умовах глобалізації негативні впливи на економіку країн посилилися. Додатковим негативним чинником стабільності економіки США стала пандемія COVID-19. У дослідженні аналізується низка негативних чинників, що виникли в економіці Сполучених Штатів Америки із початком пандемії COVID-19. Пандемія стала викликом економічній безпеці США, призвівши до зниження ВВП, скорочення промислового виробництва, зменшення надходжень до федерального бюджету, різкого збільшення безробіття, кризових та застійних процесів у сфері транспорту, туризму та ін. Досліджено ряд заходів, що були спрямовані на боротьбу із наслідками пандемії в сфері економічної безпеки США. Вивчено дії адміністрації Д. Трампа та Дж. Байдена, що спрямовані на подолання негативних впливів пандемії на економіку Сполучених Штатів Америки. \u0000Дослідження й аналіз викликів, які ставить перед економічною безпекою пандемія COVID-19 є важливим завданням, оскільки прогнозовані наступні хвилі, що спричинені новими штамами вірусу Sars-Cov2. Відтак вплив негативних факторів на економіку держав буде продовжений, не виключено й виникнення нових негативних тенденцій у світовій економіці в цілому, й у США, зокрема, як одній із найбільш потужних економік. Уряди змушені постійно розробляти механізми швидкого реагування на зміни та коливання в економічній сфері.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69638373","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：