Матеріали присвячені проблемі пошуку ресурсів резилієнсу особистості у поетичній творчості Віри Вовк, зокрема поетичній збірці «Мандаля». Результатами контент-аналітичного дослідження та психографологічного аналізу збірки засвідчено значний рівень емоційності авторського тексту та прагнення авторки до внутрішньої рівноваги під час текстотворення як процесу віднайдення психологічних ресурсів. За результатами аналізу було встановлено, що серед відображених у поезіях психологічних ресурсів збалансованості людини є такі категорії: «самореалізація у професії» (27.71%), «впевненість у собі/ у власних силах» (11.26%) та «прагнення мудрості» (7.36%).
{"title":"ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОЕТИЧНОЇ ЗБІРКИ ВІРИ ВОВК «МАНДАЛЯ» У ВИМІРІ РЕСУРСІВ РЕЗИЛІЄНСУ","authors":"Halyna Handzilevska, Olena Shershnova, Tetiana Chernous","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-49-53","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-49-53","url":null,"abstract":"Матеріали присвячені проблемі пошуку ресурсів резилієнсу особистості у поетичній творчості Віри Вовк, зокрема поетичній збірці «Мандаля». Результатами контент-аналітичного дослідження та психографологічного аналізу збірки засвідчено значний рівень емоційності авторського тексту та прагнення авторки до внутрішньої рівноваги під час текстотворення як процесу віднайдення психологічних ресурсів. За результатами аналізу було встановлено, що серед відображених у поезіях психологічних ресурсів збалансованості людини є такі категорії: «самореалізація у професії» (27.71%), «впевненість у собі/ у власних силах» (11.26%) та «прагнення мудрості» (7.36%). \u0000 ","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"73 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125666900","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-11DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-75-79
Natalya V. Dmitryuk, Rimma A. Arynbayeva
Статья посвящена исследованию языкового сознания русских и украинцев в диахроническом аспекте. Целью исследования является определение вектора смещения аксиологической составляющей в выборе оценок и предпочтений из числа базовых ценностей у информантов-славян разных поколений. Материалом исследования послужили ассоциативные словари, составленные на основе проведенных в разные периоды ассоциативных экспериментов. В настоящее время в мировой практике ассоциативных исследований накоплен солидный лексикографический материал, признанный одним из наиболее достоверных способов доступа к языковому сознанию человека, которое понимается нами как «овнешненные» языковыми знаками знания о мире, его проекции в ментальном аппарате человека – образы сознания. Такой ассоциативный метод исследования языкового сознания позволяет объяснять выявляемые в психолингвистических экспериментах факты через их связи с этнокультурными особенностями и с их общекультурными ценностями.
{"title":"АССОЦИАТИВНАЯ КАРТИНА МИРА В ДИАХРОНИЧЕСКОМ АСПЕКТЕ","authors":"Natalya V. Dmitryuk, Rimma A. Arynbayeva","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-75-79","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-75-79","url":null,"abstract":"Статья посвящена исследованию языкового сознания русских и украинцев в диахроническом аспекте. Целью исследования является определение вектора смещения аксиологической составляющей в выборе оценок и предпочтений из числа базовых ценностей у информантов-славян разных поколений. Материалом исследования послужили ассоциативные словари, составленные на основе проведенных в разные периоды ассоциативных экспериментов. В настоящее время в мировой практике ассоциативных исследований накоплен солидный лексикографический материал, признанный одним из наиболее достоверных способов доступа к языковому сознанию человека, которое понимается нами как «овнешненные» языковыми знаками знания о мире, его проекции в ментальном аппарате человека – образы сознания. Такой ассоциативный метод исследования языкового сознания позволяет объяснять выявляемые в психолингвистических экспериментах факты через их связи с этнокультурными особенностями и с их общекультурными ценностями.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"121 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121561161","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-11DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-234-239
Irina Ovchinnikova, Miriam Minkov, Mila Schwartz
Our study of Russian-Hebrew bilingual preschoolers’ metalinguistic awareness is based on the results of the definition test with 56 children. The results uncover six strategies to generate a definition of concrete nouns in two languages. The preschoolers preferred to how an object functions while explaining the word meaning in both languages. References to the category by hypernyms, synonyms or co-hyponyms cover 10% of Russian definitions and 5% of those in Hebrew. The bilinguals often failed to define a noun in Hebrew. They could not find a relevant hypernym, overcoming the difficulty by generating descriptive definitions with a specific qualification of the object. Manipulating the L2 structure, they showed their metalinguistic awareness.
{"title":"METALINGUISTIC AWARENESS OF RUSSIAN-HEBREW BILINGUAL PRESCHOOLERS (BASED ON THE DEFINITION TEST)","authors":"Irina Ovchinnikova, Miriam Minkov, Mila Schwartz","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-234-239","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-234-239","url":null,"abstract":"Our study of Russian-Hebrew bilingual preschoolers’ metalinguistic awareness is based on the results of the definition test with 56 children. The results uncover six strategies to generate a definition of concrete nouns in two languages. The preschoolers preferred to how an object functions while explaining the word meaning in both languages. References to the category by hypernyms, synonyms or co-hyponyms cover 10% of Russian definitions and 5% of those in Hebrew. The bilinguals often failed to define a noun in Hebrew. They could not find a relevant hypernym, overcoming the difficulty by generating descriptive definitions with a specific qualification of the object. Manipulating the L2 structure, they showed their metalinguistic awareness.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"117 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133656998","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-11DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-18-22
O. Balalaieva
Метою статті є аналіз компонентів моделі метаданих у засобах масової інформації на прикладі стандарту Міжнародної ради з питань преси та телекомунікацій. Визначено, що модель даних rNews є нелінійною, оскільки спілкування в нових ЗМІ позиціонується як двобічний процес взаємодії суб'єктів. У комунікативному аспекті модель базується на двосторонній асиметричній моделі, яка фіксує зворотній зв'язок, але при цьому зберігається провідна роль комунікатора. Асиметрія виявляється в кількісній (диспропорція між кількістю «професійних» та «наївних» комунікаторів), власне комунікативній (диспропорція «прав голосу» комунікаторів та реципієнтів, що перешкоджає побудові повноцінного діалогу) та інтенціональній (нерівноцінність інтенцій комунікаторів та реципієнтів) формах.
{"title":"МОДЕЛЮВАННЯ МЕТАДАНИХ У НОВИННИХ МЕДІА: КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ","authors":"O. Balalaieva","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-18-22","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-18-22","url":null,"abstract":"Метою статті є аналіз компонентів моделі метаданих у засобах масової інформації на прикладі стандарту Міжнародної ради з питань преси та телекомунікацій. Визначено, що модель даних rNews є нелінійною, оскільки спілкування в нових ЗМІ позиціонується як двобічний процес взаємодії суб'єктів. У комунікативному аспекті модель базується на двосторонній асиметричній моделі, яка фіксує зворотній зв'язок, але при цьому зберігається провідна роль комунікатора. Асиметрія виявляється в кількісній (диспропорція між кількістю «професійних» та «наївних» комунікаторів), власне комунікативній (диспропорція «прав голосу» комунікаторів та реципієнтів, що перешкоджає побудові повноцінного діалогу) та інтенціональній (нерівноцінність інтенцій комунікаторів та реципієнтів) формах.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123538190","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-11DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-289-293
Natalya Tokareva
Метою даної статті передбачено виявлення особливостей інтегральної цілісності (архітектоніки) образу старості в уявленні представників дорослого віку (від 20 до 90 років). Предмет дослідження набуває особливої актуальності в умовах демографічного старіння людства та декларування міжнародною спільнотою намірів подолання ексклюзії та нерівності людей старшого віку. Емпіричне дослідження уявлень респондентів щодо змістових ознак образу старості здійснювалося шляхом скерованого асоціативного експерименту та контент-аналізу із зазначенням абсолютної частотності кожного асоціату. За результатами дослідження було виокремлено три групи смислових маркерів образу старості (фізіологічний, соціокультурний та психологічний) в уявленнях респондентів. Подальший статистичний аналіз отриманих даних доводить, що архітектоніка образу старості в уявленнях представників різних вікових груп суттєво різниться: у ранньому дорослому віці респонденти більш концентруються на фізіологічних маркерах старіння, представники віку середньої дорослості переймаються передусім соціальною незахищеністю та фінансовими обмеженнями людей похилого віку; більш адаптовані до статусу людини похилого віку представники геронтологічної групи являють найбільш конгруентний образ старості, що інтегрує у своїй структурі біологічні, соціокультурні та психологічні маркери старіння.
{"title":"СЕМАНТИКА ОБРАЗУ СТАРОСТІ У СПРИЙМАННІ ОСІБ ДОРОСЛОГО ВІКУ","authors":"Natalya Tokareva","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-289-293","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-289-293","url":null,"abstract":"Метою даної статті передбачено виявлення особливостей інтегральної цілісності (архітектоніки) образу старості в уявленні представників дорослого віку (від 20 до 90 років). Предмет дослідження набуває особливої актуальності в умовах демографічного старіння людства та декларування міжнародною спільнотою намірів подолання ексклюзії та нерівності людей старшого віку. Емпіричне дослідження уявлень респондентів щодо змістових ознак образу старості здійснювалося шляхом скерованого асоціативного експерименту та контент-аналізу із зазначенням абсолютної частотності кожного асоціату. За результатами дослідження було виокремлено три групи смислових маркерів образу старості (фізіологічний, соціокультурний та психологічний) в уявленнях респондентів. Подальший статистичний аналіз отриманих даних доводить, що архітектоніка образу старості в уявленнях представників різних вікових груп суттєво різниться: у ранньому дорослому віці респонденти більш концентруються на фізіологічних маркерах старіння, представники віку середньої дорослості переймаються передусім соціальною незахищеністю та фінансовими обмеженнями людей похилого віку; більш адаптовані до статусу людини похилого віку представники геронтологічної групи являють найбільш конгруентний образ старості, що інтегрує у своїй структурі біологічні, соціокультурні та психологічні маркери старіння.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124762277","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-11DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-147-150
Natalia Kostruba
The abstract reveal the problem of the prevailing ideas of young people about the leading religious concepts. The aim of the research is to analyze students" verbal representations of religious discourse concepts. To define the leading concepts, we used a structural approach, which the classic components are: behavioral (prayer, sermon, sacraments), emotional-motivational (faith, sin) and cognitive (religion, church, priest). We used free WAT (word association test) for psycholinguistic analysis. The results of the cluster analysis showed that in the minds of young people religious discourse is represented through two main semantic categories, namely faith and the church - the priest.
{"title":"ТАКСОНОМІЯ АСОЦІАЦІЙ ПРОВІДНИХ КОНЦЕПТІВ РЕЛІГІЙНОГО ДИСКУРСУ","authors":"Natalia Kostruba","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-147-150","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-147-150","url":null,"abstract":"The abstract reveal the problem of the prevailing ideas of young people about the leading religious concepts. The aim of the research is to analyze students\" verbal representations of religious discourse concepts. To define the leading concepts, we used a structural approach, which the classic components are: behavioral (prayer, sermon, sacraments), emotional-motivational (faith, sin) and cognitive (religion, church, priest). We used free WAT (word association test) for psycholinguistic analysis. The results of the cluster analysis showed that in the minds of young people religious discourse is represented through two main semantic categories, namely faith and the church - the priest.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"9 1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129139682","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-11DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-54-63
I. Gordienko-Mytrofanova, D. Hohol, S. Sauta, M. Konok, S. Bezkorovainyi
The present work continues a series of studies concerning ludic competence/ playfulness by means of psycholinguistic instruments and is devoted to description of the behaviour pattern of the ludic position “Diplomat”, which corresponds to flirting as one of the components of playfulness. The key research method is psycholinguistic experiment whose main stage is the controlled association experiment (CAE) with the stimulus “flirting person”. The sample consisted of 215 young respondents (age 21-35). The instructions for the controlled association experiment was developed in the frame of the parametric concept of I.A. Sternin. 23 questions (semantic features) were formulated. They were recognized as relevant to communication for the stimulus “flirting person” and allowed to obtain the material for describing the behaviour pattern of ludic position Diplomat (“flirting person”) reflecting the reality of linguistic consciousness of native speakers. This study presents the results of cluster analysis of two association fields built for the following semantic features: “What is the person’s gender?” and “What is the person’s appearance?”. The results of cluster analysis of the association field built for the semantic feature “What is the person’s gender?” indicate that in the linguistic consciousness of the inhabitants of Ukraine, the overwhelming majority of respondents (93%) accept the binary concept of gender, for 3% of respondents gender does not matter, and only one respondent considers the transgender identity. The analysis of the association field built for the semantic feature “What is the person’s appearance?” allows us to assert that the absolute majority of respondents (78%) demonstrates an emotionally positive attitude towards “flirting person”.
本研究通过心理语言学工具继续对滑稽能力/好玩性进行一系列研究，并致力于描述滑稽位置“外交家”的行为模式，这对应于调情作为好玩性的组成部分之一。研究的主要方法是心理语言学实验，其主要阶段是以“调情者”为刺激的对照联想实验。样本包括215名年轻受访者(21-35岁)。对照联想实验的指导是在I.A. Sternin的参数化概念框架下制定的，共制定了23个问题(语义特征)。通过对刺激“调情者”的认知与交际相关，获得了描述滑稽位置外交家(“调情者”)行为模式的材料，反映了本族语者语言意识的现实。本研究展示了为以下语义特征建立的两个关联字段的聚类分析结果:“人的性别是什么?”和“这个人的长相如何?”为语义特征“What is The person’s gender?”建立关联域的聚类分析结果，表明在乌克兰居民的语言意识中，绝大多数受访者(93%)接受性别的二元概念，3%的受访者认为性别无关紧要，只有一名受访者考虑跨性别身份。针对“What is The person’s appearance?”语义特征构建的关联域分析，我们可以断言，绝大多数受访者(78%)对“调情者”持积极的情感态度。
{"title":"Results of Cluster Analysis of Semantic Features “What is the Person’s Gender? and “What is the Person’s Appearance?” for the Stimulus “Flirting Person””","authors":"I. Gordienko-Mytrofanova, D. Hohol, S. Sauta, M. Konok, S. Bezkorovainyi","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-54-63","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-54-63","url":null,"abstract":"The present work continues a series of studies concerning ludic competence/ playfulness by means of psycholinguistic instruments and is devoted to description of the behaviour pattern of the ludic position “Diplomat”, which corresponds to flirting as one of the components of playfulness. \u0000The key research method is psycholinguistic experiment whose main stage is the controlled association experiment (CAE) with the stimulus “flirting person”. The sample consisted of 215 young respondents (age 21-35). \u0000The instructions for the controlled association experiment was developed in the frame of the parametric concept of I.A. Sternin. 23 questions (semantic features) were formulated. They were recognized as relevant to communication for the stimulus “flirting person” and allowed to obtain the material for describing the behaviour pattern of ludic position Diplomat (“flirting person”) reflecting the reality of linguistic consciousness of native speakers. \u0000This study presents the results of cluster analysis of two association fields built for the following semantic features: “What is the person’s gender?” and “What is the person’s appearance?”. \u0000The results of cluster analysis of the association field built for the semantic feature “What is the person’s gender?” indicate that in the linguistic consciousness of the inhabitants of Ukraine, the overwhelming majority of respondents (93%) accept the binary concept of gender, for 3% of respondents gender does not matter, and only one respondent considers the transgender identity. \u0000The analysis of the association field built for the semantic feature “What is the person’s appearance?” allows us to assert that the absolute majority of respondents (78%) demonstrates an emotionally positive attitude towards “flirting person”.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132435845","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-11DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-102-106
Larissa Insabralde, Z. Prestes
This work presents reflections on childhood multilingualism and child development. We reviewed the works of two Belarusian authors: Lev Semionovitch Vygotsky and Lev Vladimirovitch Shcherba. As a result, we indicate the relevance of the dialogue between psychology and linguistics. Vygotsky wrote the text K voprosu o mnogoiazitchii v detskom vozraste (The Question of Multilingual Children) between 1928 and 1929. Shcherba wrote Metodika: k voprossu o dvuiezitchii (Methodology: On the question of bilingualism) in 1930. Both texts became sources of our bibliographical research. By approaching Vygoysky and Shcherba’s works, we highlight the complexity and breadth of childhood multilingualism.
这项工作提出了对儿童多语和儿童发展的思考。我们回顾了两位白俄罗斯作家的作品:Lev Semionovitch Vygotsky和Lev Vladimirovitch Shcherba。因此，我们指出心理学和语言学之间对话的相关性。维果茨基在1928年至1929年间撰写了《多语言儿童的问题》(K voprosu o mnogoiazitchii v detskom vozraste)。1930年，Shcherba撰写了《方法论:论双语问题》(Metodika: k voprossu o dvuiezitchii)。这两个文本都成为我们书目研究的来源。通过研究维戈伊斯基和谢尔巴的作品，我们强调了儿童多语言的复杂性和广度。
{"title":"CHILDHOOD MULTILINGUALISM: CONTRIBUTIONS OF VYGOTKY AND SHCHERBA","authors":"Larissa Insabralde, Z. Prestes","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-102-106","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-102-106","url":null,"abstract":"This work presents reflections on childhood multilingualism and child development. We reviewed the works of two Belarusian authors: Lev Semionovitch Vygotsky and Lev Vladimirovitch Shcherba. As a result, we indicate the relevance of the dialogue between psychology and linguistics. Vygotsky wrote the text K voprosu o mnogoiazitchii v detskom vozraste (The Question of Multilingual Children) between 1928 and 1929. Shcherba wrote Metodika: k voprossu o dvuiezitchii (Methodology: On the question of bilingualism) in 1930. Both texts became sources of our bibliographical research. By approaching Vygoysky and Shcherba’s works, we highlight the complexity and breadth of childhood multilingualism.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121681746","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-11DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-249-253
Antonina Rafikova
В статье раскрывается проблема дискурсивных средств выражения эмоционального отношения в интернет-дискурсе на примере французского языка. Теоретический обзор исследований позволил выявить основные лексические средства выражения эмоционального состояния в интернет-коммуникации во французских версиях Facebook и Twitter. Описывается роль междометий и хэштегов в выражении эмоционального отношения в интернет-дискурсе. Рассмотрены лексические и риторические особенности языка вражды. Представлены выводы.
{"title":"ДИСКУРСИВНЫЕ СРЕДСТВА ВЫРАЖЕНИЯ ЭМОЦИОНАЛЬНОГО ОТНОШЕНИЯ В ИНТЕРНЕТ-ДИСКУРСЕ (НА ПРИМЕРЕ ФРАНЦУЗСКОГО ЯЗЫКА)","authors":"Antonina Rafikova","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-249-253","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-249-253","url":null,"abstract":"В статье раскрывается проблема дискурсивных средств выражения эмоционального отношения в интернет-дискурсе на примере французского языка. Теоретический обзор исследований позволил выявить основные лексические средства выражения эмоционального состояния в интернет-коммуникации во французских версиях Facebook и Twitter. Описывается роль междометий и хэштегов в выражении эмоционального отношения в интернет-дискурсе. Рассмотрены лексические и риторические особенности языка вражды. Представлены выводы. \u0000 ","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127718402","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-11DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-222-227
Maryna Navalna
The article examines the functioning of legal lexical items in journalistic texts on economic issues, which usually transcribe journalism. The research analyses some legal nominations used with known and interpreted meanings in dictionaries, as well as those that need explanation, as lexicographical works do not record them. Particular attention is paid to lexical items that have acquired figurative meanings. The use of legal nominations in economic journalism shows not only to the intersectoral character of certain terms, but also to the transition of language units from one scope, branch, activity to another. We conclude that due to figurative meanings the terms lose their uniqueness, which makes it possible to trace the processes of determinologization in the Ukrainian language. Keywords: legal vocabulary, journalism, figurative meaning, stylistic role.
{"title":"МІЖСТИЛЬОВІ ЗМІЩЕННЯ ЛЕКСЕМ НА ТЛІ СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ","authors":"Maryna Navalna","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-222-227","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-222-227","url":null,"abstract":"The article examines the functioning of legal lexical items in journalistic texts on economic issues, which usually transcribe journalism. \u0000The research analyses some legal nominations used with known and interpreted meanings in dictionaries, as well as those that need explanation, as lexicographical works do not record them. \u0000Particular attention is paid to lexical items that have acquired figurative meanings. \u0000The use of legal nominations in economic journalism shows not only to the intersectoral character of certain terms, but also to the transition of language units from one scope, branch, activity to another. \u0000We conclude that due to figurative meanings the terms lose their uniqueness, which makes it possible to trace the processes of determinologization in the Ukrainian language. \u0000Keywords: legal vocabulary, journalism, figurative meaning, stylistic role.","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130253793","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：