Pub Date : 2023-02-28DOI: 10.33407/itlt.v93i1.5098
Oleksandr O. Mosiiuk, Yaroslava B. Sikora, O. Usata
The study of three-dimensional graphics is an important part of a school course of informatics. This is a consequence of the fact that in today's world it is impossible to imagine a sphere of human activity where 3D modeling and 3D printing technologies are not used. At the same time, issues related to the study of this field of information technology at school are unfortunately not sufficiently outlined. Students' perception of the complex interfaces of the corresponding graphic software is also a problematic point. At the same time, the degree of their impact on educational activity has not been studied at a sufficient level. Considering that the complexity of organizing the interaction between the user and the control elements is inherent in the vast majority of graphic 3D programs, the purpose of the exploratory research was to study this very issue only in the context of the educational learning process. When choosing software for testing, the following selection criteria were followed: the software must be distributed on the basis of the open GPL license, and online services must be able to be freely registered and used in work; it is necessary that graphic complexes of three-dimensional graphics satisfy sufficiently democratic system requirements of school computers; the presence of a large number of localizations is also important, and in terms of functionality, 3D programs should approach similar leading commercial software tools and corresponding online services. In the work, considerable attention was paid to the description of research planning. In particular, it was indicated how the sample of respondents was formed and the main approaches to testing program interfaces in the context of their use in the educational process were revealed. An online tool for testing - UsabilityHub.com - is described separately. The obtained data are described and supplemented by specialized graphic heat maps of clicks. As a result, the data is analyzed in detail, it is indicated that the obtained results of the exploration research are an important basis for conducting further scientific research related to this topic and will allow better investigation of problematic issues. The authors also formulate recommendations for the study of three-dimensional graphics editors in a school course of informatics and note methodological points that teachers should pay attention to when preparing for classes.
{"title":"USABILITY OF PROGRAM INTERFACES FOR TEACHING 3D GRAPHICS IN A SCHOOL COURSE OF INFORMATICS","authors":"Oleksandr O. Mosiiuk, Yaroslava B. Sikora, O. Usata","doi":"10.33407/itlt.v93i1.5098","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.5098","url":null,"abstract":"The study of three-dimensional graphics is an important part of a school course of informatics. This is a consequence of the fact that in today's world it is impossible to imagine a sphere of human activity where 3D modeling and 3D printing technologies are not used. At the same time, issues related to the study of this field of information technology at school are unfortunately not sufficiently outlined. Students' perception of the complex interfaces of the corresponding graphic software is also a problematic point. At the same time, the degree of their impact on educational activity has not been studied at a sufficient level. Considering that the complexity of organizing the interaction between the user and the control elements is inherent in the vast majority of graphic 3D programs, the purpose of the exploratory research was to study this very issue only in the context of the educational learning process. When choosing software for testing, the following selection criteria were followed: the software must be distributed on the basis of the open GPL license, and online services must be able to be freely registered and used in work; it is necessary that graphic complexes of three-dimensional graphics satisfy sufficiently democratic system requirements of school computers; the presence of a large number of localizations is also important, and in terms of functionality, 3D programs should approach similar leading commercial software tools and corresponding online services. In the work, considerable attention was paid to the description of research planning. In particular, it was indicated how the sample of respondents was formed and the main approaches to testing program interfaces in the context of their use in the educational process were revealed. An online tool for testing - UsabilityHub.com - is described separately. The obtained data are described and supplemented by specialized graphic heat maps of clicks. As a result, the data is analyzed in detail, it is indicated that the obtained results of the exploration research are an important basis for conducting further scientific research related to this topic and will allow better investigation of problematic issues. The authors also formulate recommendations for the study of three-dimensional graphics editors in a school course of informatics and note methodological points that teachers should pay attention to when preparing for classes.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"26 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78835967","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-28DOI: 10.33407/itlt.v93i1.5117
Олександр Андрійович Щербина
Ефективність і зручність використання сайту Moodle багато в чому визначається його структурою категорій курсів. Є два основні підходи до вибору структури категорій курсів на сайті університету. Перший їх структурує з точки зору викладачів: у категоріях курсів факультету розміщуються категорії курсів кафедр. Другий – з точки зору студентів: у категорії курсів факультетів розміщуються категорії курсів освітніх програм. У роботі розглядається структура, яка найкраще поєднує ці два підходи. У ній як базовий використовується перший підхід, а списки курсів за освітніми програмами формуються у формі гіперпосилань, що реалізуються за допомогою елементів курсу Субкурс, розміщених у спеціально створених для них службових курсах. Це дає змогу імпортувати в журнал оцінок службового курсу результатів навчання з усіх дисциплін певної освітньої програми і року навчання та розрахувати на їх основі поточний рейтинг кожного студента, який система Moodle оновлює щохвилини, а в зворотному напрямку експортувати списки студентів. Тоді зарахування студента у службовий курс чи відрахування з нього викликає такі ж дії в усіх курсах цієї освітньої програми. Така структура сайту має істотні переваги, однак її створення вимагає великого обсягу робіт адміністратора, отже, потребує автоматизації. Для цього в роботі використовується утиліта Moosh, призначена для адміністрування сайту Moodle через командний рядок, що значно пришвидшує процес адміністрування при порівнянні з виконанням тих самих дій через власний інтерфейс Moodle. Ще більшого пришвидшення можна досягати, якщо запускати на виконання в Moosh файли, що містять багато таких команд. Але основним змістом цієї роботи є автоматизація створення самих файлів з командами. Це більшою мірою пришвидшує процес адміністрування й підвищує його якість завдяки зменшенню кількості помилок, які мають місце під час ручного набору команд чи адміністрування сайту власними засобами Moodle. У роботі описано процес створення файлів команд, які забезпечують виконання в автоматичному режимі всіх робіт, пов’язаних зі створенням зазначеної вище структури сайту: створення категорій курсів, створення службових курсів та їх наповнення, а також подальше адміністрування сайту, пов’язане із зарахуванням студентів на курси нового навчального року, їх відрахування з минулорічних курсів тощо. Також розглядаються нові плагіни, які підтримують функціонування такої структури сайту.
{"title":"АВТОМАТИЗАЦІЯ СТВОРЕННЯ, НАПОВНЕННЯ І АДМІНІСТРУВАННЯ КАТЕГОРІЙ КУРСІВ САЙТУ MOODLE","authors":"Олександр Андрійович Щербина","doi":"10.33407/itlt.v93i1.5117","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.5117","url":null,"abstract":"Ефективність і зручність використання сайту Moodle багато в чому визначається його структурою категорій курсів. Є два основні підходи до вибору структури категорій курсів на сайті університету. Перший їх структурує з точки зору викладачів: у категоріях курсів факультету розміщуються категорії курсів кафедр. Другий – з точки зору студентів: у категорії курсів факультетів розміщуються категорії курсів освітніх програм. У роботі розглядається структура, яка найкраще поєднує ці два підходи. У ній як базовий використовується перший підхід, а списки курсів за освітніми програмами формуються у формі гіперпосилань, що реалізуються за допомогою елементів курсу Субкурс, розміщених у спеціально створених для них службових курсах. Це дає змогу імпортувати в журнал оцінок службового курсу результатів навчання з усіх дисциплін певної освітньої програми і року навчання та розрахувати на їх основі поточний рейтинг кожного студента, який система Moodle оновлює щохвилини, а в зворотному напрямку експортувати списки студентів. Тоді зарахування студента у службовий курс чи відрахування з нього викликає такі ж дії в усіх курсах цієї освітньої програми. Така структура сайту має істотні переваги, однак її створення вимагає великого обсягу робіт адміністратора, отже, потребує автоматизації. Для цього в роботі використовується утиліта Moosh, призначена для адміністрування сайту Moodle через командний рядок, що значно пришвидшує процес адміністрування при порівнянні з виконанням тих самих дій через власний інтерфейс Moodle. Ще більшого пришвидшення можна досягати, якщо запускати на виконання в Moosh файли, що містять багато таких команд. Але основним змістом цієї роботи є автоматизація створення самих файлів з командами. Це більшою мірою пришвидшує процес адміністрування й підвищує його якість завдяки зменшенню кількості помилок, які мають місце під час ручного набору команд чи адміністрування сайту власними засобами Moodle. У роботі описано процес створення файлів команд, які забезпечують виконання в автоматичному режимі всіх робіт, пов’язаних зі створенням зазначеної вище структури сайту: створення категорій курсів, створення службових курсів та їх наповнення, а також подальше адміністрування сайту, пов’язане із зарахуванням студентів на курси нового навчального року, їх відрахування з минулорічних курсів тощо. Також розглядаються нові плагіни, які підтримують функціонування такої структури сайту.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"60 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90714944","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-28DOI: 10.33407/itlt.v93i1.5079
Оксана Богданівна Хомишак
Наукова розвідка презентує результати дослідження психолого-педагогічної доцільності застосування англомовних відеокліпів YouTube задля переключення уваги дітей молодшого шкільного віку під час перебування в укритті, вдома чи евакуації в умовах військових дій в Україні. На основі вивчення та аналізу достатньої кількості психолого-педагогічної, методичної літератури та навчальних програм актуалізовано проблему імплементації цифрових технологій задля організації спільної англомовної діяльності батьків і дітей молодшого шкільного віку в надзвичайних умовах. Особлива увага зосереджується на англомовних відеокліпах YouTube, що трактуються автором як ресурсно-пізнавальний засіб для дітей молодшого шкільного віку під час війни. Проаналізовано психолого-педагогічні переваги використання англомовних відеокліпів YouTube для дітей молодшого шкільного віку. Укладено рейтинг найпопулярніших англомовних дитячих YouTube-каналів. Уточнено критерії відбору англомовних відеокліпів YouTube для дітей молодшого шкільного віку. Презентовано авторський досвід просвітницької роботи серед батьків у соціальній мережі Facebook та месенджері Telegram для організації англомовної діяльності дітей під час російсько-української війни. Визначено дидактичну цінність рекомендованих англомовних відеокліпів YouTube та виокремлено їх тематику, мовний інвентар і мовленнєві функції. Продемонстровано емоційно-мотиваційний, пізнавальний і творчо-комунікативний етапи роботи з англомовними відеокліпами YouTube. Здійснено анкетування батьків щодо ефективності використання англомовних відеокліпів YouTube задля покращення психоемоційного стану дітей молодшого шкільного віку під час російсько-української війни. На основі аналізу результатів опитування дорослих встановлено позитивний вплив використання запропонованих англомовних відеокліпів YouTube на переключення уваги дітей молодшого шкільного віку та їх психоемоційне відновлення в умовах бойових дій.
{"title":"АНГЛОМОВНІ ВІДЕОКЛІПИ YOUTUBE ЯK ЗАСІБ ВІДНОВЛЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"Оксана Богданівна Хомишак","doi":"10.33407/itlt.v93i1.5079","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.5079","url":null,"abstract":"Наукова розвідка презентує результати дослідження психолого-педагогічної доцільності застосування англомовних відеокліпів YouTube задля переключення уваги дітей молодшого шкільного віку під час перебування в укритті, вдома чи евакуації в умовах військових дій в Україні. На основі вивчення та аналізу достатньої кількості психолого-педагогічної, методичної літератури та навчальних програм актуалізовано проблему імплементації цифрових технологій задля організації спільної англомовної діяльності батьків і дітей молодшого шкільного віку в надзвичайних умовах. Особлива увага зосереджується на англомовних відеокліпах YouTube, що трактуються автором як ресурсно-пізнавальний засіб для дітей молодшого шкільного віку під час війни. Проаналізовано психолого-педагогічні переваги використання англомовних відеокліпів YouTube для дітей молодшого шкільного віку. Укладено рейтинг найпопулярніших англомовних дитячих YouTube-каналів. Уточнено критерії відбору англомовних відеокліпів YouTube для дітей молодшого шкільного віку. Презентовано авторський досвід просвітницької роботи серед батьків у соціальній мережі Facebook та месенджері Telegram для організації англомовної діяльності дітей під час російсько-української війни. Визначено дидактичну цінність рекомендованих англомовних відеокліпів YouTube та виокремлено їх тематику, мовний інвентар і мовленнєві функції. Продемонстровано емоційно-мотиваційний, пізнавальний і творчо-комунікативний етапи роботи з англомовними відеокліпами YouTube. Здійснено анкетування батьків щодо ефективності використання англомовних відеокліпів YouTube задля покращення психоемоційного стану дітей молодшого шкільного віку під час російсько-української війни. На основі аналізу результатів опитування дорослих встановлено позитивний вплив використання запропонованих англомовних відеокліпів YouTube на переключення уваги дітей молодшого шкільного віку та їх психоемоційне відновлення в умовах бойових дій.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"14 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"81206937","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-28DOI: 10.33407/itlt.v93i1.5107
Микола Миколайович Косіюк, К.Е. Більовський, Віктор Миколайович Лисак
У статті розглянуті питання розробки і впровадження інформаційних систем управління діяльністю закладу вищої освіти за умов цифрової трансформації. В останні роки в умовах посилення конкуренції важливою рисою для сфери вищої освіти є системний підхід до автоматизації управління всіма процесами, які в ній відбуваються. Цифровізація цих процесів є одним з найбільш ефективних інструментів. Метою дослідження є узагальнення 20-річного досвіду формування інформаційної системи «Електронний університет» Хмельницького національного університету, визначення рекомендацій до інтегрованих інформаційних систем комп’ютерної підтримки управлінської та освітньої діяльності ЗВО. Обговорені питання раціональної організації університетського менеджменту та навчального процесу з використанням сучасних інформаційних технологій. Розглядаються основні бізнес-процеси та функціональна структура інформаційної системи, основні завдання, які вирішує інформаційна система, прийняті архітектурні рішення, принципи побудови ефективної структури бази даних, засоби розробки, формування звітів, мови програмування тощо. Обґрунтована необхідність і можливість зберігання даних, які відображають історію всіх змін. Це забезпечує можливість отримання зрізу даних або стану певного інформаційного об’єкту у будь-який момент шляхом певних розрахунків у базі даних, дає можливість отримати будь-яку статистику за будь-який інтервал або в будь-який час. На базі автоматизованої системи організації навчального процесу «Електронний університет» запропонований автоматизований підхід до формування робочих навчальних планів закладу вищої освіти з урахуванням реалізації вільного вибору студентами частини дисциплін. Надзвичайно актуальним питанням є забезпечення надійності функціонування інформаційної системи. Замість використання дорогих апаратних кластерних рішень запропоновано поєднання резервування та балансування навантаження. Це дозволяє значно збільшити як продуктивність усієї інформаційної системи, так і підвищити її працездатність, забезпечивши постійний цілодобовий доступ користувачів за наявності лише двох окремих серверів. Описано багаторічний досвід розбудови ІТ-інфраструктури університету, методичні та технологічні розробки і надано відповідні рекомендації. Інноваційне управління навчальним процесом сприяє оптимізації навчального процесу і якісній підготовці фахівців у Хмельницькому національному університеті.
{"title":"АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ВИЩОЇ ОСВІТИ «ЕЛЕКТРОННИЙ УНІВЕРСИТЕТ»","authors":"Микола Миколайович Косіюк, К.Е. Більовський, Віктор Миколайович Лисак","doi":"10.33407/itlt.v93i1.5107","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.5107","url":null,"abstract":"У статті розглянуті питання розробки і впровадження інформаційних систем управління діяльністю закладу вищої освіти за умов цифрової трансформації. В останні роки в умовах посилення конкуренції важливою рисою для сфери вищої освіти є системний підхід до автоматизації управління всіма процесами, які в ній відбуваються. Цифровізація цих процесів є одним з найбільш ефективних інструментів. Метою дослідження є узагальнення 20-річного досвіду формування інформаційної системи «Електронний університет» Хмельницького національного університету, визначення рекомендацій до інтегрованих інформаційних систем комп’ютерної підтримки управлінської та освітньої діяльності ЗВО. Обговорені питання раціональної організації університетського менеджменту та навчального процесу з використанням сучасних інформаційних технологій. Розглядаються основні бізнес-процеси та функціональна структура інформаційної системи, основні завдання, які вирішує інформаційна система, прийняті архітектурні рішення, принципи побудови ефективної структури бази даних, засоби розробки, формування звітів, мови програмування тощо. Обґрунтована необхідність і можливість зберігання даних, які відображають історію всіх змін. Це забезпечує можливість отримання зрізу даних або стану певного інформаційного об’єкту у будь-який момент шляхом певних розрахунків у базі даних, дає можливість отримати будь-яку статистику за будь-який інтервал або в будь-який час. На базі автоматизованої системи організації навчального процесу «Електронний університет» запропонований автоматизований підхід до формування робочих навчальних планів закладу вищої освіти з урахуванням реалізації вільного вибору студентами частини дисциплін. Надзвичайно актуальним питанням є забезпечення надійності функціонування інформаційної системи. Замість використання дорогих апаратних кластерних рішень запропоновано поєднання резервування та балансування навантаження. Це дозволяє значно збільшити як продуктивність усієї інформаційної системи, так і підвищити її працездатність, забезпечивши постійний цілодобовий доступ користувачів за наявності лише двох окремих серверів. Описано багаторічний досвід розбудови ІТ-інфраструктури університету, методичні та технологічні розробки і надано відповідні рекомендації. Інноваційне управління навчальним процесом сприяє оптимізації навчального процесу і якісній підготовці фахівців у Хмельницькому національному університеті.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"19 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74194350","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-28DOI: 10.33407/itlt.v93i1.5090
Алла Капітон
Розглянуто ключові компетентності майбутніх фахівців як нову парадигму результатів вищої освіти. Вивчено зарубіжний досвід професійної підготовки ІТ-фахівців зарубіжних вузів. Доведено, що фахова компетентність фахівців не є простою сумою предметних знань у випускників університетів, а є результатом сформованої сукупності загальнокультурних, професійних і загальних компетентностей. Досліджено зміст загальних компетентностей майбутніх фахівців у галузі знань «Інформаційні технології». Доведено недосконалість та можливість доповнення структури спеціальних компетентностей майбутніх фахівців з інформаційних технологій шляхом виокремлення її інформаційно-обчислювального компонента. Визначено інформаційно-обчислювальну компетентність фахівця з інформаційних технологій, що може бути додана до переліку спеціальних компетентностей. Обґрунтовано, що інформаційно-обчислювальна компетентність фахівця з інформаційних технологій не лише повинна бути додана до переліку спеціальних компетентностей, а являє собою інтегративну особистісну якість, сутністю якої є готовність майбутнього спеціаліста ефективно використовувати набуті під час навчання знання та вміння для вирішення завдань з інформаційно-обчислювальної діяльності, що виникають в процесі професійної діяльності, зокрема усвідомлення ним соціальної значущості цієї діяльності, його особистої відповідальності за її результати. Розроблено освітній програмний продукт, який впроваджено в освітній процес університету на етапі оцінювання рівня сформованості фахових компетентностей здобувачів вищої освіти в галузі знань з інформаційних технологій. При виконанні роботи визначено та вирішено задачі фахового освітнього проєкту, що передбачає оцінку формування інформаційно-обчислювальної компетентності майбутніх ІТ-фахівців. Доведено, що доповнення складових розробленого програмного продукту має вплив на підвищення рівня сформованості спеціальних компетентностей майбутніх фахівців з інформаційних технологій, зокрема шляхом виокремлення його інформаційно-обчислювального компонента. Визначена потреба в постійному вдосконаленні в зазначеному вигляді професійної діяльності. Визначено подальші напрями вдосконалення структури професійних компетентностей майбутніх фахівців з інформаційних технологій.
{"title":"ІНФОРМАЦІЙНО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ","authors":"Алла Капітон","doi":"10.33407/itlt.v93i1.5090","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.5090","url":null,"abstract":"Розглянуто ключові компетентності майбутніх фахівців як нову парадигму результатів вищої освіти. Вивчено зарубіжний досвід професійної підготовки ІТ-фахівців зарубіжних вузів. Доведено, що фахова компетентність фахівців не є простою сумою предметних знань у випускників університетів, а є результатом сформованої сукупності загальнокультурних, професійних і загальних компетентностей.\u0000Досліджено зміст загальних компетентностей майбутніх фахівців у галузі знань «Інформаційні технології». Доведено недосконалість та можливість доповнення структури спеціальних компетентностей майбутніх фахівців з інформаційних технологій шляхом виокремлення її інформаційно-обчислювального компонента.\u0000Визначено інформаційно-обчислювальну компетентність фахівця з інформаційних технологій, що може бути додана до переліку спеціальних компетентностей. Обґрунтовано, що інформаційно-обчислювальна компетентність фахівця з інформаційних технологій не лише повинна бути додана до переліку спеціальних компетентностей, а являє собою інтегративну особистісну якість, сутністю якої є готовність майбутнього спеціаліста ефективно використовувати набуті під час навчання знання та вміння для вирішення завдань з інформаційно-обчислювальної діяльності, що виникають в процесі професійної діяльності, зокрема усвідомлення ним соціальної значущості цієї діяльності, його особистої відповідальності за її результати.\u0000Розроблено освітній програмний продукт, який впроваджено в освітній процес університету на етапі оцінювання рівня сформованості фахових компетентностей здобувачів вищої освіти в галузі знань з інформаційних технологій. При виконанні роботи визначено та вирішено задачі фахового освітнього проєкту, що передбачає оцінку формування інформаційно-обчислювальної компетентності майбутніх ІТ-фахівців. Доведено, що доповнення складових розробленого програмного продукту має вплив на підвищення рівня сформованості спеціальних компетентностей майбутніх фахівців з інформаційних технологій, зокрема шляхом виокремлення його інформаційно-обчислювального компонента. Визначена потреба в постійному вдосконаленні в зазначеному вигляді професійної діяльності. Визначено подальші напрями вдосконалення структури професійних компетентностей майбутніх фахівців з інформаційних технологій.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"35 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"81313018","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-28DOI: 10.33407/itlt.v93i1.5094
Dilky N. Felsinger, Thilina Halloluwa, C. L. I. Fonseka
Online tests are becoming increasingly common as online learning gains popularity. Online assessments are more prone to academic dishonesty than traditional exams. Ad hoc online proctoring techniques have been used by institutions to prevent academic misconduct during online tests. In contexts with unreliable infrastructure, such as slow internet connections and a lack of compatible equipment, it is challenging to figure out how to employ technology to proctor online tests swiftly and efficiently. The goal of this study was to gain a better understanding of the context and requirements for scaling up online exams in Sri Lanka as well as to investigate what options for improving the subsequent deployment of online proctoring systems in low-resource settings exist in order to maintain the caliber of academic programs. In this work, an in-class assignment for a Software Engineering course at a higher education institution in Sri Lanka was manually proctored using video conferencing software in a completely remote context. A post-exam feedback survey was used to collect information about participants' experiences with online proctoring. The survey was supposed to reveal the experiences about the devices used, internet connectivity, the factors that led to stress and perceptions about cheating during the exam. The data obtained from both the assignment and the survey was analyzed in order to make well-informed decisions about the future deployment of online proctoring technologies. This paper presents evidence of the experiment that strongly recommends that online exam proctoring solutions be developed after a careful examination of the constraints such as internet connection speed, stability, and affordability, as well as sudden power outages of the environment in which they will be utilised, in order to unlock the true potential of e-learning technologies.
{"title":"EXPERIENCES OF CONDUCTING ONLINE EXAM PROCTORING IN LOW-RESOURCE SETTINGS: A SRI LANKAN CASE STUDY","authors":"Dilky N. Felsinger, Thilina Halloluwa, C. L. I. Fonseka","doi":"10.33407/itlt.v93i1.5094","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.5094","url":null,"abstract":"Online tests are becoming increasingly common as online learning gains popularity. Online assessments are more prone to academic dishonesty than traditional exams. Ad hoc online proctoring techniques have been used by institutions to prevent academic misconduct during online tests. In contexts with unreliable infrastructure, such as slow internet connections and a lack of compatible equipment, it is challenging to figure out how to employ technology to proctor online tests swiftly and efficiently. The goal of this study was to gain a better understanding of the context and requirements for scaling up online exams in Sri Lanka as well as to investigate what options for improving the subsequent deployment of online proctoring systems in low-resource settings exist in order to maintain the caliber of academic programs. In this work, an in-class assignment for a Software Engineering course at a higher education institution in Sri Lanka was manually proctored using video conferencing software in a completely remote context. A post-exam feedback survey was used to collect information about participants' experiences with online proctoring. The survey was supposed to reveal the experiences about the devices used, internet connectivity, the factors that led to stress and perceptions about cheating during the exam. The data obtained from both the assignment and the survey was analyzed in order to make well-informed decisions about the future deployment of online proctoring technologies. This paper presents evidence of the experiment that strongly recommends that online exam proctoring solutions be developed after a careful examination of the constraints such as internet connection speed, stability, and affordability, as well as sudden power outages of the environment in which they will be utilised, in order to unlock the true potential of e-learning technologies.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"45 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86323670","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-28DOI: 10.33407/itlt.v93i1.5147
Олександр Юрійович Буров, Ольга Павлівна Пінчук
Стаття присвячена використанню можливостей комп’ютерної методики та результатам аналізу її використання для дослідження взаємозв’язку між компонентами інтелекту, рисами особистості та особливостями нервової системи (ОНС) досвідчених фахівців та студентів-магістрів у професіях, пов’язаних з пізнавальною діяльністю. Наводиться опис психологічних тестів, що реалізовані у складі цифрової технології, розробленої за участю авторів і використаною для дослідження інших аспектів впливу цифровізації навчання (модифікований тест структури інтелекту Р. Амтхауера, визначення психологічних типів за Майерс-Бріггс, оригінальна та модифікована методики Хільченка-Макаренка для вимірювання сили та функціональної рухливості нервових процесів, у т.ч. в умовах дії перешкод), а також результати дослідження: особистостей нервової системи та перешкодостійкості під час виконання простих пізнавальних завдань, впливу властивостей сили нервової системи та функціональної рухливості нервових процесів на розвиток складників інтелекту та на формування особистісних властивостей. Аналіз експериментальних даних виконаний з використанням пакетів STATISTICA 5.1 та JASP. На експериментальних даних показано, що запропонована авторами дослідницька комп’ютерно орієнтована технологія забезпечує надійну оцінку ОНС випробувачів. Показано, що використання авторської технології дозволило виконати експериментальне дослідження зв’язку структурних компонентів інтелекту з ОНС – сила нервової системи, функціональна рухливість нервових процесів, пов’язаних з ними показників в умовах дії перешкод – і деяких особистісних властивостей обстежуваних. Доведено, що моделювання структурних компонентів інтелекту шляхом використання зазначених властивостей з відбором найбільш інформативних показників забезпечує високий і достовірний рівень кореляційного зв’язку на рівні 0,93 і вище. Показано можливість побудови надійних моделей зв’язку психотипологічних властивостей особистості (за двома критеріальними шкалами: інтуїція N – сенсорика S та мислення T – відчуття F) з дослідженими ОНС. За допомогою факторної моделі показано зв’язок ОНС із структурою інтелекту та структурою особистості.
{"title":"ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОСОБЛИВОСТЕЙ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ НА КОГНІТИВНІ МОЖЛИВОСТІ СТУДЕНТІВ","authors":"Олександр Юрійович Буров, Ольга Павлівна Пінчук","doi":"10.33407/itlt.v93i1.5147","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.5147","url":null,"abstract":"Стаття присвячена використанню можливостей комп’ютерної методики та результатам аналізу її використання для дослідження взаємозв’язку між компонентами інтелекту, рисами особистості та особливостями нервової системи (ОНС) досвідчених фахівців та студентів-магістрів у професіях, пов’язаних з пізнавальною діяльністю. Наводиться опис психологічних тестів, що реалізовані у складі цифрової технології, розробленої за участю авторів і використаною для дослідження інших аспектів впливу цифровізації навчання (модифікований тест структури інтелекту Р. Амтхауера, визначення психологічних типів за Майерс-Бріггс, оригінальна та модифікована методики Хільченка-Макаренка для вимірювання сили та функціональної рухливості нервових процесів, у т.ч. в умовах дії перешкод), а також результати дослідження: особистостей нервової системи та перешкодостійкості під час виконання простих пізнавальних завдань, впливу властивостей сили нервової системи та функціональної рухливості нервових процесів на розвиток складників інтелекту та на формування особистісних властивостей. Аналіз експериментальних даних виконаний з використанням пакетів STATISTICA 5.1 та JASP. На експериментальних даних показано, що запропонована авторами дослідницька комп’ютерно орієнтована технологія забезпечує надійну оцінку ОНС випробувачів. Показано, що використання авторської технології дозволило виконати експериментальне дослідження зв’язку структурних компонентів інтелекту з ОНС – сила нервової системи, функціональна рухливість нервових процесів, пов’язаних з ними показників в умовах дії перешкод – і деяких особистісних властивостей обстежуваних. Доведено, що моделювання структурних компонентів інтелекту шляхом використання зазначених властивостей з відбором найбільш інформативних показників забезпечує високий і достовірний рівень кореляційного зв’язку на рівні 0,93 і вище. Показано можливість побудови надійних моделей зв’язку психотипологічних властивостей особистості (за двома критеріальними шкалами: інтуїція N – сенсорика S та мислення T – відчуття F) з дослідженими ОНС. За допомогою факторної моделі показано зв’язок ОНС із структурою інтелекту та структурою особистості.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"2020 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"73127845","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-28DOI: 10.33407/itlt.v93i1.4817
Leonty P. Golubev, M. Tkach, D. Makatora
This article reviews the possibility of using the Tinkercad Internet service for online study of the subjects connected with microprocessor systems. During the global coronavirus pandemic, online classes based on the Internet technologies have become virtually the only effective method of learning. However, while lectures can be taught successfully with the help of video conferences such as Zoom, Skype, Microsoft Teams, Google Meet etc., it is almost impossible to perform laboratory and practical work in the field of designing microprocessor systems with the help of these tools. Therefore, the authors suggest a new approach to practicums on the subjects related to microprocessor systems using tools of the Tinkercad Internet service. The existing methods and means of remote work with breadboard Arduino have been analyzed. The advantages of the Tinkercad Internet service in comparison with other tools of remote work have been disclosed. The service capability for microprocessor systems design has been considered. The article provides examples of elaborated lab works by means of the Tinkercad Internet service. Available capabilities and instruments in the system have been detailed. The process of learning based on the Tinkercad Internet service has been developed. Consequently, the use of the Tinkercad Internet service during e-learning gives the possibility to do lab works and microprocessor system design practicums without actual equipment, and the methods suggested by the authors assure the quality of students’ awareness in this direction. The prospective direction of this Internet service application can be the design of 3D printing models and their use during e-learning of other subjects, in particular Physics (Electrics section), Theoretical Basics of Electrical Engineering (DC section), as well as other sciences related to electronic circuit design.
本文综述了利用Tinkercad网络服务进行与微处理器系统相连的学科在线学习的可能性。在全球冠状病毒大流行期间，基于互联网技术的在线课程几乎成为唯一有效的学习方法。然而，虽然讲座可以在视频会议(如Zoom, Skype, Microsoft Teams, Google Meet等)的帮助下成功教授，但在这些工具的帮助下，在设计微处理器系统领域进行实验室和实际工作几乎是不可能的。因此，作者提出了一种利用Tinkercad互联网服务工具进行微处理器系统相关科目实习的新方法。分析了现有的利用面包板Arduino进行远程工作的方法和手段。Tinkercad Internet服务与其他远程工作工具相比的优点已经公开。考虑了微处理器系统设计的服务能力。本文提供了利用Tinkercad Internet服务制作实验作品的实例。详细介绍了系统中可用的功能和仪器。基于Tinkercad互联网服务开发了学习过程。因此，在电子学习中使用Tinkercad网络服务，可以在没有实际设备的情况下进行实验室工作和微处理器系统设计实习，作者提出的方法保证了学生在这方面的意识质量。该互联网服务应用的未来方向可以是3D打印模型的设计及其在其他科目的电子学习中的应用，特别是物理(电气部分)，电气工程理论基础(直流部分)，以及其他与电子电路设计相关的科学。
{"title":"USING TINKERCAD TO SUPPORT ONLINE THE LABORATORY WORK ON THE DESIGN OF MICROPROCESSOR SYSTEMS AT TECHNICAL UNIVERSITY","authors":"Leonty P. Golubev, M. Tkach, D. Makatora","doi":"10.33407/itlt.v93i1.4817","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.4817","url":null,"abstract":"This article reviews the possibility of using the Tinkercad Internet service for online study of the subjects connected with microprocessor systems. During the global coronavirus pandemic, online classes based on the Internet technologies have become virtually the only effective method of learning. However, while lectures can be taught successfully with the help of video conferences such as Zoom, Skype, Microsoft Teams, Google Meet etc., it is almost impossible to perform laboratory and practical work in the field of designing microprocessor systems with the help of these tools. Therefore, the authors suggest a new approach to practicums on the subjects related to microprocessor systems using tools of the Tinkercad Internet service. The existing methods and means of remote work with breadboard Arduino have been analyzed. The advantages of the Tinkercad Internet service in comparison with other tools of remote work have been disclosed. The service capability for microprocessor systems design has been considered. The article provides examples of elaborated lab works by means of the Tinkercad Internet service. Available capabilities and instruments in the system have been detailed. The process of learning based on the Tinkercad Internet service has been developed. Consequently, the use of the Tinkercad Internet service during e-learning gives the possibility to do lab works and microprocessor system design practicums without actual equipment, and the methods suggested by the authors assure the quality of students’ awareness in this direction. The prospective direction of this Internet service application can be the design of 3D printing models and their use during e-learning of other subjects, in particular Physics (Electrics section), Theoretical Basics of Electrical Engineering (DC section), as well as other sciences related to electronic circuit design.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"11 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77349506","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-28DOI: 10.33407/itlt.v93i1.4974
Сергій Олександрович Подласов, Олексій Васильович Матвійчук
Підготовка інженерних кадрів у технічному університеті передбачає не тільки оволодіння студентами теоретичними знаннями, але й набуття вмінь проводити експериментальні дослідження. Основа таких умінь закладається при виконанні студентами лабораторних робіт. Необхідність соціального дистанціювання під час пандемії Covid-19 змусила навчальні заклади перейти на дистанційну форму проведення всіх занять, зокрема й лабораторних занять з фізики. Проведення лабораторних занять з фізики в режимі синхронного дистанційного навчання вимагає наявності комп’ютерних програм, які адекватно моделюють реальне лабораторне обладнання, матеріалів, необхідних для підготовки та контролю готовності студентів до виконання лабораторних досліджень із врахуванням їх експериментаторського досвіду, а також методики проведення лабораторних занять онлайн. У статті проаналізовані різновиди програмної реалізації лабораторних робіт, вимоги до комп’ютерних моделей реальних лабораторних робіт та обґрунтовано застосування мови HTML5 та Java Script для створення віртуальних лабораторних робіт (ВЛР) з фізики для студентів першого курсу всіх технічних спеціальностей, які навчаються за програмою підготовки бакалаврів у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Експертне оцінювання засвідчило відповідність створених ВЛР реальним прототипам, що є важливим для сприйняття студентами віртуальних об’єктів подібними до реальних. У роботі також стисло описана процедура розробки ВЛР, створені дидактичні матеріали (методичні вказівки, відеофільми, тестові завдання) та методика проведення лабораторних занять у режимі синхронного дистанційного навчання. Застосування створених ВЛР та розробленої методики проведення лабораторних занять онлайн дозволило достатньо успішно подолати труднощі організації навчального процесу під час вимушеного переходу студентів на дистанційне навчання. .
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ФІЗИКИ В ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ","authors":"Сергій Олександрович Подласов, Олексій Васильович Матвійчук","doi":"10.33407/itlt.v93i1.4974","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.4974","url":null,"abstract":"Підготовка інженерних кадрів у технічному університеті передбачає не тільки оволодіння студентами теоретичними знаннями, але й набуття вмінь проводити експериментальні дослідження. Основа таких умінь закладається при виконанні студентами лабораторних робіт. Необхідність соціального дистанціювання під час пандемії Covid-19 змусила навчальні заклади перейти на дистанційну форму проведення всіх занять, зокрема й лабораторних занять з фізики.\u0000Проведення лабораторних занять з фізики в режимі синхронного дистанційного навчання вимагає наявності комп’ютерних програм, які адекватно моделюють реальне лабораторне обладнання, матеріалів, необхідних для підготовки та контролю готовності студентів до виконання лабораторних досліджень із врахуванням їх експериментаторського досвіду, а також методики проведення лабораторних занять онлайн.\u0000У статті проаналізовані різновиди програмної реалізації лабораторних робіт, вимоги до комп’ютерних моделей реальних лабораторних робіт та обґрунтовано застосування мови HTML5 та Java Script для створення віртуальних лабораторних робіт (ВЛР) з фізики для студентів першого курсу всіх технічних спеціальностей, які навчаються за програмою підготовки бакалаврів у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Експертне оцінювання засвідчило відповідність створених ВЛР реальним прототипам, що є важливим для сприйняття студентами віртуальних об’єктів подібними до реальних. У роботі також стисло описана процедура розробки ВЛР, створені дидактичні матеріали (методичні вказівки, відеофільми, тестові завдання) та методика проведення лабораторних занять у режимі синхронного дистанційного навчання.\u0000Застосування створених ВЛР та розробленої методики проведення лабораторних занять онлайн дозволило достатньо успішно подолати труднощі організації навчального процесу під час вимушеного переходу студентів на дистанційне навчання.\u0000.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"147 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80594336","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-28DOI: 10.33407/itlt.v93i1.5097
Mariia A. Abysova, Mariia H. Kravchuk, O. Hurniak
Intensively developing digital technologies are transforming the basic processes studied by the didactics of higher education: ways of the teacher-student interrelated activity; the student and the knowledge, skills, and competencies intended to be learnt and gained; the teacher and the methodology of educational material. The learning goals set by the information society shift the focus from mastering the system of knowledge and developing professional skills to developing competencies, the formation of students’ readiness to design their own unique educational trajectories based on a competency-based approach. As higher education becomes more digitalized, there is a shift from coordinating teaching and learning activities to projecting, forming, and mastering individual educational plans. To meet the challenges of modern education, educators are expected to be able to comprehend changes impacting all of the components of didactic theory, including goals, content, forms, technologies, and learning tools. Digitalization processes lead to the dominance of infographic forms of presentation of educational material instead of narrative (text) forms associated with the development of voluminous texts. The variety of forms of organization of educational activities in the digital educational environment is increasing significantly, they are becoming a dynamic open system of educational modules. The educators are being faced with new theoretical tasks due to the active modernization of university educational practice, including the need to find ways to implement continuity between traditional and innovative methods of organizing the educational process while taking into account specific cognitive, motivational, and need-based characteristics of the digital generation. The transition from teaching as the educators’ primary activity to the variety of pedagogical roles they play in the digital educational process actualizes teachers’ mastery of the information technologies and the development of their personal professional teaching strategy.
{"title":"DIGITALIZATION IN UNIVERSITY EDUCATION: DIDACTIC ASPECTS","authors":"Mariia A. Abysova, Mariia H. Kravchuk, O. Hurniak","doi":"10.33407/itlt.v93i1.5097","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.5097","url":null,"abstract":"Intensively developing digital technologies are transforming the basic processes studied by the didactics of higher education: ways of the teacher-student interrelated activity; the student and the knowledge, skills, and competencies intended to be learnt and gained; the teacher and the methodology of educational material. The learning goals set by the information society shift the focus from mastering the system of knowledge and developing professional skills to developing competencies, the formation of students’ readiness to design their own unique educational trajectories based on a competency-based approach. As higher education becomes more digitalized, there is a shift from coordinating teaching and learning activities to projecting, forming, and mastering individual educational plans. To meet the challenges of modern education, educators are expected to be able to comprehend changes impacting all of the components of didactic theory, including goals, content, forms, technologies, and learning tools. Digitalization processes lead to the dominance of infographic forms of presentation of educational material instead of narrative (text) forms associated with the development of voluminous texts. The variety of forms of organization of educational activities in the digital educational environment is increasing significantly, they are becoming a dynamic open system of educational modules. The educators are being faced with new theoretical tasks due to the active modernization of university educational practice, including the need to find ways to implement continuity between traditional and innovative methods of organizing the educational process while taking into account specific cognitive, motivational, and need-based characteristics of the digital generation. The transition from teaching as the educators’ primary activity to the variety of pedagogical roles they play in the digital educational process actualizes teachers’ mastery of the information technologies and the development of their personal professional teaching strategy.\u0000 ","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"71 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86351274","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：