Pub Date : 2023-01-01DOI: 10.36550/2415-7988-2022-1-209-128-132
Vasyl Hryk, Iryna Povlin, Iryna Mosul
У статті розглядаються теоретичні основи екологічної свідомості майбутніх фахівців. Виділено два основні напрями екологічної освіти. Охарактеризовано компоненти екологічної свідомості. Висвітлено види екологічної свідомості. Для системи екологічної освіти характерні такі риси, як відкритість, багатовимірність, орієнтація на неперервний творчий пошук, відповідність формується синергетичної картині світобудови. Таким чином, освіта в галузі охорони навколишнього середовища не є просто механічним додаванням до загальної освіти. Воно має стати органічною складовою будь-якого рівня чи системи освіти та підготовки фахівців. Його зміст змінюється залежно від соціальних та економічних умов, характеру та стану проблем навколишнього середовища у різних країнах та регіонах. Проводячи аналіз складових екологічної свідомості, виділено його параметри. Одним із найважливіших завдань екологічної свідомості є відкриття об'єктивних законів існування та розвитку соціоприродної системи, передбачення її перспектив, розробка можливих прогнозів на майбутнє, відкриття нових енергетичних, природних та інших видів ресурсів. Якість екологічної освіти у суспільстві пов'язані з науково-технічним процесом, використанням всіх досягнень науки на благо всього людства. Розвиток екологічної свідомості та світогляду відіграє головну роль у досягненні зазначених цілей. Переорієнтація людського світогляду передбачає усвідомлення сутності екологічних законів, причин протиріч у системі «природа – суспільство», виявлення невідповідності природних та соціальних законів; осмислення небезпеки глобальних катастроф та локальних екологічних криз; усвідомлення необхідності розробки глобальної стратегії розвитку як передумови життя. Вивчення екологічних взаємодій людини та природи передбачає осмислення процесу становлення екології, вивчення довкілля окремих видів, вивчення екосистеми та взаємовідносин екосистем, більш детальне вивчення біосфери, осягнення екології людини та соціальної екології, ековиховання, екоутворення, формування екологічного світогляду, еко. У цілому нині науково-освітня система разом із іншими системами духовної сфери, сприяють переходу на шлях сталого розвитку, реалізовуватиме комплекс запобіжних дій, вкладених у виживання цивілізації.
{"title":"THEORETICAL BASICS OF ENVIRONMENTAL AWARENESS OF FUTURE SPECIALISTS AS A SOCIAL AND PEDAGOGICAL PROBLEM","authors":"Vasyl Hryk, Iryna Povlin, Iryna Mosul","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-128-132","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-128-132","url":null,"abstract":"У статті розглядаються теоретичні основи екологічної свідомості майбутніх фахівців. Виділено два основні напрями екологічної освіти. Охарактеризовано компоненти екологічної свідомості. Висвітлено види екологічної свідомості. Для системи екологічної освіти характерні такі риси, як відкритість, багатовимірність, орієнтація на неперервний творчий пошук, відповідність формується синергетичної картині світобудови. Таким чином, освіта в галузі охорони навколишнього середовища не є просто механічним додаванням до загальної освіти. Воно має стати органічною складовою будь-якого рівня чи системи освіти та підготовки фахівців. Його зміст змінюється залежно від соціальних та економічних умов, характеру та стану проблем навколишнього середовища у різних країнах та регіонах. Проводячи аналіз складових екологічної свідомості, виділено його параметри. Одним із найважливіших завдань екологічної свідомості є відкриття об'єктивних законів існування та розвитку соціоприродної системи, передбачення її перспектив, розробка можливих прогнозів на майбутнє, відкриття нових енергетичних, природних та інших видів ресурсів. Якість екологічної освіти у суспільстві пов'язані з науково-технічним процесом, використанням всіх досягнень науки на благо всього людства. Розвиток екологічної свідомості та світогляду відіграє головну роль у досягненні зазначених цілей. Переорієнтація людського світогляду передбачає усвідомлення сутності екологічних законів, причин протиріч у системі «природа – суспільство», виявлення невідповідності природних та соціальних законів; осмислення небезпеки глобальних катастроф та локальних екологічних криз; усвідомлення необхідності розробки глобальної стратегії розвитку як передумови життя. Вивчення екологічних взаємодій людини та природи передбачає осмислення процесу становлення екології, вивчення довкілля окремих видів, вивчення екосистеми та взаємовідносин екосистем, більш детальне вивчення біосфери, осягнення екології людини та соціальної екології, ековиховання, екоутворення, формування екологічного світогляду, еко. У цілому нині науково-освітня система разом із іншими системами духовної сфери, сприяють переходу на шлях сталого розвитку, реалізовуватиме комплекс запобіжних дій, вкладених у виживання цивілізації.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"97 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136202484","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-01DOI: 10.36550/2415-7988-2022-1-209-186-191
Viktoriіa Karpova, Mykhailo Stefaniuk, Oleh Chebotar
У статті розглянуто ресурсні можливості особистісної позиції у пізнавальній діяльності з підвищення її продуктивності, забезпечення професійна-творчого зростання майбутніх педагогів в умовах професійної мобільності, визначення професійного статусу фахівця, приведення особистісного потенціалу у відповідність з умовами його динамічного професійного розвитку. Позиція розглядається як стан особистості, як свідомий активний суб’єкт діяльності, спілкування, пізнання й творчості, який впливає на їх продуктивність, і характеризується критеріями: інтелектуальна-моральні установки, пізнавальні інтереси і потреби, професійні мотиви і цінності, спрямованість на самостійність, активність, креативність, рефлективність у вирішенні задач пізнавальної діяльності. Встановлено, що механізмом особистісної позиції є внутрішня мотивація, яка визначає професійний розвиток майбутніх педагогів, якісне опанування обраної професією й досвідом творчої педагогічної діяльності. Це складне утворення постійно змінюється й розвивається в сукупності своїх особистісних та індивідуальних виявів, у системі зв’язків і взаємовідношення в пізнавальній діяльності й відображається в ступені творчого професійного становлення майбутніх фахівців. Конкретизовані педагогічні умови впливу особистісної позиції на продуктивність пізнавальної діяльності: підвищення рівня професійної компетентності, накопичення досвіду креативної діяльності, самостійності, активності, рефлективності як ресурсних можливостей забезпечення якості освіти; індивідуальний підхід до організації, розмаїтість активних форм і методів, оволодіння методикою педагогічної взаємодії, співробітництва й співтворчості, усунення авторитарних дій. Перспектива подальших розвідок безпосередньо полягає в аналізі комп’ютерно-методичної забезпеченості пізнавальної діяльності, конкретизації умов формування активної професійної позиції. Важливим кроком є розробка нових програм особистісної спрямованості методики формування активної професійної позиції майбутніх педагогів.
{"title":"PERSONAL POSITION OF FUTURE TEACHERS IN COGNITIVE ACTIVITY AS A RESOURCE OF THE QUALITY OF TEACHER EDUCATION","authors":"Viktoriіa Karpova, Mykhailo Stefaniuk, Oleh Chebotar","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-186-191","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-186-191","url":null,"abstract":"У статті розглянуто ресурсні можливості особистісної позиції у пізнавальній діяльності з підвищення її продуктивності, забезпечення професійна-творчого зростання майбутніх педагогів в умовах професійної мобільності, визначення професійного статусу фахівця, приведення особистісного потенціалу у відповідність з умовами його динамічного професійного розвитку. Позиція розглядається як стан особистості, як свідомий активний суб’єкт діяльності, спілкування, пізнання й творчості, який впливає на їх продуктивність, і характеризується критеріями: інтелектуальна-моральні установки, пізнавальні інтереси і потреби, професійні мотиви і цінності, спрямованість на самостійність, активність, креативність, рефлективність у вирішенні задач пізнавальної діяльності. Встановлено, що механізмом особистісної позиції є внутрішня мотивація, яка визначає професійний розвиток майбутніх педагогів, якісне опанування обраної професією й досвідом творчої педагогічної діяльності. Це складне утворення постійно змінюється й розвивається в сукупності своїх особистісних та індивідуальних виявів, у системі зв’язків і взаємовідношення в пізнавальній діяльності й відображається в ступені творчого професійного становлення майбутніх фахівців. Конкретизовані педагогічні умови впливу особистісної позиції на продуктивність пізнавальної діяльності: підвищення рівня професійної компетентності, накопичення досвіду креативної діяльності, самостійності, активності, рефлективності як ресурсних можливостей забезпечення якості освіти; індивідуальний підхід до організації, розмаїтість активних форм і методів, оволодіння методикою педагогічної взаємодії, співробітництва й співтворчості, усунення авторитарних дій. Перспектива подальших розвідок безпосередньо полягає в аналізі комп’ютерно-методичної забезпеченості пізнавальної діяльності, конкретизації умов формування активної професійної позиції. Важливим кроком є розробка нових програм особистісної спрямованості методики формування активної професійної позиції майбутніх педагогів.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136202487","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-01DOI: 10.36550/2415-7988-2022-1-209-75-80
Natalia Pasichnyk, Lyudmila Yaremenko
У статті розглядається процес становлення, поточний стан і визначаються перспективи моніторингових досліджень якості освіти у Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка. Актуальність цієї тематики зумовлена необхідністю підвищення якості вищої освіти, що має не лише освітній чи педагогічний, а й соціальний, політичний та управлінський контекст. Важливою складовою забезпечення якості вищої освіти в межах університету є розбудова ефективної системи внутрішнього моніторингу якості освіти. Організація дієвого внутрішнього моніторингу є складним завданням, проте його становлення й реалізація в межах університету проходила результативно завдяки успішній участі викладачів навчального закладу у міжнародному проєкті «Освітні вимірювання адаптовані до стандартів ЄС» (“Educational Measurements Adapted to EU Standards”, TEMPUS IV, 2009–2012). У результаті проєкту було здійснено підготовку науково-педагогічних працівників до викладання курсів у галузі освітніх вимірювань і моніторингу якості освітньої діяльності й запроваджено підготовку магістрів з освітніх вимірювань. Викладачі, які були задіяні в цьому проєкті, залучені до проведення моніторингових досліджень якості освіти в університеті. Моніторинг освітньої діяльності в ЦДУ ім. В. Винниченка здійснюється відділом забезпечення якості та цифрового супроводу освіти методом анкетного опитування за допомогою веборієнтованої системи LimeSurvey. Моніторингові дослідження вибудовуються на базових принципах моніторингу, мають студентоцентрований характер, залежно від мети моніторингових опитувань поділяться на різні види (первинне, діагностичне, підсумкове). Участь здобувачів освіти в опитуваннях є добровільною та анонімною і ґрунтується на засадах відповідальності студентів і їхній академічній доброчесності. Основні результати цих локальних моніторингових досліджень якості освіти регулярно оприлюднюються на офіційному веб-сайті університету, аналізуються освітніми менеджерами різних ланок закладу вищої освіти й виступають основою для прийняття управлінських рішень. Перспективними напрямами моніторингових досліджень якості освіти в університеті є урізноманітнення тематики моніторингу, забезпечення публічності й прозорості інформації про його результати та посилення взаємозв’язку між результатами моніторингових досліджень якості освіти та прийняттям управлінських рішень.
{"title":"THE MONITORING RESEARCH OF THE QUALITY OF EDUCATION IN THE VOLODYMYR VYNNYCHENKO CENTRAL UKRAINIAN STATE UNIVERSITY: ACQUIRED EXPERIENCE, CURRENT STATE AND PERSPECTIVES","authors":"Natalia Pasichnyk, Lyudmila Yaremenko","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-75-80","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-75-80","url":null,"abstract":"У статті розглядається процес становлення, поточний стан і визначаються перспективи моніторингових досліджень якості освіти у Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка. Актуальність цієї тематики зумовлена необхідністю підвищення якості вищої освіти, що має не лише освітній чи педагогічний, а й соціальний, політичний та управлінський контекст. Важливою складовою забезпечення якості вищої освіти в межах університету є розбудова ефективної системи внутрішнього моніторингу якості освіти. Організація дієвого внутрішнього моніторингу є складним завданням, проте його становлення й реалізація в межах університету проходила результативно завдяки успішній участі викладачів навчального закладу у міжнародному проєкті «Освітні вимірювання адаптовані до стандартів ЄС» (“Educational Measurements Adapted to EU Standards”, TEMPUS IV, 2009–2012). У результаті проєкту було здійснено підготовку науково-педагогічних працівників до викладання курсів у галузі освітніх вимірювань і моніторингу якості освітньої діяльності й запроваджено підготовку магістрів з освітніх вимірювань. Викладачі, які були задіяні в цьому проєкті, залучені до проведення моніторингових досліджень якості освіти в університеті. Моніторинг освітньої діяльності в ЦДУ ім. В. Винниченка здійснюється відділом забезпечення якості та цифрового супроводу освіти методом анкетного опитування за допомогою веборієнтованої системи LimeSurvey. Моніторингові дослідження вибудовуються на базових принципах моніторингу, мають студентоцентрований характер, залежно від мети моніторингових опитувань поділяться на різні види (первинне, діагностичне, підсумкове). Участь здобувачів освіти в опитуваннях є добровільною та анонімною і ґрунтується на засадах відповідальності студентів і їхній академічній доброчесності. Основні результати цих локальних моніторингових досліджень якості освіти регулярно оприлюднюються на офіційному веб-сайті університету, аналізуються освітніми менеджерами різних ланок закладу вищої освіти й виступають основою для прийняття управлінських рішень. Перспективними напрямами моніторингових досліджень якості освіти в університеті є урізноманітнення тематики моніторингу, забезпечення публічності й прозорості інформації про його результати та посилення взаємозв’язку між результатами моніторингових досліджень якості освіти та прийняттям управлінських рішень.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136202899","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-01DOI: 10.36550/2415-7988-2022-1-209-227-232
Viktoriia Kutsa
У статті представлено огляд та аналіз сучасних методів викладання англійської мови у вищому навчальному закладі, пов’язаних із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Нині викладачі університетів використовують низку інтерактивних технологій у процесі викладання англійської мови, щоб зробити заняття цікавішими та інформативнішими, а також щоб підвищити мотивацію студентів до вивчення мови. У статті розглянуто роль навчальних інтернет-ресурсів для формування важливих компетентностей студентів, які вивчають англійську мову. Представлено та проаналізовано переваги та виклики впровадження освітніх подкастів, спрямованих на вивчення іноземних мов. У статті також йдеться про можливість використання подкастів TED для забезпечення ефекту «занурення» в іноземне мовне середовище. Обгрунтовано, що використання подкастів TED може сприяти вирішенню ряду методологічних питань, серед яких важливо відзначити формування слухових навичок, розуміння розмовної іноземної мови, формування та вдосконалення навичок аудіювання, розширення та збагачення лексики, формування та вдосконалення граматичних навичок, розвиток навичок говоріння та письма. У статті обговорюється використання вебінарів у контексті сучасного навчального процесу. Сформульовано основні характеристики вебінару та виділено його переваги та недоліки. Крім того, виявлено та обґрунтовано необхідність використання вебінарів як інноваційного методу в процесі навчання іноземної мови. Дослідження виявило, що можливі проблеми з використанням ІКТ включають технічні проблеми з обмеженою стабільністю Інтернету та технічного оснащення аудиторій навчальних закладів, а також педагогічні проблеми з непристосованістю вчителів до використання новітніх технологій, що означає необхідність проведення більш детальних і всебічних розвідок у даній сфері. Але також спостерігається, що переваги інноваційних методів таких як технології вебінарів, подкастів та блогів доповнюють традиційні методи навчання, підвищують мотивацію студентів до навчання, надаючи їм можливості реалізувати свій інтелектуальний та творчий потенціал.
{"title":"USE OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN TEACHING FOREIGN LANGE AT UNIVERSITIES: BENEFITS AND CHALLENGES","authors":"Viktoriia Kutsa","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-227-232","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-227-232","url":null,"abstract":" У статті представлено огляд та аналіз сучасних методів викладання англійської мови у вищому навчальному закладі, пов’язаних із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Нині викладачі університетів використовують низку інтерактивних технологій у процесі викладання англійської мови, щоб зробити заняття цікавішими та інформативнішими, а також щоб підвищити мотивацію студентів до вивчення мови. У статті розглянуто роль навчальних інтернет-ресурсів для формування важливих компетентностей студентів, які вивчають англійську мову. Представлено та проаналізовано переваги та виклики впровадження освітніх подкастів, спрямованих на вивчення іноземних мов. У статті також йдеться про можливість використання подкастів TED для забезпечення ефекту «занурення» в іноземне мовне середовище. Обгрунтовано, що використання подкастів TED може сприяти вирішенню ряду методологічних питань, серед яких важливо відзначити формування слухових навичок, розуміння розмовної іноземної мови, формування та вдосконалення навичок аудіювання, розширення та збагачення лексики, формування та вдосконалення граматичних навичок, розвиток навичок говоріння та письма. У статті обговорюється використання вебінарів у контексті сучасного навчального процесу. Сформульовано основні характеристики вебінару та виділено його переваги та недоліки. Крім того, виявлено та обґрунтовано необхідність використання вебінарів як інноваційного методу в процесі навчання іноземної мови. Дослідження виявило, що можливі проблеми з використанням ІКТ включають технічні проблеми з обмеженою стабільністю Інтернету та технічного оснащення аудиторій навчальних закладів, а також педагогічні проблеми з непристосованістю вчителів до використання новітніх технологій, що означає необхідність проведення більш детальних і всебічних розвідок у даній сфері. Але також спостерігається, що переваги інноваційних методів таких як технології вебінарів, подкастів та блогів доповнюють традиційні методи навчання, підвищують мотивацію студентів до навчання, надаючи їм можливості реалізувати свій інтелектуальний та творчий потенціал.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"99 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136203727","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
The article describes that the functioning of dual educational institutions ensures the training of personnel in accordance with the requirements of employers and involves the participation of enterprises in providing the practical component of training and its partial financing. The implementation of dual programs in different countries of the world contributes to the improvement of the professional training of students, motivates those seeking education to acquire high-quality professional competencies, and provides confidence in employment after graduation. Studying the positive experience of different countries of the world on the implementation of dual programs will contribute to the modernization of the educational environment and the development of the domestic system of dual form of education. The article defines the stages of development of the dual system of education in Germany. The article provides a retrospective review and analysis of modern trends in the development of dual education in higher education in Germany. The article describes the positive results of the introduction of a dual form of education in different countries of the world: the development of an educational system that meets the requirements of the labor market and the needs of employers; introduction of comprehensive certification of production personnel; creation of general requirements for the development of dual curricula that ensure the training of education seekers in real industrial conditions; strengthening the role of vocational education; reducing the duration of studies in certain specialties; possible employment of graduates of educational institutions immediately after graduation; reducing the period of adaptation of young professionals at workplaces. The article proves that Germany's experience in the development of university dual education is important for Ukraine, for reforming the higher education system, producing specialists who are competitive on the domestic and global labor market, who meet the needs of society and modern demands of employers.
{"title":"CURRENT TRENDS IN THE DEVELOPMENT OF DUAL EDUCATION IN GERMAN HIGHER SCHOOLS","authors":"Nadiya Opushko, Valentyna Frytsіuk, Svitlana Gubina","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-396-403","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-396-403","url":null,"abstract":"The article describes that the functioning of dual educational institutions ensures the training of personnel in accordance with the requirements of employers and involves the participation of enterprises in providing the practical component of training and its partial financing. The implementation of dual programs in different countries of the world contributes to the improvement of the professional training of students, motivates those seeking education to acquire high-quality professional competencies, and provides confidence in employment after graduation. Studying the positive experience of different countries of the world on the implementation of dual programs will contribute to the modernization of the educational environment and the development of the domestic system of dual form of education. The article defines the stages of development of the dual system of education in Germany. The article provides a retrospective review and analysis of modern trends in the development of dual education in higher education in Germany. The article describes the positive results of the introduction of a dual form of education in different countries of the world: the development of an educational system that meets the requirements of the labor market and the needs of employers; introduction of comprehensive certification of production personnel; creation of general requirements for the development of dual curricula that ensure the training of education seekers in real industrial conditions; strengthening the role of vocational education; reducing the duration of studies in certain specialties; possible employment of graduates of educational institutions immediately after graduation; reducing the period of adaptation of young professionals at workplaces. The article proves that Germany's experience in the development of university dual education is important for Ukraine, for reforming the higher education system, producing specialists who are competitive on the domestic and global labor market, who meet the needs of society and modern demands of employers.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"33 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136203745","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-01DOI: 10.36550/2415-7988-2022-1-209-218-222
Oleksandr Kryvenko, Oleksandr Kugot
Інтернет – мережа знань і високих технологій, де інформація стає першочерговою потребою, продуктом людської діяльності. Сучасний Інтернет стає універсальним середовищем для планування, прогнозування, моделювання, а також одним із факторів прийняття рішень й управління процесами у суспільстві, освіті й техніці. Всесвітня мережа Інтернет займає важливе місце у системі здобуття вищої якісної освіти, адже це універсальність, безперервність, гнучкість, індивідуалізація, економічність та доступність. Метою статті є визначення ролі та місця глобальної мережі Інтернет у здобутті якісної вищої освіти. Предметом дослідження є як позитивні, так і негативні сторони використання Інтернет у процесі пошуку нових знань. Об’єктом дослідження є глобальна мережа Інтернет, яка набуває усебічного поширення та можливості її використання освітніми закладами під час надання послуг. Пріоритетним завданням розвитку вищої школи у сучасному інформаційному суспільстві є підвищення конкурентоспроможності закладів вищої освіти і розширення доступу до якісної вищої освіти. Якість освіти нами було визначено як взаємозалежність результатів навчання і вимог сучасного суспільства до особистості. Професійна підготовка суб’єктів викладання, наявність системи контролю й оцінювання викладання, рівня знань суб’єктів учіння, навчання на дослідницькій основі, стимулювання самостійної роботи суб’єктів навчання залежить від якісного доступу до глобальної мережі Інтернет. Інтернет доступний будь-кому і представляє собою безкінечне інформаційне поле. Результати проведеного нами дослідження продемонстрували використання мережі Інтернет усіма здобувачами освіти у процесі здобуття знань. У контексті масового використання мережі Інтернет у здобутті вищої освіти, варто наголосити і на негативних сторонах, що мають також місце, це і обмежена соціальна взаємодія, це і вартість обладнання, що забезпечить швидкий доступ до всесвітньої мережі, а також фактор безпеки. Лише усвідомлення реальної та потенційної небезпеки дасть можливість безпечно використовувати наявність необмеженої кількості інформації для здобуття якісної освіти.
{"title":"INTERNET AS A GLOBAL SOURCE OF INFORMATION IN ACHIEVING QUALITY EDUCATION","authors":"Oleksandr Kryvenko, Oleksandr Kugot","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-218-222","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-218-222","url":null,"abstract":"Інтернет – мережа знань і високих технологій, де інформація стає першочерговою потребою, продуктом людської діяльності. Сучасний Інтернет стає універсальним середовищем для планування, прогнозування, моделювання, а також одним із факторів прийняття рішень й управління процесами у суспільстві, освіті й техніці. Всесвітня мережа Інтернет займає важливе місце у системі здобуття вищої якісної освіти, адже це універсальність, безперервність, гнучкість, індивідуалізація, економічність та доступність. Метою статті є визначення ролі та місця глобальної мережі Інтернет у здобутті якісної вищої освіти. Предметом дослідження є як позитивні, так і негативні сторони використання Інтернет у процесі пошуку нових знань. Об’єктом дослідження є глобальна мережа Інтернет, яка набуває усебічного поширення та можливості її використання освітніми закладами під час надання послуг. Пріоритетним завданням розвитку вищої школи у сучасному інформаційному суспільстві є підвищення конкурентоспроможності закладів вищої освіти і розширення доступу до якісної вищої освіти. Якість освіти нами було визначено як взаємозалежність результатів навчання і вимог сучасного суспільства до особистості. Професійна підготовка суб’єктів викладання, наявність системи контролю й оцінювання викладання, рівня знань суб’єктів учіння, навчання на дослідницькій основі, стимулювання самостійної роботи суб’єктів навчання залежить від якісного доступу до глобальної мережі Інтернет. Інтернет доступний будь-кому і представляє собою безкінечне інформаційне поле. Результати проведеного нами дослідження продемонстрували використання мережі Інтернет усіма здобувачами освіти у процесі здобуття знань. У контексті масового використання мережі Інтернет у здобутті вищої освіти, варто наголосити і на негативних сторонах, що мають також місце, це і обмежена соціальна взаємодія, це і вартість обладнання, що забезпечить швидкий доступ до всесвітньої мережі, а також фактор безпеки. Лише усвідомлення реальної та потенційної небезпеки дасть можливість безпечно використовувати наявність необмеженої кількості інформації для здобуття якісної освіти.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"367 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136204717","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-01DOI: 10.36550/2415-7988-2022-1-209-268-273
Tatyana Sarkisian
У статті розглянуто сутність поняття «позааудиторна діяльність» у закладі вищої освіти та особливості його застосування для формування етнопедагогічної культури у майбутніх вчителів-філологів. Доведено,що позааудиторна діяльність закладу вищої освіти належить до роботи студентів, яка відбувається поза межами навчальних аудиторій і передбачає самостійну роботу з метою поглиблення знань, розвитку навичок і формування компетентностей. Виокремлено напрямки позааудиторної діяльності, які можуть сприяти формуванню етнопедагогічної культури майбутнього учителя-філолога. У статті досліджено різновиди позааудиторної діяльності та її вплив на формування етнопедагогічної культури майбутнього філолога. Особлива увага приділена визначенню поняття «позааудиторна діяльність» у етнопедагогічному контексті, а також розкрито мету проведення позааудиторної роботи в даному напрямі. Доведено, що позааудиторна діяльність формує етнопедагогічну культуру майбутніх учителів-філологів, сприяє розвитку критичного мислення, творчих здібностей, дослідницької компетентності та здатності до самостійного навчання, дозволяє студентам отримати практичний досвід роботи з мовою, використовувати інноваційні методики навчання та взаємодії з учнями. Досліджено та обґрунтовано роль позааудиторної діяльності у формуванні етнопедагогічної культури та професійно-педагогічної комунікативної компетентності. Вона підтримує використання навчально-дослідної та науково-дослідної роботи як ефективних форм позааудиторної діяльності для підготовки майбутніх вчителів-філологів, наголошує на їхньому значенні для розвитку ключових навичок і компетентностей. Охарактеризовано форми позааудиторної діяльності, які допомагають формувати етнопедагогічну культуру, необхідну для роботи з учнями з різних етнічних фонів та створення сприятливого навчального середовища для всіх. Доведено, що позааудиторна діяльність є важливим елементом формування етнопедагогічної культури майбутнього учителя-філолога. Вона допомагає створювати сприятливу навчальну атмосферу, розвивати культурну чутливість та міжкультурну комунікацію.
{"title":"EXTRACURRICULAR ACTIVITIES IN THE FORMATION OF THE ETHNO-PEDAGOGICAL CULTURE OF THE FUTURE TEACHER-PHILOLOGY","authors":"Tatyana Sarkisian","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-268-273","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-268-273","url":null,"abstract":"У статті розглянуто сутність поняття «позааудиторна діяльність» у закладі вищої освіти та особливості його застосування для формування етнопедагогічної культури у майбутніх вчителів-філологів. Доведено,що позааудиторна діяльність закладу вищої освіти належить до роботи студентів, яка відбувається поза межами навчальних аудиторій і передбачає самостійну роботу з метою поглиблення знань, розвитку навичок і формування компетентностей. Виокремлено напрямки позааудиторної діяльності, які можуть сприяти формуванню етнопедагогічної культури майбутнього учителя-філолога. У статті досліджено різновиди позааудиторної діяльності та її вплив на формування етнопедагогічної культури майбутнього філолога. Особлива увага приділена визначенню поняття «позааудиторна діяльність» у етнопедагогічному контексті, а також розкрито мету проведення позааудиторної роботи в даному напрямі. Доведено, що позааудиторна діяльність формує етнопедагогічну культуру майбутніх учителів-філологів, сприяє розвитку критичного мислення, творчих здібностей, дослідницької компетентності та здатності до самостійного навчання, дозволяє студентам отримати практичний досвід роботи з мовою, використовувати інноваційні методики навчання та взаємодії з учнями. Досліджено та обґрунтовано роль позааудиторної діяльності у формуванні етнопедагогічної культури та професійно-педагогічної комунікативної компетентності. Вона підтримує використання навчально-дослідної та науково-дослідної роботи як ефективних форм позааудиторної діяльності для підготовки майбутніх вчителів-філологів, наголошує на їхньому значенні для розвитку ключових навичок і компетентностей. Охарактеризовано форми позааудиторної діяльності, які допомагають формувати етнопедагогічну культуру, необхідну для роботи з учнями з різних етнічних фонів та створення сприятливого навчального середовища для всіх. Доведено, що позааудиторна діяльність є важливим елементом формування етнопедагогічної культури майбутнього учителя-філолога. Вона допомагає створювати сприятливу навчальну атмосферу, розвивати культурну чутливість та міжкультурну комунікацію.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"131 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136202417","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-01DOI: 10.36550/2415-7988-2022-1-209-257-262
Maryna Razvodova
У статті автор розглядає практичні методи роботи з підготовки студентів педагогічних коледжів до формування хореографічних умінь і навичок в учнів молодшого шкільного віку. Сучасні динамічні зміні та світові глобалізаційні процеси стають підґрунтям реформ в галузі мистецько-педагогічної освіти в нашій країні, які спрямовані на визначення, розроблення та впровадження креативної політики розвитку особистості, творчої самостійності, активності та становлення професійної компетентності майбутніх фахівців в галузі хореографічного мистецтва. У зв’язку з оновленням вітчизняної мистецько-педагогічної освіти нагальною стає проблема підготовки майбутніх фахівців в галузі хореографічного мистецтва, які здатні вести роботу з учнями початкової ланки в закладах загальної середньої освіти та в позашкільних закладах. Хореографічне мистецтво є підґрунтям для розкриття потенційних художньо-творчих здібностей дитини, сприяє розвитку художньо-естетичного смаку, емоцій та почуттів, сприйнятті музики та рухів тощо. В процесі дослідно-експериментальної роботи з підготовки студентів педагогічних коледжів до формування хореографічних умінь і навичок в учнів молодшого шкільного віку в КЗ «Балтський фаховий педагогічний коледж» автор застосовував такі види роботи, як лекції-дискусії, лекції-презентації, майстер-класи, кейс-метод, бінарні заняття, тренінги тощо. Лекції-дискусії спрямовані на діалогічний обмін інформацією та думками з приводу історичних довідок та методичних інновацій між викладачами та студентами. Лекції-презентації дозволяють використовувати інтерактивні засоби, що робить їх сучасними і цікавими для студентської молоді. Майстер-класи з формування готовності студентів до професійної діяльності спрямовані на удосконалення педагогічної та хореографічної майстерності. Метод кейсів спрямований на аналітичний розбір на деталі конкретних навчальних ситуацій (case study). Бінарні заняття сприяють розвитку аналітичного і асоціативного мислення та розвитку здатності до проведення аналогій. Тренінги надають можливість опанувати сучасні методики і прийоми для створення хореографічних композицій самостійно тощо.
{"title":"PRACTICAL WORKING METHODS FOR THE PREPARATION OF TEACHING COLLEGE STUDENTS FOR THE FORMATION OF CHOREOGRAPHIC SKILLS AND SKILLS IN PRIVATE SCHOOL STUDENTS","authors":"Maryna Razvodova","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-257-262","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-257-262","url":null,"abstract":"У статті автор розглядає практичні методи роботи з підготовки студентів педагогічних коледжів до формування хореографічних умінь і навичок в учнів молодшого шкільного віку. Сучасні динамічні зміні та світові глобалізаційні процеси стають підґрунтям реформ в галузі мистецько-педагогічної освіти в нашій країні, які спрямовані на визначення, розроблення та впровадження креативної політики розвитку особистості, творчої самостійності, активності та становлення професійної компетентності майбутніх фахівців в галузі хореографічного мистецтва. У зв’язку з оновленням вітчизняної мистецько-педагогічної освіти нагальною стає проблема підготовки майбутніх фахівців в галузі хореографічного мистецтва, які здатні вести роботу з учнями початкової ланки в закладах загальної середньої освіти та в позашкільних закладах. Хореографічне мистецтво є підґрунтям для розкриття потенційних художньо-творчих здібностей дитини, сприяє розвитку художньо-естетичного смаку, емоцій та почуттів, сприйнятті музики та рухів тощо. В процесі дослідно-експериментальної роботи з підготовки студентів педагогічних коледжів до формування хореографічних умінь і навичок в учнів молодшого шкільного віку в КЗ «Балтський фаховий педагогічний коледж» автор застосовував такі види роботи, як лекції-дискусії, лекції-презентації, майстер-класи, кейс-метод, бінарні заняття, тренінги тощо. Лекції-дискусії спрямовані на діалогічний обмін інформацією та думками з приводу історичних довідок та методичних інновацій між викладачами та студентами. Лекції-презентації дозволяють використовувати інтерактивні засоби, що робить їх сучасними і цікавими для студентської молоді. Майстер-класи з формування готовності студентів до професійної діяльності спрямовані на удосконалення педагогічної та хореографічної майстерності. Метод кейсів спрямований на аналітичний розбір на деталі конкретних навчальних ситуацій (case study). Бінарні заняття сприяють розвитку аналітичного і асоціативного мислення та розвитку здатності до проведення аналогій. Тренінги надають можливість опанувати сучасні методики і прийоми для створення хореографічних композицій самостійно тощо.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136202686","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-01DOI: 10.36550/2415-7988-2022-1-209-350-354
Pavlo Yalovskyi
Theoretical analysis of content, features, implementation means and ways of increasing the effectiveness of music-theoretical training of future teachers of musical art in the context of their professional formation is carried out in the article. It has been found that music-theoretical training of future music teachers is the training of students of higher music-pedagogical education, which is realized primarily in the process of studying music-theoretical disciplines and is characterized by a certain level of development of teacher's personality, the degree of formation of competence system for music-pedagogical activity. Task and significance of the outlined training in professional formation of future music teachers is highlighted. Content of music-theoretical training of future teachers of musical art is characterized, formed by the development of musical abilities (spatial sense, musical-auditory perception, musical-rhythmic sense), the system of musical-theoretical knowledge and related skills, as well as ability to apply them practically in educational and professional activities. It is emphasized that implementation of the outlined tasks is carried out in the process of studying the following music-theoretical disciplines: Elementary Music Theory, Solfeggio, Harmony, Analysis of Musical Works and Polyphony, History of Ukrainian and Foreign Music. Purpose, tasks and significance of each of the specified disciplines in the musical-theoretical training of students of higher music-pedagogical education have been analyzed. Ways to improve effectiveness of music-theoretical training of future music teachers are outlined. Such ways are: integration of content of music-theoretical disciplines and their use in the process of studying methods of projects, brainstorming, business games, creative tasks, musicological and artistic-pedagogical analysis of musical works, musical quizzes; ensuring creative self-expression of students of higher musical and pedagogical education by means of vocal and instrumental improvisation, interpretation and arrangement of musical works; use of samples of modern music; orientation to the content and tasks of musical and artistic education of schoolchildren.
{"title":"MUSIC-THEORETICAL TRAINING IN THE PROFESSIONAL FORMATION OF FUTURE TEACHERS OF MUSIC ART","authors":"Pavlo Yalovskyi","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-350-354","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-350-354","url":null,"abstract":"Theoretical analysis of content, features, implementation means and ways of increasing the effectiveness of music-theoretical training of future teachers of musical art in the context of their professional formation is carried out in the article. It has been found that music-theoretical training of future music teachers is the training of students of higher music-pedagogical education, which is realized primarily in the process of studying music-theoretical disciplines and is characterized by a certain level of development of teacher's personality, the degree of formation of competence system for music-pedagogical activity. Task and significance of the outlined training in professional formation of future music teachers is highlighted. Content of music-theoretical training of future teachers of musical art is characterized, formed by the development of musical abilities (spatial sense, musical-auditory perception, musical-rhythmic sense), the system of musical-theoretical knowledge and related skills, as well as ability to apply them practically in educational and professional activities. It is emphasized that implementation of the outlined tasks is carried out in the process of studying the following music-theoretical disciplines: Elementary Music Theory, Solfeggio, Harmony, Analysis of Musical Works and Polyphony, History of Ukrainian and Foreign Music. Purpose, tasks and significance of each of the specified disciplines in the musical-theoretical training of students of higher music-pedagogical education have been analyzed. Ways to improve effectiveness of music-theoretical training of future music teachers are outlined. Such ways are: integration of content of music-theoretical disciplines and their use in the process of studying methods of projects, brainstorming, business games, creative tasks, musicological and artistic-pedagogical analysis of musical works, musical quizzes; ensuring creative self-expression of students of higher musical and pedagogical education by means of vocal and instrumental improvisation, interpretation and arrangement of musical works; use of samples of modern music; orientation to the content and tasks of musical and artistic education of schoolchildren.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"68 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136202902","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-01DOI: 10.36550/2415-7988-2022-1-209-390-396
Nataliia Torchynska, Mychaіlo Torchynskyі
In the current conditions of assertion of the Ukrainian identity and the Ukrainian language, the state needs highly qualified specialists capable of self-development, self-realisation, with the ability to learn and teach. Therefore higher education institutions, which train professionally qualified pedagogical staff, including future teachers of the Ukrainian language and literature, occupy a significant place. The purpose of the article is to describe the specifics of the grammatical competence formation among future teachers of the Ukrainian language and literature by the implementation of complex (morphological and syntactic) analyses of language units. Linguistic analysis is one of the most effective types of exercises, in the process of which students highlight certain language units in the text in order to analyse them in detail according to the goal. The analysis of language units can be carried out both at the beginning of the academic year and semester to check the level of acquired knowledge (as a propaedeutic element of learning), and after studying a certain section (phonetics, lexicology, morphology, syntax, etc.) (as a final form of control). However, usually, such exercises become training. It allows to diagnose the solidity of knowledge, the depth of understanding of a certain language phenomenon by the students of education, on which depends the quality of the formed competences of the future teacher and the ability to use knowledge during pedagogical activities. Unlike other types of exercises, where creativity plays an important role, language analyses are carried out under a scheme, according to a sample, to a clear algorithm, which allows to keep the sequence in the memory and provides the completeness of the analysis. Consequently, grammatical competences formed with the help of a number of well-chosen exercises and tasks, including linguistic analyses, will allow philology students – future teachers of the Ukrainian language and literature – to automatically feel the language, select the correct word forms, and deftly build sentences. It is precisely what will help implement communicative language and at the same time will form grammatical literacy among their students during the process of pedagogical activity.
{"title":"GRAMMATICAL COMPETENCE IN THE PROFESSIOGRAM OF THE FUTURE TEACHER OF THE PHILOLOGY","authors":"Nataliia Torchynska, Mychaіlo Torchynskyі","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-390-396","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-390-396","url":null,"abstract":"In the current conditions of assertion of the Ukrainian identity and the Ukrainian language, the state needs highly qualified specialists capable of self-development, self-realisation, with the ability to learn and teach. Therefore higher education institutions, which train professionally qualified pedagogical staff, including future teachers of the Ukrainian language and literature, occupy a significant place. The purpose of the article is to describe the specifics of the grammatical competence formation among future teachers of the Ukrainian language and literature by the implementation of complex (morphological and syntactic) analyses of language units. Linguistic analysis is one of the most effective types of exercises, in the process of which students highlight certain language units in the text in order to analyse them in detail according to the goal. The analysis of language units can be carried out both at the beginning of the academic year and semester to check the level of acquired knowledge (as a propaedeutic element of learning), and after studying a certain section (phonetics, lexicology, morphology, syntax, etc.) (as a final form of control). However, usually, such exercises become training. It allows to diagnose the solidity of knowledge, the depth of understanding of a certain language phenomenon by the students of education, on which depends the quality of the formed competences of the future teacher and the ability to use knowledge during pedagogical activities. Unlike other types of exercises, where creativity plays an important role, language analyses are carried out under a scheme, according to a sample, to a clear algorithm, which allows to keep the sequence in the memory and provides the completeness of the analysis. Consequently, grammatical competences formed with the help of a number of well-chosen exercises and tasks, including linguistic analyses, will allow philology students – future teachers of the Ukrainian language and literature – to automatically feel the language, select the correct word forms, and deftly build sentences. It is precisely what will help implement communicative language and at the same time will form grammatical literacy among their students during the process of pedagogical activity.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136203748","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：