Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.12
М.М. Ковальов, К. В. Васильковська, В.Г. Крижанівський
У статті досліджено вплив крапельного зрошення на засвоєння елементів живлення при вирощуванні суниці садової (Fragaria ananassa). Дослідження проводилося на дослідних ділянках, де застосовувалися контрольоване внесення водорозчинні мінеральні добрива. Аналізувалися показники засвоєння основних макро- та мікроелементів (азоту, фосфору, калію, кальцію, магнію та інших) на різних фонах удобрення. Визначалося, як змінюються концентрації цих елементів у ґрунті за краплинного зрошення. Метою роботи було виявлення особливостей розвитку, продуктивності та живлення суниці садової при краплинному поливі, внесенні мінеральних добрив та фертигації на чорноземі звичайному важкосуглинкового гранулометричного складу в умовах Кіровоградської області. Методи. Досліди проводили в умовах відкритого ґрунту в плодово-овочевій сівозміні. Результати. Результати дослідження показали, що системи ін’єкційного крапельного зрошення забезпечує більш рівномірне та ефективне засвоєння елементів живлення порівняно з традиційними методами поливу. Також було встановлено, що крапельне зрошення сприяє зменшенню витрат води та добрив, що є важливим аспектом в умовах зростаючого дефіциту водних ресурсів. Отримані результати дозволяють рекомендувати крапельне зрошення як ефективний метод оптимізації водного режиму та підвищення ефективності використання добрив при вирощуванні Fragaria ananassa. Висновки. При закладці плодоносних насаджень суниці садової на чорноземі звичайному важкосуглинкового гранулометричного складу рекомендується за рік до посадки рослин вносити органічні добрива з розрахунку 100 т/га. Перед посадкою в запас вносити фосфорні та калійні добрива: фосфор 30–70 кг д.р./га, калій 70–120 кг д.р./га (виходячи з результатів агрохімічного обстеження ґрунту та запланованого врожаю). Фертигацію протягом вегетаційного періоду рекомендується проводити розчином мінеральних добрив загальної концентрації не більше 3 г/л із частотою внесення 2–3 рази на тиждень. У разі достатньої кількості атмосферних опадів, полив проводити не рекомендується. За несприятливих погодних умов рекомендується застосовувати стимулятори захисного механізму рослин (органомінеральне добриво Viva або аналоги) у дозах, що рекомендуються для цього препарату.
{"title":"Вплив крапельного зрошення на засвоєння елементів живлення при вирощуванні Fragaria ananassa","authors":"М.М. Ковальов, К. В. Васильковська, В.Г. Крижанівський","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.12","url":null,"abstract":"У статті досліджено вплив крапельного зрошення на засвоєння елементів живлення при вирощуванні суниці садової (Fragaria ananassa). Дослідження проводилося на дослідних ділянках, де застосовувалися контрольоване внесення водорозчинні мінеральні добрива. Аналізувалися показники засвоєння основних макро- та мікроелементів (азоту, фосфору, калію, кальцію, магнію та інших) на різних фонах удобрення. Визначалося, як змінюються концентрації цих елементів у ґрунті за краплинного зрошення. Метою роботи було виявлення особливостей розвитку, продуктивності та живлення суниці садової при краплинному поливі, внесенні мінеральних добрив та фертигації на чорноземі звичайному важкосуглинкового гранулометричного складу в умовах Кіровоградської області. Методи. Досліди проводили в умовах відкритого ґрунту в плодово-овочевій сівозміні. Результати. Результати дослідження показали, що системи ін’єкційного крапельного зрошення забезпечує більш рівномірне та ефективне засвоєння елементів живлення порівняно з традиційними методами поливу. Також було встановлено, що крапельне зрошення сприяє зменшенню витрат води та добрив, що є важливим аспектом в умовах зростаючого дефіциту водних ресурсів. Отримані результати дозволяють рекомендувати крапельне зрошення як ефективний метод оптимізації водного режиму та підвищення ефективності використання добрив при вирощуванні Fragaria ananassa. Висновки. При закладці плодоносних насаджень суниці садової на чорноземі звичайному важкосуглинкового гранулометричного складу рекомендується за рік до посадки рослин вносити органічні добрива з розрахунку 100 т/га. Перед посадкою в запас вносити фосфорні та калійні добрива: фосфор 30–70 кг д.р./га, калій 70–120 кг д.р./га (виходячи з результатів агрохімічного обстеження ґрунту та запланованого врожаю). Фертигацію протягом вегетаційного періоду рекомендується проводити розчином мінеральних добрив загальної концентрації не більше 3 г/л із частотою внесення 2–3 рази на тиждень. У разі достатньої кількості атмосферних опадів, полив проводити не рекомендується. За несприятливих погодних умов рекомендується застосовувати стимулятори захисного механізму рослин (органомінеральне добриво Viva або аналоги) у дозах, що рекомендуються для цього препарату.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 27","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141831950","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.29
Олег Окселенко, М. М. Назаренко
Хімічні супермутагени алкільної групи можуть значно підвищити частоту мутацій порівняно з іншими, такими як іонізуюче випромінювання. Частота мутацій може бути в 1,5-2 рази вищою, ніж у споріднених речовин. Мета. Дослідити відмінності по цитогенетичній мінливості згідно частот та спектрів хромосомних аберацій у клітинах пшениці озимої в залежності від концентрації та сорту, показати основні параметри за котрими можна моделювати процес мінливості на клітинному рівні організації. Методи. Насіння 4 сортів пшениці озимої Перспектива Одеська, Соната Полтавська, Шпалівка та МІП Лада обробляли водним розчином ДАБ (1,4-бісдіазоацетилбутану) у концентраціях 0,1%, 0,2%, 0,3%. Методом світлової мікроскопії проводили аналіз хромосомних аберацій на пізній стадії метафази та ранній анафазі. Результати. Вплив сорту був значимий лише на індукцію комплексних аберацій, а от підвищення концентрації ДАБ впивало вагомо та достовірно для усіх типів змін. За показником загальної частоти аберацій вагомо відрізнявся сорт Соната Полтавська, який виявився більш толерантним (нижча частота аберацій). Попарне порівняння показало для кількості фрагментів, що при переході між окремими концентраціями різниця була достовірна завжди, крім від ДАБ 0,2% до ДАБ 0,3% для сорту Перспектива Одеська. Для випадку з мостами перша концентрація значуще діяла в порівнянні з контролем тільки для сортів Шпалівка та МІП Лада. Для інших типів хромосомних перебудов знаходимо, що всіх варіантів немає статистично достовірної відмінності з контролем, крім сорту Соната Полтавська, у котрої немає різниці між ДАБ 0,1 та ДАБ 0,2%. Перехід від ДАБ 0,2 до ДАБ 0,3% недостовірний лише для Перспективи Одеської. При індукції комплексних аберацій для всіх варіантів є статистично достовірні відмінності, крім переходу між концентраціями ДАБ 0,1% та 0,2%у сорту Соната Полтавська. Аналіз центроїдних відстаней показав недоцільність використання водночас концентрацій ДАБ 0,1 та 0,2%. Висновки. Ключовим є показник множиннх (комплексних) перебудов. Вищу генетичну спорідненість до дії ДАБ показав сорт Соната Полтавська через вищу толерантність до несприятливих наслідків, особливо при показниках загальної частоти перебудов, кількості фрагментів, інших типів та комплексних аберацій. Застосовані концентрації слід віднести до діапазону умовно-помірних. Недоцільним є використання водночас концентрацій ДАБ 0,1 та ДАБ 0,2%.
与电离辐射等其他制剂相比，烷基的化学超诱变剂可显著提高突变率。突变率可比相关物质高出 1.5-2 倍。研究目的根据冬小麦细胞中染色体畸变的频率和光谱，研究细胞遗传变异因浓度和品种不同而存在的差异，以显示可用于模拟细胞组织水平变异过程的主要参数。研究方法用浓度分别为 0.1%、0.2%、0.3% 的 DAB（1,4-双重氮乙酰丁烷）水溶液处理 Perspektyva Odeska、Sonata Poltavska、Shpalivka 和 MIP Lada 4 个冬小麦品种的种子。用光学显微镜分析分裂后期和无丝分裂早期的染色体畸变情况。结果显示品种只对复杂畸变的诱导有显著影响，但 DAB 浓度的增加对所有类型的变化都有显著而可靠的影响。在总畸变频率方面，Sonata Poltavska 品种有显著差异，因为它的耐受性更强（畸变频率更低）。成对比较结果表明，除了 Perspektyva Odeska 的 DAB 0.2% 到 DAB 0.3% 的范围外，不同浓度下的片段数差异始终显著。在桥接方面，只有 Shpalivka 和 MIP Lada 品种的第一个浓度与对照相比有显著影响。至于其他类型的染色体重排，我们发现除了 Sonata Poltavska 在 DAB 0.1 和 DAB 0.2% 之间没有差异外，所有变种与对照在统计学上都没有显著差异。只有 Perspektyva Odeska 从 DAB 0.2 到 DAB 0.3% 的过渡不可靠。在诱导复杂畸变时，除了 Sonata Poltavska 的 DAB 浓度为 0.1% 和 0.2% 之间的过渡外，所有变体在统计学上都存在显著差异。对中心距的分析表明，使用 0.1% 和 0.2% 浓度的 DAB 都不合适。结论关键是多重（复杂）重排的指标。Sonata Poltavska 品种对 DAB 作用的遗传亲和力较高，因为其对不良影响的耐受性较强，尤其是在重排总频率、片段数量、其他类型和复杂畸变方面。应用的浓度应归类为有条件的中等浓度。不宜同时使用浓度为 0.1 和 0.2% 的 DAB。
{"title":"Цитогенетична мінливість у сучасних сортів пшениці озимої","authors":"Олег Окселенко, М. М. Назаренко","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.29","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.29","url":null,"abstract":"Хімічні супермутагени алкільної групи можуть значно підвищити частоту мутацій порівняно з іншими, такими як іонізуюче випромінювання. Частота мутацій може бути в 1,5-2 рази вищою, ніж у споріднених речовин. Мета. Дослідити відмінності по цитогенетичній мінливості згідно частот та спектрів хромосомних аберацій у клітинах пшениці озимої в залежності від концентрації та сорту, показати основні параметри за котрими можна моделювати процес мінливості на клітинному рівні організації. Методи. Насіння 4 сортів пшениці озимої Перспектива Одеська, Соната Полтавська, Шпалівка та МІП Лада обробляли водним розчином ДАБ (1,4-бісдіазоацетилбутану) у концентраціях 0,1%, 0,2%, 0,3%. Методом світлової мікроскопії проводили аналіз хромосомних аберацій на пізній стадії метафази та ранній анафазі. Результати. Вплив сорту був значимий лише на індукцію комплексних аберацій, а от підвищення концентрації ДАБ впивало вагомо та достовірно для усіх типів змін. За показником загальної частоти аберацій вагомо відрізнявся сорт Соната Полтавська, який виявився більш толерантним (нижча частота аберацій). Попарне порівняння показало для кількості фрагментів, що при переході між окремими концентраціями різниця була достовірна завжди, крім від ДАБ 0,2% до ДАБ 0,3% для сорту Перспектива Одеська. Для випадку з мостами перша концентрація значуще діяла в порівнянні з контролем тільки для сортів Шпалівка та МІП Лада. Для інших типів хромосомних перебудов знаходимо, що всіх варіантів немає статистично достовірної відмінності з контролем, крім сорту Соната Полтавська, у котрої немає різниці між ДАБ 0,1 та ДАБ 0,2%. Перехід від ДАБ 0,2 до ДАБ 0,3% недостовірний лише для Перспективи Одеської. При індукції комплексних аберацій для всіх варіантів є статистично достовірні відмінності, крім переходу між концентраціями ДАБ 0,1% та 0,2%у сорту Соната Полтавська. Аналіз центроїдних відстаней показав недоцільність використання водночас концентрацій ДАБ 0,1 та 0,2%. Висновки. Ключовим є показник множиннх (комплексних) перебудов. Вищу генетичну спорідненість до дії ДАБ показав сорт Соната Полтавська через вищу толерантність до несприятливих наслідків, особливо при показниках загальної частоти перебудов, кількості фрагментів, інших типів та комплексних аберацій. Застосовані концентрації слід віднести до діапазону умовно-помірних. Недоцільним є використання водночас концентрацій ДАБ 0,1 та ДАБ 0,2%.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 14","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141832192","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Метою досліджень було визначити вплив попередників і строків сівби на посівні якості насіння пшениці озимої. Дослідження проведено впродовж 2019/20, 2020/21 рр. у північно-східній частині Лісостепу України. Залежно від попередників соя і соняшник та за двох строків сівби (25 вересня і 5 жовтня) вивчено особливості формування посівних якостей насіння сортів пшениці озимої: Triticum aestivum L. (МІП Ювілейна, МІП Фортуна, МІП Лада і Аврора Миронівська) і Triticum durum Desf. (МІП Лакомка). Виявлено, що умови північно-східної частини Лісостепу сприятливі для формування насіння з високими посівними якостями пшениці м’якої і твердої озимої. Встановлено, що вплив попередників і строків сівби на енергію проростання та лабораторну схожість був менше виражений, у порівнянні з активністю накльовування насіння. Установлено, що у сорту пшениці твердої озимої МІП Лакомка формувалося насіння з активністю накльовування вище на 12 % за сівби 5 жовтня ніж 25 вересня. Сорти пшениці м’якої озимої МІП Ювілейна, МІП Лада та Аврора Миронівська не зреагували на зміну строків сівби та їх енергія проростання була на рівні 90,0; 95,0; 98,0 та 99,0 % відповідно. Всі сорти пшениці м’якої і твердої озимої, висіяні після попередника соняшник, мали високий відсоток лабораторної схожості та перевищували сорт-стандарт. Виявлено, що після попередника соя сорт МІП Ювілейна краще висівати 5 жовтня, а Аврора Миронівська – незалежно від строку сівби. Сорти МІП Фортуна та МІП Лада найкраще зарекомендували себе за І строку (25 вересня). Встановлено, що після попередника соняшник посівні якості насіння були найвищі у сорту пшениці твердої озимої МІП Лакомка за І строку (25 вересня), а у сортів пшениці м’якої озимої МІП Фортуна – за ІІ (5 жовтня) у МІП Лада та Аврора Миронівська – за обидва строки сівби.
{"title":"Вплив попередників і строків сівби на посівні якості насіння у північно-східній частині Лісостепу України","authors":"В.В. Кириленко, Ю.М. Судденко, Н.С. Дубовик, Оксана Вікторівна Гуменюк, Л.А. Мурашко, Р.М. Лось, Н.П. Замліла, В.Я. Сабадин","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.25","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.25","url":null,"abstract":"Метою досліджень було визначити вплив попередників і строків сівби на посівні якості насіння пшениці озимої. Дослідження проведено впродовж 2019/20, 2020/21 рр. у північно-східній частині Лісостепу України. Залежно від попередників соя і соняшник та за двох строків сівби (25 вересня і 5 жовтня) вивчено особливості формування посівних якостей насіння сортів пшениці озимої: Triticum aestivum L. (МІП Ювілейна, МІП Фортуна, МІП Лада і Аврора Миронівська) і Triticum durum Desf. (МІП Лакомка). Виявлено, що умови північно-східної частини Лісостепу сприятливі для формування насіння з високими посівними якостями пшениці м’якої і твердої озимої. Встановлено, що вплив попередників і строків сівби на енергію проростання та лабораторну схожість був менше виражений, у порівнянні з активністю накльовування насіння. Установлено, що у сорту пшениці твердої озимої МІП Лакомка формувалося насіння з активністю накльовування вище на 12 % за сівби 5 жовтня ніж 25 вересня. Сорти пшениці м’якої озимої МІП Ювілейна, МІП Лада та Аврора Миронівська не зреагували на зміну строків сівби та їх енергія проростання була на рівні 90,0; 95,0; 98,0 та 99,0 % відповідно. Всі сорти пшениці м’якої і твердої озимої, висіяні після попередника соняшник, мали високий відсоток лабораторної схожості та перевищували сорт-стандарт. Виявлено, що після попередника соя сорт МІП Ювілейна краще висівати 5 жовтня, а Аврора Миронівська – незалежно від строку сівби. Сорти МІП Фортуна та МІП Лада найкраще зарекомендували себе за І строку (25 вересня). Встановлено, що після попередника соняшник посівні якості насіння були найвищі у сорту пшениці твердої озимої МІП Лакомка за І строку (25 вересня), а у сортів пшениці м’якої озимої МІП Фортуна – за ІІ (5 жовтня) у МІП Лада та Аврора Миронівська – за обидва строки сівби.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 34","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141832636","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.4
К. В. Васильковська
Виконання таких технологічних операцій, як підготовка ґрунту, посів, догляд за посівами, збирання врожаю, первинне очищення зібраного врожаю, зберігання його та переробка продукції потребує засобів механізації та автоматизації, які б забезпечували якісну та безперебійну роботу аграрних підприємств. Протягом всієї історії розвитку сільського господарства, землеробство розвивалось від простих ручних інструментів та агрегатів, запряжених тваринами, до складного автоматизовано обладнання. Однак, слід зазначити, що і сьогодні ручні засоби праці та тяглова сила тварин все ще використовуються в країнах, що розвиваються. Використання примітивних знарядь разом із ручною працею знижує продуктивність її та зменшує рентабельність виробництва. Таким чином, зростання рівня механізації та автоматизації технологічного процесу вирощування сільсько-господарських культур, прагнення зменшити кропітку працю та полегшити найважчі роботи у пікові періоди (підготовка ґрунту, міжрядний обробіток, збирання врожаю, транспортування його, тощо). Метою написання статті є системний аналіз нових технологічних рішень заміни ручної праці при виконанні різноманітних технологічних операцій в сільськогосподарському виробництві на агророботів. Методи. В якості матеріалів досліджень було використано наукові праці з питань історії розвитку роботизованих агрегатів для використання їх в різних галузях сільського господарства. Проведено системний аналіз функціональних можливостей агророботів для сільськогосподарського виробництва та поділено їх на групи за функціональними можливостями та виконанням технологічних процесів – для моніторингу посівів, для міжрядної обробки та боротьби із бур’янами, для виконання специфічних операцій та для збирання сільськогосподарських культур. Результати. На сьогоднішній день, на ринку представлено багато різноманітних роботів для сільського господарства, так як виникаючі технологічні потреби вимагають виконання стільки ж технологічних операцій, для яких можливе застосування роботів у сільському господарстві. Існують роботи для підготовки ґрунту, посіву насіння, знищення шкідників та збирання врожаю сільськогосподарських культур. Слід зауважити, що ми живемо в епоху змін. Те, що ще вчора вважалось «казкою», сьогодні втілюється в життя. Досягнення автоматизації сільськогосподарського господарства рухається шляхом надання існуючим машинам здатності працювати автономно без втручання людини. Збільшується рівень складності робіт, які можуть виконуватись агророботами. Використання агророботів для складних технологічних операцій, які потребують багато ручної праці є одним із першочергових завдань адаптації та покращення технологічних ланок всього технологічного процесу вирощування, як польових культур, так і ягід, овочів та фруктів. Висновки. Агророботи, як новітня технологія для сільськогосподарського виробництва, не тільки заощаджує витрати на робочу силу, але має покращити можливість контролю якості та збільшити здатність протистояти природним ризикам. Саме агр
{"title":"Системний аналіз агророботів в сільськогосподарському виробництві","authors":"К. В. Васильковська","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.4","url":null,"abstract":"Виконання таких технологічних операцій, як підготовка ґрунту, посів, догляд за посівами, збирання врожаю, первинне очищення зібраного врожаю, зберігання його та переробка продукції потребує засобів механізації та автоматизації, які б забезпечували якісну та безперебійну роботу аграрних підприємств. Протягом всієї історії розвитку сільського господарства, землеробство розвивалось від простих ручних інструментів та агрегатів, запряжених тваринами, до складного автоматизовано обладнання. Однак, слід зазначити, що і сьогодні ручні засоби праці та тяглова сила тварин все ще використовуються в країнах, що розвиваються. Використання примітивних знарядь разом із ручною працею знижує продуктивність її та зменшує рентабельність виробництва. Таким чином, зростання рівня механізації та автоматизації технологічного процесу вирощування сільсько-господарських культур, прагнення зменшити кропітку працю та полегшити найважчі роботи у пікові періоди (підготовка ґрунту, міжрядний обробіток, збирання врожаю, транспортування його, тощо). Метою написання статті є системний аналіз нових технологічних рішень заміни ручної праці при виконанні різноманітних технологічних операцій в сільськогосподарському виробництві на агророботів. Методи. В якості матеріалів досліджень було використано наукові праці з питань історії розвитку роботизованих агрегатів для використання їх в різних галузях сільського господарства. Проведено системний аналіз функціональних можливостей агророботів для сільськогосподарського виробництва та поділено їх на групи за функціональними можливостями та виконанням технологічних процесів – для моніторингу посівів, для міжрядної обробки та боротьби із бур’янами, для виконання специфічних операцій та для збирання сільськогосподарських культур. Результати. На сьогоднішній день, на ринку представлено багато різноманітних роботів для сільського господарства, так як виникаючі технологічні потреби вимагають виконання стільки ж технологічних операцій, для яких можливе застосування роботів у сільському господарстві. Існують роботи для підготовки ґрунту, посіву насіння, знищення шкідників та збирання врожаю сільськогосподарських культур. Слід зауважити, що ми живемо в епоху змін. Те, що ще вчора вважалось «казкою», сьогодні втілюється в життя. Досягнення автоматизації сільськогосподарського господарства рухається шляхом надання існуючим машинам здатності працювати автономно без втручання людини. Збільшується рівень складності робіт, які можуть виконуватись агророботами. Використання агророботів для складних технологічних операцій, які потребують багато ручної праці є одним із першочергових завдань адаптації та покращення технологічних ланок всього технологічного процесу вирощування, як польових культур, так і ягід, овочів та фруктів. Висновки. Агророботи, як новітня технологія для сільськогосподарського виробництва, не тільки заощаджує витрати на робочу силу, але має покращити можливість контролю якості та збільшити здатність протистояти природним ризикам. Саме агр","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141831540","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.13
Віталій Володимирович Леус, Яна Олександрівна Мулєнок
Для отримання плодів високої якості щороку дерева потрібно підтримувати у рівновазі, регулюючи силу росту і плодове навантаження. В інтенсивних садах заходи з регулювання запилення і навантаження дерев урожаєм мають надзвичайно важливе значення для одержання стабільних високих врожаїв з доброю якістю плодів. Метою досліджень було вивчити та рекомендувати оптимальний спосіб прорідження зав’язі для зимового строку достигання яблуні сорту Ерлі Ред Ван (Ерован), що відноситься до групи Ред Делішес. Дослідження проводились у 2023 році в інтенсивному саду яблуні ТОВ Харківська фруктова компанія, що знаходиться у Харківської області. Кожен варіант досліду було закладено в трьохкратній повторності. Розмір повторності становив 5 облікових дерев, розміщених послідовно у ряду. Під час проведення досліджень використовували різні способи прорідження та їх поєднання. Схема досліду включала наступні варіанти: Дарвін 220 обертів/хв + Ексіліс 6,8 л/га, Ексіліс 6,8 л/га, АТS 15 л/га + Ексіліс 6,8 л/га. За результатами наших досліджень встановлено, що найменшу кількість плодів на деревах 43,7 шт. було отримано при механічному прорідженні машиною Дарвін з подальшим прорідженням препаратом Ексіліс. При використанні лише препарату Ексіліс на момент збору врожаю дерева в середньому мали 100,3 плода, що на 20% перевищувало оптимальні показники. Застосування варіанту прорідження АТS+Ексіліс дало можливість отримати 68,7 шт/дерево плодів. Дане значення було лише на 8% меншим від оптимального. Найбільшу урожайність – 54,27 т/га забезпечило прорідження лише препаратом Ексіліс 6,8 л/га. Встановлено, що найменшу кількість плодів діаметром 70 мм отримано для цього ж способу прорідження – 77,7%. Максимальне значення аналізованого показника 82,1% мали дерева, що проріджувались препаратом АТS з послідуючим використанням препарату Ексіліс. Доведено, що застосовуючи для прорідження сорту Ерлі Ред Ван (Ерован) комбінацію АТS+Ексіліс дає можливість отримати найбільший прибуток 359,168 тис.грн/га та максимальну рентабельність 127,1 %. Таким чином у ґрунтово-кліматичних умовах лівобережного Лісостепу України при вирощуванні сорту яблук Ерлі Ред Ван (Ерован) необхідно для отримання максимального прибутку та рентабельності у фазу масового цвітіння дерев використовувати препарат АТS у нормі 15 л/га. При досягненні центральним плодом діаметру 10-12 мм внести препарат Ексіліс 6,8 л/га.
{"title":"Способи прорідження зав’язі інтенсивних насаджень яблуні сорту Ерлі Ред Ван (Ерован) в умовах Лівобережного Лісостепу України","authors":"Віталій Володимирович Леус, Яна Олександрівна Мулєнок","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.13","url":null,"abstract":"Для отримання плодів високої якості щороку дерева потрібно підтримувати у рівновазі, регулюючи силу росту і плодове навантаження. В інтенсивних садах заходи з регулювання запилення і навантаження дерев урожаєм мають надзвичайно важливе значення для одержання стабільних високих врожаїв з доброю якістю плодів. Метою досліджень було вивчити та рекомендувати оптимальний спосіб прорідження зав’язі для зимового строку достигання яблуні сорту Ерлі Ред Ван (Ерован), що відноситься до групи Ред Делішес. Дослідження проводились у 2023 році в інтенсивному саду яблуні ТОВ Харківська фруктова компанія, що знаходиться у Харківської області. Кожен варіант досліду було закладено в трьохкратній повторності. Розмір повторності становив 5 облікових дерев, розміщених послідовно у ряду. Під час проведення досліджень використовували різні способи прорідження та їх поєднання. Схема досліду включала наступні варіанти: Дарвін 220 обертів/хв + Ексіліс 6,8 л/га, Ексіліс 6,8 л/га, АТS 15 л/га + Ексіліс 6,8 л/га. За результатами наших досліджень встановлено, що найменшу кількість плодів на деревах 43,7 шт. було отримано при механічному прорідженні машиною Дарвін з подальшим прорідженням препаратом Ексіліс. При використанні лише препарату Ексіліс на момент збору врожаю дерева в середньому мали 100,3 плода, що на 20% перевищувало оптимальні показники. Застосування варіанту прорідження АТS+Ексіліс дало можливість отримати 68,7 шт/дерево плодів. Дане значення було лише на 8% меншим від оптимального. Найбільшу урожайність – 54,27 т/га забезпечило прорідження лише препаратом Ексіліс 6,8 л/га. Встановлено, що найменшу кількість плодів діаметром 70 мм отримано для цього ж способу прорідження – 77,7%. Максимальне значення аналізованого показника 82,1% мали дерева, що проріджувались препаратом АТS з послідуючим використанням препарату Ексіліс. Доведено, що застосовуючи для прорідження сорту Ерлі Ред Ван (Ерован) комбінацію АТS+Ексіліс дає можливість отримати найбільший прибуток 359,168 тис.грн/га та максимальну рентабельність 127,1 %. Таким чином у ґрунтово-кліматичних умовах лівобережного Лісостепу України при вирощуванні сорту яблук Ерлі Ред Ван (Ерован) необхідно для отримання максимального прибутку та рентабельності у фазу масового цвітіння дерев використовувати препарат АТS у нормі 15 л/га. При досягненні центральним плодом діаметру 10-12 мм внести препарат Ексіліс 6,8 л/га.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 24","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141832154","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Метою досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивної здатності до дефіциту вологи середньостиглих гібридів соняшника в умовах Півдня України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію вісімнадцяти гібридів соняшника середньостиглої групи на різні умови вирощування вивчали в ТОВ «Агропроект Юг» Херсонської області протягом 2020–2021 рр. Дослідження проводилися на двох різних за показниками ґрунту ділянках. Аналіз стійкості гібридів соняшника до дефіцити вологи проводили за допомогою різних математичних індексів посухостійкості та показників адаптивності і екологічної стійкості. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані за інтенсивності посухи 0,494 дозволило виділити гібрид соняшника, що істотно перевищував середньогібридну за урожайністю в стресових умовах Hysun 232 IT H0 1,902 т/га, а за умов достатнього зволоження гібрид РR64F66 з урожайністю 3,182 т/га. За найбільшою кількістю індексів посухостійкості був виділений гібрид Hysun 232 IT H0. За коефіцієнтом регресії (bi) були виділені гібриди інтенсивного типу Hysun 238 і РR64F66, стабільного типу Aromatic і Анастасія та гібрид добре адаптований до різноманітних умов вирощування P64LL129. За результатами GGE біплот-аналізу гібриди соняшника Aromatic, Hysun 232 IT H0, Kondi, Alambra KC і Анастасія були віднести до стабільних по відношенню до вологи, РR64F66, Hysun 238 і Феном 715 ‒ до гібридів інтенсивного типу та P63LE113, P64LL129, Aztek, Katana і Константин НС ‒ до пластичних. Висновки. За індексами посухостійкості, показниками адаптивності до посухи та біплот-аналізом, як найбільш посухостійкими виділені гібриди Aromatic, Hysun 232 IT H0, Kondi і Анастасія, гібриди P63LE113, P64LL129, Aztek, Katana, Suberix і Константин НС виділені як пластичні, а гібриди РR64F66, Hysun 238 і Феном 715 як найбільш нестійкий до посухи, або гібриди інтенсивного типу.
{"title":"Аналіз гібридів соняшника середньостиглої групи за різних умов зволоження на Півдні України","authors":"Андрій Вікторович Тищенко, С.С. Степанов, О.Д. Тищенко, В.М. Коновалова, О.С. Очкала","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.31","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.31","url":null,"abstract":"Метою досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивної здатності до дефіциту вологи середньостиглих гібридів соняшника в умовах Півдня України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію вісімнадцяти гібридів соняшника середньостиглої групи на різні умови вирощування вивчали в ТОВ «Агропроект Юг» Херсонської області протягом 2020–2021 рр. Дослідження проводилися на двох різних за показниками ґрунту ділянках. Аналіз стійкості гібридів соняшника до дефіцити вологи проводили за допомогою різних математичних індексів посухостійкості та показників адаптивності і екологічної стійкості. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані за інтенсивності посухи 0,494 дозволило виділити гібрид соняшника, що істотно перевищував середньогібридну за урожайністю в стресових умовах Hysun 232 IT H0 1,902 т/га, а за умов достатнього зволоження гібрид РR64F66 з урожайністю 3,182 т/га. За найбільшою кількістю індексів посухостійкості був виділений гібрид Hysun 232 IT H0. За коефіцієнтом регресії (bi) були виділені гібриди інтенсивного типу Hysun 238 і РR64F66, стабільного типу Aromatic і Анастасія та гібрид добре адаптований до різноманітних умов вирощування P64LL129. За результатами GGE біплот-аналізу гібриди соняшника Aromatic, Hysun 232 IT H0, Kondi, Alambra KC і Анастасія були віднести до стабільних по відношенню до вологи, РR64F66, Hysun 238 і Феном 715 ‒ до гібридів інтенсивного типу та P63LE113, P64LL129, Aztek, Katana і Константин НС ‒ до пластичних. Висновки. За індексами посухостійкості, показниками адаптивності до посухи та біплот-аналізом, як найбільш посухостійкими виділені гібриди Aromatic, Hysun 232 IT H0, Kondi і Анастасія, гібриди P63LE113, P64LL129, Aztek, Katana, Suberix і Константин НС виділені як пластичні, а гібриди РR64F66, Hysun 238 і Феном 715 як найбільш нестійкий до посухи, або гібриди інтенсивного типу.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 21","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141832156","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.9
М.С. Желдубовський, С.В. Ярощук, Ігор Ігорович Дубовик
Мета. Встановити вплив строків сівби пшениці озимої для отримання високих рівнів урожайності в умовах північно-східного Лісостепу та узагальнити результати за попередні етапи досліджень. Встановити урожайність сортів пшениці озимої, що дозволить виявити найбільш адаптовані до умов посухи і найбільш придатні до умов даної зони вирощування. Методи. Методи досліджень: польові, лабораторні, аналітичні, статистичні. Закладання дослідів, їх розташування проводились згідно методичних рекомендацій «Методичні вказівки щодо проведення польових досліджень і вивчення технології вирощування зернових культур». Статистичні опрацювання результатів дослідів проводили дисперсійним методом, при цьому використано пакет прикладних програм Excel. Результати. За результатами аналізу снопового матеріалу, який було проведено з метою визначення елементів структури врожаю рослин залежно від строків сівби та сортових особливостей встановлено, що в умовах звітного року максимально розвиненими рослини були за умов сівби у ранні строки. Особливо дана закономірність проявляється на показниках висоти рослин та густоти продуктивного стеблостою. Максимальний даний показник на рівні 121 см був у сорту МІП Вишиванка та 115 см у сорту Богдана. Найнижчими були сорти Вигадка та Краєвид – по 100 см. Густота продуктивного стеблостою за даного строку сівби становила в середньому за сортами 548 шт./м2. Найбільший даний показник був у сортів Пилипівка – 576 шт./м2 та МІП Вишиванка – 560 шт./м2. Дещо меншою була густота сортів Вигадка – 540 шт./м2 та Богдана – 510 шт./м2. За даного строку сівби кількість зерен в колосі складала від 34 до 38 шт. Маса зерна з колосу коливалась за сортами в межах 1,58–1,74 г/колос. Маса 1000 зерен формувалась на рівні 45,4–48,5 г. Найнижчими показниками розвитку характеризувались рослини, що були висіяні 10 листопада. Так, їх висота коливалась за сортами в межах 76–88 см з густотою продуктивного стеблостою 390–432 шт./м2. Кількість зерен з колосу формувалась в межах 32–34 шт./м2. Маса зерен з колосу коливалася за сортами в межах 1,34–1,54 г/колос. Маса 1000 зерен за даного строку сівби була на рівні 42,0–45,2 г. Найбільш сприятливі умови для формування урожайності культури в умовах звітного року складались за сівби 10 вересня та 10–20 жовтня. Найбільш урожайними серед сортів пшениці озимої у звітному році були Краєвид – 8,02 т/га, Пилипівка – 6,72 т/га, Вигадка – 6,68 т/га та МІП Вишиванка – 6,54 т/га, максимальні показники яких отримано за умов сівби 10 жовтня. Найменші показники урожайності отримано в більш пізні строки сівби, а саме 10 листопада. Урожайність пшениці озимої в середньому за сортами становила за даного строку сівби 4,29 т/га, що на 1,84 т/га менше, ніж на контролі при НІР05 – 0,62 т/га. Достовірне зниження урожайності сортів пшениці озимої було і при сівбі 01 листопада (на 0,67 т/га при НІР05 – 0,62 т/га). Висновки. Результати наших досліджень визначили, що сівба пшениці озимої ранніх строків сівби (10.09 та 10.10) гарантує оптимальний розвиток
{"title":"Вплив строків сівби на формування показників структури врожаю пшениці озимої","authors":"М.С. Желдубовський, С.В. Ярощук, Ігор Ігорович Дубовик","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.9","url":null,"abstract":"Мета. Встановити вплив строків сівби пшениці озимої для отримання високих рівнів урожайності в умовах північно-східного Лісостепу та узагальнити результати за попередні етапи досліджень. Встановити урожайність сортів пшениці озимої, що дозволить виявити найбільш адаптовані до умов посухи і найбільш придатні до умов даної зони вирощування. Методи. Методи досліджень: польові, лабораторні, аналітичні, статистичні. Закладання дослідів, їх розташування проводились згідно методичних рекомендацій «Методичні вказівки щодо проведення польових досліджень і вивчення технології вирощування зернових культур». Статистичні опрацювання результатів дослідів проводили дисперсійним методом, при цьому використано пакет прикладних програм Excel. Результати. За результатами аналізу снопового матеріалу, який було проведено з метою визначення елементів структури врожаю рослин залежно від строків сівби та сортових особливостей встановлено, що в умовах звітного року максимально розвиненими рослини були за умов сівби у ранні строки. Особливо дана закономірність проявляється на показниках висоти рослин та густоти продуктивного стеблостою. Максимальний даний показник на рівні 121 см був у сорту МІП Вишиванка та 115 см у сорту Богдана. Найнижчими були сорти Вигадка та Краєвид – по 100 см. Густота продуктивного стеблостою за даного строку сівби становила в середньому за сортами 548 шт./м2. Найбільший даний показник був у сортів Пилипівка – 576 шт./м2 та МІП Вишиванка – 560 шт./м2. Дещо меншою була густота сортів Вигадка – 540 шт./м2 та Богдана – 510 шт./м2. За даного строку сівби кількість зерен в колосі складала від 34 до 38 шт. Маса зерна з колосу коливалась за сортами в межах 1,58–1,74 г/колос. Маса 1000 зерен формувалась на рівні 45,4–48,5 г. Найнижчими показниками розвитку характеризувались рослини, що були висіяні 10 листопада. Так, їх висота коливалась за сортами в межах 76–88 см з густотою продуктивного стеблостою 390–432 шт./м2. Кількість зерен з колосу формувалась в межах 32–34 шт./м2. Маса зерен з колосу коливалася за сортами в межах 1,34–1,54 г/колос. Маса 1000 зерен за даного строку сівби була на рівні 42,0–45,2 г. Найбільш сприятливі умови для формування урожайності культури в умовах звітного року складались за сівби 10 вересня та 10–20 жовтня. Найбільш урожайними серед сортів пшениці озимої у звітному році були Краєвид – 8,02 т/га, Пилипівка – 6,72 т/га, Вигадка – 6,68 т/га та МІП Вишиванка – 6,54 т/га, максимальні показники яких отримано за умов сівби 10 жовтня. Найменші показники урожайності отримано в більш пізні строки сівби, а саме 10 листопада. Урожайність пшениці озимої в середньому за сортами становила за даного строку сівби 4,29 т/га, що на 1,84 т/га менше, ніж на контролі при НІР05 – 0,62 т/га. Достовірне зниження урожайності сортів пшениці озимої було і при сівбі 01 листопада (на 0,67 т/га при НІР05 – 0,62 т/га). Висновки. Результати наших досліджень визначили, що сівба пшениці озимої ранніх строків сівби (10.09 та 10.10) гарантує оптимальний розвиток","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141832247","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.18
Оксана Попова, Максим Іванович Кулик
Наукове обґрунтування удосконалення елементів агротехнології вирощування сорго цукрового задля отримання біомаси насьогодні набуває актуального значення. Адже рослинна фітомаса цієї культури є відмінною сировиною для виробництва біопалив: як рідких, так і твердих. Тому, мета роботи – встановити вплив позакореневої обробки посівів на врожайність біомаси сорго цукрового в умовах виробничих посівів. Під час проведення досліджень застосували методику дослідної справи в агрономії. При цьому брали до уваги як загальнонаукові, так і спеціальні методи досліджень по даній культурі. Польовий експеримент передбачав вивчення зареєстрованого сорту сорго цукрового: ‘Фаворит’ на різних варіантах застосування позакореневого підживлення рослин. Варіанти, що розміщували в межах кожного із чотирьох повторень поєднували: варіант 1 – контроль (без обробки), варіант 2 – обробка рослин у фазу сходів, варіант 3 – обробка рослин у фазу кущіння, варіант 4 – обробка рослин у фазу сходів й кущіння. Препарат, що застосовували для позакореневого підживлення рослин – ‘Кристалон особливий’. Виміри біометричних показників рослин та облік врожайності біомаси сорго цукрового проводили згідно затверджених науково-методичних рекомендацій. Результатами трьохрічних досліджень засвідчують, що застосування підживлення рослин, порівняно з контрольними варіантами дозволяє суттєво збільшити біометричні показники рослин: кількості міжвузлів і листків на рослині, довжини й ширини верхнього листка. Визначено суттєвий вплив на формування врожайності зеленої маси сорго цукрового лінійних розмірів листка (за довжиною й шириною), а також кількості міжвузлів та листків на рослині (r > 0,71). Середньою мірою за цими показниками обумовлюється врожайність за сухою біомасою (r 0.48…0.62). Висновки. Встановлено, що найбільша врожайність зеленої маси (97,6 т/га) і сухої біомаси (33,8 т/га) формується на варіантах позакореневої обробки посівів препаратом ‘Кристалон особливий’ у фазу сходів й кущіння рослин сорго цукрового.
{"title":"Вплив позакореневої обробки посівів на врожайність біомаси сорго цукрового","authors":"Оксана Попова, Максим Іванович Кулик","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.18","url":null,"abstract":"Наукове обґрунтування удосконалення елементів агротехнології вирощування сорго цукрового задля отримання біомаси насьогодні набуває актуального значення. Адже рослинна фітомаса цієї культури є відмінною сировиною для виробництва біопалив: як рідких, так і твердих. Тому, мета роботи – встановити вплив позакореневої обробки посівів на врожайність біомаси сорго цукрового в умовах виробничих посівів. Під час проведення досліджень застосували методику дослідної справи в агрономії. При цьому брали до уваги як загальнонаукові, так і спеціальні методи досліджень по даній культурі. Польовий експеримент передбачав вивчення зареєстрованого сорту сорго цукрового: ‘Фаворит’ на різних варіантах застосування позакореневого підживлення рослин. Варіанти, що розміщували в межах кожного із чотирьох повторень поєднували: варіант 1 – контроль (без обробки), варіант 2 – обробка рослин у фазу сходів, варіант 3 – обробка рослин у фазу кущіння, варіант 4 – обробка рослин у фазу сходів й кущіння. Препарат, що застосовували для позакореневого підживлення рослин – ‘Кристалон особливий’. Виміри біометричних показників рослин та облік врожайності біомаси сорго цукрового проводили згідно затверджених науково-методичних рекомендацій. Результатами трьохрічних досліджень засвідчують, що застосування підживлення рослин, порівняно з контрольними варіантами дозволяє суттєво збільшити біометричні показники рослин: кількості міжвузлів і листків на рослині, довжини й ширини верхнього листка. Визначено суттєвий вплив на формування врожайності зеленої маси сорго цукрового лінійних розмірів листка (за довжиною й шириною), а також кількості міжвузлів та листків на рослині (r > 0,71). Середньою мірою за цими показниками обумовлюється врожайність за сухою біомасою (r 0.48…0.62). Висновки. Встановлено, що найбільша врожайність зеленої маси (97,6 т/га) і сухої біомаси (33,8 т/га) формується на варіантах позакореневої обробки посівів препаратом ‘Кристалон особливий’ у фазу сходів й кущіння рослин сорго цукрового.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 21","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141832079","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Підвищення виробництва плодово-ягідної продукції є важливим завданням для інтенсифікації розвитку сільського господарства. Суниця садова грає ключову роль у цьому процесі через харчові цінності та високу врожайність. Мета. Встановлення особливостей формування врожайності нових сортів суниці садової та елементів її компонентів, вивчення характеристик перебігу онтогенезу в залежності від сортової компоненти в умовах закритого ґрунту. Методи: Використовували для посадки наступні сорти суниці Джолі, Ліноза, Аллегро, Геркулес. Дослідження проводили на базі ТОВ «Агромаг» Новомосковського району Дніпропетровської області. Схема садіння 0,25 × 0,7 × 0,5 м. Посадку проводили в закритому грунті, на крапельному поливі (поливна норма – 50–80 м3/га). Морфометричні параметри визначали за загальноприйнятими методиками. Повторність досліду трьохкратна. Ділянки розміщено послідовно, по сорок облікових кущів. Результати. В умовах закритого ґрунту різниця між сортами суттєво знижувалася, єдиним значимим моментом була перевага сорту Геркулес над сортом Ліноза. При попарному порівнянні вже на перший рік достовірно за показниками кількість ріжків та квітконосів негативно виділився сорт Ліноза, інші сорти його переважали, але без різниці між собою. Сорт Геркулес статистично достовірно був кращим за кількістю квіток на квітконосі відрізнявся, потім сорт Джолі, вони обидва були кращими за кількістю зав’язей на кущ. Факторний аналіз даних ознак показав статистично достовірну мінливість по сортах за показниками компонентів врожайності, сорти Джолі та Геркулес мали вищі показники. За ознакою врожайності домінували серед інших сорти Джолі та Геркулес. За виходом продукції товарної продукції усіх сортів суниці в цілому відповідали стандартам. Для підвищення врожайності мали значення ознаки кількість ягід з кущу та середня вага ягоди. Висновки. Перевагу за врожайністю показали сорти Джолі та Геркулес, між котрими не було суттєвої різниці. Практично-цінними ознаками, що вагомо вплинули на формування вищої продуктивності були параметри морфогенезу інтегративно, кількість ягід з куща, середня вага ягоди. Підтверджена висока генетично-обумовлена мінливість перш за все за цими ознаками.
{"title":"Реалізація генетично обумовленої продуктивності суниці в умовах закритого грунту","authors":"I.В. Лядська, O.І. Tsyliuryk, Наталя Олександрівна Пащенко","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.28","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.28","url":null,"abstract":"Підвищення виробництва плодово-ягідної продукції є важливим завданням для інтенсифікації розвитку сільського господарства. Суниця садова грає ключову роль у цьому процесі через харчові цінності та високу врожайність. Мета. Встановлення особливостей формування врожайності нових сортів суниці садової та елементів її компонентів, вивчення характеристик перебігу онтогенезу в залежності від сортової компоненти в умовах закритого ґрунту. Методи: Використовували для посадки наступні сорти суниці Джолі, Ліноза, Аллегро, Геркулес. Дослідження проводили на базі ТОВ «Агромаг» Новомосковського району Дніпропетровської області. Схема садіння 0,25 × 0,7 × 0,5 м. Посадку проводили в закритому грунті, на крапельному поливі (поливна норма – 50–80 м3/га). Морфометричні параметри визначали за загальноприйнятими методиками. Повторність досліду трьохкратна. Ділянки розміщено послідовно, по сорок облікових кущів. Результати. В умовах закритого ґрунту різниця між сортами суттєво знижувалася, єдиним значимим моментом була перевага сорту Геркулес над сортом Ліноза. При попарному порівнянні вже на перший рік достовірно за показниками кількість ріжків та квітконосів негативно виділився сорт Ліноза, інші сорти його переважали, але без різниці між собою. Сорт Геркулес статистично достовірно був кращим за кількістю квіток на квітконосі відрізнявся, потім сорт Джолі, вони обидва були кращими за кількістю зав’язей на кущ. Факторний аналіз даних ознак показав статистично достовірну мінливість по сортах за показниками компонентів врожайності, сорти Джолі та Геркулес мали вищі показники. За ознакою врожайності домінували серед інших сорти Джолі та Геркулес. За виходом продукції товарної продукції усіх сортів суниці в цілому відповідали стандартам. Для підвищення врожайності мали значення ознаки кількість ягід з кущу та середня вага ягоди. Висновки. Перевагу за врожайністю показали сорти Джолі та Геркулес, між котрими не було суттєвої різниці. Практично-цінними ознаками, що вагомо вплинули на формування вищої продуктивності були параметри морфогенезу інтегративно, кількість ягід з куща, середня вага ягоди. Підтверджена висока генетично-обумовлена мінливість перш за все за цими ознаками.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 13","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141832267","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.2
Є.О. Базиленко, Т.Ю. Марченко
Мета статті – встановити вплив строків сівби на біометричні показники інноваційних гібридів кукурудзи різних груп ФАО в умовах Північного Степу України. Методи та матеріали досліджень. Польові досліди проводили впродовж 2021–2023 рр. на території ФГ «Світлана», Єланецького району Миколаївської області. Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; порівняння впливу елементів агротехнологій), теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. Гібриди групи ФАО 380-420 в умовах вегетації посушливих років є більш чутливими до дефіциту вологи та пізніх строків сівби. За умов низьких запасів ґрунтової вологи у весняний період використання гібридів такої групи стиглості в степових умовах призводить до зменшення біометричних показників та втрати врожаю. Визначали прояв біометричних ознак гібридів кукурудзи різних груп ФАО та з’ясовували їх зв’язок з урожайністю зерна при вирощуванні в умовах Північного Степу України. Було встановлено вплив строків сівби на біометричні показники рослин гібридів кукурудзи. Так, найбільша висота рослин гібридів спостерігалась за сівби 25 квітня та 5 травня. За сівби 15 травня висота рослин суттєво зменшувалась у гібридів усіх груп стиглості, що вказує на прискорений ріст і розвиток рослин за високих температур повітря та дефіциту вологи в верхньому шарі ґрунту. Гібриди меншої групи ФАО (190, 280) були більш стійкими до посухи та пізніх строків сівби. Характерні для генотипу гібридів відмінності за висотою рослин спостерігались тільки за ранніх строків сівби (15-25 квітня) та у роки зі сприятливими погодними умовами. Аналізуючи вплив строків сівби на висоту закладання качанів у гібридів, необхідно відмітити зниження розташування качанів за несприятливих умов року. Так, в середньому за строками сівби та гібридами, висота кріплення качана у несприятливий 2022 рік становила 96 см, а у сприятливі роки – 111–113 см. Строки сівби впливали на висоту розташування качана залежно від генотипу гібриду. Дольова частка впливу факторів згідно зі статистичним аналізом показала, що вклад генетичних особливостей гібриду в показники висоти рослин становить 42%, строків сівби – 17%, погодних умов року – 21%, взаємодія між факторами АВ – 14%, інші фактори впливу становили частку 6%. Висновки. Встановлені гібриди, що мають високий рівень гомеостатичності прояву біометричних показників рослин за різних строків сівби та погодних умов року. Встановлено високий рівень кореляцій біометричних показників з урожайністю зерна у гібридів Степовий та Олешківський, що може бути маркером попереднього прогнозу урожайності зерна. Гібриди групи ФАО 380-420 в умовах вегетації посушливих років степової зони є більш чутливими до дефіциту вологи та пізніх строків сівби. За умов низьких запасів ґрунтової вологи у весняний період використання гібридів такої групи стиглості в степових умовах призводить до
{"title":"Біометричні показники інноваційних гібридів кукурудзи різних груп ФАО за різних строків сівби в умовах Північного Степу","authors":"Є.О. Базиленко, Т.Ю. Марченко","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.2","url":null,"abstract":"Мета статті – встановити вплив строків сівби на біометричні показники інноваційних гібридів кукурудзи різних груп ФАО в умовах Північного Степу України. Методи та матеріали досліджень. Польові досліди проводили впродовж 2021–2023 рр. на території ФГ «Світлана», Єланецького району Миколаївської області. Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; порівняння впливу елементів агротехнологій), теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. Гібриди групи ФАО 380-420 в умовах вегетації посушливих років є більш чутливими до дефіциту вологи та пізніх строків сівби. За умов низьких запасів ґрунтової вологи у весняний період використання гібридів такої групи стиглості в степових умовах призводить до зменшення біометричних показників та втрати врожаю. Визначали прояв біометричних ознак гібридів кукурудзи різних груп ФАО та з’ясовували їх зв’язок з урожайністю зерна при вирощуванні в умовах Північного Степу України. Було встановлено вплив строків сівби на біометричні показники рослин гібридів кукурудзи. Так, найбільша висота рослин гібридів спостерігалась за сівби 25 квітня та 5 травня. За сівби 15 травня висота рослин суттєво зменшувалась у гібридів усіх груп стиглості, що вказує на прискорений ріст і розвиток рослин за високих температур повітря та дефіциту вологи в верхньому шарі ґрунту. Гібриди меншої групи ФАО (190, 280) були більш стійкими до посухи та пізніх строків сівби. Характерні для генотипу гібридів відмінності за висотою рослин спостерігались тільки за ранніх строків сівби (15-25 квітня) та у роки зі сприятливими погодними умовами. Аналізуючи вплив строків сівби на висоту закладання качанів у гібридів, необхідно відмітити зниження розташування качанів за несприятливих умов року. Так, в середньому за строками сівби та гібридами, висота кріплення качана у несприятливий 2022 рік становила 96 см, а у сприятливі роки – 111–113 см. Строки сівби впливали на висоту розташування качана залежно від генотипу гібриду. Дольова частка впливу факторів згідно зі статистичним аналізом показала, що вклад генетичних особливостей гібриду в показники висоти рослин становить 42%, строків сівби – 17%, погодних умов року – 21%, взаємодія між факторами АВ – 14%, інші фактори впливу становили частку 6%. Висновки. Встановлені гібриди, що мають високий рівень гомеостатичності прояву біометричних показників рослин за різних строків сівби та погодних умов року. Встановлено високий рівень кореляцій біометричних показників з урожайністю зерна у гібридів Степовий та Олешківський, що може бути маркером попереднього прогнозу урожайності зерна. Гібриди групи ФАО 380-420 в умовах вегетації посушливих років степової зони є більш чутливими до дефіциту вологи та пізніх строків сівби. За умов низьких запасів ґрунтової вологи у весняний період використання гібридів такої групи стиглості в степових умовах призводить до","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141832606","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：