Pub Date : 2023-07-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i2.280199
Наталя І. Красовська, Світлана Д. Коптєва, Ольга Р. Посудієвська, Світлана В. Кирилаха, Олексій Ю. Воскобойнік, Сергій І. Оковитий, Сергій І. Коваленко
Представлений огляд є критичним аналізом актуальних опублікованих даних, що присвячені пошуку нових протизапальних засобів серед заміщених та конденсованих похідних хіназоліну. Показано, що протизапальна активність характерна для різних хіназолін-вмісних сполук, зокрема заміщених хіназолін-4-онів, хіназолін-4-амінів, конденсованих та спіроконденсованих хіназолінів. Узагальнено та обговорено особливості синтезу цільових сполук. Показано, що синтез протизапальних агентів на основі похідних хіназоліну в більшості випадків базується на модифікації похідних антранілової кислоти, заміщених 2-амінобензонітрилів або ізатового ангідриду. Особливу увагу приділено обговоренню 2-азагетериланілінів як оригінальних вихідних сполук для синтезу конденсованих хіназолінів з перспективною протизапальною дією. Представлено та обговорено механізми біологічної активності хіназолінів. Показано, що описані сполуки можуть впливати на COX-1, COX-2, LOX-15, NO, PGE2, IL-1b, IL-6, TNF-a та інші типові для протизапальних засобів молекулярні мішені. Для деяких сполук обговорені взаємозв’язки «будова – біологічна активність». Наведені в огляді дані обґрунтовують доцільність пошуку нових високоефективних і малотоксичних препаратів з протизапальною дією серед хіназолін-вмісних сполук.
{"title":"МЕТОДИ СИНТЕЗУ ХІНАЗОЛІНІВ ТА ЇХ КОНДЕНСОВАНИХ ПОХІДНИХ – ПОТЕНЦІЙНИХ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ АГЕНТІВ (ОГЛЯД)","authors":"Наталя І. Красовська, Світлана Д. Коптєва, Ольга Р. Посудієвська, Світлана В. Кирилаха, Олексій Ю. Воскобойнік, Сергій І. Оковитий, Сергій І. Коваленко","doi":"10.15421/jchemtech.v31i2.280199","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i2.280199","url":null,"abstract":"Представлений огляд є критичним аналізом актуальних опублікованих даних, що присвячені пошуку нових протизапальних засобів серед заміщених та конденсованих похідних хіназоліну. Показано, що протизапальна активність характерна для різних хіназолін-вмісних сполук, зокрема заміщених хіназолін-4-онів, хіназолін-4-амінів, конденсованих та спіроконденсованих хіназолінів. Узагальнено та обговорено особливості синтезу цільових сполук. Показано, що синтез протизапальних агентів на основі похідних хіназоліну в більшості випадків базується на модифікації похідних антранілової кислоти, заміщених 2-амінобензонітрилів або ізатового ангідриду. Особливу увагу приділено обговоренню 2-азагетериланілінів як оригінальних вихідних сполук для синтезу конденсованих хіназолінів з перспективною протизапальною дією. Представлено та обговорено механізми біологічної активності хіназолінів. Показано, що описані сполуки можуть впливати на COX-1, COX-2, LOX-15, NO, PGE2, IL-1b, IL-6, TNF-a та інші типові для протизапальних засобів молекулярні мішені. Для деяких сполук обговорені взаємозв’язки «будова – біологічна активність». Наведені в огляді дані обґрунтовують доцільність пошуку нових високоефективних і малотоксичних препаратів з протизапальною дією серед хіназолін-вмісних сполук.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44133810","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i2.275661
Олена О. Чернушенко, Людмила В. Пешук
Необхідність покращення споживчих властивостей, забезпечення стабільних якісних показників продуктів, підвищення їх конкурентоспроможності вимагає раціоналізації складу та корегування традиційних технологій м’ясопродуктів.Перспективним напрямом є залучення до виробництва нетрадиційної сировини, поєднання тваринних і рослинних компонентів, оптимізація рецептурного складу, шляхом внесення інгредієнтів із заданими властивостями, розробка інноваційних напівфабрикатів і готових м’ясних виробів. Метою роботи було удосконалити технологію галантинів з залученням у виробництво качиного м'яса, визначення якісного і кількісного складу, показників якості та харчової цінності розробленого продукту. У роботі досліджено хімічний склад та функціонально-технологічні властивості сировини та галантинів з качиного м’яса, встановлено його переваги в порівнянні з традиційною м’ясною сировиною; визначено фізико-хімічні, біохімічні показники розроблених галантинів, розраховано амінокислотній СКОР та біологічну цінність готового виробу. На основі аналізу та узагальнення теоретичних даних, результатів комплексних досліджень встановлено, що за хімічним складом та функціонально-технологічними властивостями качине м’ясо переважає м’ясо курей, яке традиційно використовують при виробництві напівфабрикатів. Якісний і кількісний склад незамінних амінокислот у готовому виробі свідчить про високий ступінь збалансованості галантинів і дає підстави вважати розроблений продукт біологічно повноцінним.
{"title":"РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ГАЛАНТИНІВ З КАЧИНОГО М’ЯСА – ЕЛЕМЕНТ АВТЕНТИЧНОСТІ ФРАНЦУЗЬКОЇ КУХНІ","authors":"Олена О. Чернушенко, Людмила В. Пешук","doi":"10.15421/jchemtech.v31i2.275661","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i2.275661","url":null,"abstract":"Необхідність покращення споживчих властивостей, забезпечення стабільних якісних показників продуктів, підвищення їх конкурентоспроможності вимагає раціоналізації складу та корегування традиційних технологій м’ясопродуктів.Перспективним напрямом є залучення до виробництва нетрадиційної сировини, поєднання тваринних і рослинних компонентів, оптимізація рецептурного складу, шляхом внесення інгредієнтів із заданими властивостями, розробка інноваційних напівфабрикатів і готових м’ясних виробів. \u0000Метою роботи було удосконалити технологію галантинів з залученням у виробництво качиного м'яса, визначення якісного і кількісного складу, показників якості та харчової цінності розробленого продукту. У роботі досліджено хімічний склад та функціонально-технологічні властивості сировини та галантинів з качиного м’яса, встановлено його переваги в порівнянні з традиційною м’ясною сировиною; визначено фізико-хімічні, біохімічні показники розроблених галантинів, розраховано амінокислотній СКОР та біологічну цінність готового виробу. На основі аналізу та узагальнення теоретичних даних, результатів комплексних досліджень встановлено, що за хімічним складом та функціонально-технологічними властивостями качине м’ясо переважає м’ясо курей, яке традиційно використовують при виробництві напівфабрикатів. Якісний і кількісний склад незамінних амінокислот у готовому виробі свідчить про високий ступінь збалансованості галантинів і дає підстави вважати розроблений продукт біологічно повноцінним.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45305997","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i2.284813
Олена О. Пилипенко, Олексій Ю. Воскобойнік, Людмила К. Святенко, Сергій І. Коваленко, Сергій І. Оковитий
Дана робота присвячена in silico дослідженню 2-(3-R-1H-1,2,4-триазол-5-іл)анілінів як потенційних інгібіторів EGFR (pецептор епідермального фактора росту) та RET (перебудований під час трансфекції), які відіграють значну роль у регуляції фізіологічного циклу недрібноклітинного раку легень. Для дослідження було використано загальноприйняту програму для проведення молекулярного докінгу AutoDock Vina. Сім досліджуваних сполук та два стандартних препарати (вандетаніб та гефітиніб) були зістиковані з кристалографічними структурами білків EGFR та RET. Встановлено, що серед нових досліджуваних речовин найбільшу аффіність до EGFR та RET має 2-(3-(індоліл-2)-1H-1,2,4-триазол-5-іл)анілін (а5) з найвищою енергією зв'язування -9.7 та -8.7 ккал/моль, відповідно. Візуалізація молекулярного докінгу зазначеної сполуки з використанням програми Discovery Studio показала, що для неї характерне подібне до стандартних лігандів розміщення у активних центрах ензимів, стабільні водневі зв'язки та π-стекінгові взаємодії, які забезпечуються наявністю у молекулі індольного та анілінового фрагментів. Отже, нами виявлено новий ефективний ліганд, який можна використовувати як «базову» молекулу для подальшого фрагмент-орієнтованого дизайну з використанням методології молекулярної гібридизації (методи злиття, з’єднання або нарощування фрагментів) або структурної модифікації шляхом введення «фармакофорних» груп до молекули. Підсумовуючи наведені вище результати скринінгу, можна сказати, що 2-(3-R-1H-1,2,4-триазол-5-іл)аніліни потребують подальшого детального вивчення з точки зору ефективних інгібіторів тирозинкіназ для пошуку перспективних протипухлинних агентів для лікування недрібноклітинного раку легень.
{"title":"ПОШУК НОВИХ ІНГІБІТОРІВ ТИРОЗИНКІНАЗИ СЕРЕД 2-(3-R-1H-1,2,4-ТРИАЗОЛ-5-ІЛ)АНІЛІНІВ ЯК ПОТЕНЦІЙНИХ ПРОТИПУХЛИННИХ АГЕНТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ МОЛЕКУЛЯРНОГО ДОКІНГУ","authors":"Олена О. Пилипенко, Олексій Ю. Воскобойнік, Людмила К. Святенко, Сергій І. Коваленко, Сергій І. Оковитий","doi":"10.15421/jchemtech.v31i2.284813","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i2.284813","url":null,"abstract":"Дана робота присвячена in silico дослідженню 2-(3-R-1H-1,2,4-триазол-5-іл)анілінів як потенційних інгібіторів EGFR (pецептор епідермального фактора росту) та RET (перебудований під час трансфекції), які відіграють значну роль у регуляції фізіологічного циклу недрібноклітинного раку легень. Для дослідження було використано загальноприйняту програму для проведення молекулярного докінгу AutoDock Vina. Сім досліджуваних сполук та два стандартних препарати (вандетаніб та гефітиніб) були зістиковані з кристалографічними структурами білків EGFR та RET. Встановлено, що серед нових досліджуваних речовин найбільшу аффіність до EGFR та RET має 2-(3-(індоліл-2)-1H-1,2,4-триазол-5-іл)анілін (а5) з найвищою енергією зв'язування -9.7 та -8.7 ккал/моль, відповідно. Візуалізація молекулярного докінгу зазначеної сполуки з використанням програми Discovery Studio показала, що для неї характерне подібне до стандартних лігандів розміщення у активних центрах ензимів, стабільні водневі зв'язки та π-стекінгові взаємодії, які забезпечуються наявністю у молекулі індольного та анілінового фрагментів. Отже, нами виявлено новий ефективний ліганд, який можна використовувати як «базову» молекулу для подальшого фрагмент-орієнтованого дизайну з використанням методології молекулярної гібридизації (методи злиття, з’єднання або нарощування фрагментів) або структурної модифікації шляхом введення «фармакофорних» груп до молекули. Підсумовуючи наведені вище результати скринінгу, можна сказати, що 2-(3-R-1H-1,2,4-триазол-5-іл)аніліни потребують подальшого детального вивчення з точки зору ефективних інгібіторів тирозинкіназ для пошуку перспективних протипухлинних агентів для лікування недрібноклітинного раку легень.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46389912","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i2.274991
М.Б. Кравченко
У статті описано нову математичну модель короткоциклової безнагрівної адсорбції (КБA) у вигляді набору концентраційних хвиль, що проходять через шар адсорбенту. Отримано аналітичне рішення для проходження власних концентраційних хвиль через довільний шар адсорбенту. Це дозволяє знаходити аналітичні рішення для концентраційного сигналу довільної форми, який проходить через адсорбуючий шар. Для цього необхідно розкласти вхідний концентраційний сигнал в набір власних хвиль даного адсорбційного шару та отримати рішення для кожної з власних концентраційних хвиль на виході з цього шару адсорбенту. Далі всі рішення для власних концентраційних хвиль об’єднуються. Це і є рішенням проблеми проходження концентраційного сигналу довільної форми через шар адсорбенту. Такий підхід придатний для розрахунку будь-яких періодичних адсорбційних процесів і дає змогу врахувати змінну концентрацію компонентів на вході в адсорбційний шар і нестаціонарну дифузію всередині зерен адсорбенту. Хвильовий підхід до аналізу періодичних адсорбційних процесів дає пояснення ефективності роботи сучасних установок КБA. В статті наведено аналіз отриманих рішень для установок КБA, призначених для виробництва кисню з повітря. Сформульовано умови, необхідні для високоефективної роботи установок КБA. Наведені результати розрахунків для різних марок цеолітів, що дозволяють оптимізувати вибір цеоліту для заданих умов роботи установки КБA.
{"title":"КОНЦЕПТУАЛЬНО НОВА МОДЕЛЬ КОРОТКОЦИКЛОВОЇ АДСОРБЦІЇ","authors":"М.Б. Кравченко","doi":"10.15421/jchemtech.v31i2.274991","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i2.274991","url":null,"abstract":"У статті описано нову математичну модель короткоциклової безнагрівної адсорбції (КБA) у вигляді набору концентраційних хвиль, що проходять через шар адсорбенту. Отримано аналітичне рішення для проходження власних концентраційних хвиль через довільний шар адсорбенту. Це дозволяє знаходити аналітичні рішення для концентраційного сигналу довільної форми, який проходить через адсорбуючий шар. Для цього необхідно розкласти вхідний концентраційний сигнал в набір власних хвиль даного адсорбційного шару та отримати рішення для кожної з власних концентраційних хвиль на виході з цього шару адсорбенту. Далі всі рішення для власних концентраційних хвиль об’єднуються. Це і є рішенням проблеми проходження концентраційного сигналу довільної форми через шар адсорбенту. Такий підхід придатний для розрахунку будь-яких періодичних адсорбційних процесів і дає змогу врахувати змінну концентрацію компонентів на вході в адсорбційний шар і нестаціонарну дифузію всередині зерен адсорбенту. Хвильовий підхід до аналізу періодичних адсорбційних процесів дає пояснення ефективності роботи сучасних установок КБA. В статті наведено аналіз отриманих рішень для установок КБA, призначених для виробництва кисню з повітря. Сформульовано умови, необхідні для високоефективної роботи установок КБA. Наведені результати розрахунків для різних марок цеолітів, що дозволяють оптимізувати вибір цеоліту для заданих умов роботи установки КБA.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41606664","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i2.274303
Андрій Г. Фарісєєв, Юлія А. Мацук, Володимир В. Стеценко, Ганна Володимирівна Новік
Мета. Наукове обґрунтування і розробка оптимальної рецептури і технології виробництва мафінів з використанням функціональних інгредієнтів для більшого задоволення потреб споживачів. Методи. Для дослідження використовували стандартні методи аналізу. Якість готової харчової продукції контролювали за органолептичними, фізико-хімічними показниками. Результати експериментальних досліджень піддавали статистичній обробці за допомогою стандартних програмних пакетів Microsoft Office. Результати. У роботі удосконалено технологію виготовлення мафінів за рахунок використання функціональних інгредієнтів. Обґрунтовано актуальність створення мафінів зниженої калорійності з метою охоплення більшого ринкового сегменту споживачів. Визначено вплив даних добавок на властивості мафінів. Проведено дослідження органолептичних та фізико-хімічних показників якості, розрахунок харчової та енергетичної цінності. Наведено соціально-економічний ефект від впровадження у виробництво запропонованих рецептур мафінів. Висновки. Підтверджено доцільність використання порошку плодів ріжкового дерева – керобу та застосування стевії з ерітрітолом з метою покращення смакових якостей та харчової цінності мафінів. Розроблена рецептура та удосконалена технологічна схема виробництва мафінів. Впровадження запропонованої технології дозволить розширити асортимент борошняних кондитерських виробів підвищеної біологічної цінності, що дозволить виробнику мати суттєвий вплив на кінцевого споживача.
{"title":"ТЕХОЛОГІЧНО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ МАФІНІВ ДЛЯ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ","authors":"Андрій Г. Фарісєєв, Юлія А. Мацук, Володимир В. Стеценко, Ганна Володимирівна Новік","doi":"10.15421/jchemtech.v31i2.274303","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i2.274303","url":null,"abstract":"Мета. Наукове обґрунтування і розробка оптимальної рецептури і технології виробництва мафінів з використанням функціональних інгредієнтів для більшого задоволення потреб споживачів. Методи. Для дослідження використовували стандартні методи аналізу. Якість готової харчової продукції контролювали за органолептичними, фізико-хімічними показниками. Результати експериментальних досліджень піддавали статистичній обробці за допомогою стандартних програмних пакетів Microsoft Office. Результати. У роботі удосконалено технологію виготовлення мафінів за рахунок використання функціональних інгредієнтів. Обґрунтовано актуальність створення мафінів зниженої калорійності з метою охоплення більшого ринкового сегменту споживачів. Визначено вплив даних добавок на властивості мафінів. Проведено дослідження органолептичних та фізико-хімічних показників якості, розрахунок харчової та енергетичної цінності. Наведено соціально-економічний ефект від впровадження у виробництво запропонованих рецептур мафінів. Висновки. Підтверджено доцільність використання порошку плодів ріжкового дерева – керобу та застосування стевії з ерітрітолом з метою покращення смакових якостей та харчової цінності мафінів. Розроблена рецептура та удосконалена технологічна схема виробництва мафінів. Впровадження запропонованої технології дозволить розширити асортимент борошняних кондитерських виробів підвищеної біологічної цінності, що дозволить виробнику мати суттєвий вплив на кінцевого споживача.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48676269","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i2.277434
Інна М. Трус, Марія М. Твердохліб, Микола Д. Гомеля, Арсеній С. Тараненко
Для очищення води від сполук феруму використовували гранульований цеоліт та цеоліт, модифікований калію перманганатом. Результати експериментів показали, що за фільтрування води модифікований цеоліт краще видаляє сполуки феруму з водного середовища. Час фільтроциклу залежить від початкових концентрацій сполук феруму у воді та триває допоки не відбувається підвищення критичного рівня опору в фільтрувальній установці в зв’язку з накопиченням осаду в товщі фільтру. Проведено розрахунок швидкості формування шару осаду на поверхні модифікованого та не модифікованого цеоліту. Швидкість формування такого шару впливає на ефективність окиснення сполук ферума (ІІ) в процесі фільтруванні води. Показник швидкості утворення плівки на поверхні завантаження у випадку фільтрування крізь модифікований цеоліт більший, що вказує на повніше вилучення іонів заліза. Після промивки фільтру модифікований цеоліт не втрачає своєї окиснювальної здатності.
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ ФІЛЬТРУВАЛЬНОГО ЗАВАНТАЖЕННЯ НА ОСНОВІ ЦЕОЛІТУ ДЛЯ ЗНЕЗАЛІЗНЕННЯ ВОДИ","authors":"Інна М. Трус, Марія М. Твердохліб, Микола Д. Гомеля, Арсеній С. Тараненко","doi":"10.15421/jchemtech.v31i2.277434","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i2.277434","url":null,"abstract":"Для очищення води від сполук феруму використовували гранульований цеоліт та цеоліт, модифікований калію перманганатом. Результати експериментів показали, що за фільтрування води модифікований цеоліт краще видаляє сполуки феруму з водного середовища. Час фільтроциклу залежить від початкових концентрацій сполук феруму у воді та триває допоки не відбувається підвищення критичного рівня опору в фільтрувальній установці в зв’язку з накопиченням осаду в товщі фільтру. Проведено розрахунок швидкості формування шару осаду на поверхні модифікованого та не модифікованого цеоліту. Швидкість формування такого шару впливає на ефективність окиснення сполук ферума (ІІ) в процесі фільтруванні води. Показник швидкості утворення плівки на поверхні завантаження у випадку фільтрування крізь модифікований цеоліт більший, що вказує на повніше вилучення іонів заліза. Після промивки фільтру модифікований цеоліт не втрачає своєї окиснювальної здатності.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48866673","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i1.273476
Ольга Я. Шийка, Микола А. Тупичак, Назарій Т. Походило
Конденсовані полігетероциклічні сполуки, пов’язані з тієно[2,3-d]піримідинами, є широко використовуваним класом гетероциклів у медичній хімії та викликають значний інтерес як потенційні протипухлинні засоби. У цій статті, заміщені (1,2,4-оксадіазол-5-іл)ацетонітрили були введені в зручну доміно реакцію з 2-азидотіофен-3-карбоксилатами для прямого синтезу 3-(1,2,4-оксадіазол-5-іл)-тієно[3,2-е][1,2,3]триазоло[1,5-а]піримідин-5(4Н)-онів. Мотив 1,2,4-оксадіазолу було обрано для кон’югації з тієно[3,2-e][1,2,3]триазоло[1,5-a]піримідиновим ядром, оскільки, нещодавно було виявлено декілька 4-(1,2,4-оксадіазол-5-іл)-1Н-1,2,3-тріазол-5-амінів, що мають багатообіцяючу антитрипаносомну активність, яка часто пов’язана з цитотоксичністю проти ракових клітин. Реакція проходить швидко при кімнатній температурі за основного каталізу і не вимагає хроматографічної очистки продуктів. Продукти високої чистоти виділяли простим фільтруванням. Синтезовані сполуки перевіряли на протипухлинну активність на панелі 60 ракових клітин в NCI. Загалом відібрані 3-(1,2,4-оксадіазол-5-іл)тієно[3,2-е][1,2,3]триазоло[1,5-а]піримідин-5(4Н)-они не виявили значної протипухлинної активності. Найбільшу активність виявила сполука 3b, яка пригнічувала ріст 27 % клітин меланоми LOX IMVI у концентрації 10-5 М.
{"title":"СИНТЕЗ НОВИХ ЗАМІЩЕНИХ 3-(1,2,4-ОКСАДІАЗОЛ-5-ІЛ)-ТІЄНО[3,2-E][1,2,3]ТРИАЗОЛО[1,5-A]ПІРИМІДИН-5(4H)-ОНІВ В ДОМІНО РЕАКЦІЇ АЗИДІВ","authors":"Ольга Я. Шийка, Микола А. Тупичак, Назарій Т. Походило","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.273476","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.273476","url":null,"abstract":"Конденсовані полігетероциклічні сполуки, пов’язані з тієно[2,3-d]піримідинами, є широко використовуваним класом гетероциклів у медичній хімії та викликають значний інтерес як потенційні протипухлинні засоби. У цій статті, заміщені (1,2,4-оксадіазол-5-іл)ацетонітрили були введені в зручну доміно реакцію з 2-азидотіофен-3-карбоксилатами для прямого синтезу 3-(1,2,4-оксадіазол-5-іл)-тієно[3,2-е][1,2,3]триазоло[1,5-а]піримідин-5(4Н)-онів. Мотив 1,2,4-оксадіазолу було обрано для кон’югації з тієно[3,2-e][1,2,3]триазоло[1,5-a]піримідиновим ядром, оскільки, нещодавно було виявлено декілька 4-(1,2,4-оксадіазол-5-іл)-1Н-1,2,3-тріазол-5-амінів, що мають багатообіцяючу антитрипаносомну активність, яка часто пов’язана з цитотоксичністю проти ракових клітин. Реакція проходить швидко при кімнатній температурі за основного каталізу і не вимагає хроматографічної очистки продуктів. Продукти високої чистоти виділяли простим фільтруванням. Синтезовані сполуки перевіряли на протипухлинну активність на панелі 60 ракових клітин в NCI. Загалом відібрані 3-(1,2,4-оксадіазол-5-іл)тієно[3,2-е][1,2,3]триазоло[1,5-а]піримідин-5(4Н)-они не виявили значної протипухлинної активності. Найбільшу активність виявила сполука 3b, яка пригнічувала ріст 27 % клітин меланоми LOX IMVI у концентрації 10-5 М.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135169521","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i1.273194
Руслан Є. Хома, Олександр М. Чеботарьов, Денис В. Снігур, Тетяна С. Бєньковська
Досліджено стабільність водних розчинів гексаметилентетраміну (HMTA) без кислотних добавок (HCl, H2SO4, цитратно-фосфатні буферні системи тощо) в області температур 1.0 ÷ 20.0 °С та концентрацій HMTA 0.10 ÷ 1.0 М (pH0 = 7.05 ÷ 8.25) методами спектрофотометрії, прямої рН- та редоксметрії. Оцінено вміст іонів амонію та формальдегіду – кінцевих продуктів гідролізу HMTA. Молярна концентрація іонів амонію складає не більше 5.0 % від загального вмісту HMTA та у кілька разів вища за концентрацію формальдегіду. Показано, що динаміка накопичення іонів амонію та формальдегіду не корелює із ходом потенціометричних кривих. Встановлено, що зі збільшенням концентрації водних розчинів HMTA (0.50 та 1.00 М) підвищується їх гідролітична стійкість. Отримано алгебраїчне рівняння, що описує співвідношення об’ємів розчинів 1.00 М (2.50 М) HMTA та 0.10 М HCl, які необхідні для приготування буферних розчинів із певним значенням pH в області 4.30 ÷ 7.40 (5.00 ÷ 7.50). Запропоновано математичну модель, яка в першому наближенні описує концентраційну залежність буферної ємності розчинів HMTA – HCl – H2O. Показано, що розведення в тисячу разів розчинів, які приготовлені на основі 1.00 М HMTA та 0.10 М HCl (рН0 5.45 та 6.35), а також 2.50 М HMTA та 0.10 М HCl (рН0 5.90) практично не призводить до помітних змін значень рН.
通过分光光度法、直接 pH 值法和氧化还原测定法，研究了不含酸添加剂（盐酸、硫酸、柠檬酸盐-磷酸盐缓冲体系等）的六亚甲基四胺（HMTA）水溶液在 1.0 ÷ 20.0 °C、HMTA 浓度为 0.10 ÷ 1.0 M（pH0 = 7.05 ÷ 8.25）的温度范围内的稳定性。对 HMTA 水解的最终产物铵离子和甲醛的含量进行了估算。铵离子的摩尔浓度不超过 HMTA 总含量的 5.0%，是甲醛浓度的数倍。研究表明，铵离子和甲醛离子的积累动态与电位曲线的走向并不相关。研究发现，随着 HMTA 水溶液（0.50 和 1.00 M）浓度的增加，其水解稳定性也会增加。研究得出了一个代数方程，该方程描述了 1.00 M (2.50 M) HMTA 和 0.10 M HCl 溶液的体积比，这是制备具有一定 pH 值（4.30 ÷ 7.40 (5.00 ÷ 7.50)）的缓冲溶液所必需的。提出了一个数学模型，以第一近似值描述了 HMTA - HCl - H2O 溶液缓冲能力的浓度依赖性。结果表明，将 1.00 M HMTA 和 0.10 M HCl（pH0 5.45 和 6.35）以及 2.50 M HMTA 和 0.10 M HCl（pH0 5.90）溶液稀释千倍，实际上不会导致 pH 值发生明显变化。
{"title":"ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БУФЕРНОЇ СИСТЕМИ HMTA – HCl – H2O","authors":"Руслан Є. Хома, Олександр М. Чеботарьов, Денис В. Снігур, Тетяна С. Бєньковська","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.273194","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.273194","url":null,"abstract":"Досліджено стабільність водних розчинів гексаметилентетраміну (HMTA) без кислотних добавок (HCl, H2SO4, цитратно-фосфатні буферні системи тощо) в області температур 1.0 ÷ 20.0 °С та концентрацій HMTA 0.10 ÷ 1.0 М (pH0 = 7.05 ÷ 8.25) методами спектрофотометрії, прямої рН- та редоксметрії. Оцінено вміст іонів амонію та формальдегіду – кінцевих продуктів гідролізу HMTA. Молярна концентрація іонів амонію складає не більше 5.0 % від загального вмісту HMTA та у кілька разів вища за концентрацію формальдегіду. Показано, що динаміка накопичення іонів амонію та формальдегіду не корелює із ходом потенціометричних кривих. Встановлено, що зі збільшенням концентрації водних розчинів HMTA (0.50 та 1.00 М) підвищується їх гідролітична стійкість. Отримано алгебраїчне рівняння, що описує співвідношення об’ємів розчинів 1.00 М (2.50 М) HMTA та 0.10 М HCl, які необхідні для приготування буферних розчинів із певним значенням pH в області 4.30 ÷ 7.40 (5.00 ÷ 7.50). Запропоновано математичну модель, яка в першому наближенні описує концентраційну залежність буферної ємності розчинів HMTA – HCl – H2O. Показано, що розведення в тисячу разів розчинів, які приготовлені на основі 1.00 М HMTA та 0.10 М HCl (рН0 5.45 та 6.35), а також 2.50 М HMTA та 0.10 М HCl (рН0 5.90) практично не призводить до помітних змін значень рН.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135170920","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i1.267433
Степан Р. Мельник, Роман В. Данилюк, Юрій Р. Мельник
Запропоновано схему перетворень за участю етаноламіну, н-амілацетату та продуктів їх взаємодії в реакціях трансестерифікації, амінолізу та O-N-ацил міграції в присутності каталізатора – Н-катіоніту. Встановлений характер накопичення N-(2-гідроксіетил)ацетаміду, 2-аміноетилацетату та 2-(ацетиламіно)етилацетату показав, що кінцевим продуктом перетворень є N-(2-гідроксіетил)ацетамід. Значення констант швидкості, визначені для квазігомогенної моделі реакції, вказують на суттєву роль реакцій амінолізу під час взаємодії етаноламіну і н-амілацетату в присутності Н-катіоніту. Зокрема на перебіг з високою швидкістю реакцій утворення амідів взаємодією етаноламіну і н-амілацетату, 2-аміноетилацетату, або 2-(ацетиламіно)етилацетату вказують високі значення констант швидкостей цих реакцій. Показано, що запропонована кінетична модель адекватно описує процес одержання N-(2-гідроксіетил)ацетаміду з етаноламіну і н-амілацетату. Розраховано значення преекспонент констант швидкості, енергії, ентропії та ентальпії активації вказаних реакцій. Встановлено, зокрема, що найнижча енергія активації (15.8 кДж∙моль–1) властива для реакції утворення N-(2-гідроксіетил)ацетаміду амінолізом н-амілацетату етаноламіном, а найвища (89.1 кДж∙моль–1) – для реакції утворення 2-(ацетиламіно)етилацетату взаємодією N-(2-гідроксіетил)ацетаміду та н-амілацетату. Виявлено лінійну залежність між логарифмами преекспонент констант швидкості реакцій та їхніми енергіями активації, а також між ентальпією і ентропією активації. Зроблено припущення про наявність компенсаційного ефекту та відсутність ізокінетичного ефекту для всієї сукупності реакцій. Результати дослідження є основою для математичного моделювання технологічного процесу одержання N-(2-гідроксиетил)ацетаміду з етаноламіну та н-амілацетату.
{"title":"ВЗАЄМОДІЯ МІЖ ЕТАНОЛАМІНОМ І АМІЛАЦЕТАТОМ: АСПЕКТИ КІНЕТИКИ","authors":"Степан Р. Мельник, Роман В. Данилюк, Юрій Р. Мельник","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.267433","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.267433","url":null,"abstract":"Запропоновано схему перетворень за участю етаноламіну, н-амілацетату та продуктів їх взаємодії в реакціях трансестерифікації, амінолізу та O-N-ацил міграції в присутності каталізатора – Н-катіоніту. Встановлений характер накопичення N-(2-гідроксіетил)ацетаміду, 2-аміноетилацетату та 2-(ацетиламіно)етилацетату показав, що кінцевим продуктом перетворень є N-(2-гідроксіетил)ацетамід. Значення констант швидкості, визначені для квазігомогенної моделі реакції, вказують на суттєву роль реакцій амінолізу під час взаємодії етаноламіну і н-амілацетату в присутності Н-катіоніту. Зокрема на перебіг з високою швидкістю реакцій утворення амідів взаємодією етаноламіну і н-амілацетату, 2-аміноетилацетату, або 2-(ацетиламіно)етилацетату вказують високі значення констант швидкостей цих реакцій. Показано, що запропонована кінетична модель адекватно описує процес одержання N-(2-гідроксіетил)ацетаміду з етаноламіну і н-амілацетату. Розраховано значення преекспонент констант швидкості, енергії, ентропії та ентальпії активації вказаних реакцій. Встановлено, зокрема, що найнижча енергія активації (15.8 кДж∙моль–1) властива для реакції утворення N-(2-гідроксіетил)ацетаміду амінолізом н-амілацетату етаноламіном, а найвища (89.1 кДж∙моль–1) – для реакції утворення 2-(ацетиламіно)етилацетату взаємодією N-(2-гідроксіетил)ацетаміду та н-амілацетату. Виявлено лінійну залежність між логарифмами преекспонент констант швидкості реакцій та їхніми енергіями активації, а також між ентальпією і ентропією активації. Зроблено припущення про наявність компенсаційного ефекту та відсутність ізокінетичного ефекту для всієї сукупності реакцій. Результати дослідження є основою для математичного моделювання технологічного процесу одержання N-(2-гідроксиетил)ацетаміду з етаноламіну та н-амілацетату.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"66 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135170921","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i1.274768
Георгій К. Лавренченко, Олексій Г. Слинько, Артем С. Бойчук, Віталій М. Галкін, Сергій В. Козловський
У сучасних паротурбінних установках пара перегрівається в ізобарному процесі. Як відомо з технічної термодинаміки, за нагрівання робочого тіла від заданого стану до однакової температури, теплота за ізобарного процесу більша, ніж за ізохорного. Крім того, розширення робочого тіла в ізобарному процесі підведення тепла є шкідливим, оскільки не виконується зовнішня робота і втрачається фізичне розширення з метою отримання зовнішньої механічної роботи. В ізохорному процесі пара, подібно до механічної пружини, накопичує більше механічної енергії за менших витрат теплоти. Тому в паротурбінних установках пропонується як первинний перегрів, так і подальші процеси перегріву пари здійснювати ізохорно. Порівняльні розрахунки характеристик паротурбінної установки, що працює за циклом Ренкіна з первинним перегрівом пари до тиску 6.0 МПа і температури 600 °C (тиск пари в конденсаторі 0.004 МПа) з характеристиками установки з ізохорним процесом перегріву пари за тих самих вихідних даних, показали значні енергетичні та економічні переваги останньої в порівнянні з базовою. Так, за менших витратах палива в модифікованій установці (на 10.1 %) її питома робота зросла на 3.9 %, а тепловий ККД – на 11.2 %. Ще суттєвіші енергетичні та економічні переваги має модифікована ПТУ з одним додатковим підігрівом пари: за меншої витраті палива на 15.9 % питома робота зросла на 6.8 %, а тепловий ККД – на 18.8 %. Завдяки меншим об'ємам пари в кінці розширення масогабаритні параметри турбін і конденсатора модифікованої установки зменшуються на 5.2 % порівняно з базовою установкою. Враховуючи наведені вище висновки та масштаби використання ПТУ на сучасних електростанціях, де використовується до десяти проміжних пароперегрівів, запропонована модернізація їх термодинамічних циклів гарантує ще більший енергетичний та економічний ефекти.
{"title":"УДОСКОНАЛЕНИЙ ТЕРМОДИНАМІЧНИЙ ЦИКЛ ПАРОТУРБІННОЇ УСТАНОВКИ","authors":"Георгій К. Лавренченко, Олексій Г. Слинько, Артем С. Бойчук, Віталій М. Галкін, Сергій В. Козловський","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.274768","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.274768","url":null,"abstract":"У сучасних паротурбінних установках пара перегрівається в ізобарному процесі. Як відомо з технічної термодинаміки, за нагрівання робочого тіла від заданого стану до однакової температури, теплота за ізобарного процесу більша, ніж за ізохорного. Крім того, розширення робочого тіла в ізобарному процесі підведення тепла є шкідливим, оскільки не виконується зовнішня робота і втрачається фізичне розширення з метою отримання зовнішньої механічної роботи. В ізохорному процесі пара, подібно до механічної пружини, накопичує більше механічної енергії за менших витрат теплоти. Тому в паротурбінних установках пропонується як первинний перегрів, так і подальші процеси перегріву пари здійснювати ізохорно. Порівняльні розрахунки характеристик паротурбінної установки, що працює за циклом Ренкіна з первинним перегрівом пари до тиску 6.0 МПа і температури 600 °C (тиск пари в конденсаторі 0.004 МПа) з характеристиками установки з ізохорним процесом перегріву пари за тих самих вихідних даних, показали значні енергетичні та економічні переваги останньої в порівнянні з базовою. Так, за менших витратах палива в модифікованій установці (на 10.1 %) її питома робота зросла на 3.9 %, а тепловий ККД – на 11.2 %. Ще суттєвіші енергетичні та економічні переваги має модифікована ПТУ з одним додатковим підігрівом пари: за меншої витраті палива на 15.9 % питома робота зросла на 6.8 %, а тепловий ККД – на 18.8 %. Завдяки меншим об'ємам пари в кінці розширення масогабаритні параметри турбін і конденсатора модифікованої установки зменшуються на 5.2 % порівняно з базовою установкою. Враховуючи наведені вище висновки та масштаби використання ПТУ на сучасних електростанціях, де використовується до десяти проміжних пароперегрівів, запропонована модернізація їх термодинамічних циклів гарантує ще більший енергетичний та економічний ефекти.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"331 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135169523","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：