Pub Date : 2022-10-31DOI: 10.15421/jchemtech.v30i3.261958
Олена Л. Матвєєва, Юлія О. Вовк, О.С. Тітова
Метою даної роботи є дослідження динаміки змін якості палив, що знаходяться на довготривалому зберіганні, для унеможливлення виходу останніх за межі кондиції та забезпечення екологічної безпеки. Проведено моніторинг та аналіз динаміки змін якості бензину автомобільного під час тривалого зберігання. Показано та експериментально підтверджено, що протягом дворічного зберігання палива відбуваються зміни його групового складу, фізичної та хімічної стабільності. Отримані результати дослідження вказують на постійний перебіг процесів випаровування легких фракцій, окиснення, полімеризації та взаємодії з твердою дисперсною фазою. Встановлено, що показники якості палива при його зберіганні понад 24 місяці залишилися в межах відповідності ДСТУ 7687:2015, тому можливе подальше його зберігання чи реалізація за призначенням. У роботі звертається увага на вплив умов довгострокового зберігання бензинів, стану технологічного обладнання на швидкість змін фізичної та хімічної стабільності палив. Отримані дані дають можливість акцентувати увагу на необхідності переоснащення підприємств паливозабезпечення галузі, створення екобезпечних умов їх діяльності. Рекомендовано зберігання бензинів у підземних, повністю заповнених резервуарах із відповідним антикорозійним покриттям, чи у наземних резервуарах із системою рекуперації парів, обладнаних пристроями видалення підтоварної води.
{"title":"МОНІТОРИНГ ЗМІН ЯКОСТІ БЕНЗИНУ АВТОМОБІЛЬНОГО В УМОВАХ ДОВГОТРИВАЛОГО ЗБЕРІГАННЯ","authors":"Олена Л. Матвєєва, Юлія О. Вовк, О.С. Тітова","doi":"10.15421/jchemtech.v30i3.261958","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i3.261958","url":null,"abstract":"Метою даної роботи є дослідження динаміки змін якості палив, що знаходяться на довготривалому зберіганні, для унеможливлення виходу останніх за межі кондиції та забезпечення екологічної безпеки. Проведено моніторинг та аналіз динаміки змін якості бензину автомобільного під час тривалого зберігання. Показано та експериментально підтверджено, що протягом дворічного зберігання палива відбуваються зміни його групового складу, фізичної та хімічної стабільності. Отримані результати дослідження вказують на постійний перебіг процесів випаровування легких фракцій, окиснення, полімеризації та взаємодії з твердою дисперсною фазою. Встановлено, що показники якості палива при його зберіганні понад 24 місяці залишилися в межах відповідності ДСТУ 7687:2015, тому можливе подальше його зберігання чи реалізація за призначенням. У роботі звертається увага на вплив умов довгострокового зберігання бензинів, стану технологічного обладнання на швидкість змін фізичної та хімічної стабільності палив. Отримані дані дають можливість акцентувати увагу на необхідності переоснащення підприємств паливозабезпечення галузі, створення екобезпечних умов їх діяльності. Рекомендовано зберігання бензинів у підземних, повністю заповнених резервуарах із відповідним антикорозійним покриттям, чи у наземних резервуарах із системою рекуперації парів, обладнаних пристроями видалення підтоварної води.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47347989","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-31DOI: 10.15421/jchemtech.v30i3.265467
Віктор Ф. Варгалюк, Володимир А. Середюк, Катерина А. Плясовська, Ігор М. Кучай
З використанням методів квантово-хімічного моделювання досліджено вплив ненасичених двоосновних органічних кислот на термодинамічні характеристики реакції одноелектронного окиснення ацидоаквакомплексів Mn2+, які визначають базовий рівень енергоефективності процесу електрохімічного синтезу MnO2. Показано, що монодентатні аніонні форми малеїнової (НМ–) та фумарової (HF–) кислот не мають будь-яких переваг відносно аніонів монокарбонових кислот, зокрема, – ацетат-йонів. Навіть навпаки, утворення водневих зв’язків з внутрішньосферними молекулами води другою карбоксильною групою, яка не зв’язана з центральним атомом, суттєво погіршує ефективність впливу аніонів НМ– i HF– на стадію вилучення електрона з комплексів [Mn2+(L)(H2O)5]. Величина стандартного редокс-потенціалу E0(Mn2+/Mn3+) йонних систем з однозарядними аніонами малеїнової і фумарової кислот становить 1.05 В і 0.99 В відповідно, що значно перевищує E0(Mn2+/Mn3+) ацетатних комплексів (0.66 В), наразі рекомендованих до практичного використання. Присутність у внутрішній координаційній сфері ацидоаквакомплексів Mn2+ бідентатно зв’язаного двозарядного аніона малеїнової кислоти зменшує E0(Mn2+/Mn3+) до 0.32 В, а це вдвічі менше, ніж в ацетатному електроліті. Перспективність малеїнатних електролітів посилюється також здатністю ненасичених аніонів М2– каталізувати стадію диспропорціонування комплексів Mn3+.
{"title":"ВПЛИВ АНІОНІВ НЕНАСИЧЕНИХ ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ НА ПРОЦЕС ЕЛЕКТРООКИСНЕННЯ АКВАКОМПЛЕКСІВ МАНГАНУ (ІІ)","authors":"Віктор Ф. Варгалюк, Володимир А. Середюк, Катерина А. Плясовська, Ігор М. Кучай","doi":"10.15421/jchemtech.v30i3.265467","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i3.265467","url":null,"abstract":"З використанням методів квантово-хімічного моделювання досліджено вплив ненасичених двоосновних органічних кислот на термодинамічні характеристики реакції одноелектронного окиснення ацидоаквакомплексів Mn2+, які визначають базовий рівень енергоефективності процесу електрохімічного синтезу MnO2. Показано, що монодентатні аніонні форми малеїнової (НМ–) та фумарової (HF–) кислот не мають будь-яких переваг відносно аніонів монокарбонових кислот, зокрема, – ацетат-йонів. Навіть навпаки, утворення водневих зв’язків з внутрішньосферними молекулами води другою карбоксильною групою, яка не зв’язана з центральним атомом, суттєво погіршує ефективність впливу аніонів НМ– i HF– на стадію вилучення електрона з комплексів [Mn2+(L)(H2O)5]. Величина стандартного редокс-потенціалу E0(Mn2+/Mn3+) йонних систем з однозарядними аніонами малеїнової і фумарової кислот становить 1.05 В і 0.99 В відповідно, що значно перевищує E0(Mn2+/Mn3+) ацетатних комплексів (0.66 В), наразі рекомендованих до практичного використання. Присутність у внутрішній координаційній сфері ацидоаквакомплексів Mn2+ бідентатно зв’язаного двозарядного аніона малеїнової кислоти зменшує E0(Mn2+/Mn3+) до 0.32 В, а це вдвічі менше, ніж в ацетатному електроліті. Перспективність малеїнатних електролітів посилюється також здатністю ненасичених аніонів М2– каталізувати стадію диспропорціонування комплексів Mn3+.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44959492","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-31DOI: 10.15421/jchemtech.v30i3.262972
В.С. Феденко
Представлено результати дослідження сорбції флавоноїдів у водному та спиртовому екстрактах суцвіть золотушника канадського з оксидом алюмінію. Для характеристики рослинної сировини, препаратів стандартного рутину у твердій фазі та адсорбатів використовували методи спектроскопії відбиття у видимому діапазоні та колориметрії (системи CIEXYZ,CIEL*a*b*). За даними твердофазної спектрофотометрії взаємодія відбувалась шляхом хемосорбції флавоноїдів на поверхні сорбента. Підтверджено подібний характер спектрів відбиття адсорбатів із екстрактів і рутину – переважного компоненту складу флавоноїдів дослідженої рослинної сировини. Використання першої похідної спектру виявилось більш ефективним прийомом для ідентифікації утворення адсорбційних комплексів порівняно із визначенням положення розширеного максимуму у спектрах відбиття адсорбатів. У якості діагностичного критерію запропоновано батохромне зміщення мінімуму спектральної смуги у разі хемосорбції. Згідно з колориметричними вимірюваннями хемосорбція флавоноїдів обумовила підвищення умовної чистоти кольорового тону та індексу жовтизни адсорбатів. Для порівняльного аналізу адсорбатів розрахована повна колірна відмінність із розподілом на складові відмінності за яскравістю, кольоровістю та кольоровим тоном. Підтверджена можливість використання екобезпечного розчинника для функціоналізації біосумісного сорбента. Отримані результати можуть бути використані у розробках з концентрування, стабілізації флавоноїдів із екстрактів лікарських рослин, створення біогібридних матеріалів, удосконалення методик твердофазного аналізу біологічно активних речовин.
{"title":"ХЕМОСОРБЦІЯ ФЛАВОНОІДІВ ЗОЛОТУШНИКА КАНАДСЬКОГО НА ОКСИДІ АЛЮМІНІЮ","authors":"В.С. Феденко","doi":"10.15421/jchemtech.v30i3.262972","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i3.262972","url":null,"abstract":"Представлено результати дослідження сорбції флавоноїдів у водному та спиртовому екстрактах суцвіть золотушника канадського з оксидом алюмінію. Для характеристики рослинної сировини, препаратів стандартного рутину у твердій фазі та адсорбатів використовували методи спектроскопії відбиття у видимому діапазоні та колориметрії (системи CIEXYZ,CIEL*a*b*). За даними твердофазної спектрофотометрії взаємодія відбувалась шляхом хемосорбції флавоноїдів на поверхні сорбента. Підтверджено подібний характер спектрів відбиття адсорбатів із екстрактів і рутину – переважного компоненту складу флавоноїдів дослідженої рослинної сировини. Використання першої похідної спектру виявилось більш ефективним прийомом для ідентифікації утворення адсорбційних комплексів порівняно із визначенням положення розширеного максимуму у спектрах відбиття адсорбатів. У якості діагностичного критерію запропоновано батохромне зміщення мінімуму спектральної смуги у разі хемосорбції. Згідно з колориметричними вимірюваннями хемосорбція флавоноїдів обумовила підвищення умовної чистоти кольорового тону та індексу жовтизни адсорбатів. Для порівняльного аналізу адсорбатів розрахована повна колірна відмінність із розподілом на складові відмінності за яскравістю, кольоровістю та кольоровим тоном. Підтверджена можливість використання екобезпечного розчинника для функціоналізації біосумісного сорбента. Отримані результати можуть бути використані у розробках з концентрування, стабілізації флавоноїдів із екстрактів лікарських рослин, створення біогібридних матеріалів, удосконалення методик твердофазного аналізу біологічно активних речовин.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45071988","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-31DOI: 10.15421/jchemtech.v30i3.254049
Ярослава І. Лихолат, Світлана І. Пєтух
У роботі проведені дослідження, спрямовані на підвищення міцності пористих склокристалічних матеріалів за рахунок утворення в міжпорових перегородках голчастих кристалів воластоніту, що мають армуючий ефект. Пористі матеріали отримували на основі бою скла з використанням в якості газоутворювачів сировини природного (суглинки) та техногенного (мартенівський та доменний шлаки, зола–унесення) походження. До складу сумішей скла з газоутворювачами вводили добавки мікроволастоніту в кількості 1.5–7.5 мас. ч. Випал зразків здійснювали за температур 750–850 °С в залежності від виду газоутворювача. За допомогою диференційно–термічного аналізу було досліджено процеси, що відбуваються в дослідних шихтах з вмістом добавки мікроволастоніту в умовах нагрівання, а за допомогою рентгенофазового аналізу – зміну фазового складу матеріалів після випалу. Для дослідних зразків визначали об’ємну вагу (кг/м3), міцність на стиск (МПа) та розраховували коефіцієнт конструктивної якості. У результаті проведеної роботи встановлено, що додавання мікроволастоніту сприяє утворенню в матеріалах воластоніту як основної кристалічної фази незалежно від виду газоутворювача та підвищує їх міцність до 6.3 МПа. Коефіцієнт конструктивної якості зразків, до складу яких вводили мікроволастоніт в кількості від 1.5 до 4.5 мас. ч., збільшується в середньому на 10 %, подальше ж його введення сприяє зниженню показників зазначеного коефіцієнту за рахунок зростання об’ємної ваги матеріалів та не є доцільним.
{"title":"ВПЛИВ ДОБАВОК МІКРОВОЛАСТОНІТУ НА КРИСТАЛІЗАЦІЮ ПОРИСТИХ СКЛОКРИСТАЛІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ІЗ ВМІСТОМ РІЗНИХ ВИДІВ ГАЗОУТВОРЮВАЧІВ","authors":"Ярослава І. Лихолат, Світлана І. Пєтух","doi":"10.15421/jchemtech.v30i3.254049","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i3.254049","url":null,"abstract":"У роботі проведені дослідження, спрямовані на підвищення міцності пористих склокристалічних матеріалів за рахунок утворення в міжпорових перегородках голчастих кристалів воластоніту, що мають армуючий ефект. Пористі матеріали отримували на основі бою скла з використанням в якості газоутворювачів сировини природного (суглинки) та техногенного (мартенівський та доменний шлаки, зола–унесення) походження. До складу сумішей скла з газоутворювачами вводили добавки мікроволастоніту в кількості 1.5–7.5 мас. ч. Випал зразків здійснювали за температур 750–850 °С в залежності від виду газоутворювача. За допомогою диференційно–термічного аналізу було досліджено процеси, що відбуваються в дослідних шихтах з вмістом добавки мікроволастоніту в умовах нагрівання, а за допомогою рентгенофазового аналізу – зміну фазового складу матеріалів після випалу. Для дослідних зразків визначали об’ємну вагу (кг/м3), міцність на стиск (МПа) та розраховували коефіцієнт конструктивної якості. У результаті проведеної роботи встановлено, що додавання мікроволастоніту сприяє утворенню в матеріалах воластоніту як основної кристалічної фази незалежно від виду газоутворювача та підвищує їх міцність до 6.3 МПа. Коефіцієнт конструктивної якості зразків, до складу яких вводили мікроволастоніт в кількості від 1.5 до 4.5 мас. ч., збільшується в середньому на 10 %, подальше ж його введення сприяє зниженню показників зазначеного коефіцієнту за рахунок зростання об’ємної ваги матеріалів та не є доцільним.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45736700","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-31DOI: 10.15421/jchemtech.v30i3.252251
Інтизам Ахмадов
Запропонована методика була використана для дослідження мультилігандного комплексу цирконію з 1.2–динітробензол-азопірокатехолом та ОП-10 за допомогою спектрофотометричних методів. Процедуру оптимізації підтверджено розрахунком за методом Бокса-Бенкена. Максимальне вилучення комплексу цирконію відбувалося в інтервалі рН 1.0–3.8. Вивчено вплив температури, розчинників та їх об'ємів на поглинання. За оптимальних умов в якості екстракційного розчинника обрано 500 мкл хлороформу, в якості диспергуючого розчинника – 400 мкл ацетону, рН – 2.0, λmax = 560 нм. Встановлено, що лінійний діапазон, межа виявлення та lgβk складають 0.04–5.8 мкг/мл–1, 0.08 мкг/мл–1 та 6.86 відповідно. Крім того, досліджено вплив іонів-інтерференторів, які присутні у воді. Запропоновану методику застосовано для визначення цирконію в різних пробах води.
{"title":"СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ЦИРКОНІЮ З ДИНІТРОБЕНЗОЛ-АЗОПІРОКАТЕХОЛОМ ТА МУЛЬТИЛІГАНДНИМИ КОМПЛЕКСАМИ З ОП-10","authors":"Інтизам Ахмадов","doi":"10.15421/jchemtech.v30i3.252251","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i3.252251","url":null,"abstract":"Запропонована методика була використана для дослідження мультилігандного комплексу цирконію з 1.2–динітробензол-азопірокатехолом та ОП-10 за допомогою спектрофотометричних методів. Процедуру оптимізації підтверджено розрахунком за методом Бокса-Бенкена. Максимальне вилучення комплексу цирконію відбувалося в інтервалі рН 1.0–3.8.\u0000Вивчено вплив температури, розчинників та їх об'ємів на поглинання. За оптимальних умов в якості екстракційного розчинника обрано 500 мкл хлороформу, в якості диспергуючого розчинника – 400 мкл ацетону, рН – 2.0, λmax = 560 нм. Встановлено, що лінійний діапазон, межа виявлення та lgβk складають 0.04–5.8 мкг/мл–1, 0.08 мкг/мл–1 та 6.86 відповідно. Крім того, досліджено вплив іонів-інтерференторів, які присутні у воді. Запропоновану методику застосовано для визначення цирконію в різних пробах води.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44563247","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-31DOI: 10.15421/jchemtech.v30i3.256924
Марина Михайлівна Самілик, Євгенія В. Демидова, Наталія Вікторівна Болгова
У статті запропонована безвідходна технологія переробки дикорослої сировини Hippophae rhamnoides, Viburnum opulus, Sambucus nigra у порошки. Методи досліджень. Для визначення фізико-хімічних показників використовували загальноприйнятні стандартні методи досліджень. Масову частку вологи визначали методом висушування до постійної ваги. Масову частку загального цукру визначали перманганатним методом. Ідентифікацію амінокислотного спектра проводили методом іонообмінної колонкової хроматографії за допомогою амінокислотного аналізатора «BIOTRONIK». Результати. Режим видалення вологи, що передбачає попереднє зневоднення протягом 1 години способом осмотичної дегідратації та подальше сушіння в інфрачервоних сушарках дозволяє скоротити тривалість процесу. Висушені матеріали мають кінцеву вологість, яка дозволяє подрібнити висушений матеріал у порошки ≤ 0.45 мм. Крім зменшення тривалості сушіння, осмотична дегідратація забезпечує збереження смако-ароматичних властивостей похідних продуктів переробки дикорослих ягід, їх природного забарвлення. Це дає можливість застосування порошків в якості натуральних харчових добавок в різних галузях харчової промисловості. Запропонований режим термічної обробки дозволяє зменшити енерговитрати на процес і скоротити час сушіння до 22.5 годин. Висновки. Аналіз амінокислотного складу порошків, виготовлених із похідних переробки дикорослих ягід, показав, що вони мають високу біологічну цінність і можуть використовуватися для створення функціональних харчових продуктів.
{"title":"БЕЗВІДХОДНА ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБКИ ДИКОРОСЛОЇ СИРОВИНИ","authors":"Марина Михайлівна Самілик, Євгенія В. Демидова, Наталія Вікторівна Болгова","doi":"10.15421/jchemtech.v30i3.256924","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i3.256924","url":null,"abstract":"У статті запропонована безвідходна технологія переробки дикорослої сировини Hippophae rhamnoides, Viburnum opulus, Sambucus nigra у порошки. Методи досліджень. Для визначення фізико-хімічних показників використовували загальноприйнятні стандартні методи досліджень. Масову частку вологи визначали методом висушування до постійної ваги. Масову частку загального цукру визначали перманганатним методом. Ідентифікацію амінокислотного спектра проводили методом іонообмінної колонкової хроматографії за допомогою амінокислотного аналізатора «BIOTRONIK». Результати. Режим видалення вологи, що передбачає попереднє зневоднення протягом 1 години способом осмотичної дегідратації та подальше сушіння в інфрачервоних сушарках дозволяє скоротити тривалість процесу. Висушені матеріали мають кінцеву вологість, яка дозволяє подрібнити висушений матеріал у порошки ≤ 0.45 мм. Крім зменшення тривалості сушіння, осмотична дегідратація забезпечує збереження смако-ароматичних властивостей похідних продуктів переробки дикорослих ягід, їх природного забарвлення. Це дає можливість застосування порошків в якості натуральних харчових добавок в різних галузях харчової промисловості. Запропонований режим термічної обробки дозволяє зменшити енерговитрати на процес і скоротити час сушіння до 22.5 годин. Висновки. Аналіз амінокислотного складу порошків, виготовлених із похідних переробки дикорослих ягід, показав, що вони мають високу біологічну цінність і можуть використовуватися для створення функціональних харчових продуктів.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44957891","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-31DOI: 10.15421/jchemtech.v30i3.256912
Інна М. Трус, Яна П. Крижановська, Микола Д. Гомеля
У роботі досліджені процеси реагентного очищення водних розчинів від сульфатів в процесі використання червоного шламу Миколаївського глиноземного заводу. Даний шлам, згідно з результатами хімічного аналізу, містить достатньо велику кількість оксиду алюмінію (до 18 %) та оксиду кальцію (до 10 %) і наряду з силікатом кальцію та оксидами заліза містить алюмінат натрію та кальцію. Здатність алюмінату натрію висаджувати з розчину сульфати у вигляді сульфоалюмінату кальцію була використана в роботі для очищення води від сульфат аніонів. Процес проходить при обробці розчину шламом та суспензією вапна. При цьому було досягнуто вилучення сульфатів на рівні 64-75%. Визначено залежність ефективності вилучення сульфатів від їх вихідної концентрації. Показано, що за початкової концентрації сульфатів на рівні 20 мг-екв/дм3 за витрати вапна 2–10 мг-екв/дм3 при витраті шламу 1 г/дм3 залишкова концентрація сульфатів знижується до 7.8–9.1 мг-екв/дм3. При концентрації сульфатів 40 мг-екв/дм3 концентрація сульфатів знижується до 10.8–21.2 мг-екв/дм3 при витраті вапна 30 мг-екв/дм3 незалежно від витрати шламу.
{"title":"ВИЛУЧЕННЯ СУЛЬФАТІВ З РОЗЧИНУ В ПРОЦЕСІ ВИКОРИСТАННЯ ЧЕРВОНОГО ШЛАМУ","authors":"Інна М. Трус, Яна П. Крижановська, Микола Д. Гомеля","doi":"10.15421/jchemtech.v30i3.256912","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i3.256912","url":null,"abstract":"У роботі досліджені процеси реагентного очищення водних розчинів від сульфатів в процесі використання червоного шламу Миколаївського глиноземного заводу. Даний шлам, згідно з результатами хімічного аналізу, містить достатньо велику кількість оксиду алюмінію (до 18 %) та оксиду кальцію (до 10 %) і наряду з силікатом кальцію та оксидами заліза містить алюмінат натрію та кальцію. Здатність алюмінату натрію висаджувати з розчину сульфати у вигляді сульфоалюмінату кальцію була використана в роботі для очищення води від сульфат аніонів. Процес проходить при обробці розчину шламом та суспензією вапна. При цьому було досягнуто вилучення сульфатів на рівні 64-75%. Визначено залежність ефективності вилучення сульфатів від їх вихідної концентрації. Показано, що за початкової концентрації сульфатів на рівні 20 мг-екв/дм3 за витрати вапна 2–10 мг-екв/дм3 при витраті шламу 1 г/дм3 залишкова концентрація сульфатів знижується до 7.8–9.1 мг-екв/дм3. При концентрації сульфатів 40 мг-екв/дм3 концентрація сульфатів знижується до 10.8–21.2 мг-екв/дм3 при витраті вапна 30 мг-екв/дм3 незалежно від витрати шламу.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46215280","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-31DOI: 10.15421/jchemtech.v30i3.261538
Микола М. Семенішин, Сергій С. Смола, М. Ю. Русакова, Наталія В. Русакова
На основі дитопних порфіринів, структура яких дозволяє отримувати різноманітні гетерометалічні комплекси, отримано сполуки порфіринів з Nd(III), Yb(III) та Cu(II), Zn(II), Pd(II). Зазначені f-метали були обрані через те, що інфрачервона люмінесценція цих іонів металів може бути сенсибілізована порфіринами, а, з іншого боку, представлені іони d-металів мають різний вплив на порфіриновий хромофор. Фотосенсибілізована 4f-люмінесценція в ближній інфрачервоній області та молекулярна флуоресценція у видимій області гетероядерних 3d-4f комплексів надзвичайно чутливі до природи іонів d- та f-металів. Так, у випадку вільних порфіринових ядер і комплексів з Zn(II) характерна ефективна молекулярна флуоресценція (квантовий вихід 4–11 %). Крім того, для цих цих сполук характерні три типи випромінювання одночасно – це флуоресценція, фосфоресценція та 4f-люмінесценція і нами було встановлено, що ефективність всіх видів емісії та значення максимумів їх смуг не залежать від природи периферичних хелатних фрагментів. Флуоресценція комплексів купруму та паладію майже повністю погашена, але Pd(II)-порфірин виконує роль 4f-сенсибілізатора на відміну від Cu(II)-порфірину. Розглянуто вплив кисню на люмінесценцію комплексів і виявлено, що лише комплекси Pd-Nd чутливі до його присутності – деоксигенація призводить до 20 % підвищення ефективності 4f-люмінесценції.
{"title":"4f-ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ В 3d-4f ГЕТЕРОЯДЕРНИХ КОМПЛЕКСАХ ПОРФІРИНІВ","authors":"Микола М. Семенішин, Сергій С. Смола, М. Ю. Русакова, Наталія В. Русакова","doi":"10.15421/jchemtech.v30i3.261538","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i3.261538","url":null,"abstract":"На основі дитопних порфіринів, структура яких дозволяє отримувати різноманітні гетерометалічні комплекси, отримано сполуки порфіринів з Nd(III), Yb(III) та Cu(II), Zn(II), Pd(II). Зазначені f-метали були обрані через те, що інфрачервона люмінесценція цих іонів металів може бути сенсибілізована порфіринами, а, з іншого боку, представлені іони d-металів мають різний вплив на порфіриновий хромофор. Фотосенсибілізована 4f-люмінесценція в ближній інфрачервоній області та молекулярна флуоресценція у видимій області гетероядерних 3d-4f комплексів надзвичайно чутливі до природи іонів d- та f-металів. Так, у випадку вільних порфіринових ядер і комплексів з Zn(II) характерна ефективна молекулярна флуоресценція (квантовий вихід 4–11 %). Крім того, для цих цих сполук характерні три типи випромінювання одночасно – це флуоресценція, фосфоресценція та 4f-люмінесценція і нами було встановлено, що ефективність всіх видів емісії та значення максимумів їх смуг не залежать від природи периферичних хелатних фрагментів. Флуоресценція комплексів купруму та паладію майже повністю погашена, але Pd(II)-порфірин виконує роль 4f-сенсибілізатора на відміну від Cu(II)-порфірину. Розглянуто вплив кисню на люмінесценцію комплексів і виявлено, що лише комплекси Pd-Nd чутливі до його присутності – деоксигенація призводить до 20 % підвищення ефективності 4f-люмінесценції.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43910339","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-31DOI: 10.15421/jchemtech.v30i3.259694
Ірина Олександрівна Гузьова, Володимир М. Атаманюк
У разі вилучення вологи з харчових продуктів, зокрема таких, як цукати, сушіння має бути організоване за спеціальних температурних режимів, які б забезпечили довготривале зберігання харчових продуктів без порушення їх органолептичних властивостей. Досліджено кінетичні залежності зміни вологості цукатів з гарбуза, температури та вологовмісту теплового агенту в часі та в безрозмірних координатах; проведений аналіз експериментальних даних. Встановлено динамічні залежності зміни вологості матеріалу, температури та вологовмісту теплового агенту за висотою шару матеріалу та в безрозмірних координатах; проведений їх аналіз. Описано фізичну модель динаміки сушіння в монодисперсному шарі, що сушиться шляхом профільтровування крізь нього теплового агенту. Вирішено задачу динаміки сушіння у шарі монодисперсного матеріалу частинок однакової форми паралелепіпеда. Вирішення задачі передбачає визначення полів зміни вологовмісту матеріалу та теплового агенту як функції координат і часу та визначають граничну умову третього роду на межі тверде тіло – тепловий агент. Виведені залежності, які дають змогу розрахувати вологовміст матеріалу та теплового агенту під час сушіння матеріалів, що підлягають сушінню в періоді спадаючої швидкості та з яких виділяється капілярно зв’язана волога. Узагальнення кінетики та динаміки сушіння, запропоновані в статті математичні моделі для розрахунку процесів сушіння, можуть бути використані для проектування, інтенсифікації та оптимізації роботи сушильного обладнання.
{"title":"ДИНАМІКА ПРОЦЕСІВ СУШІННЯ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ В ПЕРІОДІ СПАДАЮЧОЇ ШВИДКОСТІ","authors":"Ірина Олександрівна Гузьова, Володимир М. Атаманюк","doi":"10.15421/jchemtech.v30i3.259694","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i3.259694","url":null,"abstract":"У разі вилучення вологи з харчових продуктів, зокрема таких, як цукати, сушіння має бути організоване за спеціальних температурних режимів, які б забезпечили довготривале зберігання харчових продуктів без порушення їх органолептичних властивостей. Досліджено кінетичні залежності зміни вологості цукатів з гарбуза, температури та вологовмісту теплового агенту в часі та в безрозмірних координатах; проведений аналіз експериментальних даних. Встановлено динамічні залежності зміни вологості матеріалу, температури та вологовмісту теплового агенту за висотою шару матеріалу та в безрозмірних координатах; проведений їх аналіз. Описано фізичну модель динаміки сушіння в монодисперсному шарі, що сушиться шляхом профільтровування крізь нього теплового агенту. Вирішено задачу динаміки сушіння у шарі монодисперсного матеріалу частинок однакової форми паралелепіпеда. Вирішення задачі передбачає визначення полів зміни вологовмісту матеріалу та теплового агенту як функції координат і часу та визначають граничну умову третього роду на межі тверде тіло – тепловий агент. Виведені залежності, які дають змогу розрахувати вологовміст матеріалу та теплового агенту під час сушіння матеріалів, що підлягають сушінню в періоді спадаючої швидкості та з яких виділяється капілярно зв’язана волога. Узагальнення кінетики та динаміки сушіння, запропоновані в статті математичні моделі для розрахунку процесів сушіння, можуть бути використані для проектування, інтенсифікації та оптимізації роботи сушильного обладнання.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44301360","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-31DOI: 10.15421/jchemtech.v30i3.262889
Володимир К. Лукашов, Сергій Д. Тищенко, Т.М. Шевцова, В.І. Середа
Стаття присвячена експериментальному дослідженню процесу нітрування крохмалю нітратною кислотою (в суміші з водою). Такий спосіб нітрування має ряд переваг у порівнянні з використовуваним у промисловості способом нітрування нітратно-сульфатнокислотною сумішшю. Метою дослідження було встановлення кінетичних закономірностей процесу нітрування, необхідних для обґрунтування технологічних режимів його проведення. Методика дослідження полягала в обробці крохмалю кислотою та визначенні зміни вмісту нітрогену в одержуваному нітраті крохмалю в часі за різних параметрів процесу нітрування. На підставі результатів дослідження встановлено, що процес нітрування крохмалю нітратною кислотою протікає одночасно з його розчиненням і включає дві стадії: швидку, пов’язану з розчиненням аморфних областей крохмальних зерен, і повільну – з розчиненням їх кристалічних областей. Вміст нітрогену в нітраті крохмалю на другій стадії набуває значення, близького до постійного, через неповне розчинення найбільш досконалих фрагментів кристалітів. Показано вплив параметрів процесу нітрування на його кінетику. Виявлено, що в логарифмічних координатах кінетичні залежності нітрування лінеаризуються зі зламом під час переходу від першої до другої стадії, що дозволило в якості їх математичного опису використовувати ступеневу функцію. В результаті обробки експериментальних даних одержано емпіричні рівняння для розрахунку кінетики процесу нітрування.
{"title":"КІНЕТИКА ПРОЦЕСУ НІТРУВАННЯ КРОХМАЛЮ НІТРАТНОЮ КИСЛОТОЮ","authors":"Володимир К. Лукашов, Сергій Д. Тищенко, Т.М. Шевцова, В.І. Середа","doi":"10.15421/jchemtech.v30i3.262889","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i3.262889","url":null,"abstract":"Стаття присвячена експериментальному дослідженню процесу нітрування крохмалю нітратною кислотою (в суміші з водою). Такий спосіб нітрування має ряд переваг у порівнянні з використовуваним у промисловості способом нітрування нітратно-сульфатнокислотною сумішшю. Метою дослідження було встановлення кінетичних закономірностей процесу нітрування, необхідних для обґрунтування технологічних режимів його проведення. Методика дослідження полягала в обробці крохмалю кислотою та визначенні зміни вмісту нітрогену в одержуваному нітраті крохмалю в часі за різних параметрів процесу нітрування. На підставі результатів дослідження встановлено, що процес нітрування крохмалю нітратною кислотою протікає одночасно з його розчиненням і включає дві стадії: швидку, пов’язану з розчиненням аморфних областей крохмальних зерен, і повільну – з розчиненням їх кристалічних областей. Вміст нітрогену в нітраті крохмалю на другій стадії набуває значення, близького до постійного, через неповне розчинення найбільш досконалих фрагментів кристалітів. Показано вплив параметрів процесу нітрування на його кінетику. Виявлено, що в логарифмічних координатах кінетичні залежності нітрування лінеаризуються зі зламом під час переходу від першої до другої стадії, що дозволило в якості їх математичного опису використовувати ступеневу функцію. В результаті обробки експериментальних даних одержано емпіричні рівняння для розрахунку кінетики процесу нітрування.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2022-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47868206","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：