Pub Date : 2023-04-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i1.240014
Ольга С. Дулька, Віталій Л. Прибильський, Олексій Л. Федосов, Світлана І. Олійник, Анатолій М. Куц, Лариса О. Шаран, Ірина Л. Корецька, Інна С. Тюрікова
У статті наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень з удосконалення технології підготовки води для виробництва безалкогольного ферментованого напою комбуча. Комплексна дія досліджених матеріалів із адсорбційними, іонообмінними та окисно-відновними властивостями забезпечує кондиціювання води та інтенсифікацію технологічного процесу, досягнення високих органолептичних показників готового продукту. Встановлено доцільність використання клиноптилоліту, гірського кришталю та активного вугілля у технології підготовки води для приготування комбучі. При обробці води з різних джерел запропонованими матеріалами зменшувалась її загальна жорсткість, вміст загального заліза, збільшувався вміст біологічно активних речовин в готовому напої, покращувались органолептичні характеристики. В готовому напої збільшувався вміст поліфенольних речовин в середньому у 2,7 рази у порівнянні з використанням необробленої води. Встановлено, що висока жорсткість води негативно впливала зброджування сусла культурою Medusomyces gisevii та погіршувала органолептичні якості готового напою. Визначено кореляцію між показниками води, динамікою бродіння сусла та органолептичною оцінкою готових напоїв. Найвищу органолептичну оцінку отримали зразки напою, що приготовлені з використанням води, обробленої послідовно клиноптилолітом, активним вугіллям та гірським кришталем.
{"title":"ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ПІДГОТУВАННЯ ВОДИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ФЕРМЕНТОВАНОГО НАПОЮ КОМБУЧА","authors":"Ольга С. Дулька, Віталій Л. Прибильський, Олексій Л. Федосов, Світлана І. Олійник, Анатолій М. Куц, Лариса О. Шаран, Ірина Л. Корецька, Інна С. Тюрікова","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.240014","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.240014","url":null,"abstract":"У статті наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень з удосконалення технології підготовки води для виробництва безалкогольного ферментованого напою комбуча. Комплексна дія досліджених матеріалів із адсорбційними, іонообмінними та окисно-відновними властивостями забезпечує кондиціювання води та інтенсифікацію технологічного процесу, досягнення високих органолептичних показників готового продукту. Встановлено доцільність використання клиноптилоліту, гірського кришталю та активного вугілля у технології підготовки води для приготування комбучі. При обробці води з різних джерел запропонованими матеріалами зменшувалась її загальна жорсткість, вміст загального заліза, збільшувався вміст біологічно активних речовин в готовому напої, покращувались органолептичні характеристики. В готовому напої збільшувався вміст поліфенольних речовин в середньому у 2,7 рази у порівнянні з використанням необробленої води. Встановлено, що висока жорсткість води негативно впливала зброджування сусла культурою Medusomyces gisevii та погіршувала органолептичні якості готового напою. Визначено кореляцію між показниками води, динамікою бродіння сусла та органолептичною оцінкою готових напоїв. Найвищу органолептичну оцінку отримали зразки напою, що приготовлені з використанням води, обробленої послідовно клиноптилолітом, активним вугіллям та гірським кришталем.
","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"94 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135169762","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i1.238921
Олег І. Юрченко, Тетяна В. Черножук, Олексій А. Кравченко, Олександр М. Бакланов
Досліджено вплив концентрацій ПАР та часу обробки ультразвуком на величину аналітичного сигналу при атомно – абсорбційному визначенні хрому та кобальту. Показано, що максимальний аналітичний сигнал досягається при використанні водних розчинів Тритон Х-100 (ω = 5%) та обробці ультразвуком 15 хв. Підвищено чутливість визначення кобальту в 1,53 рази, а хрому в 1,41 рази. Атомно – абсорбційним та рентгенофлуоресцентним методами визначено вміст аналітів в субстанціях парацетамолу, кофеїну та анальгіну. Методом «введено – знайдено» та шляхом варіювання маси наважки зразків показано, що систематична похибка методики незначна. За F- та t- критеріями оцінено узгодженість результатів, отриманих двома незалежними методами. Показано, що дисперсії однорідні, а розбіжність між середніми не значима та оправдана випадковим розкидом. Розроблено методику визначення хрому та кобальту в субстанціях фармацевтичних препаратів. Межа виявлення кобальту – 0,4 мкг/л, хрому 0,5 мкг/л.
在原子吸收测定铬和钴的过程中，研究了表面活性剂浓度和超声时间对分析信号值的影响。结果表明，当使用 Triton X-100 水溶液（ω = 5%）并超声 15 分钟时，分析信号达到最大值。钴的测定灵敏度提高了 1.53 倍，铬的测定灵敏度提高了 1.41 倍。采用原子吸收法和 X 射线荧光法测定扑热息痛、咖啡因和安乃近中分析物的含量。结果表明，"注入-发现 "法和改变样品重量法的系统误差可以忽略不计。使用 F 标准和 t 标准评估了两种独立方法所得结果的一致性。结果表明，方差是均匀的，平均值之间的差异并不显著，随机变异是合理的。开发了一种测定药物中铬和钴含量的方法。钴的检测限为 0.4 微克/升，铬的检测限为 0.5 微克/升。
{"title":"АТОМНО – АБСОРБЦІЙНЕ ТА РЕНТГЕНОФЛУОРЕСЦЕНТНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ХРОМУ ТА КОБАЛЬТУ В ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРЕПАРАТАХ","authors":"Олег І. Юрченко, Тетяна В. Черножук, Олексій А. Кравченко, Олександр М. Бакланов","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.238921","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.238921","url":null,"abstract":"Досліджено вплив концентрацій ПАР та часу обробки ультразвуком на величину аналітичного сигналу при атомно – абсорбційному визначенні хрому та кобальту. Показано, що максимальний аналітичний сигнал досягається при використанні водних розчинів Тритон Х-100 (ω = 5%) та обробці ультразвуком 15 хв. Підвищено чутливість визначення кобальту в 1,53 рази, а хрому в 1,41 рази. Атомно – абсорбційним та рентгенофлуоресцентним методами визначено вміст аналітів в субстанціях парацетамолу, кофеїну та анальгіну. Методом «введено – знайдено» та шляхом варіювання маси наважки зразків показано, що систематична похибка методики незначна. За F- та t- критеріями оцінено узгодженість результатів, отриманих двома незалежними методами. Показано, що дисперсії однорідні, а розбіжність між середніми не значима та оправдана випадковим розкидом. Розроблено методику визначення хрому та кобальту в субстанціях фармацевтичних препаратів. Межа виявлення кобальту – 0,4 мкг/л, хрому 0,5 мкг/л.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135170917","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i1.262743
Інна М. Трус, Яна П. Крижановська, Микола Д. Гомеля
Надмірне надходження зі стічними водами промислових підприємств біогенних речовин, зокрема фосфору, спричиняє надмірну евтрофікацію природних водойм, що призводить до якісного виснаження водних ресурсів. Найбільш перспективним методом очищення води від фосфатів є іонний обмін. У роботі досліджені процеси сорбції фосфатів на високоосновному аніоніті в хлоридній та лужній формах. Досліджено процеси впливу конкуруючих аніонів на ефективність вилучення фосфатів. Встановлено, що селективність аніоніту АВ-17-8 збільшується в ряду хлориди-фосфати-сульфати. Показано, що для регенерації аніоніту в фосфатній та фосфатно-сульфатній формах доцільно використовувати розчини 10 % NH4Cl, 15 % NaCl, 6 % Na2CO3, 7 % KOH, 6 % (NH4)2SO4. Розроблені методи вилучення фосфатів із регенераційних розчинів, що робить їх придатними для повторного використання. Для створення безвідходних процесів було запропоновано спосіб вилучення фосфатів із води на аніоніті АВ-17-8 та його регенерацію, що дозволить вилучати фосфати у вигляді мінеральних добрив та багаторазово використовувати регенераційні розчини.
{"title":"МАЛОВІДХОДНІ ТЕХНОЛОГІЇ ІОНООБМІННОГО ВИЛУЧЕННЯ ФОСФАТІВ ІЗ РОЗЧИНУ","authors":"Інна М. Трус, Яна П. Крижановська, Микола Д. Гомеля","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.262743","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.262743","url":null,"abstract":"Надмірне надходження зі стічними водами промислових підприємств біогенних речовин, зокрема фосфору, спричиняє надмірну евтрофікацію природних водойм, що призводить до якісного виснаження водних ресурсів. Найбільш перспективним методом очищення води від фосфатів є іонний обмін. У роботі досліджені процеси сорбції фосфатів на високоосновному аніоніті в хлоридній та лужній формах. Досліджено процеси впливу конкуруючих аніонів на ефективність вилучення фосфатів. Встановлено, що селективність аніоніту АВ-17-8 збільшується в ряду хлориди-фосфати-сульфати. Показано, що для регенерації аніоніту в фосфатній та фосфатно-сульфатній формах доцільно використовувати розчини 10 % NH4Cl, 15 % NaCl, 6 % Na2CO3, 7 % KOH, 6 % (NH4)2SO4. Розроблені методи вилучення фосфатів із регенераційних розчинів, що робить їх придатними для повторного використання. Для створення безвідходних процесів було запропоновано спосіб вилучення фосфатів із води на аніоніті АВ-17-8 та його регенерацію, що дозволить вилучати фосфати у вигляді мінеральних добрив та багаторазово використовувати регенераційні розчини.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"56 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135169515","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i1.273483
Владислав Г. Применко, Ганна В. Новік, Микола П. Головко, Тетяна М. Головко, Катерина А. Сефіханова, Пилип В. Бабіч
Актуальність. На сьогодні споживання ковбасних виробів є малоефективним з погляду нутриціології та може становити небезпеку для людського організму. У цьому випадку набувають актуальності дослідження in vivo, скеровані на виявлення можливих токсикологічних проявів після споживання таких ковбасних продуктів. Додатковим фактором нівелювання продуктових загроз для людського організму є цільове комбінування рецептурних інгредієнтів. Мета. Ціллю роботи є розроблення композиції ковбаси із вираженими біопротекторними властивостями за допомогою математичного моделювання, виявлення можливих проявів гострої токсичності від споживання ковбаси за оптимізованою рецептурою з ізолятом білка з насіння вики та добавкою дієтичною селен-білковою, а також визначення класу токсичності такого продукту. Методи дослідження. При виконанні роботи використовувались методи планування експерименту, математичного моделювання, дослідження на біологічних об’єктах (in vivo), метод пробіт-аналізу Літчфілда-Вілкоксона. Результати. У статті розглядається методика проєктування складу ковбаси з білковим ізолятом з насіння вики та добавкою дієтичною селен-білковою, на основі якої здійснено добір основних рецептурних інгредієнтів продукту. Наведено аналіз споживчої цінності розробленої ковбаси, в результаті якого встановлено вміст макронутрієнтів у розроблюваній рецептурі (43,06 г на 100 г). Досліджено вплив ковбаси з ізолятом білка з насіння вики та добавкою дієтичною селен-білковою на організм щурів білої лінії. Вивчено загальну плинність клінічної картини при гострій токсичності у лабораторних тварин після введення ковбаси з добавкою. Розраховано параметри гострої токсичності продукту, а саме: показники летальних та ефективних доз, ступінь його безпечності. Так, за результатами проведених досліджень in vivo показник ЛД50 для ковбаси з добавкою дієтичною селен-білковою становить 22.75 г/кг (при розрахункових величинах ЛД16=8.21 г/кг, ЛД84=437.61 г/кг, а ЛД99=1864.28 г/кг), що відповідає п’ятому класу токсичності добавок та засвідчує їх практичну нетоксичність. Висновки. Безпечність споживання ковбаси з ізолятом білка з насіння вики та добавкою дієтичною селен-білковою для організму ссавців свідчить про можливість її застосування у харчових раціонах осіб, які потребують кореляції власного макронутрієнтного та селенового статусів, оскільки розроблена рецептура ковбаси має високу харчову та біологічну цінність.
{"title":"РОЗРОБКА РЕЦЕПТУРИ КОВБАСИ З БІЛКОВИМ ІЗОЛЯТОМ З НАСІННЯ ВИКИ ТА ДОБАВКОЮ ДІЄТИЧНОЮ СЕЛЕН-БІЛКОВОЮ З УРАХУВАННЯМ ПОКАЗНИКА БЕЗПЕЧНОСТІ","authors":"Владислав Г. Применко, Ганна В. Новік, Микола П. Головко, Тетяна М. Головко, Катерина А. Сефіханова, Пилип В. Бабіч","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.273483","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.273483","url":null,"abstract":"Актуальність. На сьогодні споживання ковбасних виробів є малоефективним з погляду нутриціології та може становити небезпеку для людського організму. У цьому випадку набувають актуальності дослідження in vivo, скеровані на виявлення можливих токсикологічних проявів після споживання таких ковбасних продуктів. Додатковим фактором нівелювання продуктових загроз для людського організму є цільове комбінування рецептурних інгредієнтів. Мета. Ціллю роботи є розроблення композиції ковбаси із вираженими біопротекторними властивостями за допомогою математичного моделювання, виявлення можливих проявів гострої токсичності від споживання ковбаси за оптимізованою рецептурою з ізолятом білка з насіння вики та добавкою дієтичною селен-білковою, а також визначення класу токсичності такого продукту. Методи дослідження. При виконанні роботи використовувались методи планування експерименту, математичного моделювання, дослідження на біологічних об’єктах (in vivo), метод пробіт-аналізу Літчфілда-Вілкоксона. Результати. У статті розглядається методика проєктування складу ковбаси з білковим ізолятом з насіння вики та добавкою дієтичною селен-білковою, на основі якої здійснено добір основних рецептурних інгредієнтів продукту. Наведено аналіз споживчої цінності розробленої ковбаси, в результаті якого встановлено вміст макронутрієнтів у розроблюваній рецептурі (43,06 г на 100 г). Досліджено вплив ковбаси з ізолятом білка з насіння вики та добавкою дієтичною селен-білковою на організм щурів білої лінії. Вивчено загальну плинність клінічної картини при гострій токсичності у лабораторних тварин після введення ковбаси з добавкою. Розраховано параметри гострої токсичності продукту, а саме: показники летальних та ефективних доз, ступінь його безпечності. Так, за результатами проведених досліджень in vivo показник ЛД50 для ковбаси з добавкою дієтичною селен-білковою становить 22.75 г/кг (при розрахункових величинах ЛД16=8.21 г/кг, ЛД84=437.61 г/кг, а ЛД99=1864.28 г/кг), що відповідає п’ятому класу токсичності добавок та засвідчує їх практичну нетоксичність. Висновки. Безпечність споживання ковбаси з ізолятом білка з насіння вики та добавкою дієтичною селен-білковою для організму ссавців свідчить про можливість її застосування у харчових раціонах осіб, які потребують кореляції власного макронутрієнтного та селенового статусів, оскільки розроблена рецептура ковбаси має високу харчову та біологічну цінність.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"63 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135169522","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i1.252647
Сергій П. Боковець, Федір В. Перцевой, Наталя В. Мурликіна, Ірина М. Сметанська, Асель С. Боранкулова, Марія В. Янчик, Світлана Б. Омельченко, Ольга О. Гринченко, Наталя Г. Гринченко, Альона М. Діхтярь, Олег В. Котляр, Тетяна А. Ярмош
Метою роботи було визначення впливу гліцерину TM BASF, меду соняшникового та порошку кунжутного TM "Korysne Boroshno" на стан води у гелевих системах на основі агару 1200 ТМ "Fujian Province" для виробництва желейних батончиків. Дослідження проводили із застосуванням інфрачервоної спектроскопії на Фурьє-спектрометрі Perkin-Elmer Spectrum One FTIR Spectrometer. Було встановлено, що процес гелеутворення в системі «агар-вода-гліцерин» супроводжується перерозподілом асоційованих і неасоційованих груп ОН, збільшенням кількості асоційованих гідроксилів та адсорбційнозвязаної води, що підтверджується появою у ІЧ спекрі широкої інтенсивної смуги поглинання в області 3700–2600 см–1 характерної для валентних коливань ОН-групи. Додавання меду до гелевої системи призводить до зміни інтенсивності смуги валентних коливань зв’язку С–С у вуглеводах меду (при 1245 см–1) та зміщення її у бік вищих частот порівняно з гелем «агар-вода-гліцерин», що підтверджується наявністю смуги поглинання в області 1200–700 см–1. Також дані спектроскопії показали, що додавання кунжутного порошку при виготовленні гелю на основі агару, знизило інтенсивність валентних коливань ОН групи води (2151 cm–1), а також призвело до зсуву інтенсивної широкої смуги у бік вищих частот порівняно з гелями без кунжуту (2139 см–1).
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФРАЧЕРВОНИХ СПЕКТРІВ ГЕЛЕВИХ СИСТЕМ НА ОСНОВІ АГАРУ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ЖЕЛЕЙНИХ БАТОНЧИКІВ","authors":"Сергій П. Боковець, Федір В. Перцевой, Наталя В. Мурликіна, Ірина М. Сметанська, Асель С. Боранкулова, Марія В. Янчик, Світлана Б. Омельченко, Ольга О. Гринченко, Наталя Г. Гринченко, Альона М. Діхтярь, Олег В. Котляр, Тетяна А. Ярмош","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.252647","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.252647","url":null,"abstract":"Метою роботи було визначення впливу гліцерину TM BASF, меду соняшникового та порошку кунжутного TM \"Korysne Boroshno\" на стан води у гелевих системах на основі агару 1200 ТМ \"Fujian Province\" для виробництва желейних батончиків. Дослідження проводили із застосуванням інфрачервоної спектроскопії на Фурьє-спектрометрі Perkin-Elmer Spectrum One FTIR Spectrometer. Було встановлено, що процес гелеутворення в системі «агар-вода-гліцерин» супроводжується перерозподілом асоційованих і неасоційованих груп ОН, збільшенням кількості асоційованих гідроксилів та адсорбційнозвязаної води, що підтверджується появою у ІЧ спекрі широкої інтенсивної смуги поглинання в області 3700–2600 см–1 характерної для валентних коливань ОН-групи. Додавання меду до гелевої системи призводить до зміни інтенсивності смуги валентних коливань зв’язку С–С у вуглеводах меду (при 1245 см–1) та зміщення її у бік вищих частот порівняно з гелем «агар-вода-гліцерин», що підтверджується наявністю смуги поглинання в області 1200–700 см–1. Також дані спектроскопії показали, що додавання кунжутного порошку при виготовленні гелю на основі агару, знизило інтенсивність валентних коливань ОН групи води (2151 cm–1), а також призвело до зсуву інтенсивної широкої смуги у бік вищих частот порівняно з гелями без кунжуту (2139 см–1).","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"94 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135169528","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i1.274376
Валерій О. Сукманов, Олена В. Ковальчук
Робота присвячена дослідженню процесу екстрагування субкритичною водою соєвого шроту та впливу па-раметрів екстрагування на властивості рідких та сухих екстрактів. Метою дослідження є встановлення впли-ву параметрів процесу субкритичного водного екстрагування (температура: 120–160 °С, тривалість екстра-гування: 5…15 хв, гідромодуль: 1 : 15…25) на властивості рідких та сухих екстрактів соєвого шроту та їх опти-мальних значень. Характер залежності показників екстрактів від параметрів процесу екстрагування встано-влено емпірично. Для визначення коефіцієнтів інтерполяційної моделі було заплановано проведення дроб-нофакторного експерименту 33–1 за ортогональним композиційним планом 2-го порядку. Рідкі екстракти отримано на лабораторній установці на базі реактора високого тиску. Сухі екстракти отримували методом випарювання. Для рідких екстрактів визначали pH та вміст сухих речовин. Для сухих екстрактів визначали вміст мінеральних речовин, залишкової води, білку та ізофлавонів. Аналіз екстрактів виконували за інструментальними методиками відповідно до вимог Державної фармакопеї України, із використанням сучасного обладнання. Встановлено коефіцієнти квадратичних інтерполяційних моделей, аналіз яких дозволив встановити оптимальні параметри екстрагування. Встановлено, що на досліджуваних діапазонах тривалості та температури екстрагування вміст сухих речовин у рідких екстрактах та вміст білка у сухих екстрактах мають максимуми, величина яких монотонно зростає зі збільшенням частки води в екст-ракційній суміші. Вміст мінеральних речовин мав максимум лише за температурою, а ізофлавонів – за трива-лістю екстрагування. Отримані результати можуть бути використані при удосконаленні технології отриман-ня соєвих білкових концентратів та ізолятів із застосуванням методу субкритичного водного екстрагування.
{"title":"ВПЛИВ ПАРАМЕТРІВ ЕКСТРАГУВАННЯ НА ВЛАСТИВОСТІ СУБКРИТИЧНИХ ВОДНИХ ЕКСТРАКТІВ СОЄВОГО ШРОТУ","authors":"Валерій О. Сукманов, Олена В. Ковальчук","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.274376","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.274376","url":null,"abstract":"Робота присвячена дослідженню процесу екстрагування субкритичною водою соєвого шроту та впливу па-раметрів екстрагування на властивості рідких та сухих екстрактів. Метою дослідження є встановлення впли-ву параметрів процесу субкритичного водного екстрагування (температура: 120–160 °С, тривалість екстра-гування: 5…15 хв, гідромодуль: 1 : 15…25) на властивості рідких та сухих екстрактів соєвого шроту та їх опти-мальних значень. Характер залежності показників екстрактів від параметрів процесу екстрагування встано-влено емпірично. Для визначення коефіцієнтів інтерполяційної моделі було заплановано проведення дроб-нофакторного експерименту 33–1 за ортогональним композиційним планом 2-го порядку. Рідкі екстракти отримано на лабораторній установці на базі реактора високого тиску. Сухі екстракти отримували методом випарювання. Для рідких екстрактів визначали pH та вміст сухих речовин. Для сухих екстрактів визначали вміст мінеральних речовин, залишкової води, білку та ізофлавонів. Аналіз екстрактів виконували за інструментальними методиками відповідно до вимог Державної фармакопеї України, із використанням сучасного обладнання. Встановлено коефіцієнти квадратичних інтерполяційних моделей, аналіз яких дозволив встановити оптимальні параметри екстрагування. Встановлено, що на досліджуваних діапазонах тривалості та температури екстрагування вміст сухих речовин у рідких екстрактах та вміст білка у сухих екстрактах мають максимуми, величина яких монотонно зростає зі збільшенням частки води в екст-ракційній суміші. Вміст мінеральних речовин мав максимум лише за температурою, а ізофлавонів – за трива-лістю екстрагування. Отримані результати можуть бути використані при удосконаленні технології отриман-ня соєвих білкових концентратів та ізолятів із застосуванням методу субкритичного водного екстрагування.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"68 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135170918","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i1.272815
Тимофій В. Пасічник, Лариса О. Федина, Мирослав Я. Бомба, Ігор Г. Пандяк
Розглядається проблема комп’ютеризованого обчислення оптимального добового раціону харчування для окремої особи, яка належить до певної категорії населення і може отримувати різні фізичні навантаження. З’ясовано поняття раціонального харчування і умови його дотримання. Проведено загальну класифікацію категорій населення щодо норм добової потреби організму у калорійності їжі. Проаналізовано існуючі підходи до обчислення калорійності їжі за допомогою комп’ютерних програм. Вказано на їхні недоліки. Запропоновано проект, який враховує особливі потреби людини у харчуванні. Враховано не лише калорійність страв, а й забезпечення організму вітамінами та індивідуальні вподобання користувача. Визначено функціональну структуру програми. Описаний алгоритм обчислення калорійності готової страви. Обґрунтовано вибір інструментального середовища для створення програмного продукту.
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОБЧИСЛЕННІ ОПТИМАЛЬНОГО РАЦІОНУ ХАРЧУВАННЯ ДЛЯ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ НАСЕЛЕННЯ","authors":"Тимофій В. Пасічник, Лариса О. Федина, Мирослав Я. Бомба, Ігор Г. Пандяк","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.272815","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.272815","url":null,"abstract":"Розглядається проблема комп’ютеризованого обчислення оптимального добового раціону харчування для окремої особи, яка належить до певної категорії населення і може отримувати різні фізичні навантаження. З’ясовано поняття раціонального харчування і умови його дотримання. Проведено загальну класифікацію категорій населення щодо норм добової потреби організму у калорійності їжі. Проаналізовано існуючі підходи до обчислення калорійності їжі за допомогою комп’ютерних програм. Вказано на їхні недоліки. Запропоновано проект, який враховує особливі потреби людини у харчуванні. Враховано не лише калорійність страв, а й забезпечення організму вітамінами та індивідуальні вподобання користувача. Визначено функціональну структуру програми. Описаний алгоритм обчислення калорійності готової страви. Обґрунтовано вибір інструментального середовища для створення програмного продукту.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135169516","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i1.271226
Віталій М. Вязовик
Природний газ є високоефективним енергоносієм і цінною хімічною сировиною. Проте запаси природного газу не безмежні. Тому виникає потреба в створенні технологій по зменшенню витрат природного газу і підвищення продуктивності його використання. Для цього було запропоновано використання направленої дії штучно створеної низькотемпературної плазми з упорядкованим рухом «повільних» електронів в присутності гетерогенного каталізатору та визначення оптимальних умов проведення цих процесів. Використання електронно-каталітичного методу в процесах горіння дозволяє витрачати на процес ініціювання первинних ендотермічних стадій значно меншу кількість енергії завдяки використанню енергії «повільних» електронів, на утворення яких в першу чергу впливає нерівноважна плазма. Розглянуто теоретичні основи процесу електрокаталітичної інтенсифікації горіння газоподібного палива. Наведені залежності зміну температури води, що нагрівається від часу при різних напругах електричного розряду, коефіцієнті надлишку повітря і складу каталізатору при електрокаталітичному спалюванні газоподібного палива.
{"title":"ЕЛЕКТРОННОКАТАЛІТИЧНА ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ГОРІННЯ ГАЗОПОДІБНОГО ПАЛИВА","authors":"Віталій М. Вязовик","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.271226","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.271226","url":null,"abstract":"Природний газ є високоефективним енергоносієм і цінною хімічною сировиною. Проте запаси природного газу не безмежні. Тому виникає потреба в створенні технологій по зменшенню витрат природного газу і підвищення продуктивності його використання. Для цього було запропоновано використання направленої дії штучно створеної низькотемпературної плазми з упорядкованим рухом «повільних» електронів в присутності гетерогенного каталізатору та визначення оптимальних умов проведення цих процесів. Використання електронно-каталітичного методу в процесах горіння дозволяє витрачати на процес ініціювання первинних ендотермічних стадій значно меншу кількість енергії завдяки використанню енергії «повільних» електронів, на утворення яких в першу чергу впливає нерівноважна плазма. Розглянуто теоретичні основи процесу електрокаталітичної інтенсифікації горіння газоподібного палива. Наведені залежності зміну температури води, що нагрівається від часу при різних напругах електричного розряду, коефіцієнті надлишку повітря і складу каталізатору при електрокаталітичному спалюванні газоподібного палива.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135169519","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-26DOI: 10.15421/jchemtech.v30i4.268174
Людмила Й. Хохлова, Андрій В. Хохлов
Обґрунтовано можливість отримання екосорбенту на основі вуглецевого матеріалу з рисового лушпиння, модифікованого сіркою, для видалення іонів Cd(II), Cu(II) з водних розчинів. Відзначено особливості отримання та модифікації вугільного матеріалу з рисового лушпиння. Температурні параметри та тривалість процесу піролізу визначали експериментально з умов максимального вмісту біовугілля в піролізаті. Сірковмісне біовугілля отримували шляхом хімічної модифікації одностадійним со-піролізом рисового лушпиння з сірковмісними реагентами при температурі 350–400 °С. Отриманий сірковмісний екосорбент має термічну стабільність і механічну міцність. Проведено комплексне дослідження структурно-пористих та сорбційних властивостей вихідного та модифікованого сіркою біовугілля. Сорбційну здатність вихідного біовугілля з рисового лушпиння і сірковмісного біовугілля оцінювали за зниженням концентрації іонів Cd(II) і Cu(II) у водних розчинах солей CuSO4·5H2O і Cd(NO3)2·4H2O до та після обробки екосорбентом. Початкові концентрації забруднення водного середовища становили 2–6 мг/л для Cd(II) та 132–396 мг/л для Cu(II). Сірковмісне біовугілля має високу поглинаючу здатність відносно іонів Cd(II) і Cu(II) (більше 90 %) порівняно з вихідним біовугіллям. Його специфічність обумовлена утворенням нерозчинних сульфідів кадмію та міді на поверхні та в порах сорбенту. Дослідження показують, що біовугілля з рисового лушпиння, модифіковане сіркою, може міцно зв'язувати іони важких металів і використовуватися як ефективний екосорбент для очищення водних розчинів.
{"title":"МОДИФІКОВАНЕ БІОВУГІЛЛЯ З РИСОВОГО ЛУШПИННЯ ДЛЯ ЗВ'ЯЗУВАННЯ ІОНІВ Cd (II), Cu (II) У ВОДНИХ РОЗЧИНАХ","authors":"Людмила Й. Хохлова, Андрій В. Хохлов","doi":"10.15421/jchemtech.v30i4.268174","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i4.268174","url":null,"abstract":"Обґрунтовано можливість отримання екосорбенту на основі вуглецевого матеріалу з рисового лушпиння, модифікованого сіркою, для видалення іонів Cd(II), Cu(II) з водних розчинів. Відзначено особливості отримання та модифікації вугільного матеріалу з рисового лушпиння. Температурні параметри та тривалість процесу піролізу визначали експериментально з умов максимального вмісту біовугілля в піролізаті. Сірковмісне біовугілля отримували шляхом хімічної модифікації одностадійним со-піролізом рисового лушпиння з сірковмісними реагентами при температурі 350–400 °С. Отриманий сірковмісний екосорбент має термічну стабільність і механічну міцність. Проведено комплексне дослідження структурно-пористих та сорбційних властивостей вихідного та модифікованого сіркою біовугілля. Сорбційну здатність вихідного біовугілля з рисового лушпиння і сірковмісного біовугілля оцінювали за зниженням концентрації іонів Cd(II) і Cu(II) у водних розчинах солей CuSO4·5H2O і Cd(NO3)2·4H2O до та після обробки екосорбентом. Початкові концентрації забруднення водного середовища становили 2–6 мг/л для Cd(II) та 132–396 мг/л для Cu(II). Сірковмісне біовугілля має високу поглинаючу здатність відносно іонів Cd(II) і Cu(II) (більше 90 %) порівняно з вихідним біовугіллям. Його специфічність обумовлена утворенням нерозчинних сульфідів кадмію та міді на поверхні та в порах сорбенту. Дослідження показують, що біовугілля з рисового лушпиння, модифіковане сіркою, може міцно зв'язувати іони важких металів і використовуватися як ефективний екосорбент для очищення водних розчинів.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48780705","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-26DOI: 10.15421/jchemtech.v30i4.263838
Джахонгир Х. Гасанов, Шерзод Д. Мірзахмедов, Нодір Бердієв, Шавкат І. Саліхов
Композиції рослинних жирних кислот мають різну структуру та склад. Жодна з цих олій не відповідає рекомендаціям щодо співвідношення НЖК : МНЖК : ПНЖК (1 : 1.5 : 1). Метою нашого дослідження є створення купажів олій з місцевої сировини для досягнення оптимального жирнокислотного складу поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) омега 6 і омега 3 та співвідношення СЖК : МНЖК : ПНЖК. Для дослідження були обрані олії насіння шипшини (Rosa Canina), льону (Linum usitatissium), волоського горіха (Juglans nigra), сої (Glycine max), ріпаку (Brassica napus) та рисових висівок (Oryza sativa). Лляна олія була змішана з соєвою та ріпаковою оліями в пропорціях 25 : 75, 35 : 65, 45 : 55 (v/v) відповідно. Співвідношення жирних кислот омега 6 : омега 3 в олії льону, ріпаку та шипшини становило 0.28, 1.6 та 1.76 відповідно, що відповідає оптимальному співвідношенню жирних кислот омега 6 до омега 3. Всі олійні суміші відповідали рекомендованим діапазонам співвідношення омега 6 : омега 3 жирних кислот. Однак співвідношення ПНЖК : МНЖК : ПНЖК у суміші льону та соєвої олії становило 1 : 1.99 : 5.32, 1 : 1.94 : 5.3, 1 : 1.9 : 5.38, а у суміші льону та ріпакової олії – 1 : 3.98 : 7.22, 1 : 4.74 : 6.43, 1 : 5.03 : 6.11 відповідно. Ці дослідження показують, що змішування олій є цікавим та економічно вигідним методом покращення поживної цінності різних видів олії.
{"title":"ФОРМУВАННЯ ПОПЕРЕДНІХ ОЛІЙНИХ СУМІШЕЙ НА ОСНОВІ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ОЛІЙНОЇ СИРОВИНИ","authors":"Джахонгир Х. Гасанов, Шерзод Д. Мірзахмедов, Нодір Бердієв, Шавкат І. Саліхов","doi":"10.15421/jchemtech.v30i4.263838","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i4.263838","url":null,"abstract":"Композиції рослинних жирних кислот мають різну структуру та склад. Жодна з цих олій не відповідає рекомендаціям щодо співвідношення НЖК : МНЖК : ПНЖК (1 : 1.5 : 1). Метою нашого дослідження є створення купажів олій з місцевої сировини для досягнення оптимального жирнокислотного складу поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) омега 6 і омега 3 та співвідношення СЖК : МНЖК : ПНЖК. Для дослідження були обрані олії насіння шипшини (Rosa Canina), льону (Linum usitatissium), волоського горіха (Juglans nigra), сої (Glycine max), ріпаку (Brassica napus) та рисових висівок (Oryza sativa). Лляна олія була змішана з соєвою та ріпаковою оліями в пропорціях 25 : 75, 35 : 65, 45 : 55 (v/v) відповідно. Співвідношення жирних кислот омега 6 : омега 3 в олії льону, ріпаку та шипшини становило 0.28, 1.6 та 1.76 відповідно, що відповідає оптимальному співвідношенню жирних кислот омега 6 до омега 3. Всі олійні суміші відповідали рекомендованим діапазонам співвідношення омега 6 : омега 3 жирних кислот. Однак співвідношення ПНЖК : МНЖК : ПНЖК у суміші льону та соєвої олії становило 1 : 1.99 : 5.32, 1 : 1.94 : 5.3, 1 : 1.9 : 5.38, а у суміші льону та ріпакової олії – 1 : 3.98 : 7.22, 1 : 4.74 : 6.43, 1 : 5.03 : 6.11 відповідно. Ці дослідження показують, що змішування олій є цікавим та економічно вигідним методом покращення поживної цінності різних видів олії.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48788172","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：