Pub Date : 2023-10-28DOI: 10.15421/jchemtech.v31i3.276647
Юлія М. Давиденко, Олександр С. Виноградов, Вадим О. Павленко, Ігор О. Фрицький
Методом окисного розчинення (ОР) синтезовано моноядерний комплекс Cu(H2O)(DMPZ)2C2O4 (1) та координаційний полімер [Cu(H2O)2(CH3COO)2Br]n (2), встановлено їх будову за допомогою РСтА. При розчиненні порошку металічної міді у присутності DMPZ і солі амонію (NH4)2С2О4 та заданому співвідношенні метал:ліганд:сіль амонію 1 : 1 : 1 в ацетонітрилі отримали комплекс 1, що має молекулярну будову, а центральний атом Cu1 перебуває у викривленому тетрагонально-пірамідальному оточенні (О2N2O). Екваторіальна площина тетрагональної піраміди сформована з двох атомів оксигену від бідентатно-хелатно координованого оксалат-аніону та двох атомів нітрогену від недепротонованих монодентатно координованих молекул 3,5-диметил-1Н-піразолу. Апікальна позиція піраміди зайнята атомом оксигену від молекули води. У комплексі 2 центральний атом купруму перебуває у викривленому тетрагонально-пірамідальному оточенні (О4Br). Екваторіальна площина поліедру атома Cu1 сформована з чотирьох атомів оксигену: два від бідентатно-містково син-анти координованих ацетатних-аніонів та два оксигени від молекул води. Аксіальна позиція Cu1 зайнята монодентатно координованим атомом брому. Відсутність у складі комплексу 2 піразолвмісного ліганду пояснюється наявністю в розчині додаткових лігандів конкуруючих із DMPZ, оскільки синтез здійснювали методом окисного розчинення металічного порошку купруму у присутності DMPZ і солей амонію (NH4Br, NH4OOСCH3) та заданому співвідношенні метал : ліганд : сіль амонію 1 : 1 : 1 : 1 в розчині диметилформаміду. Отримані сполуки 1, 2 охарактеризовано за допомогою елементного аналізу, ІЧ-спектроскопії, а також приведено аналіз поверхні Хіршфельда для обох комплексів. Описано синтез ліганду (3,5-диметил-1H-піразолу) та його ідентифікація за допомогою ЯМР, ІЧ-спектроскопії та елементного аналізу.
{"title":"СИНТЕЗ, КРИСТАЛІЧНА СТРУКТУРА, СПЕКТРАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА АНАЛІЗ ПОВЕРХНІ ХІРШФЕЛЬДА КОМПЛЕКСІВ КУПРУМУ(II) З КАРБОКСИЛАТАМИ, 3,5-ДИМЕТИЛ-1H-ПІРАЗОЛОМ","authors":"Юлія М. Давиденко, Олександр С. Виноградов, Вадим О. Павленко, Ігор О. Фрицький","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.276647","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.276647","url":null,"abstract":"Методом окисного розчинення (ОР) синтезовано моноядерний комплекс Cu(H2O)(DMPZ)2C2O4 (1) та координаційний полімер [Cu(H2O)2(CH3COO)2Br]n (2), встановлено їх будову за допомогою РСтА. При розчиненні порошку металічної міді у присутності DMPZ і солі амонію (NH4)2С2О4 та заданому співвідношенні метал:ліганд:сіль амонію 1 : 1 : 1 в ацетонітрилі отримали комплекс 1, що має молекулярну будову, а центральний атом Cu1 перебуває у викривленому тетрагонально-пірамідальному оточенні (О2N2O). Екваторіальна площина тетрагональної піраміди сформована з двох атомів оксигену від бідентатно-хелатно координованого оксалат-аніону та двох атомів нітрогену від недепротонованих монодентатно координованих молекул 3,5-диметил-1Н-піразолу. Апікальна позиція піраміди зайнята атомом оксигену від молекули води. У комплексі 2 центральний атом купруму перебуває у викривленому тетрагонально-пірамідальному оточенні (О4Br). Екваторіальна площина поліедру атома Cu1 сформована з чотирьох атомів оксигену: два від бідентатно-містково син-анти координованих ацетатних-аніонів та два оксигени від молекул води. Аксіальна позиція Cu1 зайнята монодентатно координованим атомом брому. Відсутність у складі комплексу 2 піразолвмісного ліганду пояснюється наявністю в розчині додаткових лігандів конкуруючих із DMPZ, оскільки синтез здійснювали методом окисного розчинення металічного порошку купруму у присутності DMPZ і солей амонію (NH4Br, NH4OOСCH3) та заданому співвідношенні метал : ліганд : сіль амонію 1 : 1 : 1 : 1 в розчині диметилформаміду. Отримані сполуки 1, 2 охарактеризовано за допомогою елементного аналізу, ІЧ-спектроскопії, а також приведено аналіз поверхні Хіршфельда для обох комплексів. Описано синтез ліганду (3,5-диметил-1H-піразолу) та його ідентифікація за допомогою ЯМР, ІЧ-спектроскопії та елементного аналізу.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"81 9","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136233012","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-28DOI: 10.15421/jchemtech.v31i3.283788
Ксенія С. Ютілова, Наталія С. Марценюк, Олена М. Швед
Реакцію розкриття циклу 2-(хлорметил)оксирану (епіхлоргідрину) третинними амінами досліджено методом ab initio у газовій фазі. Обрана серія амінів MenEt3–nN з варійованим стеричним фактором. Для локалізованих перехідних станів на шляху реакції встановлено геометричні параметри, порядки розриву й утворення зв’язків. Одержано енергетичні профілі реакції кватернізації амінів епоксидом, розраховано активаційні параметри процесу. Визначено вплив довжини вуглеводневих радикалів у молекулі аміну на енергетичний бар’єр і швидкість реакції. Показано, що швидкість кватернізації визначається зарядовим контролем. Встановлено дисоціативний характер перехідних станів, що продемонстровано за допомогою діаграм Мор О’Феррелла – Дженкса. Одержано кореляційні рівняння, що пов’язують стеричні ефекти і нуклеофільність амінів з їх реакційною здатністю відносно 2-(хлорметил)оксирану.
本研究采用 ab initio 方法研究了 2-(氯甲基)环氧乙烷（环氧氯丙烷）与叔胺在气相中的开环反应。选择了具有可变立体因子的 MenEt3-nN 系列胺。确定了反应路径上局部过渡态的几何参数、断键顺序和形成顺序。获得了胺与环氧季铵化反应的能量曲线，并计算了反应过程的活化参数。确定了胺分子中碳氢化合物自由基的长度对能障和反应速率的影响。结果表明，季铵化速率是由电荷控制决定的。通过 Mohr O'Ferrell-Jenks 图，确定了过渡态的离解性质。得出了将胺的立体效应和亲核性与其对 2-(氯甲基)环氧乙烷的反应性联系起来的相关方程。
{"title":"КВАНТОВОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТЕРИЧНОГО ВПЛИВУ ЗАМІСНИКА НА РЕАКЦІЙНУ ЗДАТНІСТЬ ТРЕТИННИХ АМІНІВ У РЕАКЦІЇ З 2-(ХЛОРМЕТИЛ)ОКСИРАНОМ","authors":"Ксенія С. Ютілова, Наталія С. Марценюк, Олена М. Швед","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.283788","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.283788","url":null,"abstract":"Реакцію розкриття циклу 2-(хлорметил)оксирану (епіхлоргідрину) третинними амінами досліджено методом ab initio у газовій фазі. Обрана серія амінів MenEt3–nN з варійованим стеричним фактором. Для локалізованих перехідних станів на шляху реакції встановлено геометричні параметри, порядки розриву й утворення зв’язків. Одержано енергетичні профілі реакції кватернізації амінів епоксидом, розраховано активаційні параметри процесу. Визначено вплив довжини вуглеводневих радикалів у молекулі аміну на енергетичний бар’єр і швидкість реакції. Показано, що швидкість кватернізації визначається зарядовим контролем. Встановлено дисоціативний характер перехідних станів, що продемонстровано за допомогою діаграм Мор О’Феррелла – Дженкса. Одержано кореляційні рівняння, що пов’язують стеричні ефекти і нуклеофільність амінів з їх реакційною здатністю відносно 2-(хлорметил)оксирану.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"293 5","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136233141","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-28DOI: 10.15421/jchemtech.v31i3.285955
Віталій М. Вязовик
Вугілля – найдоступніший енергоресурс, і його споживання збільшується з кожним роком. Запаси вугілля, на відміну від нафти і газу, великі, але не безкінечні. Тому вже зараз стає питання про створення технологій, які б дозволили зменшити витрати вугілля в процесі збереження, а, за можливості, і збільшили кількість енергії його спалення. Для цього пропонується використання спрямованої дії штучно створеної низькотемпературної плазми з упорядкованим рухом «повільних» електронів. Як джерело «повільних» електронів використаний діелектричний бар’єрний розряд. Це дозволяє зменшити витрати вугілля до 20 % за витрат електроенергії 25–30 Вт·год на 1 кг вугілля і збільшити утворення летких сполук – для антрациту до 13.42 %, для газового вугілля до 24.9 %.
{"title":"ЕЛЕКТРОННО-КАТАЛІТИЧНА ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ГОРІННЯ ТВЕРДОГО ПАЛИВА.","authors":"Віталій М. Вязовик","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.285955","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.285955","url":null,"abstract":"Вугілля – найдоступніший енергоресурс, і його споживання збільшується з кожним роком. Запаси вугілля, на відміну від нафти і газу, великі, але не безкінечні. Тому вже зараз стає питання про створення технологій, які б дозволили зменшити витрати вугілля в процесі збереження, а, за можливості, і збільшили кількість енергії його спалення. Для цього пропонується використання спрямованої дії штучно створеної низькотемпературної плазми з упорядкованим рухом «повільних» електронів. Як джерело «повільних» електронів використаний діелектричний бар’єрний розряд. Це дозволяє зменшити витрати вугілля до 20 % за витрат електроенергії 25–30 Вт·год на 1 кг вугілля і збільшити утворення летких сполук – для антрациту до 13.42 %, для газового вугілля до 24.9 %.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136233146","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-28DOI: 10.15421/jchemtech.v31i3.284837
Марія Л. Земелько, Світлана І. Бухкало
У роботі досліджено вплив функціональних компонентів із рослинної сировини на властивості шоколадних мас. У кондитерській промисловості розширення асортименту продуктами функціонального призначення є актуальним напрямком розвитку. Окрім основних споживчих показників якості шоколадних мас, серед яких – органолептична оцінка та зовнішній вигляд, – було досліджено і технологічні – в’язкість, гранулометричний склад і термін зберігання. Обрані рослинні порошки мають фітоекстрогенні, антиоксидантні та пребіотичні властивості, а також можуть частково заміняти цукрову пудру в рецептурі шоколадної маси, знижуючи калорійність готового продукту і збільшують його біологічну цінність. Проведені дослідження показали, що доцільно заміняти до 10 % цукрової пудри функціональним рослинним порошком без суттєвого впливу на основні показники якості і параметри технологічного процесу. Вміст функціональних компонентів більше 20 % погіршують смак та значно збільшує в’язкість шоколадних мас. Зразки шоколадних мас з рослинними порошками мали більшу вологість, ніж контрольний зразок, та незначне «посивіння» почало з’являтися через 60 діб.
{"title":"ВИБІР ФУНКЦІОНАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ З РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ ТА ЗАСТОСУВАНЯ ЇХ В РЕЦЕПТУРАХ ШОКОЛАДНИХ МАС","authors":"Марія Л. Земелько, Світлана І. Бухкало","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.284837","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.284837","url":null,"abstract":"У роботі досліджено вплив функціональних компонентів із рослинної сировини на властивості шоколадних мас. У кондитерській промисловості розширення асортименту продуктами функціонального призначення є актуальним напрямком розвитку. Окрім основних споживчих показників якості шоколадних мас, серед яких – органолептична оцінка та зовнішній вигляд, – було досліджено і технологічні – в’язкість, гранулометричний склад і термін зберігання. Обрані рослинні порошки мають фітоекстрогенні, антиоксидантні та пребіотичні властивості, а також можуть частково заміняти цукрову пудру в рецептурі шоколадної маси, знижуючи калорійність готового продукту і збільшують його біологічну цінність. Проведені дослідження показали, що доцільно заміняти до 10 % цукрової пудри функціональним рослинним порошком без суттєвого впливу на основні показники якості і параметри технологічного процесу. Вміст функціональних компонентів більше 20 % погіршують смак та значно збільшує в’язкість шоколадних мас. Зразки шоколадних мас з рослинними порошками мали більшу вологість, ніж контрольний зразок, та незначне «посивіння» почало з’являтися через 60 діб.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"170 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136233003","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-28DOI: 10.15421/jchemtech.v31i3.278814
Віталій О. Пальчиков
У цій роботі повідомляється про можливості використання реакцій розкриття циклу біциклічного метиленазиридину в синтезі біологічно значущих гетероциклічних сполук, таких як азиридиносечовина, 2Н-азирин і 4,5-дизаміщений оксазолідин-2-он. Детально досліджено 2D ЯМР спектри продуктів.
{"title":"БІЦИКЛІЧНИЙ МЕТИЛЕНАЗИРИДИН В РЕАКЦІЯХ З C- ТА N-НУКЛЕОФІЛАМИ","authors":"Віталій О. Пальчиков","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.278814","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.278814","url":null,"abstract":"У цій роботі повідомляється про можливості використання реакцій розкриття циклу біциклічного метиленазиридину в синтезі біологічно значущих гетероциклічних сполук, таких як азиридиносечовина, 2Н-азирин і 4,5-дизаміщений оксазолідин-2-он. Детально досліджено 2D ЯМР спектри продуктів.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"23 6","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136233008","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-28DOI: 10.15421/jchemtech.v31i3.279211
Еліна Б. Хоботова, Юлія С. Калюжна
Актуальність роботи пов'язана з вирішенням екологічних проблем при скороченні використання природних ресурсів, виділення СО2 при виробництві цементу та з пошуком шляхів створення альтернативних в'яжучих зі специфічними властивостями, одними з яких є шлаколужні в'яжучі (ШЛВ). Мета роботи полягала у вирішенні проблеми ресурсозбереження за рахунок виявлення корисних технічних властивостей відвальних доменних шлаків та обґрунтування їх утилізації як ШЛВ. Досліджено відвальні доменні шлаки ПАТ Дніпровський металургійний комбінат (ДМК), ПАТ «Запоріжсталь», ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат» (ММК),); ПАТ Алчевський металургійний комбінат (АМК); відвальний та гранульований доменний шлак ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Шлаки диспергували до питомої поверхні 2700–4950 см2/г. Для замішування використовували воду і 20 % розчин NaOH. Визначення консистенції вяжучого тесту проводили методом розпливу стандартного конуса на вібростолі. Міцність зразків ШЩВ визначали на пресі марки Р-5. Мінералогічний склад ШЛВ визначали методом рентгенофазового аналізу, проведеного на порошковому дифрактометрі Siemens D500. Відібрано фракції шлаків, що відповідають критеріям практичної утилізації: співвідношення оксидів головних елементів, відповідність вимогам модульної класифікації та величин коефіцієнтів якості та насичення. Взаємодія мінералів шлаків з агентами замішування підтверджується зміною мінералогічного складу ШЛВ порівняно з вихідним складом шлаків. Новоутворення представлені алюмосилікатами Са та Mg, карбонатними сполуками та фазами, що містять натрій і є продуктами гідратаційного твердіння. Різна природа продуктів твердіння ШЛВ свідчить про одночасну реалізацію контактно-конденсаційного та гідратаційного механізмів процесу. За мінералогічним складом ШЛВ на основі відвальних доменних шлаків займають проміжне місце між клінкерними цементами та ШЛВ на основі гранульованих доменних шлаків. Прогнозуються спеціальні властивості ШЛВ: тривалість наростання міцності у часі; ущільнення та зміцнення структури в результаті утворення карбонатних фаз; стійкість до сульфатної корозії; жаростійкість, що відкриває перспективу отримання бетонів цільового призначення на основі ШЛВ з використанням різних шлаків.
{"title":"ВІДВАЛЬНІ ДОМЕННІ ШЛАКИ ЯК РЕСУРС ВИРОБНИЦТВА ШЛАКОЛУЖНИХ В'ЯЖУЧИХ","authors":"Еліна Б. Хоботова, Юлія С. Калюжна","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.279211","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.279211","url":null,"abstract":"Актуальність роботи пов'язана з вирішенням екологічних проблем при скороченні використання природних ресурсів, виділення СО2 при виробництві цементу та з пошуком шляхів створення альтернативних в'яжучих зі специфічними властивостями, одними з яких є шлаколужні в'яжучі (ШЛВ). Мета роботи полягала у вирішенні проблеми ресурсозбереження за рахунок виявлення корисних технічних властивостей відвальних доменних шлаків та обґрунтування їх утилізації як ШЛВ. Досліджено відвальні доменні шлаки ПАТ Дніпровський металургійний комбінат (ДМК), ПАТ «Запоріжсталь», ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат» (ММК),); ПАТ Алчевський металургійний комбінат (АМК); відвальний та гранульований доменний шлак ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Шлаки диспергували до питомої поверхні 2700–4950 см2/г. Для замішування використовували воду і 20 % розчин NaOH. Визначення консистенції вяжучого тесту проводили методом розпливу стандартного конуса на вібростолі. Міцність зразків ШЩВ визначали на пресі марки Р-5. Мінералогічний склад ШЛВ визначали методом рентгенофазового аналізу, проведеного на порошковому дифрактометрі Siemens D500. Відібрано фракції шлаків, що відповідають критеріям практичної утилізації: співвідношення оксидів головних елементів, відповідність вимогам модульної класифікації та величин коефіцієнтів якості та насичення. Взаємодія мінералів шлаків з агентами замішування підтверджується зміною мінералогічного складу ШЛВ порівняно з вихідним складом шлаків. Новоутворення представлені алюмосилікатами Са та Mg, карбонатними сполуками та фазами, що містять натрій і є продуктами гідратаційного твердіння. Різна природа продуктів твердіння ШЛВ свідчить про одночасну реалізацію контактно-конденсаційного та гідратаційного механізмів процесу. За мінералогічним складом ШЛВ на основі відвальних доменних шлаків займають проміжне місце між клінкерними цементами та ШЛВ на основі гранульованих доменних шлаків. Прогнозуються спеціальні властивості ШЛВ: тривалість наростання міцності у часі; ущільнення та зміцнення структури в результаті утворення карбонатних фаз; стійкість до сульфатної корозії; жаростійкість, що відкриває перспективу отримання бетонів цільового призначення на основі ШЛВ з використанням різних шлаків.
","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"124 10","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136233016","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i2.279127
Тетяна В. Головко, Василь М. Пасічний, Микола Павлович Головко, Тетяна Михайлівна Степанова, Юлія Валентинівна Назаренко, Надія В. Лапицька, Іван О. Пуригін, Богдан В. Шмідт
Батат – дводольна рослина, яка має великі, крохмалисті, солодкі на смак бульбоподібні корені, що викори-стовуються у харчуванні як овоч. Батат (Ipomoea batatas var. Portu Beterraba) вирощений в Україні має високий вміст цукрів (5.25 %), білка (2.8 %), харчових волокон (3.2 %), золи (0.85 %) та крохмалю (11.6 %). Батат сорту Portu Beterraba має жовто-рожевий колір, що утворився від поєднання пігментації антоціаном шкірочки та β-каротином м'якоті. Однак, батат сорту Portu Beterraba та напівфабрикати з нього не використовуються для виробництва вегетаріанського пісочного печива. Батат додавався до рецептури пісочного печива у вигляді пасти у кількості 52.5 % для повної заміни цукру, вершкового масла та частини яєчних продуктів. Паста з батату готується варкою на пару і є технологічно простою альтернативою порошку з батату. Пісочне печиво збагачене бататом має високу харчову цінність за вмістом білка (9.8 г/100г), харчових волокон (9.7 г/100г) та мінеральних речовин (2.0 г/100г). У пісочному печеві збагаченому бататом вміст білка збільшився на 71.9 %, вміст харчових волокон збільшився на 67.2 %, а вміст мінеральних речовин збільшився у 2 рази у порівнянні з контролем. Твердість пісочного печива зменшилась на 80.2 %, а ламкість зменшилась на 64.4 % у порівнянні з контролем, що зробило його більш прийнятним для споживачів. Високий вміст біоактивних компонентів, збільшена харчова цінність та відсутність продукції тваринництва у рецептурі пісочного печива збагаченого бататом сорту Portu Beterraba дозволяє віднести його до дієтичної їжі.
{"title":"ВЕГЕТАРІАНСЬКЕ ПІСОЧНЕ ПЕЧИВО ЗБАГАЧЕНЕ БАТАТОМ (IPOMOEA BATATAS VAR. PORTU BETERRABA)","authors":"Тетяна В. Головко, Василь М. Пасічний, Микола Павлович Головко, Тетяна Михайлівна Степанова, Юлія Валентинівна Назаренко, Надія В. Лапицька, Іван О. Пуригін, Богдан В. Шмідт","doi":"10.15421/jchemtech.v31i2.279127","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i2.279127","url":null,"abstract":"Батат – дводольна рослина, яка має великі, крохмалисті, солодкі на смак бульбоподібні корені, що викори-стовуються у харчуванні як овоч. Батат (Ipomoea batatas var. Portu Beterraba) вирощений в Україні має високий вміст цукрів (5.25 %), білка (2.8 %), харчових волокон (3.2 %), золи (0.85 %) та крохмалю (11.6 %). Батат сорту Portu Beterraba має жовто-рожевий колір, що утворився від поєднання пігментації антоціаном шкірочки та β-каротином м'якоті. Однак, батат сорту Portu Beterraba та напівфабрикати з нього не використовуються для виробництва вегетаріанського пісочного печива. Батат додавався до рецептури пісочного печива у вигляді пасти у кількості 52.5 % для повної заміни цукру, вершкового масла та частини яєчних продуктів. Паста з батату готується варкою на пару і є технологічно простою альтернативою порошку з батату. Пісочне печиво збагачене бататом має високу харчову цінність за вмістом білка (9.8 г/100г), харчових волокон (9.7 г/100г) та мінеральних речовин (2.0 г/100г). У пісочному печеві збагаченому бататом вміст білка збільшився на 71.9 %, вміст харчових волокон збільшився на 67.2 %, а вміст мінеральних речовин збільшився у 2 рази у порівнянні з контролем. Твердість пісочного печива зменшилась на 80.2 %, а ламкість зменшилась на 64.4 % у порівнянні з контролем, що зробило його більш прийнятним для споживачів. Високий вміст біоактивних компонентів, збільшена харчова цінність та відсутність продукції тваринництва у рецептурі пісочного печива збагаченого бататом сорту Portu Beterraba дозволяє віднести його до дієтичної їжі.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42733092","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i2.277115
Едуард В. Білецький, Олена В. Петренко, Дмитро П. Семенюк
У даній роботі розглянуто проблему визначення енергії дисипації під час течії узагальнено-зрушеної рідини у канал технологічного обладнання. Пропонується метод обчислення енергії дисипації під час течії узагальнено-зрушеної рідини в каналах шнекових машин. Для розв’язання даної задачі застосовано метод суперпозиції. Розглядається канал пласкої та прямокутної форми. Рух рідини здійснюється у поздовжньо та поздовжньо-поперечних напрямках каналу. Для обчислення величини енергії дисипації попередньо необхідно провести розбивку перетинів каналів на відповідні ділянки з різними виразами для швидкості течії. Розбивка прямокутника перетину прямого каналу та обчислення інтегралів від похідних швидкості є обов'язковими етапами розрахунків. Запропонований метод дозволяє обчислити енергію дисипативного тепловиділення в процесі розрахунку оптимальних параметрів технологічного обладнання.
{"title":"МЕТОД ОБЧИСЛЕННЯ ЕНЕРГІЇ ДИСИПАЦІЇ ПРИ ТЕЧІЇ УЗАГАЛЬНЕНО-ЗРУШЕНОЇ РІДИНИ У КАНАЛАХ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ","authors":"Едуард В. Білецький, Олена В. Петренко, Дмитро П. Семенюк","doi":"10.15421/jchemtech.v31i2.277115","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i2.277115","url":null,"abstract":"У даній роботі розглянуто проблему визначення енергії дисипації під час течії узагальнено-зрушеної рідини у канал технологічного обладнання. Пропонується метод обчислення енергії дисипації під час течії узагальнено-зрушеної рідини в каналах шнекових машин. Для розв’язання даної задачі застосовано метод суперпозиції. Розглядається канал пласкої та прямокутної форми. Рух рідини здійснюється у поздовжньо та поздовжньо-поперечних напрямках каналу. Для обчислення величини енергії дисипації попередньо необхідно провести розбивку перетинів каналів на відповідні ділянки з різними виразами для швидкості течії. Розбивка прямокутника перетину прямого каналу та обчислення інтегралів від похідних швидкості є обов'язковими етапами розрахунків. Запропонований метод дозволяє обчислити енергію дисипативного тепловиділення в процесі розрахунку оптимальних параметрів технологічного обладнання.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48008424","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i2.279214
Галина В. Крусір, Людмила Пилипенко, Олена Севастьянова, Ксенія Мазуренко, Сергій Моштаков, Г. С. Шунько, Антоніна Вітюк, Тетяна Василівна Шпирко, Олександр Здорик
Травні ферменти та інгібітори травних ферментів є ефективними коректорами процесів травлення в організмі, порушення яких призводить до різних захворювань (цукровий діабет, гіперліпідемія, серцево- судинні захворювання, новоутворення та інші). У даному дослідженні визначено найбільш перспективні рослинні об’єкти, що характеризуються найвищою антиліполітичною активністю (АЛК) по відношенню до панкреатичної ліпази. Результати експериментів свідчать про те, що інгібуюча активність (ІА) фенольних сполук насіння ріпаку настільки висока і порівнянна з АЛК «Орлістат», досягаючи 95.5 % її активності. Це визначає потенційну можливість використання фенольного комплексу ріпаку як альтернативи антиліполітичним препаратам синтетичного походження. Переважним компонентом фенольного комплексу є низькомолекулярні фенольні сполуки; поліфенольні сполуки майже порівну представлені дубильними речовинами – конденсованими і гідролізними. За даними ТШХ, основними компонентами низькомолекулярних фенолів є глюкопіранозилсинапат, синапінова кислота і синапін. Серед фенольних сполук насіння ріпаку синапін і гідролізовані таніни мають найвищу антиліполітичну активність проти ліпази. Значною здатністю пригнічувати дію панкреатичної ліпази характеризуються якнизькомолекулярні, так і високомолекулярні фенольні сполуки ріпаку.
{"title":"ВИДІЛЕННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНГІБІТОРА ПІДШЛУНКОВОЇ ЛІПАЗИ З НАСІННЯ РІПАКУ","authors":"Галина В. Крусір, Людмила Пилипенко, Олена Севастьянова, Ксенія Мазуренко, Сергій Моштаков, Г. С. Шунько, Антоніна Вітюк, Тетяна Василівна Шпирко, Олександр Здорик","doi":"10.15421/jchemtech.v31i2.279214","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i2.279214","url":null,"abstract":"Травні ферменти та інгібітори травних ферментів є ефективними коректорами процесів травлення в організмі, порушення яких призводить до різних захворювань (цукровий діабет, гіперліпідемія, серцево- судинні захворювання, новоутворення та інші). У даному дослідженні визначено найбільш перспективні рослинні об’єкти, що характеризуються найвищою антиліполітичною активністю (АЛК) по відношенню до панкреатичної ліпази. Результати експериментів свідчать про те, що інгібуюча активність (ІА) фенольних сполук насіння ріпаку настільки висока і порівнянна з АЛК «Орлістат», досягаючи 95.5 % її активності. Це визначає потенційну можливість використання фенольного комплексу ріпаку як альтернативи антиліполітичним препаратам синтетичного походження. Переважним компонентом фенольного комплексу є низькомолекулярні фенольні сполуки; поліфенольні сполуки майже порівну представлені дубильними речовинами – конденсованими і гідролізними. За даними ТШХ, основними компонентами низькомолекулярних фенолів є глюкопіранозилсинапат, синапінова кислота і синапін. Серед фенольних сполук насіння ріпаку синапін і гідролізовані таніни мають найвищу антиліполітичну активність проти ліпази. Значною здатністю пригнічувати дію панкреатичної ліпази характеризуються якнизькомолекулярні, так і високомолекулярні фенольні сполуки ріпаку.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46535156","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-25DOI: 10.15421/jchemtech.v31i2.275741
Тетяна О. Ненастіна, Микола Д. Сахненко, Валерія О. Проскуріна, Сергій О. Бугаєвський
Для очищення води від сполук заліза використовували гранульований цеоліт та цеоліт, модифікований калія перманганатом. Результати експериментів показали, що в процесі фільтрування води модифікований цеоліт краще видаляє залізо з водного середовища. Час фільтроциклу залежить від початкових концентрацій сполук заліза у воді та триває, допоки не відбувається підвищення критичного рівня опору в фільтрувальній установці в зв’язку з накопиченням осаду в товщі фільтру. Проведено розрахунок швидкості формування шару осаду на поверхні модифікованого та немодифікованого цеоліту. Швидкість формування такого шару впливає на ефективність окиснення сполук заліза в процесі фільтруванні води. Показник швидкості утворення плівки на поверхні завантаження у випадку фільтрування крізь модифікований цеоліт більший, що вказує на більш повне вилучення іонів заліза. Після промивки фільтру модифікований цеоліт не втратив свою окиснювальну здатність.
{"title":"ТЕХНОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ ГАЛЬВАНОХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ МЕТАЛОКСИДНИХ КОМПОЗИТІВ НА ОСНОВІ КОБАЛЬТУ","authors":"Тетяна О. Ненастіна, Микола Д. Сахненко, Валерія О. Проскуріна, Сергій О. Бугаєвський","doi":"10.15421/jchemtech.v31i2.275741","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i2.275741","url":null,"abstract":"Для очищення води від сполук заліза використовували гранульований цеоліт та цеоліт, модифікований калія перманганатом. Результати експериментів показали, що в процесі фільтрування води модифікований цеоліт краще видаляє залізо з водного середовища. Час фільтроциклу залежить від початкових концентрацій сполук заліза у воді та триває, допоки не відбувається підвищення критичного рівня опору в фільтрувальній установці в зв’язку з накопиченням осаду в товщі фільтру. Проведено розрахунок швидкості формування шару осаду на поверхні модифікованого та немодифікованого цеоліту. Швидкість формування такого шару впливає на ефективність окиснення сполук заліза в процесі фільтруванні води. Показник швидкості утворення плівки на поверхні завантаження у випадку фільтрування крізь модифікований цеоліт більший, що вказує на більш повне вилучення іонів заліза. Після промивки фільтру модифікований цеоліт не втратив свою окиснювальну здатність.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45642912","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：