Pub Date : 2023-01-26DOI: 10.15421/jchemtech.v30i4.268176
Людмила В. Пешук, Юрій Є. Кирилов, Ірина Іванівна Штик, Олена О. Чернушенко
Метою роботи було теоретично обґрунтувати та експериментально встановити вплив процесу маринування дрібношматкових напівфабрикатів з м’яса тварин різних видів з використанням різних способів термічного обробляння на комплекс технологічних, мікробіологічних та органолептичних показників якості готового продукту. Основною метою при проведенні досліджень було удосконалити технологію виробництва дрібношматкових напівфабрикатів з м’яса дикого кабана; підібрати сировину для виготовлення маринадів, що пом’якшують м’ясо; визначити фізико-хімічні та функціонально-технологічні показники напівфабрикатів; дослідити вплив можливості використання різних способів термічного обробляння в технології маринованих напівфабрикатів з традиційної сировини м’яса яловичини та свинини в порівнянні з м’ясом диких тварин; встановити режими обробки; визначити показники безпечності розроблених дрібношматкових напівфабрикатів в процесі зберігання. Для проведення досліджень використовували аналітичні та експериментальні методи аналізу: органолептичні, фізико-хімічні, функціонально-технологічні, мікробіологічні та інструментальні з використанням сучасного устаткування комп’ютерних технологій. У роботі досліджено хімічний склад та функціонально-технологічні показники м’яса дикого кабана в порівнянні з традиційною сировиною та встановлено його переваги, підібрано сировину для виготовлення маринадів; визначено фізико-хімічні та функціонально-технологічні показники напівфабрикатів вивчено вплив основних способів теплового обробляння на якість готової продукції. На основі аналізу та узагальнення теоретичних даних, результатів комплексних досліджень встановлено, що за хімічним складом та функціонально-технологічними властивостями м’ясо дикого кабана переважає м’ясо сільськогосподарських тварин. На основі вдало підібраних оптимальних рецептур маринаду, за рахунок яких було надано певних властивостей (смаку, кольору, аромату) дрібношматковим напівфабрикатам, отримано найкращі органолептичні характеристики готового продукту. Головним завданням технології є максимальне збереження цінних компонентів сировини при доведенні продукту до кулінарної готовності, при проведенні досліджень встановлено, що найкращий результат отримано при обробці дрібношматкового напівфабрикату в пароконвектоматі за t = 220−260 °С, φ = 15 % протягом 8−10 хвилин. За результатами проведених досліджень встановлено мікробіологічну стабільність − умови зростання корисної мікрофлори та її вплив на процеси дозрівання за рахунок органічних кислот маринадів − підвищення стабільності дрібношматкового напівфабрикату, що забезпечує збереження якості продукту протягом 15 діб у вакуумній упаковці.
{"title":"ТЕХНОЛОГІЯ М’ЯСНИХ МАРИНОВАНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ З ДИЧИНИ З АКЦЕНТОМ ВИШУКАНОСТІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ","authors":"Людмила В. Пешук, Юрій Є. Кирилов, Ірина Іванівна Штик, Олена О. Чернушенко","doi":"10.15421/jchemtech.v30i4.268176","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i4.268176","url":null,"abstract":"Метою роботи було теоретично обґрунтувати та експериментально встановити вплив процесу маринування дрібношматкових напівфабрикатів з м’яса тварин різних видів з використанням різних способів термічного обробляння на комплекс технологічних, мікробіологічних та органолептичних показників якості готового продукту. Основною метою при проведенні досліджень було удосконалити технологію виробництва дрібношматкових напівфабрикатів з м’яса дикого кабана; підібрати сировину для виготовлення маринадів, що пом’якшують м’ясо; визначити фізико-хімічні та функціонально-технологічні показники напівфабрикатів; дослідити вплив можливості використання різних способів термічного обробляння в технології маринованих напівфабрикатів з традиційної сировини м’яса яловичини та свинини в порівнянні з м’ясом диких тварин; встановити режими обробки; визначити показники безпечності розроблених дрібношматкових напівфабрикатів в процесі зберігання. Для проведення досліджень використовували аналітичні та експериментальні методи аналізу: органолептичні, фізико-хімічні, функціонально-технологічні, мікробіологічні та інструментальні з використанням сучасного устаткування комп’ютерних технологій. У роботі досліджено хімічний склад та функціонально-технологічні показники м’яса дикого кабана в порівнянні з традиційною сировиною та встановлено його переваги, підібрано сировину для виготовлення маринадів; визначено фізико-хімічні та функціонально-технологічні показники напівфабрикатів вивчено вплив основних способів теплового обробляння на якість готової продукції. На основі аналізу та узагальнення теоретичних даних, результатів комплексних досліджень встановлено, що за хімічним складом та функціонально-технологічними властивостями м’ясо дикого кабана переважає м’ясо сільськогосподарських тварин. На основі вдало підібраних оптимальних рецептур маринаду, за рахунок яких було надано певних властивостей (смаку, кольору, аромату) дрібношматковим напівфабрикатам, отримано найкращі органолептичні характеристики готового продукту. Головним завданням технології є максимальне збереження цінних компонентів сировини при доведенні продукту до кулінарної готовності, при проведенні досліджень встановлено, що найкращий результат отримано при обробці дрібношматкового напівфабрикату в пароконвектоматі за t = 220−260 °С, φ = 15 % протягом 8−10 хвилин. За результатами проведених досліджень встановлено мікробіологічну стабільність − умови зростання корисної мікрофлори та її вплив на процеси дозрівання за рахунок органічних кислот маринадів − підвищення стабільності дрібношматкового напівфабрикату, що забезпечує збереження якості продукту протягом 15 діб у вакуумній упаковці.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67652028","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-26DOI: 10.15421/jchemtech.v30i4.271592
Людмила В. Пешук, Юрій Є. Кирилов, Ільдус І. Ібатуллін, Олег М. Маренков
Нова форма їжі – комахи: тренд чи реальність сьогодення? Протягом перших двох десятиліть третього тисячоліття, світова потреба в продовольстві неухильно зростає на тлі збільшення чисельності населення. На найближчі десятиліття прогнозується посилення тиску на навколишнє середовище, розширення використання земельних ресурсів у глобальному масштабі і збільшення попиту на поживні речовини та джерела енергії. Проведено аналіз літературних джерел щодо продовольчої та екологічної безпеки та визначені реальні загрози, що виникають на планеті Земля. Наведено думку різних вчених стосовно використання комах як перспективного потенційного джерела білку, есенціальних речовин на противагу тваринництву. Очікується, що до 2050 року кількість людей на планеті зросте до 9 млрд відповідно попит на білки збільшиться на 40 %, води – на 40 %, енергії – на 50%. Протягом останніх п’яти років наукові знання про комах як їжі та корму зростали в геометричній прогресії. У сучасному світі виробництво харчових продуктів і кормів з комах є перспективним направленням, тому що зростання попиту на м’ясо та обмежена площа землі спонукають до пошуку альтернативних джерел білка. До 2050 року очікується збільшення споживання продуктів тваринного походження на 60–70 %. Це потребує величезних ресурсів, причому корми є найскладнішими через обмежену доступність природних ресурсів, постійні кліматичні зміни та харчові продукти, корми, паливо. Витрати на звичайні кормові ресурси, такі як соєве та рибне борошно, дуже високі, до того ж їх доступність у майбутньому буде обмеженою. Вирощування комах може бути частиною прийнятих рішень. Якщо ми хочемо врятувати планету, майбутнє їжі – за комахами.
{"title":"ЕНТОМОФАГІЯ: НОВЕ І ПЕРСПЕКТИВНЕ ДЖЕРЕЛО БІЛКА МАЙБУТНЬОГО ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ТА КОРМОВОЇ БЕЗПЕКИ","authors":"Людмила В. Пешук, Юрій Є. Кирилов, Ільдус І. Ібатуллін, Олег М. Маренков","doi":"10.15421/jchemtech.v30i4.271592","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i4.271592","url":null,"abstract":"Нова форма їжі – комахи: тренд чи реальність сьогодення? Протягом перших двох десятиліть третього тисячоліття, світова потреба в продовольстві неухильно зростає на тлі збільшення чисельності населення. На найближчі десятиліття прогнозується посилення тиску на навколишнє середовище, розширення використання земельних ресурсів у глобальному масштабі і збільшення попиту на поживні речовини та джерела енергії. Проведено аналіз літературних джерел щодо продовольчої та екологічної безпеки та визначені реальні загрози, що виникають на планеті Земля. Наведено думку різних вчених стосовно використання комах як перспективного потенційного джерела білку, есенціальних речовин на противагу тваринництву. Очікується, що до 2050 року кількість людей на планеті зросте до 9 млрд відповідно попит на білки збільшиться на 40 %, води – на 40 %, енергії – на 50%. Протягом останніх п’яти років наукові знання про комах як їжі та корму зростали в геометричній прогресії. У сучасному світі виробництво харчових продуктів і кормів з комах є перспективним направленням, тому що зростання попиту на м’ясо та обмежена площа землі спонукають до пошуку альтернативних джерел білка. До 2050 року очікується збільшення споживання продуктів тваринного походження на 60–70 %. Це потребує величезних ресурсів, причому корми є найскладнішими через обмежену доступність природних ресурсів, постійні кліматичні зміни та харчові продукти, корми, паливо. Витрати на звичайні кормові ресурси, такі як соєве та рибне борошно, дуже високі, до того ж їх доступність у майбутньому буде обмеженою. Вирощування комах може бути частиною прийнятих рішень. Якщо ми хочемо врятувати планету, майбутнє їжі – за комахами.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44507800","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-26DOI: 10.15421/jchemtech.v30i4.260055
А. Б. Бородай, Олександра М. Горобець, Галина Хомич, Юлія В. Левченко, Юлія А. Мацук
Мета. Дослідити вплив органічних кислот соків фруктової сировини на стабільність мікрофлори; розробити рецептури шашлику на основі фруктового маринаду. Методи. Для дослідження використовувалися стандартні методи аналізу. Якість готової харчової продукції контролювали за органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками. Результати експериментальних досліджень піддавали статистичній обробці за допомогою стандартних програмних пакетів Microsoft Office. Результати. У роботі досліджено вміст біологічно активних речовин резистентної дії (органічні кислоти, фенольні й пектинові сполуки та ін.) у складі фруктових соків. Визначено якісний і кількісний вміст органічних кислот у фруктовій сировині та продуктах її переробки. Досліджено вплив органічних кислот фруктової сировини на мікробіологічні показники соків, пюре, маринадів на основі соків і встановлено позитивний вплив органічних кислот на формування технологічних властивостей напівфабрикатів і готових продуктів. Визначено, що використання фруктових соків (хеномелесу, журавлини) у технології дрібношматкових напівфабрикатів зі свинини та яловичини дозволяє не лише знизити мікробне забруднення, а й впливає на важливі споживчі властивості готового продукту. Висновки. Підтверджено доцільність використання соків хеномелесу та журавлини в технології маринування м’ясної сировини (свинини, яловичини) в процесі приготування шашликів. Впровадження запропонованої технології використання фруктових кислот дозволить розширити асортимент натуральних маринадів підвищеної біологічної цінності.
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ ФРУКТОВОЇ СИРОВИНИ ЯК ДЖЕРЕЛА ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ У ТЕХНОЛОГІЇ ДРІБНОШМАТКОВИХ М'ЯСНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ","authors":"А. Б. Бородай, Олександра М. Горобець, Галина Хомич, Юлія В. Левченко, Юлія А. Мацук","doi":"10.15421/jchemtech.v30i4.260055","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i4.260055","url":null,"abstract":"Мета. Дослідити вплив органічних кислот соків фруктової сировини на стабільність мікрофлори; розробити рецептури шашлику на основі фруктового маринаду. Методи. Для дослідження використовувалися стандартні методи аналізу. Якість готової харчової продукції контролювали за органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками. Результати експериментальних досліджень піддавали статистичній обробці за допомогою стандартних програмних пакетів Microsoft Office. Результати. У роботі досліджено вміст біологічно активних речовин резистентної дії (органічні кислоти, фенольні й пектинові сполуки та ін.) у складі фруктових соків. Визначено якісний і кількісний вміст органічних кислот у фруктовій сировині та продуктах її переробки. Досліджено вплив органічних кислот фруктової сировини на мікробіологічні показники соків, пюре, маринадів на основі соків і встановлено позитивний вплив органічних кислот на формування технологічних властивостей напівфабрикатів і готових продуктів. Визначено, що використання фруктових соків (хеномелесу, журавлини) у технології дрібношматкових напівфабрикатів зі свинини та яловичини дозволяє не лише знизити мікробне забруднення, а й впливає на важливі споживчі властивості готового продукту. Висновки. Підтверджено доцільність використання соків хеномелесу та журавлини в технології маринування м’ясної сировини (свинини, яловичини) в процесі приготування шашликів. Впровадження запропонованої технології використання фруктових кислот дозволить розширити асортимент натуральних маринадів підвищеної біологічної цінності.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41743052","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-26DOI: 10.15421/jchemtech.v30i4.262446
Наталія В. Жданюк, Євген О. Баранюк
Мета. Дослідження структури, термічних та сорбційних властивостей залізовмісного сорбенту на основі палигорськіту. Методи. Для дослідження собентів використано РФА та мікроскопічні дослідження. Термічний аналіз проведено з метою уточнення структури матеріалів та встановлення температурних інтервалів сушіння та утилізації сорбентів. Для вивчення сорбційних властивостей матеріалів використано спектрофоториметричний метод. Результати. РФА отриманого матеріалу підтвердив, що частинки нанорозмірного нуль-валентного заліза закріпилися на поверхні палигорськіту. Трансмісійна електронна мікроскопія зразків підтвердила, що нанорозмірне нуль-валентне залізо утворює сферичні частинки, що розміщуються у вигляді агрегатів та ланцюгів. Отриманий композит характеризується рівномірним розподілом часточок нанорозмірного нуль-валентного заліза на поверхні палигорськіту. Термічний аналіз залізовмісного композиту на основі палигорськіту підтвердив, що до 170 °С відбувається виділення лише фізично зв’язаної води, що дозволяє обґрунтувати максимальну температуру сушіння матеріалу. Структурне перетворення мінералу починає відбуватися при температурі вище 960 °С. За цих умов відбувається утворення нових фаз, що підтверджує можливість утилізації відпрацьованих сорбентів за керамічною технологією. Екзотермічні ефекти, що відповідають температурам окиснення заліза у сорбентах дозволяють стверджувати, що розміри частинок заліза у залізовмісному композиті менша за розмір нанорозмірного нуль-валентного заліза, отриманого із розчину ферум(ІІ) сульфату. Ці дані, також підтверджують результати РФА. Сорбційні експерименти підтвердили, що синтезований композит ефективно видаляє Cr(VI) та U(VI) із водних середовищ при значеннях рН близьких до природних вод. Аналіз результатів сорбційних досліджень зразків висушених при температурах від 60 до 100 °C показав, що оптимальна температура сушіння залізовмісного композиту на основі палигорськіту за інших рівних умов синтезу становить 80 °C. Висновки. Вивчено структуру залізовмісного композиту. Встановлена максимальна температура сушіння синтезованих сорбентів та можливість утилізації відпрацьованих сорбентів по керамічній технології Підтверджено, що залізовмісний сорбент ефективно вилучає іонів важких металів та радіонуклідів з водних середовищ по сорбційно-відновлювальному механізму.
{"title":"ВИВЧЕННЯ СТРУКТУРИ ТА ТЕРМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЗАЛІЗОВМІСНИХ СОРБЕНТІВ НА ОСНОВІ ПАЛИГОРСЬКІТУ ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ ІОНІВ Cr(VI) ТА U(VI)","authors":"Наталія В. Жданюк, Євген О. Баранюк","doi":"10.15421/jchemtech.v30i4.262446","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i4.262446","url":null,"abstract":"Мета. Дослідження структури, термічних та сорбційних властивостей залізовмісного сорбенту на основі палигорськіту. Методи. Для дослідження собентів використано РФА та мікроскопічні дослідження. Термічний аналіз проведено з метою уточнення структури матеріалів та встановлення температурних інтервалів сушіння та утилізації сорбентів. Для вивчення сорбційних властивостей матеріалів використано спектрофоториметричний метод. Результати. РФА отриманого матеріалу підтвердив, що частинки нанорозмірного нуль-валентного заліза закріпилися на поверхні палигорськіту. Трансмісійна електронна мікроскопія зразків підтвердила, що нанорозмірне нуль-валентне залізо утворює сферичні частинки, що розміщуються у вигляді агрегатів та ланцюгів. Отриманий композит характеризується рівномірним розподілом часточок нанорозмірного нуль-валентного заліза на поверхні палигорськіту. Термічний аналіз залізовмісного композиту на основі палигорськіту підтвердив, що до 170 °С відбувається виділення лише фізично зв’язаної води, що дозволяє обґрунтувати максимальну температуру сушіння матеріалу. Структурне перетворення мінералу починає відбуватися при температурі вище 960 °С. За цих умов відбувається утворення нових фаз, що підтверджує можливість утилізації відпрацьованих сорбентів за керамічною технологією. Екзотермічні ефекти, що відповідають температурам окиснення заліза у сорбентах дозволяють\u0000стверджувати, що розміри частинок заліза у залізовмісному композиті менша за розмір нанорозмірного нуль-валентного заліза, отриманого із розчину ферум(ІІ) сульфату. Ці дані, також підтверджують результати РФА. Сорбційні експерименти підтвердили, що синтезований композит ефективно видаляє Cr(VI) та U(VI) із водних середовищ при значеннях рН близьких до природних вод. Аналіз результатів сорбційних досліджень зразків висушених при температурах від 60 до 100 °C показав, що оптимальна температура сушіння залізовмісного композиту на основі палигорськіту за інших рівних умов синтезу становить 80 °C. Висновки. Вивчено структуру залізовмісного композиту. Встановлена максимальна температура сушіння синтезованих сорбентів та можливість утилізації відпрацьованих сорбентів по керамічній технології Підтверджено, що залізовмісний сорбент ефективно вилучає іонів важких металів та радіонуклідів з водних середовищ по сорбційно-відновлювальному механізму.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48098222","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-26DOI: 10.15421/jchemtech.v30i4.263201
Галина В. Крусір, Хрістоф Хугі, Лена Брайтенмозер, Людмила Пилипенко, Олена Севастьянова, Ксенія Мазуренко
Охарактеризовано роль та джерела інгібіторів травних ферментів, які є ефективними коректорами процесів травлення в організмі. Скринінг районованої в Україні рослинної сировини на вміст інгібіторів панкреатичної α-амілази показав доцільність використання вторинної сировини – борошенець вівса Avena sativa. Виділено та охарактеризовано інгібітор панкреатичної амілази з борошенець вівса. Він має значну антиамілолітичну активність і є перспективним для створення композицій, призначених для корекції харчування в різних умовах, що супроводжується посиленою активацією амілолітичних ферментів. Екстракти зерна і борошенець вівса характеризуються значною інгібіторною активністю по відношенню до панкреатичної амілази. Максимальну інгібіторну активність має водорозчинна фракція білка з зерен та борошенець вівса. Найвища ступінь вилучення інгібітору з борошенець вівса має місце за умов екстракції 0.15 М NaСl в 0.1 М гідрокарбонатному буфері, рН 9.2. За допомогою афінної хроматографії виділено мономерний інгібітор панкреатичної амілази з молекулярною масою 25.11 кДа, ступінь очищення якого складає 92.7; рН-оптимум – 5.5, термооптимум – 37 °С. Інгібітор найбільш стабільний за рН 5.0 і температури 20 °С.
草药酶抑制剂的作用和来源被描述为体内有效的草药过程矫正。用胰腺α-淀粉酶抑制剂对乌克兰的一种植物来源进行筛选，结果表明使用次要原料Avena sativa小麦须是准确的。一种具有胡须的胰腺淀粉酶抑制剂已被分离并表征。它具有显著的抗淀粉样蛋白活性，并且可能产生设计用于在不同条件下纠正营养的组合物，这些条件伴随着淀粉样蛋白酶的增强激活。谷物和小麦提取物的特征在于对胰淀粉酶具有显著的抑制活性。最大的抑制剂活性是来自谷物和小麦肉汤的蛋白质的氢化部分。蜂窝抑制剂的最高去除程度发生在0.15 M NaСl、0.1 Mb碳酸氢盐缓冲液rN[UNK]9.2的提取条件下。α色谱法选择分子量为25.11 KDa、纯化率为92.7的单体胰淀粉酶抑制剂rN最优值为5.5，热最优值为37°S。inibitor比rN[UNK]5.0和温度20[UNK]°S更稳定。
{"title":"ВИДІЛЕННЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА ІНГІБІТОРУ ПАНКРЕАТИЧНОЇ АМІЛАЗИ","authors":"Галина В. Крусір, Хрістоф Хугі, Лена Брайтенмозер, Людмила Пилипенко, Олена Севастьянова, Ксенія Мазуренко","doi":"10.15421/jchemtech.v30i4.263201","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i4.263201","url":null,"abstract":"Охарактеризовано роль та джерела інгібіторів травних ферментів, які є ефективними коректорами процесів травлення в організмі. Скринінг районованої в Україні рослинної сировини на вміст інгібіторів панкреатичної α-амілази показав доцільність використання вторинної сировини – борошенець вівса Avena sativa. Виділено та охарактеризовано інгібітор панкреатичної амілази з борошенець вівса. Він має значну антиамілолітичну активність і є перспективним для створення композицій, призначених для корекції харчування в різних умовах, що супроводжується посиленою активацією амілолітичних ферментів. Екстракти зерна і борошенець вівса характеризуються значною інгібіторною активністю по відношенню до панкреатичної амілази. Максимальну інгібіторну активність має водорозчинна фракція білка з зерен та борошенець вівса. Найвища ступінь вилучення інгібітору з борошенець вівса має місце за умов екстракції 0.15 М NaСl в 0.1 М гідрокарбонатному буфері, рН 9.2. За допомогою афінної хроматографії виділено мономерний інгібітор панкреатичної амілази з молекулярною масою 25.11 кДа, ступінь очищення якого складає 92.7; рН-оптимум – 5.5, термооптимум – 37 °С. Інгібітор найбільш стабільний за рН 5.0 і температури 20 °С.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46831329","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-26DOI: 10.15421/jchemtech.v30i4.265167
Михайло П. Завгородній, Н. П. Дерев'янко, Тетяна Є. Шкопінська, Марина М. Корнет, Олександр А. Бражко
Сучасним напрямком у конструюванні ефективних нетоксичних речовин є молекулярне моделювання на основі відомих природних та синтетичних сполук. Важливе місце як синтони для розробки займають азото-вмісні гетероцикли, зокрема хінолін. Серед похідних 3-((6-R-хінолін-4-іл)тіо) пропанової кислоти найбільш токсичними є сполуки, які не мають в 6-му положенні хінолінового циклу алкоксизамісників та у 2-му поло-женні – метильного радикалу. Найбільшу токсичну дію на моделі дослідження прогресивної рухливісті спер-матозоїдів показали похідні 3-((6-R-хіналін-4-іл)тіо)пропіонової кислоти (натрієва сіль 3-((хіналін-4-іл)тіо) пропіонова кислота (QРА-5) та 3-((хіналін-4-іл)тіо) пропіонова кислота (QРА-1), які знижуть цей показник на 25–30 % порівняно з інтактом. Проведена оцінка токсичності досліджуваних сполук, визначений ряд чинни-ків та факторів будови молекул, які впливають на рівень токсичної дії похідних 3-((хіналін-4-іл)тіо) пропіо-нової кислоти і напрямки створення нетоксичних ростстимуляторів у цьому ряду. Досліджені сполуки вия-вили високу стимулюючу дію щодо різогенезу в умовах in vitro у експлантатів троянди рожевої (Rosa damascena Mill.) сорту Лада. Проведено відбір сполук-лідерів для подальшого тестування потенційних стимуляторів різогенезу для мікроклонального розмноження декоративних рослин.
{"title":"ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ПОХІДНИХ 3-((6-R-ХІНОЛІН-4-ІЛ)ТІО)ПРОПАНОВОЇ КИСЛОТИ НА РИЗОГЕНЕЗ КЛОНІВ ТРОЯНДИ РОЖЕВОЇ (ROSA DAMASCENA MILL.)","authors":"Михайло П. Завгородній, Н. П. Дерев'янко, Тетяна Є. Шкопінська, Марина М. Корнет, Олександр А. Бражко","doi":"10.15421/jchemtech.v30i4.265167","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i4.265167","url":null,"abstract":"Сучасним напрямком у конструюванні ефективних нетоксичних речовин є молекулярне моделювання на основі відомих природних та синтетичних сполук. Важливе місце як синтони для розробки займають азото-вмісні гетероцикли, зокрема хінолін. Серед похідних 3-((6-R-хінолін-4-іл)тіо) пропанової кислоти найбільш токсичними є сполуки, які не мають в 6-му положенні хінолінового циклу алкоксизамісників та у 2-му поло-женні – метильного радикалу. Найбільшу токсичну дію на моделі дослідження прогресивної рухливісті спер-матозоїдів показали похідні 3-((6-R-хіналін-4-іл)тіо)пропіонової кислоти (натрієва сіль 3-((хіналін-4-іл)тіо) пропіонова кислота (QРА-5) та 3-((хіналін-4-іл)тіо) пропіонова кислота (QРА-1), які знижуть цей показник на 25–30 % порівняно з інтактом. Проведена оцінка токсичності досліджуваних сполук, визначений ряд чинни-ків та факторів будови молекул, які впливають на рівень токсичної дії похідних 3-((хіналін-4-іл)тіо) пропіо-нової кислоти і напрямки створення нетоксичних ростстимуляторів у цьому ряду. Досліджені сполуки вия-вили високу стимулюючу дію щодо різогенезу в умовах in vitro у експлантатів троянди рожевої (Rosa damascena Mill.) сорту Лада. Проведено відбір сполук-лідерів для подальшого тестування потенційних стимуляторів різогенезу для мікроклонального розмноження декоративних рослин.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45721075","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-26DOI: 10.15421/jchemtech.v30i4.262053
Єнлік Ж. Уссіпбекова, Гюльзія А. Сейлханова, Андрій П. Курбатов, Гюльнюр А. Сулейменова
У роботі синтезовано шість композиційних полімерних електролітів (КПЕ) зі складом PVDF-PEG-LiClO4-X та різними наповнювачами (де X = LiF, Ce2O3, Na2SO4, Li3PO4, MgO, LiH2PO4). Визначено оптимальний склад КПЕ та наповнювача PVDF-PEG-LiClO4-Li3PO4. Досліджено вплив концентрації наповнювача на іонну провідність плівок, де оптимальна концентрація наповнювача 5 % Li3PO4 має найвищу іонну провідність 1.4310-4 Ом-1·см-1. Морфологію поверхні, електрохімічну та термічну стабільність отриманих ЦПЕ досліджено різними методами.
{"title":"КОМПОЗИТНІ ЕЛЕКТРОЛІТИ НА ОСНОВІ ПОЛІВІНІЛІДЕНФТОРИДУ ДЛЯ ЛІТІЙ-ІОННИХ АКУМУЛЯТОРІВ","authors":"Єнлік Ж. Уссіпбекова, Гюльзія А. Сейлханова, Андрій П. Курбатов, Гюльнюр А. Сулейменова","doi":"10.15421/jchemtech.v30i4.262053","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i4.262053","url":null,"abstract":"У роботі синтезовано шість композиційних полімерних електролітів (КПЕ) зі складом PVDF-PEG-LiClO4-X та різними наповнювачами (де X = LiF, Ce2O3, Na2SO4, Li3PO4, MgO, LiH2PO4). Визначено оптимальний склад КПЕ та наповнювача PVDF-PEG-LiClO4-Li3PO4. Досліджено вплив концентрації наповнювача на іонну провідність плівок, де оптимальна концентрація наповнювача 5 % Li3PO4 має найвищу іонну провідність 1.4310-4 Ом-1·см-1. Морфологію поверхні, електрохімічну та термічну стабільність отриманих ЦПЕ досліджено різними методами.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43939734","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-26DOI: 10.15421/jchemtech.v30i4.268119
Костянтин Є. Варлан, Катерина Р. Шевцова
З метою визначення впливу природи розчинника на молекулярну масу синтезовано співполімери стиролу і малеїнового ангідриду (SMA) та терполімери стиролу, малеїнового ангідриду і акрилонітрилу (SMN). Синтез здійснювали методом радикальної полімеризації в індивідуальних розчинниках або їх сумішах, що мають параметри розчинності за Гільдебрандом δі в межах 18.3 ÷ 20.55 МДж0.5м-1.5. Об’єкти дослідження вибрано з огляду на наявність в полімерних ланцюгах реакційноздатних ангідридних циклів. Показано, що ступінь полімеризації синтезованих сполук можна оцінити за близькістю внесків асоціативних параметрів розчинності δа/δ у відповідні параметри розчинності полімеру δ2 і розчинника δ1. Значення параметрів розчинності розраховано з огляду на тривимірну концепцію параметра розчинності М. Хансена та з використанням метода А. Аскадського. На основі синтезованих полімерних сполук і комерційних блокспівполімерів окисів етилену і пропілену отримано плівочні гнучкі матеріали з іонообмінними властивостями, у яких статична обмінна ємність має значення (4.28 ÷ 6.37) мекв/г. Визначено, що вміст гель-фракції матеріалів становить (86 ÷ 97) % і залежить від природи розчинника, з якого отримано плівки, а збільшенню вмісту гель-фракції сприяє близькість значень δа/δ розчинника і SMA/SMN. Досліджено здатність плівочних матеріалів до набрякання. Визначено, що за рН > 6 ступінь набрякання стрибкоподібно збільшується, а динаміка набрякання та її максимальне значення залежить від статичної обмінної ємності та вмісту оксіетиленових складових ланок у сітчастій структурі.
{"title":"СПІВПОЛІМЕРИ МАЛЕЇНОВОГО АНГІДРИДУ І СТИРОЛУ ТА ІОНООБМІННІ ПЛІВОЧНІ МАТЕРІАЛИ НА ЇХ ОСНОВІ","authors":"Костянтин Є. Варлан, Катерина Р. Шевцова","doi":"10.15421/jchemtech.v30i4.268119","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i4.268119","url":null,"abstract":"З метою визначення впливу природи розчинника на молекулярну масу синтезовано співполімери стиролу і малеїнового ангідриду (SMA) та терполімери стиролу, малеїнового ангідриду і акрилонітрилу (SMN). Синтез здійснювали методом радикальної полімеризації в індивідуальних розчинниках або їх сумішах, що мають параметри розчинності за Гільдебрандом δі в межах 18.3 ÷ 20.55 МДж0.5м-1.5. Об’єкти дослідження вибрано з огляду на наявність в полімерних ланцюгах реакційноздатних ангідридних циклів. Показано, що ступінь полімеризації синтезованих сполук можна оцінити за близькістю внесків асоціативних параметрів розчинності δа/δ у відповідні параметри розчинності полімеру δ2 і розчинника δ1. Значення параметрів розчинності розраховано з огляду на тривимірну концепцію параметра розчинності М. Хансена та з використанням метода А. Аскадського. На основі синтезованих полімерних сполук і комерційних блокспівполімерів окисів етилену і пропілену отримано плівочні гнучкі матеріали з іонообмінними властивостями, у яких статична обмінна ємність має значення (4.28 ÷ 6.37) мекв/г. Визначено, що вміст гель-фракції матеріалів становить (86 ÷ 97) % і залежить від природи розчинника, з якого отримано плівки, а збільшенню вмісту гель-фракції сприяє близькість значень δа/δ розчинника і SMA/SMN. Досліджено здатність плівочних матеріалів до набрякання. Визначено, що за рН > 6 ступінь набрякання стрибкоподібно збільшується, а динаміка набрякання та її максимальне значення залежить від статичної обмінної ємності та вмісту оксіетиленових складових ланок у сітчастій структурі.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45484545","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-26DOI: 10.15421/jchemtech.v30i4.265116
Олександр С. Іващук, Володимир М. Атаманюк, Роман А. Чижович, Ірина Б. Собечко
У роботі описано результати проведУ роботі описані результати проведених експериментальних досліджень виготовлення твердого палива з відходів виробництва кави, що за своєю природою є сумішшю шламів кави, ячменю та цикорію. Формування взірців твердопаливних брикетів здійснювалося за допомогою пресування за тиску 100 кгс/см2 протягом 60 с за різних температур. Визначено вищу теплотворну здатність отриманих взірців твердого палива та осушеної вихідної суміші кавового шламу. Вища теплотворна здатність брикетованих взірців знаходиться в межах ~22147 ÷ 23095 кДж/кг, а осушеної вихідної шламової суміші – ~21583 кДж/кг. Показано перспективність використання дослідженої сировини у порівнянні з існуючими аналогами. Використання суміші відходів виробництва кави для виготовлення твердого палива дозволить вирішити проблему надмірної кількості утворення даних промислових відходів, раціоналізувати їх вторинне використання та уникнути негативного впливу їх накопичення для довкілля.
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ ВИРОБНИЦТВА КАВИ ЯК СИРОВИНИ ДЛЯ ТВЕРДОГО ПАЛИВА","authors":"Олександр С. Іващук, Володимир М. Атаманюк, Роман А. Чижович, Ірина Б. Собечко","doi":"10.15421/jchemtech.v30i4.265116","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i4.265116","url":null,"abstract":"У роботі описано результати проведУ роботі описані результати проведених експериментальних досліджень виготовлення твердого палива з відходів виробництва кави, що за своєю природою є сумішшю шламів кави, ячменю та цикорію. Формування взірців твердопаливних брикетів здійснювалося за допомогою пресування за тиску 100 кгс/см2 протягом 60 с за різних температур. Визначено вищу теплотворну здатність отриманих взірців твердого палива та осушеної вихідної суміші кавового шламу. Вища теплотворна здатність брикетованих взірців знаходиться в межах ~22147 ÷ 23095 кДж/кг, а осушеної вихідної шламової суміші – ~21583 кДж/кг. Показано перспективність використання дослідженої сировини у порівнянні з існуючими аналогами. Використання суміші відходів виробництва кави для виготовлення твердого палива дозволить вирішити проблему надмірної кількості утворення даних промислових відходів, раціоналізувати їх вторинне використання та уникнути негативного впливу їх накопичення для довкілля. ","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47635875","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-26DOI: 10.15421/jchemtech.v30i4.260487
Костянтин М. Сухий, Олена А. Беляновская, Алла М. Носова, Лілія А. Фролова, Михайло К. Сухий, Хуанг Юдонг, Юрій С. Кочергін, Тетяна І. Григоренко
Визначено можливості регулювання деформаційно-міцнісних, адгезійних та динамічних механічних властивостей епоксидно-полісульфідних композитів на основі продуктів попередньої реакції тіоетерифікації (ПРТЕ) за допомогою малих добавок поліоксипропілентріаміну та зміною вмісту оксиранових циклів в епоксидній смолі. Встановлено, що введення поліоксипропілентріаміну в композиції на основі продуктів попередньої реакції тіоетерифікації епоксидної смоли з рідким полісульфідним каучуком (тіоколом) приводить до збільшення адгезійної і когезійної міцності, деформації при розриві і роботи руйнування матеріалу. Ефект досягається як додаванням поліоксипропілентріаміну в суміш епоксидної смоли з рідким тіоколом в процесі проведення ПРТЕ, так і за його використання в якості співотверджувача. Показано, що присутність поліоксипропілентріаміну в продукті ПРТЕ значно впливає на динамічні механічні характеристики отвердженої композиції. Введення поліоксипропілентриаміну сприяє помітному збільшенню динамічного модуля пружності в області склоподібного стану композиту і молекулярної маси ділянки ланцюга між вузлами хімічної сітки, а також максимального значення тангенса кута механічних втрат і модуля втрат. Виявлено екстремальну залежність адгезійної міцності при зсуві клейових з'єднань, виконаних з використанням продуктів ПРТЕ, від вмісту епоксидних груп в смолі. Ефект зміцнення клейових з'єднань за рахунок модифікації полісульфідним каучуком найбільшою мірою проявляється для епоксидних смол, у яких вміст оксиранових циклів становить від 8 до 15 %.
{"title":"ВПЛИВ ПОЛІОКСИПРОПІЛЕНТРІАМІНУ ТА ВМІСТУ ОКСИРАНОВИХ ЦИКЛІВ НА ВЛАСТИВОСТІ ЕПОКСИДНО-ПОЛІСУЛЬФІДНИХ КОМПОЗИТІВ","authors":"Костянтин М. Сухий, Олена А. Беляновская, Алла М. Носова, Лілія А. Фролова, Михайло К. Сухий, Хуанг Юдонг, Юрій С. Кочергін, Тетяна І. Григоренко","doi":"10.15421/jchemtech.v30i4.260487","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i4.260487","url":null,"abstract":"Визначено можливості регулювання деформаційно-міцнісних, адгезійних та динамічних механічних властивостей епоксидно-полісульфідних композитів на основі продуктів попередньої реакції тіоетерифікації (ПРТЕ) за допомогою малих добавок поліоксипропілентріаміну та зміною вмісту оксиранових циклів в епоксидній смолі. Встановлено, що введення поліоксипропілентріаміну в композиції на основі продуктів попередньої реакції тіоетерифікації епоксидної смоли з рідким полісульфідним каучуком (тіоколом) приводить до збільшення адгезійної і когезійної міцності, деформації при розриві і роботи руйнування матеріалу. Ефект досягається як додаванням поліоксипропілентріаміну в суміш епоксидної смоли з рідким тіоколом в процесі проведення ПРТЕ, так і за його використання в якості співотверджувача. Показано, що присутність поліоксипропілентріаміну в продукті ПРТЕ значно впливає на динамічні механічні характеристики отвердженої композиції. Введення поліоксипропілентриаміну сприяє помітному збільшенню динамічного модуля пружності в області склоподібного стану композиту і молекулярної маси ділянки ланцюга між вузлами хімічної сітки, а також максимального значення тангенса кута механічних втрат і модуля втрат. Виявлено екстремальну залежність адгезійної міцності при зсуві клейових з'єднань, виконаних з використанням продуктів ПРТЕ, від вмісту епоксидних груп в смолі. Ефект зміцнення клейових з'єднань за рахунок модифікації полісульфідним каучуком найбільшою мірою проявляється для епоксидних смол, у яких вміст оксиранових циклів становить від 8 до 15 %.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"106 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135908668","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：