Мета. Метою дослідження є встановлення та аналіз особливостей нерефлексивних Я-текстів студентів-психологів. Методи. Досліджено 79 студентів-психологів (47 – жіночої та 32 – чоловічої статі, середній вік – 21;9). Авторська методика “Нерефлексивний Я-текст” орієнтована на створення Я-текстів без опори на раціонально-рефлексивні навички. Використано квалітативний та квантитативний аналіз текстів, зокрема, частотний аналіз слів різних частин мови, підрахування індексу логічної звʼязності, психолінгвістичних коефіцієнтів Трейгера, визначеності дії та агресивності, метод контент-аналізу для визначення тематичного та образного наповнення текстів, а також частотний аналіз використання автологічних і металогічних засобів вербалізації образних асоціацій. Результати. Нерефлексивний Я-текст визначено як текст, створення якого відбувається переважно в редукованій фазі внутрішнього мовлення з вербалізацією Я-концепту за відносно незначною участю рефлексивних процесів. Встановлено спільні та відмінні психолінгвістичні та змістово-психологічні параметри груп студентів-цивільних психологів та студентів-військових психологів, а також чоловічої та жіночої частин груп. Нерефлексивні Я-тексти характеризуються значною варіативністю загальної кількості слів з більшою їх кількістю, а також більшою частотою вживання займенника “Я” та вищим індексом логічної заʼязності у студентів-військових психологів. За допомогою контент-аналізу виокремлено пʼять тематичних блоків: Рефлексивна людина, Людина у розвитку та пошуку; Людина у випробуваннях та психологічних проблемах; Позитивна людина; Соціальна людина, які представлені нерівномірно у групах вибірки. У нерефлексивних Я-текстах студентів-психологів переважають металогічні засоби вираження образних асоціацій, представлені по-різному у тематичних блоках різних груп студентів. Висновки. Зроблено висновок про більшу психолінгвістичну різноманітність нерефлексивних Я-текстів студентів-цивільних психологів та про психолінгвістичну різнорідність текстів жіночої та чоловічої частин групи студентів-військових психологів, а також про різну представленість тематичних блоків та образних асоціацій в їх межах у групах вибірки та про переважання у нерефлексивних Я-текстах студентів-психологів металогічних засобів вербалізації образних асоціацій над автологічними.
{"title":"Особливості нерефлексивних я-текстів студентів-психологів","authors":"Liudmyla Krupelnytska, Tetiana Kudrina, Mahdalyna Lyla","doi":"10.31470/2309-1797-2021-30-1-83-113","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-1-83-113","url":null,"abstract":"Мета. Метою дослідження є встановлення та аналіз особливостей нерефлексивних Я-текстів студентів-психологів. \u0000Методи. Досліджено 79 студентів-психологів (47 – жіночої та 32 – чоловічої статі, середній вік – 21;9). Авторська методика “Нерефлексивний Я-текст” орієнтована на створення Я-текстів без опори на раціонально-рефлексивні навички. Використано квалітативний та квантитативний аналіз текстів, зокрема, частотний аналіз слів різних частин мови, підрахування індексу логічної звʼязності, психолінгвістичних коефіцієнтів Трейгера, визначеності дії та агресивності, метод контент-аналізу для визначення тематичного та образного наповнення текстів, а також частотний аналіз використання автологічних і металогічних засобів вербалізації образних асоціацій. \u0000Результати. Нерефлексивний Я-текст визначено як текст, створення якого відбувається переважно в редукованій фазі внутрішнього мовлення з вербалізацією Я-концепту за відносно незначною участю рефлексивних процесів. Встановлено спільні та відмінні психолінгвістичні та змістово-психологічні параметри груп студентів-цивільних психологів та студентів-військових психологів, а також чоловічої та жіночої частин груп. Нерефлексивні Я-тексти характеризуються значною варіативністю загальної кількості слів з більшою їх кількістю, а також більшою частотою вживання займенника “Я” та вищим індексом логічної заʼязності у студентів-військових психологів. За допомогою контент-аналізу виокремлено пʼять тематичних блоків: Рефлексивна людина, Людина у розвитку та пошуку; Людина у випробуваннях та психологічних проблемах; Позитивна людина; Соціальна людина, які представлені нерівномірно у групах вибірки. У нерефлексивних Я-текстах студентів-психологів переважають металогічні засоби вираження образних асоціацій, представлені по-різному у тематичних блоках різних груп студентів. \u0000Висновки. Зроблено висновок про більшу психолінгвістичну різноманітність нерефлексивних Я-текстів студентів-цивільних психологів та про психолінгвістичну різнорідність текстів жіночої та чоловічої частин групи студентів-військових психологів, а також про різну представленість тематичних блоків та образних асоціацій в їх межах у групах вибірки та про переважання у нерефлексивних Я-текстах студентів-психологів металогічних засобів вербалізації образних асоціацій над автологічними. ","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"200 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2021-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"75080516","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-10-25DOI: 10.31470/2309-1797-2021-30-1-114-138
Olga Lozova, O. Lytvynenko
Вступ. У статті представлено результати дослідження персональних наративів підлітків, які мають порушення слуху і зору, а також їх однолітків без відповідних порушень. Мета даної роботи полягала в аналізі змістових індикаторів персональних наративів підлітків із депривацією вербального розвитку. В ході теоретичного пошукування було систематизовано підходи до розуміння онтогенезу та дизонтогенезу становлення особистості; проаналізовано результати попередніх досліджень мовної свідомості та мовленнєвої поведінки підлітків, становлення яких відбувається в умовах вербальної депривації; узагальнено теоретичні напрацювання, щодо ролі текстуальної взаємодії в процесі формування особистісної спрямованості. Методи. В якості методів емпіричного дослідження використано наративний аналіз персональних текстів респондентів із застосуванням процедур обґрунтованої теорії. Статистична обробка отриманих даних здійснювалась за допомогою U-критерію Мана-Уїтні. Результати. В результаті емпіричного дослідження було визначено низку особливостей, характерних для кожної з трьох груп респондентів (ті, які мають порушення слуху, ті, які мають порушення зору та ті, які не мають порушень у роботі аналізаторів). Порівняльний аналіз отриманих даних дозволив констатувати однорідність персональних наративів підлітків з порушеннями зору та без жодних порушень і принципову відмінність текстів, створених досліджуваними, які мають порушення слуху, а відповідно живуть в умовах вербальної депривації. Висновки. На основі даних, отриманих в результаті емпіричного дослідження було проаналізовано значення вербальної депривації в процесі особистісного становлення підлітків. Доведено, що підліткам, чиє особистісне становлення відбувається в умовах депривації вербального розвитку притаманні специфічні форми особистісної спрямованості. Особистісна спрямованість визначає специфіку сприймання навколишнього світу, самоусвідомлення та накопичення власного життєвого досвіду, що і знаходить відображення у персональних наративах. Специфічність відображеної у наративах спрямованості підлітків, які мають порушення слуху та її відмінність від спрямованості осіб, які мають порушення зору, свідчить про те, що саме вербальна депривація (а не функціональний дизонтогенез загалом) визначає особливості формування особистісної спрямованості. Перспективи подальших досліджень цієї тематики вбачаємо у детальному вивченні лінгвістичних, стилістичних та семантичних аспектів мовленнєвої поведінки осіб, розвиток яких перебігає в умовах вербальної депривації.
{"title":"Змістові індикатори особистісної спрямованості у персональних наративах підлітків із депривацією вербального розвитку","authors":"Olga Lozova, O. Lytvynenko","doi":"10.31470/2309-1797-2021-30-1-114-138","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-1-114-138","url":null,"abstract":"Вступ. У статті представлено результати дослідження персональних наративів підлітків, які мають порушення слуху і зору, а також їх однолітків без відповідних порушень. \u0000Мета даної роботи полягала в аналізі змістових індикаторів персональних наративів підлітків із депривацією вербального розвитку. В ході теоретичного пошукування було систематизовано підходи до розуміння онтогенезу та дизонтогенезу становлення особистості; проаналізовано результати попередніх досліджень мовної свідомості та мовленнєвої поведінки підлітків, становлення яких відбувається в умовах вербальної депривації; узагальнено теоретичні напрацювання, щодо ролі текстуальної взаємодії в процесі формування особистісної спрямованості. \u0000Методи. В якості методів емпіричного дослідження використано наративний аналіз персональних текстів респондентів із застосуванням процедур обґрунтованої теорії. Статистична обробка отриманих даних здійснювалась за допомогою U-критерію Мана-Уїтні. \u0000Результати. В результаті емпіричного дослідження було визначено низку особливостей, характерних для кожної з трьох груп респондентів (ті, які мають порушення слуху, ті, які мають порушення зору та ті, які не мають порушень у роботі аналізаторів). Порівняльний аналіз отриманих даних дозволив констатувати однорідність персональних наративів підлітків з порушеннями зору та без жодних порушень і принципову відмінність текстів, створених досліджуваними, які мають порушення слуху, а відповідно живуть в умовах вербальної депривації. \u0000Висновки. На основі даних, отриманих в результаті емпіричного дослідження було проаналізовано значення вербальної депривації в процесі особистісного становлення підлітків. Доведено, що підліткам, чиє особистісне становлення відбувається в умовах депривації вербального розвитку притаманні специфічні форми особистісної спрямованості. Особистісна спрямованість визначає специфіку сприймання навколишнього світу, самоусвідомлення та накопичення власного життєвого досвіду, що і знаходить відображення у персональних наративах. Специфічність відображеної у наративах спрямованості підлітків, які мають порушення слуху та її відмінність від спрямованості осіб, які мають порушення зору, свідчить про те, що саме вербальна депривація (а не функціональний дизонтогенез загалом) визначає особливості формування особистісної спрямованості. Перспективи подальших досліджень цієї тематики вбачаємо у детальному вивченні лінгвістичних, стилістичних та семантичних аспектів мовленнєвої поведінки осіб, розвиток яких перебігає в умовах вербальної депривації. \u0000 ","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"18 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2021-10-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"81657685","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-10-24DOI: 10.31470/2309-1797-2021-30-1-203-223
Оksana Romanenko, Liliia Rudenko, A. Shevtsov
Мета. Теоретичний аналіз та висвітлення результатів діагностики особливостей мовленнєвого мислення в дітей з церебральним паралічем. Методи. В якості психолінгводіагностичного інструментарію застосовано методику, вихідним варіантом якої є тест структури вербального інтелекту Р. Амтхауера, модифікований Л. Переслені. Результати. Концептуальну основу статті склали положення про значущість переходу від дошкільного до молодшого шкільного віку як важливого етапу в мовленнєвому розвитку дитини, оскільки саме в цей період дитина оволодіває усвідомленим алгоритмом користування мовленням. Процедура діагностики охоплювала вивчення таких параметрів: (1) показники розвитку мовленнєвого мислення: активізація словника щодо загальної обізнаності дитини; експлікація здатності до абстрагування; вербалізація здатності до встановлення логічних зв’язків і відношень між предметами; здатність до застосування в мовленні узагальнюючих понять; (2) научуваність дитини, що виявлялася у здатності застосовувати педагогічну допомогу у вигляді алгоритмізованої блок-схеми в процесі виконання завдань. Виявлено диспропорційність структури мовленнєвого мислення, зокрема, на початок шкільного навчання в дошкільників нагромаджено певний запас конкретних знань про предмети навколишнього світу, але ще не сформовані уявлення про кількісні, часові та просторові відношення між ними. Встановлено, що дітям з церебральним паралічем притаманна специфічна група помилок, які мають стійкий характер. Найбільші труднощі в них викликають зв’язки між предметами, що опосередковуються просторовими відношеннями та передбачають використання прийменників. Висновки. Серед чинників розвитку мовленнєвого мислення слід відзначити нейродинамічні особливості цієї категорії дітей, що виявляються в неспроможності повною мірою утримувати всі вихідні дані при сприйнятті смислових одиниць мовлення, труднощах підтримання стабільного рівня діяльності, а також недостатності та неповноцінності минулого досвіду. Зниження психічної активності в цих дітей внаслідок органічного ураження призводить до уповільнення сприймання та розуміння мовленнєвих стимулів. Це обумовлює необхідність надання їм психолого-педагогічної допомоги, що містить алгоритмізовані блок-схеми та дає змогу стимулювати формування мовленнєвого мислення у взаємодії мовленнєвих та пізнавальних компонентів.
{"title":"Діагностика особливостей мовленнєвого мислення у дітей з церебральним паралічем","authors":"Оksana Romanenko, Liliia Rudenko, A. Shevtsov","doi":"10.31470/2309-1797-2021-30-1-203-223","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-1-203-223","url":null,"abstract":"Мета. Теоретичний аналіз та висвітлення результатів діагностики особливостей мовленнєвого мислення в дітей з церебральним паралічем. \u0000Методи. В якості психолінгводіагностичного інструментарію застосовано методику, вихідним варіантом якої є тест структури вербального інтелекту Р. Амтхауера, модифікований Л. Переслені. \u0000Результати. Концептуальну основу статті склали положення про значущість переходу від дошкільного до молодшого шкільного віку як важливого етапу в мовленнєвому розвитку дитини, оскільки саме в цей період дитина оволодіває усвідомленим алгоритмом користування мовленням. Процедура діагностики охоплювала вивчення таких параметрів: (1) показники розвитку мовленнєвого мислення: активізація словника щодо загальної обізнаності дитини; експлікація здатності до абстрагування; вербалізація здатності до встановлення логічних зв’язків і відношень між предметами; здатність до застосування в мовленні узагальнюючих понять; (2) научуваність дитини, що виявлялася у здатності застосовувати педагогічну допомогу у вигляді алгоритмізованої блок-схеми в процесі виконання завдань. Виявлено диспропорційність структури мовленнєвого мислення, зокрема, на початок шкільного навчання в дошкільників нагромаджено певний запас конкретних знань про предмети навколишнього світу, але ще не сформовані уявлення про кількісні, часові та просторові відношення між ними. Встановлено, що дітям з церебральним паралічем притаманна специфічна група помилок, які мають стійкий характер. Найбільші труднощі в них викликають зв’язки між предметами, що опосередковуються просторовими відношеннями та передбачають використання прийменників. \u0000Висновки. Серед чинників розвитку мовленнєвого мислення слід відзначити нейродинамічні особливості цієї категорії дітей, що виявляються в неспроможності повною мірою утримувати всі вихідні дані при сприйнятті смислових одиниць мовлення, труднощах підтримання стабільного рівня діяльності, а також недостатності та неповноцінності минулого досвіду. Зниження психічної активності в цих дітей внаслідок органічного ураження призводить до уповільнення сприймання та розуміння мовленнєвих стимулів. Це обумовлює необхідність надання їм психолого-педагогічної допомоги, що містить алгоритмізовані блок-схеми та дає змогу стимулювати формування мовленнєвого мислення у взаємодії мовленнєвих та пізнавальних компонентів.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"10 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2021-10-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"82593481","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-10-24DOI: 10.31470/2309-1797-2021-30-1-8-25
L. Zasiekina, T. Pastryk, M. Kozihora, T. Fedotova, Serhii Zasiekin
Objectives. The article aims to reveal language-based markers of stressful experiences in healthcare workers in terms of their cognitions and emotions. The following research questions were formulated for the current study: (1) Are risk and protective factors for psychological stress in healthcare staff, working with patients with COVID-19 aligned with anxiety, depression and resilience? (2) Are there any language-based indicators for emotional distress in healthcare staff, working with patients with COVID-19? (3) What are the key cognitions, emotions, and behavioral patterns are expressed in healthcare workers’ staff language? (4) What are words-associations in the Ukrainian Associative Dictionary aligned with language-based indicators of professional ethics in healthcare staff? Materials and Methods. The study applies Beck’s Depression Inventory (BDI-II), Beck’s Anxiety Inventory (BAI), the Brief Resilient Coping Scale (BRCS), the Psychological Stress Scale (PSM-25), and the Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC 2015). Results. Results show that healthcare staff demonstrates a low level of psychological stress, depression and anxiety, and a medium level of resilience. The results of multiple linear regression indicate that the only significant negative predictor of stress is resilience. The psycholinguistic analysis of healthcare staff's narrative on their professional experience treating COVID-19 patients shows the key meaningful categories, namely social contacts, cognitive processes, and time. Social contacts are primarily represented by the category family. The word-associations from the Ukrainian Associative Dictionary indicate that feeling of guilt related to professional ethics in healthcare staff is more expressed in men compared with women. Conclusion. The insights gained from this study may be of assistance to developing effective interventions for healthcare staff during a pandemic, primarily focusing on protective factors and weakening feelings of guilt to prevent moral injury. The study also raises some issues of the clinical psycholinguistic approach to examining emotional distress. This approach would be a fruitful area for further work.
{"title":"Cognition, Emotions, and Language in Front-Line Healthcare Workers: Clinical and Ethical Implications for Assessment Measures","authors":"L. Zasiekina, T. Pastryk, M. Kozihora, T. Fedotova, Serhii Zasiekin","doi":"10.31470/2309-1797-2021-30-1-8-25","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-1-8-25","url":null,"abstract":"Objectives. The article aims to reveal language-based markers of stressful experiences in healthcare workers in terms of their cognitions and emotions. The following research questions were formulated for the current study: (1) Are risk and protective factors for psychological stress in healthcare staff, working with patients with COVID-19 aligned with anxiety, depression and resilience? (2) Are there any language-based indicators for emotional distress in healthcare staff, working with patients with COVID-19? (3) What are the key cognitions, emotions, and behavioral patterns are expressed in healthcare workers’ staff language? (4) What are words-associations in the Ukrainian Associative Dictionary aligned with language-based indicators of professional ethics in healthcare staff? \u0000Materials and Methods. The study applies Beck’s Depression Inventory (BDI-II), Beck’s Anxiety Inventory (BAI), the Brief Resilient Coping Scale (BRCS), the Psychological Stress Scale (PSM-25), and the Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC 2015). \u0000Results. Results show that healthcare staff demonstrates a low level of psychological stress, depression and anxiety, and a medium level of resilience. The results of multiple linear regression indicate that the only significant negative predictor of stress is resilience. The psycholinguistic analysis of healthcare staff's narrative on their professional experience treating COVID-19 patients shows the key meaningful categories, namely social contacts, cognitive processes, and time. Social contacts are primarily represented by the category family. The word-associations from the Ukrainian Associative Dictionary indicate that feeling of guilt related to professional ethics in healthcare staff is more expressed in men compared with women. \u0000Conclusion. The insights gained from this study may be of assistance to developing effective interventions for healthcare staff during a pandemic, primarily focusing on protective factors and weakening feelings of guilt to prevent moral injury. The study also raises some issues of the clinical psycholinguistic approach to examining emotional distress. This approach would be a fruitful area for further work.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2021-10-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"91297597","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-10-21DOI: 10.31470/2309-1797-2021-30-1-139-179
N. Mykhalchuk, E. Ivashkevych, Inna Nohachevska, Alexander Nabochuk, O. Voitenko
The purpose of the article is to conduct the empirical study of understanding contemporary poetry by future philologists, which helps us to distinguish psycholinguistic mechanisms of such understanding. The methods of the research. The research was carried out using a sample method (using a questionnaire developed by us (Mykhalchuk, Ivashkevych & Nabochuk, 2020). This questionnaire we use to assess the psychological specifics of understanding of contemporary poetry by future philologists. In order to establish the peculiarities of the content of the associative series of the word “poetry”, we organized an associative experiment. Also we used the method of annotated reading (Illyashenko, 1980). The application of this technique involved solving the following tasks: (1) to develop the criteria to understand poetry for students; (2) to determine the levels of understanding of future philologists of poetic texts. The results of the research. We single out some special psycholinguistic mechanisms of understanding of poetic texts by students-philologists, such as: (1). The mechanism of actualization of “emotions of form”. (2). The mechanism of harmonization of meaning. (3). The mechanism of amplification of poetry. (4). The mechanism of acquiring aesthetic experience. We proved, that the subject of understanding is an active communicative person with multifaceted personal qualities. The subjective component of understanding is specified in two main groups of factors: (1) the factor of the activity of the understanding the subject, generalized in target conditions of understanding; (2) the factor of individual-personal conditionality of understanding: the assessment by the subject of understanding of his/her own moral, volitional, emotional-communicative qualities, personal aggression, a tendency to reflection, etc. Conclusions. The success of improving readers’ perception and understanding of the poetry depends on the activation of the latter. Readers focus more on direct intentions than on their own feelings and ideas about poetry, although the latter determines their different perceptions. The development of the perception and understanding of the poetic form of the reader is due to the realization of the increasing complex of emotional connections of the semantic elements of the text, and emotionality is one of the main criteria for assessing poetry.
{"title":"Psycholinguistic Mechanisms of Understanding Contemporary Poetry by Future Philologists","authors":"N. Mykhalchuk, E. Ivashkevych, Inna Nohachevska, Alexander Nabochuk, O. Voitenko","doi":"10.31470/2309-1797-2021-30-1-139-179","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-1-139-179","url":null,"abstract":"The purpose of the article is to conduct the empirical study of understanding contemporary poetry by future philologists, which helps us to distinguish psycholinguistic mechanisms of such understanding. \u0000The methods of the research. The research was carried out using a sample method (using a questionnaire developed by us (Mykhalchuk, Ivashkevych & Nabochuk, 2020). This questionnaire we use to assess the psychological specifics of understanding of contemporary poetry by future philologists. In order to establish the peculiarities of the content of the associative series of the word “poetry”, we organized an associative experiment. Also we used the method of annotated reading (Illyashenko, 1980). The application of this technique involved solving the following tasks: (1) to develop the criteria to understand poetry for students; (2) to determine the levels of understanding of future philologists of poetic texts. \u0000The results of the research. We single out some special psycholinguistic mechanisms of understanding of poetic texts by students-philologists, such as: (1). The mechanism of actualization of “emotions of form”. (2). The mechanism of harmonization of meaning. (3). The mechanism of amplification of poetry. (4). The mechanism of acquiring aesthetic experience. We proved, that the subject of understanding is an active communicative person with multifaceted personal qualities. The subjective component of understanding is specified in two main groups of factors: (1) the factor of the activity of the understanding the subject, generalized in target conditions of understanding; (2) the factor of individual-personal conditionality of understanding: the assessment by the subject of understanding of his/her own moral, volitional, emotional-communicative qualities, personal aggression, a tendency to reflection, etc. \u0000Conclusions. The success of improving readers’ perception and understanding of the poetry depends on the activation of the latter. Readers focus more on direct intentions than on their own feelings and ideas about poetry, although the latter determines their different perceptions. The development of the perception and understanding of the poetic form of the reader is due to the realization of the increasing complex of emotional connections of the semantic elements of the text, and emotionality is one of the main criteria for assessing poetry.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"2 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2021-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"81327068","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-10-17DOI: 10.31470/2309-1797-2021-30-2-8-27
I. Bubnova, E. Tokareva
Objectives. The study aims at identifying and describing a fragment of the linguistic consciousness of humanitarian students, reflecting their ideas about the personal qualities of M.S. Gorbachev and B.N. Yeltsin. The additional tasks are: (1) to compare the characteristics identified experimentally with the linguistic characteristics of these personalities in the official mass media; (2) to analyze the role of media discourse in the formation of images of the politicians under study. Material and Methods. The method of unipolar personal semantic differential is used. The process of the results included the identification of group universal assessments, their qualitative analysis, comparison and qualitative analysis of the similarities and differences of the universal evaluations of the stimuli studied. Media texts published for the 90th anniversary of Gorbachev and the 90th anniversary of Yeltsin, selected by the method of random (serial) sampling, were analyzed qualitatively Results. Group semantic universals reflecting students’ perceptions of the politicians studied are poor in content. The most striking characteristic of Gorbachev are selfishness and deceitfulness, unlike Yeltsin he is thought to be hardworking and calm. A distinctive feature of Yeltsin is ambition. Both leaders appear as free in their behavior, the difference lies in the fact that Gorbachev is considered experienced, but devoid of tact and flexibility, Yeltsin lacks creativity, wit and malevolence. Both combine such traits as sociability, activity and intelligence. The experiment does not record the qualities that are emphasized in mass media – kindness and care for the good of the country. Conclusions. The ideas of students about the personal qualities of Gorbachev and Yeltsin are rather vague, “kaleidoscopic” in nature. The group assessment of the personal characteristics of these politicians does not coincide with the interpretation offered by various mass media. Mass media today do not contribute to the development of a view of the history shared by a significant part of society, which, in turn, leads to the conservation of socio-political contradictions in society. Moreover, modern media, despite its advantageous position, now play rather a destructive role in creating a common view of the history of Russia and the quality of its recent leaders. The result may be a state of psychological conflict in society directly related to culture and the human self, with “identification confusion” (the term of E. Erickson) that has the function of a collective ego.
{"title":"Personal Qualities of M.S. Gorbachev and B.N. Yeltsin in Language Consciousness of Humanities Students","authors":"I. Bubnova, E. Tokareva","doi":"10.31470/2309-1797-2021-30-2-8-27","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-2-8-27","url":null,"abstract":"Objectives. The study aims at identifying and describing a fragment of the linguistic consciousness of humanitarian students, reflecting their ideas about the personal qualities of M.S. Gorbachev and B.N. Yeltsin. The additional tasks are: (1) to compare the characteristics identified experimentally with the linguistic characteristics of these personalities in the official mass media; (2) to analyze the role of media discourse in the formation of images of the politicians under study. \u0000Material and Methods. The method of unipolar personal semantic differential is used. The process of the results included the identification of group universal assessments, their qualitative analysis, comparison and qualitative analysis of the similarities and differences of the universal evaluations of the stimuli studied. Media texts published for the 90th anniversary of Gorbachev and the 90th anniversary of Yeltsin, selected by the method of random (serial) sampling, were analyzed qualitatively \u0000Results. Group semantic universals reflecting students’ perceptions of the politicians studied are poor in content. The most striking characteristic of Gorbachev are selfishness and deceitfulness, unlike Yeltsin he is thought to be hardworking and calm. A distinctive feature of Yeltsin is ambition. Both leaders appear as free in their behavior, the difference lies in the fact that Gorbachev is considered experienced, but devoid of tact and flexibility, Yeltsin lacks creativity, wit and malevolence. Both combine such traits as sociability, activity and intelligence. The experiment does not record the qualities that are emphasized in mass media – kindness and care for the good of the country. \u0000Conclusions. The ideas of students about the personal qualities of Gorbachev and Yeltsin are rather vague, “kaleidoscopic” in nature. The group assessment of the personal characteristics of these politicians does not coincide with the interpretation offered by various mass media. Mass media today do not contribute to the development of a view of the history shared by a significant part of society, which, in turn, leads to the conservation of socio-political contradictions in society. Moreover, modern media, despite its advantageous position, now play rather a destructive role in creating a common view of the history of Russia and the quality of its recent leaders. The result may be a state of psychological conflict in society directly related to culture and the human self, with “identification confusion” (the term of E. Erickson) that has the function of a collective ego.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"26 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2021-10-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"75051040","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-10-16DOI: 10.31470/2309-1797-2021-30-1-180-202
M. Mohsen
Purpose. Several studies have been conducted to analyse students’ pauses during first language and/or second language writing to indicate the magnitude of the underlying cognitive processes learners have. Majority of studies have examined students’ pauses at a threshold 200ms. However, little is known about recording second language learners' pauses at different pauses’ times over different types of genres. The current investigation reports a case study of L2 learners’ cognitive processes by recording their pauses (<500ms, <1000ms, and <2000ms) during L2 writing in response to multiple genres prompts. Design / methodology / approach. Twenty-five postgraduate students were asked to write three essays over three weeks, and their writing processes were recorded using a keystroke logging program (Inputlog, 7, Leijten & van Waes, 2013). Data was triangulated using a log file from the keystroke logging program, a process graph for writing behavior through different stages, and a visual video recording of their captured screens during writing behaviours. Findings. Results found that the students paused over sentence and paragraph boundaries and their pauses between paragraphs were significantly higher in writing narrative essay than in their argumentative essays at pauses intervals <500 and <1000ms respectively, and in turn, their pauses between sentences in an argumentative essay were significantly higher than their pauses in a descriptive essay at <500, <1000 respectively. However, there were no significant differences across word boundaries over genre types. Conclusions. The current study extends the previous literature in examining the underlying cognitive processes during L2 writing tasks as the trendy issue of psycholinguistics. Knowing the cognitive processes is crucial in diagnosing the students’ difficulties in writing L2 essays as advanced technology has the potential to explore intrusively the accurate cognitive processes learners involved during writing tasks. Originality / value. This paper is innovative in examining a state-of-the-art issue and has implications to the field of psycholinguistics.
目的。有几项研究分析了学生在母语和/或第二语言写作时的停顿，以表明学习者潜在认知过程的重要性。大多数研究都是在200毫秒的阈值下检测学生的停顿。然而，关于记录第二语言学习者在不同停顿时间、不同类型的停顿，我们所知甚少。本研究通过记录二语学习者在回应多种体裁提示时的停顿(<500ms， <1000ms和<2000ms)，对二语学习者的认知过程进行了个案研究。设计/方法/方法。25名研究生被要求在三周内写三篇论文，他们的写作过程使用键盘记录程序进行记录(Inputlog, 7, Leijten & van Waes, 2013)。数据使用来自击键记录程序的日志文件、不同阶段的写入行为的过程图以及在写入行为期间捕获的屏幕的可视视频记录进行三角测量。发现。结果发现，学生在叙事性文章中句子边界处和段落边界处的停顿时间分别在<500 ms和<1000ms时显著高于议论文，而在议论文中句子之间的停顿时间分别在<500 ms和<1000ms时显著高于描述性文章。然而，在不同的词边界和类型之间，没有显著的差异。结论。本研究是对二语写作任务中潜在认知过程研究的延伸，是心理语言学研究的热点问题。了解认知过程对于诊断学生在第二语言写作中的困难是至关重要的，因为先进的技术有可能侵入性地探索学习者在写作任务中所涉及的准确认知过程。独创性/价值。这篇论文在研究一个最新的问题方面具有创新性，对心理语言学领域具有启示意义。
{"title":"Second Language Learners’ Pauses Over Different Times Intervals in L2 Writing Essays: Evidence From a Keystroke Logging Program","authors":"M. Mohsen","doi":"10.31470/2309-1797-2021-30-1-180-202","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-1-180-202","url":null,"abstract":"Purpose. Several studies have been conducted to analyse students’ pauses during first language and/or second language writing to indicate the magnitude of the underlying cognitive processes learners have. Majority of studies have examined students’ pauses at a threshold 200ms. However, little is known about recording second language learners' pauses at different pauses’ times over different types of genres. The current investigation reports a case study of L2 learners’ cognitive processes by recording their pauses (<500ms, <1000ms, and <2000ms) during L2 writing in response to multiple genres prompts. \u0000Design / methodology / approach. Twenty-five postgraduate students were asked to write three essays over three weeks, and their writing processes were recorded using a keystroke logging program (Inputlog, 7, Leijten & van Waes, 2013). Data was triangulated using a log file from the keystroke logging program, a process graph for writing behavior through different stages, and a visual video recording of their captured screens during writing behaviours. \u0000Findings. Results found that the students paused over sentence and paragraph boundaries and their pauses between paragraphs were significantly higher in writing narrative essay than in their argumentative essays at pauses intervals <500 and <1000ms respectively, and in turn, their pauses between sentences in an argumentative essay were significantly higher than their pauses in a descriptive essay at <500, <1000 respectively. However, there were no significant differences across word boundaries over genre types. \u0000Conclusions. The current study extends the previous literature in examining the underlying cognitive processes during L2 writing tasks as the trendy issue of psycholinguistics. Knowing the cognitive processes is crucial in diagnosing the students’ difficulties in writing L2 essays as advanced technology has the potential to explore intrusively the accurate cognitive processes learners involved during writing tasks. \u0000Originality / value. This paper is innovative in examining a state-of-the-art issue and has implications to the field of psycholinguistics.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"30 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2021-10-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85296396","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-10-16DOI: 10.31470/2309-1797-2021-30-1-59-82
Nataliia Kostruba
Мета дослідження. Для виявлення основних маркерів релігійних повідомлень здійснено психолінгвістичний аналіз текстів звернень церков України про здоров’я у релігійному дискурсі. Методики дослідження. Матеріалом для дослідження обрано публічні заяви щодо пандемії коронавірусу найчисельніших церков в Україні (православні, католики, протестанти). Загалом, було проаналізовано 8 інформаційних повідомлень, які розділялися на першу реакцію на пандемію (4 повідомлення) та офіційні рекомендації щодо поведінки у часи пандемії (4 повідомлення). Для здійснення психолінгвістичного аналізу використано комп’ютерне забезпечення Statistica 12 та Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC). Результати. За допомогою комп’ютерної програми LIWC-2015 проаналізовано стильові й змістовні характеристики таких повідомлень, а також виявлено емоційні, когнітивні та структурні маркери досліджуваного тексту. Так, релігійні звернення характеризуються нейтральними емоційними маркерами. Повідомлення мають певну когнітивну складність, про що свідчать і змістовні (наявність причинно-наслідкових зав’язків та фактів), і стильові маркери (часте вживання прийменників та сполучників). Проте, якісний аналіз тексту виявив відсутність складних термінів і конструкцій, що свідчить про доступність і зрозумілість тексту для більшості людей. Повідомлення насичені даними щодо нових правил поведінки у соціумі, дистанціювання, про можливу відсутність прояву симптомів вірусу. Загалом, текст не лише інформативний, але містить й емоційно-підтримуючі вказівки та рішення, дає тимчасові поради щодо життя фізичного і духовного, закликає до молитов і смирення. Текст насичений неозначеними займенниками для акцентуації, що вірус стосується усіх. Повідомлення спрямовані на оцінку і обговорення сьогодення, без прогнозів на майбутнє. Наскрізною характеристикою усіх повідомлень є звернення до церковної залученості, а також до авторитетності влади та органів охорони здоров’я. Висновки. Текстові повідомлення про здоров’я у релігійному дискурсі характеризуються нейтральними емоційними маркерами та когнітивною простотою. Церкви шляхом масових комунікацій підтримує та поширює інформаційну позицію і настанови держави щодо COVID-19. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у конструюванні моделі ефективного повідомлення про здоров’я. Ключові слова: психолінгвістичні маркери, релігійний дискурс, масові комунікації, COVID-19, здоров’я, повідомлення про здоров’я.
{"title":"Текстові повідомлення про здоров’я у релігійному дискурсі: психолінгвістичний аналіз","authors":"Nataliia Kostruba","doi":"10.31470/2309-1797-2021-30-1-59-82","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-1-59-82","url":null,"abstract":"Мета дослідження. Для виявлення основних маркерів релігійних повідомлень здійснено психолінгвістичний аналіз текстів звернень церков України про здоров’я у релігійному дискурсі. \u0000Методики дослідження. Матеріалом для дослідження обрано публічні заяви щодо пандемії коронавірусу найчисельніших церков в Україні (православні, католики, протестанти). Загалом, було проаналізовано 8 інформаційних повідомлень, які розділялися на першу реакцію на пандемію (4 повідомлення) та офіційні рекомендації щодо поведінки у часи пандемії (4 повідомлення). Для здійснення психолінгвістичного аналізу використано комп’ютерне забезпечення Statistica 12 та Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC). \u0000Результати. За допомогою комп’ютерної програми LIWC-2015 проаналізовано стильові й змістовні характеристики таких повідомлень, а також виявлено емоційні, когнітивні та структурні маркери досліджуваного тексту. Так, релігійні звернення характеризуються нейтральними емоційними маркерами. Повідомлення мають певну когнітивну складність, про що свідчать і змістовні (наявність причинно-наслідкових зав’язків та фактів), і стильові маркери (часте вживання прийменників та сполучників). Проте, якісний аналіз тексту виявив відсутність складних термінів і конструкцій, що свідчить про доступність і зрозумілість тексту для більшості людей. Повідомлення насичені даними щодо нових правил поведінки у соціумі, дистанціювання, про можливу відсутність прояву симптомів вірусу. Загалом, текст не лише інформативний, але містить й емоційно-підтримуючі вказівки та рішення, дає тимчасові поради щодо життя фізичного і духовного, закликає до молитов і смирення. Текст насичений неозначеними займенниками для акцентуації, що вірус стосується усіх. Повідомлення спрямовані на оцінку і обговорення сьогодення, без прогнозів на майбутнє. Наскрізною характеристикою усіх повідомлень є звернення до церковної залученості, а також до авторитетності влади та органів охорони здоров’я. \u0000Висновки. Текстові повідомлення про здоров’я у релігійному дискурсі характеризуються нейтральними емоційними маркерами та когнітивною простотою. Церкви шляхом масових комунікацій підтримує та поширює інформаційну позицію і настанови держави щодо COVID-19. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у конструюванні моделі ефективного повідомлення про здоров’я. \u0000 \u0000Ключові слова: психолінгвістичні маркери, релігійний дискурс, масові комунікації, COVID-19, здоров’я, повідомлення про здоров’я.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"84 9 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2021-10-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87669306","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-08-04DOI: 10.31470/2309-1797-2021-30-2-199-220
Mahmoud El Salman
Objectives. This sociolinguistic study aims to take a close look at the differences and similarities in the linguistic behavior of two Palestinian groups and analyze these in light of social and political factors. Methods. The study adopts the Labovian Paradigm, and face-to-face techniques are used to collect data. Results. The first group immigrated to Jordan from Palestine as a result of being forced from their homes in 1948. They came seeking refuge in Jordan, and, because they came from Palestine, they were treated as such. When the Arab-Israeli war began nearly two decades later, a new wave of Palestinians migrated to Jordan in 1967. Yet, at this time, their Palestinian village belonged to Jordan, politically, because Jordan had annexed the West Bank in 1950. Thus, the political status of both sets of Palestinians at the beginning of their exodus played a major role in the subsequent development of their linguistic behavior in Jordan. It influenced the kind of variation that occurred in their speech. The first people to arrive were treated as Palestinian refugees, which minimized them from a social perspective. Thus, the study shows that the middle-aged and younger generations of this ethnic group abandoned their dialect, and 98.0% of them adopted the local variant. The individuals of the second set of migrants were treated as Jordanian citizens as they had simply migrated from one part of the country, namely, the West Bank, to another part of it, namely, the East Bank (Jordan). The study found a strong correlation between an individual’s identity and the political status granted by a country. Though the members of both groups are Palestinians, the study shows that all individuals behaved linguistically differently depending how they were perceived socially and politically in Jordan. Conclusion. Palestinians emigrated in two large waves from their homeland to Jordan as the result of war. The first took place in 1948, and the second took place in 1967. The study shows that the linguistic behavior of both groups differs. The social and the political situations that each group found itself in determined, to a great extent, the linguistic behavior they adopted.
{"title":"Variation in the Speech of Two Palestinian Immigrant Groups","authors":"Mahmoud El Salman","doi":"10.31470/2309-1797-2021-30-2-199-220","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-2-199-220","url":null,"abstract":"Objectives. This sociolinguistic study aims to take a close look at the differences and similarities in the linguistic behavior of two Palestinian groups and analyze these in light of social and political factors. \u0000Methods. The study adopts the Labovian Paradigm, and face-to-face techniques are used to collect data. \u0000Results. The first group immigrated to Jordan from Palestine as a result of being forced from their homes in 1948. They came seeking refuge in Jordan, and, because they came from Palestine, they were treated as such. When the Arab-Israeli war began nearly two decades later, a new wave of Palestinians migrated to Jordan in 1967. Yet, at this time, their Palestinian village belonged to Jordan, politically, because Jordan had annexed the West Bank in 1950. Thus, the political status of both sets of Palestinians at the beginning of their exodus played a major role in the subsequent development of their linguistic behavior in Jordan. It influenced the kind of variation that occurred in their speech. The first people to arrive were treated as Palestinian refugees, which minimized them from a social perspective. Thus, the study shows that the middle-aged and younger generations of this ethnic group abandoned their dialect, and 98.0% of them adopted the local variant. The individuals of the second set of migrants were treated as Jordanian citizens as they had simply migrated from one part of the country, namely, the West Bank, to another part of it, namely, the East Bank (Jordan). The study found a strong correlation between an individual’s identity and the political status granted by a country. Though the members of both groups are Palestinians, the study shows that all individuals behaved linguistically differently depending how they were perceived socially and politically in Jordan. \u0000Conclusion. Palestinians emigrated in two large waves from their homeland to Jordan as the result of war. The first took place in 1948, and the second took place in 1967. The study shows that the linguistic behavior of both groups differs. The social and the political situations that each group found itself in determined, to a great extent, the linguistic behavior they adopted.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"17 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2021-08-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90289896","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-08-04DOI: 10.31470/2309-1797-2021-30-2-59-84
Natalya V. Dmitryuk, G. Abramova
Introduction. Associative research is widely practiced in the field of sciences related to linguistics as an interdisciplinary approach to the study of the relationship of language with consciousness, psyche, and human culture; the corpus of associative data we have created in the Kazakh language replenishes associative lexicography in the context of broad intercultural comparisons. Materials and methods. The dictionaries of the associative norms of the Kazakh language (Dmitryuk, 1978; Dmitryuk, Moldalieva et al., 2014), prepared on the basis of data of free associative experiments (SAE) with 1000 Kazakh students, contain unique information about the mentality and ethnocultural characteristics of the Kazakh ethnic group in the Soviet and modern period. FAE is a well-known method of employing the associative experiment data, the reliable way to access a person’s linguistic consciousness; statistical processing of the FAE body associative data provided for the analytical comparison of a hierarchical sequence of the Kazakh basic values as a linguistic consciousness core – its central and peripheral zones – in the Soviet and post-Soviet periods. Results. Due to the diachronic and interethnic comparative analysis: such basic Kazakh values as religion beliefs, freedom, sovereignty, state symbols have been subjected to the significant changes; ethnic cultural kernel preferences remained traditionally unchanged, constituting the specific essence of the ethnic national mentality: attitude to motherland, mother, elders, men, gender and age as specific peculiarities in the hierarchy of family relations. Conclusions. The intralingua comparison of the dictionaries’ contents revealed a very stable body of unchanging value priorities, indicating a fairly strong core and a significant vitality degree of Kazakh society. The work contributes to the intercultural associative research, associative lexicography and provides for the development of promising research in Psycholinguistics in Kazakhstan.
{"title":"Associative Dictionaries as an Ethnic Mental Phenomenon: Basic Values in the Core of Ethnic Group Language Consciousness","authors":"Natalya V. Dmitryuk, G. Abramova","doi":"10.31470/2309-1797-2021-30-2-59-84","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-2-59-84","url":null,"abstract":"Introduction. Associative research is widely practiced in the field of sciences related to linguistics as an interdisciplinary approach to the study of the relationship of language with consciousness, psyche, and human culture; the corpus of associative data we have created in the Kazakh language replenishes associative lexicography in the context of broad intercultural comparisons. \u0000Materials and methods. The dictionaries of the associative norms of the Kazakh language (Dmitryuk, 1978; Dmitryuk, Moldalieva et al., 2014), prepared on the basis of data of free associative experiments (SAE) with 1000 Kazakh students, contain unique information about the mentality and ethnocultural characteristics of the Kazakh ethnic group in the Soviet and modern period. \u0000FAE is a well-known method of employing the associative experiment data, the reliable way to access a person’s linguistic consciousness; statistical processing of the FAE body associative data provided for the analytical comparison of a hierarchical sequence of the Kazakh basic values as a linguistic consciousness core – its central and peripheral zones – in the Soviet and post-Soviet periods. \u0000Results. Due to the diachronic and interethnic comparative analysis: such basic Kazakh values as religion beliefs, freedom, sovereignty, state symbols have been subjected to the significant changes; ethnic cultural kernel preferences remained traditionally unchanged, constituting the specific essence of the ethnic national mentality: attitude to motherland, mother, elders, men, gender and age as specific peculiarities in the hierarchy of family relations. \u0000Conclusions. The intralingua comparison of the dictionaries’ contents revealed a very stable body of unchanging value priorities, indicating a fairly strong core and a significant vitality degree of Kazakh society. \u0000The work contributes to the intercultural associative research, associative lexicography and provides for the development of promising research in Psycholinguistics in Kazakhstan.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"219 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2021-08-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79626664","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：