Seen in the framework of the classical reception, this paper discusses the use of the ancient sources by modern poets highlighting some main aspects of the dialogue between past and present. It focuses on the examination of four poems that present an interesting reworking and appropriation of themes drawn from the Homer’s Odyssey: Ezra Pound’s Canto XX (1928) and Yannis Ritsos’ three selected short poems, included in the collection Testimonies 2 (1966), where myth, history and politics interweave. Although they were written by poets engaged in different ideologies these poems have a key element in common: the focus on Odysseus’ companions instead of Odysseus himself, a choice which reveals both their aesthetic and ideological choices. The way myth is used here brings out the association between aesthetics and politics, thus illustrating the views of the two poets on the position and function of literature in society and their critical intervention in the in the current socio-political developments of their time. The consideration of the poems in the context of Pound’s and Ritsos’ work at this stage of their poetic careers suggests an ideological reading of the myth linked το contemporary concerns, and also confirms the importance and lasting impact of the Homeric epics, providing yet another example of the modernists’ reception of the classical tradition. Keywords: classical reception, mythical method, modernist poetry, E. Pound, Y. Ritsos
{"title":"Shedding light on Odysseus’ companions","authors":"Matrona Paleou","doi":"10.14195/2183-1718_81_8","DOIUrl":"https://doi.org/10.14195/2183-1718_81_8","url":null,"abstract":"Seen in the framework of the classical reception, this paper discusses the use of the ancient sources by modern poets highlighting some main aspects of the dialogue between past and present. It focuses on the examination of four poems that present an interesting reworking and appropriation of themes drawn from the Homer’s Odyssey: Ezra Pound’s Canto XX (1928) and Yannis Ritsos’ three selected short poems, included in the collection Testimonies 2 (1966), where myth, history and politics interweave. Although they were written by poets engaged in different ideologies these poems have a key element in common: the focus on Odysseus’ companions instead of Odysseus himself, a choice which reveals both their aesthetic and ideological choices. The way myth is used here brings out the association between aesthetics and politics, thus illustrating the views of the two poets on the position and function of literature in society and their critical intervention in the in the current socio-political developments of their time. The consideration of the poems in the context of Pound’s and Ritsos’ work at this stage of their poetic careers suggests an ideological reading of the myth linked το contemporary concerns, and also confirms the importance and lasting impact of the Homeric epics, providing yet another example of the modernists’ reception of the classical tradition. \u0000Keywords: classical reception, mythical method, modernist poetry, E. Pound, Y. Ritsos","PeriodicalId":40399,"journal":{"name":"Humanitas-Portugal","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43433806","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Al final de su cuarta Catilinaria, Cicerón expone dos formas de sumisión de los pueblos indígenas, una vez conquistados. La primera de ellas supone el sometimiento absoluto y la total disposición a manos del Estado romano, conseguidos a través de la fuerza. La segunda, en cambio, nos muestra un imperio benevolente, en el que la clementia o la lenitas, permiten la aceptación de su poder a cambio de la concesión de algunos beneficia a los indígenas. Veremos que esta forma de conquista no es un únicamente un elogio retórico ni propagandístico de las bondades del imperio, sino una forma basada en la utilitas que permite controlar, con menor esfuerzo y mayor estabilidad, elementos fundamentales para la independencia de los pueblos como son sus iura et leges. Su aplicación práctica la veremos a través de César y su conquista de las Galias, demostrando que esta política no es propia de Cicerón ni de una ideología concreta, la de los optimates, sino un recurso utilizado habitualmente por los magistrados romanos.
{"title":"Utiles esse amicos","authors":"Maria Dolores Dopico Caínzos","doi":"10.14195/2183-1718_81_5","DOIUrl":"https://doi.org/10.14195/2183-1718_81_5","url":null,"abstract":"Al final de su cuarta Catilinaria, Cicerón expone dos formas de sumisión de los pueblos indígenas, una vez conquistados. La primera de ellas supone el sometimiento absoluto y la total disposición a manos del Estado romano, conseguidos a través de la fuerza. La segunda, en cambio, nos muestra un imperio benevolente, en el que la clementia o la lenitas, permiten la aceptación de su poder a cambio de la concesión de algunos beneficia a los indígenas. Veremos que esta forma de conquista no es un únicamente un elogio retórico ni propagandístico de las bondades del imperio, sino una forma basada en la utilitas que permite controlar, con menor esfuerzo y mayor estabilidad, elementos fundamentales para la independencia de los pueblos como son sus iura et leges. Su aplicación práctica la veremos a través de César y su conquista de las Galias, demostrando que esta política no es propia de Cicerón ni de una ideología concreta, la de los optimates, sino un recurso utilizado habitualmente por los magistrados romanos. ","PeriodicalId":40399,"journal":{"name":"Humanitas-Portugal","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42945037","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
In this article, I will address the use of the modal particle (MP) with the subjunctive in the main clauses in the Odyssey. I choose this feature, because this is a usage that is unknown to Attic and even in Ionic this is extremely rare. I first explain how the corpus was obtained, as the forms described as “future indicatives” in the grammars of Classical Greek descend either from the Indo-European desiderative and will be called “future-desideratives” here, or are metrically equivalent to the subjunctive of the sigmatic aorist, and as in the vast majority of cases, the distinction between desiderative and aorist subjunctive cannot be made, these forms are catalogued as “future-subjunctives”. In a second step, I discuss some of the textual issues that could arise in determining whether or not the MP was in fact attested. Thirdly, I outline a working hypothesis, outlining that the MP refers to single and specific action close to hearer and speaker and is only allowed with the epistemic modality (as in Allan’s 2013 framework). Fourthly, I provide the fact and figures and then, I start with the actual analysis. I find that there are no “future-desideratives” with an MP in the Odyssey and that only a very limited number of (future-)subjunctives are used with an MP in the main clause. This is due to the fact that most of these forms have a desiderative, voluntative and/or exhortative meaning, which are all three incompatible with the use of the MP. Besides the passages where the rules seem to be observed, I also discuss those in which the rules seem to have been violated, there are different variants attested or more than one interpretation possible.
{"title":"The use of the modal particle with the subjunctive in the main clauses in the Odyssey.","authors":"Filip De Decker","doi":"10.14195/2183-1718_81_1","DOIUrl":"https://doi.org/10.14195/2183-1718_81_1","url":null,"abstract":"In this article, I will address the use of the modal particle (MP) with the subjunctive in the main clauses in the Odyssey. I choose this feature, because this is a usage that is unknown to Attic and even in Ionic this is extremely rare. I first explain how the corpus was obtained, as the forms described as “future indicatives” in the grammars of Classical Greek descend either from the Indo-European desiderative and will be called “future-desideratives” here, or are metrically equivalent to the subjunctive of the sigmatic aorist, and as in the vast majority of cases, the distinction between desiderative and aorist subjunctive cannot be made, these forms are catalogued as “future-subjunctives”. In a second step, I discuss some of the textual issues that could arise in determining whether or not the MP was in fact attested. Thirdly, I outline a working hypothesis, outlining that the MP refers to single and specific action close to hearer and speaker and is only allowed with the epistemic modality (as in Allan’s 2013 framework). Fourthly, I provide the fact and figures and then, I start with the actual analysis. I find that there are no “future-desideratives” with an MP in the Odyssey and that only a very limited number of (future-)subjunctives are used with an MP in the main clause. This is due to the fact that most of these forms have a desiderative, voluntative and/or exhortative meaning, which are all three incompatible with the use of the MP. Besides the passages where the rules seem to be observed, I also discuss those in which the rules seem to have been violated, there are different variants attested or more than one interpretation possible.","PeriodicalId":40399,"journal":{"name":"Humanitas-Portugal","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135186997","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
El estudio propone revisar la articulación entre miedo y género (gender) en Siete contra Tebas. Para ello,considero necesario observar el contexto emocional integral de la tragedia, que presenta un contrapunto con la emoción contraria (Rét. 2.5, 1382bss.): el coraje. En el proceso dramático, constituido por la puesta en escena de emociones dinámicas (Konstan 2006), observo el contexto en el que surgen y se manifiestan, para reflexionar sobre qué propone el dramaturgo a través del juego con el par antagónico phóbos- thársos. Según el enfoque constructivista, las emociones son producto de las interacciones sociales, que emergen y evolucionan de un contexto particular (Konstan 2011). Dicho enfoque invita a superar el estudio de las relaciones entre hombres y mujeres adoptando una visión mayor, que involucra el estatus cívico de la emoción (Allard-Montlahuc 2018). Analizar contextos, más que estados de ánimo, permite subrayar la fluidez en la forma en que las emociones se distribuyen entre los géneros. Sostengo que no se puede simplificar el antagonismo coro/ rey como una mera oposición de géneros; tampoco como una simple contraposición entre miedo y coraje. En el contexto integral de la obra, el miedo, que aparece inicialmente presentado como una emoción negativa que “daña desde dentro” (vv. 191-194) se propone en la segunda parte como la única salida posible ante la maldición familiar. La exhibición de ambas emociones constituye un recurso dinámico y programático para involucrar y orientar a la audiencia en relación con la acción que se desarrolla, en un proceso que depende de la capacidad única del teatro como espectáculo.
{"title":"Sentir ante otros","authors":"María del Pilar Fernández Deagustini","doi":"10.14195/2183-1718_81_2","DOIUrl":"https://doi.org/10.14195/2183-1718_81_2","url":null,"abstract":"El estudio propone revisar la articulación entre miedo y género (gender) en Siete contra Tebas. Para ello,considero necesario observar el contexto emocional integral de la tragedia, que presenta un contrapunto con la emoción contraria (Rét. 2.5, 1382bss.): el coraje. En el proceso dramático, constituido por la puesta en escena de emociones dinámicas (Konstan 2006), observo el contexto en el que surgen y se manifiestan, para reflexionar sobre qué propone el dramaturgo a través del juego con el par antagónico phóbos- thársos.\u0000Según el enfoque constructivista, las emociones son producto de las interacciones sociales, que emergen y evolucionan de un contexto particular (Konstan 2011). Dicho enfoque invita a superar el estudio de las relaciones entre hombres y mujeres adoptando una visión mayor, que involucra el estatus cívico de la emoción (Allard-Montlahuc 2018). Analizar contextos, más que estados de ánimo, permite subrayar la fluidez en la forma en que las emociones se distribuyen entre los géneros.\u0000Sostengo que no se puede simplificar el antagonismo coro/ rey como una mera oposición de géneros; tampoco como una simple contraposición entre miedo y coraje. En el contexto integral de la obra, el miedo, que aparece inicialmente presentado como una emoción negativa que “daña desde dentro” (vv. 191-194) se propone en la segunda parte como la única salida posible ante la maldición familiar. La exhibición de ambas emociones constituye un recurso dinámico y programático para involucrar y orientar a la audiencia en relación con la acción que se desarrolla, en un proceso que depende de la capacidad única del teatro como espectáculo.","PeriodicalId":40399,"journal":{"name":"Humanitas-Portugal","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48576689","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"DOPICO CAÍNZOS, María Dolores e VILLANUEVA ACUÑA, Manuel (eds.), Aut Opressi Sunt… – La intervención de Roma en las comunidades indígenas, Lugo, Servizo de Publicacións da Deputación de Lugo, 2021, 448 pp. ISBN: 978-84-8192-578-4","authors":"José D'Encarnação","doi":"10.14195/2183-1718_81_9","DOIUrl":"https://doi.org/10.14195/2183-1718_81_9","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":40399,"journal":{"name":"Humanitas-Portugal","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44122015","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Neste artigo, investigamos a relação entre os conceitos de história e cosmos n’Os Lusíadas e na Eneida. Virgílio. Minha metodologia foi revisar parte de bibliografia pertinente e analisar comparativamente passagens dos dois poemas. Foi possível concluir que Camões, emulando Virgílio, constrói a imagem de um Portugal identificado com o cosmos, em que está o principal argumento épico do poema.
{"title":"História e cosmos na Eneida e n’Os Lusíadas","authors":"Miguel Ângelo Andriolo Mangini","doi":"10.14195/2183-1718_81_6","DOIUrl":"https://doi.org/10.14195/2183-1718_81_6","url":null,"abstract":"Neste artigo, investigamos a relação entre os conceitos de história e cosmos n’Os Lusíadas e na Eneida. Virgílio. Minha metodologia foi revisar parte de bibliografia pertinente e analisar comparativamente passagens dos dois poemas. Foi possível concluir que Camões, emulando Virgílio, constrói a imagem de um Portugal identificado com o cosmos, em que está o principal argumento épico do poema.","PeriodicalId":40399,"journal":{"name":"Humanitas-Portugal","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44056247","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Neste artigo apresentamos uma interpretação ao discurso de Fedro do Banquete platônico, um dos menos trabalhados pela tradição interpretativa. Analisamos inserção das três personagens: Alceste, Orfeu e Aquiles, na estrutura do discurso. Alceste uma mulher que morre para que o marido Admeto continue vivo, Orfeu que não tendo coragem de morrer por Eurídice invade o Hades usando artifícios e Aquiles que segue Pátroclo na morte. Compreendemos então o olhar favorável reservado a Aquiles no discurso. Nossa interpretação explora questões relativas à pederastia e marca no texto a diferença entre referências específicas a essa instituição e simples referências a amantes e amados, essas últimas mais amplas. Amplas ao ponto de inserir, como amante, numa fala marcada por referências a contextos em que figuram exclusivamente homens, a personagem Alceste. Fedro apresenta a variável do olhar do parceiro um elemento intensificador do repúdio às coisas repugnantes e da ambição pelas coisas belas, mecanismo característico da relação erótica e fundamental para sua coesão. O ápice da manifestação de Eros seria morrer pelo outro. A posição de eromenos na relação pederástica e o fato de ter morrido quando Pátroclo já estava morto são elementos que diferenciam a narrativa de Aquiles da de Alceste. Apesar de terem morrido por quem amavam, Aquiles, um menino, o fez sem que estivesse sob o olhar do outro. Nossa leitura permite, ao verificar meandros da fala e Fedro, compreender o extraordinário benefício concedido pelos deuses ao eromenos Aquiles neste que é o primeiro dos discursos do Banquete.
{"title":"O menino amou melhor que uma mulher","authors":"Fernanda Israel Pio, Gabriele Cornelli","doi":"10.14195/2183-1718_81_3","DOIUrl":"https://doi.org/10.14195/2183-1718_81_3","url":null,"abstract":"Neste artigo apresentamos uma interpretação ao discurso de Fedro do Banquete platônico, um dos menos trabalhados pela tradição interpretativa. Analisamos inserção das três personagens: Alceste, Orfeu e Aquiles, na estrutura do discurso. Alceste uma mulher que morre para que o marido Admeto continue vivo, Orfeu que não tendo coragem de morrer por Eurídice invade o Hades usando artifícios e Aquiles que segue Pátroclo na morte. Compreendemos então o olhar favorável reservado a Aquiles no discurso. Nossa interpretação explora questões relativas à pederastia e marca no texto a diferença entre referências específicas a essa instituição e simples referências a amantes e amados, essas últimas mais amplas. Amplas ao ponto de inserir, como amante, numa fala marcada por referências a contextos em que figuram exclusivamente homens, a personagem Alceste. Fedro apresenta a variável do olhar do parceiro um elemento intensificador do repúdio às coisas repugnantes e da ambição pelas coisas belas, mecanismo característico da relação erótica e fundamental para sua coesão. O ápice da manifestação de Eros seria morrer pelo outro. A posição de eromenos na relação pederástica e o fato de ter morrido quando Pátroclo já estava morto são elementos que diferenciam a narrativa de Aquiles da de Alceste. Apesar de terem morrido por quem amavam, Aquiles, um menino, o fez sem que estivesse sob o olhar do outro. Nossa leitura permite, ao verificar meandros da fala e Fedro, compreender o extraordinário benefício concedido pelos deuses ao eromenos Aquiles neste que é o primeiro dos discursos do Banquete. ","PeriodicalId":40399,"journal":{"name":"Humanitas-Portugal","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48599024","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-20DOI: 10.32782/humanitas/2022.6.11
Юрій Сербалюк
У статті висвітлені зміни у соціальному захисті військовослужбовців та членів їх сімей з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Метою є аналіз нововведень у вітчизняному законодавстві, які спрямовані на посилення соціального захисту захисників Вітчизни. Зазначено, що дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у новій редакції поширилась на членів добровольчих формувань територіальних громад, що прирівнює їх до ролі українського війська. Зауважено на непослідовність змін до цього Закону, оскільки його соціальні гарантії не поширюються на їх сім’ї. Самі члени добровольчих формувань територіальних громад також не включенні у перелік осіб, загибель (смерть), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності яких дає право на одноразову грошову допомогу. Серед позитивних змін відзначено конкретизацію осіб, які відносяться до членів сім’ї військовослужбовців, утриманців, що мають право на таку одноразову допомогу. Однією з найважливіших соціальних проблем військовослужбовців визначено житлову. Проаналізовані спроби по її вирішенню в останні роки. Як позитивне нововведення відзначені кроки до розв’язання проблеми житлового забезпечення військовослужбовців через запровадження доступного іпотечного кредитування та можливість скористатись ним за допомогою програми «єОселя» у мобільному додатку «Дія». Відзначено, що важливим нововведенням для зменшення фінансового тиску стало встановлення державою мораторію на взаємодію військовослужбовців та членів їх сімей з колекторами, кредиторами, колекторськими компаніями, новими кредиторами за власною ініціативою. Зауважено на недостатню роботу з поінформованості військовослужбовців щодо їх прав у сфері медико-рекреаційних послуг. Зроблено висновок про необхідність поширення соціальних гарантій на членів добровольчих формувань територіальних громад, їх сімей, активізації роботи з поінформованості захисників Вітчизни про свої соціальні права.
{"title":"СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: ЗМІНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"Юрій Сербалюк","doi":"10.32782/humanitas/2022.6.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.6.11","url":null,"abstract":"У статті висвітлені зміни у соціальному захисті військовослужбовців та членів їх сімей з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Метою є аналіз нововведень у вітчизняному законодавстві, які спрямовані на посилення соціального захисту захисників Вітчизни. Зазначено, що дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у новій редакції поширилась на членів добровольчих формувань територіальних громад, що прирівнює їх до ролі українського війська. Зауважено на непослідовність змін до цього Закону, оскільки його соціальні гарантії не поширюються на їх сім’ї. Самі члени добровольчих формувань територіальних громад також не включенні у перелік осіб, загибель (смерть), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності яких дає право на одноразову грошову допомогу. Серед позитивних змін відзначено конкретизацію осіб, які відносяться до членів сім’ї військовослужбовців, утриманців, що мають право на таку одноразову допомогу. Однією з найважливіших соціальних проблем військовослужбовців визначено житлову. Проаналізовані спроби по її вирішенню в останні роки. Як позитивне нововведення відзначені кроки до розв’язання проблеми житлового забезпечення військовослужбовців через запровадження доступного іпотечного кредитування та можливість скористатись ним за допомогою програми «єОселя» у мобільному додатку «Дія». Відзначено, що важливим нововведенням для зменшення фінансового тиску стало встановлення державою мораторію на взаємодію військовослужбовців та членів їх сімей з колекторами, кредиторами, колекторськими компаніями, новими кредиторами за власною ініціативою. Зауважено на недостатню роботу з поінформованості військовослужбовців щодо їх прав у сфері медико-рекреаційних послуг. Зроблено висновок про необхідність поширення соціальних гарантій на членів добровольчих формувань територіальних громад, їх сімей, активізації роботи з поінформованості захисників Вітчизни про свої соціальні права.","PeriodicalId":40399,"journal":{"name":"Humanitas-Portugal","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48449798","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-20DOI: 10.32782/humanitas/2022.6.6
Вікторія Полєхіна, Євген Недошовенко
У статті розкрито роль сім’ї у формуванні активної громадянської позиції молоді. Для цього авторами проаналізовано ряд нормативних документів, які стосуються національно-патріотичного виховання, формування активної громадянської позиції, а також наукові праці, у яких вітчизняними мислителями, філософами, громадянськими діячами, ученими здійснено аналіз досліджуваного поняття. На основі проаналізованих наукових праць обґрунтовано зміст базового поняття дослідження: «активна громадянська позиція» як рухливої, складної структури, що містить переконання, цінності, суспільно-політичні уявлення, які ґрунтуються на соціальному досвіді та проявляються в поведінці. Серед чинників, які впливають на формування громадянської позиції варто виділити політико-правову систему, громадянську культуру в суспільстві, а також соціальне середовище. Розширено уявлення про сім’ю як соціальну систему стійких взаємодій її членів, функціонування якої здатне сприяти формуванню активної громадянської позиці. Доведено, що сім’я є невід’ємним компонентом соціальної структури суспільства, інститутом соціалізації, формою соціальної спільності, в основі формування і розвитку якої лежить взаємодія, взаємовплив, взаєморозуміння, взаємопізнання, взаємоспрямованість тощо та має широкі виховні можливості та значний ресурс у формуванні цілого комплексу особистісних якостей та рис, соціально прийнятих моделей поведінки, світогляду, активної життєвої та громадянської позиції. Обґрунтовано, що середовище сім’ї із найперших днів життя стає основним ґрунтом для опанування правил і норм, формування навичок взаємодії, що може сприяти або перешкоджати розвитку компетентної поведінки особистості загалом і компетентної поведінки громадянина в суспільстві зокрема. Проаналізовано форми та методи формування активної громадянської позиції в середовищі сім’ї.
{"title":"РОЛЬ СІМ’Ї У ФОРМУВАННІ АКТИВНОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ","authors":"Вікторія Полєхіна, Євген Недошовенко","doi":"10.32782/humanitas/2022.6.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.6.6","url":null,"abstract":"У статті розкрито роль сім’ї у формуванні активної громадянської позиції молоді. Для цього авторами проаналізовано ряд нормативних документів, які стосуються національно-патріотичного виховання, формування активної громадянської позиції, а також наукові праці, у яких вітчизняними мислителями, філософами, громадянськими діячами, ученими здійснено аналіз досліджуваного поняття. На основі проаналізованих наукових праць обґрунтовано зміст базового поняття дослідження: «активна громадянська позиція» як рухливої, складної структури, що містить переконання, цінності, суспільно-політичні уявлення, які ґрунтуються на соціальному досвіді та проявляються в поведінці. Серед чинників, які впливають на формування громадянської позиції варто виділити політико-правову систему, громадянську культуру в суспільстві, а також соціальне середовище. Розширено уявлення про сім’ю як соціальну систему стійких взаємодій її членів, функціонування якої здатне сприяти формуванню активної громадянської позиці. Доведено, що сім’я є невід’ємним компонентом соціальної структури суспільства, інститутом соціалізації, формою соціальної спільності, в основі формування і розвитку якої лежить взаємодія, взаємовплив, взаєморозуміння, взаємопізнання, взаємоспрямованість тощо та має широкі виховні можливості та значний ресурс у формуванні цілого комплексу особистісних якостей та рис, соціально прийнятих моделей поведінки, світогляду, активної життєвої та громадянської позиції. Обґрунтовано, що середовище сім’ї із найперших днів життя стає основним ґрунтом для опанування правил і норм, формування навичок взаємодії, що може сприяти або перешкоджати розвитку компетентної поведінки особистості загалом і компетентної поведінки громадянина в суспільстві зокрема. Проаналізовано форми та методи формування активної громадянської позиції в середовищі сім’ї.","PeriodicalId":40399,"journal":{"name":"Humanitas-Portugal","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42045118","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-20DOI: 10.32782/humanitas/2022.6.7
Тетяна Семигіна, Ольга Столярик
Запровадження в Україні воєнного стану зумовило зростання попиту на соціальні послуги. Проте питання працевлаштування соціальних працівників залишається гострим. Робота має на меті визначити співвідношення між попитом та пропозицією на ринку праці у сфері соціальної роботи. Для пошуку було обрано відкриті бази даних: Державної служби зайнятості; Єдина державна електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), Реєстр надавачів соціальних послуг; база «Світ професій», сайт вакансій «Work.ua» тощо. Результати аналізу демонструють, що на ринку праці України спостерігається виразна асиметрія попиту (кількість посад для соціальних працівників та соціальних робітників, оголошення про вакансії) та пропозиції (кількість випускників закладів освіти, кількість безробітних, кількість резюме) на ринку праці у сфері соціальної роботи. У 2022 році закладами вищої освіти (ЗВО) за освітньо-кваліфікаційними рівнями «молодший бакалавр – магістр» випущено 1903 особи, а зараховано – 4055 осіб. Прогноз вказує на те, що впродовж 2023–2027 рр. в Україні буде випущено понад 8500 бакалаврів та магістрів із соціальної роботи. Також у 2022 році 232 особи навчалися у закладах профтехосвіти за освітньої кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник». Відкриті бази даних Державної служби зайнятості та сайтів з пошуку роботи мають невелику кількість пропозицій з працевлаштування за посадами «соціальний працівник», «фахівець соціальної роботи», у той час, як кількість розміщених резюме перевищує попит у відсотковому співвідношенні в декілька раз. Середній рівень заробітної плати, заявлений у оголошеннях, не завжди відповідає реальній ситуації. Наявний попит не здатний задовольнити потреби майбутніх випускників спеціальності, хоча й питання соціальної підтримки населення під час війни є актуальним. Запропоновано кроки щодо зменшення асиметрії на ринку для соціальних працівників, передовсім спрямовані на заклади освіти.
{"title":"АСИМЕТРІЯ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ","authors":"Тетяна Семигіна, Ольга Столярик","doi":"10.32782/humanitas/2022.6.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.6.7","url":null,"abstract":"Запровадження в Україні воєнного стану зумовило зростання попиту на соціальні послуги. Проте питання працевлаштування соціальних працівників залишається гострим. Робота має на меті визначити співвідношення між попитом та пропозицією на ринку праці у сфері соціальної роботи. Для пошуку було обрано відкриті бази даних: Державної служби зайнятості; Єдина державна електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), Реєстр надавачів соціальних послуг; база «Світ професій», сайт вакансій «Work.ua» тощо. Результати аналізу демонструють, що на ринку праці України спостерігається виразна асиметрія попиту (кількість посад для соціальних працівників та соціальних робітників, оголошення про вакансії) та пропозиції (кількість випускників закладів освіти, кількість безробітних, кількість резюме) на ринку праці у сфері соціальної роботи. У 2022 році закладами вищої освіти (ЗВО) за освітньо-кваліфікаційними рівнями «молодший бакалавр – магістр» випущено 1903 особи, а зараховано – 4055 осіб. Прогноз вказує на те, що впродовж 2023–2027 рр. в Україні буде випущено понад 8500 бакалаврів та магістрів із соціальної роботи. Також у 2022 році 232 особи навчалися у закладах профтехосвіти за освітньої кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник». Відкриті бази даних Державної служби зайнятості та сайтів з пошуку роботи мають невелику кількість пропозицій з працевлаштування за посадами «соціальний працівник», «фахівець соціальної роботи», у той час, як кількість розміщених резюме перевищує попит у відсотковому співвідношенні в декілька раз. Середній рівень заробітної плати, заявлений у оголошеннях, не завжди відповідає реальній ситуації. Наявний попит не здатний задовольнити потреби майбутніх випускників спеціальності, хоча й питання соціальної підтримки населення під час війни є актуальним. Запропоновано кроки щодо зменшення асиметрії на ринку для соціальних працівників, передовсім спрямовані на заклади освіти.","PeriodicalId":40399,"journal":{"name":"Humanitas-Portugal","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43510488","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：