Підготовка майбутніх священнослужителів до здійснення пастирськоїопіки в умовах спеціального та інклюзивного навчання
培养未来的神职人员在特殊和全纳教育环境中开展牧灵工作
{"title":"Підготовка майбутніх священнослужителів до здійснення пастирської опіки в умовах спеціального та інклюзивного навчання","authors":"М. О. Супрун","doi":"10.33189/ectu.v103i3.85","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v103i3.85","url":null,"abstract":"Підготовка майбутніх священнослужителів до здійснення пастирськоїопіки в умовах спеціального та інклюзивного навчання","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134182260","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Актуальність проблеми формування навичок соціальної компетентності підлітків зумовлена пошукомоптимальних шляхів підготовки їх до самостійного життя як у загальноосвітній, так і в спеціальній школі.Основною метою сучасної спеціальної загальноосвітньої школи є адаптація та соціалізація здобува-чів освіти з інтелектуальними порушеннями до сучасного життя. Проте суспільство хоч, і враховуєособливості розвитку окресленої категорії дітей для їхнього повноцінного та комфортного роз-вивання (розширення можливостей подальшого навчання та працевлаштування, активне впрова-дження ідей толерантності тощо), але не в змозі знизити існуючий рівень визначених загальнихморальних норм і правил. Тому завданням спеціальної школи є пошук оптимальних шляхів форму-вання в дітей соціальних компетенцій.
{"title":"Сутність поняття «соціальна компетентність» у психолого-педагогічній літературі","authors":"Валерія Ляшенко","doi":"10.33189/ectu.v103i3.77","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v103i3.77","url":null,"abstract":"Актуальність проблеми формування навичок соціальної компетентності підлітків зумовлена пошукомоптимальних шляхів підготовки їх до самостійного життя як у загальноосвітній, так і в спеціальній школі.Основною метою сучасної спеціальної загальноосвітньої школи є адаптація та соціалізація здобува-чів освіти з інтелектуальними порушеннями до сучасного життя. Проте суспільство хоч, і враховуєособливості розвитку окресленої категорії дітей для їхнього повноцінного та комфортного роз-вивання (розширення можливостей подальшого навчання та працевлаштування, активне впрова-дження ідей толерантності тощо), але не в змозі знизити існуючий рівень визначених загальнихморальних норм і правил. Тому завданням спеціальної школи є пошук оптимальних шляхів форму-вання в дітей соціальних компетенцій.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115477597","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Життєвий та науковий шлях Людмили Сергіївни Вавіної До 85-річчя з дня народження
柳德米拉-瓦维娜的生平和科研之路 在她 85 岁生日之际
{"title":"Життєвий та науковий шлях Людмили Сергіївни Вавіної До 85-річчя з дня народження","authors":"Олена Валентинівна Чеботарьова","doi":"10.33189/ectu.v103i3.83","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v103i3.83","url":null,"abstract":"Життєвий та науковий шлях Людмили Сергіївни Вавіної До 85-річчя з дня народження","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130300745","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Актуальність теми обумовлено тим, що одним з основних завдань спеціального (корекційного) на-вчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку є забезпечення успішної інтеграції в сус-пільство. Формування трудової компетентності є необхідною умовою для виконання найважливішоїфункції спеціальної школи – підготовка дітей з порушеннями інтелектуального розвитку до само-стійної праці.У статті розглянуто критерії та показники соціально-трудової адаптації учнів з порушеннями інте-лектуального розвитку; висвітлено теоретичні підходи до визначення поняття «готовність до праці»;виокремлено компоненти трудової компетентності.Ключові слова: порушення інтелектуального розвитку,
{"title":"Трудова компетентність учнів з порушеннями інтелектуального розвитку","authors":"Кароліна Рейда","doi":"10.33189/ectu.v103i3.82","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v103i3.82","url":null,"abstract":"Актуальність теми обумовлено тим, що одним з основних завдань спеціального (корекційного) на-вчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку є забезпечення успішної інтеграції в сус-пільство. Формування трудової компетентності є необхідною умовою для виконання найважливішоїфункції спеціальної школи – підготовка дітей з порушеннями інтелектуального розвитку до само-стійної праці.У статті розглянуто критерії та показники соціально-трудової адаптації учнів з порушеннями інте-лектуального розвитку; висвітлено теоретичні підходи до визначення поняття «готовність до праці»;виокремлено компоненти трудової компетентності.Ключові слова: порушення інтелектуального розвитку,","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"46 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127923428","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Комплексна компенсаційна робота можлива лише за умов проведення якісного логопсиходіагностичного вивчення всіх складових психомовленнєвої діяльності, емоційно-вольових процесів, особистості молодшого школяра, виявлення як первинних порушень, так і можливих наявних вторинних системних наслідків. Особливо показовим при цьому є стан сформованості гнозису, праксису та мовлення, що являють собою нероздільну тріаду, адже складають базис вищих психічних функцій. З метою системного опису праксичних функцій, встановлення закономірностей і систематизації результатів дослідження нами були використані теоретичні (індуктивний і дедуктивний), а також емпіричні лопсиходіагностичні методи. У статті репрезентовані методики логопсиходіагностики: 1) латеральних переваг − на визначення ведучої руки, ноги, ока, вуха; 2) загальної моторики та рівноваги − тандем-ходьба, тест Фога; 3) кінестетичного праксису − пальцевий праксис поз за зоровим і кінестетичним зразком, оральний кінестетичний праксис за зоровим зразком, артикуляційний еферентний праксис; 4) кінетичного праксису – проби «Кулак-ребро-долоня», графічні, на реципрокну координацію, динамічні пальцеві переключення, слухо-моторну координацію, оральний кінетичний праксис, артикуляційний еферентний праксис; 5) просторового праксису – проби Хеда, Денманна, конструктивний праксис; 6) регуляторний праксис – проби на реакцію вибору за руховим і звуковим сигналом. Результати проведеного дослідження вказують на наявність у здобувачів початкової освіти з тяжкими порушеннями мовлення труднощів як у невербальних, так і вербальному видах праксису. Завдяки пластичності дитячого мозку праксичні функції молодших школярів з особливими мовленнєвими потребами, за умов цілеспрямованої комплексної психолого-педагогічної роботи, нормалізуються та забезпечують високий компенсаторний потенціал для удосконалення всієї символічної немовленнєвої діяльності та мовленнєвих функцій.
{"title":"Вивчення праксичних функцій молодших школярів з особливими мовленнєвими потребами","authors":"Юлія Рібцун","doi":"10.33189/ectu.v104i4.88","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v104i4.88","url":null,"abstract":"Комплексна компенсаційна робота можлива лише за умов проведення якісного логопсиходіагностичного вивчення всіх складових психомовленнєвої діяльності, емоційно-вольових процесів, особистості молодшого школяра, виявлення як первинних порушень, так і можливих наявних вторинних системних наслідків. Особливо показовим при цьому є стан сформованості гнозису, праксису та мовлення, що являють собою нероздільну тріаду, адже складають базис вищих психічних функцій. З метою системного опису праксичних функцій, встановлення закономірностей і систематизації результатів дослідження нами були використані теоретичні (індуктивний і дедуктивний), а також емпіричні лопсиходіагностичні методи. \u0000У статті репрезентовані методики логопсиходіагностики: 1) латеральних переваг − на визначення ведучої руки, ноги, ока, вуха; 2) загальної моторики та рівноваги − тандем-ходьба, тест Фога; 3) кінестетичного праксису − пальцевий праксис поз за зоровим і кінестетичним зразком, оральний кінестетичний праксис за зоровим зразком, артикуляційний еферентний праксис; 4) кінетичного праксису – проби «Кулак-ребро-долоня», графічні, на реципрокну координацію, динамічні пальцеві переключення, слухо-моторну координацію, оральний кінетичний праксис, артикуляційний еферентний праксис; 5) просторового праксису – проби Хеда, Денманна, конструктивний праксис; 6) регуляторний праксис – проби на реакцію вибору за руховим і звуковим сигналом. \u0000Результати проведеного дослідження вказують на наявність у здобувачів початкової освіти з тяжкими порушеннями мовлення труднощів як у невербальних, так і вербальному видах праксису. Завдяки пластичності дитячого мозку праксичні функції молодших школярів з особливими мовленнєвими потребами, за умов цілеспрямованої комплексної психолого-педагогічної роботи, нормалізуються та забезпечують високий компенсаторний потенціал для удосконалення всієї символічної немовленнєвої діяльності та мовленнєвих функцій.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130823231","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття присвячена одній з найбільш актуальних проблем соціалізації дітей з особливими освітнімипотребами в умовах сучасних соціально-економічних змін у суспільстві. У статті аналізуються по-няття «соціалізація», окреслюються її етапи, одним з яких є «соціальна адаптація», розкриваютьсяособливості соціальної адаптації дошкільника, види адаптації, «соціальна компетентність», висвіт-люються чинники впливу на її формування. Доведено, що дитина з інтелектуальними порушеннямирозвивається за умов засвоєння нею суспільного досвіду. Це стає можливим завдяки оволодіннюзасобами набуття такого досвіду. Проаналізовано етапи навчання способів засвоєння соціальногодосвіду. Зокрема, до них належать: спільні дії дорослого та дитини, використання жестів, насліду-вання дій дорослого, метод «спроб і помилок», дії за зразком, дії за словесною інструкцією, що єважливим завданням корекційно-розвивальної роботи з дітьми з інтелектуальними порушення-ми. Зазначається, що засвоєння нової соціальної ролі, входження в нову соціальну ситуацію можемати величезне значення для розвитку особистості дитини й подальшого покращення навичок со-ціальної взаємодії. Окреслено важливість використання соціальних історій, які допомагають ди-тині зрозуміти соціальні ситуації, формують при цьому соціальні навички та здатність визначатиправильну адекватну поведінку. Представлено набір карток «Соціальні історії» (2020 р.), як інстру-мент соціальногонавчання, який можуть використовувати як педагоги, психологи, так і батьки длянавчання дітей. Представлений набір карток «Соціальні історії» репрезентує один із ефективнихприйомів, що застосовуються в практиці роботи з дітьми, у тому числі й з дітьми з інтелектуаль-ними порушеннями, з метою розвитку в них навичок соціальної взаємодії, комунікації, засвоєннясоціальних норм і правил поведінки. Автором представлено алгоритмічні кроки та практичні реко-мендації щодо використання набору карток «Соціальні історії». Акцентується увага на перспективіподальшого дослідження з окресленої проблематики.Ключові слова: діти з порушеннями інтелектуального
{"title":"Соціальні історії як засіб соціалізації дітей з інтелектуальними порушеннями","authors":"Ганна Блеч","doi":"10.33189/ectu.v103i3.78","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v103i3.78","url":null,"abstract":"Стаття присвячена одній з найбільш актуальних проблем соціалізації дітей з особливими освітнімипотребами в умовах сучасних соціально-економічних змін у суспільстві. У статті аналізуються по-няття «соціалізація», окреслюються її етапи, одним з яких є «соціальна адаптація», розкриваютьсяособливості соціальної адаптації дошкільника, види адаптації, «соціальна компетентність», висвіт-люються чинники впливу на її формування. Доведено, що дитина з інтелектуальними порушеннямирозвивається за умов засвоєння нею суспільного досвіду. Це стає можливим завдяки оволодіннюзасобами набуття такого досвіду. Проаналізовано етапи навчання способів засвоєння соціальногодосвіду. Зокрема, до них належать: спільні дії дорослого та дитини, використання жестів, насліду-вання дій дорослого, метод «спроб і помилок», дії за зразком, дії за словесною інструкцією, що єважливим завданням корекційно-розвивальної роботи з дітьми з інтелектуальними порушення-ми. Зазначається, що засвоєння нової соціальної ролі, входження в нову соціальну ситуацію можемати величезне значення для розвитку особистості дитини й подальшого покращення навичок со-ціальної взаємодії. Окреслено важливість використання соціальних історій, які допомагають ди-тині зрозуміти соціальні ситуації, формують при цьому соціальні навички та здатність визначатиправильну адекватну поведінку. Представлено набір карток «Соціальні історії» (2020 р.), як інстру-мент соціальногонавчання, який можуть використовувати як педагоги, психологи, так і батьки длянавчання дітей. Представлений набір карток «Соціальні історії» репрезентує один із ефективнихприйомів, що застосовуються в практиці роботи з дітьми, у тому числі й з дітьми з інтелектуаль-ними порушеннями, з метою розвитку в них навичок соціальної взаємодії, комунікації, засвоєннясоціальних норм і правил поведінки. Автором представлено алгоритмічні кроки та практичні реко-мендації щодо використання набору карток «Соціальні історії». Акцентується увага на перспективіподальшого дослідження з окресленої проблематики.Ключові слова: діти з порушеннями інтелектуального","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116980002","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета статті – аналіз актуальних підходів до проблеми слухомовленнєвого розвитку дітей з кохлеарними імплантами (КІ), визначення напрямів впливу та умов ефективності його реалізації. Використаними методами дослідження є аналіз літературних джерел, вивчення та узагальненняпрактичного досвіду. Аналіз літературних джерел засвідчив різноплановість предметного поля дослідження. Врахування основних особливостей методу кохлеарної імплантації дало змогу нам розглядати її як багаторівневу, міждисциплінарну систему заходів, спрямовану на відновлення слухової функції в осіб із важкою втратою слуху. Визначено критерії ефективності методу з педагогічних позицій, здійснено аналіз сучасних нейропсихологічних розвідок, який засвідчив, що сензитивність раннього періоду для слухомовленнєвого розвитку зумовлена особливостями онтогенезу пластичності нервової системи, тому слухопротезування кохлеарними імплантами в цей період є найбільш ефективним. Доцільність врахування потреб дітей з КІ в контексті особистісно орієнтованої парадигми в дослідженні розглядається як підстава для відмови від уніфікації змісту корекційно-розвивального впливу, врахування етапів слухомовленнєвого розвитку. У статті описана реалізація корекційно-розвивального впливу на макро- (державні програми скринінгу слуху новонароджених та раннього втручання, міждисциплінарний супровід, функціонування закладів, підготовка фахівців, які надають допомогу дітям та їх сім’ям) та мікрорівні (батьки, родичі, колектив закладу освіти, знайомі люди, з якими регулярно або час від часу спілкується дитина), зазначені завдання, які вирішуються на кожному з них. Охарактеризовано партнерську модель взаємодії фахівців та батьків дитини з кохлеарним імплантом та визначено її зміст. Дотримання принципів раннього втручання, особистісної орієнтованості, безперервності, багаторівневості, комплексності, міждисциплінарності, доступності послуг, на нашу думку, сприятиме оптимізації слухомовленнєвого розвитку дітей з кохлеарними імплантами та може бути покладено в основу розроблення технології корекційно-розвивального впливу.
{"title":"Особливості слухомовленнєвого розвитку дітей з кохлеарними імплантами","authors":"Валентина Жук","doi":"10.33189/ectu.v103i3.75","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v103i3.75","url":null,"abstract":"Мета статті – аналіз актуальних підходів до проблеми слухомовленнєвого розвитку дітей з кохлеарними імплантами (КІ), визначення напрямів впливу та умов ефективності його реалізації. Використаними методами дослідження є аналіз літературних джерел, вивчення та узагальненняпрактичного досвіду. Аналіз літературних джерел засвідчив різноплановість предметного поля дослідження. Врахування основних особливостей методу кохлеарної імплантації дало змогу нам розглядати її як багаторівневу, міждисциплінарну систему заходів, спрямовану на відновлення слухової функції в осіб із важкою втратою слуху. Визначено критерії ефективності методу з педагогічних позицій, здійснено аналіз сучасних нейропсихологічних розвідок, який засвідчив, що сензитивність раннього періоду для слухомовленнєвого розвитку зумовлена особливостями онтогенезу пластичності нервової системи, тому слухопротезування кохлеарними імплантами в цей період є найбільш ефективним. Доцільність врахування потреб дітей з КІ в контексті особистісно орієнтованої парадигми в дослідженні розглядається як підстава для відмови від уніфікації змісту корекційно-розвивального впливу, врахування етапів слухомовленнєвого розвитку. У статті описана реалізація корекційно-розвивального впливу на макро- (державні програми скринінгу слуху новонароджених та раннього втручання, міждисциплінарний супровід, функціонування закладів, підготовка фахівців, які надають допомогу дітям та їх сім’ям) та мікрорівні (батьки, родичі, колектив закладу освіти, знайомі люди, з якими регулярно або час від часу спілкується дитина), зазначені завдання, які вирішуються на кожному з них. Охарактеризовано партнерську модель взаємодії фахівців та батьків дитини з кохлеарним імплантом та визначено її зміст. Дотримання принципів раннього втручання, особистісної орієнтованості, безперервності, багаторівневості, комплексності, міждисциплінарності, доступності послуг, на нашу думку, сприятиме оптимізації слухомовленнєвого розвитку дітей з кохлеарними імплантами та може бути покладено в основу розроблення технології корекційно-розвивального впливу.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"49 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131358623","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглянуто проблему оцінювання учнів із порушеннями когнітивного розвитку (ПКР) вумовах компетентнісного підходу, основні принципи якого окреслено в концепції Нової українськоїшколи. Описано ключові критерії навчальних досягнень школярів із ПКР. Метою статті є розкриттяпитання психологічної готовності учнів з порушеннями когнітивного розвитку до навчання в школіта основні критерії їх навчальних досягнень в умовах компетентнісного підходу. Для досягненняпоставленої мети та розкриття тематики були використані методи пошуку, аналізу, систематизаціїй узагальнення досліджуваного матеріалу.До основних принципів компетентнісного підходу в освіті дітей з особливими потребами, визна-чених у концепції Нової української школи, відносяться наступні: освіта для життя, успішна соці-алізація в суспільстві та особистісному розвитку на основі засвоєння учнями соціально значущихумінь (компетенцій); оцінювання для надання можливостей учневі самостійно планувати свої освіт-ні результати й удосконалювати їх у процесі самооцінювання; різні форми організації діяльностіучнів на основі власної мотивації та відповідальності за результат; матрична система управління,делегування повноважень, залучення батьків, учнів і людей із зовнішнього оточення до управлінняосвітою та оцінювання діяльності тощо.Визначено, що оцінювання навчальних досягнень учнів має базуватися на оцінці компонентів на-вчальної діяльності: змістовому, операційно-організаційному, емоційно-мотиваційному і, відповід-но, передбачати оцінювання в межах можливостей засвоєння учнями програмового матеріалу, зу-мовлених особливостями їх психічного розвитку та оцінювання якісних характеристик навчальнихдосягнень тощо. Обґрунтовано основні показники оцінювання соціально-емоційного, когнітивного,фізичного розвитку та складових розвитку мовлення (читання, письмо, усне мовлення) учнів зкогнітивними порушеннями. Описано структуру психолого-педагогічної характеристики школярівз ПКР та наведено приклад її оформлення.
{"title":"Основні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з когнітивними порушеннями в умовах компетентнісного підходу","authors":"Ксенія Бужинецька","doi":"10.33189/ectu.v103i3.80","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v103i3.80","url":null,"abstract":"У статті розглянуто проблему оцінювання учнів із порушеннями когнітивного розвитку (ПКР) вумовах компетентнісного підходу, основні принципи якого окреслено в концепції Нової українськоїшколи. Описано ключові критерії навчальних досягнень школярів із ПКР. Метою статті є розкриттяпитання психологічної готовності учнів з порушеннями когнітивного розвитку до навчання в школіта основні критерії їх навчальних досягнень в умовах компетентнісного підходу. Для досягненняпоставленої мети та розкриття тематики були використані методи пошуку, аналізу, систематизаціїй узагальнення досліджуваного матеріалу.До основних принципів компетентнісного підходу в освіті дітей з особливими потребами, визна-чених у концепції Нової української школи, відносяться наступні: освіта для життя, успішна соці-алізація в суспільстві та особистісному розвитку на основі засвоєння учнями соціально значущихумінь (компетенцій); оцінювання для надання можливостей учневі самостійно планувати свої освіт-ні результати й удосконалювати їх у процесі самооцінювання; різні форми організації діяльностіучнів на основі власної мотивації та відповідальності за результат; матрична система управління,делегування повноважень, залучення батьків, учнів і людей із зовнішнього оточення до управлінняосвітою та оцінювання діяльності тощо.Визначено, що оцінювання навчальних досягнень учнів має базуватися на оцінці компонентів на-вчальної діяльності: змістовому, операційно-організаційному, емоційно-мотиваційному і, відповід-но, передбачати оцінювання в межах можливостей засвоєння учнями програмового матеріалу, зу-мовлених особливостями їх психічного розвитку та оцінювання якісних характеристик навчальнихдосягнень тощо. Обґрунтовано основні показники оцінювання соціально-емоційного, когнітивного,фізичного розвитку та складових розвитку мовлення (читання, письмо, усне мовлення) учнів зкогнітивними порушеннями. Описано структуру психолого-педагогічної характеристики школярівз ПКР та наведено приклад її оформлення.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"48 6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122651891","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглядаються питання процесу пізнання навколишнього світу дошкільниками з порушен-ням зору, допомоги в оволодінні прийомами та способами сприймання явищ природи й предметноїдіяльності. Особлива увага приділена розвитку пізнавальних процесів дітей дошкільного віку: до-тиковому сприйманню, наочно-логічному мисленню, предметно-практичній діяльності.Розумовий розвиток є важливою складовою розвитку особистості дошкільника, зокрема його піз-навальної сфери, предметно-практичної діяльності. Одним із важливих напрямів у розвитку пізна-вальної діяльності дошкільників є створення умов, що забезпечують повноцінний розумовий роз-виток дітей, пов’язаний із формуванням стійких пізнавальних інтересів, умінь і навичок розумовоїдіяльності, якостей мислення, творчої ініціативи.Метою статті є розгляд питання ефективного формування активного дотикового сприймання в ді-тей з глибокими порушенням зору, пізнання властивостей навколишніх предметів і формуванняуявлень про довкілля в процесі виховання дошкільників з порушенням зору.У процесі формування дотикового сприймання оточуючих предметів ми використовували спеці-альну організацію навчального процесу, необхідною умовою якого був розвиток наочно-логічногомислення дошкільника з порушеннями зору, його повноцінна взаємодія зі світом реальних речей,у процесі якої він використовує і перетворює їх на основі вироблених способів дій, з урахуваннямзакономірностей та особливостей сприймання, розвитку своїх пізнавальних можливостей.Результатом роботи з формування предметної діяльності дошкільників з порушеннями зору є форму-вання в них повноцінних уявлень про навколишній світ, оточуючі предмети, орієнтування в просторі,розвиток мислення та пізнавальної діяльності. Отже, формування предметної діяльності дошкільни-ків з порушенням зору – тривалий процес, що не завершується до початку шкільного навчання. По-ряд із формуванням прийомів дотикового обстеження предметів також є необхідність у формуванніпросторового орієнтування, розвитку дрібної моторики. Усе це в сукупності призводить до збагаченнячуттєвого досвіду дитини з порушенням зору, успішного формування предметних дій.
{"title":"Формування предметної діяльності дошкільників з порушеннями зору","authors":"О.М. Легкий, Світлана Кондратенко","doi":"10.33189/ectu.v103i3.81","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v103i3.81","url":null,"abstract":"У статті розглядаються питання процесу пізнання навколишнього світу дошкільниками з порушен-ням зору, допомоги в оволодінні прийомами та способами сприймання явищ природи й предметноїдіяльності. Особлива увага приділена розвитку пізнавальних процесів дітей дошкільного віку: до-тиковому сприйманню, наочно-логічному мисленню, предметно-практичній діяльності.Розумовий розвиток є важливою складовою розвитку особистості дошкільника, зокрема його піз-навальної сфери, предметно-практичної діяльності. Одним із важливих напрямів у розвитку пізна-вальної діяльності дошкільників є створення умов, що забезпечують повноцінний розумовий роз-виток дітей, пов’язаний із формуванням стійких пізнавальних інтересів, умінь і навичок розумовоїдіяльності, якостей мислення, творчої ініціативи.Метою статті є розгляд питання ефективного формування активного дотикового сприймання в ді-тей з глибокими порушенням зору, пізнання властивостей навколишніх предметів і формуванняуявлень про довкілля в процесі виховання дошкільників з порушенням зору.У процесі формування дотикового сприймання оточуючих предметів ми використовували спеці-альну організацію навчального процесу, необхідною умовою якого був розвиток наочно-логічногомислення дошкільника з порушеннями зору, його повноцінна взаємодія зі світом реальних речей,у процесі якої він використовує і перетворює їх на основі вироблених способів дій, з урахуваннямзакономірностей та особливостей сприймання, розвитку своїх пізнавальних можливостей.Результатом роботи з формування предметної діяльності дошкільників з порушеннями зору є форму-вання в них повноцінних уявлень про навколишній світ, оточуючі предмети, орієнтування в просторі,розвиток мислення та пізнавальної діяльності. Отже, формування предметної діяльності дошкільни-ків з порушенням зору – тривалий процес, що не завершується до початку шкільного навчання. По-ряд із формуванням прийомів дотикового обстеження предметів також є необхідність у формуванніпросторового орієнтування, розвитку дрібної моторики. Усе це в сукупності призводить до збагаченнячуттєвого досвіду дитини з порушенням зору, успішного формування предметних дій.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":" 10","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120832350","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття висвітлює використання корекційно-оздоровчих вправ у роботі з дітьми з порушеннями ін-телектуального розвитку. Проаналізовано наукові дослідження, де викладено основні теоретичніположення щодо цієї категорії дітей. Розглядаються корекційні та оздоровчі методи та програмидля дітей з порушеннями інтелектуального розвитку та констатується відсутність спеціалізованихпрограм із комплексним використанням оздоровчих та корекційних засобів, включаючи засобиоздоровчої аеробіки. Проведено аналіз оздоровчих видів аеробіки та виділено основні види, які до-зволять досягти підвищення рівня фізичної підготовленості дітей з порушеннями інтелектуальногорозвитку.Висновки статті вказують на необхідність індивідуального підходу до дітей з порушеннями інтелек-туального розвитку, оскільки діти цієї категорії часто не являють собою єдину кваліфікаційну групуз точки зору фізичної підготовленості.Ключові слова: діти з порушеннями інтелектуального
{"title":"Використання корекційно-оздоровчих вправ у роботі з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку","authors":"O. Horbatiuk","doi":"10.33189/ectu.v102i2.74","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v102i2.74","url":null,"abstract":"Стаття висвітлює використання корекційно-оздоровчих вправ у роботі з дітьми з порушеннями ін-телектуального розвитку. Проаналізовано наукові дослідження, де викладено основні теоретичніположення щодо цієї категорії дітей. Розглядаються корекційні та оздоровчі методи та програмидля дітей з порушеннями інтелектуального розвитку та констатується відсутність спеціалізованихпрограм із комплексним використанням оздоровчих та корекційних засобів, включаючи засобиоздоровчої аеробіки. Проведено аналіз оздоровчих видів аеробіки та виділено основні види, які до-зволять досягти підвищення рівня фізичної підготовленості дітей з порушеннями інтелектуальногорозвитку.Висновки статті вказують на необхідність індивідуального підходу до дітей з порушеннями інтелек-туального розвитку, оскільки діти цієї категорії часто не являють собою єдину кваліфікаційну групуз точки зору фізичної підготовленості.Ключові слова: діти з порушеннями інтелектуального","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"220 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124352884","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：