У статті розглянуто питання особливостей мовленнєвого розвитку дітей зі зниженим слухом. За-значено актуальність вивчення окресленої проблеми. Представлено теоретичний аналіз сучасноїнауково-методичної літератури з даного напряму та констатовано недостатню розробленість про-блеми на сучасному етапі розвитку освіти дітей з особливими потребами, подано перелік чинників,що впливають на розвиток мовлення дітей зазначеної нозологічної групи та перелічено особливос-ті мовлення дітей зі зниженим слухом.У висновках статті наголошено на важливості вдосконалення процесу розвитку мовлення дітейзі зниженим слухом шляхом проведення регулярних корекційних занять з опорою на збереженийслух, дотримання природних умов спілкування, організація постійного спілкування з одноліткамита дорослими зі збереженим слухом.
{"title":"Особливості мовленнєвого розвитку дітей зі зниженим слухом","authors":"Oleh Kolomiichenko, Kateryna Zhdanova","doi":"10.33189/ectu.v102i2.72","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v102i2.72","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання особливостей мовленнєвого розвитку дітей зі зниженим слухом. За-значено актуальність вивчення окресленої проблеми. Представлено теоретичний аналіз сучасноїнауково-методичної літератури з даного напряму та констатовано недостатню розробленість про-блеми на сучасному етапі розвитку освіти дітей з особливими потребами, подано перелік чинників,що впливають на розвиток мовлення дітей зазначеної нозологічної групи та перелічено особливос-ті мовлення дітей зі зниженим слухом.У висновках статті наголошено на важливості вдосконалення процесу розвитку мовлення дітейзі зниженим слухом шляхом проведення регулярних корекційних занять з опорою на збереженийслух, дотримання природних умов спілкування, організація постійного спілкування з одноліткамита дорослими зі збереженим слухом.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122311290","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В Україні щорічно збільшується кількість дітей з порушеннями розвитку сенсорних систем, значнучастину з яких складають діти з порушеннями слуху. У роботах багатьох учених відзначається нега-тивний вплив порушення слуху на опорно-руховий апарат дітей – стан постави та опорно-ресорнихвластивостей стопи. У статті представлено авторську технологію для втілення її в процес адаптив-ного фізичного виховання. Розроблена технологія спирається на фундаментальні положення теоріїта методики адаптивного фізичного виховання з наступними завданнями: загальними, а саме –освітніми, оздоровчими, мовленнєвими, компенсаторними, виховними; та спеціальними.Ефективність запропонованої технології оцінювали у молодших школярів 7 років із порушеннямислуху. Встановлено позитивний вплив засобів і методів авторської технології на стан постави і фор-мування опорно-ресорних властивостей стопи дітей з порушеннями слуху. Доведено збільшення часуутримання статичної рівноваги тіла, поліпшення кінематичної структури ходьби, позитивні зміни ча-сових характеристик ходьби. Проведені дослідження свідчать про високу ефективність розробленоїтехнології формування статодинамічної постави дітей молодшого шкільного віку з порушеннями слу-ху, що дає всі підстави рекомендувати її для використання в процесі адаптивного фізичного вихован-ня у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для дітей з порушенням слуху.
{"title":"Використання інноваційних технологій в адаптивному фізичному вихованні в умовах спеціальної школи-інтернату для дітей з порушеннями слуху","authors":"S. Afanasiev, Iryna Rodymenko, Kyrylo Burdayev","doi":"10.33189/ectu.v102i2.70","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v102i2.70","url":null,"abstract":"В Україні щорічно збільшується кількість дітей з порушеннями розвитку сенсорних систем, значнучастину з яких складають діти з порушеннями слуху. У роботах багатьох учених відзначається нега-тивний вплив порушення слуху на опорно-руховий апарат дітей – стан постави та опорно-ресорнихвластивостей стопи. У статті представлено авторську технологію для втілення її в процес адаптив-ного фізичного виховання. Розроблена технологія спирається на фундаментальні положення теоріїта методики адаптивного фізичного виховання з наступними завданнями: загальними, а саме –освітніми, оздоровчими, мовленнєвими, компенсаторними, виховними; та спеціальними.Ефективність запропонованої технології оцінювали у молодших школярів 7 років із порушеннямислуху. Встановлено позитивний вплив засобів і методів авторської технології на стан постави і фор-мування опорно-ресорних властивостей стопи дітей з порушеннями слуху. Доведено збільшення часуутримання статичної рівноваги тіла, поліпшення кінематичної структури ходьби, позитивні зміни ча-сових характеристик ходьби. Проведені дослідження свідчать про високу ефективність розробленоїтехнології формування статодинамічної постави дітей молодшого шкільного віку з порушеннями слу-ху, що дає всі підстави рекомендувати її для використання в процесі адаптивного фізичного вихован-ня у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для дітей з порушенням слуху.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"63 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131402288","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розкривається актуальність проблеми організації дистанційного навчання учнів з порушен-нями інтелектуального розвитку в умовах запровадження карантину внаслідок пандемії COVID-19.Представлено аналіз літературних джерел, нормативних документів та сучасних вітчизняних до-сліджень щодо проблем організації дистанційного навчання учнів з особливими освітніми потре-бами та перспектив їх вирішення. Охарактеризовано проблеми організації, навчально-методичногозабезпечення дистанційного навчання, необхідність створення системи навчальних ресурсів дляучнів; наявність певних психофізичних обмежень у дітей зі складними порушеннями розвитку.Окреслено важливість інформаційно-комунікаційних технологій для дистанційного навчання учнівз особливими освітніми потребами: можливість подолання просторових та часових обмежень, роз-ширення меж навчання та супроводу, можливість навчання в індивідуальному темпі; участь дітей узаходах різного формату тощо. Репрезентовано актуальний навчально-методичний посібник «По-радник батькам: практичні рекомендації під час дистанційного навчання дітей з інтелектуальнимипорушеннями» (2020 р.), який висвітлює питання організації, забезпечення методичного супроводуонлайн навчання дітей в домашніх умовах; пропонує покрокові інструкції та пам’ятки щодо адап-тації та подачі навчального матеріалу, важливі корекційні прийоми, дотримання яких сприятимепідвищенню ефективності освітнього процесу учнів з порушеннями інтелектуального розвитку.Особлива увага приділяється необхідним психолого-педагогічним умовам та правилам організаціїдистанційного навчання: психологічному налаштуванню учнів до нового розпорядку дня, макси-мальному урахуванню індивідуальних психофізичних можливостей дітей, вирішенню технічнихпитань щодо забезпечення навчання в домашньому освітньому просторі, використанню різнихспособів передачі інформації та ін. Автором представлено алгоритмічні кроки та практичні реко-мендації щодо організації дистанційного навчання учнів з порушеннями інтелектуального розвиткуна початковому етапі його реалізації. Акцентується увага на перспективі подальшого дослідженняз окресленої проблематики.
{"title":"Дистанційне навчання учнів з порушеннями інтелектуального розвитку: реалії та перспективи","authors":"Olena Chebotaryova","doi":"10.33189/ectu.v102i2.68","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v102i2.68","url":null,"abstract":"У статті розкривається актуальність проблеми організації дистанційного навчання учнів з порушен-нями інтелектуального розвитку в умовах запровадження карантину внаслідок пандемії COVID-19.Представлено аналіз літературних джерел, нормативних документів та сучасних вітчизняних до-сліджень щодо проблем організації дистанційного навчання учнів з особливими освітніми потре-бами та перспектив їх вирішення. Охарактеризовано проблеми організації, навчально-методичногозабезпечення дистанційного навчання, необхідність створення системи навчальних ресурсів дляучнів; наявність певних психофізичних обмежень у дітей зі складними порушеннями розвитку.Окреслено важливість інформаційно-комунікаційних технологій для дистанційного навчання учнівз особливими освітніми потребами: можливість подолання просторових та часових обмежень, роз-ширення меж навчання та супроводу, можливість навчання в індивідуальному темпі; участь дітей узаходах різного формату тощо. Репрезентовано актуальний навчально-методичний посібник «По-радник батькам: практичні рекомендації під час дистанційного навчання дітей з інтелектуальнимипорушеннями» (2020 р.), який висвітлює питання організації, забезпечення методичного супроводуонлайн навчання дітей в домашніх умовах; пропонує покрокові інструкції та пам’ятки щодо адап-тації та подачі навчального матеріалу, важливі корекційні прийоми, дотримання яких сприятимепідвищенню ефективності освітнього процесу учнів з порушеннями інтелектуального розвитку.Особлива увага приділяється необхідним психолого-педагогічним умовам та правилам організаціїдистанційного навчання: психологічному налаштуванню учнів до нового розпорядку дня, макси-мальному урахуванню індивідуальних психофізичних можливостей дітей, вирішенню технічнихпитань щодо забезпечення навчання в домашньому освітньому просторі, використанню різнихспособів передачі інформації та ін. Автором представлено алгоритмічні кроки та практичні реко-мендації щодо організації дистанційного навчання учнів з порушеннями інтелектуального розвиткуна початковому етапі його реалізації. Акцентується увага на перспективі подальшого дослідженняз окресленої проблематики.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132752111","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Логопсиходіагностика, як і будь-яка інша наука, потребує таксономії методів, тобто класифікаціїіснуючих складно організованих ієрархічних внутрішньодіагностичних систем. Саме тому метоюстатті є викладення класифікації та аналіз основних методів, які використовуються у логопсиході-агностиці. Висвітлення матеріалу статті пов’язане з теоретичним рівнем наукового пізнання з пер-спективою використання на емпіричному рівні з метою відбору необхідного логопсиходіагностич-ного інструментарію згідно зі встановленими факторними зв’язками, відповідно до простеженоївнутрішньої структури дослідження, виявлених закономірностями розвитку цілісної мовленнєвоїсистеми та її окремих явищ у взаємообумовленості. Нами на теоретичному рівні дослідження ви-користані наукові методи абстрагування, аналізу та синтезу, аксіоматичний метод та уявне моде-лювання. Методами логопсиходіагностики є ті засоби та способи, за допомогою яких точно фік-суються (наявність/відсутність) і визначаються (характер, структура, механізми) певні психологічніфактори у дітей різних вікових груп із розладами мовлення.Теоретико-методологічний аналіз і методична інтерпретація основних проблем логопсиходіагнос-тики дозволяють узагальнити систему психолого-педагогічної допомоги дітям із тяжкими пору-шеннями мовлення. У логопсиходіагностиці виокремлюють основні та додаткові методи, аналогічнізагальній психодіагностиці, проте спрямовані саме на вивчення осіб з порушеннями психомов-леннєвого розвитку. Доцільний добір відповідних логопсиходіагностичних методів, використанняособистісно зорієнтованої моделі спілкування експериментатора та дитини, компетентна інтерпре-тація отриманих діагностичних даних дають змогу ефективно спланувати навчально-виховну такорекційно-розвивальну роботу, створити позитивний мікроклімат, необхідне освітнє середовище,намітити загальноосвітні та корекційні завдання, використовувати сучасні методики і технологіїрозвивального навчання, організувати індивідуальну та підгрупову роботу з дітьми, визначити ча-сове навантаження на кожну дитину.
{"title":"До питання таксономії логопсиходіагностичних методів","authors":"Julia Rybtsun","doi":"10.33189/ectu.v102i2.69","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v102i2.69","url":null,"abstract":"Логопсиходіагностика, як і будь-яка інша наука, потребує таксономії методів, тобто класифікаціїіснуючих складно організованих ієрархічних внутрішньодіагностичних систем. Саме тому метоюстатті є викладення класифікації та аналіз основних методів, які використовуються у логопсиході-агностиці. Висвітлення матеріалу статті пов’язане з теоретичним рівнем наукового пізнання з пер-спективою використання на емпіричному рівні з метою відбору необхідного логопсиходіагностич-ного інструментарію згідно зі встановленими факторними зв’язками, відповідно до простеженоївнутрішньої структури дослідження, виявлених закономірностями розвитку цілісної мовленнєвоїсистеми та її окремих явищ у взаємообумовленості. Нами на теоретичному рівні дослідження ви-користані наукові методи абстрагування, аналізу та синтезу, аксіоматичний метод та уявне моде-лювання. Методами логопсиходіагностики є ті засоби та способи, за допомогою яких точно фік-суються (наявність/відсутність) і визначаються (характер, структура, механізми) певні психологічніфактори у дітей різних вікових груп із розладами мовлення.Теоретико-методологічний аналіз і методична інтерпретація основних проблем логопсиходіагнос-тики дозволяють узагальнити систему психолого-педагогічної допомоги дітям із тяжкими пору-шеннями мовлення. У логопсиходіагностиці виокремлюють основні та додаткові методи, аналогічнізагальній психодіагностиці, проте спрямовані саме на вивчення осіб з порушеннями психомов-леннєвого розвитку. Доцільний добір відповідних логопсиходіагностичних методів, використанняособистісно зорієнтованої моделі спілкування експериментатора та дитини, компетентна інтерпре-тація отриманих діагностичних даних дають змогу ефективно спланувати навчально-виховну такорекційно-розвивальну роботу, створити позитивний мікроклімат, необхідне освітнє середовище,намітити загальноосвітні та корекційні завдання, використовувати сучасні методики і технологіїрозвивального навчання, організувати індивідуальну та підгрупову роботу з дітьми, визначити ча-сове навантаження на кожну дитину.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122582387","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглянуто психологічні аспекти годування як одного із найважливіших аспектів у доглядіза дитиною і емоційно насичений процес спілкування між матір’ю та дитиною. Висвітлено можли-вості оптимізації комплексної взаємодії матері та дитини з порушеннями зору та покращення якостіпроцесу годування в процесі раннього втручання. Встановлено, що процес харчування незрячихдітей містить як спільні з нормотиповими дітьми моменти, такі специфічні.
{"title":"Психологічні аспекти годування незрячих дітей від народження до трьох років","authors":"Kateryna Dovhopola","doi":"10.33189/ectu.v102i2.73","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v102i2.73","url":null,"abstract":"У статті розглянуто психологічні аспекти годування як одного із найважливіших аспектів у доглядіза дитиною і емоційно насичений процес спілкування між матір’ю та дитиною. Висвітлено можли-вості оптимізації комплексної взаємодії матері та дитини з порушеннями зору та покращення якостіпроцесу годування в процесі раннього втручання. Встановлено, що процес харчування незрячихдітей містить як спільні з нормотиповими дітьми моменти, такі специфічні.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"62 s85","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"113957256","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Статтю присвячено питанню дислексії в учнів з тяжкими порушеннями мовлення. Метою статті є ви-світлення психолого-педагогічно обґрунтованої поетапної методики подолання дислексії у молод-ших школярів на матеріалі букв українського алфавіту. Порушення читання можуть проявлятися всиндромі тяжких розладів мовлення, а також як самостійне порушення. В практиці прийнято роз-глядати в кожному конкретному випадку з позицій однієї з вже відомих форм дислексій, як само-стійних розладів писемного мовлення. При цьому значна увага приділяється співвідношенню поми-лок під час читання та роботі над їх усуненням. На основі аналізу психолінгвістичної, логопедичної,лінгвістичної методичної літератури ми дійшли висновку про те, що на сьогодні в логопедичнійпрактиці немає такого методичного інструментарію, в основу якого б було покладено психолінгвіс-тичну модель оволодіння навичкою читання, реалізовану на матеріалі букв українського алфавіту.Водночас цілий спектр вітчизняного науково-методичного доробку останнього десятиріччя складаєбагату та глибоку базу для цього.З огляду на те, що виникнення дислексичних помилок є наслідком системного порушення слухових та(або) зорових функцій та операцій загалом, а також недостатнього розвитку міжпівкульної взаємодії,у статті репрезентовано методику навчання, спрямовану на формування цих функцій та операцій підчас виконання спеціальних завдань на авторському дидактичному матеріалі. Зміст методики склалирозвиток зорового сприймання, уваги, пам’яті та контролю; розвиток слухового сприймання, уваги,пам’яті та контролю; розвиток фонематичних процесів (фонематичних уявлень, звукового аналізу увнутрішньому та зовнішньому планах); розвиток міжпівкульної взаємодії. У статті наведено прикладиуроків, сконцентровані навколо окремої літери українського алфавіту. Представлено різноманітнийспектр завдань з розвитку, який містить зазначені вище напрями роботи.У статті представлено новий україномовний матеріал методики, за яким можливо обрати найбільшоптимальний та ефективний шлях корекційної роботи за умов попередньо проведеної діагностикистану сформованості психолінгвістичних компонентів навички читання. Результати апробації наве-деної методики засвідчують її високу ефективність насамперед завдяки широкому спектру завдань,спрямованих на подолання механізму порушення, а також гнучкості самої методики. Однак розро-блення спеціального науково-методичного забезпечення, спрямованого на подолання означеногорозладу, не вичерпує усіх нагальних потреб, що має відповідним чином знайти своє відображенняу подальших наукових розвідках.
{"title":"Психолінгвістичний методичний інструментарій подолання дислексій у молодших школярів (на допомогу практикам)","authors":"Valentyna Iliana","doi":"10.33189/ectu.v102i2.71","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v102i2.71","url":null,"abstract":"Статтю присвячено питанню дислексії в учнів з тяжкими порушеннями мовлення. Метою статті є ви-світлення психолого-педагогічно обґрунтованої поетапної методики подолання дислексії у молод-ших школярів на матеріалі букв українського алфавіту. Порушення читання можуть проявлятися всиндромі тяжких розладів мовлення, а також як самостійне порушення. В практиці прийнято роз-глядати в кожному конкретному випадку з позицій однієї з вже відомих форм дислексій, як само-стійних розладів писемного мовлення. При цьому значна увага приділяється співвідношенню поми-лок під час читання та роботі над їх усуненням. На основі аналізу психолінгвістичної, логопедичної,лінгвістичної методичної літератури ми дійшли висновку про те, що на сьогодні в логопедичнійпрактиці немає такого методичного інструментарію, в основу якого б було покладено психолінгвіс-тичну модель оволодіння навичкою читання, реалізовану на матеріалі букв українського алфавіту.Водночас цілий спектр вітчизняного науково-методичного доробку останнього десятиріччя складаєбагату та глибоку базу для цього.З огляду на те, що виникнення дислексичних помилок є наслідком системного порушення слухових та(або) зорових функцій та операцій загалом, а також недостатнього розвитку міжпівкульної взаємодії,у статті репрезентовано методику навчання, спрямовану на формування цих функцій та операцій підчас виконання спеціальних завдань на авторському дидактичному матеріалі. Зміст методики склалирозвиток зорового сприймання, уваги, пам’яті та контролю; розвиток слухового сприймання, уваги,пам’яті та контролю; розвиток фонематичних процесів (фонематичних уявлень, звукового аналізу увнутрішньому та зовнішньому планах); розвиток міжпівкульної взаємодії. У статті наведено прикладиуроків, сконцентровані навколо окремої літери українського алфавіту. Представлено різноманітнийспектр завдань з розвитку, який містить зазначені вище напрями роботи.У статті представлено новий україномовний матеріал методики, за яким можливо обрати найбільшоптимальний та ефективний шлях корекційної роботи за умов попередньо проведеної діагностикистану сформованості психолінгвістичних компонентів навички читання. Результати апробації наве-деної методики засвідчують її високу ефективність насамперед завдяки широкому спектру завдань,спрямованих на подолання механізму порушення, а також гнучкості самої методики. Однак розро-блення спеціального науково-методичного забезпечення, спрямованого на подолання означеногорозладу, не вичерпує усіх нагальних потреб, що має відповідним чином знайти своє відображенняу подальших наукових розвідках.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126001713","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Встановлено, що типовий розвиток – онтогенез, у психології традиційно розглядається стосов-но дитинства. Однак сучасна психологія розширює межі онтогенезу, охоплюючи увесь час життялюдини від зародження й до смерті. Натепер виокремлюють пренатальний (до народження) і по-стнатальний (після народження) онтогенез. Констатовано, що його ключовою складовою частиноює психічний онтогенез, найбільша інтенсивність якого спостерігається у дитячому та підлітковомувіці, коли формуються окремі психічні функції й особистість. З методологічних позицій поняття«онтогенез» пов’язане з комплексом проблем психології розвитку: соціальною ситуацією розви-тку; віковою періодизацією й кризами розвитку; тимчасовими рамками розгортання онтогенезу ійого етапів; впливом фактора індивідуальності на специфіку проявів онтогенезу на різних етапах;методами дослідження проявів онтогенезу в різні вікові періоди. Констатовано, що у клінічній пси-хології «дизонтогенез» розглядається як порушення психічного розвитку, що виникає в будь-якомувіці й триває упродовж життя людини, а дизонтогенії можуть проявлятися як хворобливі стани,обумовлені порушенням розвитку організму й особистості (на різних вікових етапах). Встановлено,що головним критерієм дизонтогенезу є дефект, викликаний генетичними (хромосомними зміна-ми, генними мутаціями) або негенетичними (інфекціями, інтоксикаціями, травмами тощо) фак-торами. Доведено, що категорією, яка характеризує всі типи розвитку – і типового, і атипового, єзагальні закономірності психічного розвитку.
{"title":"Закономірності психічного розвитку в онтогенезі й дизонтогенезі: медичний та психологічний аспекти","authors":"V. Kobylchenko, I. Omelchenko","doi":"10.33189/ectu.v102i2.67","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v102i2.67","url":null,"abstract":"Встановлено, що типовий розвиток – онтогенез, у психології традиційно розглядається стосов-но дитинства. Однак сучасна психологія розширює межі онтогенезу, охоплюючи увесь час життялюдини від зародження й до смерті. Натепер виокремлюють пренатальний (до народження) і по-стнатальний (після народження) онтогенез. Констатовано, що його ключовою складовою частиноює психічний онтогенез, найбільша інтенсивність якого спостерігається у дитячому та підлітковомувіці, коли формуються окремі психічні функції й особистість. З методологічних позицій поняття«онтогенез» пов’язане з комплексом проблем психології розвитку: соціальною ситуацією розви-тку; віковою періодизацією й кризами розвитку; тимчасовими рамками розгортання онтогенезу ійого етапів; впливом фактора індивідуальності на специфіку проявів онтогенезу на різних етапах;методами дослідження проявів онтогенезу в різні вікові періоди. Констатовано, що у клінічній пси-хології «дизонтогенез» розглядається як порушення психічного розвитку, що виникає в будь-якомувіці й триває упродовж життя людини, а дизонтогенії можуть проявлятися як хворобливі стани,обумовлені порушенням розвитку організму й особистості (на різних вікових етапах). Встановлено,що головним критерієм дизонтогенезу є дефект, викликаний генетичними (хромосомними зміна-ми, генними мутаціями) або негенетичними (інфекціями, інтоксикаціями, травмами тощо) фак-торами. Доведено, що категорією, яка характеризує всі типи розвитку – і типового, і атипового, єзагальні закономірності психічного розвитку.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"41 3","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120989134","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Розроблено методику формування понять і закономірностей з теми «Будова словосполучення»у 5 класі учнями з порушеннями слуху спеціальних закладів загальної середньої освіти(Н 90). Державна мова освітньої галузі «Мови і літератури» опановується з урахуваннямособистісно орієнтованого, компетентнісного, комунікативно діяльнісного підходів, умовспецифіки опанування навчального матеріалу, програмних засад вивчення української мови у5 класі спеціальних закладів, міжпредметних зв’язків української та української жестової мови.Розкрито поетапне (пізнавально-збагачувальний (формування уявлення прословосполучення), репродуктивно-діяльнісний (формування понять і закономірностейфункціонування словосполучення), креативно-дослідницький (формування теоретичнихпонять і закономірностей побудови словосполучень) засвоєння навчального матеріалу зурахуванням концепту «Українська жестова мова у комунікативній діяльності».В авторській методиці «Будова словосполучення» представлено три аспекти: перелік ізміст компетенцій теоретичного і практичного рівнів, які глухі учні п’ятого класу набудутьна основі засвоєних знань, умінь, розумінь і перекладу; системи вправ, правил, завдань,які спрямовані на розвиток і вдосконалення жестомовної комунікативної компетенції,граматико-орфографічних умінь учнів із порушеннями слуху, їхнього жестового,дактильного, калькованого, писемного мовлення; орієнтовні тестові завдання, щовідповідають зовнішньому незалежному оцінюванню (ЗНО).Ключові слова: українська мова, українська жестова мова, будова
{"title":"Вивчення будови словосполучення на уроках української мови з використанням української жестової мови у 5 класі спеціальних закладів загальної середньої освіти (90) (на допомогу практикам)_","authors":"С.В. Кульбіда","doi":"10.33189/ectu.v98i2.59","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v98i2.59","url":null,"abstract":"Розроблено методику формування понять і закономірностей з теми «Будова словосполучення»у 5 класі учнями з порушеннями слуху спеціальних закладів загальної середньої освіти(Н 90). Державна мова освітньої галузі «Мови і літератури» опановується з урахуваннямособистісно орієнтованого, компетентнісного, комунікативно діяльнісного підходів, умовспецифіки опанування навчального матеріалу, програмних засад вивчення української мови у5 класі спеціальних закладів, міжпредметних зв’язків української та української жестової мови.Розкрито поетапне (пізнавально-збагачувальний (формування уявлення прословосполучення), репродуктивно-діяльнісний (формування понять і закономірностейфункціонування словосполучення), креативно-дослідницький (формування теоретичнихпонять і закономірностей побудови словосполучень) засвоєння навчального матеріалу зурахуванням концепту «Українська жестова мова у комунікативній діяльності».В авторській методиці «Будова словосполучення» представлено три аспекти: перелік ізміст компетенцій теоретичного і практичного рівнів, які глухі учні п’ятого класу набудутьна основі засвоєних знань, умінь, розумінь і перекладу; системи вправ, правил, завдань,які спрямовані на розвиток і вдосконалення жестомовної комунікативної компетенції,граматико-орфографічних умінь учнів із порушеннями слуху, їхнього жестового,дактильного, калькованого, писемного мовлення; орієнтовні тестові завдання, щовідповідають зовнішньому незалежному оцінюванню (ЗНО).Ключові слова: українська мова, українська жестова мова, будова","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127027383","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Встановлено, що в процесі пізнання навколишнього світу найважливіша роль належить зору, а саме – зоровому сприйманню. Зір також є засобом спілкування між дитиною й батьками, іншими дорослими і дітьми, спілкування з навколишнім світом. З’ясовано, що відсутність зовнішніх впливів або ж їх істотне обмеження (сенсорна депривація), змінює нормальне співвідношення біологічних, психологічних і соціальних чинників у психічному розвитку дітей. Доведено, що порушення зору в дитини можуть викликати значні утруднення в процесі її розвитку, навчання й виховання. Обґрунтовано, що проблема пошуку оптимальних методів і засобів навчання та виховання дітей з аномаліями зору тісно пов’язана з розумінням психофізіологічних механізмів, що лежать в основі відповідного дефекту. Встановлено, що порушення зорового аналізатора і його провідних шляхів негативно позначається на формуванні у дитини психіки й складних психічних процесів, а згодом – і на розвитку особистості загалом.
{"title":"Зорове сприймання та його порушення в дитячому віці","authors":"В.В. Кобильченко","doi":"10.33189/ectu.v4i93.40","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v4i93.40","url":null,"abstract":"Встановлено, що в процесі пізнання навколишнього світу найважливіша роль належить зору, а саме – зоровому сприйманню. Зір також є засобом спілкування між дитиною й батьками, іншими дорослими і дітьми, спілкування з навколишнім світом. З’ясовано, що відсутність зовнішніх впливів або ж їх істотне обмеження (сенсорна депривація), змінює нормальне співвідношення біологічних, психологічних і соціальних чинників у психічному розвитку дітей. Доведено, що порушення зору в дитини можуть викликати значні утруднення в процесі її розвитку, навчання й виховання. Обґрунтовано, що проблема пошуку оптимальних методів і засобів навчання та виховання дітей з аномаліями зору тісно пов’язана з розумінням психофізіологічних механізмів, що лежать в основі відповідного дефекту. Встановлено, що порушення зорового аналізатора і його провідних шляхів негативно позначається на формуванні у дитини психіки й складних психічних процесів, а згодом – і на розвитку особистості загалом.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122283952","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Визначено, що соціальна адаптація трактується як процес активного пристосування індивіда до умов соціального середовища. Не зважаючи на безперервність адаптації, це явище пов’язують, насамперед, з періодами кардинальної зміни життєдіяльності індивіда і його соціального оточення. У дитинстві таким періодом передусім є початок шкільного навчання. Визначено, що під адаптивністю зазвичай розуміють наявність певних здібностей, що дають змогу особистості найбільш швидко й адекватно вирішувати проблемні ситуації та нормалізувати свою взаємодію з середовищем. Теоретично обґрунтовано структуру адаптаційного потенціалу особистості, розроблено його модель. Розкрито сутність та функції адаптаційного потенціалу особистості як внутрішнього чинника успішної соціальної адаптації молодших школярів із порушеннями зору.
{"title":"Адаптаційний потенціал особистості як внутрішній чинник успішної адаптації молодших школярів із порушеннями зору","authors":"В.В. Кобильченко","doi":"10.33189/ectu.v3i92.33","DOIUrl":"https://doi.org/10.33189/ectu.v3i92.33","url":null,"abstract":"Визначено, що соціальна адаптація трактується як процес активного пристосування індивіда до умов соціального середовища. Не зважаючи на безперервність адаптації, це явище пов’язують, насамперед, з періодами кардинальної зміни життєдіяльності індивіда і його соціального оточення. У дитинстві таким періодом передусім є початок шкільного навчання. \u0000Визначено, що під адаптивністю зазвичай розуміють наявність певних здібностей, що дають змогу особистості найбільш швидко й адекватно вирішувати проблемні ситуації та нормалізувати свою взаємодію з середовищем. Теоретично обґрунтовано структуру адаптаційного потенціалу особистості, розроблено його модель. Розкрито сутність та функції адаптаційного потенціалу особистості як внутрішнього чинника успішної соціальної адаптації молодших школярів із порушеннями зору.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121464646","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：