Pub Date : 2023-01-26DOI: 10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13512
С. В. Хміль, І. Я. Підгайна
РЕЗЮМЕ. Лікування ендометріоз-асоційованого безпліддя залишається дискусійним питанням у практиці акушерів-гінекологів. Дослідження показує, що аспірація під контролем УЗД і склеротерапія є альтернативою хірургічному втручанню в лікуванні «шоколадних» кіст яєчника, особливо у молодих жінок. Мета дослідження – провести гістологічне дослідження стінки ендометріоїдної кісти за впливу 76 % етанолу через 1, 3, 5 хв і встановити її структурні зміни. Матеріал і методи. Матеріал, отриманий після проведених оперативних втручань (лапаротомічних кістектомій) та проведеної склеротерапії за допомогою 76 % етанолу із контрольованим впливом спирту відносно часу (1 хв, 3 хв, 5 хв), фіксували в 10 % нейтральному забуференому формаліні згідно із загальноприйнятою методикою. Процесинг тканини здійснювався в гістопроцесорі закритого вакуумного типу Logos ONE. Готовий матеріал заливали в парафінові блоки. Гістологічні зрізи товщиною 4–5 мкм (не менше двох зрізів на кожне гістологічне скло) готували на роторному мікротомі Amos AMR-400, забарвлювали гематоксиліном та еозином. Проводили дослідження та фотореєстрацію препаратів за допомогою мікроскопа Eclipse Ci-E (Японія) з цифровою фотокамерою Sigeta M3CMOS 14000 при різних збільшеннях – ´100, ´200, ´400. Результати. Виявили, що через 1 хв впливу 76 % етанолу в поверхневому шарі епітеліального пласта візуалізувались виражені дистрофічно-некротичні зміни епітеліоцитів у поєднанні із повнокров’ям судин дрібного калібру та формуванням еритродіапедезів, через 3 хв епітеліоцити зазнавали значного пошкодження із формуванням ділянок некрозу та пошкодженням базальних мембран, гострими розладами кровообігу. Через 5 хв структурні зміни епітелію залишались вираженими і супроводжувались дистрофією та некрозами. В колагеновій стромі навколо залоз візуалізувались помірні розлади кровообігу, незначна лімфо-гістіоцитарна інфільтрація, хід волокон змінювався. Висновки. Етанол у концентрації 76 % має пошкоджувальний вплив на епітелій ендометріоїдної кісти і призводить до його дистрофічно-некротичних змін. Глибина пошкодження епітеліального шару залежить від періоду впливу. Через 5 хв застосування така концентрація має виражений вплив на епітеліальне вистилання кісти і мінімальні прояви запального характеру на оточуючу тканину. Дані досліджень зі застосування 76 % етанолу, з урахуванням наведених у літературі даних, є багатообіцяючими і свідчать про малоінвазивну альтернативу кістектомії яєчника для пацієнток з ендометріомою, які бажають зберегти фертильність, особливо у тих пацієнток, які вже перенесли кістектомію у минулому і мають високий ризик подальшого зниження оваріального резерву.
{"title":"СТРУКТУРА СТІНКИ ЕНДОМЕТРІОЇДНОЇ КІСТИ ЯЄЧНИКА ПРИ ВПЛИВІ 76 % ЕТАНОЛУ","authors":"С. В. Хміль, І. Я. Підгайна","doi":"10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13512","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13512","url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. Лікування ендометріоз-асоційованого безпліддя залишається дискусійним питанням у практиці акушерів-гінекологів. Дослідження показує, що аспірація під контролем УЗД і склеротерапія є альтернативою хірургічному втручанню в лікуванні «шоколадних» кіст яєчника, особливо у молодих жінок. \u0000Мета дослідження – провести гістологічне дослідження стінки ендометріоїдної кісти за впливу 76 % етанолу через 1, 3, 5 хв і встановити її структурні зміни. \u0000Матеріал і методи. Матеріал, отриманий після проведених оперативних втручань (лапаротомічних кістектомій) та проведеної склеротерапії за допомогою 76 % етанолу із контрольованим впливом спирту відносно часу (1 хв, 3 хв, 5 хв), фіксували в 10 % нейтральному забуференому формаліні згідно із загальноприйнятою методикою. Процесинг тканини здійснювався в гістопроцесорі закритого вакуумного типу Logos ONE. Готовий матеріал заливали в парафінові блоки. Гістологічні зрізи товщиною 4–5 мкм (не менше двох зрізів на кожне гістологічне скло) готували на роторному мікротомі Amos AMR-400, забарвлювали гематоксиліном та еозином. Проводили дослідження та фотореєстрацію препаратів за допомогою мікроскопа Eclipse Ci-E (Японія) з цифровою фотокамерою Sigeta M3CMOS 14000 при різних збільшеннях – ´100, ´200, ´400. \u0000Результати. Виявили, що через 1 хв впливу 76 % етанолу в поверхневому шарі епітеліального пласта візуалізувались виражені дистрофічно-некротичні зміни епітеліоцитів у поєднанні із повнокров’ям судин дрібного калібру та формуванням еритродіапедезів, через 3 хв епітеліоцити зазнавали значного пошкодження із формуванням ділянок некрозу та пошкодженням базальних мембран, гострими розладами кровообігу. Через 5 хв структурні зміни епітелію залишались вираженими і супроводжувались дистрофією та некрозами. В колагеновій стромі навколо залоз візуалізувались помірні розлади кровообігу, незначна лімфо-гістіоцитарна інфільтрація, хід волокон змінювався. \u0000Висновки. Етанол у концентрації 76 % має пошкоджувальний вплив на епітелій ендометріоїдної кісти і призводить до його дистрофічно-некротичних змін. Глибина пошкодження епітеліального шару залежить від періоду впливу. Через 5 хв застосування така концентрація має виражений вплив на епітеліальне вистилання кісти і мінімальні прояви запального характеру на оточуючу тканину. \u0000Дані досліджень зі застосування 76 % етанолу, з урахуванням наведених у літературі даних, є багатообіцяючими і свідчать про малоінвазивну альтернативу кістектомії яєчника для пацієнток з ендометріомою, які бажають зберегти фертильність, особливо у тих пацієнток, які вже перенесли кістектомію у минулому і мають високий ризик подальшого зниження оваріального резерву.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124364124","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-26DOI: 10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13511
Єлизавета Степанівна Сірчак, Маріана Михайлівна Лукач, Олександр Іванович Гецко, М. Ю. Кочмарь, З. Й. Фабрі, В. І. Чендей
РЕЗЮМЕ. Активно ведеться пошук нових неінвазивних високоінформативних методів дослідження для визначення стадії ураження та функціонального стану печінки, особливо у хворих з поєднаною патологією, а саме при неалкогольній жировій хворобі печінки (НАЖХП) та інфікуванні збудниками TORCH групи. Мета – дослідити ефективність використання різних неінвазивних методів діагностики для визначення ступеня ураження печінки у хворих на НАЖХП, інфікованих TORCH-інфекцією. Матеріал і методи. Обстежено 72 хворих на НАЖХП. Хворих поділено на дві групи: в І групу ввійшли хворі на НАЖХП, у яких виявлено антитіла класу ІgG до інфекцій TORCH групи (n=40); ІІ групу склали пацієнти з НАЖХП, у яких тест виявився негативний щодо інфекцій TORCH групи (n=32). Усім обстеженим пацієнтам проведено загальноклінічні дослідження, а також визначення стану вегетативної нервової системи. Результати. Встановлено більш виражене збільшення показників функціонального стану печінки, а також холестатичного синдрому в пацієнтів І групи. В обстежених хворих обох груп виявлено гіперінсулінемію та інсулінорезистентність із максимально вираженими змінами в обстежених пацієнтів на НАЖХП у поєднанні з TORCH-інфекцією. У хворих І групи результати Фібротесту (що нами розраховано онлайн) та комерційному тесту ФіброМакс вказують на F2-F3 стадію фіброзу за METAVIR, тоді як у хворих ІІ групи – лише на початкову стадію F2. Отримані результати також підтверджують наявність стеатогепатиту у обстежених пацієнтів (SteatoTest – 0,66±0,08 – р<0,01; NashTest – 0,78±0,05 – р<0,01 у пацієнтів І групи та 0,59±0,04 і 0,69±0,09 – р<0,01 відповідно у пацієнтів ІІ групи). Висновки. У хворих на НАЖХП, інфікованих TORCH-інфекцією, більш виражені лабораторні ознаки цитолітичного, холестатичного синдромів, а також гіперінсулінемія та інсулінорезистентність. Використання неінвазивних методів (еластометрія печінки, онлайн Фібротест на основі сурогатних маркерів фіброзу печінки, комерційний тест ФіброМакс) є ефективними та інформативними методами для визначення стадії фіброзу у хворих на НАЖХП, інфікованих TORCH-інфекцією.
{"title":"НЕІНВАЗИВНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ У TORCH-ІНФІКОВАНИХ ХВОРИХ","authors":"Єлизавета Степанівна Сірчак, Маріана Михайлівна Лукач, Олександр Іванович Гецко, М. Ю. Кочмарь, З. Й. Фабрі, В. І. Чендей","doi":"10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13511","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13511","url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. Активно ведеться пошук нових неінвазивних високоінформативних методів дослідження для визначення стадії ураження та функціонального стану печінки, особливо у хворих з поєднаною патологією, а саме при неалкогольній жировій хворобі печінки (НАЖХП) та інфікуванні збудниками TORCH групи. \u0000Мета – дослідити ефективність використання різних неінвазивних методів діагностики для визначення ступеня ураження печінки у хворих на НАЖХП, інфікованих TORCH-інфекцією. \u0000Матеріал і методи. Обстежено 72 хворих на НАЖХП. Хворих поділено на дві групи: в І групу ввійшли хворі на НАЖХП, у яких виявлено антитіла класу ІgG до інфекцій TORCH групи (n=40); ІІ групу склали пацієнти з НАЖХП, у яких тест виявився негативний щодо інфекцій TORCH групи (n=32). Усім обстеженим пацієнтам проведено загальноклінічні дослідження, а також визначення стану вегетативної нервової системи. \u0000Результати. Встановлено більш виражене збільшення показників функціонального стану печінки, а також холестатичного синдрому в пацієнтів І групи. В обстежених хворих обох груп виявлено гіперінсулінемію та інсулінорезистентність із максимально вираженими змінами в обстежених пацієнтів на НАЖХП у поєднанні з TORCH-інфекцією. У хворих І групи результати Фібротесту (що нами розраховано онлайн) та комерційному тесту ФіброМакс вказують на F2-F3 стадію фіброзу за METAVIR, тоді як у хворих ІІ групи – лише на початкову стадію F2. Отримані результати також підтверджують наявність стеатогепатиту у обстежених пацієнтів (SteatoTest – 0,66±0,08 – р<0,01; NashTest – 0,78±0,05 – р<0,01 у пацієнтів І групи та 0,59±0,04 і 0,69±0,09 – р<0,01 відповідно у пацієнтів ІІ групи). \u0000Висновки. У хворих на НАЖХП, інфікованих TORCH-інфекцією, більш виражені лабораторні ознаки цитолітичного, холестатичного синдромів, а також гіперінсулінемія та інсулінорезистентність. Використання неінвазивних методів (еластометрія печінки, онлайн Фібротест на основі сурогатних маркерів фіброзу печінки, комерційний тест ФіброМакс) є ефективними та інформативними методами для визначення стадії фіброзу у хворих на НАЖХП, інфікованих TORCH-інфекцією.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"284 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115601537","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-26DOI: 10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13313
С. Р. Магійович, Т. А. Максимець
РЕЗЮМЕ. Ступінь тяжкості та перебіг коронавірусної хвороби (COVID-19) залежать від віку, фонових захворювань, активності імунної відповіді та штаму самого віруса. В роботі представлено структуру преморбідної патології у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 та ураженням легень і проаналізовано частоту коморбідних захворювань у групах з нормальною та порушеною функцією нирок. Мета – вивчити структуру преморбідної патології у госпіталізованих хворих при COVID-19 з ураженням легень. Порівняти частоту коморбідних станів у пацієнтів з COVID-19 та нирковою дисфункцією. Матеріал і методи. Обстежено 243 пацієнти з COVID-19 та ураженням легень. Діагноз COVID-19 верифікували за допомогою полімеразної ланцюгової реакції, а ураження легень підтверджували за допомогою рентгенологічних методів. Порівняння груп здійснювали за критерієм Манна – Уїтні, кореляційний аналіз проводили з розрахунком коефіцієнта кореляції Спірмена. Відносні величини представлені у відсотках, групи порівнювали за критерієм c2 Пірсона. Результати. У хворих, госпіталізованих з COVID-19 та ураженням легень, кардіоваскулярна патологія, цукровий діабет 2 типу (ЦД2) та їх ускладнення були основними захворюваннями. У групі пацієнтів із нормальною функцією нирок 20,3 % хворих не мали супутньої патології, тоді як у групі з порушенням функції нирок лише 10,0 % не мали інших захворювань. Частина пацієнтів з одним, двома або чотирма коморбідними станами практично не відрізнялася між групами, а ось поєднання трьох супутніх захворювань зустрічалося практично вдвічі частіше серед пацієнтів із нирковою дисфункцією. Найчастіше це комбінація артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця (ІХС) та ЦД2. Висновки. Найчастішими фоновими захворюваннями у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 та ураженням легень були гіпертонічна хвороба – 70,0 %, ІХС – 44,9 %, ЦД2 – 22,2 %. Серед пацієнтів з нирковою дисфункцією під час COVID-19 достовірно частіше зустрічалося поєднання трьох супутніх захворювань (р=0,03), тоді як без супутніх хвороб було вдвічі менше пацієнтів (10,0 % проти 20,0 %, р<0,01). У структурі коморбідності частота артеріальної гіпертензії та ІХС була достовірно вищою, порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок.
{"title":"КОМОРБІДНІСТЬ У ГОСПІТАЛІЗОВАНИХ ПАЦІЄНТІВ З КОРОНАВІРУСНОЮ ХВОРОБОЮ ТА УРАЖЕННЯМ ЛЕГЕНЬ: ФОКУС НА НИРКОВІЙ ДИСФУНКЦІЇ","authors":"С. Р. Магійович, Т. А. Максимець","doi":"10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13313","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13313","url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. Ступінь тяжкості та перебіг коронавірусної хвороби (COVID-19) залежать від віку, фонових захворювань, активності імунної відповіді та штаму самого віруса. В роботі представлено структуру преморбідної патології у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 та ураженням легень і проаналізовано частоту коморбідних захворювань у групах з нормальною та порушеною функцією нирок.\u0000Мета – вивчити структуру преморбідної патології у госпіталізованих хворих при COVID-19 з ураженням легень. Порівняти частоту коморбідних станів у пацієнтів з COVID-19 та нирковою дисфункцією.\u0000Матеріал і методи. Обстежено 243 пацієнти з COVID-19 та ураженням легень. Діагноз COVID-19 верифікували за допомогою полімеразної ланцюгової реакції, а ураження легень підтверджували за допомогою рентгенологічних методів. Порівняння груп здійснювали за критерієм Манна – Уїтні, кореляційний аналіз проводили з розрахунком коефіцієнта кореляції Спірмена. Відносні величини представлені у відсотках, групи порівнювали за критерієм c2 Пірсона.\u0000Результати. У хворих, госпіталізованих з COVID-19 та ураженням легень, кардіоваскулярна патологія, цукровий діабет 2 типу (ЦД2) та їх ускладнення були основними захворюваннями.\u0000У групі пацієнтів із нормальною функцією нирок 20,3 % хворих не мали супутньої патології, тоді як у групі з порушенням функції нирок лише 10,0 % не мали інших захворювань. Частина пацієнтів з одним, двома або чотирма коморбідними станами практично не відрізнялася між групами, а ось поєднання трьох супутніх захворювань зустрічалося практично вдвічі частіше серед пацієнтів із нирковою дисфункцією. Найчастіше це комбінація артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця (ІХС) та ЦД2.\u0000Висновки. Найчастішими фоновими захворюваннями у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 та ураженням легень були гіпертонічна хвороба – 70,0 %, ІХС – 44,9 %, ЦД2 – 22,2 %. Серед пацієнтів з нирковою дисфункцією під час COVID-19 достовірно частіше зустрічалося поєднання трьох супутніх захворювань (р=0,03), тоді як без супутніх хвороб було вдвічі менше пацієнтів (10,0 % проти 20,0 %, р<0,01). У структурі коморбідності частота артеріальної гіпертензії та ІХС була достовірно вищою, порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131636328","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-14DOI: 10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13283
С. О. Возіанов, В.В. Черненко, П. В. Чабанов, Надія Севастьянова, В. Ю. Угаров, Д. В. Черненко, Н. І. Желтовська, Р Е Ладнюк, Владимир Иванович Савчук, А. С. Репринцева
РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – визначення ефективності та безпечності контактної пневматичної літотрипсії в лікуванні пацієнтів з каменями сечового міхура. Матеріал і методи. Обстежено 27 хворих з каменями сечового міхура. Для контактної пневматичної літотрипсії використовували портативний літотриптор LMA StoneBreaker (Швейцарія). Для визначення функціонального стану м’язів, які забезпечують динамічну активність НСШ, використовували ЕМГ сечового міхура та його сфінктерного апарату. Електроміографічне дослідження сечового міхура та його сфінктерного апарату здійснено на 4-канальному електроміографі «Медікор M-440» (Угорщина). Результати. Функціональній стан нервово-м’язових структур сечового міхура та його сфінктерного апарата після проведення КПЛТ покращується послідовно, а відновлюється остаточно через 2 місяці. Висновки. Контактна пневмоцистолітотрипсія в лікуванні пацієнтів з каменями сечового міхура ефективна та безпечна, дані ЕМГ підтверджують повне відновлення функціонального стану сечового міхура.
{"title":"РОЛЬ ЕЛЕКТРОМІОГРАФІЇ У ВИВЧЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КОНТАКТНОЇ ПНЕВМАТИЧНОЇ ЛІТОТРИПСІЇ В ЛІКУВАННІ КАМЕНІВ СЕЧОВОГО МІХУРА","authors":"С. О. Возіанов, В.В. Черненко, П. В. Чабанов, Надія Севастьянова, В. Ю. Угаров, Д. В. Черненко, Н. І. Желтовська, Р Е Ладнюк, Владимир Иванович Савчук, А. С. Репринцева","doi":"10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13283","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13283","url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – визначення ефективності та безпечності контактної пневматичної літотрипсії в лікуванні пацієнтів з каменями сечового міхура. \u0000Матеріал і методи. Обстежено 27 хворих з каменями сечового міхура. Для контактної пневматичної літотрипсії використовували портативний літотриптор LMA StoneBreaker (Швейцарія). Для визначення функціонального стану м’язів, які забезпечують динамічну активність НСШ, використовували ЕМГ сечового міхура та його сфінктерного апарату. Електроміографічне дослідження сечового міхура та його сфінктерного апарату здійснено на 4-канальному електроміографі «Медікор M-440» (Угорщина). \u0000Результати. Функціональній стан нервово-м’язових структур сечового міхура та його сфінктерного апарата після проведення КПЛТ покращується послідовно, а відновлюється остаточно через 2 місяці. \u0000Висновки. Контактна пневмоцистолітотрипсія в лікуванні пацієнтів з каменями сечового міхура ефективна та безпечна, дані ЕМГ підтверджують повне відновлення функціонального стану сечового міхура.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"54 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121439379","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-14DOI: 10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13281
В. В. Бенедикт, А. М. Продан, К. Ю. Яцук
РЕЗЮМЕ. У статті наведено результати використання нового ефективного ненатяжного способу хірургічного лікування пахових гриж із застосуванням синтетичного імплантата для зменшення вірогідності виникнення рецидиву грижі і прискорення трудової та соціальної реабілітації хворих після операції. Мета – створення нового ефективного ненатяжного способу хірургічного лікування пахових гриж із застосуванням синтетичного імплантата для зменшення вірогідності виникнення рецидиву грижі і прискорення трудової та соціальної реабілітації хворих після операції. Матеріал і методи. Проведено комплексне обстеження 34 хворих на пахову грижу з використанням загальноприйнятих методів, а також сонографічне дослідження передньої черевної стінки до операції і в різні строки після хірургічного лікування. Результати. При визначенні інтенсивності больового синдрому за ВАШ отримано результати: до 3-х годин післяопераційного періоду показник склав (22,9±2,1) мм; через 3 – 6 годин – (28,9±2,5) мм (р<0,05), що не вимагало введення наркотичних і навіть ненаркотичних знеболювальних. Це свідчить про достовірно менший ступінь інтенсивності больового синдрому в пацієнтів після використання герніопластики за Desarda. За даними УЗД, набряку тканин, сером, інфільтратів зони шва не виявлено. Післяопераційна рана загоювалася первинним натягом у всіх пацієнтів, хворих на другу – четверту добу після операції виписували з хірургічного стаціонару на амбулаторне лікування. Через 18–36 місяців було обстежено 24 пацієнти. У жодного з них не було діагностовано рецидиву грижі. Висновки. Використання для пластики пахового каналу як власних тканин, так і синтетичного імпланта, посилює механічну опірність новосформованої задньої стінки пахового каналу і дає змогу досягти підвищення ефективності хірургічного лікування пахових гриж та знизити ризик їх рецидиву.
{"title":"ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ НЕНАТЯЖНОГО СПОСОБУ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПАХОВИХ ГРИЖ","authors":"В. В. Бенедикт, А. М. Продан, К. Ю. Яцук","doi":"10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13281","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13281","url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. У статті наведено результати використання нового ефективного ненатяжного способу хірургічного лікування пахових гриж із застосуванням синтетичного імплантата для зменшення вірогідності виникнення рецидиву грижі і прискорення трудової та соціальної реабілітації хворих після операції. \u0000Мета – створення нового ефективного ненатяжного способу хірургічного лікування пахових гриж із застосуванням синтетичного імплантата для зменшення вірогідності виникнення рецидиву грижі і прискорення трудової та соціальної реабілітації хворих після операції. \u0000Матеріал і методи. Проведено комплексне обстеження 34 хворих на пахову грижу з використанням загальноприйнятих методів, а також сонографічне дослідження передньої черевної стінки до операції і в різні строки після хірургічного лікування. \u0000Результати. При визначенні інтенсивності больового синдрому за ВАШ отримано результати: до 3-х годин післяопераційного періоду показник склав (22,9±2,1) мм; через 3 – 6 годин – (28,9±2,5) мм (р<0,05), що не вимагало введення наркотичних і навіть ненаркотичних знеболювальних. Це свідчить про достовірно менший ступінь інтенсивності больового синдрому в пацієнтів після використання герніопластики за Desarda. За даними УЗД, набряку тканин, сером, інфільтратів зони шва не виявлено. Післяопераційна рана загоювалася первинним натягом у всіх пацієнтів, хворих на другу – четверту добу після операції виписували з хірургічного стаціонару на амбулаторне лікування. Через 18–36 місяців було обстежено 24 пацієнти. У жодного з них не було діагностовано рецидиву грижі. \u0000Висновки. Використання для пластики пахового каналу як власних тканин, так і синтетичного імпланта, посилює механічну опірність новосформованої задньої стінки пахового каналу і дає змогу досягти підвищення ефективності хірургічного лікування пахових гриж та знизити ризик їх рецидиву.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114574892","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-14DOI: 10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13295
З. І. Сабат, Л. С. Бабінець
РЕЗЮМЕ. У статті проаналізовано стан автономної нервової системи у пацієнтів з ХП, зокрема за показниками варіабельності серцевого ритму, в залежності від індексу маси тіла. Мета – дослідити параметри варіабельності серцевого ритму у пацієнтів з ХП та оцінити їх взаємозв’язок із предикторами тяжкості захворювання. Матеріали та методи. Було обстежено 100 пацієнтів з діагнозом ХП, які проходили лікування в амбулаторних умовах в закладах м. Тернополя. Визначали індекс маси тіла, а також аналізували стан автономної нервової системи: вихідний вегетативний тонус – на основі індексу напруження (ІН) індексу Кердо (ІК), вегетативне забезпечення – за допомогою активної кліноортостатичної проби. Оцінювали наступні показники варіабельності серцевого ритму (ВСР): варіаційний розкид, амплітуда моди, індексу напруження, показник адекватності процесів регуляції, вегетативний показник ритму. Здійснено кореляційний аналіз отриманих параметрів ВСР із тривалістю ХП, віком пацієнтів, рівнем фекальної α-еластази, ІК. Результати. Згідно із індексом Кердо серед пацієнтів з ХП переважав нормотонічний вихідний вегетативний тонус – у 46,0 % (n=46), середнє значення ІК (-8,7±1,8) також відповідало нормотонії. ІК в підгрупі пацієнтів з підвищеною масою склав (-17,77±2,52), що відповідає помірній парасимпатикотонії, в осіб з нормальним ІМТ знаходився в межах нормотонії (-6,0±2,43), в пацієнтів зі зниженою масою тіла, для яких характерний найбільш тривалий перебіг ХП серед підгруп, спостерігали тенденцію до симпатикотонії зі значенням індексу 0,26±4,49. В обстежених з ХП переважали патологічні реакції гемодинаміки на проведення КОП, найбільш чисельним був асимпатикотонічний варіант, що вказує на виснаження компенсаторних механізмів регуляції вегетативного тонусу. Проаналізувавши ВСР осіб з ХП, виявили серед них схильність до симпатикотонії, що супроводжувалось достовірним зростанням відносно групи контролю амплітуди моди, індексу напруження, показника адекватності процесів регуляції, вегетативного показника ритму та зменшенням варіаційного розмаху. Між рівнем вихідного тонусу АНС за ІК та ІН встановлено достовірний прямий кореляційний зв'язок помірної сили (r=0,361, p<0,01). Провівши кореляційний аналіз статистичних параметрів ВСР та індексів для оцінки адаптації серцево-судинної системи до стресових факторів, встановили наявність їх статистично достовірних взаємозв’язків із тривалістю ХП, віком пацієнтів, рівнем фекальної α-еластази. Висновки. Було доведено, що для пацієнтів з ХП характерні порушення зі сторони АНС – констатували, що початкове переважання ватотонії зі збільшенням тривалості захворювання та із поглибленням зовнішньосекреторної недостатності змінюється компенсаторною активацією симпатичного відділу АНС. Отримані дані мотивують до включення вегетотропних засобів до комплексної терапії пацієнтів із хронічним панкреатитом.
摘要文章分析了 CP 患者的自律神经系统状况,特别是根据体重指数的心率变异性分析了 CP 患者的自律神经系统状况。目的是研究 CP 患者的心率变异性参数,并评估其与疾病严重程度预测指标之间的关系。材料和方法我们对 100 名在特尔诺皮尔医疗机构接受门诊治疗的 CP 患者进行了检查。我们测定了体重指数,并分析了自律神经系统的状态:基线自律神经张力--以克尔多指数(KI)的张力指数(TI)为基础,自律神经支持--使用主动临床正静态测试。对心率变异性(HRV)的以下指标进行了评估:变异传播、模式振幅、压力指数、调节过程充分性指数和自律性指数。对获得的心率变异参数与 CP 持续时间、患者年龄、粪便 α-弹性蛋白酶水平和 IR 进行了相关性分析。结果显示根据 Kerdo 指数,CP 患者的基线自律神经张力普遍正常--46.0% 的患者(n=46)的 IC 平均值(-8.7±1.8)也与自律神经张力正常相符。超重患者亚组的 IC 值为(-17.77±2.52),相当于中度副交感神经张力,体重指数正常的患者的 IC 值在正常范围内(-6.0±2.43),而在各亚组中CP 病程最长的低体重患者中,存在交感神经张力倾向,指数值为 0.26±4.49。在运动测试中,CP 受试者普遍出现病理性血流动力学反应,其中最多的是交感神经张力变异,这表明调节自律神经张力的代偿机制已经耗尽。在分析了 CP 患者的心率变异后,我们发现他们有交感神经张力倾向,与对照组相比,伴随着模式振幅、张力指数、调节过程充分性指数、自律节律指数的显著增加和变异范围的减少。IR和IN的ANS初始张力水平之间建立了可靠的直接相关性(r=0.361,p<0.01)。在对心率变异统计参数和评估心血管系统对压力因素适应性的指数进行相关分析后,我们发现心率变异与 CP 的持续时间、患者年龄和粪便中的α-弹性蛋白酶水平有显著的统计学关系。结论是事实证明,CP 患者的特征是自律神经系统失调,即随着病程的延长和外分泌功能障碍的加深,最初以血管张力为主的症状会被自律神经系统交感分部的代偿性激活所取代。所获得的数据表明,在慢性胰腺炎患者的综合治疗中应加入植物神经兴奋剂。
{"title":"СТАН ПАРАМЕТРІВ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ ПАНКРЕАТИТОМ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ІНДЕКСУ МАСИ ТІЛА","authors":"З. І. Сабат, Л. С. Бабінець","doi":"10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13295","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13295","url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. У статті проаналізовано стан автономної нервової системи у пацієнтів з ХП, зокрема за показниками варіабельності серцевого ритму, в залежності від індексу маси тіла. \u0000Мета – дослідити параметри варіабельності серцевого ритму у пацієнтів з ХП та оцінити їх взаємозв’язок із предикторами тяжкості захворювання. \u0000Матеріали та методи. Було обстежено 100 пацієнтів з діагнозом ХП, які проходили лікування в амбулаторних умовах в закладах м. Тернополя. Визначали індекс маси тіла, а також аналізували стан автономної нервової системи: вихідний вегетативний тонус – на основі індексу напруження (ІН) індексу Кердо (ІК), вегетативне забезпечення – за допомогою активної кліноортостатичної проби. Оцінювали наступні показники варіабельності серцевого ритму (ВСР): варіаційний розкид, амплітуда моди, індексу напруження, показник адекватності процесів регуляції, вегетативний показник ритму. Здійснено кореляційний аналіз отриманих параметрів ВСР із тривалістю ХП, віком пацієнтів, рівнем фекальної α-еластази, ІК. \u0000Результати. Згідно із індексом Кердо серед пацієнтів з ХП переважав нормотонічний вихідний вегетативний тонус – у 46,0 % (n=46), середнє значення ІК (-8,7±1,8) також відповідало нормотонії. ІК в підгрупі пацієнтів з підвищеною масою склав (-17,77±2,52), що відповідає помірній парасимпатикотонії, в осіб з нормальним ІМТ знаходився в межах нормотонії (-6,0±2,43), в пацієнтів зі зниженою масою тіла, для яких характерний найбільш тривалий перебіг ХП серед підгруп, спостерігали тенденцію до симпатикотонії зі значенням індексу 0,26±4,49. В обстежених з ХП переважали патологічні реакції гемодинаміки на проведення КОП, найбільш чисельним був асимпатикотонічний варіант, що вказує на виснаження компенсаторних механізмів регуляції вегетативного тонусу. Проаналізувавши ВСР осіб з ХП, виявили серед них схильність до симпатикотонії, що супроводжувалось достовірним зростанням відносно групи контролю амплітуди моди, індексу напруження, показника адекватності процесів регуляції, вегетативного показника ритму та зменшенням варіаційного розмаху. Між рівнем вихідного тонусу АНС за ІК та ІН встановлено достовірний прямий кореляційний зв'язок помірної сили (r=0,361, p<0,01). Провівши кореляційний аналіз статистичних параметрів ВСР та індексів для оцінки адаптації серцево-судинної системи до стресових факторів, встановили наявність їх статистично достовірних взаємозв’язків із тривалістю ХП, віком пацієнтів, рівнем фекальної α-еластази. \u0000Висновки. Було доведено, що для пацієнтів з ХП характерні порушення зі сторони АНС – констатували, що початкове переважання ватотонії зі збільшенням тривалості захворювання та із поглибленням зовнішньосекреторної недостатності змінюється компенсаторною активацією симпатичного відділу АНС. Отримані дані мотивують до включення вегетотропних засобів до комплексної терапії пацієнтів із хронічним панкреатитом.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129939072","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-14DOI: 10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13291
А. М. Петрук
РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – встановити клінічні особливості кропив’янки в пацієнтів із Лайм-бореліозом. Матеріал і методи. Під спостереженням перебували 55 пацієнтів із кропив’янкою, які протягом 2019–2022 рр. лікувались амбулаторно та стаціонарно в КНП «Старокостянтинівська ЦРЛ» і КУТОР «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер». Вік пацієнтів варіював від 18 до 71 року. Чоловіків було 19 (34,5 %), жінок – 36 (65,5 %). Специфічні антитіла до антигенів комплексу B. burgdorferi s.l. у сироватках крові усіх обстежених визначали методом ІФА, застосувавши тест-системи компанії Euroimmun AG (Німеччина). Отримані результати оцінювали як позитивні, проміжні або негативні та інтерпретували відповідно до рекомендацій виробника. Для оцінки активності кропив’янки використали Шкалу оцінки активності кропив’янки (Urticaria activity scоre – UAS7), яка ґрунтується на оцінці основних ознак і симптомів, де 0 балів – відсутність уртикарних елементів і свербежу; 1 бал – свербіж незначно виражений (наявний, але не дошкульний і не завдає клопоту), висип незначно виражений (менше 20 пухирів/24 год); 2 бали – помірно виражений свербіж (завдає клопоту, але не перешкоджає нормальній щоденній активності або сну), висип помірно виражений (наявність 21–50 пухирів/24 год); 3 бали – інтенсивний (виражений свербіж, який завдає багато незручностей та перешкоджає нормальній щоденній активності та сну), висип значно виражений (>50 пухирів/24год). Відповідно, інтерпретація тяжкості загострення така: 0–2 бали – легке загострення, 3–4 бали – загострення середньої тяжкості, 5–6 балів – тяжке загострення. Результати. В сироватці крові 27 (49,1 %) із зазначених 55 пацієнтів із кропив’янкою за допомогою методу ІФА знайдено позитивні або проміжні результати хоча б одного класу специфічних IgM і IgG до комплексу B. burgdorferi s.l. В подальшому, залежно від наявності у пацієнтів із кропив’янкою лабораторно підтвердженого супутнього Лайм-бореліозу, їх поділили на дві групи: група 1 – 27 хворих із кропив’янкою та ЛБ та група 2 – 28 пацієнтів із кропив’янкою без ЛБ. Установлено тригерні фактори виникнення кропив’янки: у 20,0 % – харчові продукти, в 10,9 % – медикаменти, в інших 69,1 % випадках недугу розцінювали як ідіопатичну. Пацієнтів із кропив’янкою, поєднаною із Лайм-бореліозом, значно частіше турбували біль голови, біль і припухлість суглобів, біль м’язів, втома/загальна слабість, p<0,05. Встановлено переважання значно вираженого висипу (>50 пухирів/24год) та вираженого свербежу, який завдає багато незручностей та перешкоджає нормальній щоденній активності та сну, у хворих із кропив’янкою, поєднаною із Лайм-бореліозом, порівняно з групою пацієнтів із Кр без цієї інфекції: 25,9 % проти 3,6 %, p<0,05 та 51,9 % проти 14,3%, p<0,05, відповідно. Висновки. Встановлено, що пацієнтів із кропив’янкою при ЛБ достовірно частіше турбували біль голови, біль і припухлість суглобів, біль м’язів, втома/загальна слабість, а також переважав значно виражений висип (>50 пух
{"title":"ВПЛИВ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ НА ПЕРЕБІГ КРОПИВ’ЯНКИ","authors":"А. М. Петрук","doi":"10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13291","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13291","url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – встановити клінічні особливості кропив’янки в пацієнтів із Лайм-бореліозом. \u0000Матеріал і методи. Під спостереженням перебували 55 пацієнтів із кропив’янкою, які протягом 2019–2022 рр. лікувались амбулаторно та стаціонарно в КНП «Старокостянтинівська ЦРЛ» і КУТОР «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер». Вік пацієнтів варіював від 18 до 71 року. Чоловіків було 19 (34,5 %), жінок – 36 (65,5 %). \u0000Специфічні антитіла до антигенів комплексу B. burgdorferi s.l. у сироватках крові усіх обстежених визначали методом ІФА, застосувавши тест-системи компанії Euroimmun AG (Німеччина). Отримані результати оцінювали як позитивні, проміжні або негативні та інтерпретували відповідно до рекомендацій виробника. \u0000Для оцінки активності кропив’янки використали Шкалу оцінки активності кропив’янки (Urticaria activity scоre – UAS7), яка ґрунтується на оцінці основних ознак і симптомів, де 0 балів – відсутність уртикарних елементів і свербежу; 1 бал – свербіж незначно виражений (наявний, але не дошкульний і не завдає клопоту), висип незначно виражений (менше 20 пухирів/24 год); 2 бали – помірно виражений свербіж (завдає клопоту, але не перешкоджає нормальній щоденній активності або сну), висип помірно виражений (наявність 21–50 пухирів/24 год); 3 бали – інтенсивний (виражений свербіж, який завдає багато незручностей та перешкоджає нормальній щоденній активності та сну), висип значно виражений (>50 пухирів/24год). Відповідно, інтерпретація тяжкості загострення така: 0–2 бали – легке загострення, 3–4 бали – загострення середньої тяжкості, 5–6 балів – тяжке загострення. \u0000Результати. В сироватці крові 27 (49,1 %) із зазначених 55 пацієнтів із кропив’янкою за допомогою методу ІФА знайдено позитивні або проміжні результати хоча б одного класу специфічних IgM і IgG до комплексу B. burgdorferi s.l. \u0000В подальшому, залежно від наявності у пацієнтів із кропив’янкою лабораторно підтвердженого супутнього Лайм-бореліозу, їх поділили на дві групи: група 1 – 27 хворих із кропив’янкою та ЛБ та група 2 – 28 пацієнтів із кропив’янкою без ЛБ. \u0000Установлено тригерні фактори виникнення кропив’янки: у 20,0 % – харчові продукти, в 10,9 % – медикаменти, в інших 69,1 % випадках недугу розцінювали як ідіопатичну. Пацієнтів із кропив’янкою, поєднаною із Лайм-бореліозом, значно частіше турбували біль голови, біль і припухлість суглобів, біль м’язів, втома/загальна слабість, p<0,05. Встановлено переважання значно вираженого висипу (>50 пухирів/24год) та вираженого свербежу, який завдає багато незручностей та перешкоджає нормальній щоденній активності та сну, у хворих із кропив’янкою, поєднаною із Лайм-бореліозом, порівняно з групою пацієнтів із Кр без цієї інфекції: 25,9 % проти 3,6 %, p<0,05 та 51,9 % проти 14,3%, p<0,05, відповідно. \u0000Висновки. Встановлено, що пацієнтів із кропив’янкою при ЛБ достовірно частіше турбували біль голови, біль і припухлість суглобів, біль м’язів, втома/загальна слабість, а також переважав значно виражений висип (>50 пух","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134562326","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-14DOI: 10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13286
В. А. Дацко, О. М. Олещук
РЕЗЮМЕ. Мета – провести імуногістохімічне дослідження вмісту трансформуючого фактора росту β (TGF-β) та фактора некрозу пухлин α (TNF-α) в печінці та дослідити структуру органа при експериментальному CCL4--індукованому цирозі й ефективність застосування L-орнітину L-аспартату за умови блокади синтезу оксиду азоту та поліамінів. Матеріал і методи. Експериментальний цироз печінки моделювали шляхом перорального введення білим щурам лінії Вістар 50 % олійного розчину CCL4 впродовж 12 тижнів. З метою корекції використовували L-орнітину L-аспартат (LOLA) в дозі 200 мг/кг, а також LOLA у комбінації із неселективним блокатором синтезу азоту L-NAME у дозі 10 мг/кг та блокатором синтезу поліамінів DFMO у дозі 25 мг/кг. Проводили гістологічне та імуногістохімічне дослідження печінки тварин із визначенням фактора росту (TGF-β) та фактора некрозу пухлин (TNF-α). Результати. Виявили формування CCL4 індукованого цирозу із формуванням вираженого фіброзу за ходом портальних трактів, дистрофічними та дистрофічно-некротичними змінами в гепатоцитах, значною лімфо-гістіоцитарною інфільтрацією фіброзних полів, появою TNF-α та TGF-β факторів на мембранах клітин переважно в просвітах синусоїдів. Спостерігається достовірне збільшення даних показників при впливі неселективного блокатора NO-синтаз L-NAME та інгібітора метаболізму поліамінів DFMO. Висновки. Застосування LOLA при експериментальному цирозі печінки різко знижує активацію TNF-α та TGF-β на мембранах клітин в просвітах синусоїдів та частково знижує кількість лімфогістіоцитарної інфільтрації переважно в паренхімі печінки, покращує структуру печінки. Блокада синтезу оксиду азоту, а особливо поліамінів, на фоні застосування LOLA нівелює позитивний вплив останнього, що вказує на важливу роль синтезу NO та поліамінів у механізмі дії LOLA.
{"title":"ВПЛИВ L-ОРНІТИНУ L-АСПАРТАТУ НА ВМІСТ TNF-A ТА TGF-ß У ПЕЧІНЦІ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЦИРОЗІ НА ФОНІ БЛОКАДИ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ ТА ПОЛІАМІНІВ","authors":"В. А. Дацко, О. М. Олещук","doi":"10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13286","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13286","url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. Мета – провести імуногістохімічне дослідження вмісту трансформуючого фактора росту β (TGF-β) та фактора некрозу пухлин α (TNF-α) в печінці та дослідити структуру органа при експериментальному CCL4--індукованому цирозі й ефективність застосування L-орнітину L-аспартату за умови блокади синтезу оксиду азоту та поліамінів. \u0000Матеріал і методи. Експериментальний цироз печінки моделювали шляхом перорального введення білим щурам лінії Вістар 50 % олійного розчину CCL4 впродовж 12 тижнів. З метою корекції використовували L-орнітину L-аспартат (LOLA) в дозі 200 мг/кг, а також LOLA у комбінації із неселективним блокатором синтезу азоту L-NAME у дозі 10 мг/кг та блокатором синтезу поліамінів DFMO у дозі 25 мг/кг. Проводили гістологічне та імуногістохімічне дослідження печінки тварин із визначенням фактора росту (TGF-β) та фактора некрозу пухлин (TNF-α). \u0000Результати. Виявили формування CCL4 індукованого цирозу із формуванням вираженого фіброзу за ходом портальних трактів, дистрофічними та дистрофічно-некротичними змінами в гепатоцитах, значною лімфо-гістіоцитарною інфільтрацією фіброзних полів, появою TNF-α та TGF-β факторів на мембранах клітин переважно в просвітах синусоїдів. Спостерігається достовірне збільшення даних показників при впливі неселективного блокатора NO-синтаз L-NAME та інгібітора метаболізму поліамінів DFMO. \u0000Висновки. Застосування LOLA при експериментальному цирозі печінки різко знижує активацію TNF-α та TGF-β на мембранах клітин в просвітах синусоїдів та частково знижує кількість лімфогістіоцитарної інфільтрації переважно в паренхімі печінки, покращує структуру печінки. Блокада синтезу оксиду азоту, а особливо поліамінів, на фоні застосування LOLA нівелює позитивний вплив останнього, що вказує на важливу роль синтезу NO та поліамінів у механізмі дії LOLA.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120956681","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-14DOI: 10.11603/1811-2471.2022.v.i3.12949
В. В. Ващук, Т. П. Кирик, Т. В. Хомченко, М. І. Кушнірчук, Р. П. Байдала, М. Й. Крат, О. М. Морозович
РЕЗЮМЕ. У роботі наведено огляд наукових джерел стосовно фосфоміцину – препарату, який поновлює своє місце в арсеналі протимікробних засобів у лікуванні пацієнтів з хірургічною інфекцією. Мета дослідження – окреслити перспективи застосування фосфоміцину в сучасних схемах антибіотикотерапії у лікуванні пацієнтів з різними проявами хірургічної інфекції. Матеріал і методи. У роботі використані бібліосистематичний та аналітичний методи пошуку та аналізу наукової інформації, отриманої з наукових публікацій з імпакт-фактором. Пошук здійснювався в базах даних Pubmed, medLine, ClinicalKey, включав публікації за останні 10 років. Результати. Фосфоміцин синтезований маже п’ять десятиліть тому і на сьогодні зберігає активність стосовно низки мультирезистентних штамів та збудників з розширеною резистентністю. Фосфоміцин характеризується мінімальним ступенем взаємодії з іншими лікарськими засобами і має відносно сприятливий профіль безпеки. Результатами численних клінічних досліджень доведена ефективність препарату при лікуванні пацієнтів не тільки з інфекцією сечовивідних і дихальних шляхів, а й з інфекційним ураженням кісток, суглобів, шкіри і м’яких тканин, ЦНС. Водночас було встановлено, що фосфоміцин має значний потенціал використання в кардіохірургії, трансплантології, профілактиці хірургічної інфекції в колоректальній хірургії. Висновки. Доведена клінічна ефективність фосфоміцину як при монотерапії, так і в комбінації з іншими антибактеріальними засобами при лікуванні пацієнтів з інфекційними процесами позашпитального та нозокоміального ґенезу різної локалізації в хірургічній практиці. Дані досліджень зі застосування фосфоміцину, які наведені у літературі, є багатообіцяючими і свідчать про значний потенціал використання цього препарату як допоміжного засобу у випадках інфекційних ускладнень у пацієнтів відділень інтенсивної терапії.
{"title":"ФОСФОМІЦИН: РЕЗЮМЕ ВІДОМОГО ПРЕПАРАТУ І ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ХІРУРГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ","authors":"В. В. Ващук, Т. П. Кирик, Т. В. Хомченко, М. І. Кушнірчук, Р. П. Байдала, М. Й. Крат, О. М. Морозович","doi":"10.11603/1811-2471.2022.v.i3.12949","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i3.12949","url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. У роботі наведено огляд наукових джерел стосовно фосфоміцину – препарату, який поновлює своє місце в арсеналі протимікробних засобів у лікуванні пацієнтів з хірургічною інфекцією.\u0000Мета дослідження – окреслити перспективи застосування фосфоміцину в сучасних схемах антибіотикотерапії у лікуванні пацієнтів з різними проявами хірургічної інфекції.\u0000Матеріал і методи. У роботі використані бібліосистематичний та аналітичний методи пошуку та аналізу наукової інформації, отриманої з наукових публікацій з імпакт-фактором. Пошук здійснювався в базах даних Pubmed, medLine, ClinicalKey, включав публікації за останні 10 років.\u0000Результати. Фосфоміцин синтезований маже п’ять десятиліть тому і на сьогодні зберігає активність стосовно низки мультирезистентних штамів та збудників з розширеною резистентністю. Фосфоміцин характеризується мінімальним ступенем взаємодії з іншими лікарськими засобами і має відносно сприятливий профіль безпеки. Результатами численних клінічних досліджень доведена ефективність препарату при лікуванні пацієнтів не тільки з інфекцією сечовивідних і дихальних шляхів, а й з інфекційним ураженням кісток, суглобів, шкіри і м’яких тканин, ЦНС. Водночас було встановлено, що фосфоміцин має значний потенціал використання в кардіохірургії, трансплантології, профілактиці хірургічної інфекції в колоректальній хірургії.\u0000Висновки. Доведена клінічна ефективність фосфоміцину як при монотерапії, так і в комбінації з іншими антибактеріальними засобами при лікуванні пацієнтів з інфекційними процесами позашпитального та нозокоміального ґенезу різної локалізації в хірургічній практиці. Дані досліджень зі застосування фосфоміцину, які наведені у літературі, є багатообіцяючими і свідчать про значний потенціал використання цього препарату як допоміжного засобу у випадках інфекційних ускладнень у пацієнтів відділень інтенсивної терапії.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129836241","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-14DOI: 10.11603/1811-2471.2022.v.i3.12961
О. П. Венгер, Тетяна Іваніцька, Ю. І. Мисула, О. Є. Смашна, Л. М. Сас, В. С. Білоус, О. О. Люта, Тетяна Гусєва, М. Є. Коваль, В. О. Пастушак
Вступ. Внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну виникла необхідність удосконалити навики роботи спеціалістів, підготувати нові кваліфіковані кадри, розробити програми та методичний інструментарій, аби забезпечити якісну та доступну допомогу у сфері охорони психічного здоров’я для людей, що постраждали внаслідок воєнних дій. Мета: удосконалити навчальні програми підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» та студентів, враховуючи воєнний стан та необхідність надавати психіатричну, психотерапевтичну та психологічну допомогу внутрішньо переміщеним особам (ВПО), військовослужбовцям ЗСУ та людьми, які пережили травматичні події. Матеріали і методи. Протягом дослідження нами було опитано 537 осіб: з них 379 внутрішньо переміщених та 158 військовослужбовців ЗСУ. Для проведення дослідження та оптимізації отриманих результатів нами було використано психометричні шкали, психопатологічний, патодіагностичний, клініко-діагностичний, бібліографічний метод та метод структурно-логічного аналізу. Методичною основою дослідження став системний підхід. Результати. У ході проведено обстеження внутрішньо переміщених осіб та військовослужбовців, ми виявили значну потребу фахової допомоги у сфері психічного здоров’я. Оскільки прогностично, дана проблема буде щороку набувати актуальності та поширеності, виникла необхідність удосконалити навчальні програми лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія». Дані впровадження включають усі необхідні навики для роботи з даною цільовою групою людей і можуть слугувати прикладом для удосконалення навчальних програм для студентів, що навчаються на кафедрі. Висновки. Запроваджена програма та проведені обстеження активно сприяють розвитку клінічного мислення майбутнього лікаря, дають необхідні знання, алгоритми дій, тренують оперативно діяти у критичній ситуації та надавати якісну психіатричну допомогу ВПО та військовослужбовцям ЗСУ. Вивчення таких тем, як гостра реакція на стрес, розлади адаптації, посттравматичний стресовий розлад є особливо актуальними для студентів, тому важливо додати до програми предмету «Психіатрія та наркологія» додаткові години для вивчення проблем і методів боротьби з ними.
{"title":"ВПРОВАДЖЕННЯ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ ТА СТУДЕНТІВ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ НАДАННЯ ДОПОМОГИ ЛЮДЯМ, ЩО ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ВОЄННИХ ДІЙ","authors":"О. П. Венгер, Тетяна Іваніцька, Ю. І. Мисула, О. Є. Смашна, Л. М. Сас, В. С. Білоус, О. О. Люта, Тетяна Гусєва, М. Є. Коваль, В. О. Пастушак","doi":"10.11603/1811-2471.2022.v.i3.12961","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i3.12961","url":null,"abstract":"Вступ. Внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну виникла необхідність удосконалити навики роботи спеціалістів, підготувати нові кваліфіковані кадри, розробити програми та методичний інструментарій, аби забезпечити якісну та доступну допомогу у сфері охорони психічного здоров’я для людей, що постраждали внаслідок воєнних дій.\u0000Мета: удосконалити навчальні програми підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» та студентів, враховуючи воєнний стан та необхідність надавати психіатричну, психотерапевтичну та психологічну допомогу внутрішньо переміщеним особам (ВПО), військовослужбовцям ЗСУ та людьми, які пережили травматичні події.\u0000Матеріали і методи. Протягом дослідження нами було опитано 537 осіб: з них 379 внутрішньо переміщених та 158 військовослужбовців ЗСУ. Для проведення дослідження та оптимізації отриманих результатів нами було використано психометричні шкали, психопатологічний, патодіагностичний, клініко-діагностичний, бібліографічний метод та метод структурно-логічного аналізу. Методичною основою дослідження став системний підхід.\u0000Результати. У ході проведено обстеження внутрішньо переміщених осіб та військовослужбовців, ми виявили значну потребу фахової допомоги у сфері психічного здоров’я. Оскільки прогностично, дана проблема буде щороку набувати актуальності та поширеності, виникла необхідність удосконалити навчальні програми лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія». Дані впровадження включають усі необхідні навики для роботи з даною цільовою групою людей і можуть слугувати прикладом для удосконалення навчальних програм для студентів, що навчаються на кафедрі.\u0000Висновки. Запроваджена програма та проведені обстеження активно сприяють розвитку клінічного мислення майбутнього лікаря, дають необхідні знання, алгоритми дій, тренують оперативно діяти у критичній ситуації та надавати якісну психіатричну допомогу ВПО та військовослужбовцям ЗСУ. Вивчення таких тем, як гостра реакція на стрес, розлади адаптації, посттравматичний стресовий розлад є особливо актуальними для студентів, тому важливо додати до програми предмету «Психіатрія та наркологія» додаткові години для вивчення проблем і методів боротьби з ними.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134593277","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}